Управління витратами і ефективність виробництва у підприємствах цукробурякового підкомплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.В. ДОКУЧАЄВА

УДК 631.15:664.1

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Управління витратами і ефективність виробництва у підприємствах цукробурякового підкомплексу

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Рагуліна Ірина Іванівна

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, професор університету, директор ННІ агробізнесу Беленкова Марія Іванівна, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, професор кафедри бухгалтерського обліку і аудиту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Маренич Тетяна Григорівна Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, професор кафедри бухгалтерського обліку і аудиту;

кандидат економічних наук, професор, Горкавий Володимир Кузьмич Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри статистики та економічного аналізу.

Захист відбудеться «11» листопада 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в «Комуніст-1», навчальне містечко ХНАУ, корпус 1, ауд. 221.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська область, Харківський район, п/в «Комуніст-1», навчальне містечко ХНАУ, корпус 1.

Автореферат розісланий «9» жовтня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Необхідність подальшого розвитку цукробурякового виробництва має велике економічне та стратегічне значення для України. В останні два десятиріччя значно скоротилися площі посівів цукрових буряків, знижалася урожайність культури, валовий збір солодких коренеплодів і відповідно виробництво цукру.

Підвищення ефективності цукробурякового виробництва пов'язане насамперед із чіткою державною політикою щодо його розвитку, з удосконаленням ринкової інфраструктури та господарського механізму функціонування цукробурякового підкомплексу, з дотриманням раціонального розміщення та концентрації вирощування цукрових буряків у сприятливих зонах, з оптимізацією виробництва цукросировини й її переробки, виконанням технологічних умов вирощування цукрового буряку, дотриманням оптимальних термінів зберігання та переробки сировини, застосуванням наукової системи управління витратами, використанням більш раціональної методики калькулювання собівартості солодких коренеплодів і гички, упровадженням порядку формування витрат і доходів, що і зумовило вибір теми дисертаційної роботи.

До проблеми формування витрат і підвищення ефективності виробництва в аграрному секторі звертаються у своїх дослідженнях В.Я. Амбросов, В.Г. Андрійчук, Л.М. Анічін, М.О. Бєсєдін, В.К. Горкавий, Т.Г. Маренич, Л.І. Михайлова, М.Ф. Огійчук, О.В. Олійник, В.Я. Плаксієнко, П.Т. Саблук, О.В. Ульянченко, В.Й. Шиян та інші вчені. Питання підвищення ефективності цукробурякового виробництва досліджували М.А. Бобро, В.С. Бондар, С.І. Городецький, І.С. Деревець, А.С. Заришняк, А.А. Зелінський, А.Ф. Каневський, В.В. Куянов, В.П. Мартьянов, А.Г. Мацебера, В.І. Пиркін, М.В. Роїк, С.А. Стасіневіч, А.В. Фурса, О.М. Шпичак, І.В. Щуцький, М.М. Ярчук та інші вчені і виробничники.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності до затвердженої тематики науково-дослідних робіт кафедри бухгалтерського обліку і аудиту Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва «Розроблення системи управлінського (внутрігосподарського) бухгалтерського обліку та контролю в державному секторі сільськогосподарського виробництва на підставі національних стандартів бухгалтерського обліку» (номер державної реєстрації 0105U005379). Роль автора полягала у дослідженні сучасного стану та розробки напрямів управління витратами й ефективністю виробництва у підприємствах цукробурякового підкомплексу.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково обґрунтованих пропозицій з удосконалення управління витратами та підвищення ефективності цукробурякового виробництва в сільськогосподарських підприємствах.

Для реалізації поставленої мети слід було виконати такі завдання:

- узагальнити теоретичні засади управління витратами, розкрити їх економічну сутність і зміст;

- оцінити стан функціонування та причини спаду виробництва у цукробуряковому підкомплексі;

- узагальнити методичні підходи до оцінки ефективності цукробурякового виробництва;

- визначити умови формування витрат і порядок обчислення собівартості продукції цукробурякового виробництва;

- дослідити і поглибити теоретичні аспекти структури витрат і методики обчислення собівартості виробництва цукрового буряку та цукру;

- обґрунтувати раціональну організацію виробництва й управління у сировинних зонах;

- визначити напрями підвищення ефективності цукробурякового виробництва.

Об'єктом дослідження є процес формування витрат та ефективності виробництва цукрових буряків і цукру у підприємствах цукробурякового підкомплексу.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних і практичних основ управління витратами і ефективного виробництва у підприємствах цукробурякового підкомплексу.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, сучасна економічна стратегія ринкової економіки, праці вітчизняних і зарубіжних учених із проблем подальшого розвитку цукробурякового виробництва, формування витрат і методики обчислення собівартості виробництва цукрового буряку і цукру, законодавчі та нормативні акти України з питань перспектив розвитку аграрної сфери.

У дослідженні використані такі методи: абстрактно-логічний (при вивченні предмета дослідження, його окремих категорій, аналізі статистичного матеріалу, з'ясуванні закономірностей тощо); монографічний (при висвітленні позицій фахівців з методичних і теоретичних основ формування та функціонування цукробурякового підкомплексу); порівняння (при порівнянні економічних показників у динаміці); систематизації й узагальнення (при аналізі діяльності підприємств цукробурякового підкомплексу, літературних джерел, законодавчо-нормативних актів); економіко-математичний (при розробці стратегії раціональних розмірів посівних площ цукрових буряків у Харківській області); групування (при виявленні залежності підвищення ефективності виробництва цукрового буряку від оптимальних розмірів площ і від урожайності).

Нормативною та інформаційною базою досліджень стали: література з економіки й агробізнесу; законодавчі та нормативно-правові акти України з питань розвитку цукробурякового виробництва, офіційні зведені статистичні дані Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Харківській області, Міністерства аграрної політики України, Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор», Господарської асоціації «Харківцукор» Харківської області; звітні дані сільськогосподарських і переробних підприємств; праці вітчизняних і зарубіжних учених; результати власних досліджень і розрахунків.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних і методологічних підходів щодо удосконалення моделі управління витратами та підвищення ефективності виробництва у підприємствах цукробурякового підкомплексу. До основних результатів дослідження, які відображають наукову новизну, належать такі.

