Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

Механізм економічного співробітництва україни з країнами MENA

Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини

Юсеф Мохаммад Муса Брігіт

Донецьк - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародних економічних відносин Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор

Голіков Артур Павлович,

Харківський національний університет

імені В.Н. Каразіна,

завідувач кафедри міжнародних

економічних відносин

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Гончаров Валентин Миколайович, Луганський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри економіки праці та соціально-трудових відносин; світовий економічний україна

кандидат економічних наук, доцент Волощенко Лариса Михайлівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри фінансів.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасних умовах розвитку світової економіки спостерігається поступовий розвиток масштабів міжнародних відносин країн, що впливає на необхідність вироблення нового підходу до дослідження взаємодії національних економік. Сучасний період розвитку світового господарства характеризується збільшенням масштабів міжнародного кругообігу суспільного продукту і стрімким розширенням міжнародних економічних зв'язків країн.

В результаті вищезазначених процесів країни стають учасниками складної системи міжнародних економічних відносин, які динамічно розвиваються в умовах глобалізації світогосподарських процесів, створюючи широкі можливості для прискореного розвитку національних економік. Відбувається розширення географії міжнародної економічної взаємодії, рух факторів виробництва відбувається в різних видах і формах, що зумовлює необхідність дослідження механізмів міжнародної економічної співпраці, їх складових і тенденцій розвитку в сучасних умовах.

Дослідженню питань розвитку міжнародного економічного співробітництва і регіональної економічної співпраці присвячено праці відомих вітчизняних вчених: В.Андрійчука, В.Будкіна, Л.Волощенко, В.Гончарова, Б.Губського, А.Кредісова, Д.Лук'яненка, Ю.Макогона, Н.Мікули, А.Мокія, В.Новицького, С.Писаренко. А.Поручника, І.Пузанова, А.Румянцева, М.Румянцева, Г.Савіної, А.Філіпенка, О.Сохацької, Г.Черніченка, І.Школи, О.Шниркова, М.Янковського та ін.; а також зарубіжних науковців: Б.Балаша, Дж. Данінга, М.Кіндлебергера, П.Кругмана, В.Леонт'єва, Дж. Мілля, Б.Оліна, М.Портера, Д.Рікардо, А.Ругмана, П.Самуельсона, А.Сміта, Г.Спенсера, Я.Тінбергена, Е.Хекшера та ін.

Разом з тим, недостатньо дослідженими залишаються питання розбудови міжнародного економічного співробітництва між окремими країнами і регіонами світу - зокрема, між країнами Середнього Сходу та Північної Африки і Україною.

Вищезазначене обумовило вибір теми дисертаційної роботи, визначення мети і постановку задач дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи кафедри міжнародних економічних відносин Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна “Державне регулювання об'єктивно обумовлених процесів відкритої економіки України в умовах глобалізації” (номер держреєстрації 0106U005827), в рамках якої запропоновано методику використання кількісного структурного аналізу для оцінки геоекономічної стратегії країн в умовах глобалізації.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розвиток теоретико-методологічних основ і розробка науково-практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму міжнародного співробітництва України і країн MENA.

Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:

– дослідити теоретико-методологічні основи розвитку світової економіки;

– дослідити теоретичні основи співробітництва національних економік;

– проаналізувати особливості розвитку країн Середнього Сходу і Північної Африки у світовій економічній системі;

– здійснити аналіз соціально-економічного розвитку країн MENA;

– дослідити стан взаємної торгівлі між країнами MENA;

– проаналізувати розвиток зовнішньоекономічних відносин України і країн MENA;

– визначити напрями формування передумов міжнародного економічного співробітництва країн з урахуванням необхідності запобігання загрозам економічних інтересів держав;

– розробити механізм економічного співробітництва України і країн MENA в контексті використання міжнародних конкурентних переваг;

– здійснити економіко-математичне моделювання розвитку країн MENA.

Об'єктом дослідження є розвиток міжнародного економічного співробітництва між Україною і країнами Середнього Сходу та Північної Африки.

Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм міжнародної економічної взаємодії України і країн Середнього Сходу та Північної Африки.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є положення економічної теорії, теорії міжнародної економіки, наукові праці провідних українських і зарубіжних вчених з питань розвитку світової економіки, міжнародної економічної взаємодії країн.

При здійсненні дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: метод теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу (для дослідження теоретико-методологічних основ розвитку світової економіки, теоретичних основ співробітництва національних економік), метод статистичного аналізу (для аналізу взаємної торгівлі країн MENA), методи класифікації, ранжування (для здійснення класифікації країн MENA за рівнем соціального добробуту населення, ранжування країн MENA за ступенем інтенсивності зовнішньої торгівлі з Україною), метод порівняння (для дослідження стану взаємної торгівлі між країнами MENA), метод структурного аналізу (для дослідження структури експорту і імпорту досліджуваних країн), метод економіко-математичного моделювання (для розробки економіко-математичної моделі сталого розвитку економіки країни) та ін.

Інформаційною основою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти та положення міжнародних організацій, країн MENA та України, аналітичні матеріали Світової організації торгівлі, дані державних статистичних органів країн Середнього Сходу та Північної Африки, Держкомстату України, результати власних досліджень автора. .

