Відтворення робочих місць підприємства як чинник продуктивної зайнятості

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА"

УДК 331.101.6

Спеціальність 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

кандидата економічних наук

ВІДТВОРЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ЧИННИК ПРОДУКТИВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ

ВЕРБА

ДЕНИС ВОЛОДИМИРОВИЧ

Київ

2008

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана на кафедрі управління персоналом та економіки праці ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор

Савченко Василь Антонович,

ДВНЗ "Київський національний економічний університет", професор кафедри управління персоналом та економіки праці

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Рудченко Олександр Юрійович,

Науково-дослідний економічний інститут,

завідувач відділу регуляторної політики і реформування

відносин власності

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник

Покрищук Валерій Олександрович

Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення

Мінпраці України і НАН України,

завідувач відділу прогнозування ринку праці і політики зайнятості населення

Захист дисертації відбудеться 15 січня о 16_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.006.03 ДВНЗ "Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана" за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги, 54/1, ауд. 203

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ "Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана" за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, ауд. 601.

Автореферат розісланий 15 грудня 2008 р.

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради,

д.е.н., професор Решетнікова І.Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процеси адаптації підприємства до динаміки макроекономічної ситуації, ринкової кон`юнктури, державного регулювання впливають на зайнятість працюючих через зміни в системі робочих місць. Отже, дослідження закономірностей відтворення системи робочих місць підприємства є необхідною передумовою розуміння рушійних сил і чинників розвитку зайнятості його працівників.

В роботах вітчизняних і російських дослідників Н.В Анішиної, І.К.Бондар, В.С.Васильченка, О.А. Грішнової, О.С.Ємельянова, Т.А.Заяць, С.П. Калініної, Л.Г. Колєшні, Е.М. Лібанової, І.А. Малмигіна, Ю.М. Маршавіна, В.В.Онікієнка, В.М. Петюха, І.Л. Петрової, В.О. Покрищука, О.Ю. Рудченка, В.А. Савченка, Г.Е. Слєзінгера, М.В. Шаленко, Л.С.Шевченко, Р.А.Яковлєва та інших проблеми створення робочих місць розглядаються в контексті досягнення повної та продуктивної зайнятості, збалансованості попиту і пропозиції на ринку праці, вдосконалення державної політики зайнятості. Західні науковці Р.Аткінсон, Дж. Бігель, Дж. Л. Ріггс досліджували процеси відтворення робочих місць підприємства в контексті пошуку резервів підвищення продуктивності праці, А. Алчіан, Дж.Лонг, Р. Дж. Еренберг, Р. С. Сміт, - циклічних коливань рівня зайнятості та взаємодії попиту і пропозиції на ринку праці. При цьому вплив відтворення робочих місць на зайнятість, особливо його мікроекономічні аспекти, досліджені ще недостатньо. Зазначене обумовило актуальність вибраної теми, об`єкта та предмета дослідження, обґрунтування мети і завдань дисертаційної роботи.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати дисертаційної роботи знайшли відображення в науково-дослідних роботах НДІ праці і зайнятості населення Мінпраці України і НАН України. Зокрема, "Комплексний аналіз та прогнозування тенденцій у створенні робочих місць в Україні" (номер державної реєстрації 0104U003996), де особисто автором досліджені функціональні залежності між обсягами та структурою капіталовкладень і масштабами створення робочих місць у вітчизняній економіці; "Розробка організаційно-економічного механізму державного регулювання процесів створення нових робочих місць в Україні" (номер державної реєстрації 0105U003914), де автором досліджені процеси, що опосередковують зв`язок між створенням робочих місць і динамікою показників повноти і продуктивності зайнятості; "Створення нових робочих місць на перспективний період на основі інноваційної моделі розвитку" (номер державної реєстрації 0107U005654), де особисто автором розроблені пропозиції щодо вдосконалення державного регулювання створення робочих місць.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій щодо вдосконалення регулювання відтворення системи робочих місць підприємства як чинника продуктивної зайнятості.

