Управління економічною стійкістю торговельного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

Сергєєва Олександра Валеріївна

УДК 005.22 : 658 - 022.322

УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ СТІЙКІСТЮ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк - 2009

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано в Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського на кафедрі прикладної економіки.

Науковий керівник

кандидат економічних наук, доцент

Бакунов Олександр Олексійович,

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського,

доцент кафедри прикладної економіки.

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор

Апопій Віктор Володимирович,

Львівська комерційна академія,

проректор з наукової роботи;

кандидат економічних наук, доцент

Гросул Вікторія Анатоліївна,

Харківській державний університет харчування та торгівлі,

доцент кафедри економіки підприємств харчування та торгівлі

Захист відбудеться «27» жовтня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.055.01 Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за адресою: 83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 31.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського за адресою: 83017, м. Донецьк, б. Шевченка, 30.

Автореферат розісланий «25» вересня 2009 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В. Виноградова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з головних проблем, яка стоїть перед підприємствами в сучасних умовах, є пошук механізмів та методів пристосування до мінливого зовнішнього та внутрішнього середовища, які б могли забезпечити відносну стабільність та високий рівень ефективності їх функціонування на ринку. Найбільш гостро ця проблема постає в торговельних підприємствах, оскільки їх діяльність більшою мірою, ніж інші види економічної діяльності, піддається негативному впливу оточення та призводить до появи дестабілізуючих факторів. Ці обставини надають підстави для формування теоретико-методичних основ та практичних рекомендацій щодо управління економічною стійкістю підприємств торгівлі, що дозволить їм своєчасно виявляти проблеми та перспективи свого подальшого функціонування та розвитку.

Проблема формування теорії стійкості економічних систем висвітлюється у наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених: І.Жуковського, Дж. Касті, М. Крейніної, М. Кондратьєва, А. Ляпунова, Ж. Ла-Саля, І. Малкіна, А. Пуанкаре, В. Румянцева, А. Севастьянова та інших. Дослідженню проблем управління економічною стійкістю підприємства присвячені роботи вчених: М.С. Абрютиної, В.В. Апопія, О.В. Ареф'євої, Л.В. Балабанової, І.А. Бланка, І.В. Брянцевої, А.В. Грачева, В.А. Гросул, А.А. Колобова, Г.В. Козаченко, Л.А. Костирко, Л.Г. Мельника, О.В. Оліфірова, Л.О. Омелянович, Н.Ю. Псаревої, А.Н. Полозової, А.А. Садєкова, Е.С. Стоянової, А.І. Хорева, Л.В. Фролової та ін. Однак вивчення теоретичної спадщини дозволило дійти висновку, що наукові розробки вчених з питань економічної стійкості підприємства зосереджені лише на окремих аспектах цього явища, й тому потребують подальшого науково-прикладного розвитку. Насамперед, це стосується питань, які визначають теоретичні основи економічної стійкості; фактори, що на неї впливають; механізми управління економічною стійкістю; формування системи показників оцінки економічної стійкості, адекватної специфіці діяльності торговельних підприємств; напрями стратегічного та оперативного характеру щодо забезпечення стабільного функціонування підприємства. Все це і визначає актуальність теми дисертаційної роботи.

Отже, необхідність вдосконалення теоретико-прикладних аспектів процесу управління економічною стійкістю підприємства зумовили вибір теми дисертації, її цільову настанову, зміст і завдання дослідження.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до комплексного плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, а саме: держбюджетна тема «Механізм регулювання внутрішньої торгівлі на регіональному рівні» (державний реєстраційний номер 0107U001518, особисто автором обґрунтовано теоретичні основи економічної стійкості, визначено основні види та фактори економічної стійкості торговельного підприємства); держбюджетна тема «Економічний механізм функціонування підприємств сфери торгівлі та послуг» (особисто автором розроблено й обґрунтовано методику оцінки економічної стійкості торговельного підприємства); госпдоговірна НДР: «Підвищення економічної стійкості підприємства та оптимізація витрат на рекламу» (особисто автором розроблені моделі прогнозування економічної стійкості торговельного підприємства за видами бізнес-процесів); госпдоговірна НДР: «Розробка рекомендацій щодо підвищення економічної стійкості підприємства в умовах нестабільності зовнішнього середовища» (особисто автором обґрунтовані альтернативні варіанти стратегій управління економічною стійкістю підприємств торгівлі).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є формування теоретичних основ та обґрунтування методичних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління економічною стійкістю торговельних підприємств.

Для досягнення поставленої мети в роботі сформульовано і вирішено такі завдання:

визначення сутнісних характеристик економічної стійкості підприємства на основі узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду;

обґрунтування особливостей управління економічною стійкістю в торговельних підприємствах на основі процесного підходу;

формування концептуального підходу до управління економічною стійкістю торговельних підприємств;

удосконалення методичного підходу до проведення діагностики економічної стійкості підприємств торгівлі;

проведення моніторингу та експрес-діагностики економічної стійкості підприємств;

здійснення фундаментальної діагностики економічної стійкості підприємств;

обґрунтування стратегічних напрямів управління економічною стійкістю торговельного підприємства;

розробка економіко-математичних моделей прогнозування економічної стійкості підприємств торгівлі;

удосконалення методичного підходу до оцінки ризиків зниження (втрати) економічної стійкості торговельних підприємств.

Об'єктом дослідження є процеси управління економічною стійкістю підприємств.

Предметом дослідження виступають теоретико-методичні та прикладні положення щодо управління економічною стійкістю підприємств торгівлі.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем управління економічною стійкістю підприємств в сучасних умовах господарювання.

