Формування і забезпечення ефективного функціонування регіонального ринку плодоовочевої продукції

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Формування і забезпечення ефективного функціонування регіонального ринку плодоовочевої продукції

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасних умовах забезпечення ефективного функціонування ринку плодоовочевої продукції набуває важливого значення. Нині товари цього ринку на макрорівні утворюють суттєвий сегмент ВВП, проте у зв'язку з недовиробництвом овочів і фруктів значна їх частина заміщується продукцією іноземних компаній, що призводить, з одного боку, до відтоку вітчизняного капіталу до країн-постачальників, з іншого - створює жорсткі конкурентні умови для національних виробників.

Плодоовочева продукція виступає важливою складовою продовольчого балансу країни і є життєво необхідною для кожної людини. Овочі і фрукти багаті на природні вітаміни, мікроелементи тощо та відрізняються важливими для здоров'я людини лікувальними і профілактичними особливостями. Виробництво плодоовочевої продукції є традиційним напрямком діяльності для України в цілому й Миколаївської області, зокрема. Миколаївщина - одна з небагатьох областей України, яка відрізняється досить сприятливими природно-кліматичними умовами для вирощування широкого спектру плодоовочевої продукції, а відповідно овочівництво й садівництво мають тут отримати значного розвитку.

Проблема формування і ефективного функціонування ринку плодоовочевої продукції є актуальною для всіх країн з перехідною економікою. Важливі аспекти цього процесу досліджуються у працях П.І. Гайдуцького, О.В. Доброзорової, О.Ю. Єрмакова, П.В. Кондратенка, В.І. Криворучка, П.М. Макаренка, Т.А. Маркіної, Л.О. Мармуль, Т.Л. Мостенської, О.В. Рибакової, В.А. Рульєва, І.І. Червена, О.М. Шестопаля, А.І. Шумейка та інших вітчизняних вчених.

Слід, проте, визнати, що переважна більшість науковців розглядає процеси становлення та функціонування ринку на загальнодержавному рівні без врахування його регіональних особливостей. До того же ознаками ринку виступають його постійний рух та динамічний розвиток. Тому, на нашу думку, не можна стверджувати про остаточне вирішення досліджуваної проблеми. Саме цим і обумовлений вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до плану науково-дослідних робіт кафедри організації виробництва та агробізнесу Миколаївського державного аграрного університету з проблеми „Стратегія розвитку ринку продукції і удосконалення економічних відносин в АПК”, яка є складовою підпрограми „Розробити пропозиції по організації ефективного виробництва в господарських формуваннях ринкового типу” (номер державної реєстрації 0102U000259).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування наукових і практичних заходів по удосконаленню процесу формування і забезпечення ефективного функціонування регіонального ринку плодоовочевої продукції. Згідно з цією метою ставилися наступні задачі:

– дослідити загальнотеоретичні аспекти формування і функціонування ринку аграрної продукції та їх особливості у плодоовочевому підкомплексі;

– обґрунтувати методологічні підходи до проведення маркетингових досліджень ринку плодоовочевої продукції та сформувати систему показників для оцінки його ефективності;

– дослідити ретроспективу, сучасний стан, основні тенденції розвитку та особливості насичення продовольчими ресурсами регіонального ринку плодоовочевої продукції;

– визначити і дати оцінку економічній ефективності виробництва та реалізації плодоовочевої продукції;

– дослідити кон'юнктуру регіонального ринку, проаналізувати досягнутий рівень виробництва й споживання плодоовочевої продукції в досліджуваному регіоні;

– визначити потребу регіону у продуктах ринку плодоовочевої продукції на перспективу;

– оптимізувати розміщення овочівництва по адміністративних районах регіону, з урахуванням необхідних обсягів та асортименту плодоовочевої продукції;

– розробити рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності плодоовочевої продукції, формування ринкової інфраструктури, удосконалення організації реалізації продукції на основі ефективного маркетингу;

– визначити основні напрями інтеграції та кооперації, удосконалення державного регулювання ринку й формування ефективних економічних відносин між партнерами підкомплексу.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процеси формування і забезпечення ефективного функціонування ринку аграрної продукції.

Предмет дослідження. Предмет дослідження - теоретичні, методологічні і прикладні положення, пов'язані з формуванням і забезпеченням ефективного функціонування регіонального ринку плодоовочевої продукції.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є базові положення економічної теорії, наукові розробки вітчизняних й зарубіжних учених з проблем розвитку ринку плодоовочевої продукції, законодавчі та нормативно-правові акти держави.

