Управління парком повітряних суден авіакомпанії

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 656.7:629.73(042.3)

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

УПРАВЛІННЯ ПАРКОМ ПОВІТРЯНИХ СУДЕН АВІАКОМПАНІЇ

МИРОНЮК ВІКТОРІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному авіаційному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент Матвєєв В'ячеслав Васильович Національний авіаційний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри фінансів, обліку і аудиту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Жаворонкова Галина Василівна Національний авіаційний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту організацій

кандидат економічних наук Тофанчук Анатолій Тимофійович Державна авіаційна адміністрація Міністерства транспорту та зв'язку України, начальник відділу державної власності та структурних перетворень

Захист відбудеться "24" жовтня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.062.02 в Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1, корпус 2, ауд. 2-418

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1, корпус 8

Автореферат розісланий "24" вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Матвєєв

Анотації

Миронюк В.О. Управління парком повітряних суден авіакомпанії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка авіаційного транспорту). - Національний авіаційний університет, Київ, 2009.

В дисертаційній роботі розроблені теоретико-методичні положення щодо управління парком повітряних суден авіакомпанії на основі функціонального підходу, які дозволяють здійснювати весь процес управління ним з урахуванням життєвих циклів окремих повітряних суден в парку. Дістали подальший розвиток поняття "парк повітряних суден авіакомпанії", "управління парком повітряних суден авіакомпанії". Вдосконалено класифікаційні ознаки парку повітряних суден авіакомпанії шляхом їх диверсифікації та класифікацію доходів і витрат авіакомпанії за ознакою впливу на їх величину управлінських рішень щодо парку повітряних суден авіакомпанії. Ідентифіковано цілі управління, фактори зовнішнього та внутрішнього середовища авіакомпанії, вхідні та вихідні ресурси, результати управління, які потрібно враховувати при управлінні парком повітряних суден. Для планування парку повітряних суден авіакомпанії розроблено економіко-математичну модель генерування стратегічних альтернатив складу парку повітряних суден й ідентифіковано систему властивих ризиків на етапах введення та виведення повітряних суден в(з) парк(-у), його експлуатації та технічного обслуговування, а також надання пов'язаних з парком повітряних суден послуг стороннім підприємствам, установам, організаціям. Досліджено функції організації та мотивації управління парком повітряних суден авіакомпанії. Дістала подальшого розвитку система коригуючих/запобіжних заходів для редукції негативних наслідків в разі відхилення/загрози відхилення фактичних результатів від запланованих в ході реалізації плану парку повітряних суден авіакомпанії.

Ключові слова: парк повітряних суден авіакомпанії, процес управління, життєвий цикл повітряного судна в парку, економіко-математична модель генерування стратегічних альтернатив, система властивих ризиків, коригуючі/запобіжні заходи

Миронюк В.А. Управление парком воздушных судов авиакомпании. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика авиационного транспорта). - Национальный авиационный университет, Киев, 2009. доход повітряний авіакомпанія

В диссертационной работе разработаны теоретико-методические положения относительно управления парком воздушных судов авиакомпании на основании функционального подхода, которые позволяют осуществлять процесс управления ним с учетом жизненных циклов отдельных воздушных судов в парке. Получили дальнейшее развитие понятия "парк воздушных судов авиакомпании", "управление парком воздушных судов авиакомпании". Усовершенствованы классификационные признаки парка воздушных судов авиакомпании путём их диверсификации и классификация доходов и затрат авиакомпании по признаку влияния на их величину управленческих решений относительно парка воздушных судов авиакомпании. Идентифицированы цели управления и факторы внешней и внутренней среды авиакомпании, входящие и исходящие ресурсы, результаты управления, которые нужно учитывать при управлении парком воздушных судов. Для планирования парка воздушных судов авиакомпании разработана экономико-математическая модель генерирования стратегических альтернатив состава парка воздушных судов и идентифицирована система свойственных рисков на этапах введения и выведения воздушных судов в(из) парк(-а), его эксплуатации и технического обслуживания, а также предоставления связанных с парком воздушных судов услуг сторонним предприятиям, учреждениям, организациям. Исследованы функции организации и мотивации управления парком воздушных судов авиакомпании. Получила дальнейшее развитие система корректирующих/предохранительных мероприятий для редукции негативных последствий в случае отклонения/угрозы отклонения фактических результатов от запланированных в ходе реализации плана парка воздушных судов авиакомпании.

Ключевые слова: парк воздушных судов авиакомпании, процесс управления, жизненный цикл воздушного судна в парке, экономико-математическая модель генерирования стратегических альтернатив, система свойственных рисков, корректирующие/предохранительные мероприятия

Myronyuk V. Aircraft fleet management of an airline. - Manuscript.

The dissertation in partial fulfillment of the requirements for the scientific degree of Candidate of Economics by specialty 08.00.04 - Economics and management of enterprises (economics of air transport).

