Підприємництво в інноваційно-інвестиційній моделі розвитку економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут законодавства верховної ради України

УДК 334.012.64:330.341.1:330.322

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Підприємництво в інноваційно-інвестиційній моделі розвитку економіки України

08.00.03 Економіка та управління національним господарством

Ваганов Костянтин Геннадійович

Київ 2008

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Набуття Україною конкурентоспроможності у сучасному світі нерозривно зв'язане із модернізацією її економіки. Як засвідчує міжнародний досвід, підприємництво є важливою складовою мобілізації інституційних чинників зміцнення конкурентоспроможності національної економіки. При цьому базисом підприємництва є малий та середній бізнес, на котрий покладаються функції прискорення структурної перебудови економіки, підвищення організаційної ефективності використання національних інвестиційних ресурсів. Розширення структури пропозицій на внутрішньому ринку товарів та послуг, створення ефективного конкурентного середовища, стимулювання інноваційного розвитку, відродження підприємницької ініціативи населення, створення додаткових робочих місць та підвищення гнучкості зайнятості, зміцнення регіональних економік - це далеко не всі, але дуже важливі завдання, що стоять перед підприємництвом як економічним явищем.

Саме цим визначається те істотне значення, яке набув малий бізнес у сучасному суспільстві і пояснюється значна і ретельно продумана державна підтримка малого і середнього бізнесу. В Україні малий бізнес, як самостійне соціально-економічне явище, існує і розвивається в складних умовах перехідної економіки і зустрічається з безліччю проблем. Малі та середні підприємства створюються, мають певну підтримку, але конкурентоспроможного підприємницького типу господарювання в малому бізнесі ще не створено.

У той же час основними цілями економічної політики України, як і раніше, залишаються досягнення економічного зростання і повної зайнятості, підвищення життєвого рівня більшості населення, підтримка курсу національної валюти і зовнішньоекономічна рівновага. Досягнення цих цілей у значній мірі пов'язано зі станом справ і перспективами розвитку підприємництва.

Окреслена проблема є надзвичайно складною. Підхід до її наукового аналізу потребує попереднього вивчення широкого кола супутніх з даним макроекономічним феноменом явищ та процесів.

Тому на протязі останніх п'ятнадцяти років з'явилось чимало досліджень українських науковців і практиків, які синтезують досягнення економічної науки через призму підприємництва, з'ясовуючи його природу і сутність, а також роль малого та середнього бізнесу в інноваційно-інвестиційній моделі розвитку економіки України. Хоча питання теорії та практики управління підприємництвом залишаються недостатньо розробленими, слід відзначити роботи українських вчених-економістів, зокрема Варналія З., Гальчинського А., Гейця В., Захарчина Г., Ермошенко М., Ковальчука Т., Пробича О., Мочерного С., Наливайко А., Пахомова Ю., Панченко Е., Чоботаря С., Черняка В., Чухна А., Чумаченка М., Хижняка В., Устенко О., Ялового Г. та інших. Значний внесок у формування сучасних поглядів на підприємництво зробили західні дослідники Кантільйон Р., Шумпетер Й., Сміт А., Хайек Ф., Вебер М., Маркс К., Сей Ж-Б., Рікардо Д., Маршалл А., Ростоу В., Арон Р., Зомбарт В. Всі західні теорії пов'язують підприємництво з інноваціями, інвестиціями, пошуком і використанням нових можливостей, а також сходяться на тому, що головною метою підприємця є максимізація прибутку.

Особливості формування малого підприємництва в Україні обумовлюються характером перехідного періоду. А для перехідного періоду в економіці будь-якої країни характерні нестабільність, альтернативність, вплив неекономічних факторів. Але і на цьому етапі виявляється значний потенціал розвитку українського підприємництва: наявність висококваліфікованих фахівців, значна кількість вільної робочої сили, надзвичайно гостра потреба в нових ідеях і підходах до виходу з економічної кризи, необхідність у розробці нових ідей і новацій. Разом з тим, більше ніж 90% компаній в Україні відносять до малого та середнього підприємництва, але реальний внесок цих підприємств до валового внутрішнього продукту (ВВП) за експертними даними у 2007 році не перевищував 11%. Крім того, за даними Держкомстату України доходи малих підприємств становили лише 5,5% усіх доходів вітчизняної економіки. У Європі цей показник вищий у рази: у Данії, наприклад, суб'єкти малого бізнесу створюють щороку 80% національного продукту, в Італії - 63-67%. Але за кількістю представників сектору малого підприємництва Україна обігнала середній показник по Східній Європі. У 2007 році на 1000 осіб населення України припадало 47,8 малих і середніх підприємств, у країнах центральної та Східної Європи - 34 підприємства, у Німеччині - 43, Англії - 59, Португалії - 66, Італії - 72. Статистичні данні створюють нам дуже примітивну модель класичного українського малого підприємства - представник торгового сектору, або сектору послуг.

Тому проблеми вдосконалення організації управління та фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва знайшли відображення в працях відомих українських практиків та дослідників: Амоші О., Буркінського Б., Березянко Т., Бажала Ю., Варналія З., Вороніної Л., Єрохіна С., Єханурова Ю., Ещенка П., Кириченко О., Кредісова В., Кінаха А., Кужель О., Ляпіної К., Ляпіна Д., Ланового В., Мазур О., Міщенко В., Олійник Д., Пасхавера О., Поручника А., Пересади А., Сахарова В., Соболя С., Смовженко Т., Семиноженко В., Шевчука В., Шемшученко Ю.

