Системний аналіз вибору інноваційних ІТ-проектів в умовах економіки знань
Аналіз складових інноваційного розвитку підприємств в умовах економіки знань, складових автоматизованого інтегрованого виробництва й порядку його побудови. Розробка системи вибору, організаційного забезпечення процесів реалізації інноваційних ІТ-проектів.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.09.2015 |
| Размер файла | 70,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК 330.341.1:330.4
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ВИБОРУ ІННОВАЦІЙНИХ ІТ-ПРОЕКТІВ В УМОВАХ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ
Спеціальність 08.00.11 - математичні методи,
моделі та інформаційні технології в економіці
ДЛУГУНОВИЧ НАТАЛЯ АНАТОЛІЇВНА
Хмельницький - 2009
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Хмельницькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Ткаченко Іван Семенович, Хмельницький національний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри автоматизованих систем і моделювання в економіці
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Ковальчук Костянтин Федорович, Національна металургійна академія України Міністерства освіти і науки України, декан факультету економіки та менеджменту
кандидат економічних наук, доцент Баран Ростислав Ярославович, Тернопільський національний економічний університет Івано-Франківський інститут менеджменту Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту та моделювання в економіці
Захист відбудеться 26 червня 2009 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.052.01 Хмельницького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 29016,
м. Хмельницький, вул. Інститутська, 11, зал засідань вченої ради.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Хмельницького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 110.
Автореферат розісланий “24” травня 2009 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради О. І. Гончар
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
В умовах глобалізації економіки та переходу до економіки знань одним з основних факторів створення стійкої конкурентної переваги та росту інвестиційно-інноваційної привабливості підприємства є інформаційні технології. Сьогодні вони є таким самим ресурсом як фінансові та матеріальні цінності. Саме цей ресурс допомагає динамічно реагувати на мінливе зовнішнє середовище, контролювати всі сторони діяльності підприємства, оперативно виявляти “вузькі місця” та концентрувати зусилля саме там, де вони найбільш необхідні на даний момент часу. Інформаційні технології сприяють вдосконаленню взаємовідносин з партнерами та підвищенню ефективності всіх напрямів та видів діяльності. Інформаційні технології направлені на розширення можливостей підприємства та подолання традиційних обмежень виробничо-господарської діяльності.
Актуальність теми. Інформаційні технології представляють собою комплексні інновації, оскільки об'єднують як науково-технічні та технологічні рішення, так і організаційні перетворення бізнес-процесів та всієї системи в цілому. Вибір та впровадження інформаційних технологій розглядаються невідривно від вдосконалення та розвитку бізнес-процесів. Обидва ці процеси взаємопов'язані, їх реалізація, зазвичай, відбувається у формі великого інноваційного проекту, що складається з послідовності ряду етапів. Значна вартість таких проектів обумовлює необхідність додаткового обґрунтування рішень про розробку, вибір і реалізацію інноваційних ІТ-проектів. Використання префіксу ІТ уточнює, що це стосується сфери інформаційних технологій (ІТ). Використання інформаційних технологій, особливо у вітчизняних умовах, супроводжується значними витратами при віддаленому економічному ефекті, який важко оцінити наперед традиційними фінансовими методами. Більш того, економічні розрахунки з використанням кількісних показників не дозволяють прийняти обґрунтоване рішення про необхідність інноваційного ІТ-проекту, оскільки впровадження таких проектів повинно бути складовою частиною розвитку підприємства та відповідати його стратегії. В іншому випадку інноваційні ІТ-проекти не тільки не принесуть користь, але і можуть повернутися значними збитками. Отже, виникає необхідність системного аналізу проблеми вибору інноваційного ІТ-проекту.
Науковий інтерес до проблем інформаційних технологій в умовах економіки знань примушує звернутися до аналізу накопиченого теоретичного матеріалу. Питаннями впливу інноваційних процесів у нових економічних умовах господарювання та становленням економіки знань займалися такі вчені як Л. Винарик, В. Геєць, В. Зянько, В. Куриляк, О. Лапко, М. Макарова, Л. Мяснікова, А. Савчук, Є. Савельєв, О. Щедрін та інші. Питання інноваційного менеджменту висвітлені в роботах В. Гриньової, С. Ілляшеннко, С. Ільєнкова, П. Завліна, А. Казанцева, Л. Мінделі, Л. Нейкової, Д. Черваньова, Л. Федулової та інших. Питанням розробки та використання інформаційних технологій та систем на підприємствах присвячені праці таких вчених як І. Абдикеєва, Р. Барана, А. Берези, В. Глушкова, В. Гужви, Н. Єрьоміної, С. Івахненкова, О. Ільєної, В. Касьяненко, О. Краєвої, С. Левицького, Р. Лепи, Ю. Коваленко, Л. Мельника, Т. Писаревської, А. Постєвого, В. Ситника, О. Фінангіної, К. Харіна та інших. В даному досліджені при розгляді питань розробки, вибору та реалізації інноваційних ІТ-проектів аналізувалися праці таких вітчизняних та зарубіжних вчених як В. Афанасьєва, Л. Бандоріної, В. Баронова, Н. Георгіаді, Г. Калянова, К. Ковальчука, О. Кузьміна, О. Ларичева, Н. Лепи, П. Павленко, Ю. Попова, Т. Сааті, Л. Савчук, І. Титовського, І. Ткаченко, А. Тютюника, Н. Чугунова, Д. Шафера, А. Шевелева та інших. В їх працях розкриваються певні теоретичні та методологічні аспекти, що стосуються питань підтримки прийняття рішень та управління інформаційними технологіями. Не дивлячись на зростання уваги вчених та практиків до питань управління інформаційними технологіями, доцільно зауважити, що сучасні публікації мають переважно спеціальний або прикладний характер. При цьому отриманий в ході наукових досліджень конструктивний матеріал недостатньо відображає проблему розробки, вибору та реалізації інноваційних ІТ-проектів. Саме відсутність на теперішній момент теоретичних концепцій, що всебічно досліджують ці аспекти у машинобудівному виробництві вплинуло на вибір теми дослідження та визначило його мету та задачі.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання наукового дослідження проводилося в рамках держбюджетних тем: “Прогресивні стратегії і технології управління організаційними структурами підприємств та їх об'єднань” (0106U001003), яка виконувалась в Хмельницькому національному університеті та “Проблеми теорії і практики фінансів і фінансового менеджменту у Вінницькому регіоні” (0106U000707), яка виконувалась у Вінницькому фінансово-економічному університеті, і в яких автор брав участь як співвиконавець.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних положень та практичних рекомендації щодо розв'язку проблеми вибору інноваційних ІТ-проектів для створення автоматизованого інтегрованого виробництва, пристосованого до вимог економіки знань. Для досягнення поставленої мети були поставлені такі завдання:
- визначити складові інноваційного розвитку підприємств в умовах економіки знань;
- розробити комплексну класифікацію інформаційних систем (ІС) - складових автоматизованого інтегрованого виробництва (АІВ);
- обґрунтувати доцільність формування автоматизованого інтегрованого виробництва на вітчизняних підприємствах;
- визначити складові автоматизованого інтегрованого виробництва та порядок його побудови;
- визначити місце системи вибору інноваційних ІТ-проектів в процесі побудови АІВ;
- розробити систему вибору інноваційних ІТ-проектів (СВІП);
- розробити організаційне забезпечення процесів розробки та реалізації інноваційних ІТ-проектів;
- виділити види ефектів від реалізації інноваційних ІТ-проектів для оцінювання ефективності їх застосування та систематизувати методи оцінки ефективності таких проектів.
