Функціонування та розвиток маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр

"Інститут аграрної економіки"

Української Академії Аграрних Наук

УДК 338.49:338.439.5:637

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Функціонування та розвиток маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції

ТУРЖАНСЬКИЙ

Віталій Анатолійович

Київ

2009

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки" Української академії аграрних наук

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент

Камілова Сюзанна Різаївна,

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кабінету Міністрів України,

доцент кафедри маркетингу та

міжнародної торгівлі

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, академік УААН

Гладій Михайло Васильович,

Всеукраїнська громадська організація

"Національна сільськогосподарська палата України", президент

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Щепієнко Павло Васильович,

Національний науковий центр

"Інститут аграрної економіки" УААН,

заступник завідувача відділу форм господарювання

Захист відбудеться 28 квітня 2009 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, кім. 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, кім. 212.

Автореферат розісланий 25 березня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої ради,

кандидат економічних наук О.Г. Шпикуляк



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення ефективної роботи аграрного сектору економіки України та його конкурентоспроможності значною мірою залежить від стану розвитку ринкової інфраструктури. Існуюча у вітчизняному агропромисловому комплексі ринкова інфраструктура поки що не досягла необхідного рівня розвитку, оскільки знаходиться лише на початковому етапі свого формування, її окремі складові елементи розрізнені й функціонують хаотично. Функціонуванню інфраструктурних елементів бракує системності, а процесу їх становлення - послідовності. Навіть поняття ринкової інфраструктури, її функції і порядок формування чітко не визначені для сучасних умов господарювання.

Проблема формування інфраструктури ринку тваринницької продукції складна і багатоаспектна. Необхідні диференціація та посилення регіональної компоненти у розбудові інфраструктури аграрного ринку, з урахуванням її специфіки. Вирішення цієї проблеми слід поєднувати з цивілізованими механізмами функціонування та організації ринку тваринницької продукції. Тому розроблення і застосування науково обґрунтованих, методичних засад формування інфраструктурних елементів могли б стати підвалинами ефективно функціонуючого аграрного ринку.

Зазначимо, що розробка теоретичних питань формування організованого аграрного ринку та його ефективної інфраструктури була темою досліджень багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема В. Андрійчука, П. Борщевського, П. Березовського, В. Бойка, В. Власова, П. Гайдуцького, М. Гладія, М. Дем'яненка, Т. Дудара, В. Зіновчука, Ю. Коваленка, М. Кропивка, І. Лукінова, М. Маліка, В. Месель-Веселяка, П. Мостового, О. Могильного, В. Нелепи, А. Павленка, Б. Пасхавера, М. Портера, П. Саблука, А. Стельмащука, Г. Фактора, Г. Черевка, А. Шагуріна, А. Шеремети, Л. Худолій, О. Шпичака, П. Щепієнка, В. Юрчишина та інших вчених економістів-аграрників. Їхніми зусиллями створений міцний теоретико-методологічний фундамент досліджуваного напряму, розглянуто багато практичних аспектів.

Проте окремі сторони цієї багатогранної проблеми не вирішені і потребують поглибленого їх вивчення. Зокрема, дискусійними залишаються питання елементного складу інфраструктури ринку тваринницької продукції, становлення та функціонування приватних торгово-посередницьких структур на галузевому ринку, розвиток гуртового ринку продукції галузі, використання механізмів біржової торгівлі, а також практично не розроблена методика щодо дослідження ефективності функціонування та розробки перспектив розвитку маркетингової інфраструктури тваринницької продукції. Особливо гостро проблема постала на регіональному рівні. Це дає підстави стверджувати, що вона потребує проведення окремого дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з програмою науково-дослідних робіт Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" УААН у межах науково-дослідних тем: "Теоретичні та методологічні основи ціноутворення на продукцію АПК, стратегія розвитку і механізм функціонування інфраструктури ринків сільськогосподарської продукції та продовольства в Україні в умовах ринкових відносин" (номер державної реєстрації 0102U000264) та "Розробити теоретико-методологічні засади ціноутворення і функціонування аграрного ринку в умовах глобалізації економіки" (номер державної реєстрації 0106U006643). Безпосередньо автором виконувалося завдання: "Удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування інфраструктури аграрного ринку".

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення теоретичних, розробка методичних та практичних засад розвитку маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції, формування ефективних взаємовідносин між інфраструктурними об'єктами. За відправний пункт дослідження слугувала робоча гіпотеза про поступове подолання негативних наслідків перехідної економіки та необхідність ефективної взаємодії всіх об'єктів маркетингової інфраструктури досліджуваного ринку тваринницької продукції.

Відповідно до поставленої мети в дисертації вирішувалися такі завдання:

– визначити теоретичні аспекти категорій "регіональний ринок тваринницької продукції", "інфраструктура ринку тваринницької продукції", "маркетингова інфраструктура ринку тваринницької продукції" на прикладі регіонального галузевого ринку з урахуванням специфіки пореформеного періоду аграрної економіки;

– узагальнити теоретичні підходи щодо сутності та особливостей формування маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції;

– узагальнити методичні підходи дослідження стану та перспектив розвитку маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції;

– проаналізувати сучасний стан функціонування маркетингової інфраструктури галузевого ринку у регіоні, виявити пріоритетні фактори, які впливають на ефективність та перспективи розвитку гуртових продовольчих ринків тваринницької продукції;

– обґрунтувати перспективи розвитку та визначити сукупний показник ефективності розвитку експортного потенціалу тваринницької галузі у Хмельницькій області;

– розробити методику оцінки ефективності функціонування та розвитку маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції;

– обґрунтувати напрями підвищення ефективності функціонування інфраструктури ринку тваринницької продукції;

– визначити перспективи функціонування об'єктів маркетингової інфраструктури регіонального галузевого ринку.