Для досягнення мети в роботі поставлено та вирішено такі науково-прикладні завдання:

- сформульовано визначення "робочого місця" як облікової одиниці для оцінки масштабів сфери докладання праці та достатніх ознак створення робочого місця;

- вдосконалено методичні принципи оцінки строків існування робочого місця та узгодженості функціонування системи робочих місць із параметрами використання праці робітників;

- обґрунтовано закономірності відтворення системи робочих місць і сформовано методичні принципи регулювання його впливу на зайнятість;

- визначено домінуючі тенденції відтворення системи робочих місць вітчизняних підприємств і здійснено типізацію цих процесів, обґрунтовано можливості підвищення збалансованості кількості, структури робочих місць і параметрів їх використання із чисельністю, структурою та обсягами фонду робочого часу робітників;

- розроблено методичне забезпечення планування збалансованого відтворення зайнятості робітників і системи робочих місць підприємства;

- вдосконалено пріоритети та принципи надання державної підтримки створенню робочих місць на ґрунті поглиблення розуміння передумов позитивного впливу відтворення системи робочих місць підприємства на масштаби зайнятості й продуктивність праці.

Об`єктом дослідження є процеси забезпечення ефективного відтворення системи робочих місць і зайнятості на вітчизняних підприємствах в сучасних умовах господарювання.

Предметом дослідження є теоретичні засади і прикладне методичне забезпечення планування та державного регулювання відтворення системи робочих місць вітчизняних підприємств як чинника продуктивної зайнятості населення.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою проведених досліджень стали мікроекономічні моделі, що розглядають підприємство як виробничу функцію і як систему контрактів, понятійний апарат і принципи дослідження зайнятості, розроблені вітчизняними та закордонними науковцями. У дисертації використано загальнонаукові (сходження від абстрактного до конкретного, структурно-функціональний, узагальнення та порівняльного аналізу) і спеціальні методи. Зокрема, для оцінки впливу процесів відтворення системи робочих місць на масштаби сфери докладання праці обстежених підприємств і продуктивність праці їх персоналу використовувались методи факторного аналізу; для типізації процесів відтворення робочих місць - методи групування і дисперсійного аналізу, що дозволили визначити типові параметри відтворення системи робочих місць обстежених підприємств; для поглиблення розуміння передумов позитивного впливу відтворення системи робочих місць підприємства на масштаби зайнятості та продуктивність праці - методи кореляційного аналізу і групування, що забезпечили обґрунтований вибір показників господарської діяльності, розміри яких безпосередньо пов`язані з параметрами відтворення системи робочих місць.

Теоретичною та інформаційною базою дослідження стали нормативно-правові акти, статистична звітність обстежених підприємств, статистичні видання Державного комітету статистики України, офіційні матеріали Міністерства праці та соціальної політики України, періодичні наукові видання, монографії вітчизняних і зарубіжних авторів, матеріали досліджень, проведених за участю автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому

вперше:

- розроблено теоретичні засади використання показника пропорційності обсягів витрат праці робітників і витрат часу роботи обладнання та устаткування робочих місць для планування таких обсягів створення фізичних робочих місць і залучення додаткової робочої сили, що забезпечують їх збалансоване відтворення;

удосконалено:

- методичні положення щодо визначення робочого місця і принципи обліку та аналізу руху робочих місць на підприємстві, зокрема, розроблено визначення робочого місця як сукупності організаційно-технічних передумов реалізації трудового потенціалу особи, що відповідає сучасній парадигмі розуміння відносин зайнятості та створює єдину методологічну базу для формування визначень фізичного і економічного робочого місця;

- методичні підходи щодо обліку створених робочих місць, які передбачають оцінку обсягів створення робочих місць за кількістю організаційно відокремлених комплексів трудових операцій, що протягом зміни чи значної частини її тривалості мають виконуватись одним працівником, завдяки чому підвищується універсальність обліку робочих місць;

набули подальшого розвитку:

- методичні принципи оцінки впливу відтворення системи робочих місць на зайнятість персоналу підприємства, з використанням двохетапної моделі зв`язку відтворення системи робочих місць і зайнятості, яка дозволила визначити два періодично змінювані напрями впливу параметрів відтворення системи робочих місць на зайнятість, врахування яких сприятиме зростанню якості планування створення робочих місць;

- класифікація типів відтворення системи робочих місць, для чого виділено чотири типи відтворення системи робочих місць за характером впливу на зайнятість працівників, що дозволило підвищити відповідність важелів державного сприяння створенню робочих місць потребам вітчизняних підприємств;

