Економічний розвиток. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх регулювання державою
Сутність економічного зростання та економічного розвитку, опис його сучасних моделей. Зайнятість трудових ресурсів та її форми, особливості безробіття та його форми. Проблеми зайнятості та відтворення робочої сили в Україні, виникнення економічних криз.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.09.2015 |
| Размер файла | 69,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Політична економія
Размещено на http://www.allbest.ru/
204
Економічний розвиток. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх регулювання державою
План
1. Економічне зростання та економічний розвиток. Сучасні моделі економічного розвитку
2. Економічні цикли та економічні кризи
3. Зайнятість трудових ресурсів та її форми
4. Безробіття та його форми
5. Державне регулювання зайнятості та його методи. Проблеми зайнятості та відтворення робочої сили в Україні
1. Економічне зростання та економічний розвиток. Сучасні моделі економічного розвитку
Під економічним зростанням розуміють зростання сукупного випуску країни за певний період часу. Оскільки нині основним вимірювачем сукупного випуску є показник реального ВВП, економічне зростання, як правило, розглядають як зростання реального ВВП. Ще один підхід до економічного зростання полягає у його розгляді у розрізі зростання реального ВВП у розрахунку на душу населення.
Економічне зростання вимірюється річними темпами у відсотках:
Економічне зростання, незважаючи на його визначальну роль у забезпеченні зростання добробуту суспільства, може породжувати низку негативних побічних ефектів, серед яких найбільш значущими є такі.
- забруднення навколишнього середовища.
- може призводити до зниження рівня зайнятості.
- економічне зростання у промислово розвинутих країнах може стримувати економічне зростання в тих країнах, де воно є умовою виживання.
- економічне зростання, що ґрунтується на надмірній експлуатації природних ресурсів країни, погіршує умови господарювання майбутніх поколінь.
Всі фактори економічного зростання можна поділити на дві групи: групу факторів, які визначають рівень виробничого потенціалу країни, та групу факторів, які забезпечують його ефективне використання. До складу першої групи факторів економічного зростання входять:
- кількість та якість природних ресурсів;
- кількість та якість трудових ресурсів;
- кількість та якість капіталу;
- технології.
Вагомий внесок у прискорення економічного зростання може робити й держава. Напрямки державної політики сприяння економічному зростанню.
1. Заохочення заощаджень та інвестицій. Одним із джерел збільшення виробничого потенціалу країни є іноземні інвестиції.
2. Підвищення рівня освіти населення.
3. Стимулювання технологічного прогресу
4.Створення сприятливих політико-правових умов для здійснення підприємницької діяльності в країні
2. Економічні цикли та економічні кризи
Економічне зростання не є рівномірним, а рівновага переривається періодами нестабільності.
Закономірністю розвитку суспільного виробництва є рух від однієї економічної рівноваги до іншої , а економічний розвиток є хвилеподібним або синусоїдним. Розвиток економіки - це безперервна зміна обсягів національного виробництва .
Економічний розвиток характеризується послідовним чергуванням періодів піднесення і спаду ділової активності, тобто економічними коливаннями.
Для характеристики економічних коливань часто вживають поняття економічний або діловий цикл. Економічний цикл -- це повторення через відповідні проміжки часу стану економіки, яка характеризується одними і тими ж макроекономічними параметрами.
Порушення економічної рівноваги і досягнення нової може відбуватися еволюційно і революційно (стрибкоподібно). Залежно від тривалості періоду скорочення обсягів національного виробництва розрізняють спад, кризу і депресію. Спад має місце тоді, коли обсяг національного виробництва триває до шести місяців; криза -- до року, депресія -- більше року.
Треба мати на увазі, що не всі коливання ділової активності носять характер економічного циклу. Економіка зазнає сезонних коливань ділової активності, коливань викликаних природними (посуха), політичними (війна) факторами. Вони не носять циклічного характеру.
