Фінансово-економічний механізм відтворення земельних ресурсів сільськогосподарського призначення

Размещено на http://www.allbest.ru/

3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО

ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

МЕЛЬНИК ОЛЕКСАНДРА МИХАЙЛІВНА

УДК 332.365:330.31

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ВІДТВОРЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Спеціальність 08.00.06 - економіка природокористування

та охорони навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Рівне - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, профессор

Гринчуцький Валерій Іванович,

Тернопільський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, Завідувач кафедри економіки підприємств і корпорацій.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, профессор Мішенін Євген Васильович,

Сумський національний аграрний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри теоретичної та прикладної економіки;

кандидат економічних наук Заремба Віталій Миколайович,

Волинська обласна державна адміністрація, перший заступник голови.

Захист відбудеться 01 липня 2009 року о 14⁰⁰ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 47.104.03 Національного університету водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України за адресою: вул. Соборна, 11, м. Рівне, 33000.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України за адресою: вул. Приходька, 75, м. Рівне, 33000.

Автореферат розісланий “__” __________2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент Н.Е. Ковшун

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

землекористування відтворення ресурс страхування

Актуальність теми. Сучасний земельний потенціал в секторі аграрного природокористування характеризується показниками низької економічної ефективності. Стратегія максимального залучення в оборот сільськогосподарських земель, недосконалі технології обробітку грунтів, недотримання систем ведення наукового землеробства, нераціональна система використання добрив спричиняють негативні наслідки. Вони проявляються в розбалансованості системи землекористування, деградації грунтів, втраті потенціалу родючості. Незважаючи на трансформацію інституту власності на землю внутрішнє середовище системи земельних відносин не зазнало суттєвих змін.

Погіршення якісного стану земельних ресурсів у секторі аграрного природокористування набуло динамічного, неперервного характеру, що є результатом застосування споживацького підходу у ставленні до землі. Тому сьогодні слід поглибити вивчення питань щодо підвищення ефективності відтворення земельних ресурсів.

Дослідженню різноманітних аспектів раціонального використання, охорони і відтворення земельних ресурсів присвячені праці: І.К. Бистрякова, В.А. Борисової, О.О. Веклич, В.Г. В'юна, Д.І. Гнатковича, В.В. Горлачука, Б.М. Данилишина, Д.С. Добряка, С.І. Дорогунцова, М.А. Лендєла, А.С. Лисецького, Л.Г. Мельника, Л.Я. Новаковського, А.Я. Сохнича, В.М. Трегобчука, А.М. Третяка, Ю.Ю. Туниці, С.К. Харічкова, М.А. Хвесика та ін. науковців.

Водночас, віддаючи належну увагу працям учених у цьому напрямі науки, слід акцентувати увагу на тому, що сьогодні відсутні наукові розробки, присвячені питанням функціонування інституту відтворення земельних ресурсів, недостатньо чітко й зрозуміло детерміновано сутність відтворення земельних ресурсів у тріаді "раціональне використання-охорона-відтворення", не розглянуто стимулюючого механізму здійснення відтворення сільськогосподарських земель та не визначено його складових інструментів, недостатньо розглянуті регіональні аспекти відтворення земельних ресурсів. Саме це зумовлює необхідність та актуальність розгляду зазначеної тематики дослідження, обумовлює її теоретико-практичну значимість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження є складовою частиною виконання наукових держбюджетних досліджень, передбачених планом науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України, зокрема в рамках теми цільової наукової програми „Обґрунтування методологічних засад розробки державної програми раціонального використання та охорони природно-ресурсного потенціалу Волинської області” (номер державної реєстрації 0103U004866).

У рамках програми автор визначив роль та теоретичні основи формування фінансово-економічного механізму відтворення земельних ресурсів у сфері аграрного землекористування, здійснив поглиблене обгрунтування необхідності розвитку страхування земельних ресурсів, запропонував науковий підхід до формування страхових тарифів у секторі аграрного землекористування, визначив необхідність розвитку нового та поліпшення існуючого фінансово-економічного інструментарію забезпечення процесів відтворення земельних ресурсів у секторі аграрного землекористування.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обгрунтуванні теоретико-прикладних засад функціонування фінансово-економічного механізму відтворення земель сільськогосподарського призначення.

Реалізація визначеної мети обумовила необхідність вирішення таких завдань:

- визначити роль та місце збалансованого використання земельних ресурсів у забезпеченні сталого розвитку сфери аграрного землекористування;

- розкрити еколого-економічний зміст відтворення земельних ресурсів у секторі аграрного природокористування;

- дослідити сутність фінансово-економічного механізму відтворення земельних ресурсів та його інструментальну базу;

- проаналізувати екологічний стан та економічний характер використання земельних ресурсів у сфері аграрного землекористування регіону;

- дослідити ступінь відтворення земельних ресурсів сільськогосподарського призначення;

- обґрунтувати заходи щодо підвищення ролі фінансово-економічних інструментів аграрного землекористування у формуванні стійкої фінансової бази відтворення;

- розробити пропозиції щодо розвитку інструменту страхування земельних ресурсів;

- запропонувати принципові підходи щодо удосконалення інформаційного забезпечення процесів відтворення земельних ресурсів.

Об'єктом дослідження є процеси, що відбуваються в сфері використання та відтворення земель сільськогосподарського призначення регіону.

Предметом дослідження виступають теоретико-прикладні засади функціонування фінансово-економічного механізму відтворення земельних ресурсів сільськогосподарського призначення.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є положення економічної теорії, екологічної економіки, економіки землекористування, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених, нормативно-законодавчі акти України.

