Система управління підприємствами торгівлі на засадах інноваційного підходу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний торговельно-економічний університет

УДК 658.87.012

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Система управління підприємствами торгівлі на засадах інноваційного підходу

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження та її зв'язок із науковими програмами, планами, темами науково-дослідних робіт Київського національного торговельно-економічного університету, висвітлено стан дослідження проблеми, подано характеристику об'єкта, предмета й методології дослідження, сформульовано мету і завдання, розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх теоретичне та практичне значення, представлено інформацію про апробацію результатів дисертації та їх публікацію.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади інноваційного підходу до управління підприємством” на основі критичного аналізу праць вітчизняних і зарубіжних науковців, узагальнення та систематизації досвіду інноваційного мислення розглянуто теоретичні засади інноваційних процесів та методологію інноваційного управління; досліджено вплив системних факторів на інноваційну спрямованість розвитку підприємств, сформульовано цілісну сукупність фундаментальних принципів інноваційного підходу до побудови й удосконалення системи управління, окреслено методичний інструментарій оцінювання рівня інноваційного потенціалу підприємства торгівлі. На підставі розгляду існуючих поглядів на розвиток підприємства в сучасних умовах ринкового середовища проаналізовано наукові підходи щодо визначення сутності таких дефініцій, як „інновація”, „інноваційна діяльність”, „інноваційний підхід”, „інноваційний механізм управління”.

Поглиблення ринкових процесів в економіці України визначає необхідність інноваційного підходу до впровадження інновацій, де інновація є кінцевим результатом багатоаспектної і взаємноузгодженої діяльності низки різних організацій (наукових, виробничих, транспортних, торговельних та ін.) у вигляді новітніх конкурентоспроможних технологій (у тому числі й управлінських) та багатоаспектного нового продукту чи послуг, які приводять до кардинальних змін і перехідних процесів, у результаті яких циклічний розвиток субєктів господарювання та суспільства в цілому набуває нової якості. Тому, інноваційна діяльність повинна бути взаємноузгодженою діяльністю всіх учасників господарських відносин з метою виконання довгострокових програм науково-технічного розвитку, яка спрямована на використання та комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок, випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів чи послуг, викликає перехід у розвитку підприємства у нову якість і сприяє еволюції споживача, підприємства та суспільства в цілому.

Автор прийшов до думки, що реалізація на практиці принципів інноваційного підходу вимагає орієнтації торговельних підприємств на оптимізацію інноваційного потенціалу підприємства, який є системою ресурсів і можливостей підприємства, які мають системний і комплексний характер, що створює умови для перехідних процесів не тільки окремих підрозділів, але і всього підприємства як системи на принципово новий, якісний рівень розвитку в життєвому циклі. При цьому система управління підприємством повинна бути відкритою до впровадження інновацій, забезпечувати постійне навчання персоналу і саморозвиток на всіх рівнях взаємозв'язків з навколишнім середовищем та етапах життєвого циклу і мати на меті забезпечення високих темпів інноваційного розвитку, що потребує і відповідного механізму управління.

Сучасні тенденції розвитку торговельних підприємств потребують інноваційного механізму системи управління, як цілісної системи основних елементів, які регулюють процес поетапного управління інноваційною діяльністю для досягнення поставленої мети, зокрема це: елементи державного нормативно-правового регулювання діяльності; ринкові механізми цієї діяльності; внутрішні механізми регулювання окремих аспектів управлінської інноваційної діяльності; система конкретних методів та засобів її здійснення; технологія; принципи та взаємопов'язані засоби їх реалізації; персонал, матеріальні, фінансові, інформаційні ресурси; організаційна культура. У дисертації наголошується, що інноваційний механізм управління підприємством повинен враховувати циклічні та системні перетворення системи управління відповідно до змін фаз життєвого циклу підприємства із урахуванням комплексу системних закономірностей розвитку та принципів управління інноваційним потенціалом.