вперше:

- розроблено авторську концепцію відродження та розвитку цукробурякового виробництва на основі обґрунтування оптимальних посівних площ та сировинних зон цукрозаводів, встановлення ціни в залежності від якості продукції, удосконалення механізму державної підтримки галузі;

удосконалено:

- економетричні моделі визначення справедливої корисності, прогнозованого виробництва цукру, собівартості виробленої продукції буряківництва;

- поняття «класифікація витрат» на виробництво цукробурякової продукції, в основу якої враховано принципи: різні витрати для різних цілей для управління витратами;

- методичні підходи до визначення раціональних посівних площ з метою ефективного вирощування цукрового буряку у сільськогосподарських підприємствах;

- методику здавання-приймання цукрового буряку з урахуванням його цукристості, алгоритм визначення залежності цін за здану-прийняту сировину від вмісту цукру;

одержало подальший розвиток:

- обґрунтування розміщення сировинних зон, як основи забезпечення підвищення спеціалізації та концентрації виробництва цукрових буряків і зменшення витрат на доставку буряку до бурякопунктів;

- організаційно-методичні основи відновлення ринків збуту та запровадження у регіоні виробництва біоетанолу з цукросировини.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для створення сприятливих умов управління витратами з метою подальшого розвитку цукробурякового виробництва та підвищення його ефективності в аграрних і переробних підприємствах.

Результати дисертаційного дослідження апробовано та впроваджено у підприємницькій діяльності Господарської асоціації «Харківцукор» Харківської області (довідка № 495 від 8.09.2008 р.), СТОВ «Гусарівське» Балаклійського району Харківської області (довідка №1046 від 29.11. 2008 р.), ВАТ «Куп'янський цукровий комбінат» м. Куп'янська Харківської області (довідка №717 від 13.11.2008 р.) та використано Харківською обласною державною адміністрацією при розробці Програми розвитку села Харківської області на період до 2015 р. (довідка №1652 від 29.12. 2008 р.). Теоретичні розробки знайшли застосування у навчальному процесі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва при викладанні наукових дисциплін «Фінансовий облік», «Управлінський облік», «Аудит», «Організація і методика аудиту» (довідка №1215 від 6.10.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно розроблено й обґрунтовано положення щодо формування витрат у цукробуряковому підкомплексі та показники ефективності його функціонування, удосконалено методику обчислення собівартості продукції, запропоновано раціональну організацію виробництва й управління у сировинних зонах, визначено шляхи підвищення ефективності цукробурякового виробництва у регіоні. Ідеї та підходи, науково обґрунтовані й опубліковані у наукових працях, особистих і у співавторстві, є результатом власних досліджень здобувача.

Апробація досліджень дисертації. Основні теоретичні положення та результати дослідження апробовано на міжнародних науково-практичних конференціях: «Ринкова трансформація економіки АПК» (м. Харків, 2002 р.); «Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні» (м. Харків, 2006 р.); «Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва» (м. Харків, 2006 р.); «Ринкова трансформація економіки АПК» (м. Харків, 2007 р.); «Актуальні проблеми розвитку обліку, аудиту, фінансів і менеджменту в агропромисловому виробництві України» (м. Харків, 2008 р.); на всеукраїнській науково-практичний конференції «Фінансово-кредитний механізм функціонування аграрного комплексу» (м. Харків, 2007 р.); на внутрівузівському семінарі кафедри бухгалтерського обліку і аудиту (м. Харків, 2007 р.); на підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників, аспірантів, здобувачів (м. Харків, 2005-2008 рр.); на XVII науково-методичній конференції науково-педагогічних працівників (м. Харків, 2008 р.).

Публікації результатів досліджень. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано у 17 наукових працях загальним обсягом 5,31 ум. - друк. арк., у тому числі 9 - у співавторстві, із них 12 статей - у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 281 найменування. Основний зміст викладено на 196 сторінках комп'ютерного тексту. Робота містить 21 таблицю, 17 рисунків, 59 додатків.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, формулюються мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження; зазначаються методи дослідження; обґрунтовуються наукова новизна та практичне значення результатів дослідження, вказується їх апробація, особистий внесок здобувача, обсяг публікацій, структура роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи механізму формування витрат та ефективності виробництва у підприємствах цукробурякового підкомплексу» визначаються сутність і зміст економічної категорії «витрати», основи механізму їх формування. Досліджуються теоретичні та методологічні аспекти ефективності виробництва у підприємствах цукробурякового підкомплексу.

Встановлено, що у сільськогосподарських підприємствах при плануванні собівартості 1 ц цукрових буряків обумовлюється наступна структура витрат: заробітна плата, відрахування на соціальне страхування, насіння і садивний матеріал, добрива, вартість нафтопродуктів, амортизація основних засобів, страхові платежі, роботи та послуги, інші прямі витрати, загальновиробничі витрати.

Цукрові заводи визначають собівартість виробництва цукру за такою структурою витрат: витрати на сировину, побічна продукція, допоміжні витрати на технологічні цілі, паливо та енергія на технологічні цілі, заробітна плата, відрахування на соціальне страхування, утримання і експлуатація обладнання, загальновиробничі витрати.

Витрати праці на виробництво новоствореної вартості (виробництво продукту) оцінюються в одиницях суспільно необхідного робочого часу. У структурному вигляді вироблений продукт включає у себе витрати минулої праці та витрати живої праці, які уречевлені у продукті у вигляді заново сформованої вартості. Отже, вартість використаних засобів виробництва та вартість продукту, створеного працею для себе, складають собівартість продукції.

До складу виробничої собівартості продукції цукрового виробництва не включають витрати на збут.

На зниження витрат у цукробуряковому виробництві великий вплив має управління витратами за об'єктами контролю, коли на підприємстві, якщо дозволяє кількість працівників, формуються організаційні структури нормування, які відповідають за бюджетування витрат.

