Науково-методичні засади удосконалення механізму соціально-економічного розвитку монофункціональних міст України

3

Размещено на http://www.allbest.ru/

національна академія наук україни

рада по вивченню продуктивних сил УКРАЇНИ

УДК 332.1 (1-21)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МОНОФУНКЦІОНАЛЬНИХ МІСТ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

ВАСИЛЬЄВА НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Чмир Олена Сергіївна, Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, завідувач відділу регіональної політики.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Бутко Микола Петрович, Чернігівський державний технологічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту;

кандидат економічних наук, доцент Берданова Ольга Володимирівна, Національна академія державного управління при Президентові України, доцент кафедри регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом.

Захист відбудеться „24” грудня 2008 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий „20” листопада 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Левковська

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНОТАЦІЯ

Васильєва Н.В. Науково-методичні засади удосконалення механізму соціально-економічного розвитку монофункціональних міст України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. - Київ, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячене вирішенню наукових і практичних проблем управління монофункціональними міськими поселеннями України через механізм соціально-економічного розвитку міст. У роботі визначено теоретичну сутність механізму соціально-економічного розвитку, виявлено основні тенденції та закономірності розвитку монофункціональних міст України. Розроблено методичні засади комплексної діагностики соціально-економічного розвитку монофункціональних міст та опрацьовано рекомендації щодо розробки та реалізації базових стратегій розвитку подібних поселень із зазначенням конкретних заходів щодо їх реалізації. На прикладі монофункціонального міста Енергодар (Запорізька область) розроблено інноваційну стратегію (технополіс) та визначено перспективи її впровадження.

Основні результати дисертаційної роботи впроваджені у практиці управління містом.

Ключові слова: монофункціональне місто, механізм соціально-економічного розвитку, функціональна типологія, базова стратегія, технополіс.

АНОТАЦИЯ

Васильева Н.В. Научно-методические основы совершенствования механизма социально-экономического развития монофункциональных городов Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. - Совет по изучению производительных сил Украины Национальной академии наук Украины. - Киев, 2008.

Диссертационное исследование посвящено решению научных и практических проблем управления городами Украины с моноотраслевой структурой производства. Объектом исследования выступает управление монофункциональным городом, а его предметом - научно-методические основы совершенствования механизма монофункциональными городскими поселениями Украины.

Проанализированы научные концепции и подходы ведущих отечественных и зарубежных ученых в сфере функционирования, управления и развития городских поселений. Уточнено понятие «монофункциональный город». Под ним предложено понимать малый или средний, по численности жителей, населенный пункт, в котором подавляющая часть работоспособного населения занята на предприятиях градообразующей отрасли, формирующих преимущественную часть доходов местного бюджета и определяют перспективы развития города в целом.

Эффективное функционирование городского поселения с моноотраслевой структурой производства требует разработки действенного механизма социально-экономического развития города, обеспечивающего оптимальное использование городского потенциала, и будет способствовать достижению ранее определенных стратегических целей. Выявлены основные тенденции и закономерности развития монофункциональных городов Украины. Данные поселения сгруппированы по профилю их хозяйственной деятельности на индустриальные, транспортные, рекреационные и академические центры, определены проблемы для каждой группы, которые вызваны спецификой территориальной организации общественного производства и расселения, а также предложены пути их решения.

Разработана методика комплексной диагностики социально-экономического развития монофункциональных городов, которая предусматривает использование метода многомерного статистического анализа и позволяет выделить три основные группы: города-лидеры; занимающие промежуточное положение; депрессивные в зависимости от социально-экономических показателей. Для каждой группы сформулированы базовые стратегии дальнейшего развития: инновационного - для первой, интенсивного - для второй и выхода из кризиса - для третьей.

С целью исследования проблем управления моногородами предложена структурно-логическая схема разработки и реализации стратегии их развития, которая состоит из следующих этапов: комплексная диагностика социально-экономического развития; определение стратегии; исследование городского потенциала; анализ состояния градообразующей отрасли; разработка концепции и механизма социально-экономического развития города; определение программы и обоснование эффективности ее внедрения. Для монофункционального города Энергодар (Запорожская область) предложена концепция реализации инновационной стратегии, определена ее перспективность. Для того чтобы Энергодар стал городом инновационного развития, в нем предлагается развивать малый и средний бизнес инновационного направления, налаживать производственные и научные связи, создавать высокотехнологические рабочие места, разрабатывать и реализовывать новейшие технологии. Необходимо создать благоприятные условия для продвижения наукоемких разработок на рынок, внедрение их в промышленное производство, развитие новейших технологий.

Таким образом, создание технополиса в городе соединит промышленную и социальную инфраструктуру с ведущими ВУЗами страны и Национальной академией наук Украины. Результатами реализации технополиса станут увеличение эффективности деятельности органов местного самоуправления, создание новых рабочих мест, увеличение налоговой базы, бюджетной обеспеченности и повышение уровня жизни.

Основные результаты диссертационной роботы внедрены в практику управления городом.

Ключевые слова: монофункциональный город, механизм социально-экономического развития, функциональная типология, базовая стратегия, технополис.

SUMMARY

Vasilyeva N.V. Scientifically-methodical bases of improvement of mechanism of socio-economic development of monofunctional cities of Ukraine. - it is Manuscript.

Candidate dissertation in economic sciences on speciality 08.00.05 - development of productive forces and regional economy. - Council of study of productive forces of Ukraine of NAS of Ukraine. - Kyiv, 2008.