Об'єкт дослідження - процеси розробки, вибору та реалізації інноваційних ІТ-проектів для формування автоматизованого інтегрованого виробництва.
Предмет дослідження - комплекс методів та моделей розробки, вибору та реалізації інноваційних ІТ-проектів в умовах економіки знань.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувались такі методи: теоретичне узагальнення - для системного аналізу діяльності підприємств в умовах економіки знань; класифікація - для вивчення та узагальнення видів складових інноваційного розвитку підприємства; анкетування - для визначення стану автоматизації підприємств; аналіз та синтез - для дослідження властивостей факторів, що впливають на процеси розробки, вибору та реалізації інноваційних ІТ-проектів; системний аналіз - для визначення порядку побудови автоматизованого інтегрованого виробництва; теорія прийняття рішень - для забезпечення системного моделювання вибору інноваційних ІТ-проектів.
Інформаційна база дослідження формувалася на основі праць вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі інноваційного менеджменту, економіки знань, теорії прийняття рішень, управління інформаційними технологіями та інформаційними системами, законодавчих та нормативно-правових документів України, матеріалів періодичних видань спеціальної літератури, матеріалів науково-практичних конференцій, статичних даних Державного комітету статистики України, даних підприємств, а також результатів дослідження, проведених автором.
Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації поставлено та вирішено актуальне завдання вибору інноваційних ІТ-проектів для створення автоматизованого інтегрованого виробництва, пристосованого до умов економіки знань. При цьому отримані такі наукові результати:
вперше:
- розроблена система вибору інноваційних ІТ-проектів у вигляді комплексу взаємозалежних блоків за допомогою методів системного аналізу для здійснення наукового обґрунтування вибору складових автоматизованого інтегрованого виробництва;
вдосконалено:
- класифікацію інформаційних систем в результаті аналізу класифікаційних чинників, яка на відміну від існуючих є більш повною щодо вибору складових автоматизованого інтегрованого виробництва;
- порядок побудови автоматизованого інтегрованого виробництва шляхом виділення послідовних етапів та виконавців робіт на цих етапів, який забезпечує створення АІВ, що сприяє підвищенню ефективності виробничого підприємства та його адаптації до вимог економіки знань;
- систему критеріїв оцінювання інноваційних ІТ-проектів шляхом виділення окремих груп, що мають конкретне змістовне значення та назву, розроблено фрагмент бази критеріїв, використання якої спрощує і скорочує процедуру вибору;
- інструментарій вибору альтернатив інноваційного ІТ-проекту шляхом синтезу існуючих підходів для прийняття ефективних управлінських рішень;
- методи оцінювання ефективності інноваційних ІТ-проектів шляхом їх систематизації для визначення умов та обмежень їх застосувань;
набули подальшого розвитку:
- принципи формування системи ІТ-менеджменту підприємства на основі визначення впливу інформаційних технологій на діяльність підприємства для створення ефективної системи управління складовими АІВ;
- методичні основи визначення ефекту від реалізації інноваційних ІТ-проектів, що на відміну від існуючих враховують більший спектр ефектів та дають можливість коректніше здійснити оцінку ефективності;
- організація процесів розробки, вибору та реалізації інноваційних ІТ-проектів шляхом формування системи організаційного забезпечення інноваційних ІТ-проектів для запобігання можливим ризикам в процесі побудови АІВ.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблені автором положення щодо формування інформаційної системи підприємства шляхом реалізації інноваційних ІТ-проектів призначені для створення автоматизованого інтегрованого виробництва в світлі останніх світових тенденцій. Формування організаційного забезпечення інноваційних ІТ-проектів має на меті забезпечити ефективність процесу розробки, вибору та реалізації таких проектів та запобігти можливим ризикам та проблемам. Принципи формування системи ІТ-менеджменту призначені для створення ефективної та високопродуктивної системи управління інформаційними ресурсами підприємства як одним з інструментів досягнення стратегічних цілей підприємства. Система вибору інноваційних ІТ-проектів призначена саме для здійснення обґрунтованого їх вибору. Система вибору розроблена для застосування на машинобудівних підприємствах, але при доопрацюванні окремих елементів, її можна застосовувати і для підприємств інших галузей.