Об'єктом дослідження обрано систему маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції Хмельницької області.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні аспекти функціонування і розвитку складових маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції в сучасних умовах.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ; комплексний підхід до аналізу результатів трансформаційних перетворень у галузі; системність у вивченні стану й ефективності функціонування тваринницької галузі; сучасні напрацювання провідних наукових шкіл з питань економічної теорії.

У процесі дисертаційного дослідження використано методики та методичні підходи: метод матриць координат - для визначення сукупного показника ефективності розвитку експортного потенціалу тваринницької галузі у Хмельницькій області; оцінки стійкості виробництва - для побудови рейтингу районів області у сфері виробництва основних видів продукції тваринницької галузі; метод парних порівнянь на основі багатовимірного шкалювання - для розрахунку пріоритетного ряду чинників зовнішнього середовища, які впливають на ефективність функціонування і розвиток інфраструктури ринку тваринницької продукції; методика оцінки ризиків - для розробки прогнозу фундаментальних ризиків функціонування і розвитку маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції; оцінки рівня економічної відповідальності - для розробки прогнозу рівня економічної відповідальності суб'єктів господарювання у сфері маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції; методи прогнозування, засновані на системі ситуаційного менеджменту - для прогнозування розвитку регіонального ринку тваринницької продукції та його маркетингової інфраструктури; методи експертних оцінок - для визначення рівня забезпечення складовими маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції по районах Хмельницької області.

При виконанні дисертаційної роботи узагальнено й опрацьовано наступні джерела інформації: Закони України; Укази Президента України; Постанови Кабінету Міністрів України; нормативні акти міністерств і відомств; звітність Державного комітету статистики України; дані Головного управління статистики в Хмельницькій області; оперативні дані Головного управління агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації; дані річної та оперативної звітності аналізованих тваринницьких і переробних підприємств Хмельницької області; літературні джерела; соціологічні опитування та аналітичні розробки автора. Дослідження охоплюють період із 1991 по 2007 рік.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненні комплексного теоретико-методичного та практичного обґрунтування функціонування й розвитку маркетингової інфраструктури, в процесі якого:

вперше:

– розроблено методику оцінки ефективності функціонування та розвитку маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції, яка базується на: комплексній оцінці факторів впливу внутрішнього і зовнішнього середовища; оцінці сукупності ризиків; методиці оцінки рівня економічної відповідальності суб'єктів ринкової діяльності за сукупну ефективність цінової політики як по відношенню до виробників тваринницької продукції, так і до їх кінцевих споживачів;

– обґрунтовано перспективи розвитку та визначено сукупний показник ефективності розвитку експортного потенціалу тваринницької галузі у Хмельницькій області;

удосконалено:

– механізми дослідження стану та перспектив розвитку ринку тваринницької продукції;

– теоретичні підходи щодо сутності та особливостей формування маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції;

– методику аналізу сучасного стану функціонування маркетингової інфраструктури галузевого ринку в регіоні, виявлено пріоритетні фактори, які впливають на ефективність та перспективи розвитку гуртових продовольчих ринків тваринницької продукції;

– пропозиції щодо розвитку складових маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції;

– механізм визначення стійкості виробництва основних видів продукції тваринницької галузі у Хмельницькій області;

набули подальшого розвитку:

– напрями підвищення функціонування ефективної інфраструктури ринку тваринницької продукції, а саме: шляхи раціонального поєднання гуртової і роздрібної реалізації продукції тваринництва;

– пропозиції щодо організації гуртового ринку небіржової продукції, яку виробляє велика кількість сільських товаровиробників для організованої закупівлі і розвитку ринкової інфраструктури села;

– перспективи функціонування об'єктів маркетингової інфраструктури галузевого ринку.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що основні теоретико-методичні розробки кандидатської дисертації доведено до рівня практичних рекомендацій. Окремі з них використовуються при підготовці законодавчих і нормативно-правових актів, постанов і рішень міністерств і відомств.

Розроблені дисертантом пропозиції щодо вдосконалення механізму функціонування та розвитку інфраструктури ринку тваринницької продукції прийняті для використання Головним управлінням агропромислового розвитку Хмельницької обласної держаної адміністрації (довідка № 3.1/1329 від 9.06.08 р.), Хмельницькою державною сільськогосподарською дослідною станцією УААН (довідка № 576 від 22.04.08 р.), Державною інспекцією з контролю за цінами в Хмельницькій області (довідка № 1718 від 17.04.08 р.), ДП ВАТ "Проскурів" мінімолокозаводом "Проскурів" (довідка № 37 від 6.05.08 р.).

Результати дисертаційного дослідження знайшли практичне застосування при викладання економічних дисциплін у ПВНЗ "Університет економіки та підприємництва" (довідка № 965 від 29.05.08 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом особистого наукового дослідження. Основні положення дисертації, висновки і пропозиції розроблено автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, висновки і пропозиції дисертації доповідалися й обговорювалися на науково-практичних та міжнародних конференціях: "АПК в умовах активізації інтеграційних процесів: стан, проблеми, перспективи" (м. Кам'янець-Подільський, травень, 2004 р.), "Ринкова трансформація економіки АПК" (м. Харків, листопад, 2004 р.), "Економічні проблеми сільськогосподарського виробництва в контексті забезпечення продовольчої безпеки держави" (м. Кам'янець-Подільський, травень, 2006 р.).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 12 наукових праць, підготовлених самостійно та у співавторстві. Серед них 9 - у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 4,10 др. арк., з яких 3,45 др. арк. належить особисто автору.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Загальний обсяг дисертації - 175 сторінок комп'ютерного тексту. Дисертація містить 32 таблиці (з них 4 повністю займають площу сторінки), 11 схем і рисунків (з них 2 повністю займають площу сторінки), 20 додатків (займають 30 повних сторінок). Список використаних джерел налічує 162 найменування, що викладені на 15 сторінках.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі "Теоретико-організаційні основи інфраструктурного забезпечення ринку тваринницької продукції" розкрито теоретичні основи, сутність, види, напрями і механізм процесу розвитку ринку тваринницької продукції та його маркетингової інфраструктури, узагальнено методику дослідження стану і перспектив розвитку маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції.

