Стратегічне планування економічного розвитку на регіональному рівні

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

УДК 332.13 : 330.13

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Жаворонков Володимир

Олександрович

Київ - 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ) Міністерства економіки України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Музиченко Анатолій Степанович, Уманський державний педагогічний університет, завідувач кафедри економіки підприємств

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Гришко Володимир Васильович, Полтавська обласна рада, голова постійної комісії з питань бюджету, підприємництва та управління майном кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, Щукін Борис Миколайович, НДЕІ Міністерства економіки України, завідувач відділом економічної стратегії

Захист відбудеться 11.06.2009 р. о 16 год. на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук НДЕІ Міністерства економіки України за адресою: 01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці НДЕІ Міністерства економіки України за адресою: 01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, 28, перший поверх.

Автореферат розіслано 08.05. 2009 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради О.Ю. Рудченко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах глобалізаційних змін, що відбуваються, актуальними є пошуки моделі ефективного функціонування соціально-економічної системи на регіональному рівні, принципів і методів управління нею (зокрема, щодо економічних, фінансових, соціальних, організаційних аспектів діяльності). Враховуючи українські самоврядні традиції, історичні особливості регіону, а також світовий досвід, необхідно забезпечити європейські стандарти надання регіональними органами управління якісних послуг для забезпечення розвитку людини як особистості. Важливою формою реалізації зазначених аспектів регіонального розвитку є стратегічне планування, яке дає можливість впровадити ефективне управління регіоном як єдиним організмом та забезпечити належний рівень життя його населення. Нові умови діяльності в Україні вимагають переглянути традиційний погляд на управління та планування як на державному, так і на регіональному рівнях. тому слід приділяти увагу стратегічному плануванню, що є природним для етапу становлення місцевого самоврядування, спричинених кризою системи централізованого управління, відмовою від прямого регулювання економіки, реформуванням ієрархічних відносин, наслідком чого є підвищення рівня самостійності та відповідальності органів місцевого самоврядування.

Вагомий внесок у дослідження питань, пов'язаних з розвитком регіонів та впровадженням стратегічного планування на регіональному рівні, зробили зарубіжні вчені: Ансофф І., Брайсон Ф., Бріан В., Варда Я., Гордон Г. Карлоф Б. та вітчизняні - Беседін В.Ф., Гришко В.В., Данилишин Б.М., Долішний М.І., Кравченко В.І., Леонідов І.Л., Музиченко А.С., Невелєв О.М., Панасюк Б. Я., Пила В.І, Склярук Н.І., Стеченко Д.М., Удовиченко В.П., Черевко О.В., Чмир О.С., Шаров Ю.П., Щелкунов В.І., Щукін Б.М. та ін. Незважаючи на значні результати наукових досліджень щодо управління регіонами та формування стратегій регіонального розвитку, не дістали достатнього опрацювання питання, що пов'язані з методами та принципами стратегічного планування економічного розвитку на регіональному рівні.

Соціально-економічна значущість проблеми стратегічного планування економічного розвитку регіонів в контексті ринкових умов, що відбуваються в Україні, наявність при цьому невирішених теоретичних, правових, методичних, організаційних питань зумовили вибір теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи відповідає напрямам Державної стратегії регіонального розвитку на період 2015 року, а також пов'язана з: держбюджетною науково-дослідною темою "Аналіз економічного і соціального стану регіону та визначення пріоритетів і перспектив його розвитку" (номер державної реєстрації 0106U12337) Уманського державного педагогічного університету, автором розроблено питання обґрунтування стратегії регіонального соціально-економічного розвитку; науково-дослідною темою Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету "Формування ринкових відносин в Україні на засадах сталого розвитку: регіональний аспект" (номер реєстрації №37/15.01.03), автором розроблено розділ "Комплексне планування соціально-економічного розвитку на регіональному рівні".

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних основ та методичних і практичних рекомендацій щодо системного підходу до стратегічного планування економічного розвитку на регіональному рівні.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувались такі задачі:

- визначити роль державного регулювання та стратегічного планування регіонального розвитку;

- проаналізувати вітчизняний і зарубіжний досвід стратегічного планування та формування стратегій розвитку на регіональному рівні;

- оцінити зміст, особливості та складові процесу стратегічного планування регіонального розвитку;

- проаналізувати стан законодавчого і методичного забезпечення процесу стратегічного планування в Україні;

- розробити організаційно-економічний механізм стратегічного планування економічного розвитку на регіональному рівні та визначити напрями його реалізації;

- обґрунтувати пропозиції щодо розробки стратегічного плану економічного розвитку регіону на прикладі Черкаської області;

- запропонувати проектний підхід щодо реалізації стратегічного плану та методику оцінки його ефективності.

Об'єктом дослідження є процес стратегічного планування на регіональному рівні, а його предметом - теоретичні положення, методичні і практичні рекомендації щодо забезпечення процесу стратегічного планування економічного розвитку на регіональному рівні.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних явищ; теоретичною базою - положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних і закордонних вчених, присвячені проблемам розробки основ стратегічного планування.