У процесі дослідження застосовувалися такі загальнонаукові методи пізнання економічних явищ і процесів: діалектичний (для пізнання соціально-економічних та екологічних явищ у межах відтворювальних процесів земельних ресурсів); ретроспективний (для дослідження стану використання та відтворення земельних ресурсів); абстрактно-логічний (при визначенні категорії "відтворення" та дослідження її циклічності, розробці принципових засад інформаційно-аналітичного забезпечення процесів відтворення земельних ресурсів, детермінації фінансово-економічного механізму відтворення земельних ресурсів, обґрунтуванні створення земельного інноваційного фонду), інституціональний (при розгляді взаємовідносин страхової інституції та землекористувачів), індукції та дедукції (при дослідженні системи інформативного забезпечення процесів використання та відтворення земель); монографічний (при опрацюванні наукових публікацій з питань раціонального використання, охорони та відтворення земельних ресурсів, класифікації адміністративних районів регіону за рівнем страхової привабливості земельних ресурсів, визначенні ролі страхування у відтворенні земельних ресурсів, апробації розробленої системи страхування земельних ресурсів регіону); розрахунково-конструктивний (при обґрунтуванні страхових тарифів, обчисленні страхових платежів); економіко-статистичний (при дослідженні тенденцій розвитку сфери аграрного землекористування регіону, зокрема: графічний метод - для встановлення залежностей між факторами та ілюстрації логічно-ієрархічних зв'язків; метод групування - при визначенні рівня страхової привабливості адміністративних районів; картографічний метод - для диференціації адміністративних районів регіону за середнім розміром земельної частки (паю), а також для відображення страхових зон досліджуваного регіону; дисперсійний аналіз - для визначення впливу факторів на врожайність сільськогосподарських культур у регіоні; кореляційно-регресійний аналіз - для визначення впливу факторів на економічну ефективність використання земельних ресурсів; розрахунок середніх, відносних величин, показників варіації - для визначення коефіцієнту відтворення земельних ресурсів, обчислення його інтегрального значення, оцінювання стійкості адміністративних районів регіону за величиною диференціального доходу).

Інформаційною основою дослідження є: Конституція України, Земельний кодекс України, нормативно-правові акти Верховної Ради України, Державного комітету земельних ресурсів, матеріали Держкомстату України, Волинського обласного управління статистики, Волинського обласного управління земельних ресурсів, Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Волинській області, праці вітчизняних та зарубіжних вчених із досліджуваної проблеми.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати виконаного дослідження у сукупності вирішують важливу наукову проблему - розвиток і поглиблення теоретико-методологічних засад фінансово-економічного механізму відтворення земельних ресурсів сільськогосподарського призначення.

Вперше:

- виділено поняття "фінансово-економічний механізм відтворення земельних ресурсів", який проявляється в архітектоніці та синергетичній взаємодії фінансових та економічних інструментів базисних елементів відтворювального циклу, що детермінують характер розвитку еколого-економічних відносин у сфері аграрного землекористування, правила прийняття рішень землекористувачами під час здійснення господарської діяльності й забезпечення активності поведінки безпосередніх учасників відтворюваного процесу.

Удосконалено:

- визначення сутності відтворення земельних ресурсів, що розглядається в рамках проходження єдиного еколого-економічного процесу і, на відміну від існуючих підходів, розглядає відтворення, як діяльність циклічного характеру, пов'язану із репродукцією природних умов економічного зростання (родючості землі), збереження й покращення агроландшафтів, як середовища співіснування біоти та соціуму;

- дефініцію еколого-економічного інституту страхування, як необхідного заходу щодо попередження та компенсації ризиків пошкодження земельних ділянок у результаті негативного впливу чинників антропогенного характеру, що дасть змогу об'єктивно організовувати, планувати та здійснювати управління відтворювальними процесами;

- науково-методичні підходи до формування диверсифікованої та гнучкої системи фінансових інструментів відтворення земельних ресурсів, що на відміну від існуючих, передбачають: розрахунок укрупненого страхового тарифу для земельних ресурсів на основі загальнорегіонального та індивідуального страхових тарифів, які базуються на індексі страхової привабливості земельних ресурсів, річному регіональному інтегральному коефіцієнті відтворення сільськогосподарських земель; створення земельного інноваційного фонду як гарантованого й неподільного джерела фінансування заходів із відтворення земельних ресурсів; активізацію ролі земельного податку в системі відтворення земель через диференціацію ставок оподаткування залежно від бонітету земель.

Дістало подальший розвиток:

- визначення місця та ролі відтворення земельних ресурсів у тріаді "раціональне використання-охорона-відтворення", що дає змогу розглядати відтворення як первинну ланку за умови незбалансованого характеру використання земельних ресурсів, що проявляється в порушеннях якісних показників ґрунтів, структури посівних площ, сільськогосподарських угідь;

- науково-прикладні засади кількісного відображення характеру здійснення заходів у сфері відтворення земельних ресурсів, що передбачають обчислення коефіцієнта відтворення земельних ресурсів, який слід розраховувати як відношення величини усунених земельних порушень до суми обсягів виявлених порушень та не усунених порушень за їх видами. При цьому щорічний коефіцієнт обраховується як агрегований показник, що враховує коефіцієнти відтворення по видах порушень у межах звітного періоду;

- обґрунтування принципів, функцій, форм централізації інформаційних ресурсів у сфері відтворення земель, що дозволить сформувати ефективну систему інформаційного забезпечення процесів управління відтворенням земельних ресурсів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, які автор висвітлив у дисертації, створюють основу для подальших теоретико-методологічних та прикладних досліджень із проблем удосконалення та формування ефективного інструментарію відтворення земельних ресурсів та еволюції фінансово-економічного механізму відтворення земельних ресурсів у сфері аграрного землекористування.

