кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Система економічної безпеки регіону: аналіз та перспективи

Шуршин Віктор Олександрович

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Черкаському державному технологічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України Данилишин Богдан Михайлович, Міністерство економіки України, міністр.

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, професор Степаненко Анатолій Васильович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу регіональних проблем національної безпеки;

кандидат економічних наук Захаров Олександр Іванович, Університет економіки та права „КРОК” Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри фінансово-економічної безпеки.

Захист відбудеться “16” грудня 2009 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “16” листопада 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Левковська

1. Загальна характеристика роботи

економічний безпека регіональний загроза

Актуальність теми. Зміцнення державності України, нарощення стратегічного потенціалу її економіки на сучасному етапі об'єктивно вимагає зміщення акценту управління в регіони, що забезпечить створення єдиного господарського комплексу з ефективним використанням місцевих ресурсів і переваг територіального поділу праці. Успішне вирішення нинішніх найважливіших соціально-економічних проблем України можливе лише при орієнтації на використання переваг кожного регіону і міжрегіональної кооперації, гармонізацію інтересів регіональних соціумів.

Демонтаж єдиного народногосподарського комплексу, який був сформований у СРСР, політичні й економічні трансформації перехідного періоду, неминучі помилки в процесі реформування політичної й соціально-економічної системи, нові зовнішні та внутрішні деструктивні виклики призвели до загострення багатьох проблем і ослаблення системи економічної безпеки регіону, посилення диференціації і дезінтеграції соціально-економічного простору України.

Основною причиною глибокої кризи економіки України та її регіонів є відсутність надійної системи економічної безпеки, яка б забезпечила її захист від зовнішніх і внутрішніх деструктивних впливів та сприяла формуванню конкурентоспроможного господарства на ринкових засадах. У сформованих умовах проблема економічної безпеки з позиції взаємодії національних і регіональних інтересів набуває першочергового значення, стає стрижнем усієї економічної політики держави, задає контури всіх основних політичних рішень, що, у свою чергу, визначає необхідність відповідних наукових досліджень. Економічна безпека кожного і всіх регіонів в сукупності покликана гарантувати безпеку держави в цілому.

Проблеми забезпечення регіональних інтересів у важливих сферах економіки набувають все більшої значимості, привертають увагу представників органів влади, науковців, широких верств населення. Актуальність цих проблем спричинена масштабами загроз і реальними втратами, нанесеними системі економічної безпеки внаслідок безпрецедентної кризи в період трансформації економіки України.

Економічна безпека як тема теоретичних та прикладних досліджень почала розроблятися вітчизняними дослідниками лише в останні десятиріччя. Особлива значимість цієї проблеми в теперішній час підтверджується низкою фундаментальних праць провідних вітчизняних та зарубіжних науковців: Абалкіна Л.І., Бандура С.І., Білоуса О.Г., Варналія З.С., Гальчинського А.С., Гейця В.М., Глазьєва С.Ю., Губського Б.В., Данилишина Б.М., Дацківа Р.М., Єрмошенка М.М., Жаліла Я.А., Захарова О.І., Корецького М.Х., Любченка О.М., Мунтіяна В.І., Новикової О.Ф., Осауленка О.Г., Осовської Г.В., Павлова В.І., Пастернак-Таранушенка Г.А., Степаненка А.В., Стеченка Д.М., Тамбовцева В.Л., Фащевського М.І., Філіпенка А.С., Чернюк Л.Г., Шлемко В.Т. та інших.

У роботах науковців аналізується взаємозв'язок економічної безпеки з іншими категоріями національної безпеки України (військової, соціальної, інформаційної і т.д.), з одного боку, і проблемами розширеного відтворення та регіонального соціально-економічного розвитку ? з іншого. Разом з тим, багатьом питанням зазначеної проблеми дотепер не приділяється належної уваги або вони виявилися недостатньо дослідженими. Так, залишається досить широким спектр поглядів власне на поняття економічної безпеки та її структуру, що, у свою чергу, ускладнює визначення цілей і завдань стратегії розвитку національної і регіональної економік. На наш погляд, у вітчизняній науці не зроблено належного акценту на загрозливий характер деградації суспільства і населення, на фактор прогресуючої динаміки так званих тіньових процесів і т.д. Все це обумовлює необхідність забезпечення відповідних теоретичних і методологічних основ розробки системи економічної безпеки для кожного регіону з метою їх сталого гармонійного розвитку та визначення загальних напрямів руху до стійкої самодостатньої регіональної економіки.

Недостатня розробленість багатьох аспектів економічної безпеки на всіх її рівнях, теоретична і практична значимість проблеми подолання і попередження кризових ситуацій в економіці регіонів України для ефективного функціонування інтегрованого економічного простору в рамках єдиної держави обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною комплексних досліджень, що виконувались у рамках планів бюджетної та госпрозрахункової тематики Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема теми 3.1.5.63 „Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (державний реєстраційний № 0100U000657), та науково-дослідної роботи, що виконувалась в Черкаському державному технологічному університеті МОН України „Регіональні аспекти інноваційної та інвестиційної діяльності і їх роль у вирішенні соціально-економічних проблем регіону” (номер державної реєстрації 0106U004488). Участь автора в їх виконанні полягає в розробці концептуальних засад формування механізму забезпечення системи економічної безпеки регіонів України на основі впровадження інноваційної моделі регіонального розвитку. Тема дисертаційної роботи відповідає пріоритетам сучасного соціально-економічного розвитку країни та основним напрямам регіональної політики, спрямованим на подолання системних наслідків глобальної фінансово-економічної кризи та забезпечення сталого розвитку національного господарства на довгостроковій основі.

Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних і методологічних основ формування цілісної системи економічної безпеки регіону з урахуванням особливостей його розвитку та практичних рекомендацій для забезпечення її ефективного функціонування.

Відповідно до цієї мети були поставлені і розв'язувалися такі завдання:

? визначити сутність і структуру системи економічної безпеки регіону і розкрити особливості її формування та ефективного функціонування;

? здійснити типологізацію регіональних систем економічної безпеки на основі використання сучасних теоретичних концепцій;

? обґрунтувати та доповнити систему основних принципів оцінки загроз економічній безпеці регіону;

? розробити методику оцінки системи економічної безпеки регіону, яка базується на ідентифікації чинників, що визначають загрози його безпечному розвитку;

? провести аналіз стану системи економічної безпеки регіонів України з метою виявлення потенційних загроз та можливостей для їх нейтралізації;

? побудувати математичну модель системи економічної безпеки регіону, яка дає змогу визначати її нинішній стан та здійснювати прогнози на коротко- і довгостроковий періоди;

? обґрунтувати теоретичну концепцію формування регіональної системи економічної безпеки та розробити практичні рекомендації щодо регіональної стратегії розвитку;

? запропонувати напрями державної політики стосовно формування та забезпечення ефективного функціонування системи економічної безпеки регіону.

Об'єктом дослідження є процес формування та функціонування цілісної системи економічної безпеки регіону з урахуванням особливостей його розвитку.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні основи формування і функціонування системи економічної безпеки регіону, наукові аспекти вивчення регіональних економічних кризових ситуацій і провадження регіональної економічної політики, які відповідають пріоритетним засадам загальнодержавної стратегії соціально-економічного розвитку.

Методи дослідження. Методологічною базою дослідження є методи системного аналізу соціально-економічних процесів, які дають змогу виявити змістовні характеристики досліджуваних явищ та процесів, тенденції їхнього розвитку, зіставити форми їх прояву в економічному просторі, виділити причини виникнення суперечностей між ними. Крім того, в роботі застосовувалися такі загальнонаукові методи і прийоми, як наукової абстракції, аналізу і синтезу, цілісно-суспільствознавчий і структурно-рівневий підходи ? при визначенні природи і сутнісних характеристик системи економічної безпеки; спостереження, порівняння та обробки статистичних даних ? у процесі вивчення та аналізу основних соціально-економічних показників регіонального розвитку та діагностики системи їх економічної безпеки; економіко-математичного моделювання ? при побудові моделі системи економічної безпеки регіону.

Результати дисертаційного дослідження становлять теоретико-методологічні основи та методичний інструментарій формування й ефективного функціонування системи економічної безпеки на регіональному рівні.

Емпіричною базою дослідження є законодавчі та нормативні документи України, матеріали Державного комітету статистики та обласних управлінь статистики, періодичних та електронних видань засобів масової інформації, результати соціально-економічних досліджень, службова та довідкова інформація по досліджуваній тематиці, а також результати спеціальних соціально-економічних і моніторингових досліджень, отримані автором у процесі виконання роботи.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими теоретичними і практичними результатами, що характеризують наукову новизну, є такі:

вперше:

? розроблено модель системи економічної безпеки регіону, яка дає можливість формалізувати основні виміри регіонального соціально-економічного розвитку у математичному та графічному вигляді, визначати загрозливі з погляду економічної безпеки регіони і з високим ступенем достовірності розробляти прогнози зміни їх параметрів на коротко- й довгострокову перспективи;

удосконалено:

? понятійний апарат дослідження з позицій системної методології, зокрема уточнено визначення економічної сутності поняття система економічної безпеки регіону, яке, на відміну від існуючих, наведено в контексті просторового розвитку через призму узгодження різноманітних інтересів, що забезпечує стійкість, адаптивність, самоорганізацію і розвиток регіональної економіки у взаємодії із зовнішнім середовищем її функціонування;

? типологізацію систем економічної безпеки, що, на відміну від існуючих, базується на використанні теоретичних підходів: відтворювального (розуміння системи економічної безпеки як відтворювальної цілісності), статичного (виділення її сталих властивостей), історичного (генетичного), в основу якого покладено походження (генезис) явища, та категоріального, що ґрунтується на класифікації систем економічної безпеки за сутнісними ознаками, які конституюють цю категорію;

? систему загальних принципів оцінки загроз економічній безпеці шляхом доповнення її специфічними: оптимізації економічної безпеки, що забезпечує підвищення рівня життя і соціальний прогрес; сумісності технічної та соціальної складових системи економічної безпеки при безумовному пріоритеті останньої;

? методику оцінки системи економічної безпеки регіону, яка базується на виявленні функціональних особливостей та моніторингу факторів, що створюють загрози безпечному регіональному розвитку, і дає можливість визначити рівень територіальної дезінтеграції та диференціації економічного простору України в цілому;

