Трансформація приватних заощаджень в інвестиції в транзитивній економіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.М.КАРАЗІНА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРИВАТНИХ ЗАОЩАДЖЕНЬ В ІНВЕСТИЦІЇ В ТРАНЗИТИВНІЙ ЕКОНОМІЦІ

08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки

ПЕТРЕНКО ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донбаській державній машинобудівній академії Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Гаршина Ольга Костянтинівна, Донбаська державна машинобудівна академія Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної теорії.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Тютюнникова Світлана Володимирівна, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління;

доктор економічних наук, доцент Туріянська Марія Михайлівна, Донецький інститут туристичного бізнесу, професор, завідувач кафедри менеджменту.

Захист відбудеться « 13 » листопада 2009 р. о 17-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 2-12.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий « 12 » жовтня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Соболєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

домогосподарство ощадний транзитивний приватний

Актуальність теми дослідження. Для транзитивних економік завдання залучення інвестиційних ресурсів з метою модернізації засобів виробництва, побудови розвинутої ринкової інфраструктури, використання ефективних технологій є особливо актуальним. Одним з основних джерел інвестиційних ресурсів в економіці можуть виступати приватні заощадження, але через ряд об'єктивних причин - падіння реальних доходів домогосподарств, підвищення соціально-економічної нестабільності, пов'язаною з кризою, відсутність досвіду прийняття фінансових рішень в умовах ринкової економіки, недовіру населення до фінансових інститутів, тощо - ощадна і інвестиційна діяльність домогосподарств не змогли виступити локомотивом економічних перетворень у країнах із транзитивною економікою. По визнанню провідних українських економістів, в транзитивних економіках надзвичайно важливо відновити роль заощаджень населення в інвестиційному процесі, оскільки механізм трансформації заощаджень домогосподарств в інвестиції в них є практично відсутнім.

Основною проблемою, з якою стикаються економісти при обґрунтуванні рекомендацій по стимулюванню організованих форм заощаджень, є відсутність відповідної інформації про механізми фінансової поведінки населення в трансформаційній економіці. Суттєвий внесок в фундаментальний аналіз заощаджень і механізму їх перетворення в інвестиційні ресурси у різний час зробили Д.Бернхейм, Р.Гол, А.Деатон, Дж.Дюзенбері, Дж.М.Кейнс, Л.Котлікоф, С.Кузнець, А.Лусарді, Ф.Модільяні, Дж.Скінер, А.Сміт, І.Фішер, М.Флавін, М.Фрідмен, М.Яарі. Різні аспекти цієї проблеми знаходяться в полі зору українських і російських вчених, серед них значні дослідження провели Е.Авраамова, Н.Акідрінова, Т.Богомолова, О.Ватаманюк, А.Вожжов, Ю.Кащин, І.Крупка, О.Кузіна, М.Литвак, О.Марец, В.Марцин, С.Ніколаєнко, Р.Новікова, Н.Римашевська, Я.Рощіна, В.Стефанов, Д.Стребков, В.Тапіліна, М.Туріянська, С.Тютюнникова, І.Циденова та інші.

Однак, вже існуючі в рамках сучасної теорії моделі і механізми ощадних і інвестиційних процесів є неповними без урахування специфічних умов транзитивних економік. Це визначає актуальність дослідження особливостей ощадної поведінки домогосподарств і їх впливу на процеси інвестування у транзитивній економіці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з плановою темою науково-дослідних робот кафедри економічної теорії Донбаської державної машинобудівної академії «Механізм активізації інвестиційної діяльності домашніх господарств» (№ держ. реєстрації 0106U008919). Автором підготовлений окремий підрозділ «Аналіз умов і факторів трансформації заощаджень домогосподарств в інвестиції».

Ціль і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення методологічного забезпечення макроекономічного аналізу приватних заощаджень і розкриття механізму їх утворення і трансформації в інвестиції в транзитивній економіці.

Для досягнення поставленої мети були вирішені наступні завдання:

визначено, яке місце займають класичні і сучасні теорії заощаджень і інвестицій в аналізі транзитивної економіки;

досліджено специфічні мотиви ощадної діяльності домогосподарств у транзитивній економіці і їх місце у механізмі трансформації приватних заощаджень в інвестиції;

виявлено фактори, що визначають схильність домогосподарств до використання певного фінансового інструменту як форми приватного інвестування, а також впливають на ощадну активність домогосподарств у довгостроковому періоді;

обґрунтовано необхідність врахування особливостей утворення організованої і неорганізованої форм заощаджень домогосподарств в транзитивній економіці;

обґрунтовано постійність середньої схильності до споживання домогосподарств у довгостроковому періоді з урахуванням ефекту споживчого лагу;

визначені особливості механізму трансформації приватних заощаджень в інвестиції в транзитивній економіці;

визначено, якою повинна бути ефективна державна політика стимулювання трансформації приватних заощаджень в інвестиції в транзитивній економіці.

