Розвиток соціального комплексу регіону в умовах інтеграційних процесів (на прикладі Харківщини)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Інтеграційні процеси, що відбуваються в економіці України, визначають актуальність наукової розробки проблем розвитку соціального комплексу регіону. Соціальні процеси в територіально-організаційних системах протягом тривалого часу не зазнавали кардинальних змін. Від ефективності управління цими процесами багато в чому залежить хід економічних реформ у цілому.

Певні труднощі в підвищенні ефективності прийнятих рішень у соціально-економічних системах пов'язані з існуючою на практиці невідповідністю між складністю проблем, що виникають, і традиційними методами їх розв'язання. Наростаючі флуктуації середовища функціонування й розвитку різних соціосистем і коливання конкурентних інтересів суб'єктів ринкових відносин у них, часте виникнення комплікаційних управлінських проблемних ситуацій підсилили необхідність застосування науково обґрунтованих методів у виборі альтернативних рішень з використанням прогресивних управлінських технологій, що базуються на законах і принципах управління суспільним розвитком. Актуалізуються фундаментальні дослідження форм прояву й сутності законів системології організації соціальних систем, таких як закони синергії, організаційного збереження, когерентної взаємодії елементів вищої й нижчої організованості із зовнішнім середовищем, обліку системи потреб суб'єктів соціально-економічних процесів.

Основою методології розробки стратегії управління соціальним комплексом у суспільстві є чітка постановка цілей на всіх рівнях його управління. При цьому необхідно виходити із зв'язку між соціальним та економічним розвитком суспільства, тобто враховувати взаємодію їх цільових настанов.

Проблеми розвитку соціального комплексу регіону знайшли відображення в наукових працях багатьох провідних українських і зарубіжних учених. Вагомий внесок у розробку окремих аспектів цієї проблеми зробили Беккер Г., Блінова А., Вейсборг Б., Гальчинський А., Долішній М., Дорогунцов С., Маршал А., Мінцер Дж., Петті В., Рікардо Д., Сміт А., Струмілін С., Шульц Т. та ін. Методологічним питанням використання економіко-статистичних методів в управлінні соціальним комплексом присвячені роботи Гейця В., Герасименко С., Данилишина Б. та ін. Територіальні аспекти розвитку соціального комплексу висвітлюють у роботах такі науковці, як Куценко В., Лисецький А., Маркова В., Мірошник О., Омелянович Л., Степаненко А., Стеченко Д., Столяров В., Чернюк Л., Фащевський М. та інші.

Проте зазначене питання залишається недостатньо вивченим як в українській, так і світовій науці. У цей час актуалізується наукова проблема дослідження розвитку соціального комплексу регіону. Надзвичайно важливим для сучасної України є налагодження такого організаційно-економічного забезпечення регіонального розвитку соціального комплексу, який би на основі впровадження принципів прозорості, відповідальності, результативності сприяв істотному підвищенню рівня економічної ефективності й досягненню соціальної справедливості в цій сфері.

Аналіз наявних досліджень свідчить, що у більшості з них відсутнє комплексне бачення концептуальної моделі розвитку соціальної сфери, її пріоритетів на коротко- і довгострокову перспективу. Без цього неможливе обґрунтування адекватної для умов України стратегії реформування соціального комплексу і прийняття відповідних законодавчих актів. Цим визначається актуальність і вибір теми дисертаційної роботи, її наукова та прикладна значимість.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці теоретико-методичних основ і практичних підходів до вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку соціального комплексу регіону в умовах інтеграційних процесів з урахуванням світового й вітчизняного досвіду.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність постановки та розв'язання наступних завдань:

- визначити сутність соціального комплексу регіону та теоретико-методологічні засади його розвитку в умовах євроінтеграції;

- дати комплексну оцінку трансформаційним процесам, що відбуваються в соціальному комплексі в сучасних умовах;

- проаналізувати стан, виявити тенденції і закономірності розвитку соціального комплексу регіону в умовах реалізації євроінтеграційних процесів на макро- і мезорівнях;

- розробити методологічні та методичні підходи до прогнозування основних параметрів соціального комплексу регіону на період до 2015 р.;

- обґрунтувати напрями оптимізації соціального розвитку регіону з урахуванням структурних зрушень та загальноєвропейських тенденцій;

- визначити шляхи вдосконалення організаційних і економічних механізмів стратегічного розвитку соціального комплексу регіону.

