Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ПОШИРЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗНАНЬ ТА ІНФОРМАЦІЇ

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Самсонова Вікторія Володимирівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, академік УААН Кропивко Михайло Федорович, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» УААН, завідувач відділу організації управління.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Ульянченко Олександр Вікторович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу.

кандидат економічних наук, доцент Криворучко Іван Митрофанович,Українська академія аграрних наук, заступник академіка-секретаря Відділення наукового забезпечення трансферу інновацій.

Захист відбудеться “10” березня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий “05” лютого 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.І. Балановська.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У зв'язку з реформуванням відносин власності в агропромисловому комплексі України кардинально змінився уклад українського села, створено умови для діяльності особистих селянських, фермерських господарств, приватних і колективних виробничих формувань, які виробляють сільськогосподарську продукцію, не маючи фахових знань. Більшість з них не в змозі застосувати новітню техніку і технології, не володіють навичками сучасного ведення господарства та збуту власної продукції на ринкових засадах. Із загостренням проблем соціального і культурного розвитку села постає невідкладна потреба в налагодженні процесу кваліфікованого інформаційного забезпечення сільських територіальних громад та органів місцевого самоврядування. Тому першочерговим для вирішення постало питання формування відповідної ринковим умовам господарювання оперативної системи доведення накопичених знань та інформації до сільськогосподарських товаровиробників і сільського населення. Для її створення необхідно здійснити заходи з реформування аграрної освіти, науки, органів державного і самоврядного управління для забезпечення належного науково-консультаційного та інформаційного обслуговування селян.

Зважаючи на це, своєчасним і необхідним є розробка та впровадження організаційно-економічного механізму інформаційного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників з використанням потенціалу аграрної освіти, науки та сільськогосподарського дорадництва, за допомогою якого система управління аграрними формуваннями функціонуватиме ефективніше за рахунок поліпшення якісних характеристик одержуваних знань та інформації для прийняття зважених рішень.

Теоретико-методологічні аспекти розробки ефективного організаційно-економічного механізму висвітлені в працях Л.І. Абалкіна, С.П. Азізова, В.Я. Амбросова, Н.Ю. Брю-ховецької, П.Г. Буніча, А.Р. Вінеса, П.С. Єщенка, Й.С. Завадського, Ф.В. Зінов'єва, І.В. Кривов'язюк, М.І. Круглова, А. Кульмана, Н.А. Лісіцина, М.Й. Маліка, Т.Г. Маренича, Е.С. Мінаєва, П.О. Мосіюка, С.В. Мочерного, В.І. Павлова, В.О. Паламарчука, Ю.І. Палкіна, П.Т. Саблука та інших авторів. Проблемам організації системи поширення сільськогосподарських знань та інформації присвячені роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених: В.А. Верби, С.А. Володіна, В.М. Геєця, Т.П. Кальної-Дубінюк, Р.Я. Корінця, І.М. Криворучка, М.Ф. Кропивка, Я.А. Леймана, О.В. Ульянченка, Р.М. Шмідта, С.Р. Джонсона, А.В. Ван ден Бана, та інших.

У процесі розвитку наукової думки підходи до функціонування системи поширення сільськогосподарських знань та інформації удосконалювалися і набували нового змісту. Дедалі очевиднішою стає потреба в опрацюванні наукових засад функціонування організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації з використанням потенціалу аграрної освіти, науки та дорадництва в ринкових умовах господарювання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах програми наукових досліджень Національного університету біоресурсів і природокористування України за темою «Розробка теоретико-методологічних засад розвитку ринкової системи розповсюдження сільськогосподарських знань і інформації» (номер державної реєстрації 0106U005245) та проекту (гранту) «Розвиток сільськогосподарського дорадництва в Україні» (номер державної реєстрації UA/Z20482/21).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в поглибленні теоретико-методологічних засад удосконалення організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації з використанням потенціалу аграрної освіти, науки і сільськогосподарського дорадництва для забезпечення інноваційного розвитку агропромислового виробництва.

Для реалізації поставленої мети було виконано такі завдання:

- визначити поняття, мету і засади поширення сільськогосподарських знань та інформації;

- обґрунтувати методичні засади забезпечення ефективного поширення сільськогосподарських знань та інформації з використанням освітнього, наукового і дорадчого потенціалу;

- вивчити економічну сутність та складові організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації;

- оцінити потенціал аграрної освіти, науки та дорадництва у продукуванні інтелектуальних товарів і послуг та проаналізувати сучасний стан і виявити недоліки функціонування організаційно-економічного механізму поширення знань та інформації в аграрному секторі України;

- сформувати концептуальні підходи до побудови ринкової системи поширення сільськогосподарських знань та інформації;

- обґрунтувати комплекс заходів щодо удосконалення організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації з використанням потенціалу аграрної освіти, науки і дорадництва.

Об'єктом дослідження є процес поширення сільськогосподарських знань та інформації.

