Методологія оцінки регіонального економічного розвитку в умовах трансформації економіки України

Доведено, що саме вибір стратегічних цілей та пріоритетів соціально-економічного розвитку регіонів дозволить зосередити зусилля регіональної влади на найбільш перспективних для конкретного регіону напрямах розвитку і, одночасно, забезпечити вирішення низки проблем регіонів, серед яких найбільш гострими є підвищення ефективності використання ресурсної бази територій, поглиблення спеціалізації, розширення взаємодії суб'єктів економічної діяльності, формування регіональних ринків, подолання територіальних диспропорцій. Запропоновано при формуванні цих стратегій базуватись на результатах досліджень з регіональної тематики, які мають об'єднувати розробки, пов'язані з аналізом поведінки трьох основних груп „гравців” в регіонах - центральних і регіональних органів влади, а також бізнесу. Останньому повинно бути надано особливої уваги, тому що при формуванні стратегії розвитку необхідно враховувати позитивні та негативні сторони стратегій розвитку великого бізнесу; вплив бізнесу на ситуацію у регіоні, його роль в економічних та соціальних регіональних проектах, у політичному житті регіону. Такий методологічний підхід повинен мати загальнонаукове значення під час формування механізму регіональної політики та розробки регіональних стратегій економічного та соціального розвитку. Це пояснюється тим, що регіональна політика має розглядатись як свідома діяльність органів влади, спрямована на розвиток регіонів.

Доведено, що формування ринкової економіки також потребує розробки нових систем і методів управління та організації їх ефективного функціонування, а ринкові умови, в свою чергу, передбачають не послаблення, а, навпаки, посилення державного управління, що пояснюється зростаючою складністю організаційних, економічних та соціальних процесів, які здійснюються в житті суспільства. Враховуючи те, що розробка регіональних стратегій розвитку не є відокремленою ланкою діяльності регіональної влади, подальші наукові пошуки необхідно зосередити на вдосконаленні цієї та інших ділянок прогнозної діяльності, які у сукупності забезпечать формування комплексної системи регіонального прогнозування, вдосконалення механізмів його реалізації, побудованих на основі оптимізації взаємодії регіональної влади, суб'єктів господарювання та населення регіонів. Запропоновано розглядати політику регіональних органів влади з точки зору її впливу на підприємницький та інвестиційний клімат. Для цього необхідно удосконалити критерії оцінки результатів рішень органів влади, але їх не повинно бути дуже багато: коли є багато показників і багато цілей, то система стає некерованою.

Обґрунтовано необхідність при формуванні стратегії розвитку регіону розрізняти поняття регіонального і державного устрою. Так суб'єкти держави, тобто регіони представляють собою окремі одиниці системи адміністративно-територіального устрою і є необхідним елементом відношень органів влади у державі. На відміну від державного у регіональному устрої предметом впливу є господарство, і тому тут потрібні зовсім інші підходи та інструментарії. При розробці стратегії розвитку регіонів, на погляд автора, доцільно розглядати регіони не як окремі одиниці системи адміністративно-територіального устрою, а як деяку просторову локалізацію процесів господарювання. Межі регіонів не обов'язково мають співпадати з контурами адміністративно-територіального розподілу, вони можуть визначатись і за іншими критеріями. Такий підхід допоможе і в успішному проведенні територіальної реформи, тому що, розглядаючи територіальну реформу, існує досить поширена точка зору, що її треба провести таким чином, щоб усі адміністративно-територіальні одиниці мали приблизно однакову чисельність населення, але, на погляд автора, вона є дуже примітивною, так як мова йде про чисельність наявного населення, а не працездатного. Крім того, проводячи цю реформу, не треба забувати і про її мету, яка полягає в досягненні збалансованості розвитку територій, усуненні основних регіональних диспропорцій, підвищенні рівня життя населення, забезпеченні додержання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного її громадянина незалежно від місця проживання. Досягнення поставлених цілей можливе за умови максимального використання потенціалу та переваг розвитку окремого регіону, підвищення ролі регіональних органів влади у визначенні довгострокових перспектив розвитку та відповідальності за їх досягнення. Департамент регіонального розвитку при Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції України повинен стати ланцюгом взаємодії державного і регіонального устрою, тому що в кінці кінців центральні органи державної влади відповідальні за втілення стратегій регіонального економічного розвитку та їх відповідність стратегічному розвитку держави в цілому з метою забезпечення максимально ефективного використання потенціалу регіону, з одного боку, та загальнодержавних потреб, з іншого.

Проведений аналіз показав, що на регіональному рівні відсутнє належне розуміння особистих пріоритетів, а ті, що заявляються, погано узгоджуються з проектами, що реалізуються на практиці. У зв'язку з вищезазначеним особливої уваги в стратегії розвитку регіону повинна займати ідея проведення політики „поляризованого” розвитку, яка прийде на заміну політики загального вирівнювання. Це пояснюється тим, що за своєю природою господарчі процеси характеризуються нерівномірністю свого розвитку у часі та просторі, концентруються у декількох мікро- чи мезорегіонах - „локомотивах”. Такими точками зростання мають стати не тільки міста обласного підпорядкування, але й районні центри, та міста, що претендують на роль міст - „регіональних лідерів”. В стратегії необхідно виділити тип опорних мікро- чи мезорегіонів, які важливі для функціонування макрорегіону, забезпечуючи його стійкість.

У третьому розділі „Діагностика факторів економічного розвитку регіонів” надано методичні підходи щодо комплексного аналізу структуроутворюючих чинників економічного розвитку регіону відповідно до удосконаленої сутності категорії „регіон” та поведінки центральних і регіональних органів влади, а також бізнесу з метою виявлення напрямів впливу новітніх регіональних і глобальних чинників на його рівень. В ринкових умовах господарювання на базі парадигм „регіон-ринок” і „регіон-соціум” за принципом структуроутворюючих факторів визначено чинники або аспекти життєдіяльності регіону, які впливають на регіональний економічний розвиток. До них запропоновано віднести шість аспектів: розвиток підприємництва, - промисловості, - агросектору, - ринку праці, інвестиційні переваги, інноваційний розвиток. Аналіз кожного з них (за винятком ринку праці) на прикладі Одеського регіону за 1998-2005рр., рейтингова оцінка показників, що характеризують їх динаміку, за регіонами України, дозволили кількісно і якісно визначити їх стан, виявити тенденції і розробити пропозиції щодо їх поліпшення.