У процесі проведення дослідження використовувались методи аналізу, синтезу і логічного узагальнення (для уточнення сутності понять «стійкість», «економічна стійкість» та «управління економічною стійкістю»; формування системи показників оцінки економічної стійкості за видами бізнес-процесів торговельних підприємств; визначення місця підсистеми управління економічною стійкістю в загальній системі менеджменту торговельного підприємства); структурно-функціональний метод (для систематизації підходів до визначення сутності поняття «економічна стійкість»; визначення особливостей торговельної діяльності підприємств, розробки схеми концептуального підходу до управління економічною стійкістю, систематизації видів та факторів, що впливають на економічну стійкість торговельного підприємства); статистичні методи (для визначення сучасних тенденцій розвитку торгівлі в регіоні; комплексної діагностики економічної стійкості торговельних підприємств); метод експертних оцінок (для визначення вагомості показників оцінки економічної стійкості підприємств торгівлі; побудови матриці конкурентної позиції торговельного підприємства, оцінки ризиків зниження (втрати) економічної стійкості); методи економіко-математичного моделювання (при розробці моделей прогнозування рівня економічною стійкістю підприємств торгівлі).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні документи, що регулюють господарську діяльність торговельних підприємств України; матеріали Державного комітету статистики України, фінансової та статистичної звітності й аналітичних обстежень результатів діяльності підприємств торгівлі м. Донецька та області.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці теоретико-методичних основ управління економічною стійкістю торговельного підприємства (ЕСТП). Наукова новизна обґрунтованих автором положень і рекомендацій полягає в наступному.

Удосконалено:

концептуальний підхід до управління економічною стійкістю торговельного підприємства, який відрізняється від існуючих тим, що містить теоретико-методичні основи управління економічною стійкістю, діагностику економічної стійкості та напрями удосконалення процесу управління ЕСТП, які базуються на врахуванні галузевих особливостей функціонування торговельних підприємств та дозволяють на основі визначення фактичного рівня економічної стійкості обґрунтувати стратегію управління ЕСТП, змоделювати прогнозний рівень ЕСТП, та оцінити ризик зниження економічної стійкості в процесі реалізації управлінських рішень;

методичний підхід до проведення діагностики економічної стійкості торговельного підприємства, який, на відміну від існуючих, містить моніторинг ЕСТП (дослідження основних тенденцій розвитку споживчого ринку), експрес-діагностику економічної стійкості (визначення стратегічної позиції торговельного підприємства на основі матричного підходу), та фундаментальну діагностику ЕСТП (визначення загального рівня економічної стійкості і відповідної зони ЕСТП), що надає змогу комплексно досліджувати економічну стійкість;

методичний підхід до обґрунтування вибору стратегії управління економічною стійкістю торговельного підприємства в рамках його корпоративного розвитку, який, на відміну від існуючих, заснований на використанні збалансованої системи показників економічної стійкості за видами бізнес-процесів та враховує досягнутий рівень економічної стійкості в поточному періоді, що сприяє підвищенню ефективності управління економічною стійкістю в торговельному підприємстві.

Дістало подальший розвиток:

теоретичне розуміння сутності економічної стійкості підприємства, яке, на відміну від існуючих, розглядається як здатність економічної системи досягати рівноважного, збалансованого стану фінансових, матеріальних, трудових та інформаційних ресурсів, який забезпечує стабільно високий результат функціонування та розвиток підприємства;

класифікація видів економічної стійкості підприємства за більш повним складом класифікаційних ознак (за часом проведення оцінки, за тривалістю прояву, в залежності від використовуваних ресурсів, за рівнем економічної стійкості, за динамікою розвитку підприємства, за характером впливу факторів, за ступенем охоплення об'єкта дослідження, за рівнем управління), що дозволяє всебічно охарактеризувати економічну стійкість підприємств та напрями удосконалення процесу управління нею;

моделі прогнозування рівня економічної стійкості торговельного підприємства на підставі розробленої системи показників, які, на відміну від існуючих, розподілені за видами бізнес-процесів торговельних підприємств з урахуванням галузевої специфіки їх діяльності, що дозволяє точніше обґрунтувати плани та управлінські рішення, об'єктивніше оцінити підсумки управління економічною стійкістю торговельних підприємств.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що комплекс теоретико-методичних та практичних рекомендацій дисертаційної роботи можуть безпосередньо використовуватися при підготовці і реалізації рішень в області управління економічною стійкістю сучасних торговельних підприємств, що сприятиме формуванню оптимального рівня економічної стійкості.

Найбільше практичне значення мають такі розробки: методика визначення прогнозного рівня економічної стійкості підприємств торгівлі (АТВТ «Компанія Алекс», м. Донецьк, довідка про впровадження № 1808 від 11.12.2008 р.); процесна модель управління економічною стійкістю торговельного підприємства, яка сприяє вибору методу і показників оцінки економічної стійкості за видами бізнес-процесів (ТОВ «Оксана», м. Макіївка, довідка про впровадження № 205/08 від 13.05.2008 р.); процедури розрахунку фактичних та нормативних значень показників оцінки економічної стійкості (підприємства-члени Донецької торгово-промислової палати, довідка про впровадження № 96/09 від 15.02.2009 р.); методика оцінки рівня ризиків зниження (втрати) економічної стійкості торговельного підприємства (ТОВ «Інтер-Вест», м. Донецьк, довідка про впровадження № 15/47 от 25.10.2007 р.).

Теоретико-методичні результати дослідження використовуються у навчальному процесі Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського під час викладання дисциплін: «Економічне обґрунтування господарських рішень», «Стратегія підприємства», «Економічні ризики та методи їх вимірювання», «Конкурентоспроможність підприємства».

