Структурні трансформації та регулювання розвитку нафтогазового комплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Рада по вивченню продуктивних сил України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Структурні трансформації та регулювання розвитку нафтогазового комплексу

Горобець В.В.

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Київ - 2009

Вступ

Актуальність теми. Ключовим фактором забезпечення збалансованості розвитку не лише нафтогазового комплексу, а й національного господарства є скерованість економічної динаміки на забезпечення довгострокового прогресуючого всебічного розвитку України та прискорення темпів економічного зростання. Вирішення цієї проблеми залежить від низки факторів як екзогенного, так і ендогенного походження, та від можливостей нарощування стратегічного потенціалу країни. Трансформаційні процеси, які відбуваються в економічній системі України, ґрунтуються на методологічних положеннях забезпечення результативності ринкових перетворень, якими є: переоцінка факторів ринкових умов господарювання; вплив інституційних змін на вертикальну інтеграцію виробництва та корпоратизацію в соціально-економічних системах; посилення стратегічного управління та формування чинників самоорганізації в економічних системах; інтенсифікація процесів генерування, нарощування й раціонального використання стратегічного потенціалу промисловості; формування адекватного реальним енергоекономічним процесам організаційно-економічного механізму регулювання розвитку нафтогазового комплексу (НГК) та його реструктуризації.

Сучасні процеси реформування промислово-виробничих комплексів стратегічного значення - зокрема, нафтогазового чи транспортного, повинні відбуватися за результатами добору оптимальної для України моделі реструктуризації промислового виробництва з урахуванням рівня забезпеченості національної економіки й населення енергетичними ресурсами. Протягом останніх років майже 47 % енергетичного потенціалу країни формується за рахунок імпорту паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР). Однак, за оцінками експертів, Україна володіє достатнім сировинно-ресурсним потенціалом і спроможна самостійно забезпечити потреби українського соціуму у продукції нафтогазової промисловості. Хоча на даний час власними зусиллями країна забезпечує лише 10 - 20 % від загальної потреби. Розв'язання проблеми забезпечення ресурсами нафти і газу є пріоритетом енергетичної безпеки, а для України - особливо актуальним завданням, невід'ємною складовою економічної незалежності і необхідною умовою загальноекономічного прискорення. При цьому, забезпечення раціональності енерго- й ресурсовикористання зумовлює нарощення масштабів економічних трансформацій та сприяє закріпленню соціальної стабільності. Паритетність фактору "раціональність" передбачає не лише доцільність, розумність, але й економічну обґрунтованість провадження структурних трансформацій і макроекономічного регулювання НГК. Однією з найважливіших ознак раціонального надрокористування є його соціальна спрямованість, яка полягає у формуванні максимально можливого соціально-економічного ефекту від споживаних нафтових ресурсів.

Невирішеність проблем щодо: а) визначення напрямів структурних трансформацій НГК в системі забезпечення енергоефективності промислового виробництва; б) розробленості технологій управління й регулювання розвитком НГК; в) обґрунтування сутності та структури організаційно-економічного механізму реструктуризації підприємств нафтогазової промисловості й комплексу в цілому обумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження. Обрання теми дисертації пов'язане із визначеною необхідністю розроблення, за результатами фундаментальних наукових досліджень, теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій із раціонального використання нафтогазових ресурсів.

Соціально-економічні аспекти регулювання розвитку нафтогазового комплексу та його структурні трансформації розкриті в роботах Л.О. Абалкіна, О.М. Алимова, Г.О. Бабенко, В.В. Бушуєва, В.М. Геєця, Дж. Гелбрейта, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, І.М. Карпа, М.П. Ковалка, Л.Г. Мельника, В.В. Микитенко, В.І. Мунтіяна, В.А. Романенко, В.Л. Саприкіна, Т.В. Сердюка, А.І. Сухорукова, В.І. Чижової, І.К. Чукаєвої, C. М. Шкарлета та ін. Не зважаючи на розробленість у науковій літературі окремих аспектів цієї проблематики, питання провадження структурних трансформацій в нафтогазовому комплексі (НГК) в системі макроекономічного регулювання розвитку національної промисловості залишаються недостатньо вивченими. Фрагментарність наукових досліджень не дає змоги сформувати дієвий організаційно-економічний механізм регулювання розвитку НГК, розробити адаптивні моделі добору учасників вертикально-інтегрованих структур та побудувати імовірний прогноз ресурсно-функціональних змін в межах зазначеного виду економічної діяльності. Відсутнє інформаційно-методичне забезпечення оцінювання раціональності використання нафти і газу. Потребує уточнень державна політика цілеспрямованого впливу на темпи промислового зростання у НГК. Слід зазначити, що масштаби розвитку НГК є пріоритетом для забезпечення високого рівня економічної безпеки і, поряд з іншими соціально-економічними параметрами, набувають усе більшої значущості. Зазначене й обумовлює необхідність удосконалення теоретичних і методологічних засад розроблення стратегії структурних трансформацій в НГК країни, а також вибору дієвих засобів регулювання його розвитку з метою формування стійкої, стабільної та незалежної національної економіки.