Проведено поетапне дослідження розвитку цукробурякового підкомплексу, починаючи з моменту будівництва перших цукрових заводів, вивчено порядок узагальнення результатів економічної ефективності, розроблено більш раціональну модель розрахунку цього показника. Це є повною системою правил і принципів, узгоджених як з державними інтересами, так і з буряковиробниками та переробниками сировини.

При розгляді розвитку виробництва у підприємствах цукробурякового підкомплексу встановлено, що перший етап цукробурякового виробництва (з початку ХІХ ст. і до 1914 р.) характеризувався збільшенням кількості цукрових заводів. Наприкінці цього етапу площа посіву цукрових буряків в Україні становила 558 тис. га, обсяги виробництва цукру складали 1108 тис. т. Всього працювало 227 цукрових заводів. Наприкінці другого етапу (1991 р.) в Україні середня площа посівів цукрових буряків становила 1672 тис. га, виробництво цукру - 3000 тис. т, працювали 192 цукрових заводи. Кінець третього етапу (початок ХХІ ст.) в Україні характеризується спадом цукробурякового виробництва. У 2007 р. працювали лише 110 заводів і було вироблено 1867 тис. т цукру, а у 2008 р. працювали лише 70 заводів.

Підвищення попиту на цукор на світовому ринку, закриття окремих цукрових заводів у країнах ЄС та інші фактори дають Україні можливість зайняти позиції лідера серед держав-виробників цукру та його експортерів, зробити цукробуряковий підкомплекс однією з найбільш визначальних стратегічних галузей ринкової економіки, значним джерелом надходження валютних ресурсів. Україна має всі можливості забезпечувати внутрішні потреби у цукрі з власної сировини та реалізувати його на зовнішньому ринку.

Уважаємо економічно необґрунтованим не включати в собівартість продукції адміністративні витрати. За економічним змістом адміністративні витрати можна розподілити на дві основні групи: витрати на управління підприємством і господарські витрати. Витрати на управління тісно пов'язані з виробничою діяльністю суб'єкта: організацією вирощування сільськогосподарських культур, збиранням урожаю, реалізацією продукції. Тому дану групу витрат необхідно включати у собівартість продукції.

Ми погоджуємося із думками окремих вчених-економістів, що при формуванні витрат на вирощування цукрових буряків у монотоварному виробництві можна застосовувати метод визначення залишкової вартості по окремих культурах, коли з усіх річних витрат виключають усі доходи (за винятком витрат на цукрові буряки) і одержаний результат складає собівартість продукції. У такому разі, за успішної роботи інших галузей, собівартість 1 ц цукрового буряку знижується.

Для підприємств цукробурякового підкомплексу в умовах ринкової економіки головним критерієм функціонування є прибутковість, на рівень якої впливає багато чинників і в перше чергу формування витрат на виробництво продукції та розрахунок її собівартості.

Категорія економічної ефективності цукробурякового виробництва акумулює в собі процеси взаємодії робочої сили, основних засобів, предметів праці і землі. Під економічною ефективністю розуміють співвідношення між витратами (ресурсами) та результатами виробництва. Існує також визначення ефективності виробництва за витратами праці на одиницю продукції. Однак такий показник точно характеризуватиме виробництво лише до того часу поки витрати будуть нижчими за виручку від реалізації продукції.

Нами доведено доцільність застосування коефіцієнту справедливої економічної корисності для визначення ефективності цукробурякового виробництва - за співвідношенням справедливої вартості виробленої продукції та витрат на її виробництво.

В основі формування справедливої вартості для продукції цукробурякового виробництва має бути середньогалузева, повна фактична собівартість продукції. Але вона не забезпечує тієї споживчої вартості, яка визначає необхідність використання певного виду продукції. Тому поряд із середньою фактичною вартістю продукції до неї, на наш погляд, необхідно включати податок на додану вартість і показник позитивної рентабельності виробництва даної галузі.

Рекомендований нами елемент моделі «справедлива вартість» відіграє важливу роль, а модель відповідає визначенню показника економічної ефективності розвитку цукрової промисловості.

Цукробурякова продукція буде економічно корисною, коли коефіцієнт її корисності К_е буде більше одиниці. Модель визначення такого коефіцієнта матиме вигляд:

К_е = ,

де К_е - коефіцієнт корисності продукції; - справедлива вартість виробленої продукції, грн; З - вартість витрат на виробництво продукції, грн.

Запропоновано також методику визначення прогнозованого вироблення цукру з фактично заготовлених цукрових буряків, в основу якої покладено: кількість буряків, заготовлених цукрозаводом, втрати цукрових буряків під час внутрішньозаводського зберігання та транспортування від місць зберігання до місця переробки, втрати маси цукру у жомі та патоці.

У такому випадку математична модель матиме вигляд:

де М_п - прогнозований виробіток цукру з фактично заготовлених буряків, т; Б_з - маса заготовлених буряків у заліковій масі, т; В_з - втрати маси буряків під час зберігання, т; В_б - втрати маси буряків під час внутрішньозаводського транспортування до місця переробки, т; Ц_п - плановий вихід цукру з прийнятих буряків, %; В_{п (м)} - втрати маси цукру у патоці (мелясі), т; В_ж - втрати маси цукру у жомі, т; Б_{ц (з)} - маса цукрового буряку, одержаного від інших заводів або переданого іншим заводам, т.

Найбільш висока ефективність цукробурякового виробництва спостерігалась у другій половині ХХ ст. Так, середньорічний валовий збір цукрових буряків досяг у 1970 р. 81 млн т, проти 59, 2 млн т 1965 р., виробництво їх збільшилось на 37 %. За період 1971-1980 рр. збільшується площа посівів коренеплодів до 1753 тис. га, валовий збір становить 47 млн т, середня урожайність сягає 270 ц/га. Але з кінця 1990 р. Україна зіткнулась з жорстокою конкуренцією на міжнародному ринку. Посівні площі під цукровими буряками скоротились з 1,6 млн га до 0,7 млн га, тобто зменшились у 2,5 рази, урожайність знизилась у 1,2 рази з 280 ц/га до 230 ц/га, виробництво цукру - в 4,5 рази.