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень автора. Сформульовані й обґрунтовані в дисертаційній роботі наукові положення, висновки і рекомендації отримані автором самостійно на підставі всебічного вивчення процесу управління економічною стійкістю торговельних підприємств. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів. Основні положення дисертаційної роботи докладалися та обговорювалися на 17 науково-практичних конференціях різного рівня: „Дні науки-2005” (Дніпропетровськ, 2005 р.); „Современные аспекты финансового управления экономическими процессами” (Севастополь, 2005 р.); „Проблемы развития финансовой системы Украины в условиях глобализации” (Симферополь, 2007 р.); „Тенденции развития мировой торговли в ХХІ веке” (Пермь, 2007 р.); „Проблеми підвищення ефективності господарювання на мезо- та мікроекономічному рівні” (Одеса, 2007 р.); „Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення” (Ялта, 2007 р.); „Наука и практика - 2008” (Полтава, 2008 р.); „Научно пространство на Европа” (Софія, 2008 р.); «Инновации в бизнесе и образовании: состояние и тенденции развития» (Армавир, 2008); «Проблеми сталого розвитку: економічне зростання та соціалізація» (Донецьк, 2008 р.); «Проблеми планування в ринкових умовах» (Хмельницький, 2009 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 18 наукових праць загальним обсягом 6,32 друк.арк., з них 5,37 др. арк. належить особисто автору, у тому числі 8 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, загальним обсягом 3,3 друк.арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел із 185 найменувань і 3 додатків (обсягом 70 сторінок). Основний зміст викладено на 160 сторінках, дисертація містить 27 таблиць (обсягом 21 сторінки) і 24 рисунка (обсягом 20 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; сформульовано мету і завдання дослідження, визначено об'єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; визначено особистий внесок здобувача; відображено результати апробації дисертації; висвітлено повноту викладу результатів дисертації в опублікованих роботах; наведено структуру роботи.

У першому розділі «Теоретичні основи управління економічною стійкістю торговельного підприємства» уточнені теоретико-методологічні засади управління економічною стійкістю підприємства; визначені особливості управління економічною стійкістю торговельного підприємства на основі процесного підходу; обґрунтовано концептуальний підхід до управління економічною стійкістю підприємств торгівлі.

Існуючі в економічній літературі визначення поняття «економічна стійкість підприємства» акцентують увагу на різних аспектах явища, що вивчається. Тому в роботі виділено декілька підходів до розуміння змісту цієї категорії. Економічна стійкість є ширшим поняттям, ніж фінансова стійкість підприємства; вона характеризує рівноважний стан елементів економічної системи, що є найважливішою умовою збереження цілісності системи за умови дії негативних факторів; відображає якісний аспект і безперервність економічного розвитку підприємств; виступає основною в стабілізації та максимізації доходів та прибутку підприємства; передбачає необхідність використання стратегічного підходу в управлінні діяльністю, а також характеризується сукупністю певних властивостей системи.

Логічний синтез розглянутих визначень поняття “економічна стійкість” дозволив сформулювати її власне трактування, яке, на відміну від існуючих, комплексно характеризує сутність даного поняття, а саме під економічною стійкістю підприємства доцільно розуміти здатність економічної системи досягати рівноважного, збалансованого стану фінансових, матеріальних, трудових та інформаційних ресурсів, який забезпечує стабільно високий результат функціонування та розвиток підприємства.

Важливим моментом в аналізі сутнісних характеристик економічної стійкості підприємства є визначення місця і значення цього поняття серед інших характеристик діяльності підприємства. У зв'язку з цим, у роботі обґрунтовано взаємозв'язок економічної стійкості із такими категоріями, як: «рівновага», «витривалість», «толерантність», «резистентність», «стабільність», «еластичність» «надійність», «адаптивність», «гнучкість», «конкурентоспроможність», «економічна безпека», «ефективність», «динамічність».

Наявність різнобічних підходів до формулювання сутності економічної стійкості підприємства обумовила виділення певних її видів, які було класифіковано за більш широким колом класифікаційних ознак, а саме: за часом проведення оцінки; за тривалістю прояву; в залежності від використовуваних ресурсів; за рівнем економічної стійкості; за динамікою розвитку підприємства; за характером впливу факторів; за ступенем охоплення об'єкта дослідження; за рівнем управління.

Ґрунтуючись на засадах розвитку теорії та практики сучасного менеджменту, для управління економічною стійкістю торговельного підприємства в роботі пропонується використовувати процесний підхід, оскільки він забезпечує збалансованість та взаємоузгодженість всіх процесів, функцій та видів діяльності підприємств торгівлі, орієнтованих на досягнення стійкості функціонування та розвитку. Це пояснюється тим, що економічна стійкість є складною категорією, яка характеризує різні аспекти господарської діяльності торговельного підприємства. До того ж, сама торговельна діяльність за своєю сутністю є різнобічною та різноспрямованою, що потребує певної систематизації та збалансованості. Тому управління ЕСТП повинно всебічно та комплексно охоплювати всі сфери діяльності, що може бути досягнуто за допомогою здійснення у межах підприємства певної сукупності процесів, які являють собою послідовність взаємопов'язаних та взаємообумовлених дій, управлінських рішень для досягнення поставленої мети.

Управління ЕСТП на основі процесного підходу обумовило визначення комплексу пріоритетних бізнес-процесів (маркетингових, фінансових, торгово-технологічних та організаційно-управлінських), зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на діяльність торговельних підприємств в цілому, та на їх економічну стійкість зокрема. В результаті було побудовано процесну модель управління ЕСТП, яка забезпечує взаємопов'язане функціонування зазначених бізнес-процесів із врахуванням особливостей торговельної діяльності.

В процесі формування концептуального підходу до управління ЕСТП було встановлено, що він являє собою систематизований план (схему) дослідження, який містить понятійний апарат та методологічні основи управління ЕСТП, методику збору та обробки даних, напрями удосконалення процесу управління економічною стійкістю торговельного підприємства.