Таким чином, інноваційний підхід у менеджменті торговельних підприємств дає змогу проникати в сутність закономірностей їх циклічного розвитку та фазових перехідних процесів у нову якість, за рахунок поетапного впровадження інновацій вибирати шлях ефективного розвитку, на основі причинно-системного прогнозування забезпечувати постійне і комплексне спрямування інноваційного розвитку підприємства з багаторівневими взаємно узгодженими динамічними зв'язками у кожній фазі його життєвого циклу. На підставі аналізу й узагальнення основних концепцій інноваційного розвитку підприємств виявлено вплив діалектичних законів та закономірностей на еволюцію систем, у тому числі підприємств, що визначає відповідність: структури підприємства та стратегії його розвитку; стратегії розвитку підприємства стратегії розвитку суспільства; відповідність новітніх технологій продажу менталітету споживача; вибір шляху розвитку (інтенсивного чи екстенсивного).

З огляду на вищенаведене, автором обґрунтовано методичні підходи до аналізу соціально-економічних систем як систем складної природи та механізм міжсистемних причинно-наслідкових взаємодій, що визначає не тільки взаємозв'язки із однорівневими системами (партнерами), але й відповідні багаторівневі прямі та зворотні зв'язки із керованими підсистемами та надсистемою (зовнішнім середовищем).

Грунтуючись на тому, що система управління торговельним підприємством на засадах інноваційного підходу з одного боку, є суб'єктом управління в системі підприємства, а з іншого - об'єктом удосконалення управління інноваційним розвитком із поглибленням як внутрішніх, так і зовнішніх (міжгалузевих) інтеграційних процесів, обґрунтовується необхідність застосування механізму активізації інноваційних процесів, які здійснюються безпосередньо на торговельному підприємстві та зорієнтовані не лише на горизонтальні інтеграційні міжгалузеві процеси (проектант та виробник продукції - транспортна організація - торговельне підприємство - покупець), а й на вертикальні, із урахуванням ефективних прямих та зворотних припчинно-наслідкових зв'язків у системі управління, тобто коли активно працюють інноваційні центри, групи, гуртки якості, які забезпечують здійснення поетапного переходу від ідеї можливого нововведення до її реалізації на підприємстві та дифузії його у надсистему (зовнішнє середовище).

У другому розділі “Дослідження стану системи управління інноваційною діяльністю підприємства” на основі системної методології та принципів інноваційного підходу здійснено аналіз систем управління вибіркової сукупності підприємств торгівлі та уточнено вплив факторів зовнішнього і внутрішнього середовища на їх діяльність. Це є визначальним і для побудови та удосконалення дієвої системи управління підприємством, і для циклічного розвитку підприємства в цілому, що відбувається під постійним впливом багаторівневого спектру факторів як макро-, так і мікросередовища. Останні взаємодіють між собою, утворюючи причинно-наслідкові взаємозв'язки, які стимулюють підприємство до інноваційних перетворень, а саме: технічного вдосконалення торгових та торговельно-технологічних процесів; підготовки персоналу до сприйняття та впровадження інновацій; формування інноваційної інфраструктури підприємств торгівлі відповідно до розвитку ринку (табл.1). Аналіз останніх становить певні труднощі, що пов'язано з високою динамічністю, складністю та невизначеністю зовнішнього середовища, тому автором проведено їх дослідження на 7-ми взаємоузгоджених рівнях розвитку підприємства торгівлі.

Таблиця 1. Система взаємозв'язків факторів зовнішнього та внутрішнього середовища і їх вплив на інноваційний розвиток підприємства торгівлі

Базуючись на даних аналітичної оцінки стану системи управління підприємств торговельної галузі, до основних показників, які характеризують стан, динаміку та рівень інноваційного розвитку, автор включає: витрати підприємства на фінансування науково-технічних робіт; загальний стан забезпеченості основними засобами та їх використання, рівень кваліфікації персоналу, безпосереднє використання торгових площ та матеріально-енергетичних ресурсів. Так, за даними Держкомстату України, витрати на амортизацію в торгівлі становили всього 0,41% від загальних витрат, що в 3 рази менше, ніж витрати на оплату праці. На фінансування науково-технічних робіт витрати становили всього 0,39%. При цьому, зношення основних засобів підприємств України на кінець 2007 р. становить 51,62%. Отже, на сучасному етапі більшість підприємств, у тому числі і торговельної галузі, не планують використання достатньої частки прибутку на інноваційний розвиток.