1. Теоретико-методологічні аспекти розвитку соціального комплексу регіону

Викладено авторське визначення соціального комплексу регіону та структурної інтерпретації його управління з урахуванням тенденцій розвитку світового ринку та перехідної економіки України, її інтеграції до європейських структур на основі поєднання лінійно-функціонального корпоративного управління та координації методами й засобами державного регулювання.

Вихід України на шлях формування економіки знань вимагає подальшого розвитку соціального комплексу, вдосконалення планування і прогнозування його показників, посилення їх впливу на підвищення ефективності виробництва та якості робіт. З розвитком теорії і практики соціального планування воно поширюється й на інші сфери діяльності. Планування розвитку соціального комплексу потрібно розглядати як єдність пізнавальної і суспільно перетворюючої форми управління. На регіональному рівні слід ураховувати територіально-адміністративні й національні особливості, що обумовлює необхідність розгляду регіональної та галузевої специфіки. Основними цілями і завданнями стратегічного планування розвитку соціального комплексу є забезпечення зростання життєвого рівня населення, зниження соціальної нерівності й досягнення соціальної однорідності.

Як свідчать результати досліджень, розвиток соціального комплексу й ринку послуг у перспективі повинен відбуватися за логістичною кривою. Із самого початку це надзвичайно уповільнений процес руху будь-яких ознак прогресу, що змінюється з наростаючим прискоренням, за яким наступає завершальний етап насичення. Сьогодні у світі серед трьох головних секторів економіки - промисловості, сільського господарства, соціального комплексу - пріоритет належить останньому.

Соціальний комплекс регіону, на нашу думку, являє собою сукупність видів економічної діяльності, спрямованих на задоволення потреб населення, а саме: системи освіти й охорони здоров'я, сфери культури, житлово-комунального господарства (ЖКГ), транспортного обслуговування населення, торгівлі й ресторанного господарства, туризму і рекреаційної діяльності.

Соціальний комплекс регіону характеризується спільністю територіального розміщення, тісним взаємозв'язком його складових, залежністю від інтеграційних процесів. Недостатній рівень одного або кількох видів економічної діяльності може призвести до уповільнення розвитку соціального комплексу в цілому або його руйнування.

2. Аналіз і оцінка сучасного стану й динаміки розвитку соціального комплексу регіону

Проаналізовано сучасний стан і виявлено тенденції розвитку соціального комплексу Харківського регіону.

Розвиток соціальної сфери Харківщини є важливим фактором ефективного функціонування соціального комплексу України в цілому.

Незважаючи на зростання мережі закладів освіти в області, в цій сфері існують проблеми, зокрема, ті, що стосуються збереження та зміцнення матеріально-технічної бази й кадрового потенціалу, економічного стимулювання ефективного функціонування мережі державних і комунальних навчально-виховних закладів; загострення потреби в нарощуванні обсягів пропозиції та споживання послуг суспільного дошкільного виховання, яке занепадає насамперед через неконтрольованість процесів приватизації, перепрофілізації і ліквідації об'єктів, збільшення вартості послуг; підвищення комплексності житлової забудови мікрорайонів міста завдяки її доповненню нормативно передбаченими дитячими дошкільними та загальноосвітніми закладами, прискорення темпів введення в дію освітянських потужностей; оптимізації політики бюджетного фінансування галузі на засадах урахування її реальних потреб та програмно-цільового планування видатків на розвиток інфраструктури, навчально-лабораторної бази, кадрового потенціалу, інформатизації; нормативно-правового врегулювання та започаткування експерименту з довгострокового кредитування фахової освіти.

Діяльність системи охорони здоров'я Харківської області спрямована на забезпечення якісної медичної допомоги кожному громадянину, впровадження нових ефективних механізмів фінансування та управління цим видом діяльності, створення умов для формування здорового способу життя.

Слід зазначити високу забезпеченість населення лікарями всіх спеціальностей Харківського, Балакліївського й Барвінківського районів області. Стосовно середнього медичного персоналу ситуація не така сприятлива. Недостатньо забезпечені ним жителі Харківського, Вовчанського, Дергачівського, Сахновщинського районів. Це вимагає вжиття негайних заходів щодо стабілізації ситуації шляхом створення економічної зацікавленості середнього медичного персоналу, коригування освітніх програм щодо його підготовки.