В якості основних складових концептуального підходу до управління ЕСТП були визначені теоретико-методичні основи управління економічною стійкістю (сутність, головна мета, завдання, критерій, принципи, функції, методи, показники), сутність та послідовність проведення діагностики ЕСТП (моніторингу, експрес- та фундаментальної діагностики), а також напрями удосконалення процесу управління економічною стійкістю (стратегічні альтернативи управління ЕСТП в рамках корпоративної стратегії підприємства, моделі прогнозування рівня ЕСТП та оцінка ризиків зниження (втрати) економічної стійкості в процесі реалізації стратегії і тактики управління ЕСТП).

Взаємодія та комплексне використання всіх елементів запропонованого концептуального підходу до управління економічною стійкістю торговельного підприємства сприятимуть оптимізації його бізнес-процесів, більш раціональному використанню ресурсів, підвищенню ефективності діяльності в цілому, а також забезпечить стійкий розвиток підприємства в майбутньому.

У другому розділі «Діагностика процесу управління економічною стійкістю підприємств торгівлі» удосконалено методичний підхід до проведення діагностики економічної стійкості торговельного підприємства; проведено моніторинг економічної стійкості на основі дослідження основних тенденцій розвитку торгівлі регіону в сучасних умовах; проведено експрес-діагностику та фундаментальну діагностику економічної стійкості підприємств торгівлі Донецької області.

Існуючі методичні підходи до оцінки рівня економічної стійкості підприємства мають право на існування, але не дозволяють у повній мірі дослідити процес управління економічною стійкістю. Саме тому в даний час склалися об'єктивні передумови для застосування в процесі управління ЕСТП економічної діагностики, яка надає не тільки широкий спектр інформації у вигляді економічних показників, але й має конкретну ціль - вдосконалити процес управління підприємством в цілому, і його економічною стійкістю зокрема, в умовах нестабільного динамічного середовища. Тобто діагностика ЕСТП дозволяє на ранній стадії виявляти порушення (відхилення) у збалансованості ресурсів та бізнес-процесів підприємства, встановлювати причини і можливі наслідки цих відхилень, а також визначати перспективні шляхи і напрями їх усунення для подальшого забезпечення належного рівня економічної стійкості торговельного підприємства. Виходячи з цього, в роботі запропоновано розглядати економічну діагностику як аналітичний етап процесу управління ЕСТП, який передує прийняттю управлінських рішень, служить основою для розробки стратегії і тактики управління ЕСТП, та являє собою самостійний напрям комплексного дослідження економічної стійкості зі своїми прийомами, інструментами, методами та етапами проведення.

Першим етапом діагностики є моніторинг економічної стійкості підприємства, який являє собою комплексну систему постійного спостереження за процесами і тенденціями, що протікають в зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства, та передбачає збір інформації та накопичення даних, необхідних для наступного етапу експрес-діагностики ЕСТП.

Проведений моніторинг економічної стійкості на основі дослідження основних тенденцій розвитку торгівлі Донецького регіону свідчить про те, що на сучасному етапі розвитку економіки, в умовах фінансово-економічної кризи, торговельні підприємства стикаються з безліччю проблем різного характеру, які призводять до нестійкого їх функціонування. Зокрема, на споживчому ринку спостерігається таке негативне явище, як значне відставання платоспроможного попиту від товарної пропозиції. Причина полягає у зниженні реальних грошових доходів населення при одночасному загостренні інфляційних процесів з відповідним ростом цін на основні товари і послуги. В результаті відбувається зниження обсягів товарообороту та показників рентабельності основної діяльності, зростання витратомісткості, знецінення власних оборотних коштів, призупинення процесу формування і відновлення матеріально-технічної бази торговельних підприємств. Складні та невигідні умови використання позикового капіталу, велика частка кредиторської заборгованості в загальній сумі залучених коштів, постійно зростаючі податки та витрати з оренди й утримання приміщень, низька здатність підприємств до погашення власних боргів є основною причиною порушення справ про банкрутство.

Таким чином, виявлені дестабілізуючі фактори, що призводять до нестійкого функціонування торговельних підприємств, обумовили необхідність експрес-діагностики ЕСТП, яку запропоновано проводити за допомогою матричного підходу із використанням системи якісних та кількісних показників, що характеризують специфічну діяльність торговельних підприємств. Основною метою такої діагностики є встановлення діагнозу про загальний стан підприємства та визначення його стратегічної позиції на ринку.

Результати моніторингу та експрес-діагностики економічної стійкості стали підґрунтям для проведення фундаментальної діагностики ЕСТП, яка є етапом поглибленого дослідження економічної стійкості, в результаті чого визначається рівень і зони ЕСТП, причини появи проблемних ситуацій, а також інтервали адаптації процесу управління економічною стійкістю.

Фундаментальну діагностику економічної стійкості торговельного підприємства було проведено в декілька етапів: формування системи часткових показників за видами бізнес-процесів; обґрунтування нормативної бази порівняння та стандартизація часткових показників оцінки ЕСТП; розрахунок значимості (ваги) кожного бізнес-процесу у загальній оцінці економічної стійкості торговельного підприємства та окремих часткових показників у кожному блоці, яка визначалася експертним шляхом за допомогою метода аналізу ієрархій; розрахунок узагальнюючих показників економічної стійкості підприємства по видах бізнес-процесів; обчислення інтегрального показника економічної стійкості торговельного підприємства; визначення зони ЕСТП; визначення динаміки рівня ЕСТП і характеру економічного розвитку торговельного підприємства; визначення інтервалу адаптації процесу управління економічною стійкістю торговельного підприємства.

Загальний рівень економічної стійкості за кожним бізнес-процесом торговельного підприємства та в цілому по підприємству було визначено в такий спосіб (формули (1) та (2)).