На сучасному етапі економічного розвитку України, коли її визнано країною з ринковою економікою, необхідно звернути особливу увагу на аналіз існуючих механізмів управління підприємництвом з урахуванням вступу нашої держави до Світової організації торгівлі (СОТ) і формування нових механізмів співпраці з Європейським Союзом. Інноваційно-інвестиційний підхід до формування оптимальної структури підприємств потребує системного аналізу підприємницького середовища і оптимізації систем управління малим підприємництвом. На наш погляд, не отримали належного наукового відображення суттєві зміни, які відбулися в структурі економіки і її інвестиційному забезпеченні. Зокрема, наукової розробки потребує система оцінки ефективності діяльності малих та середніх підприємств, методологія аналізу фінансового менеджменту та управління конкурентоспроможністю малих підприємств, розробка стратегії інноваційно-інвестиційної діяльності підприємницьких структур з урахуванням подальшого розвитку державної підтримки малих та середніх підприємств.

У зазначеному контексті виникає необхідність наукового обґрунтування нових сучасних підходів до системи формування підприємств малого та середнього бізнесу з урахуванням реального впливу інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки України. Для цього слід цілеспрямовано досліджувати можливість оптимізації фінансового забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку малих та середніх підприємств і оцінку їх конкурентоспроможності в умовах внутрішнього ринку та міжнародного співробітництва. Необхідно виробити рекомендації щодо максимально можливого залучення венчурного капіталу і його ефективного використання в інноваційній реструктуризації малого бізнесу, як головного чинника в процесі переходу до інноваційної моделі господарювання.

При такому розумінні формулювання проблеми комплексного дослідження малого та середнього підприємництва в умовах інноваційно-інвестиційного впливу набуває особливої актуальності, що і зумовило вибір теми дисертації роботи.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дослідження належить до тем «Фінансові кредитні механізми в економіці України» (державний реєстраційний номер 0106U002221) та «Економічне забезпечення виконання комплексних інноваційних та інвестиційних проектів» (державний реєстраційний номер 0106U000101), які виконуються в рамках тематичного плану фундаментальних наукових досліджень Університету економіки та права «КРОК», узгодженого з Міністерством освіти і науки України на 2006-2008 роки. Політичний курс України на євроінтеграцію, вступ до Світової організації торгівлі активізували наукові розробки в напрямку пошуку оптимальної моделі інноваційно-інвестиційного розвитку економіки та розробки систем ефективного менеджменту в реальних проектах. Тому особистий внесок автора полягає у дослідженні ефективності управління підприємницькими структурами в умовах формування інноваційно-інвестиційного моделі розвитку економіки України та розробки пропозицій щодо оптимізації фінансово-економічного та інноваційно-інвестиційного механізмів управління малими та середніми підприємствами.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення концептуальних і теоретичних умов підвищення ефективності управління підприємницькими структурами на етапі формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки України, дослідження фінансово-економічного та інноваційно-інвестиційного механізмів діяльності малих та середніх підприємств та розробка пропозицій щодо підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю та венчурним фінансуванням інноваційного розвитку малих та середніх підприємств.

Поставлена мета зумовила вирішення таких основних завдань:

· визначити теоретичні підходи щодо ролі і місця підприємництва в народногосподарському комплексі України на базі інституційного підходу до інноваційно-інвестиційній моделі розвитку економіки України;

· дослідити світовий і вітчизняний досвід розвитку підприємництва і його вплив на трансформацію суб'єктів господарювання в умовах формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки;

· проаналізувати фінансово-економічний механізм функціонування малих та середніх підприємств в умовах трансформації економіки України;

· оцінити динаміку сучасного розвитку малих та середніх підприємств і дати оцінки ефективності їх діяльності в умовах перманентних соціально-економічних криз;

· дослідити діючі фінансово-економічні моделі управління малими та середніми підприємствами з напрацюванням рекомендацій для їх вдосконалення;

· дослідити інтеграційні процеси в підприємництві з урахуванням фінансових механізмів їх забезпечення в умовах глобалізації та інтернаціоналізації економіки;

· обґрунтувати концептуальний підхід до розробки стратегії інноваційно-інвестиційної діяльності малих та середніх підприємств з урахуванням джерел інвестування і оцінки ємкості ринків споживання інноваційної продукції;

· дослідити сучасні підходи до проектування сучасних систем управління конкурентоспроможністю малого та середнього бізнесу;

· провести всебічний аналіз та прогноз щодо розвитку державних механізмів підтримки підприємства в умовах світової фінансової кризи і дефіциту ресурсів;

· дослідити стратегічний розвиток малих та середніх підприємств в умовах трансформації економіки з огляду на динамічність зовнішнього середовища, впливу інноваційних чинників на розвиток підприємництва як одного з визначальних факторів підвищення ефективності їх функціонування у сучасних умовах та з оцінкою можливих ризиків функціонування малих підприємств і визначення підходів до їх розрахунку.

Об'єктом дослідження є економічні відносини в забезпеченні розвитку підприємництва як основи формування системи малих та середніх підприємств в умовах формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки України.

Предметом дослідження є сукупність малих та середніх підприємств та їх фінансово-економічні механізми, які гіпотетично забезпечують ефективне управління ними.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання економічних явищ і положення економічної теорії щодо підприємництва, сучасна теорія управління, теоретичні положення зарубіжних та вітчизняних вчених з проблем управління організаціями та процесами, монографічні видання вітчизняних і зарубіжних вчених. Обґрунтованість результатів дослідження, висновків та рекомендацій, що стосуються аспектів організації та підвищення ефективності управління малим і середнім бізнесом в сучасних умовах, обумовлена використанням системного підходу, при якому всі явища і процеси, що пов'язані з розвитком підприємництва в Україні, розглядаються і аналізуються як взаємопов'язані і взаємозалежні від сучасного розвитку національної економіки та процесів глобалізації. В ході дослідження широко використовувалися логічні й емпіричні методи пізнання механізмів і форм управління підприємствами, а також методи порівняльного, факторного, проблемно-ситуаційного, статистичного, техніко-економічного аналізу, прогнозування економічних процесів, графоаналітичні й алгоритмічні методи відображення результатів досліджень. Пріоритетність використання того чи іншого методу визначалася виходячи з конкретної розв'язуваної задачі і поставленої мети.