The dissertation is devoted to the decision of scientific and practical problems management by the monofunctional city settlements of Ukraine through the mechanism of socio-economic development of cities. Theoretical essence of mechanism of socio-economic development, basic tendencies and conformities to the law of development of monofunctional cities of Ukraine is exposed in dissertation. The method of complex diagnostics of socio-economic development of monofunctional cities is developed and methodical principles of forming of strategies of development of similar cities are worked with indication of concrete measures for their realization. On the example of the monofunctional city Energodar (Zaporozhia region) innovative strategy (techno-polis) is developed and certain prospects of its introduction.

Basic results by dissertation robots are inculcated in practice of management a city.

Keywords: monofunctional city, mechanism of socio-economic development, functional-typos, base-strategy, techno-polis.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поглиблення процесів глобалізації економіки, загострення екологічних проблем, інформаційний та технологічний розвиток зумовлюють необхідність розроблення нових механізмів забезпечення сталого функціонування міських поселень. Сьогодні в 457 містах України проживає 27,9 млн. осіб, з яких 2,6 млн. або 9,3 % усього міського населення мешкає у 120 монофункціональних містах, що розташовані в усіх регіонах країни. Забезпечення успішного соціально-економічного розвитку монофункціональних міст потребує комплексних дій з оцінки стану їх розвитку, визначення шляхів залучення необхідних ресурсів, розробки заходів зі збереження та модернізації наявного потенціалу.

Викладене вище є підставою необхідності подальшого вдосконалення механізму соціально-економічного розвитку монофункціональних міст України, поглиблення науково-методичних засад з питань функціонування, управління та розвитку міських поселень, уточнення класифікації та функціональної типології монофункціональних міст України, виявлення основних тенденцій та закономірностей їх розвитку. Особливої уваги заслуговують розроблені методичні засади комплексної діагностики соціально-економічного стану монофункціональних міст. Не може залишатися поза увагою й опрацювання структурно-логічної схеми розробки та реалізації стратегії подальшого функціонування монофункціонального міста через механізм соціально-економічного розвитку міста.

Питання соціально-економічного розвитку міст розглядались у наукових роботах багатьох вітчизняних і зарубіжних учених і практиків. Зокрема, проблеми економіко-географічного, соціального, демографічного, регіонального розвитку територій та продуктивних сил висвітлені у працях О.М. Алимова, С.І. Бандура, І.К. Бистрякова, Ж. Боже-Гарньє, М.П. Бутка, М. Вебера, Б.М. Данилишина, С.І. Дорогунцова, І.М. Жабінець, Т.А. Заяць, Я.В. Коваля, В.І. Куценка, Г.М. Лаппо, Я.Б. Олійника, В.І. Пили, А.В. Степаненка, Д.М. Стеченка, М.І. Фащевського, М.А. Хвесика, Б.С. Хорева, Л.Г. Чернюк, О.С. Чмир, Ж. Шабо та інших. Питаннями управління міським господарством, здійснення міської політики, вдосконалення методів і форм управління містом займаються В.М. Бабаєв, О.В. Берданова, О.В. Бойко-Бойчук, В.М. Вакуленко, О.І. Васильєва, О.М. Єгоров, М.Х. Корецький, О.Ю. Лебединська, В.І. Ханін, В.П. Удовиченко, Ю.П. Шаров та інші; оцінки наявного потенціалу та застосування різноманітних механізмів розвитку територій - Б.І. Адамов, З.В. Герасимчук, О.М. Ковалюк, С.В. Льовочкін, В.Р. Прауде, О.Р. Романенко, О.В. Терещенко та інші.

Однак, незважаючи на активні наукові пошуки у згаданих напрямах, комплексне дослідження науково-методичних засад удосконалення механізму соціально-економічного розвитку монофункціональних міст ще не завершене.

Вищезазначені положення зумовили актуальність, наукову і практичну цінність дисертаційної роботи, її основні цілі та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення і висновки дослідження безпосередньо пов'язані з тематикою науково-дослідних робіт Науково-дослідного економічного інституту на тему „Узагальнення зарубіжного досвіду регламентації діяльності та управління індустріальними (промисловими) парками” (номер державної реєстрації 0107U002685), у межах якої здійснено аналіз діяльності та управління технопарками, як однієї з перспектив розвитку монофункціональних міст України; Академії муніципального управління на тему „Проблеми розвитку місцевого самоврядування в умовах трансформаційних процесів в Україні” (номер державної реєстрації 0107U002101), у межах якої досліджено фінансову основу місцевого самоврядування та виявлено особливості бюджетної забезпеченості міст з моногалузевою структурою виробництва.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в опрацюванні теоретичних засад і методичних рекомендацій щодо ефективного управління монофункціональними містами України за допомогою механізму соціально-економічного розвитку. Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:

- узагальнити наукові концепції, розробки та пропозиції провідних вітчизняних і зарубіжних учених стосовно функціонування, управління та розвитку міських поселень;

- уточнити класифікацію та типологію міських поселень України;

- визначити теоретичну сутність механізму соціально-економічного розвитку міста;

- виявити основні тенденції та закономірності розвитку монофункціональних міст України;

- розробити методичні засади комплексної діагностики соціально-економічного стану монофункціональних міст;

- опрацювати структурно-логічну схему розробки та реалізації стратегії соціально-економічного розвитку монофункціонального міста;

- визначити базові стратегії подальшого розвитку монофункціональних міст, а також заходи їх реалізації;

- обґрунтувати стратегію розвитку монофункціонального міста Енергодар на середньо- і довгострокову перспективу та управління його розвитком через формування адекватного механізму реалізації такої стратегії.