? методичні підходи до діагностики системи економічної безпеки регіонів України, які дали змогу згрупувати та розмежувати території на зони економічного ризику з метою виявлення додаткових факторів імовірних екзогенних та ендогенних загроз, розробити заходи щодо їх нейтралізації відповідно до специфіки та особливостей розвитку кожного регіону;

набули подальшого розвитку:

? теоретична концепція формування регіональної системи економічної безпеки, в основу якої покладено ідею необхідності збереження цілісності економічного простору сучасної України з метою досягнення синергетичного ефекту її функціонування, що дає змогу розробити практичні рекомендації щодо формування стратегії безпечного розвитку регіону;

? напрями формування державної політики в сфері гарантування ефективного функціонування регіональної системи економічної безпеки, розроблені на основі сценарію нейтралізації осередків кризи в регіонах України, яка дає можливість призупинити подальше руйнування їх соціально-економічного потенціалу, зберегти та оптимізувати його використання.

Практичне значення одержаних результатів. Практичні рекомендації, що містяться в роботі, можуть бути використані при створенні загальнодержавних і регіональних програм соціально-економічного розвитку, коректуванні механізму соціально-економічної трансформації національного господарства, виробленні конкретних пропозицій щодо подолання кризового стану виробничо-економічної системи регіону.

Розраховані в дисертаційній роботі граничні значення економічної безпеки можуть бути основою для розробки прогнозів соціально-економічного розвитку регіону і проектів бюджету. Запропоновані варіанти сценаріїв нейтралізації осередків кризи в регіоні можуть використовуватися органами виконавчої влади для забезпечення стабільного, стійкого і поступального розвитку економіки і суспільства.

Окремі результати дисертаційного дослідження використані в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні комплексної фундаментальної науково-дослідної роботи 3.1.5.63 „Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу” (довідка № 01-11/1006 від 19.12.2008 р).

Авторські дослідження знайшли прикладне застосування в діяльності Головного управління економіки Черкаської обласної державної адміністрації, що дало змогу визначити пріоритетні напрями соціально-економічного розвитку регіону та виробити дієві заходи щодо попередження виникнення і розвитку кризових явищ в економіці регіону (довідка № 1078/2 від 04.11.2009 р.).

Окремі результати дисертаційного дослідження використано в навчальному процесі Черкаського державного технологічного університету при підготовці лекцій і практичних занять з курсів „Економічна теорія”, „Макроекономіка”, „Міжнародна економіка” (довідка № 581/01-03 від 13.04.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо формування та ефективного функціонування системи економічної безпеки регіонів України. Опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції, сформульовані особисто автором, і відображають його конкретний внесок у розвиток економічної науки ? розвиток продуктивних сил і регіональну економіку. Наукові положення, висновки й рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на дев'яти українських і міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: ІІІ міжнародній науково-практичній конференції „Теорія і практика перебудови економіки” (м. Черкаси, 25-27 листопада 2002 р.), ІІ міжнародній науково-практичній конференції „Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні у контексті євроінтеграції” (м. Форос, 17-20 серпня 2006 р.), V міжнародній науково-практичній конференції „Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (м. Черкаси, 11-13 квітня 2007 р.), ІІ міжнародній науково-практичній конференції „Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика” (м. Суми, 31 травня - 1 червня 2007 р.), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції „Модернізація політики та управління в Німеччині та Україні в контексті євроінтеграції” (м. Форос, 5-11 липня 2007 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Регіональні аспекти розвитку в умовах європейського вибору” (м. Сімферополь, 13-16 вересня 2007 р.), VІІІ міжнародній науково-практичній конференції „Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 26-28 жовтня 2007 р.), ІХ науково-практичній конференції „Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку” (м. Дніпропетровськ, 30 листопада 2007 р.), ІХ міжнародній науково-практичній конференції „Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 24-26 вересня 2008 р.).

Публікації. Основні результати дослідження викладені у 18 опублікованих наукових працях загальним обсягом 4,9 друк. арк., у тому числі 4,0 друк. арк. належить особисто автору, з них 9 опубліковано в наукових фахових виданнях, 9 ? у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 171 стор., який включає 18 таблиць і 23 рисунки. Із загальної кількості таблиць і рисунків 3 займають всю площу сторінки. Список використаних джерел із 190 найменувань викладено на 17 стор., 4 додатки ? на 14 сторінках.

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та основні завдання дослідження, визначено об'єкт і предмет, методологічну базу, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи формування системи економічної безпеки регіону” досліджено економічну сутність, зміст, типологію та роль систем економічної безпеки регіону, визначено їх змістовні характеристики, розкрито принципи, умови і фактори формування системи економічної безпеки регіону, наведено методичні підходи до оцінки ефективності її функціонування.

Аналіз понятійно-категоріального апарату дослідження дав змогу виявити багатоплановість, багатогранність і багаторівневість поняття система економічної безпеки регіону, її складний причинно-наслідковий зв'язок з іншими економічними, політичними й соціальними категоріями. У рамках проведеного аналізу основних підходів до системи економічної безпеки розглянуто сутність й природу виникнення досліджуваного поняття. Категорія економічна безпека відносно недавно стала самостійним об'єктом наукових досліджень. Однак революційні за своїм характером зміни, що відбуваються в Україні, суттєво розширили предметну сферу досліджень економічної безпеки.