Статистичною і фактологічною основою дослідження є дані Міністерств фінансів, промислової політики, Державного комітету статистики України, Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва України, звіти Всесвітнього банку, а також законодавчі акти, які регулюються функціонування підприємницьких структур, дані розрахунково-аналітичного та статистичного аналізу, апробації.

Інформаційною базою дослідження є основополагаючі законодавчі та нормативно-правові акти, програмні документи державних органів України, зокрема Конституція України, Укази Президента України, нормативні документи Кабінету Міністрів України та інших органів влади, звітні дані Державного комітету статистики України, монографії, статті та інші наукові праці вітчизняних та зарубіжних авторів, Інтернет-ресурси.

Наукова новизна одержаних результатів. В ході дисертаційного дослідження отримано науково обґрунтовані результати, які в сукупності розв'язують важливу макроекономічну проблему стратегічного розвитку підприємництва в умовах формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки України. Найбільш вагомі теоретичні та практичні результати, які характеризують новизну дослідження й особистий внесок автора такі:

Вперше:

· доведено доцільність створення на державному та регіональних рівнях спеціальних адміністративних та ринкових механізмів регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності підприємницьких структур, показані підходи до визначення пріоритетів в інвестуванні інноваційних проектів;

· сформульовані конкретні пропозиції, щодо підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю малих та середніх підприємств в умовах входження України до Світової Організації Торгівлі (СОТ) та загальних процесів глобалізації.

Знайшло подальший розвиток:

· узагальнення, щодо перенесення пріоритетів інноваційно-інвестиційного розвитку малих та середніх підприємств, що створюються для реалізації інноваційних проектів, з сфери обслуговування та торгівлі в наукомісткі галузі, і перш за все, в приладобудування, літакобудування та машинобудування. В умовах вступу України до СОТ та динамічних процесів глобалізації необхідно посилити державну підтримку інноваційного розвитку малих підприємств з виділенням частки бюджетних ресурсів на інноваційні проекти в малому та середньому підприємництві;

· методологічні підходи до пошуку нових фінансових інструментів в інвестуванні малого та середнього підприємництва. перш за все використання можливостей фондового ринку і його інструментів для додаткового залучення фінансових ресурсів в сферу інноваційного розвитку малих підприємств;

· вдосконалення методів і підходів до проектування системи фінансового менеджменту малих та середніх підприємств, які повинні забезпечити ефективне управління і контроль за фінансовими потоками, що обслуговують інноваційні процеси.

Удосконалено:

· концептуальні і теоретичні підходи щодо ролі і місця підприємництва в умовах формування інноваційно-інвестиційної моделі економіки України та доведено пріоритетний характер концентрації інвестиційних ресурсів в малому підприємництві, як головній ланці інноваційного шляху розвитку;

· підхід до розробки спеціальних і фінансово-економічних механізмів управління малими та середніми підприємствами для реалізації інноваційно-інвестиційних програм;

· методологічний підхід до концепції розвитку економіки України та вибору обмеженої кількості пріоритетних напрямів, зокрема будівельного комплексу, у зв'язку з тим, що множинність стратегій та пріоритетів не забезпечена фінансовими ресурсами, а кількість підприємств, що впроваджують у виробництво інноваційні процеси, досягло порогу «інноваційної небезпеки»;

· методи оптимізації фінансово-економічного механізму управління діяльністю малими та середніми підприємствами значно підвищує конкурентоспроможність фінансового потенціалу, що сприяє підвищенню інтенсифікації вирішення пріоритетних інноваційних програм;

· форми інтеграції великих, малих та середніх підприємств при виконанні потужних інноваційно-інвестиційних бізнес-проектів з урахуванням методів оптимізації фінансово-економічних показників розвитку малих та середніх підприємств, які залучені до інноваційних процесів з метою запобігання процесів «недружнього» поглинання (рейдерства).

Практичне значення одержаних результатів. Наукові положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути використані як на науковому, так і на практичному рівнях.

На науковому рівні - науковими установами, аналітичними організаціями для подальшого поглиблення теоретичних уявлень щодо підприємницьких стратегій та державно-регуляторних засад розвитку підприємництва в умовах формування інноваційно-інвестиційної моделі економіки України; фінансово-економічних та організаційних засад формування підприємницької структури для реалізації інноваційно-інвестиційних проектів; державної підтримки розвитку малих та середніх підприємств, особливо в пріоритетних галузях розвитку економіки; управлінсько-регуляторних механізмів реформування сфери малого та середнього підприємництва; оптимізації руху фінансових ресурсів для забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку малих та середніх підприємств в умовах незбалансованості інвестицій і інноваційних проектів; розробки системи регламентів для підвищення конкурентоспроможності малих та середніх підприємств в умовах вступу до СОТ та процесів глобалізації.

На практичному рівні наукові положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути використані для: оцінювання стану підприємницької складової національної економіки з урахуванням обсягів необхідних інвестицій для реалізації поточних та перспективних інноваційних проектів; забезпечення необхідної логістики при формуванні структури малих та середніх підприємств в пріоритетних галузях економіки; визначення оптимальних фінансових потоків для забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку малих та середніх підприємств.

Підтвердження практичного значення одержаних результатів є їх використання: Комітетом з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики Верховної Ради України, як інформаційної бази при підготовці пропозицій, щодо розвитку малого підприємництва у цій галузі (лист народного депутата Щербаня А. В. від 25 вересня 2008 року). Наукові рекомендації використані при оптимізації фінансово-економічної діяльності міжнародної корпорації «Дорадо» (довідка №31/7 від 17.08.2008), а також корпорації «Юкрайн вілідж девелопмент» (довідка №81 від 17.08.2008).