- методичні принципи регулювання відтворення системи робочих місць і чисельності працівників підприємства, які виходять з того, що скорочення масштабів сфери докладання праці є природною характеристикою для певних етапів відтворювального циклу системи робочих місць підприємства і має оцінюватись залежно від динаміки резервів зростання чисельності зайнятих без створення нових фізичних робочих місць і відношення витрат праці робітників до часу роботи обладнання та устаткування робочих місць (коефіцієнту пропорційності), що дозволило розширити коло підприємств, яким має надаватись державна допомога зі створення робочих місць;

- принципи диференціації масштабів і форм надання державної підтримки створенню робочих місць, які дозволяють врахувати соціально-економічний ефект функціонування робочого місця для вибору форм державного сприяння досягненню повної, продуктивної зайнятості.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені автором процедури та алгоритми аналізу збалансованості кількості, структури і режимів використання робочих місць із чисельністю, структурою та обсягами витрат робочого часу робітників використовуються в діяльності Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (довідка № 42-42.2/1966 від 03.04.2007р.); дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ''Укртрансгаз'' (довідка №3603/5 від 27.03.2007р.); Головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики Київської міської державної адміністрації (довідка № 045-1840 від 04.12.2007р.); Управління політики зайнятості та трудової міграції Міністерства праці і соціальної політики України (довідки про впровадження № 190/022 від 02.12.2004р. та № 190/021 від 02.12.2004р.) і НДІ праці і зайнятості населення Мінпраці України і НАН України (довідка № 05/4 - 339 від 27.06.2008р.), а також в навчальному процесі ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" (довідка від 27.05.08р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертації отримані автором самостійно. Із статей, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях: "Управление занятостью в условиях трансформации экономики Украины" (Київ, 2001), "Науковий потенціал світу" (Дніпропетровськ, 2004р.), "Економіка: проблеми теорії і практики" (Дніпропетровськ, 2005р.), "Економіка України: соціальна аспекти інноваційного розвитку" (Київ, 2007) та "Парадигма соціальної політики України на зламі тисячоліть" (Київ, 2007).

Публікації. Результати дисертації опубліковані у 15 наукових працях загальним обсягом 9,0 д.а., з яких 7,8 д.а. належить особисто дисертанту, в тому числі дві - в колективних монографіях, 10 статей у фахових виданнях (загальний обсяг 5,9 д.а., з яких особисто автору належить 4,9 д.а.), три - в інших наукових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Загальний обсяг роботи 161 стор. В дисертації розміщено 19 таблиць на 27 стор., 6 рисунків на 6 стор., два додатки на 7 стор. Вона складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел на 12 стор., який містить 151 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, виділено недостатньо досліджені аспекти впливу створення робочих місць на зайнятість, визначено мету, завдання, об`єкт, предмет і методи дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості щодо їх апробації.

У розділі 1 "Теоретичні засади відтворення системи робочих місць підприємства як основи продуктивної зайнятості" розкрито значення категорії "робоче місце" в понятійному апараті економіки праці, сформульовано ознаки створення робочого місця; вдосконалено підходи до визначення строків існування робочого місця та оцінки узгодженості масштабів і структури системи робочих місць із обсягами та структурою витрат праці робітників.

Робоче місце запропоновано розглядати як сукупність організаційно-технічних передумов реалізації трудового потенціалу індивіда, що створює єдину методичну базу для обліку фізичних і економічних робочих місць, теоретичне підґрунтя включення обліку робочих місць в систему управління працею на підприємстві.

Фізичне робоче місце запропоновано визначати як сукупність технічних передумов реалізації трудового потенціалу індивіда, або сукупність засобів праці, призначених для тривалого (значно більшого за час обороту обігового капіталу підприємства) забезпечення виконання зумовлених виробничими потребами, технологією та формами організації виробництва трудових функцій. В такому разі основою обліку робочих місць буде наявність засобів праці, що призначені для створення матеріальних умов праці одного працівника. Якщо виходити з організаційних умов докладання праці, то отримаємо визначення економічного робочого місця - сукупність організаційно-технічних умов реалізації трудового потенціалу індивіда, або наявність зумовленої виробничою потребою, обраними підприємством технологією та організацією виробництва сталої сукупності трудових операцій, що на постійній основні виконуються одним працівником. Тоді вихідним моментом для обліку робочого місця може бути лише комплекс трудових операцій, а основою оцінки кількості робочих місць - трудомісткість виробничої програми та фонд робочого часу працівника.