, (1)

де - узагальнюючі показники економічної стійкості відповідно маркетингових, фінансових, торгово-технологічних та організаційно-управлінських бізнес-процесів;

- нормоване (стандартизоване) фактичне значення i-гo часткового показника відповідно маркетингових, фінансових, торгово-технологічних та організаційно-управлінських бізнес-процесів;

- вага і-го часткового показника відповідно маркетингових, фінансових, торгово-технологічних та організаційно-управлінських бізнес-процесів;

n - кількість показників, що оцінюють вплив часткових показників економічної стійкості підприємства.

, (2)

де ІЕС - інтегральний показник економічної стійкості підприємства;

dМ, dФ, dТТ, dОУ - вага узагальнюючого показника економічної стійкості відповідно маркетингових, фінансових, торгово-технологічних та організаційно-управлінських бізнес-процесів.

Для отримання однозначної відповіді про рівень економічної стійкості торговельного підприємства в роботі розроблено шкалу значень узагальнюючих та інтегральних показників ЕСТП, згідно з якою економічна стійкість розподіляється на абсолютно стійку, достатню, припустиму, гранично припустиму та кризову зони (формула (3)).

(3)

де - граничне значення узагальнюючого або інтегрального показника економічної стійкості підприємства;

? - величина околу граничного значення показника економічної стійкості, яке приймається відповідно до експертної оцінки в межах від 0,1 до 0,25.

,,,, - значення узагальнюючого або інтегрального показника економічної стійкості підприємства, що характеризують відповідно абсолютно стійку, достатню, припустиму, гранично припустиму та кризову зони ЕСТП.

На основі викладеної методики діагностики економічної стійкості підприємств було проведено дослідження 18 торговельних підприємств роздрібної торгівлі м. Донецька та області. Результати фундаментальної діагностики економічної стійкості торговельних підприємства Донецької області.

Таким чином, з усієї сукупності досліджуваних торговельних підприємств лише чотири підприємства (ЗАТ «Донецькриба», ТОВ «Оксана», ТОВ «Інтер-Вест», ВАТ «Рубін») знаходяться в достатній зоні економічної стійкості, оскільки мають найбільш високі значення показників ЕСТП максимально наближених до 1. Це свідчить про накопичення достатнього запасу економічної стійкості, який забезпечує збалансованість усіх бізнес-процесів та ефективне використання ресурсного потенціалу підприємств.

Особливої уваги потребує четверта група торговельних підприємств (ТОВ «Кольрабі», ТОВ «Кардинал», ТОВ «Тера»), які розташовані в кризовій зоні економічної стійкості, що говорить про можливість припинення їх функціонування. Для підвищення рівня економічної стійкості цих підприємств необхідно провести ряд заходів за видами бізнес-процесів в залежності від того, де виникла негативна ситуація, що призвела до нестійкого функціонування. В цілому ж визначені показники економічної стійкості підприємств торгівлі Донецької області за 2006-2007 рр. мають позитивну динаміку.

На заключному етапі фундаментальної діагностики було визначено інтервал адаптації процесу управління ЕСТП, який характеризує ступінь розриву між цільовим рівнем економічної стійкості та його фактичним значенням. Цей розрив визначається як співвідношення двох інтервалів, що характеризують цільовий рівень ЕСТП та запас економічної стійкості:

економічний стійкість підприємство торгівля

, (4)

де - відповідно цільовий, фактичний та граничний рівень ЕСТП.

У третьому розділі «Удосконалення процесу управління економічною стійкістю підприємства» обґрунтовано п'ять варіантів стратегії управління економічною стійкістю підприємств торгівлі в межах їх корпоративного розвитку та з урахуванням досягнутого рівня економічної стійкості; розроблено моделі прогнозування економічної стійкості торговельних підприємств за видами бізнес-процесів з урахуванням відповідної зони ЕСТП; удосконалено методичний підхід до оцінки ризиків зниження (втрати) економічної стійкості підприємств торгівлі.

Логічним продовженням обґрунтування методологічного базису управління ЕСТП є розробка стратегічних альтернативних напрямів щодо управління економічною стійкістю, які б відповідали визначеному рівню економічного розвитку торговельного підприємства в певний проміжок часу. Це дозволить підприємствам своєчасно адаптуватися до змін, які відбуваються у зовнішньому та внутрішньому оточенні, та забезпечити довготривалі конкурентні переваги.

Огляд та узагальнення наукових публікацій надало змогу сформулювати таке визначення: стратегія управління економічною стійкістю являє собою процес забезпечення сталого розвитку торговельного підприємства, який включає довгострокові цілі і, виходячи з них поточні завдання щодо забезпечення оптимального рівня економічної стійкості.

Розробка стратегії управління ЕСТП базується, насамперед, на формуванні корпоративної (базової) стратегії розвитку торговельного підприємства. Підставою для вибору того чи іншого напряму розвитку став визначений на попередньому етапі діагностики рівень економічної стійкості торговельного підприємства і відповідна йому зона ЕСТП. Виходячи з цього стратегія управління економічною стійкістю торговельного підприємства повинна задовольняти такому співвідношенню:

, (5)

де - відповідно максимальний та мінімальний рівень економічної стійкості торговельного підприємства;

- рівень економічної стійкості торговельного підприємства, який відповідає відповідно стратегії прискореного зростання, обмеженого зростання, стабілізації та скорочення діяльності.

Характеристика стратегій управління економічною стійкістю торговельних підприємств. Вибір оптимальної альтернативи стратегії управління економічною стійкістю торговельного підприємства залежить від системи конкретних цілей та показників, що їх обумовлюють, визначених на етапі діагностики економічної стійкості.

Обраний стратегічний напрям управління економічною стійкістю став базисом для прийняття управлінських рішень щодо забезпечення сталого розвитку торовельного підприємства на тактичному рівні. З цією метою в роботі були визначені прогнозні узагальнюючі та інтегральні показники економічної стійкості торговельних підприємств за допомогою їх моделювання.

