Адаптація механізму амортизації основного капіталу підприємств до особливостей перехідної економіки

ОФ більшості підприємств знаходяться у незадовільному стані. Рентабельність підприємств дуже низька або від'ємна. Частка амортизаційних відрахувань в структурі собівартості продукції знаходиться в прямій залежності від ступеню зносу ОФ та рівня використання виробничих потужностей і не виконує функції джерела інвестування відтворення виробничого апарату. амортизаційний промисловий підприємство капітал

У дисертації обґрунтовано, що однією з найістотніших перешкод на шляху динамічного інноваційного розвитку підприємств галузі та економіки України в цілому є недосконалість діючого механізму амортизації ОФ. Всю сукупність недоліків даного механізму умовно можна поділити на дві групи. Перша з них має принциповий, методологічний характер і викликана невідповідністю окремих складових амортизаційної системи економічним реаліям, закономірностям функціонування суб'єктів господарювання та економіки в цілому в умовах переходу на ринкові механізми управління. Друга обумовлена погрішностями законодавчих актів, що визначають амортизаційний механізм, недоопрацюванням окремих законодавчих норм, неоднозначністю їх формулювань, що породжують труднощі застосування цих норм на практиці і конфлікти підприємств з контролюючими органами. Предметом дисертаційного дослідження є виключно проблеми першої групи.

Аналіз діючої в Україні амортизаційній системи свідчить про те, що наявний механізм не дозволяє забезпечити адекватне віддзеркалення вартості ОФ з урахуванням динаміки зовнішньоекономічної ситуації, включаючи такі її складові, як інфляційні процеси і науково-технічний прогрес, накопичення необхідних для відтворення основного капіталу фінансових коштів і їх цільове використання на вказані потреби. При цьому основні причини недосконалості амортизаційної системи криються в неадекватному урахуванні специфіки економіки, що знаходиться на стадії переходу від командно-адміністративних до ринкових методів господарювання.

Світова економічна наука та практика економічно розвинених країн з управління процесами обороту основного капіталу накопичила великий арсенал прийомів і методів, що забезпечують ефективне управління відтворювальними процесами. При цьому ефективність їх застосування зійдеться на чіткому урахуванні природи об'єкту управління і умов ефективної дії вказаних механізмів.

Реформа податкового законодавства України, почата з середини 1990-х років, характеризується істотним, проте вибірковим, несистемним запозиченням окремих складових амортизаційних систем західних країн. На хвилі лібералізації економіки з амортизаційної системи були опущені виключно важливі навіть в умовах розвинених ринкових відносин заходи щодо супроводу і контролю за відтворювальними процесами, що протікають на рівні окремих суб'єктів господарювання та в масштабах національної економіки в цілому, з боку держави. Ціла низка прийомів і методів, запозичених з практики західних країн, не враховують принципову відмінність соціально-економічних умов функціонування і економічної природи вітчизняних підприємств.

Виявлені суперечності та недоліки системи амортизації, діючої в Україні, стали обґрунтуванням актуальності системних досліджень проблеми адаптації амортизаційного механізму до умов перехідного етапу розвитку економіки, заснованих на більш глибокому вивченні специфіки функціонування промислових підприємств і відтворювальної діяльності у сфері обороту основного капіталу і виявленні можливостей і умов застосування тих або інших складових амортизаційного механізму, накопичених світовою наукою і практикою, незалежно від домінуючої в тій або іншій країні моделі економіки.

У другому розділі "Теоретичні основи формування амортизаційного механізму перехідної економіки" уточнено економічну природу ОФ і процесів їх відтворення; проведено системний аналіз амортизаційного механізму як системи та визначено логічну повну сукупність його можливих елементів і компонентів; сформульовано методологічні принципи і розроблено методичний підхід до адаптації амортизаційної системи до реальних умов функціонування економіки.

Як основні обґрунтовуються такі положення теорії відтворення основного капіталу, що розвиваються в дисертації. Це визнання факту різноманіття матеріально-речовинної форми ОФ і об'єктивної необхідності їх детальної класифікації для цілей ефективного управління відтворювальними процесами. При цьому найважливішими класифікаційними ознаками ОФ є характер їх участі у виробничому процесі, матеріально-речовинний склад, характер і темпи фізичного і морального зносу.