У розділі обґрунтовано висновки щодо розвитку малого бізнесу та підприємництва на основі результатів аналізу кількості малих підприємств, їх демографії, структурних зрушень, розміру, розподілу за територіальною ознакою, середньомісячною заробітною платою, обсягами і структурою реалізованої продукції, операційних витрат, фінансового результату, валових інвестицій, витрат на інновації. Запропоновано комплекс заходів щодо ліквідації основних причин теперішнього стану розвитку малого бізнесу на Одещині.

Наведено основні ознаки високо індустріальної держави, за умови яких постіндустріальна трансформація українського суспільства стане можливою. Доведено, що набуття промисловим комплексом України високо індустріалізованих ознак має розглядатись сьогодні як основна мета цього розвитку. Досягнення цієї мети в межах України повинно ґрунтуватись на відповідних трансформаційних процесах у промисловості окремих регіонів. Дослідження структури та особливостей розвитку промисловості запропоновано проводити на основі аналізу за такими показниками, як: динаміка кількості промислових підприємств; кількість промислових підприємств на 10 тис. осіб наявного населення; демографія; структурні зміни за видами економічної діяльності; розподіл за територіальною ознакою; обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг); інвестиції в основний капітал та їх структура; обсяг основних фондів та показники їх стану і використання; чисельність та структура зайнятих у виробництві; узагальнюючий показник ефективності живої праці (продуктивність); середньомісячна заробітна плата, абсолютний і відносний показники фінансової діяльності промислових підприємств в цілому за статистичними даними певного регіону у порівнянні з іншими регіонами і з середнім рівнем по Україні. Проаналізовано чинники, які впливають на регіональний промисловий розвиток, виявлено їх позитивні і негативні зрушення як в цілому, так і за видами економічної діяльності у межах промисловості. Визначено рейтинг регіону за кожним з них, що дозволило здійснити комбінаційні групування регіонів України за середньорічною вартістю основних фондів і фондовіддачею у промисловості регіону і зробити певні висновки, які необхідно враховувати структурам державного і регіонального рівня управління при формуванні стратегії і програми соціально-економічного розвитку регіону та визначенні пріоритетності розвитку певних видів економічної діяльності.

Наведено результати дослідження впливу трансформаційних процесів, зумовлених переходом до ринкової системи господарювання, та державних програм на розвиток агросектору України і його територіальну організацію. Проаналізовано чинники, які впливають на розвиток агросектору регіону, виявлено їх позитивні і негативні зрушення як в цілому, так і за галузями рослинництва і тваринництва, визначено рейтинг регіону за кожним з них, що дозволило зробити певні висновки, які необхідно враховувати структурам державного і регіонального рівня управління.

Обґрунтовано доцільність проведення дослідження інвестиційних переваг в регіональному аспекті починати з вивчення динаміки неоднорідності інвестиційного простору. Проведений аналіз дозволив визначити причини наростання неоднорідності інвестиційного простору України і зробити висновок про достатньо високу і постійно зростаючу тенденцію до концентрації інвестицій в обмеженій кількості регіонів, а зміну інвестиційного потенціалу регіону як фактора підвищення його активності вважати досить інертним. Запропоновано інструментарій, за допомогою якого можна пожвавити цей процес. Проаналізовано чинники, які впливають на нього, виявлено їх позитивні і негативні зрушення як в цілому по регіону, так і за видами економічної діяльності, визначено рейтинг регіону за кожним з них, що дозволило зробити певні висновки.

Проаналізовано різні погляди на категорію „інвестиційний клімат” та „інвестиційна привабливість” регіону і методики їх оцінки, визначено його стан. позитивні і негативні тенденції, запропоновано інтегральну оцінку інвестиційних переваг регіону здійснювати на основі семи часткових інтегральних індексів, а саме: природного та виробничого, трудового, освітнього і фінансового потенціалів, інфраструктури ринків, комерційної інфраструктури, ефективності інвестиційної діяльності.

Доведено, що економіка нового етапу індустріалізації буде, як і раніше, визначатися інноваційними ресурсами, що має суспільство в цілому чи її регіони, які несуть у собі заряд модернізації, та держава як інститут, що здатний створити умови для формування та реалізації інноваційних спроможностей суспільства до модернізації як складової розвитку. Запропоновано аналіз розвитку інноваційних процесів здійснювати у рамках науково-технічної сфери, підприємств і інноваційної структури. Результати проведеного дослідження за 2001-2005рр. дозволили зробити висновки відносно їх тенденцій і розробити комплекс заходів щодо пожвавлення інноваційного процесу у регіонах України, а також запропонувати інтегральну оцінку інноваційного розвитку регіону здійснювати на основі трьох часткових інтегральних індексів, а саме: інноваційного потенціалу, інноваційного розвитку і впровадження інноваційних розробок у промисловість регіону. Доведено, що тільки комплексний підхід до реструктуризації національної інноваційної системи за схемою „інститути - механізми - політика” дозволять подолати диспропорції та „вузькі міста”, які гальмують інноваційний шлях розвитку національної економіки. Пряму участь держави у підтримці фундаментальних і прикладних дослідженнях технологічного призначення доцільно звести до обґрунтованого мінімуму, якій включав би найбільш актуальні напрямки науково-технічного прогресу з урахуванням особливостей економіки України, її соціальної сфери, географічного положення. Це повинно бути доповнено гнучкими механізмами співфінансування досліджень та розробок державою і бізнесом і активними засобами побічного стимулювання наукової і інноваційної діяльності. Особою формою підтримки науки і збереження наявного потенціалу повинно стати створення центрів передових досліджень у регіонах, які будуть формуватись на конкурсній основі на базі існуючих інститутів або шляхом об'єднання найбільш продуктивних наукових груп з різних організацій з наданням їм необхідних фінансових і матеріально-технічних ресурсів. Для підвищення ефективності функціонування механізму інноваційного розвитку регіону необхідно здійснити ряд пропозицій щодо формування структури інноваційної програми. Розвиток інноваційних структур повинен здійснюватись за схемою: бізнес - інкубатор - технопарк - технополіс - регіон науки. З метою здійснення прогнозу розвитку інноваційної сфери держави за умови взаємодії елементів зовнішнього і внутрішнього середовища і адміністративних важелів необхідно розробити обґрунтований алгоритм розвитку інноваційної інфраструктури як на рівні держави, так і її регіонів, який передбачає визначення пріоритетних напрямів науково-технічного розвитку і домінуючих сегментів національної інноваційної системи, створення механізмів і бази ресурсного забезпечення, побудову організаційно-управлінських і інформаційно-комунікаційних схем, стимулювання коопераційних зв'язків науково-дослідних інститутів, а також розвиток комплексу законодавчо-правових, адміністративних, моніторингових і організаційних систем. Удосконалення потребують і функції національної інноваційної системи, методики оцінки рівня інноваційного регіонального розвитку з метою визначення потенційних можливостей регіону, спираючись виключно на свої власні сили, прогнозування та індикативне планування науково-технічних розробок, посилення кооперації наукового та фінансового секторів на основі формування нових паркових структур, урахуванні галузевих особливостей технопарків, розвитку венчурного підприємництва та створення інноваційно-промислових кластерів.