Об'єкт дослідження - соціально-економічні відносини щодо ощадної і інвестиційної діяльності домогосподарств.

Предмет дослідження - механізм утворення приватних заощаджень і їх трансформація в інвестиції в транзитивній економіці.

Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дисертаційного дослідження стали фундаментальні положення економічної теорії з проблеми приватних заощаджень і інвестицій. Для вирішення поставлених у дисертаційної роботі завдань був використаний ряд загальнонаукових і спеціалізованих методів економічного дослідження. Серед них: історичний і логічний методи (для обґрунтування необхідності створення окремої теорії заощаджень і інвестицій для транзитивної економіки), аналіз і синтез (для виявлення системи ощадних мотивів, а також побудови схеми механізму утворення і трансформації потоку приватних заощаджень в інвестиції), індукція (для обґрунтування дії факторів ощадної активності домогосподарств у довгостроковому періоді і формулювання заходів ефективної державної політики активізації інвестиційної поведінки домогосподарств), функціональний аналіз і побудова гіпотези (для розкриття дії ефекту споживчого лагу і обґрунтування вразливості методології теорій міжчасового споживчого вибору в умовах інфляції), наукова абстракція, антиномія (для розкриття змісту категорії достатнього страхового запасу домогосподарства), аналогія і порівняння (для уточнення змісту категорії приватних інвестицій у транзитивній економіці), порівняльний аналіз, методи зіставлення, групувань, графічний і табличний (для виявлення впливу прогресивної ставки оподаткування на схильність до заощаджень і розкриття місця неорганізованої частини заощаджень домогосподарств у загальному механізмі їх трансформації в інвестиції). Теоретико-методологічну основу та інформаційну базу дослідження складають наукова монографічна література, статті зарубіжних і вітчизняних вчених у періодичних виданнях, звітні дані Міністерства економіки України, Держкомстату України, Національного Банку України, статистичних організацій країн СНД, відомості науково-дослідних установ.

Наукова новизна одержаних результатів, отриманих особисто здобувачем, полягає у розробці концептуальних основ теоретичного і методологічного обґрунтування трансформації приватних заощаджень в інвестиції у транзитивній економіці та полягає у наступному:

Вперше:

обґрунтовано існування макроекономічного агрегату «неорганізовані накопичені заощадження» як суми коштів, які знаходяться в розпорядженні у домогосподарств, існують у вигляді готівки і в інших формах заощаджень, не інвестуються у цінні папери, депозити, паї і організовану підприємницьку діяльність;

введена в науковий обіг і змістовно розкрита економічна категорія достатнього страхового запасу домогосподарства, як величини багатства, зосередженого в його фінансових активах і активах, що можуть бути переведені у фінансову форму без зміни розміру його поточного споживання, і є достатньою для забезпечення потреб, що задовольняються споживчим стандартом, до кінця життєвого циклу цього домогосподарства;

розкриті особливості механізму трансформації приватних заощаджень в інвестиції в транзитивній економіці, заснованого на системі ощадних мотивів домогосподарств, фінансових інструментів і факторів, що визначають дію цього механізму у короткостроковому і довгостроковому періодах, яка дозволяє активізувати інвестиційну діяльність домогосподарств.

Удосконалено:

уявлення про систему мотивів ощадної діяльності домогосподарств за рахунок виділення мотивів, що додатково можуть виникати у транзитивних економіках (збереження коштів в умовах високих темпів інфляції, оптимізації оподаткування через існуючі податкові стимули інвестування, відсутності товарів в умовах дефіциту споживчих товарів на ринку, невиплат доходу в умовах затримки виплати заробітної плати);

класифікацію факторів ощадної діяльності домогосподарств у довгостроковому періоді в залежності від їх впливу на середню схильність до заощаджень за рахунок чинників, специфічних для транзитивних економік: рівня корупції у країні, порушення податкового законодавства, ступеню передбачуваності державної політики і динаміки макроекономічних показників, довіри до фінансових інститутів і наявності зручних інструментів інвестування, досвіду ощадної й інвестиційної діяльності;

класифікацію факторів, які визначають перевагу вибору домогосподарством фінансових інструментів як форм приватного інвестування, що представлена у групах: критерії оцінки інвестиційних інструментів; особисті якості суб'єкту, який обирає відповідний інструмент; індивідуальні умови, на яких були сформовані вільні грошові кошти; якість інвестиційного середовища; бар'єри на шляху використання обраної форми - з метою обґрунтування рівня відповідності характеристик наявних фінансових інструментів потребам більшості домогосподарств.

