Управління процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет ім. Івана Франка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Управління процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні

Зеленко Василь Анатолійович

Львів 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Оробчук Михайло Григорович, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри менеджменту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Ткачук Ірина Григорівна, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,

завідувач кафедри фінансів кандидат економічних наук, Якимів Андрій Ігорович, Інститут підприємництва та перспективних технологій при Національному університеті „Львівська політехніка”, доцент кафедри маркетингу.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент А.В. Стасишин.

Анотація

пенсійний кошти економічний

Зеленко В.А. Управління процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Львівський національний універсистет імені Івана Франка. - Львів 2008.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми управління процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні. Досліджено еволюцію розвитку та сучасний стан пенсійного забезпечення в Україні та світі, розглянуто класифікацію зарубіжних пенсійних систем, сформульовано концептуальні положення управління процесами формування коштів вітчизняних пенсійних фондів, досліджено функціонування усіх трьох складових пенсійної системи України, здійснено аналіз фінансового стану ПФУ в загальнодержавному та регіональному розрізі. Обгрунтовано необхідність подальшого проведення пенсійної реформи (впровадження обов'язкової накопичувальної складової вітчизняної пенсійної системи та розвиток недержавного пенсійного забезпечення), запропоновано шляхи удосконалення управління процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні.

Ключові слова: пенсійне забезпечення, пенсійна система, пенсійні кошти, Пенсійний фонд України, Накопичувальний фонд, недержавний пенсійний фонд, інвестиційний прибуток, демографічне навантаження, „тінізація” зарплатні.

Аннотация

Зеленко В.А. Управление процессами формирования средств пенсионных фондов в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2008. В диссертационной работе исследованы теоретико-методологичиские основы и практические аспекты управления процессами формирования средств пенсионных фондов, на основе чего обосновано необходимость последующего реформирования пенсионной системы в Украине.

В первом разделе „Теоретические и методологические аспекты управления процессами формирования средств пенсионных фондов” исследовано эволюцию развития и современное состояние пенсионного обеспечения в Украине и мире, анализируется мировой опыт проведения пенсионных реформ, сформулированы концептуальные положения управления процессами формирования средств отечественных пенсионных фондов, разработаны направления повышения эффективности управления процессами формирования средств отечественных пенсионных фондов с точки зрения применения системного подхода, определено экономическую сущность основных понятий в отрасли пенсионного обеспечения и изложен инструментарий исследования.

Второй раздел диссертации „Анализ системы управления процессами формирования средств пенсионных фондов в Украине” посвященный исследованию механизма финансирования и эффективности функционирования отечественной системы пенсионного обеспечения. Проанализированы главные задачи и функции Пенсионного фонда Украины (ПФУ) в сфере формирования пенсионных средств, осуществлена оценка организации и управления процессами формирования средств солидарной пенсионной системы. Исследовано влияние демографического фактора на формирование доходов бюджета этого целевого фонда. Определено эффективность функционирования ПФУ как на общегосударственном, так и на региональном уровнях (во Львовской области). В третьем разделе „Главные направления усовершенствования управления процессами формирования средств отечественных пенсионных фондив” обоснованно необходимость последующего проведения пенсионной реформы, что включает внедрение обязательной накопительной составляющей отечественной пенсионной системы и развитие негосударственного пенсионного обеспечения. Определено влияние тенезации отечественного рынка труда на формирование прибыльной части бюджета ПФУ и разработаны предложения относительно уменьшения налоговой нагрузки на заработную плату для ее выхода из теневого сектора. Аргументировано целесообразность применения системного подхода при осуществлении управления процессами формирования средств отечественных пенсионных фондов. Предложены практические рекомендации относительно повышения эффективности механизма финансирования отечественных пенсионных фондов.

Ключевые слова: пенсионное обеспечение, пенсионная система, пенсионные средства, Пенсионный Фонд Украины, Накопительный фонд, негосударственный пенсионный фонд, инвестиционная прибыль, демографическая нагрузка, тенезация зарплаты.

Annotation

Zelenko V.A. Management of the formation processes of costs of the pension funds in Ukraine. - Manuscript.

The thesis on achieving the scientific degree of the candidate of economic sciences in speciality 08/00/03 - economics and management of the national economy. - Ivan Franko National University of Lviv. - Lviv, 2008.

The dissertation is devoted to investigation of the problem of management of the formation process of costs of the pension funds in Ukraine. In the presented work evolution of development and modern state of provision of pensions in Ukraine and world is investigated; classification of the foreign pension systems is considered; conceptual positions of management of the formation process of costs of the domestic pension funds are formulated; functioning of all three constituents of the pension system of Ukraine is investigated; the analysis of the modern state of the Pension Fund of Ukraine in a national and regional aspect is carried out.

Necessity of the subsequent conducting of pension reform (introduction of the necessary story constituent of the domestic pension system and development of non-state provision of pensions) is grounded; the ways of improvement of management of the formation process of costs of the pension funds in Ukraine are offered.