У четвертому розділі „Оцінка розвитку ринку праці України як складової економічного розвитку регіону” доведено, що одним з аспектів життєдіяльності регіону, який формує рівень його економічного розвитку, є ринок праці згідно з парадигмою „регіон-соціум”. В умовах реструктуризації господарського комплексу України він притерпів певні зміни як позитивного, так і негативного характеру, які необхідно досліджувати. Доведено, що ринок праці грає позитивну роль у розвитку регіоналістики в цілому, оскільки населення і його трудовий потенціал - людина - є регіонотворчим стрижнем. Обґрунтована актуальність наукових досліджень цих ринків, їх національних та регіональних особливостей, трансформаційних змін, механізмів регулювання. Зазначено, що недостатньо розробленими залишаються питання реструктуризації регіонального ринку праці, розвитку його інформаційно-аналітичної інфраструктури, розробки економічної стратегії ефективної зайнятості.

Аналіз результатів зведення та групування регіонів України за темпами зростання (зниження) валового регіонального продукту та кількістю безробітних за методологією МОП дозволив зробити такий висновок: найбільшу питому вагу серед регіонів України (33,4%) складають 9 областей з низькими темпами приросту валового регіонального продукту і водночас середніми темпами зниження кількості безробітних. Серед них 55,6% - це індустріальні регіони, тобто області, де галузі, що виробляють товари, становлять більше 50% у загальному обсязі валового регіонального продукту регіону і 33,3% - обслуговуючі, тобто регіони, що спеціалізуються, перш за все, на надані послуг (див. табл. 2).

Середнє зростання валового регіонального продукту при середньому темпі приросту кількості безробітних спостерігалось переважно в індустріальних регіонах (85,7% від загальної кількості у даній групі) за ознакою територіально-галузевої структури валового регіонального продукту. Високе зростання валового регіонального продукту супроводжувалось середнім зниженням кількості безробітних у 22,2% областей відносно загальної кількості адміністративно-територіальних одиниць: 66,7% з них становлять індустріалізовані області і 33,3% - збалансовані.

Доведено, що якщо досліджується ринок праці на рівні “мікрорегіону”, то особливу увагу слід приділяти регіонам, де спостерігається швидке економічне зростання і структурний, а іноді і загальний дефіцит трудових ресурсів. У ситуації, коли швидко змінюється економічна кон'юнктура, зростає обсяг інвестицій, трансформація системи робочих місць здійснюється у високому темпі і проявляється у скороченні чи ліквідації традиційних робочих місць; модернізації робочих місць, які існували; створенні нових робочих місць, які відповідають сучасним високим технологіям; появі значної кількості робочих місць у сфері неформальної зайнятості (у будівництві, торгівлі).

У розділі наведено результати аналізу і діагностики демографічної ситуації у регіоні та стану розвитку ринку праці, виявлено негативні тенденції, що дозволило обґрунтувати визначення кола найбільш актуальних макроекономічних проблем сфери зайнятості та ринку праці, запропонувати механізми їх усунення. Аналіз втрат робочого часу у цілому, а також за основними його видами згідно запропонованих методичних аспектів дослідження попиту на працю з урахуванням реальних витрат робочого часу дозволив зробити висновки щодо розвитку ринку праці в умовах трансформації національної економіки України і визначити найвагоміші задачі, які необхідно враховувати при формуванні політики зайнятості. У розділі визначено також роль держави щодо подолання негативних тенденцій у сфері зайнятості та на ринку праці .

Доведено, що проблеми регулювання ринків праці та удосконалення механізмів продуктивної зайнятості населення нерозривно пов'язані із завданням комплексного розвитку регіону. Тому концептуальні засади трансформації діяльності регіональних владних структур та формування регіональних програм забезпечення продуктивної зайнятості, на відміну від існуючих, мають бути зорієнтованими на посилення інтеграції з програмами економічного і соціального розвитку регіонів, узгодження та кореспондування стратегії дій в політиці зайнятості населення (доход громадян, економічно обґрунтована заробітна плата тощо). Для кожного з регіонів України доцільно застосувати специфічний підхід щодо створення та реалізації програм продуктивної зайнятості. Проте їх загальними стратегічними цілями мають бути: удосконалення якісної структури зайнятості; реформа оплати праці; справедливий розподіл доходів; розвиток конкурентного середовища на ринку праці; підтримка малого та середнього бізнесу; підвищення рівня соціальної захищеності населення; послідовне подолання бідності.

