Методологічні основи статистики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лекція

Методологічні основи статистики

1. Поняття про статистику як науку

Термiн "статистика" походить вiд латинського слова "status" що в перекладi означае становище, стан певнях явищ.

Дослідження iсторii статистики свiдчить про те, що остання виникла з практичних потреб людини. З утворенням класового суспiльства i держави виникла необхiднiсть у даних про країну, її населення, сили i кошти, якi має або може мати держава, тощо. Для одержаняя цих даних здiйснюються рiзнi облiково-статистичнi роботи. До таких робiт належать облiки (переписи) населения. Так, прикладом є вiдомостi про перепис населения в Китаї, проведений бiльш як за 2000 років до нашої ери. Починаючи з 435 р. до н.е., у Римi кожнi 5 рокiв проводиться перепис населення, де були данi про майновий стан жителiв залежно вiд його соцiального класу. Крiм вiдомостей про чисельнiсть населения, держава цiкавиться також його податною спроможнiстю. Для цього проводяться опис i оцiнка майна, землi, худоби, прибуткiв i т.д. Надалi в мiру рознитку продуктивних сил суспiльства i виробничих вiдносин, що вiдповiдають їм, значно роэширюється коло явищ, вiдомості про якi були необхiднi для потреб суспiльного життя. Епоха Вiдродження дещо змінює характер господарського облiку. Окрiм державного облiку з'являється облiк з iнiцiативи банкiрiв, торговцiв, власникiв майстерень - "…щоб керувати, потрiбно мати iнформацiю". Тобто статистика починає охоплювати торгiвлю, промисловість, сiльське господарство, фiнанси i т.д., а облiково-статистичнi роботи проводяться все регулярнiше. Одночасно з розширенням кола дiяльностi статистика починає формуватися як особлива галузь суспiльної науки i розвиватися у двох напрямах державознавство i полiтична арифметика.Державознавство - систематизоване описування фактiв, що визначають минуле держави, а політична арифметика - математичний напрям статистики. Замiсть словесних порiвнянь, похвали та абстрактних аргументiв використовують мову чисел, ваги, мiри, тобто перевагу вiддають кiлькiсним характеристикам суспiльних явищ. Основним завданням даного напряму є виявлення закономiрностей економiчних явищ, причому всi висновки грунтуються на числових даних. Математичний напрям в цiлому правильно визначив суть статистики, i завдання i значення як методу соцiального пiзнання. Отже, статистика - це наука, яка має справу з цифрами.

Вагомий внесок в розвиток статистики як науки зробили вiтчизнянi та зарубiжнi вченi: В.Л. Бек, П.Г. Вашкiв, С.С. Герасименко, К.Ф. Герман, А.В. Головач, В.К. Горкавий, Ф.Г. Долгушевський, Я.М. Ерiх, А.М. Єрiна, 3.О. Кальян, А. Кетле, О.В. Козирев, В.С. Козлов, А.Т. Опря, П.І. Пастер, У. Петтi, П.І. Полушин, Л.Д. Путятiна, Н.Н. Ряузов, М.В. Степаненко, В.П. Сторожук, Д.В. Ушакова, С.С. Федоренко, А.А. Шустиков та iншi.

На основi аналiзу лiтератури iз статистики можна зробити висновок, що пiд статистикою мають на увазi (табл. 1).

Таблиця 1

Всі ці визначення зводяться до того, що Статистика - суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону суспільних явищ у нерозривному зв'язку з їхньою якісною стороною в конкретних умовах місця і часу.

2. Предмет, метод та основнi завдання статистики

Основоположником теорії статистики вважається А. Кетле. У свiй час вiн стверджував, що предметом дослідженнястатистики є "людина в суспiльствi", аметодологічну основу становить принцип масовостi.

Об'єктом дослiдження статистики єе соцiальнi, економiчнi, полiтичнi та кулътурнi явища i процеси суспiльного життя.

Економiчна лiтература свiдчить про те, щостатистика є багатогалузевою наукою, яка включас в себе: загальну теорiю статистики, соцiально-економiчну статистику i галузеві статистики.

Загальна теорiя статистики винчає загальнi принципи i методи кiлькiсно-якiсного аналiзу суспiльних явищ, сукупнiсть яких утворює статистичну методологію.