Зв'язок роботи з науковими програми, планами, темами. Дослідження, які проведені автором, є складовою частиною комплексних науково-дослідних робіт, що виконувались у Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема по темах 3.1.5.63 "Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу" (№ держреєстрації 0100U000657), де автором розроблені рекомендації щодо провадження макроекономічного регулювання розвитку НГК України в умовах структурних трансформацій у промисловості. Тема дисертаційної роботи відповідає національним економічним пріоритетам та напрямам провадження сучасної економічної політики в державі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних і методичних засад та практичних рекомендацій щодо регулювання розвитку нафтогазового комплексу України в умовах структурних трансформацій. Для досягнення цієї мети в дисертації було передбачено постановку, формулювання та вирішення таких завдань:

- поглибити наукові уявлення щодо змісту функції регулювання діяльності виробничо-економічних систем, та з використанням принципів системного підходу - обґрунтувати адаптивну технологію управління розвитком НГК;

- систематизувати методологічні принципи формування й регулювання розвитку нафтогазового комплексу України;

- розкрити проблеми провадження структурно-динамічних змін і дослідити особливості використання нафтогазових ресурсів країни;

- обґрунтувати умови та побудувати схему узгодження інтересів учасників ринкових відносин у нафтогазовому комплексі;

- удосконалити структуру та функції організаційно-економічного механізму регулювання розвитку НГК для забезпечення раціонального використання нафтогазових ресурсів;

- здійснити факторний аналіз і встановити межі структурних трансформацій у нафтогазовому комплексі України;

- розробити алгоритм і запропонувати методичний підхід до оцінювання рівня конкурентоспроможності нафтопереробних підприємств;

- сформулювати методологічні принципи моделювання наслідків створення і запровадження вертикально-інтегрованих підприємств у НГК;

- визначити пріоритети розвитку НГК і напрями структурних зрушень, провести дослідно-експериментальну оцінку імовірних варіантів промислового зростання.

Об'єктом дослідження є процес регулювання розвитку нафтогазового комплексу в умовах структурних трансформацій в економіці України.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних та методологічних аспектів здійснення структурних трансформацій в у НГК та регулювання розвитку з використанням засобів коригування цільових орієнтирів.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є роботи вітчизняних та зарубіжних вчених із використання природно-ресурсної бази країни в контексті регулювання її розвитку. Для вирішення сформульованих завдань використовувались загальнонаукові та специфічні методи: абстрактно-логічний - при формуванні теоретико-методологічної системи показників ефективності роботи нафтогазового комплексу; порівняння - при вивченні динаміки і закономірностей розвитку нафтогазового комплексу на окремих територіях країни; аналізу, синтезу, системного підходу, структурний - з метою дослідження особливостей розвитку нафтогазового комплексу як учасника відносин у сфері використання нафтогазових ресурсів; статистичний - для аналізу природно-ресурсного забезпечення розвитку нафтогазового комплексу, методи кореляційно-регресійного, факторного аналізу та методи моделювання - для вивчення взаємозв'язків між окремими складовими нафтогазового комплексу.

Результати дисертаційної роботи в сукупності складають теоретико-методологічні основи та методичний інструментарій щодо регулювання розвитку НГК. Інформаційно-довідкову базу дослідження становили Конституція України, закони і законодавчі акти, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, наукові публікації, дані Державного комітету статистики України, обласних управлінь статистики, періодичні видання.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації розроблено та обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до здійснення структурних трансформацій і регулювання розвитку нафтогазового комплексу, а також практичні рекомендації щодо їхньої реалізації. Найсуттєвішими теоретичним і практичними результатами , які характеризують наукову новизну дослідження, є такі:

вперше:

? розроблено концепцію структурних трансформацій та регулювання розвитку НГК, що здійснюється у взаємозв'язку дев'яти ланок на засадах реалізації положень системного, комплексного та об'єктно-цільового підходів і застосування оригінального організаційно-економічного механізму регулювання розвитку нафтогазового комплексу (ОЕМРРНКГ);

? розроблено математичну модель функціонування вертикально-інтегрованих виробничо-економічних структур НГК, що базується на системі показників, сформованій за результатами оптимізації адаптивних структур управління й ущільнення комунікаційних зв'язків між суб'єктами і об'єктами економічної діяльності;

удосконалено:

? методичні положення визначення пріоритетів розвитку НГК, які, на відміну від існуючих, доповнені принципами об'єктно-цільового підходу, зокрема: інтеграції на ресурсно-функціональних засадах, пріоритету регулювання, що враховують зміну у зовнішньому і внутрішньому середовищі його функціонування;

? схему узгодження інтересів учасників ринкових відносин при використанні та трансформації енергетичного потенціалу держави, відмінність якої від усталеної дозволяє більш повно врахувати не лише можливості та резерви суб'єктів господарювання, а й потреби зацікавлених сторін, умови його функціонування, використовувані технології стратегічного управління НГК і засоби регулювання його розвитку, що доповнено організаційним інструментарієм коригування цільових функціоналів, а саме: визначення доцільності, економічне обґрунтування обсягів видобутку нафтогазових ресурсів, соціальний ефект від раціоналізації використання енергоресурсів;

? організаційно-економічний механізм регулювання розвитку НГК, що поєднує дієві важелі, системоутворюючі регулятори та інструментарій оптимізації системи управління надрокористуванням, які ініціюють виникнення синергетичного ефекту при інтеграції основних компонент стратегічного потенціалу;

? методики: 1) оцінювання рівня конкурентоспроможності нафтопереробних підприємств та ефективності управління НГК, що, на відміну від існуючих, базується на кількісно-якісних параметрах його організаційних характеристик при послідовній реалізації таких ланок: генерування, видобування, транспортування, трансформації та практичного використання сировинно-ресурсного потенціалу держави; 2) виконання факторного аналізу НГК, яка, порівняно із усталеною, спирається на обчислення темпів промислового зростання в умовах ресурсних обмежень;

дістали подальшого розвитку:

? теоретико-методологічні принципи обґрунтування напрямів проведення структурно-динамічних змін у НГК, відмінність яких полягає у одночасному врахуванні базових положень системного, комплексного та об'єктно-цільового підходів для всебічного поглиблення та інтенсифікації процесів раціоналізації використання нафтогазових ресурсів, забезпечення високої енергоефективності промислового виробництва та посилення конкурентних переваг національної промисловості;

