Формування економічно сталого та конкурентоспроможного розвитку виноградарських і виноробних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування економічно сталого та конкурентоспроможного розвитку виноградарських і виноробних підприємств

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Виноградарсько-виноробний підкомплекс - важлива складова АПК України і особливо - АР Крим. Виноградарство і виноробство - стратегічні галузі автономної республіки, яка має сприятливі для їх розвитку природно-економічні умови. Саме вони історично забезпечували їй одержання значних сум коштів до держбюджету. Однак слід визнати, що і валові збори винограду, і обсяги вироблюваної тут винопродукції останніми роками є значно меншими, ніж раніше. Це є результатом впливу низки негативних явищ, серед яких: істотне скорочення площ виноградників (за 1985-2007 рр. вона зменшилася більш ніж у 2 рази); збитковість виробництва винограду у багатьох сільгосппідприємствах; втрата конкурентних позицій вітчизняних виноробних формувань як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках; перетворення країни в імпортера свіжого винограду, виноматеріалів, вин та коньячних спиртів. До причин, що гальмують ефективний розвиток виноградарсько-виноробного підкомплексу, відносяться також поглиблення диспаритету цін, суттєве зменшення сум бюджетних коштів на підтримку виноградарства, погіршення демографічної ситуації на селі та ін.

Виноградарство і виноробство завжди були високодоходними галузями АПК нашої країни. Продукція даних галузей має велике значення у підвищенні рівня життя населення. Проте у зв'язку з помилками, які були допущені в аграрній політиці України, виноградарство із високорентабельної галузі перетворилося у низькодоходну і навіть збиткову. Входження України до світового простору вимагає забезпечення стабільності розвитку та підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників винограду та винопродукції, без цього розраховувати на успішне її функціонування у складі СОТ практично неможливо. Перед виноградарсько-виноробним підкомплексом України, у тому числі і АР Крим, стоїть завдання як можна швидше перетворити його у високоефективний, конкурентоспроможний як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках сектор економіки.

Питання, пов'язані з розвитком виноградарсько-виноробного підкомплексу АПК, знаходяться в центрі уваги наукових праць С.А. Аблязової, А.М. Авідзби, А.Г. Бузні, Г.Г. Валуйка, О.М. Гаркуші, В.С. Горбачова, С.В. Додонова, В.А. Домарецького, О.Ю.Єрмакова, Г.М. Кулешової, Л.О. Мармуль, А.М. Матчиної, В.О. Рибінцева, В.А. Рульєва, В.І. Соколова, Я.С. Спектра, В.О. Фуркевича, І.І. Червена, С.Г. Черемісіної та ін. Проте, не зважаючи на це, невирішеними залишаються багато проблем. Насамперед це стосується питань, пов'язаних із забезпеченням економічно сталого і конкурентоспроможного розвитку вказаного підкомплексу, особливо - на рівні окремого регіону.

Важливість питань, пов'язаних із забезпеченням економічно сталого і конкурентоспроможного розвитку виноградарських і виноробних підприємств нашої країни, теоретична і практична їх значимість, недостатня наукова розробленість зумовили вибір теми даної дисертації і вплинули на її мету та основні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до плану науково-дослідної роботи Миколаївського державного аграрного університету «Організаційно-економічні засади забезпечення економічного зростання в АПК» (номер державної реєстрації 0106U0009689).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у поглибленні та обґрунтуванні теоретико-методологічних і практичних засад щодо забезпечення економічно сталого і конкурентоспроможного розвитку виноградарських і виноробних підприємств. Відповідно до цієї мети поставлено такі завдання:

- дослідити сутність і значення економічно сталого розвитку АПК та конкурентоспроможності його продукції, а також їх особливості стосовно виноградарства і виноробства;

- поглибити методичні засади оцінки економічної сталості розвитку і конкурентоспроможності виноградарсько-виноробного підкомплексу;

- проаналізувати історичні аспекти розвитку досліджуваного підкомплексу та трансформацію його складу;

- здійснити оцінку економічної сталості розвитку та конкурентоспроможності виноградарства та виноробства;

- розробити стратегію стабілізації обсягів і оптимізації сортименту продукції;

- запропонувати заходи щодо укріплення та раціонального використання потенціалу складових підкомплексу;

- розробити пропозиції щодо підвищення якості продукції і мінімізації витрат на її виробництво;

- визначити основні напрямки ефективної реалізації виготовленої підкомплексом продукції та адаптації вітчизняних товаровиробників до умов світового ринку;

- обґрунтувати найважливіші заходи щодо удосконалення економічного середовища, в якому функціонують формування підкомплексу.

Об'єктом дослідження є сукупність процесів, які забезпечують формування економічно сталого та конкурентоспроможного розвитку виноградарських і виноробних підприємств АР Крим.

Предмет дослідження - теоретичні, методичні та практичні аспекти, пов'язані із забезпеченням економічно сталого і конкурентоспроможного розвитку виноградарських і виноробних формувань.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є базові положення економічної теорії, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем формування економічно сталого і конкурентоспроможного розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу в нашій країні, відповідні законодавчі та нормативно-правові акти держави.