Отримані результати дослідження набули практичного застосування у роботі регіональних органів управління сферою аграрного землекористування, а саме: Головного управління агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації (довідка № 6-17/932 від 17.05.2006 р.), Головного управління економіки Волинської обласної державної адміністрації (довідка № 06-18/52 від 20.12. 2007 р.), Головного управління держкомзему у Волинській області (довідка № 06-01/2-12/721 від 19.05.2008р.), а також у навчальному процесі Львівської державної фінансової академії при викладанні дисциплін «Страхування», «Страхові послуги» (довідка № 01-13/1135 (від 18.12. 2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, які викладені в дисертації, отримано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані ідеї та положення, які є результатом індивідуальної праці здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження пройшли апробацію на науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми протидії економічній злочинності, тінізації та корупції в умовах формування ринкової економіки в Україні” (м. Львів, 30 вересня 2005 р.), „Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції” (м. Рівне, 19-20 жовтня 2006 р.), “Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції” (м. Львів, 19-20 жовтня 2007 р.), „Актуальні проблеми водного господарства та природокористування” (м. Рівне, 21-22 листопада 2007 р.).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковані в 15 наукових працях загальним обсягом 10,91 друк. арк., з яких 7,81 друк. арк. належать особисто авторові. У фахових наукових виданнях опубліковано 13 праць, з них 8 - одноосібно.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 208 сторінок. Кількість рисунків у дисертаційній роботі - 26, таблиць - 20 (повну площу сторінки займають 2 таблиці). Список використаних джерел охоплює 150 найменувань на 15 сторінках, 3 додатки займають 14 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі дисертаційної роботи „Теоретико-методологічні засади відтворення земельних ресурсів” визначено значення збалансованого використання земельних ресурсів для забезпечення сталого розвитку аграрного землекористування, розглянуто еколого-економічний зміст відтворення земельних ресурсів, обґрунтовано теоретичні засади формування фінансово-економічного механізму відтворення земельних ресурсів.

Забезпечення сталого розвитку сфери аграрного землекористування неможливе без вирішення проблеми збалансованості використання земельних ресурсів, яка є необхідною умовою його забезпечення. Сутність збалансованого землекористування полягає у здійсненні допустимого рівня господарської діяльності на землі, що дозволяє відновити природний механізм самовідтворення біоценозів земельних ресурсів та забезпечити екологізацію землекористування. Землекористування, де стан грунтів при їх господарському використанні зберігає можливості до самовідтворення або ці процеси відбуваються штучно через втручання людського чинника для відновлення вихідних параметрів, пропонується визначати як агрогрунтозбалансоване. Землекористування, яке базується на принципах зональності вирощування культур, застосуванні агротехнологій їх вирощування у відповідності з локальними грунтово-кліматичними та гідрологічними умовами, оптимізації структури посівних площ та асортиментного складу сільськогосподарських культур пропонуємо визначати як агротехнозбалансоване. Землекористування, яке базується на структурно-інвестиційній віддачі земельних ресурсів за умови дотримання агрогрунтозбалансованості та агротехнозбалансованості слід вважати агроекономічнозбалансованим.

Процес відтворення земельних ресурсів передбачає відновлення природних умов економічного зростання (родючості землі), збереження й покращення агроландшафтів, як середовища співіснування біоти та соціуму. Саме це становить сутність відтворення еколого-економічного процесу. У спрощеному розумінні відтворення земель сільськогосподарського призначення можна визначити як сукупність агротехнічних, агрохімічних, меліоративних, протиерозійних, фітосанітарних та ін. заходів щодо збереження і підвищення родючості земель. Відтворення земельних ресурсів - це певний цикл, який забезпечує репродукцію земельних ресурсів, що є основою для функціонування всіх суб'єктів аграрної економіки.

Відтворення земельних ресурсів є результатом раціонального використання земель, якщо землекористування організоване так, що якісні параметри земельних ресурсів самовідтворюються. Відтворення, за якого зберігається природна родючість грунтів, має простий характер, а в його основі лежить землеробський закон повернення.

Якщо землекористування характеризується незбалансованим характером використання земельних ресурсів, що проявляється в порушеннях якісних показників грунтів, структури посівних площ, сільськогосподарських угідь, то у тріаді "раціональне використання - охорона - відтворення" на перший план виходить процес відтворення земель. У даному випадку виникає необхідність розширеного відтворення земельних ресурсів. Воно має місце також у випадку постійного застосування грунтозахисних технологій, які підвищують врожайність сільськогосподарських культур та поліпшують якість земель.

Відтворення земельних ресурсів на макро- та мезорівнях економіки передбачає відновлення ролі землі як капіталу в галузевій структурній пропорції, у показниках національної економіки. Відтворення землі як складової аграрного капіталу має певні особливості, які визначаються дією об'єктивних економічних законів, різноманітністю форм власності на землю, економічними інтересами землекористувачів.

Організація ефективного відтворення земельних ресурсів вимагає розробки надійного механізму забезпечення відтворення. Такий механізм повинен мати фінансово-економічний набір інструментів із врахуванням основних циклів відтворення земельних ресурсів (рис. 1). Фінансово-економічний механізм відтворення земельних ресурсів слід розглядати як сукупність синергетичної дії фінансово-економічних інструментів, що визначають характер розвитку еколого-економічних відносин у сфері аграрного землекористування та правил прийняття рішень землекористувачами під час здійснення господарської діяльності, забезпечують активність поведінки безпосередніх учасників відтворюваного процесу та створюють стійку фінансову базу відтворення.

