Розвиток виробництва молока та ринку молочних продуктів в Карпатському регіоні України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр

“Інститут аграрної економіки”

Української академії аграрних наук

УДК 338.439.5:637.1

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Розвиток виробництва молока та ринку молочних продуктів в Карпатському регіоні України

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Васильчак Світлана Василівна

Київ 2007

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У процесі трансформації економічних відносин і побудови ринкового механізму в Україні виробництво молока та його промислову переробку, як й інші галузі, охопила глибока економічна криза. Освоєння принципів ринкової економіки у молочному скотарстві в умовах низького платоспроможного попиту населення, диспаритету цін на сільськогосподарську продукцію і промислові вироби, застосування високопроцентних кредитів для товаровиробників при ліквідації державних дотацій призвело до втрати їх економічних інтересів у розвитку виробництва та збитковості галузі.

Внаслідок істотних структурних змін у виробничій сфері, здійснення приватизації землі та майна відбулося роздрібнення тваринницьких ферм, порушення технологічних процесів у молочному скотарстві, погіршення забезпечення галузі кормовими ресурсами. Виробничі засоби молочного скотарства, зокрема, приміщення, виявилися найменш ліквідними і практично не придатними для використання в інших цілях, а необґрунтовані рішення щодо їх приватизації та недостатньо чітке правове регулювання цих процесів стали причиною значного їх руйнування.

Із зменшенням поголів'я молочного стада скоротились обсяги виробництва молока, істотно погіршилось його постачання населенню країни. Соціально-економічні процеси зумовили суттєві зміни на ринку продовольства, зокрема на ринку молока і молочних продуктів. Значно збільшилася чисельність і змінилася участь суб'єктів ринку у формуванні кінцевого продукту, посилилась їх самостійність, що знайшло відображення у скороченні асортименту, зниженні якості ринкової продукції, формуванні цін та погіршенні фінансових результатів господарювання. Нові українські реалії, демократизація державотворення, розвиток суспільних відносин на селі вимагають нових підходів щодо освоєння ринку і розробки системи ринкової інфраструктури.

Деструктивні процеси у виробництві та на ринку молока і молочної продукції почали посилюватись у первинній ланці організаційно-технологічного ланцюга у молочному скотарстві - “виробник-споживач”. Серед них особливе місце займають істотне скорочення поголів'я корів, відсутність чіткої спеціалізації та зниження концентрації виробництва, розбалансованість кормової бази, недосконалість виробничої інфраструктури, перехід на застосування ручної праці при утриманні молочного стада. Внаслідок приватизації переважна більшість поголів'я корів зосереджена у господарствах населення. Це призвело до значного ускладнення в організації заготівлі молока та забезпеченні переробної промисловості сировиною. Фактично відсутня чітка регламентація між учасниками ринку молока. За цих умов першочергового значення набуває вирішення питань значного підвищення якості продукції, зменшення втрат на всіх стадіях виробництва й надходження продукції до споживача, підвищення продуктивності праці та скорочення затрат ручної праці, зниження собівартості продукції, підвищення рентабельності її виробництва, поліпшення організації збутової діяльності, одержання достовірної інформації про вихід продукції та її розподіл.

Залишається ряд нерозв'язаних проблем стосовно формування й розвитку як внутрішньодержавного, так і міждержавного ринків молока і молочної продукції, при забезпеченні її якісного складу.

Дослідженню становлення ринкової економіки, зокрема ринку аграрної продукції, у тому числі молока і молочних продуктів, особливу увагу приділяють вчені Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, інших провідних наукових установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю. Вагомий внесок у розробку теорії та практичних заходів формування і функціонування ринку продовольства зробили В.Г.Андрійчук, П.С.Березівський, В.І.Бойко, П.І.Гайдуцький, М.В.Гладій, Т.Г.Дудар, В.Н.Зимовець, М.М.Ільчук, О.В.Крисальний, В.Я.Месель-Веселяк, Т.Л.Мостенська, П.Т.Саблук, Г.В.Черевко, О.В.Шкільов, О.М.Шпичак, В.В.Юрчишин та інші вітчизняні вчені. Ними сформовано теоретико-методологічні засади переходу аграрного виробництва до ринкової економіки, обґрунтовано шляхи вирішення практичних завдань. Разом з тим, на фоні розробки загальнотеоретичних і прикладних досліджень формування ринку продовольчих ресурсів нез'ясованими залишилася ціла низка конкретних проблем, які потребують невідкладного вирішення. В умовах трансформації вітчизняної економіки багато з них є новими і можуть мати різні шляхи свого розв'язання, зокрема з огляду на ті обставини, що економічні питання тісно переплітаються з вирішенням соціальних і політичних проблем.

Регіональний аспект дослідження проблеми ринку молока і молочних продуктів цілком очевидний. Специфіка Карпатського регіону в його місцерозташуванні, природних і соціально-економічних особливостях істотно відрізняє його від інших регіонів України і має безпосередній вплив як на рівень виробництва сільськогосподарської продукції, ведення його галузей і, насамперед, молочного скотарства, так і на формування та функціонування ринку сільськогосподарської продукції, зокрема молока і молочних продуктів. Тут особливої уваги заслуговують традиції життєдіяльності місцевого населення, особливості ведення сільського господарства та здійснення приватизаційних, демографічних і соціальних процесів з тим, щоб на основі об'єктивної оцінки стану галузі виробити обґрунтовані пропозиції для даного регіону.

Саме це і визначає загальну спрямованість дисертаційного дослідження на розвиток молочного виробництва та раціонального формування і функціонування регіонального ринку молока та молочних продуктів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям, тема досліджень та розроблені у дисертації концептуальні підходи узгоджуються з основними напрямами та змістом ряду державних програм, зокрема Національною програмою розвитку агропромислового комплексу і соціального відродження села України на 1999-2010 роки. Тема дисертації є складовою частиною комплексного плану наукових досліджень кафедри економіки і організації Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького “Розробка рекомендацій підвищення ефективності функціонування тваринництва в умовах трансформації аграрної економіки” (номер державної реєстрації 0102U001334, 2002-2007 рр.). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в дослідженні проблеми формування реалізаційних цін в умовах функціонування ринку молока та продуктів його переробки.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обгрунтування та розробка теоретико-методологічних основ і практичних рекомендацій щодо збільшення обсягів та підвищення ефективності виробництва молока, розвитку його інтеграції з промисловими переробними підприємствами, вдосконалення формування та функціонування ринку молока і молочних продуктів з урахуванням особливостей Карпатського регіону.