З урахуванням тривалості економічна наука розглядає трициклічну модель економічного розвитку. Вона включає в себе короткі (малі) цикли тривалістю 3-4 роки (цикли Д.Кітчіна) середні, які продовжуються 7-11 років (цикли К.Жюглара) і великі (довгі хвилі), які охоплюють період 40-60 років (довгі цикли
М.Д. Кондратьєва).
Графічним зображенням динаміки фактичного буде хвилеподібна лінія. Вона показує коливання ділової активності навколо лінії тренда. Кожний цикл у своєму розвитку проходить переломні точки «пік» і «дно», які вказують на перехід економіки від зростання до спаду або від спаду до піднесення. Відстань між двома сусідніми точками «піку» або «дна» визначає тривалість економічного циклу. Відстань від переломних точок по вертикалі до лінії тренда вимірює амплітуду циклічних коливань. У період між цими полюсами цикл проходить певні фази, ознаками яких є стан ділової активності, зростання чи зниження рівня використання ресурсів, інтенсивність науково-технічного прогресу, темпи збільшення обсягів національного виробництва, економічного потенціалу країни, добробуту її народу тощо.
Політична економія
Размещено на http://www.allbest.ru/
204
Середні економічні цикли тривалістю 7-11 рр. справляють найбільш відчутний вплив на розвиток економічних процесів. Економісти, які досліджували класичні економічні цикли ХІХ ст., виділяли чотири фази: кризу, депресію, пожвавлення, піднесення. Сучасні дослідники, враховуючи своєрідність та особливості економічних циклів ХХ ст. виділяють дві фази: спад (рецесія) і піднесення (експансія), а поворотні точки відповідно називають -- піком (вершиною) і дном.
Основними фазами середнього економічного циклу є криза і піднесення
Криза -- це фаза ділового циклу, в якій обсяг національного виробництва скорочується не менше як протягом двох кварталів підряд. Зменшується обсяг виробництва, скорочуються інвестиції в будівництво, зменшується попит на машини та устаткування, падає попит на робочу силу, збільшується безробіття.
Треба відмітити, що кризи несуть в собі засоби одужання економіки. У міру розвитку кризи ціни на товари знижуються, створюючи тим самим можливість збуту і перспективу виходу з кризи.
Депресія. Це такий стан економіки, коли обсяги виробництва знизилися до найнижчої позначки, інвестиції близькі до нуля, найвищого рівня досягають: незавантаженість виробничих потужностей, банкрутство фірм і безробіття, падіння виробництва фактично припиняється, хоча воно ще не виявляє скільки-небудь явних ознак до стабілізації.
Пожвавлення. У цей період економіка починає видужувати, зростають обсяги виробництва, в кінці стадії пожвавлення вони досягають передкризового рівня. Зростає підприємницька активність, відновлюються товарно-матеріальні запаси, розпочинається процес оновлення основного капіталу. Економіка неухильно наближається за обсягом виробництва до передкризового рівня.
Піднесення -- це такий період у розвитку економіки, коли вона демонструє подальше розширення виробництва, збільшення доходів усіх макроекономічних суб'єктів, зростання добробуту народу, економіка функціонує в режимі повної зайнятості ресурсів, безперервно зростають інвестиції, споживчі витрати, збільшується продаж товарів у кредит, зростає заборгованість, формуються диспропорції в економіці, створюються передумови для входження економіки у новий цикл свого розвитку, початок якого задає криза.
Довгі економічні цикли. Створення теорії довгих економічних циклів справедливо пов'язується з іменем російського вченого М.Д.Кондратьєва. Кондратьєв виділив три великі цикли кон'юнктури. Кон'юнктура -- це напрям і ступінь зміни показника або сукупності показників, які характеризують стан економіки країни. Довгі економічні цикли складаються з двох хвиль: довгої хвилі зростання економічної активності і довгої хвилі спаду економічної активності. економічний безробіття криза зайнятість
Змістом довгих економічних циклів є зміна базових технологій і поколінь машин (стрибок в лінії технічного прогресу). Перехід від одного до іншого довгого економічного циклу знаменує собою перехід до нового технологічного способу виробництва.