Архітектоніка механізму відтворення земельних ресурсів

Гармонійне поєднання інструментів розглядуваного механізму у єдине ціле є архітектонікою відтворювального циклу землекористування. При цьому інструменти виступають засобами впливу на хід відтворювальних процесів. Попри фінансово-економічні інструменти, механізм відтворення земельних ресурсів включає інструменти організаційного характеру, без яких, на наш погляд, неможлива ефективна дія фінансово-економічного інструментарію відтворення.

У другому розділі дисертації „Використання та відтворення земельних ресурсів у сфері аграрного землекористування (на прикладі Волинської області)” проведено дослідження розвитку екологічних чинників аграрного землекористування регіону, визначено економічну ефективність використання сільськогосподарських угідь.

Сучасні наукові концепції землеустрою базуються на екологізації землекористування. Тому головним завданням відтворення земельних ресурсів є забезпечення реалізації саме цього принципу. За період 2004-2007 рр. коефіцієнт екологічної стабільності території досліджуваного регіону становив 0,58, це свідчить про те, що екологія земельної території Волинської області характеризується як середньо стабільна.

Природна родючість земельних ресурсів регіону обумовлена їх грунтовою диференціацією. У Волинській області спостерігається тенденція до зменшення вмісту гумусу в ґрунтах. Зокрема багаті на гумус ґрунти лісостепової зони регіону перейшли до категорії низькогумусозабезпечених. Аналогічна тенденція характерна для ґрунтів усіх районів області. Мають місце процеси зменшення насичення грунтів мікроелементами.

Одним із вагомих факторів, який порушує або й призводить до втрати природної родючості грунтів, суттєвого зниження продуктивності земельних угідь є деградація земель. У Волинській області нараховується понад 362 тис. га еродованих земель. З них більше 258 тис. га піддаються дефляційним процесам та 104,1 тис. га піддані водній ерозії. Крім того, на території області нараховується 5,68 тис. га порушених та 3,86 тис. га відпрацьованих земель. Зазначимо, що кількість порушених земель у регіоні за період 2004-2007 рр. залишається практично незмінною, а кількість відпрацьованих земель зростає повільними темпами. Негативний вплив на продуктивність земель справляє кислотність грунтів. Площа кислих ґрунтів у регіоні становить 223 тис. га, що становить 20,9 % від площі сільськогосподарських угідь. Грунти лісостепової та перехідної зон регіону характеризуються вищою нейтральністю кислотного середовища, ніж поліської частини.

Слід зазначити, що у господарствах населення регіону спостерігається поступове зменшення навантаження на сільськогосподарські угіддя, а сільгосппідприємствах має місце чітка тенденція до зростання рівня розораності сільгоспугідь (табл. 1).

За допомогою множинної кореляції визначено вплив урожайності зернових культур, виробничих витрат на 1 га, прямих затрат праці на 1 га, середньорічної вартості активів на 1 га на величину валового доходу з 1 га. Модель впливу зазначених факторів на економічну ефективність використання земельних ресурсів має вигляд: Y=11ЧX₁-0,176ЧX₂-0,808ЧX₃+0,193ЧX₄. Найбільш суттєвий вплив на ефективність використання земельних ресурсів справляє урожайність.

Таблиця 1

Інтенсивність використання сільгоспугідь землекористувачами регіону

Показник	1990 р.	1995 р.	2000 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.
Сільськогосподарські угіддя, тис. га
Сільськогосподарські підприємства	967,5	847,9	535,6	296,4	279,5	264,8
Господарства населення	82,6	175,5	355,6	577,3	588	591,4
Рілля, тис. га
Сільськогосподарські підприємства	611,1	544	369,9	231,3	222,7	215,3
Господарства населення	71,9	137,9	248,9	378,4	387,3	395,1
Коефіцієнт розораності
Сільськогосподарські підприємства	0,6316	0,6416	0,6906	0,7804	0,7968	0,8131
Господарства населення	0,8705	0,7858	0,6999	0,6555	0,6587	0,6681
Темп росту рівня розораності сільськогосподарських земель
Сільськогосподарські підприємства	-	101,6	107,6	113,0	102,1	102,0
Господарства населення	-	90,3	89,1	93,6	100,5	101,4

Основним джерелом поповнення гумусу в грунтах є органічні добрива. У розрізі адміністративних районів регіону найвищі обсяги внесення органіки в ґрунт забезпечують сільськогосподарські товаровиробники лісостепової зони області. В динаміці обсяги внесення органічних добрив сільськогосподарськими підприємствами поступово зменшуються. Збагачення грунтів мікроелементами здійснюється через їх удобрення мінеральними добривами. У порівняні з 1990 р. обсяги внесення міндобрив суттєво знизилися. За період 2005-2008 рр. значно зросла частка площі удобреної мінеральними добривами. Поступово зростають обсяги внесення міндобрив у поживних речовинах на 1 га посівної площі.

Для визначення реального стану справ із відновлення земель пропонуємо обчислювати коефіцієнт (індекс) відтворення, який слід розраховувати з кожного виду порушень як відношення величини усунених порушень до суми обсягів виявлених порушень та неусунених порушень за їх видами. Щорічний коефіцієнт шукаємо як агрегований показник, що враховує коефіцієнти відтворення по видах порушень у межах звітного періоду:

,

де І_пс- індекс псування сільськогосподарських земель; І_заб.- індекс невжиття заходів по боротьбі з бур'янами; І_н.в.- індекс використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель; І_р.п.б. - індекс розміщення, проектування, будівництва, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель; І_е.з.п.- індекс неправильної експлуатації, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень; І_н.в.н.о.- індекс несвоєчасного повернення тимчасово зайнятих земель або невиконання обов'язків по приведенню їх у стан, придатний для використання за призначенням; І_з.з.н.- індекс невиконання умов знімання, зберігання і нанесення родючого шару грунту; n - кількість видів порушень.