Аналіз статистичних показників дозволив виявити наступні тенденції розвитку соціального комплексу Харківського регіону, а саме:

- істотне погіршення матеріально-технічної бази комплексу та стану її відтворення, що зумовлено зниженням обсягів фінансування перш за все бюджетних галузей соціального призначення;

- занепад дошкільної ланки освіти насамперед через неконтрольованість процесів приватизації, перепрофілізації та ліквідації об'єктів, збільшення вартості послуг, зниження темпів уведення в дію освітянських потужностей;

- необґрунтоване скорочення існуючої мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я, особливо в сільській місцевості;

- поява нових структур (сімейна медицина), впровадження нових технологій (телемедицина) у сфері охорони здоров'я, з одного боку, та погіршення рівня обслуговування населення, спричинене недостатнім фінансуванням, з іншого;

- у сфері культури - неухильне зменшення рівня забезпеченості населення місцями для глядачів у залах для демонстрування фільмів у закладах культури клубного типу. Водночас книжковий фонд бібліотек у розрахунку на 100 чол. збільшився з 903 (1990 р.) до 1016 од. (2007 р.). В діяльності закладів культури активно впроваджуються нові технології, зокрема, електронні каталоги, бібліотеки тощо;

- у сфері торгівлі триває активне формування мережі багатопрофільних і спеціалізованих підприємств (магазинів, універсамів, гіпермаркетів з різноманітним асортиментом продовольчих і супутніх товарів, будинків торгівлі й торгових центрів з універсальними асортиментами товарів, магазинів меблів, телерадіоапаратури й побутової техніки, будматеріалів), які відрізняються кращими можливостями для раціоналізації технології обслуговування й інших процесів, розширенням спектру додаткових послуг;

- динаміка мережі об'єктів ресторанного господарства характеризується збільшенням кількості і частки установ швидкого обслуговування, технологія організації виробництва яких орієнтована на використання продукції високого ступеня готовності;

- туризм на Харківщині стає все більше діючим засобом формування ринкового механізму господарювання, надходження коштів у бюджет, створення додаткових робочих місць, залучення широких верств населення до здорового способу життя, сприяє раціональному відпочинку й дозвіллю.

3. Напрями вдосконалення функціонування соціального комплексу регіону в контексті євроінтеграції

Розроблені наступні моделі: прогнозування розвитку соціального комплексу Харківської області у розрізі видів діяльності на 2010 і 2015 рр. з використанням багатофакторного регресійного аналізу. Розраховані показники перспективного розвитку звірялися і зіставлялися з паралельно розробленими моделями за математичними трендовими рівнями, які підтверджували точність прогнозу; прогнозування розвитку об'єктів соціального комплексу регіону з урахуванням оптимальності їх розміщення стосовно інтенсивності купівельних потоків на основі використання методів парних порівнянь і розміщення пріоритетів; визначення ефективності діяльності об'єктів матеріально-побутової сфери соціального комплексу регіону із застосуванням кореляційно-регресійного аналізу.

Істотною перевагою наших моделей є використання спеціально розробленого пакета прикладних програм, які реалізовані у вигляді надбудов до широко застосовуваного пакета електронних таблиць Office Excel 2007.

Показники здійсненого нами прогнозу свідчать про підвищення значимості соціального комплексу для ефективного розвитку території, підтверджують виявлену нами тенденцію зростання соціального комплексу.

Запропонована модель прогнозування розвитку й розміщення об'єктів соціального комплексу регіону з урахуванням вигідності їх розміщення стосовно інтенсивності купівельних потоків базується на використанні унікального математичного апарату - методів парних порівнянь і розміщення пріоритетів та застосуванні персонального комп'ютера.

Для одержання оцінки заповнювалася спеціальна анкета, де враховувалася зручність розміщення об'єкта соціального комплексу міста щодо інтенсивності купівельних потоків, тобто близькість зупинок транспорту, часто відвідуваних закладів, місць відпочинку, туристичних маршрутів тощо.

Попарна оцінка проводилася з використанням символів: > - краще, вигідніше; - краще або однаково; = - однаково; - гірше або однаково; < - гірше.