Дістали подальшого розвитку:

розкриття змісту ефекту споживчого лагу, який полягає у тимчасовій затримці реагування споживчої поведінки домогосподарства на зміну його поточного доходу, і показана його роль у вирішенні парадоксу споживання;

теоретичне обґрунтування негативного впливу прогресивної ставки оподаткування на схильність до організованої форми заощаджень у транзитивній економіці.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертації є самостійним здобутком автора, про що свідчать і одноосібні публікації. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише матеріали, що належать особисто автору.

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів. Теоретичне значення результатів дослідження полягає у внеску в теорію заощаджень і інвестицій у транзитивній економіці. В учбовий план підготовки бакалаврів з напрямку «Економіка та підприємництво» Донбаської державної машинобудівної академії включена дисципліна вільного вибору студентів «Фінансова поведінка домогосподарств» і розроблений її учбово-методичний комплекс (акт впровадження від 10.04.2009р). Основні результати дослідження також були включені в учбовий процес кафедри економічної теорії Донбаської державної машинобудівної академії при викладенні дисциплін «Макроекономіка», «Національна економіка» і «Трансформаційна економіка та економічна політика держави» (акт впровадження від 10.04.2009р).

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що його основні результати можуть бути використані державними установами при обґрунтуванні власної політики стимулювання ощадної і інвестиційної діяльності населення, а також фінансовими інститутами при створенні найбільш ефективних інструментів залучення організованих форм заощаджень домогосподарств.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження докладалися на міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта - 2005» (Дніпропетровськ, 2005р), міжнародній науково-практичній конференції «Перспективні новини науки і техніки - 2005» (Дніпропетровськ-Прага, 2005р), всеукраїнській науково-практичній конференції «Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках» (Дніпропетровськ, 2006р), міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасних наук: теорія і практика - 2006» (Дніпропетровськ-Бєлгород, 2006р), міжнародній науково-практичній конференції «Россия в глобализирующейся мировой экономике» (Ростов-на-Дону, 2006 р), міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития - 2006» (Одеса, 2006 р), міжнародній науково-практичній конференції «Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів» (Запоріжжя, 2006 р), міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність національної економіки» (Київ, 2007 р), міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи в Україні» (Львів, 2007 р), всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансово-економічні та інституціональні проблеми розвитку промислових підприємств» (Краматорськ, 2007 р), всеукраїнські й науково-практичній конференції «Розвиток наукової думки - 2008» (Миколаїв, 2008 р), міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми фінансово-економічного розвитку підприємства індустріального регіону в умовах ринкової трансформації» (Краматорськ, 2009 р).

Публікація результатів дослідження. За результатами дисертації опубліковано 18 наукових праць загальним обсягом 5,9 др. арк. (автору належать 5,8 др. арк.), з них 8 статей у фахових наукових виданнях обсягом 4,3 др. арк. та 10 - тези конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів і загальних висновків, списку використаних джерел (241 найменування). Основний зміст дисертації викладений на 149 сторінках комп'ютерного тексту, робота містить 15 рисунків, 9 таблиць, 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі показано актуальність теми дослідження, розкрито ступінь її наукової розробки, поставлено мету і завдання дослідження, визначено об'єкт, предмет дослідження, розкрито загальну методику, наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - «Методологічні основи дослідження заощаджень і інвестицій в транзитивній економіці» - доводиться необхідність у створенні окремої теорії заощаджень і інвестування в умовах транзитивної економіки, а також визначається вихідний категоріальний апарат для подальшого дослідження особливостей трансформації приватних заощаджень в інвестиції у транзитивній економіці.

Дослідження розподілу доходу на заощадження і споживання, а також подальшої трансформації утворених вільних коштів у інвестиції проводилися економістами, починаючи з представників англійської класичної школи. Разом з тим, сучасний макроекономічний аналіз цих категорій був започаткований Дж.М.Кейнсом у теорії ефективного попиту. Протиріччя між «основним психологічним законом» і статистично обчисленою динамікою заощаджень у довгостроковому періоді зумовили розвиток неокласичних теорій заощаджень і інвестицій, що були основані на теорії міжчасового споживчого вибору І.Фішера і припускали тяжіння раціонального споживача до вирівнювання споживчих витрат на протязі свого життя. На сучасному етапі такі теорії об'єднані під загальною назвою «стандартна модель споживання-заощадження», різновидами якої вони є. Як протилежність до домінуючої стандартної моделі споживання - заощадження виникли біхевіористські, поведінкові моделі, що описують ощадну поведінку домогосподарств на основі психологічних особливостей людини. Дисертантом визначено, що існуючі теоретичні моделі у своїх базових передумовах стикаються з рядом протиріч із умовами сучасних транзитивних економік. Показники, що обчислюються цими моделями, в більшості випадків, відображають тенденцію, зворотну фактичній. Це визначило необхідність у подальшому дослідженні проблеми приватних заощаджень і інвестицій, зокрема через урахування специфічних особливостей транзитивних економік.

