Мета і завдання дослідження. Метою наукового дослідження є оцінка сучасного стану зовнішньоекономічної діяльності АПК України, вивчення та вдосконалення механізму державного регулювання з метою подолання негативних тенденцій, розробка науково-методичних положень і практичних рекомендацій щодо формування та удосконалення механізму стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю аграрних та агропромислових підприємств. Необхідність досягнення поставленої мети вимагала розв'язання наступних завдань:

- дослідити механізм зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК України;

- узагальнити світовий і вітчизняний досвід державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності АПК, і на цій основі сформувати напрями стратегії і тактики державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК України;

- вивчити стан сучасних наукових підходів та науково обґрунтувати основні напрями стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств АПК;

- дослідити тенденції розвитку світового ринку продовольства й оцінити ступень його привабливості для агропромислових підприємств в умовах членства України у СОТ;

- дослідити тенденції розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрних і агропромислових підприємств Луганського регіону, вплив чинників середовища на ефективність її здійснення, конкурентоспроможність товарних позицій на світовому ринку;

- розробити й обґрунтувати стратегічні орієнтири зовнішньоекономічної діяльності АПК України і її регіонів;

- розробити наукові рекомендації по організаційно-економічному забезпеченню функціонування системи стратегічного управління на підприємствах АПК з розробкою науково-методичних положень по формуванню і вибору стратегії зовнішньоекономічної діяльності, управлінню та контролінгу за реалізацією стратегії з моделюванням стратегічної стійкості. продовольство зовнішньоекономічний агропромисловий стратегія

Об'єктом дослідження є зовнішньоекономічна діяльність, зовнішньоекономічні зв'язки підприємств АПК України.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти процесу стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю агропромислових підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є положення класиків економічної науки, теоретичні роботи та практичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених, фахівців у сфері зовнішньоекономічної діяльності, стратегічного планування і управління, міжнародного стратегічного менеджменту та маркетингу, передовий досвід і результати фундаментальних та прикладних досліджень вітчизняних учених-аграріїв, що забезпечує системність і комплексність вивчення даної проблеми.

Вірогідність і обґрунтованість одержаних результатів роботи обумовлена використанням загальнонаукових і спеціальних методів пізнання: абстрактно-логічний (дослідження умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності, вплив тенденцій розвитку світового ринку продовольства на потенціал зовнішньоекономічної діяльності АПК, для проведення теоретичного узагальнення, формування висновків і рекомендацій по удосконаленню зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК); монографічний (при узагальненні передового досвіду, дослідження розвитку зовнішньоекономічної діяльності АПК як на національному рівні, так і на регіональному); економіко-статистичний (дослідження динаміки виробництва, зовнішньої торгівлі продукцією АПК, зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК, виділення груп експортерів-лідерів регіону в розрізі товарних груп); соціологічний (експертних оцінок для аналізу впливу чинників внутрішнього і зовнішнього середовища на здійснення зовнішньоекономічної діяльності); економічно-математичний (моделювання стратегічної стійкості зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК); SWOT-аналізу (дослідження можливостей і загроз у зовнішньоекономічній діяльності підприємств АПК регіону) й інші методи.

Інформаційну базу дослідження становлять вітчизняні нормативно-правові акти, законодавча база, що регламентує зовнішньоекономічну діяльність, торгівлю продовольством у світі, зокрема акти Міжнародної торгової палати, СОТ, Європейської асоціації вільної торгівлі, ООН (ЮНКТАД), Продовольчої і сільськогосподарської організації FAO, розробки зарубіжних наукових організацій (COCERAL, FAO, FAPRI, FEOGA, GAFTA).

Статистичною та фактологічною основою дослідження є дані річних звітів Державного комітету статистики України, аналітичні матеріали Міністерства аграрної політики України, Міністерства економіки, Головного управління статистики Луганської області, Управління зовнішніх відносин і зовнішньоекономічної діяльності Луганської облдержадміністрації; Луганської регіональної торгово-промислової палати; а також звіти, огляди урядових відомств країн; статистична, фінансова звітність підприємств АПК; матеріали експертних оцінок, організованих автором; результати наукових досліджень провідних інститутів, зокрема УААН, ННЦ „Інституту аграрної економіки” УААН, Луганського національного аграрного університету, а також безпосередньо автора.

