Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Криворізький технічний університет

УДК 331.2:334.75.001.76

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Управління фондом оплати праці у стимулюванні інноваційної діяльності промислового підприємства

Спеціальність 08.00.04 економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Гамова Оксана Вікторівна

Кривий Ріг - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Запорізькій державній інженерній академії Міністерства освіти і науки України. фонд праця інноваційний

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Плаксієнко Валерій Якович, Дніпропетровський аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри фінансів.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Вакульчик Олена Михайлівна, Академія митної служби України Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри обліку і аудиту;

кандидат економічних наук, доцент Шаповал Валентина Михайлівна, Національний гірничий університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економіки підприємства.

Захист відбудеться 11 лютого 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09.052.01 у Криворізькому технічному університеті за адресою: 50002, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 37, ауд. 300.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Криворізького технічного університету за адресою: 50002, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 37.

Автореферат розісланий 10 січня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С. М. Короленко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Основним джерелом формування національного багатства є промислові підприємства, які створюють основний обсяг доданої вартості. Світові тенденції економічного розвитку реалізуються в напрямку швидкого технологічного ускладнення суспільного виробництва та інтенсифікації міжнародних зв'язків. Останнє приводить до перерозподілу національної доданої вартості на користь країн з більшим рівнем науково-технічного забезпечення. Відповідно актуальним є дослідження нових можливостей стимулювання інноваційної активності суб'єктів економічної діяльності, а зокрема підприємств, оскільки для них час прояву наслідків такого стимулювання є досить коротким, і, крім того, промислові підприємства мають домінуюче значення у створенні доданої вартості й суспільного продукту в індустріальній економіці України.

Основним джерелом фінансування інноваційної діяльності підприємств є його прибуток, який у свою чергу, є елементом доданої вартості, створюваної на підприємстві. Оскільки фонд оплати праці підприємства також формується внаслідок розподілу доданої вартості, то управління фондом оплати праці може бути ефективним інструментом впливу на інноваційну активність підприємства. Разом с тим управління фондом оплати праці повинне мати достатнє теоретичне обґрунтування, оскільки обумовлює низку пов'язаних з цим економічних і соціальних ефектів як у межах підприємства, так і поза ним.

Вирішення цієї проблеми розглядається як доповнення існуючих теоретичних і практичних розробок формування цілісного алгоритму управління фондом оплати праці, яке спрямоване на стимулювання інноваційної активності підприємств. Дослідження категорій фонду оплати праці та заробітної плати наводиться в працях багатьох вітчизняних і зарубіжних учених, де досить значна увага приділена загальній організації процесів управління заробітною платою, інструментам управління оплатою праці, урахуванню специфіки управління заробітною платою для різних типів суб'єктів підприємницької діяльності в умовах пострадянського економічного простору. Однак розуміння фонду оплати праці як цілісного об'єкту управління не має достатнього як теоретичного, так і методичного забезпечення. Потребують розробки, удосконалення чи доповнення окремі прикладні аспекти управління фондом оплати праці промислового підприємства з метою стимулювання його інноваційної активності. Тому тема дисертаційного дослідження є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

У дисертаційній роботі використані наукові та практичні результати, одержані автором у процесі досліджень, виконуваних відповідно до плану науково-дослідних робіт Запорізької державної інженерної академії. Зокрема за держбюджетною темою «Методологічні основи збалансованого розвитку економіки промислового регіону на основі адаптації управління» (№ ДР 0107U001220) автором здійснено дослідження впливу результатів діяльності промислових підприємств Запорізької області на величину їх фонду оплати праці.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування та розробка методичних підходів і практичних рекомендацій щодо управління фондом оплати праці промислового підприємства, спрямованого на стимулювання його інноваційної діяльності.

Відповідно до зазначеної мети в роботі поставлено й вирішено такі завдання:

– уточнено існуюче теоретичне розуміння заробітної плати й фонду оплати праці з урахуванням розбіжностей у підходах до його формування, виділено специфіку категорій заробітної плати й фонду оплати праці з правової та економічної точок зору;

– проаналізовано методологічне забезпечення управління фондом оплати праці на підприємстві та виявлено проблемні аспекти функціонування механізму його регулювання, пов'язані з диференціацією рівнів заробітної плати;

– доповнено розуміння категорій заробітної плати й фонду оплати праці, виходячи з потреби узгодження правової та економічної точок зору й комплексного їх розуміння з урахуванням дедуктивного та індуктивного підходів;

– виявлено специфічні закономірності динаміки фонду оплати праці, властиві підприємствам різних видів промислової діяльності та здійснено диференціацію видів промислової діяльності за визначеними закономірностями;

– виявлено вплив фонду оплати праці на результати діяльності окремих підприємств та визначено існування залежності між фінансовими результатами діяльності підприємств і структурою фонду оплати праці, між рентабельністю заробітної плати на окремих підприємствах і структурою джерел формування приросту фонду оплати праці;

– оцінено достатність методичного забезпечення аналізу ефективності
заробітної плати та розроблено методичне забезпечення комплексної оцінки ефективності управління фондом оплати праці;

– розроблено алгоритм управління фондом оплати праці промислового підприємства, спрямованого на стимулювання його інноваційної активності з урахуванням специфічних закономірностей динаміки фонду оплати праці для різних видів промислової діяльності.

Об'єктом дослідження є процеси управління фондом оплати праці промислового підприємства.

