Теоретико-методологічні засади соціально-економічної мотивації екологізації інноваційної діяльності
Удосконалення понятійного апарату соціально-економічної мотивації екологізації інноваційної діяльності (ЕІД). Визначення концепції ЕІД за стадіями еволюції екологічної мотивації. Дослідження основних типів мотивації споживання екологічних інновацій.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.09.2015 |
| Размер файла | 123,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національна академія наук України
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень
УДК 005.583.1:005.591.6:502.17(043)
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук
Теоретико-методологічні засади соціально-економічної мотивації екологізації інноваційної діяльності
08.00.06 - економіка природокористування
та охорони навколишнього середовища
Прокопенко Ольга Володимирівна
Одеса - 2009
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Сумському державному університеті Міністерства освіти і науки України.
Науковий консультант: доктор економічних наук, професор Ілляшенко Сергій Миколайович, Сумський державний університет, завідувач кафедри маркетингу
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Александров Іван Олександрович, Інститут економіки промисловості НАН України, завідувач сектору проблем економіко-екологічних досліджень
доктор економічних наук, старший науковий співробітник Кравців Василь Степанович, Інститут регіональних досліджень НАН України, директор
доктор економічних наук, старший науковий співробітник Садченко Олена Василівна, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, головний науковий співробітник
Захист відбудеться “18” червня 2009 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.117.01 Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.
Автореферат розісланий “20” травня 2009 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Степанов В.М.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Інноваційна діяльність є одним з головних засобів забезпечення конкурентоспроможності національних економік і окремих підприємств, її ефективність доведена досвідом економічно розвинених країн, і вона є безальтернативною для України. Загострення екологічних проблем, які постали врівень із соціально-економічними, диктує необхідність екологічної спрямованості інноваційного розвитку економіки. Для його забезпечення необхідний достатній рівень мотивації екологізації інноваційної діяльності (ЕІД) підприємств різних галузей економіки і суспільства в цілому.
З моменту обрання курсу на сталий розвиток проблемі екологізації господарської діяльності приділяється значна увага. Створено наукові засади економічної оцінки збитків від екодеструктивного впливу господарської діяльності та окреслено шляхи забезпечення екологічної безпеки, певного удосконалення зазнало екологічне законодавство, сформовано економічні основи еколого-економічного управління підприємством, екологічної економіки, екологічного маркетингу та екологічного менеджменту. Проте майже не дослідженою залишається проблема формування мотивації ЕІД, яка через високу динамічність має свою неповторну специфіку.
Проблема формування соціально-економічної мотивації ЕІД набуває особливої важливості для розвитку сфери охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки в момент загострення соціально-економічної і екологічної криз, яке має місце сьогодні. Їх загострення також зумовлює потребу у підвищенні соціально-еколого-економічної ефективності процесу ЕІД. З огляду на важливість для сучасного суспільства мотивування ЕІД підприємств, безумовно, актуальною проблемою є формування системи ефективних мотиваційних заходів на державному рівні. На рівні підприємств-інноваторів важливими є дослідження споживчої мотивації на ринку екологічних інновацій (ЕІ) і формування ефективних заходів щодо її коригування.