Протягом 2003-2006 рр. мала місце тенденція до зростання фактичних витрат на охорону земельних ресурсів. Однак лише в 2005 р. фактичне використання грошових ресурсів відповідало кошторисному плану фінансування. Відповідність фактичних та планових показників фінансування заходів із охорони земель також мало місце в 2007-2008 рр. В інші періоди дослідження спостерігається недовиконання планів з фінансування землеохоронних робіт. Аналогічна ситуація характерна в сфері фінансування заходів із освоєння нових земель і поліпшення малопродуктивних угідь. При цьому в 2006 р. фінансування таких робіт не проводилося взагалі, хоча сума у 56 тис. грн. була закладена в кошторис.

Третій розділ роботи „Напрями удосконалення фінансово-економічного механізму відтворення земельних ресурсів у сфері аграрного землекористування” передбачає: обґрунтування функціональної дії фінансових інструментів задля формування стійкої фінансової бази відтворення земель, визначення страхування земельних ресурсів для забезпечення належного відтворення земель, інформаційне забезпечення процесів відтворення.

Домінуючу роль у забезпеченні відтворення сільськогосподарських земель повинні відігравати фінансові інструменти. Вони мають забезпечити фінансову стійкість процесів відтворення, тобто безперервно підтримувати оптимальну пропорційність використання земельних ресурсів.

У структурі фінансово-економічного механізму відтворення земельних ресурсів вагому роль відіграє система платного землекористування. Її слід адаптувати до регіональних умов здійснення аграрного землекористування задля підтримки інтересу до раціонального землекористування. Пропонується інструмент земельного оподаткування вивести з-під сфери дії Бюджетного кодексу або визначити у бюджетах усіх рівнів фіксованого відсотка від поступлень земельних платежів для гарантування неперервності процесу відтворення земель.

Для акумуляції фінансових ресурсів на відтворення земельних ресурсів пропонується створити земельний інноваційний фонд. Засоби фонду слід використовувати лише для цілей відтворення, зокрема: стимулювання інвестиційної діяльності, направленої на підвищення родючості земель; розвитку інфраструктури спеціалізованих інституцій, що забезпечують відтворення земель; організації наукових досліджень щодо проблем відтворення земель; удосконалення і стандартизація методів дослідження продуктивності ґрунтів; удосконалення методів реабілітації техногенно забруднених земель; регламентації методів, технологій та технічних засобів організації біологічного землеробства; здійснення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів для сфери забезпечення родючості земель; проведення меліоративних, протиерозійних заходів задля відтворення родючості земель; будівництво та реконструкцію меліоративних споруд, інженерних меліоративних комунікацій; проведення заходів рекультивації і попередження опустелення земель; проведення моніторингу відтворення родючості земель та формування відповідного інформаційного банку.

Задля підвищення стимулюючої ролі земельного податку у відтворенні земель методику його розрахунку слід привести у відповідність до зміни бонітетної оцінки земель. Насамперед, пропонуємо визначати коефіцієнти зміни бонітету як відношення поточного балу бонітету земель конкретної категорії угідь до середнього значення бонітету земель цієї категорії угідь у межах єдиного природно-сільськогосподарського району. Середня величина бонітету земель певної категорії угідь у межах природно-сільськогосподарського району є пороговим значенням, що визначає цінність земель конкретної категорії угідь. Збільшення величини коефіцієнту свідчитиме про зростання цінності земельних ресурсів та сигналізуватиме про те, що має місце розширене відтворення земельних ресурсів. Відповідно це є індикатором того, що слід застосовувати стимулюючий механізм в оподаткуванні землекористувача. У протилежному випадку слід застосовувати санкції з використанням цього ж інструменту.

Страхування земельних ресурсів слід розглядати як захід попередження та компенсації ризиків пошкодження земельних ділянок внаслідок негативного впливу чинників антропогенного характеру. При цьому страховим захистом забезпечуються не лише фізичні чи юридичні особи, земельні ділянки яких зазнали пошкодження в результаті нераціональної діяльності інших землекористувачів, але й суспільство - у формі відшкодування ризику порушення, забруднення агроландшафтів, а також самі землекористувачі, які допустили такі порушення щодо власних земельних ресурсів.

Оцінюючи ризики у сфері використання земельних ресурсів, пропонуємо визначати показник мінливості (коливання) величини диференціального рентного доходу за допомогою розрахунку середньоквадратичного відхилення та коефіцієнту варіації. Цей показник відображає результат акумульованого впливу факторів природньо-кліматичного та антропогенного характеру на продуктивність земельних ресурсів.

За показником зміни величини мінливості статистичної сукупності досліджуваної ознаки у межах досліджуваного регіону можна зробити висновок, що рівень ризиків в аграрному землекористуванні досить високий і він поглиблюється протягом розглядуваного періоду. Для обґрунтування видів ризиків та форм їх страхового захисту, формування страхових тарифів, визначення величини штрафних санкцій пропонується здійснювати визначення страхової привабливості адміністративних одиниць регіону на основі розрахунку відповідного індексу. На основі страхової привабливості земельних ділянок слід формувати відповідні страхові зони. Для досліджуваного регіону запропоновано дві страхові зони: низької та високої страхової привабливості земель. До зони земель високої страхової привабливості входять райони лісостепової та перехідної зони регіону (рис. 2).

Зонування адміністративних районів Волинської області за рівнем страхової привабливості земель сільськогосподарського призначення

Пропонуємо таку методику розрахунку страхового фонду:

ФСЗ = =Т_укруп.S_ріллі,

де ФСЗ - фонд страхування земель адміністративного району регіону; Т_укруп. - укрупнений страховий тариф у натуральному вимірі, ц; S_ріллі - площа ріллі, га. Укрупнений страховий тариф включає в себе загальнорегіональний та індивідувальний тарифи. Останній розраховується для кожного адмінрайону, враховуючи страхову зону до якої він входить.