Оскільки завдання моделювання економічної стійкості відноситься до багатокритеріальних завдань пошуку оптимального рішення в умовах невизначеності і дії великої кількості зовнішніх і внутрішніх факторів, то в процесі управління ЕСТП перевагу було надано кореляційно-регресійним моделям.

Побудова моделей прогнозування рівня економічної стійкості торговельних підприємств здійснювалась в розрізі маркетингових, фінансових, торгово-технологічних та організаційно-управлінських бізнес-процесів, а також в цілому за всіма видами бізнес-процесів, що дозволило змоделювати загальний рівень ЕСТП. До того ж, градація рівня економічної стійкості за зонами (достатньою, припустимою, гранично припустимою, кризовою) обумовила необхідність побудови моделей за кожною зазначеною зоною, які відрізняються одна від одної складом факторів, що були включені до моделей. В результаті моделювання були побудовані однофакторні та багатофакторні кореляційно-регресійні моделі рівня ЕСТП, які мають різні найбільш прийняті та адекватні форми зв'язку.

Моделювання рівня ЕСТП на основі кореляційно-регресійного аналізу дозволило визначити місце і роль кожного фактора у формуванні результативного показника і, як результат, - точніше обґрунтувати плани та управлінські рішення щодо встановлення прогнозного рівня ЕСТП.

Перехід торговельних підприємств до ринкових форм господарювання обумовлює необхідність розробки різних варіантів управлінських рішень стосовно функціонування та розвитку як всього підприємства в цілому, так і окремих напрямів його діяльності зокрема. Виходячи з цього, процес управління економічною стійкістю торговельного підприємства також має варіативний характер, який підвищує рівень невизначеності цього процесу та призводить до появи ризику зниження (втрати) ЕСТП, що потребує формування ефективної системи ризик-менеджменту.

Узагальнюючи думки науковців стосовно трактування поняття "ризик", було визначено, що ризик зниження (втрати) економічної стійкості - це імовірність виникнення ризикової ситуації (події) на певному етапі управління бізнес-процесами торговельного підприємства, яка призводить до зниження чи втрати його економічної стійкості. Імовірність виникнення ризикових подій в процесі управління економічною стійкістю обумовило необхідність систематизації ризиків за різними видами бізнес-процесів торговельних підприємств.

Загальний рівень ризику зниження (втрати) ЕСТП запропоновано визначати експертним методом на основі комплексного показника в балах. Для цього було розроблено шкалу градації ризику шляхом розподілення нормативних значень часткових показників ЕСТП за рівнем ризику та присвоєння їм відповідних балів.

Імовірність появи зазначених ризикових подій було визначено шляхом виявлення відмов у здійсненні бізнес-процесів торговельного підприємства за допомогою підрахунку кількості відхилень значень часткових показників ЕСТП кожного бізнес-процесу від їхніх допустимих меж і співвіднесення його з загальною кількістю показників економічної стійкості торговельного підприємства.

З метою мінімізації рівня ризику зниження (втрати) ЕСТП були визначені методи управління ризиком з урахування зони економічної стійкості.

Таким чином, отримані наукові результати дисертаційної роботи стали методичним підґрунтям для ефективного управління економічною стійкістю в торговельних підприємствах, що дозволило підвищити загальну соціально-економічну ефективність діяльності за рахунок запровадження практичних рекомендації щодо збільшення рівня економічної стійкості в ТОВ «Оксана» та ТОВ «Інтер-Вест».

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення актуального науково-прикладного завдання щодо вдосконалення управління економічною стійкістю торговельних підприємств. Результати проведеного дослідження дозволили зробити наступні висновки.

1. На основі узагальнення результатів вітчизняного та зарубіжного досвіду було визначено сутнісні характеристики економічної стійкості підприємства, а саме сформульовано визначення поняття «економічна стійкість підприємства» як здатність економічної системи досягати рівноважного, збалансованого стану фінансових, матеріальних, трудових та інформаційних ресурсів, який забезпечує стабільно високий результат функціонування та розвиток підприємства; встановлений взаємозв'язок економічної стійкості підприємства із важливими характеристиками діяльності підприємства; уточнено класифікацію видів економічної стійкості підприємства та факторів, що на неї впливають.

2. Для управління економічною стійкістю торговельного підприємства запропоновано використовувати процесний підхід. У зв'язку з цим, було розроблено процесну модель управління ЕСТП, яка містить комплекс взаємопов'язаних бізнес-процесів (маркетингових, фінансових, торгово-технологічних та організаційно-управлінських), що забезпечує збалансованість та взаємоузгодженість всіх процесів, функцій та видів діяльності торговельних підприємств, орієнтованих на підвищення ефективності їх функціонування.

3. Функціонування і розвиток торговельних підприємств в умовах мінливого зовнішнього оточення потребує формування концептуального підходу до управління їх економічною стійкістю, який являє собою систематизований план дослідження та містить теоретико-методичні основи управління економічною стійкістю, діагностику ЕСТП як аналітичний етап управління нею, а також стратегічні й тактичні напрями удосконалення процесу управління економічною стійкістю.

4. Одним з головних етапів процесу управління ЕСТП є її діагностика, яка дозволяє на ранній стадії виявляти порушення (відхилення) у збалансованості бізнес-процесів та ресурсів підприємства, встановлювати причини і можливі наслідки цих відхилень, а також визначати перспективні шляхи і напрями їх усунення для подальшого забезпечення належного рівня економічної стійкості торговельного підприємства. Запропонований методичний підхід до проведення діагностики ЕСТП складається з трьох взаємопов'язаних етапів: моніторингу ЕСТП, експрес-діагностики та фундаментальної діагностики.