Об'єктом дослідження є процес удосконалення механізму соціально-економічного розвитку монофункціональних міст.

Предметом дослідження є теоретичні аспекти, тенденції та методичні засади вдосконалення механізму соціально-економічного розвитку монофункціональних міст України.

Методи дослідження - для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі було застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема - історичний та системно-аналітичний - для теоретичного узагальнення наукових концепцій, розробок і пропозицій провідних учених у сфері функціонування та розвитку міських поселень; статистичного аналізу та таблично-графічний - для оцінки сучасного стану, динаміки й ефективності розвитку монофункціональних міст України; багатовимірний статистичний аналіз - для розробки методичних засад і проведення комплексної діагностики монофункціональних міст; SWOT-аналіз - для дослідження потенціалу окремого міста з метою розробки стратегії його подальшого розвитку тощо.

Інформаційну основу роботи становили офіційні статистичні та аналітичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства палива та енергетики України, Національної атомної енергетичної компанії „Енергоатом”, Енергодарської міської ради, нормативно-правові документи, особисті дослідження автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Науковою новизною відзначаються такі теоретичні та методичні результати дисертаційного дослідження:

вперше одержано:

- науково-методичні засади комплексної діагностики соціально-економічного розвитку монофункціональних міст з використанням методу багатовимірного статистичного аналізу, що дозволяє розподілити адміністративно-територіальні одиниці на групи за показниками соціально-економічного розвитку;

- концептуальні підходи створення інноваційного утворення „Технополіс Енергодар”, які спрямовані на забезпечення інноваційно-індустріального розвитку монофункціонального міста;

удосконалено:

- сутність дефініції „монофункціональне місто”, що визначається як мале або середнє за чисельністю населення міське поселення, в якому розташовані підприємства однієї містоутворюючої галузі, де зайнята переважна кількість працездатного населення, через що підприємства формують більшу частину доходних надходжень до місцевого бюджету та визначають функціонування населеного пункту;

- зміст поняття „механізм соціально-економічного розвитку міста”, який представляє собою сукупність певних компонент (засоби, важелі, інструменти та підсистеми нормативно-правового, інституціонального, інформаційного та ресурсного забезпечення) організаційно-правового та фінансово-економічного блоків, через які здійснюється пряме або опосередковане регулювання розвитку монофункціонального поселення, спрямоване на покращення життєвого рівня населення;

- структурно-логічну схему розробки та реалізації стратегії соціально-економічного розвитку монофункціонального міста, що, на відміну від широко застосованих, дозволяє встановити визначальні організаційно-правові та фінансово-економічні фактори функціонування міського поселення, які позитивно вплинуть на ефективність реалізації програми подальшого його соціально-економічного розвитку;

дістало подальший розвиток:

- функціональна типологія монофункціональних міст, яка на відміну від представлених у науковій літературі більш повно відображає наявну структуру міських поселень за профілюючими галузями спеціалізації та згруповує їх за профілем господарської діяльності на індустріальні, транспортні, рекреаційні й академічні центри з метою визначення для кожної групи типових проблем і встановлення шляхів їх розв'язання;

- оцінка потенціалу монофункціонального міста, що передбачає проведення SWOT-аналізу економічної бази та соціального стану населеного пункту з метою виявлення вагомих переваг, недоліків, загроз і можливостей для розробки та реалізації визначеної стратегії подальшого соціально-економічного розвитку і впровадження відповідної програми.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки і рекомендації, що містяться у дисертації мають важливе практичне значення щодо обґрунтування науково-методичних засад удосконалення механізму соціально-економічного розвитку монофункціональних міст України, діагностики сучасного стану, розробки стратегій та ефективного управління соціально-економічним розвитком зазначених міських поселень.

Результати дисертаційного дослідження стосовно застосування механізму соціально-економічного розвитку міст використані міським виконавчим комітетом м. Енергодар Запорізької області при розробці Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Енергодара на 2006 р. (акт впровадження № 11/535 від 09.11.2005 р.) і міським виконавчим комітетом м. Славутич Київської області у процесі реалізації заходів щодо складання Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Славутича на 2007 р. (акт впровадження від 17.05.2007 р.). Крім того, рекомендації автора щодо розробки територіальних стратегій та їх реалізації можуть бути використані у діяльності органів місцевого самоврядування монофункціональних міст при складанні комплексних програм соціально-економічного розвитку. Результати дослідження обговорювались у відділі регіональної політики Науково-дослідного економічного інституту. Основні розробки автора використовуються Академією муніципального управління в навчальному процесі при викладанні дисциплін „Місцеві фінанси” і „Муніципальні фінанси” (акт впровадження № 01-162 від 16.11.2007 р.). Викладені автором рекомендації можуть бути використані при розробці курсів лекцій та спецкурсів: „Інноваційний менеджмент”, „Муніципальний менеджмент”, „Управління розвитком міста”.

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору та є його науковим доробком. Дисертаційна робота є самостійно виконаним завершеним дослідженням, в якому розв'язано важливе наукове завдання з питань удосконалення механізму соціально-економічного розвитку монофункціональних міст України та практичних підходів до розробки стратегій та ефективного управління соціально-економічним розвитком зазначених міських поселень.