Для реалізації завдань дисертаційного дослідження застосовувались такі методи: діалектичний, абстрактно-логічний і системного аналізу (дозволили здійснювати теоретичне узагальнення і систематизацію основ стратегічного управління, формування висновків), історико-еволюційний (використовувались при вивченні досвіду застосування стратегічного планування); розрахунково-конструктивний, економіко-статистичний, індексний та порівняння (при аналізі стану соціально-економічного розвитку та фінансового планування на регіональному рівні); графічний (для аналізу статистичних та оперативних даних у графічній формі); монографічний; методи експертної оцінки, SWOT-аналіз (при визначенні пріоритетів розвитку); соціологічний (при проведенні опитування у фокусних групах); проектний та метод синтезу (складання стратегічного плану) та інші загальноприйняті методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Полягає у поглибленні науково-методичних положень стратегічного планування економічного розвитку на регіональному рівні та обґрунтуванні методичних і практичних рекомендацій щодо формування стратегічного плану. Проведене автором дослідження дозволило отримати такі наукові результати:

одержано вперше:

- визначення поняття "стратегічне планування економічного розвитку на регіональному рівні" як адаптивний процес, за допомогою якого здійснюється розробка та регулярна корекція стратегічного плану (відповідно до визначених стратегій та пріоритетів), перегляд заходів щодо його реалізації, моніторинг та контроль за ефективністю впровадження, а також суспільна оцінка соціально-економічних змін, що відбуваються в регіоні;

- організаційно-економічний механізм стратегічного планування економічного розвитку на регіональному рівні, який включає: теоретико-методологічні основи стратегічного планування, концептуальні положення стратегічного планування в регіоні та принципи державної регіональної політики; державне регулювання та стратегічне планування економічного розвитку на регіональному рівні; організаційно-економічний, фінансовий та правовий блоки; реалізацію стратегічного плану проектним методом (пріоритет-проект); моніторинг виконання та оцінку ефективності реалізації стратегічного плану;

- методичні підходи до структури та змісту стратегічного плану економічного розвитку регіону як системного документа, який визначає місію та генеральну стратегію, пріоритети та субстратегії, відповідно до яких розробляються плани, програми і проекти; заходи, які забезпечать його виконання, що дозволить цілеспрямовано концентрувати ресурси та чітко розмежовувати зони відповідальності виконавців, створити відповідну систему моніторингу та контролю за виконанням плану;

удосконалено:

- управління фінансовими ресурсами регіону, що включає: систематизацію проблем соціально-економічного розвитку, формування фінансових ресурсів, регулювання бюджетно-фінансових потоків та застосування інноваційних форм і методів фінансової підтримки регіону, яке відрізняється від існуючого системним підходом і дозволить покращити фінансовий та соціально-економічний стан регіону;

- методичний підхід до оцінки ефективності стратегічного планування на регіональному рівні, котру передбачається розглядати як ефективність інноваційно-інвестиційного проекту, яка відображається, з одного боку, показниками національної економічної ефективності, а з іншого - комерційної та бюджетної ефективності, а також проводити оцінку соціально-економічної корисності регіональних проектів за двома складовими: соціальна корисність (у вигляді потоків соціальних благ від проектів) та економічна (у вигляді грошових потоків, створенні нових робочих місць тощо), що дозволить сформувати плановий портфель проектів;

дістало подальшого розвитку:

- принципи прийняття управлінських рішень щодо економічного розвитку

регіону, зокрема застосування SWOT-аналізу, проведення соціологічних досліджень громадської думки, визначення пріоритетів, які дозволяють спланувати економічний розвиток на регіональному рівні в довгостроковій перспективі з урахуванням узгодження цілей всіх суб'єктів господарської діяльності та потреб населення регіону;

- методика формування стратегії економічного розвитку регіону, яка містить сім стадій: попередня оцінка потенціалу регіону; визначення місії та пріоритетів; вибір варіантів функціональних субстратегій; визначення функціональних потенціалів; оцінка варіантів вибору субстратегій розвитку; оцінка ефективності та коригування стратегії;

- поглиблення державної політики економічного розвитку на регіональному рівні, зокрема в частині уточнення розподілу функцій між державними і регіональними органами управління та визначення поля їх спільних дій, застосування принципів стратегічного управління та врахування політичної мотивації, що дозволить приймати виважені управлінські рішення.

Практичне значення одержаних результатів.

Полягає в тому, що теоретичні положення доведено до рівня методичних положень та практичних рекомендацій. Запропоновані в роботі концепція, комплекс механізмів стратегічного планування економічного розвитку регіону дозволяють приймати управлінські рішення в процесі стратегічного планування. Рекомендації дисертаційного дослідження були використані Черкаською ОДА при плануванні соціально-економічного розвитку області (довідка про впровадження № 310/2 від 24.04 2007р.); при розробці "Стратегічної концепції розвитку міста Умані" та проектів Уманської міської ради "Створення та підтримка діяльності агентства міського розвитку" та "Розробка і впровадження інноваційного механізму трансформації системи збору та вивозу сміття", поданих на І Всеукраїнський конкурс проектів і програм розвитку місцевого самоврядування (довідка про впровадження № 135 від 16.12.2004р.); в Уманському державному педагогічному університеті імені П. Тичини при викладанні навчальних дисциплін „Стратегічне управління” та „Державне регулювання економіки” (довідка про впровадження від 05.06 2007р.).

Особистий внесок здобувача.

Положення і рекомендації, що викладені в дисертації і виносяться на захист, розроблені автором особисто шляхом узагальнення та аналізу теоретичного і практичного матеріалу. Висновки і положення дисертації носять самостійний характер. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дослідження.

Положення дисертації доповідалися і отримали позитивний відгук на міжнародних науково-практичних конференціях: "Інвестиції ХХІ століття: регіональні аспекти" (м. Умань, 2000р.); "Оподаткування в промисловому регіоні: теорія, практика і перспективи розвитку" (м. Донецьк, 2005р.); "Стратегічні пріоритети розвитку регіонів у системі економічної політики в Україні" (м. Чернівці, 2001р.); "Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?" (м. Донецьк, 2001р.); "Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання" (м. Луцьк, 2005р.); "Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні" (м. Київ, 2008р.); та на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Регіоналізація економіки і здійснення адміністративної реформи в Україні" (м. Дніпродзержинськ, 2000р.); "Статистична оцінка макро- і мікроекономічних чинників господарської діяльності" (м. Хмельницький, 2005р.).

