Управління розвитком малого бізнесу регіону (на матеріалах Закарпатської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ МАЛОГО БІЗНЕСУ РЕГІОНУ

(на матеріалах Закарпатської області)

Спеціальність 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

КАМПО ГЕОРГІНА МИХАЙЛІВНА

Ужгород - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі фінансів ДВНЗ „Ужгородський національний університет” МОН України

Науковий керівник: доктор історичних наук,

кандидат економічних наук, професор

Мешко Іван Михайлович,

ДВНЗ „Ужгородський національний університет”

МОН України, професор кафедри фінансів

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Кузьмін Олег Євгенович,

Інститут економіки і менеджменту Національного університету „Львівська політехніка” МОН України,

завідувач кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва

кандидат економічних наук

Голубка Олександра Яношівна,

Мукачівський державний університет МОН України,

доцент кафедри маркетингу

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Малий бізнес - найдемократичніший суспільний інститут, завдяки якому мільйони людей реально беруть участь в економічному житті власної країни. Саме через його розвиток утворюється та забезпечується середній клас, укріплюється конкурентне середовище, створюються нові робочі місця. Зважаючи на значну соціальну роль малого бізнесу у здійсненні економічних реформ на шляху до соціально-орієнтованої ринкової економіки та його чутливість до несприятливого зовнішнього середовища, необхідним є створення такої системи управління розвитком малого бізнесу, яка б дозволила максимально вирішувати проблеми, з якими стикаються підприємці України і стимулювала б малий бізнес до саморозвитку.

Для регіонів країни, які не володіють значним промисловим потенціалом саме розвиток малого бізнесу може сприяти економічному зростанню та вирішенню соціальних проблем. Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень при розробці регіональних програм соціально-економічного розвитку необхідно вдосконалення науково-методичного забезпечення управління розвитком малого бізнесу на регіональному та місцевому рівнях.

Аналіз стану наукової розробки даної проблеми у вітчизняній літературі доводить, що українськими вченими створено підґрунтя для її подальшого вивчення. Вагомий внесок у дослідження малого підприємництва, його розвитку, розміщення і територіальної організації зробили С.Аржевітін, О.Бухвальд, А.Віленський, З.Варналій, Л.І Воротіна, В.Геєць, В.Герасимчук, А.Дадашев, Б.Данилишин, М.Долішній, М.Єрмоленко, М.Журавльова, І.Комарницький, М.Козоріз, С.Ксьондз, О.Кужель, О.Кузьмін, І.Лукінов, А.Мельник, І.Михасюк, В.Мікловда, О.Нижник, В.Парсяк, М.Пітюлич, С.Реверчук, С.Слава, М.Тимчук, І.Тирпак, В.Черняк, Л.Чернюк, М.Чумаченко, А.Чухно та інші.

Загальним та спеціальним підходам і принципам в організації державного управління, формуванні державно-управлінських рішень, у тому числі й у сфері управління розвитком малого підприємництва в Україні, присвячені праці В.Бакуменка, Г.Губерної, А.Дєгтяря, С.Майбороди, О.Мордвінова, П.Надолішнього, В.Олуйко, В.Рижих, С.Серьогіна, Ю.Шарова, Л.Шкляра та інших.

Проте проблема формування ефективної системи управління розвитком малого бізнесу на державному і регіональному рівнях потребує подальшого дослідження. Зокрема, відсутні єдине визначення та єдиний підхід до трактування поняття „малий бізнес”, досі не розроблено методику оцінки рівня розвитку малого бізнесу на регіональному рівні. Назріла необхідність цілісної системи державного управління сталим розвитком малого бізнесу, при цьому особливо важливим є перенесення значної частини повноважень та відповідальності на регіональний та місцевий рівні управління. Тому дослідження сутності, структури, завдань системи управління розвитком малого бізнесу в Україні, особливо на регіональному рівні, є актуальним, відповідає запитам теорії і практики регіонального управління.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт економічного факультету ДВНЗ „Ужгородський національний університет” - „Структурна політика і регіональні пріоритети розвитку Закарпатської області в умовах економічної трансформації” (номер державної реєстрації 0105U004082).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретико-методологічних і практичних засад управління розвитком малого бізнесу в регіоні та визначення його пріоритетних напрямів у сучасних умовах.

Для досягнення даної мети було поставлено і вирішено наступні завдання:

- дослідити еволюцію поглядів та уточнити сутність понять „підприємництво” та „малий бізнес”;

- провести аналіз основних функцій державного управління, спрямованих на розробку державної політики підтримки і стимулювання розвитку малого бізнесу;

- визначити сутність та обґрунтувати функції регіонального управління розвитком малого бізнесу;

- дослідити сучасний стан розвитку малого бізнесу в Закарпатській області;

- оцінити систему управління розвитком малого бізнесу в Закарпатській області;

- розробити і запропонувати органам виконавчої влади та місцевого самоврядування рекомендації для оцінки зовнішнього середовища функціонування малого бізнесу в регіоні;

- розробити пропозиції щодо вдосконалення регіональної політики сприяння розвитку малого бізнесу;

- розробити підходи до комплексної оцінки розвитку малого бізнесу в регіоні.

Об'єктом дослідження є система управління розвитком малого бізнесу на регіональному рівні.

Предмет дослідження - теоретичні та прикладні аспекти управління розвитком малого бізнесу регіону в умовах економічної трансформації.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, теорії державного регулювання економіки та інституціональної теорії, теорії менеджменту.

Для досягнення поставленої мети застосовувались наступні методи: метод логічного узагальнення застосовано для теоретичного обґрунтування поставлених задач та уточнення ключових понять дисертаційного дослідження. Історико-логічний метод використано для визначення сутності підприємництва. За допомогою методів аналізу і синтезу узагальнено теоретичні основи управління розвитком малого бізнесу на державному та регіональному рівні. Методи системного підходу застосовувались при розкритті соціально-економічної природи малого бізнесу як об'єкту державного управління; абстрактно-логічний метод - для визначення поняття управління розвитком малого бізнесу. В процесі аналізу тенденцій розвитку малого бізнесу використовувалися методи статистичного аналізу, метод експертних оцінок - для виявлення проблем розвитку малого бізнесу в регіоні, метод соціологічних опитувань - для дослідження зовнішнього середовища функціонування малого бізнесу у Закарпатській області, метод багатовимірного аналізу - для розрахунку регіонального індексу розвитку малого бізнесу в розрізі міст і районів Закарпатської області.

Інформаційною базою підготовки дисертації слугували статистичні дані щодо розвитку малого бізнесу в Україні та Закарпатській області, інформація Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Наукова новизна дослідження полягає в розробці наукових положень та методичних підходів, спрямованих на активізацію розвитку малого бізнесу шляхом удосконалення управління цим процесом на регіональному рівні.

Результати дисертаційного дослідження містять такі елементи новизни:

Вперше:

- розроблено підходи до формування регіонального індексу розвитку малого бізнесу на основі комплексної оцінки територіальних особливостей розвитку малого бізнесу регіону, що дозволяє визначати рейтинг кожного міста і району в регіоні як за загальним рівнем розвитку малого бізнесу, так і за окремими його складовими.

удосконалено:

- систему розподілу повноважень у сфері управління розвитком малого бізнесу між трьома рівнями управління: загальнодержавним, регіональним та місцевим;

- інструментарій досліджень інституційних та структурно-організаційних аспектів розвитку малого бізнесу на основі розробленого комплексного підходу до аналізу зовнішнього середовища функціонування малого бізнесу на регіональному рівні.

отримало подальший розвиток:

- наукове трактування малого бізнесу як важливого структуроутворюючого елементу ринкової економіки та системного об'єкту державного управління.

Практичне значення проведеного дослідження полягає в розробці теоретичного і методичного забезпечення процесу управління розвитком малого бізнесу в регіоні, визначенні пріоритетних напрямів реалізації відповідної регіональної політики. Висновки та пропозиції можуть бути використані при розробці регіональних і місцевих програм підтримки малого підприємництва.

Наукові розробки автора використовуються Закарпатською обласною державною адміністрацією в процесі управління розвитком малого бізнесу регіону (довідка № 06-20/1038 від 12.05.2008), у діяльності управління економіки виконавчого комітету Мукачівської міської ради (довідка № 405/01-8 від 17.04.2008), в роботі Уповноваженої з питань захисту прав підприємців у Закарпатській області (довідка №34 від 27.05.2008р.) та при викладанні навчальних дисциплін на кафедрі фінансів та кафедрі економіки, менеджменту та маркетингу ДВНЗ „Ужгородський національний університет” (довідка № 01-10/1084 від 1.06.2008р.).

Особистий внесок автора. Результати дослідження, викладені в дисертації, отримані автором особисто. В роботі використані лише ті здобутки, які є особистим доробком автора.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні положення дисертаційної роботи оприлюднені на конференціях: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „ДНІ НАУКИ - `2006” (м. Дніпропетровськ, 2006р.), міжнародній науково-практичній конференції „Современные направления теоретических и прикладных исследований `2008” (Одеса, 2008р.), міжнародній науково-теоретичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (Тернопіль, 2008р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць у фахових наукових виданнях (наукові статті, тези доповідей) загальним обсягом 3,9 д.а., з яких особисто автору належить 3,7 д.а.

Структура роботи визначена завданнями і логікою здійсненого дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 199 сторінок комп'ютерного тексту. Дисертація містить 12 рисунків, 12 таблиць, 6 додатків. Список використаних літературних джерел нараховує 209 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі „Теоретичні засади формування системи управління розвитком малого бізнесу на регіональному рівні” здійснено аналіз концептуальних підходів до визначення суті підприємництва як особливого виду діяльності, що дозволяє стверджувати: поки що не створено загальноекономічну теорію підприємництва або, принаймні, чіткі методологічні позиції щодо вивчення підприємництва як предмета та об'єкта економіко-теоретичного дослідження. Чіткого, науково обґрунтованого, однозначного визначення поняття малого бізнесу ще не складено. В дисертації застосовується термін „малий бізнес” як особливий сектор ринкової економіки, в рамках якого суб'єкти малого бізнесу (фізичні та юридичні особи) реалізують свої підприємницькі здібності, тоді як поняття „мале підприємництво” більше пов'язано з такими ознаками, як ризик, новаторство, що не відносяться до предмету даного дослідження.

Наявність великої кількості різноманітних критеріїв належності підприємства до розряду малих та неузгодженість у цій сфері у вітчизняній та зарубіжній діловій термінології утруднюють коректні порівняння показників розвитку малого бізнесу різних країн. Тому, з огляду на євроінтеграційні прагнення України, на нашу думку, слід використовувати критерії віднесення до малого бізнесу згідно рекомендацій щодо визначення малих і середніх підприємств Європейського Союзу:

1. Середні підприємства - підприємства з кількістю працівників до 250 осіб та річною валовою виручкою до 40 млн. євро або підсумком балансу, що не перевищує 27 млн. євро;

2. Малі підприємства: кількість працюючих - від 10 до 49 чоловік, що знаходяться у трудових відносинах з власником; максимальний середньорічний оборот становить 7 млн. євро або загальний річний баланс, що не перевищує 5 млн. євро;

3. Мікропідприємства: забезпечують робочими місцями не більше 10 найманих працівників; обмежень щодо річного обороту та балансу немає.

На нашу думку, управління розвитком малого бізнесу означає приєднання до процесів самоорганізації і знаходження найдоцільніших варіантів його розвитку. Основним завданням органів державної, регіональної та місцевої влади повинно бути створення якнайсприятливішого середовища для саморозвитку малого бізнесу відповідно до цілей суспільного прогресу.

Слід зазначити, що на державному рівні відсутня організаційна система управління розвитком малого бізнесу в цілому, і як наслідок, немає взаємозв'язку з регіональним рівнем управління цими процесами. Все це вказує на необхідність розробки діючих механізмів управління розвитком малого бізнесу в Україні на основі вдосконалення функцій управління цим процесом, особливо на регіональному рівні.

Вихідним положенням державного управління розвитком малого бізнесу є послаблення і поступове обмеження адміністративно-директивного регулювання та створення економічних та правових умов для розвитку суб'єктів малого підприємництва. Центральні органи влади мають концентрувати свою діяльність на створенні та вдосконаленні законодавчої бази, забезпеченні взаємної координації та інформаційного обміну між регіонами щодо заходів з політики сприяння розвитку малого бізнесу, здійсненні методичних розробок щодо механізмів сприяння цьому сектору економіки; регіональні та місцеві органи влади - на вдосконаленні практики управління. Це вимагає децентралізації влади, посилення ролі регіонів в управлінні розвитком малого бізнесу; розмежування функцій органів виконавчої влади; розподілу відповідальності. Повноваження органів влади щодо управління розвитком малого бізнесу доцільно поділити між трьома рівнями управління:

- вищі органи державної влади (Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України);

- регіональні органи влади (обласні та районні ради, обласні та районні дер-жавні адміністрації, а також влада міст обласного підпорядкування);

- органи місцевого самоврядування (сільські, селищні та міські ради і їх виконавчі комітети).

У другому розділі „Аналіз стану та оцінка діючої системи управління розвитком малого бізнесу в Закарпатській області” проаналізовано результати діяльності малих підприємств Закарпатської області, здійснено дослідження зовнішнього середовища функціонування суб'єктів малого бізнесу в регіоні за допомогою соціологічного опитування та дано оцінку діючій системі управління розвитком малого бізнесу на регіональному рівні.

Закарпатська область займає далеко не провідні позиції за рівнем розвитку малого бізнесу в загальноукраїнському вимірі і за більшістю показників (як абсолютних, так і відносних) показує результати, нижчі за середні по країні. Отже, існує необхідність у здійсненні аналізу ситуації, що склалася в регіоні та вдосконаленні управління розвитком малого бізнесу на регіональному рівні. За аналізований період 1999-2007 рр. кількість малих підприємств області зросла у 1,31 разу. Темпи зростання були досить не стабільними. Лише частина із загальної кількості малих підприємств, які повідомили про свою діяльність, мали обсяги реалізованої продукції, робіт, послуг. Їх питома вага у загальній кількості малих підприємств зменшилась із 58,2% у 2000 році до 49,7% у 2007 році (по країні зазначений показник у 2007 році склав 65,3%). Це свідчить, що близько половини зареєстрованих малих підприємств або взагалі не починають свою діяльність з різних причин, або переривають її, побоюючись одержати збитки. Так, якщо для початку діяльності реєстрація малих підприємств обов'язкова, то припинення діяльності, ліквідація малих підприємств не завжди відслідковується й реєструється. Це обумовлено складністю процедури закриття підприємства і часто небажанням її здійснювати. Загалом цей показник відображає ступінь сприятливості правових і економічних умов для розвитку малого бізнесу.

Порівнюючи показники діяльності малих підприємств Закарпатської області та областей Західного регіону, можемо зазначити, що за кількістю малих підприємств у розрахунку на 10 тис. населення Закарпаття посідає друге місце слідом за Львівською областю, але за обсягами реалізованої продукції поступається Львівській, Івано-Франківській та Рівненській областям, випереджаючи Волинську, Тернопільську та Чернівецьку. Важливо відмітити, що за рівнем середньомісячної заробітної плати Закарпатська область займає перше місце серед областей Західного регіону, але останнє за обсягом реалізованої продукції на одне підприємство.

Таблиця 1

Основні показники діяльності малих підприємств Закарпатської області за 2003-2007 роки

Показники	2003	2004	2005	2006	2007
Кількість малих підприємств, одиниць	6574	7 554	7802	7796	7564
у% до попереднього року	101,0	114,9	103,2	99,9	97,0
на 10 тис. наявного населення	52	60	63	63	61
у % до загальної кількості підприємств-суб'єктів господарювання	91,4	92,3	92,4	92,1	92,0
Середня кількість зайнятих працівників на малих підприємствах, осіб	45318	43490	37775	35615	34451
Середня кількість найманих працівників на малих підприємствах, осіб	45077	39914	36723	34406	33272
у % до попереднього року	105,1	88,5	92	93,7	96,7
у розрахунку на одне підприємство, осіб	7	6	5	4	4
Кількість малих підприємств, що реалізовували продукцію та надавали послуги, одиниць	3814	3882	3926	3800	3761
у % до загальної кількості малих підприємств	58	51,4	50,3	48,7	49,7
Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) у діючих цінах відповідних років (без ПДВ та акцизу), тис. грн.	895197	1005885	1188834	128863	1488164
у % до загального обсягу реалізації продукції (робіт, послуг) по економіці області	14,2	9,2	11,2	10,9	9,5
Витрати з реалізованої продукції (робіт, послуг), тис. грн.	861237	1014900	1178746	1320148	1497128
Оборотні кошти, тис. грн.	544223	524193	880341	1043661	1402810
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, збиток (-), тис. грн.	23333	11517	-7366	-82396	-40391
Прибуткові підприємства, питома вага в загальній кількості, відсотків	77,7	79,2	80	81	81,3
сума прибутку, тис. грн.	70822	70809	73261	74664	90474
Збиткові підприємства, питома вага в загальній кількості, відсотків	22,3	20,8	20	19	18,7
сума збитків, тис. грн.	47489	59292	80627	157060	130865
Дебіторська заборгованість, тис. грн.	305370	296893	491629	610506	786266
Кредиторська заборгованість, тис. грн.	414623	453046	617770	677867	1047938

Наведені в таблиці 1 показники свідчать про наступне: упродовж останніх двох років зменшується кількість малих підприємств, у тому числі тих, що реалізовували продукцію і надавали послуги; зменшилася частка обсягу реалізованої ними продукції (робіт, послуг) у загальнообласному показнику; спостерігається стала тенденція зменшення середньооблікової чисельності працюючих на малих підприємствах. Негативним є факт допущення малими підприємствами значних збитків від звичайної діяльності до оподаткування протягом останніх трьох років. Основними причинами цієї ситуації може бути неефективна робота таких підприємств та завищення показника витрат з метою мінімізації оподаткування.

З проведеного у дисертації аналізу видно, що для Закарпаття характерна значна внутрішньорегіональна диференціація за рівнем розвитку. Територіальні диспропорції пов'язані, насамперед, із наявністю слаборозвинених проблемних гірських територій та малих міст, а також значною різницею у рівні розвитку адміністративних районів області. Найбільш чисельними за кількістю малих підприємств є обласний центр та міста обласного підпорядкування. Так, у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення на м. Ужгород припадає 176 малих підприємств, м. Берегово - 118, м. Хуст - 108, м. Мукачево - 93, м. Чоп - 85. Від 32 до 71 одиниць налічується їх у Берегівському, Великоберезнянському, Виноградівському, Воловецькому, Іршавському, Міжгірському, Перечинському, Рахівському, Тячівському, Ужгородському районах. Найменше у Хустському - 18 малих підприємств. Таким чином, якщо в м. Ужгороді цей показник в 2,9 раза вище показника середнього по області, то в Хустському районі - в 3,4 раза нижче середнього по області.

Кількість зареєстрованих суб'єктів підприємництва-фізичних осіб зросла протягом 2004 - 2007 років на 54,3 %. Лідером стабільно залишається обласний центр - місто Ужгород (20,2% від загальної кількості по області), друге місце посідає м. Мукачево (11,6%). Тячівський район є лідером серед районів області (9,9%). Найменше підприємців у м. Чоп, Воловецькому та Берегівському районах. За показником кількості зареєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб на 10 тис. населення лідером також є місто Ужгород - 1079 підприємців на 10 тис. населення, що в 2,15 разу вище середнього показника по області. Найвищим є цей показник у містах: Хуст (972), Мукачево (879), Чоп (684), Берегово (645) та в Ужгородському районі (681), найнижчим - у Берегівському (172), Хустському (293) та Рахівському (302) районах.

Для повноцінного аналізу розвитку малого бізнесу в регіоні недостатньо тільки даних офіційної статистики. Важливою складовою має стати дослідження зовнішнього середовища розвитку малого бізнесу, здійснене за допомогою опитування керівників малих підприємств та фізичних осіб-підприємців (опитано квотну вибірку респондентів обсягом 350 суб'єктів малого бізнесу). Результати аналізу даних, отриманих в ході опитування, свідчать про наступне:

1) основними перешкодами розвитку малого бізнесу в Закарпатській області, на думку опитаних, є високий рівень оподаткування підприємств (47,1% респондентів) та відсутність підтримки органів влади (43,1% респондентів). Іншими бар'єрами, які заважають розвитку малого бізнесу, респонденти назвали високий рівень конкуренції (40,0% опитаних) та недостатній платоспроможний попит споживачів (38,0%), корумпованість органів влади (27,7%), неможливість отримати кредит під адекватний відсоток (25,7%) та часті зміни законодавства (24,9%);

2) пріоритетними видами державної підтримки малого бізнесу, на думку опитаних, є: надання податкових пільг (34,3%), пільгових кредитів для фінансування проектів (32,0%) та пільгової оренди приміщень (31,1%). Важливими є також спрощення процедур реєстрації, ліцензування (25,7%), відшкодування відсотків по кредитах (21,7%), юридична підтримка (16,3%);

3) значна частина респондентів (38,3%) оцінює ефективність державної підтримки малого бізнесу за останні 5 років як низьку, 28, 9 % - оцінили її як середню, 19,4% - як дуже низьку і тільки 2% респондентів оцінили ефективність державної підтримки як високу і жоден не визначив її як дуже високу;

4) більшість респондентів вважають, що місцева влада зацікавлена в розвитку підприємництва (42 % опитаних), але в той же час думають, що місцева влада не допомагає тим, хто починає бізнес (68%) і не створює рівні умови для всіх (62,9%), а також не погоджуються з тим, що місцева інфраструктура сприяє розвитку бізнесу (46% респондентів);

5) з регіональною програмою підтримки малого підприємництва, яка є одним з важливих інструментів реалізації державної політики підтримки малого бізнесу на регіональному рівні, ознайомлені лише 25,4 % опитаних, решта не ознайомлені з різних причин. Значна частина опитаних (43,4%) вважають, що ці програми практично не вплинули на їх діяльність;

6) з огляду на низький рівень поінформованості опитаних щодо можливостей державної підтримки малого бізнесу (27,7% від загальної кількості опитаних і 34 % тих, що не звертались за підтримкою) та зневіру щодо об'єктивності розгляду проектів (44,0% від загальної кількості опитаних і 54% тих, що не звертались за підтримкою), мало з них звертаються в місцеву адміністрацію чи фонд підтримки підприємництва з бізнес-проектом для отримання фінансової підтримки;

7) здійснюючи оцінку транзакційних витрат суб'єктів малого бізнесу, опитані зазначали, що їх прибуток зменшують неофіційні витрати на отримання ліцензії, дозволів, висновків (44% респондентів), неофіційні витрати, пов'язані з доступом до приміщень і земельних ділянок комунальної власності (38,9%), та неофіційні витрати на реєстрацію бізнесу (20,0%);

8) при визначенні проблем, які виникають при отриманні дозволів, респонденти найчастіше зазначали такі варіанти, як: велика кількість необхідних документів (56,6%), необхідність звернення до багатьох установ (41,7%), тривалий термін одержання (34,3%);

9) здійснюючи оцінку активності суб'єктів малого бізнесу у сфері відстоювання своїх інтересів, визначено, що в громадських об'єднаннях, бізнес-асоціаціях беруть участь тільки 9,7% опитаних. Більшість респондентів (36%) вважають громадську активність безнадійною, майже 17% взагалі не цікавляться цим, 10,6 % опитаних суб'єктів малого бізнесу беруть участь у обговоренні регуляторних актів.

Результати аналізу зовнішнього середовища функціонування суб'єктів малого бізнесу та статистичних даних засвідчили територіальну неоднорідність розвитку малого бізнесу в області. Тому в дисертації наголошується, що роботу державних органів недоцільно організовувати в рамках єдиної регіональної програми підтримки малого підприємництва.

У третьому розділі „Напрямки удосконалення управління розвитком малого бізнесу в регіоні” розглянуті напрямки удосконалення механізму регіонального управління розвитком малого бізнесу у Закарпатській області, запропоновано підходи до оцінки рівня розвитку малого бізнесу у містах та районах області, здійснено територіальний розподіл завдань управління розвитком малого бізнесу в Закарпатській області на основі оцінки розвитку окремих аспектів розвитку малого бізнесу у містах і районах регіону.

Активізація малого бізнесу регіону багато в чому залежить від ефективної діяльності органів управління цим сектором економіки. У роботі пропонується чітко розмежувати повноваження та сферу відповідальності між трьома рівнями органів влади. У сучасних умовах підвищення ефективності їх діяльності пов'язане з уточненням і перерозподілом повноважень між елементами регіональної організаційної структури управління розвитком малого бізнесу. Нами пропонується застосовувати в практиці управління розвитком малого бізнесу на регіональному рівні змішаний підхід, коли задекларована на державному рівні підтримка малого бізнесу втілюється в життя в непротекційних формах без спеціальних обмежувальних законів - у рамках широкого спектру гнучких ініціатив, що опираються на партнерство держави, органів місцевої влади, бізнесу й суспільного сектора. На нашу думку, практика управління розвитком малого бізнесу має відповідати наступним вимогам:

- єдині, чіткі і зрозумілі правила відносин між органами влади та підприємцями;

- невідворотність дії норм закону для всіх осіб (в тому числі для державних службовців і службовців органів місцевого самоврядування);

- зручні для підприємців процедури одержання адміністративних послуг, високі професійні стандарти якості цих послуг;

- залучення підприємницької спільноти до прийняття владних рішень на центральному і місцевому рівні;

- підзвітність влади через систематичне оприлюднення звітів та інформації про діяльність центральних і місцевих органів влади;

- швидкий та ефективний судовий захист порушених прав;

- конструктивна співпраця органів влади та громадських організацій.

З огляду на неоднорідність розвитку малого бізнесу в різних містах і районах, при плануванні, розробці та реалізації політики підтримки малого бізнесу на рівні регіону необхідним є застосування диференційованого підходу до кожної групи територій. Неоднорідність умов розвитку малого бізнесу у різних містах і районах Закарпатської області потребує розробки відповідного інструментарію оцінювання. Оцінка стану малого підприємництва в регіоні потребує використання таких методологічних засад, які б забезпечили об'єктивність територіальних порівнянь і висновків. Тому, нами запропоновано рекомендації щодо вимірювання рівня розвитку малого бізнесу на територіях регіону, в основі якої лежить побудова й розрахунок синтетичного показника - регіонального індексу розвитку малого бізнесу (ІРМБ). Виділення окремих компонент ІРМБ дозволяє уникнути надмірного інформативного обтяження основного показника при забезпеченні комплексного підходу до характеристики територіальних особливостей розвитку малого бізнесу та мінімізації впливу випадкових обставин. До того ж, такий підхід дозволяє визначити рейтинг кожного міста і району в регіоні як за загальним рівнем розвитку малого бізнесу, так і за окремими його складовими.

Основними факторами розвитку малого бізнесу визначено наступні:

1) економічний фактор;

2) соціальний фактор;

3) фактор транзакційних витрат малого бізнесу на території;

4) фактор настроїв суб'єктів малого бізнесу в окремих містах і районах регіону.

5) фактор інфраструктурного забезпечення малого бізнесу.

Розрахунок компонент ІРМБ - показників, які характеризують окремі аспекти розвитку малого бізнесу, здійснюються за фор-мулами (1), (2), (3) і (4).

(1)

(2)

(3)

(4)

де j = ,

Ikj - значення k-вої компоненти ІРМБ на j-вій території;

- вага, з якою і-тий показник k-тої компоненти враховується при розрахунку Ikj.

Результативний показник - регіональний індекс розвитку малого бізнесу у розрізі міст і районів регіону Ij - розраховується, виходячи з відносних показників окремих його компонент Ikj, за формулою (5).

(5)

де Wkj - коефіцієнт ваги k-тої компоненти ІРМБ.

Визначення і кількісна оцінка пріоритетів у розробленій системі показників експертним методом показали, що найважливішою складовою розвитку малого бізнесу є компонента економічних факторів розвитку малого бізнесу на відповідній території: даний індикатор впливає на ІРМБ з вагою, що дорівнює 0,4. Слабший вплив на визначення території регіону на шкалі індексів розвитку малого бізнесу здійснюють соціальні фактори розвитку малого бізнесу, вага яких - 0,3; вагові коефіцієнти фактору транзакційних витрат, фактору настроїв суб'єктів малого бізнесу та фактору інфраструктурного забезпечення малого бізнесу складають по 0,1. Пріоритет економічного аспекту розвитку малого бізнесу у системі індикаторів ІРМБ обґрунтовується тим, що саме він виступає основним показником розвитку підприємництва у регіоні. Економічні показники характеризують кінцеві результати впливу багатьох факторів на розвиток малого бізнесу, в тому числі і транзакційних витрат, настроїв суб'єктів малого бізнесу, інфраструктурного забезпечення. Від економічних показників залежить і соціальний ефект, який забезпечує малий бізнес в економіці регіону чи країни. Економічний аспект розвитку в значній мірі визначає ситуацію щодо чотирьох інших компонент індексу регіонального розвитку малого бізнесу.

Значення інтегральних ІРМБ дозволяють згрупувати території за рівнем розвитку малого бізнесу (таблиця 2).

Таблиця 2

Групування міст і районів Закарпатської області за рівнем розвитку малого бізнесу у 2006 році

Території	Значення ІРМБ	Групи
м. Ужгород	0,627	Лідер
м. Мукачево	0,482	Наслідувачі
Хустський район	0,422
Мукачівський район	0,393	Основна група
м. Хуст	0,388
Ужгородський район	0,384
Рахівський район	0,382
Воловецький район	0,381
Берегівський район	0,376
Тячівський район	0,371
Іршавський район	0,370
Виноградівський район	0,364
Перечинський район	0,362
Свалявський район	0,354
Великоберезнянський район	0,351
м. Берегово	0,334
Міжгірський район	0,330
м. Чоп	0,320

За результатами проведених розрахунків видно, що у 2006 році за рівнем розвитку малого бізнесу в Закарпатській області лідирує обласний центр - місто Ужгород (0,627). Лідерські позиції у рейтингу розвитку малого бізнесу є закономірними, оскільки це місто вважається найрозвиненішим в області за багатьма показниками. Ужгород посідає перші позиції за трьома компонентами, крім факторів транзакційних витрат та настроїв суб'єктів малого бізнесу. Це може бути пов'язано з кількома причинами: несприятливістю зовнішнього середовища та бар'єрами на шляху розвитку їх бізнесу, високими вимогами суб'єктів малого бізнесу цих міст до бізнес-середовища, більшою відвертістю при відповіді на питання про транзакційні витрати і неофіційні платежі. Лідера за рівнем розвитку малого бізнесу в області наслідують м. Мукачево (0,482) та Хустський район (0,422), які також демонструють досить високі порівняно з іншими районами показники соціально-економічного розвитку. До основної групи територій за розвитком малого бізнесу ми віднесли решту територій області, не виділяючи аутсайдерів, оскільки значення індексу досить близькі в даній групі. До неї увійшли Мукачівський, Ужгородський, Рахівський, Воловецький, Берегівський, Тячівський, Іршавський, Виноградівський, Перечинський, Свалявський, Великоберезнянський, Міжгірський райони та міста Хуст, Берегово і Чоп. Тячівський та Рахівський райони характеризуються оптимістичними настроями суб'єктів малого бізнесу, незважаючи на те, що Рахівський район займає останнє місце в рейтингу за економічними факторами, а Тячівський - передостаннє за соціальними. Перечинський район посідає перше місце за фактором транзакційних витрат, що може свідчити або про сприятливе зовнішнє середовище, або про недостатню відвертість при відповіді на питання. Найнижчими значеннями ІРМБ характеризуються міста Берегово та Чоп, Великоберезнянський та Міжгірський райони, що свідчить про необхідність звернення уваги на проблеми розвитку малого бізнесу на цих територіях.

Основою для розробки регіональних програм підтримки розвитку малого бізнесу повинен стати розподіл завдань політики управління розвитком малого бізнесу по території області згідно розрахованих значень компонент регіонального індексу розвитку малого бізнесу. Так, зусилля регіональних та місцевих органів влади щодо покращення інфраструктурного забезпечення малого бізнесу доцільно активізувати першочергово в Ужгородському, Мукачівському, Хустському та Берегівському районах, щодо зниження транзакційних витрат - у Воловецькому, Міжгірському, Тячівському районах та місті Ужгород, покращення роботи місцевих органів влади у співпраці з суб'єктами малого бізнесу - у Берегівському, Перечинському, Іршавському та Великоберезнянському районах. Підвищення соціальних показників розвитку малого бізнесу необхідне у Великоберезнянському, Тячівському, Воловецькому районах та м. Чоп, економічних показників - у Рахівському, Свалявському районах та м. Чоп.

Отже, використання в практиці комплексної оцінки рівня розвитку малого бізнесу, в основі якої лежить розрахунок регіонального ІРМБ, дає змогу проводити територіальні порівняння з метою визначення зон регіону, котрі в першу чергу потребують покращення тих чи інших аспектів розвитку малого бізнесу. Зазначений індекс може бути використаний також для оцінки ефективності реалізації регіональних програм розвитку малого підприємництва. державний регіональний малий бізнес

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволяє сформулювати такі загальні висновки і рекомендації:

1. Малий бізнес є важливим засобом оптимізації структури регіональної економіки. Він істотно впливає на структурну перебудову господарського комплексу регіону, на збільшення загальних обсягів виробництва, роздрібного товарообігу, сприяє вирішенню проблем зайнятості і загального зростання доходів, створює сприятливе середовище для розвитку конкуренції й усунення монополізму у підприємницькій діяльності.

У дисертації здійснено аналіз концептуальних підходів до визначення суті підприємництва як особливого виду діяльності. Автором застосовується термін „малий бізнес” як особливий сектор ринкової економіки, в рамках якого суб'єкти малого бізнесу (фізичні та юридичні особи) реалізують свої підприємницькі здібності та пропонується використовувати єдині критерії віднесення до малого бізнесу згідно рекомендацій щодо визначення малих і середніх підприємств Європейського Союзу.

2. У роботі зроблено висновок про необхідність цілеспрямованого державного управління розвитком малого бізнесу як системного процесу створення сприятливих умов і стимулювання до саморозвитку малого бізнесу відповідно до цілей суспільного прогресу.

3. Проаналізована автором динаміка кількісних та якісних показників розвитку малого підприємництва в Україні свідчить про низьку ефективність державного управління його розвитком, що є наслідком концентрації основних функцій управління на загальнодержавному рівні. Удосконалення управління розвитком малого бізнесу пов'язано з децентралізацією повноважень і посилення ролі регіонів.

4. Проведене автором дослідження системи управління малим бізнесом у Закарпатській області показало низьку ефективність, неузгодженість між окремими її елементами, відсутність єдиного інформаційного поля, що зумовлює певною мірою уповільнення темпів розвитку цього сектору економіки даного регіону. У дисертації визначено важелі, необхідні для удосконалення діючої системи управління розвитком малого бізнесу в Закарпатській області: уточнення і перерозподіл повноважень між окремими елементами її організаційної структури та вдосконалення методики розробки регіональної програми розвитку малого підприємництва, яке стосується оцінки і врахування в процесі її складання: рівня сприятливості зовнішнього середовища малому підприємництву, пріоритетних напрямків розвитку малого бізнесу та застосування системи оцінки ефективності реалізації заходів регіональної програми.

5. Проведений в дисертації аналіз показав, що малий бізнес у Закарпатській області ще істотно не впливає на розвиток регіональної економіки і не розвивається достатньо енергійно, щоб забезпечити динамічне зростання соціально-економічних показників розвитку регіону. Відсутність сприятливих умов зовнішнього середовища функціонування малого бізнесу, надмірний контроль, адміністративні бар'єри, відсутність законодавчого механізму фінансової підтримки малого бізнесу стримують його розвиток. Дослідження виявило, що економічний стан міст і районів Закарпатської області характеризується поглибленням міжрегіональних контрастів і концентрацією економічної активності в обласному центрі.

6. Автором запропоновано комплексний підхід до аналізу зовнішнього середовища функціонування розвитку малого бізнесу. Згідно з результатами аналізу даних, отриманих в ході опитування, основними перешкодами розвитку малого бізнесу в Закарпатській області, на думку опитаних, є високий рівень оподаткування підприємств та відсутність підтримки органів влади. Іншими бар'єрами, які заважають розвитку малого бізнесу, респонденти назвали високий рівень конкуренції та недостатній платоспроможний попит споживачів. Пріоритетними видами державної підтримки малого бізнесу підприємці Закарпаття вважають надання податкових пільг, кредитів для фінансування проектів та пільгової оренди приміщень.

7. У роботі зроблено висновок про необхідність посилення ролі місцевих органів влади України у формуванні й реалізації загальнодержавної і регіональної політики підтримки малого бізнесу. Інструментарій їхньої діяльності в цій галузі має охоплювати наступні компоненти: стратегічне планування; організаційне забезпечення підтримки малого бізнесу; розвиток регіональної інфраструктури; розширення стимулів для саморегулювання бізнесу; надання комплексу послуг (інформаційних, з отримання капіталу).

8. Автором доведено, що неоднорідність розвитку малого бізнесу в різних містах і районах Закарпатської області зумовлює недоцільність організації роботи державних органів у рамках єдиної регіональної програми підтримки малого підприємництва. Політика сприяння розвитку малого бізнесу на рівні даного регіону повинна ґрунтуватися на диференційованому за територіальною ознакою підході до вирішення проблем суб'єктів малого бізнесу. Запропонований у дисертації комплексний підхід до оцінювання розвитку малого бізнесу, в основі якого лежить побудова й розрахунок регіонального індексу розвитку малого бізнесу, дає змогу використовувати його у практиці регіонального управління, проводити об'єктивні територіальні порівняння та визначати зони регіону, котрі в першу чергу потребують покращення тих чи інших аспектів розвитку малого бізнесу. Результати застосування розробленого інструментарію можуть виступити базою для розробки ефективних регіональних програм підтримки малого підприємництва, для оцінки ефективності здійснених заходів у даній сфері, а також використовуватися для визначення пріоритетності стратегічних цілей регіонального розвитку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях:

1. Кампо Г.М. Окремі проблеми оподаткування малих підприємств в Україні / М.В. Петрашко, Г.М. Кампо // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія „Економіка”. Випуск 16. - Ужгород, 2004. - С.145-150. Особистий внесок автора полягає у визначенні основних недоліків методики визначення бази оподаткування малих підприємств, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва та проблем, пов'язаним із платежами до Пенсійного фонду України.

2. Кампо Г. М. Про можливості кредитування малого бізнесу в Україні / Г.М. Кампо // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія „Економіка”. Випуск 19. - Ужгород, 2006. - С.142-148.

3. Кампо Г. М. Досвід підтримки малого бізнесу у Франції/ Г.М. Кампо // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 218. т.1.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2006.- С.241-250.

4. Кампо Г.М. Дослідження зовнішнього середовища функціонування суб'єктів малого бізнесу у Закарпатській області/ Г.М. Кампо // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №11. - С.115-124.

5. Кампо Г.М. Еволюція поглядів у теорії підприємництва / Г.М. Кампо // Вісник Хмельницького національного університету. Серія „Економічні науки”. - Хмельницький, 2007. - №5. Т.2 (97). - С.149-153.

6. Кампо Г. М. Методичний підхід до вимірювання розвитку малого бізнесу в містах і районах області / Г.М. Кампо // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №6. - С.169-179.

7. Кампо Г. М. Досвід державних програм підтримки малого бізнесу / Г.М. Кампо // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 236. т.5.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2008.- С.1219-1227.

Публікації в інших виданнях:

1. Кампо Г.М. Непрямі заходи державної підтримки малого бізнесу у Франції / Г.М. Кампо // Дні науки - `2006: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (Дніпропетровськ 17-28 квітня 2006 року). - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т. 3. - Економічні науки. - С. 57-59.

2. Кампо Г.М. Державна підтримка малого бізнесу в Угорщині / Г.М. Кампо // Сборник научных трудов по материалам научно-практической конференции „Современные направления теоретических и прикладных исследований 2008” (15-25 марта 2008 года). Том 6. Экономика. - Одесса: Черноморье, 2008. - С.71-74.

3. Кампо Г.М. Транзакційні витрати малого бізнесу / Г.М. Кампо // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: Тези доповідей VI Міжнародної науково-теоретичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених. Відп.ред. З.В.Гуцайлюк. - Частина 1” Економіка і підприємництво” (16 квітня 2008 року). - Тернопіль, 2008. - С.189-191.

АНОТАЦІЯ

Кампо Г.М. Управління розвитком малого бізнесу регіону (на матеріалах Закарпатської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05- Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - ДВНЗ „Ужгородський національний університет”. - Ужгород, 2009.

Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню теоретико-методологічних і практичних засад управління розвитком малого бізнесу регіону та його пріоритетних напрямів у сучасних умовах. У роботі досліджено еволюцію поглядів у теорії підприємництва та уточнено сутність понять „підприємництво” та „малий бізнес”, проведено аналіз основних функцій державного управління, спрямованих на розробку державної політики підтримки і стимулювання розвитку малого бізнесу.

Проаналізовано проблеми розвитку малого бізнесу на регіональному рівні (на матеріалах Закарпатської області) та результати діяльності малих підприємств області. Сформовано комплексний підхід до дослідження зовнішнього середовища функціонування суб'єктів малого бізнесу на регіональному рівні. Запропоновано напрями вдосконалення регіональної політики управління розвитком малого бізнесу. Розроблено підходи до комплексної оцінки рівня розвитку малого бізнесу, в основі якого лежить побудова й розрахунок регіонального індексу розвитку малого бізнесу. Проведено адекватний розподіл завдань регіональної політики управління розвитком малого бізнесу по території Закарпатської області згідно розрахованих значень компонентів індексу.

Ключові слова: малий бізнес, управління, регіон, бізнес-середовище, державна підтримка, розвиток малого бізнесу .

Кампо Г.М. Управление развитием малого бизнеса региона (на материалах Закарпатской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. - ГВУЗ ”Ужгородский национальный университет”. - Ужгород, 2009.

Диссертация посвящена обоснованию теоретико-методологических основ управления развитием малого бизнеса региона и его приоритетных направлений в современных условиях. В теоретической части диссертации раскрыты сущность малого бизнеса, экономическое значение и социальная роль в рыночной трансформации экономики, рассмотрены концептуальные подходы к определению сущности предпринимательства как вида деятельности, дано определение понятию малый бизнес. В диссертации рассмотрены основные функции управления развитием малого бизнеса как на государственном, так и на региональном уровне, предложено распределить полномочия и ответственность в сфере развития малого бизнеса между тремя уровнями управления: государственным, региональным и местным.

В диссертации осуществлена оценка государственной политики в сфере управления развитием малого бизнеса. Проанализированы проблемы его развития на региональном уровне (на материалах Закарпатской области), проанализированы основные результаты деятельности малых предприятий и предпринимателей - физических лиц в области. Проведенный анализ показал, что малый бизнес в Закарпатской области еще существенным образом не влияет на развитие региональной экономики и не развивается достаточно энергично, чтобы обеспечить динамический рост социально-экономических показателей развития региона. Отсутствие благоприятных условий внешней среды функционирования малого бизнеса, чрезмерный контроль, административные барьеры, отсутствие законодательного механизма финансовой поддержки малого бизнеса сдерживают его развитие. Сформировано комплексное обеспечение исследования внешней среды функционирования субъектов малого бизнеса на региональном уровне. Исследованы основные барьеры на пути развития малого бизнеса, приоритетные виды государственной поддержки, оценка респондентами эффективности государственной поддержки, действий местных органов власти в сфере поддержки малого бизнеса, осведомленность субъектов малого бизнеса Закарпатской области о возможностях региональных программ поддержки развития малого предпринимательства, оценка транзакционных издержек малого бизнеса, активность субъектов малого бизнеса относительно защиты своих прав и интересов.

Проведенное автором исследование системы управления малым бизнесом в Закарпатской области показало низкую ее эффективность, несогласованность между отдельными ее элементами. В основе усовершенствования действующей системы управления развитием малого бизнеса в Закарпатской области должны быть: уточнение и перераспределение полномочий между отдельными элементами ее организационной структуры и усовершенствование методики разработки региональной программы развития малого предпринимательства, которое касается оценки и учета в процессе ее составления: уровня благоприятности внешней среды малому предпринимательству, приоритетных направлений развития малого предпринимательства и применение системы оценки эффективности реализации мероприятий региональной программы.

В заключительной части диссертации предложены направления совершенствования региональной политики управления развитием малого бизнеса. В работе обосновывается, что политика управления развитием малого бизнеса региона должна базироваться на дифференцированном за территориальным признаком подходе к решению проблем субъектов малого бизнеса. Неоднородность развития малого бизнеса в разных городах и районах Закарпатской области предопределяет нецелесообразность организации работы государственных органов в рамках единой региональной программы поддержки малого предпринимательства. В работе предложена комплексная оценка территориальных особенностей развития малого бизнеса, которая на уровне региона идентифицирована как региональный индекс развития малого бизнеса. В разработанной системе показателей для расчета индекса выделены пять обобщающих индикаторов (компонент): экономический, социальный факторы развития малого бизнеса; фактор транзакционных издержек малого бизнеса; фактор настроений субъектов малого бизнеса и фактор инфраструктурного обеспечения малого бизнеса в отдельных городах и районах региона. Предложенный инструментарий дает возможность проводить объективные территориальные сравнения и определять зоны региона, которые в первую очередь нуждаются в улучшении тех или иных аспектов развития малого бизнеса|. Проведено адекватное распределение заданий региональной политики управления развитием малого бизнеса по территории Закарпатской области согласно рассчитанных значений компонент регионального индекса развития малого бизнеса в разрезе городов и районов региона.

...