Кризи є складним соціально-економічним явищем і економісти стараються зрозуміти механізм їх розвитку, щоб виробити дійові заходи попередження і недопущення спадів виробництва.
3. Зайнятість трудових ресурсів та її форми
До складу сукупної пропозиції робочої сили (Labour Force) включається населення віком від 15 до 70 років, яке у даний момент часу пропонує послуги робочої сили з метою виробництва товарів і послуг та отримання адекватної винагороди у грошовій або натуральній формі.
Загалом усе населення країни (регіону) у віці 15-70 років розподіляється на три основні категорії: зайняті, безробітні (які у сукупності формують економічно активне населення) та економічно неактивні.
Пропозиція робочої сили характеризується показниками кількісного та якісного складу працездатного населення (за статтю, віком, освітою, професіях тощо), яке не має роботи та пропонує свою робочу силу до найму або намагається започаткувати підприємницьку діяльність з метою самостійного забезпечення себе роботою.
Працездатність (Ability to Work, Capacity for Work) -- це здатність виконувати трудові функції без шкоди здоров'ю.
Економічно активне населення включає в себе населення віком від 15 до 70 років включно, яке упродовж певного періоду часу формує пропозицію робочої сили на ринку праці. До складу економічно активного населення (робочої сили) входять тільки ті особи, які займались економічною діяльністю, або шукали роботу і були готові приступити до неї, тобто класифікуються як «зайняті» та «безробітні» (у визначенні МОП).
Найважливішим індикатором збалансованості ринку праці є зайнятість робочої сили.
До складу зайнятих включаються особи віком від 15 до 70 років, які працювали впродовж обстежуваного тижня не менше однієї години.
За статусом зайнятості зайняте населення розподіляється на працюючих не за наймом (до складу яких входять роботодавці, самозайняті та безкоштовно працюючі члени сім'ї) і працюючих за наймом (найманих працівників).
Працюючі за наймом -- це особи, які уклали письмовий (або усний) трудовий договір (контракт) з адміністрацією підприємства, установи, організації, фізичною особою про умови трудової діяльності, за яку працівник отримує оплату.
Працюючі не за наймом у секторі самостійної зайнятості -- особи, які самостійно здійснюють свою трудову діяльність, відповідають за результативність та ефективність цієї діяльності, а також за виконання зобов'язань щодо інших осіб.
Розвиток гнучкого ринку праці передбачає можливість реалізації економічної активності за рахунок перевищення меж нормальної тривалості робочого дня (тижня) і цілорічної зайнятості, укладання тимчасових трудових контрактів тощо. Гнучкі форми організації ринку праці дозволяють суспільству на макрорівні знизити гостроту проблем безробіття, забезпечивши можливість найбільш уразливим верствам населення отримувати дохід, підтримувати рівень своєї кваліфікації та працездатності, зберігати соціальний статус.
Серед гнучких форм зайнятості слід відзначити:
* зайнятість, пов'язана зі специфічним соціальним статусом працюючих (самозайняті, безкоштовно працюючі члени сім'ї тощо);
* зайнятість на роботах із нестандартними робочими місцями та організацією праці (надомна праця);
* зайнятість за нестандартними організаційними формами (нестандартний робочий день або тиждень, строкові контракти та ін.).
У контексті гнучкого ринку праці виділяється неповна зайнятість, якій властиві характерні риси нестандартної зайнятості. Неповністю зайнятими можуть вважатися лише особи найманої праці, якщо вони систематично працюють менше від нормативно визначеної тривалості робочого дня (тижня).
Усі форми нестандартної зайнятості, характерні для трансформаційної економіки України, застосовувалися для мінімізації наслідків стрімкого зростання безробіття. Серед найбільш важливих для компенсації негативних наслідків економічної лібералізації слід відзначити неформальну зайнятість. Неформальний сектор став важливою формою адаптації до нових відносин для більшості населення, засобом економічного виживання для найменш підготовлених до переходу до ринкових відносин (пенсіонерів, сімей з дітьми, молоді, яка вперше виходить на ринок праці тощо).