У процесі дослідження використовувалась низка методів, серед яких: абстрактно-логічний (при узагальненні теоретичних і методичних засад ефективного розвитку ринку); монографічний (висвітленні поглядів учених на досліджувані у роботі проблеми, вивченні ретроспективи розвитку регіонального ринку плодоовочевої продукції, а також вітчизняного й зарубіжного досвіду); математично-статистичного аналізу (вивченні економічної ефективності виробництва й реалізації плодоовочевої продукції); анкетування (оцінці попиту, смаків та пріоритетів споживачів свіжих овочів та фруктів у Миколаївській області); рядів динаміки й індексний (вивченні динаміки виробництва й реалізації плодоовочевої продукції за адміністративними районами, категоріями господарств, видами продукції, а також оцінці цінових змін за видами продукції); графічний (оцінці тенденцій змін площ та обсягів реалізації овочів й фруктів у сільгосппідприємствах Миколаївщини, а також відображенні результатів вирівнювання рядів динаміки); розрахунково-конструктивний (визначенні перспективної потреби населення регіону й країни у продуктах досліджуваного ринку на 2010р., проектуванні оптимального розміщення площ овочів відкритого ґрунту за адміністративними районами регіону на 2010р., обрахуванні додаткової прибутковості від використання сучасної тари) тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає у наступному.

Вперше одержано:

– класифікацію системи ринків аграрної продукції та критеріїв її структурування, що включає комплекс найбільш важливих ознак, згідно з якими виділяються відповідні види ринків;

– склад суб'єктів ринку плодоовочевої продукції, який включає перелік всіх його суб'єктів - з наведенням найважливіших характеристик кожного з них;

– систему диференціації перехресної еластичності попиту за ціною (по трьох типах товарів - взаємодоповнюючих, незалежних, взаємозамінних - з визначенням поведінки ціни на базовий товар, поведінки рівня попиту на конкретний товар, а також коефіцієнта еластичності) та еластичності попиту за доходами населення (по товарах низької і належної якості; першої і другої необхідності та товарах-делікатесах з визначенням стану величини попиту та частки витрат на такі продукти у бюджеті споживачів у залежності від величини їх доходів, а також коефіцієнта еластичності попиту) для ринку плодоовочевої продукції.

Удосконалено:

– класифікацію видів ринкового попиту на аграрну продукцію за п'ятьма ознаками (станом ринкової ситуації, рівнем маркетингових зусиль, стадією життєвого циклу товару, ступенем забезпеченості коштами та характером потреб) з виділенням відповідних видів по кожній з них та наведенням їх характеристик;

– характеристики стану ринку аграрної продукції у залежності від його кон'юнктури за умови високого, рівноважного та низького її рівня - з наведенням відповідних ознак основних ринкових параметрів та поясненням заходів щодо досягнення збалансованого розвитку ринку;

– систему показників оцінки стану ринку плодоовочевої продукції, яка враховує дев'ять основних параметрів (пропозицію; попит; пропорційність; тенденції розвитку; коливання, стійкість і циклічність розвитку; регіональні відмінності; рівень ділової активності учасників ринку; комерційний ризик; масштаб ринку);

– методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності плодоовочевої продукції (передбачає чотири етапи: вибір критеріїв (показників) якості кожного окремого виду плодоовочевої продукції; проведення бальної оцінки якісних параметрів продукту; розрахунок коефіцієнтів конкурентоспроможності кожного окремого виду продукції за відповідними показниками; визначення найбільш конкурентоспроможних видів продукції) з виділенням відповідних критеріїв (показників) її оцінки з боку виробників, споживачів й торговельних структур;

– методологію визначення показників економічної ефективності маркетингової діяльності (здобувачем запропоновано в якості показників ефекту (чисельник) використовувати додаткові суми грошової виручки, доданої вартості, чистого прибутку, а також економію витрат, одержані у результаті маркетингових заходів, а у якості знаменника - здійснені витрати, які викликали даний приріст або економію).

Дістало подальший розвиток:

– комплексний підхід до проведення аналізу розвитку регіонального ринку плодоовочевої продукції (передбачає поглиблене дослідження не лише виробництва й реалізації плодоовочевої продукції, а й кон'юнктури ринку) - з використанням системи відповідних показників, що можуть застосовуватися для вивчення даного ринку (у т.ч. на рівні окремих суб'єктів економічної діяльності);

– систематизація основних методів дослідження ємності ринку плодоовочевої продукції з виділенням переваг і недоліків кожного з них.

Практичне значення одержаних результатів. Найбільшу практичну цінність мають наступні розробки: комплексний підхід до проведення аналізу стану і тенденцій розвитку регіонального ринку плодоовочевої продукції; рекомендації щодо удосконалення внутрішнього і зовнішнього асортименту плодоовочевої продукції та підвищення її конкурентоспроможності; проект оптимального розміщення площ овочів відкритого ґрунту за адміністративними районами регіону на 2010р.; пропозиції щодо зміцнення і розвитку інфраструктури ринку та забезпечення ефективної реалізації плодоовочевої продукції.