Предметом дослідження виступає сукупність теоретичних, методичних і прикладних аспектів формування організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації з використанням потенціалу аграрної освіти, науки і дорадництва.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний та абстрактно-логічний методи пізнання економічних явищ. Для реалізації завдань дисертаційного дослідження застосовувались такі методи: абстрактно-логічний (теоретичне узагальнення та формування висновків), монографічний (вивчення форм і способів організації поширення сільськогосподарських знань та інформації), соціологічний (анкетування працівників і студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, наукових установ, дорадчих служб та сільськогосподарських товаровиробників України), системного аналізу (аналіз розвитку й організації системи поширення сільськогосподарських знань та інформації в Україні), розрахунково-конструктивний та порівняння (порівняння діяльності щодо поширення знань та інформації ВНЗ аграрного спрямування, установ аграрної науки та дорадчих служб), економіко-статистичний (аналіз діяльності наукових установ, вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації і дорадчих служб), графічний (аналіз статистичних та оперативних даних у графічній формі), багатофакторного порівняльного аналізу (оцінка потенціалу аграрної освіти, науки та дорадчих служб), рейтингових оцінок (визначення лідерів з вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у залученні їх до поширення сільськогосподарських знань та інформації) й інші загальноприйняті економічні та статистичні методи.

Інформаційну базу дослідження становили теоретичні та методичні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, законодавчі та нормативні акти України, звітні й оперативні дані УААН, Міністерства аграрної політики України, Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України, результати соціологічного опитування 500 респондентів працівників і студентів ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації, наукових установ, дорадчих служб та суб'єктів сільськогосподарського виробництва України, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, симпозіумів, наукові публікації періодичних видань, матеріали особистих спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті системного дослідження сукупності теоретичних, методичних і практичних аспектів процесу поширення сільськогосподарських знань та інформації з використанням потенціалу аграрної освіти, науки і дорадництва одержано наступні результати, які визначають його наукову новизну:

вперше:

- обґрунтовано класифікацію інтелектуальних товарів і послуг, як об'єктів купівлі-продажу на інформаційному сегменті ринку інновацій, на основі їх поділу на освітні послуги, освітні товари, наукові товари та консультаційні послуги, що дає змогу організувати їх поширення на ринкових засадах (С.7);

удосконалено:

- концептуальні підходи до побудови системи поширення сільськогосподарських знань та інформації з використанням потенціалу аграрної освіти, науки і сільськогосподарського дорадництва, з виділенням інституту наукового (бізнес) консалтингу, як агента установ аграрної освіти і науки на інформаційному сегменті ринку інновацій, що дає можливість органічно вбудувати цю складову в інфраструктуру інноваційного ринку АПК (С.12-13);

дістало подальший розвиток:

- теоретико-методичні підходи до трактування організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації як системи органічно взаємопов'язаних економічних, організаційних і правових форм та методів поширення сільськогосподарських знань та інформації, а також його складових: економічної, організаційної, інформаційної та законодавчо-нормативної, що дозволяє побудувати ефективну в ринкових умовах систему поширення сільськогосподарських знань та інформації (С.8);

- визначення тенденцій, закономірностей, резервів і можливостей установ аграрної освіти, науки та дорадництва в поширенні сільськогосподарських знань та інформації в результаті наукової оцінки потенціалу аграрної освіти, науки та дорадництва (С.9-11);

- обґрунтування функцій і напрямів діяльності установ аграрної науки, освіти та сільськогосподарського дорадництва щодо поширення знань та інформації як товарів і послуг, що дає змогу налагодити системну взаємодію цих основних суб'єктів інформаційного сегмента ринку інновацій в АПК;

- комплекс заходів з удосконалення організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації за економічною, організаційною, законодавчо-нормативною, інформаційною складовими, для забезпечення передачі цих інтелектуальних товарів і послуг на основі повнішого використання потенціалу аграрної освіти, науки та сільськогосподарського дорадництва, на ринкових засадах (С.14).

Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертаційній роботі положення можуть бути використані як наукові основи та методичні розробки для розв'язання проблеми поширення сільськогосподарських знань та інформації установами аграрної освіти, науки і дорадчими службами України та впроваджуватись у практичну діяльність суб'єктами інформаційного сегмента ринку інновацій. Результати дослідження рекомендовані до практичного застосування установами аграрної освіти, науки і дорадчими службами України та впроваджені Департаментом аграрної освіти, науки і дорадництва Міністерства аграрної політики України (довідка від 16.12.2008 р. № 18-1-1-16/1962), Національним аграрним університетом (акт впровадження від 22.05.2008 р.), телекомпанією «Крила» (акт впровадження від 27.09.2007 р.), Національною асоціацією сільськогосподарських дорадчих служб України (довідка від 11.11. 2008 р. № 0245-02).

Теоретичні положення та інформаційно-аналітична база дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес Національного аграрного університету при викладанні дисциплін «Основи аграрного консалтингу», «Управлінський консалтинг», «Організація інформаційно-консультаційної діяльності» (акт впровадження від 18.06.2008 р.) і можуть використовуватись у вищих і спеціальних навчальних закладах України.