? процедури обґрунтування етапів реалізації політики реструктуризації НГК та визначення специфічності регулювання його розвитку в умовах ресурсних обмежень, дотримання яких базується на: здійсненні процедур за взаємопов'язаними одинадцятьма ланками; врахуванні впливу незалежних змінних на економічну динаміку; використанні прикладного інструментарію (моделей добору оптимального сценарію трансформаційних змін та прогнозування наслідків його реалізації, цільового програмного забезпечення, архітектура якого побудована на моделях інтеграції та раціоналізації витрат, розроблених за техніко-економічними, логістичними і структурно-функціональними параметрами трансформаційних змін.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження впроваджено за двома науково-аналітичними доповідями, що стосувались упередження проблем на шляху реалізації політики енергоефективності та адаптації в Україні міжнародного досвіду раціонального використання енергетичних ресурсів (довідка №457-01/330 від 09.02.2009 р.), а також знайшли відображення в комплексних розробках Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема по НДР: а) 3.1.5.63 "Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу" (державний реєстраційний № 0100U000657) (довідка №01-11/259 від 29.03.2009 р.) при визначенні ресурсного потенціалу і перспектив його розвитку, а також розробці прогнозу та визначенні основних напрямів комплексного розвитку економіки; б) "Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України" (№ держреєстрації 0106U000774), а також Черкаського державного технологічного університету за НДР "Регіональні аспекти інноваційної та інвестиційної діяльності і їх роль у вирішенні соціально-економічних проблем регіону" (№ державної реєстрації 0106U004488). Участь автора у її виконанні полягає в розробці інноваційної моделі структурних трансформацій та регулювання розвитку нафтогазового комплексу в регіонах України. Викладені в роботі наукові результати були впроваджені в діяльності Головного фінансового управління Полтавської обласної держадміністрації (довідка № 133 від 16.01.2009 р.), зокрема при визначенні стратегічних орієнтирів зміцнення ресурсного потенціалу області та підвищення її конкурентоспроможності. Основні наукові результати дисертаційної роботи щодо раціонального використання нафтогазових ресурсів використовуються в навчальному процесі Черкаського державного технологічного університету при підготовці лекцій та практичних занять з курсів "Управлінський аналіз", "Державне регулювання економіки", "Розміщення продуктивних сил" (довідка № 567/01-11.02 від 31.12.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо провадження структурних трансформацій та регулювання розвитку НГК. Опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції дисертанта, що сформульовані особисто, відображають його конкретний внесок в розвиток теорії економіки та управління національним господарством. Наукові положення, висновки й рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно і є його науковим доробком.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати дисертаційної роботи апробовано на 7 українських і міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: "Теорія і практика перебудови економіки" (м. Черкаси, 25-27.11.2002 р.), "Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні в контексті євроінтеграції" (м. Черкаси, 05-11.07.2007 р.), "Теорія і практика сучасної економіки" (м. Черкаси, 26-28.10.2007 р.), "Регіональні аспекти розвитку в умовах європейського вибору" (м. Сімферополь, 13-16.09.2007 р.), "Проблеми та перспективи розвитку регіональної ринкової економіки" (м. Кременчук, 14-16.04.2008 р.), "Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю" (м. Черкаси, 16-18.04.2008 р.), "Теорія і практика сучасної економіки" (м. Черкаси, 24-26 .09.2008 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у 13 наукових працях (загальний обсяг 4,2 др. арк., особисто автору належать усі публікації), з них 6 опубліковано у наукових фахових виданнях, 7 - у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 178 стор. комп'ютерного тексту, що містить 30 таблиць та 23 рисунки, з яких лише 5 займають всю площу сторінки. Список використаних джерел включає 220 найменувань на 20 стор.

1. Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання дослідження, його предмет, об'єкт, методологічну базу, практичне значення та наукову новизну отриманих результатів.

У першому розділі "Теоретико-концептуальні підходи до провадження структурних трансформацій та регулювання розвитку нафтогазового комплексу" розкрито сутність, зміст та особливості структурних трансформацій нафтогазового комплексу в системі забезпечення високого рівня енергобезпеки та енергоефективності, визначено технології управління й регулювання його розвитком, розроблено науково-методичні засади оцінювання ефективності використання енергоресурсів та коригування цільових орієнтирів розвитку нафтогазового комплексу.

На основі аналізу праць сучасних науковців, виявлено, що в процесі споживання природних ресурсів питання їхнтого раціонального використання є одним з найбільш дискусійних та актуальних. За системним вченням, ресурсний потенціал території - це цілісна система складно організованих об'єктів, між якими існує тісний взаємозв'язок та ієрархічна підпорядкованість усіх її складових компонентів. Для ресурсного потенціалу характерна наявність компонентної, функціональної, територіальної та організаційної структур. Його цілісність визначається закономірним поєднанням взаємно зумовлених природних і соціально-економічних зв'язків та залежностей, що поєднують територіально всі природні ресурси. З'ясовано, що ресурсний потенціал - це об'єктивна дійсність і водночас - сукупність економічних відносин, що формуються на базі його використання. За підсумками аналізу літературних джерел виявлено і систематизовано елементи процесу раціонального використання нафтогазових ресурсів, зокрема, спрямованість на вирішення важливого народногосподарського завдання - підвищення ефективності функціонування НГК, наявність відповідної системи контролю, здатність до самовдосконалення, економічна обґрунтованість, ефективність, спрямованість на дотримання інтересів населення, повне залучення в господарський оборот усіх видобутих при цьому корисних продуктів без погіршення якості природного ресурсу й природного середовища в цілому. Виявлені елементи необхідно враховувати при теоретичному обґрунтуванні раціонального використання конкретного виду природних ресурсів, зокрема, нафтогазових.

