Організаційно-економічні основи розвитку та регулювання традиційного природокористування і господарювання в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Спеціальність 08.00.06 - Економіка природокористування і

охорони навколишнього середовища

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Організаційно-економічні основи розвитку та регулювання традиційного природокористування і господарювання в Україні

Скорик Наталя Володимирівна

Одеса - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор

Харічков Сергій Костянтинович,

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних

досліджень НАН України,

заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Мішенін Євген Васильович,

Сумський національний аграрний університет

Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри

доктор економічних наук, професор

Хлобистов Євген Володимирович,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу

Захист відбудеться “31” жовтня 2008 р. о 1200 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий “30” вересня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Ковальова Н.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З 80-х років минулого сторіччя міжнародне співтовариство почало усвідомлювати значення традиційних екологічних знань, інновацій і досвіду місцевих громад для збереження природних ресурсів, а також для розвитку багатьох галузей науки (екологія, етноботаніка, генетика) і практики (генна інженерія, фармакологія, сільське господарство, лісівництво, рекреаційно-туристична діяльність), чий прогрес пов'язаний з використанням природних ресурсів.

Україна володіє унікальними і найціннішими для всієї планети збереженими територіями, розмаїтістю екосистем, природних ландшафтів. Такі території, природні комплекси і об'єкти, що мають особливе природоохоронне, наукове, культурне, рекреаційне та оздоровче призначення, є загальнонаціональним надбанням. У вітчизняній науковій літературі останнім часом активізуються дослідження проблем соціально-еколого-економічного розвитку територій. Регіоналізація і відповідна регіональна політика виступають одним із провідних напрямків реформування і прогресу української економіки, приводять до необхідності всебічного перегляду всіх аспектів територіального розвитку та управління територіями: його завдань, цілей, принципів, функцій.

Виходячи як з інтересів суспільства в цілому, так і кожного члена територіальної громади, що культивує традиційні форми природокористування, потрібне застосування нових форм організації виробництва, бізнесу і праці, удосконалення структури виробничо-господарської діяльності з урахуванням екологічних і етнонаціональних особливостей традиційного природокористування. Ці проблеми неможливо вирішити без регулювання розвитку і територіальної організації традиційного природокористування та господарювання в Україні. Потрібні соціально-економічні стимули, що сприяють просуванню та раціональній територіальній організації традиційних форм природокористування на умовах дотримання екологічних норм і правил.

В теоретичному плані у вітчизняній економічній науці цей напрямок майже не розроблений, що зумовлює актуальність теми дисертації та необхідність проведення відповідних наукових досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у рамках планів науково-дослідної тематики ІПРЕЕД НАН України. Результати наукових досліджень автора найбільш повно відображено в таких темах: “Трансформація сучасної системи організаційно-економічних відносин природокористування та забезпечення екологічної безпеки на державному та регіональному рівнях управління” (номер держреєстрації 0104U000576, термін виконання - 2004-2006 рр.), авторський внесок полягає в обґрунтуванні основних напрямків розвитку територій традиційного природокористування і господарювання в Україні, а також в організаційно-методичних підходах до розвитку територій традиційного природокористування і господарювання; “Механізми та інструменти забезпечення збалансованого природокористування в локальних та регіональних економіко-екологічних системах” (номер держреєстрації 0107U001071, термін виконання - 2007-2009 рр.), які виконувались і виконуються у відділі економічного регулювання природокористування Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методичних основ формування та реалізації політики розвитку і регулювання традиційного природокористування і господарювання в Україні.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання:

розкрити теоретико-методологічні основи традиційного природокористування і господарювання та їхньої територіальної організації;

узагальнити сучасні тенденції традиційного природокористування і господарювання в Україні;

розробити принципові основи та організаційно-методичні підходи до розвитку територій традиційного природокористування і господарювання;

визначити стратегічні напрямки політики розвитку традиційного природокористування і господарювання в Україні;

розробити критерії оцінки економіко-екологічного стану територій традиційного природокористування і господарювання;

обґрунтувати пропозиції щодо впровадження маркетингових інструментів у систему регулювання традиційного природокористування і господарювання та їхньої територіальної організації;

розробити організаційно-методичні рекомендації щодо інформаційного забезпечення розвитку традиційного природокористування і господарювання. традиційний природокористування господарювання

Об'єктом дослідження є розвиток і територіальна організація традиційного природокористування і господарювання як економічне явище.

Предметом дослідження є теоретико-методичні основи та прикладні аспекти регулювання розвитку та територіальної організації традиційного природокористування і господарювання в Україні.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складає сукупність методів, прийомів і принципів наукового дослідження, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем економіки природокористування, регіональної економіки, теорії менеджменту та маркетингу. Для розв'язання завдань дослідження використовувались такі основні методи: системний аналіз і системний підхід, абстрактно-логічний (при дослідженні функціональних відносин у системах традиційного природокористування); програмно-цільового планування (при розробці та реалізації стратегії й тактики збереження традиційних форм природокористування); експертних оцінок (при розробці методології оцінки економіко-екологічної ефективності системи управління та регулювання традиційних форм природокористування); імовірнісних оцінок (при плануванні та прогнозуванні прийняття рішень щодо розвитку традиційних форм природокористування приморських територій України з метою збереження біорозмаїття цих територій); економічний аналіз (при дослідженні сучасних економічних процесів, аналізу розвитку традиційних форм природокористування).