Наукова новизна отриманих результатів полягає в поглибленні теоретичних засад розвитку міжнародного економічного співробітництва країн і розробці науково-практичних рекомендацій щодо напрямків розбудови міжнародного економічного співробітництва України і країн MENA.

Конкретні наукові результати, які характеризують новизну проведеного дослідження, полягають у такому:

вперше:

запропоновано механізм розвитку економічного співробітництва України і країн MENA, основний акцент в якому зроблено на використанні міжнародних конкурентних переваг досліджуваних країн, що мають бути сформовані на основі визначення спільних цілей міжнародної економічної взаємодії України і країн Середнього Сходу та Північної Африки як передумови забезпечення взаємовигідного співробітництва, використання якого передбачає реформування інституційної і соціальної сфери сфери, сфери інноваційного розвитку, виробничої інфраструктури економік досліджуваних країн;

на основі висновку щодо доцільності розбудови міжнародного економічного співробітництва країн MENA на засадах забезпечення передумов сталого розвитку, розроблено економіко-математичну узагальнену модель сталого розвитку економіки, яка дозволяє довести, що ефект сталого розвитку нівелюватиме негативні впливи економічного розвитку і позитивно впливатиме на темпи економічного зростання країн регіону;

удосконалено:

теоретичні основи розвитку світової економіки, а саме запропоновано авторський підхід до формування передумов розбудови міжнародного економічного співробітництва країн, який базується на дослідженні взаємодії індикаторів соціальної і економічної систем країн (індикаторів навантаження і зворотної реакції), використання яких дозволило у якості передумов розбудови міжнародного економічного співробітництва визначити такі: визначення спрямованості економічних змін як способу підтримання стабільності і динамічності розвитку національних економік; визначення спрямованості інноваційних змін як способу забезпечення конкурентних переваг національних економік; вибір використовуваних технологій відповідно до місцевих умов і наявних джерел енергії, їх спрямованість на підвищення самодостатності економічних систем країн; забезпечення збалансованості економічного розвитку країн і розвитку суспільств, соціумів; гуманізація освіти як рушійної сили гармонізації інтересів людства, суспільства і збагачення держав; скорочення техногенного навантаження на території країн, консолідація на цій основі цілей суспільств і держав; забезпечення соціально-екологічної цілісності економік країн, життєвого простору людства;

отримали подальшого розвитку:

понятійно-категорійний апарат міжнародної економіки, а саме запропоновано під світовою економікою розуміти глобальний механізм економічного співробітництва, основою якого є міжнародне переміщення товарів та послуг, що виробляються національними економіками, які знаходяться в мобільних взаємозв'язках і взаємозалежності та функціонування яких підпорядковане об'єктивним ринковим законам;

теоретичні основи дослідження зовнішньоекономічних відносин національних економік за рахунок визначення останніх через економічний потенціал, який означає сукупну спроможність галузей народного господарства виробляти продукцію та надавати послуги; на основі використання запропонованого розуміння національної економіки здійснено ранжування чинників, що визначають величину економічного потенціалу країн MENA: 1) наявність та рівень кваліфікації трудових ресурсів; 2) наявність сприятливих природних умов і ресурсів; 3) наявність та рівень розвитку виробничих потужностей; 4) рівень розвитку виробничої інфраструктури; 5) ступінь розвитку науки і техніки.

Практичне значення отриманих результатів полягає у визначенні напрямків розбудови механізму економічного співробітництва між країнами MENA та Україною і його складових з урахуванням вимог забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національних економік і взаємовигідності співробітництва країн.

Результати дослідження використано: посольством Держави Палестина в Україні (довідка № UN/02/08 від 14.01.2008 р.) при розбудові палестино-українських відносин; Головним управлінням зовнішніх зв'язків та європейської інтеграції Харківської обласної держадміністрації (довідка № 01-06/ 24 від 15.01.2008 р.,) при оцінці економічного потенціалу та перспектив торгівельно-економічних відносин України, в тому числі Харківської області, із країнами арабського світу; Харківською торгово-промисловою палатою (довідка № 378/ 6301-6 від 07.07. 2008 р.) для визначення та оцінки передумов міжнародного торгівельно-економічного співробітництва підприємств Харківської області з країнами MENA.

Окремі результати проведеного дослідження використовуються на факультеті міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна МОН України при викладанні курсів «Світова економіка» для студентів спеціальності «Міжнародні економічні відносини» та «Географія світового господарства» для студентів спеціальності «Туризм» (довідка від 10.01.2008 р., № 14 /4002).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, що містяться в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях автора.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались і отримали схвалення на науково-практичних конференціях: міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва і ГУАМ» (Донецьк - Лівадія, 2007р.); міжнародній науково-практичній конференції “Євроінтеграційна стратегія України. Реалії та перспективи”(19-20 жовтня 2006 р., Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка); науково-практичній конференції молодих вчених “Актуальні проблеми міжнародних економічних відносин” (23 грудня 2005 р., Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна); VIII міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта - 2004” (7-21 лютого 2005 р., Дніпропетровський національний університет); VI міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми науки і освіти” (30 квітня - 9 травня 2005 р., Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків - Алушта); 2) міжнародній науково-практичній конференції “Регіони України як суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності” (11-13 листопада 2004 р., Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна); міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу - 2004”

(1-15 листопада 2004 р., Дніпропетровський національний університет).