За результатами анкетування керівників торговельних підприємств встановлено, що серед факторів зовнішнього середовища найбільший вплив на підприємство чинять соціальні фактори (63,1%), фінансово-економічні (59,2%), політичні (37,2%) та торговельно-технологічні (20,9%). Серед внутрішніх факторів - рівень прогресивності торговельно-технологічних процесів, механізації та автоматизації трудомістких процесів, оснащення новітньою технікою (33,2%). У дисертації зроблено висновок, що для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств необхідно нарощувати комплекс інноваційного потенціалу, і, в першу чергу, вдосконалювати „вузькі місця” в ньому, а саме: механізацію й автоматизацію торговельних, технологічних процесів на підприємстві та систему підготовки і перепідготовки персоналу щодо сприйняття ним та впровадження інновацій. Слід зазначити, що кожне підприємство має певні резерви інноваційного потенціалу, що при застосуванні інноваційного механізму управління дозволяє забезпечити досягнення відповідних цілей.

Під час діагностики інноваційного потенціалу підприємства виникає ряд проблем. Одна із них пов'язана із недостатністю необхідної аналітичної інформації. Внаслідок відсутності ефективного механізму статистичного обліку інноваційної діяльності торговельних підприємств різних форм власності. У результаті аналізу існуючих методів оцінювання інноваційного потенціалу підприємства автор дійшов висновку, що жоден із відомих методів не дозволяє адекватно оцінити його інноваційне спрямування. На думку автора, інноваційний розвиток підприємства залежить від цілеспрямованого використання комплексу взаємноузгоджених складових його інноваційного потенціалу, який приведений до графічної схеми із 12-ти базових складових - детермінант, які у своїй сукупності визначають динамічний цикл використання можливостей підприємства торгівлі, що завершується переходом у нову якість: науково-дослідних; ресурсних; планово-аналітичних; технологічних; технічних; комунікативних; організаційних; кадрових; мотиваційних; системи якості; маркетингових; інформаційних.

За результатами проведеного дослідження визначені основні показники інноваційного спрямування діяльності торговельних підприємств. Окрім загальноприйнятих основних показників: рівень механізації і автоматизації торговельно-технологічних процесів; рівень витрат на впровадження нововведень; рівень вдосконалення інформаційних можливостей тощо, пропонуються також рівень підготовки персоналу щодо сприйняття і впровадження нововведень.

На підставі проведеного аналізу визначено пріоритетні напрями удосконалення системи управління торговельним підприємством, насамперед такі, як: визначення ключових напрямів розвитку інноваційного потенціалу, відповідно до яких будується гнучка організаційна структура; визначення політики підприємства за ключовими напрямами інноваційної діяльності і впровадження гнучких систем управління; розроблення інноваційних схем розвитку підприємства; послідовна реструктуризація найменш розвинених операцій у торговельно-технологічних процесах; створення єдиного інформаційного простору впровадження інновацій та інформаційного забезпечення системи управління; впровадження сучасних мережевих програмних засобів, які дозволяють ефективно керувати потоками інформації; аналіз витрат на впровадження нововведень; виділення окремих позицій у бюджеті підприємства за видами інноваційної діяльності; впровадження ефективних методів управління проектами.

У третьому розділі дисертації “Удосконалення системи управління підприємством на засадах інноваційного підходу” на підставі опрацьованих літературних джерел та результатів конкретних досліджень підприємств торгівлі запропоновано комплексне удосконалення системи управління підприємством і відповідний інструментарій реалізації нововведень, що забезпечує ефективне впровадження інновацій та надає можливість узгодження: цілей розвитку підприємства і зовнішнього середовища; ресурсних потреб і можливостей підприємства; стратегії і тактики розподілу ресурсів упродовж кожної фази його життєвого циклу; функціональної діяльності всіх підрозділів та комунікацій; оперативного регулювання і координації діяльності підрозділів; кадрової політики і системи мотивації та навчання і перепідготовки персоналу; маркетингової політики і аналітико-дослідницького потенціалу підприємства тощо.