Соцiально-економiчна статистика вивчає кiлькiсну сторону розвитку народного господарства в цiлому у нерозривному зв'язку з його якiсною стороною. Вона розглядає систему об'єктивних статистнчних показникiв суспiльного вiдтворення на рiзних його стадiях (виробниитво, обiг, розподiл та споживання), дослiджує кількісно-якiсний вираз закономiрностей суспiльного розвитку в конкретних умовах мiсця i часу. Соцiально-економiчна статистика вивчає узагальнюючі, переважно комплекснi i синтетичнi показники стану й розвитку народного господарства, розкриває його соцiальну, галузеву i районну структури, мiжрайоннi й соцiальнi взаємозв'язки, найважливiшi пропорцii, спiввiдношення тощо.

Галузевi статистики (промислова, медична, транспортна, сiльськогосподарська)вивчають стан i розвиток окремих галузей народного господарства.

Статистика як наука тiсно переплiтається з полiтичною економiєю, фiлософiєю, суспiльствознавством, економiчною географiєю, правом, галузевими економiками.

Методологiчну основу статистики становить статистичне дослiдження, яке складаеться із трьох стадiй:

* статистичне спостереження;

* зведення i групування матерiалiв статистичного спостереження;

* статистичний аналiз показникiв.

Статистичне спостереження - перша стадiя статистичного дослiдження, на якiй завданням статистики є облiк кожної одиницi сукупностi та iндивiдуальних значень властивих iй ознак. Характерним для неї є метод масового спостереження. Статистичне спостереження дає эмогу виявити загальнi умови, якi характернi для всiєї сукупностi, i уникнути впливу випадкових причин, що дiють на окремi елементи сукупностi.

Зведення i групування матерiалiв статистичного спостереження - друга стадiя статистичного дослiдження, на якiй зiбранi факти класифiкують i систематизують. Результати статистичного спостереження подiляють за ознаками i об'єднують в однорiднi групи. Статистичне групування -видiлення дослiджуваних явищ якiсно однорідних типiв характерних груп i пiдгруп за однiєю або кiлькома властивими для них ознаками. Групування -центральний етап всiєї статистичної роботи з цифрами, воно є основним методом статистики. Застосування iнших статистичних методiв ефективне лише в поєднанні з групуванням. За допомогою групувань видiляють якiсно однорiднi за змiстом сукупностi, що, в свою чергу, є необхiдною умовою для визначения узагалънюючих показникiв, які характеризують закономiрностi масових явищ.

Статистичний аналiз показнакiв - третiй i заключний етап статистичного дослiдження. Данi статистичного спостереження, зведення і групування пiдлягають подальшому опрацюванню i аналiзу для виявлення конкретного прояву закономiрностi i взаємозв'язкiв у фактах. На цiй стадiї використовують специфiчнi методи узагальнюючих показників (середнiх величин, iндексiв, рядiв динамiки тощо). Для визначення взаємозв'язків масових явищстатистика використовує кореляцiйний, iндексний, балансовий, табличний та iншi методи.

Повноваження i функцii органiв статистики визначенi Законом Украiни "Про державну статистику" (1992 р.) з наступними змiнами та доповненнями. Вiн регулює правовi вiдносини в галузi статистики i ведення первинного облiку, визначає органiзацiю, основнi завдання державної статистики, порядок подання та використання статистичних даних, а також права та обов'язки і вiдповдальнiсть органiв державної статистики. Користуючись основними положеннями даного документу, основним завданнями статистики є:

1. Збирання, розробка i узагальнення статистичної iнформацiї про процеси, що вiдбуваються в економiчному i соцiальному життi України та її регiонах.

2. Всебiчний аналiз статистичної iнформацii про процеси, якi вiдбуваються в економiчному i соцiальному життi України та ii регiонiв.

3. Забезпечення вiрогiдностi i об'єктивностi статистичної iнформацiї, її адекватнiсть соцiально-економiчним явищам i процесам.

4. Розробка та впровадження нової статистичної методологiї, що грунтуються на результатах наукових дослiджень, мiжнародних стандартах та рекомендацiях, забезпеченнi доступностi, гласностi i вiдкритостi зведених статистичних даних.

3. Органiзацiя статистичного облiку в Українi

Вивченням економiчного і соцiального розвитку країни, окремих регіонiв, галузей, об'єднань, фiрм, пiдприємств займаються спецiально створенi для цього органи, сукупнiсть яких називається статистичною службою. В Українi функцiї статистичної служби виконують органи державноi статистики i органи вiдомчоiї статистики.

Централiзоване керiвництво ведениям статистики в нашiй країнi здiйснює спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузi статистики, який угворюється вiдповідно до ст. 106 Конституції Украни. Починаючи з 1997 р. функцi державного управління у сферi статистики здiйснює Державний комiтет статистики України (Указ Президента України "Про утворення державного Комiтету статистики України" вiд 29.07.97 р. за 734/97). Органiзацiю статистичної роботи на мiсцях виконують територiальнi органи статистики, що утворенi вiдповiдно до законодавства держкомстатом України в Автономнiй Республiцi Крим, областях, районах та мiстах i пiдпорядкованi йому. Функцiональними органами державної статистики є пiдприємства, установи та органiзацiї, що утворюються вiдповідно до законодавства держкомстатом України знаходяться у сферi його управлiння.