Одержані в ході дисертаційного дослідження результати можуть використовуватись у процесі підготовки фахівців у вищих навчальних закладах економічного профілю, вони впроваджені в навчальний процес Університету економіки та права «КРОК» при викладанні навчальних дисциплін «Фінанси», «Інвестування», «Економіка підприємств», «Банківська справа» (довідка №1-7 від 20 вересня 2008 року).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати наукового дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри інвестиційного бізнесу Університету економіки та права «КРОК», засіданнях відділу комплексних проблем державотворення Інституту законодавства Верховної Ради України, а також на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях:

· Міжнародна науково-практична конференція «Стан та проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки», (м. Донецьк 2007 рік);

· ІІІ науково-практична конференція, (Славутич, 2007 рік);

· ІХ науково-практична конференція «Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку України в сучасних умовах», (м. Київ, 2007 рік);

· V Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні інформаційні технології в економіці та в управлінні підприємствами, програмами та проектами», (м. Харків, 2007 рік);

· Міжнародна конференція «Актуальні проблеми економіки», (м. Київ, 2007 рік);

· Міжнародна конференція «Міжнародний ринок капіталів СНД», (м. Москва, 2008 рік);

· Міжнародна конференція «Зовнішньоекономічна діяльність України в умовах СОТ», (м. Київ, 2008 рік);

· Х Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми економічного та соціального розвитку України», (м. Київ, 2008 рік);

· ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2008 рік);

· Міжнародна конференція «Проблеми управління у сфері підприємництва», (м. Київ, 2007 рік).

Наукові публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових праць (7 у співавторстві), з них 9 - у наукових фахових виданнях загальним обсягом 10,44 друкованих аркушів, особисто автору належить 7,8 друкованих аркуша та 3 тези матеріалів міжнародних, всеукраїнських наукових і науково-практичних конференцій.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг роботи становить 173 сторінки тексту за винятком списку використаних джерел та додатків. У тексті дисертації розміщено 15 таблиць, 33 рисунки, список використаних джерел містить 198 назв. Окрім того робота містить 6 додатків, що складаються з 6 таблиць.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, об'єкт і предмет дослідження, визначено методологічну базу, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1. «Теоретичні основи розвитку підприємництва в Україні» досліджена сутність та основні форми підприємництва в умовах формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки України.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична діяльність господарюючих суб'єктів з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, яка здійснюється на власний ризик з метою одержання прибутку або власного доходу. Основою підприємницької системи є малі та середні підприємства. На сьогоднішній день у світі не існує єдиного критерію визначення малого та середнього бізнесу.

Мале підприємництво здійснюється сукупністю дій розвинутої системи малих підприємств. Малі підприємства - це організаційно-економічний вид підприємств, які згідно зі ст. 2 Закону України «Про підприємства в Україні» кваліфікуються за показником чисельності зайнятих працівників із градацією за сферами діяльності. До них належать фірми з кількістю зайнятих від 15 до 200 осіб залежно від галузі або виду діяльності.

Верховною Радою України 19 жовтня 2000 року було ухвалено Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва». Відповідно до цього закону суб'єктами малого підприємства є: фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності (громадяни-підприємці); юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500,000 євро.

Середньооблікова чисельність працюючих визначається з урахуванням усіх працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів. Динаміка кількості малих підприємств за основними видами діяльності у м. Києві у 2000-2007 рр. наведена в табл. 1. і, як свідчать ці данні, сьогодні підприємницька діяльність в Україні здебільшого орієнтована на перепродаж товарів (комерційне підприємництво) і посередницьку діяльність (фінансове підприємництво). Виробниче підприємництво розвивається слабо, оскільки воно не дає очікуваних прибутків і потребує значних капіталовкладень. Так, станом на початок 2008 року, малі підприємства зайняті у торгівлі становили у м. Києві - 30,14%, у сфері посередницької, ріелтерської та фінансової діяльності - 34,86%, а зайняті у промисловості та будівництві - 21,91%.

Дослідження дозволило сформулювати суть та значення малого бізнесу яке полягає у тому, що він є провідним сектором ринкової економіки; становить основу дрібнотоварного виробництва та впливає на темпи економічного розвитку.

В дослідженні сформульовані основні чинники, які заважають розвитку малого підприємництва в Україні: це відсутність чітко сформульованої в системі правових актів державної політики у сфері підтримки малого підприємництва; збільшення адміністративних бар'єрів (реєстрації, ліцензування, сертифікація, системи контролю і дозвільної практики, регулювання орендних відносин тощо); відсутність реальних та дієвих механізмів фінансово-кредитної підтримки; неефективна система управління діяльністю малих підприємств; відсутність венчурних інструментів фінансування інноваційного розвитку; неадекватна система держзамовлень та тендерів для малих та великих підприємств; надмірний податковий тиск і обтяжлива система звітності; невпевненість підприємців у стабільності умов ведення бізнесу; надмірне втручання органів державної влади в діяльністю суб'єктів господарювання; відсутня система використання конкурентних переваг малих підприємств в інноваційній сфері.