З метою створення адекватного сучасним реаліям механізму функціонування системи економічної безпеки в регіоні визначено сутність цього поняття та найбільш впливові фактори, взаємозв'язок його окремих складових. Визначено, що система економічної безпеки регіону ? це комплекс взаємопов'язаних організаційно-правових заходів з метою узгодження різноманітних інтересів, що забезпечує стійкість, адаптивність, самоорганізацію і розвиток регіональної економіки у взаємодії із зовнішнім середовищем її функціонування.

Як методологію дослідження економічної безпеки необхідно застосовувати теорію економічних систем, зокрема її варто розглядати як систему, що володіє множинністю структурних елементів, рівнів і зв'язків між ними. При цьому вона є невід'ємною складовою соціально-економічної системи, її атрибутивною властивістю.

Розробка проблеми типології предметів і процесів - це невід'ємна частина процесу пізнання. Найбільш поширеними теоретичними підходами до видової класифікації систем економічної безпеки є рівневий і функціональний. Однак, на нашу думку, слід використовувати принципово інші підходи, а саме: відтворювальний, що ґрунтується на розумінні системи економічної безпеки як відтворювальної цілісності; статичний підхід, що базується на виділенні сталих властивостей; історичний (генетичний) підхід, в основу якого покладено походження (генезис) явища; категоріальний підхід, що ґрунтується на класифікації систем економічної безпеки за сутнісними ознаками, які конституюють цю категорію.

Формування системи економічної безпеки регіону, забезпечення необхідного рівня наукової обґрунтованості оцінки загроз безпечному регіональному розвитку і їх наслідків, на наш погляд, повинне базуватися на системі загальних (комплексності, системності, варіантності (альтернативності), прийнятного ризику) та специфічних положень, доповнених принципами оптимізації економічної безпеки, що забезпечує підвищення рівня життя і соціальний прогрес, тобто пріоритетності вирішення завдань і здійснення заходів, спрямованих на збереження здоров'я і життя людини, підтримку нормальних умов її існування та сумісності технічної й соціальної складових економічної безпеки при безумовному пріоритеті останньої (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Система принципів оцінки загроз економічній безпеці регіону

Аналіз і узагальнення пропонованих в економічній літературі класифікацій економічних явищ дає нам змогу виділити, зважаючи на різні ознаки, такі групи факторів економічної безпеки: об'єктивні і суб'єктивні; основні та другорядні; внутрішні й зовнішні; якісні та кількісні; базові і специфічні; екстенсивні й інтенсивні; матеріально-речові і соціально-економічні; фактори попиту та пропозиції. Така класифікація відображає як поліаспектність економічної безпеки, так і різноманіття зовнішнього середовища, що впливає на неї. Об'єднуючи різні системоутворюючі ознаки, вона створює можливість здійснення багатоцільового аналізу економічної безпеки національного господарства. Залежно від конкретних напрямів аналізу (наприклад, оцінка формування системи економічної безпеки, обґрунтування методів її регулювання, виявлення перспектив зміцнення тощо) на її основі можуть розроблятися детальніші класифікації факторів.

З огляду на важливість і специфіку проблем гарантування регіональної економічної безпеки, доцільно розробити особливу систему показників, яка б ураховувала специфіку регіону. Така система повинна ґрунтуватися, насамперед, на регіонально-методичному підході, який має забезпечити: аналіз кризових ситуацій в економіці і соціальній сфері регіону; оцінку впливу кризових регіональних ситуацій на національну безпеку України; виділення пріоритетів і траєкторій соціально-економічного розвитку регіону; розробку й обґрунтування програмно-цільових заходів щодо гарантування економічної безпеки регіону.

На основі аналізу й узагальнення інформації про показники економічної безпеки, що висвітлюються в економічній літературі, запропоновано перелік індикаторів економічної безпеки (з урахуванням їх граничних значень) для оцінки кризової ситуації в регіоні. У системі показників економічної безпеки регіону наведено три набори значень індикаторів: перший набір характеризує значення показника, що не перевищує передкризовий рівень, нижче граничного значення або відповідає 75-80 % його середньоукраїнської величини; другий - значення показника, що, як правило, відповідає граничному або не перевищує 75 % значення відповідного середньоукраїнського показника; третій - значення показника, яке перевищує граничне або нижче 50 % середньоукраїнського аналога.

Аналіз зміни індикаторів стану системи економічної безпеки регіону у процесі моніторингу дав змогу виділити області (зони) і визначити стан конкретного регіону та етап життєвого циклу, на якому він нині перебуває:

? передкризова область: зона зміни показника в бік граничного значення, в якій накопичуються фактори, що сприяють зниженню стійкості і наближенню кризи, формують загрози в економіці регіону;

? критична область (зона кризи), в якій значення показника перевищують граничні і свідчать про зростання економічних загроз у регіоні;

? посткризова область: відбуваються зміни показника і доведення його щонайменше до граничного значення за рахунок комплексу антикризових заходів, які сприяють нейтралізації чи зниженню загроз в економіці регіону.