Автор приходить до думки, що характерною особливістю функціонування системи управління підприємством торгівлі є високий ступінь невизначеності та динамічності середовища і присутність у ній „слабкого елемента” - людини, тому для досягнення високого рівня інноваційної спрямованості підприємства необхідні цілеспрямовані заходи для досягнення відповідного рівня сприйняття інновацій персоналом та ефективного їх впровадження. Для вдосконалення інноваційної компетенції персоналу пропонується системне навчання працівника, яке передбачає такі етапи: розуміння місії та стратегічних цілей підприємства; закономірностей поетапного розвитку та ієрархії взаємозв'язків внутрішнього і зовнішнього середовищ підприємства; переваг колективної діяльності в організації інноваційного розвитку підприємства; участь кожного працівника у вдосконаленні корпоративної культури підприємства та комунікацій між підрозділами; інфраструктури та кадрової політики; маркетингової політики та системи розподілу прибутку тощо.

Базуючись на інноваційному підході, автором запропоновано оптимізацію системи управління підприємством торгівлі на засадах інноваційного підходу, яка включає визначення: мети розвитку підприємства як системи у надсистемі (суспільстві) та ресурсної бази такого розвитку; граничних умов, обмежень та системи показників ефективності управління; планування інноваційної діяльності та розподіл ресурсів упродовж життєвого циклу; розвиток інтеграційних процесів і організацію синергетичних та вертикальних взаємозв'язків між підсистемами-підрозділами і підприємством та підрозділами для виходу на якісно новий рівень розвитку; розповсюдження досягнень у зовнішньому середовищі (надсистемі); формування бачення нових перспектив розвитку підприємства у новому циклі.

Із метою інтенсифікації впровадження нововведень автор пропонує на великих підприємствах торгівлі створити спеціалізовані підрозділи інноваційного спрямування - інноваційні центри стратегічного розвитку (галузевого призначення) без збільшення чисельності працівників апарату управління. Такі центри мають апробувати новітні технології здійснення комерційних і торговельно-технологічних процесів, нові системи управління підприємствами, розробляти спільні програми впровадження інновацій разом із постачальниками, транспортними організаціями, вести системний пошук нової інформації в мережі Інтернет та інших джерелах, запроваджувати інноваційні проекти та конкурентоспроможні програми з усіх напрямів діяльності.

Автор вважає, що основним завданням інноваційних центрів має стати вивчення кращого досвіду впровадження інновацій на підприємствах високорозвинених країн та забезпечення навчання персоналу інших підприємств галузі для забезпечення їх сталого інноваційного розвитку. Стимулювання спеціалістів, зайнятих у інноваційних центрах, за організацію навчання, консультування спеціалістів і працівників апарату управління інших підприємств здійснюється керівником підприємства шляхом укладання відповідних контрактів із спеціалістами на конкурсній основі за рахунок спеціального фонду із включенням таких робіт у звітність.

Зв'язок між інноваційними центрами та підприємствами, що впроваджують нововведення, повинен здійснюватись безпосередньо спеціалістами малих і середніх торговельних підприємств. Зміст і послідовність окремих етапів створення інноваційних центрів на великих підприємствах може бути таким: підготовчий етап - визначення мети і завдань створення інноваційного центру та їх узгодження із стратегією розвитку підприємства; аналіз стану інноваційного спрямування торговельної діяльності підприємства; визначення місця інноваційного центру у загальній структурі підприємства та окремих функцій спеціалістів центру; розроблення положення про інноваційний центр; розрахунок і затвердження показників ефективності його діяльності.