підприємництво інноваційний інвестиційний модель

Таблиця 1. Динаміка кількості малих підприємств за основними видами діяльності у місті Києві у 2000-2007 роках

Показник	Роки
	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Кількість малих підприємств, од.,	30691	33940	39448	43909	34393	52621	56854	63275
з них за основними видами діяльності:
Сільське та лісове господарство, од.	111	149	177	182	103	243	303	321
Питома вага в кіл-ті малих підприємств, %	0,36	0,44	0,45	041	0,3	0,46	0,53	0,51
Промисловість, од.	4334	4754	5227	5547	4378	6367	6428	6474
Питома вага в кіл-ті малих підприємств, %	14,12	14,01	13,25	12,63	12,73	12,10	11,31	10,23
Будівництво, од.	2640	2983	3474	4195	3773	5769	6360	7388
Питома вага в кіл-ті малих підприємств, %	8,60	8,79	8,81	9,55	10,97	10,96	11,19	11,68
Оптова та роздрібна торгівля, од.	13648	14110	15408	16680	11492	17473	18315	19072
Питома вага в кіл-ті малих підприємств, %	44,47	41,57	39,06	37,99	33,41	33,21	32,21	30,14
Готелі та ресторани, од.	658	688	844	986	836	1166	1260	1289
Питома вага в кіл-ті малих підприємств, %	2,14	2,03	2,14	2,25	2,49	2,92	2,22	2,04
Транспорт, од.	1348	1551	1859	2156	1653	2557	2871	3207
Питома вага в кіл-ті малих підприємств, %	4,39	4,57	4,71	4,91	4,81	4,86	5,05	5,07
Операції з нерухомістю, од.	6056	7127	9045	10791	9479	14555	16599	20230
Питома вага в кіл-ті малих підприємств, %	19,79	21,00	22,93	24,58	27,56	27,66	29,20	31,97
Сфера послуг, од.	750	1093	1567	1384	1128	1710	1707	1828
Питома вага в кіл-ті малих підприємств, %	2,44	3,22	3,97	3,15	3,28	3,25	3,00	2,89

В роботі підкреслено, що малі підприємства діють в умовах недосконалої конкуренції. Саме ринок недосконалої конкуренції може вважатися сьогодні домінуючим. Різні цільові орієнтації підприємства - збільшення частки ринку, максимізація прибутків, виживання - стимулюють різні підходи щодо отримання прибутків, а конкурентне середовище зумовлює різну стратегію конкурентних переваг підприємства на ринку.

У розділі 2 «Системний аналіз підприємницьких структур» здійснено аналіз фінансово-економічного стану малих та середніх підприємств, аналіз фінансових механізмів управління інноваційно-інвестиційним розвитком підприємницьких структур, досліджені інтеграційні процеси в підприємництві з урахуванням інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності. Проведене дослідження свідчить, що найбільш пріоритетним напрямком вдосконалення управління малим підприємництвом є вдосконалення його фінансової системи, основу якої складають фінансові ресурси (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Фінансові ресурси у системі фінансів підприємницьких структур

Дослідження дозволило провести класифікацію фінансових ресурсів за такими ознаками: кругообіг, характер використання, право власності. За кругообігом розрізняють початкові фінансові ресурси, тобто ті, які концентруються в статутному фонді, і прирощені - отримані підприємством в результаті його діяльності у формі чистого або валового доходу. За характером використання виділяють матеріалізовані фінансові ресурси - вкладені в основні засоби, які постійно забезпечують виробничий процес, і ті, які знаходяться в обороті, обслуговуючи окремий виробничий цикл - оборотні кошти. Оскільки основні засоби постійно зношуються, то для їх оновлення встановлено амортизаційні відрахування, які є формою цільових фінансових ресурсів.

За правом власності фінансові ресурси поділяють на власні кошти підприємницької структури (залежно від форми власності - це приватний або акціонерний капітал), кошти, надані безповоротно з бюджету або фондів цільового призначення, або корпоративними формуваннями з централізованих фондів, і позикові - отримані кредити. В ході проведення дослідження були проаналізовані бухгалтерські баланси малих та середніх підприємств в Донецькій та Київській областях.

Ефективність використання фінансових ресурсів підприємницьких структур залежить від характеру їх розміщення в активах. Саме тому оцінка ефективності використання фінансових ресурсів та їх складових здійснюється за показниками прибутковості (рентабельності) не тільки капіталу, але і сформованих активів. В дослідженні, застосовуючи базову формулу для оцінки прибутковості фінансових ресурсів, у чисельнику якої відображена сума прибутку до оподаткування звітного періоду, а у знаменнику - середня сума сукупних активів у звітному періоді, пропонуємо використовувати адаптивну факторну модель для дослідження рівня прибутковості активів (фінансових ресурсів). Узагальнена схема факторного аналізу прибутковості активів підприємства за адаптивною моделлю складається з декількох факторів. Перший фактор характеризує прибутковість фінансових ресурсів, вкладених в активи підприємства в основній операційній діяльності. Другий фактор показує економічну ефективність використання активів у іншій операційній діяльності. Третій і четвертий фактори дозволяють оцінити навантаження адміністративних і збутових витрат підприємства на 1 одиницю його активів. Зазначені показники у своїй сукупності свідчать про ефективність операційної діяльності підприємства. Для оцінки економічної ефективності фінансової та інноваційної діяльності підприємницьких структур в роботі пропонується використовувати систему показників, яка характеризує прибутковість активів від участі в капіталі, стандартних фінансових операціях та виробничої діяльності.

Проведений в роботі аналіз показав, що в останні декілька років, в зв'язку з певною динамікою розвитку фінансового ринку підприємницьких структур, виникла пропозиція використання економіко-математичних методів аналізу та моделювання управління фінансами підприємств. Відповідно до цих тенденцій в роботі запропонована модель динаміки підприємства, яка може бути теоретичною основою методики планування руху відповідних ресурсів для забезпечення інноваційного розвитку підприємства. Пропонується виробничу та інвестиційну діяльність підприємницьких структур моделювати однофакторною виробничою функцією, а темпи розвитку підприємства визначати динамікою розвитку основних виробничих фондів. Таким чином, прибуток підприємства є внутрішнім джерелом, що формує фонди його інноваційного розвитку і визначає силу дії позитивного зворотного зв'язку. Розробка цієї моделі дозволила автору запропонувати комплексну оптимізацію фінансування яка означає проведення багатостороннього обґрунтування системи фінансування діяльності підприємницьких структур в напрямку інноваційно-інвестиційного розвитку яка передбачає: оптимізацію загальної структури капіталу; оптимізацію власного капіталу; оптимізацію позикового капіталу.