У процесі дослідження використовувалася низка таких методів: діалектичний та абстрактно-логічний (при узагальненні теоретичних і методичних засад розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу); монографічний (при висвітленні поглядів вчених на досліджувані проблеми, вивченні ретроспективи розвитку аналізованого підкомплексу, вітчизняного і зарубіжного досвіду); вирівнювання динамічних рядів (при виявленні закономірностей у зміні площ виноградників, їх урожайності, валових зборів винограду та обсягів виробництва вин, коньяків і шампанського); екстраполяції (при розробці проекту розвитку виноградарства АР Крим на період до 2020 року); графічний (при дослідженні динаміки розвитку виноградарства і виноробства, у тому числі за результатами одержаних за допомогою ПЕОМ трендів; при відображенні складових виноградарсько-виноробного підкомплексу Криму, системи показників економічної сталості виноградарства тощо); статистичних групувань (в аналізі розподілу виноградарських господарств Криму за розміром площ виноградників як у цілому, так і технічних та столових сортів окремо); індексний (при вивченні динаміки площ виноградників, валових зборів їх продукції та ін.); бізнес-планування (при складанні бізнес-плану с метою одержання НВАО «Масандра» банківського кредиту на придбання високоякісних виноматеріалів).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному.

Вперше:

- зроблено чітке розмежування понять «сталий розвиток» і «економічне зростання» (перше передбачає забезпечення стійкого, стабільного і водночас ефективного розвитку підприємств, галузей, підкомплексів АПК окремого регіону і держави в цілому, а друге являє собою збільшення обсягів виробництва дешевої і високоякісної продукції, що користується попитом на ринку) і обґрунтовано доцільність використання стосовно господарських формувань поняття «економічно сталий розвиток» (яке передбачає досягнення стійкого і вигідного для підприємства розвитку);

- запропоновано здійснювати оцінку рівня економічної сталості розвитку галузей виноградарсько-виноробного підкомплексу за такою системою показників: по виноградарству в цілому - за індексами урожайності насаджень, цукристості зданого на переробку винограду та рівня рентабельності галузі; по ампелографічних сортах винограду - за індексами їх урожайності, цукристості та виходу цукроодиниць з 1 га; по виноробству - за індексом рентабельності реалізованої продукції.

Удосконалено:

- визначення сутності низки понять: «конкурентоспроможність продукції» (яка вимірюється сукупністю характеристик, що обумовлюють її переваги над товарами конкурентів, забезпечують виробнику належний рівень доходності і задовольняють вимоги споживачів до якості продукту та його ціни); «конкурентоспроможність підприємства» (яка визначається не тільки конкурентоспроможністю його товарів, а й умінням забезпечити вдалу їх реалізацію з урахуванням наявних на ринку конкурентів та вимог і можливостей споживачів);

- підходи до розгляду особливостей виноградарства з розширенням переліку особливостей галузі на такі складові: чітке призначення вирощеного господарствами винограду для подальшого використання або на переробку, або на споживання у свіжому виді (яке потребує різного підходу і до вибору певного ампелографічного сорту, і до використаної технології вирощування, збирання та транспортування урожаю); неоднакове подальше використання винограду виноробним заводом (залежно від якісних характеристик виноградних грон, їх належності до певного ампелографічного сорту та спеціалізації виноробного заводу);

- систему показників економічної ефективності виноробства (до складу якої віднесено: частку марочної продукції; втрати від браку та рекламацій в розрахунку на 1 тис. грн вартості готової продукції; питомі витрати сировини, матеріалів та енергії на одиницю кожного виду продукції).

Дістали подальшого розвитку:

- рекомендації щодо удосконалення системи оподаткування виноробних підприємств (залежно від асортименту вироблюваної ними продукції та порядку надання їм кредитів);

- напрямки удосконалення сортового складу виноградних насаджень АР Крим та сортименту винопродукції (збільшення частки сортів, що користуються підвищеним попитом виноробства; збереження поряд із високоврожайними сортами і низьковрожайних високоякісних ампелографічних сортів, з яких виготовляють марочну винопродукцію та вина контрольованих за походженням найменувань; розширення посадок технічних сортів шампанського напрямку, а також столових сортів).

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в процесі наукових досліджень автора результати щодо уточнення сутності економічної сталості та конкурентоспроможності розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу, методики їх оцінки, виявлених у розвитку підкомплексу тенденцій, недоліків і проблем, а також конкретних заходів щодо їх усунення мають значну практичну цінність як для працівників управлінських структур підкомплексу, його виноградарських та виноробних підприємств, так і для науковців та студентів вищих і середніх спеціальних навчальних закладів.