Загалом цей сектор дотепер виконує функції буфера між зайнятістю та безробіттям.
4. Безробіття та його форми
Безробітні (за методологією МОП) -- це особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які не мали роботи; активно шукали роботу або намагались організувати власну справу протягом обстежуваного періоду; були готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів.
Рівень безробіття (за методологією МОП) розраховується як відношення (у відсотках) кількості безробітних певної вікової групи до економічно активного населення (робочої сили) відповідного віку.
Невід'ємною рисою функціонування будь-якої моделі ринку праці є природне безробіття. Сучасна теорія зайнятості і ринку праці загальноприйнятною вважає норму природного безробіття для країн Західної Європи на рівні 4-5%, Північної Америки -- 6,5-7%. При цьому у зв'язку із глобалізацією економіки суттєво зростає природна норма безробіття.
Резерв робочої сили, що забезпечує можливість швидкого міжрегіонального і міжгалузевого перерозподілу робочої сили відповідно до коливань попиту, називається природним безробіттям. Природне безробіття складається із фрикційного, пов'язаного зі зміною місця роботи, і інституційного, що породжується системою організації економіки, насамперед, правовою системою.
Головна ознака фрикційного безробіття -- його короткотривалість: як правило, тривалість фрикційного безробіття не перевищує 4-5 тижнів. До складу фрикційних безробітних належать особи, які звільнилися за власним бажанням; звільнені з ініціативи власника підприємства; ті, що очікують поновлення на колишньому місці роботи; які знайшли роботу, але ще не приступили до неї; які вперше з'явилися на ринку праці.
Інституційне безробіття безпосередньо пов'язане з державною політикою на ринку праці, із системою оподаткування, гарантованим мінімумом оплати праці, системою соціального забезпечення, розмірами і порядком надання допомоги по безробіттю, поінформованістю населення щодо наявних вакансій і можливостей.
На противагу природному безробіттю, яке є певною мірою добровільним і не спричиняється до суттєвих негативних наслідків, існує вимушене, довготривале безробіття, яке потребує докорінних або часткових змін способу життя. Серед вимушеного безробіття розрізняють технологічне, структурне і регіональне.
Технологічне безробіття виникає внаслідок запровадження нових технологій, в основному на тих виробництвах, де технологічна заміна працівника механізмом найбільш вигідна.
Структурне безробіття виникає в результаті масштабних структурних зрушень економіки, швидкої зміни структури потреби в робочій силі.
Регіональне безробіття обумовлене переважною концентрацією в окремих територіальних одиницях таких видів економічної діяльності, для яких характерне найбільше скорочення потреби в робочій силі.
Циклічне безробіття спричиняється фазою спаду ділового циклу й характеризується недостатністю сукупних витрат.
Загальний (фактичний) рівень безробіття розраховується як відсоткове відношення загальної кількості безробітних (фрикційних + структурних + циклічних) до загальної кількості економічно активного населення або як сума рівнів безробіття усіх типів
Серед наслідків перебування у стані безробіття слід відзначити, насамперед, неможливість протягом тривалого часу знайти роботу, втрата доходу, поступова декваліфікація, можливість недоотримання доходів у майбутньому. Виокремлюють економічні та неекономічні наслідки безробіття.
Економічні наслідки безробіття на суспільному рівні проявляються через недовироблення ВВП, відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП, існування високого рівня циклічного безробіття, що є проявом макроекономічної нестабільності та свідчить про неповну зайнятість ресурсів. Залежність між відставанням фактичного обсягу ВВП та рівнем циклічного безробіття називається законом Оукена,
Рівень зареєстрованого безробіття визначається як відношення чисельності безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості населення, до середньорічної чисельності населення працездатного віку..
У складі населення у віці 15-70 років також виокремлюється така категорія як економічно неактивне населення (поза робочою силою). До складу цієї категорії включаються особи, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні, до
складу яких включаються: 1) учні та студенти; 2) пенсіонери по інвалідності, на пільгових умовах або за віком до 70 років; 3) особи, зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими; 4) зневірені (особи, які не мали роботи, готові приступити до неї, але впродовж останнього місяця припинили пошук роботи тому, що тривалий час не можуть її знайти); 5) інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, а також ті, хто шукає роботу, але не готовий приступити до неї впродовж найближчих двох тижнів.
