Практична економіка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіта і науки, молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

Кафедра управління персоналом та економіки праці

Індивідуальне завдання з дисципліни:

«Управління соціальним розвитком»

Виконала: студентка

Мельник Марина Вікторівна

1 групи 5 курсу спец. 8505

Перевірив: викладач

Лопушняк Г.С.

Київ 2015

1. Проаналізувати нормативно-правовий акт (на вибір студента за погодженням з викладачем), положення якого впливають на формування чи реалізацію соціальної політики в Україні. Обґрунтувати пропозиції щодо його удосконалення

Закон Про відпустки від 15.11.1996 № 504/96-ВР має 8 розділів. Аналізувавши всі розділи можна підкреслити, що вони добре продумані але все ж таки, є мінуси.

В першому розділі наводиться інформація про загальні положення : право на відпустки, види відпусток, визначення тривалості відпусток, тут все просто і не має потреби щось додавати.

Другий розділ містить інформацію про щорічні відпустки, є перелік видів щорічних відпусток, обчислення стажу роботи, порядок надання відпусток. Аналізуючи статті у мене виникло питання щодо переліку професій і посад яким надаються додаткові відпустки , указано що перелік затверджений Кабінетом Міністрів України, я намагалась знайти просто в інтернеті цей список і не знайшла, тому було зручніше, якщо одразу був заявлений список. Дуже детально викладено порядок видання щорічної відпустки. Також дуже зручним є те, що законодавством передбачена додаткова відпустка для сумісників, щоб людина дійсно могла відпочити.

Розділ три взагалі дуже добре складений, навіть передбачено творчу відпустку.

Розділ 4 - соціальна відпустка : на мою думку відпустка у зв'язку з вагітністю і пологами мало оцінена, законодавство не враховує статистику здоров'я, вагітним жінкам після 6 місяця вагітності вже важко працювати, особливо влітку, а у нас жінки роботящі і для того щоб зберегти гроші працюють до останнього а потім мають цілу кучу проблем. Так само як і після вагітності - пробути з дитиною всього 56 днів - дуже мало, таким чином держава майже змушує жінок йти у неоплачувану відпустку або кидати дітей на бабусю .

П'ятий розділ - оплата відпусток, нічого конкретного не сказано, але в 21 статті вказано, що заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку, але цього ніхто не контролює і навіть у державних установах оплата відпусток здійснюється не по закону.

Шостий розділ - відпустки без збереження заробітної плати, дуже добре що є стаття 26 відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін, бо у кожного в житті може виникнути ситуація коли потрібно негайно щось зробити у робочий час.

Розділ 7 - Державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про відпустки та відповідальність його порушення. Тут дуже багато питань : статті то є щодо не дотримання законодавства, але ніхто не контролює ! це найбільша проблема в наш час, я сама знаючи цей закон не могла скористатись тому що підприємство сказало що ти маєш право тільки на 14 днів відпустки і все без ніякої виплати за інші дні відпустки, а якщо не подобається до побачення і подати в суд тільки собі проблем заробити одразу знайдуть причину звільнити і ще й догану напишуть.

Розділ 8 - заключні положення, ніякої корисної інформації.

Загалом можу сказати що закон більш продуманий чим ні, але серйозна проблема його дотримання у нашій країні. Я наприклад, нікого не знаю хто брав відпустку на написання диплому - бо одразу в підприємстві такий працівник не потрібний, який буде відсутній пів року .

Тому вважаю треба вносити не значні зміни в закон, і проводити перевірки дотримання законодавства.

соціальний рівень освіченість україна

2. Проаналізувати показники, які характеризують рівень освіченості в регіонах України (регіон обирає студент самостійно за погодженням з викладачем). Визначити основні чинники впливу на ці показники. Обґрунтувати пропозиції щодо підвищення рівня освіченості

Виділяють основні три виміри, які відображають ключові можливості у забезпеченні всього процесу людського розвитку: прожити довге й здорове життя (вимір -- довголіття); набути, розширювати й оновлювати знання (вимір -- освіченість); мати доступ до засобів існування, що забезпечують гідний рівень життя (вимір -- матеріальний рівень життя).

Показник освіченості відображає можливості людей набувати знання і здібності для повноправної та багатогранної участі в житті сучасного суспільства та значимого особистого внеску в це життя. У сучасних умовах цінність освіченості є особливо високою і дедалі зростає у міру розвитку науково-технічної революції та інтелектуалізації праці.