До приватних заощаджень включаються усі заощадження недержавного сектору. Припускаючи, що спосіб переходу частини поточного доходу в інвестиції для домогосподарств і фірм у транзитивній економіці суттєво відрізняється, дослідження фокусується на заощадженнях і інвестиціях сектору домогосподарств. Автор доводить, що для домогосподарств у транзитивній економіці розсіюються границі між позичкою капіталу і позичкою грошей. Основною характеристикою інвестицій у господарську діяльність є прийняття інвестором ризиків, у рамках яких інвестор отримує прибуток у разі успіху проекту, і має збитки у разі невдачі. В транзитивній економіці, в особливості на початкових етапах її трансформації, будь-яка форма організованих заощаджень для домогосподарства є ризикованою і вірогідність повної втрати будь-яких вкладень є високою. Отже, під приватними інвестиціями дисертант розуміє будь-які заощадження домогосподарств, які були зроблені в організованій формі.

У другому розділі - «Домогосподарство як суб'єкт інвестиційного процесу у короткостроковому періоді» - розглянуті особливості системи мотивів неповного споживання поточного доходу домогосподарств транзитивних економік. Обґрунтовано існування макроекономічного агрегату «неорганізовані накопичені заощадження» і проаналізовано процес вибору домогосподарствами переваги окремих фінансових інструментів як кінцевих форм приватного інвестування.

Вихідним пунктом дослідження механізму трансформації заощаджень домогосподарств в інвестиції є визначення мотивів їх ощадної діяльності. У дисертації дана нова класифікація ощадних мотивів, що розширена мотивами, які додатково виникають у транзитивній економіці, з виділенням в окрему підгрупу психологічних мотивів. До таких додаткових мотивів віднесені мотив збереження коштів в умовах високих темпів інфляції, мотив оптимізації оподаткування через існуючі податкові стимули інвестування, мотив відсутності товарів в умовах дефіциту споживчих товарів на ринку, мотив невиплат заробітної плати.

У дисертаційній роботі показано, що ощадні мотиви формують потоки неспожитого доходу і впливають на вибір кінцевої форми збереження таких коштів. Остаточно цей вибір визначається під впливом додаткових факторів надання переваги формам інвестування, що були поєднані дисертантом у п'ять груп, включаючи бар'єри на шляху до використання обраної форми

Статистика свідчить, що значна доля заощаджень у транзитивній економіці утворюється в неорганізованій формі - готівки у національній і іноземній валютах. Автором показано, що такі заощадження утворюють макроекономічний агрегат «неорганізовані накопичені заощадження», що може виступати джерелом для поточного інвестування поруч із поточним доходом. Неорганізовані накопичені заощадження можуть також спрямовуватися домогосподарствами на цілі споживання. Таким чином, в одному періоді сума витрат і заощаджень може перевищити обсяг поточного доходу, можливість чого підтверджується статистичними спостереженнями.

У третьому розділі - «Ощадна і інвестиційна діяльність домогосподарств у довгостроковому періоді» - розглядається постійність середньої схильності до споживання домогосподарств у довгостроковому періоді, відома в економічній теорії як парадокс споживання, докладно досліджуються фактори ощадної діяльності у довгостроковому періоді, зокрема величина багатства домогосподарств, а також обґрунтовуються ефективні способи мобілізації інвестиційних ресурсів домогосподарств в умовах транзитивної економіки.

Парадокс споживання у дисертаційній роботі розкривається як результат дії ефекту споживчого лагу, що полягає у тимчасовій затримці реагування фінансової поведінки домогосподарства на зміну його поточного доходу, і може бути обґрунтований на основі економічних категорій стандарту добробуту, споживчого стандарту і стандартних потреб .



Рис. 1. Діаграма ефекту споживчого лагу при доході, що збільшується.

Стандарт добробуту домогосподарства - це сукупність якісних і кількісних характеристик товарів і послуг, які в уявленні домогосподарства необхідні для його нормального функціонування і розвитку. Виділяється його верхня межа, яка визначає ідеальний, бажаний рівень споживання (верхній стандарт добробуту) і його нижня межа (нижній стандарт добробуту), що представляє собою мінімально можливий рівень споживання, на яке згодне домогосподарство.

Споживчий стандарт домогосподарства - це сукупність якісних і кількісних характеристик товарів і послуг, які постійно придбаються домогосподарством для вдоволення своїх потреб.