Низка рекомендації здобувача прийняті Міністерством АПК АР Крим для впровадження в практику виноградарських та виноробних підприємств (довідка №25/173 від 09.06.2009 р.). Пропозиції автора щодо удосконалення економічних відносин НВАО «Масандра» з підприємствами, що входять до його складу, а також розроблений за його участю бізнес-план з обґрунтування одержання кредиту на закупівлю Головним заводом високоякісних виноматеріалів вже використовуються у практичній діяльності цього об'єднання (довідка №284 від 19.05.2009 р.). Розробки дисертантки використовуються в навчальному процесі Миколаївського державного аграрного університету при викладанні таких дисциплін, як «Економіка підприємств», «Організація виробництва» та «Планування діяльності підприємств» (довідка №110.5 від 11.06.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дисертації сформульовано та обґрунтовано автором особисто. Матеріали наукових статей, виданих у співавторстві, використано у дисертації лише в частині, яка належить особисто здобувачеві.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювалися на 4 міжнародних та 2 регіональних конференціях:

- міжнародних: «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (16-18 квітня 2008 р., м. Черкаси); «Стратегія розвитку України у глобальному середовищі» (7-9 листопада 2008 р., м. Сімферополь-Ялта); «Проблеми удосконалення управління в сучасних умовах» (13-14 листопада 2008 р., м. Кам'янець-Подільський); «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (8-10 квітня 2009 р., м. Черкаси);

- регіональних: «Причорноморська регіональна наукова-практична конференція професорсько-викладацького складу» у Миколаївському державному аграрному університеті (2008-2009 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць у фахових виданнях і 3 тези доповідей. Загальний обсяг наукових публікацій становить 5,73 д.а., з яких 4,57 належать особисто здобувачеві.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний її обсяг - 210 сторінок комп'ютерного тексту. Робота містить 41 таблицю на 19 сторінках і 15 рисунків на 8 сторінках. Список використаних джерел нараховує 203 найменування (14 сторінок) і 9 додатків (15 сторінок).

Основний зміст роботи

економічний конкурентоспроможність виноробство

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади економічно сталого розвитку підприємств АПК та підвищення їх конкурентоспроможності» досліджено сутність і значення економічно сталого розвитку підприємств АПК та їх конкурентоспроможності, особливості та фактори забезпечення економічно сталого розвитку і конкурентоспроможності регіонального виноградарсько-виноробного підкомплексу, методичні основи оцінки його економічної сталості розвитку і конкурентоспроможності.

Проблеми сталого розвитку АПК висвітлено у наукових працях таких вітчизняних учених, як В.Г. Андрійчук, І.П. Бойко, П.І. Гайдуцький, О.І. Гуторов, О.В. Добровольська, О.В. Крисальний, М.Й. Малік, В.Я. Месель-Веселяк, В.М. Нелеп, П.Д. Половинкін, П.Т. Саблук, Д.В. Шиян, О.В. Шубравська, В.В. Юрчишин та ін. Однак єдиного, загальновизнаного тлумачення сталості розвитку в економічній літературі поки що немає.

Стосовно підприємств замість поняття «сталий розвиток», на наш погляд, доцільно застосовувати поняття «економічно сталий розвиток», під яким ми розуміємо їх здатність до забезпечення економічного зростання за умови дотримання оптимальних пропорцій власного розвитку та тісної ув'язки з діяльністю інших партнерів по ринку. Економічна сталість функціонування будь-якого підприємства значною мірою залежить від розвитку конкуренції на ринку, яка проявляється насамперед через конкурентоспроможність продукції і підприємства. Перша з них, на нашу думку, являє собою сукупність найважливіших властивостей, які обумовлюють переваги продукції над товарами конкурентів по ринку, сприяють скорішому її продажу, забезпечують виробнику належний рівень доходності і найбільшою мірою задовольняють вимоги споживачів до якості і ціни продукції у конкретний період часу. Друга ж визначається не тільки рівнем конкурентоспроможності вироблених товарів, а й умінням керівника та спеціалістів підприємства маневрувати на ринку з максимальним урахуванням наявних на ньому конкурентів і вимог конкретних груп покупців.

Особливостями виноградарства є: єдність процесів відтворення та виробничого використання виноградних плантацій; належність його до найбільш інтенсивних галузей сільського господарства; велика (до 5 років) тривалість періоду від закладки нових насаджень до їх вступу в плодоношення і значні трудові і матеріальні витрати та капіталовкладення; чітке призначення вирощеного господарствами винограду або для виготовлення конкретного виду винопродукції, або для споживання у свіжому виді.

Основними особливостями виноробства є: пряма залежність від кількості та якості виноградної сировини; велика тривалість часу виготовлення марочних вин, коньяків і шампанського; потреба у значних обсягах оборотних засобів.

В якості показників економічної сталості розвитку вважаємо за доцільне використовувати ті, що наведено на рис. 1.

При оцінці конкурентоспроможності конкретного продукту, на наш погляд, є сенс застосовувати такі показники: обсяги його реалізації та темпи їх зміни; середні реалізаційні ціни та їх динаміку; величини прибутків та ступені їх зростання. Узагальнюючими показниками конкурентоспроможності можуть бути: для винограду - розмір прибутку з 1 га плодоносних насаджень і рівень рентабельності; для вин, коньяків і шампанського (по яких є труднощі з їх реалізацією) - рентабельність продажу. Основним показником конкурентоспроможності вітчизняної продукції на зовнішньому ринку є частка останньої на ньому, а на внутрішньогосподарському - її собівартості та реалізаційна ціна, а також частка підрозділу в загальному обсязі продажу по підприємству в цілому.