Достатньою ознакою створення робочого місця, яка дозволяє розширити сферу застосування методів обліку робочих місць, порівняно із орієнтованими на визначення робочого місця за сукупністю засобів праці, призначених для приведення в дію одним працівником є включення до складу виробничих функцій трудового колективу нового комплексу трудових операцій, що протягом зміни, або значної частини її тривалості виконуються одним робітником і зумовило зміни чисельності, або професійно-кваліфікаційного складу трудового колективу.

Для визначення тривалості існування робочого місця запропоновано ідентифікувати робоче місце за комплексом трудових операцій, що на ньому виконуються, а не за незмінністю технічних і технологічних принципів, що утворюють основу обладнання та устаткування робочого місця. Переваги цього методичного положення зумовлені такими чинниками: по-перше, наявністю формальних ознак, за якими можна фіксувати зміну набору трудових операцій, що можуть виконуватись на робочому місці, коли поширений у вітчизняній літературі принцип визначення тривалості існування робочого місця ("принципове оновлення технологічних процесів та техніки") не дозволяє визначити формальні ознаки такого оновлення; по-друге, придатністю запропонованого підходу для визначення строку служби робочих місць, що не оснащені стаціонарним обладнанням і устаткуванням (робочі місця ручної праці, робітників з інструментом), а також робочих місць із нестандартною організацією зайнятості (робочі місця надомників, робочі місця працівників із власним інструментом тощо); по-третє, його придатністю для визначення строку існування робочих місць, що не належать безпосередньо до "технологічного ядра" системи робочих місць підприємства.

Для оцінки масштабів сфери докладання праці доцільно використовувати показники кількості економічних робочих місць та кількості економічних робочих місць в еквіваленті повного використання. Це дозволяє враховувати ті чинники динаміки масштабів сфери докладання праці, що не зумовлені кількістю фізичних робочих місць та плановим коефіцієнтом змінності їх використання. Так, зменшення масштабів цілозмінних втрат робочого часу, підвищення рівня завантаження обладнання робочих місць, досягнуте за рахунок скорочення втрат робочого часу робітників, зумовить, за інших рівних умов, збільшення середньої за період кількості економічних робочих місць в еквіваленті повного використання, а зростання внутрішньозмінних втрат робочого часу робітників, зменшення завантаження обладнання протягом зміни, збільшення цілозмінних неявок, зумовлюють зменшення цього показника.

Визначено співвідношення термінів "система робочих місць" і "сфера застосування праці". Оскільки система робочих місць розглядається як сукупність лише організаційно-технічних передумов реалізації зайнятості, то термін "сфера докладання праці" матиме більш широке значення. Сфера докладання праці характеризує як сукупність організаційно-технічних умов реалізації зайнятості населення, так і соціально-економічних умов реалізації зайнятості. Це означає, що параметри розподілу і перерозподілу національного доходу, політики оплати праці, принципи її диференціації, принципи та форми реалізації державної політики зайнятості є характеристиками "сфери прикладання праці", але виходять за межі категорії "система робочих місць". Остання охоплює лише сукупність організаційно-технічних умов трудової діяльності населення країни чи персоналу підприємства і характеризує закономірності комбінування окремих факторів виробництва для досягнення максимальної, для певного технологічного горизонту, економічної ефективності. Також, закономірності оновлення таких комбінацій в умовах формування нової технологічної детермінанти виробничої функції. Соціальна складова відтворення виробництва не охоплюється категорією "система робочих місць".

В межах удосконалення методичного забезпечення узгодженого регулювання відтворення масштабів системи робочих місць і чисельності робітників запропоновано новий показник співвідношення між технологічною трудомісткістю одиниці продукції підприємства і питомими витратами часу роботи обладнання та устаткування робочих місць (коефіцієнт пропорційності - Кп). Він може використовуватись як індикатор рівня організації праці та узгодженості параметрів функціонування системи робочих місць із параметрами використання праці робітників. Динаміка цього коефіцієнту є важливою ознакою етапів життєвого циклу системи робочих місць, врахування специфіки яких є необхідним для ефективного управління розвитком зайнятості.

