Формування ринку організаційно-управлінських інновацій в регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

УДК 332.14.001.76

Формування ринку організаційно-управлінських інновацій в регіоні

Спеціальність 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Кірносова Марина Василівна

Одеса 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському національному політехнічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор

Харічков Сергій Костянтинович,

Інститут проблем ринку та

економіко-екологічних досліджень НАН України,

заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Ілляшенко Сергій Миколайович,

Сумський державний університет,

завідувач кафедри маркетингу

кандидат економічних наук, доцент

Лазарєва Євгенія В'ячеславівна,

Інституту проблем ринку та

економіко-екологічних досліджень НАН України,

старший науковий співробітник

відділу розвитку підприємництва

Захист відбудеться “22” жовтня 2009 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий “22” вересня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Степанов В.М.

інновація організаційний управлінський регіональний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформаційні процеси, які охоплюють складові світової і вітчизняної економіки, показують, що основні події переносяться на глобальний і регіональний рівні. Надійним засобом розвитку регіонів і необхідною передумовою їх поступу стає інноваційна діяльність, створюючи найбільш сприятливі умови для новаторів і впровадження їх пропозицій, винаходів, для власників знань, досвіду, який стимулює і розвиває зусилля бізнесу, суспільства, влади. Така діяльність стала об'єктом спеціальної державної і регіональної політики, підтримується створенням і накопиченням інтелектуального капіталу і фінансовими ресурсами, розвитком інфраструктури, вона змінює не тільки характер взаємовідносин між суб'єктами управління, але й, самі суб'єкти та їх роль у прийнятті рішень. Тому дослідження механізму ринку організаційно-управлінських інновацій і чинників, які забезпечують розвиток регіонів з визначенням перспектив успішного використання таких інновацій, є актуальним.

Методологічні основи щодо закономірностей інноваційної діяльності в регіональній ринковій економіці напрацьовані в роботах закордонних і вітчизняних економістів. Серед іноземних учених, які активно досліджують регіональний аспект, варто відзначити Й. Гуке, Г. Волманна, К. Матусяка. Подібні дослідження проводять й в Україні, відомі напрацювання В. Бубенка, Б. Буркинського, В. Воротіна, Б. Данилишина, В. Денісюка, М. Долішнього, С. Ілляшенка, Є. Лазарєвої, Ю. Макогона, А. Мокія, А. Павлюка, В. Пили, С. Романюка, Д. Стеченка, Т. Угнашкіної, В. Чужикова, та інших авторів. Проте, незважаючи на чисельність наукових праць, присвячених формуванню інноваційної економіки, особливості пристосування регіонів України до умов ринку розглядаються здебільшого фрагментарно, цілий ряд проблем потребують свого вирішення. До таких належить інституційне забезпечення інноваційних процесів в регіоні: нові управлінські рішення щодо структурних зрушень в економіці, створення елементів ринкової інноваційної інфраструктури, відносини між виробниками продукції і послуг, їх постачальниками і клієнтами, підготовки кадрів, кластеризації економіки і т. ін.

Окреслена вище проблема і розширення діапазону наукового пошуку в її вирішенні стали основою щодо вибору теми дисертаційного дослідження, визначили її мету, завдання та очікувані теоретичні і практичні результати.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в Одеському національному політехнічному університеті відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри менеджменту зовнішньоекономічної та інноваційної діяльності. Обраний напрямок дисертації узгоджений з Концепцією науково-технологічного та інноваційного розвитку України, Концепцією Державної цільової економічної програми “Створення в Україні інноваційної інфраструктури на 2008-2012 роки”, проектом розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції розвитку національної інноваційної системи та затвердження плану заходів щодо її реалізації”, Стратегією сталого розвитку і структурно-інноваційної перебудови української економіки на період до 2015 р., принципами і пріоритетами державної інноваційної політики.

Наукові результати і висновки дисертаційного дослідження використанні при виконанні теми “Вдосконалення управління фінансово-кредитним забезпеченням інноваційно-інвестиційного розвитку України в умовах євроінтеграції” (№ держреєстрації 0105U002898), у рамках якої розглянуто проблеми формування ринку організаційно-управлінських інновацій в Україні та запропоновано кластеризацію регіонів України за рівнем створення умов, сприйнятливих до формування ринку організаційно-управлінських інновацій.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково-методичних положень і практичних рекомендацій з формування ринку організаційно-управлінських інновацій в регіоні для підвищення конкурентоспроможності його економічного середовища.

Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- уточнити основні поняття теорії інноваційної діяльності щодо економічної сутності інновацій, нововведень з виділенням організаційно-управлінських для умов ринкової економіки;

- провести аналіз змісту та класифікацій організаційно-управлінських інновацій з пристосуванням до регіональної економіки;

- дослідити теоретичні аспекти функціонування ринку організаційно-управлінських інновацій як механізму їх реалізації;

- обґрунтувати кластеризацію регіонів Україні за рівнем створення передумов для формування ринку організаційно-управлінських інновацій;

- розробити рекомендації до використання інформаційних технології в розвитку ринку організаційно-управлінських інновацій;

- провести аналіз стану і структури ринку управлінського консалтингу, як базової компоненти ринку організаційно-управлінських інновацій в Україні, та визначити його місце в розбудові інноваційної інфраструктури держави та її регіонів;

- розробити рекомендації щодо створення мережі регіональних інститутів управлінського консалтингу як інфраструктурних складових ринку організаційно-управлінських інновацій.

Об`єктом дослідження є процеси формування ринку організаційно-управлінських інновацій в економіці регіону.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні питання щодо формування регіонального ринку організаційно-управлінських інновацій.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є напрацювання вітчизняних і зарубіжних учених з проблеми побудови інноваційної моделі регіону в напрямку формування ринку організаційно-управлінських інновацій у вирішенні проблем суб'єктів господарювання території й регіону в цілому.

Теоретичною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, принципи системного і комплексного підходів. У роботі застосовано методи наукової абстракції, дедукції, сукупність історичного і логічного методів порівняння при дослідженні еволюції теорії інновацій. Суть відносин, що виникають з приводу побудови і функціонування ринку організаційно-управлінських інновацій, створення мережі регіональних Асоціацій консалтингу досліджено із застосуванням методу наукової абстракції і системного підходу. В процесі дослідження застосовано такі методи як: порівняння і статистичний аналіз, метод логічного узагальнення (при дослідженні особливостей ринку консалтингу та інформаційних технологій у світі й в Україні); методи графічного й економіко-математичного моделювання при практичній перевірці запропонованого підходу кластеризації регіонів, використовуючи інфраструктурні параметри; метод математичної статистики - кластерний аналіз при групуванні регіонів України за станом розвитку ринку організаційно-управлінських інновацій.

Інформаційною базою дослідження є статистичні дані соціально-економічного, наукового та інноваційного розвитку України Державного комітету статистики України, законодавча і нормативно-правова база України, дані та експертні оцінки соціально-економічного розвитку регіонів, періодичні видання.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна сформульованих і обґрунтованих у дисертації основних положень, висновків і рекомендацій полягає у такому:

вперше:

- запропоновано кластеризацію регіонів України, за рівнем створення умов сприйнятливих до формування ринку організаційно-управлінських інновацій, використовуючи інфраструктурні індикатори: консалтинго- й інформаційноємність, інноваційна спроможність з використанням методу кластерного аналізу;

- наведено обґрунтування та запропоновано методичні рекомендації щодо створення Української Асоціації консалтингу та її мережі у великих промислових регіонах як інфраструктурних складових ринку інновацій й управління інноваційними перетвореннями;

удосконалено:

- механізм використання інформаційних технології в розвитку регіонального ринку організаційно-управлінських інновацій з розробкою схеми необхідних комунікації для розвитку цього ринку, з урахуванням зв'язків між наукою і практикою, між його основними учасниками: науковими організаціями, консалтинговими компаніями (незалежні консультанти), економічними агентами;

- теоретичні питання побудови і функціонування ринку організаційно-управлінських інновацій як механізму їх реалізації з використанням системи детермінант конкурентних переваг;

дістало подальший розвиток:

- понятійно-категоріальний апарат теорії управління інноваційними процесами: уточнено зміст категорії “інновація”, “нововведення”, “організаційно-управлінські інновації”, “організаційно-управлінські нововведення”, в яких враховано їх зв'язок зі складовими ринку: попит, пропозиція, ціна, конкуренція;

- класифікація організаційно-управлінських інновацій з виділенням ознаки “за джерелом появи інновацій”, розподіленої на: здобуті за межами регіону, створені у регіоні;

- обґрунтування позиціювання управлінського консалтингу як базової компоненти ринку організаційно-управлінських інновацій та перспектив впровадження інформаційних технологій в регіональну інноваційну систему.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертаційній роботі теоретичні й методичні положення, практичні результати, висновки та конкретні пропозиції становлять основу формування умов і структури регіонального ринку організаційно-управлінських інновацій, співвідношення між його суб`єктами та об`єктами, управління цими процесами для підтримки структурної перебудови економіки і підвищення конкурентоспроможності економічних агентів певної території.

Реалізація пропозицій щодо кластеризації регіонів України та їх ієрархії за індикаторами інноваційної активності суб'єктів господарювання, рівнем розвитку ринків послуг консалтингу та інформаційних технологій дозволило визначити ті з них, які є лідерами, послідовниками і аутсайдерами для визначення, по-перше, регіонів, які є “локомотивами” інноваційної діяльності у вітчизняній економіці, по-друге, перспективи координації їх взаємодії на ринковій основі й стимулювання державними регіональними органами влади.

Методичні рекомендації щодо створення мережі регіональних Асоціацій консалтингу, як однієї із компонент інфраструктури, у великих промислових регіонах для управління інноваційними перебудовами в регіоні визначають механізм підтримки таких перебудов на інноваційних засадах.

Результати дисертаційного дослідження враховані у проекті Регіональної цільової економічної програми “Створення в Одеській області інноваційної інфраструктури на 2009-2012 роки” та будуть впроваджені за відповідними етапами реалізації Програми (довідка Одеського Інноваційно-інформаційного центра ТОВ “ІНВАЦ” №283-01 від 12.12.08 р.).

Результати дослідження використовуються у навчальному процесі Одеського національного політехнічного університету Міністерства освіти і науки України в курсах “Управління інноваційними проектами”, “Стратегічний менеджмент” (довідка № 2112/81-07 від 22.12.2008).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено персональний авторський підхід до обґрунтування теоретико-методичних положень щодо удосконалення процесів управління інноваційною діяльністю в умовах ринкової економіки регіону в цілому й господарюючих суб`єктів території та розробка практичних рекомендацій до використання результатів роботи для активізації інноваційних процесів, особливо організаційно-управлінської направленості, формування ринкового середовища для реалізації інновацій. Всі наукові результати, що викладено у дисертації, одержано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише ті положення, що складають індивідуальний внесок автора. Конкретний внесок здобувача в цих роботах зазначений в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідалися і схвалені на науково-практичних конференціях, в т.ч. міжнародних: “Сучасні технології менеджменту, бенчмаркингу, моделювання і маркетингового проектування: економічний, правовий та психологічний аспект” (міжнародний науково-практичний семінар, Одеса, 2003); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень”, (Дніпропетровськ, 2003); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” (Дніпропетровськ, 2004); II Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні технології менеджменту, моделювання і маркетингового проектування, ефективного впровадження Інтернет: економічний, правовий та психологічний аспект” (Одеса, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції “Економічні проблеми розвитку промислового виробництва” (Одеса, 2004); науково-практичній конференції “Міжнародний маркетинг” (Одеса, 2004); підсумковій науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету, академічних та вищих навчальних закладів України (Одеса, 2005); підсумковій науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету, академічних та вищих навчальних закладів України (Одеса, 2006); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених “Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України” (Дніпропетровськ, 2006); Першій науково-практичній конференції “Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях” (Бахчисарай, 2009).

Публікації. За результатами проведених досліджень здобувачем опубліковано 15 наукових праць, 7 статей у збірниках наукових праць, 5 - у матеріалах і тезах конференцій та 3 - в інших наукових виданнях, загальним обсягом 5,69 д.а., з них 4,94 д.а. особисто належать автору.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Роботу викладено на 212 сторінках друкованого тексту, вона містить 36 рисунків на 23 сторінках, 22 таблиці на 29 сторінках. Список використаних джерел складає 215 найменувань на 18 сторінках. Обсяг основного тексту дисертації складає 194 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розглянуто актуальність, сформульовано мету і задачі дослідження, наведено основні наукові результати роботи та рівень їх наукової новизни, визначено теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

В першому розділі “Теоретичні основи формування ринку організаційно-управлінських інновацій” досліджено еволюцію теорії інноваційної діяльності щодо сутності термінів “інновація”, “нововведення”, “організаційно-управлінська інновація”, “організаційно-управлінське нововведення”, надано їх авторську інтерпретацію з урахуванням змін в сучасній економіці, запроновано класифікацію організаційно-управлінських інновацій мезорівня за рядом ознак, розглянуто теоретичні питання щодо створення ринку організаційно-управлінських інновацій з пропозицією структури ринку, визначенням факторів впливу на інноваційну діяльність в сфері управління.

Аналіз наукових праць показав, що переважна більшість досліджень, що стосуються побудови інноваційної моделі економіки, інноваційного шляху розвитку суб`єктів господарювання, орієнтуються на виробничу концепцію, де основний акцент зроблено на техніко-технологічні інновації. Проте, у сучасних динамічних умовах загострення конкуренції серед економічних агентів, пошуку нових резервів у видах економічної діяльності ключовими важелями створення і реалізації стають нові ефективні підходи в науці та практиці управління, тобто організаційно-управлінські інновації. Не достатньо розробити і виготовити інноваційний продукт. Надалі виникає проблема його адаптації до умов ринку, оцінювання значимості й ефективності, трансферу і комерціалізації, фінансової підтримки і просування до потенційних споживачів тощо. Організаційно-управлінські інновації, як явище, виділяють в класифікаціях вітчизняних авторів: Антонюка Л., Власової А., Ілляшенка С., Колота В., Краснокутської Н., Матросової Л., Покропивного С., Поручника А., Савчука В., Харіна П.

Проведене дослідження дозволило автору запропонувати власну інтерпретацію ключових термінів теорії інновацій для розвитку теоретичних питань, поставлених у роботі, а саме:

Організаційно-управлінська інновація - результат трансформації ідей в сфері організації та управління підприємством, видом економічної діяльності, економіці в цілому в нове або удосконалене економічне рішення, що затребуване на ринку, задовольняє існуючі потреби суб'єкта господарювання або створює нові, та приносить корисний ефект при впровадженні.

Організаційно-управлінське нововведення - новація в сфері менеджменту, вперше упроваджена на підприємстві, у галузі, регіоні, економіці національного господарства, що вносять зміни в спосіб функціонування суб'єкта та направлена на його розвиток, здобуття переваг, досягнення певного ефекту, але несе ризик бути нереалізованим.

Огляд наукових праць щодо сутності організаційно-управлінських інновацій дозволив автору запропонувати їх класифікацію для умов мезорівня за рядом ознак: причинами проведення і виникнення, типом новизни для ринку, ступенем новизни, джерелом появи, в залежності від функцій управління, напрямками ефективності. Виходячи з комерційних інтересів учасників ринку: розробляти безпосередньо суб'єктами господарювання для власних потреб або купувати, в дисертаційному дослідженні наведено класифікацію організаційно-управлінських новацій в залежності від ринкової направленості, де ринкові - це послуги організаційно-економічного й управлінського характеру, призначені для представлення на ринку (послуги консалтингових й інформаційних фірм, експертиза проектів, франчайзинг, контракти на управління і т. ін.), не ринкові - управлінські й організаційні рішення для власного підприємства, іншого об'єкта управління (виду економічної діяльності, регіону), які не призначені для представлення на ринку у виді товару.

Вважаємо, що на ринку інновацій у сучасній економіці знань в структурі інноваційних товарів буде переважати тенденція до зменшення матеріальної складової у пропозиції “товар-послуга” на користь послуг, до яких відносять організаційно-управлінські інновації, цей ринок буде динамічно розвиватися. Автором запропоновано структуру ринку інновацій та зв`язок між його складовими: суб'єктами попиту і пропозицій, об'єктами ринку: інноваційним товаром та висококваліфікованою робочою силою (рис. 1).

У роботі ринок інновацій визначений як суспільний інститут, що створює товарні відносини між виробниками і споживачами інноваційних продуктів і продукції, а також з представниками інфраструктурних організацій, що виникають у процесі створення інновації та її поширенні. І в той же час, цей ринок - частина загального ринку інновацій, суспільний інститут, що створює товарні відносини між виробниками (науковцями, консультантами, фахівцями суб'єктів господарювання різних рівнів ієрархії) і споживачами інновацій (представниками підприємств, видів економічної діяльності, регіональних і державних структур управління економікою) у сфері організації та управління організацією, видом економічної діяльності, регіоном, економікою країни в цілому, а також їх відносини з представниками інфраструктурних організацій, що виникають у процесі створення інновації та її поширення.

Організаційно-управлінські інновації виникають, в основному, через практичну необхідність, їх складніше обґрунтувати й оцінити для впровадження ніж продуктові та технологічні. Автором визначені зовнішні та внутрішні фактори, що стимулюють інноваційну активність суб'єктів господарювання в сфері організації та управління і фактори, що стримують цей процес.

В другому розділі “Ринок організаційно-управлінських інновацій: стан складових, перспективи розвитку” розглянуто компоненти інноваційної інфраструктури, проведено аналіз і надана оцінка стану ринку консалтингових послуг в світі та в Україні, визначено особливості складових цього ринку у вітчизняній економіці, розроблено систему управління інформаційно-комунікативними потоками на ринку інновацій.

В розвиток теорії управління інноваційними процесами в роботі розглянуто й сформовано модель компонентів інноваційної інфраструктури, до основних віднесені: консалтингова, виробничо-технологічна, маркетингово-збутова, фінансова інформаційно-комунікативна, юридично-нормативна, освітня, координаційно-інституціональна. Автор відмічає, що компоненти інфраструктури можуть вирішувати лише частину проблем й успіх інноваційної діяльності не може бути поставлений виключно в залежність від їх наявності та кількості. Для ефективного функціонування потрібна також система виведення на ринок інноваційної продукції та послуг, мережа інноваційних посередників, незалежних професійних структур і окремих консультантів, які сприяють дифузії нових управлінських знань і технологій.

Проведений у роботі аналіз різних визначень управлінського консалтингу показав, що кожне з них характеризує окрему її сторону, виділяючи, в основному професіоналізм консультантів, висвітлюється консалтинг як підприємницька діяльність. З точки зору автору, найбільш ємне визначення управлінського консультування або менеджмент-консалтингу пропонують фахівці АСМЕ, ІМС, як процес надання незалежної консультації і допомоги з питань управління, який включає визначення або оцінку проблем і/або можливостей, рекомендацій, відповідних заходів щодо їх реалізації, суб`єктам господарювання (економічним агентам), виконуючим управлінські функції.

Механізмом реалізації організаційно-управлінських інновацій, як консалтингових послуг у сучасній економіці, є ринок з його детермінантами конкурентних переваг: пропозиція, попит, ціноутворення і конкуренція, розглянутими в дисертаційному дослідженні. Так, пропозиції світового ринку управлінських консалтингових послуг у 2006 р. складали $258 млрд. дол., з них 54,3% припадав на IT-консалтинг ($140млрд. дол.), кількість консалтингових компаній у світі нараховує близько 2000, з них 40 великих компаній обслуговують 66% цього ринку; середні - 25%; малі компанії - 9%. На ринку консалтингу в Європі, чистий обіг якого перевищує $8 млрд., середні та малі фірми володіють 42% від загального його обсягу в вартісному виразі. На частку малих компаній (82% від загальної кількості консалтингових фірм) доводиться 10% послуг. Більше половини, 65,18% ринку, припадає на Німеччину (43,98%) та Великобританію (21,2%). На світовому ринку консалтингових послуг з 1995 по 2006 роки попит на послуги консультантів різко зріс, а їхні сумарні доходи в глобальному масштабі збільшилися з 51 млрд. дол. до більш ніж 114 млрд. дол. З 1990 року загальні доходи в управлінському консалтингу збільшувалися більш ніж на 10% щорічно.

Проведений аналіз і оцінка стану ринку консалтингових послуг в Україні визначили, що основними споживачами цих послуг є середні промислові підприємства, до 82% від загальної їх кількості, а за обсягами витрат - великі підприємства - 60% обсягу ринку консалтингу. Є попит з боку і малого бізнесу, але, як правило, йому бракує коштів. Серед видів економічної діяльності існує значний попит у: енергетиці і нафтогазі - до 20% ринку, харчовій промисловості - до 15%, фінансовому секторі - до 10%; серед регіонів лідером є центральний - до 35% ринку вітчизняного ринку консалтингу, причому у м. Києві розташовані до 70% консалтингових фірм. Ринок не структурований: немає вираженої групи лідерів, позиціонування більшості компаній розпливчате, не існує чіткого визначення цільової аудиторії. Автором виділено особливості складових ринку консалтингових послуг в Україні (рис.2).

Виходячи зі спеціалізації, в роботі запропоновано класифікацію консалтингових компаній за низкою ознак: регіонами обслуговування; напрямками консалтингу; орієнтацією на окремі види і сфери економічної діяльності; формою відносин з клієнтом.

Управління інноваційною діяльністю будь-якого суб`єкта господарювання містить сукупність дій економічного, організаційного та мотиваційного характеру, що направлені на забезпечення планування, розвиток і використання результатів цих процесів, а також підвищення інноваційної культури, формування економічного мислення в інтелектуальній праці. Для ефективної організації і управління інноваційною діяльністю й адекватного і своєчасного реагування на вплив зовнішнього середовища з максимальною корисністю виникає необхідність у створенні системи управління інноваційною діяльністю суб'єкту господарювання, яка повинна включати підсистеми управління, тісно взаємопов'язані між собою: техніко-технологічними інноваціями; організаційно-управлінськими інноваціями; інтелектуальним потенціалом; потоками інформації та комунікаціями; маркетингом і логістикою; фінансовими потоками в інноваційний процес.

Дослідження і аналіз потреб ринку та впливу зовнішнього середовища систематизує зібрану інформацію з метою визначення і реалізації інноваційної стратегії суб'єктів господарювання. При цьому проводять аналіз інформації про ринок, структуру і динаміку попиту, бажання клієнтів, діяльність конкурентів, можливість появи аналогічної продукції у конкурентів тощо. Підсистема управління потоками інформації та комунікацій, як компонента інноваційної інфраструктури, акумулює інформацію, переробляє її, генерує нові розробки, ідеї, розповсюджує або вдосконалює існуючі в залежності від потреби і пропозицій кожного господарюючого суб'єкта, тим самим прискорює впровадження нових знань, наукових ідей в практику управління.

У третьому розділі роботи “Механізми розвитку ринку організаційно-управлінських інновацій” розглянуто інноваційну інфраструктуру як систему забезпечення ринку організаційно-управлінських інновацій, визначено місце управлінських інформаційних технологій в розповсюдженні організаційно- управлінських інновацій, проведено аналіз структури ринку інформаційно-комунікативних технологій, українського ринку EPR-систем, запропоновано створення некомерційної професійної громадської організації - Української Асоціації консалтингу і мережі регіональних асоціацій у великих промислових областях, проведено кластеризацію регіонів України за рівнем створення ринкового середовища, сприйнятливого до інновацій.

Важливий етап впровадження регіональної інноваційної політики - формування ефективно діючої інфраструктури, інститутів підтримки, дифузії та просування інновацій, ефективного розвитку природних, матеріальних, трудових, фінансових, інтелектуальних, інформаційних ресурсів, захисту об'єктів інтелектуальної власності, організаційно-управлінських нововведень.

Таблиця 1 Компоненти інфраструктури ринку організаційно-управлінських інновацій

Компоненти інфраструктури ринку організаційно-управлінських інновацій	Організаційні структури
Система підготовки кадрів	Вищі навчальні заклади, навчальні і тренінгові центри, семінари, курси
Інформаційна та комунікативна система	Інформаційні центри; бізнес-центри; статистичні та аналітичні центри; бібліотеки з електронними каталогами та джерелами; організації, що випускають спеціалізовані журнали, каталоги, довідники; видавництва науково-практичної, ділової літератури; мережа Інтернет
Система підтримки та захисту інтересів суб'єктів ринку	Асоціації, суспільства, бізнес-центри і т. ін.
Система структуризації ринку та підтримки якості пропозиції	Рейтингові агентства; статистичні та аналітичні центри; організації зі сертифікації консультантів і т. ін.



Запропонована інфраструктура повинна виконувати такі функції: створення сприятливих умов для функціонування ринку організаційно- управлінських інновацій, взаємодії суб'єктів ринку і, через це, функціонування економіки в цілому; стимулювання впровадження організаційно-управлінських інновацій, розвиток підприємств, галузей, регіонів, економіки в цілому; підвищення швидкості поширення інновацій; структуризація ринку організаційно-управлінських інновацій; підвищення якості пропозиції на ринку; підвищення інформованості споживачів ринку; комплексний розвиток економічних наук, підприємств, галузей, регіонів, забезпечення їх зв'язків.

В Україні при відсутності структуризації ринку організаційно-управлінських інновацій в цілому, великої кількості неякісних консалтингових

послуг необхідне створення мережі регіональних консалтингових інституцій, котрі спроможні підтримувати професійні організації й впливати на розвиток цивілізованого ринку консалтингових послуг з урахуванням рівня розвитку і специфіки кожного регіону. У роботі пропонується створити мережу некомерційних професійних організацій, що поєднують фахівців у сфері консалтингу - Українську Асоціацію консалтингу та відповідні регіональні інституції у великих промислових областях. Місія Асоціації стає у розвитку цивілізованого й високопрофесійного ринку консалтингових послуг України та її регіонів. Основні цілі Асоціації такі: підвищення якості консалтингових послуг і професійної кваліфікації бізнес-консультантів - членів Асоціації; створення і підтримка високої професійної репутації Асоціації та її членів; обмін досвідом бізнес-консультантів та підтримка комунікацій із закордонними фахівцями в сфері консалтингу; інформаційне забезпечення ринку консалтингових послуг; забезпечення комунікацій консультантів із представниками наукової сфери й представниками підприємств, організацій, органів влади.

Для досягнення поставлених цілей і здійснення своєї місії Українська і регіональні асоціації консалтингу будуть надавати послуги по професійному навчанню й інформуванню, сприяти взаємодії консультантів та поширенню знань, а також надавати маркетингові послуги (див. рис.4).

Обробка значного масиву інформації передбачає впровадження сучасних інформаційних технологій та інтегрованих автоматизованих систем обробки даних, що також дозволяє висвітлити час для творчої роботи й прийняття обґрунтованих рішень стосовно розвитку економічного суб'єкту, активізації його інноваційної діяльності. Управління інформаційними технологіями в розповсюдженні організаційно-управлінських інновацій передбачає інфраструктурне забезпечення: управлінські інформаційні системи, мережу державних і приватних бібліотек і патентних фондів, аналітично-інформаційних центрів, сукупність індикаторів оцінки потенціалу розвитку цього сектору економіки, статистичну звітність (електронна і паперова) і т. ін.

Використання у роботі кластерного аналізу 28 об'єктів (регіонів) дозволило визначити три рівня ієрархії регіонів щодо розвиненості ринку організаційно-управлінських інновацій - лідери (регіони, що спроможні бути “точками зростання”), послідовники (великі регіони, де створені умови для інноваційного розвитку) і аутсайдери (території слабкі за рівнем інноваційного розвитку) (див. табл. 2). Основною метою проведення групувань є виділення в початковій сукупності об'єктів груп регіонів (кластерів) однорідних усередині групи за ключовими індикаторами (показниками) і визначення регіонів, які є найбільш розвиненими для інтеграції у вітчизняну та світову економічну систему і, навпаки, які не пристосовані до сучасної економіки. Для дослідження використано низку показників, що характеризують стан ринку, який проаналізовано: консалтингоємність, тис грн./осіб; інформаційноємність, тис. грн./осіб; питома вага консалтингу у загальному обсязі послуг, %; інноваційна активність промислових підприємств, %.

Кластер №1 акумулює регіони-лідери, це м. Київ, характеризується найвищим значенням ринку послуг в цілому (наприклад, у 2006 р. для центра кластера це значення становить - 4,65364), консалтингу (для центра кластера - 4,658063), інформаційних послуг (для центра кластера - 4,68868), інноваційно- активних підприємств (для центра кластера - 4,496224). Кластер №2 акумулює регіони-послідовники (АР Крим, Донецька, Дніпропетровська, Львівська, Одеська, Харківська області). Україна в цілому також займає позицію послідовника. Кластер №3 акумулює регіони-аутсайдери (останні регіони).

Таблиця 2 Розподіл багатовимірних об'єктів по кластерах та їх ранги

Номер кластера	Кількість об'єктів	Номери об'єктів	Ранг
1	1	27	лідер
2	7	1,2,5,6,14,16,21	послідовник
3	20	3,4,7,8,9,10,11,12,13,15,17,18,19,20,22,23,24,25,26,28	аутсайдер

Здійснений кластерний аналіз за регіонами України свідчить про ефективність застосування отриманих результатів, по-перше, для дослідження багатомірних економічних процесів, що характеризують ринок організаційно-управлінських інновацій, визначення регіонів, спроможних бути його “точками зростання” і, навпаки, регіонів, які затримують інноваційний розвиток національного господарства, по-друге, визначають регіони, де доцільно сформувати Асоціації консалтингу для підтримки і координації інфраструктурного забезпечення інноваційного розвитку територій.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-прикладного завдання, що полягає у формуванні теоретичних та методичних задач створення ринку організаційно-управлінських інновацій, підтримці організаційних форм, які відповідають структурі й динаміці компетенцій регіону. Основні висновки і рекомендації за результатами наукового дослідження полягають у такому:

1. В дисертації автором проведено уточнення категорійного апарату щодо формування ринку організаційно-управлінських інновацій, зокрема внесено корективи у визначення економічної сутності понять “нововведення”, “інновація”, “організаційно-управлінське нововведення”, “організаційно-управлінська інновація”, “ринок організаційно-управлінських інновацій”. Науковий акцент зосереджено на визначені сучасних світових тенденцій і адаптації економіки України та її регіонів до створення інноваційної системи в умовах ринку.

2. У теоретико-методичному аспекті досліджено різні класифікації організаційно-управлінських інновацій, проведено їх аналіз й запропоновано власну класифікацію таких інновацій за рядом ознак з адаптацією до регіональної економіки.

3. Обґрунтовано, що розвинена інноваційна інфраструктура сприяє ефективній роботі ланцюжка “дослідження - розробки - виробництво”, вирішенню багатьох питань інноваційної сфери. Автором сформовано модель компонентів інноваційної інфраструктури, до основних віднесені: консалтингова, виробничо-технологічна, маркетингово-збутова, фінансова, інформаційно-комунікативна, юридично-нормативна, освітня, координаційно-інституціональна. Інфраструктуру ринку організаційно-управлінських інновацій, як окремого сегменту ринку інновацій, моделюють її системи: підготовки кадрів; інформаційна та комунікаційна; підтримки та захисту інтересів суб'єктів ринку; структуризації ринку та підтримки якості пропозиції, та організації, що сприяють взаємодії його суб'єктів і здійсненню інноваційної діяльності в сфері управління суб'єктами господарчої діяльності, іншими організаціями, галузями, регіонами, економікою країни.

4. Виконано аналіз стану і структури ринку управлінського консалтингу в Україні, який дозволив зробити висновки, що ринок не структурований, немає вираженої групи лідерів, позиціонування більшості суб'єктів розпливчате, не визначено цільову аудиторію. Автором виділено особливості складових ринку управлінських консалтингових послуг в Україні: якість, пропозиція, попит, ціноутворення, конкуренція, проведено аналіз їх динаміки у вітчизняній економіці.

5. Досліджено, що однією з складових системи забезпечення розвитку та функціонування ринку організаційно-управлінських інновацій є ефективні мережеві структури з одночасною адаптацією державних регіональних органів до умов ринкової економіки. Запропоновано створення національної і мережі регіональних асоціацій консалтингової діяльності для підтримування професійних організацій, розвитку цивілізованого ринку консалтингових послуг, захисту інтересів учасників цього ринку, установлення відносин з оточенням, підвищення якості послуг, структуризації ринку тощо.

6. У частині обґрунтування мережі регіональних Асоціацій консалтингу із використанням кластерного аналізу визначено три рівня ієрархії регіонів щодо розвиненості ринку організаційно-управлінських інновацій в Україні - лідери (регіони, спроможні бути “точками зростання”), послідовники (регіони, де створені умови для інноваційного розвитку) і аутсайдери (зі слабким рівнем інноваційного розвитку).

7. Визначення місця інформаційних технологій в розповсюдженні організаційно-управлінських інновацій, дослідження типів управлінських інформаційних систем, аналіз ринку інформаційно-комунікативних технологій дозволило визначити структуру українського ринку EPR-систем, попиту в них, у т.ч. за видами економічної діяльності, на модулі EPR-систем. Рекомендовано схему комунікацій для розвитку ринку організаційно-управлінських інновацій, запропоновано систему інформаційних індикаторів для аналізу й оцінки ефективності інноваційної діяльності в економіці регіону.

Таким чином, у досліджені обґрунтовано і наведено авторську концепцію щодо формування ринку організаційно-управлінських інновацій на рівні регіону, розроблено методичні підходи і структурні механізми сприяння процесам цього розвитку та інноваційній активності суб'єктів господарювання.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Кирносова М.В. Ключевые элементы и источники международной конкурентоспособности Украины // Экономические инновации: Зб. наук. праць / М. В. Кирносова. - Одеса, 2003. - Вип. 16 - С. 30-39.

2. Кірносова М.В. Дослідження впливу вступу України до Світової організації торгівлі на підприємствах Одеського регіону // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць / М. В. Кірносова, Н.Е. Красностанова. - Одеса, 2003. - С.160-164. Особистий внесок здобувача: запропоновано заходи щодо підготовки економіки країни в цілому та економіки Одеського регіону до вступу України до Світової організації торгівлі.

3. Кірносова М.В. Підготовка кадрів для сфери управління інноваційною діяльністю // Труды Одесского политехнического университета: Научный и производственно-практический сборник по техническим и естественным наукам / М. В. Кірносова, С.К. Харічков. - Одесса, 2004. - Т.2. - С. 96-99. Особистий внесок здобувача: сформульовані рекомендації щодо підготовки фахівців та розробці програми навчання за спеціальністю “Управління інноваціями”.

4. Кірносова М.В. Інфраструктурний фактор у розвитку ринку інновацій // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць / М. В. Кірносова. - Одеса, 2005. - Вип. 21. - С.108-113.

5. Кірносова М.В. Механізм ринку організаційно-управлінських інновацій // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. праць / М. В. Кірносова. - Одеса, 2006. - Вип. 22. - С.180-186.

6. Кірносова М.В. Використання інноваційного потенціалу працівників на підприємствах промисловості // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць / М.В. Кірносова, М.В. Котова, С.К. Харічков. - Дніпропетровськ, 2006. - Вип. 220. - С. 507-512. Особистий внесок здобувача: запропоновано заходи щодо підвищення ефективності використання потенціалу працівників.

7. Кірносова М.В. Кластерізація регіонів України за рівнем розвитку ринку організаційно-управлінських інновацій // Проблеми використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: Зб. Наук. праць / М.В. Кірносова. - Рівне, 2008. - Вип. 14, № 4. - С. 21-28.

Матеріали і тези конференцій:

8. Кірносова М.В. Дослідження деяких аспектів підготовки менеджерів нової формації / М.В. Кірносова, Н.І. Волкова // Современные технологии менеджмента, бенчмаркинга, моделирования и маркетингового проектирования: экономический, правовой и психологический аспект: междунар. науч.-практ. семинар, 19 сент. 2003г.: тезисы докл. - Одесса, 2003. - С. 98-100. Особистий внесок здобувача: сформульовані рекомендації щодо формування базових управлінських навичок при підготовці менеджерів.

9. Кірносова М.В. Якість продукції в підвищенні міжнародної конкурентоспроможності підприємств України // Динаміка наукових досліджень 2003: ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 20-27 жовт. 2003р.: тези допов. - Дніпропетровськ, 2003. - Т. 26. - С. 19-20.

10. Кірносова М.В. Застосування синергетичного ефекту для збільшення вантажопотоків в галузі морського транспорту України / М.В. Кірносова, Н.Е. Красностанова // Економіка підприємства: проблеми теорії та практики: ІІ Всеукр. наук.-практ. конф., 23 бер. 2004 р.: тези допов. - Дніпропетровськ, 2004. - Том ІІ. - С. 28-30. Особистий внесок здобувача: досліджено один з напрямків залучення вантажовласників, підвищення вантажопотоків в галузі морського транспорту України за рахунок застосування синергетичного ефекту, запропоновано організаційно-управлінське рішення щодо об'єднання експедиторських компаній зі стивідорними.

11. Кірносова М.В. Інформаційне забезпечення ринку інновацій в Україні // Современные технологии менеджмента, моделирования и маркетингового проектирования, эффективного внедрения Интернет: экономический, правовой и психологический аспект: II Междунар. науч.-практ. конф., 11 июня 2004 г.: тезисы докл. - Одесса, 2004. - С. 60-63.

12. Кірносова М.В. Стимулювання інноваційної діяльності на підприємствах промисловості України / М.В. Кірносова, М.В. Котова // Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України: IV Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених, 19-20 квітня 2006 р.: тези допов. - Дніпропетровськ, 2006. - Т. 6. - С. 43-46. Особистий внесок здобувача: запропоновано заходи щодо поширення використання творчого інноваційного потенціалу співробітників на підприємствах.

Статті в інших виданнях:

13. Кирносова М.В. Развитие инновационного предпринимательства в рамках создания кластеров // Маркет-ревю. - № 8. - 2004.- С. 31-34.

14. Кирносова М.В. Подготовка специалистов по маркетингу инноваций // Маркет-ревю. - № 9. - 2004. - С. 37-39.

15. Кірносова М.В. Застосування синергетичного ефекту для збільшення вантажопотоків в галузі морського транспорту України // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць / М. В. Кірносова, Н.Е. Красностанова. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 1155-1160. Особистий внесок здобувача: досліджено один з напрямків залучення вантажовласників, підвищення вантажопотоків в галузі морського транспорту України за рахунок застосування синергетичного ефекту, запропоновано організаційно-управлінське рішення щодо об'єднання експедиторських компаній зі стивідорними.

АНОТАЦІЇ

Кірносова М.В. Формування ринку організаційно-управлінських інновацій в регіоні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2009.

У дисертаційній роботі досліджено теоретико-методичні положення і практичні питання щодо вдосконалення процесів формування ринку організаційно- управлінських інновацій в регіоні. Проведений аналіз сутності й особливостей еволюції теорії інноваційної діяльності, ключових понять цієї теорії, внесено доповнення і уточнення в категорії “нововведення”, “інновація”, “організаційно-управлінське нововведення” “організаційно-управлінська інновація”, “ринок організаційно-управлінських інновацій” для умов регіону. Обґрунтовано структуру ринку організаційно-управлінських інновацій з використанням детерминант конкурентних переваг. Розроблені методичні рекомендації до створення мережі Асоціацій консалтингу в регіонах України, з визначенням їх місії, цілей і функцій. Обґрунтовано кластеризацію регіонів за рівнем середовища, сприйнятливого до організаційно-управлінських інновацій. Запропоновано схему необхідних комунікацій ринку організаційно-управлінських інновацій і сукупність інформаційних індикаторів для аналізу і оцінки ефективності інноваційної діяльності в економіці регіону.

Ключові слова: регіон, організаційно-управлінські інновації, ринок, інфраструктурне забезпечення, управління, консалтингова діяльність, управлінський консалтинг, інформаційні комунікації, кластер.



Кирносова М.В. Формирование рынка организационно-управленческих инноваций в регионе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - Развитие производительных сил и региональная экономика - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2009.

В диссертационной работе исследованы теоретико-методические положения и практические вопросы совершенствования процессов формирования рынка организационно-управленческих инноваций в регионе. Проведен анализ сущности и особенностей эволюции теории инновационной деятельности, ключевых понятий “инновация”, “организационно-управленческое нововведение”, “организационно-управленческая инновация”, “рынок организационно-управленческих инноваций” для условий региона. Обоснована структура рынка организационно-управленческих инноваций с использованием детерминант конкурентных преимуществ. Рассмотрена взаимосвязь между субъектами спроса и предложения, объектами рынка (инновационным товаром и высококвалифицированной рабочей силой).

Доказано, что региональная экономика, как объект управления инновационными процессами, предусматривает соответствующее инфраструктурное обеспечение через системы, основные из них: консалтинговая, производственно-технологическая, маркетингово-сбытовая, финансовая, информационно-коммуникативная, нормативно-правовая, образовательная, координационно-институциональная.

Проанализирована система информационно-коммуникационных потоков на рынке организационно-управленческих инноваций и рассмотрена взаимосвязь субъектов рынка на различных этапах инновационного процесса. Разработана схема необходимых коммуникаций и система информационных потоков для развития рынка организационно-управленческих инноваций с учетом более тесных связей между наукой и практикой, участниками рынка, основные из которых - научные организации, консалтинговые компании и независимые консультанты, экономические агенты.

Рассмотрено место рынка управленческого консалтинга в мире и в Украине, исследовано его состояние. Выявлены проблемы, связанные с отсутствием структуризации украинского рынка консалтинга. Определены основные направления его развития: проведение кластеризации регионов по уровню условий для проведения инновационной деятельности при организации и управлении субъектами хозяйствования, создание всеукраинской и региональных ассоциаций консультантов, деятельность которых направлена на создание благоприятных условий для развития рынка организационно-управленческих инноваций с учетом уровня развития и специфики каждого региона.

Разработаны методические рекомендации по созданию сети Ассоциаций консалтинга в регионах Украины, с определением их миссии, целей и функций, перечня необходимых услуг, возможной системой сертификации консультантов, проводимыми мероприятиями и связями с международными организациями. Миссия таких структур определена как развитие высокопрофессионального рынка консалтинговых услуг Украины и ее регионов.

Обоснована кластеризация регионов по уровню создания среды, восприимчивой к организационно-управленческим инновациям, с использованием кластерного анализа. Выделены три группы (кластера) регионов Украины: регионы-лидеры (г. Киев), которые могут быть “точками роста”; регионы-последователи (АР Крым, Донецкая, Днепропетровская, Львовская, Одесская, Харьковская области), крупные регионы, где созданы условия для инновационной деятельности; регионы-аутсайдеры (все остальные регионы), депрессивные регионы по уровню инновационного развития. Определено, что Украина в целом также занимает позицию последователя.

Доказаны перспективы развития управленческого консалтинга и управленческих информационных систем в экономике страны и ее регионов. Предложена схема необходимых коммуникаций рынка организационно-управленческих инноваций и совокупность информационных индикаторов для анализа и оценки эффективности инновационной деятельности в экономике региона.

Ключевые слова: регион, организационно-управленческие инновации, рынок, инфраструктурное обеспечение, управление, консалтинговая деятельность, управленческий консалтинг, информационные коммуникации, кластер.

Kirnosova M.V. Forming of market organizationally administrative innovations in a region. - Manuscript.

The thesis on the competition of scientific degree of candidate of economic sciences on specialty 08.00.05 - Development of productive forces and regional economy - Institute of market problems and economical-ecological researchers of the NAS of Ukraine, Odessa, 2009.

In the thesis work theoretical-methodical positions and practical aspects of perfection of processes of forming of market of organizationally-administrative innovations in a region are explored. A market structure of organizationally administrative innovations with the use of determinant of competitive edges is grounded. Methodical recommendations are developed on networking of Associations of consulting in the regions of Ukraine. The clusterization of regions is grounded on the level of creation of environment, receptive to the organizational-administrative innovations. The chart of necessary communications of market of organizational-administrative innovations and system of informative indicators is offered for an analysis and estimation of efficiency of innovative activity in the economy of region.

...