Оцінка конкурентоспроможності підприємства крім показників конкурентоспроможності його продукції повинна враховувати і кінцеві результати діяльності, насамперед - його частку на ринку, рентабельність загальної діяльності (норма прибутку), рентабельність реалізованої продукції та рентабельність продажу. Для комплексної оцінки конкурентоспроможності виноградарських господарств є сенс визначати їх індекси (у порівнянні, наприклад, із середніми даними по АР Крим) за п'ятьма показниками: урожайністю, трудомісткістю, собівартістю 1 ц, прибутком на 1 ц та рівнем рентабельності.

У другому розділі «Ретроспектива економічної сталості розвитку та конкурентоспроможності виноградарських і виноробних підприємств Криму» розглядаються історичні аспекти розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу та трансформація його складу, дається оцінка економічної сталості та конкурентоспроможності виноградарства і виноробства.

Виноградарсько-виноробний підкомплекс - важлива складова економіки АР Крим. Нині виноградарством тут займаються 78 господарств 14 адмінрайонів. Найбільша кількість таких господарств у Бахчисарайському, Сімферопольському, Кіровському і Красногвардійському районах. Станом на 1 січня 2008 р. виробництво винопродукції в АР Крим здійснювало 41 формування. Однак наявні у Криму потужності винзаводів останніми роками використовуються не повною мірою. Зокрема, у 2007 р. ступінь їх використання дорівнював лише 37%.

Існуюча нині в Криму система управління виноградарсько-виноробним підкомплексом не має єдиної, чітко вираженої підрядності, що гальмує збалансований його розвиток. Її удосконалення має здійснюватися шляхом об'єднання розрізнених формувань, що займаються виноградарством і виноробством, під керівництвом Міністерства АПК регіону.

Як показав наведений в табл. 1 аналіз, за останні 23 роки в АР Крим відбувалося поступове скорочення площ виноградних насаджень та валових зборів їх продукції.

Провідні позиції у розвитку виноградарства займають Бахчисарайський, Сімферопольський та Кіровський райони, на частку яких у 2007 р. припадало 50,4% площ плодоносних виноградників і 47,6% валових зборів винограду всіх категорій господарств автономної республіки. У виноградних насадженнях домінують технічні сорти, столовим же сортам належна увага не приділяється. При цьому у Білогірському і Роздольненському районах, Керчі та Євпаторії столовий виноград зовсім не культивується, що для курортного Криму є неприйнятним.

Таблиця 1. Площі виноградних насаджень та валові збори винограду по АР Крим (всі категорії господарств)

Проведене нами по господарствах АР Крим їх групування за розміром площ виноградників у 2007 р. показало, що з них більше 100 га загальної площі виноградників мають 44,9% господарств, а сортів технічної групи - 51,7%. При цьому п'ята частина всіх сільгосппідприємств Криму мають більше 400 га виноградних насаджень. У той же час у значної частини господарств площі виноградників нині є мізерними, що викликає занепокоєння.

Нові посадки в АР Крим необхідно збільшувати. Потребує підвищення і досягнутий останніми роками в Криму рівень урожайності виноградників. Користуючись визначеними академіком А.Г. Амірджановим розмірами потенційних урожайностей виноградників, нами розраховано величини недоодержаних сільгосппідприємствами Криму в розрізі його адмінрайонів урожаїв. По Автономній республіці в цілому їх розмір у 2007 році досягнув 69544 тонн.

Як показав наведений у табл. 2 аналіз економічної сталості та конкурентоспроможності розвитку виноградарства у сільгосппідприємствах Криму, 2007 рік за основною частиною показників був більш доходним, ніж попередні роки. Значно кращим у вказаному році є і стан справ у цьому плані і в порівнянні з середніми даними по Україні у цілому.

Таблиця 2. Оцінка економічної сталості розвитку та конкурентоспроможності виноградарства у сільськогосподарських підприємствах за системою показників

Як видно з табл. 3, в обсягах випуску і вин, і коньяків, і шампанського по Україні в цілому у динаміці по роках єдина закономірність відсутня. Однак по коньяку (з 2007 р.) і шампанському (з 2004 р.) відбувалося поступове зростання кількості виготовленої продукції. В АР Крим останнім часом спостерігалися позитивні зміни: по вину - вже починаючи з 2001 р.; по коньяках і шампанському - з 2003 р.

Таблиця 3. Обсяги виробництва винопродукції

Проведене нами по АР Крим за 1984-2007 рр. вирівнювання обсягів виробленої винопродукції за даними показало, що по вину виноградному мала місце логарифмічна залежність, по коньяку - лінійна, по шампанському і ігристому - експоненціальна. Нині, на жаль, до 90% всіх коньяків Криму виробляється із імпортованих спиртів, нерідко - невідомого походження. З метою створення власної сировинної бази для коньячного виробництва тут необхідно закласти 3 тис. га виноградників певного сортименту.