У п'ятому розділі „Інтегральна оцінка економічного розвитку на регіональному рівні” на основі результатів аналізу існуючих методик оцінки рівня соціально-економічного розвитку регіону, враховуючи їх негативні і позитивні сторони, було обґрунтовано доцільність використання інтегральної оцінки економічного розвитку регіону, побудованої за принципом структуроутворюючих факторів в ринкових умовах господарювання на базі парадигми регіону. Проведений аналіз існуючих методик інтегральної оцінки соціально-економічного розвитку регіону, виявлення їх позитивних і негативних сторін, дозволив удосконалити методику та перелік показників, за допомогою яких можливо здійснити оцінювання рівня економічного розвитку регіону. Принциповим моментом методики, запропонованої автором, є її орієнтація виключно на інформаційну базу Державного комітету статистики України та Головного управління статистики в області. Виходячи з аналізу оцінки економічного розвитку регіонів України, обґрунтовано застосування ієрархічної схеми. Верхній щабель - це узагальнюючий інтегральний індекс економічного розвитку регіону, другий - групові інтегральні індекси шести аспектів життєдіяльності регіону, третій - часткові інтегральні індекси, що характеризують його певні аспекти. Одиницями спостереження рівня економічного розвитку, як показало дослідження, доцільно брати на мезорівні тільки області, тобто усі адміністративно-територіальні одиниці України за винятком м. Києва і м. Севастополь, а на мікрорівні - тільки райони. Методика розрахунку узагальнюючого інтегрального індексу економічного розвитку регіону включає такі основні етапи: ? Системний аналіз проблеми, її структуризацію та представлення у вигляді ієрархії.

? Добір показників регіональної статистики, що характеризують економічний розвиток регіону.

? Визначення показників (ознак), які суттєво не впливають на стан економічного розвитку регіону за допомогою коефіцієнта варіації ():

(5)

де: - середньоквадратичне відхилення j- тої ознаки (показника); - середньоарифметичне значення j- тої ознаки (показника). Після визначення за кожною j- тою ознакою , перевіряється нерівність: < e. Якщо менше величини e, яка дорівнює 0,1, то ознаки вважаються квазопостійними і виключаються з переліку подальшого дослідження.

? Визначення показників: стимуляторів (+), дестимуляторів (-);

? Формування інформаційних баз даних, тобто формування матриці вихідних даних

[X]: (6),

де: m - кількість ознак (j = 1, 2, ..., m); n- кількість блоків, за якими доцільно здійснювати дослідження економічного розвитку регіону (і = 1, 2, ..., n); - значення j-тої ознаки, що характеризує стан i-го блоку економічного розвитку регіону.

? Ранжування показників у порядку збільшення для визначення максимального і мінімального значення показників.

? Вибір кращого значення для кожного показника, який характеризує і-тий блок в побудові інтегрального індексу економічного розвитку регіону (максимального для показників-стимуляторів і мінімального для показників-дестимуляторів).

? Розрахунок часткових індексів конкретного блоку, що характеризують рівень певного аспекту економічного розвитку регіонів як відношення фактичного значення j-того показника для кожного регіону () до кращого в Україні (в певному регіоні), тобто нормування показників.

? Розрахунок добутку часткових індексів, що характеризують і-тий блок показників економічного розвитку регіону.

? Розрахунок групових інтегральних індексів, що характеризують певні аспекти економічного розвитку регіону за формулою середньої геометричної часткових коефіцієнтів, що входять до і-тої блоку.

? Розрахунок зведеного інтегрального індексу регіону за формулою середньої геометричної групових інтегральних індексів, що характеризують основні аспекти економічного розвитку регіону.

? Ранжування регіонів за зведеним інтегральним індексом економічного розвитку.

Наведено методичне і програмне забезпечення даної методики на мові Excel VBA (Visual Basic for Application) згідно блок-схеми інформаційного процесу розрахунку інтегрального індексу економічного розвитку.

Запропоновано для показників-стимуляторів за базу порівняння використовувати кращі (максимальні) показники, що досягнуті в регіоні, а для показників-дестимуляторів - мінімальні. Це дозволяє розраховувати показники, що характеризують різні аспекти економічного розвитку регіону, для яких немає науково обґрунтованих нормативів.

До того ж, орієнтація на більш високий рівень стимулює розвиток регіонів, дає можливість визначити глибину і ступінь диференціації їх розвитку. Розраховані за пропонованою методикою часткові індекси рівня окремих аспектів життєдіяльності регіонів за абсолютними значеннями будуть не більше одиниці, що дозволяє однозначно їх трактувати і використовувати для розрахунку узагальнюючих показників. Розрахунок узагальнюючого інтегрального індексу економічного розвитку регіонів здійснюється на основі шести групових інтегральних індексів: розвитку підприємництва; розвитку промисловості; розвитку агросектору; інвестиційних переваг; інноваційного розвитку, розвитку ринку праці, наведено систему показників для розрахунку даних індексів. Доведено, що отримана за допомогою інтегральних індексів інформація є надійною інформаційною базою регіональних даних щодо економічної ситуації кожної адміністративно-територіальної одиниці України. Надано адресність результатів оцінки економічного розвитку за даною методикою.

У розділі наведено результати оцінки регіонального економічного розвитку, а також його чинників за даною методикою. Це дозволило виявити п'ять груп розвитку (дуже низький, низький, середній, високий і дуже високий), здійснити різні комбінаційні групування регіонів і виявити взаємозв'язок між чинниками економічного розвитку.

Комплексне групування регіонів України за зведеним інтегральним індексом економічного розвитку підприємництва, зведеним інтегральним індексом економічного розвитку і груповим інтегральним індексом розвитку промисловості, зведеним інтегральним індексом економічного розвитку і груповим інтегральним індексом розвитку агросектору, зведеним інтегральним індексом економічного розвитку і груповим інтегральним індексом інвестиційних переваг, зведеним інтегральним індексом економічного розвитку і груповим інтегральним індексом інноваційного розвитку, зведеним інтегральним індексом економічного розвитку і груповим інтегральним індексом розвитку ринку праці свідчить про те, що між рівнями вище названих показників існує прямий взаємозв'язок: чим вище рівень розвитку підприємництва, або промисловості, агросектору, інвестиційних переваг, інноваційного розвитку чи ринку праці, тим вище рівень економічного розвитку регіону.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми, що виявляється в системному дослідженні теоретико-методологічних основ оцінювання економічного розвитку регіону. Дана робота присвячена розробці теоретико-методичних засад вимірювання регіонального економічного розвитку та обґрунтуванні науково-методичних і практичних рекомендацій щодо удосконалення інформаційного забезпечення управління економічним розвитком на регіональному рівні.