У розділі 2 "Аналіз відтворення системи робочих місць як чинника зайнятості на підприємствах м. Києва" сформовано систему показників для оцінки масштабів зайнятості та впливу на неї параметрів відтворення системи робочих місць підприємства, здійснено типізацію відтворення системи робочих місць обстежених підприємств, проведено факторний аналіз динаміки масштабів сфери докладання праці обстежених підприємств та визначено важливі закономірності взаємодії відтворення системи робочих місць і чисельності працівників підприємства.

Показники обсягів створення робочих місць, що використовуються для оцінки розвитку зайнятості в національній економіці (регіоні) мають врахувати соціально-економічний ефект від функціонування робочих місць, створених на підприємствах із різним організаційно-технічним рівнем. Для цього можна структурувати всі створені робочі місця за такими ознаками: середня заробітна плата на підприємстві; масштаби його інноваційної діяльності; залежно від створення робочого місця у процесі запровадження інновацій, освоєння інвестицій чи зміни лише організаційних параметрів виробництва. Також доцільно поширити державні заходи регулювання відтворення робочих місць на підприємства, система робочих місць яких перебуває на етапі скорочення, і які вирішують завдання поліпшення структури системи робочих місць і підвищення соціально-економічного ефекту їх функціонування.

ВИСНОВКИ

В дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове розв`язання наукового завдання, щодо вдосконалення теоретичних підходів і методичного інструментарію визначення мікроекономічних закономірностей формування та використання потенціалу розширення продуктивної зайнятості. Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Найбільш адекватні вітчизняним умовам господарювання методичні основи для обліку кількості та аналізу руху робочих місць створюються якщо, по-перше, прийняти в якості вихідного моменту існування робочого місця комплекс трудових операцій, що на ньому виконуються; по-друге, тлумачити робоче місце як сукупність організаційно-технічних передумов реалізації трудового потенціалу індивіда, що відповідає сучасній концепції відносин зайнятості.

2. Поліпшенню організації праці на вітчизняних підприємствах сприятиме запровадження показників, що характеризують узгодженість кількості та параметрів використання робочих місць із чисельністю і режимами праці робітників. Для забезпечення збалансованості відтворення системи робочих місць і чисельності робітників підприємств слід враховувати очікувану динаміку відношення витрат праці робітників до витрат часу роботи обладнання та устаткування робочих місць, сформовані в обліковому періоді резерви зростання численності зайнятих без створення фізичних робочих місць та очікуваний рівень використання потенціалу системи робочих місць підприємства щодо зростання продуктивності праці.

3. Новим пріоритетом державної підтримки створенню робочих місць щодо великих і середніх промислових підприємств має стати підвищення соціально-економічного ефекту функціонування системи робочих місць підприємства. У вітчизняних умовах це може досягатись за рахунок поліпшення структури системи робочих місць підприємств без зростання її масштабів і використання потенціалу наявних робочих місць щодо розширення зайнятості.

4. Для дослідження розвитку сфери докладання праці підприємств запропонована двохетапна модель впливу відтворення робочих місць на зайнятість персоналу. Згідно цієї моделі на першому етапі поліпшення технічного рівня та виробничого потенціалу системи робочих місць супроводжується погіршенням її організаційного рівня - наявний потенціал системи робочих місць щодо зростання масштабів зайнятості та продуктивності праці використовується меншою мірою. На другому етапі, за стабілізації технічного рівня системи робочих місць відбувається поступова адаптація організаційних параметрів зайнятості робітників до вимог нової техніки, поліпшення показників збалансованості витрат праці робітників і часу роботи обладнання робочих місць, поліпшення використання потенціалу системи робочих місць підприємства щодо розширення зайнятості та зростання продуктивності праці.