Key words: provision of pensions, a pension system, pension costs, the Pension Fund of Ukraine, accumulation fund, non-state pension fund, investment income, “shadowing” of salary.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Формування коштів пенсійних фондів, як і пенсійне забезпечення загалом стали в Україні гострою проблемою. Попри те, що на початку 2004 р. у нашій державі стартувала пенсійна реформа, надалі залишається невирішеним питання дефіциту власних коштів у бюджеті Пенсійного фонду України (ПФУ), а загальний рівень пенсій більшості громадян є дуже низький. Основними причинами кризового стану солідарної складової пенсійної системи України є старіння населення, тінізація ринку праці, недосконалість організаційно-правового забезпечення функціонування пенсійної системи загалом. Невеликими є обсяги залучених ресурсів у сфері недержавного пенсійного забезпечення. З огляду на це, проблема фінансового наповнення пенсійних фондів в Україні потребує як теоретичного, так й організаційно-методологічного удосконалення. Адже, одним з основних завдань соціальної політики кожної держави є формування такої пенсійної системи, яка забезпечуватиме належний рівень життя пенсіонерів.

Значний науковий вклад у дослідження проблем пенсійного забезпечення здійснили такі вітчизняні вчені: І. Андрущенко: В. Борейко, З. Варналій, Г. Верещагіна, Б. Зайчук, О. Зарудний, С. Злупко, Л. Зубченко, Л. Качан, Е. Лібанова, В. Мортиков, Л. Момотюк, Б. Надточій, В. Парнюк, М. Плаксій, С. Ржевський, М. Свердел, М. Семенюк, Ю. Смоляр, Г. Терещенко, Л. Ткаченко, І. Ткачук, Н. Шелудько, Б. Юровский, А. Якимів і ін. Цій проблематиці велику увагу приділяють й зарубіжні науковці, зокрема Д. Лайпцигер, Г. МакТаггарт, С. Мартиросян, П. Пелч, Д. де Феранті, П. Шринивас і ін.

Однак, недостатньо вивченими залишаються проблеми оптимізації шляхів акумулювання пенсійних коштів, запровадження в нашій державі накопичувальної складової системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та подальшого розвитку недержавного пенсійного забезпечення, застосування системного підходу у сфері управління процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні, що і зумовило необхідність їх подальшого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати дисертаційного дослідження використані для виконання наукової держбюджетної теми „Управління економічними та соціальними процесами в регіоні” (№ державної реєстрації 0105U004946), а також у щомісячному спеціалізованому виданні „Соціальне страхування”, випуск 6 (серпень 2007 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних та практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення механізму управління процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні.

Згідно з поставленою метою, у роботі вирішувались такі основні завдання:

з'ясувати теоретичні основи пенсійного забезпечення, його еволюційний розвиток, зокрема в умовах становлення ринкової економіки України;

визначити економічні та організаційно-правові засади формування коштів пенсійних фондів в Україні та у світі;

сформулювати концептуальні положення управління процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні;

здійснити аналіз функцій ПФУ щодо управління процесами формування цільових коштів;

проаналізувати ефективність функціонування системи управління процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні;

обгрунтувати перспективи розвитку накопичувального пенсійного забезпечення та його вплив на ефективність функціонування вітчизняної пенсійної системи;

надати рекомендації щодо застосування системного підходу в управлінні процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні.

Об'єктом дослідження є пенсійні фонди в Україні.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та організаційно-правові засади управління процесами формування пенсійних коштів.

Методи дослідження. У процесі виконання роботи використано такі основні методи: системний підхід, що передбачає аналіз функціонування вітчизняної пенсійної системи як складника загальнонаціональної соціально-економічної системи та процесний - формування коштів кожного з пенсійних фондів розглядається як окремий процес, а в сукупності, всі вони є компонентами загального процесу формування коштів вітчизняних пенсійних фондів. У дисертаційній роботі використовуються загальнонаукові методи пізнання, зокрема метод аналізу (в дослідженні ефективності функціонування солідарної складової пенсійної системи України на загальнодержавному та регіональному рівнях). Використано також такі методи, як історичний - при розгляді еволюції пенсійного забезпечення в Україні та світі, групування - в проведенні класифікації пенсійних систем країн світу, конкретизації - в дослідженні проблеми формування коштів вітчизняних пенсійних фондів, загальний аналіз подано по країні в цілому, а детальніше - по одному з регіонів (на прикладі функціонування Головного управління ПФУ у Львівській області), моделювання - застосовано в розробленні та удосконаленні табличних та графічних моделей, економіко-математичні (в розробленні оптимального співвідношення чисельності пенсіонерів до чисельності платників пенсійних внесків, згідно з яким бюджет ПФУ буде бездефіцитним), економіко-статистичні методи дослідження формування пенсійних коштів, порівняння - при виявленні спільних та відмінних рис вітчизняної та зарубіжних пенсійних систем.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних та методологічних засад управління процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні в умовах реформування національної пенсійної системи. До основних результатів, що становлять наукову новизну, відносимо такі:

вперше:

на основі системного підходу до управління процесами формування коштів вітчизняних пенсійних фондів виявлено вплив відповідних компонентів господарської системи на механізм фінансування пенсійних фондів в Україні, що дало змогу запропонувати пропозиції з поліпшення цього управління;

одержано граничне значення показника ефективності функціонування Пенсійного фонду України, як відношення величини його власних коштів до величини загальної потреби у коштах, яке забезпечує бездефіцитність бюджету ПФУ;

удосконалено:

визначення „управління процесами формування коштів пенсійних фондів”, яке було використано в процесі дослідження трирівневої пенсійної системи України, завдяки чому поповнено понятійний апарат у галузі пенсійного забезпечення;

методику визначення співвідношення параметрів солідарної складової системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (чисельність платників пенсійних внесків та пенсіонерів, розмір середньої заробітної плати та пенсії, середній розмір витрат ПФУ на керівництво та управління у сфері пенсійного забезпечення), що забезпечить її бездефіцитне функціонування;

основні напрями інвестування пенсійних активів Накопичувального фонду задля підвищення надійності та віддачі таких інвестицій;

розподіл податкового навантаження, пов'язаного зі сплатою обов'язкових внесків до ПФУ в частині забезпечення солідарної участі суб'єктів процесу формування пенсійних внесків, що сприятиме зменшенню тінізації ринку праці та забезпечить збільшення розмірів надходжень до цього цільового фонду;

дістали подальший розвиток:

обгрунтування доцільності застосування процесного підходу в управлінні формуванням пенсійних коштів в Україні, який полягає у визначенні цього процесу як сукупності послідовних, взаємозалежних та взаємообумовлюючих етапів, а саме: планування, організування, стимулювання, контролювання, зворотнього зв'язку, що дозволяє здійснювати відповідні його корективи;

принципи планування майбутнього сумарного пенсійного капіталу людини завдяки участі у трирівневій пенсійній системі з метою забезпечення вищого рівня доходів при виході на пенсію;

рекомендації щодо застосування маркетингового підходу в управлінні процесами формування коштів вітчизняних пенсійних фондів, як одного з інструментів реалізації системного підходу;

аналіз причин „тінізації” вітчизняного ринку праці, яка породжує значне недофінансування бюджету ПФУ;

розроблення напрямів і заходів щодо подальшого реформування пенсійної системи України, шляхом переймання іноземного досвіду здійснення пенсійних реформ та адаптації його до особливостей вітчизняної економіки, посилення ролі недержавного пенсійного забезпечення, оптимізації нарахування та сплати обов'язкових соціальних внесків.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в розширенні наукових здобутків у галузі пенсійного забезпечення, а саме - через поглиблення наукових знань про управління процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні.

Теоретичні надбання, одержані при здійсненні наукового дослідження, використовуються у навчальному процесі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького при викладанні навчальної дисципліни „Страхування” на кафедрі економіки підприємства, інновацій та дорадництва в АПК, а саме: методика визначення пропорції параметрів солідарної складової системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (Довідка № 635-01 від 01.07. 2008 р.).

Практичне значення полягає у використанні результатів дисертаційного дослідження при розробленні Управлінням Пенсійного фонду України в Перемишлянському районі Львівської області рекомендацій для Кабінету Міністрів України щодо подальшого реформування пенсійної системи України (Довідка № 479/01-12 від 01.02. 2008 р.).

Результати дисертаційної роботи знайшли застосування в практичній діяльності ПП „Роял Лайф”, а саме: модель особистого планування доходів для формування майбутньої пенсії, проекти базових семінарів та презентацій у галузі пенсійного забезпечення (Довідка № 529 від 15.07. 2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Отримані в процесі дослідження результати, що викладені в роботі та виносяться на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та результати даного дослідження обговорювались на науково-методичних семінарах кафедри менеджменту, зокрема за такою тематикою: „Управління економічними та соціальними процесами регіону” та доповідались на науково-практичних міжнародних конференціях: „Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи (м. Львів, 2005 р.) „Філософія економіки Івана Франка й сучасні економічні проблеми” (м. Львів, 2006 р.), „Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 2006 р.), „Нові обрії економічної науки” (м. Львів, 2007 р.), „Стратегія формування відкритої господарської системи в Україні” (м. Львів, 2008 р.).

Публікації. Основні результати наукового дослідження опубліковано в 12 наукових працях, загальним обсягом 3,86 д.а., з них 7 публікацій - у наукових фахових виданнях (2,95 д.а.), 5 - у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Структура дисертації має основні елементи: вступ, три розділи основної частини, висновки, додатки, список використаних літературних джерел, і виконана на 207 сторінках комп'ютерного стандартного набору.

