Функціонування та розвиток інформаційно-консультаційних формувань в аграрному секторі економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПІВДЕННИЙ ФІЛІАЛ

«КРИМСЬКИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ПЛАКСА ЮЛІЯ ВАЛЕРІЇВНА

УДК 338.432:061.66

ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНИХ ФОРМУВАНЬ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.00.04. - економіка і управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Сімферополь - 2009

Дисертацію є рукопис.

Робота виконана в Південному філіалі «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

ДОНЕЦЬ Олег Васильович,

Південний філіал «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету, завідувач кафедрою інформаційних технологій і комп'ютерної техніки, начальник Інформаційно-консультаційного Центру

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

КРОПИВКО Михайло Федорович,

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» УААН, академік УААН, завідувач відділом проблем галузевого і територіального управління

кандидат економічних наук, доцент

КАЛЬНА-ДУБІНЮК Тетяна Прокопівна,

Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувачка кафедрою аграрного консалтингу і сервісу

Захист відбудеться «6» березня 2009 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.52.805.01 в Південному філіалі «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету за адресою: 95492, м. Сімферополь, смт. Аграрне, корп. 1, ауд.105

Автореферат розісланий «4» лютого 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент С. Я. Дементьєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

консультаційний послуга аграрний товаровиробник

Актуальність теми. Протягом останніх років в Україні продовжувалося становлення ринкової системи господарювання, активніше проводилися економічні реформи, з'явилися нові аспекти реформування форм власності та структурної перебудови економіки АПК.

В умовах перехідного періоду сільський товаровиробник повинен приймати важливі рішення, які вимагають величезної кількості різної інформації або специфічних консультацій фахівців-експертів. Саме цим пояснюється потреба в створенні й розвитку системи інформаційно-консультаційних служб (ІКС) для сільських товаровиробників. Особливо актуальною ця діяльність стає, коли держава виділяє цю задачу в один з пріоритетних напрямків активізації аграрного сектора.

Створення агроконсультаційних формувань та ефективний розвиток системи інформаційно-консультаційного забезпечення в аграрному секторі економіки - найактуальніші напрямки підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва України, вагомі важелі стимулювання і підтримки розвитку інфраструктури аграрного сектора.

Систематизацією накопичених знань і зарубіжного досвіду в теорії та практиці інформаційно-консультаційної діяльності займалися: В.М. Баутін, А.В. Ванден Ван, В.А. Верба, У.Т. Драйзер, Ф. Котлер, В.М. Кошелєв, М.Ф. Кропівко, Т.П. Кальна-Дубінюк, Ф.В. Зінов'єв, В.В. Маковецький, П.Т. Саблук, Р.М. Шмідт, Р.Я. Корінець, Т.І. Решетняк, А.В. Чаянов, Л.В. Чурін та ін.

На сучасному етапі розвитку аграрного сектора економіки України особливе значення має вибір оптимальної моделі організації інформаційно-консультаційних формувань, які у відповідності до Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» за рахунок державного фінансування надають соціально спрямовані консультаційні послуги, сприяють удосконаленню інформаційно-консультаційного забезпечення аграрного сектора й сільських територій. Актуальність і практична значущість вирішення цих питань зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження відповідає практичній частині Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність». Вона також входить у план науково-дослідної роботи Південного філіалу «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету по проблемі «Наукове забезпечення переходу галузей агропромислового комплексу Криму на ринкові відносини (система бірж оптових ринків, торгівельних домів, інформаційного забезпечення)» (номер державної реєстрації 0107U001317).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка науково обґрунтованих пропозицій та практичних рекомендацій щодо ефективного функціонування інформаційно-консультаційних формувань та розвитку ринку інформаційно-консультаційних послуг в аграрному секторі економіки.

Для реалізації обраної мети передбачено вирішення наступних задач:

- розкрити сутність і задачі інформаційно-консультаційної діяльності й уточнити її особливості у відповідності до законодавства України;

- узагальнити теоретичні основи, принципи створення і функціонування інформаційно-консультаційних формувань в аграрному секторі економіки;

- уточнити сутність соціально орієнтованих і комерційних консультаційних послуг;

- визначити сучасний рівень розвитку аграрного сектора і його соціальної інфраструктури;

- оцінити сучасний стан ринку інформаційно-консультаційних послуг в АРК, виявити перспективні напрямки і види найбільш затребуваних інформаційно-консультаційних послуг для аграрного сектора;

- розробити концептуальні підходи до інформаційно-консультаційного забезпечення аграрного сектора і сільських територій при формуванні програм соціального розвитку;

- розробити поетапну модель для прийняття рішення про створення консультаційних підприємств у аграрному секторі регіону;

- на основі розробленої економіко-статистичної моделі виконати розрахунок прогнозу попиту на інформаційно-консультаційні послуги в АРК до 2010 року.

Об'єктом дослідження є діяльність інформаційно-консультаційних формувань (ІКФ), що надають соціально орієнтовані консультаційні послуги.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти організації функціонування і розвитку інформаційно-консультаційних формувань, система надання соціально орієнтованих консультаційних послуг в аграрному секторі економіки.

Методи дослідження. У процесі рішення поставлених завдань у дисертації використовувалися наступні методи емпіричного і теоретичного дослідження: спостереження, аналіз і синтез, історичний метод. При проведенні дослідження також використовувалися економіко-статистичні методи: аналіз динаміки, багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз, трендові моделі та екстраполяції (при побудові моделі та прогнозуванні попиту і пропозицій на консультаційні послуги); індексний метод, метод статистичних угрупувань за різними критеріями, метод економічних порівнянь, графічний метод (для оцінки соціально-економічних умов створення і функціонування інформаційно-консультаційних формувань, сучасного стану аграрного сектора і його інфраструктури, соціального розвитку сільських територій); маркетингові методи (опитування і нагляд), метод експертних оцінок (для оцінки ефективності діяльності ІКФ в регіоні).