Виходячи з мети, завданнями дослідження є:

з'ясувати соціально-економічну сутність та особливості розвитку молочного скотарства в Карпатському регіоні;

вивчити розвиток форм власності у молочному скотарстві;

розробити методологічні підходи та обґрунтувати систему показників визначення ефективності виробництва молока;

виявити особливості формування й розвитку ринку молока і молочної продукції;

вивчити закономірності формування попиту та пропозиції на ринку молока і молочних продуктів;

обгрунтувати організаційно-економічну побудову взаємовідносин у технологічному ланцюзі “виробник - споживач молока і молочної продукції”;

визначити роль і здійснити організацію маркетингової діяльності на ринку молока і молочної продукції;

розробити основні принципи організації створення і функціонування виробничих молочних кооперативів;

розробити пропозиції щодо розвитку інтеграції виробничих молочних кооперативів і промислових переробних підприємств;

опрацювати стратегічні засади розвитку молочного скотарства з урахуванням Спільної сільськогосподарської політики ЄС та інтеграційних намірів України.

Об'єктом дослідження були взаємовідносини суб'єктів кооперативних формувань, ринку молока і молочних продуктів (виробників усіх категорій, переробників, споживачів та посередників), які мають вплив на виробництво і формування ринку молока та молочних продуктів у межах Карпатського регіону.

Предметом дослідження є теоретичні та методологічні положення процесу ефективного господарювання в молочному скотарстві, створення кооперативних молочних структур і формування ринку молока та молочних продуктів в умовах ринкової трансформації вітчизняної економіки.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є класичні положення ринкової економічної теорії, фундаментальні праці та розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з питань розвитку й ефективного функціонування ринку продовольства, діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення суспільних явищ і процесів, які відбуваються в ринковій економіці.

Відповідно до завдань, поставлених у дисертаційній роботі, застосовувались наступні методи дослідження: для вивчення об'єкта дослідження та окремих його складових частин - методи статистичного спостереження, аналізу і синтезу, варіації; для порівняння показників у динаміці - методи порівняння, абсолютних і відносних величин, динамічних рядів; для наочного відображення показників розвитку та функціонування ринку молока і молочних продуктів -графічний і табличний методи; для визначення взаємозв'язків і взаємозалежностей - методи групування, кореляційно-регресивного аналізу, дисперсії тощо. Широке застосування в роботі знайшли такі методи як абстрагування, аналогії, розрахунково-конструктивний, монографічний. У сукупності дані методи становлять методологічну основу дослідження обраної теми.

Інформаційно-нормативною базою дослідження та обгрунтування висновків і рекомендацій слугували чинні законодавчі та нормативно-правові акти, постанови уряду країни з питань здійснення аграрної реформи та регулювання ринкових відносин, організації вітчизняної статистики і переходу обліку на міжнародні стандарти, Земельний кодекс України, матеріали Державного комітету статистики України, обласних управлінь статистики, статистично-бухгалтерська звітність сільськогосподарських формувань, довідково-нормативні матеріали і наукова література з теми дослідження, матеріали фінансової звітності, наукових конференцій, рекомендації науково-дослідних установ щодо ефективного функціонування ринку молока і молочних продуктів, монографічні та періодичні видання, результати соціологічних обстежень.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів дослідження полягає в наступному:

вперше:

- здійснено комплексну оцінку природних і соціально-економічних умов Карпатського регіону щодо можливостей та економічної доцільності розвитку молочного скотарства і формування внутрішньодержавного і міждержавного ринків молока і молочних продуктів;

- обґрунтовано теоретико-методологічні засади та практичні параметри створення і розвитку виробничих молочних кооперативів на основі об'єднання земельних часток природних кормових угідь і корів їх власників;

- розроблено пропозиції щодо розвитку інтеграції виробничих молочних кооперативів і промислових переробних молочних підприємств;

- опрацьовано методичні підходи щодо розробки програми реструктуризації галузі молочного скотарства з урахуванням вимог Спільної сільськогосподарської політики та процесів, що відбуваються в Європейському Союзі;

удосконалено:

- класифікацію форм ринків молока і молочних продуктів на регіональному та міждержавному рівнях;

- методичні підходи щодо розробки стратегії розвитку молочного скотарства в Карпатському регіоні на перспективу;

одержали подальший розвиток:

- організаційна структура молочного скотарства як галузі сільського господарства, що досить відчутно впливає на загальну ефективність аграрного виробництва в регіоні;

- організаційно-економічний механізм регулювання ринку молока і молочних продуктів на державному, регіональному та внутрішньогосподарському рівнях;

- удосконалення генетичного потенціалу молочного стада в напрямі підвищення продуктивності корів і придатності для застосування механізованих засобів виробництва молока;

- формування високопотужної промисловості з переробки молочної сировини і розширення асортименту готової до споживання високоякісної продукції.

Практичне значення одержаних результатів полягає у формуванні наукових основ ефективного розвитку молочної галузі, вдосконалення функціонування ринку молока і молочних продуктів, поглиблення організаційно-господарських, технологічних і економічних зв'язків між партнерами ринку, визначення стратегії та тактики їх діяльності.