Стандартні потреби - це потреби домогосподарства, задоволення яких забезпечується споживанням товарів і послуг його споживчого стандарту, тобто це такі потреби, які задовольняються домогосподарствами вже на протязі тривалого періоду, і величина яких не змінюється в момент зміни величини поточного доходу. Так, у разі зменшення поточного доходу домогосподарство на якийсь час збереже свій рівень споживання за рахунок зменшення своїх заощаджень, а у разі збільшення поточного доходу миттєвого збільшення споживання не відбудеться. Споживчий стандарт домогосподарства, що визначає рівень поточного споживання, змінюється тільки після того, коли домогосподарство впевнилося у постійному характері нового рівня доходу. При цьому стандарт добробуту, що утворює своєрідний коридор для споживчого стандарту, має часовий лаг у своїй зміні після зміни споживчого стандарту.

В дисертаційній роботі розглянуті фактори, що впливають на фінансову поведінку домогосподарств у довгостроковому періоді і спроможні спричиняти позитивний і від'ємний вплив на їх середню схильність до заощаджень. Такі фактори впливають на механізм утворення і трансформацію заощаджень в інвестиції у цілому, яка має розбіжності в різних країнах.

Серед цих факторів дисертант окремо виділяє величину багатства домогосподарств, яка впливає на їхній стандарт добробуту і стандартні потреби. Зростання багатства здатне збільшити стандарт добробуту так само, як і зростаючий рівень поточного доходу. Вказуючи на збільшення чи зменшення багатства як фактору ощадної активності у довгостроковому періоді, необхідно приймати до уваги зміни багатства не в абсолютному виразі, а відносно певної «необхідної» величини багатства, що пов'язана з забезпеченням збільшеного стандарту добробуту. Автор обґрунтовує тезу, що тільки короткострокова швидка зміна обсягу багатства, тобто зміна у такому періоді часу, в якому неможлива зміна стандарту добробуту домогосподарства, справляє вплив на середню схильність до заощадження. При цьому сума накопичених активів може розглядатися домогосподарствами як їх страховий запас, що забезпечує достатню фінансову спроможність таким чином, що навіть у разі повної втрати поточного доходу такого запасу буде достатньо для забезпечення звичного для домогосподарства рівню споживання. Якщо активи домогосподарства досягають розміру достатнього страхового запасу, фактор величини поточного доходу вже майже ніяк не впливає на обсяги його споживання.

Досліджуючи такий фактор ощадної діяльності домогосподарств, як рівень податкових ставок, автор доходить висновку, що збільшення податкового тягаря у період падіння реальних доходів домогосподарств через акселеративний ефект прогресивної шкали оподаткування доходу, було причиною зменшення обсягів їх заощаджень в умовах гіперінфляції. Фактор прогресивного оподаткування формує від'ємне діяння на обсяги особистих заощаджень і є стримуючим елементом у механізмі їх трансформації в поточні інвестиції.

Також показано, що у транзитивних економіках у довгостроковому періоді додатково значну роль відіграють наступні фактори: рівень корупції в країні, порушення податкового законодавства, передбачуваність економічної політики держави і базових макроекономічних параметрів, довіра населення до фінансових інститутів і наявність зручних інструментів інвестування, досвід ефективної ощадної і інвестиційної діяльності.

Загальний механізм трансформації приватних заощаджень в інвестиції, досліджений дисертантом, представлено на рис. 4.

Домогосподарства отримують поточний дохід, витрачаючи його на споживання товарів і послуг, необхідних для задоволення їх поточних потреб, і заощаджуючи залишок через вплив ощадних мотивів. Ці мотиви утворюють систему спонукальних стимулів до неповного витрачання поточного доходу у періоді його отримання. Таким чином, кожний ощадний мотив формує окремий потік заощаджень S. Певні заощадження в транзитивних економіках утворюються в усіх групах по доходу. Сформовані потоки тимчасово вільних коштів можуть бути перетворені в одну з форм організованих заощаджень чи залишені у вигляді готівки - в національній чи іноземній валюті. Подальший вибір форми заощадження для кожного потоку буде визначатися впливом факторів надання домогосподарством переваги фінансовим інструментам як формам приватного інвестування. Після впливу усіх груп цих факторів потоки заощаджень зустрічають певні бар'єри, що можуть запобігти використати обрану форму заощадження. Після цього, загальний потік заощаджень розділяється на два окремих струменя: одна їх частина, що узагальнює заощадження у національній і іноземній готівці, збільшує неорганізовані накопичені заощадження (ННЗ на рис. 4), інші форми зберігання коштів збільшують сукупні організовані заощадження в економіці.