Особистий внесок здобувача полягає у поглибленні теоретичних, організаційно-методичних засад і розробці пропозицій щодо удосконалення формування організаційно-економічного механізму поширення сільсько-господарських знань та інформації з використанням потенціалу аграрної освіти, науки та дорадництва. Наукові результати, які наводяться в дисертаційній роботі, одержані автором особисто і викладені в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження за темою дисертації доповідалися й обговорювалися на ІІ Міжнародній виставці сільського господарства «Інтер АГРО-2006» / Міжнародному форумі з питань організації та ведення рентабельного високоефективного сільського виробництва / Секції «Сільськогосподарська дорадча діяльність: механізм, програми, досвід» (м. Київ, Виставковий центр «Київ Експо Плаза», 1-4 лютого 2006 р.); Міжнародній науковій конференції «Проблеми та перспективи розвитку сільськогосподарських дорадчих служб» (Мелітополь: ТДАТА, 10-12 травня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України» (м. Київ, НАУ, 5-6 жовтня 2006 р.); Семінарі «Інтелектуальна власність на підприємстві. Розпорядження правами інтелектуальної власності» (м. Київ, УЦІПІП, 23 листопада 2006 р.); ІІІ Міжнародній виставці сільського господарства «Інтер АГРО-2007» / Міжнародному форумі з питань організації та ведення рентабельного високоефективного сільського виробництва / Майстер-класі «Роль дорадчих служб у підвищенні рентабельності сільськогосподарського виробництва» (м. Київ, Виставковий центр «Київ Експо Плаза», 31 січня-3 лютого 2007 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (м. Умань, УДАУ, 21-22 лютого 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства» (м. Харків, ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 1-2 бе-резня 2007 р.); V Міжнародній науково-теоретичній конференції «Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть» (м. Тернопіль, ПВНЗ «Інститут економіки і підприємництва», 17 квітня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Економічна безпека країни: проблеми теорії і практики в умовах демократичної трансформації форми влади» (м. Полтава, ПУСК України, 24-25 квітня 2007 р.); Международной научно-практической конференции «Интеграционные процессы и социально-экономическое развитие» (г. Симферополь, КЭИ КНЭУ им. В. Гетьмана, 25-26 апреля 2007 г.); Міжнародній науково-практичній конференції «Стан та перспективи розвитку сільськогосподарської дорадчої діяльності» (м. Вінниця, ВДАУ, 14-16 травня 2007р.); ІX Міжнародній науково-технічній конференції «Системний аналіз та інформаційні технології» (м. Київ, КПІ, 15-19 травня 2007 р.); Международной научно-практической конференции «Проблемы и перспективы инновационного развития экономики» (ИНКОН ХІІ) (г. Скадовск, Херсонский областной совет, 10-15 сентября 2007 г.); ІІІ Міжнародному Форумі молодих вчених «Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи» (м. Харків, ХНТУСГ ім. П. Василенка, 15-16 травня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія забезпечення сталого розвитку України» (м. Київ, НАН України, 20 травня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, НУ «Львівська політехніка», 29-31 травня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання та інноваційний розвиток ступеневої освіти та дорадництва в сільськогосподарському виробництві» (м. Київ, НАУ, 25-26 вересня 2008 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 19 наукових праць загальним обсягом 4,63 др. арк., в тому числі у фахових виданнях - 7 наукових статей обсягом 2,29 др. арк., 1 монографія у співавторстві (автору належить 0,28 др. арк.), у матеріалах конференцій - 11 тез доповідей обсягом 2,06 др. арк. Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 216 найменувань. Робота містить 21 таблицю, 32 рисунки і 7 додатків. Основний зміст викладено на 200 сторінках комп'ютерного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

організаційний економічний аграрний інформація

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, відображено наукову новизну та практичну цінність дослідження, а також наведено відомості про апробацію результатів дослідження та опубліковані наукові праці.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади функціонування організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації» розглянуто теоретичні положення й проаналізовано думки вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо визначення категорій «інформація», «знання», «організаційно-економічний механізм», обґрунтовано необхідність широкого залучення установ аграрної освіти, науки і дорадництва до поширення сільськогосподарських знань та інформації.

На основі системного аналізу літературних джерел, враховуючи особливості інтелектуальних товарів і послуг, визначено поняття «сільськогосподарська інформація» як сукупність корисних відомостей щодо ведення ефективного сільськогосподарського виробництва, кон'юнктури сільськогосподарського ринку, соціального облаштування сільських територій, тощо, які спрямовані на розв'язання конкретних проблем сільськогосподарських товаровиробників і сільського населення, надані в розпорядження суб'єктів сільськогосподарського виробництва шляхом застосування методів консультування, експертизи, інформування, впровадження. Поняття «сільськогосподарські знання» визначено як результати наукових, методологічних і методичних розробок, що передаються споживачам шляхом інформування й навчання та спрямовані на вирішення проблем розвитку агропромислового виробництва і сільських територій; підвищення професійного рівня, набуття нових навичок і досвіду суб'єктами сільськогосподарського виробництва.

Зроблено висновок, що з накопиченням (прирощенням) знань їх цінність зростає, корисність підвищується, споживна вартість збільшується, а інформації - навпаки, із зниженням її актуальності та гостроти потреби в ній. Тому, знання доцільно поширювати безкоштовно і робити доступними широкому загалу споживачів, а інформацію - на платній основі, за потребою, оскільки її ефективність зменшується при поширенні широкому загалу споживачів.

На базі викладеного теоретичного підходу й аналізу праць вітчизняних та іноземних дослідників визначено основні напрями й акценти в діяльності установ аграрної освіти, науки і дорадчих служб у поширенні сільськогосподарських знань та інформації як інтелектуальних товарів і послуг.

Аграрна освіта має, насамперед, робити акцент на поширення освітніх товарів і послуг, проте вищі навчальні заклади аграрної освіти на конкурентних засадах можуть продукувати й наукові товари та консультаційні послуги. Аграрні університети у співпраці з дорадчими службами матимуть змогу здійснювати практичне навчання і підвищення кваліфікації суб'єктів сільськогосподарського виробництва як на факультетах підвищення кваліфікації при вищих закладах освіти, так і безпосередньо в місцях їх роботи та проживання. Дорадники, маючи постійний зв'язок із сільським населенням та вивчаючи його потреби, формуватимуть аграрній освіті замовлення з підготовки кадрів для сільського господарства.