Повноваження i функцiї органів статистики визначаються Законом України "Про державну статистику" (2000 р.) з наступними змiнами та доповненнями. Цей Закон регулює правовi відносини в галузi статистики i ведення облiку, визначає органiзацiю та основнi завдання державної статистики, порядок подання i використання статистичних даних.

Так, державний комітет статистики виконує роботу iз збирання, опрацювання та аналiзу науково обгрунтованих даних, що характеризують економiчний i соцiальний розвиток країни, процеси становлення багатоукладної економiки, хiд виконання державних i регiональних програм, повязаних iз рiшенням важливих народногосподарських проблем. Характеризуючи розвиток нацiональної економiки країни, державний комiтет статистики виявляє спiввдношення галузей економiки, спiввiдношення мiж розмiрами виробництва продукцiї i розмiрами споживання, відображає досягнутий рiвень нацiонального валового продукту, нацiональний дохiд тощо. Цi вiдомостi подаються в установленi термiни до Верховної Ради України, Адмiнiстрацiї Президента, Кабiнету Мiнiстрiв України, мiсцевих органiв державної виконавчої влади, представницьких органiв регiонального самоврядування, мiнiстерств, вiдомств, iнших керiвних органiв.

4. Статистична сукупнiсть, основнi статистичнi категорії

статистичний прибуток капiтал

Статистична сукупнiсть - маса об'єктiв (подiй, елементiв, явищ тощо), якi мають єдину якiсну основу, але вiдрiзняються певними ознаками.

Так, прикладом статистичної сукупностi є торговельнi пiдприємства продовольчими товарами, об'єднанi характером послуг, хоча прибуток, рiвень заробiтної плати, розмiр статутного капiталу, виручка вiд реалiзацiї в них рiзнi. Останнi показники (рiвень прибутку, рiвень заробiтної плати, розмiр статутного капiталу, рiвень виручки вiд реалiзацiї) становлять елементи (явища) або їх ще називають одиницi статистичної сукупностi.

Склад елементiв i спосiб їхнього об'єднання визначають структуру статистичної сукупностi. Загальний розмiр елементiв статистичної сукупностi становить обсяг явищ, а кiлькiсть одиниць, що має дана сукупнiсть, називають обсягом сукупностi.

Для статистичної сукупностi характерна варiацiя ознак, що дослiджується. Пiдстатистичною ознакою мають на увазi властивостi, характернi риси або iншi особливостi одиниць сукупностi, на пiдставi яких можна зробити висновок про стан певного явища. Змiна ознаки явища у статистичнiй сукупностi називаєтьсяварiацією.

Маючи узагальненi характеристики масових явищ, статистика дослiджує статистичну закономiрнiсть. Під статистичною закономiрнiстю мають на увазi повторюванiсть, послiдовнiсть та порядок у масових процесах.

Основу дослідження статистичної закономiрностi становить закон великих чисел. Його суть полягає в тому, що в числах, отриманих в результатi масового спостереження, виступають певнi ймовiрностi, котрi не можуть бути виявленi в невеликiй кiлькостi фактiв. Тобто закон великих чисел виражає дiалектику випадкового та необхiдного. У результатi взаємопогашення випадкових вiдхилень середньої величини, обчисленої для величини одного i того ж виду, стають типовими i вiдображають дiї постiйних та суттєвих явищ в даних умовах мiсця та часу. Тенденцiї та закономiрностi, вiдкритi за допомогою закону великих чисел, мають силу лише як масовi тенденцй, а не як закони для кожного окремого випадку.

У статистицi видiляють такi группи статистичних закономiрностей:

1. Закономiрностi розвитку (динамiки) явищ- зростання кiлькостi населення, зростання тривалостi життя тощо.

2. Закономiрностi розподiлу елементiв сукупності - розподiл населення за вiком, сiмей за кiлькiстю дiтей, комерцiйних банкiв за статутним фондом.

З. Закономiрностi структурних зрушень - збiльшення частки міського населення в загальнiй його кiлькостi, збiльшення частки населення похилого вiку мiсцевостi.

4. Закономірності зв'язку між явищами - залежність ціни від собівартості, собівартості продукції від продуктивності праці, урожайності від родючості грунту, попиту від ціни на товар тощо.

Размещено на Allbest.ru