The dissertation offers theoretic-methodical statements on the aircraft fleet management which are based on a functional approach and allow to carry out the whole aircraft fleet management process. It proves the importance of considering some separate aircrafts life cycles. The main stages of aircraft life cycle in the fleet are acquisition, operation and maintenance, and disposal. The following terms have been analysed: passenger capacity of an aircraft, freight capacity of an aircraft, total capacity of an aircraft, passenger capacity of a fleet, freight capacity of a fleet, total capacity of a fleet. It has been proposed to define aircraft fleet as a combined capacity of the aircrafts in use. Different aspects of aircraft fleet management have been considered. Among them are passengers, freight, mail demand prognosis development, aircraft economic-technical characteristics on the route, passengers preferences as to the aircraft type and cabin configuration, negative impact of aircraft operation on the environment and ways to reduce it, aircraft maintenance requirements and resources needed to fulfill them, airline characteristics impact, schedule development stages (fleet assignment, crew assignment, aircraft routing) etc. Aircraft fleet classification criteria have been improved by their enlargement that makes possible a complete and detailed analysis of the aircraft fleet. The results of such analysis will enable to make more objective and grounded management decisions. Different aspects of aircraft fleet management in Ukraine have been studied. Among the main problems there is a lot of laws that regulate separate aspects of aircraft fleet management, different problems concerning bilateral regulations, aircrew training, fuel and insurance costs rise, inadequacy of most airports to modern aircraft. The classification of airline incomes and costs based on their dependency on the management decision concerning aircraft fleet has been improved. Aircraft fleet management goals, external and internal airline environment factors, internal and external resources, the results of aircraft fleet management have been identified. The variants of aircraft introduction in the fleet, its operation and taking out of operation, a variety of services that airline could provide have been developed as well. Economic-mathematical model of aircraft fleet strategic alternatives has been worked out. The criteria for the choice of an optimal aircraft fleet can be the following indices of real investment effectiveness: DPB - discounted payback period, NPV - net present value, IRR - internal rate of return, BEP - break even point, contribution margin, safety margin, operating leverage, EBDIT - earnings before depreciation, interest and taxes, WACC - weighted average cost of capital. Risks on the stages of aircraft acquiring and disposal, aircraft fleet operation and maintenance, other counterparts servicing have been identified. We have offered simulation modeling, Monte-Carlo method, scenario analysis (development of optimistic, realistic and pessimistic scenarios) for their analysis. A system of corrective/proactive measures for reducing negative consequences in case of deviation from the expected results is developed. The necessity of special position or functional department of aircraft fleet management for a better coordination of information management on aircraft fleet has been proved. This will enable to reduce different departments' interests lobbying. Personnel groups that need motivation and cases in which they should be motivated have been discussed. The level of implementation of theoretic-methodological approaches depends on the scale of an airline and its characteristics. In small airlines with scarce resources it may be enough to carry out SWOT analysis of an aircraft fleet. With big airlines a certain level of automatisation should be used. The main idea is that the aircraft fleet management theoretic-methodological approaches implementation costs should not exceed the effect from such implementation.

Keywords: aircraft fleet of an airline, management process, aircraft life cycle in the fleet, economic-mathematical model for strategic alternatives generation, system of relative risks, corrective/proactive actions

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Актуальність теми даного дослідження зумовлена зростаючою турбулентністю авіатранспортної галузі, появою якісно нових організаційно-економічних відносин авіакомпаній між собою та зі сторонніми підприємствами, установами, організаціями, а також збільшенням факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, які впливають на прийняття управлінських рішень щодо парку повітряних суден авіакомпанії. Крім того, попри значну кількість досліджень окремих аспектів управління парком повітряних суден авіакомпанії, проведених вітчизняними та іноземними вченими (Загорулько В.В., Коба В.Г., Юн Г.М., Мова В.В., Кулаєв Ю.Ф., Косарєв О.Й., Шаповал Н.С., Ященко Л.А., Коба О.В., Ожигін Л.К., Галілейський Д.Ф., Скрипниченко С.Ю., Субботін А.Н., Бойко В.І., Молочков Е.М., Макаров Е.В., Діброва Г.С., Хрульков Е.Ф., Куцевалов В.М., Гудз К.І., Р.В. Сакач, Е.Л. Логінов, Е.Г. Пінаєв, Косиченко Е.Ф., Гладишевська Г.Н., Пол Кларк, Стівен Холловей, Ел Конклін, Рубен М. Гарсія, Вейл І. Харасані, Крістофер Алабі, Пітер П. Белобаба, Синтія Барнхарт, Оуен Міллер і ін.) комплексно процес управління парком повітряних суден з врахуванням життєвих циклів окремих повітряних суден не досліджувався. Актуальність даного дослідження обумовлюється також лібералізацією авіатранспортної галузі, яка загрожує нерівною конкурентною боротьбою вітчизняних авіакомпаній, парки яких в переважній більшості складаються з морально та фізично застарілих повітряних суден, з іноземними перевізниками, які вже адаптувались до нових реалій ведення авіаційного бізнесу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до наукової проблематики Інституту економіки та менеджменту Національного авіаційного університету, Стратегії розвитку вітчизняної авіаційної промисловості на період до 2020 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України вiд 27.12.2008 № 1656-р., Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої указом Президента України від 11 червня 1998 року № 615/98.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методичних положень щодо управління парком повітряних суден авіакомпанії на основі функціонального підходу, які дозволяють здійснювати весь процес управління ним з врахуванням життєвих циклів окремих повітряних суден в парку, а також практичних рекомендацій по їх впровадженню в виробничо-господарську діяльність авіакомпанії для підвищення її ефективності.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:

- дослідити історичний розвиток, стан і перспективи авіатранспортної галузі, світового парку повітряних суден і парків повітряних суден вітчизняних авіакомпаній;

- проаналізувати існуючі визначення понять "парк повітряних суден авіакомпанії" й "управління парком повітряних суден авіакомпанії" та за потреби уточнити або дати нові визначення даних понять;

- проаналізувати ступінь розробки управління парком повітряних суден авіакомпанії як цілісної проблеми, а також окремих її аспектів;

- дослідити практику управління парком повітряних суден іноземних авіакомпаній та ідентифікувати проблеми, які виникають при управлінні парком повітряних суден у вітчизняних авіакомпаній;

- дослідити існуючі класифікаційні ознаки парку повітряних суден авіакомпанії та за потреби вдосконалити їх;

- дослідити існуючі варіанти класифікації доходів і витрат авіакомпанії за ознакою впливу на їх величину управлінських рішень щодо парку повітряних суден авіакомпанії та за потреби вдосконалити її;

- розробити теоретико-методичні положення щодо управління парком повітряних суден авіакомпанії на основі функціонального підходу, які б дозволяли здійснювати весь процес управління ним з врахуванням життєвих циклів окремих повітряних суден в парку;

- дати практичні рекомендації по впровадженню розроблених теоретико-методичних положень щодо управління парком повітряних суден в виробничо-господарську діяльність авіакомпанії для підвищення її ефективності.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є сукупність організаційно-економічних відносин і виробничо-господарських процесів, які виникають при управлінні парком повітряних суден авіакомпанії. Предметом дослідження є теоретико-методичні положення щодо управління парком повітряних суден авіакомпанії на основі функціонального підходу, які дозволяють здійснювати весь процес управління ним з врахуванням життєвих циклів окремих повітряних суден в парку.