Публікації за результатами виконаних досліджень.

Основні положення та результати дисертаційної роботи опубліковані автором в 23 наукових працях, у тому числі: чотири колективні монографії, десять статей у наукових фахових виданнях (8 одноосібних) та 6 матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій, який належить особисто автору, становить 11,5 друкованих аркушів.

Обсяг і структура роботи.

Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (212 найменувань). Загальний обсяг дисертації 235 сторінок, у тому числі основного тексту - 196 сторінок. Робота налічує 17 таблиць, 19 рисунків, 7 формул та 12 додатків.

2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі - „Теоретичні основи стратегічного планування економічного розвитку на регіональному рівні” розглядається суть стратегічного планування як інструменту державного регулювання регіонального розвитку; опановано зарубіжний та вітчизняний досвід стратегічного планування, а також узагальнено науково-методичні підходи до формування стратегій економічного розвитку на регіональному рівні.

Для підвищення ефективності регіонального управління в роботі сформульовані основні принципи (відновлення соціального статусу території; закріплення за центральними органами влади тільки тих функцій, що не можуть бути делеговані на місця; визначення поля спільної дії; передача управління державним майном на обласний рівень; надання права місцевій владі використовувати не менше 70% власних доходів) та напрями розподілу повноважень між центральними органами управління держави і регіональними органами на місцях, які враховують внутрішні фактори детермінації ефективності управління на регіональному рівні.

Предметом стратегічного планування в регіональному управлінні є соціально-економічна діяльність територіальної громади, що розглядається в контексті її розвитку та майбутнього стану з позиції підвищення якості життя населення, а також прийняття обґрунтованих рішень з урахуванням об'єктивних законів, закономірностей, принципів і методів. Впровадження стратегічного підходу в управлінні на регіональному рівні дозволить підвищити конкурентоспроможність території.

Стратегічне планування пропонується виділяти як спеціальну інституціональну функцію менеджменту, яка має бути обґрунтованою складовою в системі регіонального управління. Її впровадження слід здійснювати шляхом встановлення певних правил, дій та забезпечення виконання цих правил шляхом введення відповідних норм і санкцій. Інституціоналізація стратегічного планування має виражатися в таких заходах, як зміна організаційної структури управління; розробка нормативно-методичного та аналітично-контрольного забезпечення.

Зарубіжний досвід стратегічного планування на регіональному рівні (зокрема, США, Канаді, Великобританії, Франції, Ірландії, Італії та ін.) свідчить, що воно розглядається як систематичний процес, що використовується громадою для планування свого майбутнього й результатом якого є документ, що веде її до визначених цілей. Важливий не тільки план як продукт, а й сам процес планування як спосіб реалізації суспільних потреб і потенціалу необхідних змін. Накопичений досвід свідчить про відчутний позитивний вплив стратегічних підходів на підвищення результативності управлінської діяльності як центральної, так і регіональної влади шляхом переносу акцентів з внутрішніх факторів до зовнішнього оточення й через краще усвідомлення того, що й для кого повинна робити влада.

В роботі проаналізовано стан стратегічного планування економічного розвитку в Україні. Організаційно-економічний механізм стратегічного планування в регіонах знаходиться в початковій стадії, тому виникає багато питань науково-методичного характеру, які кожного разу потрібно негайно вирішувати, що ускладнює розв'язування стратегічних проблем регіону. Крім того, існуючий вітчизняний досвід стратегічного планування свідчить, що його потенціал використовується ще не повністю, причинами чого є слабкість методологічного забезпечення моделей стратегічного вибору, відсутність відпрацьованої системи технологій, недостатній рівень розвитку стратегічного мислення осіб, що приймають рішення, тощо.

З огляду на існуючі позиції дослідників і практиків щодо ототожнення, з одного боку, понять „стратегія” і „стратегічний план”, а з іншого - їх невиправданої „автономізації”, слід погодитись з визначенням стратегії як узагальненої моделі майбутнього стану регіону та планових дій щодо його досягнення, яка містить як концептуальну складову (визначає ключові напрями розвитку, основні цільові орієнтири й пріоритети), так і детерміновану (встановлює конкретні засоби досягнення стратегічних цілей, оформлені в проекти). В свою чергу, на нашу думку, стратегічний план має бути: інструментом встановлення, документального оформлення та впровадження в повсякденну діяльність "стратегічного набору"; визначеним за терміном дії та витратами; зорієнтованим у майбутнє; гнучким, що реагує на зміни в середовищі; чітким, прозорим; прийнятним для виконання.

В сучасній теорії стратегічного управління пропонується значний набір різних стратегій, який зумовлений стратегічними цілями, багатоваріантністю умов та засобів їх досягнення. Вибір певних стратегій залежить, в першу чергу, від вихідної мотивації життєдіяльності суб'єктів регіону, яка може зазнавати змін, уточнень та деталізації в майбутньому.

Запропонований в роботі механізм формування стратегії економічного розвитку регіону містить сім основних стадій: попереднє визначення стратегічного потенціалу регіону; вибір місії та пріоритетів; вибір варіантів генеральних стратегій; визначення потенціалу регіону; оцінка варіантів і вибір стратегії; оцінка ефективності стратегії та коригування стратегії.