Розроблені дисертанткою пропозиції щодо формування і забезпечення ефективного функціонування регіонального ринку плодоовочевої продукції прийняті Головним управлінням сільського господарства і продовольства Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка №293/01-02/09-01-29/07 від 11.06.07р.), корпорацією „Миколаївсадвинпром” (довідка №126 від 11.06.07р.) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сандора” (довідка від 12.06.07р.) для впровадження у практику підприємств. Перелічені вище практичні розробки представляють інтерес і для інших регіонів України.

Основні теоретичні, методичні й практичні результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Миколаївського державного аграрного університету при викладанні економічних дисциплін (довідка №1255 від 21.06.07р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження сформульовані та обґрунтовані здобувачем особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювалися на наступних науково-практичних конференціях: міжнародних - „АПК в умовах активізації інтеграційних процесів: стан, проблеми, перспективи” (20-21.05.04р., м. Кам'янець-Подільський); „Динаміка наукових досліджень `2004” (21-30.06.04р., м. Дніпропетровськ); “Соціально-економічні проблеми села у пореформений період” (22-24.09.04р., м. Миколаїв); “Ринкова трансформація економіки АПК” (02-03.12.04р., м. Харків); „Агропромислове виробництво України - стан і перспективи розвитку” (07-09.06.06р., м. Кіровоград); всеукраїнській - „Темпи розвитку та ефективного функціонування АПК Причорноморського регіону” (21-23.04.04р., м. Миколаїв); регіональних - Причорноморські науково-практичні конференції (20-22.04.05р., 26-28.04.06р., 11-13.04.07р., м. Миколаїв).

Публікації. За матеріалами та результатами дисертаційного дослідження опубліковано 6 статей у збірниках наукових праць та 2 тези у матеріалах і тезах конференцій (загальним обсягом 1,9 умовних друкованих аркушів) у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 185 сторінках комп'ютерного тексту. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 246 найменувань. Дисертаційна робота містить 50 таблиць, 6 рисунків і 87 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи формування й функціонування ринку аграрної продукції та їх особливості у плодоовочевому підкомплексі” розглядаються сутність, складові та значення розвитку ринку аграрної продукції, особливості ринку плодоовочевої продукції та методологічні підходи до його вивчення.

Нині ні у класичній, ні у сучасній економічній літературі не існує загальновизнаного тлумачення ринку аграрної продукції. На погляд здобувача, він має багатогранну структуру і представляє собою комплекс операцій та процесів щодо виробництва, зберігання, перероблення й реалізації продукції з метою задоволення потреб кінцевих споживачів та отримання найбільшого прибутку. Саме з врахуванням вказаного було запропоновано класифікацію системи ринків аграрної продукції та критеріїв її структурування, що включає сукупність найбільш важливих його ознак, згідно з якими виділяються відповідні види ринків. У роботі представлено і сконцентровано зміст основних закономірностей ринкової економіки.

Основою будь-якої ринкової системи є попит, пропозиція і ціна. На підставі проведених досліджень нами розмежовано окремі ознаки і види ринкового попиту на аграрну продукцію та запропоновано їх відповідну класифікацію. Проведено групування основних нецінових факторів впливу на обсяги попиту і величину пропозиції аграрної продукції. У залежності від співвідношення між величиною попиту й пропозиції аграрної продукції слід розрізняти наступні види стану ринку: ринковий дефіцит, лишки та збалансованість. Здобувачем наведено характеристики кожного з них.

Останнім часом в продовольчому забезпеченні населення зростає значення ринку овочів і фруктів, який з роками стає все більше пріоритетним. Його суб'єктами є агровиробники, переробні й торговельні підприємства, різноманітні посередники та споживачі. Вирощування плодоовочевої продукції відрізняється складністю технологічних процесів та високим рівнем їх трудомісткості. Садівництво, крім того, пов'язано з багаторічними насадженнями, які потребують періодичного оновлення.

Особливістю плодоовочевої продукції є її малотранспортабельність та непридатність до тривалого зберігання. Основний фактор, що впливає на споживання, - платоспроможний попит населення. У зв'язку з низьким рівнем останнього значна частина людей піклується про самозабезпечення овочами і фруктами (як у свіжому, так і переробленому виді). То ж особливістю сучасного етапу розвитку цих галузей в нашій країні є і те, що виробництво плодоовочевої продукції з великих сільгосппідприємств перемістилося в особисті селянські господарства.

Загальновизнана єдина методика дослідження ринку - а ні аграрної продукції взагалі, а ні овочів і фруктів зокрема - поки що відсутня. На нашу думку, оцінку розвитку ринку плодоовочевої продукції можна здійснювати за наведеними у роботі показниками та методами. Особливе місце при вивченні ринку належить маркетингу. Важливою складовою маркетингової діяльності є оцінка рівня конкуренції на ринку, основні етапи якої - SWOT-аналіз, аналіз витрат, аналіз ланцюжка цінностей, оцінка конкурентної позиції, характеристики та показники яких висвітлені в дисертації. В роботі наведено також удосконалений здобувачем комплексний методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності плодоовочевої продукції, що включають чотири основні етапи. Саме за результатами вивчення ринку кожної окремої групи (у т.ч. свіжі, заморожені, консервовані овочі і фрукти, напівфабрикати та готова продукція з них) та виду плодоовочевої продукції доцільно розробляти стратегію й тактику їх виробництва та реалізації.