Запропоновано інноваційну структурну схему оптимізації системи управління торговельним підприємством, яка, на думку автора, може бути застосованою для динамічного взаємоузгодження основних функцій управління у кожній фазі життєвого циклу підприємства із достатнім ступенем деталізації. управління підприємство торгівля інноваційний

У дисертації наголошується, що проектування й удосконалення системи управління торговельним підприємством на засадах інноваційного підходу неможливе без впровадження поетапної реалізації інновацій і відповідної підготовки персоналу підприємств до їх впроваджень. Для вітчизняних торговельних підприємств, зважаючи на сучасний стан ринку, запропоновано відповідні схеми підготовки персоналу до сприйняття інновацій. Удосконалення системи управління торговельним підприємством - процес безперервний і має відбуватися постійно, узгоджено з розвитком теорії і практики управління та прогресом інноваційних технологій.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо удосконалення системи управління підприємством торгівлі на засадах інноваційного підходу. Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки і висунути низку відповідних науково-практичних рекомендацій:

1. Зростання конкуренції у галузі торгівлі стимулює прискоренню інноваційного розвитку вітчизняних підприємств, але йому перешкоджають: недосконалість законодавчої бази країни (особливо податкової її частини); недостатній платоспроможний попит споживачів; дефіцит обігових коштів; застаріле обладнання; слабкість системи підготовки кваліфікованих кадрів, що потребує інноваційного підходу до вибору шляхів ефективного розвитку на основі причинно-системного прогнозування, забезпечення комплексного інноваційного розвитку підприємства на кожній із фаз його життєвого циклу.

2. Динаміка розвитку підприємства є складним, безперервним процесом, тісно пов'язаним із явищами кризового характеру на ринку. У процесі дослідження систематизовано вплив об'єктивних законів і закономірностей та визначено причинно-наслідкові зв'язки, які впливають на циклічний розвиток підприємства та формування його системи управління. Автором обґрунтовано доцільність побудови системи управління підприємствами торгівлі із урахуванням цих законів і закономірностей для впровадження інновацій, застосуванням інноваційних методів формування структури соціально-економічних систем та механізму їх міжсистемної взаємодії, за допомогою якого визначається динаміка взаємного впливу у троїстості: „підсистеми - система - надсистема” у метасистемі. Для підприємства торгівлі такий підхід уточнює вплив факторів зовнішнього середовища.

3. В теорії менеджменту існує багато визначень поняття „інновація”, інноваційна діяльність”, але немає такого, яке б повністю відображало його сутність. На основі проведеного дослідження поглядів та інтерпретацій наведених у вітчизняній та зарубіжній літературі щодо змісту поняття „інновація” уточнено його сутність для підприємств торгівлі - це кінцевий результат їхньої діяльності, пов'язаної із продажем товарів та наданням послуг шляхом впровадження прогресивних технологій здійснення комерційного і технологічного процесів, що пов'язані з вивченням кон'юнктури ринку, укладенням договорів на поставку товарів, виконання логістичних операцій (транспортування), приймання товарів за кількістю і якістю, перетворення виробничого асортименту в торговий (фасування, маркування), оформлення розрахунків тощо, що приводять до кардинальних змін та перехідних процесів у циклічному розвитку суб'єктів господарювання та суспільства. „Інноваційна діяльність” для підприємств торгівлі - це взаємноузгоджена діяльність торговельного підприємства з виробниками, посередниками, транспортними підприємствами, органами державного та місцевого управління, яка обумовлює продаж високоякісних товарів та виконання послуг із застосуванням новітніх технологій постачання, продажу товару та логістичних підходів в управлінні товарними потоками та сприяє збереженню ресурсів суспільства, підприємства та споживача.

4. Впровадження інновацій на сучасному етапі розвитку ринку вимагає орієнтації торговельних підприємств на оптимізацію інноваційного потенціалу підприємства як системи можливостей, ресурсів і компетенцій, які мають системний і комплексний характер, що створює умови для перехідних процесів підприємства на принципово новий якісний рівень розвитку в життєвому циклі. На погляд автора, інноваційний потенціал необхідно розглядати як систему детермінант, що інтегрує науково-дослідницькі, кадрові, технологічні та інші можливості підприємства торгівлі і є невід'ємною частиною сукупного потенціалу підприємства являючи собою цілісну і динамічну соціально-економічну систему, яка має взаємноузгоджену структуру, що складається із сукупності взаємодіючих елементів різного ступеня складності й організації і має на меті забезпечення високих темпів інноваційного розвитку.