Визначення стратегічного потенціалу регіону починається з прогнозно-аналітичного дослідження регіону, яке передбачає вибір варіантів прогнозування обсягу виробництва суспільного продукту і попереднє визначення стратегічного потенціалу з урахуванням обмежень, встановлених за результатами оцінки факторів зовнішнього середовища та внутрішнього середовища регіону. Визначення місії та стратегічних цілей, які розподіляються на маркетингові, виробничі, інвестиційні, фінансово-економічні, організаційні та соціальні, повинні вимірюватись кількісними показниками. Регіон повинен мати стільки функціональних стратегій, скільки у нього основних напрямів діяльності. Кожна функціональна стратегія має містити цілі, умови й основні напрями діяльності певного підприємства; порядок, послідовність розв'язання завдань, заходи, необхідні для досягнення поставлених цілей.

Застосування стратегій сприятиме формуванню оптимальної високоефективної структури економіки регіону для забезпечення стійкого розвитку на основі виробничого, інвестиційного, інноваційного, природно-ресурсного потенціалу та здатності використання переваг та можливостей геополітичного становища регіонів.

У другому розділі "Оцінка складових процесу стратегічного планування економічного розвитку на регіональному рівні” розглядаються економічні аспекти стратегічного планування, фінансове планування і планування соціально-економічного розвитку на регіональному рівні та методико-правове забезпечення процесу стратегічного планування.

Головною метою економічної політики на регіональному рівні є вирівнювання економічних потенціалів та умов життя на різних підлеглих територіях. Вона повинна мати чіткий механізм реалізації, складовими якого є програми та стратегічні плани, відповідні бюджетні фонди та спеціальні адміністративні органи, що їх реалізують на місцях. В роботі запропонована послідовність створення концепції такої політики, яка дасть змогу використати, зокрема, такий важливий резерв економічного росту, яким є підприємництво. Формування системи пріоритетних напрямів розвитку підприємництва повинно базуватися на системному підході, який би враховував не лише інтереси держави, але й інтереси окремої території. Пріоритетним напрямом на найближчі роки в розвитку підприємництва повинен стати інноваційний.

Обґрунтовано використання підходу до формування об'єктів державної та комунальної власності, що зумовлює утворення фінансової та матеріальної бази регіону. Кошти від приватизації даних об'єктів повинні спрямовуватись до бюджетів розвитку. В роботі запропоновано створити гнучкий механізм вартісної оцінки земель. Головним інструментом в економічному управлінні регіоном повинна стати карта споживчої вартості землі, яка має бути основою визначення стратегії формування відносин між державою, регіоном, землекористувачами та землевласниками.

Виходячи з ресурсної концепції регіону, під регіональними фінансами слід розуміти: бюджетні та позабюджетні кошти; кошти юридичних осіб; кошти фізичних осіб. Динаміка і структура доходів місцевих бюджетів України в 2004-2007 рр. (табл. 1) свідчить, що загальна сума доходів (без офіційних трансфертів) збільшилася на 35564,1 млн. грн., а основу місцевих бюджетів становлять податкові надходження, серед яких головним є податок з доходів фізичних осіб та податок на прибуток підприємств. Основу податкових надходжень місцевих бюджетів у 2004 - 2007 рр. становили прибутковий податок з доходів фізичних осіб та плата за землю.

Таблиця 1 Динаміка та структура доходів (без офіційних трансфертів) місцевих бюджетів в 2004-2007 рр.

Вид надходжень	2004	2005	2006	2007
	факт. млн. грн.	питома вага, %	факт. млн. грн.	питома вага, %	факт. млн. грн.	питома вага, %	факт. млн. грн.	питома вага, %
Всього доходів	22784,9	100	30316,2	100	39865,5	100	58349,0	100
Податкові надходження	18308,1	80,4	23588,8	77,8	30931,6	77,6	44593,4	76,4
Неподаткові надходження	2190,5	9,6	3541,7	11,7	4795,7	12,0	6441,3	11,1
Інші надходження	2286,3	10	3185,7	10,5	4138,2	10,4	7314,3	12,5

Джерело: розраховано автором за даними Держкомстату України

Формування системи міжрівневих фінансово-економічних відносин повинно будуватись на об'єктивних оцінках фінансового потенціалу територіальних утворень, які отримують дотації і трансферти, та комплексному аналізі фінансово-економічних відносин. Конкретні пропозиції автора в цьому напряму відображено.

В умовах нестачі власних коштів найгострішою проблемою для економічного розвитку на регіональному рівні є залучення інвестицій. Тому головною метою регіональних органів влади є створення умов для маневру власними інвестиційними ресурсами і залучення вітчизняних та іноземних інвестицій. При цьому повинен дотримуватись принцип - обмежені інвестиційні ресурси використовуються там, де забезпечується життєдіяльність регіону. В роботі запропонована схема поетапної реалізації інвестиційної політики на регіональному рівні.

Комплексний соціально-економічний розвиток на регіональному рівні - це багаторівневий процес, який використовує практично весь спектр інструментів регіональної економічної політики, об'єктом якої повинна виступати інтегрована соціально-економічна система, що охоплює усі сфери життєдіяльності людини та території.

З усім комплексом перетворень, що сприяють економічному зростанню регіону, має бути органічно пов'язане регулювання ринку праці. Відтворення та ефективне використання трудових ресурсів є одним з найважливіших напрямів реалізації регіональної економічної політики. Важливим показником суспільного добробуту є рівень оплати праці. Для успішного розвитку соціальної сфери потрібне відповідне фінансове забезпечення. В Україні досить гострою є проблема реформування фінансового забезпечення соціальної сфери, що пов'язано з установленням не лише необхідного рівня її фінансування, але й впливу на суспільство.