Предметом дослідження є механізм впливу управління фондом оплати праці промислового підприємства на його інноваційну активність.

Методи дослідження. У процесі роботи застосовувалися такі методи: абстрагування (аналіз категоріального розуміння заробітної плати та фонду оплати праці); формалізації (розробка алгоритму інноваційного управління фондом оплати праці промислового підприємства); порівняння (порівняння економічної та правової категорій заробітної плати; порівняння закономірностей впливу фонду оплати праці на економічні й фінансові результати промислових підприємств); аналітичний (кількісна оцінка ефективності заробітної плати окремих підприємств металургійної промисловості); економіко-статистичний (формування системи кореляційних зв'язків між показниками ефективності оплати праці окремих металургійних підприємств; побудова трендів відносних характеристик розвитку промислових підприємств); кластерного аналізу (диференціація видів діяльності для промислових підприємств за закономірностями динаміки фонду оплати праці); кореляційно-регресійного аналізу (формування синтетичного інтегрального показника ефективності фонду оплати праці); економетричного моделювання (визначення математичної залежності між структурою фонду оплати праці та фінансовими результатами діяльності підприємств; визначення математичної залежності між фінансовими результатами діяльності підприємств і структурою приросту фонду оплати праці; визначення математичних залежностей між фінансовим результатом діяльності й показниками інноваційної активності підприємств; визначення інтервалів впливу фінансового результату підприємства на його інноваційну активність; визначення кількісних орієнтирів управління фондом оплати праці промислового підприємства); рейтингу (встановлення ієрархічного співвідношення показників ефективності заробітної плати на окремих промислових підприємствах металургійної промисловості).

Основний науковий результат дисертаційного дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та практичному вирішенні комплексу завдань, пов'язаних з управлінням фондом оплати праці промислового підприємства, з метою стимулювання його інноваційної діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих результатів дослідження, які мають наукову новизну та виносяться на захист, належать такі:

уперше:

- розроблено методику диференціації видів промислової діяльності за закономірностями динаміки фонду оплати праці, що ґрунтується на застосуванні методу «форель», доповненого аналізом міграції видів промислової діяльності за кластерами та аналізом динаміки центрів таких кластерів, що дозволило встановити нову типологію видів промислової діяльності;

удосконалено:

- формулювання категорії «заробітна плата» за допомогою узгодження індуктивного та дедуктивного підходів у розумінні сутності заробітної плати;

- методичне забезпечення інноваційно спрямованого управління фондом оплати праці промислового підприємства за рахунок розробки алгоритму, що базується на використанні типології видів промислової діяльності за закономірностями динаміки фонду оплати праці й виявлених функціональних залежностях між структурою фонду оплати праці та прибутковістю промислових підприємств, між співвідношенням джерел приросту фонду оплати праці й прибутковістю діяльності промислових підприємств, між фінансовим результатом діяльності підприємств і запропонованими показниками інноваційної активності промислових підприємств;

дістало подальший розвиток:

- теоретичне розуміння фонду оплати праці за рахунок формулювання нового визначення системи взаємозв'язків між економічними категоріями заробітної плати, фонду оплати праці, правової категорії заробітної плати, розробки системи опису структури фонду оплати праці;

- методичне забезпечення управління фондом оплати праці промислового підприємства за рахунок розробки інтегральної синтетичної оцінки ефективності використання фонду оплати праці, що ґрунтується на розрахункових механізмах рейтингування;

- методичне забезпечення оцінювання інноваційної активності промислового підприємства за рахунок упровадження коефіцієнтів схильності до інвестицій, інновацій та інноваційності інвестицій, що базуються на порівнянні обсягів інвестицій, інновацій і створеної на підприємстві доданої вартості.

Практичне значення одержаних результатів полягає в покращенні фінансових результатів діяльності підприємства й посиленні його інноваційної активності без додаткового залучення фінансових ресурсів при впровадженні розробленого алгоритму інноваційно спрямованого управління структурою фонду оплати праці й співвідношення джерел його приросту. Упровадження результатів дослідження матиме позитивний соціальний ефект за рахунок підвищення рівня середньої заробітної плати.

Практичне значення отриманих результатів підтверджують позитивні відгуки та довідки про впровадження на підприємствах ЗАТ «ММС Істил (Україна)» (довідка № ГИ-56 від 08.04.2008), ВАТ «Дніпроспецсталь» (довідка № 170-301 від 05.05.2008). Результати досліджень також використовуються в навчальному процесі при викладанні дисциплін «Економічний аналіз», «Теорія економічного аналізу» в системі підготовки за напрямом «Економіка підприємства» в Запорізькій державній інженерній академії (акт упровадження № 5/307 від 18.04.2008).