У другому розділі «Механізм управління витратами у цукробурякових підприємствах» розглядаються умови дії витратного механізму у підприємствах цукробурякового підкомплексу, порядок управління витратами на виробництво цукрового буряку та цукру а також методика обчислення собівартості основних видів продукції.

У бурякосіючих підприємствах України не вистачає буряконавантажувальної техніки. Так, на 1000 га потрібно дві-три одиниці, а у наявності тільки 0,1 одиниці, хоч у 2007 р. обсяги капіталовкладень агропромислового комплексу Харківської області на оновлення машинно-тракторного парку збільшились у порівнянні з 2002 р. в 1,9 раза. При цьому посівні площі цукрових буряків у 2008 р. скоротилися по Україні до 388,5 тис. га, у тому числі у Харківському регіоні - до 27,9 тис. га. На незабезпеченість підприємств цукробурякового підкомплексу технікою впливає її застарілість.

Більш ефективна робота підприємств залежить від зниження витрат на виробництво продукції. Недостатнє наукове обґрунтування управління витратами при вирощуванні цукрового буряку вплинуло на зниження економічної ефективності його виробництва, призвело до розриву виробничих зв'язків між підприємствами, галузями та регіонами. Такі сфери діяльності, як організація виробництва, зберігання, переробка, реалізація, мають різноманітні та численні зв'язки. Головною причиною їх руйнування було порушення балансу міжгалузевого обміну, ігнорування ринкових законів, розбіжність економічних інтересів, відсутність конкуренції тощо. У таких умовах знижується роль раціонального формування витрат під час виробництва, можливість управління витратами, що призводить на зменшення прибутків.

Дуже важливим є питання попередження нераціонального використання ресурсів при формуванні витрат на виробництво продукції у цукробуряковому підкомплексі, а саме їх попереднє (контролінгове) нормування. Цей метод забезпечує своєчасне з'ясування причин відхилень фактичних витрат від нормативних і кошторисів на обслуговування виробництва й управління. При застосуванні цього методу необхідно систематично змінювати діючі норми витрат, своєчасно оновлювати нормативи при удосконаленні організації виробництва.

Нами розглядається поняття «елемент витрат»: цей елемент має виражати однорідний вид витрат і не може бути розкладений на складові частини. Запропоновано загальнотеоретичну та практичну класифікацію витрат цукробурякової галузі. При загальнотеоретичній класифікації рекомендовано таку структуру: технологічні витрати - основні та накладні; економіко-складові - матеріальні, грошові; залежно від обсягу виробництва - постійні, змінні; структурні - елементні, комплексні. При практичній класифікації витрат галузі, на нашу думку, має бути належна характеристика за порядком включення у собівартість продукції окремих статей та елементів і за формуванням собівартості: прямі та непрямі.

У бурякосіючих підприємствах є можливість спростити порядок накопичення витрат на собівартість цукрового буряку та побічної продукції, а саме застосовувати цеховий метод розподілу витрат на виробництво. З цією метою у прийнятій класифікації прямих витрат на виробництво цукрових буряків необхідно передбачити окремо додаткові статті з обліку витрат за допоміжними виробництвами: утримання машинно-тракторного парку, утримання вантажного автотранспорту, утримання енергетичних виробництв, утримання живої тяглової сили, витрати на водопостачання, утримання інших допоміжних виробництв. Витрати, які попередньо утворилися за допоміжними виробництвами, відносити транзитно на ці додаткові статті.

Діючий порядок нарахування амортизації з необоротних активів не є економічно обґрунтованим. Наприклад, у клас «Інші необоротні матеріальні активи» включено окремі об'єкти (цінності), які мали б входити в інші облікові економічні класи. Тобто до класу «Запаси» можна включити групи «Малоцінні необоротні матеріальні активи» й «Інвентарну тару», а до складу капітальних витрат - «Тимчасові (нетитульні) споруди». Прийняття таких заходів дозволить зменшити витрати за статтею «Амортизація». Це сприятиме правильному визначенню собівартості та формуванню рентабельності при виробництві цукрових буряків і цукру.

Аналіз механізму формування витрат у цукробуряковому підкомплексі виявив чинники, які формують ці статті. Вони залежать від окремої культури, параметрів виробничої програми, посівних площ, технологічних ресурсів, розміру оплати праці, кількості готової продукції.

У структурі собівартості 1 ц цукрових буряків найбільшу питому вагу мають матеріальні витрати - 75,69% (табл. 1).

Таблиця 1. Структура виробничої собівартості 1ц цукрових буряків (фабричних) за елементами витрат у сільськогосподарських підприємствах Харківської області за 2004-2007 рр.

Структура витрат	2004 р.	2005р.	2006 р.	2007 р.	2007 р. у до 2004 р. (+; -)
	грн на 1 ц	%	грн на 1 ц	%	грн на 1 ц	%	грн на 1 ц	%
									грн	%
Виробнича собівартість - усього	11,98	100,00	13,09	100,00	11,75	100,00	13,40	100,00	+1,42	-
Прямі матері-альні витрати	8,75	73,03	9,43	72,09	8,45	71,91	10,14	75,69	+1,39	+2,66
З них: насіння та садибний матеріал	1,57	13,10	1,68	12,85	1,35	11,49	2,05	15,30	+0,48	+2,20
мінеральні добрива	2,05	17,11	1,99	15,23	2,09	17,78	2,71	20,20	+0,66	+3,09
нафтопродукти	2,03	16,94	2,16	16,47	1,90	16,17	2,20	16,41	+0,17	-0,53
оплата послуг і робіт сторонніх організацій	1,69	14,11	1,81	13,79	1,89	16,09	1,46	10,91	-0,23	-3,20
решта матері-альних витрат	1,41	11,77	1,79	13,75	1,22	10,38	1,72	12,87	+0,31	+1,10
Прямі витрати на оплату праці	1,48	12,35	1,56	11,94	1,32	11,24	1,32	9,84	-0,16	-2,51
Інші прямі витрати на загальновиробничі витрати - усього	1,75	14,62	2,10	15,97	1,98	16,85	1,94	14,47	+0,19	-0,16