Аграрна наука має акцентувати свою діяльність на продукуванні наукових товарів і наданні консультаційних послуг, і лише частково надавати супутні освітні послуги. Вчені, співпрацюючи з освітянами і дорадниками, матимуть змогу займатися науковими дослідженнями, які необхідні сільськогосподарським товаровиробникам.

Дорадчі служби повинні сприяти акумулюванню накопичених людством знань, інформації, інновацій і виведенню наукових товарів на ринок та продажу їх потенційним споживачам через надання консультаційних послуг.

Проте нині функціонує розбалансована система, в якій кожна з основних складових (освіта, наука і сільськогосподарське дорадництво) діють недостатньо узгоджено, дублюючи певною мірою функції з поширення сільськогосподарських знань та інформації.

У розвиток цієї тези інформацію та знання доцільно класифікувати як види інтелектуальних товарів і послуг на інформаційному ринку у трьох різновидах (табл.1).

Таблиця 1. Класифікація видів інтелектуальних товарів і послуг

Інтелектуальні товари і послуги	Товари	Послуги	Засади поширення
Освітні (базові, загально-освітні)	- підручники; - посібники; - конспекти лекцій; - загальноосвітні видання	- навчання за базовими напрямами підготовки; - підвищення кваліфікації; - перепідготовка фахівців; - дистанційне навчання; - лекції на виробництві; - круглі столи, семінари; -науково-популярні телевізійні та радіо передачі	Безкоштовно, за рахунок державного фінансування
Наукові (потребують спеціального тематичного пошуку)	- методичні рекомендації; - наукові монографії; - стандарти і технічні умови; - рекомендації по впровадженню…, застосуванню…, вирощуванню… тощо; - нормативи, правила; - бази даних; - статті	-	Державне фінансування продукування наукових товарів. Поширення наукових товарів по собівартості з урахуванням чітко встановленого % на видатки розвитку
Консультаційні (надаються на основі аналізу, оцінки та узагальнення інформації)	-	- з консультування; - з експертизи; - з впровадження (процесне консультування); - з інформування; - тренінги	За ринковими цінами

В результаті аналізу й узагальнення думок провідних вчених стосовно визначення організаційно-економічного механізму і враховуючи відмінності інтелектуальних товарів і послуг - знань та інформації від інших товарів, запропоновано визначити організаційно-економічний механізм поширення сільськогосподарських знань та інформації як систему органічно взаємопов'язаних економічних, організаційних і правових форм та методів поширення сільськогосподарських знань та інформації. Складові організаційно-економічного механізму поширення знань та інформації наведено на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Складові організаційно-економічного механізму поширення сільсько-господарських знань та інформації

Зроблено висновок, що процес побудови організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації повинен здійснюватися через створення ефективної системи поєднання економічних заходів, форм та методів, що визначають порядок та зміст проведення процесу поширення сільськогосподарських знань та інформації з елементами організаційного забезпечення, що найкращим чином розподіляють повноваження та відповідальність між суб'єктами інформаційного сегменту ринку інновацій в АПК. Така побудова організаційно-економічного механізму дозволяє побудувати ефективну в ринкових умовах систему поширення сільськогосподарських знань та інформації.

У другому розділі «Оцінка стану функціонування організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації» здійснено аналіз сучасного стану функціонування організаційно-економічного механізму поширення знань та інформації, оцінено потенціал аграрної науки, освіти і дорадництва в поширенні знань та інформації, виявлено недоліки організаційно-економічного механізму поширення знань та інформації в аграрному секторі України.

Зроблено висновок, що поширення інформації та знань установами аграрної освіти, науки та дорадчими службами не організовано в єдину систему і не відбувається за ринковими принципами.

Установи аграрної освіти в цілому мають потужний кадровий та інформаційний потенціал. Хоча потребує оновлення матеріально-технічна база, проте вузи достатньою мірою спроможні забезпечити безкоштовне поширення базових знань та інформації за умови фінансової підтримки держави (на одного освітянина у 2008 р. припадало 399 суб'єктів сільськогосподарського виробництва).

Починаючи з 2003 р. спостерігається планомірне збільшення видатків бюджету на освітню діяльність та кадровий потенціал освіти, хоча фактично щорічне фінансування освіти становить 4,5-5% ВВП при визначеній Законом України «Про освіту» нормі 10% ВВП (рис. 2).



Рис. 2. Динаміка бюджетного фінансування та чисельності кадрів ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації аграрного спрямування

Заклади аграрної науки мають достатньо розвинуту організаційну структуру, інформаційний потенціал для проведення наукових досліджень, кадрова складова потребує певного «омолодження» (спадна тенденція чисельності наукових кадрів), часткового оновлення потребує матеріально-технічна база.

На одного науковця у 2008 р. припадало 213 суб'єктів сільсько-господарського виробництва. Разом з тим необхідно активізувати роботу з комерціалізації інноваційних наукових розробок, поширення наукових товарів та їх впровадження в господарську практику.

Починаючи з 2003 р. спостерігається планомірне зростання видатків бюджету на наукову діяльність, хоча фактичне фінансування науково-технічної діяльності з Державного бюджету України протягом останніх п'яти років не перевищує 0,4% ВВП при визначених 1,7% ст. 34 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (рис. 3).