Основним фондам властиві об'єктивні процеси, що впливають на їх стан поза волею людей. Це процеси фізичного і морального зносу ОФ, під впливом яких змінюються фізичний стан ОФ і рівень їх корисності для суб'єктів господарювання. Негативні наслідки цих процесів, а також задачі збереження і створення нових конкурентних переваг підприємств є об'єктивною основою відтворювальної діяльності, направленої на підтримку (просте відтворення) і/або поліпшення стану (розширене відтворення) ОФ.

Основними формами простого і розширеного відтворення основних фондів є ремонт (поточний, капітальний і відновний), нове будівництво, розширення діючих підприємств, реконструкція і технічне переозброєння підприємств, модернізація устаткування. В задачах управління процесами відтворення основного капіталу принципове значення має класифікація капітальних вкладень. До найважливіших класифікаційних ознак капітальних витрат відносяться форма відтворення основного капіталу, галузева і територіальна ознаки, склад витрат і вигляд джерел фінансування.

Поняття ОФ є також економічною категорією, тому в теорії відтворення центральне місце займає проблема вартісної оцінки основних фондів і динаміки їх вартості. Цим цілям служать такі поняття як первинна, балансова, відновна і залишкова (ліквідаційна) вартості ОФ. Взаємозв'язки величин вартості зазначених видів визначаються багатьма чинниками як ендогенної для підприємства, так і екзогенної природи. Ключову роль у формуванні цих взаємозв'язків виконує механізм амортизації основного капіталу.

Фундаментальним теоретичним положенням дисертаційної роботи є теза про принципову відмінність процесів зносу і амортизації основного капіталу. Перша група процесів носить об'єктивний, незалежний у своїй основі від волі людей, характер. Процеси амортизації не реалізуються самі по собі, автоматично і відносяться до класу процесів, що повністю організовуваних людиною. Це обумовлює необхідність цілеспрямованої організації всіх складових процесу (та системи) амортизації ОФ.

Принципова відмінність перехідної економіки від економік з розвиненими ринковими відносинами полягає в тому, що недосконалий механізм господарювання перехідної економіки не забезпечує повною мірою організаційно-економічні умови для реалізації корисних, із суспільної точки зору, соціально-економічних інтересів суб'єктів господарювання та елімінації проявів їх негативних устремлінь.

У дисертації висунута і обґрунтована теза про недостатність в умовах перехідної економіки формування амортизаційної системи тільки на базі класифікації основних фондів і необхідність побудови амортизаційної системи перехідних економік на основі сумісної класифікації основних фондів і суб'єктів господарювання. При цьому основними класифікаційними ознаками суб'єктів господарювання мають бути капіталоємність виробництва, масштаби підприємств і їх господарської діяльності, форма власності, рівень безпеки та інші.

У дисертації обґрунтовується необхідність формування амортизаційного механізму як системи, що складається з таких основних підсистем:

підсистеми обліку основного капіталу;

підсистеми нарахування амортизації;

підсистеми накопичення амортизаційних відрахувань;

підсистеми використовування амортизаційних коштів;

підсистеми контролю,

кожна з яких, у свою чергу, складається з простіших, чітко визначених компонентів та елементів.

Структура амортизаційної політики має відповідати типу і виробничо-економічному стану підприємств, структурі їх ОФ, закономірностям і специфіці процесів динаміки стану ОФ, особливостям і тенденціям розвитку макроекономічної ситуації (зовнішньоекономічного середовища підприємств).

Як основний інструмент рішення цієї задачі автором обґрунтовується необхідність застосування методів системного аналізу та, зокрема, морфологічних методів. Відправним пунктом ефективного застосування методів системного аналізу є комплекс методологічних принципів формування амортизаційної системи, що розуміється як сукупність властивостей і загальних вимог як до самої амортизаційної системи, так і до процесу її формування. В дисертації як такі принципи обґрунтовані принципи системності, гнучкості і диференціації, балансу інтересів, принципу розумної достатності державної участі, оптимальності розподілу повноважень, єдності економічного і податкового підходів.