Наукова новизна результатів дослідження отриманих особисто автором полягає в розробці та обґрунтуванні теоретичних положень, методичних підходів і практичних рекомендацій щодо удосконалення зовнішньоекономічної діяльності АПК України, регіону, аграрних і агропромислових підприємств та в теоретичному обґрунтуванні системного вирішення проблеми розвитку методології стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств АПК, що має важливе наукове і народногосподарське значення. Запропонована в роботі методологія стратегічного менеджменту зовнішньоекономічної діяльності відрізняється комплексністю та системністю вирішуваних завдань і дозволяє раціоналізувати процеси стратегічного управління на підприємствах АПК.

В результаті проведеного дослідження отримані наступні теоретико-методологічні, методичні і практичні результати, які визначають наукову новизну роботи і є предметом захисту.

Вперше:

- запропонований механізм системного розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК регіону з урахуванням того, що регіон є складною системою з певними складними зв'язками, аграрні та агропромислові підприємства- відкритими стохастичними системами;

- розроблена системно-синергетична концепція стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств АПК України, яка включає науково-методичні положення по формуванню моделі організаційно-економічного механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю, в рамках якої відбувається формування стратегії, управління та контролінг за її реалізацією з моделюванням стратегічної стійкості зовнішньоекономічної діяльності.

Вдосконалено:

- механізм зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК України з розподілом на чотири блоки: державно-регіональний, ринковий, механізм суб'єктів господарювання АПК і факторний;

- напрями державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності АПК з урахуванням світового досвіду.

Отримало подальший розвиток:

- основні напрями стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств АПК;

- методика визначення впливу чинників макро- і мікросередовища на зовнішньоекономічну діяльність, яка ґрунтується на трьохрівневій моделі;

- стратегічні варіанти виходу підприємств АПК на зовнішній ринок і сформовані рекомендації по розробці конкурентної стратегії зовнішньоекономічної діяльності.

Практичне значення отриманих результатів. Теоретична та практична значущість дисертаційної роботи визначається актуальністю поставлених завдань і досягнутим автором рівнем розробленості проблематики. Теоретичні результати дослідження розвивають теорію стратегічного менеджменту зовнішньоекономічної діяльності та направлені на досягнення стійких конкурентних переваг підприємств АПК на зовнішньому ринку. Практична значущість дослідження полягає в можливості використання на підприємствах сформульованих в дисертації науково-методологічних положень в області стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю, конкретних методик і рекомендацій щодо розробки стратегії з метою отримання максимального прибутку. Основні результати і положення роботи можуть бути застосовані фахівцями регіональних органів державної влади і місцевого самоврядування при розробці програм розвитку зовнішньоекономічної діяльності, науково-дослідними інститутами.

Окремі положення, висновки і рекомендації, що містяться в дисертаційній роботі, використовуються в навчальному процесі Луганського національного аграрного університету при викладанні дисциплін „Основи зовнішньоекономічної діяльності”, „Зовнішньоекономічна діяльність підприємств”, „Стратегічний менеджмент”, „Міжнародний менеджмент” (довідка № 01/1640-2 від 25.11.2008р).

Прикладне значення дисертаційного дослідження підтверджено довідками про їх використання, зокрема, при розробці Програми транскордонного співробітництва Луганської області на 2008 - 2015 роки, Стратегії розвитку села Луганської області на період 2007 - 2015 рр. (довідки № 7/1-579 від 10.12.08 та № 7/1-512 від 22.10.08, видані Головним управлінням агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації); в діяльності Луганської регіональної Торгово-Промислової Палати (довідка № 42/1 від 15.01.2009р.); при впровадженні в господарську діяльність ВАТ „Луганськмлин” (акт впровадження № 103-07/88 від 13.01.2009р.), ЗАТ „Нива” (акт впровадження № 03-07/88 від 13.01.2009р).