Аграрна реформа в Україні сприяє розвитку агропромислового сектору економіки на основі реалізації мотиваційного потенціалу приватної власності на землю та інші засоби виробництва, розвитку підприємницької діяльності, формування ефективного ринкового середовища. Однією з найважливіших умов в цьому напряму є формування аграрного ринку та його структурних елементів. Саме тому створення і функціонування інфраструктури аграрного ринку становить важливу складову та ключовий пріоритет сучасної аграрної політики.

У міру поглиблення суспільного поділу праці, товарного виробництва, спеціалізації і кооперації поняття "ринок" набуває дедалі складнішого трактування, яке знаходить своє відображення у світовій та національній економічній літературі. Перші спроби наукового визначення сутності ринку були зроблені менше двох століть тому.

Відмітимо, що суспільне значення ринку вимагає зосередження уваги на визначенні, що ринок є цілеспрямованою упорядкованою системою ресурсів, установ і методів, завдання якої полягає у створенні й підтриманні ринкового середовища у стані максимального наближення до чистої конкуренції і здатності генерувати ринкові ціни як ціни попиту та пропозиції.

Аналіз різноманітних підходів до сутності ринку дозволив провести їх групування та класифікацію. У процесі дослідження здійснено також типізацію ринків з точки зору історичного розвитку.

Залежно від процесу виробництва та з урахуванням специфіки дослідження аграрний ринок можна поділити на ринок тваринницької й рослинницької продукції. Виробництво тваринницької продукції слугує основним джерелом забезпечення населення повноцінним білком. Саме йому належать ключові позиції у структурі агарного ринку.

Узагальнено, що ринок тваринницької продукції є складною економічною системою, стан та можливості розвитку якої залежать від організаційно-економічних, природно-кліматичних, науково-технічних та політичних чинників. Серед них найважливішими виступають рівень вітчизняного виробництва сільгосппродукції, платоспроможний попит населення, рівень розвитку інфраструктури аграрного ринку, характер зовнішньоекономічних зв'язків тощо.

Структурно ринок тваринницької продукції складається із продукції сільськогосподарського виробництва, продукції переробних галузей та громадського харчування, а також продукції гуртової й роздрібної торгівлі, яка поставляє на ринок продовольчі товари.

Ринок тваринницької продукції як єдину економічну систему можна розглядати як на макро- , так і на мікрорівні. Наші дослідження зосереджені на регіональному ринку тваринницької продукції.

Під регіональним ринком тваринницької продукції будемо розуміти систему стійких взаємовідносин між економічними суб'єктами та їх об'єднаннями, інтереси яких реалізуються в межах певної території, а економічна поведінка визначається параметрами факторів, характерними для місця поширення їх діяльності.

Порівняно з іншими ринковими сегментами, ринок тваринницької продукції складається з ринків окремих продуктів та груп - м'яса, молока і молокопродуктів, яєць тощо. Їх формування відбувається завдяки суб'єктам ринкових відносин, якими є сільськогосподарські товаровиробники різних форм власності, заготівельні, переробні, торгово-посередницькі та інші структури.

Таким чином, для ринку тваринницької продукції характерна наявність різних каналів реалізації, форм купівлі-продажу, посередників та покупців, а також їх взаємодія. Тому регіональний ринок тваринницької продукції не може функціонувати без розвинутої ринкової інфраструктури та її структурних елементів.

Сукупність пов'язаних між собою інститутів з відповідними функціями, які існують на певному регіональному ринку, формують ринкову інфраструктуру. Інфраструктура регіону виступає важливим фактором використання матеріальних та фінансових ресурсів. Необхідність розвитку даної сфери зумовлена розвитком ринкової економіки та одержанням високих кінцевих результатів.

Водночас існуючий рівень регіональної інфраструктури значно відстає у своєму розвитку і значно диференційований від центру до периферії. Тому наше дослідження буде спрямовано на визначення відмінностей формування і функціонування інфраструктури регіонального ринку тваринницької продукції як у вертикальній, так і горизонтальній площинах.

Різноманіття думок щодо сутності інфраструктури дозволяє зробити висновок, що з однієї точки зору інфраструктура - це сукупність галузей і суб'єктів господарювання, а з іншої - сукупність організаційних, виробничих і соціальних функцій ринку.

Формування та розвиток інфраструктури агарного ринку відбувається при взаємодії всіх його структурних елементів як єдиної системи.

На підставі узагальнення підходів різних науковців до сутності інфраструктури зазначимо, що інфраструктура аграрного ринку - це система посередницьких підприємств, які забезпечують безперебійне функціонування господарських взаємозв'язків та суб'єктів ринкових відносин з метою здійснення товарообміну через купівлю-продаж сільськогосподарської продукції з урахуванням попиту та пропозиції і виступає з'єднувальним елементом між товаровиробниками та споживачами продукції.

У дисертаційній роботі визначено поелементний склад інфраструктури агарного ринку та згруповано елементи інфраструктури ринку тваринницької продукції у наступні блоки (рис. 1).

Зазначимо, що процеси реформування галузевого виробництва зруйнували існуючу десятиліттями централізовану систему розподілу тваринницької продукції. Сільськогосподарські виробники і споживачі одержали самостійність у вирішені питань купівлі-продажу тваринницької продукції.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналізуючи взаємозв'язок між приватним товаровиробником тваринницької продукції і торгово-посередницькими структурами виявлено сукупність проблем, які потребують термінового вирішення. В першу чергу необхідно створити умови через прийняття відповідних нормативних актів для ефективного функціонування ланцюга руху тваринницької продукції від товаровиробників до кінцевого споживача. Це можливо внесенням змін до Закону України "Про особисте селянське господарство" та прийняттям Закону України "Про торгово-посередницьку діяльність на позабіржовому ринку сільськогосподарської продукції".