Для оцінки соціально-економічного розвитку регіону запропоновано визначати систему критеріїв та показників, що їх вимірюють, а також дослідити зовнішні і внутрішні чинники, які впливають на розвиток суб'єкта, зокрема: низький рівень соціального розвитку; порушення відтворювальної функції; відсутність фінансової бази та організаційно-економічного механізму адекватних новим умовам ринкової економіки.

З метою визначення пріоритетів і головних завдань щодо довгострокових перспектив у реалізації державної регіональної політики затверджено Державну Стратегію регіонального розвитку на період до 2015 року, якою передбачено розроблення та подання на розгляд відповідним органам місцевого самоврядування регіональних Стратегій розвитку на період до 2015 року, щорічне планування заходів з реалізації та звітування виконавців про стан її реалізації. Процедура розробки регіональної Стратегії, на думку автора, має ряд недоліків і невизначених моментів, тому її удосконалення пропонуємо здійснювати за такими напрямами: інституціоналізація процесу розробки Стратегії та узгодження її зі стратегіями територіальних утворень регіону; розробка та забезпечення Стратегії науково-методичними і практичними матеріалами; широке залучення представників суб'єктів регіону і громадськості до обговорення Стратегії; створення механізмів моніторингу та коригування Стратегії в залежності від зміни зовнішнього і внутрішнього середовища.

Оскільки основою для розробки стратегічного плану регіону є показники

Програми економічного і соціального розвитку області на певний рік (далі Програма), то в роботі було розглянуто "Програму економічного і соціального розвитку Черкаської області на 2008 рік", яка розроблена Головним управлінням економіки спільно з іншими структурними підрозділами облдержадміністрації, територіальних органів виконавчої влади відповідно до Законів України. У Програмі максимально враховані напрями та пріоритети розвитку держави, які викладено у проектах Державної програми соціально-економічного розвитку на 2008 р. та Стратегії регіонального розвитку України до 2015 року. Основні показники економічного і соціального розвитку, завдання містам і районам відповідають параметрам державних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку на цей період та розроблені на основі аналізу існуючого стану, завдань цільових програм тощо.

Для визначення пріоритетів розвитку регіону та реалізації стратегічних цілей пропонується організаційно-економічний механізм стратегічного планування економічного розвитку на регіональному рівні (рис. 2).

У третьому розділі „Механізм розробки і реалізації стратегічних планів економічного розвитку проектним методом” розроблено пропозиції щодо складання стратегічного плану економічного розвитку на регіональному рівні та проектний підхід до реалізації стратегічного плану, а також питання ефективності стратегічного планування економічного розвитку регіону.

Методику розробки стратегічного плану економічного розвитку регіону запропоновано у вигляді "Стратегічного плану економічного розвитку Черкаської області", який має наступну структуру: вступ; текст ухвали/рішення обласної ради щодо процесу стратегічного планування; звернення регіональної влади до громади; описово-аналітична частина; бачення майбутнього; місія регіону; SWOT - аналіз; перелік стратегічних пріоритетів (цілі та завдання); поетапні плани; проведення моніторингу та підготовки звітності під час реалізації стратегічного плану.

Особливої актуальності набув проектний підхід до стратегічного планування, який передбачає застосування проектів як особливої форми планування для реалізації встановлених пріоритетів (концепція „пріоритет - проект”) та розподілу ресурсів. Проект чітко структурує загальний безперервний стратегічний план, виділяючи в ньому дискретні частини, кожна з яких пов'язана з досягненням визначених цілей відповідно до конкретного пріоритету, необхідних ресурсів та строків виконання, що дозволяє концентрувати ресурси, ясно окреслити зони відповідальності виконавців та менеджерів, побудувати „прозору” систему моніторингу й контролю виконавця плану, орієнтовану на отримання кінцевого результату.

В роботі наведена реалізація двох проектів: „Створення та підтримка діяльності Агентства міського розвитку” (П1) та „Розробка і впровадження інноваційного механізму трансформації системи збору та вивозу сміття в секторах приватної забудови” (П2). Обидва проекти стали переможцями в 2003 році у Всеукраїнському конкурсі проектів і програм розвитку місцевого самоврядування, призовий фонд даних проектів склав 1 млн. грн., який можна розглядати як прямі інвестиції в розвиток регіону.

Запропоновано у загальному підході ефективність стратегічного планування на регіональному рівні розглядати як ефективність інноваційно-інвестиційного проекту. Технологія оцінки соціально-економічного ефекту від реалізації проектів здійснюється за двома складовими: соціальний ефект у вигляді потоків соціальних благ та економічний у вигляді грошових потоків.

Для оцінки економічної ефективності інноваційного проекту П2 був використаний метод визначення терміну окупності інвестицій (табл. 2), з розрахунків можна зробити висновок, що проект має термін погашення чотири роки і прийнятний для впровадження.

Таблиця 2 Оцінка ефективності інноваційного проекту П2 по критерію дисконтованого терміну окупності інвестицій

Рік	Грошовий потік, грн.	Дисконтований множник при r=14%	Дисконтований грошовий потік, грн.	Кумулятивне відшкодування інвестиції для дисконтованого грошового потоку, грн.
0	-829525	1,000	-829525	-829525
1	108000	0,877	94737	-734788
2	266400	0769	204923	-529865
3	446400	0,675	301320	-228545
4	504000	0,592	298368	69823

Джерело: розраховано автором

При реалізації проектів, пов'язаних з виробництвом чистих суспільних благ, головною стає оцінка соціального ефекту проекту, який пропонуємо визначати за допомогою матриці оцінки соціальної корисності проекту на основі експертних оцінок. Узагальнений соціально-економічний ефект від проектів визначається з урахуванням соціального коефіцієнта гостроти проблеми, який враховує економічний внесок проекту у вирішення проблем.