З метою практичного використання результати наукових досліджень передані управлінням агропромислового розвитку: Львівської облдержадміністрації (довідка № 10-01/7-287 від 12.10.2006 р.) та Івано-Франківської облдержадміністрації (довідка № 31/01-13/01 від 24.01.2006 р.); Рогатинської райдержадміністрації (довідка № 01-07/244 від 8.12.2005р.), Мукачівської райдержадміністрації (довідка № 2 від 12.01.2006р.) та Горохівської райдержадміністрації (акт № 4В від 18.08.2005р.); управлінням сільського господарства і продовольства Городоцької райдержадміністрації (довідка № 01/234 від 7.12.2005 р.) та Рожищенської райдержадміністрації (акт № 2В від 19.05.2005 р.); управлінню сільського господарства Перемишлянської райдержадміністрації (довідка № 261 від 1.12.2005 р.); Рогатинської райдержадміністрації (довідка № 753/04-12/11 від 8.12.2005 р.). Одержані результати наукових досліджень використовуються у виробничій діяльності ряду виробничо-господарських підприємств, зокрема в СВК імені М.Грушевського Рогатинського району (довідка № 631 від 18.11.2005р.) та ДП „Аромат” Філія „ЄВРО-МІЛК” м. Рогатин (довідка № 286/81 від 14.10.2005 р.) Івано-Франківської області; ПАФ „Земля і воля” Перемишлянського району (довідка № 281 від 21.06.2005 р.), ДП НДГ „Комарнівське” Городоцького району (довідка № 76-10 від 6.10.2005 р.), ВАТ Городоцька Молочна Компанія „Біла Роса” м. Городок (довідка № 66-11 від 15.04.2005 р.) та ЗАТ „Галичина” м. Радехів (довідка № 861 від 20.07.2005 р.) Львівської області. Крім того, результати наукових досліджень використовуються у навчальному процесі (довідка № 2005-03 від 08.12.2005 р. ЛНАВМ імені С.З. Гжицького).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, викладені в дисертації і винесені на захист, отримані автором особисто. В наукових працях, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднено на наступних науково-практичних конференціях і наукових зібраннях: на науковій конференції “Проблеми агропромислового комплексу України: стан і перспективи”, присвяченій 140-річчю заснування Львівського державного аграрного університету, м. Дубляни Жовківського району Львівської області, 18 жовтня 1996 р.; на Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва”, присвяченій 100-річчю від часу надання академічного статусу Львівській академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького, м. Львів, 9-11 жовтня 1997 р.; на Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку сучасної зооветеринарної науки”, присвяченій 120-річчю від часу заснування ветеринарної школи у Львові, м. Львів, 4-6 жовтня 2001 р.; на науково-практичній конференції “Перспективи розвитку аграрного сектору економіки в ринкових умовах” в межах проекту “Комплексний розвиток землі Любачівської та Яворівської”, фінансованого PAUCI, смт Шкло Яворівського району Львівської області, 29-30 листопада 2001 р.; на Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми розвитку тваринництва, ветеринарної медицини, харчових технологій, економіки та освіти”, присвяченій 220- річчю академії, м. Львів, 25-26 листопада 2004 р.; на Міжнародному Форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн”, присвяченому 75-річчю Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, м. Харків, 19-20 травня 2005 р.; на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період”, м. Хмельницький, 12 травня 2005 р.; на п'ятій Міжнародній науково-практичній конференції “Мотивація інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств та ринку праці в контексті інтеграції України до ЄС”, м. Хмельницький, 18-21 травня 2005 р.; на І Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції”, м. Луцьк, 2-4 червня 2005 р.; на ІІ Всеукраїнській конференції з міжнародною участю “Молочний світ 2005”, м. Київ, 1-2 листопада 2005 р.; на Міжнародній науково-практичній конференції “Аграрний форум - 2006”, м. Суми, 25-29 вересня 2006 р.

Публікації. Основні результати дисертації висвітлено у 54 наукових працях, опублікованих одноосібно і в співавторстві, зокрема в особистій монографії, наукових статтях і тезах загальним обсягом 35,4 друк. арк., з них автору належить 34,9 друк. арк. У фахових провідних наукових виданнях за переліком ВАК України опубліковано 27 статей обсягом 9,0 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, шести розділів, висновків і пропозицій. Основний обсяг дисертації становить 347 сторінок комп'ютерного тексту, включає 71 таблицю, 12 рисунків. Список використаних літературних джерел містить 337 найменувань на 30 сторінках, 5 додатків обсягом 9 сторінок.

Основний зміст дисертації

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи розвитку виробництва молока та формування ринку молочних продуктів” досліджуються соціально-економічна сутність та особливості розвитку молочного скотарства в умовах переходу до ринкової економіки, формування і розвитку ринку молока та молочних продуктів, рівень економічної ефективності й особливості її визначення в молочному скотарстві, методологічні засади розвитку виробництва та промислової переробки молока в Карпатському регіоні.

Слід відмітити, що протягом всього історичного періоду в розвитку харчування людської спільноти особливе місце посідає молоко, як висококалорійний дієтичний продукт, що легко засвоюється організмом. За структурним складом поживних речовин молоко характеризується високим вмістом молочного жиру, білків, молочного цукру, мінеральних речовин, а також близько 30 видів вітамінів. З молока, як цінної сировини, виготовляється понад сто харчових продуктів. Цим зумовлюється висока питома вага молока в структурі харчових раціонів у багатьох країнах світу, у тому числі і в Україні. Дослідженням М.М. Ільчука доведено, що молоко займає в структурі харчових продуктів жителів України 12%, або третє місце після м'яса і хліба, на які в структурі спожитих продуктів припадає відповідно 19 і 18%. Проте внаслідок деструктивних процесів, руйнування матеріально-ресурсного потенціалу, порушення цінового паритету молочне скотарство, як і інші галузі, охопила глибока економічна криза.

Розвиток молочного скотарства, основною метою якого є виробництво молока, має свої особливості. Сукупність цих особливостей, що впливають на розвиток і функціонування молочного скотарства, можна поділити на дві групи. До характерних особливостей першої групи, на наш погляд, доцільно віднести землю як основний засіб виробництва в сільському господарстві, з урахуванням її обмеженості в просторі, потребою постійного відновлення родючості та збереження для майбутнього виробництва. Важливим фактором є грунтово-кліматичні умови виробництва молока, їх безпосередній вплив на виробничий процес, на обсяги виробництва та якість продукції. Особливістю галузі є прояв сезонного характеру виробництва, відповідна побудова його організаційної діяльності та взаємозв'язок з ринком. Товарність виробництва продукції зумовлюється необхідністю використання значної її частини у технологічних операціях. Слід відмітити, що в молочному скотарстві значно нижчий рівень соціального забезпечення і соціальних гарантій працівників галузі.