Особистий внесок автора. Результати наукових досліджень, висновки і пропозиції, розробки, відображені в дисертаційній роботі, є результатом самостійного дослідження автора. З колективної монографії кафедри економічної теорії і маркетингу Луганського національного аграрного університету в роботі використаний тільки особистий внесок дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень докладалися і обговорювалися, отримавши позитивні оцінки, на науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародні науково-практичні конференції „Сучасні проблеми і шляхи їх вирішення в науці, транспорті, виробництві і освіті” (м. Одеса, Одеський національний морський університет, 15-25 грудня 2007 р.), „Сучасні проблеми розвитку легкої і харчової промисловості” (с. Лівадія, Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, 23-25 травня 2007р.), „Інноваційно-інвестиційна модель розвитку національної економіки” (м. Донецьк, Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, 26 лютого 2008 р.), „Економіка аграрних підприємств: проблеми теорії і практики” (м. Полтава, Полтавська державна аграрна академія, 24-25 вересня 2008 р.), „Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних і глобалізаційних процесів” (Донецький державний університет управління, 9-10 квітня 2009 р.), „Теорія і практика підприємницької діяльності” (м. Сімферополь, Таврійський національний університет ім. В.В. Вернадського, 15-18 квітня 2009 р.); міжнародні науково-теоретичні конференції „Проблеми розвитку АПК в контексті вступу України у СОТ” (м. Луганськ, Луганський національний аграрний університет, 15-16 травня 2008 р.), „Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку виробничої сфери” (м. Донецьк, Донецький національний технічний університет, 5-6 червня 2008 р.); всеукраїнські науково-практичні конференції „Проблеми економічного розвитку України на шляху до інтеграції в Європейський простір” (м. Луганськ, Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, 26-27 листопада 2008 р.); „Екологічний менеджмент як складова частина стійкого розвитку” (м. Донецьк, Донецький державний університет управління, 19-20 березня 2009 р.); всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих учених „Проблеми глобалізації і моделі стійкого розвитку економіки” (м. Луганськ, Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, 21-23 березня 2007 р.); на звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Луганського національного аграрного університету (м. Луганськ, 2007-2009 рр.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 18 наукових робіт загальним обсягом 7,0 д.а., у тому числі: 10 публікацій у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України, серед них 9 належить особисто автору; 8 публікацій матеріалів конференцій. У розділі колективної монографії автору належить 0,6 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 205 найменувань, 17 додатків. Дисертаційна робота викладена на 181 сторінці основного тексту, у тому числі 33 таблиці та 36 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито її зв'язок з науковими планами, темами, сформульовано мету, завдання та методологію дослідження, визначений об'єкт, предмет, сформульовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відображено результати апробації, висвітлено повноту викладу результатів дисертації в опублікованих роботах.

У першому розділі „Теоретичні основи стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств АПК” розкривається сутність, механізм зовнішньоекономічної діяльності (надалі ЗЕД) підприємств АПК, досліджені теоретичні аспекти формування механізму державного регулювання ЗЕД АПК України, вивчені та проаналізовані сучасні наукові підходи теорії та практики стратегічного управління ЗЕД.

На основі системного підходу та аналізу в історичному ракурсі згруповано еволюцію основних теорій міжнародної торгівлі і зовнішньоекономічної діяльності, розкрито сутнісну характеристику. Наукові теоретичні розробки концепцій про зовнішньоекономічну діяльність, покладені в основу теорій міжнародної торгівлі, дозволили встановити, що сучасна міжнародна торгівля і зовнішньоекономічна діяльність, як країн, так і окремих підприємств АПК, спираючись на цілий ряд теорій (теорія абсолютної переваги А. Сміта, теорія відносної переваги Д. Рікардо і Р. Торренса, теорія міжнародної вартості Дж. Ст. Мілля, система управління зовнішньоекономічною діяльністю, заснована на працях Дж. М. Кейнса і класиків монетаризму, теорія Хекшера-Оліна, Парадокс Леонтьєва, сучасні концепції міжнародної торгівлі, розроблені представниками вищого менеджменту провідних ТНК: концепції експортних і імпортних можливостей) є специфічною еволюційною системою поглядів європейських економістів, що сформувалася під впливом вказаних теорій, сукупність яких представляє значний комплекс рішень для урядових органів України, які розробляють зовнішньоторговельну політику країни.

Світовий досвід розвинутих країн свідчить про те, що найкращих результатів можна досягти в умовах ринку в поєднанні з ефективною регулюючою функцією держави. Результати дослідження дозволяють стверджувати, що регулювання зовнішньої торгівлі в країнах ЄС, Азії, США, Канаді забезпечує підтримку внутрішніх виробників, ізолювавши їх від світових коливань цін, і дає можливість здійснювати активну зовнішньоторговельну політику, збуваючи на світових ринках продукцію за умови збереження стабільної самозабезпеченості та продовольчої безпеки.