Серед існуючих в економічній літературі методик розрахунку коефіцієнтів еластичності попиту та пропозиції, на нашу думку, найбільш прийнятною є та, що базується на визначенні так званої “середньої точки”. При широких інтервалах змін ціни й попиту доцільно застосовувати інші висвітлені у дисертації методичні підходи. В якості узагальнюючих показників економічної ефективності маркетингової діяльності доцільно застосовувати співвідношення ефекту від маркетингу (економії витрат, доданої вартості, додаткової виручки або прибутку) та пов'язаних з його одержанням загальних маркетингових витрат. При цьому звітні показники конкретного підприємства зіставляються з фактичними даними попередніх періодів та інших господарств (конкурентів).

Другий розділ “Розвиток та сучасний стан ринку плодоовочевої продукції регіону” містить аналіз ретроспективи виробництва і реалізації овочів, фруктів та продуктів переробки плодоовочевої сировини, оцінку їх економічної ефективності і стану кон'юнктури на регіональному ринку.

Як показав проведений нами аналіз, на Миколаївщині за останні 15 років мало місце різке зменшення обсягів виробництва овочів і фруктів. Хоча, як видно з таблиці 1, за 2001-2005рр. відбулося їх зростання (відповідно у 1,9 та 1,6 рази), але рівень 1990р. поки що не досягнутий. Основними виробниками овочів і фруктів нині є особисті селянські господарства (на частку яких, наприклад, у 2005р. припадало відповідно 75,4 і 56,3%%).

Дані таблиці 2 свідчать, що виробництво продукції овочевих та плодово-ягідних культур в останні роки на Миколаївщині відрізнялося досить великим різноманіттям групового та видового складу. Однак у зв'язку з негативним впливом цілого ряду висвітлених у дисертації факторів садівництво і овочівництво перетворилися у низькорентабельні і навіть збиткові галузі. Одержуваних підприємствами доходів нерідко не вистачає не тільки для розширеного, а й навіть для простого відтворення. Більш повна інформація про рівні економічної ефективності ведення овочівництва і садівництва у сільгосппідприємствах області наведена у таблиці 3.

Таблиця 1. Площі, урожайність та валові збори овочевих і плодово-ягідних культур за категоріями господарств Миколаївської області

Ранжування адміністративних районів Миколаївської області за рівнем економічної ефективності досліджуваних галузей у середньому за 2001-2005рр. показало, що в овочівництві перше місце займав Первомайський район, друге - Арбузинський, третє поділили між собою Веселинівський, Жовтневий і Новоодеський. По садівництву стан справ у вказані роки був таким: кращі позиції займали Баштанський, Веселинівський, Вознесенський і Новоодеський райони.

У складі товарної продукції харчової промисловості Миколаївщини за 2001-2005рр. продукти перероблення овочів та фруктів стабільно займали понад 20%. Цим видом діяльності у вказані роки займалося від 7 до 13 підприємств, але найбільш потужно і ефективно розвивалися лише п'ять з них - Мале підприємство “Вікі”, Закрите акціонерне товариство “Вознесенський консервний завод”, Дочірне підприємство “Миколаївський соковий завод”, Кооперативне підприємство “Первомайський консервний завод”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Сандора”.

Загальний обсяг випущених у Миколаївській області продуктів перероблення овочів і фруктів за 2001-2005рр. зріс з 78,3 тис. т до 351,8 тис. т, або майже у 4,5 рази. При цьому основна частина асортименту (понад 70,0%) у всі ці роки була представлена соками й нектарами. За вказаний період часу середній рівень рентабельності переробних підприємств зріс на 12,6% і у 2005р. сягнув 20,9%. Однак, слід відзначити, що це переважно досягнуто за рахунок Товариства з обме-

Таблиця 2. Структура виробництва овочів та фруктів Миколаївської області за їх групами та видами (усі категорії господарств), %

женою відповідальністю “Сандора” Жовтневого району. Більшість же інших підприємств галузі знаходиться у скрутному економічному стані, потребує розвитку їх сировинних баз, оновлення основних виробничих засобів, залучення інвестицій, удосконалення існуючих та пошук нових збутових схем тощо.

