Ринок: сутність, функції та моделі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ринок: сутність, функції та моделі

План

1. Ринок:сутність, види і функції

2. Основи теорії попиту і пропозиції

3. Конкуренція і моделі ринків

1. Ринок:сутність, види і функції

Ринок виник одночасно з товарним виробництвом і є його невід'ємним і важливим елементом. Умовами його виникнення та розвитку (як і товарного виробництва) є:

- суспільний поділ праці;

- економічна відособленість товаровиробників.

Ринок як результат розвитку товарного виробництва й обміну відрізняється від обміну продуктообміну чи товарообміну.

Так, обмін товарів відбувається у формі Т-Т, ринковий обмін здійснюється за формулою Т-Г, та Г-Т.

Розвиток ринку спричинив існування множини визначень його сутності.

Ринок - сукупність конкретних економічних відносин, що складаються у процесі купівлі-продажу товарів та послуг.

Разом з тим ринок - це впорядкована структура, що забезпечує нормальну взаємодію продавців і покупців товарів та послуг.

Ринок - інститут або механізм, що зводить докупи покупців і продавців окремих товарів та послуг.

Ринок - це сукупність конкретних історично визначених економічних відносин, інструментів, важелів, механізмів, які забезпечують реалізацію на еквівалентній основі інтересів продавців та покупців ресурсів, товарів та послуг.

Найістотнішим в ринкових відносинах є те, що вони регулюються об'єктивними законами - законом вартості, законом попиту та законом пропозиції, законами грошового обігу. Підсумовуючи вищезазначене, можна сказати, що ринок - це особлива соціально-економічна структура, основними функціями якої є обмін продуктами між відособленими товаровиробниками і реалізація зворотного зв'язку між виробництвом і споживанням. Передумови функціонування ринку.

- економічна свобода. Економічна свобода ґрунтується на плюралізмі форм власності і свободі підприємницької діяльності;

- наявність конкурентного середовища. тобто таких передумов, які забезпечують конкуренцію.

Структура ринку визначається суб'єктами та об'єктами ринкових відносин.

Суб'єктами ринкових відносин безпосередньо виступають споживачі і виробники товарної продукції. Активними учасниками ринкових відносин стають торговельні і фінансові посередники: комерційні агенти, комівояжери, брокери, дилери та ін.

Ринок являє собою складний механізм виявлення й узгодження економічних інтересів.

Об'єктами ринкових відносин можуть бути продукти праці (засоби виробництва, предмети споживання, послуги, житло, наукові ідеї, інформація тощо), природні ресурси, праця, цінні папери (акції, облігації), валюта.

В економічній системі суспільства ринок виконує такі функції:

1. Техніко-економічна. Суть її полягає в тому, щоб забезпечити рух товарів і послуг від виробника до споживача;

2. Інформативна. Через коливання цін на товари і послуги ринок надає учасникам виробництва об'єктивну інформацію про суспільно необхідні витрати виробництва, суспільно необхідну кількість, якість та асортимент тих товарів і послуг, які виробляються;

3. Регулювальна. Орієнтуючись на ринкові ціни і намагаючись одержати максимальний прибуток, підприємці направляють свої кошти на випуск тих товарів, які користуються попитом;

4. Стимулювальна. За допомогою цін ринок стимулює виробництво тих товарів, які необхідні споживачам;

5. Сануюча. За допомогою конкуренції ринок «очищує» суспільне виробництво від економічно слабких, нежиттєздатних підприємств і дає «зелене світло» ефективнішим;

6. Інтегруюча. Ринок робить економіку єдиним цілим, розвиваючи систему горизонтальних і вертикальних зв'язків, у тому числі зовнішньоекономічних.

Таким чином, ринок є найбільш ефективним способом організації економічного життя суспільства. Водночас важливо зрозуміти, що ринок - не всемогутній. Світовий досвід переконливо засвідчив, що можливості ринкового механізму не безмежні.

2. Основи теорії попиту і пропозиції

Досвід країн, в яких функціонує ринкова економіка, свідчить про те, що вона являє собою ефективно працюючий механізм, складовими елементами якого є попит, пропонування, ринкова ціну. Аналіз попиту і пропонування є фундаментальною проблемою ринкової економіки, яка дає ключ до розуміння коливання рівнів цін, виробництва, заробітної плати, виникнення дефіцитів і надлишків товарів тощо.

Попит - це представлена на ринку потреба в товарах і послугах, яка забезпечена грошима, тобто платоспроможний попит. Серед багатьох чинників, які можуть вплинути на попит, найголовнішими є:

- ціна нашого товару у певний час;

- ціна інших товарів;

- доходи покупців;

- смаки та уподобання покупців;

- очікування покупців.

Перший і головний чинник - ціна нашого товару. Залежність між попитом і ціною фундаментальною, вона становить суть закону попиту.

Закон попиту твердить, що обсяг попиту скорочується зі зростанням ціни і зростає зі зниженням ціни.

У теорії обернену залежність між ціною та обсягом попиту пояснюють ефектом доходу та ефектом заміщення.