З набуттям незалежності Україна почала формувати механізм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і на сьогодні формує виважену політику регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

На основі узагальнення світового досвіду регулювання зовнішньої торгівлі продукцією сільського господарства, автором запропонована модель державного регулювання ЗЕД АПК України, що передбачає ряд заходів для реалізації зовнішньоекономічної стратегії, зокрема, це механізм державної підтримки експорту продукції АПК з такими складовими: організаційні, інституціональні, представницькі, нормативні, фінансові, науково-технічні (інноваційні), цінові, інтеграційні; механізм інформаційного забезпечення експортерів продукції АПК; маркетинговий механізм підтримки експортерів продукції АПК; механізм посилення комерційної присутності на зовнішньому ринку.

Досліджуючи проблему стратегічного менеджменту ЗЕД, автор прийшов до висновку, що це багатоплановий процес, направлений на розробку і реалізацію стратегії розвитку ЗЕД підприємства АПК виходячи з його економічної безпеки присутності на зовнішньому ринку, скоректованої на рівень компенсаторних можливостей, і з врахуванням змін зовнішнього та внутрішнього середовища.

Актуальність питання стратегічного управління обумовлена тим, що якщо до 1990 р. експорт українських товарів здійснювався централізовано, то перехід до ринкових відносин вимагає самостійної розробки і реалізації науково обґрунтованих ринкових стратегій. Неефективність і збитковість операцій від зовнішньоекономічної діяльності відбувається через незадовільне управління, відсутність досвіду і застосування застарілих методів, прийомів, стратегій роботи на зовнішніх ринках, відсутністю необхідної інформації, компетентного маркетинг-менеджменту. Багато вітчизняних підприємств АПК дотепер вирішують проблему стратегічного управління ЗЕД інтуїтивно, методом проб і помилок, відчуваючи гостру потребу в розробці надійної методології та ефективного інструментарію. Саме ці тенденції і призвели до того, що теоретичні та методичні розробки в області стратегічного управління ЗЕД, що проводяться зарубіжними дослідниками, яким, поза сумнівом, належить пріоритет у вивченні даної проблеми, стали затребуваними і в Україні. Разом з тим, на даний момент в наявності українських підприємств є лише розробки, як правило, західних учених І. Ансоффа, М. Портера, П. Друкера, Ф. Котлера, які адаптовані для іноземних компаній і їх використання без адаптації до українських реалій є недоцільним.

Проведене дослідження дає змогу зробити висновок, що стратегія має бути направлена на забезпечення стратегічної стійкості зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК, в основі якої лежить синтез міри інтегрованості потенціалу підприємства в міжнародне середовище, економічної безпеки присутності на зовнішньому ринку, компенсаторних можливостей підприємства АПК і конкурентоспроможності стратегії. Таким чином, саме здійснення стратегічного управління ЗЕД на вітчизняних підприємствах АПК розглядається автором як один з можливих стратегічних напрямів поліпшення показників зовнішньоекономічної діяльності АПК України.

У другому розділі „Дослідження зовнішньоекономічного потенціалу підприємств АПК України” проаналізовані тенденції розвитку світового ринку продовольства й проведена оцінка ступеня його привабливості для підприємств АПК в умовах членства України у СОТ.

Передумовою інтеграції вітчизняного АПК у світове ринкове середовище є вступ України до СОТ та розширення участі у світовій торгівлі. Тенденції розвитку світового ринку продовольства проявляються в зростаючій конкуренції на світових ринках, потребах світового ринку в продовольстві, які щорічно збільшується, що обумовлено процесами відставання темпів приросту світового виробництва продовольства від темпів збільшення чисельності населення планети, регіональними відмінностями у виробництві та споживанні продовольчих культур, використанням злакових, цукру, насіння олійних культур і рослинних олій для задоволення потреб індустрії біопалива. У зв'язку з цим виникає необхідність пошуку нових країн - продуцентів сільськогосподарських культур, що демонструє для України певну перспективу на світовому ринку. Частка України в світовому експорті продовольства визначається сприятливими агроресурсами, виробничим потенціалом, наявністю кваліфікованих трудових ресурсів, зручним економічно-географічним і геополітичним місцерозташуванням. Головними умовами конкурентоспроможності продукції АПК України на світовому ринку є низькі ціни, оптимальний вміст поживних речовин, екологічно чиста продукція.