Наукове і практичне значення мають такі аспекти розв'язання проблеми:

1. Теоретико-методологічний аспект дослідження включає концептуальні засади формування теоретико-методологічних підходів щодо вдосконалення механізму регіонального менеджменту, які кореспондують з теоріями регіонального розвитку, сучасними задачами державної регіональної політики, існуючою нормативно-законодавчою і інформаційною базами регіонального аспекту соціально-економічного розвитку, поведінкою трьох основних груп „гравців” в регіонах (центральних і регіональних органів влади, а також бізнесу), проблемами інформаційного забезпечення регіонального розвитку; знайшли відображення в розробленні і обґрунтуванні теоретичного підґрунтя якісно-нової ідеології регіонального економічного розвитку; науковому обґрунтуванні і розробці системи оцінки і економічного механізму управління розвитком регіону на базі системно-діяльністного підходу; удосконаленні понятійного апарату - регіон як управлінської категорії, а саме: регіон - це не окрема одиниця адміністративно-територіального устрою, а деяка просторова локалізація процесів господарювання, яка безпосередньо підпорядкована центральному рівню влади країни і де є виборний орган; обґрунтуванні необхідності застосування при розробці стратегій і програм соціально-економічного розвитку регіонів їх класифікацій на принципі цільового підходу відповідно до існуючого економічного потенціалу за допомогою методів системної динаміки й сценарного підходу за такими ознаками, як: територіально-галузева структура валової доданої вартості, територіально-галузеві співвідношення, рівнями індустріалізації, промислового виробництва та його економічної ефективності; теоретико-організаційних засадах моделі процесу управління економічним розвитком регіону на принципах рефлексивного та системно-діяльністного підходів; визначенні характеру і типу моделі взаємовідносин між загальнодержавними і регіональними органами управління в процесі проведення державної регіональної політики в сучасних умовах згідно з теоретико-методологічними підходами до вдосконалення механізму регіонального менеджменту, що дозволило визначити форму організаційного, фінансового і правового забезпечення, а також методи реалізації державної політики; на підставі сценарного і динамічного підходів у межах регіональних теорій та практичної реалізації заходів регіональної політики запропоновано розглядати „економічне зростання” як збільшення значень кількісних показників за певний період часу у відносному вираженні, тобто як динаміку соціально-економічних показників, а „економічний розвиток” як процес не лише збільшення кількісних показників, а й якісних перетворень у самій системі, тобто такий, який дозволяє задовольнити зростаючі потреби індивідів у максимізації власної корисності (якісні перетворення розуміються як зміна структури економічної системи, приріст корисних властивостей продукції, що виготовляється, та послуг, які надаються, на території регіону шляхом розвитку та впровадження у ринок продуктів науково-технічного прогресу), а не ототожнювати ці терміни; теоретико-організаційних засадах моделі „поляризованого” розвитку регіону, яка повинна прийти на заміну політики загального вирівнювання і де точками зростання стануть не тільки міста обласного підпорядкування, але й районні центри та міста, що претендують на роль міст - „регіональних лідерів”; визначенні пріоритетних напрямків регіональної політики України та її інструментарію.

2. Методичний аспект дослідження містить дослідження методів та моделей оцінки економічного розвитку регіону, методику пофакторного аналізу валового внутрішнього продукту (ВВП) в основних цінах на мезо- чи макрорівнях України за допомогою різницевого розкладання за факторами результативного показника, розробку методичного і програмного забезпечення інтегральної оцінки економічного розвитку регіону за принципом структуроутворюючих факторів в ринкових умовах господарювання на мові Excel VBA (Visual Basic for Application), систему показників для оцінки економічного розвитку регіону у розрізі шести блоків, що характеризують різні аспекти життєдіяльності регіону згідно з парадигмами „регіон-ринок” і „регіон-соціум”, розробку системи показників економічного потенціалу територіальної громади на принципах сценарного підходу, удосконалення методики дослідження структурних зрушень у обсязі ВВП за допомогою індексного методу та методичних підходів щодо комплексного аналізу структуроутворюючих факторів економічного розвитку відповідно до удосконаленої сутності категорії „регіон” та поведінки центральних і регіональних органів влади, а також бізнесу з метою виявлення напрямів впливу новітніх регіональних і глобальних чинників на його рівень.

3. Прикладний аспект дослідження включає результати дослідження та пропозиції щодо методів оцінки ефекту та ефективності господарської діяльності регіону; структури і структурних зрушень ВВП України в основних цінах за видами економічної діяльності; пофакторного аналізу ВВП України в основних цінах за видами економічної діяльності за рахунок динаміки таких чинників, як: фондовіддача, фондоозброєність праці, середньорічна кількість найманих працівників, питома вага ВДВ у загальному випуску продукції; динаміки індексу цінового випередження та індексу обсягу продукції промисловості України; комплексного аналізу розвитку малого бізнесу і підприємництва, - промисловості, - агросектору, - ринку праці, інвестиційних переваг і інноваційного розвитку в регіональному аспекті; визначення позитивних і негативних тенденцій розвитку чинників економічного розвитку регіону та розробку пропозицій і механізмів підвищення їх рівня; оцінювання розвитку підприємництва, промисловості, агросектору, ринку праці, інвестиційної привабливості, інноваційного розвитку, економічного розвитку регіонів України за допомогою інтегральних індексів, їх групування за такими рівнями, як: дуже низький, низький, середній, високий і дуже високий; комбінаційних групувань регіонів України за зведеним інтегральним індексом економічного розвитку та окремо за груповими інтегральними індексами розвитку підприємництва, промисловості, агросектору, ринку праці, інвестиційних переваг і інноваційного розвитку; - за частковими інтегральними індексами індустріалізації, промислового виробництва і економічної ефективності промисловості; - за частковими інтегральними індексами індустріалізації, промислового виробництва і ступеню та особливостей адаптації промислового виробництва до ринкових умов функціонування; - за частковими інтегральними індексами споживчого та кредитного ринків, а також інфраструктури ринків регіону; - за частковими інтегральними індексами інноваційного потенціалу, інноваційного виробництва і впровадження інноваційних розробок у промисловість регіону; - за частковими інтегральними індексами рівня зайнятості, освітнього потенціалу і ефективності діяльності державних служб зайнятості; - за середньорічною вартістю основних фондів та фондовіддачею у промисловості регіону; - за темпами зростання (зниження) валового регіонального продукту та кількості безробітних за методологією МОП.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Уманець Т.В. Регіональний економічний розвиток України: теоретичні основи управління, інтегральна оцінка, діагностика: Монографія / Тетяна Василівна Уманець. - Донецьк: „ВІК”, 2007. - 340 с. (19,4 д.а.).