Крім торгово-посередницьких структур у системі агромаркетингу тваринницької продукції іншим ланкам товаропросування продукції до споживача також належить визначальна роль. Ефективне формування інфраструктури регіонального ринку тваринницької продукції вимагає створення комплексної багаторівневої системи, мета якої полягає у задоволенні потреб споживачів та інтересів товаровиробників у визначеному регіоні. Тому надзвичайно важливе комплексне використання всього спектру конкретних та загальних функцій маркетингу.

Встановлено, що однією з альтернатив у впровадженні ефективного управління складовими сільськогосподарського ринку є застосування маркетингового механізму як на регіональному, так і на загальнодержавному рівнях. Тому розвиток комплексної маркетингової інфраструктури передбачає поетапне розв'язання сукупності зовнішніх та внутрішніх проблем і розвиток єдиного маркетингового середовища для здійснення ринкової діяльності.

Методичні підходи дослідження розвитку ринку тваринницької продукції представлено сукупністю методів, що дозволяють оцінити сучасну систему маркетингу на підприємствах регіонального ринку тваринницької продукції; визначити фактори, які впливають на об'єкт дослідження й механізми його функціонування; виділити з них істотні й побудувати їх пріоритетні ряди; оцінити стан та ефективність розвитку інфраструктури ринку; систему ризиків функціонування інфраструктури ринку; розробити перспективну модель збалансованого розвитку елементів інфраструктури галузевого ринку регіону.

У другому розділі "Стан функціонування інфраструктури регіонального ринку тваринницької продукції" проведено всебічний аналіз розвитку регіонального ринку тваринницької продукції, оцінено практику функціонування його маркетингової інфраструктури та фактори, що впливають на ефективність сучасного функціонування маркетингової інфраструктури регіонального ринку тваринницької продукції. Проаналізовано практику формування експортного потенціалу регіонального ринку тваринницької продукції.

Галузь тваринництва має важливе значення для розвитку й успішного функціонування агропромислового сектору економіки області. Встановлено, що Хмельницькій області притаманні потенційні можливості для збільшення виробництва тваринницької продукції: по всіх категоріях господарств утримується 362,9 тис. голів великої рогатої худоби, з них 194,2 тис. голів корів, 312,4 тис. голів свиней і 3481,6 тис. голів птиці. Слід зазначити, що в галузі намітилися позитивні зрушення за рахунок поліпшення використання маточного поголів'я, раціональнішого використання кормових ресурсів.

Досліджено, що структурно ринок тваринницької продукції складається із продукції сільськогосподарського виробництва, продукції переробних галузей і громадського харчування, а також продукції гуртової та роздрібної торгівлі, яка постачає на ринок продовольчі товари. У виробництві м'яса Хмельницька область займає за рейтингом посідає 15 місце, а питома вага у загальному виробництві в Україні становить 2,8 %, у виробництві молока - 5 місце (5,2 %).

Встановлено, що з 1990 по 2006 р. поголів'я великої рогатої худоби у Хмельницькій області по всіх категоріях господарств зменшилося на 69,1 % (з 1165,7 до 360,7 тис. голів). Цьому "сприяли" дистабілізаційні процеси в економіці України та занепад сільськогосподарського виробництва, особливо тваринництва.

Певною мірою зменшення загальної чисельності поголів'я великої рогатої худоби у Хмельницькій області зумовлено диференціацією категорій господарств. Падіння чисельності поголів'я виявлено у сільськогосподарських підприємствах, у фермерських господарствах даний показник збільшився, а у господарствах населення - залишився на тому ж рівні.

Встановлено, що зменшення поголів'я худоби вплинуло на обсяги виробництва продукції тваринництва. Виробництво м'яса в регіоні зменшилося за аналізований період більше, ніж у 2 рази, молока - 1,6 рази, яєць - 2 рази, вовни - у 55 разів (табл. 1).

Таблиця 1

Виробництво основних видів продукції тваринництва у Хмельницькій області, 1990-2006 рр.

Показник	Рік
	1990	1995	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
М'ясо всіх видів (у забійній масі), тис. т	155,5	107,4	74,3	78,5	80,0	77,7	69,2	48,2	47,5
Молоко, тис. т	1086,5	906,0	656,6	729,3	766,6	731,1	749,5	722,5	688
Яйця, тис. шт.	419,3	181,1	159,6	157,6	175,1	181,7	171,8	163,5	219,1
Вовна, т	656	349	29	27	22	17	16	11	12

Джерело: дані Держкомстату України.

При встановленій стійкій динаміці скорочення поголів'я худоби та обсягів виробництва продукції тваринництва в господарствах Хмельницької області, продуктивність тварин майже не змінилася. Середній річний надій молока у господарствах усіх категорій за аналізований період збільшився на 20 %, у господарствах населення - на 38 %.

Основною проблемою реалізації залишається вибір найбільш ефективного каналу розподілу. Основними каналами реалізації великої рогатої худоби є реалізація на переробні підприємства, на ринку та по інших каналах. Обсяги надходження худоби та птиці на переробні підприємства з 2000 по 2006 рр. скоротилися з 45,5 до 26,5 тис. т, але молока - підвищилися на 65 %. Проте питома вага у реалізації переробним підприємствам продукції тваринництва сільськогосподарськими підприємствами постійно знижується. У 2006 р. даний показник по реалізації худоби та птиці склав 17,7 %, молока та молочних продуктів - 18,9 % (на відміну від 32,5 та 48,3 % у 2000 р.).