Протягом 2001-2005рр. на Миколаївщині спостерігалося збільшення обсягів експорту (майже у 16 разів) та імпорту (у 3,4 рази) плодоовочевої продукції, переважна частка якої - продукти її перероблення. Регіональне виробництво овочів всі досліджувані роки дозволяло задовольняти (забезпечені коштами) потреби населення області (виробництво продукції на одного мешканця перевищувало її споживання у 1,1-1,8 рази). Обсяги же виробництва фруктів в регіоні є недостатніми (їх власне виробництво змогло забезпечити лише 69,0-89,6%% фактичного споживання). Нестача фруктів покривається за рахунок надходжень з інших регіонів України та навіть інших країн світу. Середні показники споживання овочів та фруктів в розрахунку на одну особу населення області досить суттєво відрізняються від рекомендованих раціональних норм.

Таблиця 3 Економічна ефективність виробництва овочів відкритого ґрунту та фруктів у сільгосппідприємствах Миколаївської області

Зокрема, у 2001-2005рр. кожен її мешканець недоотримував від 38,6 до 56,4 кг овочів та від 51,5 до 68,8 кг фруктів за рік. При цьому найбільш критична ситуація зі споживання спостерігається у сільських, малозабезпечених та багатодітних родинах. Дані таблиці 4 свідчать, що у всі аналізовані роки коефіцієнт ринкової кон'юнктури був недостатньо високим.

У третьому розділі “Основні напрями формування та забезпечення ефективного функціонування регіонального ринку плодоовочевої продукції” розглянуто розв'язання наукової проблеми через оптимізацію обсягів виробництва та реалізації плодоовочевої продукції в регіоні, формування ринкової інфраструктури, підвищення конкурентоспроможності продукції плодоовочевого підкомплексу та удосконалення економічних відносин його підприємств із партнерами та державою.

Для забезпечення задоволення попиту споживачів на плодоовочеву продукцію необхідно, перш за все, припинити скорочення площ їх посівів та насаджень, яке у Миколаївській області за 25 останніх років становило 3,4 рази у кожній з цих галузей. Конкретне уявлення про їх динаміку надає рисунок 1. Як показало проведене нами вирівнювання, якщо вказані тенденції продовжуватимуться й надалі, підприємства області ризикують залишитися без овочів у 2014р., а без фруктів - у 2027р. Необхідні кардинальні заходи щодо покращення стану справ.

Важливими передумовами досягнення належних обсягів виробництва та реалізації продукції є наступні:

- розроблення балансів овочевої і плодово-ягідної продукції. Визначена нами на 2010р. потреба населення Миколаївської області та України у цілому становить відповідно: по овочах - 187,3 тис. т. і 7,3 млн. т, по фруктах - 104,7 тис. т і 4,1 млн. т;

Таблиця 4. Кон'юнктура ринку овочів* та фруктів* у Миколаївській області

*Наведені обсяги включають продукцію баштанних продовольчих культур та винограду

- удосконалення територіального розміщення та поглиблення зональної спеціалізації виробництва овочів і фруктів. З метою визначення перспективного розміщення овочевих культур по території Миколаївської області нами за допомогою ПЕОМ вирішено оптимізаційну економіко-математичну задачу, за результатами якої ця галузь зосереджуватиметься у двох її підзонах, перша з яких включає Арбузинський і Первомайський район, а друга - Веселинівський, Новоодеський, Жовтневий і Снігурівський. Тільки за рахунок цього Миколаївщина навіть при досягнутих за 2001-2005рр. значеннях показників економічної ефективності галузі зможе підвищити прибуток з 1 га овочів на 393,71 грн., а рівень рентабельності - на 11,1%. Загальна сума додаткового прибутку при цьому у 2010р. становитиме 1734,7 тис. грн. (табл. 5). У майбутньому же з підвищенням урожайності овочевих культур, якості їх продукції та реалізаційних цін додатковий прибуток буде значно більшим;

- формування раціональних за розмірами площ овочівницьких та садівницьких господарств. Оптимальна площа, наприклад, плодово-ягідних насаджень для великих господарств - 800 га (між тим, на Миколаївщині навіть найбільше підприємство Відкрите акціонерне товариство “Радсад” Миколаївського району має 725 га) тощо.

В кожному адміністративному районі й господарстві необхідно раціонально визначити видовий і сортовий склад овочів і фруктів. У структурі свіжої овочевої продукції в перспективі потрібно збільшувати частку огірків, томатів, баклажанів, перцю, кабачків, моркви, часнику, деяких видів капусти та цибулі, зеленних культур, а з фруктів - черешні, абрикосу, персика, вишні, яблук. Перелік їх найбільш перспективних сортів наведений в дисертації. При цьому на Миколаївщині необхідно розширювати потужності тепличних господарств, ємності сховищ, збільшувати обсяги виробництва заморожених, сушених та консервованих продуктів. Виготовлення заморожених овочів і фруктів можна організувати на базі Відкритого акціонерного товариства “Фрост”, розташованого у м. Миколаїв.