Основним узагальнюючим показником фінансово-господарської діяльності підприємства є прибуток. Тому необхідно оцінити, як вигідність розміщення впливає на цей показник. Для цього розраховується регресійна функція прибутку за обстеженими підприємствами такого виду:

ПР = f (X1, X2, X3, X4), (1)

де X1 - товарообіг, тис. грн.; X2 - кількість посадкових місць; X3 - чисельність працівників підприємства; X4 - кількісна оцінка дислокації підприємства стосовно інтенсивності купівельних потоків.

У результаті проведеного дослідження діяльності 23 підприємств харчування м. Харків і розрахунків регресійна функція прибутку має такий вигляд:

ПР = 1,7985 + 0,0287X1 + 2,1765X2 - 0,0247X3 + 12,7542X4. (2)

Частка поясненої варіації у всій динаміці змін, що виражається коефіцієнтом детермінації, висока - 0,92355.

У регресійному рівнянні прибутку підприємств харчування X4 - вигідність розміщення підприємства стосовно інтенсивності купівельних потоків. Щоб урахувати (або вилучити) ренту (прибуток), одержувану через вигідність розміщення, на нашу думку, необхідно здійснювати розрахунки за формулою:

РР i = В4 x (X4 i - X4 MIN), (3)

де В4 - коефіцієнт дислокації підприємства харчування в регресійному рівнянні прибутку; X4 i - кількісний коефіцієнт дислокації конкретного підприємства; X4 MIN - мінімальний коефіцієнт вигідності розміщення підприємства у вибірці.

У нашому випадку формула матиме вигляд:

РР i = 12,7542 (X4 i - X4 MIN), (4)

де РР i - сума, одержувана колективом підприємства харчування за рахунок вигідності розміщення, що підлягає вилученню (при оренді) або обліку (при оцінці вартості).

Оцінку вартості підприємств соціального комплексу необхідно здійснювати з урахуванням вигідності розміщення, а орендні платежі поставити в залежність від прибутку, при визначенні якого враховують множину факторів. Це дозволить ефективно вирішувати економічні проблеми підприємств міста, посилити зацікавленість трудових колективів у підвищенні продуктивності праці, якості обслуговування, зниженні витрат і зростанні рентабельності. Практичне застосування розробленого програмного забезпечення для врахування у вартості об'єкта соціального комплексу вигідності його розміщення дозволить підвищити наукову обґрунтованість прийнятих управлінських рішень, якість аналітичної роботи в цьому напрямі.

У дисертації розроблена модель визначення ефективності діяльності об'єктів соціального комплексу на основі застосування кореляційно-регресійного аналізу, що дає змогу враховувати всі фактори, що впливають на суму прибутку підприємства, й відбирати їх за величиною коефіцієнтів кореляції й детермінації критерієм Дурбіна-Ватсона. Обґрунтована доцільність її застосування при моделюванні розвитку та оцінці ефективності не тільки підприємств транспортного обслуговування населення, але й інших видів діяльності матеріально-побутової сфери соціального комплексу регіону при коректному відборі факторних ознак. Ефективність діяльності об'єктів соціального комплексу визначалася на основі показників роботи 27 підприємств транспорту Харківщини, що здійснюють соціальні перевезення пасажирів, які вибрані із 64 обстежених транспортних підприємств. Аналізувалися наступні фактори, що впливають на прибуток (Y): X1 - виручка від реалізації робіт (послуг), тис. грн.; X2 - витрати, тис. грн., X3 - чисельність працівників, чол.; X4 - продуктивність праці на 1 робітника, тис. грн.; X5 - середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.

Визначення ефективності діяльності об'єктів соціального комплексу здійснювалося по кожному підприємству за формулою:

Кi ЕФ. = П ф. i / П Р. i, (5)

де Кi ЕФ. - коефіцієнт ефективності діяльності i-го об'єкта, од.; П ф. i - фактична величина прибутку i-го підприємства, тис. грн.; П Р. i - величина прибутку i-го підприємства, отримана розрахунковим шляхом за рівнянням регресії. Анкетування працівників підприємств показало, що розроблена методика визначення ефективності діяльності об'єктів соціального комплексу проста для розрахунку і зрозуміла кожному працівнику. Використання її в практиці аналітичної роботи фахівців апарату управління міста дозволить підвищити якість порівняльного аналізу й точність оцінки в умовах ринку при використанні разом із традиційними показниками ефективності.