Основні положення дослідження впроваджені на підприємствах та організаціях міста Хмельницького: ВАТ “Хмельницький завод «Пресналадка»” (довідка № 31 від 5.12.2008 р.), ТОВ “Бембі” (довідка № 15/12-08 від 15.12.2008 р.), ВАТ “АК АДВІС” (довідка від 16.02.2009 р.). Результати досліджень використовуються в навчальному процесі у Хмельницькому національному університеті при викладанні дисциплін “Інформаційні системи і технології в економіці” та “Управління проектами” (акт від 11.11.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Висвітлені в дисертаціїї положення, висновки та рекомендації роботі є обґрунтованими і достовірними, отримані автором самостійно. Для їх отримання були використані закони економічної науки, математичні методи та моделі економічної кібернетики, методологія системного підходу, сучасні інформаційні технології, Internet-простір тощо. Розроблена система вибору інноваційних ІТ-проектів для створення автоматизованого інтегрованого виробництва представляє собою гнучкий, покроковий інструмент прискореного прийняття рішень щодо вибору складових інноваційного розвитку підприємства для вирішення питань адаптації діяльності підприємств до нових економічних умов, з метою оперативного реагування на потреби та виклики мінливого зовнішнього середовища.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на Третьому українсько-російському науково-технічному та методичному симпозіумі “Сучасні інформаційні технології в науці, виробництві, освіті та управлінні” (м. Хмельницький, 2003 р.); Міжнародних науково-практичних конференціях “Сучасні інформаційні технології в економіці та управлінні підприємствами, програмами та проектами” (м. Харків, 2004, 2005, 2006 рр.); Регіональній науково-практичній конференції “Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери” (м. Вінниця, 2004 р.); Міжнародній науково-технічній і методичній конференції “Актуальні проблеми математики, механіки і комп'ютерних технологій (м. Хмельницький, 2005 р.); V Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених та студентів “Наукові розробки молоді на сучасному етапі” (м. Київ, 2006 р.); ІІІ науково-практичній конференції “Стратегічна реструктуризація регіональної економіки та соціальної сфери (у контексті вступу України до СОТ)” (м. Вінниця, 2006 р.); Міжнародних науково-практичних конференціях “Маркетингові технології в умовах інноваційного розвитку економіки” (м. Хмельницький, 2006, 2007, 2008 рр.); Третій міжнародній конференції “Комп'ютерні науки та інформаційні технології” CSIT'2008, (м. Львів, 2008 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових праць, загальним обсягом 4,17 друк. арк., з яких авторові належить 4,04 друк. арк., у тому числі 8 у наукових фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури і додатків. Основний текст дисертації викладено на 174 сторінках. У дисертації містяться 46 рисунків, 17 таблиць, 13 додатків. Список використаної літератури складається з 215 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її мету та завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження; відображена наукова новизна і практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі “Системний аналіз діяльності підприємств в умовах економіки знань” визначені особливості нових умов господарювання в сучасній економічній системі, а саме - економіки знань, визначено складові інноваційного розвитку підприємства, досліджено проблему вибору складових інноваційного розвитку підприємства.
В світовій економіці на перше місце виходять інноваційні чинники економічного зростання. Роль інноваційних процесів така значна, що вони визначають новий тип функціонування та розвитку світової економічної системи. Мова йде про інноваційний тип розвитку економіки. Шляхом аналізу понять “інноваційна економіка”, “нова економіка”, “мережева економіка”, “інформаційна економіка”, “економіка знань”, виявлено що, не дивлячись на відмінності в логіці формування та розвитку, і певних відмінностях у деталях, ці поняття є еквівалентними, визначають сутність нової економічної системи і використовуються в залежності від того яка властивість цієї нової системи розглядається більш глибоко. Їх спільними рисами є інтенсивний розвиток інноваційної сфери та масштаби використання інформаційних технологій. У подальших дослідженнях використовується термін “економіка знань”.
Виявлено, що в Україні існують передумови для становлення економіки знань. Але детермінанти її конкурентних переваг ще недостатньо розвинені. Незважаючи на існуючі передумови, статистика свідчить, що в економіці України відбуваються процеси протилежні тенденціям світової економіки, які ілюструються невеликою кількістю підприємств, що здійснюють інновації. Аналіз структури промислового виробництва в Україні виявляв низьку частку машинобудівної галузі, що склала в 2007 році - 14,4 %, при пороговому значені питомої ваги машинобудівного комплексу в загальному обсязі виробничої промислової продукції 25 %. А стан машинобудування є визначальним фактором при реалізації інноваційних процесів. Виявлено, що однією з причин відставання України в інноваційній сфері є відсутність інформаційної культури та інфраструктури, яка була б здатна на сучасному рівні забезпечити отримання, обробку, зберігання, передачу та оновлення інформації.
Враховуючи визначальну роль інформації та нематеріальних активів в умовах економіки знань, до складових інноваційного розвитку підприємства віднесено інформаційні технології та інформаційні системи, які є результатом використання інформаційних технологій.
Розмаїтість сфер економічної діяльності сприяє появі великої кількості інформаційних систем. Це підтвердило доцільність розробки комплексної класифікації інформаційних систем, яка включає такі ознаки: за рівнями управління, за вартістю та обсягами впровадження, за сферою автоматизації, за ступенем формалізації та складності алгоритмів обробки, за організаційною структурою, за функціональними областями, за стадіями життєвого циклу, за масштабом та інтеграцією компонентів, за розробником ІС.
Визначено, що одним з напрямів адаптації підприємств машинобудівного комплексу до успішної діяльності в умовах економіки знань є створення автоматизованого інтегрованого виробництва. Під АІВ розуміють інтегровані інформаційні системи управління, що охоплюють задачі управління економікою підприємства, адміністративною діяльністю, дослідженнями кон'юнктури ринку, реалізацією товарів, а також задачі проектування виробів, технічної підготовки виробництва, організації та управління технологічними процесами тощо. Стратегія розробки автоматизованого інтегрованого виробництва базується на принципах низхідного проектування, тобто на поетапному переході від методів системного аналізу до локально-функціонального підходу, коли після розробки загальної концепції здійснюється декомпозиція системи і її окремі компоненти розробляються, впроваджуються та розвиваються самостійно, зберігаючи всі необхідні взаємозв'язки. Тому, раціональним підходом до створення АІВ, на нашу думку, є його створення шляхом розробки окремих інноваційних ІТ-проектів.
Було уточнено поняття інноваційного ІТ-проекту: це цілеспрямована діяльність з реалізації комплексу науково-дослідних, виробничих, організаційних, фінансових, комерційних та інших заходів, відповідним чином організованих (пов'язаних ресурсами, термінами та виконавцями) для впровадження нової інформаційної технології у виробничу чи управлінську діяльність підприємства. Такий проект є комплексною інновацією, оскільки об'єднує як науково-технічні та технологічні рішення, так і організаційні перетворення бізнес-процесів та всієї системи в цілому. Отже до вище визначених складових інноваційного розвитку підприємства в умовах економіки знань віднесено ще одну складову - інноваційні ІТ-проекти (рис. 1).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1. Взаємозв'язок складових інноваційного розвитку підприємства в умовах економіки знань
Розглянуто комплекси задач управління, що вирішуються на машинобудівних підприємствах та можливості застосування складових інноваційного розвитку для їх розв'язання. Проаналізовано існуючі підходи та моделі вибору складових інноваційного розвитку. Визначено, що проблема вибору розглядається в науковій літературі, але досить вузько, без прив'язки до проблеми створення автоматизованого інтегрованого виробництва, що не відповідає принципам сформульованим В.Глушковим, а саме - принципу системності. Крім того, не ставиться за мету підвищення загальної ефективності підприємства.
Для підвищення загальної ефективності від впровадження інформаційних технологій і систем, проблема вибору інноваційних ІТ-проектів повинна розглядатися з позицій системного аналізу і для її розв'язку має застосовуватись системний підхід, тобто має бути розроблена функціональна підсистема вибору, яка розв'язуватиме безпосередньо проблему вибору та забезпечувальна підсистема, яка буде займатися супутніми процесами.
У другому розділі “Системні складові організації вибору інноваційних ІТ-проектів” проаналізовано стан автоматизації машинобудівних підприємств з метою обґрунтування доцільності формування автоматизованого інтегрованого виробництва на вітчизняних підприємствах, визначені організаційно-технологічні особливості здійснення вибору інноваційних ІТ-проектів при побудові АІВ, сформоване організаційне забезпечення розробки та реалізації інноваційних ІТ-проектів.
Для обґрунтування доцільності формування автоматизованого інтегрованого виробництва на вітчизняних підприємствах в умовах недосконалого обліку інформації щодо ІТ-інфраструктури запропоновано використовувати інформаційний пакет, що складається з таких документів: стандартна звітність підприємств, що подається підприємством в органи державного управління; звіт про наявність парку обчислювальної техніки - форма № 2-інф; організаційна структура підприємства; анкета попереднього дослідження стану автоматизації підприємства. Анкета була розроблена спеціально для визначення стану автоматизації підприємства в галузі інформаційних технологій і складається з таких блоків питань: стратегія розвитку інформаційних технологій; розробка та впровадження ІТ-проектів; витрати на інформаційні технології; функціонування ІТ-підрозділу; рівень автоматизації підприємства.
Дослідження проводилося на основі даних з провідних підприємств машинобудування міста Хмельницького. Проведений аналіз стану автоматизації підприємств машинобудівного комплексу міста Хмельницького та аналіз даних, наведених в літературних джерелах, дозволив виділити типові проблеми в сфері інформаційних технологій, і дійти до висновку про відсутність системного підходу в цій сфері та доцільність формування автоматизованого інтегрованого виробництва. Теперішній стан автоматизації підприємств призводить до того, що існуючі інформаційні системи мають понижений рівень складності і не здатні суттєво впливати на забезпечення конкурентоспроможності підприємства.
Для забезпечення принципу системності при побудові АІВ, визначено, що його формування повинно здійснюватися шляхом розробки єдиної інформаційної системи, яка складається з різноманітних інформаційних систем, визначені її структура та склад функціональних компонентів. В складі автоматизованого інтегрованого виробництва були виділені такі рівні побудови: базовий інформаційний рівень, виробничий рівень, достатній інформаційний рівень, управлінській рівень. Розроблений порядок побудови автоматизованого інтегрованого виробництва, який складається з дев'яти етапів, кожен з яких характеризуються певним переліком робіт та виконавцями (рис. 2).
Визначені проблеми, що виникають в процесі розробки та реалізації інноваційного ІТ-проекту: технічні (невідповідність існуючої технічної бази підприємства новому програмному забезпеченню); технологічні (необхідність формування нормативно-довідкової інформаційної бази); економічні (перевищення кошторису на впровадження системи, необхідність виділення коштів на модернізацію обчислювальної техніки на підприємстві); організаційні (необхідність реорганізації організаційної структури; необхідність формування проектної команди; вибір керівника групи); психологічні (опір співробітників підприємства новим перетворенням, тимчасове збільшення навантаження на співробітників під час впровадження проекту); соціальні (вразливість працівників при не сприйнятті нововведення, втрата кваліфікації). Для запобігання цим проблемами, розроблена система організаційного забезпечення інноваційних ІТ-проектів, яка складається з підсистем: управління технічною складовою інноваційних проектів, управління інноваційним потенціалом та розвитком трудових ресурсів, управління організаційно-методичною складовою інноваційних проектів. Виділені основні організаційно-психологічні проблеми процесу розробки та реалізації інноваційних ІТ-проектів, які складають найбільшу загрозу та запропоновані шляхи їх подолання.
Для моніторингу стану справ щодо побудови автоматизованого інтегрованого виробництва структурована система показників динаміки, що дозволяє здійснювати постійний контроль процесу реалізації ІТ-проектів.
Визначені основні функціональні напрями та принципи формування системи ІТ-менеджменту, яка повинна здійснювати ефективне управління ІТ-інфраструктурою. інноваційний автоматизований виробництво
У третьому розділі роботи “Системне моделювання вибору інноваційних ІТ-проектів” здійснено формалізацію та структуризацію системи вибору інноваційних ІТ-проектів, визначені основні вимоги та критерії оцінювання інноваційних ІТ-проектів, розроблений фрагмент бази критеріїв, інструментарій вибору альтернатив інноваційних ІТ-проектів, визначені види ефектів від впровадження інноваційних ІТ-проектів, систематизовані методи оцінювання ефективності інноваційних ІТ-проектів, визначені умови та обмеження їх застосування.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 2. Порядок побудови автоматизованого інтегрованого виробництва
Виходячи з принципів вибору оптимальних рішень класичної теорії прийняття рішень та особливостей прийняття рішень в сфері інформаційних технологій сформована та структурована система вибору інноваційних ІТ-проектів (рис. 3).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 3. Модель системи вибору інноваційних ІТ-проектів
Стан СВІП визначається: 1) вектором вхідних змінних , , де вектор вимог до інноваційного ІТ-проекту; вектор критеріїв оцінювання інноваційного ІТ-проекту; вектор альтернатив інноваційного ІТ-проекту; 2) вектором вихідних змінних , , де матриця оцінок альтернатив інноваційного ІТ-проекту експертами, оцінка і-ї вимоги по j-й альтернативі; вектор стану оцінок альтернатив, отриманий за допомогою вимог; , вектор кінцевої множини альтернатив, отриманий в результаті стабілізації множини альтернатив; матриця оцінок АІП експертами, де оцінка і-го критерію по j-й альтернативі; вектор стану оцінок альтернатив, отриманий в результаті оцінювання за допомогою критеріїв.
Взаємозв'язок всіх змінних СВІП, як складної системи управління, може бути символічно представлений математичним записом у вигляді:
, де . (1)
Таким чином, визначено, що проблема вибору інноваційного ІТ-проекту включає: задачу, визначення моделі, виділяючи суттєві з точки зору функціонування системи управління компоненти векторів , , ; задачу стабілізації множини альтернатив визначення кінцевої множини альтернатив ; задачу визначення кращої альтернативи із кінцевої множини альтернатив.
Розроблена модель оцінювання пріоритетності інноваційних ІТ-проектів для прийняття рішення щодо вибору певного типу проекту. За допомогою розробленої моделі визначається реалізація яких інноваційних ІТ-проектів найбільш ефективно вплине на діяльність підприємства на теперішній час.
Для цього формується портфель інноваційних ІТ-проектів, які передбачається реалізувати та відбираються фактори, за якими буде проводитися оцінка пріоритетності інноваційних ІТ-проектів - . Для визначення ваги впливу кожного фактору на пріоритетність автоматизації формується вектор , де вага впливу певного фактору. А для визначення оцінки ваги певного ІТ-проекту в межах певного фактору будується матриця , де показник ваги і-го фактору за j-м інноваційним ІТ-проектом. При чому, , , . Модель оцінювання пріоритетності може бути представлена як задача багатокритеріальної оптимізації, де у якості критеріїв виступають фактори впливу на автоматизацію бізнес-процесів. Для розв'язку цієї задачі необхідно здійснити згортання мультикритерію, тобто перетворити мультикритерій на один скалярний критерій (суперкритерій) для зведення задачі багатокритеріальної оптимізації до задачі звичайної оптимізації. Для визначених факторів впливу на пріоритетність автоматизації на основі матриці С здійснюється лінійна згортка у вектор за формулою: . Тоді модель оцінювання пріоритетності інноваційних ІТ-проектів набуває вигляду:
(2)
де - необхідна умова жорсткості .
Для обмеження кола альтернатив інноваційного ІТ-проекту розроблений формалізований комплекс вимог, що складається з двох великих груп - функціональні вимоги та нефункціональні вимоги. Основою виявлення вимог першої групи є модель бізнес-процесів підприємства, на базі якої і повинна формуватися ієрархія функціональних вимог. До нефункціональних вимог відносяться: технічні, економічні, ергономічні вимоги до системи тощо.
При здійсненні вибору інноваційного ІТ-проекту виділяється певна множина критеріїв оцінювання. В залежності від можливості виділення переваг та недоліків альтернатив було виділено три основних типи критеріїв оцінювання альтернатив інноваційного ІТ-проекту, кожен з яких має конкретне змістовне значення і назву: критерії, що характеризують безпосередньо інформаційну систему; критерії, що характеризують постачальника інформаційної системи; критерії, що характеризують готовність підприємства до впровадження саме цієї системи. Оскільки при побудові АІВ вибір її складових буде здійснюватися неодноразово, то запропоновано створити базу критеріїв оцінювання альтернатив інноваційного ІТ-проекту для здійснення обґрунтованого вибору (табл. 1). Наявність бази критеріїв істотно скорочує процес підготовки до вибору інноваційного ІТ-проекту, дозволяє оптимізувати процедуру вибору та запобігає можливим помилкам.
Таблиця 1. Фрагмент бази критеріїв оцінювання альтернатив інноваційного ІТ-проекту
|
Номер |
Назва критерію |
|
|
Тип критерію: 1. Критерії, що стосуються інформаційної системи |
||
|
Назва групи критеріїв: 1.1 Функціональні |
||
|
1.1.1 |
Функціональна достатність |
|
|
1.1.2 |
Здатність до інтеграції |
|
|
Назва групи критеріїв: 1.2 Технічні |
||
|
1.2.1 |
Технічна забезпеченість |
|
|
1.2.2 |
Захищеність |
|
|
Назва групи критеріїв: 1.3 Економічні |
||
|
1.3.1 |
Загальна вартість проекту |
|
|
1.3.2 |
Окупність проекту |
|
|
Тип критерію: 2. Критерії, що стосуються постачальника ІС |
||
|
Назва групи критеріїв: 2.1 Фінансово-економічні |
||
|
2.1.1 |
Економічна стійкість компанії-постачальника |
|
|
2.1.2 |
Економічна надійність компанії-постачальника |
|
|
Назва групи критеріїв: 2.2 Організаційно-технологічні |
||
|
2.2.1 |
Рівень організації діяльності компанії-постачальника |
|
|
2.2.2 |
Технологічний рівень компанії-постачальника |
|
|
Тип критерію: 3. Критерії, що стосуються підприємства |
||
|
Назва групи критеріїв: 3.1 Технічні |
||
|
3.1.1 |
Технічна достатність |
|
|
3.1.2 |
Приведена вартість технічної адаптації проекту |
|
|
Назва групи критеріїв: 3.2 Організаційно-управлінські |
||
|
3.2.1 |
Суб'єктивні політичні критерії |
|
|
3.2.2 |
Об'єктивні політичні критерії |
Для здійснення обґрунтованого вибору альтернатив інноваційного ІТ-проекту розроблений інструментарій вибору. Враховуючи, що вибір альтернатив інноваційного ІТ-проекту відноситься до багатокритеріальних задач вибору, то послідовність задач, що призведе до вибору найкращої альтернативи може бути представлена в наступному вигляді: визначення кінцевої множини альтернатив; виділення кращої альтернативи. Для розв'язку задачі стабілізації множини альтернатив - визначення кінцевої множини альтернатив розроблений наступний алгоритм. Формально процес експрес-оцінювання альтернатив закладений у моделі СВІП, де вектор вимог до інноваційного ІТ-проекту, кількість вимог; вектор альтернатив ІТ-проекту, кількість альтернатив; матриця оцінок альтернатив експертами, оцінка і-ї вимоги по j-й альтернативі, - кількість оцінок, де формується за правилом:
На базі цих даних формується вектор стану оцінок , за допомогою якого стабілізується множина альтернатив, причому , і визначається кінцева множина альтернатив - вектор , , кількість альтернатив отримана в результаті попереднього відбору за допомогою вимог. Причому формується наступним чином , при умові , де максимально допустима оцінка альтернативи за вимогами, де, , .
Для розробки інструментарію вибору цілісних об'єктів за основу був прийнятий метод аналізу ієрархій. Для об'єктів з модульною структурою запропонований метод вибору об'єктів з модульною структурою, що базується на задачах векторної оптимізації. Для практичного застосування сформованого інструментарію вибору альтернатив інноваційного ІТ-проекту розроблена система підтримки прийняття рішень “Вибір оптимального інноваційного проекту”.
Розробка будь-якого інноваційного проекту не може здійснюватися без оцінювання його ефективності. Визначення ефективності інноваційних ІТ-проектів має певні особливості і для її оцінки застосовуються певні специфічні методи. Визначено види ефекту від впровадження інноваційних ІТ-проектів та систематизовано підходи та методи оцінювання ефективності інноваційних ІТ-проектів (визначені їх переваги та недоліки, призначення, умови та обмеження застосування).
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі здійснені теоретичні обґрунтування та запропоновано шляхи для рішення актуальної проблеми вибору інноваційних ІТ-проектів для створення автоматизованого інтегрованого виробництва, пристосованого до умов економіки знань. Результати дослідження зазначеної проблеми відповідно до мети й поставлених завдань дозволили сформулювати наступні висновки теоретичного, методичного та науково-практичного характеру:
1. Становлення економіки знань вимагає нових підходів до застосування інформаційних технологій та інформаційних систем на виробничих підприємствах. Зростаюча роль інформаційних ресурсів обумовлює необхідність розвитку теоретичних положень щодо використання інформаційних технологій як стратегічного ресурсу, що забезпечує перехід підприємства на принципово новий рівень розвитку.
2. До характерних рис економіки знань відносять постійний інноваційний процес, що здійснюється на корпоративному рівні. Визначено, що, до складових інноваційного розвитку підприємств машинобудівної галузі, в умовах економіки знань, можна віднести: інформаційні технології; інформаційні системи, які є результатом використання інформаційних технологій; інноваційні ІТ-проекти, що дають змогу впроваджувати інформаційні технології та інформаційні системи на підприємствах.
3. Розроблено комплексну класифікацію інформаційних систем, яка включає такі ознаки: за рівнями управління, за вартістю та обсягами впровадження, за сферою автоматизації, за ступенем формалізації та складності алгоритмів обробки, за організаційною структурою, за функціональними областями, за стадіями життєвого циклу, за масштабом та інтеграцією компонентів, за розробником ІС, що дає можливість здійснити обґрунтований вибір потрібної інформаційної системи при формуванні автоматизованого інтегрованого виробництва.
4. Більшість робіт в галузі інформаційних технологій є унікальними та неповторними. Кожне підприємство має специфічні умови, певні можливості та обмеження. Роботи в галузі інформаційних технологій виконуються спеціально виділеними працівниками і по суті є проектами з своїми цілями, термінами та відповідним фінансуванням. Таким чином уточнено термін, який буде стосуватися нововведень в галузі інформаційних технологій. Отже, під інноваційним ІТ-проектом, будемо розуміти - цілеспрямовану діяльність з реалізації комплексу науково-дослідних, виробничих, організаційних, фінансових, комерційних та інших заходів, відповідним чином організованих (пов'язаних ресурсами, термінами та виконавцями) для впровадження нової інформаційної технології у виробничу чи управлінську діяльність підприємства. Такий проект є комплексною інновацією, оскільки об'єднують як науково-технічні та технологічні рішення, так і організаційні перетворення бізнес-процесів та всієї системи в цілому.
5. Визначені особливості здійснення вибору інноваційних ІТ-проектів в умовах формування автоматизовано інтегрованого виробництва. Визначено, що формування автоматизованого інтегрованого виробництва повинно відбуватися шляхом розробки єдиної інформаційної системи, яка складається з різноманітних інформаційних систем. Уточнені її структура та склад функціональних компонентів. В складі комплексної інформаційної системи виділені рівні побудови: базовий інформаційний рівень, виробничий рівень, достатній інформаційний рівень, управлінській рівень. Розроблений порядок побудови автоматизованого інтегрованого виробництва, що складається з 9 етапів, кожен з яких характеризуються певним переліком робіт та виконавцями.
6. Для забезпечення ефективної розробки та реалізації інноваційних ІТ-проектів запропонована система організаційного забезпечення інноваційних проектів. Складовими системи є: підсистема управління технічною складовою інноваційних проектів, підсистема управління інноваційним потенціалом та розвитком трудових ресурсів, підсистема управління організаційно-методичною складовою інноваційних проектів.
7. Сфера інформаційних технологій характеризується високою швидкістю змін. Тому для ефективного управління інформаційними ресурсами підприємства необхідно використовувати нові підходи. Здійснення такої діяльності вимагає виділення з загального менеджменту напрямку ІТ-менеджменту. В роботі виділені основні функціональні напрями та сформульовані принципи побудови системи ІТ-менеджменту.
8. При розробці інноваційного ІТ-проекту ключовою проблемою є проблема вибору. З метою здійснення обґрунтованого вибору проведена структуризація та формалізація системи вибору інноваційних ІТ-проектів.
9. При розробці системи вибору особлива увага була приділена таким її складовим: моделі оцінювання пріоритетності інноваційних ІТ-проектів; базі критеріїв оцінювання; інструментарію вибору. Для практичної реалізації інструментарію вибору розроблена система підтримки прийняття рішень “Вибір оптимального інноваційного проекту”.
10. Для оцінювання ефективності інноваційних ІТ-проектів виділені наступні види ефектів від їх реалізації: стратегічний, економічний, соціально-економічний, організаційно-управлінський, організаційно-технічний, ефект розвитку ІТ-ресурсів, іміджевий, що дає можливість розробити детальну систему показників при застосування методів оцінювання ефективності.
11. Розроблена система вибору інноваційних ІТ-проектів при належному доопрацюванні таких її складових як формалізований комплекс вимог до інноваційного ІТ-проекту та сценарій формування критеріїв оцінювання альтернатив може використовуватись на підприємствах інших галузей, що здійснюють процес адаптації своєї діяльності до нових економічних умов.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фахових виданнях:
1. Длугунович Н. А. Основні принципи формування системи ІТ-менеджменту / Н. А. Длугунович // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2008. - № 6. - Т. 2. - C. 140-144. - 0,39 др. арк.
2. Длугунович Н. А. Формування інформаційних систем підприємств машинобудівного комплексу шляхом реалізації інноваційних проектів / І. С. Ткаченко, Н. А. Длугунович // Моделювання регіональної економіки : Збірник наукових праць. - 2007. - № 1(9). - С. 3-14. - 0,42 др. арк. (внеском автора є дослідження можливостей створення комплексної ІС шляхом реалізації інноваційних проектів - 0,38 др. арк.)
3. Длугунович Н. А. Інноваційна політика підприємств в умовах нової економіки / Н. А. Длугунович // Регіональна бізнес-економіка та управління. - 2006. - № 11. - С. 14-22. - 0,44 др. арк.
4. Длугунович Н. А. Визначення джерел ефективності від впровадження інноваційних проектів та впливу інформаційних технологій на аспекти діяльності підприємства / Н. А. Длугунович // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2006. - № 6. - Т. 3. - С. 221-228. - 0,48 др. арк.
5. Длугунович Н. А. Вплив організаційно-психологічних факторів на впровадження САПР на підприємстві / Н. А. Длугунович // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2005. - № 4. - Ч. 2. - Т. 1. - С. 81-84. - 0,29 др. арк.
6. Длугунович Н. А. Математичне моделювання системи вибору ефективного варіанту інноваційного проекту / Н. А. Длугунович // Вісник Тернопільської академії народного господарства. Економіко-математичне моделювання. - 2003. - № 14. - С. 40-54. - 0,67 др. арк.