Для формування амортизаційного механізму, адекватного умовам перехідних економік, автором запропоновано використовувати комбінацію методів багатоступінчатого морфологічного ящика і SWOT-аналізу, що дозволяють в комплексі розглянути і проаналізувати можливі поєднання різних компонентів і елементів амортизаційної системи з числа накопичених світовою наукою і практикою, їх відповідність різним виробничо-економічним ситуаціям і вибирати найадекватніші існуючим економічним умовам розвитку.

У третьому розділі "Перехідний механізм амортизації основного капіталу промислових підприємств" дано обґрунтування і наведено опис усіх основних підсистем і елементів амортизаційної системи, адаптованої до умов перехідної економіки, яка базується на єдиній класифікації ОФ і підприємств, а також диференційованому підході до амортизації основного капіталу на підприємствах різного типу.

Класифікації основного капіталу є фундаментом будь-якої амортизаційної системи і мають відображати природу основних фондів, характер їх участі у виробничому процесі, особливості їх життєвого циклу. В дисертації обґрунтовується доцільність єдиної універсальної класифікації основних фондів як основи побудови будь-яких часткових класифікаторів спеціального призначення, включаючи цілі амортизації.

Як основні класифікаційні ознаки визначені матеріально-речовинна структура основних фондів і їх функціональне призначення, галузева приналежність, характеристики техногенної і екологічної безпеки, темпів морального старіння тощо.

Оскільки володіння, використання і розпорядження об'єктами основного капіталу здійснюється на рівні конкретних суб'єктів господарювання, які одночасно є і об'єктами державного регулювання процесів відтворення основного капіталу, у роботі висунута і обґрунтована вимога використання для цілей амортизації сумісної класифікації основних фондів і підприємств. При цьому як основні класифікаційні ознаки суб'єктів господарювання запропоновано розглядати такі ознаки, як розміри підприємства і масштаби їх господарської діяльності, рівень капіталоємності, форма власності, рівень екологічної, техногенної, економічної, соціальної і політичної безпеки з позицій загальнонаціональних інтересів.

На основі вказаної класифікації запропоновано всю сукупність підприємств поділити на три групи: підприємства стратегічного значення, "малі" підприємства, інші підприємства. Відповідно до цього поділу розроблено механізм амортизації основного капіталу, що передбачає диференційований підхід до управління оборотом основного капіталу підприємств кожного типу.

Механізм вільного обороту капіталу пропонується застосовувати до "малих" підприємств, які не мають істотного впливу на загальний стан національної економіки. Для управління відтворювальними процесами на таких підприємствах запропоновано застосовувати максимально спрощений, низько витратний механізм амортизації, що надає максимум свобод підприємству.

Механізм частково регламентованого обороту основного капіталу забезпечує компромісний, проміжний рівень участі держави у відтворювальних процесах підприємств, і також характеризується відносно середнім рівнем витрат на його створення і функціонування. За своїм змістом механізм частково регламентованого обороту основного капіталу в максимальному ступені базується і відповідає досвіду економічно розвинених країн світу, проте містить у собі елементи, що дозволяють врахувати перехідний характер багатьох явищ і процесів української та інших подібних їй перехідних економік.

Ключовим положенням механізму часткової регламентації обороту основного капіталу є положення про амортизаційні фонди і амортизаційні союзи, як основні організаційні механізми накопичення амортизаційних відрахувань і забезпечення контролю за цільовим використовуванням амортизаційних коштів.

Механізм строгої регламентації обороту основного капіталу забезпечує повний контроль держави та призначений для підприємств стратегічного, загальнодержавного значення. За рівнем участі держави в управлінні процесами відтворення основних фондів цей механізм ідентичний тому, що використовувався в умовах центрально-планованих економік. Проте в запропонованій у дисертації модифікації цей механізм у максимально повній мірі враховує природу ринкової економіки і економічну роль держави в ринковій системі господарювання.