Результат, отриманий на підставі формально-логічних підходів до обґрунтування рішення стосовно "найкращого" проекту не треба розглядати як остаточний. Головним є системна ідеологія планових дій, яка акцентує фактори і критерії, котрі повинні бути взяті до уваги та послідовність мислення при обмірковуванні рішення. Дуже важливим при прийнятті остаточного рішення є "опорний" варіант рішень, навколо якого може чинитися дискусія. стратегічний планування регіональний економічний

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота спрямована на розв'язання актуальної задачі - створення теоретико-методичних основ та практичних рекомендацій щодо комплексного підходу до процесу стратегічного планування економічного розвитку на регіональному рівні. Основні висновки та результати, які отримано в ході дослідження, полягають в наступному:

1. Регіон як територіальна громада з його інституційними, техніко- технологічними, захисними, культурно-освітніми, комунальними, комунікаційними та іншими засобами життєзабезпечення разом з центрами управління має ряд особливостей в управлінні, а саме: подвійна природа територіальної громади як суб'єкта-об'єкта управління; наявність колективного суб'єкта управління - територіальної громади; презентація в представницькому органі управління широкого поля різноманітних інтересів, що вимагає застосування спеціальних підходів і системних технологій до визначення пріоритетів діяльності органу регіонального управління; існування особливостей у взаємодії органу регіонального управління з середовищем його діяльності. Враховуючи основні положення економічної теорії та принципи державного управління на регіональному рівні, а також умови ринкових реформ та інституційних перетворень щодо економічного розвитку регіонів, необхідне найскоріше впровадження стратегічно виваженої державної політики на принципах сучасного менеджменту і - як наслідок - реалізація у суспільному управлінні методології стратегічного планування, яка відповідає суті та складності задач, що стоять перед регіонами.

2. Поняття "стратегічне планування економічного розвитку на регіональному рівні" пропонуємо визначати як адаптивний процес, за допомогою якого здійснюється розробка та регулярна корекція стратегічного плану відповідно до визначених стратегій та пріоритетів; перегляд заходів щодо його реалізації; моніторинг та контроль за ефективністю його впровадження, а також суспільна оцінка соціально-економічних змін, що відбуваються в регіоні. Стратегічний план - це системний документ оформлення та впровадження в повсякденну діяльність "стратегічного набору" регіону, відповідно до якого розробляються плани, програми і проекти; фіксуються дії для забезпечення його виконання, що дозволить цілеспрямовано концентрувати ресурси та розмежовувати зони відповідальності; створюється відповідна система моніторингу та контролю за виконанням плану.

3. Регіональні аспекти державного управління дозволили сформулювати основні напрями розподілу повноважень між центральними органами державної влади і органами управління на регіональному рівні, а саме: надання територіальному утворенню статусу основного об'єкта управління економічним та соціальним розвитком на регіональному рівні; прийняття правових основ економічної політики на регіональному рівні, які закріплюють за центральними органами влади тільки ті функції, що не можуть бути делеговані в регіони; визначення поля спільної дії, з якого центральна влада приймає основні положення, а регіональна влада розробляє свої правові акти; передача управління державним майном на регіональний рівень.

4. Дослідження досвіду стратегічного планування в багатьох країнах показало, що важливими умовами його успішного впровадження є: інституціоналізація даного процесу, адаптування до конкретного регіону та співпраця з громадськістю, а вітчизняний досвід свідчить, що його значний потенціал використовується ще не повністю, причинами цього є: слабкість методичного забезпечення вибору стратегій, відсутність відпрацьованої системи технології складання стратегічного плану, недостатній рівень розвитку стратегічного мислення керівників та персоналу.

5. Запровадження технології стратегічного планування створює підстави для удосконалення управління фінансовими ресурсами регіону, тобто його взаємоузгодження з бюджетним процесом і переходу на програмно-цільову основу розподілу регіональних ресурсів. Для переорієнтування системи формування і виконання місцевих бюджетів пропонується: вдосконалити правовий механізм у бюджетних відносинах, який би зміцнив доходну базу місцевих бюджетів; забезпечити стабільність і передбачуваність потоку коштів, які отримують місцеві бюджети; удосконалити формульний підхід при розрахунках показників доходної і видаткової частини бюджету; звільнити місцеві бюджети від тягаря фінансування програм соціального захисту, що ухвалюються і контролюються центром; забезпечити простоту й об'єктивність отримання трансфертів; реформувати податкову систему.

6. Ключовими факторами для прийняття управлінського рішення щодо вибору (із альтернативних варіантів) регіональної стратегії є рівень та особливості функціонування регіону, його позиція в державному рейтингу та потенційні можливості. Формування стратегії економічного розвитку регіону має містити сім стадій: попередня оцінка потенціалу регіону; визначення місії та пріоритетів; вибір варіантів функціональних субстратегій; визначення функціональних потенціалів; оцінка варіантів вибору субстратегій розвитку; оцінка ефективності та коригування стратегії. Для цього пропонується застосувати SWOT-аналіз - для визначення пріоритетів розвитку та проведення соціологічних досліджень - для вивчення громадської думки, що дозволить спланувати економічний розвиток на регіональному рівні в довгостроковій перспективі з урахуванням узгодження цілей всіх суб'єктів господарської діяльності та потреб населення регіону.