Наведене принципово важливо для розуміння наслідків і визначення пріоритетів державного регулювання відтворення системи робочих місць підприємств: на першому етапі мають домінувати заходи компенсації скорочення попиту на працю за рахунок розвитку самозайнятості, на другому - сприяння швидкому заповненню вакансій та підвищення збалансованості професійно-кваліфікаційних параметрів попиту і пропозиції на ринку праці.

5. Вибір завдань і форм державного регулювання створення робочих місць має враховувати тип відтворення системи робочих місць підприємства, який пропонується визначати залежно від надлишку кількості створених робочих місць над кількістю ліквідованих і зміни обсягів резервів зростарня чисельності зайнятих без створення фізичних робочих місць.

6. У вітчизняних умовах, мікроекономічний аспект компенсаційних ефектів виявляється недостатнім, щоб інноваційна та інвестиційна діяльність підприємств супроводжувалась розширенням їх сфери докладання праці. Проте інституційні чинники (сукупність управлінських традицій і спрямованість державного регулювання) зумовлюють уповільнення процесів скорочення масштабів сфери докладання праці порівняно із вимогами економічної доцільності. Тому важливо поширити сферу впливу державного регулювання створення робочих місць на підприємства, що скорочують масштаби системи робочих місць, поліпшуючи її структуру.

7. Доцільно доповнити використання галузевого чи регіонального принципу диференціації масштабів і форм державної підтримки створенню робочих місць врахуванням соціально-економічного ефекту від функціонування робочого місця та характеру заходів, необхідних для його створення (заохоченню підлягає створення робочих місць, що поліпшують структуру системи робочих місць національної економіки).

8. Пропонується удосконалити методичне забезпечення розрахунку цільових (планових) і контрольних показників діяльності державних центрів зайнятості, використовуючи спеціальні зважувальні коефіцієнти, які відбиватимуть співвідношення середньої тривалості існування робочого місця в різних сферах і видах економічної діяльності, відношення питомих інвестиційних витрат на створення робочого місця до середніх питомих інвестиційних витрат у певному виді економічної діяльності, відношення середньої зарплати на підприємстві, де створене робоче місце, до середньої заробітної плати на підприємствах виду економічної діяльності, або відношення середніх розмірів трудових доходів за різними статусами зайнятості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В колективних монографіях:

1. Проблемні питання праці та соціальної політики /[Папієв М.М., Кір`янТ.М., Верба Д.В. та ін.]; за ред. М.М. Папієва, Т.М. Кір`ян. - К.: Міністерство праці та соціальної політики України, НАН України та НДІ праці і зайнятості населення, 2003. - С.144 - 160. (автору належать підрозділи 4.4 "Оцінка сучасного стану зайнятості і створення робочих місць для працевлаштування молоді" і 4.5 "Шляхи удосконалення механізму стимулювання до створення робочих місць для працевлаштування молоді" загальним обсягом 1,5 д.а.).

2. Економіка України: соціальні аспекти інноваційної моделі розвитку. Колективна монографія. /[Беседін В.Ф., Музиченко А.С., Верба Д.В. та ін.]; за ред. В.Ф. Беседіна, А.С. Музиченко - К.: НДЕІ, 2007. - 548с. (автору належить пункт 4.15 "Відтворення системи робочих місць як чинник динаміки продуктивності праці вітчизняних підприємств" обсягом 0,5 д.а.).

У наукових фахових виданнях:

3. Верба. Д.В. Пропозиції щодо визначення галузевих пріоритетів надання державної підтримки створенню робочих місць / Д.В. Верба // Україна: аспекти праці. - 2001. - № 5. - С. 21 - 25. - 0,5 д.а.

4. Верба Д.В. Вдосконалення державного регулювання зайнятості молоді / Н.В. Анішина, Д.В. Верба // Україна: аспекти праці. - 2003. - №4. - С. 14 - 22. - 0,52 д.а. (автором запропоновано організаційно-економічний механізм стимулювання роботодавців до створення робочих місць для працевлаштування молоді, що становить 0,26 д.а.).

5. Верба Д.В. Пропозиції щодо вдосконалення системи характеристик зайнятості населення / Д.В. Верба //Україна: аспекти праці. - 2004. - №1. - С. 20 - 28. - 0,5 д.а.

6. Верба Д.В. Факторний аналіз динаміки обсягів створення робочих місць у 2001 - 2003 рр. / Д.В. Верба // Україна: аспекти праці. - 2004.- №8. - С. 6 - 14. - 0,5 д.а.