В умовах кризового стану економіки як ніколи важливим стає дослідження взаємозв'язків між масштабами й швидкістю перетворень і виникненням небезпечних тенденцій у соціально-економічному розвитку, що загрожують безпеці країни в цілому. Це означає, що в розпорядженні влади постійно повинен перебувати інструментарій для виявлення й аналізу потенційних і реальних загроз економічної безпеки, що сприяє знаходженню компромісу у вирішенні суперечливих інтересів і тенденцій розвитку суспільства.

Важливим засобом гарантування економічної безпеки регіону повинні стати періодичний аналіз імовірних загроз регіональним інтересам у сфері економіки і розробка заходів щодо їх запобігання, а також пом'якшення негативних наслідків впливу.

У другому розділі „Соціально-економічні характеристики рівня економічної безпеки регіонів України (на прикладі Черкаської області)” визначено особливості економічного розвитку регіонів України та здійснено оцінку стану їх економічної безпеки, проведено комплексну діагностику системи економічної безпеки Черкаського регіону.

Формування регіональної системи економічної безпеки передбачає врахування специфічних ознак економічного розвитку регіону. Результати дослідження основних параметрів соціально-економічного розвитку регіонів України показали значний рівень їх диференціації. Так, за величиною валового регіонального продукту в розрахунку на душу населення розрив між регіоном-лідером (м. Київ) та регіоном-аутсайдером (Чернівецька область) у 2007 році становив 6,8 раза. Рівень вище середньоукраїнського мали лише шість регіонів - Дніпропетровський (20 868), Донецький (20 197), Запорізький (18 022), Полтавський (18 500), Харківський (15 645) та м. Київ (49 795 грн на одну особу). Близький до середнього по Україні був показник ВРП на одну особу в Київській, Луганській, Одеській, Харківській областях, відповідно інші регіони мали нижчий, ніж середньоукраїнський рівень.

Важливу роль у гарантуванні економічної безпеки регіонів відіграє соціальна безпека, дослідження якої є важливим засобом констатації і формалізації якісних та кількісних параметрів суспільного розвитку. Одним із показників, який дає змогу виявити рівень соціальної безпеки в регіонах України, є середня заробітна плата. Поряд із тенденцією до зростання цього показника в усіх регіонах України спостерігається значний рівень її диференціації. Так, найвищий рівень середньомісячної заробітної плати у 2008 році, який перевищує середній показник в Україні, був у м. Київ, Дніпропетровському та Запорізькому регіонах. Середні показники, які в цілому відповідають середньоукраїнському рівню, мали Київська та Луганська області. До регіонів із середньомісячною заробітною платою, нижчою за середній рівень, належать: Автономна Республіка Крим, Івано-Франківський, Львівський, Миколаївський, Одеський, Полтавський, Рівненський, Харківський регіони та м. Севастополь. В інших регіонах зафіксовано найменший рівень середньомісячної заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника за відповідний період.

Проведена діагностика основних параметрів соціально-економічного розвитку регіонів дала змогу здійснити їх порівняння за рівнем економічної безпеки та об'єднати в такі групи:

1) регіони з відносно високим і вищим за середній рівнями економічної безпеки, яку формують ресурсно-добувні та експортно-орієнтовані регіони (Дніпропетровський, Донецький, Запорізький, Полтавський та м. Київ);

2) регіони з середнім рівнем економічної безпеки (Київський, Луганський, Харківський);

3) регіони з нижчим від середнього рівнем економічної безпеки (Львівський, Миколаївський, Сумський та м. Севастополь);

4) регіони з низьким рівнем економічної безпеки (Автономна Республіка Крим, Вінницький, Волинський, Івано-Франківський, Кіровоградський, Рівненський, Хмельницький, Черкаський, Чернігівський);

5) регіони з дуже низьким рівнем економічної безпеки (Житомирський, Закарпатський, Тернопільський, Херсонський, Чернівецький).

Аналіз соціально-економічної ситуації в Україні показує, що причини загроз її безпеки мають виражений регіональний характер. Вони диференційовані за глибиною кризи, рівнем безробіття, заборгованості із заробітної плати, соціальних виплат тощо. Вирішенню багатьох проблем перешкоджають недосконалі і неефективні податкова й бюджетна системи, велика кількість необґрунтованих митних та інших пільг. Ситуація ускладнюється зростаючою диспропорцією економічного розвитку регіонів і рівня життя їх населення. Таким чином, подальший соціально-економічний розвиток країни безпосередньо залежить від його ефективної регіональної політики, яка повинна враховувати національно-культурні, соціально-демографічні, природно-кліматичні, господарські відмінності та історичні особливості розвитку регіонів України.

Оцінка основних параметрів розвитку Черкаського регіону дала змогу виявити відставання фактичних обсягів валового регіонального продукту від його граничних значень. Так, у 2007 році обсяг ВРП регіону становив 66,7 % від середньоукраїнського рівня, що свідчить про кризовий стан соціально-економічної ситуації в регіоні (1998 р. цей показник дорівнював 73,3 %, 2004 р. ? 66,7 %, 2005 р. ? 71,3 %, 2006 ? 70,6 %). Така ситуація не дає змогу регіону реалізувати вимоги індикаторів економічної безпеки з витрат на освіту, охорону здоров'я, культуру і житлово-комунальні послуги, а також частки інвестицій у ВРП.