У дослідженні були використані узагальнюючі дані Державного комітету із статистики в Україні, АР Крим, аналітичні матеріали Міністерства аграрної політики Криму; аналітичні матеріали діяльності Кримського державного аграрного учбово-консультаційного центру за період 2003 по 2007 рр., інформаційно-консультаційного центру ПФ «КАТУ» НАУ за період з 2004 по 2007 рр., Проекту аграрного маркетингу, Програми розвитку й інтеграції Криму ПРООН, а також дані про діяльність інформаційно-консультаційних центрів, що працюють на території України та СНД.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати дослідження у своїй сукупності вирішують важливе науково-прикладне завдання удосконалення теоретико-методичних і практичних засад із функціонування інформаційно-консультаційних формувань при наданні соціально орієнтованих консультаційних послуг в аграрному секторі.

Вперше:

- для оцінки сучасного рівня розвитку аграрного сектора і його соціальної інфраструктури та ефективності діяльності інформаційно-консультаційних формувань при наданні соціально орієнтованих консультаційних послуг обґрунтовано поняття «сільський соціум»;

- при визначенні стану розвитку соціальної сфери села використано обґрунтований комплексний показник розвитку соціальної сферу на основі інтегральних показників;

- на підставі статистичних даних діючих ІКФ в АРК складений прогноз попиту на інформаційно-консультаційні послуги в АРК до 2010 року.

Уточнені:

- мета й завдання функціонування ІКФ, що надають соціально спрямовані консультаційні послуги;

- методичні підходи до оцінки стану аграрного сектора і його інфраструктури в аспекті соціальної реформи на селі;

- показники економічної ефективності діяльності інформаційно-консультаційних формувань.

Одержали подальший розвиток:

- концептуальні підходи до інформаційно-консультаційного забезпечення аграрного сектора економіки і сільських територій при формуванні програм соціального розвитку;

- організаційна модель і форми організації інформаційно-консультаційних формувань, а також засоби фінансування дорадчих служб, які надають соціально спрямовані консультаційні послуги.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані у процесі дисертаційного дослідження наукові результати, висновки і пропозиції є дієвим інструментом для визначення перспективних напрямків розвитку інформаційно-консультаційних формувань, будуть сприяти стратегічному розвитку інфраструктури ринку послуг і продукції АПК, забезпечать стабільний розвиток соціальної сфери села та сільського соціуму.

Запропонована модель організації інформаційно-консультаційних формувань, що надають соціально орієнтовані послуги, використовується кафедрою інформаційних технологій і комп'ютерної техніки ПФ «КАТУ» НАУ в учбовому процесі при вивченні дисциплін: «Інформаційно-консультаційне забезпечення АПК», «Основи аграрного консалтингу» (довідка).

Розроблені анкети для визначення потреби в соціально орієнтованих консультаційних послугах, оцінки соціального стану села були прийняті до використання ІКЦ ПФ «КАТУ» НАУ (довідка).

Методичні підходи і практичні рекомендації щодо удосконалення інформаційно-консультаційної діяльності, розрахунок прогнозу попиту на інформаційно-консультаційні послуги на період до 2010 р., пропозиції по визначенню пріоритетних напрямків державної політики, спрямованих на соціальний розвиток села, знайшли практичне використання, що підтверджується відповідними довідками Міністерства аграрної політики АР Крим (довідка) і Кримського державного аграрного учбово-консультаційного центру (довідка).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження. Публікації автора містять положення, висновки та пропозиції здобувача у вирішенні проблеми створення, ефективного функціонування й розвитку інформаційно-консультаційних формувань, що надають соціально орієнтовані послуги. Дисертантом у роботі використані тільки ті наукові положення, висновки й рекомендації, які є результатом особистого наукового внеску в публікаціях, виданих у співавторстві. У двох статтях, написаних в співавторстві, особистим внеском дисертанта є: уточнення сутності економічної категорії «сільський соціум», а також визначення організаційної моделі функціонування регіональної інформаційно-консультаційної служби на базі вищих навчальних закладів.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи над темою дослідження пройшли апробацію на міжнародних науково-практичних конференціях: «Науковий потенціал світу - 2006» (м. Дніпропетровськ, 18-29 вересня 2006 р.); «Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів» (м. Запоріжжя, 5-6 жовтня 2006 р.); «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 22-23 лютого 2007 р.); «Стан та перспективи розвитку сільськогосподарської дорадчої діяльності» (м. Вінниця, 14-16 травня 2007 р.)

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 12 наукових роботах загальним об'ємом 4,18 друк. арк. (10 - особисто здобувачем і 2 - у співавторстві), з них 8 - у наукових фахових виданнях України (загальним обсягом - 3,59 друк. арк.).

Об'єм і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний об'єм роботи - 170 сторінок комп'ютерного тексту. Робота містить 28 рисунків, 28 таблиць, 13 додатків. Список використаних джерел нараховує 185 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність обраної теми дослідження, визначено мету й завдання роботи, предмет, об'єкт і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, відображена їхня апробація й особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Теоретичні основи інформаційно-консультаційної діяльності в аграрному секторі економіки» узагальнені: соціально-економічна сутність інформаційно-консультаційної діяльності, її мета, основні завдання й суб'єкти, а також форми організації інформаційно-консультаційних формувань, види інформаційно-консультаційних послуг для аграрного сектору.

У сучасному аграрному виробництві інформація стала не менш важливим чинником, ніж земля, робота й капітал, вона не має форми, дуже складно піддається кількісному вимірюванню, саме тому для надання їй вигляду та форми, придатної для використання, необхідна система, яку й забезпечує інформаційно-консультаційна діяльність.

Консультування є особливою формою організації діяльності, у процесі якої консультант теоретично і практично підтримує клієнта, спонукає його до дій і вирішення проблем, які виникли або назрівають.

Основною метою діяльності інформаційно-консультаційних служб у аграрному секторі є розповсюдження спеціальних знань, впровадження у виробництво сучасних досягнень науки, техніки й технологій, надання сільськогосподарським товаровиробникам і сільському населенню консультаційних послуг з питань аграрного виробництва та розвитку соціальної сфери села, підвищення рівня знань і удосконалення практичних навичок прибуткового господарювання в ринкових умовах.