Публікації результатів дослідження. За темою дослідження опубліковано 24 наукових роботи загальним обсягом 12.1 д.а., з яких особисто автору належить 8,9 д.а., у тому числі у наукових фахових виданнях 7 робіт загальним обсягом 4,1 д.а., з яких особисто автору належить 3,1

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури зі 210 найменувань, додатків. Зміст дисертації викладено на 187 сторінках друкованого тексту, включаючи 45 таблиць на 22 сторінці, 26 рисунків на 13 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

В першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження міжнародного економічного співробітництва» досліджено теоретико-методологічні основи розвитку світової економіки, теоретичні основи співробітництва національних економік, проаналізовано особливості розвитку країн Середнього Сходу і Північної Африки у світовій економічній системі.

Розвиток країн світового співтовариства на сучасному етапі характеризується високим динамізмом, розширенням і поглибленням їх господарських зв'язків.

В результаті дослідження теоретико-методологічних основ розвитку світової економіки запропоновано під світовою економікою розуміти глобальний механізм економічного співробітництва, основою якого є міжнародне переміщення товарів та послуг, що виробляються національними економіками, які знаходяться в мобільних взаємозв'язках і взаємозалежності та функціонування яких підпорядковане об'єктивним ринковим законам.

На основі дослідження теоретичних основ співробітництва національних економік як народногосподарських комплексів країн, що характеризуються галузевою і територіальною структурою, системою управління та певними соціально-економічними відносинами, обґрунтовано, що в узагальненому вигляді національну економіку можна представити через економічний потенціал, який означає сукупну спроможність галузей народного господарства виробляти продукцію та надавати послуги. Здійснено ранжування чинників, що визначають величину економічного потенціалу національних господарств: 1) наявність та рівень кваліфікації трудових ресурсів; 2) наявність сприятливих природних умов і ресурсів; 3) наявність та рівень розвитку виробничих потужностей; 4) рівень розвитку виробничої інфраструктури; 5) ступінь розвитку науки і техніки.

При цьому кожна країна характеризується домінуючим соціально-економічним укладом і системою управління народним господарством, на характер яких впливають етнокультурні особливості, які позначаються як на внутрішньоекономічних, так і зовнішньоекономічних відносин країн.

Аналіз особливостей розвитку країн Середнього Сходу і Північної Африки, до яких відповідно до класифікації Світового банку належать Алжир, Лівія, Мавританія, Марокко, Туніс, Єгипет, Сирія, Йорданія, Ліван, Бахрейн, Катар, Кувейт, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія (регіон MENA), у світовій економічній системі дозволив констатувати, що вони, за деяким виключенням, не мають власних резервів для подолання бідності. Високий рівень функціонально неосвіченого населення стримує розвиток виробництва в регіоні (не сприяє зростанню продуктивності праці, спричиняє низький рівень споживання) і зумовлює наявність самовідтворювальної бідності (низький рівень накопичення є результатом бідності і одночасно - причиною її збереження).

У другому розділі «Аналіз економічного співробітництва країн MENA і України» здійснено аналіз соціально-економічного розвитку країн MENA, досліджено стан взаємної торгівлі між даними країнами, проаналізовано розвиток зовнішньоекономічних відносин України і країн MENA.

В результаті аналізу соціально-економічного розвитку країн MENA зроблено такі висновки. На основі аналізу приведеної (нормованої) питомої ваги макроекономічних показників країн MENA в загальносвітових значеннях ВВП, експорту товарів і послуг, чисельності населення, отриманих з використанням методики МВФ, побудовано нормовані тривимірні вектори глобальної конкурентоспроможності. На основі використання запропонованого інтегрально-статистичного показника конкурентоспроможності країн зроблено висновок, що країни MENA мають приблизно однаковий рівень конкурентоспроможності з країнами СНД і значно відстають за даним показником від розвинутих країн (зокрема від країн ЄС-15 - в 7,1 рази). Обґрунтовано, що при оцінці рівня конкурентоспроможності країн мають бути враховані тенденції економічного зростання.

На основі конструювання інтегрального країнового показника соціального добробуту населення здійснено класифікацію країн MENA за рівнем соціального добробуту населення: країни з дуже низьким (Судан), низьким (Ірак), середнім (Марокко, Мавританія, Сирія, Іран, Саудівська Аравія, Оман, Катар, Бахрейн, Ємен), високим (Алжир, Туніс, Лівія, Єгипет, Туреччина, ОАЕ, Кувейт, Йорданія, Ліван), дуже високим (відсутні країни) рівнем соціального добробуту населення, на основі чого побудовано країнову матрицю рівнів середньодушового доходу населення і соціальної нерівності для країн MENA .

На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що конкурентні переваги країн MENA визначаються не наявністю багатих природних ресурсів (перш за все, нафти), а якістю трудового потенціалу за умови забезпечення справедливого розподілу доходів.