Рис. 1. Динаміка фактичних і вирівняних площ овочевих культур та плодово-ягідних насаджень по сільгосппідприємствах Миколаївської області

Одержання конкурентоспроможної плодоовочевої продукції неможливо без застосування висвітлених у дисертації гнучких ресурсозберігаючих та еколого-безпечних технологій її вирощування. У цьому плані представляє інтерес розкритий у роботі досвід: по садівництву - Відкритого акціонерного товариства “Радсад” Миколаївського району, по овочівництву - Фермерського господарства “Владам” Жовтневого району. На увагу заслуговують і застосовувані у США технології післязбиральної обробки плодоовочевої продукції.

Таблиця 5. Порівняльна економічна ефективність розвитку товарного овочівництва відкритого ґрунту при фактичному та проектному розподілі площ по адміністративних районах Миколаївської області

Овочі і фрукти повинні підлягати належній передпродажній підготовці. За нашими підрахунками, тільки застосування “фірмових” гофрокартонних ящиків під персик, при обсязі їх продажу 2005р., дозволить виробникам одержати 16,7-33,6 тис. грн. додаткового прибутку. Крім того, економія при транспортуванні упакованих таким чином персиків до місця їх продажу становитиме 9,7-11,2 тис. грн. Найбільш прийнятні для основних видів овочів і фруктів варіанти упаковки наведено в роботі. У підвищенні конкурентоспроможності товарів досліджуваного ринку важливе значення має висвітлений в дисертації досвід Товариства з обмеженою відповідальністю “Сандора” Жовтневого району.

На Миколаївщині необхідно побудувати розвинену інфраструктуру ринку плодоовочевої продукції і активізувати діяльність наявних формувань. При цьому слід застосовувати досвід західноєвропейських країн, Росії та Херсонської області. Потребує удосконалення оптова торгівля. Найбільш прийнятним місцем для створення регіонального оптового ринку плодоовочевої продукції є м. Миколаїв. Актуальними залишаються і питання оперативного інформаційного забезпечення учасників ринку плодоовочевої продукції інформацією відносно попиту та поточних цін на неї. В цьому плані в Україні доцільно створити належну систему цінового моніторингу.

Результати проведених нами опитувань мешканців Миколаївської області показали, що вимоги окремих прошарків її населення до плодоовочевої продукції є досить різними, але у 68,0% опитаних на першому плані знаходиться корисність та екологічність овочів і фруктів. Основною причиною, яка гальмує їх придбання, для 70,4% респондентів є високі ціни. Оскільки рівень платоспроможності населення є досить низьким, необхідно здійснити невідкладні заходи щодо зниження собівартості овочів і фруктів.

При постачанні плодоовочевої продукції на місцеві ринки Миколаївщини товаровиробникам потрібно враховувати, що найбільшим попитом тут користуються цибуля, капуста, буряк, яблука, груші і кісточкові плоди. У майбутньому доцільно розширювати реалізацію овочів і фруктів через мережі супермаркетів, фірмові магазини, переробні підприємства та систему громадського харчування. Водночас держава повинна сприяти розширенню експорту. З фруктів для продажу за кордон перспективними є груша, абрикос, персик, черешня, ягоди і горіхи, а з овочів - цибуля і часник.

Гнучке реагування на зміни кон'юнктури ринку неможливе без маркетингу, основні напрями і способи здійснення якого висвітлено в дисертації. У сучасних ринкових умовах великим підприємствам доцільно мати власні маркетингові служби. Невеликим же і економічно слабким господарствам маркетингову роботу поки що доцільно організовувати на кооперативній основі або за допомогою спеціалізованих маркетингових і консалтингових служб.

Ефективне функціонування ринку плодоовочевої продукції неможливе без добре налагоджених економічних відносин учасників підкомплексу. Державне регулювання має бути спрямованим на підтримку та захист вітчизняних товаровиробників від недобросовісної конкуренції з боку іноземних компаній (основні його напрямки стосовно плодоовочевого підкомплексу розглянуто в роботі). Економічно обґрунтованими повинні бути взаємовідносини між виробниками сировини, промисловими підприємствами та торговельними структурами, що є можливим за умови застосування для розрахунків між ними економічно-обґрунтованих цін, а також належного розподілу одержаного інтегрованим формуванням понаднормативного прибутку.

Потребують удосконалення й внутрішньогосподарські виробничі відносини, найбільш прийнятні варіанти побудови яких наведено в дисертації. У перспективі овочівництво і садівництво мають розвиватися на основі спільно-часткової власності та застосування оренди. Надання земельних ділянок в оренду слід здійснювати на конкурсній основі. У структурі орендної плати доцільно збільшувати ту частку, що видається коштами. Для захисту своїх інтересів власники земельних паїв можуть об'єднуватися у спілки. Рівень оплати праці на селі треба кардинально підвищувати, враховуючи при цьому висвітлений в роботі досвід.