Найважливішою умовою ефективно працюючої інформаційно-консультаційної служби є поєднання у ній функцій освіти, розповсюдження знань, науки й консультування. Всі ці функції в тій чи іншій мірі виконувалися в аграрному секторі України й раніше, до створення системи інформаційно-консультаційного забезпечення. Проте, як показує практика й світовий досвід, ефект від їхньої реалізації був невеликий внаслідок того, що вони реалізовувалися значною мірою окремо один від одного різними державними структурами, які не мали тісного зв'язку між собою. Аграрні вищі навчальні заклади завжди підтримували систему зв'язків між освітою, наукою й виробництвом, але після розвалу планової системи господарювання та встановлення незалежності Україною й цей зв'язок був зруйнований.

Світова практика показує, що існує декілька основних організаційно-методичних підходів до формування системи інформаційно-консультаційних служб. Дійсно, при ухваленні рішення про створення консультаційного формування доцільно враховувати існуючі досягнення, щоб не повторювати зроблених помилок. Але необхідно враховувати й специфіку країни та регіону, оскільки тільки в цьому випадку система виявиться дієвою й ефективно працюючою. При всьому різноманітті форм організації ІКФ можна виділити наступні моделі, кожна з яких має переваги та недоліки перед іншими моделями:

1. Служби, що створюються як структурні підрозділи галузевих органів управління - Міністерства аграрної політики, регіональних і місцевих управлінь АПК.

2. Служби, організовані на базі регіональних або галузевих університетів, коледжів (так звана модель "land-grant" університетів).

3. Служби, організовані на базі громадських організацій або об'єднань товаровиробників.

4. Консультаційні служби, як підрозділи комерційних фірм.

5. Приватні консультаційні служби.

У процесі надання послуг взаємовідношення та контакти інформаційно-консультаційних формувань із товаровиробниками та іншими суб'єктами інформаційно-консультаційної діяльності (ІКД) мають особливе значення. Учасниками ІКД є суб'єкти приватного права (фізичні й юридичні особи - сільськогосподарські товаровиробники та сільське населення, сільський соціум) й державного права (органи державної влади, територіальні спільноти), які потребують інформаційно-консультаційних послуг.

Під сільським соціумом, на наш погляд, слід розуміти - тип соціальності, який існує як стійке об'єднання людей, зумовлене природними й територіальними умовами організації його життя, історично та соціально унікальним способом поселення й діяльності. Його особливість, на відміну від соціуму міського, полягає саме в перевазі соціальних і природно-історичних чинників над чинниками економічними.

Поняття сільського соціуму, на нашу думку, слід вважати однією із фундаментальних категорій соціології села, яка використовується, зокрема, для створення методології та методики соціального планування його трудової, побутової й культурної інфраструктури.

На сучасному етапі розвитку соціально-економічних відносин в аграрному секторі економіки, найефективнішими в реалізації державної аграрної політики, є соціально орієнтовані інформаційно-консультаційні послуги, які надаються через програмно-цільове фінансування суб'єктам господарювання в сільській місцевості й сільському соціуму через їхню низьку платоспроможність. В умовах, що склалися, реалізація соціально орієнтованої державної політики в аграрному секторі економіки й діяльність соціально спрямованих інформаційно-консультаційних служб сприятиме підвищенню ефективності та подоланню збитковості сільськогосподарського виробництва, відродженню соціальної сфери села, розширенню сфери зайнятості сільського населення, поліпшенню побутових умов життєдіяльності, пропаганді серед молоді сільського способу життя, розвитку сільських територій.

У другому розділі «Сучасний стан аграрного сектора й інформаційно-консультаційного забезпечення» зроблений аналіз соціально-економічного розвитку аграрного сектору й сільських територій АР Крим, оцінено стан інформаційно-консультаційного забезпечення в АР Крим, досліджена участь консультаційних формувань у реалізації проблем агротоваровиробників і сільського соціуму.

АР Крим - достатньо перспективний регіон для розвитку сільського господарства, тому необхідно змінювати підходи до вирішення проблем села. Так, велику кількість питань можна вирішити, використовуючи більш цілісний підхід до існуючого спектру проблем, заснований на активізації процесу консультацій і співпраці між ІКФ, держадміністраціями, галузевими управліннями та сільським населенням.

Серед галузей народного господарства, що функціонують у Криму, агропромисловий комплекс є домінуючим за об'ємами виробництва. Поля, ферми й переробні підприємства в колишні, так звані «благополучні роки», при далеко не оптимальній структурі виробництва, давали близько половини вартості валової продукції республіці. Висока питома вага АПК в економіці Криму визначалася не тільки його масштабами, але й високим рівнем виробництва. Показники, що характеризують його стан, виражалися цифрами, які були вищі ніж у переважної більшості районів колишнього Радянського Союзу. Так, наприклад, у середньому за 1985-1990 рр. врожайність зернових у Криму склала 34,9 ц/га, а валові збори зерна 2,1 млн. т. Надій на фуражну корову в 1990 р. досяг 3470 кг, а виробництво молока близько 800 тис. т. У цей період щорічно вироблялось близько 200 тис. т м'яса в забійній вазі, більш ніж мільярд штук яєць, яйценосність курей-несушок досягла 220 яєць на рік. Консервні заводи Криму виробляли близько 750 млн. умовних банок консервів, тобто 20 % від загального їх виробництва на Україні.

Соціально-економічна криза, що вразила країну після розвалу СРСР, з особливо руйнівною силою вдарила по агропромисловому комплексу республіки - найскладнішої й життєво важливої галузі. З 1991 р. почалося різке, практично обвальне падіння сільськогосподарського виробництва. При кількості суб'єктів агропромислового виробництва, що порівняно не змінилось, практично всі показники протягом вісімнадцяти років мали стійку тенденцію до зниження, як на рівні регіону, так і в Україні в цілому. Вартість валової продукції в 2007 р. в порівнянні з 1990 р. скоротилася в АР Крим і Україні на 45,6 % і 39,1 %, відповідно. Площа сільськогосподарських угідь в регіоні і Україні в 2007 р. склала 1478,3 тис. га і 36754,7 тис. га, що на 293,5 тис. га і 4619,7 тис. га, відповідно менше, в порівнянні з 1990 р. Значно скоротився парк тракторів і комбайнів за аналізований період.