У цілому, зважаючи на більш високі темпи зростання промислового виробництва в Черкаському регіоні протягом останніх років порівняно з іншими регіонами, які віднесено до однієї групи, регіональна промисловість у 2005 р. подолала кризову межу (з погляду економічної безпеки) глибини спаду виробництва порівняно із докризовим періодом (1990 р.). У 2005 р. обсяг промислового виробництва області становив 106 % від рівня 1990 року, у 2006 р. ? 110 %, 2007 р. ? 159,2 %, 2008 р. ? у 2,4 раза, що свідчить про помітне покращення ситуації в регіоні, і, зокрема, про підвищення рівня виробничої безпеки. Разом із тим спостерігається різна інтенсивність проявів кризових явищ у різних сферах виробничо-економічної діяльності регіону. Згідно з проведеними розрахунками до стагнуючих видів промисловості Черкаського регіону належать целюлозно-паперове виробництво, видавнича діяльність, хімічна та нафтохімічна промисловість.

Незважаючи на позитивні зрушення в динаміці основних макроекономічних параметрів (ВРП, обсяг виробленої промислової продукції і т.д.), в останні роки говорити про відсутність і подолання кризових ситуацій в Черкаському регіоні не варто. Так, зберегти досить високий рівень основних показників економічного розвитку на кінець 2008 року вдалося за рахунок сформованого в першому півріччі потенціалу, друге півріччя характеризується уповільненням та фактичним призупиненням темпів розвитку. Крім того, сформована за роки реформ ситуація в реальному секторі економіки регіону суттєво впливає на зниження рівня життя населення, диференціацію за рівнем доходів, збільшення частки збіднілих верств населення та інше.

Проведений аналіз соціально-економічного стану Черкаського регіону виявив додаткові фактори ймовірних загроз його економічної безпеки. Визначення граничних значень індикаторів економічної безпеки за основними сферами життєдіяльності регіону дало змогу здійснити інтегральну оцінку рівня його економічної безпеки (табл. 1).

Таблиця 1 Визначення стану економічної безпеки у Черкаському регіоні, 2004-2007 рр.

* Складено за даними Головного управління статистики в Черкаській області

Інтегральну оцінку стану економічної безпеки Черкаської області проведено на основі бального оцінювання рівня кризи в регіоні, в основу якого покладено наступні критерії: відносно стабільний - 0; нестабільний ? 1; передкризовий ? 2; кризовий ? 3; економічна катастрофа ?4 бали. Загальна оцінка факторів дестабілізації в Черкаському регіоні становить 24 бали; середня ? 1,6 бала, що відповідає передкризовій ситуації в соціально-економічному розвитку регіону (табл. 2).

Таблиця 2 Інтегральна оцінка рівня економічної безпеки в Черкаському регіоні, 2007 р.*

*Складено за даними Головного управління статистики в Черкаській області

**С - відносно стабільний стан; Н - нестабільний стан; П - передкризовий стан; К1 - регульований негативний вплив загальної ситуації на індикатори економічної безпеки; К2 -слабо регульований вплив загальної ситуації на індикатори економічної безпеки. В дужках - оцінка в балах.

У Черкаському регіоні в багатьох сферах життєдіяльності сформувалася критична ситуація, особливо щодо рівня життя населення, демографічного та екологічного стану, а також у науково-технічному комплексі. Дестабілізовано й виробничий комплекс регіону. Вихід із сформованої ситуації можливий при проведенні комплексу оперативних заходів за участю органів як державної, так і регіональної влади.

Нейтралізація виявлених загроз можлива лише при нарощуванні економічного потенціалу регіону й прискоренні середньорічних темпів зростання ВРП. Першочерговим завданням є пошук проривних шляхів забезпечення прискореного зростання регіону. Ці шляхи можуть бути різними, але необхідно залучити на науковій основі внутрішній потенціал Черкаського регіону (всіх його складових) та розробити шляхи його раціонального використання.

У третьому розділі „Удосконалення організаційно-економічних механізмів підвищення ефективності системи економічної безпеки регіону в умовах трансформації національної економіки” побудовано математичну модель системи економічної безпеки регіону, обґрунтовано теоретичну концепцію формування регіональної системи економічної безпеки, визначено напрями провадження державної політики у сфері гарантування економічної безпеки регіонів України, розроблено регіональну стратегію розвитку та сценарій підвищення ефективності функціонування системи економічної безпеки Черкаського регіону.

На регіональному рівні соціально-економічну ситуацію з погляду економічної безпеки можна охарактеризувати оцінними показниками, які об'єктивно відображають стан економіки, виходячи з таких понять, як: розвиток (рівень економічного розвитку порівняно з іншими регіонами країни або іноземними державами), адаптивність (здатність економіки адаптуватися до змін стану зовнішнього середовища, обумовлених істотним впливом зовнішніх і внутрішніх факторів), напруженість (рівень концентрації прихованої напруги економічної системи, що включає соціальну напругу, суперечності між продуктивними силами і виробничими відносинами тощо, і який за умови досягнення критичної точки призводить до соціального вибуху на території регіону). Використання оцінних показників економічної безпеки актуалізує проблематику пошуку і використання адекватних та надійних методів і засобів економічного аналізу, виміру базових об'єктивних характеристик і суб'єктивних ресурсів економічної безпеки регіону. Як основний оцінний показник нами обрано критерій економічної безпеки, під яким розуміють певний умовно обраний інтегральний показник, на основі якого проводиться оцінка рівня економічної безпеки. Такий критерій повинен забезпечувати встановлення на певний момент часу, в якій зоні щодо рівня небезпечного для економічної безпеки регіону та базового періоду перебуває економіка і, крім того, оцінювати динаміку її розвитку за цим параметром. За критерій економічної безпеки регіону обрано Кебр - коефіцієнт економічної безпеки регіону. Фактичне значення цього коефіцієнта в конкретний період часу розраховується як добуток трьох коефіцієнтів економічної безпеки регіону, зокрема коефіцієнта розвитку регіону - Крр, адаптивності регіону - Кар, релаксації (розслабленості) регіону - Крлр, що характеризує величину концентрації прихованої напруги в середовищі населення, яке проживає на території регіону (рис. 2).