Визначено місце нафтогазового комплексу в структурі економіки країни, основні фактори, що обумовили падіння видобутку нафти та газу, до яких варто віднести: значне скорочення обсягів розвідницького й експлуатаційного буріння; неефективне використання наявного експлуатаційного фонду свердловин; погіршення якісних характеристик сировинної бази галузі; високий ступінь зношеності експлуатаційних запасів; порушення пропорцій між приростом запасів та обсягами видобутку нафти та газу й інших факторів. Систему методологічних принципів розвитку НГК доповнено специфічними положеннями, зокрема: функціональної інтеграції, що ґрунтується на об'єднанні зусиль різноманітних підрозділів нафтогазового підприємства в регулюванні матеріальних потоків; пріоритету функцій, що передбачає: розвиток НГК має базуватися на пріоритетності функцій над структурою. Здійснено факторний аналіз розвитку НГК, який дає змогу: а) враховувати й використовувати динамічні й статистичні фактори економічного зростання територіальної спеціалізації та концентрації видобутку нафти й газу; б) визначати напрями стабілізації розвитку окремих галузей; в) обґрунтовувати засоби удосконалення регулювання. За результатами теоретико-методологічного аналізу розроблено концепцію структурних трансформацій та регулювання розвитку НГК, що побудована на засадах реалізації положень системного, комплексного та об'єктно-цільового підходів.

Реалізацію основних етапів оригінальної концепції запропоновано здійснювати у взаємозв'язку дев'яти ланок.

А саме:

1) з'ясування основних параметрів розвитку стратегічного потенціалу промисловості України та складу ключових факторів, що впливають на структурні зміни і визначають особливості розміщення, функціонування видобутку нафти й газу; 2) визначення базових положень теорії реструктуризації, формулювання сутності та змісту оптимізаційних принципів провадження структурних трансформацій і регулювання розвитку НГК; 3) деталізація напрямів і об'єктів регулюючих дій; 4) побудова системи показників для вимірювання та розроблення прикладного інструментарію оцінювання/прогнозування; 5) формування інструментів і важелів впливу організаційно-економічного механізму регулювання; 6) діагностика щільності зв'язків між НГК і промисловістю в цілому, а також обчислення вагомості впливу трансформаційних змін на темпи економічної динаміки; 7) реалізація дії механізму та провадження трансформаційних процесів; 8) використання технологій адаптивного управління та коригування складу засобів проведення структурних трансформацій і регулювання розвитку НГК; 9) прогнозно-аналітична і порівняльна оцінка результатів реалізації політики реструктуризації у визначеній сфері економічної діяльності з обґрунтуванням наслідків інтенсифікації процесів для національного господарства.

На основі аналізу сучасних проблем регулювання природних ресурсів, зокрема, нафтогазових, виявлено, що поряд із проблемою забезпечення розширеного відтворення сировинної бази нафтогазовидобувної промисловості, ресурсо- й енергозбереження, постає також проблема збільшення видобутку нафти і газу. Високі значення прогнозованих показників видобутку нафти та газу як одного з основних енергоносіїв, повною мірою відповідають вимогам розвитку світової цивілізації. Зроблено висновок про те, що навіть оптимістичні варіанти прогнозу, подані в енергетичній стратегії, не забезпечать досягнення українською нафтовою галуззю високих показників розвитку. Прогнозовані показники не є завищеними, їхнє досягнення дуже важливе для збереження в країні стабільної соціально-економічної і політичної ситуації.

У другому розділі "Ресурсно-функціональне забезпечення операційної діяльності нафтогазового комплексу України" подано оцінку стану і тенденцій розвитку нафтогазового комплексу в національному та регіональному розрізах, визначено особливості структурно-динамічних змін у промисловості та використанні нафтогазового потенціалу, виявлено проблеми освоєння та використання енергоресурсів, розроблено концептуальні засади реалізації державної політики цілеспрямованого регулювання розвитку нафтогазового комплексу України. Результати аналізу НГК дали змогу встановити, що в Україні стан НГК характеризується значною залежністю від сировинних баз Російської Федерації, яка виступає основним постачальником, що призводить до втрати енергетичної незалежності держави.

Доведено:

а) запаси нафти і газу в Україні не забезпечують потреб національного господарства, належать до важковидобувних, а це обмежує збільшення обсягів видобутку, вимагає проведення широкомасштабних геологорозвідувальних робіт і впровадження нових технологій. Невиконання цих робіт у необхідних обсягах, відсутність у галузі умов для самофінансування і державної підтримки призвели до скорочення приросту запасів, зменшення видобутку вуглеводнів;

б) скорочення обсягів виробництва продукції НГК України стало результатом дії низки невирішених фінансово-економічних та організаційних проблем забезпечення галузі нафтою.

З'ясовано, що Україна має специфічне економіко-географічне розташування, яке зумовлює обмеження імпорту сировини зі Близького Сходу внаслідок лімітування проходження танкерів через турецькі протоки. Імпорт із Каспію в обхід Російської Федерації є неможливим у зв'язку з незавершеністю будівництва відповідного транспортного коридору. Географічне розташування України між дома групами країн - найбільших виробників нафторесурсів (РФ, Азербайджану, країн Близького Сходу) і розвинених промислових країн-споживачів (країни Європейського Союзу) вказує на те, що сьогодні не тільки Україна, але і більшість країн західної Європи, а також країни центрально-східної Європи залежать від імпорту нафти з РФ, який здійснюється розгалуженою мережею українських нафтопроводів. В цих умовах питання ефективної інтеграції НГК України до європейської енергетичної системи на основі диверсифікації як джерел, так і шляхів постачання нафти до країн ЄС набувають особливого значення. У цілому, за 2003 - 2007 рр. спостерігається збільшення обсягів виробництва продукції нафтовидобувної промисловості, зокрема, нафти сирої ? у 1,2 рази за відповідний період, газу нафтового ? 1,3 рази, газового конденсату ? на рівні 2003 р., газу природного ? у 1,1 разу.