5. Державне регулювання зайнятості та його методи
Застосування заходів активної політики зайнятості в умовах трансформаційних ринкових змін спрямовується на досягнення таких цілей:
* перепідготовку вивільнених працівників, професійну освіту тривало незайнятих безробітних;
* створення нових та перепрофілювання існуючих робочих місць , сприяння розвитку малого бізнесу та самозайнятості;
* організацію громадських робот;
* сприяння зайнятості неконкурентоспроможних і соціально незахищених верств населення за рахунок забезпечення професійної підготовки та перепідготовки.
Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і спрямована, насамперед, на надання соціальних послуг населенню.
За рахунок коштів Фонду фінансуються витрати на виплату допомоги у разі безробіття, організацію професійного навчання вивільнених працівників і безробітних, сприяння їх працевлаштуванню, надання профорієнтаційних послуг, на організацію додаткових робочих місць, утримання працівників державної служби зайнятості та інші витрати, безпосередньо пов'язані із забезпеченням соціального захисту прав громадян на працю.
Запитання та завдання для обговорення
1. У чому полягає суть та якість економічного зростання?
2. Що таке економічний цикл?
3. Що собою являють довгі економічні цикли та які їх причини?
4. Які фази проходить у своєму розвитку середній економічний цикл?
5. Які особливості економічної кризи в Україні в 90-х роках ХХ ст. та що її зумовило?
6. Що являє сукупне пропонування робочої сили?
7. Які основні причини та наслідки безробіття?
8. Яка мета активної політики на ринку праці? З яких джерел вона фінансується і які її основні напрями?
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Економічне зростання та економічний розвиток. Моделі економічного розвитку. Економічні цикли та економічні кризи. Зайнятість трудових ресурсів та безробіття. Державне регулювання зайнятості. Проблеми зайнятості та відтворення робочої сили в Україні.
презентация [796,0 K], добавлен 24.09.2015Сутність, функції ринку робочої сили та соціально-економічні закономірності його формування. Шляхи та резерви підвищення використання трудових ресурсів. Оцінка рівня зайнятості населення. Аналіз показників механізму державного регулювання ринку праці.
реферат [180,2 K], добавлен 16.04.2016Ринок праці та відтворення робочої сили. Основні напрями поліпшення соціального захисту безробітних. Регулювання ринку праці в Україні, та шляхи підвищення ефективності державної політики зайнятості. Зарубіжний досвід реалізації політики зайнятості.
курсовая работа [853,2 K], добавлен 05.10.2013Сутність та форми зайнятості населення. Поняття безробіття, його види та причини. Аналіз сучасного стану безробіття в Україні, проблеми ринку праці на сучасному етапі. Шляхи подолання безробіття, проблеми державного регулювання зайнятості в Україні.
курсовая работа [49,0 K], добавлен 02.10.2014Визначення зайнятості населення як складової економічного розвитку. Поняття та сутність безробіття, його форми і види. Головні причини та динаміка безробіття в Україні. Основні напрямки удосконалення зайнятості населення в Україні та країнах ринку.
курсовая работа [763,8 K], добавлен 07.10.2014Поняття та види зайнятості населення. Сфера здійснення зайнятості, відтворення робочої сили і суспільного поділу праці. Класифікація форм зайнятості населення. Механізми регулювання зайнятості. Соцiально-економiчний механiзм економiчного примусу до працi.
реферат [117,0 K], добавлен 15.11.2010Поняття міграції робочої сили, її сутність і особливості, основні причини виникнення та розвитку. Місце України в міжнародному русі трудових ресурсів, приблизна кількість заробітчан. Проблеми міграції робочої сили, пропозиції щодо її розв’язання.
