Витрати виробництва, ціна і прибуток

Размещено на http://www.allbest.ru/

Найбільш загальне розуміння витрат фірми -- це грошові витрати, які необхідно здійснити фірмі для створення і реалізації товару (послуги).

Велику увагу витратам приділив К.Маркс. Будучи прихильником трудової теорії вартості товару, він розглядав витрати як затрати підприємств на виробництво і реалізацію продукції. При цьому він розрізняв витрати виробництва і витрати обігу.

Витрати виробництва -- це витрати фірм на виплату заробітної плати найманим працівникам, придбання сировини і матеріалів, палива та енергії, амортизацію основного капіталу тощо. У радянській економічній науці і практиці ці витрати називали собівартістю продукції. Собівартість трактувалась як така економічна категорія, яка відображає, у що обходиться виробництво даної продукції підприємству.

Вартість товару відображає всі затрати уречевленої і живої праці і виражає суспільні витрати, а витрати фірм - витрати виробництва. При продажу товару вартість перетворюється у гроші, і підприємець отримує грошову виручку, одна частина якої компенсує витрати виробництва, а друга є прибутком. Це значить, що витрати виробництва, тобто витрати фірми, є менші від витрат суспільства на величину прибутку.

2. Характеристика витрат

Витрати фірм на виробництво продукції не є однорідні і однозначні ні за характером здійснення, ні за механізмом відшкодування. Тому їх поділяють на авансові і поточні.

Авансові витрати -- це авансування виробництва, тобто це великі одноразові затрати на будівництво виробничих будівель, споруд, інженерних комунікацій на придбання устаткування, транспортних засобів тощо. їх здійснення необхідне для започаткування підприємницької діяльності. Ці гроші витрачаються відразу, одноразово. Але при продажу виробленої продукції компенсується лише частина одноразових затрат.

Поточні витрати - пов'язані з придбанням сировини, пального, електроенергії, виплатою заробітної плати тощо. Вони здійснюються потоком і компенсуються в повному обсязі після реалізації виробленої продукції.

При калькуляції, тобто обчисленні собівартості одиниці продукції за елементами витрат, розрізняють:

прямі витрати -- це такі, які безпосередньо пов'язані з виробництвом (витрати на сировину і матеріали, заробітна плата основних виробничих працівників тощо).

непрямі витрати -- це такі, які пов'язані з роботою підприємства в цілому (цехові та загальновиробничі витрати)..

За економічним змістом витрати поділяють на: основні -- пов'язані безпосередньо з виробництвом продукції; накладні -- включають витрати на організацію, управління, технічну підготовку й обслуговування виробництва, відсотки за кредит банку,витрати на охорону праці, на оплату управлінського апарату, канцелярські витрати тощо.

Обмеженість ресурсів зумовлює необхідність двоїсто підходити до визначення витрат, в основі якого лежить різне відношення до обороту капіталу. Оборот капіталу можна розглядати в минулому часі як такий, що вже здійснився. В такому разі має місце бухгалтерський підхід до визначення витрат. Але оборот капіталу можна розглядати з позицій майбутнього фірми, це -- економічний підхід. Таким чином, бухгалтерський підхід означає розрахунок витрат, які вже здійснилися, тобто підведення підсумків діяльності фірми, визначення реальних витрат.

Економічний підхід -- це підхід до формування витрат, з'ясування шляхів їх оптимізації.

Бухгалтерські витрати -- це виражені в грошовій формі поточні витрати фірми на виробництво і реалізацію продукції.

Економічні витрати виражають різні варіанти, альтернативність використання коштів фірми.

Альтернативні витрати або витрати вибору -- це грошові витрати, які пов'язані з утраченими можливостями кращого використання ресурсів фірми (витрати упущених можливостей).

Явні альтернативні витрати фірми -- це її фактичні витрати на придбання устаткування, сировини і матеріалів, енергії і напівфабрикатів, виплату заробітної плати, оренду приміщень тощо. Вони дорівнюють бухгалтерським витратам.

Неявні альтернативні витрати фірми -- це її упущений дохід.

Виділення явних і неявних витрат дає можливість поділяти витрати фірми на внутрішні і зовнішні.

Зовнішні витрати -- це витрати пов'язані з оплатою праці найманих працівників, сировини, комплектуючих, пального, тобто всього того, що вона не виробляє сама для створення даного продукту.

Внутрішні витрати фірми -- це витрати, пов'язані з використанням даною фірмою своїх власних ресурсів: праці власника фірми, його капіталу, нерухомого майна. Власник підприємства не платить сам собі орендної плати, не виплачує сам собі заробітної плати, не нараховує відсотків на власний капітал. Але власник фірми отримує так званий «нормальний» прибуток. В іншому разі він не буде займатися даним бізнесом. Отримуваний ним «нормальний» прибуток складає елемент економічних витрат. Бухгалтерські витрати не включають цього важливого вартісного компонента, оскільки виражають реальну, яка фактично склалась, комерційну результативність виробництва, а не передбачувану.

Економічні витрати поділяють на постійні і змінні, середні і граничні.

Постійні витрати (FC) -- це грошові витрати фірми на ресурси, які представляють постійні фактори виробництва. Величина постійних витрат не залежить від зміни обсягу виробництва.

Змінні витрати (VC) -- це грошові витрати на ресурси, які складають змінні фактори виробництва. їх величина змінюється разом із зміною обсягу виробництва.