Джерело: розраховано за даними Головного управління статистики в Харківській області

У 2007 р. у порівнянні з 2004 р. вони збільшилися на 15,9%, у тому числі насіння та садивний матеріал - на 30,6%; мінеральні добрива - на 32,2%; нафтопродукти - на 8,0%. Оплата праці зменшилася на 10,8%. Також збільшилися амортизація та відрахування на соціальні заходи. Збільшення витрат на насіння та нафтопродукти відбулося за рахунок подорожчання цінностей. Собівартість цукру також підвищилась. У 2007 р. собівартість 1 т цукру на заводах Харківського регіону становила 3092 грн, або у порівнянні з 2000 р. збільшилася на 89,34%. Підвищення собівартості 1 т цукру відбулося за рахунок збільшення вартості 1 ц сировини.

Наприклад, у ВАТ «Куп'янський цукровий комбінат» витрати на сировину збільшились у собівартості 1 т цукру у 2007 р. у порівнянні з 2004 р. на 17,1% і становили 1573 грн 93 коп. (табл. 2).

Таблиця 2. Собівартість виробництва цукру у ВАТ «Куп'янський цукровий комбінат» за 2004-2007 рр.

Статті витрат	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2007 р. до 2004 р.
	грн на 1 т	грн на 1 т	грн на 1 т	грн на 1 т	(+; -)
					грн	%
Разом витрат на сировину	1343,91	1717,68	1701,00	1573,93	+230,02	-19,2
Побічна продукція (-): -меляса; -жом	86,92 2,66	61,94 1,48	83,56 1,93	91,46 6,62	+4,54 +3,96	-1,6 -1,1
Допоміжні матеріали на технологічні цілі - усього	27,95	36,23	42,91	54,16	+26,21	+0,4
Паливо та енергія на технологічні цілі	171,12	212,96	290,35	440,92	+269,80	+6,2
Основна та додаткова заробітна плата робітників	14,09	13,22	21,50	24,08	+9,99	+0,1
Відрахування на соціальні заходи	5,34	5,10	7,31	8,84	+3,50	-
Утримання й експлуатація обладнання	116,45	142,54	133,56	216,91	+100,46	+1,2
Загальновиробничі витрати	104,53	85,41	191,15	340,91	+236,38	+6,4
Незавершене виробництво - усього	0,49	-0,81	0,23	1,05	+0,56	-
Виробнича собівартість	1674,30	2148,90	2302,51	2562,72	+888,42	-2,2
Адміністративні витрати	76,42	33,86	54,70	160,61	+84,19	+1,5
Витрати на збут	13,39	17,23	16,64	40,56	+27,17	+0,7
Повна собівартість виробництва цукру	1764,11	2200,00	2373,85	2763,90	+999,79	156,7

Джерело: розраховано за даними ВАТ «Куп'янський цукровий комбінат»

Якщо відносити на собівартість гички тільки вартість її доставки цукрових на ферми, то ця величина не покриває тих витрат, які формують справедливу вартість побічної продукції. Існуюча методика оцінки гички не враховує первісну вартість. Тому, на наш погляд, при визначенні собівартості 1 ц гички необхідно спочатку провести її первісну (умовну) оцінку з урахуванням господарської придатності корму, а потім додати витрати на доставку, якщо вони є. Для визначення собівартості 1 ц гички доцільно застосовувати існуючу формулу з певними змінами, а саме від загальних витрат слід віднімати не вартість побічної продукції, а суму доплати за цукристість.

Модель відрізняється від існуючої тим, що у чисельнику відображається поряд з основними витратами не сума побічної продукції, а сума доплати за цукристість, яка віднімається.

У третьому розділі «Підвищення ефективності цукробурякового виробництва у підприємствах регіону» розглядаються основні стратегічні напрями розвитку цукробурякових підприємств, більш раціональна організація виробництва й управління у бурякосіючих підприємствах, шляхи зниження витрат на виробництво сировини та цукру як умова підвищення ефективності цукробурякового підкомплексу.

Для збереження обсягів цукробурякового виробництва на рівні 1990 р. та позитивної рентабельності галузі необхідно поліпшити організацію виробництва цукрових буряків та цукру. Для цього передусім потрібні ресурсозберігаючі технології при функціонуванні всіх виробничих структур. Особлива роль належить підвищенню рівня механізації виробничих процесів та підготовки кадрів. Для підвищення рівня концентрації посівів необхідно виробництво цукрового буряку здійснювати в більш великих підприємствах.

Особливу увагу приділено організації виробництва й управління у цукробурякових зонах і такій організаційній структурі з виробництва буряку, як кооперативи, що вирощують цукросировину, в яких урожайність цукрових буряків на 10-15% вище, ніж в інших господарствах.

Щодо підвищення спеціалізації та концентрації виробництва зроблено висновок: у великих господарствах, де дозволяє площа ріллі, розміри посівів цукрових буряків у загальній структурі мають бути у межах 700-800 га. Це підтверджується результатами групування господарств і математичною обробкою даних на ЕОМ .

У підприємствах з площею посівів цукрових буряків 800 га, прибуток при раціональній структурі виробництва може перевищити 4 млн грн.

Нами доведено, що посіви цукрових буряків необхідно розміщувати у радіусі 30-40 км від цукрових заводів. Обґрунтовано, що така концентрація посівів забезпечує для одного бурякопереробного підприємства економію більше 1 млн грн на доставку сировини. Це підтверджується впровадженнями даних дисертаційного дослідження на Куп'янському цукровому комбінаті.