Виявлені автором в результаті проведеного аналізу основні тенденції розвитку ЗЕД на протязі 2000-2007 рр. зводяться до наступних: зростання кількісних показників, що характеризують стан ЗЕД і погіршення якісних характеристик. Кількісні характеристики, серед яких можна виділити позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу продукції АПК, що досягло останніми роками рекордних відміток і сприяє збільшенню валютних резервів, значний внесок АПК в збільшення ВВП країни, вказують на його зростаючу стратегічну значущість для економіки України. При середньорічних темпах приросту ВВП сільського господарства за 2000-2007 рр., що досягли, по розрахунках автора, 15 %, середньорічні темпи приросту експорту і імпорту склали відповідно 21 % і 12 %. На рис. 1 показані щорічні темпи приросту ВВП порівняно з темпами приросту вартісних обсягів експорту і імпорту за 2000-2007 рр.

Рис. 1 Порівняльна динаміка темпів приросту ВВП і вартісних обсягів експорту - імпорту, %

Проведений аналіз показав, що протягом 2000-2007 рр. спостерігається зростання експорту продукції АПК (I-IV групи згідно УКТ ЗЕД) на 50-70 %, який в загальній структурі експорту країни займає 20-30 %, а імпорту - 7-10 %. Найбільшу частину в експорті України займають зернові культури, жири і олії тваринного та рослинного походження, що й визначає нераціональну товарну структуру експорту. Найбільша економічна ефективність досягається при експорті соняшникової олії, кукурудзи, насіння соняшнику, ячменю та пшениці, що є найбільшими конкурентоспроможними товарними позиціями на світовому ринку за ціною та якістю, належать до групи так званих „швидколіквідних товарів” і мають сформований попит на світовому ринку.

Автором виявлено, що в сучасних умовах одним із стратегічних напрямів оздоровлення економіки України є формування могутнього експортного потенціалу АПК за допомогою втілення моделей відкритої ринкової економіки в регіонах. Луганська область входить до п'ятірки розвинутих промислово- економічних регіонів. Проаналізувавши структуру експортної орієнтації АПК регіону в динаміці 2000-2007 рр., необхідно відзначити позитивне сальдо балансу зовнішньої торгівлі, зростання експорту продовольства в 2007 р. в порівнянні з 2000 роком в 10 разів, збільшення фізичних обсягів експорту продукції АПК на 20-55 %, зниження фізичних обсягів імпорту на 20-40 %, але простежуються коливання обсягів експорту, що свідчить про те, що регіон не має постійних „ніш” на світовому ринку, конкурентоспроможність продукції носить переважно ціновий характер і, значною мірою, залежить від кон'юнктури зовнішніх ринків. Динаміка зовнішньоторговельного обороту продукцією АПК Луганської області дозволила проаналізувати її порівняльні конкурентні переваги на міжнародному ринку з розрахунком індексів RCA (таблиця 1), що підтверджує той факт, що Луганська область та Україна взагалі залишається одним з основних експортерів жирів та олії тваринного і рослинного походження на світовому ринку, де з кожним роком підвищується попит.

Таблиця 1

Матриця вірогідності переходу фактичних порівняльних переваг (RCA_ij) продукції АПК Луганської області на світовому ринку, 2004-2007рр

З метою виявлення підприємств-експортерів продукції АПК Луганської області проведено угрупування агропромислових підприємств по товарних групах згідно кодуванню УКТ ЗЕД з ранжуванням по обсягам експорту за підсумками 2006-2007 рр., що дозволило в подальшому дослідженні шляхом проведення емпіричного дослідження експортерів за допомогою дисперсійного та кореляційного аналізу, виявити чинники, які впливають на результативність ЗЕД та поділити їх на шість класів: 1) показники, пов'язані з розміром підприємства: бюджет дослідження зовнішніх ринків, чисельність персоналу, число співробітників підприємства, які володіють англійською мовою, обсяг експорту, обсяг збуту, число співробітників представництв; 2) географічна диверсифікація експорту: число країн-імпортерів; 3) частка країн СНД в загальному обсязі експорту; 4) досвід експортера; 5) ступінь сформульованості стратегії ЗЕД; 6) показники, пов'язані з продукцією: об'єктивне положення продукції, новизна та унікальність продукції на ринку (без вмісту геномодифікованих організмів). З метою ліквідації тенденцій негативного впливу чинників у роботі запропонований до формування в Луганському регіоні Регіональний комплекс підтримки і розвитку ЗЕД підприємств АПК.

Виходячи з проведеного аналізу робимо висновок, що АПК України має сформовані напрямки експорту та імпорту. Експортноорієнтований розвиток АПК повинен відбуватися згідно напрямів державної політики формування виробництва, орієнтованого на експорт, в умовах членства України у СОТ. Головними ланками цієї політики повинна бути державна підтримка експортерів, забезпечення продовольчої безпеки, збільшення виробництва продукції, якість якої відповідає міжнародним стандартам, зниження собівартості продукції, зростання урожайності сільськогосподарських культур та підвищення продуктивності тварин, застосування сучасних технологій виробництва та переробки продукції.