Наукові результати дисертаційного дослідження є внеском у розвиток економічної науки з питань розвитку продуктивних сил і регіональної економіки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на трьох міжнародних та одній всеукраїнській науково-практичних конференціях: „Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (м. Київ, 29 травня 2003 р.), „Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (м. Київ, 31 травня 2005 р.), „Науковий потенціал світу - 2005” (м. Дніпропетровськ, 19 вересня 2005 р.), „Актуальні проблеми муніципального управління” (м. Київ, 15 грудня 2006 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в 15 наукових одноосібних працях загальним обсягом 3,43 друк. арк., з них 10 статей, які опубліковано в наукових фахових виданнях, 5 - в інших наукових журналах і в матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 11 додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 203 сторінки комп'ютерного тексту, який містить 13 таблиць і 20 рисунків. Список використаних джерел із 234 найменувань викладено на 22 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо їх упровадження й апробації.

У першому розділі „Теоретичні засади регулювання соціально-економічного розвитку монофункціональних міст” розглянуто понятійний апарат, визначено теоретичні засади функціонування, управління та розвитку міст. У дисертаційній роботі досліджено наукові концепції, розробки і пропозиції стосовно інтерпретації сутності міського поселення й узагальнено проблеми соціально-економічного їх розвитку.

У сучасній зарубіжній і вітчизняній науці склалися різні підходи до визначення дефініції „місто”, які виходять з неоднакового розуміння змісту цього поняття та вибору критеріїв, за якими визначається належність населеного пункту до міста. Вивчення сучасних наукових праць на основі міждисциплінарного і концептуального підходів дозволило зробити висновок про необхідність розмежування понять „місто” і „монофункціональне місто”. Нами сформульовано узагальнене визначення поняття „місто” як населеної території з постійним товарообміном на місці, якій властива висока щільність населення і компактність забудови, жителі зайняті у не аграрних сферах діяльності. Під монофункціональним ми розуміємо місто, що є переважно малим або середнім за чисельністю населення, в якому розташовані підприємства однієї містоутворюючої галузі, на яких зайнята переважна кількість працездатного населення, через що підприємства формують більшу частину доходних надходжень до місцевого бюджету та визначають функціонування міського поселення.

Досліджуючи міські поселення, науковці зазвичай використовують такі критерії, як класифікація (групування міст за чисельністю) і типологія (поділ за ознаками трудової спеціалізації населення), які в сукупності дозволяють визначити місце даного населеного пункту серед інших. Ми вважаємо за доцільне використовувати класифікацію, в якій представлено чотири групи міст: малі - до 50 тис. осіб, середні - від 50 до 100 тис. осіб, великі - 100-500 тис. осіб і супервеликі міста (мегаполіси) - більш ніж 500 тис. осіб. Що стосується функціональної спеціалізації, обумовленої містоутворюючими галузями й особливостями функціональної структури, всі міста поділяються на поліфункціональні та монофункціональні. До перших відносяться переважно великі (за чисельністю населення) міські поселення, в яких розташовані підприємства різних галузей промисловості (видів діяльності), через що визначити спеціалізацію міста у територіальному поділі праці неможливо. До монофункціональних відносимо малі та середні міста, що існують завдяки здійсненню однієї визначеної функції. Такі поняття, як „монофункціональне”, „монопрофільне”, „моногалузеве” або „мономісто” розглядаються у дослідженні як синоніми.

Ефективне функціонування міського поселення з моногалузевою структурою виробництва вимагає застосування адекватного механізму соціально-економічного розвитку міста, структура якого представлена на рис. 1. Зазначений механізм, на відміну від представлених у науковій літературі вузько спрямованих різновидів, являє собою сукупність організаційних, правових, фінансових та економічних компонент (засобів, важелів, інструментів, підсистем нормативно-правового, інституціонального, інформаційного та ресурсного забезпечення) організаційно-правового та фінансово-економічного блоків і при цьому максимально повно представляє всі життєво важливі сфери функціонування міста.

Ізольоване від регіону існування міста неможливе, оскільки будь-яке міське поселення є складовою частиною загальної системи розселення. Його розвиток забезпечує позитивну динаміку параметрів рівня та якості життя населення за рахунок стійкого та збалансованого відтворення соціального, господарського, ресурсного й екологічного потенціалу. Вивчення досвіду різних країн світу (Мексики, Федеративної Республіки Німеччини, Китайської Народної Республіки, Японії, Польщі, Російської Федерації) свідчить, що для вирішення проблем соціально-економічного розвитку територій потрібно поєднати зусилля місцевих, центральних органів влади та бізнес-структур. При організації ефективної системи управління соціально-економічним розвитком певних територій та впровадженні регіональних програм зазначені країни комплексно вживали засоби, важелі й інструменти організаційно-правового та фінансово-економічного блоків механізму соціально-економічного розвитку міст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Механізм соціально-економічного розвитку міста

Примітка. Складено автором.

Размещено на http://www.allbest.ru/

В Україні за 1999-2007 рр. створено 16 технопарків, з яких сьогодні існує 8. Їх основне призначення - об'єднання науки і виробництва, випуск вітчизняної високотехнологічної продукції, конкурентоспроможної на світовому ринку. Всі вони мають спеціальний режим інноваційної діяльності. Практика роботи вітчизняних технопарків протягом 2000-2007 рр. підтверджує їх високу ефективність у вирішенні завдань активізації інноваційної діяльності. У межах виконання ними проектів обсяг реалізованої інноваційної продукції склав 8,4 млрд. грн. За час своєї діяльності ними було перераховано до Державного бюджету України та державних цільових фондів понад 630,6 млн. грн. Витрати технопарків на проведення науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і виробництво дослідних зразків перевищили 400,0 млн. грн. Сума залучених інвестицій склала 468,4 млн. грн., які доповнювались кредитними ресурсами (майже 2,0 млрд. грн.) та коштами державного бюджету (4,6 млн. грн.). Створено біля 3 тис. нових робочих місць.