В результаті дослідження стану взаємної торгівлі між країнами MENA на основі складання матриць взаємного попарного зовнішньоторгового обороту побудовано усереднену матрицю, аналіз розподілень якої дозволив виділити ядра, що складаються з груп країн, на які припадають максимальні обсяги зовнішньоторгового обороту: 1) Саудівська Аравія, Туреччина, ОАЕ, Іран (22,28%); 2) Саудівська Аравія, Туреччина, ОАЕ (14,13%).

Аналіз обсягів і структури експорту і імпорту країн MENA свідчить про слабку зовнішньоторговельну інтеграцію в регіоні, що пов'язано з орієнтацією країн на зовнішні, по відношенню до регіону MENA, ринки (зокрема, на ринок Європейського Союзу) внаслідок значної неоднорідності країн регіону, що розглядається.

На основі аналізу перших 35 країн - імпортерів продукції з 11 країн MENA отримані розподілення країн за регіонами і регіональними об'єднаннями .

Розвиток зовнішньоекономічних відносин України з країнами Близького Сходу і Північної Африки розпочався після встановлення між ними дипломатичних відносин. Протягом 2000-2003 рр. було укладено 29 базових зовнішньоекономічних угод (на кінець 1999 р. - 9 угод). Найбільш розвинуту договірну базу зовнішньоекономічного співробітництва Україна має із Сирією, Туреччиною, Єгиптом, Лівією, Ліваном, Іраном, Кувейтом.

Перевірка справедливості гравітаційної гіпотези стосовно взаємної торгівлі країн MENA і України свідчить, що дана гіпотеза у досліджуваному випадку підтверджується високою кореляційною залежністю (рис.1), на відміну від взаємної торгівлі в системі країн MENA. Зроблено висновок, що відбувається поступова самоорганізація взаємної торгівлі України з країнами MENA. При цьому зовнішньоторговельний обмін України з досліджуваними країнами відбувається практично в односторонньому порядку: обсяги експорту набагато перевищують обсяги імпорту, що пов'язано виключно із постачанням чорних металів з України в країни MENA (табл. 3).

Таблиця

Структура взаємної торгівлі України з регіоном MENA, %%

	Чорні метали	Хімічна і фармацевти-на промисловість	Машинобудівна, станкобудівна і приладобудівна продукція	Текстильна продукція і взуття	Сільськогосподарська продукція і продовольство	Вся продук-ція
2003 год
Експорт	62,1	13,4	2,1	0,6	12,9	91,1
Імпорт	0,2	24,8	17,8	11,6	18,3	72,7
2004 год
Експорт	60,6	9,7	9,4	0,5	11,8	92,0
Імпорт	0,4	24,2	20,1	9,5	19,0	73,2

Встановлено, що ексклюзивний перелік провідних товарних груп експорту України до країн MENA складається з таких позицій: 1, 4, 15, 27, 28, 31, 38, 40, 72, 81, 83, 88, 90 (за кодами товарних груп). Ексклюзивний перелік провідних товарних груп експорту країн MENA до України є таким: 3, 5, 6, 9, 13, 22, 29, 33, 34, 39, 52, 55, 61, 62, 64, 69, 70, 94 (за кодами товарних груп).

Аналіз зовнішньої торгівлі України із субрегіональними об'єднаннями країн MENA (Магриб -Алжир, Лівія, Мавританія, Марокко, Туніс; Машрик - Єгипет, Сирія, Йорданія, Ліван; GCC - нафтовидобувні країни Ради Співробітництва в зоні Перської Затоки - Бахрейн, Катар, Кувейт, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія) свідчить, що якщо в 1996 р. обсяги зовнішньої торгівлі України з країнами Машрику на порядок перевищували обсяги торгівлі з країнами Магрибу, то після 1997 р. відбулось поступове вирівнювання обсягів торгівлі України з даними субрегіональними угрупованнями. Відповідно до результатів здійсненого прогнозування, до 2013 р. відбудеться повне вирівнювання даної субрегіональної структури торгівлі з невеликим перевищенням зовнішньоторговельного обороту України з Магрибом (рис. 2), що пояснюється тим, що внаслідок нестабільності ситуації в зоні країн Машрику (сирійсько-ліванські протиріччя, зона палестино-ізраїльського конфлікту) останні не можуть повною мірою використати переваги наявності і зручності розташування морських портів.

На основі проведеного аналізу країни MENA розподілено за ступенем інтенсивності зовнішньої торгівлі з Україною в динаміці за 1996-2004 рр. Так, у 2004 р. інтенсивність зовнішньої торгівлі була високою з Туреччиною, Сирією, Алжиром (більше 500 млн. дол. США зовнішньоторговельного товарообороту), середньою - з Іраном, ОАЕ, Єгиптом, Йорданією, Саудівською Аравією, Марокко, Тунісом (від 100 до 500 млн. дол. США); низькою - з Іраком, Ліваном, Суданом, Лівією, Єменом, Оманом, Кувейтом, Катаром, Мавританією, Бахрейном (нижче 100 млн. дол.). При цьому найкращі позиції серед країн MENA у зовнішній торгівлі з Україною займає Туреччина, з якою у 2004р. торгівля відбувалась за 85 товарними позиціями із 96.

Проведений аналіз економічного співробітництва країн MENA і України дозволив визначити перспективи і напрямки розвитку взаємного економічного співробітництва.