Актуальність для вітчизняної економіки і недостатнє вивчення проблеми соціально-економічної мотивації ЕІД, її велика теоретична і практична значущість обумовили вибір теми дослідження, визначили його мету і завдання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до Концепції національної екологічної політики на період до 2020 р., державних і регіональних програм і тем досліджень. Найбільш повно положення дисертаційної роботи відображено у розробленій під керівництвом здобувача фундаментальній темі за грантом Президента України GP/F13/0108 "Формування механізму управління інноваційним підприємництвом екологічного спрямування" (№ державної реєстрації 0107U004522), де здобувачем розроблено теоретико-методичний підхід до оцінки потенціалу екологізації інноваційного підприємництва та визначено можливості його підвищення, а також у ряді тем (і відповідних звітах), в яких здобувач є співавтором, зокрема у фундаментальних темах: "Еколого-економічні обмеження розвитку теплоенергетичного комплексу України" (0103U000764), де запропоновано принципи екологізації управління підприємством, "Розробка фундаментальних економічних основ теорії розвитку" (0103U007663) і "Проблеми економіки і управління розвитком підприємств у транзитивній економіці" (0103U004592), де досліджено особливості розвитку сучасної економіки, мотивації творчої праці персоналу підприємств і просування на ринку інноваційних продуктів, "Прогнозування фундаментальних соціально-економічних трансформацій як основи зміни базових науково-освітніх парадигм" (0104U010606), де розроблено теоретико-методичний підхід до економічної оцінки ризику екологічних платежів і доцільності екологізації екодеструктивного виробництва в умовах ринку, "Управління інноваційним розвитком підприємств в умовах формування інформаційної економіки" (0105U009180) і "Розробка організаційно-економічного механізму управління інноваційним розвитком суб'єктів господарської діяльності в умовах формування інформаційної економіки" (0106U001934), де розроблено теоретично-методичні засади мотивації екологізації виробництва і споживання ЕІ, "Фундаментальні основи формування механізмів забезпечення стійкого розвитку соціально-економічних систем" (0106U001939), де досліджено фактори і механізми змінюваності систем, "Удосконалення фінансового механізму управління еколого-інноваційним розвитком економіки України" (0106U008508), де запропоновано науково-методичні засади удосконалення податкового стимулювання еколого-інноваційного розвитку економіки, "Управління екологічними ризиками інновацій у процесі переходу до сталого розвитку" (0107U001142) і "Розробка фундаментальних еколого-економічних передумов інноваційних трансформацій як основи зміни технологічних укладів суспільного виробництва" (0108U007158), де виконано факторний аналіз екологічних ризиків і економічної безпеки інноваційної діяльності та раціональної мотивації ЕІД підприємств з урахуванням факторів мотивування, а також фундаментальних тем за грантами Президента України GP/F11/0039 "Формування механізмів переходу господарських суб'єктів України до економічного розвитку на базі ресурсозберігаючих технологій" (0106U010964) і GP/F26/0033 "Формування еколого-економічного механізму мотивації ресурсозбереження в умовах переходу України до інформаційного суспільства" (0108U009079), де досліджено передумови розвитку вітчизняного ринку екологічних товарів, суть і компоненти мотивації ресурсозбереження, ефективність застосування органами влади еколого-економічних важелів мотивації ресурсозберігаючої діяльності підприємства.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення та наукове обґрунтування теоретико-методологічних засад і методичних підходів до формування соціально-економічної мотивації ЕІД у контексті сталого розвитку.
Для досягнення мети поставлено такі основні завдання:
удосконалити понятійний апарат соціально-економічної мотивації екологізації інноваційної діяльності;
удосконалити теоретико-методичний підхід до економічної оцінки екологічності інновацій;
визначити концепції ЕІД за стадіями еволюції екологічної мотивації;
дослідити залежність сукупного соціально-еколого-економічного ефекту інноваційної діяльності від системи інструментів державного мотивування ЕІД;
розробити теоретико-методичний підхід до визначення потенціалу державного мотивування ЕІД та вибору ефективних методів його здійснення;
розробити теоретико-методологічні засади державного мотивування суб'єктів господарювання до ЕІД;
дослідити екологічні компоненти споживчої мотивації та специфіку сприйняття ЕІ залежно від типу споживчої мотивації;
дослідити типи мотивації споживання ЕІ;
удосконалити теоретико-методичний підхід до визначення споживчої привабливості ЕІ та її мотиваційного коригування;
удосконалити науково-методичний підхід до оцінки інтелектуального потенціалу підприємства;
удосконалити теоретико-методичний підхід до оцінки ефективності ЕІД підприємств з урахуванням факторів державного мотивування;
удосконалити наукові підходи до формування механізму мотивування ЕІД;
оцінити ефективність проекту ЕІД з позицій суспільства і з позицій підприємств-інноваторів;
удосконалити критерії визначення оптимального рівня ЕІД.
Об'єктом дослідження є процеси формування соціально-економічної мотивації ЕІД в Україні.
Предметом дослідження є теоретичні та методологічні засади соціально-економічної мотивації ЕІД, яка забезпечує орієнтування інноваційної діяльності підприємств і економіки в цілому на дотримання вимог екологічної безпеки і сталого розвитку в ринкових умовах господарювання.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод наукового пізнання, фундаментальні положення загальної економічної теорії, економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, сучасні концепції управління науково-технічним розвитком суб'єктів господарювання, законодавчі та нормативні документи з економічних, екологічних і соціальних проблем сучасної економіки. Для вирішення поставлених завдань застосовано методи статистичного аналізу та логічного узагальнення - для дослідження соціально-економічних передумов формування екологічної мотивації, системно-структурного аналізу - для формування структури мотиваційного механізму, абстрактно-логічного аналізу - для визначення концепцій ЕІД, економіко-математичного аналізу та моделювання - для визначення ефективності ЕІД і оцінки мотиваційного потенціалу.