Домогосподарство може зробити рішення перевести частину неорганізованих заощаджень в організовану форму (наприклад, продати валюту і купити акції, чи розмістити такі кошти у банку), отже, джерелом для організованих заощаджень виступають також неорганізовані накопичені заощадження. Найбільш бідні домогосподарства згідно статистичних даних формують заощадження лише в неорганізованій формі. Такі кошти можуть бути переведені в організовану форму лише після переходу таких домогосподарств до більш заможної групи. Отже, для домогосподарства інвестицією буде виступати будь-яка організована форма заощадження. Перехід таких коштів в інвестиції для національної економіки відбувається через фінансовий ринок чи за допомогою системи фінансових посередників різних типів. Напряму інвестиції в економіці також будуть збільшені, якщо вільні грошові кошти домогосподарство вкладе у розвиток власної справи чи у разі індивідуального будівництва.

Фактори фінансової поведінки домогосподарств у довгостроковому періоді впливають на цей механізм переходу частини доходу домогосподарств в інвестиції у цілому, створюючи індивідуальні його особливості для кожної окремої економіки.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено теоретичне узагальнення і дано нове рішення актуального наукового завдання розкриття механізму утворення приватних заощаджень і їх трансформації в інвестиції у транзитивній економіці, що виражається в обґрунтуванні теоретико-методологічних основ удосконалення механізму перетворення приватних заощаджень в інвестиції з метою прискорення зростання національної економіки.

У межах цієї проблеми на основі одержаних результатів дослідження можна зробити такі висновки:

Існують протиріччя між теоретичними положеннями сучасних теорій заощаджень і інвестицій, а також практикою ощадної й інвестиційної поведінки домогосподарств в транзитивній економіці, що пов'язано з умовами, специфічними для трансформаційних економічних систем: високими темпами інфляції, відсутністю у домогосподарств достатнього досвіду економічної поведінки в умовах ринку, труднощами в виборі форм заощаджень, загальною недовірою до фінансової системи.

У роботах вчених-економістів при аналізі заощаджень й інвестицій у ролі методологічної бази використовується кейнсіанський підхід, що передбачає дослідження залежності рівня заощаджень від рівня доходу. Подальші дослідження в області економічної теорії так і не створили окремої теорії заощаджень і інвестицій для трансформаційних економік.

Розроблена дисертантом нова класифікація мотивів ощадної діяльності домогосподарств у транзитивній економіці базується на системі ощадних мотивів домогосподарств, яка справляє найбільш суттєвий вплив на механізм трансформації приватних заощаджень в інвестиції.

Виявлено фактори, що впливають на ощадну і інвестиційну поведінку домогосподарств у довгостроковому періоді: рівень корупції в країні, привабливість і можливість порушення податкового законодавства, передбачуваність в економічній політиці і базових макроекономічних параметрах, довіра до фінансових інститутів і наявність зручних інструментів інвестування, досвід ефективної ощадної і інвестиційної діяльності.

Поточний дохід є джерелом для поточних заощаджень, частина яких збільшує неорганізовані накопичені заощадження, які, в свою чергу, можуть бути джерелом для поточних інвестицій. Заощадження, що знаходяться в неорганізованій формі, є джерелом для поточних інвестицій при переході цих заощаджень в організовану форму. Це призводить до того, що тотожність поточних заощаджень і поточних інвестицій є скоріше випадковістю ніж закономірністю, оскільки для її досягнення необхідно або не допустити накопичення неорганізованих заощаджень, або зафіксувати їх розмір на незмінному рівні.

Процес зміни в обсягах споживання не відбувається одночасно зі зміною поточного доходу, що впливає на середню схильність до споживання тільки у короткостроковому періоді. Зміна у межах стандарту добробуту має бути єдиним критерієм розподілу часового періоду на короткостроковий і довгостроковий.

Механізмом трансформації приватних заощаджень в інвестиції в транзитивній економіці є система, що складається з мотивів, які спонукають домогосподарства до неповного споживання поточного доходу, факторів, які визначають перевагу вибору домогосподарством певної форми заощаджень, і інструментів, насамперед фінансових, які дозволяють фірмам напряму чи через фінансових посередників залучати кошти для реалізації інвестиційних проектів.

Окремі елементи цього механізму існують саме у транзитивних економіках і визначають особливості його функціонування у короткостроковому і довгостроковому періодах.

Для ефективної реалізації розкритого механізму трансформації приватних заощаджень в інвестиції необхідно формувати сприятливе до інвестицій інституційне середовище. У цьому процесі важлива роль належить державі, комерційним банкам, інвестиційним фондам, кредитним спілкам і бізнес-асоціаціям, які беруть участь в активізації інвестиційної діяльності в країні чи регіоні, сприяючи загальному економічному зростанню.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях:

Петренко Я. В. Роль и место мотивов сберегательной деятельности домохозяйств в развитии процессов инвестирования в транзитивной экономике / Я. В. Петренко // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. - 2006. - Т. 3, Випуск 211. - С. 649-657 (0,5 д.а).