Таким чином, є підстави стверджувати, що технопарки на практиці сприяють розвитку та впровадженню інновацій, скорочують залежність від високотехнологічного імпорту, сприяють розвитку виробництва конкурентоздатної продукції, створюють нові робочі місця, надаючи при цьому вченим і висококваліфікованим спеціалістам можливості для реалізації свого інтелектуального потенціалу.

У другому розділі „Аналіз соціально-економічного розвитку міст з моногалузевою структурою виробництва” викладено особливості функціонування монофункціональних міст України, розроблено методику комплексної діагностики соціально-економічного розвитку моногалузевих поселень, опрацьовано методичні засади формування стратегії їх розвитку з зазначенням конкретних заходів щодо їх реалізації.

Зазначимо, що в Україні поки що не ведеться офіційна державна статистична звітність відносно монофункціональних міст. У нашому досліджені їх кількість ми визначили на підставі Постанови Кабінету Міністрів України „Про Основні напрями забезпечення комплексного розвитку малих монофункціональних міст” від 17.03.2000 р. № 521. Нами запропонована вдосконалена функціональна типологія, згідно якої розподілено мономіста на індустріальні, транспортні, рекреаційні й академічні центри відповідно до класифікації видів економічної діяльності, що дозволяє визначити для кожної групи міст типові проблеми.

Найчисельнішу групу становлять індустріальні центри. Її формують міста добувної промисловості (вугледобувні, з видобутку і переробки рудних і нерудних матеріалів); переробної промисловості (деревообробної та целюлозно-паперової, машинобудівної та металообробної, чорної та легкої, вироблення будівельних матеріалів, скляних і фарфоро-фаянсових виробів, хімічної, нафтохімічної та нафтопереробної, харчової); енергетики (електроенергетика). В Україні сьогодні існує 107 таких міських поселень. Профілюючою галуззю діяльності другої групи - транспортні центри є виробниче та невиробниче обслуговування. В Україні функціонує 10 таких міст. Третю групу становлять рекреаційні центри: два міста спеціалізуються на лікувально-оздоровчому обслуговуванню населення та одне місто на виробництві сувенірних виробів. Сьогодні в Україні ще не існують міста четвертої групи, а саме - академічні центри: університетські, наукові містечки, технопарки та технополіси (навчання, науково-дослідні розробки, виробництво). Але ми не виключаємо можливу появу таких, через що вважаємо за доцільне зазначити такі міста у функціональній типології.

Для дослідження стану та перспектив розвитку монофункціональних міст нами було опрацьовано структурно-логічну схему розробки та реалізації стратегії соціально-економічного розвитку міста з моногалузевою структурою виробництва, послідовність реалізації якої представлена на рис. 2. Згідно зазначеної методики з обраних ознак (показників соціально-економічного розвитку міст) нами визначені найбільш вагомі з них, які дозволили порівняти окремі об'єкти (монофункціональні міста України), виявити нерівномірність їх соціально-економічного розвитку та виділити однорідні групи з подальшою розробкою адекватної системи заходів. Результати комплексної діагностики зазначених міських поселень були підставою для визначення наступних трьох груп. Такі міста, як Вільногірськ, Енергодар, Кузнецовськ, Нетішин та Южноукраїнськ нами віднесено до міст-лідерів; Вугледар, Калуш, Красноперекопськ, Орджонікідзе, Першотравенськ, Ровеньки та Тернівка - до таких, що займають проміжне положення і Дебальцеве, Дзержинськ, Димитров, Добропілля, Докучаєвськ, Кіровське, Куп'янськ, Марганець, Нововолинськ, Рубіжне та Шахтарськ - до депресивних. Проаналізувавши соціально-економічний стан за 2000, 2003, 2006 рp. зазначених монофункціональних міст виявлено, що умови їх функціонування різні з точки зору економічних і соціальних показників. Тому для кожної групи поселень має застосовуватись відповідна базова стратегія подальшого розвитку із зазначенням заходів з її реалізації.

Так, містам-лідерам запропоновано стратегію інноваційного розвитку, для ефективної реалізації якої потрібно вдосконалювати виробництва й освоювати нові види продукції; сприяти впровадженню інновацій; розвивати венчурний та інноваційний бізнес; розробляти ефективні засоби залучення інвестиційних ресурсів і диверсифікувати їх джерела; створювати спільні підприємства; впроваджувати актуальні комплексні місцеві програми (у першу чергу в галузях ресурсо-, енергозбереження, екології); підвищувати конкурентоспроможність виробництв і збільшувати експортний потенціал міста.

Містам, що займають проміжне положення для впровадження стратегії інтенсивного розвитку необхідно реорганізувати промисловий комплекс; технологічно оновити виробництва; раціонально використовувати всі види місцевих ресурсів з метою нарощування виробничих потужностей; сприяти розвитку малого та середнього бізнесу; реалізовувати регіональні інвестиційні програми. міський поселення економічний

Депресивним містам для виконання стратегії виходу з кризи слід реструктуризувати підприємства (закрити неефективні виробництва); залучати інвестиції у перспективні виробництва і галузі; посилити соціальну орієнтацію економіки (виробництво нових товарів широкого вжитку); підтримувати мале підприємництво; розвивати соціальну інфраструктуру.