При встановленні регіонального тарифу, який є однаковим для всіх адміністративних районів регіону, слід враховувати величину диференціального рентного доходу конкретного адміністративного регіону з поправкою на коефіцієнт екологічної стабільності регіону та коефіцієнт відтворення земельних ресурсів регіону. Методика розрахунку зазначеного тарифу така:

,

де ДД_{регіон.} - величина диференційованого доходу земельних ресурсів конкретного регіону, ц; k_{ек.стаб.} - загальний коефіцієнт екологічної стабільності території регіону (0,68 - величина коефіцієнта екологічної стабільності, за якої земельна територія регіону характеризується як стабільна); k_{інтег. від.} - інтегральний коефіцієнт відтворення земельних ресурсів регіону.

Індивідуальний тариф зі страхування земельних ресурсів регіону пропонуємо обчислювати таким чином:

Т_{індивід.}=0,1ДДmin_зони,

де ДДmin_зони - мінімальне (базове) значення диференціального рентного доходу адміністративного району відповідної страхової зони регіону, ц.

Укрупнений страховий тариф є арифметичною сумою величин індивідуального та загальнорегіонального тарифів:

Т_укруп.=Т_{індивід.}+Т_{регіон.}

Для розрахунку вартісної величини фонду страхування земель застосовуємо формулу:

ФСЗ = Т_укруп.S_рілліЦрегіон._1ц ,

де Црегіон._1ц - середня ціна реалізації 1 ц зернових культур по регіону, грн.

При розрахунку величини страхового внеску окремо взятого землекористувача скористаємося розрахунком: СВ = k_рілліФСЗ, де k_ріллі - частка ріллі землекористувача в загальній площі орних земель адміністративного району.

Для належного забезпечення відтворення родючості земель сільськогосподарського призначення важливе значення має встановлення стандартів, норм, нормативів, правил, регламентів у цій сфері. Вимагають розробки організаційно-методичні стандарти, які визначають основні терміни, поняття, класифікації в сфері відтворення; технічні стандарти, які детермінують умови використання та відтворення сільськогосподарських угідь.

Під управлінням сферою відтворення земельних ресурсів слід розуміти процес формування ціленаправленої поведінки системи землекористування за допомогою інформаційних потоків, способів їх обробки, аналізу, перетворення та передачі. Його можна розглядати як сукупність процесів обміну, обробітку та перетворення інформації. Основними компонентами системи управління відтворенням земельних ресурсів є: управляюча система, об'єкт управління, система зв'язку (рис. 3). У сфері відтворення земельних ресурсів має місце складна система інформаційних зв'язків, що пов'язано із біологічним походженням суб'єктів обміну інформацією. Тому для землекористувача вигідно мати єдину інформаційну базу даних про якісні та кількісні характеристики цих факторів. Систематизація інформації доцільна й в роботі інституцій управління земельними ресурсами для полегшення координації робіт із відтворення земельних ресурсів. Взаємовигідним рішенням цієї проблеми є створення диспетчерського центру з відтворення земельних ресурсів.

Система управління відтворенням земельних ресурсів

У диспетчерському центрі можна буде отримати оперативну інформацію за принципом "єдиного вікна" як від інспекції з контролю за використанням і охороною земель, так й від служби охорони родючості грунтів. У свою чергу землекористувачі також можуть представляти свої звітні показники до центру шляхом передачі даних на носіях інформації або через інформаційну мережу. Це сприятиме проведенню оперативного аналізу робіт щодо відтворення земельних ресурсів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретико-методологічне і прикладне узагальнення та обґрунтування вирішення наукового завдання, що полягає в розвитку фінансово-економічного механізму відтворення земельних ресурсів у сфері аграрного землекористування. Проведене дослідження дає можливість зробити наступні висновки і пропозиції:

1. Взаємозв'язок понять сталого розвитку та відтворення земельних ресурсів полягає у наступному: сталий розвиток сфери землекористування реалізується через процес безперервної підтримки оптимальної пропорційності у відтворенні земельних ресурсів як на рівні окремих землекористувачів, так і регіону загалом. У сучасних умовах реновація ролі землі в структурі аграрного капіталу, збалансована система землекористування покликані: зберегти та відтворити втрачене різноманіття біоти та напівприродних агроекосистем; відродити роль екосистемного підходу в землекористуванні; створити важелі та стимули для попередження деградації земельних ресурсів та охорони біорізноманіття; пом'якшити вплив трансформаційних процесів в аграрному секторі економіки на динаміку інтенсифікації землекористування.

2. Дотриманню рівноваги використання та відновлення складових елементів агроекологічного потенціалу сільськогосподарських земель сприяє збалансована система аграрного землекористування. Збалансоване землекористування слід розглядати як обґрунтований баланс між зміною кількісно-якісних характеристик земельних ресурсів та їх використанням у відповідності зі стратегією та тактикою економічного розвитку базової галузі, цілями регіональних програм соціально-економічного розвитку. З позиції балансового підходу доцільно виділяти агрогрунтозбалансовані, агротехнозбалансовані, агроекономічнозбалансовані типи землекористування.