Аналіз показників дигестії цукрових буряків при здаванні-прийманні виявив значне зниження вмісту цукру у сировині. Поряд із впливом ґрунтово-кліматичних умов значний вплив має людський фактор. Тому, щоб уникнути цих явищ і зацікавити обидві сторони в економічній доцільності операцій, рекомендується здавання-приймання цукрових буряків проводити з урахуванням цукристості сировини. Прийомка цукрових буряків за вагою з урахуванням цукристості за приблизною таблицею та спрощеній методиці її розрахунку буде сприяти оперативному коригуванню ряду показників при розрахунках за цукрові буряки внаслідок щорічної зміни цукристості. Приблизну шкалу оплати за 1 т цукрових буряків з урахуванням цукристості наведено табл. 3

Таблиця 3. Проектна шкала оплати за цукрові буряки з урахуванням цукристості*

Цукристість	Оплата за 1 т з урахуванням ПДВ, грн
16,61 - 16,65	166,50
16,66 - 16,70	167,00
16,71 - 16,75	167,50
16,76 - 16,80	168,00
16,81 - 16,85	168,50
16,86 - 16,90	169,00
16,91 - 16,95	169,50
16,96 - 17,00 - 17,05 базисна	170,00**
17,06 - 17,10	170,50
17,11 - 17,15	171,00
17,16 - 17,20	171,50
17,21 - 17,25	172,00
17,26 - 17,30	172,50
17,31 - 17,35	173,00
17,36 - 17,40	173,50

*Власні розрахунки

** Мінімальна ціна у 2007/2008 маркетинговому році на цукрові буряки (затверджено постановою КМУ від 7 березня 2007 р. № 404)

В Україні необхідно не лише зберегти цукробуряковий підкомплекс, а й створити умови до його подальшого розвитку. Найважливішим напрямом підвищення конкурентоспроможності продукції є її цінова перевага, для забезпечення якої собівартість як базова величина ціни має формуватися за низьковитратним принципом. Це може бути досягнуто за рахунок удосконалення галузевої структури суб'єктів господарювання, спеціалізації та концентрації виробництва, підвищення продуктивності праці ефективного використання виробничого потенціалу.

Одним із головних шляхів функціонування цукробурякового підкомплексу у сучасних умовах є розширення ринків збуту цукру. При відсутності повноцінних умов для експорту продукції, надлишки цукру можливо використовувати у кондитерській промисловості або переробляти на біопаливо.

Значну роль у підвищенні урожайності цукрових буряків відіграє насінництво, тому що воно завжди виступає провідником удосконалення технологій виробництва якісного вітчизняного насіння. Наприклад, до 1991 р. Україна мала 182 насінницьких господарств. Урожайність насіння була доведена до середньорічного рівня 18,5 ц/га. Валовий збір становив у середньому 610-630 тис. ц, а в окремі роки 800-900 тис. ц, що повністю забезпечувало зростаючі потреби в посівному матеріалі.

Найважливішим напрямом підвищення конкурентоспроможності продукції галузі є її цінова перевага, для забезпечення якої собівартість, як базова величина ціни, повинна формуватися за низьковитратним принципом.

Обов'язковим є дотримання послідовності всіх елементів виробництва в цукробуряковому підкомплексі (рисунок).

Рис. Послідовність елементів виробництва у цукробуряковому підкомплексі України

Ці елементи виробництва взаємопов'язані, що позитивно впливає на кінцевий результат, а саме піднесення у розвитку цукробурякового підкомплексу та збільшення виробництва високоякісної продукції.

цукробуряковий підкомплекс собівартість

Висновки

В дисертаційному дослідженні здійснено обґрунтування теоретико-методологічних засад та розробку науково-обґрунтованих пропозицій з удосконалення управління витратами та підвищенням ефективності цукробурякового виробництва у підприємствах підкомплексу.

Результати досліджень дають підстави зробити такі висновки:

1. Запропоновано, з метою ефективного управління витратами на вирощування цукросировини та на виробництво цукру, більш раціональну класифікацію витрат, які формують собівартість і визначають методи її обчислення. В основу класифікації враховано принцип: різні витрати для різних цілей. Тобто встановлено перелік витрат, які необхідно включати у собівартість продукції цукробурякової галузі. Виділено три напрями класифікації витрат: оцінка запасів і визначення фінансових результатів (вичерпні та невичерпні, витрати на продукцію та витрати облікового періоду, прямі та непрямі, основні та накладні); прийняття рішення (релевантні та нерелевантні, постійні та змінні, маржинальні та середні, дійсні та можливі); контроль виконання (контрольовані та неконтрольовані).

2. Оцінено стан функціонування та встановлені причини спаду виробництва у цукробуряковому підкомплексі шляхом визначення етапів розвитку цукробурякового виробництва та проведено їх порівняння із сучасним станом виробництва цукру і цукросировини. Перший етап цукробурякового виробництва характеризується збільшенням кількості цукрових заводів. Наприкінці цього етапу (1914 р.) площа посіву цукрових буряків в Україні становила 558 тис. га, було вироблено 1363 тис. т цукру. Всього працювали в Росії та Україні 227 цукрових заводів. Наприкінці другого етапу (1991 р.) середня площа посівів цукрових буряків в Україні становила 1672 тис. га, було вироблено 3 млн т цукру, працювали 192 великих цукрових заводи. Наприкінці третього етапу (початок ХХІ ст.) в Україні спостерігається спад цукробурякового виробництва: у 2007 р. працювали тільки 110 заводів і було вироблено 1867 тис. т цукру. А в 2008 р. працювали лише 70 заводів.

3. Доведено доцільність застосування коефіцієнта справедливої економічної корисності для визначення ефективності цукробурякового виробництва, за співвідношенням справедливої вартості продукції та витрат на її виробництво.

4. Запропоновано методику визначення прогнозованого вироблення цукру з фактично заготовлених цукрових буряків, в основу якої покладено: маса буряків, заготовлених цукрозаводом; втрати цукрових буряків під час внутрішньозаводського зберігання та транспортування від місць зберігання до місця переробки, втрати цукру, який міститься у жомі та патоці.