Особистий внесок здобувача в роботах, опублікованих у співавторстві, полягає в дослідженні теоретичних засад управління фондом оплати праці на підприємстві [6], порівняльному аналізі зарубіжного досвіду управління заробітною платою [9], визначенні можливості використання розрахункових механізмів рейтингування в управлінні заробітною платою [8]. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані й опрацьовані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використані лише ті ідеї, положення й розрахунки, які є результатом особистих досліджень здобувача та становлять його індивідуальний внесок.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати наукового дослідження оприлюднені й одержали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях і семінарах, серед яких: Всеукраїнська науково-практична конференція «Розвиток бізнес-освіти в умовах ринку» (Запоріжжя, 2004); науково-технічна конференція студентів, магістрів, аспірантів і викладачів Запорізької державної інженерної академії (Запоріжжя, 2007); Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України» (Дніпропетровськ, 2008); на науково-технічній конференції студентів, магістрів, аспірантів і викладачів Запорізької державної інженерної академії (Запоріжжя, 2008)

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 11 наукових працях загальним обсягом 4,46 друк. арк., з них 6 статей у наукових фахових виданнях обсягом 3,68 друк. арк., з яких особисто автору належить 3,45 друк. арк., в інших виданнях опубліковані дослідження обсягом 0,79 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків за кожним з них, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний обсяг дисертації складає 159 сторінок, у тому числі 15 таблиць, з яких 5 не входять в основний текст, 31 рисунок, з яких 4 не входять в основний текст, 4 додатки. Список використаних джерел складається зі 185 найменувань.

Основний зміст дисертації

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади управління фондом оплати праці на промисловому підприємстві» проаналізовано достатність теоретичного й методичного забезпечення формування та управління фондом оплати праці на підприємстві.

Категоріальне розуміння заробітної плати є широким й ґрунтується на дедуктивному та індуктивному підходах щодо його формування. Водночас теорія фонду заробітної плати має суттєві недоліки, що полягають у відсутності визначення взаємозв'язку між величиною фонду й продуктивністю праці, між величиною фонду та мінімальною заробітною платою, необхідною для забезпечення відтворення робочої сили. Перспективним напрямом розвитку теорії фонду заробітної плати є комплексне розуміння його утворення як результату взаємодії процесу розподілу створеної доданої вартості й процесу формування вартості робочої сили.

Аналіз нормативно-правового забезпечення виплати заробітної плати дав змогу констатувати неузгодженість правового й економічного розуміння сукупності категорій, пов'язаних з оплатою праці. Суперечності правового розуміння заробітної плати виникають на стадії формулювання змісту та форм трудових правовідносин. Відповідно до однієї з поширених у правознавстві точок зору оплата праці й заробітна плата не є елементом трудових правовідносин. Правове розуміння категорії оплати праці відповідає формулюванню економічної категорії заробітної плати. Нормативні та законодавчі акти, що мають фіскальне спрямування, розширюють структуру заробітної плати для збільшення обсягу нарахувань на фонд оплати праці. Таке розширення приводить до спотворення змісту економічної категорії заробітної плати.

Регулювання рівня оплати праці відбувається відповідно до механізму, у якому прийнято виділяти три складові: ринок праці, державне регулювання, колективно-договірне регулювання. Ефективність функціонування механізму регулювання заробітної плати в Україні досить низька. Це проявляється в утраті заробітною платою відтворювальної функції, що зумовлене значною її диференціацією за категоріями працюючих і за видами економічної діяльності. У той же час недостатня диференціація заробітної плати на рівні підприємств відповідно до рівня складності праці, кваліфікації працівників і умов праці знижує її стимулюючу функцію.

Утрата мотиваційного значення заробітної плати пов'язана з критичним зменшенням її рівня в період економічної кризи. При поступовому зростанні заробітної плати її мотиваційне значення відновлюється тільки при досягненні рівня, який зумовлює можливість підтримання робітником соціального стандарту життя. Відповідно, мотиваційне значення заробітної плати в Україні сформоване за рахунок матеріальної складової, що суперечить сучасним світовим тенденціям трансформації мотиваційної природи заробітної плати. Премії, як суттєвий елемент системи стимулювання праці, не виконують свого функціонального навантаження.

У другому розділі «Вплив фонду оплати праці на результати діяльності промислових підприємств» визначено існування якісного та кількісного взаємозв'язку між результатами діяльності промислових підприємств і величиною фонду оплати праці на макро-, мезо- і мікроекономічному рівнях.

Схожість форм часової залежності для показників обсягу реалізованої продукції, фінансового результату діяльності промислових підприємств до оподаткування й фонду оплати праці дало підстави висунути гіпотезу про існування між ними функціонального зв'язку. Побудова двофакторної лінійної регресії підтвердила існування тісного функціонального зв'язку між загальними характеристиками роботи промислових підприємств України, Дніпропетровської та Запорізької областей і величиною фонду оплати праці на цих підприємствах. Отримані функціональні залежності мали вигляд:

- для промислових підприємств України

;

- для промислових підприємств Дніпропетровської області

;

- для промислових підприємств Запорізької області

,

де Y - величина фонду оплати праці для промислових підприємств; х1 - величина обсягу реалізованої продукції; х2 - фінансовий результат від основної діяльності до оподаткування.

Виходячи з форм функціональної залежності визначено, що основним принципом управління фондом оплати праці для промислових підприємств має стати стимулювання його зростання при умові збільшення обсягу реалізації продукції, але більш низькими темпами. Зростання фінансового результату внаслідок обмеження росту фонду оплати праці має стати джерелом посилення інноваційної діяльності промислових підприємств.

Підтверджено існування стійкого структурного співвідношення між видами промислової діяльності за фондом оплати праці, визначене за допомогою методу «форель» на базі статистичних матеріалів щодо фонду оплати праці промислових підприємств Запорізької області. Процедура оцінки структурного співвідношення видів промислової діяльності за фондом оплати праці була доповнена елементами:

- групування видів промислової діяльності за закономірностями їх міграції з одного кластеру до іншого;

- визначення існування (відсутності) функціональної залежності між величиною фонду оплати праці й сумою заборгованості з виплати заробітної плати за групами видів промислової діяльності;

- оцінка динаміки центрів кластерів;

- підсумкова диференціація видів промислової діяльності за фондом оплати праці.