Рис. 3. Динаміка бюджетного фінансування аграрної науки та чисельності наукових кадрів

Дорадчі служби мають можливість широкого доступу й підтримки постійного зв'язку із сільськогосподарськими товаровиробниками та сільським населенням завдяки гнучкій організаційній структурі. Проте значної уваги та врегулювання потребує організація фінансових розрахунків у процесі поширення знань та інформації, особливо залучення до нього закладів аграрної освіти й науки. Розв'язання проблеми фінансування (бюджетне фінансування сільськогосподарської дорадчої діяльності розпочалось з 2007 р. виділенням 10 млн. грн.) дасть змогу вирішити питання щодо забезпечення процесу поширення сільськогосподарських знань та інформації матеріально-технічними засобами. На одного дорадника у

2008 р. припадало 12 681 грн. бюджетного фінансування, а на одного освітянина - 94 891 грн., науковця - 28 395 грн. Тому було б доцільно збільшити фінансування сільськогосподарської дорадчої діяльності хоча б удвічі.

Важливою також є проблема кадрового забезпечення дорадчої діяльності, оскільки юридична реєстрація сільськогосподарських дорадників розпочалась лише з 2008 р. (на одного дорадника у 2008 р. припадало 5 762 суб'єкти сільськогосподарського виробництва) (рис. 4).



Рис. 4. Динаміка бюджетного фінансування сільськогосподарської дорадчої діяльності та чисельності дорадників

За результатами рейтингової оцінки складових потенціалу вищих навчальних закладів, наукових установ і дорадчих служб встановлено, що найбільшого вдосконалення потребує врегулювання фінансування діяльності з поширення сільськогосподарських знань та інформації, забезпечення цього процесу необхідними матеріально-технічними ресурсами (від 22 до 36 % і від 21 до 34 % відповідно) (рис. 5).

Освіта Наука Дорадництво

Рис. 5. Рейтинг складових потенціалу ринкової системи поширення сільськогосподарських знань та інформації, які потребують вдосконалення (за результатами соціологічного опитування, проведеного автором)

У контексті дослідження попиту споживачів інтелектуальних товарів і послуг (знань та інформації) було проведено економіко-статистичний аналіз діяльності та соціологічне опитування таких суб'єктів сільськогосподарського виробництва: корпорацій (ТОВ «Агро-Союз», ТОВ «Украгроком», ТОВ «Тваринпром» та ін.), сільськогосподарських підприємств (ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», ТОВ «Десна», ТОВ «Рост Агро» та ін.), фермерських господарств (СФГ «Свитодаль», СФГ «Кургани», ФГ «Здобуток», СФГ «Відродження» та ін.), особистих селянських господарств (ФОПП «Корсун», ФОПП «Радченко», ФОПП «Гасанов» та ін.). За результатами дослідження 76 % суб'єктів підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки відчувають недостатнє інформаційне забезпечення у процесі господарської діяльності. Проте через невідповідність освітніх і наукових товарів та послуг умовам практичного застосування, високу вартість інтелектуальних товарів (хоча 61 % сільських товаровиробників готові платити за необхідні їм інформацію та знання) й відсутність інформації про інтелектуальну продукцію актуальна інформація та необхідні знання практично не доходять до своїх споживачів.

За допомогою SWOT-аналізу потенціалу аграрної освіти, науки та дорадництва в поширенні знань та інформації виявлено, що цей процес відбувається в умовах жорстокої конкуренції, до того ж він не регламентований чітким організаційно-економічним механізмом через: відсутність наукового обґрунтування й чіткого поділу наукових, освітніх, консультаційних товарів й послуг; відсутність нормативно-правових актів, які визначають засади поширення освітніх, наукових, консультаційних товарів і послуг; недосконалість системи госпрозрахункових відносин між науковцями, освітянами і дорадниками в процесі поширення сільськогосподарських знань та інформації.

У третьому розділі «Удосконалення організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації з використанням потенціалу аграрної освіти, науки та дорадництва» опрацьовано концептуальні підходи до побудови ринкової системи поширення сільськогосподарських знань та інформації; обґрунтовано модель функціонування інформаційного сегмента ринку інновацій; розроблено конкретні пропозиції щодо формування й удосконалення організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації з використанням потенціалу аграрної освіти, науки і дорадництва.

На підставі наведених у попередніх розділах дисертаційної роботи результатів досліджень зроблено висновок про низький рівень інтеграції національної освіти і науки в ринкове середовище. Тому важливим є усвідомлення необхідності невідкладного вирішення проблеми інтеграції освіти, науки та дорадництва в єдину систему інформаційного ринку, де кожна складова має виконувати притаманну їй функцію, а в сукупності створювати єдину інтегровану систему, в якій забезпечуються інтереси як усіх учасників ринку, так і держави і суспільства в цілому.

Концептуальний підхід до функціонування інформаційного сегмента ринку інновацій в АПК відображено на рис. 6.

За концептуальним підходом інтелектуальні товари і послуги відповідно до запропонованої в табл. 1 класифікації повинні мати різні засади поширення.

Консультаційні послуги та наукові товари, які поширюються організаціями бізнес-консалтингу, мають надаватись за ринковими цінами.

Наукові товари, які поширюються підрозділами наукового консалтингу за собівартістю, з урахуванням чітко визначеного відсотка на видатки розвитку.

Соціально-спрямовані дорадчі послуги, перелік яких визначено у програмно-цільових замовленнях й освітні товари та послуги - за рахунок державного фінансування.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- пропозиції автора

Рис. 6. Концептуальний підхід до функціонування інформаційного сегмента ринку інновацій в АПК

Крім того, у розгалуженій інфраструктурі інноваційного ринку, яку складають усі суб'єкти, що формують пропозицію освітніх, наукових, консультаційних товарів і послуг, запропоновано виділити окрему складову - науковий (бізнес) консалтинг, яка представлятиме економічні інтереси наукових та освітніх організацій та інноваційного підприємництва.