Принципово важливою умовою ефективного функціонування пропонованого диференційованого механізму амортизації основного капіталу є моніторинг усіх відтворювальних процесів і обороту основного капіталу в країні, аналіз економічної ситуації, адекватне і своєчасне уточнення сфер застосування кожної з вказаних підсистем амортизаційного механізму.

Висновки

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове рішення науково-прикладного завдання щодо вдосконалення системи амортизації основного капіталу промислових підприємств в умовах перехідного етапу розвитку економіки.

1. На прикладі підприємств-представників плодоовочевої консервної промисловості України автором дисертації показано, що однією з найважливіших причин, перешкоджаючих подоланню таких важких наслідків економічної кризи 1990-х років, як близький до критичного рівень фізичного і морального зносу основних виробничих фондів і неприпустимо низькі темпи оновлення виробничого апарату підприємств галузі, є недосконалість механізму амортизації основного капіталу промислових підприємств.

2. В дисертації автором доведено, що чинне в Україні податкове законодавство, яке регулює процеси амортизації основних фондів, не враховує специфіку перехідного етапу розвитку економіки України; некритично запозичує з досвіду економічно розвинених країн окремі принципи, прийоми і методи регулювання обороту основного капіталу; у ряді випадків вступає в протиріччя з сучасними теоретичними уявленнями економічної теорії про природу і спонукальні мотиви діяльності суб'єктів економіки в економіках з різним інституційним устроєм; не забезпечує необхідні умови для ефективного здійснення активної амортизаційної політики промисловими підприємствами і адекватного макроекономічній ситуації, що складається, оновлення виробничого апарату.

3. Автор в роботі довів, що реформування амортизаційної системи в Україні, починаючи з середини 1990-х років, пішло за шляхом запозичення з систем західних країн лише тих положень, які в явній формі декларують лібералізацію процесу формування і проведення амортизаційної політики на рівні підприємств, надаючи підприємствам значну господарську самостійність у рішенні більшості питань, пов'язаних з амортизацією основних фондів. При цьому з поля зору випали багато заходів державного регулювання обороту основного капіталу, а також обов'язкові умови ефективного застосування запозичених елементів амортизаційного механізму, складових з ними єдине ціле.

4. В ході аналізу встановлено, що в сучасній науковій літературі основні дискусії розгорнені щодо важливих, але порівняно другорядних питань амортизаційної політики, таких як суперечності податкової та економічної концепцій амортизації, вибір найефективніших методів нарахування амортизації, оптимальних норм амортизації, методів стимулювання прискореної амортизації і т. ін. У той же час істотно менше уваги приділяється глибинним причинам низької ефективності діючої в країні амортизаційної системи, пов'язаним з її невідповідністю характеру перехідної економіки.

5. Автором дисертації продемонстровано, що чинним в Україні податковим законодавством по суті ігноруються особливості мотивації суб'єктів господарювання, властиві економікам перехідного періоду, фінансово-економічні, макроекономічні і політичні умови функціонування підприємств у кризові і посткризові періоди розвитку. Усунення цієї суперечності є ключовим напрямом вдосконалення амортизаційної системи.

6. У дисертації обґрунтована необхідність розгляду даної проблеми з системних позицій, що передбачають розгляд як об'єкта дослідження системи "підприємство (процеси відтворення основного капіталу) - амортизаційний механізм", і застосування методів системного аналізу як основного інструмента адаптації амортизаційної системи до умов перехідної економіки.

7. В основу вдосконалення амортизаційної системи в дисертації встановлені сумісна класифікація основних фондів і підприємств як фундамент амортизаційного механізму, а також диференційований підхід до управління процесами відтворення основного капіталу на підприємствах кожної класифікаційної групи. "Обліковою одиницею" системи управління оборотом основного капіталу з позицій держави повинне виступати підприємство певного типу, що має в своєму розпорядженні фонди певного виду.