Встановлено:

а) наявне зниження обсягів видобутку нафти і газу протягом 2008 р., що пов'язано з нарощуванням масштабів фінансової кризи у світі та поглибленням її впливу на виробничо-економічну систему країни;

б) обсяги видобутку нафти з газовим конденсатом у 2008 р. зменшились на 210,4 тис. т (або на 4,9 %) відповідно 2007 р. та дорівнюють 4245,1 тис. т (у т. ч. обсяги видобутку підприємствами НАК "Нафтогаз України" у порівнянні з показником минулого року зменшились на 30,5 тис. т (або на 3,2 %) та становлять 3 896,9 тис. т);

в) обсяги видобутого газу у грудні 2008 р. збільшились на 20,0 млн. куб. м (або на 1,1 %) порівняно з груднем 2007 р. (у т.ч. підприємствами НАК "Нафтогаз України" видобуток газу зменшився на 6,0 млн. куб. м та дорівнює 1 659,6 млн. куб. м)

г) у 2008 р. видобуток газу на 244,5 млн. куб. м (або на 1,2%) більше показника 2007 р. та дорівнює 21 013,8 млн. куб. м (у т.ч. обсяг видобутку газу підприємствами НАК "Нафтогаз України" менше на 14,7 млн. куб. м і становить 19 224,6 млн. куб. м);

д) у 2007 р. частка Полтавської області у загальному обсязі видобутку на Україні складала: по природному газу - 38 %, по газовому конденсату - майже 59 %, по нафті - 14,5 %. За 2006 р. обсяги видобутку вуглеводнів порівняно з 2005 р. зросли на 112 тис. т (в перерахунку на ум. п) і склали 8,09 млн. т. Разом із тим, темпи зростання обсягів видобутку у 2006 р. уповільнились (приріст видобутку прийшовся на нафту). На 13 % зменшились обсяги видобутку газового конденсату, а видобуток газу залишився на рівні 2005 р. За 2007 р. нафтогазовидобувними підприємствами збільшено видобуток нафти у порівнянні з 2006 р. на 3,2 %, а природного газу знизився на 2,8 % , газового конденсату - на 3,5 %. Протягом 2008 р. спостерігалось зменшення обсягів видобування нафти на 14,6 %, газового конденсату ? на 4,3 %. Водночас збільшилось видобування природного газу на 586,4 млн. м3 (8,2 %). Динаміка виробництва продуктів НГК у 2003 - 2008 рр. по Україні та у Полтавській області наведена в табл. 1.

Для забезпечення потреб держави у нафтопродуктах високої якості необхідною є перебудова підприємств НГК України, спрямована на поглиблення переробки нафти, зниження енерговитрат на її переробку з одночасних підвищенням конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Такого прогресу можна досягнути лише шляхом докорінної реконструкції діючих і будівництва нових потужностей НПЗ із застосуванням сучасних технологій. Поряд із зменшенням обсягів переробки нафти та виробництва нафтопродуктів зростає їх споживання. Так, у 2006 р. спожито 15,4 млн. т нафти і 71,0 млрд. м3 газу, зокрема, за даними НАК "Нафтогаз України", споживачам було реалізовано 42,0 млрд. куб. м природного газу вартістю 14431,2 млн. грн.; у 2007 р. реалізовано 27991,6 млн. куб. м природного газу вартістю 13235 млн. грн.

Очевидно, що потреби реального сектору економіки в нафті за рахунок власного видобутку задовольняються лише на 10 %. В структурі споживання ПЕР та продуктів перероблення у 2007 р. природний газ становив 39,3 %, нафта сира (у т.ч. газовий конденсат) - 10,6 %, бензин моторний ? 3,2 %, дизпаливо ? 3,8 %, мазути топкові ? 0,7 %. В цілому 2007 р. характеризується зменшенням обсягів споживання продукції порівняно зі 2006 р., зокрема газу - на 3,4 %, нафти ? на 203 %. Спостерігається збільшення споживання бензину моторного (на 18,5 %), дизпалива (на 5,6 %), мазут топкових важких - на 40 %. Заборгованість за спожитий газ у 2006 р. збільшилась на 1946,8 млн. грн. і станом на 01.01.2007, з урахуванням боргів 1999 - 2006 рр., склала 4450,3 млн. грн. Аналогічно у 2007 р. заборгованість також зросла на 1765,1 млн. грн., і склала станом на 01.01.2008 р. 5718,2 млн. грн. доведено, що показники діяльності НГК свідчать про наявність негативних тенденцій, зокрема погіршення ситуації у сфері виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення.

Важливим показником, який визначає розвиток НГК, є ціна на нафтопродукти, що визначається, головним чином, ціною нафти, яка надходить на переробку, майже 90 % якої має імпортне походження. Слід зазначити, що ціна імпортної російської нафти, яка постачається на НПЗ України, мало чим відрізняється від її ціни в Європі. Оптимізації цін на нафту і нафтопродукти має сприяти розвиток конкуренції на ринку нафти, диверсифікація джерел її надходження, застосування гнучких механізмів поповнення ринку світлих нафтопродуктів, які поєднували б у собі раціональне співвідношення відкритості ринку для імпортерів нафтопродуктів та наявність вітчизняного конкурентоспроможного виробника. Суттєвим важелем впливу на формування цін на пальне може стати створення стратегічного резерву пального. Рівень розрахунків за спожитий газ станом на 01.08.2009 р., засвідчує подальші негативні тенденції щодо оплати за стратегічний ресурс. Дослідження особливостей державного регулювання НГК України дозволило виділити ключові проблеми організаційного та нормативно-правового характеру, що перешкоджають ефективному функціонуванню та нарощенню стратегічного потенціалу національного господарства, забезпеченню високого рівня енергетичної безпеки держави. Розглянуто структуру НГК України в цілому, а також його регіональних підсистем, організаційні взаємозв'язки між управляючими структурами, зокрема Міністерством палива та енергетики України, Національною комісією регулювання електроенергетики України та НАК "Нафтогаз України".