Необхідність прискорення економічного зростання на новій якісній основі, нові вимоги до соціального комплексу, посилення залежності регіонального соціально-економічного розвитку від світової економіки, курс України на євроінтеграцію створюють як нові можливості, так і нові проблеми, вирішенню яких повинен сприяти соціальний розвиток. Повноцінна стратегія соціального розвитку кожного регіону, як і України в цілому, повинна враховувати всі просторові аспекти. Головні цілі стратегії регіонального соціального розвитку - це формування єдиного соціального простору, забезпечення гармонійного соціального розвитку регіонів, зниження існуючих міжрегіональних соціально-економічних диференціацій, поліпшення практики організації й фінансування мережі об'єктів соціальної інфраструктури, яка має забезпечити доступність для населення широкого спектра послуг.

Висновки

трансформаційний соціальний євроінтеграційний

Результати дисертаційного дослідження дають змогу зробити висновки теоретичного й науково-практичного спрямування.

1. Соціальний комплекс регіону як сукупність видів економічної діяльності, спрямованих на задоволення потреб населення (система освіти й охорони здоров'я, сфера культури, ЖКГ, транспортне обслуговування населення, торгівля й ресторанне господарство, туризм і рекреаційна діяльність), характеризується спільністю територіального розміщення, тісним взаємозв'язком його складових, залежністю від інтеграційних процесів. Недостатній розвиток одного або кількох із вищезазначених видів економічної діяльності призводить до уповільнення розвитку соціального комплексу в цілому або його руйнування. Інтеграційні процеси безпосередньо впливають на регіональний соціальний комплекс.

2. Пріоритетами розвитку системи освіти Харківщини, реалізація яких сприятиме досягненню головної мети її функціонування, а саме забезпеченню конституційних гарантій доступності та рівності прав громадян на отримання освіти, поліпшенню інтелектуальних та професійно-кваліфікаційних характеристик людського капіталу, підвищенню культурного рівня, вдосконаленню моральних засад і світогляду населення, є розвиток її матеріально-технічної бази; спрямованість на регулярне покращення наукового рівня, фундаментальності та практичної орієнтації базових і фахових знань, якість котрих гарантуватиме конкурентоспроможність споживачів освітніх послуг на ринку праці; поглиблення впливу всіх ланок системи освіти на процеси соціалізації та всебічного розвитку особистості як найвищої соціальної цінності; формування в умовах ринкових відносин оптимальних кваліфікаційних і психологічних ознак професійної придатності економічно активного населення регіону; становлення системи безперервної освіти на основі принципів її спадкоємності, багатоступеневості.

3. Перебудова сфери охорони здоров'я Харківщини має здійснюватись водночас у трьох напрямах, охоплюючи вдосконалення ресурсного забезпечення, структури та управлінських засад. Основними заходами реформування галузі повинні стати: реструктуризація з наданням переваги менш ресурсовитратним, а відтак ефективнішим ланкам (зокрема, амбулаторно-поліклінічній), розвиток технічно й технологічно досконаліших видів обслуговування та послуг; застосування дієвих механізмів фінансування, в тому числі оптимізація розподілу й витрачання бюджетних коштів, залучення позабюджетних джерел фінансування; зміцнення потенціалу майбутнього розвитку через збереження системоутворюючих елементів і складових, поліпшення територіальної організації мережі об'єктів охорони здоров'я, інфраструктурного та кадрового забезпечення галузі на підставі спеціально розроблених механізмів їх послідовного вдосконалення. Ефективнішому використанню трудового потенціалу сфери охорони здоров'я регіону сприятимуть підтримка фахових наукових шкіл і науково-дослідних установ Харківщини, раціональне впровадження наявних науково-інформаційних ресурсів, підвищення вимог до підготовки практикуючих і наукових кадрів.

4. Покращенню умов культурного та естетичного розвитку населення Харківської області, пожвавленню обласного культурно-мистецького життя сприятиме вдосконалення ресурсного забезпечення закладів, які надають суспільно необхідні послуги, реалізація міських, районних, селищних програм змістовного дозвілля дітей, підлітків та студентської молоді, стимулювання ініціативи зі створення культурно-розважальних центрів і зон відпочинку, а також туристично-екскурсійної діяльності. Необхідне впровадження ефективних механізмів фінансування та розбудови закладів низових ланок, розвиток спонсорсько-меценатської активності, подальша масова комп'ютеризація робочих місць читачів і працівників бібліотек, формування електронних каталогів бібліотечних та музейних фондів.

5. Заходи щодо розвитку торгівлі та ресторанного господарства Харківщини потребують створення системи оптово-роздрібних товарних ринків - спеціалізованих (з продажу м'яса, риби, овочів і фруктів, квітів) та універсальних, які розміщуватимуться в периферійних районах міст поблизу транспортних вузлів та надаватимуть виробникам продукції й посередникам різноманітні транспортні, експедиційні, банківські, поштові, юридичні та маркетингові послуги; відновлення оптової торгівлі непродовольчими товарами (насамперед меблями, телерадіоапаратурою, побутовою технікою тощо); приведення періодичних (наприклад, сезонних) загальноміських і районних ярмарків продовольчих і непродовольчих товарів із залученням виробників (зокрема, сільськогосподарських підприємств та фермерів).

6. Розвиток ЖКГ Харківщини потребує нарощування обсягів надання та кардинального поліпшення якості відповідних послуг згідно з сучасними засадами організації середовища життєдіяльності населення, орієнтованого на створення належних умов для ведення здорового способу життя. Необхідно активізувати впровадження ефективних організаційно-економічних механізмів надання житлово-комунальних послуг шляхом перекладання правової відповідальності за діяльність з експлуатації житлового фонду і прибудинкових територій на колективи мешканців, що сприяє скороченню відповідних бюджетних витрат, оптимізації процесів акумуляції ресурсів для модернізації та реконструкції житлового фонду.

7. В умовах формування ринкових відносин соціальному комплексу належить одна з головних ролей. Адже він охоплює види діяльності, які формують інтелектуальний потенціал суспільства, що забезпечують економічне зростання. Пріоритетність соціального розвитку, зміцнення інфраструктури соціального комплексу, його кадрового потенціалу забезпечить конкурентоспроможність економіки Харківщини.

8. У ході дисертаційного дослідження на прикладі м. Харків розроблено модель урахування у вартості будь-якого об'єкта соціального комплексу міста рівня оптимальності його розміщення. Скажімо, у сфері торгівлі запропоновано враховувати інтенсивність купівельних потоків методом парних порівнянь і розміщення пріоритетів.

9. Рекомендовано використовувати в практичній аналітичній роботі фахівців системи управління соціальним комплексом модель визначення ефективності діяльності об'єктів досліджуваного комплексу, що дозволить підвищити якість порівняльного аналізу й точність оцінки в ринкових умовах.

Література

1. Топчій О.О. Стратегія сталого соціально-економічного розвитку Харківщини в умовах інтеграційних процесів / О.О. Топчій, С.Л. Пакулін // Економіка: проблеми теорії та практики: [зб. наук. праць]. Вип. 218: в 4 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - Т. І. - С. 141-146.

2. Топчій О.О. Ефективна регіональна соціальна політика та посилення економічної безпеки держави / О.О. Топчій, С.Л. Пакулін, О.Г. Кірдіна // Економіка: проблеми теорії та практики: [зб. наук. праць]. Вип. 219: в 3 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - Т. І. - С. 248-253.

3. Топчій О.О. Методичний підхід до вибору оптимуму стратегічних позицій підприємства / О.О. Топчій, С.Л. Пакулін // Економіка: проблеми теорії та практики: [зб. наук. праць]. Вип. 220: в 3 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - Т. І. - С. 25-30.

4. Топчій О.О. Розвиток концепції стратегічного управління / О.О. Топчій, С.Л. Пакулін // Економіка: проблеми теорії та практики: [зб. наук. праць]. Вип. 227: в 3 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - Т. ІІ. - С. 478-483.

5. Топчій О.О. Стратегічні напрямки реконструкції економічної бази малих міст / О.О. Топчій, С.Л. Пакулін, О.Г. Кірдіна // Економіка: проблеми теорії та практики: [зб. наук. праць]. Вип. 228: в 4 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - Т. ІІІ. - С. 513-518.

6. Топчий А.А. Методологические подходы к изучению эффективности функционирования социальной сферы / А.А. Топчий, С.Л. Пакулин, Е.Г. Кирдина // Економіка: проблеми теорії та практики: [зб. наук. праць]. Вип. 239: в 5 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - Т. І. - С. 29-36.

Размещено на Allbest.ru