Що стосується об'ємів виробництва продукції у плодоовочівництві, то такий специфічний напрям виробництва продукції, як плоди, ягоди й виноград - також знаходиться на дуже низькому рівні. У 2007 р. в АР Крим виробництво плодів і ягід склало 55 тис. т, винограду - 118,6 тис. т, що менше на 89 і 62,4 %, відповідно, в порівнянні з 1990 р.

Не кращою є ситуація і в тваринництві. Тут за період реформування катастрофічно знизилося поголів'я тварин і птахів. Так, у 2007 р. в регіоні, порівняно з 2000 р., приросту поголів'я у всіх групах тварин не спостерігається. Як наслідок, скорочення чисельності поголів'я тварин і птахів, є різкий спад оборотів у виробництві продукції тваринництва. Наприклад, у виробництві такого цінного продукту, як вовна, в 2007 р., в порівнянні з 1990 р. на рівні регіону відбулося зменшення об'ємів виробництва на 3,3 тис. т або на 78,7%.

На незадовільному рівні знаходиться й система фінансового забезпечення аграрного сектора. Високі ставки банківського кредиту (в Європі - 4-5 %, в Україні - 25-40 %) і рівень податкового тиску (податкова ємкість фермерів в Європі складає 4-8%, а в Україні - 15-40 %) безумовно спричиняють негативний вплив на стан аграрного сектору.

Число прибуткових сільськогосподарських підприємств в 2007 р., в порівнянні з 1990 р. скоротилося на 32,3 %, а в порівнянні з 2002 р. збільшилося у два рази. Кількість збиткових підприємств змінилося пропорційно числу прибуткових. Найвищий темп зростання прибутковості характерний для приватних підприємств, у тому числі фермерських господарств. У 2007 р. даний показник склав - 82 %, що на 32,9 % вище, ніж в 2002 р. в цілому, у 1990 р. рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва склав 42,7 %, в той час як у 2002 р. всі аграрні підприємства спрацювали нерентабельно. А в 2007 р. рівень рентабельності знизився на 32,3%, у порівнянні з 1990 р.

Соціальне середовище за ступенем впливу на формування й розвиток сільських населених пунктів і сільської території в цілому грає величезну роль. Від соціальних умов залежить розвиток і ефективність сільськогосподарського виробництва, а також відродження села. Сьогодні в соціальному сільському блоці виникло достатньо складних проблем, які вимагають кардинального вирішення. Хоча реформи, що проводяться в нашій країні, характеризуються окремими позитивними змінами в сільському господарстві, соціальні проблеми залишаються невирішеними впродовж усіх останніх років.

Збільшення кількості малих сіл, погіршення агроприродного середовища й демографічні проблеми, міграція молоді та кваліфікованих кадрів із сільських населених пунктів, високий рівень бідності сільського населення й недостатнє впорядкування сіл, низький рівень основних доходів для більшої частини сільського населення - заробітної платні, пенсій і соціальної допомоги, слабке та нерегулярне фінансування соціальної сфери села - основні суперечності, що виникають у процесі реформування соціального середовища регіону.

Населення України за станом на 01.01.2008 р., у порівнянні з даними 1990 р. скоротилося на 5,4 млн. чол. або на 10,4 %, що є наслідком скорочення сільських жителів на 2,3 млн. чол. Даний чинник вплинув на економічно активне населення й зайнятість населення у віці від 15-70 років. Економічно активне населення у віці від 15-70 років на 01.01.2008 р. в порівнянні з даними 1990 р. скоротилося на 628,7 тис. чол., при цьому зайнятість населення зросла - на 1434,7 тис. чол. або на 7,4 %. Що стосується зайнятості населення в сільському, мисливському та лісовому господарстві, то й тут спостерігається скорочення кількості зайнятих на 234300 чол. на початок 2008 р. в порівнянні з даними 1990 р., і на 427800 чол., в порівнянні з 2003 р.

В АР Крим спостерігається така ж тенденція до зниження кількості населення, що проживає на півострові, як і в цілому на Україні. Зайнятість населення в цілому по всіх галузях економіки, у віці від 15-70 років скоротилася на 6500 чол., і чисельність зайнятих в сільському господарстві - скоротилася (на 24300 чол. на 01.01.2008 р. в порівнянні з 1990 р.).

Доходи населення України на 01.01.2008 р. збільшилися на 142923 млн. грн. порівняно з даними 2007 р., по АР Крим на 6093 млн. грн. Слід зазначити стійку тенденцію до зростання середньомісячної заробітної платні працівників сільського господарства. За станом на 01.01.2008 р. заробітна платня працівників сільського господарства по Україні зросла на 32,7 % і склала 771 грн.; в АР Крим - на 30,8 % і склала 904 грн. в порівнянні з 2007 р.

Аналізуючи зростання середньомісячної заробітної платні в сільському господарстві, було б доцільно провести аналогію і з іншими видами економічної діяльності в Україні. Розглядаючи динаміку заробітної платні в галузях промисловості за аналогічний період, слід зазначити, що темп приросту склав 28,2 %, а розмір заробітної платні - 1554 грн. Розмір середньої заробітної платні в сферах промисловості майже в 2 рази вищий, ніж у сільському господарстві. У торгівлі розмір заробітної платні склав - 1145 грн., на транспорті і у зв'язку - 1670 грн.

Запланований аналіз розвитку й діяльності соціальної сфери АР Крим передбачав визначення таких показників, як: показник демографічного становища, показник забезпеченості установами охорони здоров'я, екологічний показник, показник забезпеченості робочими місцями, інтегральний показник освіти, інтегральний показник впорядкування території, показник житлово-побутових умов, показник забезпеченості установами культури, показник забезпеченості установами служби побуту, показник забезпеченості соціально-правових умов життя.