Характерною рисою розвитку молочного скотарства поки що є мало привабливість та низька окупність інвестицій, потреба у значних їх обсягах і складність щодо впровадження інновацій. Мають місце суттєві коливання цін на продукцію галузі, їх залежність від часу та місця реалізації, навіть незалежно від каналів збуту. На розвиток галузі впливає низький рівень освітньо-кваліфікаційної підготовки і консерватизм сільських жителів, що стримує впровадження інновацій, зокрема, нових методів організації виробництва й управління, адаптацію до ринкових умов господарювання.

До другої групи особливостей молочного скотарства доцільно віднести тісну залежність галузі від розмірів землекористування господарських структур, що впливає на концентрацію виробництва і, відповідно, проявляється в його ефективності. Вона визначає можливості формування кормової бази як важливої умови збільшення та підвищення ефективності виробництва продукції. Молочне скотарство належить до трудомісткого виробництва продукції з обмеженими можливостями застосування механізації та автоматизації виробничих процесів. Тут зберігається постійна потреба в забезпеченні необхідними оборотними засобами, насамперед повноцінними кормами.

Молочне скотарство має достатньо високу здатність до кооперації та інтеграції виробництва молока і молочних продуктів. Галузь передбачає вирішення екологічних проблем утримання молочного стада і виробництва продукції.

Формування пропозиції молока та молочних продуктів на внутрішньорегіональному і міжрегіональному ринках пов'язано з особливостями продукції, що в свою чергу вимагає чіткого дотримання певних господарських та організаційних умов. Основними характерними ознаками є досить обмежений термін зберігання продукції в сирому вигляді, що потребує пошуку каналів його оперативної реалізації, забезпечення короткотривалого зберігання у відповідних умовах і технологічної переробки. Молоко як сировина для переробної промисловості характеризується великими можливостями щодо виготовлення широкого асортименту готових до споживання продуктів харчування.

Особливі дієтичні та лікувальні властивості молока забезпечують широкий ареал його споживання, формують привабливий сегмент ринку. Разом з тим висока трудомісткість виробництва молока та складність умов праці можуть виступати лімітуючим фактором у багатьох підприємствах.

Нинішній стан молочного скотарства у більшості регіонів країни для розвитку потребує великих капіталовкладень, пов'язаних із спорудженням, введенням в експлуатацію та утриманням сучасних будівель і споруд.

В дисертаційному дослідженні обґрунтовано напрями стратегії розвитку галузі молочного скотарства, характер якої має методично запланований замкнутий цикл.

У процесі дослідження розвитку виробництва молока та формування ринку в галузі акцентовано увагу на ефективності виробничої діяльності. Підкреслено, що категорія ефективності є провідною в системі економічних категорій. З точки зору економічної теорії, а також практики від правильності розуміння, трактування і використання категорії ефективності залежить правильність всієї системи ефективності здійснення виробництва, його оцінки через систему показників, критеріїв і методики їх визначення.

Основними цілями розвитку агропромислового виробництва є, як відомо, нарощування обсягів виробництва продовольчих ресурсів у ширшому асортименті для доступності до харчових продуктів усіх верств населення; забезпечення продовольчої безпеки країни; підвищення матеріального добробуту та культурного рівня життя населення.

На практиці застосовують два підходи щодо оцінки ефективності господарювання - системний і цільовий. За системного підходу ефективність виражається в здатності організації до подолання непевностей, які випливають з оточуючого середовища, а також побудова умов середовища в такому напрямі, щоб вони сприяли організації разом із здатністю щодо пошуку відповідних засобів та їх ефективного використання.

Відповідно до такого підходу інтерпретація ефективності виражається в тріаді “витрати на вхід до системи - процес трансформації - ефекти на виході з системи”.

Наведені трактування потребують ідентифікації етапів оцінки ефективності.

У цільовому підході це:

· етап 1 - визначення рівня реалізації закладених цілей (результативність);

· етап 2 - визначення рівня використання наявних засобів (продуктивність).

У системному підході:

· етап 1 - визначення здатності до пошуку засобів в оточуючому середовищі;

· етап 2 - визначення рівня використання наявних засобів (їх загальної придатності для організації).

Відповідно до цих підходів можуть бути опрацьовані й різні критерії оцінки ефективності.

Цільовий підхід передбачає використання таких критеріїв:

· результативність - максимізація одержаних ефектів до передбачених цілей;

· раціональність господарювання:

· корисність - максимізація різниці між одержаними доходами і понесеними витратами;

· економічність - оптимізація (раціоналізація) зв'язку між одержаними ефектами і здійсненими витратами.

Системний підхід передбачає:

· пошук максимальної (необхідної) кількості засобів в оточуючому середовищі, оцінених в абсолютних або відносних категоріях (частка по відношенню до найбільших чи інших конкурентів);

· зовнішня продуктивність організації (нераціоналізм витрат на трансформацію, що зумовило втрату енергії на виході із системи порівняно з енергією на вході до системи).

Застосування різних підходів і критеріїв оцінки зумовлює й різні виміри ефективності. При цільовому підході:

· рівень досягнення реалізованої мети (за умови, що такий рівень закладено);

· прибуток;

· продуктивність, рентабельність.

При системному підході:

· пошук певної визначеної кількості засобів стосовно інших елементів оточення (зокрема конкурентів);

· максимізація доходів у процесі використання (експлуатації) наявних засобів.

Основні передумови диференціації ефективності: в першому з вихідних пунктів є передумова про доцільність і мету функціонування підприємства, сформульована на основі раціонального господарювання. Системне поняття спирається на одержання засобів, які є в оточуючому середовищі. Тому сутність ефективності у такому розумінні полягає в умінні та здатності до пошуку цих засобів і відповідного їх використання. У цільовій інтерпретації ефективність охоплює два компоненти: рівень реалізації передбачених цілей і засади раціонального господарювання.