Інформаційною базою дослідження є зібрані, опрацьовані і узагальнені автором первинні матеріали, що характеризують екологічну складову мотивації суб'єктів інноваційного процесу, законодавчі і нормативні акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України; наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, офіційні матеріали Держкомстатистики України і Сумського обласного управління статистики.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні важливої науково-прикладної проблеми розроблення і обґрунтування теоретико-методологічних засад і методичних підходів до формування взаємоузгодженої соціально-економічної мотивації ЕІД на загальнодержавному, регіональному рівнях і рівні суб'єкта господарювання. Найбільш вагомі результати роботи, що мають наукову новизну, такі:
вперше:
розроблено теоретико-методичний підхід до оцінки мотиваційного потенціалу ЕІД підприємств галузі, що ґрунтується на врахуванні величини та характеру нерівномірності розподілу їх екодеструктивного впливу та забезпечує науково обґрунтований вибір методів державного мотивування;
розроблено теоретико-методологічні засади державного мотивування суб'єктів господарювання до ЕІД, в основу яких покладено оцінку соціально-еколого-економічної ефективності мотивування, що ґрунтується на прогнозуванні реакції ринку та суб'єктів інноваційного процесу на мотиваційний вплив;
науково обґрунтовано суть понять комунікованої корисності як корисності, що змінена в уявленні споживача засобами комунікацій, та екоатрибутивного споживчого вибору як споживчого вибору, при якому екологічні атрибути товару визнаються споживачем як значущі; виділено типи екоатрибутивного споживчого вибору за кількістю екоатрибутів, які беруться до уваги;
науково обґрунтовано випереджання актуалізації раціональної мотивації ЕІД з позицій суспільства порівняно з мотивацією конкретних суб'єктів інноваційної діяльності, яке збільшується в процесі еволюції концепцій ЕІД;
удосконалено:
теоретико-методичний підхід до порівняльної економічної оцінки рівня екологічності інновації, в основу якого покладено еколого-економічну оцінку кумулятивного пореципієнтного впливу товару на довкілля (як екоконструктивного, так і екодеструктивного) на всіх етапах еколого-економічного циклу товару, що припадає на одиницю товарної споживчої вартості;
класифікацію концепцій ЕІД шляхом виокремлення концепцій: 1) захисту від екодеструктивного впливу процесів виробництва і споживання та ліквідування його наслідків, 2) екологічного удосконалення технологій виробництва, 3) зниження матеріаломісткості та енергоємності виробництва та споживання, 4) екологізації усіх етапів еколого-економічного циклу інновацій, що змінюються залежно від стадій еволюції екологічної мотивації; визначено характеристики кожної з них;
теоретико-методичні підходи до вибору товарних ЕІ найбільшої споживчої привабливості та прийняття рішення щодо доцільності їх просування на ринку, які на відміну від існуючих ґрунтуються на прогнозуванні зміни споживчої привабливості ЕІ у результаті комунікаційного впливу на відчуття корисності товарних атрибутів різної важливості, а також модифікуються залежно від ступенів новизни товару і цільового ринку, дозволяючи запобігти неефективного вкладення інноваційного капіталу;
науково-методичний підхід до визначення достатності інтелектуального потенціалу підприємства для впровадження ЕІ, що на відміну від існуючих передбачає його оцінку на основі порівняння показників потенціалу з їх оптимальними значеннями;
теоретико-методичні підходи до оцінки соціально-економічної ефективності впровадження ЕІ і ЕІД підприємств, які на відміну від існуючих враховують фактори зворотного впливу, екологічного поліпшення, ринкові фактори, фактори державного позитивного та негативного мотивування;
науково-методичний підхід до оптимізації рівня ЕІД підприємств за критерієм граничного соціально-еколого-економічного ефекту, який на відміну від існуючих враховує зміну ефективності ЕІД під впливом державного мотивування, що дозволяє визначати доцільність подальших суспільних витрат на мотивування процесів екологізації;
дістало подальший розвиток:
методичні підходи до обґрунтування вибору інструментів державного мотивування шляхом співвіднесення результатів впливу негативного і позитивного мотивування на ефективність інноваційної діяльності;
теоретичне обґрунтування таких понять: передумови мотивації ЕІД, мотивація, екологічна мотивація, мотивація ЕІД, екодеструктивні та екоконструктивні процеси, ЕІД, ЕІ;
теоретичні підходи до управління мотивацією споживання ЕІ шляхом наукового обґрунтування одночасної керованості споживчого вибору кількома типами мотивації, перевага яких обумовлюється об'єктивними та суб'єктивними факторами;
наукові підходи до формування механізму мотивування впровадження ЕІ, які на відміну від існуючих враховують мотиваційний вплив на складові ринку ЕІ.