В третьому розділі „Основні стратегічні напрями удосконалення зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК України” викладено конкретні пропозиції щодо стратегічних орієнтирів ЗЕД агропромислового комплексу України і її регіонів, формування системно-синергетичної концепції стратегічного управління ЗЕД підприємств АПК.

В результаті аналізу взаємостосунків держави і регіонів у сфері ЗЕД виявлений комплекс суперечностей, вирішуваний за допомогою застосування стратегічного підходу, що зумовлює доцільність регіональної стратегії ЗЕД. Доведено, що сьогодні ЗЕД для регіону є умовою міждержавного розподілу праці, будучи комплексним просторовим об'єднанням окремих суб'єктів господарювання. В результаті дослідження виявлено, що передача функцій управління ЗЕД в регіони можлива, якщо регіон розглядається як єдина комплексна система, і управління здійснюватиметься на основі довгострокових концепцій, програм, стратегій, для чого в регіонах необхідний симбіоз науки і практики. Автором визначено, що регіон є складною системою з певними складними зв'язками, а підприємства АПК - відкритими стохастичними системами, отже, системний розвиток ЗЕД підприємств АПК регіону має включати ряд певних блоків (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Механізм системного розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК регіону

Доведено, що в зв'язку з посиленням конкуренції на міжнародних ринках існує необхідність для багатьох підприємств АПК у повній перебудові підходів до управління ЗЕД, які повинні ґрунтуватися на стратегічному підході та синергізмі управління. Вивчення понятійної бази теорії систем дозволило визначити систему стратегічного управління ЗЕД підприємства АПК як комплекс взаємопов'язаних і взаємозалежних елементів управління, що забезпечують вирішення проблем, які стоять перед підприємством на зовнішніх ринків.

Автором з'ясовано, що організаційно-економічний механізм стратегічного управління ЗЕД є сукупністю 9 блоків, взаємозв'язок яких забезпечує здійснення ЗЕД через поетапну реалізацію функцій, що дозволяє підвищити її ефективність і якість ухвалення управлінських рішень та являє собою спосіб синергетичного функціонування системи управління ЗЕД.

Вивчення концепцій існуючих шкіл стратегічного управління дозволило визначити п'ять найпоширеніших підходів до розробки стратегії при виході на зовнішні ринки: формальний (І. Ансофф), стихійний (Д. Куїн, Г. Мінцберг, Ю.Б. Рубін), підхід позиціонування (М. Портер, А.А. Томпсон, А. Дж. Стрікленд, М.Х. Мескон, Жан-Жак Ламбен, А.Г. Поршнев), маркетинговий (Ф. Котлер), і підхід, заснований на концепції BSCol (Balanced Scorecard Collaborative) (Д. Нортон і Р. Каплан). Проте кожний з підходів володіє певною самостійністю, застосування в діяльності підприємств АПК кожної окремо взятої стратегії є обмеженим, оскільки дані підходи відображають тільки одну зі сторін процесу створення стратегії, призначені для використання в діяльності іноземних компаній та не розраховані для вітчизняних підприємств АПК, і, отже, їх використання без адаптації є недоцільним. На наш погляд, найефективнішим є підхід до процесу формування стратегії, заснований на дослідженнях І. Ансоффа, М. Портера, А. А. Томсона, А. Дж. Стрікленда, Ф. Котлера і концепції BSCol з адаптацією до діяльності аграрних та агропромислових підприємств України, який автор пропонує визначати як комплексний.