Таким чином, ефективність має двобічний характер і охоплює два основних виміри:

· ринковий вимір ефективності;

· економічний вимір ефективності.

У другому розділі “Умови розвитку молочного скотарства та рівень виробництва молока” досліджено регіональні особливості організації виробництва та формування ринку молока і молочних продуктів, зокрема висвітлюються соціально-економічні умови розвитку галузі, аналізується генезис молочного скотарства та особливості нарощування обсягів і підвищення ефективності виробництва молока.

Цільовий підхід щодо з'ясування особливостей функціонування регіонального ринку, на наш погляд, вимагає поділу їх на дві групи: просторові (природно-кліматичні, географічне розташування) та соціально-економічні. Як відмічають ряд авторів, специфіка формування ринку продовольства та ведення сільського господарства в Карпатському регіоні зумовлена певними особливостями, до яких варто віднести: географічне розташування; природно-кліматичні умови; демографічні особливості, пов'язані з більшою часткою сільського населення та його міграцією; наявність лісового ландшафту; рекреаційний характер регіону; недостатній розвиток соціальної інфраструктури, особливо в сільській місцевості.

Територія Карпатського регіону являє собою унікальні умови для розвитку молочного скотарства. Його загальна площа становить 4795,7 тис. гектарів, або 7,9% території України. Сільськогосподарські угіддя в регіоні займають 2830,3 тис. гектарів, що становить 59,8% його загальної площі. Тут налічується 1098,3 тис. гектарів природних кормових угідь - сіножатей і пасовищ. У структурі земель сільськогосподарського призначення вони займають 38,8%, тоді як у цілому в Україні частка цих угідь дорівнює 19,1%.

Слід відмітити, що за складом дикорослих трав і продуктивністю сіножаті та пасовищні угіддя Карпат не однорідні. Переважна частина їх розміщена на хвилястій за рельєфом місцевості. На схилах гірських кряжів різної крутизни та в низинах густої мережі річок здебільшого ці угіддя мають природний рослинний покрив з високими кормовими якостями бобових і злакових трав типу альпійських луків. Ґрунтовий покрив регіону досить різноманітний. Найбільш поширеними є опідзолені чорноземи, темносірі, сірі та світлосірі опідзолені грунти, слабо-опідзолені піщані, торфові та болотні грунтові відміни. Значна частина ґрунтового покриву має досить високу природну родючість. Територія Карпатського регіону перебуває під впливом вологих морських мас повітря, що зумовлює достатню кількість атмосферних опадів. Температурний режим характеризується сприятливими умовами для високопродуктивного розвитку переважної більшості польових сільськогосподарських культур і природних кормових трав.

Помірний вологий і теплий клімат сприяє розвитку багатої кормової бази для молочного скотарства. За даними агрокліматичних довідників областей, які входять до Карпатського регіону, найбільші врожаї одержують при вирощуванні в польових сівозмінах суміші бобово-злакових трав - конюшина червона з тимофіївкою, вівсяницею та райграсом. На луках переважають конюшина біла у суміші із злаковими травами. За початок весняного випасу великої рогатої худоби прийнято період, коли середньодобова температура повітря перевищує 100 С. Це пов'язано з відростанням трав на 5-10 см. Період випасу худоби закінчується, коли зниження середньодобової температури переходить через 100 С. Отже, найбільш ранніми строками початку випасання худоби тут є остання п'ятиденка квітня, а найпізнішими строками випасання - друга декада жовтня.

Довготривалий період випасання худоби сприяє одержанню високоякісної продукції з низькою її собівартістю. Це свідчить про унікальність умов конкурентоспроможного виробництва молока, як високоякісної сировини для випуску ринкової молочної продукції.

Аналіз розвитку молочного скотарства в Карпатському регіоні переконливо свідчить про велике соціальне значення галузі для населення краю. В раціоні харчування жителів регіону молоко і молочні продукти традиційно займають високу питому вагу, що вказує на необхідність прискореного розвитку галузі.

Отже, географічне розташування регіону, його природно-економічні умови досить сприятливі для розвитку ринку продовольства, насамперед молока і молочних продуктів. Проте водночас з певними перевагами формування ринку наявні й негативні моменти. До основних позитивних впливів можна віднести такі:

· значно більша за обсягом і асортиментом пропозиція продовольчих товарів, краще задоволення потреб і вимог споживачів за рахунок більшого товаропотоку на території регіону імпортних товарів і формування формальних та неформальних гуртових ринків;

· швидша адаптація до умов ринкового господарювання суб'єктів ринку як на підставі вивчення досвіду й швидшого формування конкурентного середовища, так і на підставі прискореної перебудови в напрямі формування цивілізованого ринку та виробництва продукції, наближеної за якістю до європейських стандартів;

· кращі можливості виходу на зовнішні ринки, зокрема за рахунок його вищого рівня освоєння та менших сум дистрибуції;

· більші можливості щодо залучення іноземного капіталу та інновацій, що дає змогу розширювати виробництво конкурентоспроможної продукції; більша, порівняно з іншими регіонами України, можливість вивчення і запозичення зарубіжного досвіду ведення приватного господарювання.

Основні негативні наслідки природного місцерозташування ринку молока і молочних продуктів полягають у наступному:

· насичення внутрішнього ринку продовольчими товарами іноземних товаровиробників ускладнює процеси відтворення і стримує розвиток вітчизняного виробництва, оскільки зменшується попит на внутрішню продукцію;

· іноземна продукція, частка якої в загальному товарообороті значно вища проти інших регіонів України, є значно дешевшою, краще упакованою, більш рекламованою, хоча часто є гіршою за якістю (спеціально адаптована для країн Східної Європи) і користується попитом серед покупців, що ускладнює конкуренцію вітчизняних товаровиробників. Це призводить до інвестування вітчизняними покупцями іноземних виробників продовольства;

· ринок продовольства внаслідок посилення неорганізованого імпорту значно складніше підлягає оцінці та регулюванню.