Брошури:

2. Розвиток підприємств-суб'єктів підприємницької діяльності в Одеській області у 2005 році // Економічна доповідь / [Уманець Т.В., Лучакова Т.О., Черненко А.Х., Валюх Н.М., Орнатовська Р.П., Кочура С.І.]. - Одеса: Головне управління статистики в Одеській області, 2006, № 04-07/161 від 10.08.2006р. - 33 с. (1,4 д.а.). (Особистий внесок здобувача: проведено аналіз розвитку підприємств-суб'єктів підприємницької діяльності в Одеській області у 2005 році, надано висновки і розроблено пропозиції щодо поліпшення стану підприємців - 0,3 д.а.).

3. Розвиток малого підприємництва в Одеській області у 2005 році //Економічна доповідь / [Уманець Т.В., Лучакова Т.О., Клименко О.М., Гончарова С.М., Малиновська Л.С., Махрова Н.І.]. - Одеса: Головне управління статистики в Одеській області, 2006, № 04-07/149 від 30.06.2006р. - 41 с. (1,7 д.а.). (Особистий внесок здобувача: проведено аналіз розвитку малого бізнесу в Одеській області у 2005 році, виявлено тенденції, надано висновки і розроблено пропозиції щодо розвитку малого бізнесу - 0,3 д.а.).

4. Уманець Т.В. Методика розрахунку індексів економічного розвитку регіонів /Уманець Т.В., Підгорний А.З. - Одеса: ОДЕУ, 2005. - 44 с. (2,8 д.а.). (Особистий внесок здобувача: розроблено загальну схему побудови інтегрального індексу економічного розвитку регіону, систему показників економічного розвитку регіону та джерела інформації, наведено приклад розрахунку групового інтегрального індексу розвитку підприємництва регіону - одного з аспектів життєдіяльності регіону на прикладі Одеської області - 2,7 д.а.).

5. Розвиток малого підприємництва в Одеській області у 2006 році //Економічна доповідь / [Уманець Т.В., Ольвінська Ю.Ю., Лучакова Т.О., Клименко О.М., Жусь Т.В., Махрова Н І.]. - Одеса: Головне управління статистики в Одеській області, 2007, № 04-07/101 від 27.06.2007р. - 49 с. (1,9 д.а.). (Особистий внесок здобувача: проведено аналіз розвитку малого бізнесу в Одеській області у 2006 році, виявлено тенденції, надано висновки і розроблено пропозиції щодо розвитку малого бізнесу - 0,3 д.а.).

6. Розвиток підприємств-суб'єктів підприємницької діяльності в Одеській області у 2006 році //Економічна доповідь / [Уманець Т.В., Ольвінська Ю.Ю., Лучакова Т.О., Черненко А.Х., Валюх Н.М., Віннік Л.Б., Кочура С.І.]. - Одеса: Головне управління статистики в Одеській області, 2007, № 04-07/139 від 26.09.2007р. - 35 с. (1,7 д.а.). (Особистий внесок здобувача: проведено аналіз розвитку підприємств-суб'єктів підприємницької діяльності в Одеській області у 2006 році, надано висновки і розроблено пропозиції щодо поліпшення стану підприємців - 0,3 д.а.).

Статті у наукових фахових виданнях:

7. Уманець Т.В. Оцінювання рівня регіонального розвитку промисловості // Вісник технологічного університету Поділля: Наук. журнал. - Ч. 1. - Т. 2. ”Економічні науки”. - Хмельницький, 2004. - С. 150-154 (0,5 д.а.).

8. Уманець Т.В. Поняття суті управлінської категорії „регіон” і її типи в умовах трансформації структури господарства України // Статистика України: Наук. журнал. - К.: Держкомстат, 2004. - № 4 (27). - С. 83-90 (0,5 д.а.).

9. Ахламов А.Г., Уманець Т.В. Регіональні виміри впливу глобалізації на трудові ресурси // Вісник економічної науки України: Наук. журнал. - Донецьк: ІЕН НАН України, 2005. - № 1 (7). - С. 18-21 (0,5 д.а.). (Особистий внесок здобувача: удосконалено змістовне тлумачення суті процесу глобалізації і досліджено в історичному аспекті його розвиток та основні форми прояву, обґрунтовано тісний зв'язок глобалізації з регіоналізацією світової економіки - 0,4 д.а.).

10. Уманець Т.В. Методологія управління ефективністю роботи підприємства // Вісник технологічного університету Поділля: Наук. журнал. - Хмельницький, 2005. - № 5. - Ч. 2. - Т. 2 (71). - С. 24-32 ( 1,0 д.а.).

11. Уманець Т.В. Проблеми оцінювання рівня розвитку промисловості на регіональному рівні // Економіка промисловості: Наук. журнал. - Донецьк: ІЕН НАН України, 2005. - № 4. - С. 68-74 (0,6 д.а.).

12. Уманець Т.В. Сучасний стан розвитку промисловості України: регіональний аспект // Вісник ДонДУЕТ: Наук. журнал. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. - № 4(28). - С. 77-85 (0,9 д.а.).

13. Уманець Т.В. Методологічні аспекти управління економічним розвитком регіону //Регіональна економіка: Науково-практичний журнал. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2006. - № 1 (39). - С. 22-35 (0,9 д.а.).

14. Уманець Т.В. Оцінка інвестиційної привабливості регіону за допомогою інтегральних індексів // Економіка і прогнозування: Наук.-аналіт. журнал. - К.: Інститут економіки та прогнозування НАН України, 2006. - №4. - С. 133-145 (0,9 д.а.).

