Товарна форма організації суспільного виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Товарна форма організації суспільного виробництва. Товар і гроші

План

Зміст

1. Товарна форма організації виробництва. Суб'єкти і об'єкти товарних відносин

2. Товар як економічна категорія. Основні властивості товару

3. Суть та функції грошей

4. Закони товарного виробництва та грошового обігу

Зміст

1. Товарна форма організації виробництва. Суб'єкти і об'єкти товарних відносин

Історично суспільне виробництво розвивалося в певних економічних формах, окремі риси яких є характерними для всіх форм господарювання, окремі зберігаються на досить тривалому проміжку часу. Найпростішою формою господарювання є натуральне виробництво, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб безпосередніх виробників життєвих благ, тобто для внутрішньогосподарського споживання. Для нього властивим є:

- низький рівень розвитку суспільного поділу праці:

- замкненість, відсутність регулярних зовнішніх зв'язків,

- примітивна техніка і технологія,

- застій, повільність розвитку самого виробництва і суспільного розвитку в цілому.

- робоча сила позбавлена мобільності.

На зміну натуральному господарству прийшло товарне виробництво і товарна форма господарювання, яка тривалий час існує поряд з натуральною, проникаючи в неї і розкладаючи її.

Товарне виробництво -- це така форма організації суспільного господарства, за якою продукти виробляються економічно відособленими виробниками, котрі спеціалізуються на виготовленні певного продукту, що потребує обміну у вигляді купівлі-продажу на ринку. При цьому продукти праці, якими вони обмінюються, стають товарами.

Отже, основою виникнення товарного виробництва й обміну є суспільний поділ праці. Перший суспільний поділ праці - відокремлення скотарства від землеробства ;другий - відокремлення ремесла від землеробства й скотарства; третій - відокремлення торгівлі.

Якщо суспільний поділ праці потребує обміну взагалі, то економічна відокремленість виробників -- еквівалентного, товарного обміну.

Просте й розвинуте товарне виробництво

У процесі історичного розвитку товарного виробництва можна виділити два важливі моменти: 1) перетворення натурального господарства в просте товарне; 2) перетворення простого товарного господарства в розвинуте.

Товарне виробництво виникає як просте товарне виробництво:

- засноване на особистій праці власника засобів виробництва,

- дрібне за розмірами,

- характеризується прямим поєднанням виробника із засобами виробництва та відсутністю експлуатації.

- у формі товару виступають лише речові фактори виробництва та готовий продукт.

Просте товарне виробництво стало основою для виникнення капіталістичного господарства, капіталістичних відносин. Цьому сприяло й так зване первісне нагромадження капіталу :

- поряд з ринком засобів праці й предметів споживання виникає новий -- ринок праці.

- товаром стає не лише продукт людської праці, а й сама робоча сила людини, називається капіталістичним товарним виробництвом.

За капіталізму всі (або майже всі) продукти праці виготовляються як товари, товарне виробництво набуває загального характеру і стає всеохоплюючою формою прояву економічних зв'язків між людьми.

Між простою і розвинутою (яка застосовує найману працю) формами товарного виробництва є й відмінності і спільні риси .

Спільні риси :

· Приватна власність на засоби виробництва

· Ринкова форма зв'язку між виробниками

· Конкуренція між товаровиробниками

· Стихійний розвиток

Розвиток поділу праці від загального до часткового і одиничного прискорило і поглибило товарно-грошові зв'язки між окремими сферами діяльності.

Так, у XX ст. відбувся четвертий великий поділ праці. Окремо виділилася сфера нематеріального виробництва. Науково-технічна революція сприяє п'ятому великому поділу праці, внаслідок чого відбувається відокремлення інформаційної сфери діяльності від інших структур.

2. Товар як економічна категорія. Основні властивості товару

Згідно з трудовою теорією вартості товар -- це продукт праці, який виготовляється для обміну і реалізується шляхом купівлі-продажу.

. Суть товару розкривається під час розгляду його властивостей. Корисність речі-товару, завдяки якій вона може задовольняти ту чи іншу потребу людей, робить її споживною вартістю. Вона стає речовим носієм мінової вартості.

Мінова вартість -- видиме кількісне співвідношення, в якому споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого. Кожний окремий товар має безліч мінових вартостей.