Практичне значення одержаних результатів полягає у доведенні основних положень дисертаційної роботи до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, спрямованих на формування соціально-економічних засад мотивації екологізації діяльності суб'єктів інноваційного процесу. Їх переваги полягають в урахуванні економічних, екологічних і соціальних особливостей трансформаційних процесів в економіці України.
Теоретико-методичні підходи до оцінки рівня екологічності інновацій впроваджені Північно-Західним регіональним відділом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області Мінприроди України (акт від 01.12.08 р.).
Основні теоретико-методологічні, методичні підходи та практичні рекомендації щодо зовнішнього мотивування ЕІД (зокрема щодо оцінки мотиваційного потенціалу ЕІД та ефективності витрат на мотивування ЕІД, вибору методів мотивування та оптимізації рівня мотиваційних витрат) впроваджені Сумською обласною державною адміністрацією (довідка № 01-19/7278 від 02.12.08 р.) та управлінням соціально-економічного розвитку Сумської міської ради (акт № 814/1 від 01.12.08 р.).
Основні теоретико-методологічні, методичні підходи та практичні рекомендації щодо ЕІД підприємств (зокрема щодо оцінки ефективності впровадження ЕІ і ЕІД підприємств, оптимізації рівня ЕІД, оцінки споживчої привабливості ЕІ і формування екоатрибутивної споживчої поведінки, визначення достатності інтелектуального потенціалу підприємства для впровадження ЕІ) впроваджені у діяльність Сумської філії ВАТ "Український науковий центр технічної екології" (акт від 27.11.08 р.), ВАТ "Сумихімпром" (акт від 25.11.08 р.), ВАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" (акт від 27.11.08 р.), Охтирського ВАТ "Нафтопроммаш" Держнафтогазпрому України (акт від 14.11.08 р.), ТОВ "Турбомаш" (акт № 369/1 від 22.10.08 р), ТОВ "Елга" (акт № 714-ІІ від 18.11.08 р.), ТОВ "СЕНСІ" (акт № 107 від 30.10.08 р.), ДП "Медтехніка-Сервіс" АТ "Медтехніка-Суми" (акт від 12.11.08 р.) та ін.
Теоретичні, методичні та практичні розробки дисертації впроваджені у навчальний процес ВНЗ України: Сумського державного університету (як основи розділів дисциплін "Теорія еколого-економічного аналізу", "Теорія мотивації", "Екологічний маркетинг" та ін., акт № 111.01.06/4406 від 01.12.08 р.), Київського національного університету технологій та дизайну ("Економіка та організація інноваційної діяльності", "Провайдинг інновацій", "Товарна інноваційна політика", акт від 28.11.08 р.), Українського гуманітарного інституту ("Маркетинг", "Державне регулювання економіки" та ін., акт № 102а від 28.11.08 р.), увійшли до 10 підручників і 10 навчальних посібників з грифом МОН України.
Результати дослідження можуть бути впроваджені у діяльність органів державного, регіонального та місцевого управління для формування ефективної системи заходів мотивування ЕІД за пріоритетними напрямами та у діяльність підприємств різних галузей для управлінням ЕІД в умовах ринку.
Їх застосування у різних галузях діяльності, на різних рівнях управління сприятиме забезпеченню мотиваційної основи державного регулювання екологізації інноваційного розвитку вітчизняної економіки, ЕІД підприємствами та споживання ЕІ, а також максимізації соціально-еколого-економічного ефекту впровадження ЕІ з позицій суб'єктів інноваційного процесу.