Розглядаючи процес оптимізації фінансування, автор передбачав пошук оптимального співвідношення позикових і власних засобів фінансування. Процес оптимізації фінансування автор умовно розділив на дві рівні частини, що містять три елементи. Перший (верхній) рівень включає визначення необхідності обсягу капіталу підприємства, а також його оптимальної структури, тобто найкращого співвідношення власних і позикових коштів. На другому (нижньому) рівні здійснюється оптимізація всередині кожної з груп капіталу - власного і позикового.

В роботі досліджена система коопераційних зв'язків між великими, середніми та малими підприємствами, яка є важливим фактором інвестиційної підтримки розвитку малого та середнього бізнесу. Інтеграція між малим, середнім і великим підприємництвом є характерною рисою економіки ринкових країн. Як показав аналіз, ці форми дають змогу максимально ефективно використовувати динаміку малого підприємництва і збільшити його життєздатність. Різні форми інтеграції забезпечують єдиний взаємовигідний обіг інформаційних, технологічних, сировинних, фінансових та кадрових ресурсів.

В розділі 3. «Стратегія розвитку підприємництва в умовах формування інноваційно-інвестиційної моделі економіки України» досліджено шляхи підвищення ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності підприємницьких структур і реформування управління конкурентоспроможністю малого підприємства в умовах невизначених підприємницьких ризиків; розроблені і запропоновані шляхи вдосконалення державної фінансової підтримки малих та середніх підприємств.

Аналіз і пошук альтернативних варіантів інноваційно-інвестиційного розвитку підприємницьких структур приведено в системі: етапи прийняття рішень про вибір варіантів розвитку; напрямки розвитку; суб'єкти інноваційної діяльності. Це дозволило розкрити реально існуючі проблеми кожного з розглянутих напрямків і варіантів інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств на кожному з етапів робіт, намітити шляхи їх ефективного вирішення.

Дослідження показало, що комплексною характеристикою спроможності підприємства до інноваційної діяльності є його інноваційних потенціал. Це поняття введене автором як концептуальне відображення феномену інновацій і може бути визначене як сукупність організованих у певних формах ресурсів, що спрямовані на реалізацію інноваційної діяльності підприємницької структури, метою якої є задоволення нових потреб суспільства. Виходячи з цього в роботі визначено комплекс параметрів інноваційності малого підприємства, який включає параметри: наукомісткості виробництва; якості і конкурентоспроможності продукції; техніко-економічного рівня продукції; оновлення продукції (технології); експортоспроможності продукції (виробництва). (табл. 2).

В дослідженні показано, що вітчизняна модель фінансування інноваційної діяльності підприємницьких структур передбачає такі джерела: власні кошти підприємств; кредитні ресурси (в тому числі кошти Державного Інноваційного Фонду та фонду фундаментальних досліджень); бюджетні кошти та іноземні інвестиції. Проведений автором аналіз джерел фінансування інноваційних заходів за останні роки засвідчив, що із загальної суми використаних фінансових ресурсів майже 60-70% становили власні кошти підприємств, при цьому фінансування з державного бюджету дорівнювало приблизно 2-4%. В роботі досліджено ризикованість інноваційних проектів які, як свідчить статистика, акумулюють низьку частку коштів інвесторів і кредитних ресурсів.

Тому автор сформулював сутність фінансового механізму інвестування інноваційного розвитку підприємницьких структур як сукупність методів, важелів, інструментів, форм створення та використання фінансових ресурсів, за допомогою яких формується інвестиційний потенціал підприємства.

Проведене дослідження показало, що фінансове забезпечення інноваційного розвитку підприємницьких структур реалізується у формі таких методів інвестування: повне самофінансування, акціонерне фінансування, венчурне фінансування, кредитне фінансування, лізинг, селинг, бюджетне фінансування, змішане фінансування (комбінований метод).

Таблиця 2. Комплекс параметрів інноваційності малого підприємства

№	Вид параметру	Показники, що характеризують (входять) у параметр
1	Параметри наукомісткості виробництва	· Чисельність науково-технічних кадрів у загальній кількості зайнятих (не менш як 25%); · Стійкий річний приріст витрат на НДДКР (адекватно темпам розвитку підприємства); · Обсяг фактично проведених витрат на НДДКР (не менш як 5% обсягу реалізації); · Частка чистого прибутку, спрямована на НДДКР (не менш як 25%);
2	Параметри якості й конкурентоспроможності продукції	· Якість і диференціація продукту; · Чисельність каналів постачання й збуту готової продукції; · Частка ринку, його структура; · Обсяг витрат на проведення випробувань, сертифікацію продукції, строк чинності сертифікатів. · Відповідність товарів національним і світовим стандартам.
3	Параметри техніко-економічного рівня продукції	· Фондоозброєність виробництва; · Середній життєвий цикл інновацій (не більш як 3 роки); · Зменшення енергоємності продукції.
4	Параметри оновлення продукції (технології)	· Частка принципово нової продукції у загальному обсязі виробництва (не менш як 20%); · Частка науково-технічних витрат у собівартості виробів (не менш як 40%); · Коефіцієнт оновлення продукції (не менш як 7% на рік); · Наявність технологічних інновацій (нових технологічних процесів); · Співвідношення інновацій-продуктів та інновацій-процесів (не менш ніж 2,5:1)
5	Параметри експортоспроможності продукції, виробництва	· Доля продукції, що експортується; · Доля продукції на зовнішніх ринках, їх сегментація; · Обсяг реалізації (в вільноконвертованій валюті).