5. Установлено, для підвищення спеціалізації та концентрації виробництва цукрових буряків, у великих господарствах, де дозволяє площа ріллі, розміри посівів коренеплодів у загальній структурі мають бути у межах 700-800 га. Це підтверджується результатами групування господарств і математичною обробкою даних на ЕОМ. Виявлено залежність підвищення урожайності від оптимальних розмірів посівних площ цукрових буряків, що впливає на зниження собівартості сировини. Так, у 2007 р. урожайність цукрових буряків у групі господарств Харківської області з посівною площею від 500 до 1000 га була на 75,8 ц/га (34,1 %) вище, ніж у групі з площею посіву до 50 га.

6. Доведено та обґрунтовано, що посіви цукрових буряків необхідно розміщувати у радіусі 30-40 км від цукрових заводів. Така оптимальна концентрація посівів забезпечить підвищення спеціалізації та концентрації виробництва цукрових буряків і зменшить витрати на доставку буряку до бурякопунктів, що сприяє економії коштів (більше 1 млн грн) на доставку сировини тільки для одного бурякопереробного підприємства.

7. На узгодженість розрахунків за цукрові буряки та на встановлення їх реальної дигестії може позитивно впливати урахування цукристості при здаванні-прийманні сировини. Тільки за 2007 р. сума доплати за підвищення цукристості сировини могла скласти 34,7 млн грн.

8. Доведено необхідність державної підтримки виробників цукросировини та переробних підприємств. Державна дотація у розмірі 2500 грн та більше за 1 га посівів цукрового буряку надасть можливість ефективного розвитку буряківництва. Пропонується запровадити виплату переробним підприємствам (цукровим заводам) дотацій за постачання цукру товаровиробникам харчової промисловості, а саме, застосувати пільги з відшкодування податку на додану вартість за поставлений цукровими заводами цукор на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2009 р. № 291 Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. № 805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі».

9. Назріла необхідність відновлення такої організаційної структури з виробництва буряків, як кооперативи. Дослідження доводять, що кооперативи являють собою більш прогресивну форму організації виробництва, управління та збереження інфраструктури на селі, урожайність цукрових буряків у цій структурі на 10-15 % вище.

10. Великий вплив на збільшення собівартості цукру має подорожчання сировини та палива. Для зниження витрат на паливо необхідно перевести ТЕЦ цукрових заводів на вугільний пил або водновугільну суміш, що надасть можливість більше ніж удвічі знизити вартість 1 т умовного палива.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Рагулина И.И. Совершенствование налоговой системы и бухгалтерского учета в условиях рыночного механизма хозяйствования / И.И. Рагулина // Вісник ХНАУ. - 2001. - № 2. - С.107-109. - (Серія «Економіка АПК і природокористування»);

2. Новіков І.Т., Рагуліна І.І. Аудит оцінок за справедливою вартістю й розкриття інформації / І. Т. Новіков, І.І. Рагуліна // Вісник ХНАУ. - 2004. - № 9. - С.355-358. (Сер. «Економіка АПК і природокористування») (особистий внесок: розглянуто аудит оцінок за справедливою вартістю та розкриття інформації);

3. Рагуліна І.І. Удосконалення методики розрахунку цукристості та порядку оплати за цукрові буряки // Вісник ХНАУ. - 2006. - № 1 . - С.318-322. (Сер. «Економіка АПК і природокористування»);

4. Рагуліна І.І. Формування витрат при виробництві цукрових буряків / І.І. Рагуліна // Облік і фінанси АПК. - 2006. - № 8 . - С.93-100;

5. Рагуліна І.І. Удосконалення методики визначення собівартості побічної продукції при виробництві цукрових буряків / І.І. Рагуліна // Вісник ХНАУ. - 2006. - № 11. - С.228-232. (Сер. «Економіка АПК і природокористування»);

6. Новіков І.Т., Щербань Т.О., Рагуліна І.І. Організація внутрішньогосподарського аудиту затрат праці і її оплати / І.Т. Новіков, Т.О. Щербань, І.І. Рагуліна // Вісник ХНАУ. - 2007. - № 6. - С.39-43. (Сер. «Економіка АПК і природокористування») (особистий внесок: обґрунтовано напрями організації внутрішньогосподарського аудиту витрат праці й її оплати);

7. Новіков І.Т., Рагуліна І.І., Спасьонова А.А. Облік та аудит зносу (амортизації) основних засобів / І. Т. Новіков, І.І. Рагуліна, А.А. Спасьонова // Вісник ХНАУ. - 2007. - № 8. - С. 181-186. (Сер. «Економіка АПК і природокористування») (особистий внесок: розглянуто проблеми обліку й аудиту зносу (амортизації) основних засобів);

8. Рагуліна І.І., Чернякова В.О., Новіков І.Т. Поліпшення використання трудових ресурсів у сільському господарстві / І.І. Рагуліна, В.О. Чернякова, І.Т. Новіков // Вісник ХНАУ. - 2007. - № 9 . - С.219-224. (Сер. «Економіка АПК і природокористування») (особистий внесок: проведено аналіз використання трудових ресурсів у сільському господарстві);

9. Рагуліна І.І. Підвищення ефективності цукробурякового виробництва / І.І. Рагуліна // Економіка АПК. - 2007. - № 11 . - С.125-132;

10. Рагуліна І.І. Шляхи розвитку бурякоцукрового виробництва / І.І. Рагуліна // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту с.- г. [«Економічні науки»]. - Харків, 2007. - Вип. 65. - С. 323-332;

11. Рагуліна І.І., Волкова О.В., Новіков І.Т. Контроль за витратами на виробництво цукрових буряків та обчисленням їх собівартості в ПСП «Істок» Вовчанського району Харківської області / І.І. Рагуліна, О.В. Волкова, І.Т. Новіков // Вісник ХНАУ. - 2009. - № 9. - С. 128-13. (Сер. «Економіка АПК і природокористування») (особистий внесок: розглянуто порядок удосконалення витрат на виробництво цукрового буряку);