Петренко Я. В. Парадокс потребления как результат действия эффекта потребительского лага / Я. В. Петренко // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 8. - С. 206-213 (0,6 д.а).

Петренко Я. В. Оценка эффективности политики встроенных стабилизаторов в транзитивной экономике / О. К. Гаршина, Я. В. Петренко // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії. - 2006. - № 1 (3). - С. 246-251 (0,6 д.а).

Петренко Я. В. Чинники ощадної активності домогосподарств у довгостроковому періоді / Я. В. Петренко // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 12. - С. 45-52 (0,7 д.а).

Петренко Я. В. Классические и современные теории сберегательного и инвестиционного процесса: место в анализе трансформационной экономики / Я. В. Петренко // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії. - 2006. - № 2 (4). - С. 301-305 (0,5 д.а).

Петренко Я. В. Влияние накопленного богатства на процесс образования сбережений домохозяйств / Я. В. Петренко // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії. - 2006. - № 1Е (6). - С. 212-217 (0,5 д.а).

Петренко Я. В. Схема переваги фінансових інструментів як форм інвестування заощаджень домогосподарств / Я. В. Петренко // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. - 2007. - Випуск 27. - С. 358-363 (0,3 д.а).

Петренко Я. В. Мобілізація інвестиційних ресурсів домогосподарств у транзитивній економіці / Я. В. Петренко // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії. - 2009. - № 2 (16). - С. 221-226 (0,6 д.а).

Тези доповідей:

Петренко Я. В. Западная экономическая теория в условиях транзитивной экономики / Я. В. Петренко // Наука і освіта - 2005: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Том 91. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 36-40 (0,3 д.а).

Петренко Я. В. Методологический инструментарий исследования преобразований сбережений в инвестиции в транзитивной экономике / Я. В. Петренко // Перспективні новини науки і техніки - 2005: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Том 11. - Прага: Наука і освіта, 2005. - С. 5-7 (0,15 д.а).

Петренко Я. В. Роль и место мотивов сберегательной деятельности домохозяйств в развитии процессов инвестирования в транзитивной экономике / Я. В. Петренко // Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. Том 1. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 27-29 (0,2 д.а).

Петренко Я. В. Фонд неорганизованных накопленных сбережений домохозяйств в механизме трансформации сбережений домохозяйств в инвестиции / Я. В. Петренко // Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика - 2006: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Том 18. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 37-39 (0,15 д.а).

Петренко Я. В. Факторы сберегательной активности домохозяйств / Я. В. Петренко // Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития - 2006: сборник научных трудов по материалам международной научно-практической конференции. Том 1. - Одесса: Черноморье, 2006. - с. 76-78 (0,15 д.а).

Петренко Я. В. Механізм стимулювання інвестиційної діяльності домогосподарств у транзитивній економіці / Я. В. Петренко // Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів: збірник тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції. Том 2. - Запоріжжя: ГУ ЗІДМУ, 2006. - С. 245-246 (0,1 д.а).

Петренко Я. В. Влияние накопленного богатства на формирование личных сбережений домохозяйств / Я. В. Петренко // Россия в глобализирующейся мировой экономике: материалы международной научно-практической конференции. - Ростов н/Д: Изд-во Рост. ун-та, 2006. - С. 523-524 (0,1 д.а).

Петренко Я. В. Способы привлечения инвестиционных ресурсов домохозяйств в транзитивной экономике // Я. В. Петренко // Фінансово-економічні та інституційні проблеми розвитку промислових підприємств: матеріали всеукраїнської науково практичної конференції. - Краматорськ: ДДМА, 2007. - С. 55 (0,1 д.а).

Петренко Я. В. Схема переваги фінансових інструментів як форм інвестування заощаджень домогосподарств / Я. В. Петренко // Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи в Україні: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. - Львів: ЛКА, 2007. - С. 204-206 (0,15 д.а).

Петренко Я.В. Вплив тіньової економіки на ощадну діяльність домогосподарств / Я. В. Петренко // Розвиток наукової думки - 2008: збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції. - Миколаїв: НУК, 2008. - С. 39-42 (0,2 д.а).

АНОТАЦІЯ

Петренко Я.В. Трансформація приватних заощаджень в інвестиції в транзитивній економіці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 - економічна теорія та історія економічної думки. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна - Харків, 2009.

Обґрунтовано існування макроекономічного агрегату «неорганізовані накопичені заощадження» і розкрито зміст економічної категорії достатнього страхового запасу домогосподарства. Показані особливості механізму трансформації приватних заощаджень в інвестиції в транзитивній економіці.

Наведена нова класифікація ощадних мотивів домогосподарств. Також запропонована класифікація факторів ощадної діяльності домогосподарств у довгостроковому періоді. Згруповані і представлені у вигляді схеми фактори, які визначають перевагу вибору домогосподарством фінансових інструментів як форм приватного інвестування.

Розкритий зміст ефекту споживчого лагу, і показана його роль у вирішенні парадоксу споживання.

Розширене теоретичне обґрунтування негативного впливу прогресивної ставки оподаткування на схильність до організованої форми заощаджень у транзитивній економіці.

Ключові слова: заощадження, домогосподарство, інвестиції, транзитивна економіка, ощадні мотиви, споживання.

АННОТАЦИЯ

Петренко Я.В. Трансформация частных сбережений в инвестиции в транзитивной экономике. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - экономическая теория и история экономической мысли. Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина - Харьков, 2009.

Обосновано существование макроэкономического агрегата «неорганизованные накопленные сбережения» как суммы средств, находящихся в распоряжении у домохозяйств, существующих в виде наличности и других формах сбережений, не инвестированные в ценные бумаги, депозиты, паи и организованную предпринимательскую деятельность. Определено место этого агрегата в процессе перехода части текущего дохода в текущие инвестиции.

Раскрыто содержание экономической категории достаточного страхового запаса домохозяйства как величины богатства, сосредоточенного в его финансовых активах и активах, которые могут быть переведены в финансовую форму без изменения размера его текущего потребления, и являющегося достаточным для обеспечения потребностей, удовлетворяемых потребительским стандартом, до конца жизненного цикла этого домохозяйства.

Приведена новая классификация сберегательных мотивов домохозяйств, которая включает отдельно сгруппированные нерациональные мотивы сберегательной деятельности, а также мотивы, которые дополнительно могут возникать в транзитивных экономиках: сохранения средств в условиях высоких темпов инфляции, оптимизации налогообложения из-за существующих налоговых стимулов инвестирования, отсутствия товаров в условиях дефицита потребительских товаров на рынке, невыплат дохода в условиях задержек выплат заработной платы.

Предложена классификация факторов сберегательной деятельности домохозяйств в долгосрочном периоде в зависимости от их влияния на среднюю склонность к сбережению, которая дополнительно включает факторы, специфичные для транзитивных экономик: уровень коррупции в стране, привлекательность и возможность нарушения налогового законодательства, степень предсказуемости государственной политики и динамики макроэкономических показателей, доверие к финансовым институтам, наличие удобных инструментов инвестирования, а также опыт сберегательной и инвестиционной деятельности.

С целью обоснования уровня соответствия характеристик существующих финансовых инструментов потребностям большинства домохозяйств, сгруппированы и представлены в виде схемы факторы предпочтения домохозяйством финансовых инструментов как форм частного инвестирования.

Раскрыто содержание эффекта потребительского лага, который состоит во временной задержке реагирования потребительского поведения домохозяйства на изменение его текущего дохода, и показана его роль в решении парадокса потребления. Для раскрытия действия эффекта использованы экономические категории стандарта благосостояния домохозяйства, стандарта потребления домохозяйства и стандартных потребностей.

Расширено теоретическое обоснование негативного влияния прогрессивной ставки налогообложения на склонность к организованной форме сбережений в транзитивной экономике.

На основании проведенного исследования раскрыты особенности механизма трансформации частных сбережений в инвестиции в транзитивной экономике.

Ключевые слова: сбережения, домохозяйство, инвестиции, транзитивная экономика, сберегательные мотивы, потребление.

SUMMARY

Petrenko Y.V. Transformation of private savings into investment in transitive economy. - Manuscript.

Thesis for Ph.D Degree in Economics in specialty 08.00.01 - Economic Theory and History of Economic Thought. The Kharkov national university named by V. N. Karazin - Kharkov, 2009.

Existence of macroeconomic aggregate «unorganized accumulated savings» is grounded and essence of economic category of sufficient insurance supply of household is exposed. Peculiarities of mechanism of transformation of private savings into investment in transitive economy are shown.

New classification of savings motives of households is resulted. It is also offered the classification of factors of savings activity of households in a long-term period. The factors of giving the advantage by households to the financial instruments as forms of the private investment are grouped and presented as a chart.

Maintenance of consumer break effect is exposed, and role of this effect in the solving of paradox of consumption is shown.

Theoretical ground of the negative influence of progressive rate of taxation on propensity to the organized form of savings in a transitive economy is extended.

Keywords: savings, households, investments, transitive economy, savings motives, consumption.

Размещено на Allbest.ru

...