В основі цих пропорцій (мінових вартостей) лежить те, що вони -- продукт праці. Як згустки певної кількості людської праці вони є вартості. Отже, вартість -- це внутрішня властивість товару, зовнішньою формою

прояву якої є мінова вартість. Саме вартість, як уречевлена в товарах праця, робить всі товари порівняльними, спільномірними. Як споживні вартості товари якісно різні, як вартості -- якісно однорідні.

Суспільно-необхідний робочий час і зумовлена ним суспільна величина вартості не є постійними. Величина вартості товару змінюється, таким чином, прямо пропорційно кількості і обернено пропорційно продуктивності суспільної праці.

Під продуктивністю праці розуміють кількість продукту, який виробляється за одиницю робочого часу.

Інтенсивність праці виявляється у насиченості, наповненості робочого часу працею. При зростанні інтенсивності праці величина вартості одиниці товару не змінюється, але пропорційно зростає сукупна вартість, що створюється протягом робочого часу.

Величина вартості товару вимірюється витратами простої праці, тобто праці середньої умілості, посильної кожному членові суспільства на даному етапі розвитку. Складна праця вимагає підготовки робітника до виконання операцій, а сама підготовка -- значних затрат праці. За одиницю складної праці створюється більша вартість, ніж за одиницю простої.

Отже, суспільна величина вартості товару визначається суспільно-необхідними витратами праці на його виробництво.

3. Суть та функції грошей

Вартість у своєму історичному розвитку набула таких форм:

- проста, поодинока, або випадкова

- повна, або розгорнута

- загальна

- грошова.

Золото як загальний еквівалент вирізнилося з ряду інших товарів завдяки своїм властивостям, які зробили його найбільш придатним для виконання суспільних функцій загального еквівалента, а саме: однорідність, подільність, портативність, привабливість та ін.

З появою грошей стає можливим вимірювання вартостей різних товарів, а розвиток форм вартості набуває свого завершення.

Грошам властива, як і всякому товарові, споживна вартість і вартість. їхня споживна вартість в тому, що вони, по-перше, виконують суспільну функцію загального еквівалента і, по-друге, використовуються для особистого і суспільного споживання як будь-який інший товар.

Суть грошей та їх функції

Найповніше суть грошей розкривається в їхніх функціях. Гроші виконують п'ять функцій:

- міра вартості;

- засіб обігу;

- засіб утворення скарбів і нагромадження;

- засіб платежу;

- світові гроші.

Гроші виконують роль загального еквівалента; до них прирівнюються та за їх допомогою порівнюються величини вартості всіх товарів. Виконують вони цю функцію тому, що самі володіють вартістю, але виконують її уявно, тобто як ідеальні гроші. товарний грошовий обіг інфляційний

Третя функція -- засіб утворення скарбів і нагромадження -- пов'язана з наявністю повноцінних грошей поза сферою обігу.

Четверта функція -- засіб платежу -- виявляється у зв'язку з потребою продажу товару і послуг за відкладання платежу.

Розширення функції грошей як платіжного засобу викликало, у свою чергу, потребу у використанні кредитних грошей.

Світові гроші. Виходячи на світовий ринок, гроші скидають з себе локальні форми (масштаб цін тощо) і виступають у своїй початковій формі, тобто у вигляді зливків благородних металів.

4. Закони товарного виробництва та грошового обігу

Найважливішим законом товарного виробництва є закон вартості. Відповідно до нього виробництво й обмін товарів здійснюються на основі їх вартості, величина якої вимірюється суспільно необхідними затратами праці Дія закону вартості виявляється в тому, що всі різноманітні за обсягом затрати праці зводяться до середніх, суспільно необхідних. Зведення це відбувається на ринку, через суспільні контакти всієї маси товаровиробників і покупців, через механізм попиту та пропозиції.

Закон вартості відіграє надзвичайно важливу роль у товарному виробництві:

- виступає стихійним регулятором пропорцій суспільного виробництва (розподілу праці між галузями).

- є основою диференціації товаровиробників.

- сприяє зародженню капіталістичних відносин.

- стимулює розвиток продуктивних сил.

Стабільне функціонування грошей забезпечується певною кількістю грошей. Паперово-грошовий обіг визначається дією двох законів грошового обігу:

Кількість грошей, яка може бути в обігу, визначає закон грошового обігу повноцінних грошей. Згідно з ним маса грошей, що функціонує як засіб обігу, прямо пропорційна сумі цін усіх товарів і обернено пропорційна числу оборотів однойменних грошових одиниць.