2. Основний зміст роботи

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано її мету та окреслено завдання, визначено об'єкт, предмет і методи даного дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів дисертаційної роботи. У першому розділі „Теоретичні та методологічні аспекти управління процесами формування коштів пенсійних фондів” досліджено причини виникнення системи соціального захисту населення та місця в ньому пенсійного забезпечення, проаналізовано світовий досвід проведення пенсійних реформ, з'ясовано економічну сутність основних понять, викладено інструментарій дослідження. Автор зазначає, що на етапі свого зародження пенсійне забезпечення немало системного характеру, а здійснювались у формі родинної допомоги, надання пенсій представникам торгівельно-промислових гільдій тощо. Лише у ХІХ ст. було впроваджено систему пенсійного забезпечення, яка набула загальнодержавного обов'язкового характеру.

В Україні захист від таких видів соціальних ризиків, як повна або часткова втрата працездатності, внаслідок інвалідності, втрата годувальника, настання старості належить до пенсійного страхування. Головною його функцією є формування у спеціальних страхових фондах фінансових ресурсів, необхідних для задоволення матеріальних і соціальних потреб учасників страхової системи у разі настання відповідних ризиків, а основним джерелом фінансування системи пенсійного забезпечення є страхові внески працедавців і застрахованих осіб, а також додатково залучені кошти з держбюджету та інших джерел фінансування. Проаналізувавши сучасний стан пенсійної системи України, автор доходить висновку, що у зв'язку з складною демографічною та економічною ситуацією, що склалася у нашій країні, система пенсійного забезпечення стала фінансово нездатною у повній мірі виконувати покладені на неї зобов'язання (бюджет ПФУ, як орган, що займає основне місце у формуванні пенсійних виплат в Україні, постійно потребує додаткового фінансування). Для так званого „розвантаження” солідарної складової вітчизняної пенсійної системи, з 01.01.2004 р. вступила в дію пенсійна реформа, яка поклала початок існуванню в Україні трирівневої пенсійної системи: перший та другий рівні - становлять загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, третій - добровільне недержавне пенсійне забезпечення. Досліджуючи особливості реформування пенсійної системи України, дисертант підкреслює, що кінцевою метою цих заходів є злагоджене функціонування усіх її компоненів. Це насамперед дозволить: зменшити фінансове навантаження на солідарну складову вітчизняної пенсійної системи; збільшити розміри пенсійних виплат за рахунок участі у накопичувальних пенсійних програмах; залучити в економіку країни додаткові інвестиції; досягти у суспільстві соціальної справедливості.

Проведений аналіз світового досвіду свідчить, що майже у всіх країнах світу існують пенсійні системи, кожній з них притаманні певні особливості, що зумовлені економічними умовами, політичною структурою, особливостями поділу відповідальності між державним і приватним секторами, а також історичними традиціями кожної із них. Тому, на думку дисертанта, немає універсального підходу, який повністю можна було б застосувати в проведенні реформування пенсійної системи в Україні.

Здійснивши теретичний аналіз основних категорій досліджуваної проблеми, дисертант доходить висновку, що управління процесами формування коштів пенсійних фондів містить: вплив організацій, що займаються пенсійним забезпеченням на функціонування пенсійної системи; удосконалення пенсійної системи, поступовий рух пенсійних коштів від їх платників до пенсійних рахунків; створення організаціями, що здійснюють пенсійне забезпечення резерву пенсійних коштів, підвищення ефективності функціонування пенсійної системи; діяльність у сфері пенсійного забезпечення, що проводиться за участю суб'єктів названих процесів для забезпечення соціальної справедливості, яка передбачає захист від таких видів соціальних ризиків, як повна або часткова втрата працездатності, нестача джерел для існування в старості, внаслідок настання інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника та ін.

Узагальнивши особливості вітчизняної системи пенсійного забезпечення, дисертант адаптував вищеподане визначення, згідно з яким: управління процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні охоплює: вплив ПФУ (НПФ (страхових організацій, банківських установ)) на функціонування пенсійної системи; впровадження в життя етапів пенсійної реформи, поступовий рух пенсійних коштів послідовно від їх платників до пенсійних рахунків; створення ПФУ та інституціями, що займаються недержавним пенсійним забезпеченням резерву пенсійних коштів, постійного реформування пенсійної системи для її стабілізації та ефективного функціонування; діяльність у сфері пенсійного забезпечення, що проводиться за участю суб'єктів названих процесів (ВРУ, КМУ, ПФУ, НПФ, платників пенсійних внесків, та відповідних контролюючих органів) з метою забезпечення соціальної справедливості, що передбачає захист від таких видів соціальних ризиків, як повна або часткова втрата працездатності, нестача джерел для існування в старості, внаслідок настання інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника та ін.