12. Рагуліна І.І. Розвиток цукробурякового виробництва в Україні / І.І. Рагуліна // Вісник ХНАУ. - 2009. - № 13. - С. 288-298. (Сер. «Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора»)

Статті в інших наукових виданнях

13. Новиков И.Т., Рагулина И.И. Рынок и экономические риски / И.Т. Новиков, И.И. Рагулина // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: кол. монографія у 2 т. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - Т.2. - К.: ІАЕ, 2001. - С.388-391. (особистий внесок: обґрунтовано економічні ризики у період ринкових відносин);

14. Новиков И.Т., Рагулина И.И. Проблемы формирования затрат на производство продукции / И.Т. Новиков, И.И. Рагулина // Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія у 4 ч. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - Ч. 3: Фінансово-кредитна система. - К.: ІАЕ, 2002. - С.187-190. (особистий внесок: визначено проблеми формування витрат на виробництво продукції та запропоновано шляхи їх вирішення);

15. Новиков И.Т., Рагулина И.И. Рынок и риски / И.Т. Новиков, И.И. Рагулина // Ринкова трансформація економіки АПК.: кол. монографія у 4 ч. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - Ч.4: Стабілізація доходів сільських товаровиробників. - К.: ІАЕ, 2002. - С.109-111. (особистий внесок: обґрунтовано шляхи стабілізації доходів сільських товаровиробників);

16. Рагулина И.И., Новиков И.Т. Некоторые вопросы аудита финансового состояния предприятия / И.И. Рагулина, И.Т. Новиков // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту с.- г. [«Економічні науки»]. - Харків, 2004. - Вип. 31. - С. 171-174. (особистий внесок: розглянуто питання аудиту фінансового стану підприємства);

17. Рагуліна І.І. Деякі питання удосконалення організації виробництва цукрових буряків / І.І. Рагуліна // Вісник Центру забезпечення АПВ Харківської області. (Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН) - Харків, 2006. - № 2. - С.46-49.

Анотація

Рагуліна І.І. Управління витратами і ефективність виробництва у підприємствах цукробурякового підкомплексу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2009.

Дисертація присвячена подальшій розробці теоретичних положень і практичних рекомендацій з удосконалення управління витратами і підвищення ефективності виробництва в підприємствах цукробурякового підкомплексу в умовах ринкових відносин.

Приведено склад витрат та методи визначення собівартості продукції цукробурякового виробництва. За результатами поетапного аналізу процесу функціонування підприємств цукробурякового підкомплексу визначено нерівномірність його розвитку. Розроблено економіко-математичну модель визначення коефіцієнта справедливої економічної корисності виробленої продукції, який можна визначити як співвідношення справедливої вартості виробленої продукції та вартості витрат на виробництво цієї продукції.

Установлено, що у структурі посівних площ посіви цукрових буряків там, де дозволяє площа ріллі, мають бути у межах 700-800 га. Зроблено висновок, що посіви цукрових буряків необхідно розміщувати у радіусі 30-40 км від цукрових заводів, а здавання-приймання сировини проводити з урахуванням її цукристості.

Дослідження чинників розвитку світового ринку цукробурякової продукції показало, що Україна може знову зайняти лідируючі позиції серед держав, які займаються вирощуванням і переробкою цукрового буряка. Обґрунтовано необхідність державної підтримки виробників цукросировини та переробних підприємств.

Ключові слова: управління витратами, ефективність виробництва, підприємства цукробурякового підкомплексу, регіон, собівартість продукції, підвищення врожайності, оптимальні площі посівів, цукристість сировини.

Аннотация

Рагулина И.И. Управление затратами и эффективность производства в предприятиях свеклосахарного подкомплекса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2009.

Диссертация посвящена дальнейшей разработке теоретических положений и практических рекомендаций по совершенствованию управления затратами и повышению эффективности производства в предприятиях свеклосахарного подкомплекса в условиях рыночных отношений.

Исследование факторов развития мирового рынка свеклосахарной продукции показало, что Украина может снова занять лидирующие позиции среди государств, которые занимаются выращиванием и переработкой сахарной свеклы.

Указан состав затрат и методы определения себестоимости продукции свеклосахарного производства. Установлено, что по экономическому содержанию административные затраты можно разделить на две группы: затраты по управлению предприятием и хозяйственные затраты. Поскольку первая группа расходов тесно связана с производственной деятельностью, то их необходимо включать в себестоимость продукции.

Группировка показателей, отражающих функционирование предприятий свеклосахарного подкомплекса, показала неравномерность его развития.

Разработан и предложен критерий эффективности свеклосахарного производства. Таким показателем может быть коэффициент справедливой экономической полезности, который можно выразить как соотношение справедливой стоимости произведенной продукции и величины затрат на ее производство.

Установлено, что свеклосахарное производство недостаточно обеспечено техникой по возделыванию и уборке свеклы.

Сделан вывод, что затраты вспомогательных производств можно прямо относить на необходимые статьи без предварительного накопления их на отдельных балансовых счетах. Рекомендовано в класс «Запасы» включить группы «Малоценные необоротные материальные активы» и «Инвентарная тара», а «Временные (не титульные) сооружения» - в состав капитальных затрат. Это даст возможность уменьшить затраты по статье «Амортизация».

Исследован порядок оценки ботвы при калькуляции себестоимости продукции свекловодства. По существующей методике оценки побочной продукции не учитывается ее первоначальная стоимость. Поэтому при определении себестоимости 1 ц ботвы необходимо сначала провести ее первичную (условную) оценку, а затем прибавить затраты на доставку, если они понесены.

Отмечено, что большое влияние на увеличение себестоимости сахара оказывает удорожание сырья и топлива. Для снижения затрат на топливо необходимо перевести ТЭЦ сахарных заводов на угольную пыль или водноугольную смесь, которое даст возможность более чем в два раза снизить стоимость 1 т условного топлива.

...