7. Організаційно-економічний механізм розробки стратегічного плану економічного розвитку на регіональному рівні пропонуємо у вигляді схеми, яка включає: теоретико-методологічні основи та концептуальні положення стратегічного планування на регіональному рівні, а також принципи державної регіональної політики; державне регулювання стратегічного розвитку регіонів; стратегічне планування економічного розвитку на регіональному рівні; організаційно-економічний, фінансовий та правовий блоки; реалізацію стратегічного плану проектним методом; моніторинг та оцінку ефективності реалізації стратегічного плану.

8. Ефективність стратегічного планування на регіональному рівні пропонуємо розглядати як ефективність інноваційно-інвестиційного проекту, яка відображається з одного боку показниками національної економічної ефективності, а з іншого - комерційної та бюджетної ефективності. Крім того, важливо проводити оцінку соціально-економічної корисності регіональний проектів за двома складовими: соціальна корисність (у вигляді потоків соціальних благ від проектів) та економічна (як грошових потоків, створенні нових робочих місць тощо).

9. Реалізація методології стратегічного планування на регіональному рівні була впроваджена в Стратегічному плані економічного розвитку Черкаської області, який став системним документом, що визначає об'єктивні можливості розвитку її економіки через визначені пріоритетні напрями, а саме: АПК і харчова промисловість, інноваційний бізнес та туристична індустрія. Для кожного з яких було проведено SWOT-аналіз та визначено субстратегії розвитку і завдання щодо їх реалізації.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Публікації в монографіях та наукових фахових виданнях

1. Жаворонков В.О. Методологічні підходи до розробки регіональних стратегічних планів проектним методом / В.О. Жаворонков // Тенденції і пропорції розвитку України [монографія / за ред. В.Ф. Беседіна].- К.: НДЕІ, 2005.- С. 385-390.

2. Жаворонков В.О. Визначення потенціалу розвитку для впровадження стратегічного планування на місцевому рівні / В.О. Жаворонков // Ринкова трансформація економіки України: проблеми регулювання [монографія / за ред. В.Ф. Беседіна, А.С. Музиченка]. - К.: НДЕІ, 2005. - С.528-534.

3. Жаворонков В.О. Досвід стратегічного планування на місцевому рівні / В.О. Жаворонков // Економіка України: соціальні аспекти інноваційної моделі розвитку [монографія / за ред. В.Ф. Беседіна, А.С. Музиченка]. - К.: НДЕІ, 2007. - С. 350-355.

4. Жаворонков В.О. Види стратегій в стратегічному управлінні корпорацією / В.О. Жаворонков // Корпоративне управління в Україні [монографія / за ред. В.І. Щелкунова, Г.В. Жаворонкової]. - К.: Наукова думка, 2008. - С. 98-113.

5. Жаворонков В.О. Стратегічне планування розвитку регіонів як засіб залучення інвестицій / В.О. Жаворонков, С.А. Марков, Р.Б. Кримковський // Стратегічні пріоритети розвитку регіонів у системі економічної політики в Україні / Науковий вісник. - Вип.2. - Чернівці, 2001. - С. 240-243. (Особистий внесок автора: розробка стратегічного плану міста Умані).

6. Жаворонков В.О. Вільні економічні зони та території пріоритетного розвитку: досягнення та перспективи в Україні / В.О. Жаворонков // Финансы, учёт, банки: Сб.науч. трудов. - Донецк: ДонНУ, 2001. - С. 75-79.

7. Жаворонков В.О. Інвестиційна політика органів місцевого самоврядування на прикладі малих міст України / В.О. Жаворонков, С.А. Марков // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць. - Вип.13. - К., 2001. - С. 177-181. (Особистий внесок автора: інвестиційна політика міста Умані).

8. Жаворонков В.О. Аспекти державного регулювання економіки в регіоні / В.О. Жаворонков // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць. - Вип.17. - Ч.2. - К.: НДЕІ, 2002. - С.128-132.

9. Жаворонков В.О. Напрями довгострокової політики управління економічним потенціалом регіону / В.О. Жаворонков // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць. - Вип.8. - К.: НДЕІ, 2004. - С.60-62.

10. Жаворонков В.О. Аспекти ефективності стратегічного планування на місцевому рівні / В.О. Жаворонков // Вісник Хмельницького національного університету: Наук. Журнал. Економічні науки.-2005. -№4.-Ч.2.Т.3.-С.203-205.

11. Жаворонков В.О. Інноваційне підприємництво в місцевому самоврядуванні як пріоритетний напрям стратегічного планування / В.О. Жаворонков // Управління розвитком: зб. наук. статей. - Харків: ХНЕУ, 2005. - №3. - С. 21-22.

12. Жаворонков В.О. Бюджетне планування на місцевому рівні / В.О. Жаворонков // Теорії мікро-макроекономіки: зб. наук. праць. - Вип. 23.- К.: АМУ, 2006. - С.17-22.

13. Жаворонков В.О. Організаційно-економічний механізм розробки стратегічного плану економічного розвитку на регіональному рівні / В.О. Жаворонков // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць. - Вип.6 (85). -К.: НДЕІ, 2008. - С. 127-131.

14. Жаворонков В.О. Оцінка корисності інноваційних проектів як складова ефективності стратегічного планування економічного розвитку регіону / В.О. Жаворонков // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: зб. наук. праць. - Вип. 18. - К.: НАУ, 2008. - С. 35-41.

В інших виданнях:

15. Жаворонков В. Стратегічне управління в місцевому самоврядуванні / В.О. Жаворонков // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України/ за загл. ред В.І. Лугового, В.М. Князєва, 2000. - Вип.2. - Ч.1. - С. 74-77.