5. Сучасні тенденції розвитку торговельних підприємств потребують інноваційного механізму системи управління, який враховує систему взаємнопов'язаних факторів впливу зовнішнього і внутрішнього середовищ підприємства, що є визначальними як для удосконалення системи управління, так і для формування системи конкретних заходів щодо впровадження нововведень і полягає в динамічному уточненні пріоритетних напрямів діяльності торговельного підприємства для забезпечення конкурентних переваг в умовах швидкоплинних змін ринкового середовища.

6. Для підвищення конкурентоспроможності в сучасних умовах ринку управлінська діяльність повинна охоплювати всю сукупність господарських процесів з урахуванням постійних нововведень. Тому пропонується система управління торговельним підприємством на засадах інноваційного підходу, яка являє собою цілісну сукупність різноманітних взаємнопов'язаних ланок, що здійснюють управлінський вплив на об'єкти управління і враховують динаміку інноваційних процесів, на основі чого своєчасно формуються відповідні зміни у структурі управління. Впровадження системи управління на засадах інноваційного підходу потребує високого рівня професійної підготовки не тільки керівників, але і всього персоналу.

7. Перспективним є комплексне оцінювання рівня інноваційної спрямованості підприємства на основі конкретних складових фаз інноваційного процесу. Сучасне управління із максимальним використанням інноваційного потенціалу повинно базуватись на урахуванні швидкоплинних змін навколишнього середовища, а також глобальних явищ, які так чи інакше впливають на динаміку інноваційного розвитку підприємства торгівлі. Визначено комплекс оцінних показників для визначення ефективності системи управління підприємством на засадах інноваційного підходу, який враховує етапи циклу інноваційного розвитку та взаємозалежні блоки елементів інноваційного потенціалу підприємства, який включає: науково-дослідницькі; ресурсні; планово-аналітичні; технологічні та технічні; комунікативні; внутрішньоорганізаційні; кадрові; мотиваційні; маркетингові та інформаційні його можливості.

8. В сучасних умовах підвищується роль інноваційного механізму в системі управління підприємством, що відображає це цілісну систему основних елементів, які регулюють процес управління інноваційною діяльністю відповідно до динаміки змін фаз життєвого циклу підприємства, та поетапне управління впровадженням інновацій для досягнення поставленої мети. З огляду на вищенаведене, запропоновано комплекс взаємноузгоджених типових господарських процесів, що забезпечує ефективність механізму управління інноваційним розвитком. На основі цього визначено повний цикл комерційного та торговельно-технологічного процесу в діяльності підприємства торгівлі.

9. З урахуванням особливостей сучасного ринку, оптимізаціїя управління повинна бути невід'ємним елементом у системі управління підприємства торгівлі. Тому визначено комплекс багаторівневих взаємозв'язків між системами різного рівня (підсистеми - система - надсистема) у метасистемі; узгодження синергетичних та ієрархічних причинно-наслідкових взаємозв'язків між керованим об'єктом (керованою підсистемою), керівним органом (керівною системою) та зовнішнім середовищем; причинно-наслідкових зв'язків із підсистемами, а також структурно-динамічний зв'язок інноваційної ідеї (причини інноваційного розвитку) та ресурсного забезпечення розвитку підприємства тощо. На основі цього пропонується використання 7-рівневої схеми причинно-наслідкових взаємозв'язків у організаційній структурі підприємства та 12-ти етапів інноваційного розвитку, що надає можливість визначати (горизонтальні, вертикальні та інші) зв'язки між детермінованими сферами діяльності та оперативно впливати на систему управління при швидкоплинних змінах зовнішнього середовища.

10. Для ефективного аналізу стану інноваційної діяльності та з метою забезпечення контролю за впровадженням нововведень у підприємствах торгівлі запропоновано використовувати статистичну звітність із інновацій на прикладі звіту промислових підприємств з форми №1 - інновація „Обстеження технології інноваційних промислових підприємств” та №2 - інновація „Інноваційна активність підприємств”, в яких потрібно контролювати виділення коштів на інновації. Автор вважає, що на великих торговельних підприємствах необхідно створювати інноваційні центри галузевого призначення, які спроможні поширювати досвід впровадження інновацій, із відповідною організаційною структурою, а також передбачити посади фахівців у відділах економіки, технічних і технологічних службах для збору, обробки, аналізу інформації щодо впровадження інновацій.