Методи дослідження. При розробці теоретико-методичних положень щодо управління парком повітряних суден авіакомпанії використовувались загальнонаукові методи, а саме: діалектика, системний і процесний підходи, теоретичне узагальнення та порівняння, аналіз і синтез, індукція і дедукція, абстрагування і конкретизація, аналогія і моделювання, а також спеціальні методи інвестиційного, факторного, ситуаційного, сценарного аналізу, лінійного моделювання та багатокритеріальної оптимізації, імітаційного моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методичних положень щодо управління парком повітряних суден авіакомпанії на основі функціонального підходу, які дозволяють здійснювати весь процес управління ним з врахуванням життєвих циклів окремих повітряних суден в парку. В роботі:

вперше:

- запропоновано теоретико-методичні підходи до управління парком повітряних суден авіакомпанії: визначено цілі управління, фактори зовнішнього та внутрішнього середовища авіакомпанії, вхідні та вихідні ресурси, результати управління, варіанти введення та виведення повітряних суден в(з) парк(-у), його експлуатації та технічного обслуговування, послуг, які можуть надаватися стороннім підприємствам, установам, організаціям;

- розроблено економіко-математичну модель генерування стратегічних альтернатив складу парку повітряних суден авіакомпанії з урахуванням ідентифікованої системи властивих ризиків на етапах введення та виведення повітряних суден в(з) парк(-у), його експлуатації та технічного обслуговування, а також надання пов'язаних з парком повітряних суден послуг стороннім підприємствам, установам, організаціям.

удосконалено:

- класифікаційні ознаки парку повітряних суден авіакомпанії шляхом їх диверсифікації, що уможливлює проведення більш повного та всебічного аналізу парку повітряних суден авіакомпанії та приймати на основі його результатів обгрунтовані управлінські рішення;

- класифікацію доходів і витрат авіакомпанії за ознакою впливу на їх величину управлінських рішень щодо парку повітряних суден авіакомпанії, що підвищує обґрунтованість і об'єктивність таких рішень і як наслідок - ефективність виробничо-господарської діяльності авіакомпанії.

дістало подальший розвиток:

- поняття "парк повітряних суден авіакомпанії" за допомогою використання поняття перевізної здатності й "управління парком повітряних суден авіакомпанії" шляхом використання функціонального підходу до управління та поняття життєвого циклу активу;

- система коригуючих/запобіжних заходів в разі відхилення/загрози відхилення фактичних результатів від запланованих в ході реалізації плану парку повітряних суден авіакомпанії для редукції негативних наслідків.

Практичне значення одержаних результатів. Окремі теоретико-методичні положення та результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Інституту економіки і менеджменту Національного авіаційного університету кафедрою організації авіаційних перевезень при викладанні дисциплін "Основи теорії транспортних процесів і систем", "Техніко-економічні дослідження і прогнозування розвитку транспорту", "Управління авіаційним бізнесом", "Основи економіки транспорту" (Акт впровадження результатів науково-дослідної роботи від 14.09.2009р., Додаток 4). Розроблені в дисертації теоретико-методичні положення управління парком повітряних суден авіакомпанії можуть використовуватися в практичній діяльності авіакомпаній, які виконують регулярні й/або чартерні авіаперевезення (Акт впровадження результатів науково-дослідної роботи від 14.09.2009р., Додаток 5; Акт впровадження результатів науково-дослідної роботи від 15.09.2009р., Додаток 6; Акт впровадження результатів науково-дослідної роботи від 16.09.2009р., Додаток 7).

Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення та результати дисертаційного дослідження, що виносяться на захист, одержані здобувачем самостійно на основі вивчення, аналізу й узагальнення теоретичного та практичного матеріалу і знайшли відображення в опублікованих одноосібних статтях і тезах доповідей автора. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій автором розроблено та запропоновано новий підхід до вирішення проблеми управління парком повітряних суден авіакомпанії.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях методологічного семінару кафедри фінансів, обліку і аудиту Національного авіаційного університету в 2008-2009 рр. і знайшли застосування при викладанні економічних дисциплін викладачами кафедр Інституту економіки та менеджменту Національного авіаційного університету.

Основні наукові положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися й одержали позитивну оцінку на наукових і науково-практичних конференціях: VIII міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених "Політ" (Київ, 2008р.), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми глобальних процесів у світовій економіці" (Київ, 2008р.), науково-практичній конференції "Інвестиційна політика України: проблеми теорії і практики" (Київ, 2008р.), VII міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток підприємництва як фактор росту національної економіки" (Київ, 2008р.), ІІ міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих науковців "Економіка. Менеджмент і маркетинг невиробничої сфери: теорія, практика, перспективи" (Ялта, 2009р.)

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 6 одноосібних наукових статтях загальним обсягом 2,5 друк. арк. у наукових фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України, та в 5 тезах доповідей в збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 355 найменувань і 7 додатків. Основний зміст роботи викладено на 189 сторінках машинописного тексту, включаючи 3 таблиці, 53 рисунки (1 з яких займає площу сторінки).

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету та завдання, визначено об'єкт і предмет, наведено перелік використаних методів, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, наведено інформацію про апробацію та публікації результатів дисертації.

В першому розділі "Теоретичні основи управління парком повітряних суден авіакомпанії" наведено результати дослідження історичного розвитку, сучасного стану та перспектив авіатранспортної галузі.

Проаналізовано прогнози провідних виробників цивільних повітряних суден Boeing та Airbus, згідно яких до 2026 року світовий парк повітряних суден збільшиться приблизно вдвічі та становитиме від 32440 (Boeing) до 37774 (Airbus) одиниць, з яких 11-12% будуть вантажними повітряними суднами, 76-77% будуть новими, доставленими після 2007 року (зокрема, до СНД буде доставлено від 656 (Airbus) до 1060 (Boeing) повітряних суден).

Парки повітряних суден авіакомпаній, які здійснюють пасажирські авіаперевезення, можуть формуватися з типів повітряних суден, представлених на первинному ринку, які наразі випускають Airbus (ЄС), ВAE (Великобританія), Boeing (США), Bombardier (Канада), Embraer (Бразилія), Fairchild-Dornier (Німеччина), LET (Чехія), Saab (Швеція), Xi'an Aircraft Industrial Corporation (КНР), КБ Антонова (Україна), Авіаційний комплекс ім С.В. Іллюшина (РФ), Компанія Сухой (РФ), Туполєв (РФ), ДКБ Яковлєва (РФ), а також з типів повітряних суден, представлених на вторинному ринку (включно з типами, виробництво яких припинено). Лише 12 з сучасних типів повітряних суден наразі схвалені для експлуатації в цивільній авіації України, причому більшість з них - виробництва України та Російської Федерації. Крім того авіакомпанія може обирати виробника та тип авіаційних двигунів, встановлених на повітряне судно.

Досліджено життєвий цикл повітряного судна в парку повітряних суден авіакомпанії з використанням менеджменту активів ("asset management"): ідентифікація потреби в повітряному судні, розробка стратегії, введення в парк, експлуатація та технічне обслуговування, модифікація, виведення з парку.

Досліджено поняття "пасажирська перевізна здатність повітряного судна", "вантажна перевізна здатність повітряного судна", "загальна перевізна здатність повітряного судна", "пасажирська перевізна здатність парку повітряних суден", "вантажна перевізна здатність парку повітряних суден". Запропоновано визначення поняття парку повітряних суден авіакомпанії як сукупної перевізної здатності повітряних суден, які знаходяться в користуванні авіакомпанії.

Обґрунтовано доцільність управління парком повітряних суден авіакомпанії на основі функціонального підходу до управління.

Запропоновано визначення поняття "управління парком повітряних суден авіакомпанії" як управління організаційно-економічними відносинами та виробничо-господарськими процесами, які виникають при введенні та виведенні повітряних суден в(з) парк(-у), його експлуатації та технічному обслуговуванні, наданні пов'язаних з парком повітряних суден послуг стороннім підприємствам, установам, організаціям, на основі функціонального підходу та з врахуванням життєвих циклів окремих повітряних суден для досягнення цілей авіакомпанії.

У другому розділі "Управління парком повітряних суден авіакомпанії: світовий і вітчизняний досвід" наведено результати дослідження окремих аспектів управління парком повітряних суден авіакомпанії, а саме: 1) прогнозування попиту на пасажирські, вантажні, поштові авіаперевезення на окремому маршруті та на мережі маршрутів авіакомпанії для вибору оптимального парку повітряних суден авіакомпанії з врахуванням частоти, часу відправлення та прибуття рейсів, конкуренції на даному маршруті й інших факторів; 2) прийняття рішень щодо придбання та/або оренди, продажу та/або утилізації повітряних суден; 3) аналіз відповідності техніко-економічних характеристик повітряних суден характеристикам маршрутів, по яким виконуватимуться рейси, серед яких - дальність маршруту, превалюючі кліматичні умови, вимоги ОУПР і характеристики повітряного простору, характеристики аеропортів (відправлення, призначення, запасних), зокрема їх пропускна спроможність, довжина, кількість, напрям ЗПС, РД, рівень технології обладнання аеропортів, віддаленість від центру міста, пропускна спроможність аеровокзалів і тривалість проходження всіх видів контролю, наявність і типи навантажувально-розвантажувального обладнання та т.ін.; 4) негативний вплив експлуатації повітряних суден на навколишнє середовище та заходи для його зменшення; 5) прийняття рішень щодо необхідних ресурсів для проведення технічного обслуговування парку повітряних суден відповідно до вимог виробників і контролюючих органів (Державіаслужби) щодо змісту, періодичності та тривалості А-, В-, С-, D-чеків і капітальних ремонтів; 6) аналіз рівня сучасної та перспективної технології цивільних повітряних суден, а також її впливу на ефективність їх експлуатації; 7) аналіз впливу характеристик власне авіакомпанії та видів виконуваних авіаперевезень, типу мережі польотів, наявності угод з іншими авіакомпаніями і т.д. на управління парком повітряних суден; 8) розробка розкладу авіакомпанії, зокрема прийняття рішень щодо розподілу парку повітряних суден ("fleet assignment"), льотних екіпажів і бортпровідників ("crew assignment") по рейсам, виконуваним авіакомпанією на обслуговуваній мережі маршрутів, з дотриманням періодичності та тривалості технічного обслуговування ("aircraft routing"); 8) страхування повітряних суден, екіпажів, персоналу з технічного обслуговування та іншого персоналу, задіяного в обслуговування пасажирів, багажу, вантажу та пошти в аеропортах, пасажирів, багажу, вантажу та пошти, відповідальності перед третіми особами; 9) прийняття рішень щодо оптимізації траєкторії, швидкості та висоти польотів при виконанні рейсів повітряними суднами парку авіакомпанії; 10) прийняття рішень щодо самостійного виконання або аутсорсингу окремих послуг, пов'язаних з парком повітряних суден авіакомпанії, зокрема в залежності від наявності в аеропортах, до/з яких виконуються рейси, підприємств, які надають відповідні послуги, та рівня тарифів на них; а також прийняття рішень щодо надання таких послуг іншим підприємствам, установам, організаціям і т.ін.

Існуючі класифікації парку повітряних суден авіакомпанії не відповідають потребі в повному та всебічному його аналізі. Тому запропоновано класифікувати парк повітряних суден авіакомпанії за наступними ознаками: суб'єктом власності, джерелом фінансування, типом угод з іншими авіакомпаніями, часом формування, знаходженням в експлуатації, дальністю польоту, ступенем диверсифікації типів і виробників, ступенем стандартизації конфігурації салону, величиною накопичених амортизаційних відрахувань, видами виконуваних перевезень, регулярністю перевезень, рівнем відповідності вимогам законодавства інших держав в частині авіаперевезень, кількістю льотних годин, роком випуску, типом ринку, на якому було придбано повітряні судна, видом договору на придбання, суб'єктом виконання майбутньої утилізації, імовірністю продажу.

Управління парком повітряних суден у вітчизняних авіакомпаніях характеризується наслідуванням практиці Аерофлоту зі змінами, запозиченими в провідних іноземних авіакомпаніях. Крім цього при управлінні парком повітряних суден авіакомпанії, зареєстровані в Україні, повинні дотримуватися близько 40 галузевих нормативно-законодавчих актів. Аналіз проблем, пов'язаних з парком повітряних суден, які виникають у вітчизняних авіакомпаній, свідчить про недостатню їх готовність до лібералізації ринку.

В результаті проведеного дослідження існуючих класифікацій доходів і витрат авіакомпанії запропонована вдосконалена класифікація доходів і витрат за ознакою впливу на їх величину управлінських рішень щодо парку повітряних суден авіакомпанії (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Класифікація доходів і витрат авіакомпанії за ознакою впливу на їх величину управлінських рішень щодо парку повітряних суден авіакомпанії

(1) Операційні доходи: доходи від регулярних і чартерних авіаперевезень пасажирів, багажу, вантажу та пошти, доходи від перевезення багажу понад встановлений авіакомпанією ліміт, доходи від продажу продуктів харчування, друкованої продукції та товарів "duty-free" під час рейсу, доходи від передачі в оренду повітряних суден, екіпажів, інструментів, обладнання, інфраструктури та персоналу з технічного обслуговування, доходи від надання послуг, пов'язаних з парком повітряних суден, стороннім підприємствам, установам, організаціям.

(2) Неопераційні доходи: доходи від продажу/дооцінки повітряних суден, запасних частин, інструментів, обладнання, інфраструктури, задіяних в експлуатації, технічному обслуговуванні повітряних суден, доходи від позитивних курсових різниць.

(3) Операційні витрати: (3.1) постійні витрати: орендні платежі за оренду повітряних суден, заробітна плата та інші виплати льотним екіпажам і бортпровідникам, тренерам й інструкторам, персоналу з технічного обслуговування повітряних суден, амортизаційні відрахування та відрахування в ремонтний фонд повітряних суден, запасних частин, інструментів, обладнання та інфраструктури для проведення технічного обслуговування та обслуговування повітряних суден, пасажирів, багажу та вантажу в аеропортах, надання послуг, пов'язаних з парком, витрати на страхування повітряних суден, екіпажів, відповідальності перед третіми особами і т.д.; (3.2) змінні витрати: витрати на пальне та мастильні матеріали, аеропортові збори за зліт-посадку та інші аеропортові збори, збори за аеронавігаційне обслуговування на маршруті та в зоні аеропорту, відрядна заробітна плата та інші відрядні виплати льотним екіпажам, бортпровідникам, персоналу з технічного обслуговування повітряних суден і пасажирів, багажу, вантажу, пошти, витрати на кейтеринг та інше обслуговування пасажирів та екіпажу на борту, витрати на допольотне та післяпольотне обслуговування повітряних суден, пасажирів, багажу, вантажу та пошти в аеропортах, оплата готелів та транспортування до них екіпажів і т.ін.

(4) Неопераційні витрати: відсотки за позиками, отриманими для фінансування введення та виведення повітряних суден в(з) парк(-у), експлуатації, технічного обслуговування парку повітряних суден і надання послуг, пов'язаних з ним, стороннім підприємствам, установам, організаціям, витрати внаслідок уцінки, списання, ліквідації повітряних суден, запасних частин, інструментів, обладнання, матеріалів, витрати внаслідок негативних курсових різниць і т.ін.

Дана класифікація доходів і витрат використана при розробці економіко-математичної моделі генерування стратегічних альтернатив складу парку повітряних суден авіакомпанії.

В третьому розділі "Теоретико-методичні положення управління парком повітряних суден авіакомпанії" ідентифіковано основні цілі управління парком повітряних суден авіакомпанії: збільшення чистого прибутку, підвищення безпеки польотів, створення бренду/ребрендінг авіакомпанії, збільшення/зменшення кількості перевезених пасажирів і/або вантажу і/або пошти (на всіх або на окремих маршрутах і/або рейсах), збільшення/зменшення кількості рейсів і/або зміна співвідношення між кількістю регулярних і чартерних рейсів, підвищення регулярності виконання рейсів, відкриття/закриття маршрутів, зменшення рівня шуму та кількості викидів в атмосферу, покращення показників фінансової звітності, соціальна відповідальність перед працівниками, освоєння виконання власними силами або аутсорсинг певних видів послуг, пов'язаних з парком повітряних суден авіакомпанії. Концепція управління парком повітряних суден авіакомпанії на основі функціонального підходу та з врахуванням життєвого циклу активу наведена на рис. 2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Концепція управління парком повітряних суден авіакомпанії

В процесі управління парком повітряних суден необхідно враховувати фактори зовнішнього та внутрішнього середовища авіакомпанії.

До факторів зовнішнього середовища, які впливають на процес управління парком повітряних суден авіакомпанії, належать: ВВП, економічні цикли, рівень інфляції, персональний дохід на душу населення, кількість населення в регіонах до/з яких виконуються авіаперевезення, рівень безробіття, наявність альтернативних видів транспорту в регіонах, до/з яких виконуються авіаперевезення, та ціни на перевезення ними, національні традиції, релігійні переконання, величина та структура експорту та імпорту, величина та структура поштових відправлень, наявність авіакомпаній-конкурентів, характер конкуренції, національне законодавство в частині регулювання підприємницької діяльності та діяльності авіаційного транспорту, ціни на авіаційне пальне та мастильні матеріали, банківські ставки по кредитам, курси валют, військові конфлікти, політична та соціальна нестабільність, терористичні акти та їх загроза, наявність, характеристики та ціни на планери повітряних суден й авіаційні двигуни на первинному, вторинному ринку та на приколі, наявність і рівень оплати праці льотних екіпажів, бортпровідників, персоналу з технічного обслуговування та обслуговування повітряних суден, пасажирів, багажу, вантажу та пошти в аеропортах, кліматичні умови в аеропортах (відправлення, призначення, запасних) і на маршрутах, і т.д.

В зовнішньому середовищі авіакомпанії доцільно виокремити підприємства, установи та організації, з якими вона взаємодіє в процесі управління парком повітряних суден, і які впливають на прийняття нею управлінських рішень щодо нього: ICAO, IATA, Eurocontrol, інші міжнародні організації, Державна авіаційна служба Міністерства транспорту та зв'язку, Державна митна служба, Міністерство фінансів України, банківські установи, фондові біржі, брокери та дилери, навчальні заклади з підготовки льотних екіпажів, бортпровідників, персоналу з технічного обслуговування повітряних суден та обслуговування повітряних суден, пасажирів, багажу, вантажу та пошти в аеропортах, профспілки, виробники планерів повітряних суден, виробники авіаційних двигунів, виробники інструментів, обладнання та інфраструктури для проведення технічного обслуговування повітряних суден, аеропорти (відправлення, призначення, транзитні, запасні), інші авіакомпанії, лізингові компанії, туристичні фірми, державні установи - замовники авіатранспортних послуг, страхові компанії, компанії - постачальники пального, підприємства аеронавігаційного обслуговування (в Україні - Украерорух), кейтерингові та інші сервісні компанії в аеропортах, компанії з продажу авіаперевезень і т.д.

До основних характеристик внтурішнього середовища авіакомпанії, які впливають на управління парком повітряних суден авіакомпанії належать місія, стратегія розвитку, різноманітні політики авіакомпанії, види діяльності (регулярні та/або чартерні, пасажирські та/або вантажні та/або поштові авіаперевезення), масштаб діяльності, наявність власних фінансових, трудових, матеріальних, інформаційних ресурсів, корпоративна культура, організаційна структура, мережа маршрутів авіакомпанії, розклад авіакомпанії, наявність угод з іншими авіакомпаніями про спільне використання авіалінії(-ій) та/або про взаємне визнання перевізної документації, угод щодо створення пулів запасних частин, аутсорсингу або надання послуг з технічного обслуговування, навчання льотних екіпажів, бортпровідників, персоналу з технічного обслуговування та обслуговування повітряних суден в аеропортах і т.д.

Вхідними ресурсами в процесі управління парком повітряних суден авіакомпанії є власне самі повітряні судна, льотні екіпажі, бортпровідники, персонал, задіяний в технічному обслуговуванні та обслуговуванні повітряних суден в аеропортах, форменний одяг, інструменти, обладнання й інфраструктура для проведення технічного обслуговування повітряних суден, пасажирів, багажу, вантажу та пошти в аеропортах і на борту, провізія та бортовий посуд, авіаційне пальне, мастильні матеріали, кисень, рідини, необхідні для обслуговування повітряних суден і т.ін., спеціальна електроніка, крісла і т.ін для переобладнання салонів повітряних суден, контейнери, палети і т.д. Вихідні ресурси є ідентичними вхідним, за вийнятком того, що до них додається металобрухт (у випадку проведення утилізації повітряних суден власними силами авіакомпанії).

Досліджено можливі варіанти охоплення життєвих циклів окремих повітряних суден плановим періодом парку повітряних суден авіакомпанії (рис.3): життєві цикли ПС 1, ПС 2, ПС 7, ПС 8 повністю знаходяться в межах планового періоду парку повітряних суден авіакомпанії, життєві цикли ПС 3, ПС 4, ПС 5, ПС 6, ПС 9 - лише частково, життєві цикли ПС 10, ПС 11 - поза його межами. Таким чином ПС 3, ПС 6, ПС 9, ПС 10 будуть присутні в наступному плановому періоді, тоді як ПС 4, ПС 5, ПС 6, ПС 11 були присутні в попередньому плановому періоді парку повітряних суден авіакомпанії. Причому повітряні судна матимуть різні економічні, фізичні, технологічні, амортизаційні терміни служби та терміни фінансування.

Рис. 3. Варіанти охоплення життєвих циклів окремих повітряних суден плановим періодом парку повітряних суден авіакомпанії

Протягом планового періоду повітряні судна можуть вводитися та виводитися в(з) парк(-у) багаторазово та в різні моменти часу, оскільки основною метою управління парком повітряних суден авіакомпанії є якомога точніша його відповідність потребам авіакомпанії в перевізній здатності (загальній, пасажирській і вантажній) як в кожному періоді , на які розбитий плановий період, так і в цілому в періоді . Існує декілька варіантів введення та виведення повітряного судна в(з) парк(-у), його експлуатації в ньому (рис. 4, рис. 5, рис. 6).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Варіанти введення -го повітряного судна -го типу в парк повітряних суден авіакомпанії в періоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Варіанти виведення -го повітряного судна -го типу з парку повітряних суден авіакомпанії в періоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 6. Варіанти експлуатації -го повітряного судна -го типу в парку повітряних суден авіакомпанії в періоді

Авіакомпанія також може віддавати на аутсорсинг або надавати стороннім підприємствам, установам і організаціям послуги, пов'язані з парком повітряних суден авіакомпанії, такі як технічне обслуговування повітряних суден, навчання льотних екіпажів, бортпровідників, персоналу з технічного обслуговування, інші послуги з обслуговування повітряних суден в аеропортах, здавати в оренду інструменти, обладнання й інфраструктуру, пов'язані з експлуатацією та технічним обслуговуванням повітряних суден, надавати консультативні послуги щодо управління парком повітряних суден.

Для планування парку повітряних суден авіакомпанії розроблено економіко-математичну модель генерування стратегічних альтернатив парку повітряних суден (наведена в спрощеному вигляді: лише цільова функція):

(1.1)

де - індекс періоду часу, на які розбитий загальний період стратегічного планування парку повітряних суден авіакомпанії ; - індекс бортового номера повітряного судна; - індекс типу повітряного судна; - індекс маршруту, по якому авіакомпанією здійснюються регулярні рейси; - індекс маршруту, по якому авіакомпанією здійснюються чартерні рейси; - множина (мережа) маршрутів авіакомпанії, по яким здійснюються регулярні та чартерні рейси; - індекс регулярного рейсу, який здійснюється по -тому маршруту; - індекс чартерного рейсу, який здійснюється по -тому маршруту; - індекс класу обслуговування пасажирів (економ клас, преміум-економ клас, бізнес клас, перший клас); - індекс способу перевезення вантажу та пошти (насипом, контейнер, палета і т.д.); - індекс виду послуги, пов'язаної з парком повітряних суден авіакомпанії; - індекс підприємства-партнера, якому надається послуга; - індекс підприємства-партнера, від якого вводиться в парк повітряних суден авіакомпанії повітряне судно; - індекс підприємства-партнера, до якого виводиться з парку повітряних суден авіакомпанії повітряне судно; , - тариф на пасажирське перевезення відповідно регулярним і чартерним рейсом; , - тариф на вантажне перевезення (вантажу, пошти) відповідно регулярним і чартерним рейсом; , - коефіцієнти пасажирського завантаження; , - коефіцієнти вантажного завантаження; , - прямі операційні витрати на виконання відповідно регулярного та чартерного рейсу; , - кількість повітряних суден, які здійснюють відповідно регулярні та чартерні рейси; - тариф на послугу, яку авіакомпанія надає підприємству-партнеру; - здатність авіакомпанії надавати послугу; - собівартість послуги, що надається підприємству-партнеру; - обсяг послуг, які надаються підприємствам-партнерам; - розмір коштів, необхідних для збільшення (заміни) виробничих ресурсів для надання послуг підприємствам-партнерам, експлуатації та технічного обслуговування власного парку повітряних суден; - необхідний приріст виробничих ресурсів авіакомпанії для експлуатації та технічного обслуговування власного парку та надання послуг підприємствам-партнерам; - витрати на введення повітряного судна в парк; - кількість введених в парк повітряних суден; - дохід від виведення повітряного судна з парку; - витрати на виведення повітряного судна з парку; - кількість виведених з парку повітряних суден; - прямі неопераційні доходи; - прямі неопераційні витрати.

Для управління часовою складовою рекомендовано розробити графіки Гантта для виробничо-господарських процесів на етапах введення та виведення повітряних суден в(з) парк(-у), його експлуатації та технічного обслуговування.

Критеріями вибору оптимального складу парку повітряних суден авіакомпанії з низки альтернатив є показники ефективності реальних інвестицій: дисконтований термін окупності (DPB), чиста теперішня вартість (NPV), внутрішня норма рентабельності (IRR), точка беззбитковості (BEP), маржинальний дохід (CM), запас безпеки (SM), операційний важіль (OL), прибуток підприємства до амортизації, відсоткових платежів і податку на прибуток (EBDIT), зважена середня вартість капіталу (WACC). Оскільки більшість факторів, які входять до моделі, носять імовірнісний характер, ідентифіковано систему властивих ризиків, які умовно можна поділити на ринкові, виробничі, фінансові, валютні, законодавчі й т.д. Для їх аналізу запропоновано використання методу імітаційного моделювання, зокрема методу Монте-Карло, аналізу сценаріїв (оптимістичного, реалістичного, песимістичного). Запропоновано систему коригуючих/запобіжних заходів в разі відхилення/загрози відхилення фактичних результатів від запланованих в ході реалізації плану парку повітряних суден авіакомпанії для редукції негативних наслідків.

На прикладі організаційної структури авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" доведено доцільність створення функціональної посади або підрозділу з управління парком повітряних суден авіакомпанії, оскільки необхідною є координація інформації з різних департаментів авіакомпанії. Це сприятиме підвищенню об'єктивності управлінських рішень щодо парку повітряних суден авіакомпанії та зменшить можливості лобіювання власних інтересів будь-яким з департаментів.