Залежність між ціною і обсягом попиту характеризує крива попиту. Вона має від'ємний нахил, що демонструє зворотну залежність між двома змінними - ціною за одиницю товару P та обсягом попиту Q.

Другим складником ринкового механізму є пропонування. Пропонування являє собою бажання та здатність продавати певний товар. Обсяг пропонування - це кількість товару, які продавці бажають та можуть виробити і продати на ринку за певною ціною. Серед чинників, які можуть вплинути на пропонування, визначальну роль відіграють:

- ціна нашого товару;

- ціни на ресурси;

- технології виробництва;

- кількість продавців на ринку;

- податки та дотації;

- зміни цін інших товарів;

- очікування виробниками майбутніх цін.

Головним фактором, що впливає на пропонування є, як і для попиту, ціна нашого товару. Для фірм стимул до виробництва і пропонування є тим більшим, чим вищою є ціна на ринку.

Пряма залежність між ціною і обсягом пропонування називається законом пропонування.

Закон пропонування твердить, що обсяг пропонування зростає з підвищенням ціни і скорочується зі зниженням ціни. Залежність між ціною і обсягом попиту характеризує крива пропонування. Крива пропонування є висхідною, що демонструє пряму залежність між двома змінними - ціною за одиницю товару P та обсягом попиту Q.

Попит і пропонування - дві протилежні ринкові сили, які викликають підвищення або падіння ціни.

Щоб показати цю взаємодію, об'єднаємо криві попиту та пропонування на одному графіку.

Цей графік називають «ножицями Маршалла».

Обидві криві перетнуться в точці рівноваги - точка Е. У цій точці обсяг попиту дорівнює обсягу пропонування. Ціна, за якої обсяг попиту і обсяг пропонування збігаються, називається рівноважною ціною.

Ціна ринкової рівноваги є засобом саморегулювання відносин покупців і продавців. Але ринковий механізм не діє безвідмовно.

Існує ряд проблем, вирішення яких мають взяти на себе державні і громадські інститути. Це - регулювання зовнішніх ефектів встановлення соціальної рівноваги, забезпечення населення соціальними благами, перспективний розвиток країни.

3. Конкуренція і моделі ринків

Економічна конкуренція - це суперництво між учасниками за кращі умови виробництва, купівлі і продажу. Це ринкова боротьба за виживання і економічне процвітання. За умов конкуренції на ринку відбувається вільне ціноутворення. Конкуренція дає змогу раціонально розподіляти ресурси і швидко орієнтувати виробництво на задоволення потреб споживача.

Розрізняють досконалу і недосконалу конкуренцію. Досконала конкуренція означає, що на ринку діють багато покупців. Жоден продавець не в змозі серйозно вплинути на ринкову ціну товару. Недосконала конкуренція, коли на ринку існує лише кілька крупних фірм, які виробляють основну масу певного товару, тобто наявність монопольних виробників. У розвинутих країнах в умовах сучасної НТР широко використовується нецінова конкуренція. Вона означає, що суперництво ведеться на основі технічної переваги, високої якості, ефективних методів збуту, розширення видів послуг, гарантій, умов оплати тощо. Методи нецінової конкуренції передбачають наявність значних коштів.

Конкуренція веде до концентрації і централізації виробництва та капіталу, вони породжують монополію, тобто можливість окремим фірмам диктувати умови ринку. Конкуренція породжує монополію, а монополія за певних умов усуває конкуренцію.

Монополізація економіки гальмує науково-технічний прогрес, підриває стимули до розвитку й удосконалення виробництва та обміну товарів. Тому в розвинутих країнах існує антимонопольне законодавство, яке ставить певні межі монополізації. економічний ринок ціноутворення

Залежно від рівня конкуренції економісти розрізняють чотири ринкові структури або моделі ринку:

- ринок чистої (досконалої) конкуренції;

- ринок монополії;

- олігополії;

- монополістичної конкуренції.

Ринок чистої конкуренції характеризується наявністю великої кількості незалежних продавців, які виробляють стандартизовану продукцію. Продавець не може встановити ціни, вищої від ринкової, ринок інформований, відсутні штучні бар'єри при входженні на ринок того чи іншого виробника. Ринок чистої монополії - це ринок, де одна фірма є єдиним продавцем продукції чи послуг. Виробник «диктує» ціну. Замінники продукції відсутні. Існує дефіцит необхідної інформації. Значні штучні бар'єри при входженні у галузь.

Олігополія відрізняється невеликою кількістю виробників і високою концентрацією виробництва. Виробники виробляють стандартизовану і диференційовану продукцію, тобто різні види даного продукту. Між виробниками існує взаємозалежність при визначенні ціни і обсягів виробництва. При встановленні ціни можливі змови. Тут розгортається боротьба за якість товарів і послуг, за престиж.

Ринок монополістичної конкуренції характеризується порівняно значною кількістю виробників, які виробляють диференційований продукт. Продаж товарів відбувається в широкому діапазоні цін.

Поряд з ціновою, значну роль відіграє нецінова конкуренція (реклама, марка товару, методи реалізації тощо).

Размещено на Allbest.ru