Дисертант виходить з того, що кожній функції управління відповідає певний етап роботи в загальному процесі формування пенсійних коштів, як у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, так і у системі недержавного пенсійного забезпечення в Україні, що дає змогу на кожному етапі загального процесу здійснювати належний контроль та при необхідності вносити відповідні коригування. Розглядаючи вітчизняну пенсійну систему як механізм, що включає низку взаємопов'язаних компонентів та є складовою національної соціально-економічної системи України, автор згрупував відповідні чинники загальнонаціональної соціально-економічної системи та визначив їх вплив на процеси фінансового наповнення пенсійних фондів. Це дало змогу окреслити основні чинники підвищення ефективності функціонування вітчизняної пенсійної системи, а саме:

загальні - стабільна, постійно зростаюча економіка; вирівнювання економічного розвитку регіонів України; практична реалізація політики щодо зменшення „тіньового сектора” економіки; підвищення ефективності державних соціальних програм;

конкретні - зниження ставок пенсійних внесків та перенесення частини навантаження з ФОП на зарплату працівника в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; впровадження обов'язкової накопичувальної складової пенсійної системи; подальший розвиток недержавного пенсійного забезпечення; об'єднання усіх фондів соціального страхування з метою сплати платниками єдиного соціального внеску; запровадження нових підходів та методів, що успішно застосовують в інших сферах економіки; використання іноземного досвіду з проведення пенсійних реформ.

Другий розділ дисертації „Аналіз системи управління процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні” присвячено дослідженню механізму фінансування та ефективності функціонування вітчизняної системи пенсійного забезпечення. Аналізуючи нормативну-правову базу в галузі пенсійного забезпечення, автор виходить з приписів Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” як базового законодавчого акту відповідної сфери. Частина перша ст. 58 цього Закону вказує, що ПФУ є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів ПФУ, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом ПФУ. Дослідження дисертантом функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування дозволило зробити висновок, що ефективність її фінансового наповнення значною мірою залежить від демографічного чинника, який впливає на частку власних коштів у структурі бюджету ПФУ. Так, на 01.01.2008 р. коефіцієнт демографічного навантаження становив 0,89, а за прогнозами, до 2050 р. він становитиме 1,36, тоді частка власних коштів ПФУ у 2050 р. складатиме лише 41,5 %, що свідчитиме про значне дофінансування його бюджету.

Проведений аналіз показав, що за останні кілька років заміщення доходів громадян коливалось в межах лише 35 - 45 %. Автор визначив оптимальне співвідношення чисельності платників пенсійних внесків до чисельності пенсіонерів, при якому середня пенсія мала б становити 70% від середньої зарплати та розробив відповідну пропорцію (формула 1):

з/п * 70% = (з/п * 35,2% * Х) - (з/п * 35,2% * Х)*Z (1),

де Х - кількість платників пенсійних внесків, Y - кількість пенсіонерів, Z - витрати ПФУ на керівництво та управління у сфері пенсійного забезпечення (у відсотках), з/п - середня заробітна плата, 35,2% - усереднена ставка внесків до ПФУ.

Результати розрахунків показали, що розмір пенсії становитиме 70% від заробітної плати лише тоді, коли на 100 пенсіонерів припадатиме 233 платники пенсійних внесків (Х:Y =1:2.33). Тоді настане бездефіцитність бюджету ПФУ. Дослідження джерел формування прибуткової частини бюджету ПФУ за 2004-2007 та 2008 (прогноз.) рр. показало постійну наявність дефіциту власних коштів ПФУ та потребу в додатковому фінансуванні його бюджету як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях. Для покриття різниці між власними доходами ПФУ і його витратами на виплату пенсій відбувається постійне збільшення частки додатково залучених дотаційних ресурсів з держбюджету. У ході аналізу фінансової забезпеченості ПФУ, дисертантом одержано граничне значення показника ефективності функціонування ПФУ, при якому забезпечуватиметься бездефіцитність його бюджету.

F* = -- ? 1 (2)

Де F* - ефективність функціонування ПФУ;

E* - величина власних коштів ПФУ;

P* - загальна потреба в коштах ПФУ.

Лише при значенні F* ? 1 функціонування ПФУ буде бездефіцитним, оскільки величина його власних коштів забезпечуватиме у повному обсязі виконання зобов'язань ПФУ (без залучення додаткових фінансових ресурсів). Проведені розрахунки ефективності функціонування ПФУ за 2004 - 2007 та 2008 (прогноз.) рр. дали змогу вивести усереднену величину F* за аналізований період, що відповідно становила 0,79. Це доводить необхідність залучення додаткових джерел фінансування для ефективної роботи ПФУ.

Рис. 1. Потреба в додатковому фінансуванні бюджету ПФУ у 2004 - 2007 та 2008 (прогноз.) рр., %

Ґрунтуючись на результатах аналогічно проведеного дослідження фінансової забезпечеченості ПФУ у Львівській області, дисертант доходить висновку, що така потреба в додатковому фінансуванні бюджету ПФУ існує в конкретно взятому регіоні, причому за 2004-2007 та 2008 (прогноз.) рр. середнє значення потреби у додаткових ресурсах по області становило 30,5 %, а по Україні - лише 19,22 %. Однак, результати аналізу заборгованості зі сплати внесків до ПФУ у Львівській області за галузями економіки (за міністерствами) показали, що на 01.01.2008 р. тільки 9,4 % від чисельності боржників (або менше 1 % від загальної чисельності зареєстрованих органами ПФУ у Львівській області платників внесків) вело економічну діяльність, але не сплачувало внесків. Це свідчить про те, що в загальному, ПФУ області виконує покладені на нього зобов'язання.