15. Уманець Т.В. Інтегральні індикатори економічного розвитку регіонів України: методичний аспект // Економіка розвитку: Наук. журнал. - Харків, ХНЕУ, 2006. - № 2(38). - С. 30-36 ( 0,9 д.а.).

16. Уманець Т.В. Неоднорідність інвестиційного простору України: регіональний аспект // Вісник технологічного університету Поділля: Наук. журнал. Економічні науки. - Том 3. - Хмельницький, 2006. - С. 85-92 (0,9 д.а.).

17. Уманець Т.В. Інформаційно-аналітична база регіонального управління: сучасний стан та перспективи розвитку // Економіка України: Політико-економічний журнал. - К.: Вид-во „Преса України”, 2007. - № 8 (549). - С. 39-45 ( 0,5 д.а.).

18. Уманець Т.В. Становлення та розвиток малого підприємництва Одещини // Вісник технологічного університету Поділля: Наук. журнал. Економічні науки. - № 4. Том 2. - Хмельницький, 2007. - С. 101-110 (1,4 д.а.).

19. Уманець Т.В. Стратегія розвитку банківської системи в умовах ринкових перетворень // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць. - № 8. - Ч. 1. - Одеса: ОДЕУ, 2001. - С. 178-181 (0,4 д.а.).

20. Уманець Т.В. Економіко-статистичний аналіз стану і діяльності комерційних банків // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць. - № 10. - Одеса: ОДЕУ, 2001. - С. 289-290 (0,3 д.а.).

21. Уманець Т.В. Кредитний ринок України і деякі методичні аспекти аналізу кредитної діяльності комерційних банків // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць. - № 12. - Одеса: ОДЕУ, 2002. - С. 258-260 (0,5 д.а.).

22. Уманець Т.В. Статистичні методи як інструмент при розробці техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проекту підприємства //Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць. - № 13. - Одеса: ОДЕУ, 2002. - С. 426-430 (0,5 д.а.).

23. Уманець Т.В. Методи оцінки ефекту та ефективності соціально-економічного розвитку регіону // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць. - № 15. - Одеса: ОДЕУ, 2003. - С. 295-299 (0,4 д.а.).

24. Ахламов А.Г., Бадзим О.С., Уманець Т.В. Становлення кредитного ринку України та його вплив на розвиток економіки держави // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць. - № 14. - Одеса: ОДЕУ, 2002. - С.7-11 (0,5 д.а.).(Особистий внесок здобувача: виявлено основні тенденції становлення кредитного ринку України та його вплив на розвиток економіки держави, розроблено рекомендації щодо удосконалення кредитного ринку - 0,35 д.а.).

25. Уманець Т.В. Регіональні особливості становлення і розвитку ринку праці України // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. Вип. 193: том П. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 435-445 (0,6 д.а.).

26. Уманець Т.В. Реструктуризація регіонального ринку праці: проблеми та результати дослідження // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць. - № 16. - Одеса: ОДЕУ, 2004. - С. 307-317 (0,5 д.а.).

27. Уманець Т.В. Основні аспекти регіонального аналізу економічного розвитку з питань управління трудовими ресурсами // Вісник УДУВГП: Зб. наук. праць. - Рівне: УДУВГП, 2004. - С. 423-430 (0,5 д.а.).

28. Уманець Т.В. Розвиток малого бізнесу та підприємництва в Україні: регіональний аспект // Вісник Львівської державної фінансової академії: Зб. наук. статей. Економічні науки. - Львів: Львівська державна фінансова академія, 2005. - № 7. - С. 213-217 (0,5 д.а.).

29. Уманець Т.В. Комплексна оцінка розвитку малого бізнесу та підприємництва на регіональному рівні // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць. - № 19. - Одеса: ОДЕУ, 2005. - С. 324-329 (0,5 д.а.).

30. Уманець Т.В. Деякі питання моделювання та управління фінансовою діяльністю підприємства // Фінансовий механізм державного управління економікою України: Зб. наук. праць Донецького державного університету управління. Т. УП. Вип. 73. - Серія „Державне управління”. - Донецьк: ДонДУУ, 2006. - С.257-269 (0,5 д.а.).

31. Уманець Т.В. Удосконалення механізмів стратегічного управління соціально-економічним розвитком регіону // Теорія та практика державного управління: Зб. наук. праць. Випуск 2 (14). - Харків, ХарРІ НАДУ, 2006. - С. 104-110 (0,5 д.а.).

32. Уманець Т.В. Комплексна оцінка розвитку ринку праці: методично-регіональний аспект // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: Сб. науч. тр. В 3-х т. Т. 2. / Отв. ред. Амоша А.И. [и др.]. - Донецк: НАН Украины, Ин-т экономики промышленности, 2006. - С. 52-59 (0,4 д.а.).

33. Уманець Т.В. Зайнятість і ринок праці в Україні: проблеми та обмеження // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування: Зб. наук. праць. Економіка. Частина 1. Випуск 4 (36). - Рівно: НУВГП, 2006. - С. 366-378 (0,7 д.а.).

34. Уманець Т.В. Удосконалення методології оцінювання соціально-економічного розвитку регіону // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць. - № 1 (31). - Харків: ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2007. - С. 134-142 (0,5 д.а.).

35. Уманець Т.В. Методичні аспекти дослідження попиту на працю з урахуванням реальних витрат робочого часу // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. - Т. 1. - Ч. П. - К.: КНЕУ, 2007. - С. 854-861 (0,5 д.а.). - (Спец. вип. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики).

36. Уманець Т.В. Моніторинг інноваційного розвитку регіону за допомогою інтегральних індексів // Соціальні та економічні проблеми розвитку України, регіону та підприємства: Зб. наук. праць Донецького державного університету управління. Т. VШ. Вип. 84. - Серія „Економіка”. - Донецьк, ДонДУУ, 2006. - С. 293-302 (0,5 д.а.).

37. Уманець Т.В. Методологічно-теоретичні підходи до оцінки економічного розвитку регіону // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць. - № 27. - Одеса: ОДЕУ, 2007. - С. 341-349 (0,7 д.а.).