За допомогою розрахованих показників і обґрунтованого комплексного показника розвитку соціальної сфери, нами було проаналізовано становище сільських населених пунктів АР Крим за окремими аспектами розвитку і в цілому по соціальній сфері. Комплексний показник соціального розвитку сільських населених пунктів (СНП) має найвищу якість в м. Сімферополі. Найнижчий рівень соціального розвитку СНП характерний для Білогірського, Джанкойського та Ленінського районів. Незадовільними в цих районах є забезпеченість установами охорони здоров'я, школами і дошкільними установами, соціально-правовими інститутами.

Світова наука і практика давно дійшли висновку, що країна може бути економічно сильною і продовольчо забезпеченою лише при умові, якщо село буде процвітаючим, а селянин-хлібороб - багатим і зацікавленим жити та працювати в ньому. Для цього розвинута соціальна інфраструктура на селі повинна забезпечувати населення необхідними умовами праці і відпочинку, створювати сприятливе життєве середовище. Тому не випадково, що в розвинених країнах на розвиток соціальної інфраструктури спрямовують до 15 % ВВП.

Таким чином, зміни, що відбуваються в економічному і політичному житті нашої держави повністю відображаються на сьогоднішній ситуації в АПК. Частина змін має позитивний результат і не варто оцінювати період реформування в агропромисловому комплексі тільки з негативної точки зору. Реальний стан справ, як індикатор, тільки підкреслює необхідність нових перетворень. Стратегія і тактика реформ в АПК повинні бути сконцентровані на активному впровадженні і мобілізації внутрішніх резервів зростання об'ємів виробництва, створенні сприятливих умов для сільськогосподарської діяльності і формуванні ефективного власника.

Як підтверджують проведені дослідження, рівень розвитку соціальної інфраструктури вплинув на економічні показники розвитку АР Крим. Тому при визначенні ефективності виробництва та чинників, що впливають на нього, необхідно було врахувати й соціальну інфраструктуру.

Одним із ефективних шляхів забезпечення ефективного функціонування аграрного сектора економіки й соціальної інфраструктури є створення сучасної інтегрованої системи збору, передачі, накопичення і обробки інформації на всіх рівнях господарювання. Інформаційно-консультаційні служби, що здійснюють такого роду діяльність в сільському господарстві, мають стати частиною системи отримання і передачі сільськогосподарських знань і інформації, необхідної для ефективного ведення виробництва, розвитку села.

Служби, що використовують у своїй роботі інформаційно-консультаційні методи діяльності, представлені в АР Крим через наступні форми: міністерська - Кримський державний аграрний учбово-консультаційний центр; університетська - ІКЦ Південного філіалу «Кримський агротехнологічний університет» НАУ; громадська - Проект аграрного маркетингу; приватна - ПП «Ярмілко».

Проведений порівняльний аналіз діяльності ІКФ показав, що дані служби активно сприяють жителям сільської місцевості республіки Крим у підвищенні їхніх доходів, створенню нових робочих місць у сільській місцевості, забезпечують консультаційну і правову підтримку малих і середніх, фермерських і сімейних господарств, а також сільських громад.

Таблиця 1

Структура опитаних фахівців АПК за ступенем потреби в інформації для сільськогосподарського виробництва (в % від загальної кількості респондентів)

Категорії працівників АПК	Ступінь потреби в інформаційно-консультаційних послугах
	2005р.	2006р.	2007р.	2005р.	2006р.	2007р.	2005р.	2006р.	2007р.
	часто	іноді	не мають потреби
Фермери	52,3	53,5	65	28,7	31,5	33	19	15	2
Керівники господарств	29,2	34,2	37	50,8	55,8	57,1	20	10	5,9
Спеціалісти господарств	34,6	38,8	41,5	46	48	48	15,2	13,2	10,5
У середньому	38,7	42,2	47,8	41,8	45,1	46,0	18,1	12,7	6,1

Відповідно до звітності, лідируюче місце по наданню інформаційно-консультаційних послуг займає Кримський державний аграрний учбово-консультаційний центр - 35 %; друге місце - ІКЦ при ПФ «КАТУ» НАУ - 22 %; третє місце - ПАМ - 18 %, четверте місце - ПРІК ПРООН - 15 %. Опитування проводилось серед керівників і головних спеціалістів сільськогосподарських підприємств і голів сільських общин і 48 % опитаних відповіли, що обізнані з державною програмою соціально спрямованих консультаційних послуг і позитивним чинником в їх роботі є щорічне зростання зацікавленості аграріїв до консультування.

У таблиці 2 показані дані по актуальності й ефективності знань, які надаються сільгосптоваровиробникам і сільським жителям інформаційно-консультаційними формуваннями АР Крим.

Таблиця 2

Оцінка респондентами актуальності й ефективності знань залежно від виду консультаційних послуг і роду їх діяльності

Види консультаційних послуг	Оцінка важливості й актуальності знань, інформації	Середньозважений бал оцінки важливості й актуальності
	Керівники	Спеціалісти	Фермери	Працівники органів місцевого самовря-дування
Юридичні послуги	3,95	4,10	4,00	4,17	4,06
Економіка, бухгалтерський облік і аудит	3,50	4,65	4,33	3,13	3,77
Організація і управління	3,12	3,53	3,05	3,17	3,22
Інформаційне забезпечення	3,35	4,20	4,15	3,46	3,70
Маркетингові дослідження	4,28	4,33	4,47	3,18	3,98
Технологія виробництва	4,31	4,71	4,75	3,58	4,24
Професійна перепідготовка і підвищення кваліфікації, робота профорієнтації	3,31	3,44	3,40	3,42	3,39
Реалізація молодіжних програм	2,18	2,05	2,20	3,15	2,46
Розвиток сільської місцевості	3,25	3,10	2,98	3,43	3,23

Результати опитування, як й інші проведенні в роботі дослідження, також підтверджують що в регіоні залишається актуальним питання створення, функціонування й ефективного розвитку інформаційно-консультаційних формувань, що спеціалізуються на наданні соціально орієнтованих послуг.