Розгляд динаміки диференціації видів промислової діяльності Запорізької області за величиною фонду оплати праці дав змогу виконати групування видів промислової діяльності за закономірностями їх міграції з одного кластеру до іншого й визначити чотири основні групи видів промислової діяльності за цими закономірностями. Підтверджено існування загальної тенденції до зростання фонду оплати праці як за окремими видами промислової діяльності, так і за структурними групами видів промислової діяльності. Існуючі тенденції динаміки центрів кластерів.

Результати детальної оцінки закономірностей динаміки фонду оплати праці для підприємств гірничо-металургійної промисловості дали змогу сформулювати їх якісну характеристику: при низькій вартості робочої сили існує чітка тенденція до зростання фонду оплати праці без зростання заборгованості. Принципи управління фондом оплати праці промислового підприємства відповідно до типології видів промислової діяльності сформульовано за результатами диференціації видів промислової діяльності за закономірностями динаміки фонду оплати праці. Виходячи з властивостей даного типу, основним принципом управління фондом оплати праці для підприємств гірничо-металургійної промисловості має бути постійне підвищення фонду оплати праці за рахунок зростання вартості робочої сили. Таке підвищення не викличе зростання заборгованості з виплати заробітної плати.

У дисертаційній роботі виконано аналіз ефективності оплати праці й впливу оплати праці на фінансові результати діяльності окремих промислових підприємств металургійної промисловості Запорізької області. Показники ефективності оплати праці окремих промислових підприємств функціонально пов'язані між собою, проте не підтверджене існування взаємозв'язку між показниками ефективності оплати праці й рентабельністю підприємств, що дало підстави констатувати недостатність методичного забезпечення оцінки ефективності оплати праці.

Досліджено функціональний зв'язок між структурою фонду оплати праці й рентабельністю заробітної плати. Математично форма такого зв'язку визначена як багатофакторна лінійна регресія

- для ВАТ «Запоріжсталь» (достовірність , )

;

- для ЗАТ «ММС Істил (Україна)» (достовірність, )

;

- для ВАТ «Дніпроспецсталь» ( достовірність, )

,

де Y - рівень рентабельності заробітної плати; x1 питома вага основної заробітної плати у фонді оплати праці; x2 питома вага надбавок і доплат у фонді оплати праці; x3 питома вага премій за виробничий результат у фонді оплати праці; x4 питома вага заохочувальних і компенсаційних виплат у фонді оплати праці.

Результати аналізу не дають однозначного висновку про вплив тих чи інших елементів фонду оплати праці на рентабельність заробітної плати. Проте можна констатувати відсутність функціонального зв'язку додаткової заробітної плати в частині премій за виробничий результат (чи в частині заохочувальних і компенсаційних виплат) саме з результатами діяльності підприємств. Таким чином, особливо актуальним стає управління фондом додаткової заробітної плати з одночасним зменшенням питомої ваги основної заробітної плати. Це цілком відповідає сучасній світовій практиці управління заробітною платою.

Також досліджено залежності між фінансовими результатами діяльності підприємств і структурою джерел формування приросту фонду оплати праці шляхом побудови однофакторної регресії виду:

- для ВАТ «Запоріжсталь» (достовірність )

;

- для ЗАТ «ММС Істил (Україна)» (достовірність )

;

- для ВАТ «Дніпроспецсталь» ( достовірність )

,

де Y1 - чистий фінансовий результат діяльності підприємства, x відношення приросту заробітної плати за рахунок середньої заробітної плати до приросту заробітної плати за рахунок чисельності працівників.

Результати проведених досліджень доводять існування функціональних залежностей між структурою фонду оплати праці та рентабельністю заробітної плати, а також між фінансовими результатами діяльності підприємств і структурою джерел формування приросту фонду оплати праці. Форми зазначених залежностей є індивідуальними для окремих підприємств навіть для одного виду промислової діяльності, тому неможливо застосування уніфікованого підходу до управління фондом оплати праці. Однак існування таких залежностей, визначених з високим рівнем достовірності, дає підстави для формування універсального алгоритму управління фондом оплати праці, застосування якого дає змогу значно покращити результати діяльності підприємств.

У третьому розділі «Інноваційне управління фондом оплати праці на підприємствах гірничо-металургійного комплексу» сформовано теоретичні й методичні засади управління фондом оплати праці промислового підприємства з метою стимулювання його інноваційної діяльності.

Узгодження двох принципових підходів у розумінні сутності заробітної плати дало змогу удосконалити формулювання відповідної категорії, що стало підґрунтям для нового формулювання фонду оплати праці як мікроекономічної категорії. Сформульовано визначення фонду оплати праці як фонду фінансових ресурсів, що тимчасово виникає в процесі реалізації відносин всередині суб'єкта економічної діяльності стосовно розподілу частини суспільного продукту до індивідуальних фондів споживання працівників підприємства відповідно до рівня, об'єктивно необхідного для відтворення робочої сили. Виходячи із системи зв'язків між правовою категорією заробітної плати, економічною категорією заробітної плати, економічною категорією фонду оплати праці, категорія фонду оплати праці є елементом, що об'єднує ці три категорії в систему. При визначенні структури фонду оплати праці виокремлено дві класифікаційні ознаки: за дотриманням принципу еквівалентності кількості і якості праці (еквівалентна частина - фонд основної заробітної плати; нееквівалентна частина - фонд додаткової заробітної плати). Показано, що еквівалентну частину фонду оплати праці переважно зумовлюють внутрішні по відношенню до підприємства фактори, а нееквівалентну зовнішні.