В роботі доведено, що в результаті довготривалої економічної кризи інноваційно-інвестиційний комплекс України постраждав найбільше. Скорочення інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні відбувається за усіма джерелами інвестування: бюджетні асигнування зведено до мінімуму, обсяги валових доходів підприємств, призначених до капіталізації (прибуток і амортизація) недостатні, довгострокове кредитування майже не застосовується, іноземні інвестиції обмежені. З іншого боку, саме дефіцит фінансових ресурсів спрямованих на інвестування інновацій є однією з головних причин кризового стану, оскільки він призводить до спаду виробництва. В цих умовах особливо актуальною стає державна підтримка та державне регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності підприємницьких структур. Автор пропонує для цього інструмент фінансового регулювання інноваційного розвитку підприємницьких структур. Сутність цього інструменту визначається фінансовим впливом на перерозподіл та спрямування ресурсів на інноваційних розвиток підприємств. Пропонується здійснювати регулювання безпосередньо інструментами бюджетної, податкової, грошово-кредитної, амортизаційної політики, регулювання фондового ринку тощо. Пропонується також у рамках бюджетної політики держави здійснювати пряме інвестування інноваційних програм підприємницьких структур шляхом цільових бюджетних асигнувань. Бюджетне фінансування для України має особливе значення, оскільки існує гіпертрофована структура економіки, низький технічний рівень виробництв, високий рівень монополізації. Тому у держави повинна з'явитись система податкових преференцій для інтенсивного розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності підприємницьких структур.

У висновках на основі комплексного дослідження зазначеної наукової проблеми сформульовані такі теоретичні узагальнення, пропозиції та рекомендації.

1. Визначення пріоритетних напрямів розвитку підприємництва та інвестиційних джерел його модернізації є обов'язковою умовою забезпечення реалізації інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки України. Інноваційний розвиток суспільства повинен спиратись на потужну систему малих та середніх підприємств та адекватного цій системі підприємницького середовища, елементом якого є фінансово-економічний механізм впровадження інновацій.

2. Концепція діяльності малих та середніх підприємств найкраще відтворюється в притаманних їм функціях: формування конкурентного середовища, оперативна реакція на зміну кон'юнктури ринку і адекватна гнучкість виробництва. Відповідно, підприємництво є провідником інновацій, а також пом'якшує соціальну напругу, бо є фундаментальною основою для формування середнього класу.

3. Малі та середні підприємства діють в умовах недосконалої конкуренції, яка сьогодні в Україні є домінуючою. Тому забезпечення конкурентоспроможності підприємства можливе тільки за умов створення ефективної системи управління. Відповідно пропонується модель управління конкурентоспроможним потенціалом підприємства, в основу якої покладено концепцію дуалізму факторів впливу, які враховують з одного боку особливості діяльності підприємства, а з другого боку - його позицію на ринку та стан зовнішнього конкурентного середовища. Головним показником при вборі стратегії управління підприємницьких структур стає потенціал малих та середніх підприємств. Оцінка потенціалу на базі симбіозу кількісних і якісних методів дозволяє визначити напрямки управління конкурентоспроможністю підприємства та його інноваційні складові.

4. В теорії фінансового менеджменту на сьогодні домінує прагматична концепція оцінки ефективності діяльності підприємницьких структур на основі вартісного підходу, який передбачає підпорядкування всіх процесів, що відбуваються на підприємстві єдиній меті - створення доданої вартості для інвесторів та власників (на заході ця концепція отримала назву Value Based Management (VBM) - управління вартістю підприємства). Зовнішнім проявом створення доданої вартості є зростання вартості підприємства. В запропонованих показниках відображені як доходи від володіння акціями підприємства, так і можливі ризики інвестування у відповідні фінансові інструменти: облігації, акції, конвертовані облігації, лізинг тощо.

5. Для досягнення високої ефективності управління малими та середніми підприємствами необхідно змінити концептуальну модель управління фінансами як стратегічної складової процесу загального менеджменту підприємства. Зміст цієї трансформації полягає в комплексному проектуванні фінансового механізму підприємства як сукупності конкретних форм і методів забезпечення розподільчих і перерозподільних відносин. Таку оцінку ефективності використання фінансових ресурсів та їх складових рекомендується здійснювати за показниками прибутковості (рентабельності) як капіталу так і активів. Розроблені економіко-математичні моделі аналізу управління фінансами малих та середніх підприємств на базі системи диференціальних рівнянь дозволяють оптимізувати модель управління фінансовими ресурсами підприємств з урахуванням їх інноваційно-інвестиційної спрямованості.

6. Інтеграція між малим, середнім і великим підприємництвом є характерною рисою економіки сучасних ринкових систем. Дослідження підтвердило, що головними формами інтеграції підприємництва є субпідряд, франчайзинг, лізинг та венчурне фінансування, які об'єднують потенційні можливості, переваги, ресурси та сфери діяльності. Зокрема, субпідряд ефективно використовувати для виробничо-збутової інтеграції, франчайзинг і лізинг - для виробничо-фінансової, а венчурне фінансування є найефективніша форма інноваційної інтеграції.

7. Венчурне (ризикове) фінансування в широкому розумінні означає ризиковий внесок в фінансові проекти у галузі високих технологій, а у вузькому розумінні - це довго і середньострокові інвестиції в інноваційний розвиток малих підприємств. Джерелом венчурних інвестицій є незалежні венчурні фонди, венчурні фонди великих корпорацій, інвестиційні компанії малого бізнесу тощо. В економіці України робота по створенню венчурних фондів тільки починається і необхідно підтримати їх створення на рівні внесення пропозицій до Національної програми підтримки малого та середнього підприємництва.

8. Для прискорення інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва необхідно запровадити комплексну програму оптимізації фінансування під якою слід розуміти проведення багатостороннього обґрунтування фінансування діяльності підприємства, що передбачає оптимізацію власного та позикового капіталу. Для оптимізації фінансування рекомендується використати економіко-математичну модель в основі якої є критерії FEI (financing efficiency index) - показник ефективності фінансування.