В роботі доведено, що для вирішення задачі формування стратегії ЗЕД необхідний інструмент стратегічного управління, який дає уявлення про сценарії розробки стратегії. В якості такого інструменту виявляється доцільним створення моделі на рівні підприємств АПК, яка має назву „Системна модель стратегічного збалансованого управління і розвитку ЗЕД” (8СМЗЕД), що основана на системно-синергетичному підході і включає 8 взаємозв'язаних модулів, у рамках яких проходить циклічний процес стратегічного управління, який є рівнями агрегування таких етапів: розробка місії та цілей на зовнішньому ринку; аналіз зовнішнього середовища; аналіз сильних і слабких сторін підприємства АПК; аналіз альтернатив і вибір стратегії ЗЕД; управління реалізацією стратегії ЗЕД; оцінювання стратегії ЗЕД і її коригування та адаптація. Основні елементи розробленої автором методології формування стратегії зводяться до того, що на етапах реалізації стратегії, оцінки і контролю, пропонується оперувати просторами встановлення цілей, що фігурують в збалансованій системі показників (BSC). У роботі розроблені методичні підходи по адаптації концепції BSC шляхом включення в базовий набір взаємно інтегрованих сфер „Фінанси”, „Клієнти”, „Бізнес-процеси”, трансформованої автором складової „Навчання і розвиток персоналу” в складову „Інфраструктура АПК”, запропонованих „Складова взаємостосунків з посередниками” та „Специфічні вимоги, пов'язані з роботою за кордоном”. Для практичної реалізації стратегії запропонована стратегічна карта, побудована на основі системи збалансованих показників (СЗП). Для послідовної реалізації стратегічних рішень доцільно розробку стратегії ЗЕД на основі модуля „8СМЗЕД” здійснювати за допомогою стратегічного профілю, що відображає експортну позицію підприємства АПК на зовнішньому ринку, яка характеризується стратегічними експортними змінними: Product, Price, Place, Promotion, Innovative, вибраними на основі моделі Д. Маккарті „4Р” і трансформованої автором в модель „4Р+1”. Проведене в дисертаційній роботі дослідження дозволило розробити на підставі запропонованої методики формування стратегії ЗЕД, алгоритм механізму формування стратегії ЗЕД підприємства АПК України (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Алгоритм механізму формування стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства АПК України

Приріст ефективності зовнішньоекономічної діяльності аграрних і агропромислових підприємств Луганської області в результаті впровадження системи стратегічного управління та її автоматизації, був прослідкований в вигляді сукупного ефекту, зокрема: якісне поліпшення процесів підготовки і ухвалення рішень; зменшення трудомісткості процесів обробки і використання даних; підвищення точності і адекватності стратегічного планування; економія умовно-постійних витрат за рахунок можливого скорочення адміністративно-управлінського персоналу; зниження виробничих і операційних витрат на 5-15 %, управлінських витрат на 15-20 %, зниження комерційних витрат на 30-35 %; переорієнтація персоналу, вивільненого від рутинних завдань обробки даних, на більш інтелектуальні види діяльності; стандартизація бізнес-процесів у всіх підрозділах; скорочення термінів оборотності оборотних коштів; скорочення часу на розробку і виведення нової продукції на ринок; зменшення залежності від конкретних фізичних осіб, що є власниками інформації; поліпшення взаємин з клієнтами; підвищення оперативності підготовки звітних даних; ефект від комплексного впровадження, що має на увазі підвищення ефективності за рахунок впровадження різних модулів, що дають синергію.

Економічна ефективність запропонованої системно-синергетичної концепції стратегічного управління ЗЕД як інноваційного проекту в управлінні на прикладі ВАТ „Луганськмлин” була визначена співвідношенням фінансових витрат і економії коштів, що забезпечують високу норму прибутковості (табл.2).

Таблиця 2

Розрахунок ефективності інноваційного проекту системно-синергетичної концепції стратегічного управління ЗЕД ВАТ „Луганськмлин”

Приведений розрахунок на прикладі ВАТ „Луганськмлин” свідчить про те, що інноваційний проект по рівню рентабельності, терміну окупності і внутрішній нормі прибутковості вигідний для використання в діяльності підприємств АПК.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дисертаційного дослідження дають можливість сформулювати наступні висновки і пропозиції:

1. Наукові теоретичні розробки концепцій про зовнішньоекономічну діяльність, які положені в основу теорій міжнародної торгівлі, дозволили встановити, що сучасна міжнародна торгівля та зовнішньоекономічна діяльність взагалі, є специфічною еволюційною системою поглядів європейських економістів, сукупність яких є значним комплексом рішень для урядових органів України, що розробляють зовнішньоторговельну політику країни.

2. Для ефективного функціонування підприємства АПК на зовнішньому ринку необхідно враховувати цілий комплекс інструментів, чинників, важелів, які автор об'єднує в механізм ЗЕД АПК, що є сукупністю конкретних механізмів, а також системи економічних, організаційних, адміністративних, правових, інституційних, соціально - психологічних важелів.