Процес активізації формування інфраструктури ринку тваринницької продукції та її товарного наповнення характеризується швидкими темпами розвитку основних інфраструктурних елементів. Це зокрема стосується приватних торгово-посередницьких структур, заготівельних пунктів, гуртових ринків, аукціонів, ярмарків живої худоби та інших інфраструктурних елементів (табл. 2).

Таблиця 2

Стан розвитку інфраструктури ринку тваринницької продукції

Суб'єкти ринку	Кількість на кінець відповідного року	Зміна	Темп росту, %
	2004	2005	2006	2005- 2004	2006- 2005	2005/ 2004	2006/ 2005
Україна
Акредитовані біржі	34	34	32	-	-2	100,00	94,12
Агроторгові доми	435	432	430	-3	-2	99,31	99,54
Продовольчі ринки	863	876	897	13	21	101,51	102,40
Обслуговуючі кооперативи	1030	1065	1093	35	31	103,40	102,63
Заготівельні пункти	24254	24576	24906	322	330	101,33	101,34
Хмельницька область
Акредитовані біржі	1	1	1	-	-	100,00	100,00
Агроторгові доми	20	20	13	-	-7	100,00	65,00
Аукціони живої худоби та птиці	-	-	1	-	1	-	-
Виставки та ярмарки	1	1	-	-	-1	100,00	-
Дрібно-гуртові ринки живої худоби та птиці	19	19	21	-	2	100,00	110,53
у тому числі: обласні	1	1	1	-	-	100,00	100,00
районні	18	18	20	-	2	100,00	111,11
Гуртові продовольчі ринки, всього	17	17	14	-	-3	100,00	82,35
у тому числі: обласні	2	2	1	-	-1	100,00	50,00
районні	15	15	12	-	-3	100,00	80,00
Обслуговуючі кооперативи	81	81	86	-	5	100,00	106,17
Заготівельні пункти, всього	1750	1710	1756	-40	46	97,71	102,69
із них із заготівлі: молока	1240	1365	1579	125	214	110,08	115,68
живої худоби	202	138	86	-64	-52	68,31	62,32

Джерело: дані Головного управління агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації.

За дослідженнями функціонування різних учасників маркетингової інфраструктури регіонального ринку тваринницької продукції встановлено необхідність розвитку гуртових ринків. Визначено пріоритетний ряд факторів, які впливають на ефективність функціонування і перспективи розвитку регіонального гуртового ринку тваринницької продукції.

Одним з основних принципів ціноутворення в АПК в умовах переходу до ринку є формування рівноважних цін. Проте на практиці така відповідність трапляється досить рідко, особливо стосовно ринку тваринницької продукції. Це зумовлено дією цілого ряду взаємозв'язаних чинників: наявністю монопольних позицій постачальників ресурсів і відсутністю чистої конкуренції, впливом інфляції, прогресуючими темпами падіння агропромислового виробництва.

Існує потреба в розробці оптимальних механізмів ефективного поєднання і оптимізації інтересів сільськогосподарських товаровиробників і постачальників ресурсів. На нашу думку, при формуванні цін на різні види ресурсів необхідний подвійний підхід: із боку товаровиробників, споживаючих ресурси і з боку їх виробників.

Стабілізація і подальше ефективне функціонування регіонального ринку тваринницької продукції неможливо без зміцнення його експортного потенціалу. Ефективність діяльності характеризується співвідношенням витрат і результатів. Отже, експортно-орієнтовна діяльність виступає найважливішим показником ефективності функціонування підприємств галузі тваринництва. Пошук шляхів і резервів зростання повинен бути направлений на вивчення світових ринків м'яса, молокопродуктів, методів оцінки ефективності експортно-орієнтованої діяльності, а також формування оптимальної структури експортного потенціалу.

Ріст масштабів фальсифікованої м'ясної продукції, збільшення неякісного імпорту тваринницької та відсутність стандартів європейського рівня на молочну продукцію негативно впливає на ефективність функціонування маркетингової інфраструктури регіонального ринку тваринницької продукції. Загальний обсяг експорту продукції в Хмельницькій області за останні три роки зріс на 22,1 %, а масштаби експорту продукції тваринницької галузі збільшилися у 1,6 раза. Питома вага експорту продукції тваринницької галузі зросла з 8,6 до 11,2 %. Таким чином, внаслідок збільшення імпорту продукції тваринництва коефіцієнт покриття імпорту експортом продукції тваринництва у Хмельницькій області у 2006 р. склав 26,3 (порівняно з 153,7 у 2004 р.).

У роботі уточнено категорію економічної безпеки тваринницького підприємства як стану найефективнішого використовування його виробничого потенціалу для запобігання загрозам і забезпечення стабільного функціонування в теперішній час та в майбутньому. Економічна безпека підприємства характеризується сукупністю якісних і кількісних показників.

Для оцінки моніторингу і прогнозування стану економічної безпеки пропонується використовувати ряд індикаторів: частка імпортної тваринницької продукції в загальному обсязі її споживання; ступінь залежності галузі від імпортних поставок; рівень технічної озброєності тваринницьких і переробних підприємств; рівень втрат від стадії виробництва до споживання.

За аналізований період собівартість молока зросла на 33,5 %, м'яса ВРХ - на 29,2 %. Експортна ціна при цьому на молоко і молочні продукти підвищилася на 91,3 %, на масло - 44,9, на сир - на 78,1 %. М'ясо ВРХ 2006 р. не експортувалося. Виявлена тенденція свідчить про середній рівень економічного ризику при здійсненні експортної діяльності на регіональному ринку тваринницької продукції.

У третьому розділі "Напрями розвитку маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції" розроблено методику оцінки ефективності функціонування та розвитку маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції, обґрунтовано ефективну інфраструктуру ринку тваринницької продукції, розроблено перспективи формування та функціонування об'єктів маркетингової інфраструктури регіонального ринку тваринницької продукції.