За останні 5 років у груповому складі вироблених у Криму вин відбулися помітні зміни, проте стійка тенденція до збільшення випуску склалася лише по десертній групі. Певні позитивні зміни спостерігалися і по столових винах.

Останніми роками найбільш високих показників економічної ефективності виноробства досягли підприємства з повним циклом виробництва - НВАО «Масандра», ДПАФ «Магарач», ЗАТ ЗМВК «Коктебель», СВК «Ізумрудний». При цьому із груп вироблюваних НВАО «Масандра» винопродукції більш ефективними є столові та десертні вина, особливо - сувенірні та колекційні (обсяги яких у перспективі потрібно збільшувати).

У третьому розділі «Основні напрями переведення виноградарських і виноробних підприємств на модель економічно сталого і конкурентоспроможного розвитку» найбільшу увагу приділено таким з них: стабілізації обсягів і оптимізації сортименту продукції; укріпленню та раціональному використанню потенціалу підприємств; підвищенню якості продукції і мінімізації витрат на її виробництво; організації ефективної реалізації продукції та адаптації вітчизняних товаровиробників до умов світового ринку; удосконаленню економічного середовища.

За розробленим нами проектом розвитку виноградарства АР Крим у 2010 р. загальна площа виноградників дорівнюватиме тій, що склалася у 2007 р. При цьому ми виходили з наступного: за 2008-2010 рр. в автономній республіці доцільно розкорчувати 5,2 тис. га виноградних насаджень, а можливу площу закладання нових посадок за зазначені роки практично нереально брати більшою. У наступні ж роки, з покращенням фінансового стану підприємств і держави в цілому, площі виноградників в Криму мають зростати (табл. 4). Водночас плануємо підвищувати і рівень урожайності насаджень, а в результаті - і валовий збір винограду.

Таблиця 4. Фактичні та прогнозні розміри основних показників розвитку виноградарства в АР Крим

Удосконалення потребує сортовий склад виноградних насаджень. Зокрема, слід збільшувати частки сортів, що користуються підвищеним попитом виноробства (Трамінера рожевого, Рислінгу, Первенця Магарача, Мерло, Шардоне, Сапераві, групи Піно, Бастардо магарачського). Поряд із високоврожайними рекомендується зберегти і низьковрожайні високоякісні ампелографічні сорти, з яких виготовляють марочну винопродукцію та вина контрольованих за походженням найменувань. Перспективними є і аборигенні та комплексно стійкі сорти, прийнятні для виготовлення високоякісної винопродукції. При цьому доцільно розширювати посадки сортів шампанського напрямку, а також червоних сортів. У майбутньому слід поступово підвищувати і частку столових сортів, використовуваних у свіжому виді, створюючи для цього відповідні холодильні установки, складську та транспортну мережі.

За досвідом розвинених країн світу в Україні необхідно поступово підвищувати частку марочної винопродукції. У той же час, ураховуючи порівняно низькі доходи вітчизняного населення, поряд з дорогими марочними винами і коньяками потрібно виробляти і більш дешеві ординарні. Альтернативними варіантами є і випуск так званих «молодих вин» (у цьому плані заслуговує поширення досвід ТОВ «Кримська виноробна компанія» та ТОВ «Дом Захар'їних»), безалкогольної продукції та виготовлення слабоалкогольних коктейлів.

Важливим напрямком підвищення конкурентоспроможності є створення агропромислових формувань, найбільш перспективними з яких є холдинги і АПФГ. На увагу заслуговують висвітлений в дисертації досвід Національного виробничого холдингу (створеного у Дніпропетровську корпорацією «Логос»), АПФГ «Дніпровія» Дніпропетровської області, НВАО «Масандра» Криму та авторські пропозиції щодо удосконалення їх діяльності.

Велику увагу у майбутньому слід надати розвитку виноградного розсадництва, потужності якого необхідно збільшити вдвічі. Доцільно закласти маточники найбільш цінних для місцевих умов ампелографічних сортів, збільшити потужності прищеплювальних майстерень, створити базовий комплекс по розмноженню елітних саджанців.

Важливим фактором належного розвитку досліджуваного підкомплексу є підвищення рівня оплати праці його робітників. Причому, його необхідно диференціювати з урахуванням рівня окупності витрат. У цьому плані заслуговує на увагу висвітлений у дисертації досвід ТОВ «Агрофірми «Золота Балка» та радгоспів-заводів «Качинський» і «Бурлюк».

Перспективною є участь підприємств у різноманітних кооперативних формуваннях. В АР Крим доцільно сформувати виноградарсько-виноробний кластер, до складу якого ввійдуть НІВіВ «Магарач», кафедри виноградарства і виноробства Кримського агротехнологічного університету, виноградарсько-виноробні формування цього регіону та відповідні банківські структури.

Невід'ємною складовою діяльності кожного підприємства мають бути системи підвищення якості вироблених товарів та зменшення їх собівартості. Оскільки найкращий рівень якості винограду не сумісний з високими розмірами урожайності насаджень, заслуговує на увагу досвід провідних країн світу щодо обмеження останньої у мікрозонах, де виробляються вина контрольованих за місцем походження найменувань.