У третьому розділі «Стратегія розвитку інформаційно-консультаційних формувань в аграрному секторі, що надають соціально орієнтовані послуги» розроблені концептуальні підходи інформаційно-консультаційного забезпечення аграрного сектора і сільських територій; перспективна організаційна модель інформаційно-консультаційних формувань, що надають соціально-орієнтовані послуги; сценарій інформаційно-консультаційного забезпечення соціально-економічного розвитку сільських територій до 2018 року; запропоновані перспективні напрямки розвитку ІКД в регіоні; розрахований регіональний прогноз попиту на інформаційно-консультаційні послуги.

У межах євроінтеграційних планів реалізація основних концептуальних підходів до інформаційно-консультаційного забезпечення аграрного сектора і сільських населених пунктів АР Крим забезпечить:

- створення привабливих умов для роботи та життя в сільській місцевості для молоді;

- стимулювання й закріплення фахівців на селі;

- вирівнювання культурно-побутових умов життєдіяльності міського й сільського населення;

- створення нових робочих місць і зниження рівня безробіття;

- удосконалення практичних навичок ведення прибуткового господарства;

- підтримку інтенсивних сільськогосподарських виробництв, новітніх інноваційних проектів;

- розвиток «зеленого туризму», як одного з сегментів галузі сільського господарства, що впливає на розвиток інших секторів економіки;

- збільшення доходів за рахунок більш ефективного використовування земель, лісових і водних ресурсів;

- зростання довіри і створення рівних економічних умов для всіх суб'єктів господарської діяльності в сільській місцевості;

- активізацію використовування ринкового досвіду і технологій в АР Крим через міжнародні проекти.

Будь-яке інформаційно-консультаційне формування для забезпечення позитивного ефекту своєї роботи, в першу чергу, повинне враховувати реальні потреби селян-аграріїв і сільських товаровиробників на ринку послуг. Прогноз попиту і пропозицій на консультаційні послуги (на найближчу перспективу) дозволить визначити, в якому напрямку буде рухатись діяльність ІКФ, удосконалити процес надання послуг, поліпшити їхню якість і встановити, чи відповідають вони потребам сільських жителів і аграріїв (табл.3).

Звертання за консультаціями в ІКС регіону за наслідками прогнозування до 2010 р. частково скоротяться. Основним чинником, який цьому сприятиме, стане підвищення рівня обізнаності сільськогосподарських товаровиробників і жителів сільської місцевості. Сільськогосподарський консультаційний рух, який надає допомогу аграріям і сільському населенню з 2003 р. до 2010 р. матиме багато позитивних результатів у частині освоєння й ефективного використовування методів прибуткового господарювання окремими аграріями, соціального розвитку сіл регіону, вирішення проблеми зайнятості сільського населення та молоді. Інвестиції, вкладені ІКФ у вигляді знань, стануть найперспективнішими і прибутковими.

Прогнозоване зниження чисельності сільського населення до 2010 р., на жаль, не дозволить вплинути на зміну попиту на інформаційно-консультаційні послуги в бік зростання, а значить можна говорити про необхідність проведення соціально спрямованих послуг для сприяння соціально-економічному розвитку сільського соціуму. Збільшення числа позицій надання консультаційних послуг, імовірно не матиме негативного впливу на розвиток інформаційно-консультаційної діяльності в районах і регіоні в цілому. Превалювання числа пропозицій над попитом на ринку інформаційно-консультаційних послуг сприятиме розвитку конкурентноздатних професійних ІКФ, розширенню спектру обов'язкових консультаційних послуг.

Таблиця 3

Результати прогнозування стану попиту і пропозиції на інформаційно - консультаційні послуги в АР Крим

№ п/п	Показники	Звернення за консультаціями (попит)	Надано консультацій (пропозиції)
1.	Методи прогнозування	Кореляційно-регресійний аналіз, експертна оцінка, екстраполяція, інтервальний і точковий прогноз	Кореляційно-регресійний аналіз, експертна оцінка, екстраполяція, інтервальний і точковий прогноз
2.	Рівняння багатофакторної моделі	у=11199,97+11,231х1+22,797х2+39,383х3	у = -394,619 - 2875,990x1 +4069,678x2 -452,723x3
3.	Дані реєстраційного журналу ІКС за 2007 р.	1015	1024
4.	Коефіцієнт детермінації	0,994	0,986
5.	Коефіцієнт кореляції	0,997	0,993
6.	Точковий прогноз на 2010 р.	767	1100
7.	Інтервальний прогноз на 2010 р.	560-974	1081-1119

Результати дослідження показали загальну необхідність створення регіональної інформаційно-консультаційної служби, яка буде сприяти розповсюдженню нових знань та інформації для відродження села. Хоча аналіз ринку інформаційно-консультаційних послуг в АР Крим свідчить про відносно успішне функціонування раніше створених консультаційних служб, виникає необхідність у створенні взаємозв'язаної системи обслуговування сільських товаровиробників регіону, яка б об'єднала в своїй діяльності як вже існуючі консультаційні структури і інститути, що мають всі умови для організації центрів ІКФ, так і служби, що спеціально формуються як філіали регіональної ІКС.

Запропонована служба повинна складатися з високопрофесійних науковців-педагогів, мати досвід використовування бюджетних грошових коштів, користуватися авторитетом серед представників держуправління, товаровиробників та селян-аграріїв. Під час вибору оптимальної структури і форми організації служби було враховано:

- наявність у регіоні організацій, пов'язаних з інформаційно-консультаційною діяльністю, орієнтованих на сільгосптоваровиробників;

- територіальне розміщення діючих районних центрів ІКС;

- адміністративно-територіальний розподіл регіону.