5. Проведений моніторинг економічної стійкості торговельних підприємств Донецького регіону свідчить про те, що в умовах фінансово-економічної кризи вони стикаються з безліччю проблем різного характеру, які призводять до нестійкого їх функціонування. Експрес-діагностика економічної стійкості дозволила встановити діагноз про загальний стан досліджуваних торговельних підприємств та визначити їх стратегічні позиції на ринку, що стало підґрунтям для проведення фундаментальної діагностики ЕСТП.

6. Фундаментальна діагностика економічної стійкості торговельних підприємств проводилася на основі розробленої системи часткових, узагальнюючих та інтегральних показників. Систему часткових показників було розроблено за видами бізнес-процесів торговельного підприємства. Вага кожного бізнес-процесу у загальній оцінці економічної стійкості та окремих часткових показників у кожному блоці визначалася експертним шляхом за допомогою метода аналізу ієрархій. Результати розрахунків зазначеної системи показників дозволили виділити зони (достатню, припустиму, гранично припустиму та кризову) економічної стійкості для підприємств торгівлі Донецької області та згрупувати їх за цією ознакою.

7. Обґрунтування стратегічних напрямів щодо управління ЕСТП надало можливість торговельним підприємствам на базі досягнутого рівня економічної стійкості обрати одну з п'яти стратегій управління ЕСТП в рамках корпоративної стратегії розвитку підприємства; визначити систему стратегічних цілей за кожним видом бізнес-процесу та встановити їх взаємозв'язок.

8. Моделювання процесу управління ЕСТП було здійснено за допомогою кореляційно-регресійних моделей, які дозволили спрогнозувати рівень економічної стійкості за кожним видом бізнес-процесів торговельних підприємств та загальний її рівень в розрізі абсолютної, достатньої, припустимої та гранично припустимої зони ЕСТП; визначити місце і роль кожного фактора у формуванні результативного показника і, як результат, - точніше обґрунтувати плани та управлінські рішення щодо встановлення прогнозного рівня ЕСТП

9. Процес управління економічною стійкістю торговельного підприємства має варіативний характер, який підвищує рівень невизначеності цього процесу та призводить до появи ризику зниження (втрати) ЕСТП, під яким розуміється імовірність виникнення ризикової події на певному етапі управління бізнес-процесами торговельного підприємства, яка призводить до зниження або втрати його економічної стійкості. Наявність фактору ризику в процесі управління ЕСТП потребує формування ефективної системи ризик-менеджменту, яка повинна включати: передбачення ризиків; визначення їх імовірних розмірів та наслідків; розробку і реалізацію заходів щодо запобігання чи мінімізації пов'язаних з ризиками втрат.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Сергєєва О.В. Теоретичні підходи до визначення сутності економічної стійкості підприємства / О.В. Сергєєва // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. пр. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. - Вип. 21, т. 2 . - С. 267-272.

2. Сергєєва О.В. Методологічні засади управління економічною стійкістю торговельного підприємства / О.В. Сергєєва // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. пр. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. - Вип. 22. - С. 352-360.

3. Сергєєва О.В. Особливості оцінювання економічної стійкості торговельного підприємства / О.В. Сергєєва // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. пр. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2007. - Вип. 23, т. 2 . - С. 102-107.

4. Сергєєва О.В. Діагностика економічної стійкості як складова системи управління підприємством / О.В. Сергєєва // Вісник соціально-економічних досліджень. - Одесса: ОДЕУ, 2007 . - Вип. 27 - С. 320-326.

5. Сергєєва О.В. Методика оцінки економічної стійкості торговельних підприємств / О.В. Сергєєва // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. пр. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2008. - Вип. 25, т. 1 . - С. 127-135.

6. Сергєєва О.В. Матричний підхід до оцінки рівня економічної стійкості торговельних підприємств / О.В. Сергєєва // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. пр. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2008. - Вип. 26, т. 1 . - С. 296-305.

7. Бакунов О.О., Сергєєва О.В. Управління економічною стійкістю торговельного підприємства: концептуальний підхід / О.О. Бакунов, О.В. Сергєєва // Вісник ДонНУЕТ Серія: Економіка.-наук. журнал. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2009. - Вип. 3(43), - С. 129-137 (особистий внесок: визначені методичні основи діагностики економічної стійкості торговельного підприємства, напрями стратегічного та оперативновного характеру щодо удосконалення процесу управління економічною стійкістю. - 0,27 д.а.).

8. Бакунов О.О., Сергєєва О.В. Прогнозування рівня економічної стійкості - основа сталого розвитку торговельного підприємства / О.О. Бакунов, О.В. Сергєєва // Вісник ХНУ. Економічні науки: наук. журнал. - Хмельницький, 2009. - Вип. 3. - Т. ІІ (110). - С. 134- 138 (особистий внесок: визначені основні фактори, що формують рівень економічної стійкості торговельного підприємства, та доцільність їх використання в процесі моделювання. - 0,25 д.а.).

За матеріалами конференцій:

9. Бакунов О.О., Сергєєва О.В. Перспективна оцінка фінансової рівноваги торговельного підприємства / О.О. Бакунов, О.В. Сергєєва // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Дні науки '2005». Том 10. Фінанси та банківська справа. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 7-9. (особистий внесок: модифіковано матрицю фінансової рівноваги для торговельного підприємства. - 0,05 д.а.).

10. Бакунов О.О., Сергєєва О.В. Моніторинг фінансового стану підприємства як основа його ефективного функціонування / О.О. Бакунов, О.В. Сергєєва // Сучасні аспекти фінансового управління економічними процесами: Матеріали Всеукр. наук.-метод. конф., м. Севастополь, 6-9 вересня 2005 р. - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2005. - С. 131-133. (особистий внесок: запропоновано основні функції та показники фінансового моніторингу підприємства. - 0,06 д.а.).