Розроблена нами методика оцінки ефективності функціонування та розвитку маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції базується на: комплексній оцінці факторів, які впливають на ефективність функціонування і розвиток інфраструктури ринку тваринницької продукції; оцінці сукупності ризиків ефективного функціонування інфраструктури ринку; методиці оцінки рівня економічної відповідальності суб'єктів ринкової діяльності за сукупну ефективність цінової політики як по відношенню до виробників тваринницької продукції, так і до їх кінцевих споживачів.

Згідно з прийнятим нами подвійним підходом до оцінки чинників, що впливають на ефективність розвитку досліджуваної системи - з погляду державного регулювання і з позицій ситуативного маркетингу самих підприємств тваринницької галузі, а також за силою дії і числом об'єктів, що піддаються їм, можна виділити фундаментальні і специфічні ризики на досліджуваному галузевому ринку. Розроблений алгоритм управління системою ризиків ефективності функціонування маркетингової інфраструктури регіонального ринку тваринницької продукції дозволив оцінити її рівень та розробити прогнозні рівні. Аналізом доведено, що їх рівень зросте в два рази (з 3,87 2000 р. до 7,74 2010 р.).

Для оцінки стану, моніторингу і прогнозування економічної відповідальності суб'єктів ринкової діяльності за сукупну ефективність цінової політики як по відношенню до товаровиробників тваринницької продукції, так і до її кінцевих споживачів може бути використаний ряд індикаторів: частка імпорту тваринницької продукції в обсязі споживання; ступінь залежності галузі від імпортних поставок; рівень технічної озброєності галузі; рівень втрат на стадії виробництва і споживання тощо.

Зазначимо, що оцінка економічної відповідальності по всіх функціональних складових маркетингової діяльності на основі статистичних методів обробки інформації значною мірою ускладнена, оскільки вони не підлягають узагальненню і зведенню до єдиного критерію. Враховуючи специфіку галузевого виробництва, вважаємо за доцільне визначення економічної відповідальності управління по сукупному критерію, розрахованому за допомогою приватних функціональних критеріїв на основі висновків кваліфікованих експертів.

Приватні функціональні критерії економічної відповідальності розробляються за експертною бальною оцінкою втрат (неефективності) виробництва. Механізм розрахунку сукупного критерію економічної відповідальності у сфері функціонування маркетингової інфраструктури можна представити таким чином (табл. 3).

Таблиця 3

Прогноз рівня економічної відповідальності суб'єктів господарювання у сфері маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції

Приватні функціональні критерії	2000 р.	2006 р.	2010 р.
	Значення критерію	Питома вага	Економічна відповідаль-ність	Значення критерію	Питома вага	Економічна відповідаль-ність	Значення критерію	Питома вага	Економічна відповідаль-ність
Ефективність цінової політики на тваринницьку продукцію	4	0,18	0,72	5	0,15	0,75	7	0,17	1,19
Справедливість системи ціноутворення на продукцію тваринництва для сільськогосподарських товаровиробників	6	0,11	0,66	7	0,13	0,91	9	0,14	1,26
Оптимальність каналів реалізації тваринницької продукції ( кількість посередників)	5	0,15	0,75	6	0,11	0,66	8	0,12	0,96
Висока якість вітчизняної тваринницької продукції	6	0,12	0,72	7	0,10	0,7	8	0,12	0,96
Ефективність інфраструктури галузевого ринку	4	0,09	0,36	6	0,12	0,72	7	0,13	0,91
Дієва структура гуртового ринку тваринницької продукції	6	0,05	0,30	7	0,09	0,63	8	0,05	0,40
Раціональність поєднання гуртової і роздрібної реалізації тваринницької продукції	6	0,12	0,72	6	0,13	0,78	7	0,09	0,63
Забезпеченість продовольчої безпеки держави та регіону тваринницькою продукцією	3	0,06	0,18	5	0,05	0,25	7	0,06	0,42
Наявність ефективних шляхів просування вітчизняної тваринницької продукції на зовнішній ринок	3	0,08	0,24	6	0,09	0,54	7	0,08	0,56
Ефективні механізми розвитку тваринницької галузі в регіоні та Україні в цілому	5	0,04	0,20	6	0,05	0,30	7	0,05	0,35

Джерело: розрахунки автора по розробленій методиці згідно даним експертної оцінки; значення критерію можуть змінюватися в межах від 1 до 10: 1 - деградація структурних і функціональних складових виробництва і реалізації тваринницької продукції; 10 - ефективний розвиток.

Розраховано, що сукупний показник економічній відповідальності суб'єктів господарювання у сфері маркетингової інфраструктури регіонального ринку тваринницької продукції зросте на 57,9 % (з 4,84 у 2000 р. до 7,64 у 2010 р.).

Відмітимо, що політика держави у сфері функціонування маркетингової інфраструктури регіонального ринку тваринницької продукції повинна бути направлена на збільшення, у міру зростання виробництва продукції, обсягів її реалізації, а, головне, на нарощування експортного потенціалу. Досягнути цього можна за рахунок ефективного захисту досліджуваного ринку від іноземних виробників, стимулювання експорту, підтримки вітчизняних товаровиробників, зниження податкового навантаження.

Важливість інфраструктури як інструмента в прийняті управлінських, регуляторних рішень потребує визначення і розрахунку показників дієвості інфраструктури Хмельницької області, в тому числі її загального показника.

Для цього пропонується використання системи розроблених показників, які обліковуються державною статистикою і безпосередньо або непрямо відображають потенційні характеристики окремих районів. Аналізуючи регіональний розвиток інфраструктури ринку тваринницької продукції у Хмельницькій області, встановлено зв'язок між ступенем її розвитку і економічною ефективністю функціонування галузі.

Рекомендовано для визначення напрямів формування ефективних механізмів функціонування і розвитку регіонального ринку тваринницької продукції та його інфраструктури застосовувати сценарний підхід. Розроблено прогноз поступового розвитку регіонального ринку тваринницької продукції.