ВИСНОВКИ

Дослідження умов ефективного функціонування й розвитку інформаційно-консультаційних формувань в аграрному секторі економіки (на прикладі ІКФ АР Крим) дозволило зробити наступні висновки та розробити рекомендації з перспективних напрямів інформаційно-консультаційної діяльності в регіоні:

1. Сутність консультування полягає у процесі, при якому консультант теоретично і практично підтримує клієнта, спонукає його до дій і вирішення проблем, які виникли або назрівають. Основна мета діяльності інформаційно-консультаційних служб у аграрному секторі реалізується через систему завдань: розповсюдження спеціальних знань, впровадження у виробництво сучасних досягнень науки, техніки й технологій, надання сільськогосподарським товаровиробникам і сільському населенню консультаційних послуг із питань аграрного виробництва та розвитку соціальної сфери села, підвищення рівня знань і удосконалення практичних навичок прибуткового господарювання в ринкових умовах.

2. Система інформаційно-консультаційного забезпечення в аграрному секторі економіки складається з чотирьох основних підсистем: інформаційно-довідкової, консультаційної, інноваційної, учбової.

Інформаційно-консультаційні формування створюються й функціонують за наступними моделями: державна університетська (США); державна міністерська (Німеччина, Канада, Польща); приватна (Великобританія, Франція); суспільна (Данія); змішана (Голландія, Україна, Росія).

3. Учасниками інформаційно-консультаційної діяльності є урядові та державні організації й установи; виробничі сільськогосподарські та агропромислові формування, фермерські господарства; наукові й навчальні заклади; банки, кредитні і страхові організації; організації культури, дошкільної і шкільної освіти; органи й засоби масової інформації, сільський соціум.

Суб'єкти інформаційно-консультаційних відносин формують попит і пропозиції на послуги. Надання комерційних консультаційних послуг здійснюється за рахунок коштів замовника й розраховане на отримання додаткового доходу сільськогосподарськими товаровиробниками та сільськими жителями. Соціально орієнтовані консультаційні послуги є неприбутковими, але ефективними при реалізації державної аграрної політики. Послуги соціального характеру майже не представлені на ринку консультаційних послуг, тому цей напрямок інформаційно-консультаційної діяльності необхідно розвивати.

4. Сільське господарство - один з напруженіших і складних видів господарської діяльності. Ситуація в АПК України й АР Крим піддається постійним змінам за рахунок реформ, що відбуваються в економічному і політичному житті нашого суспільства. Стан справ в АПК Криму на сьогоднішній день є складним. За роки кризи сільськогосподарське виробництво скоротилося в 2-3 рази, особливо у тваринництві, виноградарстві, овочівництві, плодівництві, тютюнництві й ефіроолійному виробництві.

Соціальні проблеми, які гальмують ефективність діяльності АПК в регіоні, залишаються не вирішеними. Соціальний капітал на селі отримає позитивну динаміку розвитку лише при стимулюючій державній політиці розвитку села, сільських підприємств, за умови поліпшення демографічної ситуації на селі.

Одним із важелів ефективного розвитку аграрного сектора і його соціальної інфраструктури є сприяння й активна участь у житті селян-аграріїв інформаційно-консультаційних формувань.

5. Порівняльний аналіз діючих консультаційних служб в АР Крим свідчить про активну діяльність даних об'єднань у підвищенні доходів, створенні робочих місць у сільській місцевості, забезпеченні консультаційної та правової підтримки фермерських господарств і сільських общин. Зафіксовано щорічне зростання інтересу сільських жителів і аграріїв до інформаційно-консультаційної діяльності.

Лідируюче місце з надання інформаційно-консультаційних послуг займає Кримський регіональний центр наукового забезпечення й інноваційного розвитку агропромислового виробництва - 35 %; друге місце - ІКЦ при ПФ «КАТУ» НАУ - 22 %; третє місце - ПАМ - 18 %, четверте місце - ПРІК ПРООН - 15 %; п'яте місце - Мінагрополітіки АР Крим - 12 %.

Оцінивши актуальність і ефективність нових знань, які надаються сільгосптоваровиробникам інформаційно-консультаційними формуваннями (ІКФ), доведено, що найбільший інтерес викликають послуги з технології виробництва (4,24 бали), не користуються попитом - програми розвитку сільської місцевості (3,23 бали) та реалізації молодіжних програм (2,46 балів).

6. Використана методика розрахунку комплексного показника розвитку соціальної сфери дозволила визначити рейтинг усіх районів АР Крим за рівнем розвитку соціальної сфери аграрного сектора. Результати даного аналізу використані при розробці концептуальних підходів до інформаційно-консультаційного забезпечення аграрного сектора й сільських територій на найближчу перспективу.

Концептуальні підходи інформаційно-консультаційного забезпечення повинні стати орієнтиром для органів державної влади, а також для органів місцевого самоврядування при вирішенні питань, що стосуються соціально-економічного розвитку аграрного сектора й сільських населених пунктів АР Крим, в умовах реалізації Концепції соціально-економічного розвитку АРК. У рекомендованих пропозиціях запропоновані механізми реалізації даних концептуальних підходів і очікувані результати від їх реалізації в межах євроінтеграційних планів.

7. Використання послідовних етапів організації ІКФ в аграрному секторі регіону, дозволило обґрунтувати варіант пріоритетного напрямку розвитку інформаційно-консультаційного забезпечення аграрного сектора й сільського соціуму. Варіантом ІКФ, яке спеціалізуватиметься на наданні соціально орієнтованих консультаційних послуг, може стати Регіональна інформаційно-консультаційна служба, створена на базі ПФ «КАТУ» НАУ. ІКФ, утворене на базі регіонального вищого навчального закладу, відповідає всім необхідним вимогам і зможе тісно взаємодіяти з різними науково-дослідними організаціями й державними структурами влади та управління.

8. Ухвалюючи конкретні рішення про створення регіональної служби й організацію її функціонування, були враховані особливості АР Крим як об'єкту інформаційно-консультаційної діяльності, вивчені потреби в інформаційно-консультаційних послугах, зроблений точковий та інтервальний прогноз попиту та пропозиції на інформаційно-консультаційні послуги на період до 2010 року, визначені стратегічні цілі, завдання, принципи функціонування, організаційна структура регіональної ІКС ПФ «КАТУ» НАУ.