3. Відтворення земельних ресурсів є первинним стосовно раціонального використання та охорони земель у випадку, коли існуючий тип землекористування має незбалансований характер використання земельних ресурсів, що проявляється у порушеннях якісних показників ґрунтів, структури посівних площ, сільськогосподарських угідь. За таких обставин відтворення виступає засобом відновлення охорони земель та встановлення раціональних підходів до ведення господарської діяльності на землі. Відтворення земельних ресурсів має циклічний характер, який забезпечує репродукцію земельних ресурсів, як основного базису функціонування суб'єктів аграрної економіки. Основним етапами цього циклу виступають: потреба, інтерес, діяльність, стимул та споживання. Цілісність відтворювального циклу в сфері аграрного землекористування визначається здатністю суб'єктів господарської діяльності визнати та компенсувати власні недоліки у використанні земельних ресурсів, можливостями акумуляції достатньої кількості ресурсів для комплексного відновлення спожитих властивостей землі й забезпечення подальшої збалансованості процесу землекористування.

4. Принциповими засадами формування фінансово-економічного механізму відтворення земельних ресурсів у секторі аграрного землекористування є: універсалізм та адаптивність застосування його інструментальної бази реальному стану земельних ресурсів; децентралізація ресурсів, отримуваних внаслідок застосування економічних інструментів механізму; випереджальний характер, що дозволяє попереджати деградацію земель; детермінація ролі та значення приватних землекористувачів у відтворювальних процесах.

5. Результати діагностики використання та відтворення земельних ресурсів досліджуваного регіону свідчать, що економічний баланс забезпечення сталого аграрного землекористування потребує кардинальних поліпшень. Насамперед це стосується реанімації господарського ставлення до землі з боку усіх землекористувачів регіону. Для якісного відображення відтворювальних процесів у сфері аграрного землекористування пропонується визначати коефіцієнт (індекс) відтворення за видами земельних порушень. У межах окремо взятого регіону доцільно здійснювати розрахунок інтегрального індексу відтворення як агрегованого показника, що враховує коефіцієнти відтворення по видах порушень у межах звітного періоду. Проблема відтворення земельних ресурсів у досліджуваному регіоні зумовлена несвоєчасним фінансуванням заходів раціонального використання земельних ресурсів; відсутністю дієвих важелів стимулювання до раціонального землекористування та покарання за перевищення темпів порушень земельних ресурсів над темпами їх відтворення.

6. Активізація стимулюючого впливу фінансово-економічних інструментів механізму відтворення земельних ресурсів у сучасних реаліях можлива за умови їх орієнтації на такі принципові засади: неперервності процесів акумулювання грошових засобів для належного відтворення земель; прозорості та передбачуваності потоків фінансових ресурсів з формування стійкої фінансової основи відтворення; стимулювання синергетичних дій землекористувачів до здійснення відтворення земельних ресурсів; забезпечення гнучкості застосування фінансової бази для різних форм відтворення земельних ресурсів; демократичності прийняття рішень щодо фінансування заходів з відтворення земель; виділення фінансових ресурсів для потреб відтворення на основі взаємопогоджених критеріїв.

7. Основна мета інструменту страхування земельних ресурсів полягає у створенні своєчасних умов для вкладання капіталу у відтворення сільськогосподарських земель. Для належного забезпечення відтворювальних процесів у секторі аграрного землекористування слід враховувати міжрегіональну та внутрірегіональну специфіку. На регіональному рівні тариф зі страхування сільськогосподарських земель повинен бути диференційованим залежно від страхової привабливості земель адміністративних районів регіону та з поправкою на річний регіональний коефіцієнт їх відтворення.

8. Ефективність відтворювальних процесів залежить від рівня організації системи управління відтворенням земель. Остання формується на основі складної системи інформаційних зв'язків, що зумовлено природним походженням об'єктів управління. До ризиків системи інформаційних зв'язків відтворенням слід віднести: прийняття рішень, перетворення інформації, обробки інформації, обміну інформацією. Інформаційне забезпечення процесів відтворення забезпечують підсистеми: інформаційна база даних про кількість укладених договорів та страхові суми; інформаційна база даних про види ризиків, частоту настання страхових випадків та заявлені страхові випадки; інформаційна база про обсяги та структуру інвестицій у земельні ділянки; інформаційна база даних нормативів землеохоронного, податкового і страхового характеру.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Мельник О. М. Історико-категорійні аспекти страхування / О. М. Мельник // Страхування в системі економічної безпеки : моногр. / [кол. авт. О. М. Мельник, Р. І. Тринько та ін.] ; під ред. Р. І. Тринько. - Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2008. - С. 67-107. - ISBN 978-966-486-103-3. - 2,5 друк. арк.

Особистий внесок здобувача - розглянуто історичні аспекти розвитку страхування, визначено підходи до трактування категорії "страхування" та запропоновано її авторське розуміння.

Статті у наукових фахових виданнях

1. Мельник О. М. Збагачення збалансованого використання земельних ресурсів у сфері аграрного землекористування / О. М. Мельник // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону. Фінансова політика та інвестиції : зб. наук. пр. - Рівне : НУВГП, 2008. - № 4. - Вип. ХІY. - С. 227-233. - 0,3 друк. арк.

2. Мельник О. М. Інформаційне забезпечення в процесі відтворення сільськогосподарських земель / О. М. Мельник // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону. Фінансова політика та інвестиції : зб. наук. пр. - Рівне : НУВГП, 2008. - № 3 - Вип. ХІY. - С. 170-177. - 0,4 друк. арк.

3. Мельник О. М. Оцінка страхової привабливості регіонів / О. М. Мельник // Вісник Львівської державної фінансової академії. Економічні науки : зб. наук. пр. / М-во фінансів України ; Львів. держ. фін. акад. - Львів, 2005. - Вип. 9. - С. 324-329. - 0,31 друк. арк.

4. Мельник О. М. Перспективи розвитку страхування / О. М. Мельник // Економіка : проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. / Дніпропетров. нац. ун-т.- Дніпропетровськ, 2007. - Вип. 224, т. ІІІ. - С. 736-746. - ISSN 1561-6908. - 0,63 друк. арк.