Визначено, що ефективна інтеграція НГК України до європейської енергетичної системи потребує проведення активної політики, спрямованої на підтримку статусу транзитної держави шляхом диверсифікації джерел постачання енергоносіїв для послаблення енергозалежності від Російської Федерації, підвищення надійності постачань, забезпечення енергетичної незалежності держави.

У третьому розділі "Домінанти інтенсифікації процесів макроекономічного регулювання розвитку нафтогазового комплексу та забезпечення органічності трансформаційних змін" викладено методологічні й методичні засади формування стратегії структурних трансформацій в нафтогазовому комплексі, розроблено організаційно-економічний механізм регулювання розвитку нафтогазового комплексу, побудовано і формалізовано органічну модель сформування та відбору учасників вертикально-інтегрованих структур, визначено стратегічні альтернативи, спрогнозовано структурні трансформації у НГК держави та НГК Полтавської області.

З метою підвищення ефективності функціонування НГК в роботі удосконалено організаційно-економічний механізм регулювання його розвитку, який передбачає наявність наступних елементів (ланок): відповідних правових і адміністративних норм, що регламентують розвиток нафтогазового комплексу; створених для вирішення цього завдання громадських організацій та їхніх об'єднань; спеціально виділених підрозділів різних рівнів органів влади; вже діючих у цій сфері і потенційно здатних до участі в ній господарюючих суб'єктів; чітко налагодженого порядку взаємодії громадських організацій, державних і місцевих органів влади із господарюючими суб'єктами, які здійснюють діяльність щодо використання нафтогазових ресурсів. Визначено, що регулювання розвитку НГК має будуватися на основі узгодження інтересів органів різних рівнів влади, населення і господарюючих суб'єктів надрокористування з ініціативи самих підприємств. Враховуючи викладене вище, запропонована до використання схема регулювання розвитку НГК має такий вигляд. Розроблено методику стратегічного управління ланцюгами постачання нафти та газу з використанням концепції "дольової участі". Запропоновано на основі корпоративного розподілу прибутку між всіма суб'єктами забезпечити зростання ВДВ, а також зниження втрат сировини, паливно-енергетичних ресурсів та якості їхньої переробки, підтримку технічної безпеки і надійності обслуговування споживачів.

З метою обґрунтованої реалізації одного з ключових елементів механізму стимулювання раціонального використання нафтогазових ресурсів - процесу раціоналізації використання нафтогазових ресурсів уточнено методику оцінки конкурентоспроможності нафтопереробних підприємств на основі раціональності використання нафтогазових ресурсів. Запропонована методика оцінки конкурентоспроможності підприємств НГК та їхнього обладнання проводиться на основі комплексної збалансованої системи показників і включає такі етапи: визначення об'єктів оцінки; розрахунок показників комплексної збалансованої системи оцінки конкурентоспроможності; вибір найкращого варіанту організації наскрізних бізнес-процесів в рамках інтеграційного утворення нафтогазових підприємств; визначення основних напрямів підвищення їхньої конкурентоспроможності. На основі аналізу результатів 3-го етапу та їхнього співставлення з отриманими показниками діяльності конкурентів визначаються напрями підвищення конкурентоспроможності інтеграційного утворення.

З метою вирішення проблем, які накопичились в нафтогазовій сфері в Україні, розроблена модель створення вертикально-інтегрованих підприємств нафтогазової промисловості. Доведено, що інтегровані підприємства в умовах досить нестійкої економічної ситуації можуть виявитися саме тими формами господарювання, через які реалізовуватимуться відносини власності для великого державного та приватизованого промислового виробництва. Вони дозволять поєднати промислові підприємства, наукові, банківські, постачальницькі, страхові, біржові й торговельні фірми, які знаходяться в Україні та СНД, щоб відновити перервані господарські зв'язки, акумулювати ресурси для інновацій, упроваджувати досягнення науково-технічного прогресу. За рахунок інтеграції підприємств можна поєднати інтереси учасників у напрямі ефективного регулювання розвитку НГК.

На основі позитивних результатів техніко-економічних розрахунків, маркетингових та інших досліджень з використанням інструментарію стратегічного менеджменту обґрунтовано вибір напрямів перспективного розвитку НГК і засобів його регулювання. Сформовано стратегічний набір для провадження структурних зрушень у НГК, запропоновано інструментарій для визначення оптимальної стратегії структурних трансформацій. Відзначено, що стратегія структурних трансформацій НГК є комбінованою. Ключовими елементами стратегії є: нові технології пошуку та видобутку нафти і газу, оптимізовані структури управління нафтогазовидобувними підприємствами, інноваційні проекти в сфері надрокористування, унікальні природно-кліматичні та історичні особливості, населення як найважливіший ресурс. Експериментальна перевірка пропонованих до запровадження механізмів, логічних схем та моделей (на прикладі НГК Полтавської області) дало змогу констатувати таке: розроблена модель структурних трансформацій НГК дозволяє, використовуючи мультиплікативний ефект, регулювати розвиток усіх НГК в державі.

Розроблено організаційно-економічний механізм регулювання розвитку НГК (ОЕМРРНГК ), до складу якого входять такі важелі та регулятори структурної оптимізації: інноваційно-інвестиційний, нормативно-правовий, фінансово-економічний; технологічний, управлінський, інституційний та податково-бюджетний. Визначено, що організаційну складову механізму регулювання утворюють елементи реалізації політики реструктуризації нафтогазового комплексу як носії певних характеристик та відносин, а економічну складову - економічні важелі, основу яких складає система регуляторів виробничо-господарської діяльності та показників, що відтворюють параметри процесу реструктуризації промисловості. Структурна політика в НГК включає довгострокові заходи держави, спрямовані на зростання виробництва на основі оптимізації його галузевої структури. У загальному вигляді структурна політика може бути визначена як обґрунтування і вибір пріоритетних напрямів суспільного виробництва або окремих його ланок, та співвідношення між ними. Етапи реалізації структурної політики в нафтогазовій сфері.