Одним із найважливіших напрямів підвищення якості винопродукції є покращення якісних характеристик використовуваних при її виробництві виноматеріалів. Тому за нашою участю для НВАО «Масандра» було розроблено бізнес-план с метою одержання його Головним заводом кредиту на закупівлю високоякісних виноматеріалів для виготовлення вин трьох контрольованих за місцем походження найменувань («Мускат білий Червоного Каменю», «Мускат білий Південнобережний», «Кагор Південнобережний»). Загальна сума кредиту (з урахуванням відсотків і комісійних) складає 5857,5 тис. грн. Очікуваний від продажу виготовлених об'єднанням із цих виноматеріалів вин прибуток вже у 2009 році дорівнюватиме 270 тис. грн, які можуть бути використані на закупівлю додаткових обсягів виноматеріалів.

Стратегічним завданням будь-якого підприємства є організація ефективного продажу виробленої ним продукції, яка потребує належної маркетингової діяльності. Кожний товаровиробник має здійснювати пошук нових споживачів, розширювати асортимент своєї продукції, проводити відповідні рекламні кампанії. На базі великих виноробних заводів (особливо тих, що мають відомі споживачам торгові марки) є сенс створювати відповідні вертикальні маркетингові системи.

В організації ефективного продажу винопродукції заслуговує на увагу висвітлений в дисертації досвід НВАО «Масандра», яке у 2005-2007 рр. 48,7-58,0%% своєї винопродукції реалізувало на експорт і 33,7-40,2%% - через власний Торговий дім. Усуненню різноманітних посередників у здійсненні реалізації винопродукції сприяє і створення винзаводами власних фірмових магазинів. У випадках, коли підприємство не в змозі відкрити власну фірмову торгівлю, воно має орендувати торгову площу в місцевих винних магазинах. Ефективній реалізації винопродукції значною мірою сприяють і проведення винзаводами дегустацій із залученням широкого кола споживачів, і їх участь у виставках, аукціонах, ярмарках, фестивалях, конкурсах, конференціях.

Як видно з табл. 5, обсяги експорту винопродукції в останні роки є недостатніми і їх доцільно збільшувати, забезпечуючи при цьому належне наповнення внутрішнього ринку нашої країни вітчизняними винами, коньяками та шампанським. Водночас останніми роками спостерігається збільшення обсягів імпортованої в Україну винопродукції.

На жаль, по винах зростання імпорту спостерігалося і в Криму, що є необґрунтованим і в майбутньому цього не слід допускати. Умови для імпорту повинні створюватися лише по тих з них, що не виробляються в Україні й яких не вистачає.

Економічна політика держави має бути спрямованою на стабілізацію розвитку виробництва винограду та продуктів його переробки, збільшення обсягів їх реалізації та нарощування експортного потенціалу нашої країни.

Таблиця 5. Обсяги експорту та імпорту винопродукції, тис. дал

Головним завданням держави є підтримка власного виробника шляхом встановлення цін, що надають йому можливість функціонувати з прибутком, обґрунтованих розмірів податків і кредитів, а також прямих бюджетних виплат. Державні ресурси повинні виділятися насамперед найбільш перспективним підприємствам, здатним забезпечити належну їх віддачу. Враховуючи дуже великі розміри капіталовкладень на закладення виноградників та догляд за молодими насадженнями, державна підтримка розвитку цієї галузі повинна бути значно більшою та надаватися під конкретні проекти і під контролем винзаводів. Посилення потребує і підтримка розвитку виноробства. У цьому плані заслуговує на увагу, зокрема, досвід Росії та Молдови.

Покращення потребує і механізм оподаткування підприємств. Винзаводи не повинні сплачувати податок на виноград і виготовлене з нього сусло. Удосконалення вимагає і нарахування акцизів на винопродукцію, яке в Україні здійснюється двічі рази (в той час, коли у Франції, Італії, Іспанії, Болгарії вони зовсім не передбачено). До того ж їх розміри у нас систематично підвищуються, що негативно впливає на розвиток вітчизняного виноробства і робить наш ринок привабливим для контрабанди та нелегального виробництва алкоголю. Абсурдною є і вимога сплачувати за акцизну марку за 3 місяці наперед. Акцизні ставки необхідно диференціювати і по групах столових та міцних вин, і в середині них, а акцизний збір стягувати лише з виноторгівлі, на експортну ж винопродукцію акцизи слід повністю відмінити.

Висновки

Проведене нами дослідження економічної сталості та конкурентоспроможності розвитку виноградарських і виноробних підприємств АР Крим дозволило одержати наступні наукові положення і практичні результати.

1. Економічно сталий розвиток підприємства являє собою його здатність забезпечувати економічне зростання за умови дотримання оптимальних пропорцій у власному розвитку та тісної ув'язки з діяльністю інших партнерів по ринку. Вона залежить від розвитку конкуренції на ринку, яка проявляється насамперед через конкурентоспроможність (як продукції, так і підприємства). При цьому конкурентоспроможність підприємства визначається не тільки рівнем конкурентоспроможності вироблених товарів, а й умінням його керівника та спеціалістів маневрувати на ринку з максимальним урахуванням наявних на ньому конкурентів і вимог конкретних груп покупців.