Ефективний розвиток ринку плодоовочевої продукції є практично неможливим без агропромислової інтеграції і кооперації. З форм агропромислових об'єднань у плодоовочевому підкомплексі найбільш доцільними є асоціації, корпорації, агрофірми, фінансово-агропромислові групи. На увагу заслуговує і практика потужних переробних формувань, які здійснюють підтримку розвитку господарств своїх сировинних зон і навіть закладають власні посадки овочевих і плодово-ягідних культур на орендованих землях.

Кооперативні структури в плодоовочевому підкомплексі є доцільними, насамперед, в інформаційно-консультативній, постачальницькій, заготівельній, переробній та маркетингово-збутовій сферах. Держава повинна сприяти формуванню мережі кооперативних банків та кредитних спілок, надавати переробним, обслуговуючим та іншим видам сільськогосподарських кооперативів пільги в оподаткуванні, удосконалювати нормативно-правову базу їх функціонування.

ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в формуванні і забезпеченні ефективного функціонування регіонального ринку плодоовочевої продукції. На основі узагальнення наукових матеріалів дослідження запропоновано головні наукові і практичні результати роботи:

1. Ринок аграрної продукції - складне багатогранне економічне явище, яке охоплює комплекс маркетингових операцій і процесів на шляху просування сільгосптоварів до кінцевих споживачів. Йому притаманні свої закономірності, зміст яких дисертантом зведено у роботі. Крім того, у дисертації сформовано класифікацію системи ринків аграрної продукції та критеріїв її структурування, що включає комплекс найважливіших ознак, згідно з якими виділяються відповідні види ринків.

Важливою складовою ринку аграрної продукції є його плодоовочевий сегмент, який має певні особливості. У дисертації наведено розроблений здобувачем узагальнений склад суб'єктів ринку плодоовочевої продукції з наведенням їх характеристик. Сучасні рівні виробництва плодоовочевої продукції як у досліджуваному регіоні, так і в країні у цілому не забезпечують її споживання населенням відповідно до рекомендованих норм та суттєво відрізняються від аналогічних показників розвинених країн світу.

2. Для забезпечення належного дослідження ринку дисертантом запропоновано удосконалену класифікацію видів ринкового попиту за п'ятьма ознаками, з виділенням відповідних видів по кожній з них та наведенням їх характеристик. Оцінку конкурентоспроможності овочів і фруктів слід здійснювати у чотири етапи: вибір показників якості кожного окремого виду плодоовочевої продукції; проведення бальної оцінки якісних параметрів продукту; розрахунок коефіцієнтів конкурентоспроможності кожного окремого виду продукції за відповідними показниками; визначення найбільш конкурентоспроможних видів продукції.

3. Оцінку економічної ефективності маркетингової діяльності можна проводити за допомогою показників, що обчислюються як співвідношення ефекту (додаткові суми грошової виручки, доданої вартості, чистого прибутку, економії витрат) до пов'язаних з його одержанням загальних маркетингових витрат. Звітні показники конкретного підприємства мають бути зіставленими із показниками попередніх періодів та інших господарств.

4. Основними виробниками овочів і фруктів нині є особисті селянські господарства. За рівнем економічної ефективності ведення овочівництва по адміністративних районах Миколаївщини у середньому за 2001-2005рр. перша позиція належала Первомайському району, на другій знаходився Арбузинський, третю між собою поділили - Веселинівський, Жовтневий та Новоодеський. По садівництву за рейтинговою оцінкою у вказані роки стан справ був таким: кращі місця посіли Баштанський, Веселинівський, Вознесенський, Новоодеський райони.

5. Переробкою овочів і фруктів на Миколаївщині у 2001-2005рр. займалися від 7 до 13 підприємств, з них найбільш потужно розвивались і успішно працювали лише п'ять. Загальний обсяг вироблених в області продуктів перероблення овочів та фруктів за цей період зріс з 78,3 тис. т до 351,8 тис. т, або майже у 4,5 рази. Основна частина асортименту (понад 70,0%) у всі роки була представлена соками та нектарами. Середній рівень рентабельності переробних підприємств у 2005р. сягнув 20,9%.

6. Середні показники споживання плодоовочевої продукції в розрахунку на одну особу населення області порівняно з раціональними нормами поки що залишаються на досить низькому рівні. Зокрема, у 2001-2005рр. кожен її мешканець недоотримав від 38,6 до 56,4 кг овочів та від 51,5 до 68,8 кг фруктів за рік. Проведена нами за 2001-2005рр. оцінка еластичності попиту за доходами домогосподарств, з одного боку, вказує на низьку якість овочів, з іншого - на “недоступність” фруктів для значної частини верств населення. Для забезпечення належного рівня задоволення попиту споживачів на плодоовочеву продукцію необхідно, перш за все, акцентувати зусилля на припиненні скорочення площ овочевих і плодово-ягідних культур, яке у Миколаївській області за 25 останніх років досягло 3,4 рази у кожній з цих галузей. Визначена нами на 2010р. потреба населення Миколаївської області та України у цілому становить відповідно: по овочах - 187,3 тис. т. і 7,3 млн. т, по фруктах - 104,7 тис. т і 4,1 млн. т.