Таким чином, ОЕМРРНГК - це сукупність елементів, важелів, інструментів та методів організаційно-управлінського і фінансово-економічного характеру, що спрямовані на забезпечення збалансованого розвитку промисловості, формування та збереження її конкурентних позицій, а також задоволення потреб споживачів. Розроблено практичні рекомендації до впровадження та адаптації ОЕМРРНГК, проведено експериментальну перевірку адекватності сучасним реаліям політики реструктуризації НГК. Побудовано прогноз структурних трансформацій у НГК України і Полтавської області та динаміки економічних змін у промисловості на основі сценарного підходу, що дає змогу визначити перспективні напрями розвитку майбутніх подій як у НГК, так і в цілому в промисловості України. Перший сценарій передбачає відмову від впровадження сучасного органічного механізму регулювання розвитку НГК, другий ? його активне впровадження. Результати проведеного сценарного прогнозування основних параметрів функціонування нафтогазового комплексу України в цілому та Полтавської області зокрема свідчать, що за умови впровадження в практику господарювання оригінального організаційно-економічного механізму регулювання розвитку НГК ефективність його діяльності суттєво підвищиться. Так, темпи приросту обсягів промисловості в цілому за відмови від провадження ОЕМРРНГК будуть невисокими, протягом періоду 2010 - 2020 рр. очікується їхнє коливання з незначною амплітудою як до збільшення, так і до зменшення.

При цьому НГК буде характеризуватися зниженням темпів зростання й за прогнозований період спостерігатиметься зниження обсягів промислової продукції, однак до 2015 року темпи зниження є більш високими, з 2015 р. ? меншими. Зважаючи на це, питома вага добувної промисловості в загальній структурі промислової продукції характеризуватиметься коливанням (певним зниженням їхньої частки до 2015 р. та підвищенням ? з 2015 р. (табл. 2). Такі прогнозні оцінки є цілком виправданими, що пояснюється еволюційним поступом держави і теорією довгих хвиль, що підтверджується формуванням нової стадії економічного розвитку України. Протягом прогнозного періоду очікується зменшення виробництва коксу, продуктів нафтоперероблення через відсутність ефективних механізмів раціонального використання ресурсів. Розвиток НГК за умови відмови від впровадження ОЕМРРНГК в Україні характеризується широким спектром впливу, зокрема, очікується, що подібні перспективи очікують більшість регіональних представництв НГК, не виключенням є і Полтавська область, розвиток промисловості, якої, і, зокрема, її НГК (табл. 2) характеризується зниженням параметрів економічної динаміки до 2015 р. і певною активізацією діяльності промислових підприємств із 2015 р. Проте, саме введення у дію та забезпечення органічності функціонування ОЕМРРНГК (сценарій 2) дозволить отримати достатні темпи промислового зростання в Україні та суттєво наростити стратегічний потенціал НГК.

Висновки

У дисертації здійснено і теоретично узагальнено виконання наукового завдання: регулювання розвитку нафтогазового комплексу України на основі раціонального використання ресурсного потенціалу в умовах структурних трансформацій, що виявляється в таких основних наукових і практичних результатах:

1. У процесі системного дослідження та опрацювання наукових засад регулювання розвитку і провадження структурних трансформацій в НГК виявлено, що теоретична основа даних процесів в Україні знаходиться на стадії становлення. За результатами дослідження поглиблено та конкретизовано сутність, зміст та необхідність структурних трансформацій у НГК, уточнено їх вагомість в процесах раціоналізації нафтокористування. Визначено, що розвиток НГК та процеси енерговикористання - це цілісна система складноорганізованих відносин між суб'єктами, а між об'єктами існує тісний зв'язок та ієрархічна підпорядкованість складових компонент. Таке бачення наукової проблематики формування й функціонування НГК дало змогу встановити стійкі залежності між його окремими елементами та взаємозв'язок між різними рівнями управління.

2. Дослідження функціональних особливостей НГК як учасника відносин із використання нафтогазових ресурсів дало змогу розширити та доповнити дворівневу систему принципів регулювання його розвитку. Вона базується на загальних положеннях і перманентній інтеграції специфічних домінант: а) функціональної інтеграції, що ґрунтується на об'єднанні зусиль різноманітних підрозділів підприємства при управлінні матеріальними потоками; б) пріоритету функцій, який передбачає таке: функціонування НГК має базуватися на пріоритетності його функцій над структуруванням. Зазначені принципи враховують вплив чинників динамічності, ентропійності, стохастичності середовища та його альтернативність.

3. Визначено, що вирішення економічних проблем повного і надійного забезпечення держави нафтою і газом неможливе без ідентифікації впливу факторних домінант на стан та пропорції розвитку її НГК. Удосконалено методики ідентифікації чинників стимулювання розвитку НГК, сутність яких полягає у передбаченні виконання процедур щодо: нарощення темпів видобутку енергоресурсів, обчислення й використання динамічних і статистичних параметрів економічного зростання, забезпечення територіальної спеціалізації та концентрації видобутку нафти та газу; визначенні напрямів регулювання розвитку окремих підгалузей, раціоналізації їхнього розміщення.

4. Використання логіко-аналітичної парадигми і принципів комплексного підходу до оцінювання структурно-динамічних змін у використанні нафтогазових ресурсів Полтавської області дало змогу встановити диспропорції між темпами прирощення запасів вуглеводнів і їхнього видобутку, що зумовлено високим рівнем зношеності експлуатаційних свердловин та витратним механізмом їхнього використання. Доведено, що формування ефективної системи раціонального ресурсовикористання неможливе без подолання нестабільності й нарощування розширеного відтворення нафтогазових ресурсів, створення умов для результативного регулювання розвитку підприємств нафтогазової галузі. Це дає змогу забезпечити стабілізацію економіки та досягти позитивного ефекту в соціальній сфері, але й пришвидшити послідовне розширення та нарощування стратегічного потенціалу нафтогазового комплексу.