Інформаційною базою дисертаційної роботи є закони України, нормативно-правові акти й матеріали органів законодавчої та виконавчої влади України, щорічні звіти, методичні й статистичні матеріали Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, а також звітні матеріали науково-дослідних організацій НАН України, закордонні інформаційні джерела.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що на базі запропонованих теоретичних положень, висновків і рекомендацій вирішується важливе науково-прикладне завдання щодо формування і реалізації політики розвитку та регулювання традиційного природокористування і господарювання в Україні.

В дисертаційному дослідженні сформульовані такі найбільш значущі наукові результати, які виносяться на захист:

вперше:

визначено та обґрунтовано стратегічні напрямки політики розвитку традиційного природокористування і господарювання в Україні;

розроблено систему критеріїв оцінки економіко-екологічного стану територій традиційного природокористування і господарювання;

удосконалено:

поняттійно-термінологічний інструментарій дослідження, зокрема, визначення понять “традиційне природокористування і господарювання” і “сталий розвиток територій традиційного природокористування і господарювання”;

організаційно-методичні основи впровадження маркетингових інструментів регулювання традиційного природокористування і господарювання та їхньої територіальної організації;

дістало подальший розвиток:

принципові основи та організаційно-методичні підходи щодо розвитку територій традиційного природокористування і господарювання;

зміст економічного механізму збереження та розвитку традиційних видів природокористування;

організаційні основи інформаційного забезпечення традиційного природокористування і господарювання на основі впровадження економіко-екологічних інформаційних систем.

Практичне значення одержаних результатів пов'язане з можливістю й доцільністю використання результатів дослідження при розробці програм соціально-економічного розвитку територій, охорони навколишнього середовища, розвитку сталого бізнесу.

Наукові дослідження з проблеми збереження традиційних форм природокористування сприятимуть реалізації концепцій сталого розвитку регіонів, інтегрованого управління і збереження біорозмаїття приморських територій України через систему місцевих органів влади та місцевого самоврядування.

Розроблено проект “Рекомендацій з реалізації, збереження й розвитку традиційних видів природокористування і господарювання”.

Основні науково-практичні положення теоретико-методологічних і організаційних основ традиційного природокористування використано при визначенні напрямків і середньострокових пріоритетів регіональної природоохоронної та ресурсозберігаючої політики в Одеській області на період до 2015 року (довідка Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області від 21.11. 2007 р., № 23/11-08), при розробці курсу лекцій, програм семінарів та практичних занять з дисципліни “Екологічний менеджмент” в Одеському національному політехнічному університеті (довідка від 09.07.2008 р., № 1213/86-06), а також при виконанні науково-дослідних робіт в ІПРЕЕД НАН України (акт впровадження від 24.01.2008 р., № 3).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором самостійно. Авторові належать теоретичні розробки, вибір методів дослідження, результати обробки інформації, її аналізу, систематизації, висновки, рекомендації. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використовувалися лише ті ідеї й положення, що є результатом особистих досліджень здобувача. Конкретний внесок здобувача в цих працях зазначений в авторефераті в переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення результатів дисертаційного дослідження апробовано в доповідях і повідомленнях та були схвалені на міжнародних і національних науково-теоретичних і практичних конференціях, симпозіумах і семінарах: 2-й міжнародній науково-практичній конференції „Конкурентні стратегії: теорія, практика, перспективи” (3-5 вересня 2006 р., м. Одеса); міжнародній науковій конференції „Фундаментальные исследования важнейших проблем естественных наук на основе интеграционных процессов в образовании и науке” (19 - 24 серпня 2006 р., м. Севастополь); 5-й міжнародній науково-практичній конференції „Еколого-економічні проблеми Дністра” (4-6 жовтня 2006 р., м. Одеса); 2-й міжнародній науковій конференції „Екологічна Конституція Землі, як економіко-правова основа глобальної стратегії сталого розвитку та екологічної безпеки планети” (28-29 вересня 2006 р., м. Львів); підсумковій науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету (18-19 квітня 2006 р., м. Одеса); науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу ОДЕУ (18-19 квітня 2007 р., м. Одеса); міжнародній науковій конференції „Економічний, соціальний та екологічний простір Українського Причорномор'я в умовах глобалізації” (18-21 жовтня 2007, м. Херсон); Всеукраїнській науковій конференції „Господарський механізм екологічно збалансованого розвитку” (22-24 травня, 2007 р., м. Суми); міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми й перспективи інноваційного розвитку економіки України” (22-24 травня 2008 р., м. Дніпропетровськ).

Публікації. Основні ідеї, положення й результати дисертаційної роботи опубліковані в 17 наукових працях (з них 11 статей - у збірниках наукових праць, 6 - у матеріалах і тезах конференцій).

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 206 сторінок комп'ютерного тексту, у тому числі 1 таблиця на 1 сторінки, 11 рисунків на 10 сторінках. Список використаних джерел становить 170 найменування на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розглянуто стан наукової проблеми, обґрунтовано актуальність виконаного дослідження, визначено об'єкт і предмет, сформульовано основні завдання, показано наукову новизну та практичну значущість одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи розвитку традиційного природокористування і господарювання” автором показано, що активний розвиток регіональної науки останнім часом викликано низкою політичних, економічних, екологічних, інституціональних, інноваційних причин. В умовах розвитку регіональних відносин значущість балансу економічної та природної складових зростає. Тому регіон в умовах ринкової економіки варто розглядати як соціо-еколого-економічну цілісність, де відбуваються основні процеси матеріального виробництва та зберігається цілісність природо-відтворювальної бази територій. У контексті проблем регіонального розвитку та природокористування одним з малодосліджених аспектів залишається питання традиційного природокористування як процес взаємодії етносу з етнічною територією у вигляді усталених традицій ведення господарювання. Відповідно актуалізується тема участі та відповідальності населення при прийнятті соціально-економічних і екологічних рішень щодо розвитку території, збереження природно-ресурсного потенціалу і його збалансованого використання.