8. Автором дисертації обґрунтовано, що амортизаційна система повинна включати як обов'язкові компоненти підсистеми обліку основного капіталу, нарахування амортизації, накопичення амортизаційних засобів, використання амортизаційних засобів і контролю за всіма підсистемами амортизаційної системи. При цьому кожна із вказаних підсистем також має строго визначену структуру, обумовлену природою об'єкта і суб'єкта управління процесами обороту основного капіталу.

9. У дисертації як ефективний інструмент рішення поставленої задачі обґрунтовано застосування методу морфологічного ящика, що припускає формування множини альтернативних конструкцій амортизаційного механізму у вигляді морфологічного ящика в розрізі основних компонентів амортизаційної системи, аналізу достоїнств і недоліків усіх можливих варіантів кожного з компонентів і подальшого відбору найпереважніших з них як компонентів загального амортизаційного механізму. Для аналізу альтернатив запропоновано використовувати широко поширений в економічних дослідженнях експертний метод SWOT-аналізу.

10. Здобувач в роботі довів, що використання морфологічних методів синтезу амортизаційного механізму, адекватного перехідним умовам української економіки, повинне базуватися на системі методологічних принципів, дотримання яких зумовлює високу вірогідність досягнення поставлених у роботі цілей. Як основні принципи побудови і функціонування амортизаційного механізму в умовах перехідної економіки в дисертації висунуті принципи системності, диференційованого підходу, балансу інтересів і розумної достатності державної участі.

11. Запропонований у дисертації диференційований механізм амортизації основного капіталу промислових підприємств у сучасних умовах розвитку економіки України передбачає реалізацію таких напрямків і механізмів адаптації амортизаційної системи до специфіки перехідної економіки:

- диференційований підхід до управління процесами відтворення основного капіталу на підприємствах різного типу;

- урахування у типології підприємств видових відмінностей основних фондів і їх структури, значущості підприємств з позиції макроекономічних та інших інтересів держави;

- за мірою зростання ступеня значущості підприємств, з позицій економічної, політичної та інших видів безпеки країни, в амортизаційному механізмі передбачається зростання ступеня деталізації урахування специфіки процесів відтворення основних фондів, участі держави в управлінні відтворювальними процесами і жорсткості контролю з боку держави в здійсненні підприємствами амортизаційної політики.

При цьому на всіх рівнях управління оборотом основного капіталу в ланках економічної системи передбачається збереження високого рівня економічних свобод і самостійності суб'єктів господарювання у формуванні і здійсненні амортизаційної політики, а основний акцент у системі державного регулювання оборотом основного капіталу робиться на поглиблення деталізації обліку і строгості контролю за відтворенням основних фондів.

Публікації за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Ванина Н.Н. Регуляторные возможности механизма налогообложения прибыли в активизации воспроизводственных процессов в промышленности / Н.Н. Ваніна // Труды Одесского политехнического университета: сб. научн. трудов. - Одесса. - 2004. - Т. 3. - С. 31-35.

2. Ваніна Н.М. Механізм амортизації частково регламентованого обігу основного капіталу / Н.М. Ваніна // Вісник соціально-економічних досліджень: зб. наук. праць. - Одеса. - 2006. - Вип. 23. - С. 50-56.

3. Ванина Н.Н. "Переходный" механизм амортизации основного капитала в промышленности / С.К. Харичков, Н.Н. Ванина, А.Б. Алёхин // Вісник Хмельницького університету: зб. наук. праць. - 2006. - Т. 4. Економічні науки, № 4. - С. 27-31. (Особистий внесок здобувача: запропоновано і обґрунтовано ідею диференційованого підходу до формування механізму амортизації основних фондів підприємств в умовах економіки перехідного періоду.)

4. Ванина Н.Н. Морфологический подход к адаптации механизма амортизации основного капитала промышленных предприятий к условиям переходной экономики / Н.Н. Ванина // Держава і право. - 2007. - № 8. - С. 14-21.

5. Ванина Н.Н. Современное состояние воспроизводственных процессов на предприятиях черной металлургии Украины / Н.Н. Ванина // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ. - 2007. - Вип. 225, Т. 1. - С. 237-249.

Тези доповідей: