Удосконалення механізмів державного регулювання інституційних змін у вугільній промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький державний університет управління

УДК 330.837:ЗЗ4.728:622.33

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Удосконалення механізмів державного регулювання інституційних змін у вугільній промисловості

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Телюков Анатолій Федорович

Донецьк 2009

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Структурно-інституційні зміни, що відбуваються в промисловості України, значною мірою обумовлені процесом роздержавлення власності у галузі. Складовим елементом процесу роздержавлення у вугільній промисловості є оренда як своєрідний інститут реформування власності. Застосування орендної форми господарювання реалізується за допомогою відповідних механізмів (законодавчого, організаційного, економічного, регулюючого та ін.), тому від ефективності застосування цих механізмів залежить і ефективність інституту оренди у вугільній промисловості в цілому.

У процесі ринкових перетворень орендні механізми зазнали значних змін у невиробничій сфері. У вугільній промисловості України в процесі її реструктуризації застосування орендних механізмів практично не було адаптовано до умов вугільної промисловості. Передача шахт в оренду на загальних підставах, без урахування історичного вітчизняного та зарубіжного досвіду організації орендних відносин безпосередньо на підприємствах, що здійснюють підземний видобуток корисних копалин, призвело до негативних наслідків для держави, потенціал оренди залишився практично не використаним.

Основним недоліком теоретичного обґрунтування механізмів орендних відносин є те, що більшість досліджень орієнтована на розгляд проблеми застосування внутрішньовиробничої оренди, коли орендарем виступає трудовий колектив. Недостатньо вивченими залишаються теоретичні питання оренди державних підприємств у вигляді цілісного майнового комплексу недержавними підприємствами. Негативні результати оренди шахт у період реструктуризації пов'язані з відсутністю урахування специфічності вугільного виробництва в орендному законодавстві, оцінки й контролю використання майна державних вугільних підприємств з боку орендодавця та способів економічного стимулювання орендарів.

Проблеми інституційних змін у процесі реструктуризації вугільної промисловості розглянуто у роботах О.І. Амоші, А.Р. Вовченка, Я.В. Дробота, А.І. Кабанова, І.В. Петенко, С.Ф. Поважного, Л.М. Рассуждай, В.І. Саллі, Л.Л. Стариченка, О.І. Чилікина та ін. Теоретичні аспекти орендних відносин на етапі переходу до ринкової економіки були обґрунтовані у роботах Н.С. Бєгєзи, А.Ф. Зубкової, А.Г. Ігудіна, В.Ф. Комарова, М.Г. Лапусти, А.Ф. Максимова, С.Е. Пивоварова, О.І. Римарчука, Т.В. Рисіної, В.М. Рутгайзера, В.С. Тімєскової, Г.С. Трушиної, М.П. Тушканова та інших дослідників. Історичний досвід застосування оренди у вугільній промисловості висвітлюється в роботах Г.Д. Бакулєва, В.А. Носкова, О.Ю. Храповицької.

Актуальність проблеми доцільності застосування орендних форм у вугільній промисловості пов'язана з необхідністю удосконалення та адаптації механізмів оренди до умов функціонування галузі. Викладене обумовило вибір теми, мети, завдань і структури дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України „Науково-методичні засади державного управління інноваційними процесами” (номер державної реєстрації 0104U009990, 2008 р.), а також госпрозрахункової теми „Діагностика фінансового стану та розробка рекомендацій щодо підвищення фінансової усталеності” (реєстраційний номер 1/01-07, 2007-2008 рр.). У межах цих тем досліджено проблеми формування орендних відносин у процесі реструктуризації вугільної промисловості, удосконалення механізмів державного регулювання діяльності підприємств недержавного сектора та, зокрема, орендних підприємств.

Автор дисертаційної роботи брав участь у виконанні науково-дослідної роботи ІЕП НАН України за темою „Шляхи капіталізації і методи регулювання господарської діяльності підприємств базових галузей промисловості” (номер державної реєстрації 0106U009514, 2006-2008 рр.), в рамках якої досліджено еволюцію орендних відносин у галузі, визначено проблеми застосування орендних форм у вугільній галузі.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток й обґрунтування теоретичних і методичних положень, а також розробка рекомендацій, спрямованих на удосконалення механізмів регулювання орендних відносин в контексті інституційних змін у вугільній промисловості.

Для досягнення мети в дисертації поставлено такі завдання:

· визначити проблеми розвитку інституту оренди у вугільній промисловості;

· обґрунтувати застосування організаційно-правового механізму інституту оренди у вугільній промисловості;

· дослідити вплив діючого економічного механізму інституту оренди на виникнення ефекту від оренди;

· обґрунтувати підхід до структурування недержавного сектора вугільної промисловості та напрямки щодо координації виробничо-збутової діяльності його підприємств;

· виявити доцільність застосування орендних форм у вугільній промисловості на підставі узагальнення досвіду та діючої нормативно-правової бази;

· розробити систему показників щодо оцінки ефекту від передачі державного майна в оренду;

· запропонувати систему принципів, на засадах яких відбувається функціонування інституту оренди у вугільній промисловості.

Об'єктом дослідження є процес інституційних змін у вугільній промисловості.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні аспекти механізмів державного регулювання інституційних змін у вугільній промисловості.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження становлять праці вчених з проблем розвитку вугільної промисловості, реформування власності та орендних відносин. У роботі використані методи логічного аналізу й синтезу (застосовано у процесі дослідження нормативно-правової бази орендних відносин), техніко-економічного аналізу (застосовано у процесі аналізу ефекту від передачі ЦМК шахт у оренду), кореляційно-регресійного аналізу (застосовано для виявлення взаємозалежностей між собівартістю й гірничо-геологічними факторами видобутку) та інші методи.

Джерелами аналітичної інформації послугували законодавчі акти та нормативні документи, галузева статистична інформація, первинна звітність вугільних підприємств недержавної форми власності; періодичні видання; матеріали мережі Internet, фондові джерела науково-дослідних інститутів, матеріали Донецького державного обласного архіву.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат полягає в удосконаленні механізмів інституту оренди у напрямку їх адаптації до умов вугільної промисловості.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження, що виносяться на захист, полягає у наступному:

уперше:

· надано теоретико-методологічне обґрунтування оренди як самостійного формального інституту, його основних складових механізмів, що впливають на ефективність застосування у вугільній промисловості;

удосконалено:

· методичні засади обґрунтування напрямів удосконалення організаційно-правового механізму оренди в залежності від специфіки функціонування вуглевидобувних підприємств, що полягають в адаптації організаційного порядку передачі майнових комплексів в оренду та правового забезпечення процесу передачі та повернення орендованого майна, що буде сприяти усуненню негативних результатів оренди для держави;

· методичні підходи щодо удосконалення економічного механізму оренди, який полягає у формуванні системи економічного стимулювання орендарів вуглевидобувних підприємств, що сприятиме більш ефективному використанню ресурсів;

· теоретичні засади формування організаційного механізму координації діяльності підприємств недержавного сектора вугільної промисловості за допомогою асоційованих структур, що буде сприяти розв'язанню проблем їх функціонування;

дістали подальшого розвитку:

· підходи до застосування у вугільній промисловості орендних форм з урахуванням зарубіжного і вітчизняного досвіду та діючої законодавчої бази, що спрямовано на вибір ефективної форми оренди, буде сприяти оптимальності вибору форми оренди в залежності від умов організації вуглевидобутку;

· визначення показників ефекту від передачі цілісних майнових комплексів шахт в оренду для суб'єктів оренди, що буде сприяти відстеженню ефективності використання орендованого майна та впливатиме на характер взаємовідносин між орендарем та державою;

· обґрунтування системи принципів, за якими можливе ефективне функціонування інституту оренди у вугільній промисловості.

Практичне значення одержаних результатів. Положення, рекомендації й висновки, сформульовані в дисертації, випливають із логіки теоретико-економічного аналізу, узагальнення статистичного матеріалу й вивчення вітчизняної літератури по даній проблематиці. На основі отриманих результатів розроблено пропозиції та рекомендації щодо удосконалення механізмів оренди ЦМК шахт та координування роботи недержавних підприємств з видобутку вугілля, що спрямовано на розвиток недержавного сектора вугільної промисловості у ринкових умовах.

Висновки, пропозиції і рекомендації апробовані у формі виступів з доповідями й повідомленнями на науково-практичних конференціях. Положення та окремі пропозиції, що подані у дисертаційній роботі, використані ЗАТ «ОП „Шахта Жданівська” (акт № 24/12-1 від 24.12.2008 р.) та ТДВ „Шахта Білозерська” (акт 09/01 від 09.01.2009 р.). Представлені акти впровадження свідчать про використання ідей автора при підготовці підприємствами пропозицій до Міністерства вугільної промисловості України та Фонду державного майна України щодо удосконалення орендних відносин та координування підприємств недержавного сектора.

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї й положення, які є результатом самостійної роботи здобувача. Внесок здобувача конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційної роботи доповідалися й одержали схвалення на 7 науково-практичних конференціях: V Міжнародному конгресі українських економістів “Україна у XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку” (м. Львів, 2000 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?” (м. Донецьк, 2001 р.), областной научно-практической конференции “Актуальные проблемы экономики, финансов, управления и права периода трансформации” (г. Донецк, 2002 г.), Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегія розвитку вітчизняних підприємств” (м. Тернопіль, 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Проблеми розвитку підприємств і нових економічних структур у сучасних умовах” (м. Донецьк, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми промислового розвитку в Україні” (м. Донецьк, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення» (м. Донецьк, 2005 р.), V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Роль менеджмент освіти в контексті розвитку механізмів державного управління соціально-економічним розвитком регіону” (м. Слов'янськ, 2008 р.)

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 16 наукових праць, у тому числі: 1 розділ у колективній монографії, 8 статей у наукових фахових виданнях, 7 публікацій у матеріалах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій 8,64 д.а., з яких особисто автору належать 8,44 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та додатків, що викладено на 204 сторінках машинописного тексту. Матеріали роботи містять 21 таблицю та 26 рисунків, які наведено на 18 сторінках. Список використаних джерел із 196 найменувань подано на 19 сторінках, 6 додатків - на 26 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

Розділ 1 - «Орендні відносини як інструмент інституційних змін в економіці» присвячено дослідженню сутності оренди як формального інституту, її ролі у процесі реформування власності та формування ефективного користувача. Узагальнено історичний та зарубіжний досвід застосування орендних форм і механізмів оренди у видобувній промисловості та, зокрема, у вугільній промисловості.

У роботі розглянуто сутність оренди з позиції інституту, яка до теперішнього часу розглядалася лише як одна з багатьох форм господарювання та як елемент, що передує реформуванню власності, а саме її роздержавленню на початковому етапі переходу до ринкової економіки. Визначено, що інститут оренди реалізується за допомогою різних механізмів, головними з яких є організаційно-правовий та економічний механізми. Під механізмами орендних відносин слід розуміти комплекс заходів, що регулюють правові, організаційні та економічні сторони оренди.

Під організаційно-правовим механізмом слід розуміти організаційні засоби регулювання відносин між суб'єктами оренди, починаючи від передачі майна в оренду, до його повернення або викупу (умови і порядок передачі майна, здійснення подальшого контролю і т. ін.). Економічний механізм - це механізм регулювання економічних відносин, які виникають між орендарем і орендодавцем з моменту укладання договору оренди (економічні важелі, стимули і т. ін.).

Визначено, що процес удосконалення механізмів інституційних змін є не сталим, а неперервним, а ефект від їх використання залежить від адаптованості до умов застосування. З початку переходу до ринкової економіки в Україні визначені механізми інституту оренди фактично не зазнали істотних змін, тому що не відбулася їх практична адаптація до умов промисловості. Тому ефект від функціонування інституту оренди у виробничій сфері порівняно з невиробничою сферою був значно нижчим. Справедливе це твердження і для вугільної промисловості, де застосування орендних форм мало досить низький та нестабільний ефект.

У роботі узагальнено історичний та зарубіжний досвід застосування орендних форм у видобувній промисловості, який свідчить про можливість отримання позитивного ефекту від оренди в умовах вугільної промисловості. Найбільшого поширення отримали такі орендні форми, як оренда видобувних підприємств та концесії на родовища корисних копалин. Історичний досвід застосування орендних відносин у вугільній промисловості у 20-ті роки минулого століття свідчить про можливість отримання позитивного ефекту для держави.

У загальному вигляді під орендною формою слід розуміти таку організаційно-правову форму господарювання, що передбачає термінове платне користування чужим майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької або іншої діяльності. Визначено, що узагальнюючою ознакою орендних форм виступає можливість передачі різних видів майна в користування за певну плату і на певний термін. Відмінність спостерігається у виді передаваного майна, термінах користування, розпорядженні виробленою продукцію, розрахунку платні за користування майном. У таблиці наведено характерні особливості орендних форм та визначено місце їх застосування у вугільній промисловості.

Аналіз діючої законодавчої бази показав, що в Україні не всі орендні форми можуть бути використані в умовах вугільної промисловості. Застосування концесії у видобувній промисловості не передбачено вітчизняним законодавством, а угода про розподіл продукції (УРП) прямо не може бути віднесена до орендної форми, хоча використовує деякі її елементи.

Визначено, що переважними формами оренди, що можуть знайти застосування у вітчизняній вугільній промисловості та використання яких не суперечить діючому законодавству, можуть бути внутрішньовиробнича оренда (стосовно виробничих дільниць шахти) та оренда вуглевидобувних підприємств у вигляді ЦМК шахт.

Таблиця. Характеристики орендних форм та їх застосування у вугільній промисловості

Висновки

На підставі виконаних автором досліджень у дисертації вирішено актуальне наукове завдання щодо удосконалення механізмів регулювання орендних відносин в контексті інституційних змін у вугільній промисловості, що спрямоване на забезпечення сталого розвитку підприємств недержавного сектора вугільної промисловості в умовах ринкової економіки.

1. Проблема розвитку інституту оренди у вугільній промисловості полягає у використанні практично однакових принципів і механізмів оренди як для виробничої, так і для невиробничої сфери. Доведено, що у вугільній галузі механізми оренди фактично не було адаптовано до умов їх застосування, тому ефект від оренди державного майна значно нижче, ніж в інших галузях.

Проблема виникнення негативного ефекту від передачі майнових комплексів вуглевидобувних підприємств у оренду полягає в тому, що орендар виконує господарську діяльність на свій ризик. Оскільки більшість вугільних підприємств є екологічно небезпечними, містоутворюючими, соціально значущими, то дотримання цього принципу з державної точки зору досить суперечливо. Це призводить до того, що існуючі механізми інституту оренди, що забезпечують позитивний ефект від оренди державного майна у невиробничій сфері, вже не в змозі це зробити в умовах вугільної промисловості.

2. У роботі розглянуто проблеми адаптації до умов вугільної промисловості двох головних механізмів - організаційно-правового та економічного (стимулюючого). Під механізмами оренди розуміється комплекс заходів, що регулюють організаційно-правові та економічні сторони оренди державного майна.

Організаційно-правовий механізм забезпечує необхідну базу щодо розробки умов оренди, передачі та повернення майна, що передається в оренду. Але застосування загального організаційно-правового механізму оренди відносно майнових комплексів вуглевидобувних шахт є проблемним, тому що не враховується специфіка підземного вуглевидобутку та його впливу на соціально-економічні наслідки діяльності орендарів. У сучасних умовах організаційно-правовий механізм стосовно повернення та викупу майнових комплексів шахт з оренди фактично не діє, що зумовлює негативні наслідки в результаті недбалої діяльності орендарів і потребує вдосконалення на законодавчому рівні організаційно-правового механізму оренди. У роботі запропоновано враховувати не тільки специфіку вуглевидобувної діяльності, але й потенціал підприємців, які мають намір орендувати шахти.

3. Запропоновано удосконалити економічний механізм інституту оренди шляхом економічного стимулювання орендарів. Економічне стимулювання доцільно здійснювати за рахунок коригування орендної плати. У теперішній час розрахунок орендної плати базується на загальній для всіх підприємств паливної промисловості ставці, без урахування гірничо-геологічних умов вуглевидобутку, в яких працює орендар майнового комплексу шахти. Орендна плата є фіксованою і не залежить від умов вуглевидобутку. Стягнення орендної плати в умовах оренди збиткової шахти та на початковому періоді інвестування приносить збитки орендарю та може призвести до його банкрутства. У роботі запропоновано диференціювати орендну плату в залежності від гірничо-геологічних умов видобутку вугілля та не стягувати її у повному обсязі у випадках збитковості шахти на момент передачі в оренду та в період відновлення виробництва.

4. Враховуючи історичний та зарубіжний досвід організації орендних відносин у видобувних галузях, слід визначити, що в Україні на державному рівні відсутній комплексний підхід до проблем ефективного функціонування підприємств недержавної форми власності, що видобувають вугілля та орендують з цією метою цілісні майнові комплекси шахт або їх частини. Пряме державне адміністративне регулювання стосовно державних підприємств у галузі виконує Мінвуглепром, але стосовно підприємств недержавного сектора проблема регулювання вирішується некомплексно, багатьма державними органами, одні з яких передають майнові комплекси шахт в оренду (Фонд держмайна, Мінвуглепром), інші - контролюють одну із сторін діяльності орендарів (Укрвуглегеологія, податкова адміністрація, органи безпеки та ін.). У роботі обґрунтовано підхід до структурування недержавного сектора підприємств та організації координування їх виробничо-збутової діяльності.

З метою подолання вищезазначеного протиріччя в роботі запропоновано створення перехідної ланки між недержавними вуглевидобувними підприємствами і державними органами - добровільних горизонтальних об'єднань у вигляді асоціацій, що візьмуть на себе функції взаємодії між державою та видобувними підприємствами недержавної форми власності. Розроблено принципи формування, функції та економічний механізм функціонування асоціацій.

5. На підставі порівняння досвіду застосування орендних форм у видобувній промисловості та діючої нормативної бази доведено, що не всі з них доцільно застосовувати у вугільній промисловості. Виявлено їх недоліки та визначено ті з них, застосування яких дасть позитивний результат. Серед них - оренда (або оренда з наступним викупом) цілісних майнових комплексів шахт або їх частин, орендний підряд на внутрішньошахтних ділянках.

6. Визначено, що ефект від оренди відрізняється для її суб'єктів. В Україні, на відміну від інших країн, нормативно не визначено показники, за якими можна оцінювати ефект від передачі державного майна в оренду. Це запобігає організації контролю діяльності орендарів. Дістало подальшого розвитку визначення показників, за якими можливо визначати ефект від оренди у вугільній промисловості. Їх застосування дозволяє відстежити результати діяльності орендаря з боку держави та запобігти негативним наслідкам недбалого користування державним майном.

7. Доведено доцільність формування взаємовідносин між орендарем та державою на принципі партнерства, взаємовигідних умов співпраці, співучасті у можливих ризиках. Дістали подальшого розвитку принципи функціонування інституту оренди.

Принцип платності, який є основою орендних відносин в економіці, є справедливим тільки в умовах прибутковості суб'єкта. Але його сенс порушується у разі відсутності економічного прибутку. Тому функція орендної плати як плати за використання майна на фоні збитковості підприємств вугільної промисловості втрачає свою економічну доцільність. Вирішення державою питань соціальної та екологічної безпеки у вуглевидобувних районах вимагає вирішення проблеми стимулювання і заохочення підприємців до відродження законсервованих і продовження роботи існуючих шахт. Тому функцію платності пропонується замінити на стимулюючу функцію, що базується на принципі партнерських відносин між орендарем та державою.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Телюков А.Ф. Раздел 14. Арендные отношения в системе хозяйственного механизма угольных предприятий // Механизм хозяйствования предприятий и объединений трансформационной экономики: Колл. монография. - Донецк: НАН Украины. Институт экономики промышленности, 2007. - С. 473 - 516.

2. Телюков А.Ф. Поддержка инфраструктуры депрессивных шахтерских городов на основе аренды шахт / А.Ф. Телюков // Город, регион, государство: проблемы распределения полномочий / НАН Украины. Институт экономико-правовых исследований; Редкол.: Мамутов В.К. (отв. ред.) и др. - Донецк: ООО «Юго-восток, Лтд», 2003. - С. 369 - 376.

3. Телюков А.Ф. Организационно-экономический механизм передачи шахт в аренду в период Новой экономической политики / А.Ф. Телюков // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин.-т экономики промышленности; Редкол.: Булеев И.П. (отв. ред.) и др. - Донецк, 2003. - С. 276 - 288.

4. Телюков А.Ф. Состояние и перспективы развития предприятий по добыче угля негосударственной формы собственности / А.Ф. Телюков // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: Сб. науч. тр.: В 3 т. Т. 1. / НАН Украины. Ин.-т экономики промышленности; Редкол.: Булеев И.П. (отв. ред.) и др. - Донецк, 2004. - С. 150 - 163.

5. Телюков А.Ф. Організаційний механізм координації виробничої діяльності підприємств недержавного сектора вугільної промисловості / А.Ф. Телюков // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин.-т экономики промышленности; Редкол.: Булеев И.П. (отв. ред.) и др. - Донецк, 2005. - С. 261 - 272.

6. Телюков А.Ф. Условия целесообразности передачи шахт в аренду инвестору / А.Ф. Телюков // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин.-т экономики промышленности. - Донецк, 2006. - С. 250 - 259.

7. Телюков А.Ф. Структурно-інституційні зміни у вугільній промисловості України / А.Ф. Телюков // Збірник наукових праць ДонДУУ: „Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія „Державне управління”, т. IX, вип. 95. - Донецьк: ДонДУУ, 2008. - С. 169 - 181.

8. Телюков А.Ф. Проблеми адаптації механізмів інституту оренди у вугільній промисловості / С.Ф. Смерічевський, А.Ф. Телюков // Збірник наукових праць ДонДУУ: „Маркетинг підприємств та територій”: серія „Економіка”, т. ІX, вип.112. - Донецьк: ДонДУУ, 2008. - С. 383 - 391.

Особистий внесок: обгрунтовано застосування поняття „інститут” до оренди, визначено механізми його реалізації.

9. Телюков А.Ф. Досвід та перспективи розвитку вуглевидобувних підприємств недержавного сектора вугільної промисловості / С.Ф. Смерічевський, А.Ф. Телюков // Збірник наукових праць ДонДУУ: „Проблеми розвитку економіки України в умовах міжнародної інтеграції”: серія „Економіка”, т. X, вип.113. - Донецьк: ДонДУУ, 2008. - С. 260 - 268.

Особистий внесок: проаналізовано роль оренди у формуванні недержавного сектора у вугільній промисловості та його структуру.

10. Телюков А.Ф. Альтернатива закриттю шахт: можливості та перспективи: Матеріали доповідей V Міжнародного конгресу українських економістів [“Україна у XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку, 2000”], (Львів, 22-26 травня 2000 р.) / Інститут регіональних досліджень НАН України. - Ч. 3. - Львів. - С. 184 - 187.

11. Телюков А.Ф. Реформирование собственности и условия передачи шахт в негосударственное управление: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції [“Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?, 2001”], (Донецьк, 21-22 березня 2001 р.) / Донецький державний університет економіки і торгівлі ім М. Туган-Барановського. - Донецьк. - С. 125 - 132.

12. Телюков А.Ф. Передача шахт в негосударственное управление на основе аренды как способ реструктуризации угольной отрасли: материалы областной научно-практической конференции [“Актуальные проблемы экономики, финансов, управления и права периода трансформации, 2002”], (Донецк, 23 ноября 2002 г.). - Донецкий институт экономики, хозяйства и права. - Донецк. - С. 369 - 370.

13. Телюков А.Ф. Інвестиційний потенціал оренди при реструктуризації вуглевидобувних підприємств: матеріали науково-практичної конференції [“Стратегія розвитку вітчизняних підприємств, 2003”], (Тернопіль, 23-24 жовтня 2003 р.) / НАН України. Міністерство освіти і науки України. - Тернопіль. - С. 263 - 264.

14. Телюков А.Ф. Передача шахт в аренду как способ решения инвестиционного вопроса: тезисы, доклады и сообщения Всеукраинской научно-практической конференции [“Проблемы развития предприятий и новых экономических структур в современных условиях, 2004”], (Донецк, 20-21 мая 2004 г.) / Институт экономики промышленности НАН Украины. - Донецк - С. 108 - 109.

15. Телюков А.Ф. Арендные формы и их использование в угольной промышленности Украины: тези, доповіді і повідомлення Всеукраїнської науково-практичної конференції [“Економічні проблеми промислового розвитку в Україні, 2005”], (Донецьк, 19-20 травня 2005 р.) / Інститут економіки промисловості НАН України. - Донецьк. - С. 147 - 149.

16. Телюков А.Ф. Створення механізму з координування виробничої діяльності підприємств з видобутку вугілля недержавної форми власності: матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції [“Роль менеджмент освіти в контексті розвитку механізмів державного управління соціально-економічним розвитком регіону, 2008”], (Слов'янськ, 22-24 квітня 2008 р.) / Донецький державний університет управління. - Донецьк: ДонДУУ. - С. 92 - 93.

Анотація

Телюков А.Ф. Удосконалення механізмів державного регулювання інституційних змін у вугільній промисловості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2009.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних засад орендних відносин як самостійного формального інституту та адаптації його складових механізмів до умов вугільної промисловості.

Узагальнено історичний та зарубіжний досвід застосування орендних форм та організації орендних відносин у галузях видобувної промисловості. Надано порівняльну класифікацію орендних форм та обґрунтовано умови їх застосування у вугільній промисловості.

Проведено структурний аналіз недержавного сектора вугільної промисловості та розроблено теоретичні засади організації державного координування діяльності вуглевидобувних підприємств недержавної форми власності. Проаналізовано еволюцію орендних форм та результатів оренди вуглевидобувних підприємств у період структурно-інституційних змін у вугільній промисловості. Удосконалено науково-методичні засади застосування організаційного та економічного механізмів оренди у вугільній промисловості. Визначено показники оцінки ефекту від передачі в оренду цілісних майнових комплексів вуглевидобувних підприємств. Розвинено принципи оренди та функціональну сутність орендної плати стосовно умов вугільної промисловості. Розроблено теоретичні засади організації координування діяльності вуглевидобувних підприємств недержавної форми власності.

Ключові слова: інститут, орендні форми, механізми, вугільна промисловість, стимулювання, асоціація.

Аннотация

Телюков А.Ф. Совершенствование механизмов государственного регулирования институциональных изменений в угольной промышленности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2009.

Диссертация посвящена обоснованию теоретико-методологических основ арендных отношений как самостоятельного формального института и адаптации его механизмов к условиям угольной промышленности.

Обобщен исторический и зарубежный опыт использования арендных форм в добывающих отраслях промышленности. Опыт свидетельствует о возможности достижения положительных результатов в процессе аренды добывающих предприятий, но для этого требуется соответствующая адаптация организационно-правового и экономического механизмов.

С учетом действующего арендного законодательства представлена сравнительная классификация арендных форм и обоснованы условия их применения в угольной промышленности. Не все арендные формы могут быть использованы в угольной промышленности с одинаковым эффектом. В целом для получения стойкого положительного результата от передачи в аренду целостных имущественных комплексов угледобывающих предприятий необходимо усовершенствование правовой базы института аренды.

Проанализирована эволюция арендных форм и результатов аренды угледобывающих предприятий в период структурно-институциональных преобразований в угольной промышленности. В процессе структурной перестройки предпринимательские структуры использовали различные арендные формы, начиная с внутришахтной аренды и заканчивая арендой имущественного комплекса всей шахты. Результаты аренды неоднозначны и противоречивы. С одной стороны, имеется позитивный эффект, но с другой - он возникает не всегда и не всегда является стабильным. Это обусловлено косностью арендных механизмов и необходимостью их совершенствования.

Представлен структурный анализ негосударственного сектора угольной промышленности и разработаны теоретические основы организации государственного координирования деятельности угледобывающих предприятий негосударственной формы собственности. Под негосударственным сектором предложено понимать часть угольной промышленности, представленную предприятиями по добыче угля негосударственной формы собственности. Сравнительный анализ работы государственных шахт и негосударственных предприятий показал, что даже в условиях убыточных шахт, подлежащих закрытию, без государственной поддержки арендаторы получили позитивные результаты за счет мобилизации внутренних ресурсов. Однако в тяжелых горно-геологических условиях добычи деятельность арендатора подвержена значительным рискам и без поддержки государства достижение стойкого положительного эффекта проблематично.

Усовершенствованы научно-методические основы организационно-правового и экономического механизмов аренды и их реализации в угольной промышленности. Сущность их заключается в адаптации действующих механизмов к условиям угольной промышленности. Совершенствование организационно-правового механизма предлагается в направлении совершенствования порядка и условий передачи шахт в аренду, порядка выкупа и возврата имущества, организации контроля со стороны государства. Совершенствование экономического механизма обусловлено необходимостью стимулирования производственной деятельности арендатора с целью компенсации рисков подземного угольного производства.

Определены показатели оценки эффекта от передачи в аренду целостных имущественных комплексов угледобывающих предприятий, на основе которых можно определить эффект от деятельности арендатора для государства в динамике. Это достигается на основе сравнения величин абсолютных и относительных производственных, финансовых, социальных показателей.

Получили дальнейшее развитие принципы аренды и функциональная сущность арендной платы в условиях угольной промышленности. Использование принципов, лежащих в основе функционирования института аренды, в условиях угольной промышленности не всегда способствует положительному эффекту. Это относится к принципам платности и возвратности. Плата за использование имущества на определенных этапах (этап инвестирования, реконструкции) может не взиматься совсем, а в некоторых случаях ее эквивалентом могут выступать прочие обязательные для арендатора условия. Принцип возвратности также требует корректировки. Основные фонды, переданные в аренду, в ряде случаев нецелесообразно возвращать (горные выработки, изношенное стационарное оборудование), а можно компенсировать выполнением арендатором прочих обязательных условий (рост объема добычи, снижение зольности и т. д.).

Разработаны теоретические основы координации производственной деятельности угледобывающих предприятий негосударственной формы собственности. Поскольку прямое государственное вмешательство в деятельность негосударственных предприятий не допускается, а вместе с тем государство должно принимать участие в решении возникающих проблем в силу специфических особенностей угледобычи (опасность, социальная значимость и т.д.), взаимоотношения между арендатором и государством могут осуществляться через посредника - горизонтальную ассоциацию, представляющую интересы арендаторов в государственных органах.