Сформульовано нове визначення економічної категорії заробітної плати: заробітна плата це категорія, що відображає економічні відносини між власником підприємства (або його представником) і працівником підприємства з приводу розподілу частини суспільного продукту, вираженої в грошовій формі, до індивідуального фонду споживання працівника еквівалентно кількості та якості витраченої праці. Визначено, що правова категорія заробітної плати пов'язана з економічною категорією заробітної плати, оскільки вони мають спільні елементи (емпіричний об'єкт і властивості, які характеризують емпіричний об'єкт категорії). Відповідно, категорія фонду оплати праці є центральним елементом системи взаємозв'язків між правовою та економічною категоріями заробітної плати.

Удосконалення методичного забезпечення управління фондом оплати праці полягає в доповненні системи показників оцінки ефективності заробітної плати характеристиками інтенсивності приросту фонду оплати праці та мотиваційного значення заробітної плати. Комплексна оцінка ефективності управління фондом оплати праці промислового підприємства може бути сформована за рахунок упровадження синтетичного інтегрального показника, послідовність розрахунку якого базується на розрахункових механізмах рейтингування.

Розроблено методику розрахунку синтетичного інтегрального показника ефективності фонду оплати праці, що включає в себе такі етапи:

- розрахунок показників ефективності фонду оплати праці за групами (виробнича ефективність заробітної плати; фінансова ефективність заробітної плати; інтенсивність джерел приросту фонду оплати праці; мотиваційне значення заробітної плати);

- установлення щільності зв'язку між показниками груп ефективності фонду оплати праці й фінансовим результатом діяльності підприємства для визначення вагових коефіцієнтів значущості показників кожної групи;

- визначення бального значення показників на основі розрахунку кількості балів, що надається тому чи іншому певному значенню окремого показника;

- розрахунок інтегрального показника ефективності фонду оплати праці як суми добутків вагових коефіцієнтів показників кожної групи на їх бальне значення.

Переваги застосування такого показника полягають в тому, що він дає змогу: комплексно забезпечити ефективність управління заробітною платою на підприємстві; побудувати обґрунтовану ієрархію різних характеристик ефективності управління заробітною платою; наочно порівняти ефективність фонду оплати праці на різних підприємствах; індивідуалізувати оцінку показників ефективності управління заробітною платою для кожного підприємства за допомогою індивідуалізації вагових пріоритетів груп коефіцієнтів.

Запропонований інтегральний показник є суто аналітичним. Його використання з метою обґрунтування фонду оплати праці може бути реалізоване за допомогою сценарного методу, коли для кожного сценарію фонду оплати праці одночасно прогнозується зазначений показник і з двох сценаріїв з однаковими іншими результатами. Перевагою вибору користується той сценарій, за яким синтетичний інтегральний показник ефективності фонду оплати праці є вищим.

Для характеристики інноваційно-інвестиційної активності підприємства запропоновано використання трьох взаємозалежних показників:

- коефіцієнт схильності до інвестицій (), що розраховується як відношення обсягу інвестицій до доданої вартості, утвореної на підприємстві. Остання визначається як сума фінансового результату діяльності підприємства, фонду оплати праці й усіх обов'язкових платежів;

- коефіцієнт схильності до інновацій (), що розраховується як відношення обсягу витрат на інновації до доданої вартості, утвореної на підприємстві;

- коефіцієнт інноваційності інвестицій (), що визначається як відношення витрат на інновації до витрат на інвестиції.

Результати дисертаційного дослідження дали можливість сформувати алгоритм управління величиною та структурою фонду оплати праці таким чином, що його застосування стимулює інноваційну активність підприємств гірничо-металургійного комплексу. Загальна структура цього алгоритму.

Математичні функціональні залежності між фінансовим результатом діяльності підприємств і запропонованими показниками інноваційної активності промислових підприємств стали основою визначення інтервалів впливу фінансового результату на інноваційну активність підприємства. Досягнення фінансового результату в межах окремого інтервалу впливу приведе до певного співвідношення показників інноваційної активності підприємства. Оскільки таких показників три, є вісім можливих комбінацій інтервалів впливу. Кожен з інтервалів може мати як позитивний, так і негативний вектор впливу. Під вектором впливу розуміється така ситуація, коли наслідки впливу мають переважно негативну економічну інтерпретацію.

Виявлені функціональні залежності між структурою фонду оплати праці та фінансовими результатами діяльності промислових підприємств використано для добору співвідношення джерел приросту фонду оплати праці. Функціональні залежності між співвідношенням джерел формування приросту фонду оплати праці та прибутковістю промислових підприємств є основою перевірки вектору розвитку ситуації управління інноваційною активністю підприємства.

Апробація розробленого алгоритму для окремих підприємств гірничо-металургійної промисловості Запорізької області (табл. 1) привела до покращення фінансових результатів їх діяльності в середньому на 6,86 %, підвищення середньої заробітної плати на 4,66 %, покращення показників інноваційної активності підприємства від 7 % до 67 % за різними показниками, покращення синтетичного інтегрального показника ефективності фонду оплати праці 40,73 %.