2. Особливостями виноградарства є: єдність процесів відтворення та виробничого використання виноградних плантацій; його належність до найбільш інтенсивних галузей сільського господарства; велика (до 5 років) тривалість періоду від закладення насаджень до їх вступу в плодоношення, значні трудові та матеріальні витрати і капіталовкладення; призначення вирощеного винограду або для виготовлення конкретного виду винопродукції, або для споживання у свіжому виді. Основні ж особливості виноробства - пряма залежність від кількості та якості виноградної сировини, велика тривалість часу виготовлення марочних вин, коньяків і шампанського та потреба у значних обсягах оборотних засобів.

3. Головними показниками економічної сталості розвитку є: по виноградарству в цілому - індекси урожайності насаджень, цукристості зданого на переробку винограду та рівня рентабельності; по ампелографічних сортах винограду - індекси їх урожайності, цукристості та виходу цукроодиниць з 1 га; по виноробству - індекси рентабельності реалізованої продукції.

При оцінці конкурентоспроможності окремого продукту слід застосовувати систему висвітлених у дисертації показників, узагальнюючими з яких можуть бути: для винограду - розмір прибутку з 1 га плодоносних насаджень і рівень рентабельності; для вин, коньяків і шампанського - рентабельність продажу. Оцінка конкурентоспроможності підприємства, крім конкурентоспроможності його продукції, повинна враховувати і кінцеві результати діяльності - його частку на ринку, рентабельність загальної діяльності (норма прибутку), рентабельність реалізованої продукції та рентабельність продажу.

4. В АР Крим нині виноградарством займаються 78 господарств, найбільша кількість яких у Бахчисарайському, Сімферопольському, Кіровському і Красногвардійському районах. У 2008 р. виробництво винопродукції здійснювало 41 формування. Існуюча нині в Криму система управління виноградарсько-виноробним підкомплексом не має єдиної, чітко вираженої підпорядкованості. Її удосконалення має здійснюватися шляхом об'єднання розрізнених формувань, що займаються виноградарством і виноробством, під керівництвом Міністерства АПК автономної республіки.

5. За останні 23 роки в АР Крим відбувалося поступове скорочення площ виноградних насаджень. Групування господарств республіки за 2007 р. показало, що лише п'ята їх частина має більше 400 га виноградних насаджень, а у значної кількості підприємств площі виноградників нині є мізерними.

Недостатнім в останні роки є і рівень урожайності виноградників. За нашими розрахунками, загальний обсяг недоодержаного сільгосппідприємствами Криму (порівняно з потенційними рівнями урожайності) винограду у 2007 р. досягнув 69544,1 т. Найбільш високі рівні економічної сталості ведення виноградарства останніми роками було забезпечено у сільгосппідприємствах Алушти, Севастополя, Судака та Бахчисарайського району.

6. Останніми роками в обсягах випуску винопродукції АР Крим спостерігалися позитивні зміни. Проведене нами вирівнювання обсягів виробленої в АР Крим у 1984-2007 рр. винопродукції показало, що по вину мала місце логарифмічна залежність, по коньяку - лінійна, по шампанському і ігристому - експоненціальна. На жаль, до 90% всіх коньяків виробляється із імпортованих спиртів. З метою створення власної сировинної бази в Криму необхідно закласти 3 тис. га виноградників певного сортименту. Найбільш високих показників економічної ефективності виноробства досягли великі виноробні підприємства з повним циклом виробництва - НВАО «Масандра», ДПАФ «Магарач», ЗАТ ЗМВК «Коктебель», СВК «Ізумрудний».

7. За розробленим нами проектом розвитку виноградарства АР Крим у 2010 р. загальна площа виноградників рекомендується на рівні 2007 р. У наступні ж роки площі виноградників мають зростати: у 2015 р. - до 40 тис. га, у 2020 р. - до 50 тис. га. Водночас плануємо підвищувати і рівень урожайності насаджень: у 2010 р. - до 50 ц/га, у 2015 р. - до 55 ц/га, у 2020 р. - до 60 ц/га. У складі виноградників потребують збільшення частки сортів, що користуються підвищеним попитом виноробства (Трамінера рожевого, Рислінгу, Первенця Магарача, Мерло, Шардоне, Сапераві, групи Піно, Бастардо магарачського). Перспективними є і місцеві аборигенні та комплексно стійкі сорти, прийнятні для виготовлення високоякісної винопродукції. Слід розширювати і посадки столових сортів.

Потужності виноградного розсадництва необхідно збільшити вдвічі. Доцільно створити базовий комплекс по розмноженню елітних саджанців.