Для виконання завдань і заходів з реформування системи аграрної освіти відповідно до «Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року» передбачається виділення 18 373,7 млн. грн.; для організації техніко-технологічного переоснащення науково-дослідних установ Міністерства аграрної політики, Української академії аграрних наук 5308,3 млн. грн.; на надання державної підтримки у провадженні сільськогосподарської дорадчої діяльності - 97,3 млн. грн., з них 96,3 млн. грн. з Державного бюджету.

Для їх ефективного використання доцільно здійснити ряд заходів, які сприятимуть побудові ринкової системи поширення сільськогосподарських знань та інформації, а саме:

- формування ринково-орієнтованої системи взаємозв'язків суб'єктів поширення сільськогосподарських знань та інформації;

- створення ринку знань та інформації, як інтелектуальних товарів та послуг, на якому буде забезпечений належний рівень захисту прав інтелектуальної власності;

- розвиток інфраструктури інформаційного сегмента ринку інновацій в АПК;

- цілеспрямована підготовка кадрів високої кваліфікації для продукування інноваційних знань та інформації, а також менеджерів інноваційної та інформаційно-консультаційної діяльності;

- широке застосування на всіх етапах поширення знань та інформації інформаційно-комунікаційних технологій;

- удосконалення системи державного регулювання і стимулювання процесу поширення сільськогосподарських знань та інформації;

- підвищення інноваційно-інформаційної культури суспільства.

Розроблені та рекомендовані заходи щодо удосконалення складових організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації подані на рис.7 і рис. 8.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 7. Заходи щодо удосконалення організаційної складової організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 8. Заходи щодо удосконалення економічної складової організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації

Рекомендований та обґрунтований нами комплекс заходів по удосконаленню організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації (в розрізі його складових) дасть можливість врегулювати економічні відносини усіх суб'єктів інформаційного ринку з приводу купівлі-продажу інформації та знань, що сприятиме функціонуванню вільної конкуренції на ринку інтелектуальних товарів та послуг.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано комплекс питань і практичних рекомендацій з удосконалення організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації в Україні з використанням потенціалу аграрної освіти, науки і дорадництва. За результатами дослідження зроблено такі висновки і пропозиції.

1. З точки зору потреб суспільства знання мають бути якомога доступнішими для широкого загалу споживачів і поширюватися на безоплатній основі, а інформація - в основному на платній основі, за потребою, швидко і вчасно, оскільки її ефективність знижується при поширенні широкому загалу споживачів.

2. Для визначення економічних та організаційних засад поширення знань та інформації як інтелектуальних товарів у ринкових умовах, пропонується представити інформацію та знання як види інтелектуальних товарів і послуг на інформаційному ринку в трьох інтерпретаціях: освітні товари і послуги (базове поширення знань та інформації) пропонується поширювати безкоштовно (за рахунок державного фінансування) широкому загалу споживачів; науковий товар (пропонування спеціальної (наукової) інформації, яка потребує спеціального тематичного пошуку), фінансування фундаментальних досліджень доцільно здійснювати за рахунок державного бюджету, а інформацію та знання, як результати прикладної науки, слід доводити до споживачів за собівартістю з урахуванням визначеного відсотка на видатки розвитку; консультаційні послуги (надаються на основі аналізу, оцінки й узагальнення знань та інформації для розв'язання конкретних проблем споживачів) економічно доцільно поширювати за ринковими цінами.

3. Для налагодження системної взаємодії основних суб'єктів інформаційного сегмента ринку інновацій в АПК обґрунтовано і запропоновано основні напрями й акценти у поширенні знань та інформації як інтелектуальних товарів і послуг, а саме аграрна освіта має, в першу чергу, робити акцент на поширенні освітніх товарів і послуг, проте вищі навчальні заклади аграрної освіти на конкурентних засадах можуть продукувати й наукові товари і консультаційні послуги. Аграрна наука повинна акцентувати свою діяльність на продукуванні наукових товарів і наданні консультаційних послуг і лише частково надавати супутні освітні послуги. Дорадчі служби повинні сприяти акумулюванню накопичених людством знань, інформації, досягнень науково-технічного прогресу і виведенню наукових товарів на ринок та продажу їх потенційним споживачам через надання консультаційних послуг.

4. Для побудови ефективної в ринкових умовах системи поширення сільськогосподарських знань та інформації поглиблено визначення сутності організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації та визначено основні його складові.

5. На підставі оцінки потенціалу аграрної освіти, науки і дорадництва у поширенні сільськогосподарських знань та інформації і системного аналізу сучасного стану функціонування організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації в Україні, проведених за методиками багатофакторного порівняльного і системного аналізу, рейтингових оцінок, соціологічного опитування, розрахунково-конструктивними, економіко-статистичними та графічними методами, зроблено висновок, що установи агарної освіти в цілому мають потужний кадровий та інформаційний потенціал, але матеріально-технічна база потребує оновлення, проте вузи достатньою мірою спроможні забезпечити безкоштовне поширення базових знань та інформації, але за умов державного фінансування.