І етап. Комплексна діагностика соціально-економічного розвитку

монофункціональних міст

1.1. Відбір інформативних статистичних показників

§ визначення сукупності показників, що характеризують об'єкти (монофункціональні міста України) та їх ознаки (рівень соціально-економічного розвитку міст)

§ проведення експертної оцінки ваги кожної ознаки

1.2. Виявлення найбільш вагомих показників

§ визначення абсолютної інформаційної цінності всіх показників

§ розрахунок показника відносної інформаційної цінності

§ здійснення стандартизації діагностичних показників (уніфікація даних)

1.3. Розрахунок показників рівня розвитку території

§ проведення аналізу окремих складових - економічного та соціального розвитку об'єктів (міст)

§ визначення зведеного показника розвитку, що відображає рівень розвитку певного міста за певний проміжок часу

1.4. Групування міст за соціально-економічним розвитком

§ проведення розподілу міст на групи за зведеними показниками розвитку міст з урахуванням характеру динаміки

§ виділення груп міст-лідерів; тих, що займають проміжне положення; депресивних

ІІ етап. Визначення базової стратегії подальшого розвитку міст з моногалузевою структурою виробництва

§ вибір для кожної групи міст базової стратегії подальшого розвитку відповідно до соціально-економічного стану: інноваційної, інтенсивного розвитку та виходу з кризи

§ визначення ключових позицій та характерних рис обраної стратегії

ІІІ етап. Дослідження потенціалу соціально-економічного розвитку монофункціонального міста

§ оцінка потенціалу міста (економічної бази та соціального стану міста)

§ аналіз взаємодії елементів зовнішнього та внутрішнього середовища, діагностика факторів, які впливають на його розвиток

§ виявлення вагомих переваг, недоліків, загроз і можливостей подальшого розвитку (SWOT-аналіз)

§ обґрунтування механізму мобілізації невикористаних резервів і потенційних можливостей

IV етап. Аналіз сучасного стану містоутворюючої галузі

§ оцінка правового середовища та нормативної бази

§ аналіз сучасного стану розвитку та особливостей розміщення підприємств галузі

§ узагальнення загальнодержавних (національних) і галузевих програм, стратегій та пріоритетів розвитку галузі

V етап. Розробка концепції та механізму розвитку міста

§ адаптація загальної (базової) стратегії до місцевих умов

§ розробка концепції з визначенням пріоритетних напрямів подальшого розвитку міського поселення

§ обґрунтування механізму соціально-економічного розвитку міста

§ визначення шляхів реалізації обраної стратегії

VІ етап. Розроблення програми розвитку міста та обґрунтування доцільності (ефективності) її впровадження

§ розробка програми розвитку міста на середньостроковий період

§ узгодження змісту поставлених завдань, відповідальних виконавців, термінів виконання, ресурсного забезпечення та очікуваних результатів

Рис. 2. Структурно-логічна схема розробки та реалізації стратегії соціально-економічного розвитку монофункціональних міст України

Примітка. Складено автором.

Нами здійснено стратегічний аналіз соціально-економічного розвитку міста з моногалузевою структурою виробництва. За допомогою SWOT-аналізу виявлено вагомі переваги, недоліки, загрози та можливості подальшого розвитку м. Енергодар Запорізької області.

Вивчення комплексу статистичних, демографічних, фінансово-економічних показників дозволило встановити наступне:

- до переваг міста можна віднести вдале географічне розташування (на півдні України, на березі Каховського водосховища, поблизу обласний центр м. Запоріжжя); розвинену транспортну інфраструктуру; потужну виробничу базу; висококваліфіковані кадри; забезпеченість дешевими енергоресурсами;

- до недоліків - периферійне розташування; територіальна обмеженість; вузька спеціалізація; значні обсяги незавершеного будівництва об'єктів соціальної інфраструктури; техногенна перенасиченість;

- до можливостей розвитку належать: розбудова підприємств, діяльність яких не пов'язана з енергетичною галуззю; подовження проектного строку експлуатації енерговузлу; розвиток малого (інноваційного) бізнесу; створення науково-дослідних майданчиків; розширення міжнародних контактів тощо;

- до загроз відносяться нерозвиненість соціальної інфраструктури; техногенна перенасиченість; міграція (відплив) висококваліфікованих фахівців та ін.

Таким чином, у місті є всі необхідні умови та ресурси для реалізації стратегії інноваційного розвитку.

У третьому розділі „Напрями вдосконалення механізму соціально-економічного розвитку монофункціонального міста” представлено авторський підхід до забезпечення інноваційного розвитку монофункціонального поселення через удосконалення механізму соціально-економічного розвитку міста. Виходячи з аналізу сучасного стану містоутворюючої галузі, у нашому випадку - електроенергетики, визначено, що питома вага атомних електростанцій у загальному обсязі виробництва електроенергії зростає та становить майже половину.

На території м. Енергодар зосереджено 1/4 потужності всієї енергетики країни. Поступове виведення з експлуатації енергоблоків Запорізьких АЕС і ТЕС як містоутворюючих підприємств, що відпрацювали свій проектний ресурс, призведе до значного ускладнення енергопостачання споживачів південних регіонів України. Для міста це матиме негативні наслідки: звільнення персоналу викличе соціальну напругу, яка призведе до втрати унікальної промислової інфраструктури, інтелектуального потенціалу регіону. Тому, щоб зазначене міське поселення стало містом з розвинутою бізнесовою структурою з надання різноманітних послуг енергетичним та іншим підприємствам держави із застосуванням новітніх технологій, воно повинно обрати стратегію інноваційного розвитку як базову.