Розвиток кредитних відносин і банківської справи сприяв зменшенню потреби в наявних грошових знаках. Тому закон грошового обігу зазнав істотних змін. Кількість грошей, необхідних для обігу тепер, визначається за формулою:

КГ =ЦТ - К + П - ВР

де КГ- кількість грошей в обігу;

ЦТ- сума цін товарів

К - сума цін товарів, проданих у кредит

П - платежі, за якими настав строк оплати;

ВР - взаємні розрахунки;

Грошовий обіг -- безперервний рух грошей у сфері обігу й виконання ними функцій засобу обігу та платежу.

Грошовий обіг здійснюється у двох формах: готівковій -- рух грошей обслуговують банкноти, розмінні монети і паперові гроші (скарбницькі квитки); безготівковий, якщо рух вартості здійснюється без участі наявних готівкових грошей

Паперові гроші -- це лише символи вартості, тобто грошові знаки, які замінюють повноцінні гроші в їхніх функціях, як засіб обігу і засіб платежу. Урядом вони вводяться в обіг з примусовим курсом. Якщо випуск паперових грошей перевищить потребу товарообігу в золотих грошах, то купівельна спроможність паперових знаків знизиться, а ціни на товари й послуги зростуть.

Знецінення паперових грошей унаслідок їх надмірного випуску урядом називається інфляцією.

Інфляція -- багатогранний, складний процес, який чітко відображає всі основні проблеми й суперечності економіки. Найбільш очевидно вона проявляє себе в систематичному переповненні каналів грошового обігу масою надлишкових грошей, що веде до їх знецінення та додаткового перерозподілу національного доходу й національного багатства на шкоду більшості населення. Загальні передумови виникнення інфляційного процесу можна з'ясувати на прикладі аналізу показників трансакційного рівняння:

М * V = Р * Q,

де М -- кількість грошей в обігу;

V -- швидкість обертання грошової одиниці;

Р -- середній рівень цін;

Q -- фізичний обсяг виробництва.

Звідси

Р = М * V / Q,

Тобто зростання цін може викликатися трьома факторами:

- зростанням кількості грошей в обігу в надлишковому розмірі;

- прискоренням швидкості обігу грошей;

- скороченням фізичного обсягу виробництва.

Залежно від сили згубної дії на економіку розрізняють інфляцію: повзучу, галопуючу і гіперінфляцію.

Повзуча інфляція -- така інфляція, що досягає щорічно не більше одноцифрового числа (наприклад, 5%) і проявляється у постійному зростанні цін.

Галопуюча інфляція -- це така інфляція, яка набуває розміру двозначного числа щорічно. Вона супроводжується стрімким, стрибкоподібним підвищенням цін, охоплює всі сфери господарського життя й викликає серйозні негативні наслідки в економіці та соціальній сфері.

Гіперінфляція -- надвисока і вкрай небезпечна інфляція, що, як правило, веде до економічного паралічу, провокування гострих соціальних конфліктів та непередбачених катаклізмів.

Залежно від особливостей зростання цін на різні групи товарів прийнято виділяти збалансовану інфляцію і незбалансовану інфляцію.

У випадках передбачливості процесу наростання інфляційних ознак розрізняють очікувану інфляцію. В інших випадках діє неочікувана інфляція. Врахування просторових меж інфляції дозволяє класифікувати локальну інфляцію, що діє в межах окремої країни, і світову інфляцію, якщо вона охоплює групу країн або цілі регіони.

Стан економіки країни, що характеризується загальним застоєм виробництва, високим рівнем безробіття й одночасним підвищенням цін та інших ознак інфляційного процесу, називають стагфляцією.

Запитання та завдання для обговорення

1. За яких умов продукт праці стає товаром?

2. Чому для існування товарного виробництва необхідні дві умови -- суспільний поділ праці та економічна відособленість виробників?

3. У чому полягає суть споживної вартості?

4. Покажіть відмінність між економічними категоріями «вартість» і «величина вартості».

6. У чому полягає зміст вислову: «Золото -- не гроші, гроші -- не капітал, вони стають такими за певних умов»?

7. Як застосовується механізм реалізації законів грошового обігу на практиці?

8. Як впливають ціни на зміну обсягів виробництва? Яким чином закон вартості регулює пропорції виробництва?

9. Чому дія закону вартості за сучасних умов розвинутих товарно-грошових відносин обмежена?

Размещено на Allbest.ru