Важливе значення має і удосконалення територіального розміщення, поглиблення зональної спеціалізації виробництва овочів і фруктів. З метою визначення перспективного розміщення площ посадок овочевих культур по території Миколаївської області нами за допомогою ПЕОМ вирішено оптимізаційну економіко-математичну задачу, за результатами якої ця галузь зосереджуватиметься у двох її підзонах: перша - Арбузинський і Первомайський райони, друга - Веселинівський, Новоодеський, Жовтневий і Снігурівський. Тільки за рахунок цього Миколаївщина навіть при досягнутих за 2001-2005рр. значеннях показників економічної ефективності галузі зможе підвищити прибуток з 1 га овочів на 393,71 грн., а рівень рентабельності - на 11,1%.

7. У кожному адміністративному районі та господарстві доцільно визначити найбільш раціональний для конкретних умов видовий і сортовий склад овочів і фруктів. У структурі овочевої продукції Миколаївщини в перспективі потрібно збільшувати частку огірків, томатів, баклажанів, перцю, кабачків, моркви, часнику, деяких видів капусти та цибулі, зеленних культур, а у структурі плодово-ягідної - яблук, абрикосу, персика, вишні, черешні. З фруктів для продажу за кордон найбільш перспективними є груша, абрикос, персик, черешня, ягоди і горіхи, а з овочів - цибуля і часник. Перелік їх перспективних сортів наведений в дисертації. Водночас доцільно розширювати потужності тепличного господарства, ємності сховищ для зберігання плодоовочевої продукції, збільшувати обсяги виробництва заморожених, сушених та консервованих продуктів. Виготовлення заморожених овочів і фруктів можна організувати на базі Відкритого акціонерного товариства “Фрост”, яке розташоване у м. Миколаїв.

8. На Миколаївщині необхідно розвивати і зміцнювати інфраструктуру ринку плодоовочевої продукції, у т.ч. активізувати діяльність наявних формувань (з врахуванням висвітленого у роботі досвіду західноєвропейських країн, Росії та Херсонської області). Особливо потребує удосконалення оптова торгівля. Найбільш прийнятним місцем для створення регіонального оптового ринку плодоовочевої продукції є м. Миколаїв. У майбутньому доцільно розширювати реалізацію овочів і фруктів через мережі супермаркетів, фірмові магазини, переробні підприємства, систему громадського харчування, а також експорт.

Ефективний розвиток ринку плодоовочевої продукції неможливий без маркетингу, основні напрями і способи здійснення якого висвітлено в дисертації. Нині великим підприємствам необхідно організовувати маркетингові служби. У невеликих же і економічно слабких господарствах маркетингову роботу поки що доцільно організовувати або на кооперативній основі, або за допомогою спеціалізованих маркетингових і консалтингових служб. Для підвищення конкурентоспроможності плодоовочевої продукції необхідно здійснити невідкладні заходи щодо підвищення її якості, зниження собівартості та належної передпродажної підготовки. За нашими підрахунками, тільки застосування “фірмових” гофрокартонних ящиків під персик, при обсязі їх продажу 2005р., дозволить виробникам одержати 16,7-33,6 тис. грн. додаткового прибутку.

9. Державна економічна політика має бути спрямованою на підтримку та захист вітчизняних товаровиробників від недобросовісної конкуренції з боку іноземних компаній (за висвітленими в дисертації напрямами). Для досягнення економічної обґрунтованості відносин між виробниками сировини, промисловими підприємствами та торговельними структурами, в їх розрахунках необхідно застосовувати економічно-обґрунтовані ціни та здійснювати справедливий розподіл одержаного інтегрованим формуванням понаднормативного прибутку. Крім того, потребують удосконалення внутрішньогосподарські виробничі відносини. Надання земельних ділянок в оренду слід здійснювати на конкурсній основі. У структурі орендної плати доцільно збільшувати ту її частку, що видається грошима. З метою захисту власних інтересів володарі земельних паїв мають об'єднуватися у відповідні спілки.

10. Ефективний розвиток ринку плодоовочевої продукції є практично неможливим без агропромислової інтеграції і кооперації. У плодоовочевому підкомплексі найбільш раціональними типами об'єднань є асоціації, корпорації, агрофірми, фінансово-агропромислові групи. Кооперативні структури у плодоовочевому підкомпексі є доцільними, насамперед, у постачальницькій, заготівельній, переробній, маркетингово-збутовій та інформаційно-консультативній сферах. Удосконалення розвитку ринку плодоовочевої продукції за висвітленими у дисертації напрямами сприятиме підвищенню ефективності його функціонування, кращому забезпеченню вітчизняного населення овочами і фруктами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

ринок сільськогосподарчий регіо...