Таблиця 1 Результати застосування алгоритму інноваційного управління фондом оплати праці промислового підприємства

Показники	ЗАТ «ММС Істил (Україна)»	ВАТ «Дніпроспецсталь»	ВАТ «Запоріжсталь»
Приріст середньої заробітної плати, %	+7	+3	+4
Приріст фінансового результату, %	-0,3	+18,4	+2,5
Синтетичний інтегральний показник ефективності фонду оплати праці	фактично	11,23	7,89	4,77
	із застосуванням алгоритму	23,22	8,49	5,23

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання стимулювання інноваційної активності промислового підприємства за допомогою управління фондом оплати праці. Проведене дослідження дає можливість зробити наступні висновки:

Сутність економічних категорій «заробітна плата» та «фонд заробітної плати» мають різний рівень обґрунтованості та різні підходи до їх формування. Зокрема розуміння категорії «заробітна плата» є дуалістичним і спирається як на дедуктивний підхід, так і на індуктивний. Категорія «фонд заробітної плати» є переважно дедуктивною й відповідно має певні недоліки, що дало підстави сумніватись в її адекватності. Комплексне розуміння економічної категорії «заробітної плати», одночасно з урахуванням дедуктивного та індуктивного підходів, дало змогу удосконалити її формулювання й визначити заробітну плату як категорію, що відображає економічні відносини між власником підприємства (або його представником) і працівником підприємства з приводу розподілу частини суспільного продукту, вираженої у грошовій формі, до індивідуального фонду споживання працівника еквівалентно кількості та якості витраченої праці.

Виявлено, що існують суттєві розбіжності у співвідношенні правової та економічної категорій «заробітна плата» й розумінні структури заробітної плати. Розширення структури заробітної плати з фіскальною метою приводить до викривлення її змісту, зменшення або приховування частини фонду оплати праці, погіршення обліку й статистики заробітної плати. Удосконалення механізму формування й функціонування фонду оплати праці повинне стосуватись також і організації заробітної плати. Аналіз системи взаємозв'язків між правовою категорією заробітної плати та економічною категорією стало підставою для виокремлення категорії фонду оплати праці, що є центральним елементом цієї системи.

Сформоване визначення категорії фонду оплати праці ґрунтується на його розумінні як фонду фінансових ресурсів, що тимчасово виникає в процесі реалізації відносин всередині суб'єкта економічної діяльності стосовно розподілу частини суспільного продукту до індивідуальних фондів споживання працівників підприємства відповідно до рівня, об'єктивно необхідного для відтворення робочої сили. При визначенні структури фонду оплати праці виокремлено дві класифікаційні ознаки: за дотриманням принципу еквівалентності кількості та якості праці: еквівалентна частина - фонд основної заробітної плати та нееквівалентна частина - фонд додаткової заробітної плати. Показано, що еквівалентну частину фонду оплати праці переважно зумовлюють внутрішні по відношенню до підприємства фактори, а нееквівалентну - зовнішні.

Однією з визначальних проблем функціонування механізму регулювання оплати праці є проблема її диференціації, що має макроекономічний і мікроекономічний аспекти. На макроекономічному рівні існує надмірна диференціація в рівнях оплати праці як за категоріями працюючих, так і за видами економічної діяльності, обумовлена низьким рівнем мінімальної заробітної плати. На мікроекономічному рівні диференціація заробітної плати є недостатньо обґрунтованою, оскільки відмінності в оплаті праці не відповідають відмінностям щодо її складності й кваліфікаційного рівня, що знижує мотиваційне значення заробітної плати. Загалом тенденції трансформації мотиваційної природи заробітної плати в Україні є негативними. Основна відмінність полягає в такому зменшенні заробітної плати в Україні, що підвищення її рівня переважно не приводить до посилення мотивації праці.

Виявлено існування функціонального зв'язку між величиною фонду оплати праці промислових підприємств і показниками обсягу реалізації продукції та фінансового результату їх діяльності. Рівень достовірності двофакторної лінійної регресії для моделей, що описують відповідні характеристики промислових підприємств України, Дніпропетровської та Запорізької областей склав не менше 97 %. Форма існуючого функціонального зв'язку обумовлює необхідність стимулювання зростання обсягу реалізації продукції більш швидкими темпами, ніж зростання фонду оплати праці. Розподіл доданої вартості в сторону акумулювання фінансових результатів діяльності промислових підприємств має стати джерелом фінансування їх інноваційної активності.

Промисловість Запорізької області характеризується стійким структурним співвідношенням видів промислової діяльності за величиною фонду оплати праці, що визначено за допомогою кластерного аналізу. Оцінка динаміки диференціації видів промислової діяльності дала змогу виділити чотири їх групи, кожна з яких характеризується власними закономірностями міграції за кластерами. Підтверджено існування тенденції до збільшення фонду оплати праці для всіх кластерів видів промислової діяльності. Доведено існування функціонального зв'язку між величиною фонду оплати праці та сумою заборгованості з виплати заробітної плати за групами видів промислової діяльності з імовірністю достовірності наближення від 0,81 до 0,99. Виявлено існування функціонального зв'язку між фінансовими результатами діяльності підприємств металургійної промисловості Запорізької області та структурою фонду оплати праці й джерелами формування його приросту.