7. Длугунович Н. А. Перспективи впровадження САПР на підприємствах в сучасних умовах організації виробництва / Н. А. Длугунович, С. С. Ковальчук // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2003. - № 5. - Ч. 2. - Т. 2 - С. 244-247. - 0,33 др. арк. (внеском автора є визначення перспектив впровадженя виробничих ІС - 0,3 др. арк.).
8. Длугунович Н. А. Дослідження стадії впровадження життєвого циклу виробу при впровадженні прогресивних технології / Н. А. Длугунович // Вісник Тернопільської академії народного господарства. Економіко-математичне моделювання. - 2002. - № 12-13. - С. 15-21. - 0,24 др. арк.
У інших виданнях:
9. Длугунович Н. А. Моделювання вибору інформаційних систем та їх конфігурацій / Н. А. Длугунович // Комп'ютерні науки та інформаційні технології : Матеріали третьої Міжнародної конференції CSIT'2008 (25-27 вересня 2008 р.). - Львів : Видавництво ПП “Вежа і Ко”, 2008. - С. 255-258. - 0,39 др. арк.
10. Длугунович Н. А. Моделювання у задачах багатокритеріального вибору платформ інформаційних систем / Н. А. Длугунович, В. В. Буряк // Современные информационные технологии в экономике и управлении предприятиями, программами и проектами : Тезисы докладов ІV Международной научно-практической конференции. - Харьков : Национальный аэрокосмический университет им. Н. Е. Жуковского “Харьковский авиационный институт”, 2006. - С. 36-37. - 0,1 др. арк. (внеском автора є методика вибору платформ ІС - 0,08 др. арк.)
11. Длугунович Н. А. Адаптація управління виробництва для впровадження системи автоматизованого проектування / Н. А. Длугунович, С. С. Ковальчук // Современные информационные технологии в экономике и управлении предприятиями, программами и проектами : Тезисы докладов ІІІ Международной научно-практической конференции. - Харьков : Национальный аэрокосмический университет им. Н. Е. Жуковского “Харьковский авиационный институт”, 2005. - С. 36-37. - 0,12 др. арк. (внеском автора є розробка підходу для адаптації управління виробництва до впровадження ІС - 0,1 др. арк.)
12. Длугунович Н. А. Розробка алгоритму прийняття рішення по вибору САПР / Н. А. Длугунович // Регіональна бізнес-економіка і управління. - 2004. - № 3. - С. 52-56 - 0,22 др. арк.
13. Длугунович Н. А. Методика вибору ПП для реалізації задач САПР / Н. А. Длугунович, С. С. Ковальчук // Современные информационные технологии в экономике и управлении предприятиями, программами и проектами : Тезисы докладов ІІ Международной научно-практической конференции. - Харьков : Национальный аэрокосмический университет им. Н. Е. Жуковского “Харьковский авиационный институт”, 2004. - С. 130. - 0,08 др. арк. (внеском автора є методика вибору програмних продуктів - 0,06 др. арк.)
АНОТАЦІЯ
Длугунович Н. А. Системний аналіз вибору інноваційних ІТ-проектів в умовах економіки знань. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.11 - математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці - Хмельницький національний університет, Хмельницький, 2009.
У дисертації досліджена проблема вибору інноваційних ІТ-проектів при створенні автоматизованого інтегрованого виробництва (АІВ), пристосованого до вимог економіки знань. Значна увага приділена визначенню особливостей здійснення вибору в процесі створення АІВ: вдосконалена структурна модель АІВ для машинобудівних підприємств, уточнений порядок побудови АІВ та визначено місце системи вибору інноваційних ІТ-проектів (СВІП) в цьому процесі. Сформована система організаційного забезпечення процесів розробки та реалізації інноваційних ІТ-проектів.
Структуровано та формалізовано систему вибору інноваційних ІТ-проектів за допомогою методів системного аналізу для здійснення наукового обґрунтування вибору складових автоматизованого інтегрованого виробництва, сформовано системний інструментарій вибору альтернатив інноваційного ІТ-проекту шляхом поєднання існуючих підходів для прийняття ефективного управлінського рішення.
Ключові слова: економіка знань, інформаційні технології, інформаційні системи, автоматизоване інтегроване виробництво, інноваційний ІТ-проект, система вибору інноваційних ІТ-проектів.
АННОТАЦИЯ
Длугунович Н. А. Системный анализ выбора инновационных ИТ-проектов в условиях экономики знаний. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.11 - математические методы, модели и информационные технологии в экономике - Хмельницкий национальный университет, Хмельницкий, 2009.
В диссертации исследована проблема выбора инновационных ИТ-проектов при создании автоматизированного интегрированного производства (АИВ), которое адаптировано к условиям экономики знаний. Определены особенности новых условий хозяйствования в современной экономической системе, а именно особенности экономики знаний. Выделены составляющие инновационного развития предприятия в условиях экономики знаний: информационные технологи (ИТ), информационные системы (ИС) и инновационные ИТ-проекты с помощью которых осуществляется внедрение в деятельность предприятия ИТ и ИС. Особое внимание уделено выявлению особенностей осуществления выбора инновационных ИТ-проектов в процессе создания автоматизированного интегрированного производства: усовершенствована структурная модель АИВ, уточнен порядок построения АИВ и определено место системы выбора инновационных ИТ-проектов (СВИП) в этом процессе. Разработана система организационного обеспечения разработки, выбора и реализации инновационных ИТ-проектов, которая состоит из таких подсистем: управления технической составляющей инновационных ИТ-проектов, управления инновационным потенциалом и развитием трудовых ресурсов, управления организационно-методической составляющей инновационных ИТ-проектов.
Выполнена структуризация и формализация системы выбора инновационных ИТ-проектов с помощью методов системного анализа для осуществления научного обоснования выбора составляющих автоматизированного интегрированного производства, сформирован системный инструментарий выбора альтернатив инновационного ИТ-проекта путем синтеза существующих подходов для принятия эффективного управленческого решения. Осуществлена практическая реализация инструментария выбора в виде разработанной системы поддержки принятия решений “Выбор оптимального инновационного проекта”. Выделены виды эффектов от реализации инновационных ИТ-проектов, что дает возможность разработки детальной системы показателей при использовании методов оценки эффективности. Систематизированы методы оценки эффективности инновационных ИТ-проектов, определены возможности и ограничения их применения.
Ключевые слова: экономика знаний, информационные технологии, информационные системы, автоматизированное интегрированное производство, инновационный ИТ-проект, система выбора инновационных ИТ-проектов.
SUMMARY
Dlugunovich N. A. the analysis of Systems of innovative ІТ-project choice in the terms of knowledge-based economy. - Manuscript.