Викладені рекомендації і пропозиції пройшли апробацію на підприємствах м. Києва й одержали позитивні оцінки.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ціпуринда В.С. Управління підприємством у сучасних умовах на основі системного підходу" / Володимир Степанович Ціпуринда // Педагогіка і психологія проф. освіти. - 2003. - № 3. - С. 45-53. - (Серія „Економічні науки”).

2. Ціпуринда В.С. Системний підхід до підвищення ефективності підприємства / Володимир Степанович Ціпуринда // Вісн. АПСВУ. - 2004. - № 3. - С. 82-90.

3. Ціпуринда В.С. Інноваційні підходи до управління підприємством в умовах трансформації економіки // Зб. наук. пр. ВТЕІ КНТЕУ. - 2007. - № 2. - С. 114-120. - (Серія „Економічні науки”).

4. Ціпуринда В.С. Інноваційна модель розвитку підприємства як первинної ланки економіки / Володимир Степанович Ціпуринда // Культура народів Причорномор'я. - 2007. - № 1. - С. 73-74.

5. Ціпуринда В.С Теоретичні аспекти формування інноваційного механізму управління підприємством / Володимир Степанович Ціпуринда // Вісн. Київ. нац. торг.-екон. ун-ту.. - 2007. - № 2. - С. 45-47.

6. Ціпуринда В.С. Методичні підходи до формування інноваційних моделей управління підприємством / Володимир Степанович Ціпуринда // Вісн. АПСВУ. - 2007. - № 3. - С. 62-70.

7. Ціпуринда В.С. Діагностика інноваційного потенціалу підприємства / Володимир Степанович Ціпуринда // Вісн. АПСВУ. - 2007. - № 5. - С. 52-59.

8. Ціпуринда В.С. Впровадження інноваційних технологій в системі управління підприємством / Володимир Степанович Ціпуринда // Вісн. Київ. нац. торг.-екон. ун-ту. - 2007. - № 4. - С. 45-47.

Анотація

Ціпуринда В.С. Система управління підприємством на засадах інноваційного підходу. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 -- Економіка та управління підприємствами. -- Київський національний торговельно-економічний університет, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено вирішенню теоретико-методологічних та організаційних питань удосконалення системи управління торговельним підприємством на засадах інноваційного підходу в умовах сучасного ринку. Обґрунтовано нові методи розгляду підприємств торгівлі як соціально-економічних систем та механізм міжсистемних взаємодій, запропоновано органіграми системи управління та керованих підсистем підприємства з урахуванням впливу діалектичних закономірностей на його розвиток. Визначені особливості оптимізації управління підприємством із урахуванням причинно-наслідкових взаємозв'язків та впливу факторів зовнішнього і внутрішнього середовищ на систему управління; схему формування структури інноваційного потенціалу в системі управління підприємством. Запропоновано базовий цикл бізнес-процесів як оптимальний шлях до формування системи управління підприємством торгівлі у сучасних умовах ринку, а також формування інноваційних центрів галузевого призначення для ефективного обміну досвідом провадження інновацій.

Ключові слова: підсистеми, система, надсистема, інноваційний підхід, інновації, інноваційний механізм управління підприємством.

Аннотация

Ципуринда В.С. Система управления предприятием на основе инновационного подхода. -- Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 -- Экономика и управление предприятиями. -- Киевский национальный торгово-экономический университет, Киев, 2009.

Диссертация посвящена решению теоретико-методических и организационных вопросов усовершенствования системы управления предприятием торговли на основе инновационного подхода в условиях трансформации рыночных отношений. В работе теоретически обоснован инновационный инструментарий формирования предприятий торговли как социально-экономических систем и механизм межсистемных взаимодействий, построены органиграммы системы управления и управляемых подсистем предприятия на базе диалектических закономерностей развития.