Проведені дослідження показали, що стандартні показники оцінки ефективності оплати праці тісно пов'язані між собою й не відповідають оцінці ефективності роботи підприємства. Існування визначеної суперечності свідчить про недостатність методичного забезпечення оцінки ефективності заробітної плати. Її удосконалення полягає в доповненні системи показників оцінки ефективності заробітної плати характеристиками інтенсивності приросту фонду оплати праці й мотиваційного значення заробітної плати. На основі доповненої системи показників сформовано синтетичний інтегральний показник ефективності фонду оплати праці, послідовність розрахунку якого базується на розрахункових механізмах рейтингування з включенням елементів кореляційно-регресійного аналізу.

Розроблений алгоритм управління фондом оплати праці промислового підприємства, що базується на використанні типології видів промислової діяльності за закономірностями динаміки фонду оплати праці та виявлених функціональних залежностях між структурою фонду оплати праці й фінансовими результатами діяльності промислових підприємств, між співвідношенням джерел формування приросту фонду оплати праці й фінансовими результатами діяльності промислових підприємств, між фінансовим результатом діяльності підприємств і запропонованими показниками інноваційної активності промислових підприємств дозволяє стимулювати їх інноваційну діяльність. Апробація такого алгоритму для окремих підприємств металургійної промисловості Запорізької області привела до покращення фінансових результатів їх діяльності в середньому на 6,86 %, підвищення середньої заробітної плати - на 4,66 %, покращення показників інноваційної активності підприємства - від 7 % до 67 % за різними показниками, покращення синтетичного інтегрального показника ефективності фонду оплати праці - 40,73 %.

Список опублікованих праць

Статті в наукових фахових виданнях

1. Гамова О. В. Взаємозв'язок основних характеристик діяльності промислових підприємств та фонду заробітної плати / О. В. Гамова // Вісник Сумського національного аграрного університету: зб. наук. праць. - Серія «Фінанси і кредит». - 2007. - № 2. - С. 263-269.

2. Гамова О. В. Заробітна плата як економічна категорія / О. В. Гамова // Держава та регіони: серія: Економіка та підприємництво. - № 3. - Запоріжжя, 2007. -- С. 60-64.

3. Гамова О. В. Диференціація видів промислової діяльності за закономірностями динаміки фонду оплати праці / О. В. Гамова // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. - Вип. 236. - Т. V. -Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - С. 1105-1112.

4. Гамова О. В. Проблеми формування теоретичного підґрунтя управління фондом заробітної плати на підприємстві / О. В. Гамова // Актуальні проблеми економіки. - № 3 (81). Київ, 2008. - С. 50-56.

5. Гамова О. В. Сучасні підходи до організації оплати праці на промислових підприємствах України / О. В. Гамова // Вісник Хмельницького національного університету: економічні науки. № 3. - Т. 1 (92). Хмельницький, 2007. - С. 202.

6. Гамова О. В. Методичні засади диференціації компенсаційної частини фонду оплати праці на промисловому підприємстві / В. Я. Плаксієнко, О. В. Гамова // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. Вип. 228. - Т. ІІІ. Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. С. 649-655.

В інших виданнях

7. Ракитянская О. В. Мотивация оплаты бизнес образования / О. В. Ракитянская // ХІ науково-технічна конференція студентів, магістрантів, аспіратів і викладачів ЗДІА, 17-21 квітня 2006 р. : тези допов. - Ч. V. - Запоріжжя, 2006. С. 41-45.

8. Гамова О. В. Нарахування заробітної плати на підприємстві / О. В. Гамова, Т. О. Подзорова // ХІІ науково-технічна конференція студентів, магістрантів, аспіратів і викладачів ЗДІА, 16-20 квітня 2007 р. : тези допов. - Ч. VI. - Запоріжжя, 2007. С. 3-7.

9. Гамова О. В. Зарубіжні системи стимулювання праці / О. В. Гамова, О. О. Васильченко // ХІІ науково-технічна конференція студентів, магістрантів, аспіратів і викладачів ЗДІА, 16-20 квітня 2007 р. : тези допов. - Ч. VI. - Запоріжжя, 2007. С. 8-9.

10. Гамова О. В. Суперечності категоріального і нормативно-правового розуміння заробітної плати / О. В. Гамова // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України», 15-16 травня 2008 р. - Т. 4. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - С. 31-32.

11. Гамова О. В. Трансформація мотиваційної природи заробітної плати в економіці України / О. В. Гамова // Матеріали регіональної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку Придніпров'я», Дніпропетровськ, 27-28 лютого 2008 р. - Дніпропетровськ : ДДАУ, 2008. - С. 126-127.

Анотація

Гамова О. В. Управління фондом оплати праці у стимулюванні інноваційної діяльності промислового підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Криворізький технічний університет, Кривий Ріг, 2009.

Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню й розробці методичних підходів, а також теоретичному узагальненню та новому вирішенню наукової проблеми стимулювання інноваційної діяльності промислового підприємства за допомогою управління фондом оплати праці.

Розглянуто теоретико-методологічні засади управління фондом оплати праці на промисловому підприємстві. Сформульовано категорію фонду оплати праці. Описано механізм регулювання заробітної плати й нормативно-правове забезпечення управління фондом оплати праці на промисловому підприємстві. Виявлено систему функціональних зв'язків між фондом оплати праці та результатами діяльності підприємств на макро-, мезо- і мікроекономічному рівнях. Розроблено методику диференціації видів промислової діяльності за закономірностями динаміки фонду оплати. Виконано диференціацію видів промислової діяльності для промисловості Запорізької області, на основі якої сформовано типологію видів промислової діяльності.