Доцільно здійснювати розробку прогнозів розвитку виробництва продукції галузі та розвитку її маркетингової інфраструктури за допомогою аналізу факторів (з урахуванням експертних оцінок), а також розробленої автором методики оцінки ефективності функціонування та розвитку маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції.

На підставі розробленого прогнозу поступового розвитку регіонального ринку тваринницької продукції зазначимо, що у 2010 р. прогнозується збільшення поголів'я ВРХ до 470 тис., свиней - до 450 тис. голів. Виробництво м'яса всіх видів зросте до 98,6 тис. т, молока - до 950 тис. т. Прогнозується ріст продуктивності тварин, рентабельності виробництва та реалізації продукції тваринництва, а також збільшення експорту останньої майже у 1,6 раза.



Висновки

Дисертаційне дослідження, в основу якого покладено наукові напрацювання попередників, первинна інформація, узагальнена за допомогою розроблених, вдосконалених і апробованих автором методів і методичних підходів, досвід, одержаний в процесі їх практичної перевірки та заздалегідь висунутої робочої гіпотези, має результатом наступні висновки:

1. Аграрний ринок, як цілісна сукупність відокремлених, пов'язаних з агропромисловим виробництвом, товарних ринків, що функціонують для забезпечення виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, становить одне з ключових завдань ринкової трансформації аграрного сектору національної економіки.

2. Досліджуваний ринок тваринницької продукції має свою інфраструктуру. Формування інфраструктури регіонального ринку тваринницької продукції включає створення комплексної багаторівневої системи, мета якої полягає в задоволенні потреб споживачів та інтересів товаровиробників у регіоні. Однією з альтернатив впровадження ефективного управління складовими сільськогосподарського ринку є застосування маркетингового механізму як на регіональному, так і на загальнодержавному рівнях. Ефективне функціонування регіонального ринку тваринницької продукції можливе за умови системності складових маркетингової інфраструктури (торгово-посередницьких структур, заготівельних пунктів, гуртових ринків, товарних бірж, агроторгових домів, аукціонів і виставок-ярмарків, обслуговуючих кооперативів).

3. Проведені дослідження дозволили розробити методику вивчення розвитку ринку тваринницької продукції, що дає можливість оцінити систему маркетингу на підприємствах ринку тваринницької продукції, визначити фактори, що впливають на ефективність його функціонування, виділити з них істотні й побудувати їх пріоритетні ряди, оцінити стан та ефективність інфраструктури ринку, систему ризиків її функціонування та розробити перспективну модель збалансованого розвитку елементів інфраструктури галузевого ринку.

4. За період з 1990 по 2006 р. поголів'я великої рогатої худоби у Хмельницькій області по всіх категоріях господарств зменшилося на 69,1 % (з 1165,7 до 360,7 тис. голів). Проте тваринництво має важливе значення для розвитку й успішного функціонування агропромислового сектору економіки області, оскільки питома вага галузі складає понад 35 %. Дослідженнями встановлено, що Хмельницькій області притаманні потенційні можливості для збільшення виробництва тваринницької продукції. Намітилися позитивні зрушення за рахунок поліпшення використання маточного поголів'я, раціональнішого використання кормових ресурсів.

5. Виробництво м'яса в регіоні зменшилося за аналізований період більше, ніж у 2 рази, молока - 1,6, яєць - 2, вовни - у 55 разів. При встановленій стійкій динаміці скорочення поголів'я худоби та обсягів виробництва продукції тваринництва в господарствах Хмельницької області, продуктивність тварин майже не змінилася. Середній річний надій молока у господарствах усіх категорій за аналізований період збільшився на 20 %, у господарствах населення - на 38 %.

У виробництві м'яса Хмельницька область посідає за рейтингом 15 місце, а питома вага у загальному виробництві в Україні складає 2,8 %, у виробництві молока - 5 місце (5,2 %). Основними каналами реалізації продукції тваринництва є: переробні підприємства, ринок, інші канали. Обсяги надходження худоби та птиці на переробні підприємства з 2000 по 2006 рр. скоротилися з 45,5 до 26,5 тис. т, проте молока - підвищилися на 65 %.

6. За дослідженнями функціонування різних учасників маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції встановлено необхідність розвитку гуртових ринків. Визначено пріоритетний ряд факторів, які впливають на ефективність функціонування та перспективи розвитку гуртового ринку тваринницької продукції.

7. Зважаючи на стан і динаміку цінової політики на ринку тваринницької продукції, можна стверджувати, що вона визначається наступним рядом факторів: сезонністю, наближенням чи віддаленням різноманітних релігійних свят та посту, днем тижня, часом дня. Зараз виникла досить суперечна ситуація на ринку продуктів свинарства. Існуючий ціновий механізм і рівень цін не спонукають сільськогосподарських виробників до розширення обсягів збуту продукції на сировинному ринку свинини, роблять недоцільним збільшення виробництва останньої, обмежуючи цим можливості самих м'ясопереробних підприємств по нарощуванню в них виробництва. На ринку тваринницької продукції необхідна розробка оптимальних механізмів ефективного поєднання і оптимізації інтересів сільськогосподарських товаровиробників і постачальників ресурсів. На нашу думку, при формуванні цін на різні види ресурсів необхідний подвійний підхід: з боку товаровиробників, споживаючих ресурси, та з боку їх виробників.

8. Ріст масштабів фальсифікованої м'ясної продукції, збільшення неякісного імпорту тваринницької та відсутність стандартів європейського рівня на молочну продукцію негативно відображається на ефективності функціонування маркетингової інфраструктури регіонального ринку тваринницької продукції. Загальний обсяг експорту продукції в Хмельницькій області за останні три роки зріс на 22,1 %, а масштаби експорту продукції тваринницької галузі збільшилися в 1,6 раза. Питома вага експорту продукції тваринницької галузі зросла з 8,6 до 11,2 %, проте поширюється виробництво та реалізація фальсифікованої продукції галузі. Як засвідчила розроблена методика проведення оцінки сукупного показника ефективності розвитку експортного потенціалу тваринницької галузі у Хмельницькій області, за аналізований період має місце тенденція його росту - з 17,81 у 2004 р. до 21,03 у 2006 р.

9. Для визначення напрямів удосконалення досліджуваної проблеми розроблено методику оцінки ефективності функціонування та розвитку маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції. Використовуючи дану методику встановлено, що сферу зовнішнього середовища прямої дії, яка впливає на досліджуваний об'єкт, характеризують такі чинники: поширення тіньових механізмів "використання" бюджетних коштів, які виділяються державою на розвиток сільського господарства (9,61 %), наявність гальмуючого характеру існуючої податкової політики (9,57 %), ціновий диспаритет на тваринницьку продукцію і матеріально-технічні ресурси (9,38 %), деградація ресурсного потенціалу аграрного сектору економіки (8,81 %), неефективність системи державного регулювання виробничої діяльності в сфері виробництва тваринницької продукції (8,06 %). За розрахунком пріоритетного ряду чинників внутрішнього середовища, які впливають на ефективність функціонування та розвиток інфраструктури ринку тваринницької продукції, найвпливовішими з них є: порушення технологічної дисципліни виробництва продукції тваринництва (9,6 %), негативні наслідки функціонування тваринницької галузі у минулі роки (9,13 %), труднощі господарств галузі налагодженні оптимальних каналів збуту виробленої продукції (8,24 %), неефективне використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств (7,71 %).

10. Згідно з прийнятим нами подвійним підходом до оцінки чинників, що впливають на ефективність розвитку досліджуваної системи - з погляду державного регулювання і з позицій ситуативного маркетингу самих підприємств тваринницької галузі, прогноз величини сукупного фундаментального ризику функціонування системи припускає, що його рівень зросте в два рази (з 3,87 у 2000 р. до 7,74 у 2010 р.). У встановленій системі ризиків прогнозується найбільше зростання загроз групи економічних ризиків. Визначено, що рівень сукупного показника економічній відповідальності суб'єктів господарювання у сфері маркетингової інфраструктури регіонального ринку тваринницької продукції зросте на 57,9 % (з 4,84 у 2000 р. до 7,64 у 2010 р.) внаслідок прогнозованого розвитку галузевого виробництва, вдосконалення маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Туржанський В. А. Реалізація молока і молокопродуктів на організованому продовольчому ринку / В. А. Туржанський // Актуальні проблеми розвитку регіону : науковий збірник / [за ред. І.Г. Ткачук.] - Івано-Франківськ : ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, 2007. - Вип. ІІІ. - Т. 2. - С. 381-385.

2. Туржанський В. А. Формування регіонального ринку тваринницької продукції / В. А. Туржанський // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2007. - Т. 3, № 6. - С. 212-215.

3. Туржанський В. А. Формування експортного потенціалу регіонального ринку тваринницької продукції / В. А. Туржанський // Вісник Хмельницького національного університету: Економічні науки. - 2008. - Т. 2, № 2. - С. 90-93.

4. Туржанський В. А. Місце та роль торгово-посередницьких структур при реалізації тваринницької продукції / В. А. Туржанський // Науковий вісник Національного аграрного університету / [редкол. : Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін.]. - К., 2007. - Вип. 110. - Ч. 2. - С. 231-234.

5. Туржанський В. А. Проблеми державного регулювання ринку тваринницької продукції: сучасний стан та проблеми вирішення / В. А. Туржанський, І. В. Свиноус // Економіка : проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. -- Дніпропетровськ : ДНУ, 2006. - Т. 3, № 212. - С. 602-609.

6. Туржанський В. А. Підвищення ефективності формування й використання м'ясних ресурсів у регіоні / В. А. Туржанський, С. Р. Камілова // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства : Економічні науки. - Х. : ХНТУСГ, 2006. - Вип. 34. - С. 212-215.

7. Туржанський В. А. Реалізація продукції свинарства господарствами приватного сектору через систему торгово-посередницьких структур / В. А. Туржанський, І. В. Свиноус // Економіка АПК. - 2006. - № 8. - С. 135-138.

8. Туржанський В. А. Реалізація продукції великої рогатої худоби господарствами приватного сектору через систему торгово-посередницьких структур / В. А. Туржанський, І. В. Свиноус // Економіка АПК. - 2006. - № 10. - С. 82-86.

9. Туржанський В. А. Розвиток посередництва на ринку на ринку м'ясної продукції / В. А. Туржанський, І. В. Свиноус // Економіка АПК. - 2004. - № 5. - С. 122-125.

Матеріали наукових конференцій

10. Туржанський В. А. Ярмаркова торгівля як стимулятор розвитку торгово-посередницької діяльності на ринку тваринницької продукції / В. А. Туржанський // [зб. наук. праць за редакцією доктора с.-г. наук, професора М. І. Бахмата]. - Кам'янець-Подільський, 2004. - Вип. 12, Т. 2. - С. 26-29.

11. Туржанський В. А. Передумови виникнення та особливості діяльності торгово-посередницьких структур на ринку тваринницької продукції / В. А. Туржанський // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства : Економічні науки. - Х. : ХНТУСГ, 2004. - Вип. 32. - С. 331-335.

12. Туржанський В. А. Формування маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції / В. А. Туржанський // [зб. наук. праць за редакцією доктора с.-г. наук, професора М. І. Бахмата.] - Кам'янець-Подільський : ФОП Сисин О.В., 2007. - Вип. 15, Т. 2.- С. 196-200.



АНОТАЦІЯ

Туржанський В.А. Функціонування та розвиток маркетингової інфраструктури ринку тваринницької продукції. - Рукопис.

...