5. Визначено, що гармонійне поєднання інтересів держави, окремих господарюючих суб'єктів і населення у процесі використання нафтогазових ресурсів можливе лише на основі неперервного пошуку, створення і надання одними учасниками реальних можливостей щодо задоволення потреб інших учасників. Це положення покладено в основу концептуальної матриці погодження інтересів учасників процесу регулювання розвитку НГК. Удосконалено механізм стимулювання раціонального використання енергоресурсів у вигляді упорядкованої сукупності взаємозв'язків суб'єктів надрокористування у межах відповідного правового простору із застосуванням розроблених схем узгодження інтересів, процесу раціоналізації, адаптованої схеми ліцензування.

6. Уточнено методику оцінки конкурентоспроможності нафтопереробних підприємств на основі раціональності використання нафтогазових ресурсів території. Пропонована методика оцінки конкурентоспроможності підприємств проводиться на основі комплексної збалансованої системи показників і включає такі етапи: етап 1 - визначення об'єктів оцінки; етап 2 - розрахунок показників комплексної збалансованої системи оцінки конкурентоспроможності; етап 3 - вибір найкращого варіанту організації різних бізнес-процесів в рамках інтеграційного утворення; етап 4 - визначення основних напрямів підвищення конкурентоспроможності нафтогазопереробних підприємств. На основі аналізу результатів 3-го етапу та їхнього співставлення з отриманими показниками діяльності конкурентів визначаються напрями підвищення конкурентоздатності інтеграційного утворення нафтогазових підприємств.

7. Розроблено організаційно-економічний механізм регулювання розвитку нафтогазового комплексу, до складу якого входять такі важелі та регулятори: структурної оптимізації; інноваційно-інвестиційний; нормативно-правовий; фінансово-економічний; технологічний; управлінський; інституційний; податково-бюджетний, синхронізація дії яких дозволяє отримати синергетичний ефект їхнього функціонування. Зазначений механізм включає: а) організаційну складову авторського механізму регулювання як інструменту реалізації політики реструктуризації НГК; б) носія параметричних ознак та суб'єктно-об'єктних відносин - економічну компоненту (важелі, основу яких складає система регуляторів і прикладного інструментарію провадження, оцінювання та прогнозування результатів виробничо-господарської діяльності), реалізація дії якої провадиться за використання показників, що відтворюють параметри реструктуризації промисловості. Розроблено практичні рекомендації щодо впровадження і адаптації оригінального ОЕМРРНГК, проведено експериментальну перевірку адекватності запропонованої до використання політики реструктуризації НГК.

8. На основі розробленого організаційно-економічного механізму регулювання розвитку нафтогазового комплексу (ОЕМРРНГК) запропоновано модель створення вертикально-інтегрованих підприємств, в основу якої покладена нова організаційна структура взаємодії органів державної влади і підприємств НГК та враховано економічну основу поєднання вертикально-інтегрованих підприємств. Використання стратегічної моделі в такій інтерпретації дасть змогу коригувати державну економічну політику, орієнтуючись на порівняння позиційних карт раціонального використання нафтогазових ресурсів країни, побудованих у різні періоди часу, та регулювання його використання. Побудована стратегічна модель раціонального використання нафтогазових ресурсів може мати й ширше застосування.

9. На основі порівняння економічної ситуації в країні у часовому аспекті за відхиленнями незалежних змінних (за різних умов реалізації виробничо-господарських процесів); встановленими змінами та результатами аналізу відповідних тенденцій автором визначено: а) напрями вдосконалення засобів регулювання розвитку НГК; б) найбільш прийнятну стратегію структурних трансформацій в НГК країни, з урахуванням пріоритетності стратегії технологічного лідерства. З'ясовано, що формалізація результатів складноорганізованих процесів (бізнес-процесів, управлінських, організаційних, енергоекономічних тощо, які важко піддаються кількісному опису ефективності й оцінюванню), можлива лише у разі використання запропонованої оригінальної моделі провадження політики реструктуризації НГК.

10. Розроблено сценарний прогноз структурних трансформацій у НГК України в цілому та Полтавської області й динаміки економічних змін у промисловості, який дає змогу визначити перспективи розвитку виробничо-економічної системи за двох варіантів розвитку подій: 1) при збереженні наявних механізмів регулювання розвитку нафтогазового комплексу та забезпеченні його еволюційного поступу; 2) за умови впровадження та органічності функціонування ОЕМРРНГК. Прогнозні оцінки свідчать про суттєве покращення основних параметрів функціонування НГК та промисловості в цілому за умов впровадження заходів за другим сценарієм.

конкурентоспроможність нафтопереробний промисловий

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Горобець В.В. Роль фінансів у процесі інвестування нафтогазового комплексу України / В.В. Горобець // Таврійський науковий вісник [зб. наук. праць ХДАУ]- Херсон: Айлант. - 2007. - Вип. 55. - С. 281-284.

2. Горобець В.В. Розвиток нафтогазової промисловості в Україні / В.В. Горобець // Збірник наукових праць Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки. - Кіровоград: КНТУ. - Вип. 12. - Ч. 2. - 2007. - С. 145-151.

3. Горобець В.В. Особливості методів інвестування в нафтогазовому комплексі / В.В. Горобець // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. - Черкаси: ЧДТУ. - 2007. - Вип. 18. - С. 131-134.

4. Горобець В.В. Теоретичні основи раціонального використання нафтових ресурсів регіону. / В.В. Горобець // Збірник наукових праць Луцького державного технічного університету. Серія: "Економічні науки". - Луцьк: ЛТДУ. - 2007. - Вип. 4(13). - С. 103-113.

5. Горобець В.В. Тенденції галузевого розвитку економічним відносин у сфері використання нафтових ресурсів регіону / В.В. Горобець // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. - Черкаси: ЧДТУ. - 2008. - Вип. 19. - С. 102-105.