Заклади аграрної науки мають досить розвинуту організаційну структуру, інформаційний потенціал для проведення наукових досліджень, проте кадрова складова потребує певного «омолодження» (44% вчених, які працюють в наукових установах, пенсійного віку), часткового оновлення потребує матеріально-технічна база. Необхідно активізувати роботу з комерціалізації інноваційних наукових розробок, поширення наукових товарів та їх застосування в господарській практиці.

Дорадчі служби мають гнучку організаційну структуру, проте потребує врегулювання організація кадрового забезпечення дорадчої діяльності, фінансових розрахунків у процесі поширення знань та інформації, особливо у процесі залучення закладів аграрної освіти й науки.

6. Обґрунтовано концептуальний підхід до функціонування інформаційного сегмента ринку інновацій, за яким освітні товари та послуги, наукові товари, консультаційні послуги на інформаційному ринку мають поширюватись на таких засадах: освітні товари та послуги - за умов державного фінансування; наукові товари (що поширюватимуться підрозділами наукового консалтингу) - за собівартістю, з урахуванням визначеного відсотка на видатки розвитку; наукові товари (що поширюються організаціями бізнес-консалтингу) - за ринковими цінами; соціально-спрямовані дорадчі послуги (в межах програмно-цільових замовлень) - за рахунок державного фінансування; консультаційні послуги - за ринковими цінами.

Запропоновано формувати окрему складову інфраструктури інноваційного ринку - науковий (бізнес) консалтинг, яка представлятиме економічні інтереси наукових і освітніх організацій та інноваційного підприємництва.

7. Обґрунтований комплекс заходів з удосконалення організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації (за його складовими) дає змогу, по-перше, визначити економічні й організаційні засади поширення інформації та знань у ринкових умовах; по-друге, науковим установам, освітнім закладам, дорадчим службам зайняти свою чітко визначену нішу на інформаційному ринку, що сприятиме функціонуванню вільної конкуренції на ринку інтелектуальних товарів і послуг та органічно вбудувати систему поширення знань й інформації в інфраструктуру інноваційного ринку АПК; по-третє, врегулювати економічні відносини між суб'єктами інформаційного ринку з приводу купівлі-продажу інформації та знань; по-четверте, здійснювати поширення сільськогосподарських знань та інформації за ринковими принципами із залученням потенціалу аграрної освіти, науки та сільськогосподарського дорадництва.

Реалізація розроблених пропозицій сприятиме вдосконаленню способу організації аграрної економіки України, за якого роль головного джерела стійкого економічного зростання відіграватимуть нові знання та їх практичне застосування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Самсонова В. В. Сутність організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації / В. В. Самсонова // Науковий вісник НАУ. - 2006. - Вип. 100. - С. 329 - 333.

2. Середюк С. М. Принципи організації інформаційно-консультаційної діяльності вищих навчальних закладів аграрної освіти / С. М. Середюк, В. В. Сам-сонова // Аграрна наука і освіта. - 2006. - Т. 7, № 5-6. - С. 161 - 164. (Особистий внесок здобувача полягає у розробці методичного підходу до визначення принципів організації інформаційно-консультаційної діяльності ВНЗ).

3. Самсонова В. В. Роль сільськогосподарського дорадництва у реалізації державної політики розвитку регіонів / В. В. Самсонова // Регіональна бізнес-економіка та управління. - 2007. - № 1(13). - С. 32 - 38.

4. Самсонова В. В. Теоретичні засади механізму використання потенціалу аграрної освіти, науки та дорадництва у поширенні сільськогосподарських знань та інформації / В. В. Самсонова // Вісник ХНАУ ім. В. В. Докучаєва. Сер. Економіка АПК і природокористування. - 2007. - Вип.1. - С. 207 - 212.

5. Самсонова В. В. Сучасний стан функціонування організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації в Україні / В. В. Самсонова // Аграрна наука і освіта. - 2007. - Т. 8, № 5-6. - С. 138 - 142.

6. Самсонова В. В. Методичні засади формування механізму управління конкурентоспроможністю інформаційно-консультаційних послуг / В. В. Сам-сонова // Науковий вісник НАУ. - 2007. - Вип. 110, Ч.1. - С.161 - 165.

7. Самсонова В. В. Оцінка потенціалу аграрної науки, освіти та дорадництва в поширенні сільськогосподарських знань та інформації / В. В. Самсонова // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. - Вип. 238: В 5 т. - Т. І. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - C. 142 - 147.

8. Організація управління аграрною економікою / [ Немчук В. П., Рос-

соха В. В., Самсонова В. В. та ін.] ; за ред. М. Ф. Кропивка. - К. : ННЦ ІАЕ, 2008.- 420 с. (Особистий внесок здобувача полягає у розробці концептуальних підходів до формування ринкової системи поширення сільськогосподарських знань та інформації).

Матеріали конференцій:

9. Самсонова В. В. Особливості формування організаційно-економічного механізму інформаційно-консультаційного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників : тези доповідей ІІ міжнар. виставки сільського господарства «ІнтерАГРО-2006» [секція «Сільськогосподарська дорадча діяльність : механізм, програми, досвід»], (Київ, 1-4 лютого 2006 р.). - К. : Видавничий центр НАУ, 2006. - С. 65 - 71.

10. Samsonova V. Problems and prospects of agricultural consulting services development with using of agrarian education and science potential / Materials of International Scientific Conference [«Problems and perspectives of agricultural extension services development»], (Sudak, 10-12 may 2006 р.) / Tavria state agrotechnical academy. - Melitopol : TSAA, 2006. - P. 194 - 197.