В третьому розділі «Механізм економічного співробітництва України і країн MENA» визначено напрями формування передумов розбудови міжнародного економічного співробітництва країн, розроблено механізм розвитку економічного співробітництва України і країн MENA в контексті використання міжнародних конкурентних переваг, здійснено економіко-математичне моделювання сталого розвитку країн MENA.

Міжнародне економічне співробітництво країн має загальносвітовий характер і різною мірою стосується інтересів усіх держав. Разом з тим, як свідчать результати проведеного дослідження, в процесі міжнародних економічних відносин може завдаватись збиток економічним інтересам держав: порушення нормального стану міжнародної торгівлі, створення перепон на шляху міжнародного руху технологій, порушення практики комерційної діяльності та ін.

На основі авторського підходу до визначення напрямів формування передумов розбудови міжнародного економічного співробітництва країн на рівноправних засадах (рис.3) розроблено механізм розвитку економічного співробітництва України і країн MENA, основний акцент в якому зроблено на використанні міжнародних конкурентних переваг досліджуваних суб'єктів МЕВ.

Основними передумовами рівноправного включення країн до системи міжнародного економічного співробітництва слід вважати:

– здатність забезпечувати сталий розвиток національної економіки за допомогою комплексу інституціональних та господарських важелів та гарантувати процес економічного відтворення в суспільстві в контексті міжнародної конкуренції та постійних змін у виробництві;

– наявність ефективних можливостей підтримувати стабільний стан соціально-економічної системи, запобігання тенденціям, які потенційно здатні порушувати макроекономічну рівновагу, погіршувати добробут населення;

– здатність здійснювати науково-технічні розробки, впроваджувати нові технології, інновації, підвищувати освітньо-професійний рівень працівників і населення в цілому.

Обґрунтовано доцільність для країн MENA розбудови міжнародного економічного співробітництва на основі забезпечення передумов сталого розвитку країн регіону за рахунок використання таких важелів: міжнародна торгівля, інвестиції в людський капітал, структура споживання, цінова політика, фінанси, податкові стимули тощо. Доведено, що ефект сталого розвитку нівелюватиме вплив темпів приросту витрат природно-сировинних ресурсів і екстернальних втрат на зміни темпів приросту продуктивності капіталу і як наслідок - позитивно впливатиме на темпи економічного зростання країн.

Розроблено економіко-математичну модель сталого розвитку економіки країни , яка дозволяє розрахувати траєкторію економічного зростання країни в залежності від вихідних умов.

Впровадження результатів проведеного дослідження дозволить забезпечити економічне співробітництво України і країн MENA на основі реформування інституційної сфери і сфери інноваційного розвитку досліджуваних країн, соціальної сфери, розвитку виробничої інфраструктури національних економік.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі вирішено важливу наукову задачу теоретико-методологічного обґрунтування розвитку міжнародної економічної співпраці країн на рівноправних засадах і розробки науково-методичних основ визначення напрямків взаємовигідного економічного співробітництва України і країн Середнього Сходу та Північної Африки

У результаті проведеного дослідження зроблено такі висновки.

1. Виходячи з того, що розвиток світової економіки на сучасному етапі характеризується динамізмом, розширенням і поглибленням господарських зв'язків країн, під світовою економікою запропоновано розуміти глобальний механізм економічного співробітництва, основною якого є міжнародне переміщення товарів та послуг, що виробляються національними економіками, які знаходяться в мобільних взаємозв'язках і взаємозалежності та функціонування яких підпорядковане об'єктивним ринковим законам.

2. Дослідження теоретичних основ співробітництва національних економік дозволило обґрунтувати, що національну економіку доцільно оцінювати з точки зору економічного потенціалу як сукупної спроможності галузей народного господарства виробляти продукцію та надавати послуги. Ранжовано чинники, що визначають величину економічного потенціалу національних господарств: наявність та рівень кваліфікації трудових ресурсів; наявність сприятливих природних умов і ресурсів; наявність та рівень розвитку виробничих потужностей; рівень розвитку виробничої інфраструктури; ступінь розвитку науки і техніки.

3. Встановлено, що країни Середнього Сходу і Північної Африки практично не мають власних резервів для подолання бідності. В регіоні спостерігається низький рівень споживання, відсутність зростання продуктивності праці, низький рівень накопичення, що призводить до явища самовідтворювальної бідності. Основною причиною становища, що склалось, визначено високий рівень функціонально неосвіченого населення.

4. На основі аналізу побудованих нормованих тривимірних векторів глобальної конкурентоспроможності країн MENA, а також на основі використання запропонованого інтегрально-статистичного показника конкурентоспроможності країн зроблено висновок, що рівень конкурентоспроможності країн MENA приблизно дорівнює рівню конкурентоспроможності країн СНД і є значно меншим за розвинуті країни (зокрема, у порівнянні з країнами ЄС-15 він є меншим у 7,1 рази). Доведено, що конкурентні переваги країн MENA визначаються, перш за все, якістю трудового потенціалу.

5. Максимальні обсяги зовнішньоторгового обороту в регіоні MENA припадають на групи країн, що утворюють ядра зовнішньої торгівлі: 1) Саудівська Аравія, Туреччина, ОАЕ, Іран (22,28%); 2) Саудівська Аравія, Туреччина, ОАЕ (14,13%). Разом з тим, внаслідок значної неоднорідності країн в регіоні MENA і їх орієнтації на зовнішні ринки (перш за все, на ринок Європейського Союзу), спостерігається слабка зовнішньоторговельна інтеграція в регіоні.