3. Визначено, що в ринковій економіці пріоритетне значення повинно надаватись державному регулюванню зовнішньоекономічної діяльності. На основі узагальнення світового досвіду регулювання зовнішньої торгівлі автором запропонована модель державного регулювання ЗЕД підприємств АПК України. Доведено, що одними з першочергових завдань сьогодення є уніфікація законодавства України до вимог Світової організації торгівлі та інтеграція до Європейського Союзу.

4. Виявлені тенденції подальшого розвитку світового ринку продовольства демонструють для України певну перспективу на світовому ринку продовольства. На протязі 2000-2007 рр. спостерігається зростання експорту продукції АПК на 50-70 %, який в загальній структурі експорту країни займає 20-30 %, а імпорту - на 7-10 %. Перебудову зовнішньоекономічної діяльності АПК пропонується здійснювати шляхом комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію товарної структури експорту АПК (розширення номенклатури товарів та нарощування виробництва та експорту конкурентоспроможних товарів, таких як зернові культури, жири й олії тваринного та рослинного походження, готові харчові продукти) та географічної структури - збереження традиційних ринків збуту та вихід на нові.

5. Виявлені причини неспроможності стратегій ЗЕД підприємств АПК, і вказано, що для вирішення задачі формування ефективної стратегії зовнішньоекономічної діяльності необхідний принциповий підхід до управління ЗЕД, який повинен ґрунтуватися на стратегічному підході і синергізмі управління з формуванням системно-синергетичної моделі організаційно-економічного механізму управління ЗЕД. В якості інструменту стратегічного управління визначено доцільним формування Системної моделі стратегічного збалансованого управління і розвитку зовнішньоекономічної діяльності („8СМЗЕД”) на рівні підприємств АПК на основі комплексного підходу, яка включає 8 взаємозв'язаних модулів, в рамках яких проходить циклічний процес стратегічного управління.

6. Високий рівень невизначеності міжнародного бізнес-середовища доводить необхідність обліку критерію стратегічної стійкості ЗЕД підприємства АПК під час розробки стратегії ЗЕД, в основі якої лежить синтез міри інтегрованості потенціалу підприємства в міжнародний ринок, економічної безпеки присутності на зовнішньому ринку, компенсаторних можливостей агропромислового підприємства і конкурентоспроможності стратегії. З метою моделювання стратегічної стійкості ЗЕД підприємства АПК в роботі запропонована методика оцінки стратегічної стійкості. Стратегічна стійкість ЗЕД визначена автором як інтегральна характеристика, яка відображає здатність підприємства до стійкого розвитку ЗЕД в умовах гіпердинамічного зовнішнього середовища та обумовлює виявлення економічної безпеки присутності підприємства на зовнішньому ринку і використання його компенсаторних можливостей. У дослідженні зроблений висновок про те, що чим нижче рівень безпеки й стійкості ЗЕД, тим більше підприємству АПК необхідна наявність внутрішніх резервів і компенсаторних можливостей.

7. Виявлено, що впровадження інноваційного проекту в вигляді системно-синергетичної концепції стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю в систему управління аграрних і агропромислових підприємств, який по рівню рентабельності (PI = 3,49), терміну окупності (РР = 2 роки) і внутрішній нормі прибутковості (IRR = 39 %) є рентабельним, дає змогу визначити приріст ефективності зовнішньоекономічної діяльності в вигляді сукупного ефекту: комплексне впровадження стратегічного управління має на увазі підвищення ефективності ЗЕД за рахунок запропонованої методології та інструментарію, що дають синергію; підвищення економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності в вигляді економії грошових коштів (20 000 грн. в рік) та максимізації прибутку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Шашло Н. В. Стратегия внешнеэкономических связей АПК Украины / Н. В. Шашло // Экономическая безопасность Украины в условиях рыночных трансформационных процессов: моногр. / [Ткаченко В.Г., Богачев В.И., Бабак Ю.Н. и др.]; под общ. ред. проф. В. Г. Ткаченко и проф. В.И.Богачева. Ровеньки, 2007. Разд. 9.2. С. 270-277.

Статті у наукових фахових виданнях:

2. Шашло Н. В. Вступ України до СОТ: значення та можливі наслідки для АПК / Н. В. Шашло // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету / за ред. В. Г. Ткаченко. Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2007. № 73 (96). С. 176-181. (Серія „Економічні науки”).

3. Шашло Н. В. Напрями активізації та перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності АПК та харчової промисловості України / Н. В. Шашло // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля / за ред. Голубенко О. Л. Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. № 1(107). С. 510-515.