Оцінено достатність методичного забезпечення оцінки ефективності заробітної плати, розроблено інтегральний синтетичний показник оцінки ефективності фонду оплати праці промислового підприємства. Для окремих підприємств металургійної промисловості Запорізької області підтверджено існування стійкого функціонального зв'язку між структурою фонду оплати праці й фінансовими результатами діяльності підприємства та між співвідношенням джерел приросту фонду оплати праці й рентабельністю заробітної плати. Підтверджено існування стійкого функціонального зв'язку між інноваційною активністю підприємств і фінансовим результатом його діяльності. Розроблено алгоритм інноваційного управління фондом оплати праці промислового підприємства, що базується на використанні типології видів промислової діяльності за закономірностями динаміки фонду оплати праці й на виявлених функціональних залежностях.

Ключові слова: заробітна плата, фонд оплати праці, промислове підприємство, інноваційна діяльність, промисловість, диференціація, типологія.

Аннотация

Гамова О. В. Управление фондом оплаты труда в стимулировании инновационной деятельности промышленного предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). Криворожский технический университет, Кривой Рог, 2009.

Диссертация посвящена научному обоснованию и разработке методических подходов, а также теоретическому обобщению и новому решению научной проблемы стимулирования инновационной деятельности промышленного предприятия при помощи управления фондом оплаты труда.

Рассмотрены теоретико-методологические принципы управления фондом оплаты труда на промышленном предприятии. Выделены типичные характеристики экономической и правовой категорий заработной платы. Сформулирована категория фонда оплаты труда. Описан механизм регуляции заработной платы и нормативно-правовое обеспечение управления фондом оплаты труда на промышленном предприятии. Выявлена система функциональных связей между фондом оплаты труда и результатами деятельности предприятий на макро-, мезо- и микроэкономическом уровнях. Определена форма указанных функциональных связей с помощью эконометрического моделирования. Разработана методика дифференциации видов промышленной деятельности по закономерностям динамики фонда оплаты труда. Выполнена дифференциация видов промышленной деятельности для промышленности Запорожской области, на основе которой сформирована типология видов промышленной деятельности.

Оценена достаточность методического обеспечения оценки эффективности заработной платы, разработан интегральный синтетический показатель оценки эффективности фонда оплаты труда промышленного предприятия. Для отдельных предприятий металлургической промышленности Запорожской области подтверждено существование устойчивой функциональной связи между структурой фонда оплаты труда и финансовыми результатами деятельности предприятия и между соотношением источников прироста фонда оплаты труда и рентабельностью заработной платы. Подтверждено существование устойчивой функциональной связи между инновационной активностью предприятий и финансовыми результатами его деятельности. Определены интервалы влияния финансового результата деятельности предприятия на его инновационную активность. Разработан алгоритм инновационного управления фондом оплаты труда промышленного предприятия, который базируется на использовании типологии видов промышленной деятельности по закономерностям динамики фонда оплаты труда и выявленных функциональных зависимостях между структурой фонда оплаты труда и финансовыми результатами деятельности промышленных предприятий, между соотношением источников формирования прироста фонда оплаты труда и рентабельностью заработной платы, между финансовым результатом деятельности предприятий и показателями инвестиционно-инновационной активности промышленных предприятий. Подтверждена экономическая целесообразность использования разработанного алгоритма инновационного управления фондом оплаты труда промышленного предприятия.

Ключевые слова: заработная плата, фонд оплаты труда, промышленное предприятие, инновационная деятельность, промышленность, дифференциация, типология.

Annotation

Gamova O. V. Management managing wages fund of in stimulating industrial enterprise innovation activity. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in economics by specialty 08.00.04 - economy and management of enterprises (by types of economic activities). - Kryvyi Rih Technical University, Kryvyi Rih, 2009.

This thesis is dedicated to scientific feasibility and development of theoretical generalization and a new solution of a scientific problem of industrial enterprise innovation activity promotion by managing a wages fund.

Theoretical and methodological principles of wages fund management at an industrial enterprise are considered. Typical characteristics of economical and legal categories of wages are marked out. The category of a wages fund is formulates. The Mechanism of regulating wages and regulator and legal security of industrial enterprise wages fund management are described. The system of functional ties between wages fund and enterprise activity results at macro-, meso- and microeconomical levels is defined. The form of functional ties mentioned above is defined by economic simulation. The technique of differentiation of kinds of industrial activity according to regularities of wages fund behaviors is elaborated. Differentiation of kinds of industrial activity for Zaporizhzhya region industrial sector is carried out. On the mentioned above basis typology of industrial activity kinds is formulated.

Sufficiency of systematic provision of efficiency wages assessment is estimated. An integral synthetic test of wages fund efficiency evaluation for industrial enterprises is worked out. Existence of a stable functional tie between a wages fund structure and financial results of enterprise activity as well as ratio of wages fund sources increment and wages profitability is corroborated for some metallurgical plants in Zaporizhzhya region. Stable functional ties between enterprise innovation activity and its financial results are stated. Algorithm of innovation management of industrial enterprise wages fund based on usage of industrial activity kinds typology according to regularities of wages fund behaviors and revealed functional dependence is developed.

Key words: wages, fund of payment of labour, industrial enterprise, innovative activity, industry, differentiation, typology.

Размещено на Allbest.ru

...