16. Жаворонков В.О. Інформаційне забезпечення громади як нова послуга органів місцевого самоврядування / В.О. Жаворонков, Г.В. Жаворонкова // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДРІДУ, 2002. Вип.2(8). - С. 175-182. (Особистий внесок автора: створення інформаційно-консультаційного центру).

17. Жаворонков В.О. Становлення регіональної статистики України для планування регіональних соціально-економічних процесів / В.О. Жаворонков // Статистична оцінка макро- і мікроекономічних чинників господарської діяльності: зб. наук. праць. -Хмельницький: ХУУП, 2005. - С. 65-69.

18. Жаворонков В.О. Стратегічне планування в управлінні містом / В.О. Жаворонков // Регіоналізація економіки і здійснення адміністративної реформи в Україні: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. - Дніпродзержинськ, 2000.-Ч.2. - С.94-96.

19. Жаворонков В.О. Досвід фінансової незалежності органів місцевого самоврядування в країнах-членах Ради Європи / В.О. Жаворонков // Інвестиції в ХХІ століття: регіональні аспекти: зб. допов. Міжн. наук.-практ. конф. - К.: Науковий світ, 2000. - С. 59-60.

20. Жаворонков В.О. Стратегічне планування в управлінні регіоном / В.О. Жаворонков, Г.В. Жаворонкова, С.А. Марков // Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?: матер. Міжн. наук.-практ. конф. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2001. - С. 142-145. (Особистий внесок автора: принципи маркетингового стратегічного планування).

21. Жаворонков В.О. Фінансово-економічні важелі планування регіональних соціально-економічних процесів / В.О. Жаворонков // Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання: матер. Міжн. наук.-практ. конф. - Луцьк: РВВ "Вежа", 2005. - С. 641-642.

22. Жаворонков В.О. Вплив податкової політики держави на фінансове забезпечення стратегічного планування на місцевому рівні / В.О. Жаворонков // Оподаткування у промисловому регіоні: теорія, практика та перспективи розвитку: матер. V Міжн. наук.-практ. конф. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. - С. 324-327.

23. Жаворонков В.О. Державне регулювання інноваційної діяльності в Україні / В.О. Жаворонков // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні: матер. Міжн. наук.-практ. конф. - Ч.1. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - С. 198-200.

АНОТАЦІЇ

Жаворонков В.О. Стратегічне планування економічного розвитку на регіональному рівні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України. - Київ, 2009.

У дисертації досліджуються теоретико-методичні основи та практичні рекомендації щодо процесу стратегічного планування економічного розвитку на регіональному рівні. Запропоновано методичний підхід розробки та механізм реалізації стратегічного плану.

Розроблено організаційно-економічний механізм процесу стратегічного планування економічного розвитку на регіональному рівні проектним методом з врахуванням потенціалу розвитку, а саме: застосування проектів як особливої форми планування для реалізації встановлених пріоритетів, які розглядаються як базова одиниця плану та розподілу ресурсів. Обґрунтовано необхідність впровадження нових принципів при прийнятті стратегічних рішень, які базуються на результатах SWOT- аналізу, що дозволяють спланувати економічний розвиток регіону з урахуванням потреб і цілей функціонування всіх суб'єктів господарської діяльності та суспільних потреб громадян, які мешкають в його межах.

Ключові слова: регіон, стратегічне планування, стратегічний план, економічний розвиток, проектний підхід, організаційно-економічний механізм, інноваційний проект.

Жаворонков В.А. Стратегическое планирование экономического развития на региональном уровне. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики Украины, Киев, 2009.

В диссертации раccматриваются теоретические основы и разрабатываются методические и практические рекомендации процесса стратегического планирования экономического развития на региональном уровне.

Анализируется сущность стратегического планирования как важного инструмента государственного управления экономического развития, роль местных органов государственного управления с позиции повышения их действенности; отличие стратегического и текущего управления; общие требования к содержанию и структуре стратегического плана; виды стратегий и принципы стратегического планирования. Автором предложены основные направления и принципы разделения полномочий между центральными и региональными органами управления.

Сделан вывод, что сегодня не существует единого подхода к определению влияния внешней среды региона, которая могла бы успешно объединить экономические, социальные, политические и технологические воздействия на территорию. Основная цель стратегического планирования - создание организационной структуры региона таким образом, чтобы эффективно объединить производство, обеспечить удовлетворение нужд потребителей и получение финансовых ресурсов для его развития.

Исследованы методы и способы стратегического планирования экономического развития, предложена последовательность разработки концепции региональной политики, в которой предлагается использовать в качестве дополнительного источника экономического развития - инновационное предпринимательство.

Подчеркнуто, что экономические успехи на региональном уровне могут быть обеспечены только в случае применения региональными органами преимущественно финансово-экономических методов управления, даже при условии несовершенного экономического механизма. Формирование гибкой и результативной системы межуровневых финансово-экономических отношений должно опираться на объективные оценки финансового потенциала региона.

Разработано методические положения создания и практической реализации стратегического плана экономического развития. Предложен организационно-экономический механизм процесса стратегического планирования экономического развития на региональном уровне проектным методом с учетом потенциала развития, а именно: использование проектов как особенной формы планирования для реализации и установки приоритетов (концепция „приоритет-проект”), который рассматривается как базовая первичная единица плана и распределения ресурсов. Проектный подход четко структурирует общий непрерывный стратегический план экономического развития, выделяя в нем дискретные части, каждая из которых связана с достижением четко определенных целей в соответствии с конкретным приоритетом, необходимыми ресурсами и сроками. Это позволяет целенаправленно концентрировать ресурсы, четко распределять зоны ответственности исполнителей и менеджеров, создавать систему мониторинга и контроля за исполнением плана.

...