8. В Україні рекомендується поступово підвищувати частку марочної винопродукції. У той же час потрібно виробляти і більш дешеві ординарні, а також «молоді вина» і безалкогольну винопродукцію. В АР Крим доцільно сформувати виноградарсько-виноробний кластер. Дієвими заходами підвищення якості винопродукції є: забезпечення необхідного рівня якості виноградної сировини; заміна застарілого обладнання і запровадження перспективних технологій та суворе дотримання їх вимог; підвищення забезпеченості приміщеннями та ємкостями для витримки винопродукції; організація належного стимулювання виробників тощо.

За нашою участю для НВАО «Масандра» було розроблено бізнес-план с метою одержання його Головним заводом кредиту на закупівлю високоякісних виноматеріалів для виготовлення вин трьох контрольованих за місцем походження найменувань. Очікуваний від продажу вин, виготовлених об'єднанням із цих виноматеріалів, прибуток вже в 2009 р. дорівнюватиме 270 тис. грн.

9. На базі великих виноробних заводів є сенс побудувати відповідні вертикальні маркетингові системи. В організації ефективного продажу винопродукції заслуговують на увагу і створення винзаводами власних фірмових магазинів, і оренда торгових площ в місцевих винних магазинах, і проведення винзаводами дегустацій, і їх участь в спеціалізованих виставках, аукціонах, ярмарках, фестивалях, конкурсах, конференціях.

10. Доцільно збільшувати обсяги експорту винопродукції, забезпечуючи при цьому належне наповнення внутрішнього ринку країни вітчизняними винами, коньяками та шампанським. В умовах СОТ для імпорту повинні створюватися вигідні умови лише по тих видах винопродукції, що не виробляються в Україні і яких не вистачає.

11. Державні ресурси на закладення виноградників доцільно виділяти насамперед найбільш перспективним господарствам під конкретні проекти і під контролем винзаводів. Держава покликана надавати комерційним банкам відповідні компенсації па виданими ними кредитами, сприяти розвитку кредитної кооперації та поширенню застосування іпотеки. Покращення потребує і механізм оподаткування підприємств: винзаводи не повинні сплачувати податок на виноград і виготовлене з нього сусло; акцизні ставки на винопродукцію необхідно диференціювати і за групами столових та міцних вин, і всередині них; акцизний збір слід стягувати з виноторгівлі, а на експортну винопродукцію його доцільно відмінити.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Короткова О.В. Сталий розвиток економіки: сутність, значення, чинники / О.В. Короткова // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2007. - №4. - С. 81-86.

2. Короткова О.В. Зниження собівартості продукції виноградарсько-виноробного підкомплексу - невід'ємна умова забезпечення її конкурентоспроможності / О.В. Короткова // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2008. - №3. - С. 87-93.

3. Короткова О.В. Продукції виноградарсько-виноробного підкомплексу України - високу якість / О.В. Короткова // Наукові праці вчених Південного філіалу «Кримський агротехнологічний університет Національного аграрного університету. - Випуск 110. - Сімферополь, 2008. - С. 267-269.

4. Короткова О.В. Щодо сутності конкурентоспроможності та необхідності її підвищення в сучасних умовах / О.В. Короткова // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного ун-ту. Серія: Економічні науки. Вип.19. - Черкаси: ЧДТУ, 2008. - ч. 2. - С. 280-283.

5. Короткова О.В. Щодо сутності та складових стратегії маркетингу / О.В. Короткова // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - Кам'янець-Подільський, 2008. - №16. - ч. 2. - С. 264-266.

6. Шебаніна О.В. Інвестиційно-інноваційна діяльність в АПК: сутність, проблеми та основні напрями їх вирішення /О.В. Шебаніна, О.В. Короткова, І.О.Піюренко // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2008. - №4. - С. 11-18. (автору належить виявлення основних проблем і напрямків іх вирішення).

7. Шебаніна О.В. Основні напрямки удосконалення кредитної і податкової політики стосовно виноградарсько-виноробного підкомплексу / О.В. Шебаніна, О.В. Короткова // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. - Черкаси: ЧДТУ, 2008. - №21. - С. 206-209. (автором запропоновані основні напрямки удосконалення податкової системи стосовно виноградарсько-виноробного підкомплексу).

8. Короткова О.В. Українське виноградарство потребує більш відчутної державної підтримки / О.В. Короткова // Агроінком. - 2008. - №7-10. - С. 42-44.

9. Шебаніна О.В. Агропромислова інтеграція - важливий напрям сталого і конкурентоспроможного розвитку виноградарсько-виноробного під комплексу / О.В. Шебаніна, О.В. Короткова // Економіка АПК. - 2009. - №2. - С. 25-28. (автором визначені провідні напрямки подальшого розвитку агропромислової інтеграції в досліджуваному підкомплексу).

10. Червен І.І. Удосконалення сортового складу виноградних насаджень - найважливіший напрям підвищення конкурентоспроможності продукції виноградарсько-виноробного підкомплексу Криму / І.І. Червен, О.В. Шебаніна, О.В. Короткова // Наукові праці Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет». - Сімферополь, 2009. - Вип. 119. - С. 99-105. (автором розроблено основну частину пропозицій щодо удосконалення сортового складу виноградників АР Крим).

Размещено на Allbest.ru