, (1)

де - коефіцієнт економічної безпеки регіону;

- коефіцієнт розвитку регіону;

- коефіцієнт адаптивності регіону;

- коефіцієнт релаксації регіону.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Алгоритм визначення критерію економічної безпеки регіону

Величина значення Кебр може коливатися від нуля до кількох одиниць. Оптимальне значення коефіцієнта дорівнює 1,0 і відповідає рівномірному та динамічному розвитку економіки. Як базові для розрахунку коефіцієнтів економічної безпеки (Крр, Кар, Крлр) рекомендується приймати значення соціально-економічних показників на кінець року, що завершує період стабільного економічного розвитку.

На основі проведення математичних перетворень виведено формулу критерію економічної безпеки регіону, яка дає змогу з досить високим ступенем достовірності визначати її рівень. Згідно з аналізом результатів досліджень провідних вітчизняних і зарубіжних науковців критичним (небезпечним) значенням коефіцієнта економічної безпеки слід вважати 0,5 - 0,3. За допомогою отриманої математичної моделі можна з низьким рівнем похибки зробити прогнози щодо зміни рівня економічної безпеки як на коротко-, так і довгострокову перспективи.

Враховуючи реальну потребу регіонів у стійкому і безпечному розвитку, запропоновано основні інституційно-правові підходи до розробки концепції і стратегії формування та ефективного функціонування системи економічної безпеки регіону. На нашу думку, доцільно виділити такі особливості стратегії розвитку регіону: процес формування стратегії не завершується певною поточною дією, зазвичай він закінчується встановленням загальних напрямків, реалізація яких забезпечить зростання і зміцнення позицій регіону; сформульована стратегія повинна бути використана для розробки стратегічних проектів, її роль полягає в тому, щоб, по-перше, зосередити увагу на визначених можливостях, по-друге, відкинути всі зайві можливості як несумісні зі стратегією; необхідність у такій стратегії зникає, як тільки реальний хід подій виведе регіон на бажаний рівень розвитку.

Концепція економічної безпеки регіону повинна містити аналіз поточного соціально-економічного стану регіону порівняно з іншими областями; визначення цілей, принципів і критеріїв стійкого і безпечного розвитку; основні параметри стратегії економічної безпеки регіону і заходи для її реалізації. Формулюючи найважливіші напрями і принципи регіональної (територіальної) політики, концепція тим самим створює основу для розробки конкретних програм і організаційних документів, серед яких особливе місце повинна зайняти стратегія економічної безпеки.

На основі стратегії стійкого розвитку розроблено сценарій нейтралізації осередків кризи в регіоні, який сприяє оптимізації обсягів фінансової підтримки, перерозподілу бюджетних ресурсів на користь наукоємних галузей, підтримці підприємництва та малого бізнесу, мінімізації обсягів соціальної підтримки, відмові від прямого фінансування кризових сфер, наданню підприємствам малого бізнесу науково-технічної, інформаційної, виробничої допомоги.

Висновки

У дисертаційній роботі вирішено наукове завдання - розробити теоретичні і методологічні основи формування цілісної системи економічної безпеки регіону з урахуванням особливостей його розвитку та практичних рекомендацій щодо ефективного її функціонування:

1. Дослідження існуючих поглядів на визначення понятійного апарату теорії економічної безпеки дає підстави зробити висновок про доцільність застосування системного підходу до трактування сутності економічної безпеки регіону. Запропоновано розглядати економічну безпеку як систему, що володіє множиною структурних елементів, рівнів і зв'язків між ними. При цьому вона є невід'ємною складовою соціально-економічної системи, її атрибутивною властивістю. Визначено, що система економічної безпеки регіону ? це комплекс взаємопов'язаних організаційно-правових заходів з метою узгодження різноманітних інтересів, що забезпечує стійкість, адаптивність, самоорганізацію і розвиток регіональної економіки у взаємодії із зовнішнім середовищем її функціонування.