Изучены механизмы воздействия нематериальных факторов на инновационное развитие предприятий торговли, а также состояние финансовых отчислений на механизацию и рационализацию технологических процессов, научно-технический поиск инноваций, обучение и переподготовку персонала, информационное обеспечение технологических и управленческих процессов. На основе проведенного анализа обозначены оптимальные направления совершенствования системы управления предприятием торговли с применением инновационных схем развития. В качестве объективной основы исследования системы управления на основе инновационного подхода рассматривается циклическое развитие предприятий с учетом объективных диалектических законов, закономерностей и принципов, которые влияют на процессы эволюции систем сложной природы. При этом учитываются причинно-следственные взаимосвязи факторов внешней и внутренней среды, влияющие в динамике на организационную структуру предприятия и на процессы перехода его в новое качество функционирования.

В диссертационной работе раскрывается взаимосвязь отдельных элементов инновационного потенциала предприятия с позиции инновационного подхода. Критически переосмыслены базовые понятия «инновационная деятельность»; «инновационный механизм управления предприятием»; «инновационный подход»; «инновационный потенциал», предложены некоторые инновационные подходы к их корректировке. Автором раскрыты механизм и движущие силы восприятия нововведений персоналом, а также новые подходы к пониманию причинно-следственных взаимосвязей в развитии потребностей персонала, на основе чего сформирована система его подготовки и переподготовки для восприятия и внедрения инноваций. Раскрыты особенности применения инновационного подхода к управлению развитием предприятий торговли.

Сформулированы методологические аспекты формирования системы управления предприятиями торговли с использованием 7-ми уровневых органиграмм с учетом причинно-следственных взаимосвязей в организационной структуре предприятия а также алгоритм построения системы управления предприятием на основе инновационного подхода с учетом 12-ти этапов-детерминант, которые дают возможность системно построить цикл подготовки и внедрения инноваций с учетом причинно-следственных взаимосвязей внешней и внутренней среды.

В диссертации предложены новые подходы к формированию организационной структуры предприятий торговли в соответствии с фазами их жизненного цикла, с учетом влияния динамических изменений, а также конкретные меры относительно выбора и разработки инновационной стратегии, которая базируется на принципах самоорганизации и саморазвития систем. Автором разработаны: механизм оптимизации управления на основе организационной структуры и динамики процессов развития предприятия торговли с учетом причинно-следственных взаимосвязей и взаимообусловленного влияния факторов внешней и внутренней среды на систему управления; схемы формирования структуры инновационного потенциала в системе управления предприятием. Предложен базовый цикл бизнесов-процессов и оптимальный путь создания системы управления предприятием торговли в современных условиях хозяйствования, а также механизм создания инновационных центров отраслевого предназначения на крупных предприятиях торговли для обучения и обмена опытом внедрения инноваций.

Ключевые слова: система, надсистема, инновационный подход, инновационный механизм управления предприятием, инновации.

Annotation

Vladimir S. Tsipurinda. System Approach to the Trade Company Management. - Manuscript.

Dissertation for economics candidate degree on 08.00.04 specialty “Economics. Company Management and Organization” - Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv 2009.

The dissertation is dedicated to the theoretical, methodological and organizational questions solving of trade enterprise management system building and improvement on the basis of innovational approach in the conditions of Ukraine's economics transformation. In this work quality new methodology of trade enterprise analysis as social-economical systems and mechanism of intersystem cooperation are sustained, models of system management and directed enterprise system on the basis of dialectical predictabilities of system development are built. The author worked out: algorithm of enterprise management optimization on the base of structure and trade enterprise development dynamics models taking into consideration reasonable and consequence interrelations, surroundings on management system influence; model of innovational potential structure forming in the system of enterprise management. The basic algorithm of business-process and optimal creation way of trade enterprise system management in modern conditions of economy and also creation of innovational centers for effective innovations provision are proposed. Algorithm of diagnostics and construction of optimal enterprise management system in dynamics of its progress is developed. Basic results of thesis work are implemented in „Kviza-trade” and “Children's World” enterprise et al.

Key words: subsystem, system, excess system, innovational approach, innovations, innovational mechanism of enterprise management.

Размещено на Allbest.ru