Для ефективного функціонування і розвитку Регіональної ІКС необхідно передбачити:

· базову підготовку кадрів для ІКС в межах програми вищої аграрної освіти;

· професійне навчання й підвищення кваліфікації експертів і консультантів, а також ознайомлення робітників ІКС питанням методології консультування, організації, планування й управління роботою ІКС.

Основними методами роботи регіональної ІКС повинні стати:

- постійний моніторинг інформаційних потреб сільських товаровиробників, їхніх партнерів, жителів сільської місцевості для прогнозування та вирішення виникаючих проблем регіонального агропромислового виробництва;

- надання відповідей на поточні питання, що виникають у товаровиробників і сільських жителів з виробничо-господарської й підприємницької діяльності, оперативного управління підприємством;

- систематизація та збір інформації, створення бази даних за інформацією з різних джерел, пошук нових джерел знань та інформації;

- участь у формуванні та здійсненні державної політики, спрямованої на створення додаткових робочих місць;

- сприяння в організації й реалізації соціальних і молодіжних програм, спрямованих на відродження сільського способу життя;

- узагальнення й розповсюдження серед сільського соціуму досвіду господарських і організаційних рішень, сприяння розвитку виробництва, забезпечення соціального захисту від безробіття.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Плакса Ю.В. Опыт и особенности становления информационно- консультационных служб на базе учебных заведений в аграрном секторе АР Крым / Ю.В. Плакса, О.В. Донец // Экономические науки: Научные труды Крымского государственного агротехнологического университета. Вып. 87.- Симферополь. - 2005. - С.57 - 66.

2. Плакса Ю.В. Состояние и анализ рынка услуг Украины и АРК в условиях формирования рыночной экономики / Ю.В. Плакса // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Вип. 204: Т.2. - Дніпропетровськ: ДНУ.- 2005. - С.317 - 328.

3. Плакса Ю.В. Современное состояние и проблемы украинского сельского социума / Ю.В. Плакса, О.В. Донец // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Вип. 215: Т. 3. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2006. - С. 675 - 686.

4. Плакса Ю.В. О состоянии социальной сферы СНП АР Крым / Ю.В. Плакса // Економічні науки: Наукові праці ПФ «КАТУ» НАУ. Вип. 99. Сімферополь. - 2007. - С.282 - 290.

5. Плакса Ю.В. Особливості соціальної реформи на селі / Ю.В. Плакса // Економічні науки: Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. Вип. 66.- 2007. - С. 104 - 112.

6. Плакса Ю.В. Оценка информационно-консультационной деятельности служб в регионе / Ю.В. Плакса // Культура народов Причерноморья: Науч. журнал ТНУ им. В.И. Вернадского. - Симферополь, 2008. -№ 129. - С.73 - 76.

7. Плакса Ю.В. Прогноз регионального спроса и предложения на информационно-консультационные услуги в АПК / Ю.В. Плакса // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Вип. 245: Т. 4. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2008. - С. 940 - 946.

8. Плакса Ю.В. Мировой опыт организации информационно-консультационных служб / Ю.В. Плакса // Культура народов Причерноморья: Науч. журнал. ТНУ им. В.И. Вернадского.- Симферополь, 2008. - № 147.- С. 150 - 152.

В інших виданнях:

9. Плакса Ю.В. Аспекти соціально-економічного відродження села в регіоні / Ю.В. Плакса // Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів: міжнар. наук.-практ. конф., 5-6 жовт. 2006р.: тези доповідей. - Запоріжжя: Гуманітарний університет «ЗІДМУ», 2006. - С. 249 - 250.

10. Плакса Ю.В. Кадровый потенциал АПК - как база в организации и функционировании агроконсалтинговых формирований / Ю.В. Плакса // Науковий потенціал світу - 2006: ІІІ міжнар. наук.- практ. конф., 18-29 верес. 2006р.: тези доповідей. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - Т.6. - С. 41 - 43.

11. Плакса Ю.В. Проблемы и перспективы формирования рынка социально-направленных консультационных услуг в АР Крым / Ю.В. Плакса // Стан та перспективи розвитку сільськогосподарської дорадчої діяльності: міжнар. наук.-практ. конф., 14-16 травня 2007р.: зб.статей. - Вінниця: ВДАУ, 2007. - С.85 - 89.

12. Плакса Ю.В. Приоритетные направления развития социальной сферы села / Ю.В. Плакса // Економічний і соціальний розвиток України в 21 столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: IV міжнар. наук.-практ. конф., 22-23 лютого 2007р.: тези доповідей. - Тернопіль: ТНЕУ, 2007. - Ч.2. - С.433 - 435.

АНОТАЦІЯ

Плакса Ю.В. - Функціонування та розвиток інформаційно-консультаційних формувань в аграрному секторі економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка і управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Південний філіал «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету, м. Сімферополь, 2009.

Дисертаційна робота присвячена теоретичному обґрунтовуванню і розробці практичних і методичних рекомендацій щодо ефективного функціонування і розвитку інформаційно-консультаційних формувань в аграрному секторі.

В дослідженні узагальнені теоретичні основи інформаційно-консультаційної діяльності та її соціальних аспектів у аграрному секторі економіки України, уточнено сутність понять «інформаційно-консультаційна діяльність» і «агроконсалтинг», обґрунтовано поняття «сільського соціуму» як суб'єкта інформаційно-консультаційної діяльності, визначені сфера вживання і суб'єкти консультаційної діяльності.

Результати аналізу сучасного стану соціально-економічного розвитку аграрного сектора і сільських територій АР Крим, оцінки ефективності інформаційно-консультаційного забезпечення аграрного сектора в АР Крим підтверджують, що на сучасному рівні розвитку аграрного сектора і його соціальної інфраструктури, ІКФ необхідно брати участь у вирішенні проблем сільськогосподарських товаровиробників і сільського соціуму за рахунок надання соціально орієнтованих консультаційних послуг.

...