6. Сприятливі перспективи розвитку зовнішньоекономічних відносин України і країн MENA підтверджуються результатами перевірки гравітаційної гіпотези. За інтенсивністю зовнішньої торгівлі з Україною країни MENA розподілено наступним чином: висока інтенсивність - Туреччина, Сирія, Алжир (більше 500 млн. дол. США зовнішньоторговельного товарообороту), середня - Іран, ОАЕ, Єгипет, Йорданія, Саудівська Аравія, Марокко, Туніс (від 100 до 500 млн. дол. США); низька - Ірак, Ліван, Судан, Лівія, Ємен, Оман, Кувейт, Катар, Мавританія, Бахрейн (нижче 100 млн. дол.). Найкращі позиції у зовнішній торгівлі з Україною серед країн MENA має Туреччина, з якою у 2004 р. торгівля відбувалась за 85 товарними позиціями із 96.

7. Розроблено авторський підхід до визначення напрямів формування передумов розвитку міжнародного економічного співробітництва країн, відповідно до якого у якості передумов розбудови рівноправного міжнародного економічного співробітництва виступають такі: визначення спрямованості економічних змін як способу підтримання стабільності і динамічності розвитку національних економік; визначення спрямованості інноваційних змін як способу забезпечення конкурентних переваг національних економік; вибір використовуваних технологій відповідно до місцевих умов і наявних джерел енергії, їх спрямованість на підвищення самодостатності економічних систем країн; забезпечення збалансованості економічного розвитку країн і розвитку суспільств, соціумів; гуманізація освіти як рушійної сили гармонізації інтересів людства, суспільства і збагачення держав; скорочення техногенного навантаження на території країн, консолідація на цій основі цілей суспільств і держав; забезпечення соціально-екологічної цілісності економік країн, життєвого простору людства.

8. Запропонований механізм розвитку економічного співробітництва України і країн MENA передбачає, що міжнародні конкурентні переваги досліджуваних країн як основа взаємовигідного економічного співробітництва, мають бути сформовані на основі визначення спільних цілей міжнародної економічної взаємодії України і країн Середнього Сходу та Північної Африки, що викликає необхідність реформування інституційної і соціальної сфер, сфери інноваційного розвитку, виробничої інфраструктури економік досліджуваних країн.

9. Обґрунтовано доцільність розбудови міжнародного економічного співробітництва країн Середнього Сходу та Північної Африки на основі забезпечення передумов сталого розвитку національних економік, що нівелюватиме вплив темпів приросту витрат природно-сировинних ресурсів і екстернальних втрат на зміни темпів приросту продуктивності капіталу і як наслідок - позитивно впливатиме на темпи економічного зростання країн.

10. Розроблено економіко-математичну модель сталого розвитку економіки країни, яка дозволяє розрахувати траєкторію економічного розвитку країни в залежності від вихідних умов, і враховує вплив таких важелів забезпечення передумов сталого розвитку країн регіону: міжнародна торгівля, інвестиції в людський капітал, структура споживання, цінова політика, фінанси, податкові стимули тощо

Публікації автора за темою дисертації

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Бригит Юсеф М.М. Проверка справедливости гравитационной гипотезы на примере взаимной торговли стран Среднего Востока и Северной Африки и Украины // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. Сборник научных трудов. - Донецк - Свиштов, 2007. - Т.1. - С.218-223 (0,4 д.а.).

2. Юсеф М М Бригит. Зарождение и эволюция понятий: Ближний и Средний Восток, Магриб и Машрик, MENA // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (економічна серія). - 2006. - №719. - С.301-306 (0,6 д.а.).

3. Бригит Юсеф. Украина и Страны MENA: Внешняя торговля и перспективы её развития // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Вип.61. - Ч.20. - 2006. - С.50-60 (1,0 д.а.).

4. Бригит Юсеф. Матричный анализ взаимной торговли стран Среднего Востока и Северной Африки // Економіка розвитку. - 2005. - № 4(36) - С.38-41. (0,4 д.а.).

5. Бригит Юсеф, Московкин В.М. Индикаторы мирового развития на примере стран Среднего Востока и Северной Африки // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (економічна серія). - 2004. - №634. - С. 263-266 (0,6/0,3 д.а.).

Особистий внесок здобувача: розраховано кількісні показники індикаторів світового розвитку країн Середнього Сходу та Північної Африки.

6. Московкин В.М., Бригит Юсеф. Предпосылки для активизации арабо-украинских внешнеэкономических связей и меры по их реализации // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць Вип.53. - Ч.2. - К., 2005. - С.211-215 (0,5/0,2 д.а.)

Особистий внесок здобувача: визначено перелік заходів щодо активізації арабо-українських відносин.

7. Московкин В.М., Бригит Юсеф, Тюпа Д.И. Матрично-аналитический инструментарий для изучения развития договорно-правовой базы двухстороннего внешнеэкономического сотрудничества: (на примере Украины и Стран Среднего Востока и Северной Африки) // Актуальні проблеми економiки, 2005. - №.11(53). - С. 85-93 (0,6/0,2 д.а.).