Визначено основні групи персоналу, такі як: 1) льотні екіпажі та бортпровідники; 2) персонал з технічного обслуговування повітряних суден; 3) персонал з обслуговування пасажирів, багажу, вантажу та пошти в аеропортах; 4) персонал, задіяний в навчанні льотних екіпажів, бортпровідників, персоналу з технічного обслуговування повітряних суден і обслуговування пасажирів, багажу, вантажу та пошти в аеропортах; 5) персонал, який укладає угоди з іншими підприємствами, установами, організаціями щодо парку повітряних суден; 6) персонал, безпосередньо задіяний в управлінні парком повітряних суден, - а також ситуації, в яких їх мотивація є особливо важливою.

Ступінь впровадження розроблених теоретико-методичних положень щодо управління парком повітряних суден в виробничо-господарську діяльність авіакомпанії залежить від багатьох факторів і може варіюватися від проведення SWOT-аналізу парку повітряних суден до повної автоматизації всього процесу управління ним.

Висновки

В дисертаційному дослідженні вирішене актуальне науково-практичне завдання розробки теоретико-методичних положень щодо управління парком повітряних суден на основі функціонального підходу з врахуванням життєвих циклів окремих повітряних суден, які дозволяють підвищити ефективність виробничо-господарської діяльності авіакомпанії.

1. Досліджено історичний розвиток, стан і перспективи авіатранспортної галузі, світового парку та парків повітряних суден вітчизняних авіакомпаній, проаналізовано ступінь розробки проблеми управління парком повітряних суден авіакомпанії, на основі чого обгрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження.

2. Обґрунтовано доцільність розробки теоретико-методичних положень щодо управління парком повітряних суден авіакомпанії на основі функціонального підходу до управління з використанням принципів управління активами ("asset management"), а саме з врахуванням життєвого циклу повітряного судна в парку повітряних суден авіакомпанії, основними етапами якого є введення та виведення повітряного судна в(з) парк(-у), його експлуатація, технічне обслуговування та модифікація.

3. Досліджено поняття "пасажирська перевізна здатність повітряного судна", "вантажна перевізна здатність повітряного судна", "загальна перевізна здатність повітряного судна", "пасажирська перевізна здатність парку повітряних суден", "вантажна перевізна здатність парку повітряних суден" та запропоновано визначення парку повітряних суден авіакомпанії як сукупної перевізної здатності повітряних суден, які знаходяться в користуванні авіакомпанії.

4. Вдосконалено класифікаційні ознаки парку повітряних суден авіакомпанії шляхом їх диверсифікації, що дозволяє проводити більш повний і всебічний аналіз парку повітряних суден авіакомпанії, та на основі його результатів приймати обгрунтовані й об'єктивні управлінські рішення.

5. Вдосконалено класифікацію доходів і витрат авіакомпанії за ознакою впливу на їх величину управлінських рішень щодо парку повітряних суден авіакомпанії, що сприяє обґрунтованості та об'єктивності таких рішень і як наслідок - зростанню рентабельності виробничо-господарської діяльності авіакомпанії.

6. Розроблено економіко-математичну модель генерування стратегічних альтернатив парку повітряних суден авіакомпанії, яка враховує життєві цикли окремих повітряних суден в парку, та використовується при його плануванні. Вибір оптимального складу парку повітряних суден авіакомпанії здійснюється за низкою критеріїв оцінки ефективності реальних інвестицій: дисконтованим терміном окупності (DPB), чистою теперішньою вартістю (NPV), внутрішньою нормою рентабельності (IRR), точкою беззбитковості (BEP), маржинальним доходом (CM), запасом безпеки (SM), операційним важелем (OL), прибутком підприємства до амортизації, відсоткових платежів і податку на прибуток (EBDIT), зваженою середньою вартістю капіталу (WACC).

7. Ідентифіковано систему властивих ризиків на етапах введення та виведення повітряних суден в(з) парк(-у), його експлуатації та технічного обслуговування, а також надання пов'язаних з парком повітряних суден послуг стороннім підприємствам, установам, організаціям. Для їх аналізу запропоновано використання імітаційного моделювання, зокрема методу Монте-Карло, аналізу сценаріїв (оптимістичного, реалістичного, песимістичного).

8. На основі системи властивих ризиків розроблено систему коригуючих/запобіжних заходів в разі відхилення/його загрози фактичних результатів від запланованих в ході реалізації плану парку повітряних суден авіакомпанії для редукції негативних наслідків, основними з яких є зменшення доходів і/або збільшення витрат.

9. Доведено необхідність створення функціональної посади або підрозділу з управління парком повітряних суден для координації управлінської інформації з різних департаментів авіакомпанії, що дозволить зменшити суб'єктивність управлінських ріщень щодо парку повітряних суден авіакомпанії та уникнути лобіювання власних інтересів будь-яким з департаментів.

10. Визначено основні групи персоналу та ситуації на етапах введення та виведення повітряних суден в(з) парк(-у), його експлуатації та технічного обслуговування, в яких їх мотивація є особливо важливою.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Миронюк В.О. Управління парком повітряних суден авіакомпанії [Електронний ресурс] / В.О. Миронюк // Проблеми системного підходу в економіці. - 2008. - № 1. - Режим доступу до зб.: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2008-1/Mironuk_108.htm

2. Миронюк В.О. Поняття "парк повітряних суден авіакомпанії" / В.О. Миронюк // Проблеми системного підходу в економіці. - 2008. - № 25. - С. 70-78.

3. Миронюк В.О. Управління життєвим циклом парку повітряних суден авіакомпанії / В.О. Миронюк // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. - 2008. - № 19. - С. 207-212.