2. Обґрунтовано важливість питання типологізації систем економічної безпеки, тому що без прийняття того чи іншого класифікаційного критерію неможливо здійснити аналіз внутрішньосистемних взаємодій конкретних видів безпеки, розробити ефективний механізм їх удосконалення. Визначено, що побудова багатовимірної типології економічної безпеки важлива не лише в теоретичному, але і в прикладному аспекті. Встановлено, що застосування лише традиційних підходів до видової класифікації систем економічної безпеки, зокрема рівневого і функціонального, не дає змогу цілісно оцінити типи систем економічної системи. Запропоновано проводити типологізацію систем економічної безпеки на основі використання таких, принципово нових теоретичних підходів: відтворювального (розуміння системи економічної безпеки як відтворювальної цілісності), статичного (виділення її сталих властивостей), історичного (генетичного), в основу якого покладено походження (генезис) явища, та категоріального, що ґрунтується на класифікації систем економічної безпеки за сутнісними ознаками, що конституюють цю категорію.

3. Встановлено, що формування системи економічної безпеки в регіоні та забезпечення необхідного рівня наукової обґрунтованості й ефективності її функціонування, повинне базуватися на системі загальних та специфічних принципів. Загальними принципами є такі: комплексності, системності, варіантності (альтернативності), прийнятного ризику. До специфічних принципів, доповнених автором, належать принципи: оптимізації економічної безпеки, що забезпечує підвищення рівня життя і соціальний прогрес (пріоритетності вирішення завдань і здійснення заходів, спрямованих на збереження здоров'я і життя людини, підтримки нормальних умов її існування); сумісності технічної та соціальної складових економічної безпеки і безумовного пріоритету останньої.

4. При дослідженні факторів, що детермінують стан системи економічної безпеки, виявлено їх різноманітність та різноспрямованість впливу, що дало змогу об'єднати їх з певною часткою умовності в три групи. Першу групу становлять чинники, які на конкретному відрізку часу можна вважати у певному сенсі визначеними (наприклад, технічні характеристики засобів виробництва, кількість працівників тощо); другу - ті, що схильні до значних коливань за відносно короткий проміжок часу (рівень цін, сукупного попиту і пропозиції, інвестиційної активності тощо). Роль третіх факторів (наприклад, рівень мотивації, стан політики, культури, моралі, релігії) не піддається точній кількісній оцінці, хоча є дуже важливою.

5. Упорядкування теоретичних досліджень у сфері економічної безпеки дало змогу виділити головні критерії, що характеризують її різні самостійні аспекти. Підкреслюючи їхню відносну самостійність, необхідно зазначити, що кожний аспект є визначеним структурним рівнем суспільного відтворення, що дає змогу розглянути критерії, індикатори і показники економічної безпеки як єдину систему. Запропонована концепція формування регіональної системи економічної безпеки, в основу якої покладено ідею необхідності збереження цілісності економічного простору сучасної України з метою досягнення синергетичного ефекту її функціонування, дає змогу розробити практичні рекомендації щодо формування стратегії безпечного розвитку регіону.

6. Проведена діагностика стану економічної безпеки регіонів України на основі розроблених автором методичних підходів дала змогу провести їх ранжування та групування за основними параметрами соціально-економічного розвитку. Визначено, що більшість регіонів України належить до групи з низьким рівнем економічної безпеки, що, безперечно, є негативним фактом. Крім того, слід зазначити, що в основу такого групування покладено порівняння показників рівня розвитку регіонів із середньоукраїнськими, проте Україна суттєво відстає від аналогічних світових показників за рівнем розвитку.

7. Аналіз соціально-економічного стану Черкаського регіону виявив додаткові фактори ймовірних загроз його економічній безпеці. Серед соціальних факторів найбільш помітну роль відіграють: зростання частки збіднілих верств населення, погіршення якості життя населення і демографічної ситуації в цілому, яка супроводжується деформацією структури трудових ресурсів. У Черкаській області в багатьох сферах життєдіяльності сформувалася критична ситуація, особливо стосовно рівня життя населення, демографічного та екологічного стану, а також у науково-технічному комплексі. Дестабілізовано й виробничий комплекс регіону. Вихід із сформованої ситуації можливий при проведенні комплексу оперативних заходів за участю органів як державної, так і регіональної влади.

8. З метою оцінки рівня економічної безпеки регіону запропоновано використовувати оцінні показники, які об'єктивно відображають стан економіки, виходячи з таких понять, як: розвиток (рівень економічного розвитку щодо інших регіонів країни або іноземних держав), адаптивність (здатність економіки адаптуватися до змін стану зовнішнього середовища, обумовлених істотним впливом зовнішніх і внутрішніх факторів), напруженість (рівень концентрації прихованої напруги економічної системи, що включає соціальну напругу, суперечності між продуктивними силами і виробничими відносинами тощо, і який за умови досягнення критичної точки призводить до соціального вибуху на території регіону).

9. На основі застосування економіко-математичного моделювання виведено формулу критерію економічної безпеки регіону, яка дає змогу з досить високим ступенем достовірності визначати загрозливі з погляду економічної безпеки регіони і з високим ступенем достовірності розробляти прогнози зміни їх параметрів на коротко- й довгострокову перспективи. За результатами дослідження визначено критичне (небезпечне) значення коефіцієнта економічної безпеки, яке становить 0,5 - 0,3.

10. Розроблено загальні рекомендації щодо формування стратегії регіонального розвитку та сценарій підвищення економічної безпеки регіонів України, в основу якого покладено адресне стимулювання потенціалу кризових територій, що дало змогу визначити пріоритетні напрями формування державної політики в сфері гарантування ефективного функціонування регіональної системи економічної безпеки регіону.