7. Верба Д.В. Прогнозування обсягів створення робочих місць / Д.В. Верба //Економіка: проблеми теорії і практики: збірник наукових праць Випуск 197: В 5 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 654 - 658. - 0,4 д.а.

8. Верба Д.В. Аналіз впливу створення робочих місць на динаміку продуктивності праці в економіці України протягом 2001 - 2003 рр. / Д.В.Верба // Статистика України. - 2005. - №2 (29). - С. 36 - 42. - 0,9 д.а.

9. Верба Д.В. Дослідження диференціації параметрів господарської діяльності підприємств із різною інноваційною активністю / Д.В. Верба, О.В.Терещенко // Економіка і держава. - 2006. - №5. - С. 60-64. - 0,6 д.а. (особисто автором здійснено групування обстежених підприємств за рівнем інноваційної активності і проведено аналіз зв`язку між характеристиками господарської діяльності і показниками інноваційної активності, що становить 0,42 д.а.).

10. Верба Д.В. Визначення характеристик господарської діяльності, притаманних підприємствам з інтенсивним типом відтворення системи робочих місць / Д.В. Верба // Україна: аспекти праці. - 2007. - №4. - С. 31 - 39. - 0,55 д.а.

11. Верба Д.В. Відтворення системи робочих місць як чинник масштабів сфери докладання праці на промислових підприємствах м. Києва / Д.В.Верба, О.В. Терещенко // Економіка і держава. - 2007. - №5. - С. 77-85. - 0,95 д.а. (особисто автором досліджено зв`язки між показниками руху робочих місць і динаміки зайнятості, що становить 0,63 д.а.)

12. Верба Д.В. Передумови і напрями державного регулювання створення робочих місць / Н.В. Анішина, Д.В. Верба // Україна: аспекти праці. - 2008. - №5. - С. 25 - 32. - 0,5 д.а. (особисто автором запропоновано напрями вдосконалення та методичне забезпечення державного регулювання створення робочих місць, що становить 0,25 д.а.)

В інших виданнях:

13. Верба Д.В. Побудова функції залежності річної кількості створених робочих місць від обсягів чистих інвестицій в основний капітал за допомогою економетричних методів / Д.В. Верба // Управление занятостью в условиях трансформации экономики Украины. - приложение № 1 (16) к научному журналу "Персонал". - 2001. - № 5 (65). - С. 51 - 54. - 0,5 д.а.

14. Верба Д.В. Розрахунок чисельності робітників для обслуговування обладнання з високим фізичним зносом / Д.В. Верба, О.В. Терещенко // Справочник экономиста. - 2006. - № 3 (27). - С. 68 - 71. - 0,7 д.а. (особисто автором запропоновано методику врахування фізичного зносу обладнання для планування витрат праці на його обслуговування, що становить 0,5 д.а.)

15. Верба Д.В. Сучасні тенденції відтворення системи робочих місць в економіці України / Д.В. Верба // Науковий потенціал світу 2004: матеріали І міжнародної науково-практичної конференції. Том 13. Управління трудовими ресурсами. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 17 - 18. - 0,1 д.а.

АНОТАЦІЯ

Верба Д.В. Відтворення робочих місць підприємства як чинник продуктивної зайнятості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", Київ, 2008.

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних основ і методичного інструментарію дослідження і регулювання відтворення системи робочих місць підприємства як основи продуктивної зайнятості населення. Розроблено двохетапну модель впливу відтворення системи робочих місць на зайнятість працівників підприємства. Запропоновано типізацію процесів відтворення системи робочих місць підприємства за ознакою впливу на передумови розширення продуктивної зайнятості. Апробовано інструментарій планування узгодженого відтворення масштабів системи робочих місць підприємства і чисельності працівників. Розраховано економічно обґрунтовану кількість фізичних робочих місць обстежених підприємств. Визначено принципи корегування планових показників з праці для використання наявного потенціалу системи робочих місць підприємства щодо розширення продуктивної зайнятості. Удосконалено пріоритети державного регулювання створення робочих місць як важливого елементу активної політики зайнятості населення.