Особистий внесок здобувача: здыйснено аналіз договірно-правовий бази України і Країн Середнього Сходу та Північної Африки.

Публікації в інших виданнях:

8. Голиков А.П., Юсеф М. М. Бригит. Ближний и Средний Восток, Магриб и Машрик как историко-географические регионы // Регион: стратегия і приоритеты, 2006. - №4. - С.92-98 (0,6/0,3 д.а.).

Особистий внесок здобувача: надано порівняльно-описову характеристику розвитку країн регіону

9. Юсеф М М Бригит. Концепции социально-экономического реформирования стран Среднего Востока и Северной Африки // Бизнес - Информ, 2006. - №8. - С.104-108. (0,4 д.а.).

10. Юсеф М.М. Бригит. Проблемы социально-экономического реформирования стран MENA // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Євроінтеграційна стратенія України. Реалії та перспективи» (19-20 жовтня 2006 р.) - Київ, 2006. - С.155-157 (0,2. д.а.).

11. Московкин В.М., Юсеф М М Бригит. Методологические основы глобальной конкурентоспособности (на примере стран MENA и Украины) // Бизнес - Информ, 2006. - №6. - С.10-19 (0,5/0,3 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначено шляхи підвищення конкурентоспроможносты країн MENA.

12. Московкин В.М., Юсеф М М Бригит. Положение стран Среднего Востока и Северной Африки (MENA) в глобализирующемся мире // Бизнес - Информ, 2006. - №7. - С. 10-15 (0,5/0,3 д.а.).

Особистий внесок здобувача: оцінено сучасний стан країн MENA у світогосподарських процесах.

13. Московкин В.М., Бригит Юсеф. Структурный анализ взаимной торговли товарами между Украиной и Странами Среднего Востока и Северной Африки // Бизнес - Информ, 2005. - №9-10. - С.56-68 (0.8/0,4 д.а.).

Особистий внесок здобувача: здійснено кількісний аналіз взаємної торгівлі країн регіону.

14. Бригит Юсеф. История развития договорно-правовой базы внешнеэкономического сотрудничества СССР и УССР со странами Среднего Востока и Северной Африки (1919-1950 гг.) // Бизнес - Информ, 2005. - №1-2. - С.23-29. (0,5 д.а.).

15. Бригит Юсеф. История развития договорно-правовой базы внешнеэкономического сотрудничества СССР и УССР со странами Среднего Востока и Северной Африки (1951-1991 гг.) // Бизнес - Информ, 2005. - №3-4. - С.40-48 (0,8 д.а.).

16. Бригит Юсеф. История развития договорно-правовой базы Внешнеэкономического Сотрудничества СССР и УССР с Арабскими странами Ближнего Востока (50-80-е гг. ХХ в.) // Бизнес - Информ, Харьков: 2005. - №5-6. - С.38-46 (0,6 д.а.).

17. Московкин В.М., Бригит М.М. Юсеф, Хуссейн М.Х. Ямани. Количественная оценка состояния социального благополучия населения стран Среднего Востока и Северной Африки / Бизнес - Информ, 2005. - №7-8.- С.30-36 (0,4/0,2).

Особистий внесок здобувача: проаналізовано розрахункові дані у розрізі окремих країн регіону.

18. Московкин В.М., Бригит Юсеф, Тюпа Д.И. Матрично-аналитический инструментарий для изучения тенденций развития договорно-правовой базы двухстороннего внешнеэкономического сотрудничества: на примере Украины и стран Среднего Востока и Северной Африки // Матеріали VI Міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми науки та освіти» (30 квітня - 9 травня 2005р.). - Алушта, 2005. - С.56-57 (0,2/0,1 д.а.).

Особистий внесок здобувача: підготовка аналітичного матеріалу для визначення тенденцій у розвитку договірно-правової бази торгівельно-економічних відносин країн MENA з Україною.

19. Бригит Юсеф. Динамика развития стран MENA в контексте интеграционных тенденций в мировой экономике // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених «Актуальні проблем міжнародних економічних відносин» (23 грудня 2005 року). - Харків, 2005. - С.13-16 (0,2/0,1 д.а.).

Особистий внесок здобувача: порівняльна характеритсика світових та регіональних інтеграційних процесів.

20. Бригит Юсеф. Индикаторы мирового банка, отвечающие за интеграцию с глобальной экономикой: пример стран Среднего Востока и Северной Африки // Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції «Науковий потенціал світу - 2004» (1-15 листопада 2004р.). - Дніпропетровськ, 2005. - С.9-10 (0,2 д.а.)

21. Бригит Юсеф, Московкин В.М. Социально-экономическое развитие стран Среднего Востока и Северной Африки (индикаторы, классификация и тренды) // Бизнес - Информ, 2004. - №7-8. - С.9-14 (0,5/0,3 д.а.).

Особистий внесок здобувача: проаналізовано тренди соціально-економічного розвитку країн MENA.

22. Московкин В.М., Бригит Юсеф. Научно-технологический потенциал стран Среднего Востока и Северной Африки: межстрановые сравнения и меры по ускорению инновационного развития // Вестник Международного Славянского университета. - Серія Економічні науки. - Харьков: 2004. - Т.7. - №2. - С.21-30 (1,2/0,8 д.а.).