Визначальним чинником економічного розвитку є науково-технічний прогрес, який через впровадження інновацій нерозривно поєднаний з комплексним розвитком продуктивних сил. Сьогодні у світі формується новий тип суспільства, який ґрунтується на знаннях та інформації, змінюється економічна організація суспільства, з'являються нові елементи в системі господарських структур, розвиваються технології управління. Законодавство України у сфері інноваційної діяльності базується на Конституції України і складається із законів України „Про інвестиційну діяльність”, „Про інноваційну діяльність”, „Про наукову і науково-технічну діяльність”, „Про наукову і науково-технічну експертизу”, „Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”, „Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” та інших законодавчих актах, які регулюють суспільні відносини у цій сфері. Головною метою державної інноваційної політики є створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, виробництва та реалізації нових видів конкурентоздатної продукції.

Отже, обрана базова стратегія для монофункціонального міста Енергодар має будуватись на використанні принципово нових передових технологій, переході до випуску високотехнологічної продукції, впровадженні прогресивних організаційних та управлінських рішень в інноваційній діяльності як на мікро-, так і на макрорівнях. Виходячи з вищезазначеного, пропонуємо для забезпечення подальшого розвитку м. Енергодар впроваджувати стратегію інноваційного розвитку, формою реалізації якої має стати технополіс, чому сприяють відповідні передумови, а саме - наявність виробничої бази, висококваліфіковані кадри, забезпеченість дешевими енергоресурсами, вигідне географічне положення тощо. Передбачається, що технополіс забезпечить ефективну взаємодію промислової та соціальної інфраструктури з провідними науковими й освітніми закладами України, що в сукупності має забезпечити створення високотехнологічних робочих місць, розробку та впровадження нових економічних і соціальних технологій.

З цією метою нами опрацьовано Концепцію створення „Технополіс Енергодар”, в якій визначено організаційно-правові та фінансово-економічні засади прискореного розвитку міського поселення. Вони полягають у поєднанні зусиль та ресурсів державних, регіональних і місцевих органів влади й управління у сфері розробки нормативно-правової бази майбутнього технологічного утворення; заснуванні ключових організаційних структур технополісу - Територіальної ради, Фонду розвитку, Наукової ради, Агентства з розвитку бізнесу та Бізнес-центру; впровадженні новітніх технологій; просуванні наукоємних розробок на ринок та сприянні впровадженню їх у промислове виробництво (рис. 3).

Структура технополісу складатиметься з трьох взаємопов'язаних блоків: „ядро”, „периферія” та „система зв'язків”.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Умовні позначення:

1. - Політична підтримка, законодавство, державні замовлення

2. - Проекти

3. - Замовлення, контроль

4. - Інвестиції

5. - Керівництво

6. - Замовлення

7. - Компанії, які втілюють інновації

8. - Організаційні питання, угоди

9. - Інноваційні проекти, технології

10. - Патенти, ліцензії, науковий супровід

11. - Сервісні послуги (телефон/факс/ксерокс, Інтернет, бухгалтерія, маркетингові послуги тощо)

12. - Інноваційна продукція

Рис. 3. Схема діяльності „Технополісу Енергодар”

Примітка. Складено автором.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перший блок об'єднуватиме Територіальну раду, Фонд розвитку технополісу, Наукову раду, Агентство з розвитку бізнесу, Бізнес-центр. Територіальна рада, як колегіальний орган, здійснюватиме управління технополісом, розглядатиме інноваційні, інвестиційні проекти, вирішуватиме питання щодо їх впровадження, здійснюватиме контроль за активами Фонду розвитку технополісу, розроблятиме програми розвитку технополісу та контролюватиме їх здійснення. Фонд розвитку технополісу фінансуватиме інноваційні проекти. Наукова рада здійснюватиме науково-технічні та прикладні розробки, науковий супровід майбутніх проектів. Агентство з розвитку бізнесу підтримуватиме підприємців на початковій фазі їх існування через надання необхідних виробничих площ, інфраструктури та низки інших послуг. Бізнес-центр надаватиме сервісні послуги та проводитиме виставки, презентації та інше. Другий блок складатиметься з промислової та соціальної інфраструктури, а третій - з компонентів механізму соціально-економічного розвитку міста, ефективна дія яких стимулюватиме інноваційний розвиток міста.

Загальними результатами реалізації створення технополісу стануть підвищення ефективності діяльності органів місцевої влади, створення нових робочих місць, скорочення безробіття, збільшення податкових надходжень та бюджетної забезпеченості, підвищення якості життя. Це дозволить місту вирішити існуючі проблеми соціально-економічного розвитку.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі теоретично узагальнені й розроблені заходи з вирішення наукового завдання - обґрунтування науково-методичних засад удосконалення механізму соціально-економічного розвитку монофункціональних міст України. Це дозволило сформулювати наукові положення та практичні рекомендації, спрямовані на поліпшення стану розвитку цих поселень. До основних результатів роботи належать наступні:

1. Аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових праць щодо управління соціально-економічним розвитком міських поселень дозволив встановити, що дана проблема залишається не вирішеною як в частині дефініцій, так і методики аналізу та програмного підходу. Зокрема, існують різні підходи до тлумачення поняття „місто”, які залежать від мети дослідження, вибору критеріїв, за якими визначається приналежність населеного пункту до міста. Сьогодні теорія управління соціально-економічним розвитком міста в Україні ще перебуває у стадії формування.

Під „монофункціональним містом” ми визначаємо мале або середнє за чисельністю мешканців міське поселення, в якому розташовані підприємства однієї містоутворюючої галузі, де зайнята переважна кількість працездатного населення, через що підприємства формують більшу частину доходних надходжень до місцевого бюджету та визначають функціонування населеного пункту.

2. Встановлено, що в Україні відсутні системні офіційні спостереження за розвитком монофункціональних поселень, немає достовірних відомостей про їх кількість, структуру та функціональний склад. Проаналізував різні підходи групування міських поселень, що зазначені у науковій літературі, вважаємо за доцільне використовувати класифікацію, в якій представлено чотири групи міст: малі - до 50 тис. осіб, середні - від 50 до 100 тис. осіб, великі - 100-500 тис. осіб і супервеликі міста (мегаполіси) - понад 500 тис. осіб.

Уточнено функціональну типологію монофункціональних міст, яка на відміну від представлених, подає більш повне відображення наявної структури таких поселень за профілюючими галузями спеціалізації і визначає чотири групи: індустріальні, транспортні, рекреаційні й академічні центри, що дозволяє згрупувати міські поселення за профілем їх господарської діяльності з метою визначення для кожної групи типових проблем (за критеріями територіальної організації суспільного виробництва та розселення), а також встановлення шляхів їх розв'язання.

3. Визначено теоретичну сутність механізму соціально-економічного розвитку монофункціонального міста, який через комплекс організаційно-правових і фінансово-економічних компонент (засобів, важелів, різноманітних забезпечень) охоплює всі вагомі сфери існування міського поселення та прямо або опосередковано регулює його функціонування і розвиток.

Організаційно-правовий блок зазначеного механізму забезпечує управління поселенням як єдиним цілим з усіма секторами місцевої економіки через владно-управлінське втручання із залученням територіальної громади на підставі нормативно-правових актів. Фінансово-економічний блок відображає фінансові й економічні відносини у суспільстві, забезпечує проведення аналізу та прогнозування стану економіки міста на середньо- та довгострокову перспективу, нагляд і моніторинг динаміки змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі, загальний стан господарського комплексу міста.

4. Моногалузеві міста у своєму розвитку залежать від діяльності містоутворюючих підприємств на яких працює більша частина працездатного населення. Так, їх закриття призведе до вивільнення працюючих без гарантії подальшого їх працевлаштування, різкої переорієнтації інфраструктури й економіки в таких регіонах, перекваліфікації, які потребують значних фінансових ресурсів, а також через брак високооплачуваної роботи за фахом висококваліфіковані працівники змушені мігрувати до інших міст, а інколи й за кордон тощо.

Ефективність функціонування монофункціональних міст залежить від здійснення виваженої регіональної політики, головним завданням якої має стати забезпечення сталого, пропорційного та збалансованого розвитку.

5. Розроблено методичні засади комплексної діагностики соціально-економічного розвитку міст з моногалузевою структурою виробництва за допомогою багатовимірного статистичного аналізу. Такий підхід є універсальним і може бути застосований у будь-якому місті з незначним коригуванням набору оціночних показників відповідно до розміру та функціональної спрямованості міського поселення. Зазначена методика охоплює всі важливі аспекти функціонування міських поселень, дозволяє швидко й ефективно отримати інформацію щодо їх сучасного стану, виявити диспропорції їх соціально-економічного розвитку.

Встановлено, що умови (потенціал), які придатні одній територіальній одиниці, не просто відмінні від умов іншої, вони нерівноцінні з точки зору економічних і соціальних показників. Відповідно з чим монофункціональні міста розподілено за схожими ознаками розвитку на три групи: лідери, проміжні та депресивні, для кожної з яких визначені базові стратегії.

6. Запропоновано містам-лідерам стратегію інноваційного розвитку, що спрямована на впровадження в економіку досягнень науково-технічного прогресу, освоєння нових видів продукції, розроблення ефективних способів залучення інвестиційних ресурсів для розвитку економічного і соціального потенціалу міста тощо; містам, що займають проміжне положення - стратегію інтенсивного розвитку, яка передбачає модернізацію технологічної бази, реорганізацію промислового комплексу, реалізацію регіональних інвестиційних програм і сприяння розвитку малого та середнього бізнесу тощо; депресивним містам - стратегію виходу з кризи, тобто реструктурувати підприємства через закриття неефективних виробництв, посилити соціальну орієнтацію економіки - виробництво нових товарів широкого вжитку, залучати інвестиції у перспективні виробництва та галузі, підтримувати мале підприємництво та інше.

7. Опрацьовано структурно-логічну схему розробки та реалізації стратегії соціально-економічного розвитку монофункціонального міста, яка передбачає послідовне здійснення наступних кроків: комплексна діагностика соціально-економічного розвитку; визначення стратегії; оцінка потенціалу міста; аналіз стану та перспектив розвитку містоутворюючої галузі; розробка концепції; обґрунтування механізму соціально-економічного розвитку міста; впровадження відповідної програми.

Ця схема, на відміну від широко застосованих у науковій літературі, дозволяє встановити базові фактори, які визначальним чином впливають на функціонування міста, створити правові, організаційні, економічні та фінансові умови соціально-економічного розвитку міського поселення, що позитивно вплине на ефективність реалізації програми подальшого розвитку монофункціонального міста.

8. Обґрунтовано, що м. Енергодар є монофункціональним містом з електроенергетичною містоутворюючою галуззю, оптимальним шляхом подальшого розвитку якого є запровадження стратегії інноваційного розвитку, через програму технополісу, що забезпечується наявністю потужної технічної бази, промислових підприємств, які здатні стати центрами розвитку високих технологій і сформувати економіку нового, інноваційного типу.

...