11. Сергєєва О.В. Механізм управління економічною стійкістю торговельного підприємства / О.В. Сергєєва // Проблемы развития финансовой системы Украины в условиях глобализации: Сб.трудов III международной науч.-практ. конф. аспирантов и студентов. - Симферополь, 2007. - Симферополь: «Центр Стабилизации», 2007. - С. 174-175.

12. Сергеева А.В. Основные проблемы и перспективы развития региональной торговли Украины / А.В. Сергеева // Тенденции развития мировой торговли в XXI веке: Материалы II Международной научно-практической конференции (3-10 апреля 2007 г. ) / Пермский институт (филиал) ГОУ ВПО «Российский государственный торгово-экономический университет». - Пермь: Изд-во ПОНИЦАА, 2007. - С. 278-284.

13. Сергєєва О.В. Основні проблеми та умови забезпечення економічної стійкості на торговельних підприємствах / О.В. Сергєєва // Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення: Матеріали між нар. наук.- практ. конф. - Донецьк: ДонДУЕТ. - 2007. - Т.II. - С. 79-82.

14. Сергеева А.В. Учет фактора риска в обеспечении экономической устойчивости торговых предприятий / А.В. Сергеева // Наука та практика - 2008: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції / кол.авт. - Полтава, 2008. - С. 277-232.

15. Сергеева А.В. Рейтинговая оценка экономической устойчивости торговых предприятий / А.В. Сергеева // Материали за 4-а международна научна практична конференция, «Научно пространство на Европа», - 2008. Том 7. Икономики. София. «Бял ГРАД-БГ» ООД - С. 91-94.

16. Сергеева А.В. Определение эффективности деятельности торговых предприятий Донецкого региона на основе рейтинговой оценки их экономической устойчивости / А.В. Сергеева // Инновации в бизнесе и образовании: состояние и тенденции развития. Материалы международной научно-практической конференции (26-27 сентября 2008 года). Северо-Кавказский институт бизнеса, инженерных и информационных технологий - Армавир: СКИБИИТ, 2008. - 204-208.

17. Сергєєва О.В., Кучеренко Ю.О. Стратегічний підхід до управління економічною стійкістю торговельного підприємства / О.В. Сергєєва, Ю.О. Кучеренко // Проблеми сталого розвитку: економічне зростання та соціалізація: Міжнар. наук.-практ.конф., 2008 р., 30-31 жовт., м. Донецьк. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. - С. 202-204. (особистий внесок: обгрунтовано стратегічні напрями управління економічною стійкістю торговельного підприємства в рамках його корпоративного розвитку. - 0,07 д.а.).

18. Бакунов О.О., Сергєєва О.В. Особенности управления экономической устойчивостью торговых предприятий на основе процессного подхода / О.О. Бакунов, О.В. Сергєєва // Теория и практика коммерческой деятельности: материалы Х Межрегион. науч.-практ. конф. (27-28 марта, 2009 г., г. Красноярск) / Краснояр.гос.торг. экон.-торг.ин-т. - Красноярск, 2009. - 308 с. (особистий внесок: розроблено процесну модель управління економічною стійкістю торговельного підприємства. - 0,17 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Сергєєва О.В. Управління економічною стійкістю торговельного підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Донецьк, 2009 р.

Дисертаційна робота присвячена актуальним проблемам управління економічною стійкістю торговельних підприємств. У роботі обгрунтовано теоретико-методологічні засади управління економічною стійкістю підприємства, а саме уточнено визначення та класифікація видів економічної стійкості; обґрунтовані особливості управління економічною стійкістю торговельного підприємства на основі процесного підходу; запропоновано концептуальний підхід до управління економічною стійкістю підприємств торгівлі. Удосконалено методичний підхід до проведення діагностики економічної стійкості торговельних підприємств, що складається з трьох етапів: моніторингу, експрес- та фундаментальної діагностики. Розроблено п'ять варіантів стратегій управління економічною стійкістю торговельного підприємства в рамках його корпоративного розвитку з урахуванням досягнутого рівня ЕСТП (оптимальна стратегія стійкого розвитку, стратегія стійких позицій, стратегія утримання стійких позицій, стратегія втрати стійких позицій, стратегія нестійких позицій), запропоновано кореляційно-регресійні моделі прогнозування загального рівня економічної стійкості торговельного підприємства з урахуванням галузевих особливостей розвитку торговельної діяльності та представлено методичний підхід до оцінки ризиків зниження (втрати) економічної стійкості торговельного підприємства.

Ключові слова: економічна стійкість, управління економічною стійкістю, торговельне підприємство, стратегія управління, бізнес-процес, діагностика економічної стійкості.

АННОТАЦИЯ

Сергеева А.В. Управление экономической устойчивостью торгового предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган - Барановского, Донецк, 2009.

Диссертационная работа посвящена актуальным проблемам управления экономической устойчивостью торговых предприятий. В диссертационной работе уточнены сущность понятия «экономическая устойчивость предприятия» на основе обобщения существующих подходов к ее определению; обоснована взаимосвязь экономической устойчивости с основными характеристиками деятельности предприятия; дополнена классификация видов экономической устойчивости предприятия на основе систематизации существующих в экономической литературе взглядов на эту классификацию; определены особенности и место управления экономической устойчивостью в торговых предприятиях на основе процессного подхода; определен состав факторов, которые влияют на деятельность торговых предприятий в целом, и на его экономическую устойчивость в частности; разработана процессная модель управления экономической устойчивостью предприятий торговли с определением видов их бизнес-процессов; обоснован концептуальный подход к управлению экономической устойчивостью торговых предприятий, который включает теоретико-методические основы управления экономической устойчивостью, ее диагностику и основные направления усовершенствования процесса управления экономической устойчивостью предприятий.

...