Згідно з результатами оцінки ефективності функціонування Головного управління ПФУ у Львівській області, значення усередненого показника F* відповідно становило лише 0,7 % (у порівнянні по Україні - 0,79 %). Автор пояснює таку ситуацію тим, що область належить до менш економічно розвинутих регіонів держави, а це в свою чергу зумовлює необхідність структурної перебудови національної економіки та вирівнювання економічного розвитку усіх регіонів України.

У третьому розділі „Основні напрями удосконалення управління процесами формування коштів вітчизняних пенсійних фондів” визначено головні аспекти подальшого реформування пенсійної системи України та запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності механізму фінансування вітчизняних пенсійних фондів.

Таблиця 1. Заборгованість зі сплати внесків до ГУ ПФУ у Львівській обл. у розрізі міністерств та державних комітетів, на 01.01.2008 р.

Вивчення іноземного досвіду проведення пенсійних реформ показало, що найбільш ефективним механізмом регулювання впливу старіння населення на пенсійну систему є так звані системні реформи, які передбачають впровадження накопичувальних підходів. Зокрема, застосування пенсійних схем із встановленими внесками. Автор обґрунтовує важливість запровадження другого рівня системи пенсійного страхування - обов'язкової накопичувальної складової вітчизняної пенсійної системи, суть якої полягає у тому, що частина пенсійних внесків, яка надходить до солідарної компоненти скеровуватиметься до Накопичувального фонду і, за період трудової діяльності, за допомогою методу нагромадження, відбуватиметься формування індивідуальної для кожного індивіда пенсії, яка не залежить від впливу демографічних чинників.

У дисертації підкреслено, що реалізація заходів щодо запровадження системи обов'язкового накопичення забезпечить: пряму залежність між сумою сплачених внесків та розміром майбутніх пенсійних виплат; акумульовані на індивідуальних накопичувальних рахунках пенсійні кошти можуть стати джерелом довгострокових інвестицій у вітчизняну економіку. Запровадження ІІ рівня системи пенсійного забезпечення є одним із шляхів стабілізації функціонування ПФУ та підвищення майбутніх пенсій громадян. Однак, автор вважає, що наша економіка не здатна у повному обсязі гарантувати надійність та прибутковість інвестованих пенсійних коштів, тому вкрай необхідно розробити прозорий механізм здійснення такої інвестиційної політики та збільшити частку інвестуванння пенсійних активів Накопичувального фонду у надійніші фінансові ринки економічно розвинутих країн (внести відповідні поправки до п. 1 (10-11 позиції) ст. 88 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. за № 1058-VI або на визначений період вписати такі зміни у перехідних положеннях цього Закону).

У дисертації аргументовано необхідність участі кожної людини у недержавному (добровільному) пенсійному забезпеченні, яке дозволить суттєво підвищити розмір її майбутньої пенсії, оскільки, навіть запровадження обов'язкової накопичувальної системи для багатьох громадян не призведе до бажаного результату. Причиною цього є низький рівень заробітної плати або її виплата „у конвертах”. Кожна людина, яка планує стати учасником ІІІ рівня пенсійної системи України - добровільного недержавного пенсійного забезпечення, повинна постійно планувати свої доходи протягом життя: заробітну плату, майбутню державну пенсію, розмір заощаджень, потребу в додатковій пенсії тощо. У реферованому розділі удосконалено побудову кривої планування доходів кожної людини в частині формування її майбутньої сумарної пенсії завдяки участі у трирівневій пенсійній системі.

Для підвищення довіри громадян до фінансових структур, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення, автор окреслив основні вимоги до них: забезпечення надійності; індексація заощаджень (накопичень) від інфляції; гарантування одержання стабільного інвестиційного доходу; наявність фінансового захисту застрахованої особи та її рідних на випадок життєвих трагедій: інвалідності (втрати працездатності) і смерті; надання податкових пільг. У дисертаційному дослідженні підкреслено згубний вплив тінізації ринку праці на функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Під дією цього чинника відбувається приховування від оподаткування реальної заробітної платні, і як наслідок - держава, а у великій частині ПФУ, недоотримує значні суми пенсійних внесків та інших податкових надходжень. Проведений аналіз показав, що основною причиною приховування реальної заробітної плати є значне податкове навантаження на ФОП, адже підприємство, виплачуючи певну суму заробітної плати працівникові, приблизно таку ж саму суму коштів повинно сплачувати у вигляді податків. Для розв'язання цієї проблеми запропоновано зменшити податковий тягар на ФОП через перенесення його частини на компоненту відрахувань на заробітну плату працівника (50 % - із ФОП, а 50% - із заробітної плати). Як показує досвід Польщі, застосування такої пропорції є ефективним.

Автор обгрунтовує, що одним із напрямів удосконалення управління процесамим формування коштів вітчизняних пенсійних фондів є використання маркетингового підходу, предметом якого є виявлення й аналіз фінансових потреб та можливостей громадян, закономірностей їхньої появи та розвитку з метою задоволення потреб пенсіонерів. Це дасть змогу оперативніше реагувати на зміни і коливання ринку праці, повніше враховувати не тільки економічні, але й соціально-психологічні чинники. У дисертаційному досліджені аргументовано необхідність втілення в життя оновленої п'ятирівневої концепції пенсійного забезпечення при здійсненні подальшого реформування вітчизняної пенсійної системи, що допоможе оптимізувати управління процесами формування пенсійних коштів в Україні та досягти значного підвищення добробуту громадян при їх виході на пенсію.

Загалом, реформування пенсійної системи України є системним, комплексним процесом великої складності, для здійснення якого необхідна злагоджена співпраця висококваліфікованих управлінських кадрів як з боку держави, так і з боку приватних структур, оскільки на керівництво кожної країни, де проводиться пенсійна реформа, покладається розв'язання багатьох проблем, як невідкладного характеру, так і на тривалу перспективу.

Висновки

У дисертації зроблено теоретичні узагальнення та сформульовано нові положення щодо вирішення проблеми управління процесами формування коштів пенсійних фондів в умовах здійснення реформування системи пенсійного забезпечення в Україні як необхідної передумови покращення добробуту громадян, що мають статус пенсіонерів.

Проведене дослідження дає підстави для таких висновків.

1. Ефективність функціонування системи пенсійного забезпечення, як однієї із основних ланок системи соціального захисту населення є нині актуальним завданням урядів усіх країн світу. Погіршення стану пенсійного забезпечення громадян в Україні, великою мірою, зумовлено економічною кризою 90-хх рр. ХХ ст., наслідком якої є значне зменшення прибуткової частини бюджету ПФУ. Одним із шляхів виходу з цієї ситуації є впровадження в дію пенсійної реформи, яка передбачає побудову в Україні трирівнева системи пенсійного забезпечення, що дозволить зменшити навантаження на нинішню солідарну складову завдяки формуванню частини пенсій на двох інших накопичувальних рівнях.

2. За організаційно-економічним принципом формування коштів, пенсійні системи країн світу умовно можна поділити на солідарні та капіталізовані (накопичувальні). Кожна країна, як правило, має систему пенсійного забезпечення так званого змішаного типу, що передбачає поєднання згаданих вище принципів у певних пропорціях. Пенсійна система України за своєю побудовою є також змішаного типу.

3. Управління процесами формування коштів пенсійних фондів України - це вплив ПФУ, а також недержавних пенсійних фондів на функціонування пенсійної системи; впровадження в життя етапів пенсійної реформи, рух пенсійних коштів послідовно від їх платників до пенсійних рахунків; створення ПФУ та недержавними пенсійними фондами резерву пенсійних коштів; постійне реформування пенсійної системи для її стабілізації та ефективного функціонування; діяльність у сфері пенсійного забезпечення, що проводиться за участю суб'єктів названих процесів, а саме: органів та організацій, що здійснюють пенсійне забезпечення, платників пенсійних внесків, регулятивних органів з метою забезпечення соціальної справедливості, що передбачає захист від відповідних соціальних ризиків.

4. ПФУ є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів ПФУ, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені чинним законодавством і статутом ПФУ.

5. Передумовою оптимального виконання ПФУ покладених на нього зобов'язань є ефективне функціонування його бюджетної системи, яка включає процес формування та використання цільових пенсійних коштів. Виконання бюджетного процесу є сукупністю послідовних функцій управління (планування, організування, мотивування, контролювання та зворотнього зв'язку). У цьому полягає застосування процесного підходу до механізму фінансового наповнення ПФУ.

6. Дослідження структури прибуткової частини бюджету ПФУ за 2004-2007 та 2008 рр. свідчить, що значна частина його доходів формується завдяки залученню додаткових ресурсів, а саме - коштів з держбюджету. За цей період бюджет ПФУ є дефіцитним, оскільки величина власних коштів не забезпечувала збалансованість його функціонування. Результати дослідження у регіональному розрізі, зокрема Львівської області, свідчать про таку ж складну ситуацію у сфері формування коштів бюджету Головного управління ПФУ у даному регіоні. Одержане граничне значення показника ефективності функціонування ПФУ та ГУ ПФУ у Львівській області за 2004-2007 та 2008 (прогноз.) рр. та його оцінка ще раз доводить необхідність залучення додаткових джерел фінансування для ефективної роботи ПФУ.

7. Для досягнення фінансової незалежності ПФУ, подальшими кроками пенсійної реформи передбачено запровадження загальнообов'язкової накопичувальної складової пенсійної системи України. Це дасть змогу акумулювати частину коштів, сплачених платниками протягом трудової діяльності, задля виплати в майбутньому пенсії, розмір якої не залежатиме від демографічної ситуації в країні, рівня сплати пенсійних внесків платниками тощо. Нагромаджені пенсійні кошти дозволять залучити в економіку країни значний обсяг інвестицій, що збільшить розмір пенсійних виплат з одержаного інвестиційного прибутку.

8. Недержавне пенсійне забезпечення має дуже важливе значення у випадку, коли участь у загальнообов'язкових складових пенсійної системи не може гарантувати бажаного рівня доходів пенсіонерів. Для забезпечення гідного життя у старості, кожній людині доцільно формувати майбутній сумарний пенсійний капітал шляхом участі у трьох рівнях системи пенсійного забезпечення. Розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні підвищить добробут пенсіонерів у майбутньому і забезпечить розвиток ринку цінних паперів завдяки інвестуванню накопичених пенсійних ресурсів.

9. Ефективне управління процесами формування коштів пенсійних фондів в Україні є системним, комплексним завданням великої складності, вирішення якого потребує злагодженої співпраці усіх сторін соціального партнерства (держави, працедавців, працівників). Одним з основних завдань України як соціальної держави є захист найбільш вразливої верстви населення - пенсіонерів шляхом підвищення їх матеріального забезпечення до рівня сучасних стандартів, задля досягнення соціальної справедливості в процесі реалізації економічної політики.

Список автора за темою дисертації

1. Зеленко В.А. Актуальні проблеми реформування пенсійної системи в Україні / Зеленко В.А. // Вісник Львівського університету. Серія економічна. - 2006. - Вип. 35. - С. 259-264.

2. Оробчук М.Г. Подальші кроки реформування пенсійної системи в Украї- ні / Оробчук М.Г., Зеленко В.А. // Управління розвитком : збірник наукових статей Харківського національного економічного університету. - 2007. - № 8. - С. 165-167.

3. Зеленко В.А. Особливості запровадження єдиного страхового внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування / Зеленко В.А. // Вісник Львівського університету. Серія економічна. - 2007. - Вип. 37. - С. 477-481.

4. Зеленко В.А. Нові підходи до розрахунку розміру пенсій в солідарній системі / Зеленко В.А., Сафін О.Р. Федорова С.В. // Вісник Львівської державної фінансової академії. - 2007. - Вип. 12. - С. 257-263.

5. Зеленко В.А. Методика розрахунку розміру пенсій в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування / Зеленко В.А. // Соціальне страхування. - 2007. - Вип. 6 (серпень). - С. 50-51.

6. Зеленко В.А. Сучасні пенсійні системи країн пострадянського простору та досвід України / Зеленко В.А. // Науковий економічний журнал „Актуальні проблеми економіки”. - 2008. - № 8. - С. 159-166.

7. Оробчук М.Г. Управління процесами формування коштів Пенсійного фонду України / Оробчук М.Г., Зеленко В.А., Зеленко Н.М. // Вісник Львівського університету. Серія економічна. - 2008. - Вип. 39. - С. 363-369.

8. Сафін О. Державний маркетинг як напрям вдосконалення пенсійного страхування в Україні / Сафін О., Зеленко В. // Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки: збірник тез регіональної міжвузівської науково-практичної конференції (Рівне, 14-15 квітня 2005 р.) - Рівне: Рівненський національний університет водного господарства та природокористування, 2005. - С. 129.

9. Зеленко В.А. Реформування пенсійної системи в Україні / Василь Зелен- ко // Філософія економіки Івана Франка й сучасні економічні проблеми: матеріали міжнародної студентсько-аспірантської наукової конференції (Львів, 5-6 травня 2006 р.). - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2006. - С. 78-79.

10. Сафін О.Р. Маркетинговий підхід у сфері пенсійного страхування / Сафін О.Р., Сендецька С.В., Зеленко В.А. // Маркетинг та логістика в системі менеджменту: тези VI міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 19-21 листопада 2006 р.). - Львів: Національний університет „Львівська політехніка”, 2006. - С. 298-300.

11. Зеленко В.А. Необхідність впровадження загальнообов'язкової накопичувальної пенсійної системи в Україні / Василь Зеленко // Нові обрії економічної науки: матеріали міжнародної студентсько-аспірантської наукової конференції (Львів, 11-12 травня 2007 р.). - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2007. - С. 89-90.

12. Зеленко В.А. Аналіз пенсійних систем країн пострадянського простору та досвід України / Василь Зеленко, Наталя Зеленко // Стратегія формування відкритої господарської системи в Україні: матеріали міжнародної студентсько-аспірантської наукової конференції (Львів, 16-17 травня 2008 р.). - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2008. - С. 135-136.

Размещено на Allbest.ru