A dissertation for a candidate of economic sciences degree on a speciality 08.00.11 - mathematical methods, models and information technologies, in an economics - the Khmelnickiy National University, Khmelnitski, 2009.
The dissertation focuses on the problem of the choice of innovative ІТ-project at creation of the Computer-integrated manufacturing (CIM), adjusted to the requirements of knowledge-based economy. Considerable attention is given to the determination of features of choice realization in the process of creation CIM: the structural model of CIM is improved for machine-building enterprises, the defined mechanism of construction of CIM and the role of the innovative ІТ-project choice system (ICS) is defined in the process. The system of organized assurance of a selection innovative ІТ-project is formed.
...Подобные документы
Досліджено основні проблеми інноваційного розвитку підприємств у сучасних умовах. Розглянуто важливу суть інновацій та інноваційних стратегій підприємств. Роз’яснено особливості фінансування інноваційних проектів за рахунок державних бюджетних коштів.
статья [19,8 K], добавлен 19.09.2017Сутність та зміст інноваційних проектів, джерела інвестування та методика їх аналізу. Види та типи інноваційних проектів. Порівняння вигідності джерел фінансування. Особливості фінансування інноваційних проектів в Україні та шляхи їх вдосконалення.
курсовая работа [514,6 K], добавлен 21.03.2011Сутність та характеристика виробництва. Аналіз виробництва у ринкових умовах на прикладі рослинництва в Україні та проблема вибору ресурсів. Тіньове виробництво у ринкових умовах України. Зростання ефективності виробництва. Проблема "вибору ресурсів".
курсовая работа [46,1 K], добавлен 17.12.2007Методологічні основи дослідження формування інноваційного розвитку й підприємництва. Значення інноваційного розвитку, суть інноваційних структур. Аналіз обсягу реалізації нафтопродуктів на "Лукойл", напрямки покращення інноваційного типу розвитку.
курсовая работа [477,0 K], добавлен 20.10.2012Склад та класифікація основних чинників, що стримують інноваційний розвиток. Загальні умови і напрями забезпечення розвитку дослідних підприємств, характерні для глобалізації економіки. Доцільність формування інноваційного кластера дослідних підприємств.
статья [296,4 K], добавлен 11.09.2017Оцінка особливостей організаційного і соціального потенціалу агропромислових підприємств в сучасних умовах. Аналіз економічної ефективності виробництва продукції тваринництва на прикладі ТОВ "Сенча". Вдосконалення системи соціально-трудових стосунків.
курсовая работа [155,8 K], добавлен 08.01.2012Розгляд теоретичних аспектів стартапів та основних відмінностей між ними. Аналіз успішних стартапів України та напрямів їх державної підтримки. Визначення основних причин "відтоку" інноваційних проектів закордон та відсутності умов для їх діяльності.
статья [28,3 K], добавлен 27.08.2017Аналіз функціонування національної економіки в умовах радикальних трансформацій. Характеристика позитивних функцій у ринковій економіці. Вплив тіньової економіки на сучасне суспільство. Динаміка рівня тіньової економіки України, причини її виникнення.
статья [89,1 K], добавлен 24.04.2018Багатокритеріальна класифікація інновацій. Впровадження прогресивних технологічних процесів у промисловості України в 1991-2009 роках. Нормативно-правове регулювання та фінансово-економічне забезпечення регулювання інноваційного підприємництва в країні.
автореферат [1,4 M], добавлен 14.03.2013Поняття та зміст інноваційних процесів і їх вплив на технічний розвиток підприємства. Оцінка ефективності інноваційних процесів, її основні критерії та параметри, порядок та етапи реалізації. Проблеми розвитку інноваційної діяльності в Україні, напрямки.
контрольная работа [25,2 K], добавлен 27.04.2011Поняття про контролінг інвестиційних проектів, його мета та завдання. Принципи, функції та види досліджуваного котролінгу. Характеристика процесу створення системи контролінгу інвестицій та його етапи. Особливості реалізації інвестиційних проектів.
контрольная работа [1,8 M], добавлен 27.10.2013Окреслено основні проблеми інноваційної діяльності на сільських територіях. Визначено об'єктивну необхідність пріоритетності переводу аграрної економіки на інноваційні засади. Розроблено основні орієнтири інноваційного розвитку сільських територій.
статья [75,5 K], добавлен 11.09.2017Вказано на необхідність оцінити вплив підходів до структурної політики аграрного сектору економіки країн Європи. Виокремлено шляхи її реалізації в умовах сучасних глобальних процесів. Процес реформування сільськогосподарського виробництва в Україні.
статья [29,2 K], добавлен 11.09.2017Теоретичні засади та об’єктивність процесу побудови соціального ринкового господарства в Україні. Сутність соціально-орієнтованої ринкової економіки. Характеристика основних соціалізуючих складових ринкової економіки. Забезпечення економічної свободи.
курсовая работа [37,0 K], добавлен 27.11.2010Сутність, функції, види конкуренції, її місце та роль в ринковій економіці. Конкуренція як фактор впорядкування цін, стимул інноваційних процесів. Напрямки і проблеми формування конкурентного середовища в умовах становлення ринкової економіки України.
курсовая работа [278,9 K], добавлен 21.04.2009Основні напрями інноваційного розвитку у світі. Інноваційні ознаки сучасної економіки. Сутність економіки інновацій, їх класифікація та інноваційні пріоритети українських підприємств. Проблеми створення передумов для інноваційного розвитку в Україні.
реферат [706,2 K], добавлен 13.05.2012Перехід від адміністративної системи регулювання економіки до ринкової системи. Формування перехідної економіки, аналіз її розвитку в Україні. Тенденції розвитку перехідної економіки в Україні, пріоритети її трансформації та проблеми функціонування.
курсовая работа [598,1 K], добавлен 24.09.2016Види економічного аналізу, його методичні прийоми, інформаційна база та організація. Аналіз попиту, стану ринку та обсягу реалізації продукції, виробничих ресурсів і організаційно-технічного рівня підприємства. Виробництво продукції, робіт і послуг.
краткое изложение [125,4 K], добавлен 28.11.2010Характеристика напрямів аналізу виробництва та реалізації продукції. Аналіз господарської діяльності як самостійної галузі наукових знань, що має свій зміст, функції: наукове обґрунтування поточних планів, моніторинг виконання управлінських рішень.
контрольная работа [26,5 K], добавлен 23.05.2014Сутність, причини та види тіньової економіки. Проблеми тіньової економіки в Україні. Напрямки зниження рівня тінізації економіки в Україні. Тіньова економіка - суттєва перешкода забезпеченню сталого розвитку економіки. Функціонування тіньової економіки.
курсовая работа [38,5 K], добавлен 27.05.2007