Слід відмітити, що системна економічна криза, яка охопила сільське господарство з початком ринкового трансформування економіки, спричинила серйозні негативні зміни і в молочному скотарстві, що й визначило його розвиток на тривалий період. Не є винятком і Карпатський регіон. Стабільний розвиток молочного скотарства в дореформений період був пов'язаний з дотаційною політикою держави стосовно виробництва молока. Це певною мірою забезпечувало прибуткове виробництво молока, застосування досягнень науково-технічного прогресу в сфері нових технологій, генетичного потенціалу, механізації виробничих процесів. Значною мірою цьому сприяла і висока концентрація виробництва молока на високотоварних молочних комплексах і фермах. Спад виробництва молока в регіоні є значно нижчим проти загальнодержавних тенденцій (табл. 1).

Таблиця 1. Виробництво молока в Карпатському регіоні по всіх категоріях господарств, (тис. т.)

Роки	Україна	Карпатський регіон	У тому числі області:
			Закарпатська	Івано-Франківська	Львівська	Чернівецька
1990	24508,3	2504,5	375,1	571,3	1083,9	474,2
1995	17274,3	2222,1	352,1	543,9	961,2	364,9
2000	12657,9	2247,5	360,3	522,6	1032,0	332,6
2001	13444,2	2318,4	373,1	546,3	1051,3	347,7
2002	14142,4	2370,0	388,9	559,0	1061,5	360,6
2003	13661,4	2323,2	392,7	566,3	1000,2	364,0
2004	13787,3	2334,0	438,5	570,6	958,9	366,0
2005	13714,4	2270,4	395,7	576,4	930,4	367,9

Переломні тенденції щодо обсягів виробництва молока в регіоні почалися у 1995 році, тоді як по Україні в галузі молочного скотарства - лише у 2001 році.

Тенденції щодо виробництва молока тісно залежать від частки індивідуального сектора. Зміцнення його позицій виявилося в післяреформений період застереженням від недовиробництва і, відповідно, недоспоживання молока і молочних продуктів. Саме в Карпатському регіоні на цей сектор вже на початку 90-х років припадало 48,5 відсотка виробленого молока, або вдвічі більше, ніж в Україні.

Значно зменшився вплив на формування ринку молока сільськогосподарських підприємств. Їхня частка (крім фермерських господарств) становила 3,3 відсотка виробленого молока. Сільськогосподарські підприємства виявилися не пристосованими до нових умов господарювання, які разом з іншими істотними прорахунками в процесі здійснення аграрної реформи призвели до затяжної кризи. Низька ринкова кон'юнктура молока спричинила відмову більшості фермерів від заняття молочним скотарством. Як наслідок, частка фермерських господарств у валовому виробництві молока в регіоні зменшилася до 0,3 відсотка.

Різке скорочення молочного стада в поєднанні із занепадом рівня його оновлення негативно вплинуло на обсяги виробництва молока та на економіку галузі в цілому.

Проблема збереження поголів'я корів у розвитку молочного скотарства вимагає здійснення заходів, не властивих для ринкової економіки. Це, зокрема, стосується:

· поліпшення обліку і звітності у тваринництві, особливо в новостворених сільськогосподарських підприємствах (де б було поновлено в річному звіті інформацію про рух поголів'я та структуру витрат);

· підвищення контролю і відповідальності управлінських структур усіх рівнів за стан розвитку молочного скотарства й особливо у реформованих господарствах;

· недопущення вибуття корів із сільськогосподарських підприємств без відповідних актів їх вибракування, відповідно заборона приймання тварин без даних актів заготівельними організаціями та іншими посередниками і м'ясокомбінатами.

Середньорічний надій молока на одну корову як у державі в цілому, так і в регіоні за останні роки має тенденцію до зростання. Причому, показники продуктивності корів у регіоні значно вищі від показників у цілому по Україні. Основною передумовою даної ситуації виявилася висока частка господарств населення у виробництві молока, продуктивність корів у яких дещо вища проти сільськогосподарських підприємств. Наведені тренди продуктивності корів (табл. 2) є підтвердженням досить динамічного розвитку цього показника, особливо у Львівській області, що є вагомою передумовою для подальшого підвищення надою молока на корову і, відповідно, валового його виробництва.

Таблиця 2. Тренди середнього удою молока від корови в Карпатському регіоні, всі категорії господарств

Регіон	Тренди динаміки	Коефіцієнт апроксимації
Україна	Yt = 1638,3 + 110,40t	0,8237
У т.ч. по областях:
Закарпатська	Yt = 2340,8 + 32,94t	0,7641
Івано-Франківська	Yt = 2120,4 + 54,09t	0,8059
Львівська	Yt = 2024,0 + 132,18t	0,8747
Чернівецька	Yt = 1995,5 + 92,93t	0,8612

Вирішальною умовою успішного розвитку тваринництва є кормова база. Її значення посилюється тим, що корми - незамінне джерело відтворення продуктивної худоби, нормального розвитку тварин, досягнення для чорно-рябої породи, поширеної в Карпатському регіоні, найвищої продуктивності. Збільшення виробництва молока прямо залежить від повноцінної і збалансованої годівлі тварин. Тут сформувалися наступні тенденції:

· рівень годівлі корів в основному погіршувався. Проте в останні роки він дещо стабілізувався, хоча суттєво коливався в окремі роки, що підтверджує нестійкість кормовиробництва;

· значно погіршилася структура кормових раціонів годівлі корів. Частка концентрованих кормів скоротилася до 14,3 відсотка. В окремі роки вона була ще нижчою, що відображає занепад комбікормової промисловості та відповідно різке скорочення обсягів виробництва продукції. Спостерігалося скорочення виробництва фуражного зерна, економічна недоцільність згодовування його тваринам, оскільки кон'юнктура ринку постійно була сприятливою для реалізації зернової продукції; фінансових можливостей виробників тваринницької продукції, що вплинуло як на структуру витрат кормів, так і на потреби та стан виробників комбікормів.