5. Мельник О. М. Проблеми страхового захисту аграрних товаровиробників / О. М. Мельник // Збірник наукових праць / М-во аграр. політики України ; Подільськ. держ. аграрно-техн. ун-т. - Кам'янець-Подільський, 2006. - Вип. 14, т. 2 : Інститут бізнесу і фінансів. - С. 152-155. - ISBN 966-682-295-4- 0,13 друк. арк.

6. Мельник О. М. Проблеми страхового захисту аграрного виробництва / О. М. Мельник, Р. І. Гринько // Вісник Львівського державного аграрного університету. Економіка АПК : зб. наук. пр. / М-во аграр. політики України ; Львів. держ. аграр. ун-т. - Львів, 2005. - №. 12. - С. 33-40. - 0,44 друк. арк.

Особистий внесок автора - досліджено місце і роль застосування мінеральних добрив і засобів захисту рослин для забезпечення відтворення урожайності сільськогосподарських культур, визначено чинники погіршення родючості земель. Розглянуто необхідність застосування інноваційних технологій для мінімізації економічних ризиків.

7. Мельник О. М. Ризик як обмежуючий фактор конкурентоспроможності національного АПК / О. М. Мельник // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Конкурентний потенціал і європейська інтеграція (регіональні аспекти) : зб. наук. пр. / НАН України ; Ін-т регіон. дослідж. - Львів, 2005. - Вип. 1 (57). - С. 285-295. - ISSN 1727-589Х - 0,63 друк. арк.

8. Мельник О. М. Роль страхових компаній у формуванні інвестиційних ресурсів / О. Мельник, П. Буряк // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка : зб. наук. пр. - К. : ВПЦ "Київський університет", 2007. - №. 94-95. - С. 53-56. - 0,19 друк. арк.

Особистий внесок автора - досліджено динаміку стану страхового ринку та здійснено прогноз його подальшого розвитку.

9. Мельник О. М. Сутність відтворення земель сільськогосподарського призначення / О. М. Мельник // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону. Фінансова політика та інвестиції : зб. наук. пр. - Рівне : НУВГП, 2008. - № 1. - Вип. ХІY. - С. 183 - 189. - 0,3 друк. арк.

10. Мельник О. М. Шляхи та перспективи розвитку страхування в Україні / О. Мельник, П. Буряк // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка : зб. наук. пр. - К. : ВПЦ "Київський університет", 2006. - №. 81-82. - С. 11 - 12. - ISSN 1728-2667 - 0,13 друк. арк.

Особистий внесок автора - зроблено узагальнення щодо розвитку ринку страхових послуг.

11. Мельник О. М. Фінансово-економічний механізм відтворення земельних ресурсів / О. М. Мельник // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону. Фінансова політика та інвестиції : зб. наук. пр. - Рівне : НУВГП, 2008. - № 2. - Вип. ХІY. - С. 184-192. - 0,6 друк. арк.

Матеріали і тези конференцій

1. Мельник О. М. Страхування як засіб економічної безпеки сільськогосподарських товаровиробників / О. М. Мельник, Р. І. Тринько // Актуальні проблеми протидії економічній злочинності, тінізації та корупції в умовах формування ринкової економіки в Україні : матеріали міжнар. наук-практ. конф., (Львів, 30 верес. 2005 р.) / Львів. держ. ун-т внутр. справ; [Редкол. : В. Л. Ортинський (голов. ред.) та ін.]. - Львів, 2006. - С. 30-32. - 0,13 друк. арк.

Особистий внесок автора - виділено причини настання страхових ризиків у сільськогосподарському виробництві, визначено підходи до оцінювання можливості виникнення ризику.

2. Мельник О. М. Перспективи об'єднання страхових компаній / О. М. Мельник, Р. І. Тринько // Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції : IV міжн. наук-практ. конф., (Львів, 19-20 жовт. 2007 р.) : тези доп. / М-во фінансів України ; Львів. держ. фін. акад. - Львів, 2007. - С. 247-250. - 0,18 друк. арк.

Особистий внесок автора - розглянуто сутність та види інтеграційних процедур у забезпеченні об'єднання страхових компаній.

Публікації в інших виданнях

1. Мельник О. М. Економічна сутність страхування / О. М. Мельник // Молодь і ринок : зб. наук. пр. / Дрогоб. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка. - Дрогобич, 2006. - № 2 (17). - С. 101-105. - 0,31 друк. арк.

АНОТАЦІЯ

Мельник О.М. Фінансово-економічний механізм відтворення земельних ресурсів сільськогосподарського призначення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Національний університет водного господарства та природокористування, Рівне, 2009.

Дисертація присвячена розвитку і поглибленню теоретико-методологічних засад фінансово-економічного механізму відтворення земельних ресурсів сільськогосподарського призначення. У роботі визначено значення збалансованого землекористування для забезпечення сталого розвитку, розглянуто зміст відтворення земельних ресурсів та з'ясовано сутність фінансово-економічного механізму відтворення земель сільськогосподарського призначення. Здійснено оцінку рівня відтворення земельних ресурсів у сфері аграрного землекористування. Запропоновано методику розрахунку індексу відтворення земельних ресурсів задля підвищення ефективності управління відтворювальним процесом. Обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення окремих фінансово-економічних інструментів, що дасть змогу сформувати стійку фінансову базу відтворення. Розроблено науково-методичний підхід щодо розрахунку тарифу для страхування земельних ресурсів. Визначено зміст управління процесами відтворення земельних ресурсів, обґрунтовано фактори інформаційного забезпечення відтворення сільськогосподарських земель.

...