Авторське трактування традиційного природокористування і господарювання (ТПГ) - це сучасна методологія природокористування і господарювання, орієнтована на задоволення соціо-еколого-економічних потреб й одержання прибутку в умовах конкуренції за рахунок збалансованого ведення господарства і виробництва екологічно чистих товарів, послуг і умов збереження (у тому числі й критичного) природного капіталу. Території ТПГ - це еколого-економічний простір, де зберігається баланс економічних видів діяльності та природних ресурсів, умов, що забезпечують цю діяльність в інтервалі певного часу. Соціо-еколого-економічні відносини, що традиційно склалися, дозволяють не конфліктувати населенню, що проживає на цих територіях, із природним середовищем, а отже, зберігати, раціонально використовувати і відтворювати природний капітал протягом певного часу.

Районами традиційного природокористування і господарювання можна назвати ділянки простору, які формуються шляхом сполучення двох видів районування: соціально-економічного - через систему адміністративно-територіального поділу, і природного - через систему фізико-географічного (ландшафтного) районування. Саме на територіях традиційних видів природокористування збереглися необхідні для життя природні блага, які неможливо замінити штучним шляхом: рідкісні види рослин і тварин, унікальні ландшафти і природні комплекси. Адже цілий ряд функцій і послуг екологічних систем, що є життєво важливими для людини, складно зберегти в сучасних умовах. Території традиційного природокористування і господарювання (ТТПГ) - це території, на яких розвинені види діяльності (у певних масштабах), що сприяють зберігати баланс між можливостями природного середовища і діяльністю людини, тобто дозволяють місцевому суспільству існувати стало. Території традиційного природокористування, з точки зору внутрішньої просторової структури, можуть підрозділятися на одновекторні (гомогенні) - де превалює один вид традиційного природокористування і господарювання, і багатовекторні (або вузлові) - які мають кілька центрів традиційного природокористування і господарювання.

Концепція сталого розвитку ТТПГ має включати чотири групи понять:

потреби, необхідні для існування місцевих громад, тобто для збереження і розвитку ТПГ (можливості навколишнього середовища приймати та поглинати, асимілювати різного роду відходи і забруднення, які вироблені економічними системами, а також відтворювати природні ресурси, принаймні, на рівні мінімально припустимого позитивного сальдо);

обмеження, обумовлені станом технологій ведення традиційного господарювання і організацією населення місцевої громади, що накладаються на можливості задовольняти потреби;

управління ТПГ з метою мінімізації антропогенного навантаження на природне середовище та її відтворювальний потенціал, від якого залежить саме існування місцевої громади;

забезпечення збалансованого соціо-еколого-економічного розвитку місцевої громади з урахуванням меж господарської ємності ТТПГ.

У другому розділі „Формування стратегічних орієнтирів розвитку традиційного природокористування і господарювання в Україні” показано, що в умовах ринкової економіки і пов'язаної з нею соціальної напруги в суспільстві програми збереження ТПГ мають розглядатися як досить ефективний інструмент збереження природних ресурсів і стабілізації соціальних умов в неурбанізованих і неіндустріальних регіонах країни, тобто як спеціальний механізм формування і підтримки сталого розвитку депресивних регіонів у сучасних умовах.

У роботі ТТПГ розглядаються як складне соціо-економіко-екологічне явище, що являє собою спеціальний вид територіальних систем “природа-господарство-населення”. Таким чином, можна говорити, принаймні, про чотири можливі аспекти (підходи) виділення і просторової делімітації ТТПГ: соціальний, економічний, екологічний та комплексний (інтегральний). Ці аспекти виникають в результаті уявлення ТТПГ у вигляді системної моделі “хазяїн-середовище”, де як “хазяїн” по черзі можуть розглядатися відповідні компоненти ТТПГ (“природа”, “господарство”, “населення”), а також їхня суперпозиція (сполучення). Соціальний аспект передбачає використання соціальних критеріїв виділення ТТПГ, зокрема соціоетнокультурного критерію, який засновано на виявленні територіально-відособлених соціоетнокультурних спільностей (громад) із традиційним (як правило, сільським) способом життя. Економічний аспект передбачає використання виробничо-господарського критерію, заснованого на виявленні наявності ресурсоємної (природоємної) виробничої системи традиційного характеру, що не піддається (або важко піддається) інтенсифікації на базі нових технологій виробництва. Екологічний аспект передбачає використання природозберігаючого критерію, заснованого на виявленні наявності певного природного комплексу (екосистеми), який потребує охорони або відновлення завдяки його (її) екологічної значущості. Інтегральний (комплексний) аспект передбачає використання критерію стійкого розвитку у вигляді суперпозиції (спільного використання) трьох попередніх критеріїв з метою виділення і планування ТТПГ на принципах сталого (збалансованого) розвитку. У таблиці 1 наведено приклади виділення ТТПГ по кожному із зазначених вище аспектів і критеріїв. ТТПГ можна розглядати як інструмент територіального планування розвитку депресивних і екологічно уразливих регіонів України на принципах концепції сталого розвитку.

Автором виділено, сформульовано та обґрунтовано стратегічні напрямки політики розвитку ТПГ:

удосконалення існуючої нормативно-правової бази з метою урахування підтримки і збереження досвіду ТПГ, наприклад, при здійсненні заходів щодо збереження біорозмаїття (обґрунтовано необхідність змін і доповнень до існуючих законодавчих актів у частині розвитку екомережі і включення до структурних елементів екомережі таких складових як ТТПГ);

дотримання екологічного законодавства, норм і стандартів (установлення екологічних вимог і обмежень по збереженню і відтворенню природного капіталу територій ТПГ, введення різного роду прямих обмежень і заборон на використання ресурсів при організації бізнесу на цих територіях, створення кадастрів природних ресурсів і паспортів територій традиційного природокористування і т. ін.);

залучення нових екологічно чистих технологій і виробництв з метою розвитку екобізнесу та підвищення якості життя населення територій ТПГ;

удосконалення регуляторної політики ТПГ з урахуванням специфічних особливостей цих територій (податкові пільги і платежі за використання природних ресурсів територій ТПГ, зміна пропорцій податків за рахунок зростання частки податків, пов'язаних з використанням природного капіталу і завданням збитків біорозмаїттю при збереженні їхньої загальної суми, оцінка і компенсація екологічного збитку, платежів за позовами про порушення, страхових відшкодувань у випадку аварій і завдання шкоди застрахованим об'єктам, компенсаційних виплат за дозволену діяльність, за зміну цільового використання земель з метою регламентування виробничо-господарської діяльності, що негативно впливає на стан територій традиційного природокористування тощо);

розробка і впровадження довгострокових державних, регіональних програм для територій ТПГ (з метою підвищення соціо-еколого-економічного розвитку територій та успішного розвитку екобізнесу, партнерських відносин);

підвищення інвестиційної привабливості, зміна інвестиційних вкладень у напрямку екологозбалансованих пріоритетів для територій ТПГ;

підтримка (державний протекціонізм) національних товаровиробників, що здійснюють діяльність на територіях ТПГ, (державні та регіональні субсидії, державне регулювання цін, екологічна сертифікація умов виробництва, видів діяльності, товарів).

Розгляд територій ТПГ як цілісної соціо-еколого-економічної системи, що характеризується структурою виробництва всіх форм власності і має місцеві органи управління своєю територією, забезпечує сполучення соціальних, економічних і екологічних аспектів при прийнятті рішень щодо їхнього сталого розвитку. Факторами і умовами розвитку ТТПГ є природно-географічні, економіко-екологічні та етнокультурні фактори (зокрема культурно-історична спільність місцевої громади), органи місцевого самоврядування та регіонального управління територіями ТПГ. Виходячи із цієї концептуальної посилки, автором запропоновано та обґрунтовано систему критеріїв оцінки соціо-еколого-економичного стану територій ТПГ

Створення та стимулювання умов, за якими місцевій громаді було б вигідно охороняти природний капітал території, на якій вона проживає, сприяння відновленню і збільшенню внутрішньовидової розмаїтості в обсязі, що забезпечує стале існування відповідного природного територіального комплексу, а також збалансований розвиток регіону, є домінуючою функцією економічного механізму збереження та розвитку ТПГ (рис. 2).

Цей механізм має включати таку систему заходів: регулювання існуючих ринкових відносин за допомогою адміністративно-організаційних (ліцензування, сертифікація, квоти, санкції, експертиза проектів, територіально-галузева організація продуктивних сил і т. ін.), економіко-екологічних (податки, платежі за використання і забруднення природного середовища, штрафи, субсидії, випуск природоохоронних облігацій, екологічні фонди, інвестиційні податкові кредити, компенсації місцевій громаді за охорону цінних видів рослин і тварин на їхніх територіях тощо), соціально-культурних (екоосвіта, ековиховання, екологічні права та обов'язки тощо), спрямованих на обмеження (заборону) господарської діяльності та природокористування, які орієнтовані на надмірне використання природних ресурсів (збір, полювання, добування, браконьєрство) і негативно впливають на біорозмаїття.

Витрати на збереження і розвиток традиційного природокористування є неефективними у короткостроковій перспективі в порівнянні з іншими видами підприємницької діяльності. Вони мають стимулювати збереження і розвиток ТПГ, забезпечуючи необхідний рівень прибутковості та екологічної безпеки цього виду діяльності на довгострокову перспективу.

Рис. 1 Система критеріїв оцінки економіко-екологічного стану територій традиційного природокористування і господарювання

Автором обґрунтовано рекомендації щодо реалізації державної регіональної стратегії збереження і розвитку ТПГ. Головна мета цих рекомендацій - сформулювати основні поняття ТПГ, визначити правовий статус територій ТПГ, удосконалити систему управління ТПГ, розробити стратегію сталого розвитку ТПГ, забезпечити методичну базу розробки стратегії сталого розвитку ТПГ, визначити порядок ведення виробничо-господарської діяльності на територіях ТПГ, використати регіональний екологічний маркетинг з метою стабільного розвитку територій ТПГ, забезпечити дотримання природоохоронного законодавства України на територіях ТПГ і визначити відповідальність за порушення екологічних норм і нормативів, а також визначити органи і посадові особи, уповноважені застосовувати санкції.

У третьому розділі „Регуляторне забезпечення політики розвитку традиційного природокористування й господарювання” обґрунтовано зміст і розроблено відповідні організаційно-методичні рішення щодо регуляторного забезпечення політики розвитку ТПГ.

На територіях ТПГ, де є великою роль аграрного сектора і пов'язаних з ним галузей, для успішного соціо-еколого-економічного розвитку автором запропоновано модель комплексного просторового маркетингу ТПГ, яку представлено на рис. 3. Таким чином, застосування просторового маркетингу в сполученні з іншими інструментами розвитку територій ТПГ забезпечує їх успішний соціально-економічний та екологічно-орієнтований розвиток.

Автором обґрунтовано і виділено найбільш значущі напрямки і шляхи підвищення ефективності комплексного просторового маркетингу як інструмента регулювання підприємницької діяльності на територіях ТПГ:

інтеграція всіх інтересів у регіоні з урахуванням інтересів територій ТПГ у єдину маркетингову стратегію;

удосконалення екомаркетинг-менеджмента - координація, планування, управління і контроль за реалізацією проектів збереження і розвитку ТПГ;

створення цілісної, гнучкої системи маркетингу, що була б адаптивною і сприйнятливою до попиту споживачів, ринкових змін, маркетингових інновацій ТПГ. При формуванні малого бізнесу система маркетингу (екологічного) передбачає гармонійну єдність функціональних підсистем, що утворюють її цілісність;

інформація - аналіз ринку товарів ТПГ, оцінка і обробка інформації;

збереження та передача досвіду, навичок і знань населення, що володіє традиційними видами природокористування й господарювання;

впровадження науково обґрунтованих технологій комплексного просторового маркетингу ТПГ;

рекламна програма підприємницької діяльності ТПГ.

Комплексний просторовий маркетинг забезпечує прийняття ефективних управлінських рішень на основі аналізу можливостей розвитку суб'єктів ринку ТПГ і ринкової кон'юнктури. Він сприяє оптимізації структури економіки ТПГ: розширенню ринків збуту товарів і послуг ТПГ, підтримці місцевих підприємців, диверсифікованості економіки ТПГ, збереженню природної, культурної та духовної спадщини.

Автором розглянуто організаційні основи інформаційного забезпечення ТПГ на засадах впровадження економіко-екологічних інформаційних систем. Інформаційні технології стали новим інструментом перетворення знань в інформаційний ресурс суспільства. Інформаційний ресурс може трактуватися як соціальна, економічна і екологічна сила, спрямована на збереження та розвиток територій ТПГ.



Рис. 3. Модель комплексного просторового маркетингу ТПГ

Розроблено структуру економіко-екологічної інформаційної системи ТПГ. Метою функціонування економіко-екологічних інформаційних систем ТПГ (ЕЕІСТПГ) є подання вже обробленої систематизованої інформації з використання, охорони і відтворення природних ресурсів територій ТПГ для прийняття еколого-забезпечених рішень по збереженню ТПГ. ЕЕІСТПГ - це інтегрована інформаційна система (сукупність природних, матеріальних і фінансових ресурсів/коштів, економіко-екологічних методів і персоналу, зберігання, обробки і видачі інформації) для цілей вироблення і прийняття управлінських рішень в інтересах раціонального використання, відновлення і охорони навколишнього середовища територій ТПГ.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-прикладного завдання щодо формування і реалізації політики розвитку та регулювання традиційного природокористування і господарювання в Україні. Основні наукові та прикладні результати, рекомендації щодо їхнього практичного використання є такими:

1. В дисертації автором дано визначення ТПГ - це сучасна методологія природокористування і господарювання, орієнтована на задоволення соціо-еколого-економічних потреб і одержання прибутку в умовах конкуренції за рахунок збалансованого ведення господарства та виробництва екологічно чистих товарів, послуг і умов, збереження критичного природного капіталу. На сьогоднішній день території ТПГ - еколого-економічний простір, де зберігається баланс економічних видів діяльності та природних ресурсів, умов, що забезпечують цю діяльність в певному інтервалі часу. Традиційно сформовані соціо-еколого-економічні відносини дозволяють не конфліктувати населенню, що проживає на цих територіях, із природним середовищем, а отже зберігати, раціонально використовувати і відтворювати природно-ресурсний капітал протягом певного часу.

Районами традиційного природокористування і господарювання можна назвати ділянки простору, які формуються шляхом сполучення двох видів районування: соціально-економічного - через систему адміністративно-територіального поділу, і природного - через систему фізико-географічного (ландшафтного) районування. Саме на територіях традиційних видів природокористування збереглися необхідні для життя природні блага, які неможливо замінити штучним шляхом: рідкі види рослин і тварин, ландшафти тощо. Адже цілий ряд функцій і послуг екологічних систем, життєво важливих для людини, складно зберегти в сучасних умовах.

2. В роботі доведено, що території традиційного природокористування і господарювання (ТТПГ) - це території, на яких розвинені види діяльності (у певних масштабах), що сприяють зберігати баланс між можливостями природного середовища й діяльністю людини, тобто які дозволять місцевій громаді існувати у сталий спосіб.

Традиційне природокористування і господарювання варто розглядати як ефективний спосіб ініціювання та підтримки сталого розвитку депресивних регіонів України в умовах ринкових відносин. В результаті проведеного дослідження виявлено тенденції, що сприяють зниженню конкурентоспроможності певних регіонів, які у майбутньому можуть придбати статус депресивних. Дуже часто це території ТПГ, які не мають правового статусу і не відносяться до заповідних територій. ТПГ при загальних негативних тенденціях впливу на конкурентоспроможність регіону несуть у собі елементи раціональності, спрямовані на збереження чисельності, відтворення значущих для життєдіяльності людей видів флори і фауни.

3. Автор розглядає ТТПГ як складне соціально-економіко-екологічне явище, що являє собою спеціальний вид територіальних систем “природа-господарство-населення”. Запропоновано чотири можливі підходи до виділення й просторової делімітації ТТПГ: соціальний, економічний, екологічний і комплексний (інтегральний). Ці підходи виникають в результаті уявлення ТТПГ у вигляді системної моделі типу “хазяїн-середовище”, де як “хазяїн” по черзі можуть розглядатися відповідні компоненти ТТПГ (“природа”, “господарство”, “населення”), а також їхнє сполучення. Соціальний аспект передбачає використання соціальних критеріїв виділення ТТПГ і, зокрема, соціоетнокультурного критерію. Економічний аспект передбачає використання виробничо-господарського критерію, заснованого на виявленні існування ресурсомісткої виробничої системи традиційного характеру, що не піддається (або важко піддається) інтенсифікації на базі нових технологій виробництва. Екологічний аспект передбачає використання природозберігаючого критерію. Інтегральний аспект передбачає використання критерію сталого розвитку у вигляді спільного використання трьох попередніх критеріїв з метою виділення й планування ТТПГ на принципах сталого розвитку. ТТПГ розглядається як інструмент територіального планування розвитку депресивних й екологічно уразливих регіонів України на принципах концепції сталого розвитку.

4. В дисертації розроблено та визначено класифікаційні критерії оцінки економіко-екологічного стану ТТПГ. Порівняння зазначених показників з аналогічними для інших територій дозволить приймати ефективні рішення щодо раціональних витрат і перерозподілу виділених для регіону коштів, істотно підвищити економіко-екологічну ефективність регіональних програм щодо збереження й розвитку ТПГ, а також ухвалити рішення щодо сталого розвитку даного регіону/території.

Авторська концепція сталого розвитку територій ТПГ включає чотири групи понять: потреби, необхідні для існування місцевих громад, тобто для збереження і розвитку ТПГ; можливості навколишнього середовища приймати, поглинати і асимілювати різного роду відходи і забруднення, вироблені традиційними економічними системами, а також відтворювати природні ресурси в необхідних обсягах; управління ТПГ з метою мінімізації антропогенного навантаження на природне середовище та її відтворювальний потенціал, від якого залежить саме існування місцевої громади; забезпечення збалансованого соціально-еколого-економічного розвитку місцевої громади з урахуванням меж господарської ємності ТТПГ.

5. Автором запропоновано рекомендації з реалізації збереження і розвитку ТПГ, які можуть бути використані для розробки Національної концепції збереження й розвитку ТТПГ з метою забезпечення науково обґрунтованого формування, збереження і використання ТТПГ, поліпшення, збереження і відновлення ландшафтного біорозмаїття, прискорення створення банків даних і економіко-екологічних інформаційних систем.

Домінантою концепції має стати економічний механізм збереження і розвитку традиційних видів природокористування, що являє собою сукупність економічних способів і методів управління природокористуванням, правових норм, за допомогою яких досягаються цілі щодо раціонального використання природно-ресурсного потенціалу територій ТПГ, відтворення і відновлення ТПГ з урахуванням екологозбалансованих відносин “природа-бізнес-людина-природа”.

6. Автором обґрунтовано і виділено найбільш значущі напрямки і шляхи підвищення ефективності маркетингу як інструмента регулювання підприємницької діяльності на територіях ТПГ, зокрема на таких, де є великою роль аграрного сектора і пов'язаних з ним галузей для успішного соціо-еколого-економічного розвитку. Запропоновано модель комплексного просторового маркетингу ТПГ. Таким чином, застосування просторового маркетингу у сполученні з іншими інструментами розвитку територій ТПГ забезпечує їх успішний соціально-економічний та екологічно-орієнтований розвиток.

7. Розглянуто особливості розвитку сучасної економіко-екологічної теорії в контексті формування інформаційних систем природокористування. Розглядаючи комплексну систему обробки інформації, що охоплює всі етапи природокористування від збору даних до прийняття рішень по захисту навколишнього середовища, автором дано визначення економіко-екологічної інформаційної системи, розкрито цільові комплексні завдання ЕЕІС, розглянуто принципи створення реальних прикладних ЕЕІС, виділено основні чотири типи (ЕЕІС) за технологією пов'язування інформації і за системою управління, запропоновано структуру економіко-екологічної інформаційної системи, розроблено і впроваджено екомаркетингову інформаційну систему стосовно ТТПГ. Економіко-екологічна інформація про природно-ресурсний потенціал територій ТПГ забезпечує необхідні умови для вирішення проблеми збереження і розвитку ТПГ, екологізації виробництва товарів і послуг.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

Скорик Н.В. Развитие региональной теории природопользования в современных условиях // Экономические инновации: Сб. научн. трудов. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2007. - Вып. 29 . - С. 285-294

Скорик Н.В. Сохранение биоразнообразия в решении проблемы устойчивого развития // Экономические инновации: Сб. научн. трудов. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2007. - Вып. 31. - С. 169-176.

Скорик Н.В. Просторові аспекти збереження біорозмаїття як економічного ресурсу // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип. 26. - Одеса: ОДЕУ, 2007. - С. 301 - 306.

Садченко Е.В., Харичков С.К., Скорик Н.В. Институциональные аспекты международного экономико-экологического права // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. - Випуск 31-2(117). - Донецьк: ДонНТУ, 2007.- С. 135-140. Особистий внесок здобувача: запропоновано створення спеціального фонду підтримки територій традиційного природокористування, який має сприяти регулюванню суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об'єктів традиційного природокористування, відтворенню їхніх природних комплексів.

Скорик Н.В. Экономико-экологические информационные системы для решения проблем природопользования // Экономические инновации: Сб. научн. трудов. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2007. - Вып. 26. - С. 66-75.

Садченко О.В., Харічков С.К., Скорик Н.В. Національні програми збереження біорозмаїття в глобальному економіко-правовому просторі // Проблеми створення Екологічної Конституції Землі: науковий вісник НЛТУ України - Львів: Національний лісотехнічний університет України, 2007. - Вип. 16.8. - С. 144-151. Особистий внесок здобувача: розглянуто вплив процесів глобалізації на збереження природно-ресурсного потенціалу України, розкрито чотири основних чинники зменшення біорозмаїття.

Скорик Н.В. Інформаційне забезпечення відносин сталого природокористування // Вісник соціально-економічних досліджень. Вип. 22. - Одеса: ОДЕУ, 2006. - С. 330- 336.

Скорик Н.В., Харичков С.К., Садченко Е.В. Институциональные аспекты традиционных форм природопользования в современных условиях // Вісник економічної науки України. - Донецьк: ІЕП НАН України, 2006. - С. 120-123. Особистий внесок здобувача: проведено соціально-економічний аналіз традиційних форм природокористування з оцінкою тенденцій їхнього розвитку і функціонування у сучасних умовах неоінституціоналізму.

Скорик Н.В. Отношения природопользования в контексте современной экономической теории // Экономика и управление. - Симферополь: NAPKC, КАН “Интеллект”, 2005. - С. 10-13.

Тези доповідей і матеріали науково-практичних конференцій

Скорик Н.В. Аналіз маркетингових ситуацій і оцінка ефективності їхнього розв'язання в умовах інноваційного процесу // Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Дніпропетровськ, 22-24 травня 2008 р. - Дніпропетровськ, 2008. - С. 162-163.

Скорик Н.В. Стимулирование традиционных видов природопользования и сохранения биоразнообразия // Господарський механізм екологічно збалансованого розвитку: збірник тез доповідей Всеукраїнської наукової конференції. Суми, 22-24 травня 2007 р. - Суми, 2007. С. 149 - 151.

Скорик Н.В., Садченко Е.В. Аналіз маркетингової діяльності фірми // Конкурентні стратегії: теорія, практика, перспективи: матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції. Одеса, 3-5 вересня 2006 р. - Одеса, 2006. - С 15-16. Особистий внесок здобувача: запропоновано математичну модель життєвого циклу товару на ринку в координатах “час-прибуток”.

Скорик Н.В. Проблемы оценки ценности экологических выгод и ущербов, влияющих на прибрежные ресурсы морской акватории Украины // Фундаментальные исследования важнейших проблем естественных наук на основе интеграционных процессов в образовании и науке: тезисы докладов Международной научной конференции. Севастополь, 19 - 24 августа 2006 г. - Севастополь, 2006. - С. 61-62.

Скорик Н.В. Маркетинговые подходы к эколого-экономическим проблемам водных ресурсов бассейна реки Днестр // Еколого-економічні проблеми Дністра: V міжнародна науково-практична конференція. Одеса, 4-6 жовтня 2006 р. - Одеса, 2006. - С. 100-101.

Скорик Н.В. Отношения природопользования в контексте современной экономической теории // Материалы Всеукраинской научно-практической конференции “Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины”. Алушта, 29 сентября - 1 октября 2004 г. - Алушта: Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, 2004. - С.122.

Статті в інших наукових виданнях

Скорик Н.В., Садченко Е.В. Определение величины платежей за сбросы загрязняющих веществ в поверхностные воды бассейна реки Днестр // Причорноморський екологічний бюлетень. - Одеса: Одеський інноваційно-інформаційний центр „ІНВАЦ”. - 2007. - С. 87-90. Особистий внесок здобувача: на базі проведеного аналізу доведено, що розвиток територій традиційного природокористування й господарювання є одним із пріоритетних напрямків функціонування народногосподарського комплексу регіону Українського Причорномор'я, запропоновано економічні механізми компенсації за скидання забруднюючих речовин у річку Дністер.

Садченко О.В., Скорик Н.В. Екологічна безпека та шляхи збереження біорозмаїття // Жива Україна спецвипуск „Розмай”, 2007. - С.14 - 16. Особистий внесок здобувача: запропоновано систему заходів щодо збереження біорозмаїття на територіях традиційного природокористування.

АНОТАЦІЇ

Скорик Н. В. Організаційно-економічні основи розвитку та регулювання традиційного природокористування і господарювання в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2008.

У дисертації розроблено теоретико-методологічні основи нових економічних відносин у природокористуванні в умовах ринкової економіки та науково-методичні рекомендації з формування стратегії регіональної економіки як способу виявлення резервів підвищення економіко-екологічної ефективності використання ресурсного потенціалу територій традиційного природокористування і господарювання (ТТПГ). ТПГ являють собою той еколого-економічний простір, де зберігається баланс економічних видів діяльності та природних ресурсів, умов, що забезпечують цю діяльність в інтервалі певного часу. Досліджено традиційні соціо-еколого-економічні відносини, які дозволяють не конфліктувати населенню цих територій із природним середовищем, а отже, зберігати, відтворювати природно-ресурсний потенціал протягом певного часу.