9. Для досягнення високого рівня ефективності підприємництва необхідна гнучка державна політика, яка передбачає можливість використання світового досвіду в чотирьох основних напрямках: створення ефективної системи фінансової допомоги малим та середнім підприємствам, системи державних закупівель; надання консультативної і технічної допомоги; модернізації діючої правової і нормативної бази підприємництва в напрямку спрощення процедур управління і розвитку підприємницьких структур. Для фінансування державних цільових програм в сфері підприємництва необхідно в бюджетному законодавстві передбачити десятивідсоткові відшкодування фінансових ресурсів, отриманих від приватизації і спрямувати їх на фінансування державних програм підтримки малого і середнього бізнесу. Цю ж саму норму необхідно застосувати і при наданні фінансової підтримки підприємництва на регіональному рівні. Таким чином, необхідно терміново створити ефективну державну систему регулювання та стимулювання розвитку підприємництва, запровадити гнучкі методи державного впливу на процес формування інноваційно-інвестиційної моделі економіки України.

Публікації автора за темою дисертації

1. Ваганов К. Г., Кириченко О.А. Стратегія розвитку малого та середнього бізнесу в Україні // Актуальні проблеми економіки. - Київ. - 2008. - №1 (79). - С. 103-119 (0,8 д.а.)

2. Ваганов К. Г., Кириченко О.А. Вдосконалення фінансового управління малими та середніми підприємствами. // Вчені записки №12, - Київ: УЕП «КРОК». - 2008. - С. 242-249 (0,7).

3. Ваганов К. Г., Кириченко О.А. Фінансовий менеджмент на підприємствах України: принципи забезпечення позитивної динаміки. // Банківська справа. - Київ. - 2007. - №5 (77) - с. 3-18 (0,7 д.а.).

4. Ваганов К. Г. Обобщающая оценка устойчивости финансового состояния предприятия. // Финансы Учет Банки. Сборник научных трудов. - Донецьк: ДонНУ КИТИС. - 2003- С. 3-7 (0,45 д.а.)

5. Ваганов К. Г. Налоговые инструменты регулирования финансовой деятельности предприятия. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. - Донецьк: ДонНУ КИТИС. - 2002- С. 665-668 (0,2 д.а.)

6. Ваганов К. Г. Рычаги организационно-правового регулирования деятельности предприятия. // Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми управління». Збірник матеріалів. - Київ: ІВЦ «Політехника» НТУУ КПІ. - 2001- С. 138-139 (0,1 д.а.)

7. Ваганов К. Г. Некоторые финансовые аспекты ВЭД предприятия. // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. - Донецьк: Донеччина - 2000 - С. 217-218 (0,65 д.а.)

8. Ваганов К. Г. Инструментарии финансового менеджмента предприятия. // Финансы Учет Банки. Сборник научных трудов. - Донецьк: ДонНУ КИТИС. - 2000- С. 124-128 (0,45 д.а.)

9. Ваганов К. Г., Сидорова А. В. Статистическая оценка состояния рынка ОВГЗ. // Международная Летняя Школа специальности «Международная экономика». Материалы докладов. - Донецьк: ДонДУ. - 1997- С. 81-83 (0,2 д.а.)

В інших виданнях:

10. Ваганов К. Г. Управління економічною безпекою суб'єктів господарювання. // В монографії «Проблеми управління економічною безпекою суб'єктів господарювання». Під ред.. проф.. Кириченко О. і Садака В. - К.: УЕП. 2008 -С.229-297 (2,5 д.а.)

11. Ваганов К. Г. Менеджмент інвестицій. // В навчальному посібнику «Інвестування». Під ред. проф.. Кириченко О. і Ерохіна С. - К.: «Знання». 2008. -С. 451-540. (2,3 д.а.).

12. Ваганов К. Г. Діяльність інститутів спільного інвестування. // В навчальному посібнику «Інвестиційний бізнес в Україні». - К.: УЕП. - 2008 -С. 257-284. (1,2 д.а.)

13. Ваганов К. Г. Особенности финансового менеджмента ВЭД малого предприятия. // Бизнес Управление. - Свыщов: Стопанская академия «Д.А. Ценов» -2000 - С. 96-100 (0,15 д.а.)

Анотація

Ваганов К. Г. «Підприємництво в інноваційно-інвестиційній моделі розвитку економіки України». - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. Інститут законодавства Верховної Ради України. - Київ, 2008.

У дисертації проведено комплексне дослідження підприємництва та створення фінансового та інноваційного механізму його розвитку в умовах формування інноваційно-інвестиційної моделі економіки України.

Досліджено світовий і вітчизняний досвід розвитку підприємництва і його вплив на трансформацію суб'єктів господарювання в умовах ринкових перетворень. Обґрунтовано концептуальних підхід до розробки стратегії інноваційно-інвестиційної діяльності малих та середніх підприємств з урахуванням джерел інвестування і оцінки ємкості ринків споживання інноваційної продукції. Досліджено підходи до проектування сучасних систем управління конкурентоспроможністю малого та середнього бізнесу в стохастичних умовах підприємницького ризику. Проведено всебічний системний аналіз та зроблені прогнозні оцінки розвитку механізмів фінансування підприємництва в умовах світової фінансової кризи і постійного дефіциту фінансових ресурсів. Обґрунтовано шляхи оптимізації фінансових потоків, як визначальної умови розвитку підприємництва в умовах інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України.

Ключові слова: підприємництво, суб'єкти підприємницької діяльності, інноваційно-інвестиційний розвиток, малі та середні підприємства, потенціал, конкурентоздатність, ринкова інфраструктура, фінансовий механізм підприємства.

Аннотация

Ваганов К.Г. «Предпринимательство в инновационно- инвестиционной модели развития экономики Украины». - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - Экономика и управление национальным хозяйством. - Институт законодательства Верховной Рады Украины, Киев, 2008.

...