Однією з визначальних рис розвитку молочного скотарства є висока трудомісткість продукції, що стало причиною підвищення її собівартості. Групування сільськогосподарських підприємств Карпатського регіону, що займаються молочним скотарством, за виробничою собівартістю дозволяє зробити певні висновки:

- нижчу собівартість виробництва молока мають господарства, де сконцентровано більше поголів'я корів. Збільшення поголів'я корів в окремих господарствах Карпатського регіону забезпечує зниження собівартості виробництва одного центнера молока на 15,0 відсотків;

- підтверджується зворотна залежність між продуктивністю корів і собівартістю виробництва молока. За незначним винятком, господарства з вищим надоєм молока на одну корову мають менші виробничі витрати на одиницю продукції;

- нижча собівартість виробництва молока забезпечується нижчою трудомісткістю його виробництва, що проявляється досить чітко;

- закономірним можна вважати вплив собівартості виробництва молока на рівень рентабельності. Ефективним виробництво молока може бути лише за умови витрат на одиницю продукції в обсязі не більше 70 грн.

Із загальної кількості сільськогосподарських підприємств (крім фермерських господарств) Карпатського регіону, які займаються товарним молочним скотарством (459 господарств), лише 98, тобто кожне п'яте було прибутковим. Для оцінки залежності прибутку (У) від сукупності чинників було використано лінійну регресивну модель, яка включала такі основні чинники:

Х1 - річний удій молока на одну корову, кг;

Х2 - виробничі витрати на одну корову, грн.;

Х3 - ціна реалізації одного центнера молока, грн.

В результаті розв'язання регресивної задачі за стандартною комп'ютерною програмою одержано наступне рівняння регресії:

Ух = -50,202 + 0,015 Х1 - 0,026 Х2 + 0,819 Х3.

З даного рівняння видно, що підвищення надою молока на корову на один центнер забезпечує збільшення прибутку на суму 1,50 грн на кожен центнер реалізованого молока. Економія витрат на кожен центнер молока, тобто зниження виробничої собівартості, дає додатково 0,026 грн прибутку, а підвищення ціни реалізації молока на одну гривню забезпечує додаткову суму прибутку на 82 копійки на кожен центнер молока. Відмічені чинники є досить суттєвими, оскільки множинний коефіцієнт кореляції становить 0,0887, а коефіцієнт детермінації - 0,787, тобто 78,7 відсотка зміни суми прибутку на одиницю реалізованого молока залежить саме від відібраних факторів.

Достовірність одержаних результатів підтверджується значно вищим фактичним значенням F - критерію від табличного.

У третьому розділі “Попит і пропозиція молока і молочних продуктів на ринку” розглядаються проблеми формування попиту та пропозиції на молочні продукти, зокрема проблеми формування пропозиції продукції переробки молока.

Збільшення обсягів споживання населенням молока і молочних продуктів в останні роки зумовлено кількісним збільшенням міського населення, низькими цінами на молоко, зростаючими доходами населення, а також суттєвим зменшенням пропозиції та подорожчанням м'яса. Деяке підвищення споживання молока згладило негативні наслідки щодо недостатнього споживання тваринного білка, що знаходиться в м'ясі.

Ситуація із рівнем споживання молока і молочних продуктів у Карпатському регіоні є кращою проти інших областей України. Причому, виникла вона не за рахунок збільшення обсягів виробництва молока та його переробки, а головним чином за рахунок порівняно менших обсягів скорочення його виробництва в досліджуваних господарствах. Спад споживання молока населенням у регіоні, як і в Україні в цілому, відбувався в основному до 2000 року, після чого цей рівень поступово підвищувався.

У виробництві “вигідних продуктів” ціна, якість і вигода виступають як інтегровані елементи товару, як товару ринкового, що в кінцевому результаті сприяє зниженню витрат на виробництво і продаж.

Споживання молока, як і інших продуктів харчування, крім фізіологічних потреб, залежить від двох груп чинників: економічних і неекономічних. Економічні чинники - це передусім ринкова ціна продовольчих товарів і доходи населення (рис. 1). Неекономічні чинники також діють, хоча і відіграють другорядну роль. До них можна віднести вподобання та смаки споживачів, національні звичаї, їх лояльність щодо марки продукту, характеристика виробників торговельних точок, рівня освіти та способу життя тощо.

Оцінка взаємозв'язків доходів населення з рівнем споживання молока і молочних продуктів різними групами населення слугує підставою для певних висновків:

· диференціація споживання молока в різних групах населення залежно від доходів і видатків досить істотна. Існує тенденція до вирівнювання обсягів споживання молока і молочних продуктів у різних групах залежно від доходів, проте цей процес здійснюється досить повільно;

· споживання молока зростає практично в усіх групах, незалежно від рівня доходу;

· більш швидкими темпами зростає споживання молока у групах з меншими доходами і відповідно сукупними витратами;

· річну норму молока (360 кг) споживають приблизно 35-40 відсотків українців.

Рис. 1. Співвідношення зростання цін та рівня споживання молока і молочних продуктів в Україні

Для значного постійного розширення сегменту ринку виробники молочних продуктів конкурують між собою за вигодою, якістю і ціною. Вигода і комфорт стають дедалі значимішими критеріями оцінки молочних товарів для споживачів, за які вони готові платити вищу ціну.

Особливо високим у майбутньому може бути попит на маловідомі українському споживачеві молочні продукти. Це так звані продукти “молочної галантереї”, тобто вишукані. До них належать молочні напої, пудинги, морозиво, молочні десерти, сирні торти, забілювачі до кави або чаю тощо. виробництво молоко ринок продукт

Характерною особливістю сучасного українського ринку молочних продуктів є його регіоналізація:

· основна частка ринку молочних продуктів припадає на Схід України (Донецька, Луганська, Харківська, Запорізька та Дніпропетровська області), причому вона досить стабільна;

· поступово втрачає свою позицію місто Київ та західні області України, включаючи досліджуваний регіон, що матиме вплив на функціонуючі підприємства;

· досить швидкими темпами зростає ринок південних областей України, що пов'язано значною мірою із сезонним характером курортного сезону.