Ключові слова: робоче місце, система робочих місць, створення робочих місць, сфера докладання праці, витрати праці, розширення сфери докладання праці, пріоритети державного регулювання.

АННОТАЦИЯ

Верба Д.В. Воспроизводство рабочих мест предприятия как фактор продуктивной занятости. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07 - Демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - "ГВУЗ Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана", Киев, 2008.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методологических основ и методического инструментария исследования и регулирования воспроизводства рабочих мест предприятия как основы продуктивной занятости населения. Предложено авторское определение рабочего места как совокупности организационно-технических условий реализации трудового потенциала индивида. Определен достаточный признак создания рабочего места - дополнение состава производственных функций трудового коллектива новым комплексом трудовых операций, который на протяжении смены или значительной части ее продолжительности выполняется одним работником, что приводит к изменению численности или профессионально-квалификационного состава трудового коллектива. К достаточным признакам создания физического рабочего места автором отнесены введение в эксплуатацию нового комплекса средств труда, ориентированного на приведение в действие одним работником и применение нового распределения трудоемкости сменного задания между его исполнителями, приведшее к изменению численности или профессионально-квалификационного состава исполнителей. Разработана двухэтапная модель влияния воспроизводства рабочих мест на занятость работников предприятия. Она предполагает, что на первом этапе интенсивное обновление организационно-технических параметров системы рабочих мест предприятия обусловливает разбалансирование количества и параметров использования рабочих мест с численностью и режимами труда рабочих. На втором этапе, при сравнительно стабильных организационно-технических параметрах системы рабочих мест предприятия, достигается сбалансированность системы рабочих мест с численностью и затратами времени рабочих. Предложена типизация процессов воспроизводства системы рабочих мест предприятия по признаку влияния на предпосылки расширения продуктивной занятости. Выделены четыре типа воспроизводства системы рабочих мест предприятия. Первый характеризуется увеличением численности занятых при сокращении резервов ее роста без создания физических рабочих мест. Второй предполагает увеличение численности работников при росте резервов расширения занятости без создания физических рабочих мест. Третий - сокращение численности работников при уменьшении резервов расширения занятости без создания физических рабочих мест. Четвертый характеризуется сокращением численности занятых при росте резервов расширения занятых без создания физических рабочих мест. Апробирован инструментарий планирования согласованного воспроизводства масштабов системы рабочих мест и численности работников, который включает такие показатели: отношение темпа роста средней продолжительности эксплуатации оборудования рабочего места к темпу роста средних затрат рабочего времени работника за базовый период; отношение темпа роста совокупных затрат времени работы оборудования рабочих мест к темпу технологической трудоемкости; отношение прироста численности работников к превышению количества созданных рабочих мест над количеством ликвидированных; изменение соотношения численности работников и количества физических рабочих мест. Определено экономически обоснованное количество физических рабочих мест на обследованных предприятиях. Предложены принципы корректировки плановых показателей использования труда для реализации потенциала системы рабочих мест предприятия по расширению продуктивной занятости работников. Усовершенствованы приоритеты государственного регулирования создания рабочих мест как важного элемента активной политики занятости населения. Дифференциация форм и масштабов государственной поддержки создания рабочих мест по отраслевому и региональному признаку дополнена учетом социально-экономического эффекта от функционирования рабочих мест. Новыми приоритетами государственного регулирования создания рабочих мест должно стать объединение процессов создания рабочих мест с инновационной деятельностью, улучшение структуры системы рабочих мест предприятия. Для обеспечения сопоставимости количества рабочих мест с различным социально-экономическим эффектом функционирования в процессе планирования и оценки деятельности центров занятости предложено использовать коэффициенты взвешивания, в том числе повышающий коэффициент, если рабочее место создается в процессе инвестиционной или инновационной деятельности предприятия, а его функционирование обеспечивает высокий социально-экономический эффект. Предложены показатели, которые отображают соотношение средней продолжительности функционирования рабочего места в секторе наемного труда предприятий и организаций к такой продолжительности в секторе самозанятости; отношение удельных инвестиционных затрат на создание рабочего места предприятия к средним инвестиционным затратам на создание рабочего места по виду экономической деятельности; отношение размеров трудовых доходов на рабочих местах с разными статусами занятости.