курсовая работа [50,5 K], добавлен 06.04.2009Сутність та особливості зайнятості, її форми та види. Дослідження взаємозв’язку зайнятості та економічного зростання, вплив доходів та заробітної плати на зайнятість населення. Стратегія ефективної зайнятості населення в системі соціальної політики.
курсовая работа [138,7 K], добавлен 06.10.2012- Ринок праці, зростання і зайнятість населення. Механізми державного регулювання зайнятості населення
Поняття ринку праці та його особливості. Причини виникнення та основні види безробіття. Механізм державного регулювання зайнятості населення. Розробка і реалізація економічної політики, спрямованої на розвиток нових та збереження ефективних робочих місць.
курсовая работа [144,3 K], добавлен 07.12.2015 Сутність, функції та елементи ринка праці, його типи, форми і сегменти. Основні напрями і механізми його державного регулювання. Проблеми безробіття та шляхи зменшення його рівня. Попит, пропозиція та рівновага робочої сили на ринку праці в Україні.
курсовая работа [503,8 K], добавлен 14.10.2013Класифікація робочої сили. Рівень безробіття - найважливіший показник ринку праці, методика його розрахунку. Поняття економічно неактивного населення. Відмінності між окремими типами безробіття. Сутність повної зайнятості. Основні потоки на ринку праці.
реферат [19,9 K], добавлен 19.01.2011Проблеми зайнятості населення та формування розподілу і використання трудових ресурсів в Україні. Форми, причини і соціально-економічні наслідки безробіття. Аналіз інфраструктури ринку праці. Державна політика зайнятості й соціальний захист безробіття.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 27.02.2013Зайнятість як економічна категорія, її форми та види. Аналіз економічної активності населення працездатного віку в Україні. Рівень зайнятості населення. Стан державного регулювання ринку праці. Динаміка рівня зайнятості та рівня безробіття населення.
реферат [66,9 K], добавлен 06.11.2014Важливість економічної категорії "робоча сила". Поняття трудових ресурсів і трудового потенціалу. Робоча сила в теорії Карла Маркса. Критика марксистського підходу. Сучасне визначення робочої сили – людський капітал. Виникнення теорії людського капіталу.
контрольная работа [27,7 K], добавлен 20.10.2010Ринок праці як соціально-економічна підсистема, що базується на збалансованості попиту й пропозиції робочої сили, основним важелем регулювання якої є ціна робочої сили. Напрями прямого економічного впливу держави на розвиток ринку праці в Україні.
контрольная работа [20,0 K], добавлен 25.02.2011Суть зайнятості населення, її економічні форми і їх розвиток. Соціально-економічний зміст, причини і масштаби процесу вивільнення працівників. Особливості формування українського ринку праці. Шляхи державного регулювання зайнятості і зниження безробіття.
реферат [46,0 K], добавлен 16.11.2009Розселення населення: форми та чинники впливу. Фактори розміщення трудових ресурсів. Поняття, форми і види зайнятості. Аналіз динаміки її показників. Формування поселенської мережі. Заходи та наміри регулювання ринку праці з врахуванням форм розселення.
курсовая работа [591,5 K], добавлен 28.12.2013Сутність поняття "зайнятість населення", її форми і види. Безробіття як одна з форм відхилення від ринкової рівноваги. Теорії безробіття, його причини і методи визначення рівня, зв'язок з інфляцією. Теоретичні основи функціонування ринку праці.
контрольная работа [113,6 K], добавлен 17.03.2011Ринок праці в системі ринкової економіки. Особливості робочої сили як товару. Функції, види ринку праці. Попит та його структура. Пропозиція робочої сили, характеристика. Загальні показники зайнятості. Державні гарантії зайнятості населення в Україні.
курсовая работа [56,8 K], добавлен 05.10.2008Види економічного відтворення. Суспільний продукт і його форми. Тіньовий сектор в економічному відтворенні України. Національне багатство, його структура. Висновки з абстрактної теорії реалізації К. Маркса. Ринок як основна організаційна форма реалізації.
презентация [181,1 K], добавлен 24.09.2015