Тези доповідей та матеріали конференцій:

38. Уманець Т.В., Миколайчук М.М. Тенденції розвитку ринку праці - основні аспекти регіонального аналізу економічного розвитку з питань управління трудовими ресурсами // Кадрове супроводження регіональних перетворень: Зб. матеріалів наук.-практ. конф., 18.04.2002р., Одеса. - Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002. - С. 97-106 (0,5 д.а.). (Особистий внесок здобувача: досліджено основні тенденції розвитку ринку праці на прикладі Одеської області, виявлено позитивні і негативні зрушення - 0,4 д.а.).

39. Уманець Т.В. Вплив банківської системи на інвестиційну діяльність в Україні // Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації: Матер. щорічної наук.-практ. конф., 24.11.2004р., Одеса. У 2- х томах. Т. 1. - Одеса: ОРІДУ НАДУ при Президентові України. - С. 93-96 (0,1 д.а.).

40. Уманець Т.В., Осадчук С.В. Актуальні проблеми податкової системи України та шляхи її удосконалення // Розвиток фінансово-кредитної системи України в умовах ринкових трансформацій: Зб. П Всеукраїнської наук.-практ. конф., 14-15 жовтня 2004р., Вінниця. - Вінниця: ВІЕ ТАНГ, 2004. - С. 78-84 (0,4 д.а.). (Особистий внесок здобувача: виявлено негативні риси існуючої податкової системи України, надано пропозиції щодо вдосконалення діючої податкової системи - 0,2 д.а.).

41. Уманець Т.В. Питання інформаційного забезпечення та оцінювання розвитку промисловості: регіональний аспект // Економічні проблеми промислового розвитку в Україні: Тези доп. і повід. Всеукр. наук.-практ. конф., 19-20 травня 2005р., Донецьк / Відп. ред. О.І.Амоша. - Донецьк: НАН України, Інститут економіки промисловості, 2005. - С. 330-333 (0,2 д.а.).

42. Уманець Т.В. Комплексна оцінка виробничого потенціалу промисловості Одеської області // Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування: сучасний стан та перспективи регіонального розвитку: Матер. щорічної наук.-практ. конф., 18.10.2005 р., Одеса. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. - С.164-168 (0,2 д.а.).

43. Уманець Т.В. Проблеми удосконалення інформаційної бази в державному регулюванні економікою // Сучасні проблеми управління: Матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 29-30 листопада 2005р., Київ. - Київ: „Політехніка”, 2005. - С. 171-172 (0,1 д.а.).

44. Уманець Т.В. Інформаційно-аналітична база регіонального управління //Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження: Матер. щорічної загальноінстит. наук.-практ. конф., 31 жовтня 2006р., Одеса. - Одеса: ОРІДУ НАДУ при Президентові України, 2006. - С.111-120 (0,1 д.а.).

45. Уманець Т.В. Вдосконалення механізмів та методів стратегічного розвитку на регіональному рівні // Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні. Матер. Міжнар. наук.-практ. конф., 20 січня 2006р., Львів. Частина 2. - Львів: ЛРІДУ НАДУ при Президентові України, 2006. - С. 260-265 (0,4 д.а.).

46. Ахламов А.Г., Уманець Т.В. Методологічні проблеми щодо формування стратегій розвитку регіонів // Стратегічний розвиток регіону - економічне зростання та інтеграція: Матер. ХУ Міжнар. наук.-практ. конф., 11-12 травня 2006 р., Чернівці. Ч. 1. - Чернівці, 2006р. - С. 103-107 (0,1 д.а.). (Особистий внесок здобувача: виявлено проблеми щодо формування стратегії розвитку регіонів, обґрунтовано необхідність при формуванні регіональних стратегій розвитку здійснювати оцінку соціальних ризиків „поляризованого” розвитку регіону - 0,05 д.а.).

47. Уманець Т.В. Стратегічні пріоритети регіональної політики України // Формування та реалізація стратегії сталого економічного розвитку регіону: Матер. щорічної наук.-практ. конф., 26 травня 2006р., Одеса. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. - С. 106-109 (0,1 д. а.).

48. Уманець Т.В., Пінчук Г.В. Сучасні методики розрахунку податкового навантаження та напрямки їх удосконалення // Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки: Матер. УІ Міжнар. наук.-практ. конф., 24 листопада 2006 р., Донецьк. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. - С. 390-392(0,2 д. а.). (Особистий внесок здобувача: виявлено недоліки методики розрахунку податкового навантаження і запропоновано напрями їх усунення - 0,1 д. а.).

49. Уманець Т.В., Ольвінська Ю.О. Моніторинг розвитку малого бізнесу та підприємництва регіону за допомогою інтегральних індексів // Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення: Матер. Ш Міжнар. наук.-практ. конф., 4-6 жовтня 2007р., Ялта. Том 1. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2007. - С. 189-193 (0,3 д. а.). (Особистий внесок здобувача: розроблено методику оцінки рівня розвитку малого бізнесу та підприємництва у регіоні за допомогою інтегральних індексів - 0,2 д.а.).

50. Ахламов А.Г., Уманець Т.В. Оцінка сучасних тенденцій інноваційного механізму розвитку: загальноукраїнський і регіональний виміри // Инновационная модель развития промышленного региона: проекты, управление, результаты: Матер. П Междунар. научно-практ. конф., 26-27 квітня 2006р., Донецьк. - Донецк: ДонДУУ, 2007. - С. 15-19. (0,3 д. а.). (Особистий внесок здобувача: досліджено основні тенденції інноваційного розвитку в регіональному аспекті, надано пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування механізму інноваційного розвитку регіону - 0,2 д.а.).

51. Уманець Т.В. Податкова система України: нові підходи до вирішення старих проблем // Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки: Матер. УІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 23 листопада 2007 р., Донецьк. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2007. - 410 с. - С. 41-45 (0,3 д. а.). (Особистий внесок здобувача: проаналізовано і виявлено недоліки податкової системи України у сучасних умовах - 0,2 д.а.).

52. Уманець Т.В. Економічний потенціал територіальної громади // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: Матер. щорічної Міжнар. наук.-практ. конф., 31 жовтня 2007 р., Одеса. Т. 2. - Одеса: ОРІДУ НАДУ при Президентові України, 2007. - С. 121-124 (0,1 д. а.).

Размещено на Allbest.ru