Фонд споживання молока є похідним від обсягів його виробництва. Протягом 1990-2005 рр. виробництво молока в усіх категоріях господарств регіону зменшилося з 2504,5 тис. тонн до 2270,4 тис. тонн, або на 9,3%. Однак у цілому по Україні за даний період виробництво молока зменшилося практично удвічі. Зосередження основної частини поголів'я корів у господарствах населення значно ускладнює відтворення молочного стада, веде до переходу виробництва молока на застосування ручної праці, на зниження якості молочної сировини. Рівень виробництва молока на душу населення в Україні значно нижче норми споживання (табл. 3). Основною причиною різкого зменшення обсягів виробництва молока в Україні є зниження концентрації утримання молочного стада, поглиблення дисбалансових процесів у кормовій базі, повільне формування інфраструктури ринку молока і молочних продуктів. У Карпатському ж регіоні відбулися незначні коливання у виробництві молока на душу населення, а в Закарпатській та Івано-Франківській областях навіть досягнуто певне нарощування продукції.

Таблиця 3. Динаміка виробництва молока на душу населення в Карпатському регіоні, всі категорії господарств, (кг.)

Роки	Україна	Карпатський регіон	У тому числі області:
			Закарпатська	Івано-Франківська	Львівська	Чернівецька
1990	472	392	297	398	393	505
1991	431	372	309	274	373	450
1992	367	337	272	351	350	364
1993	352	338	265	366	345	371
1994	349	340	257	268	348	387
1995	335	344	274	371	348	386
1996	310	340	274	377	341	369
1997	272	344	275	362	359	364
1998	274	354	285	368	376	365
1999	269	354	287	364	381	353
2000	257	358	285	367	387	357
2001	276	372	296	387	398	376
2002	293	382	310	398	406	392
2003	286	376	314	404	384	397
2004	289	384	351	409	370	401
2005	291	390	317	414	360	404

Важливим напрямом поліпшення результативності роботи молокопереробних підприємств має стати докорінне удосконалення організації заготівлі, зберігання і транспортування молока, поглиблення його технологічної переробки, запровадження безвідходних технологій. Тут суттєвого значення набуває забезпечення повного використання проміжних і побічних продуктів переробки, зокрема сироватки, сколотин тощо. Традиційна промислова переробка молока здебільшого не дозволяє цього досягти.

Проте основною проблемою молокопереробних підприємств, що спричинило зменшення обсягів виробництва і погіршення якості молочної продукції, є низьке забезпечення їх сировиною. Тому першочерговим завданням цих підприємств є формування сировинної зони з урахуванням зміни структури виробників молока. Особливої уваги на мікрорівні потребують проблеми пом'якшення сезонного характеру надходження сировини та взаємовідносини з її постачальниками, створення умов для добросовісної конкуренції та інвестиційної привабливості галузі.

У четвертому розділі “Кооперація та інтеграція як необхідні умови розвитку виробництва молочної продукції” досліджується соціально-економічна сутність розвитку кооперації в умовах постреформованого аграрного виробництва, напрями та види інтеграції, вдосконалення економічних відносин суб'єктів спільної діяльності в галузі.

У результаті глибоких соціально-економічних перетворень у вітчизняній аграрній сфері створено на приватній основі на землю і засоби виробництва нові організаційно-правові формування. Відбулися істотні зміни і в розвитку молочного скотарства, у соціальній ситуації виробництва молока. У процесі реформування колективних сільськогосподарських підприємств здійснено приватизацію земель і майна, у приватну власність членів трудових колективів передано значну частину молочного стада, господарських приміщень і споруд, пов'язаних із функціонуванням галузі. За період з 1990 року поголів'я молочного стада в Карпатському регіоні скоротилось від 911,4 тис. до 619,1 тис. голів, або на 32%. Водночас відбулося зосередження значно більшої частини корів у господарствах населення. Якщо до проведення аграрної реформи в сільськогосподарських підприємствах Карпатського регіону утримувалося 397,7 тис. корів, що становило 43,7%, а в господарствах населення - 514,7 тис. голів (56,3%), то у 2005 році в сільськогосподарських підприємствах налічувалось лише 6,3 відсотка (33,8 тис. голів) загального поголів'я молочного стада, а в господарствах населення - 94,7 відсотка. Внаслідок значного збільшення кількісного складу корів у господарствах населення регіону їх частка у валовому виробництві молока в 2005 році становила 96,3 відсотка. Незважаючи на значне зменшення поголів'я корів за рахунок підвищення продуктивності молочного стада, валове виробництво молока в регіоні зменшилося за цей період тільки на 8,7%. У цілому в Україні зменшення виробництва молока становило майже 55 відсотків. Аналіз змін у обсягах та соціально-економічній структурі виробництва молока в регіоні свідчить, що зосередження його основної маси в господарствах населення стало основною причиною значного погіршення якісного складу молочної сировини через застосування в технології функціонування галузі ручної праці, відсутність технічних засобів здійснення первинної обробки молока, організації його зберігання і транспортування до молокопереробних підприємств.

Світова практика переконливо доводить, що для одержання якісної молочної сировини необхідне підвищення до певної межі концентрації поголів'я молочних корів у сільськогосподарських товаровиробників. Так, у Польщі для забезпечення виробництва молока, що відповідає вимогам промислової його переробки, в стаді має бути не менше 14 корів, а у Франції - не менше 52 голів. Виробництво високоякісного молока повинно здійснюватись на технологічній основі без дотику людських рук і повітря. Тому альтернативи переведення молочного скотарства на машинну технологію виробництва молока не існує. З цією метою важливим напрямом конкурентоспроможного розвитку молочної галузі в Карпатському регіоні є кооперування як організація виробництва на основі добровільного об'єднання частини належних господарським структурам фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів. Обов'язковою умовою виробничого кооперування сільськогосподарських суб'єктів є збереження їх юридичної самостійності та участі в спільній організаційно-господарській діяльності.

...