11. Самсонова В. В. Практика поширення інновацій у Національному аграрному університеті : матеріали ІІІ міжнар. виставки сільського господарства «ІнтерАГРО-2007» [майстер-клас «Роль дорадчих служб у підвищенні рентабельності сільськогосподарського виробництва»], (Київ, 31 січня-3 лютого 2007 р.). - К. : Видавничий центр НАУ, 2007. - С. 109 - 112.

12. Самсонова В. В. Економічний механізм використання інформаційного потенціалу аграрної освіти, науки та дорадництва у поширенні сільськогосподарських знань та інформації : матеріали всеукр. наук. конф. молодих вчених, (Умань, 21-22 лютого 2007 р.) / Уманський державний аграрний університет. - Умань, 2007. - С. 137 - 138.

13. Самсонова В. В. Сільськогосподарська інформація та знання як товар : матеріали V міжнар. наук.-теорет. конф. молодих вчених [«Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть»], (Тернопіль, 17 квітня 2007 р.) / Міністерство освіти і науки, Приватний вищий навчальний заклад «Інститут економіки і підприємництва». - Тернопіль, 2007. - С. 319 - 321.

14. Самсонова В. В. Інформаційне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників як складова економічної безпеки держави : матеріали міжнар. наук. конф. [«Економічна безпека країни: проблеми теорії і практики в умовах демократичної трансформації форми влади»], (Полтава, 24-25 квітня 2007 р.) / Полтавський ун-т споживчої кооперації України. - Полтава, 2007. - С. 85 - 89.

15. Самсонова В. В. Інформація та знання як складові інтелектуального капіталу : материалы междунар. науч.-практ. конф. ученых и специалистов [«Интеграционные процессы и социально-экономическое развитие»], (Симферополь, 25-26 мая 2007 г.) / Академия экономических наук Украины, Крымский экономический институт КНЭУ им. В. Гетьмана. - Симферополь, 2007. - С. 235 - 236.

16. Samsonova V. Features of information safety in higher educational institutions, scientific establishments and consulting services : materials of the Ninth International Conference on Science and Technology [«System analysis and information technologies»], (Kyiv, 15-19 may, 2007) / NTUU «KPI». - К. : NTUU KPI, 2007. - Р. 198.

17. Самсонова В. В. Концепція побудови ринкової системи поширення знань та інформації : матеріали ІІІ Міжнар. Форуму молодих вчених «Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи»], (Харків, 15-16 травня 2008 р.) / Мін-во аграр. політики України, Харк. нац. техн. ун-т сіл. госп-ва ім. П. Василенка. - Харків, 2008. - C. 141 - 143.

18. Самсонова В. В. Проблеми формування організаційно-економічного механізму поширення знань та інформації науково-навчальними організаціями : матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. [«Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики»], (Львів, 29-31 травня 2008 р.) / Нац. ун-т «Львівська політехніка». - Львів, 2008. - C. 307 - 308.

19. Самсонова В. В. Діагностика недоліків функціонування організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації в аграрному секторі України: матеріали міжнар. наук.-практ. конференції [«Актуальні питання та інноваційний розвиток ступеневої освіти та дорадництва в сільськогосподарському виробництві»], (Київ, 25-26 вересня 2008 р.) / Нац. аграр. ун-т. - Київ, 2008. - С. 71 - 72.

АНОТАЦІЇ

Самсонова В.В. Формування організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена поглибленню теоретико-методологічних засад удосконалення організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації і розробці концептуальних підходів до побудови системи поширення сільськогосподарських знань та інформації з використанням потенціалу аграрної освіти, науки і сільськогосподарського дорадництва.

У дисертаційній роботі визначено та обґрунтовано класифікацію інтелектуальних товарів і послуг, як об'єктів купівлі-продажу на інформаційному сегменті ринку інновацій, уточнено сутність економічної категорії «організаційно-економічний механізм поширення знань та інформації», обґрунтовано функції і напрями діяльності установ аграрної науки, освіти та дорадництва у поширенні знань та інформації.

Розроблено та запропоновано комплекс заходів з удосконалення організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації в Україні й концептуальні підходи до побудови системи поширення сільськогосподарських знань та інформації з використанням потенціалу аграрної освіти, науки і сільськогосподарського дорадництва.

Ключові слова: сільськогосподарські знання, сільськогосподарська інформація, організаційно-економічний механізм, потенціал, аграрна освіта, наука, сільськогосподарське дорадництво.

Самсонова В.В. Формирование организационно-экономического механизма распространения сельскохозяйственных знаний и информации. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена углублению теоретико-методологических засад усовершенствования организационно-экономического механизма распространения сельскохозяйственных знаний и информации, а также разработке концептуальных подходов построения системы распространения сельскохозяйственных знаний и информации с использованием потенциала аграрного образования, науки и сельскохозяйственного консультирования.

В диссертационной работе определена и обоснована классификация интеллектуальных товаров и услуг, как объектов купли-продажи на информационном сегменте рынка инноваций, уточнена сущность экономической категории «организационно-экономического механизма распространения сельскохозяйственных знаний и информации», обоснованы функции и направления деятельности учреждений аграрной науки, образования и сельскохозяйственного консультирования в распространении знаний и информации.

Разработаны и предложены комплекс мероприятий усовершенствования организационно-экономического механизма распространения сельскохозяйственных знаний и информации в Украине и концептуальные подходы построения системы распространения сельскохозяйственных знаний и информации с использованием потенциала аграрного образования, науки и сельскохозяйственного консультирования.

...