Загальні витрати (TC) являють собою суму постійних і змінних витрат при кожному даному рівні виробництва. їх називають сукупними або валовими витратами. Для фірми вони є найменшими загальними грошовими витратами, які необхідні для виробництва відповідної кількості продукції.

Середні витрати (АС) -- це частка від ділення валових витрат на обсяг виробленої продукції.

АС = ТС / Q.

Граничні витрати (МС) -- це додаткові витрати фірми, пов'язані з виробництвом однієї додаткової, понад певний обсяг, одиниці продукції найдешевшим способом. Граничні витрати розраховуються як різниця між витратами виробництва n одиниць продукції і витратами виробництва n--1 одиниць продукції:

Граничні витрати розраховують також як відношення приросту сукупних витрат до приросту обсягу виробництва:

Граничні витрати показують, яких додаткових витрат коштувало виробнику виробництво додаткової одиниці продукції.

Граничні витрати відображають дію закону зниження граничної віддачі фактора виробництва.

Мінімізація витрат створює умови для появи і зростання прибутку. Основний мотив діяльності фірми -- прагнення отримати максимальний прибуток.

3. Прибуток, його сутність і структура. Норма прибутку

Прибуток виступає критерієм ефективності розміщення ресурсів, ключовим показником діяльності фірми. З приводу сутності прибутку в економічній науці існує дві точки зору: марксистська і немарксистська.

К.Маркс трактував прибуток як перетворену форму додаткової вартості, яка безоплатно привласнюється капіталістами і виражає відносини експлуатації людини людиною.

Представники немарксистської економічної науки прибуток трактують як винагороду за використання такого специфічного товару, як підприємницькі здібності. Специфіка підприємницьких здібностей як фактора виробництва проявляється в його функціях. Його функціями є:

- з'єднання інших ресурсів -- праці, капіталу, землі -- для виробництва товарів чи послуг;

- прийняття основних рішень, які стосуються діяльності фірми;

- здійснення нововведень у виробництво і збут продукції;

- взяття на себе ризиків, які випливають з підприємницької функції.

Підприємець у результаті виконання цих функцій претендує на певний дохід -- прибуток.

Прибуток у повсякденному житті визначають як різницю між доходами і витратами. Стосовно різних видів витрат розрізняють такі види доходів: валовий, середній і граничний.

Валовий або загальний дохід (TR) -- це грошова сума, яку отримує фірма від продажу певної кількості одиниць продукції. Він дорівнює добутку ціни товару на його кількість.

TR = p х Q.

Іншими словами, валовий дохід -- це загальна виручка від продажу певної кількості продукції.

Середній дохід (AR) -- це валовий дохід, поділений на кількість одиниць продукції, тобто це середня ціна одиниці продукції:

AR = TR / Q.

Граничний дохід (MR) -- Показує, на яку величину збільшується валовий дохід, якщо обсяг виробництва і продажу продукції збільшиться на одну одиницю.

MR = ATR/ AQ .

Надлишок валового доходу над валовими витратами являє собою так званий бухгалтерський прибуток.

Для фірми важливе значення має також економічний прибуток. Він являє собою надлишок валового доходу над економічними витратами, тобто над всіма здійсненими і можливими, але упущеними витратами.

Економічний прибуток завжди менший від бухгалтерського на величину так званого нормального прибутку. Нормальний прибуток -- це той мінімальний дохід підприємця, який необхідний для залучення і утримання цього ресурсу в даному виробничому процесі.

Збільшення маси прибутку є функцією таких чинників:

- збільшення обсягу виробництва продукції чи обсягу надання послуг; зниження витрат на виробництво одиниці продукції;

- підвищення якості продукції;

- оновлення та розширення асортименту продукції;

- розроблення стратегії фірми згідно з глибокими маркетинговими дослідженнями.

Маса прибутку сама по собі ще не визначає економічної ефективності роботи фірми та її стану на конкурентному ринку. Це відображає норма прибутку, яка визначається як відношення прибутку до вкладеного капіталу у відсотках.

р? = Р/К х 100,

де р? -- норма прибутку;

Р -- прибуток;

К -- авансований капітал.

Норма прибутку характеризує окупність капіталу, його спроможність до самозростання.

Норма прибутку знаходиться у прямій залежності від обсягу виробництва, якості продукції, її відповідності суспільним потребам, швидкості обертання капіталу і в оберненій залежності від витрат виробництва. Важливим показником ефективності роботи фірми є рентабельність її операційної діяльності. Операційна діяльність -- це основна діяльність підприємства, а також інших видів діяльності за винятком інвестиційної та фінансової. Рентабельність операційної діяльності -- це відношення прибутку, отриманого від операційної діяльності до витрат, пов'язаних з операційною діяльністю, її обчислюють за формулою:

Р = Р /В х 100.

Запитання та завдання для обговорення

4. Що таке витрати підприємств та які їх види?

5. Що таке індивідуальні та суспільні витрати і форми їх прояву?

6. Що таке бухгалтерські та економічні витрати?

7. Що таке альтернативні витрати?

8. Що таке граничні витрати?

9. Що таке валовий, середній, граничний дохід?

10. Що таке прибуток підприємства і яка його роль?

11. Що таке норма прибутку і як її обчислюють?

12. Що таке рівень рентабельності операційної діяльності підприємства і як її обчислюють?

13. Які шляхи підвищення рівня рентабельності підприємства

Размещено на Allbest.ru