Особистий внесок здобувача: здійснено порівняльний аналіз показників науково-технологічного розвитку країн MENA.

23. Бригит Юсеф. К истории вопроса экономического и технического содействия Советского Союза и Украины развивающимся странам // Матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції «Наука і Освіта 2004» (7-21 лютого 2005 р.). - Дніпропетровськ, 2005. - С.4-6 (0,2 д.а.).

24. Голиков А.П., Головіна С.М., Ракосій О.В., Собода I.С., Брігіт Юсеф. Регіони України як суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Стратегія оптимального розвитку» (11-13 листопада 2004 р.). - Харків, 2004. - С.61-62 (0,2/0,1 д.а.).

Особистий внесок здобувача: визначено регіони України, які підтримують торгівельно-економічні зв'язки із країнами Середнього Сходу і Північної Африки.

АНОТАЦІЯ

Юсеф Мохаммад Муса Брігіт. Механізм економічного співробітництва України з країнами MENA. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2008.

Дисертаційну роботу присвячено розвитку теоретико-методологічних основ і розробці науково-практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму міжнародного співробітництва України і країн MENA.

Досліджено теоретико-методологічні основи розвитку світової економіки, теоретичні основи співробітництва національних економік, проаналізовано особливості розвитку країн Середнього Сходу і Північної Африки у світовій економічній системі.

Здійснено аналіз соціально-економічного розвитку країн MENA, досліджено стан взаємної торгівлі між даними країнами, проаналізовано розвиток зовнішньоекономічних відносин України і країн MENA.

Визначено напрями формування передумов розбудови міжнародного економічного співробітництва країн, розроблено механізм економічного співробітництва України і країн MENA в контексті використання міжнародних конкурентних переваг, здійснено економіко-математичне моделювання сталого розвитку країн MENA.

Ключові слова: міжнародне економічне співробітництво, міжнародна економічна діяльність, країни Середнього Сходу і Північної Африки (MENA), міжнародна конкурентоспроможність.

Юсеф Мохаммад Муса Бригит. Механизм экономического сотрудничества Украины со странами MENA. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2008.

Диссертационная работа посвящена развитию теоретико-методологических основ и разработке научно-практических рекомендаций относительно формирования организационно-экономического механизма международного сотрудничества Украины и стран MENA.

Исследованы теоретико-методологические основы развития мировой экономики, теоретические основы сотрудничества национальных экономик, проанализированы особенности развития стран Среднего Востока и Северной Африки в мировой экономической системе.

Предложено определение понятий «мировая экономика», «национальная экономика». Осуществлено ранжирование факторов, определяющих величину экономического потенциала национальных хозяйств. Определены причины самовоспроизводящейся бедности стран в регионе Среднего Востока и Северной Африки.

Осуществлен анализ социально-экономического развития стран MENA, исследовано состояние взаимной торговли между данными странами, проанализировано развитие внешнеэкономических отношений Украины и стран MENA.

Построены нормированные трехмерные вектора глобальной конкурентоспособности стран MENA. Обосновано, что при оценке уровня конкурентоспособности стран должны быть учтены тенденции экономического роста. Осуществлена классификация стран MENA по уровню социального благосостояния населения. Сделан вывод, что конкурентные преимущества стран MENA определяются качеством трудового потенциала. Осуществлена проверка гравитационной гипотезы относительно взаимной торговли стран MENA и Украины. Страны MENA распределены по степени интенсивности внешней торговли с Украиной в динамике.

Определены направления формирования предпосылок развития международного экономического сотрудничества стран, разработан механизм экономического сотрудничества Украины и стран MENA в контексте использования международных конкурентных преимуществ, осуществлено экономико-математическое моделирование устойчивого развития стран MENA.

Обоснована целесообразность для стран MENA развития международного экономического сотрудничества на основе обеспечения предпосылок устойчивого развития стран региона.

Ключевые слова: международное экономическое сотрудничество, международная экономическая деятельность, страны Среднего Востока и Северной Африки (MENA), международная конкурентоспособность.

Yousef M.M. Brighith. Mechanism of Economic Collaboration of Ukraine With the Countries of MENA. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of Candidate of Economic Sciences after speciality 08.00.02 - World Economy and International Economic Relations. - Donetsk National University of Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2008.

Dissertation is devoted development of theoretical and methodological bases and development of scientific and practical recommendations in relation to forming of organizationally-economic mechanism of international cooperation of Ukraine and countries of MENA.

Explored theoretical and methodological bases of development of world economy, theoretical bases of collaboration of national economies, the features of development of countries of Middle the East and North Africa are analysed in the world economic system.

The analysis of social and economic development of countries of MENA is carried out, explored the state of the mutual shipping between these countries, development of external economic relations of Ukraine and countries of MENA is analysed.

Certainly directions of forming of pre-conditions of alteration of international economic cooperation of countries, the mechanism of economic collaboration of Ukraine and countries of MENA is developed in the context of taking international advantages of competitions, the economical-mathematical design of steady development of countries of MENA is carried out.

Keywords: international economic cooperation, international economic activity, countries of Middle the East and North Africa (MENA), international competitiveness.

Размещено на Allbest.ru

...