Автором виділено, сформульовано та обґрунтовано основні стратегічні напрямки політики збереження та розвитку ТТПГ. Автором запропоновано низку рекомендацій щодо збереження і розвитку ТТПГ, що може лягти в основу Національної концепції збереження і розвитку ТТПГ.

Ключові слова: традиційні види природокористування та господарювання, території ТПГ, організаційно-економічні механізми, економічний простір, природний капітал, екологічні потреби, ресурсо-екологічна безпека.

Скорик Н. В. Организационно-экономические основы развития и регулирования традиционного природопользования и хозяйствования в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - Экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2008.

В диссертации разработаны теоретико-методологические основы новых экономических отношений в природопользовании в условиях рыночной экономики и научно-методические рекомендации по формированию стратегии региональной экономики как способа выявления резервов повышения экономико-экологической эффективности использования природного капитала территорий традиционного природопользования и хозяйствования (ТТПХ).

Поддержку и внедрение традиционного природопользования в Украине как инструмент государственной региональной политики следует включить в существующие региональные программы социально-экономического развития и предоставить традиционному природопользованию соответствующий экономико-правовой статус.

ТТПХ представляют то эколого-экономическое пространство, где сохраняется баланс экономических видов деятельности и природных ресурсов, условий, обеспечивающих эту деятельность в интервале определенного времени. Сложившиеся традиционно социо-эколого-экологические отношения позволяют не конфликтовать проживающему на этих территориях населению с природной средой, а значит, сохранять, оберегать, воспроизводить природно-ресурсный потенциал в течение определенного времени. В работе ТТПХ рассматриваются как сложное социально-экономико-экологическое явление, представляющее собой специальный вид территориальных систем “природа-хозяйство-население”. Таким образом, можно говорить о четырех возможных аспектах (подходах) выделения и пространственной делимитации ТТПХ: социальном, экономическом, экологическом и комплексном (интегральном). Эти аспекты возникают в результате представления ТТПХ в виде системной модели типа “хозяин-среда”, где в качестве “хозяина” поочередно могут рассматриваться соответствующие компоненты ТТПХ (“природа”, “хозяйство”, “население”), а также их суперпозиция (совмещение). Социальный аспект предполагает использование социальных критериев выделения ТТПХ, и, в частности, социоэтнокультурного критерия, основанного на выявлении территориально-обособленных социоэтнокультурных общностей (громад) с традиционным (как правило, сельским) образом жизни. Экономический аспект предполагает использование производственно-хозяйственного критерия, основанного на выявлении наличия ресурсоемкой (природоемкой) производственной системы традиционного характера, не поддающейся (или трудно поддающейся) интенсификации на базе новых технологий производства. Экологический аспект предусматривает использование природо-сберегающего критерия, основанного на выявлении наличия определенного природного комплекса (экосистемы), подлежащего охране либо восстановлению в силу его (ее) экологической значимости. Интегральный (комплексный) аспект предусматривает использование критерия устойчивого развития в виде суперпозиции (совместного использования) трех предыдущих критериев с целью выделения и планирования ТТПХ на принципах устойчивого (сбалансированного) развития. ТТПХ можно рассматривать как инструмент территориального планирования развития депрессивных и экологически уязвимых регионов Украины на принципах концепции устойчивого развития.

Автором выделены, сформулированы и обоснованы основные стратегические направления политики сохранения и развития ТТПХ. Предложена классификация и система критериев региональной стратификации экономического пространства с учетом экологических факторов, которые позволят принимать эффективные решения по рациональному расходованию и перераспределению выделенных для региона средств, существенно повысить экономико-экологическую эффективность региональных программ и повысить конкурентоспособность ТТПХ.

Автором предложена структура рекомендаций по реализации сохранения и развития ТПХ, которая может лечь в основу Национальной концепции сохранения и развития ТТПХ.

Ключевые слова: традиционные виды природопользования и хозяйствования, территории ТПХ, организационно-экономический механизм, экономическое пространство, природный капитал, экологические потребности, ресурсно-экологическая безопасность.

Skoryk N.V. Organizational-economic bases of development and regulation of traditional natural resources usage and economies in Ukraine. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of Candidate of Economic Sciences; Speciality 08.00.06 - Economics of Natural Resources Usage and Environmental Protection. - The Institute of Market Problems and Economic and Ecological Researches of the National Academy of Sciences of Ukraine, Odesa, 2008.

In thesis author elaborated theoretical-methodological bases of the new economic relations in the field of natural resources usage in conditions of market economy and scientific methodical recommendations on the shaping of strategies of the regional economy as a way of revealing the reserves for increasing of economic-ecological efficiency of using the natural resources potential of the territories of traditional natural resources usage and economies (TTNUE). TTNUE presents ecological-economic space, where the balance of economic activities and natural resource and conditions, providing this activity in interval of certain time, is saved. Traditional socio-ecologіcal-economic relations are studied, which allow the non-conflict living of population with natural environment, saving and reproducing the natural potential in certain period of time.

The basic strategic directions of TTNUEs' preservation were elaborated and grounded by the author. Author has suggested a set of recommendation concerning preservation and development of TTNUEs, which may be used for elaboration of the National Conception on preservation and development of TTNUEs.

Key words: traditional types of natural resources usage and economies, territory of traditional natural resources usage and economies (TTNUE), organizational-economic mechanisms, economic space, natural capital, ecological needs, ecological safety of natural resources.

Размещено на Allbest.ru

...