Я виділила такі показники: кількість навчальних закладів; кількість учнів, студентів; кількість вчителів, по яким можна проаналізувати рівень освіченості за статистичними даними.

Загальноосвітні навчальні заклади, Одеська область 2012-2014 рр.

Проаналізувавши статистичні данні кількість загальноосвітніх навчальних закладів в одеській області у 2013 році порівняно з 2012 роком зменшилась на 13 одиниць , у 2014 порівняно з 2013 роком зменшилась на 3. А загалом за 3 роки кількість навчальних закладів зменшилась на 16 одиниць, що становить 1,78 % , що є негативною тенденцією для області і свідчить про зменшення бюджетування.

Позитивним фактором є збільшення кількості учнів, що свідчить про підвищення рівня освіченості - у 2013 порівняно з 2012 роком кількість учнів збільшилась незначно, а у 2014 порівняно з 2012 роком збільшилась на 5,2 тис. осіб, що склало 2,21%. Також з таблиці просліджується тенденція на збільшення учнів на денній формі навчання та значне переважання питомої ваги денної форми над вечірньою.

Як бачимо, кількість учнів, які закінчили школу II ступеня (одержали свідоцтво про базову загальну середню освіту) переважають над кількістю учнів, які закінчили школу III ступеня (одержали атестат про повну загальну середню освіту) і становить у 2014 році 20,7 тис. осіб, що порівняно з 2012 роком зменшилось на 2,8 тис.осіб , це свідчить про позитивну тенденцію що більшість учнів вже раніше розуміють і приймають рішення ким їм далі бути в майбутньому( обирають спеціалізацію).

Кількість вчителів майже не змінилась за 3 роки, але все ж таки у 2014 порівняно з 2012 роком зменшилась на 0,3 тис. осіб. Якщо взяти до уваги, що кількість учнів збільшилась, то ця тенденція є дуже негативною так як наруга на вчителів збільшилась і таким чином можна зробити висновки, що якість викладання знизилась ( вчитель не витрачає менше часу на одного учня).

Вищі навчальні заклади, Одеська область 2012-2014 р.р.

Проаналізувавши таблицю щодо ВНЗ одеської області, можна зробити такі висновки : кількість навчальних закладів зменшилась загалом у 2014 році порівняно з 2012 р. на 8 одиниць, на мою думку це пов'язано з закриттям недержавних ВНЗ, що з однієї сторони є позитивним явищем так, як у цих ВНЗ студенти не мали можливості вчитись безкоштовно, але все ж таки кількість навчальних закладів зменшилась а це не є добре.

Негативною тенденцією є те, що кількість студентів значно зменшилась, поступово у 2013 порівняно з 2012 р на 43, 1 тис. осіб а у 2014 порівняно з 2013 на 62,5 тис.осіб загалом I-II рівнів і III-IV рівнів акредитації. Це свідчить про те, що не всі після школи йдуть отримувати вищу освіту, нажаль не можемо прослідкувати з-за яких причин : нема можливості сплачувати за навчання чи нема бажання?

Порівнявши кількість прийнятих студентів і випущених фахівців, простежується дивна тенденція: випущених значно більше ніж прийнятих студентів, на мою думку може бути тільке одне пояснення- те, що студентів виганяли і потім відновлювали таким чином абітурієнтів менше ніж випускників. Також паралельно тенденції зниження кількості студентів знижується кількість випускників.

Підсумовуюче все, можна зробити висновки, що перевищують звісно негативні тенденції : хоч і кількість учнів збільшується але ж кількість випускників зменшується, не всі діти після школи отримують вишу освіту і вимушені працювати. На мою думку це все ж таки пов'язано з неможливістю сплачувати за навчання , а держава ще й цьому сприяє зменшуючи кількість державних замовлень. Мати вищу освіту це привілея, але не всі її мають, але є надія на краще.

Я вважаю для того , щоб підвищити рівень освіченості потрібно дати можливість людям навчатись, і навчання повинно бути безкоштовним, переводити студентів, які поступили на платне навчання але не мають середній бал 4-5 переводити на безкоштовне навчання а ті, хто погано вчиться і не здає на перездачі, щоб платили штраф офіційний,і проходили повторний курс а потім тільки були допущені , а не давати взятки які у нас в країні дуже розповсюджені, тоді б люди розуміли що потрібно вчитись.

Також можна ввести цікаві курси вільного відвідування в університетах на різносторонні теми, в медичних вузах: експериментальна медицина в інших країнах, в економічних - історії видатних економістів і бізнесменів та інші.

Размещено на Allbest.ru