Результати наукових досліджень здобувача двічі відзначені стипендією Кабінету Міністрів України для молодих учених (рішення колегії МОН України від 28.04.05 р., протокол № 4/2-13, і від 09.10.08 р., протокол № 10/2-13, постанови Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки від 24.06.05 р. № 2 і від 14.10.08 р. № 3 відповідно).
Особистий внесок здобувача. Основні положення, результати, пропозиції, рекомендації і висновки дослідження обґрунтовані та розроблені особисто автором на підставі вивчення і узагальнення нормативно-законодавчої бази, вітчизняного та зарубіжного досвіду з питань управління ЕІД у ринкових умовах і аналітичних розрахунків автора. У дисертаційній роботі використано лише особисті ідеї автора, що викладені у спільно опублікованих працях. Матеріали і висновки кандидатської дисертації не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Наукові та практичні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися більше ніж на 60 наукових і науково-практичних конференціях і семінарах різного рівня, серед яких такі міжнародні: "Сучасні проблеми науки та освіти" (Ужгород, 2002), "Міжрегіональні проблеми екологічної безпеки" (Суми, 2002), "Кулешівські читання" (Білорусь, Могилів, 2003), "Технології ХХІ століття" (Алушта, 2003-2007), "Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції" (Суми, 2003, 2005), "Соціально-економічні проблеми сталого розвитку Українського суспільства" (Мелітополь, 2004), "Екологічний менеджмент як складова частина сталого розвитку" (Донецьк, 2004), "Економічні проблеми розвитку промислового виробництва" (Одеса, 2004), "Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні" (Харків, 2005), "Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації" (Тернопіль, 2005), "Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів" (Дніпропетровськ, 2005), "Перспективи та пріоритети розвитку людського капіталу в умовах глобалізації" (Харків, 2006), "Інформаційно-технологічне управління станом економічної безпеки території" (Трускавець, 2006), "Наука і соціальні проблеми суспільства: харчування, екологія, демографія" (Харків, 2006), "Політологічні, соціологічні та психологічні виміри перехідного суспільства: як зробити реформи успішними" (Суми, 2006), "Методичні питання дослідження надійності великих систем енергетики" (Харків, 2006), "Методи удосконалення фундаментальної освіти у школах і вузах" (Севастополь, 2006), "Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу" (Суми, 2007, 2008), "Стратегічні напрямки розвитку підприємств харчових виробництв, ресторанного господарства і торгівлі" (Харків, 2007), "Стратегія забезпечення сталого розвитку України" (Київ, 2008), "Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку" (Суми, 2008), "Маркетингові дослідження в Україні" (Луганськ, 2008), "Система управління екологічною безпекою" (Росія, Єкатеринбург, 2008), "Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій" (Славське Львівської обл., 2008), "Актуальні проблеми забезпечення економічної безпеки України" (Тернопіль, 2008), інші.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 51 науковій праці (41 з них одноосібна), у тому числі в 1 одноосібній монографії (22,8 друк. арк.), 8 колективних монографіях, 26 статтях у наукових фахових виданнях, 13 збірниках матеріалів міжнародних конференцій, 3 статтях в інших наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 47,45 друк. арк., з них 46,06 друк. арк. належить особисто здобувачу.
Структура та обсяг роботи. Дисертація містить вступ, 5 розділів, висновки, список використаної літератури (474 найменування на 47 с.). Загальний обсяг дисертації - 494 с., у тому числі 43 таблиці на 11 с., 87 рисунків на 16 с., 7 додатків на 70 с.
Основний зміст дисертації
У першому розділі “Теоретичні засади мотивації ЕІД” проведено системний аналіз соціально-економічних передумов мотивації ЕІД в Україні, удосконалено понятійний апарат та критеріальну базу ЕІД.
Показано, що високий рівень конкуренції, трансформаційні та глобалізаційні процеси в економіці формують мотивацію інноваційної діяльності на вітчизняному та світовому ринках. Сучасні екологічні проблеми, що загострюються, зумовлюють необхідність її екологічної спрямованості. Пріоритетність для вітчизняної економіки інноваційної діяльності та необхідність забезпечення високого рівня її екологічності зумовлюють необхідність формування мотивації ЕІД. Досліджено соціально-економічні передумови мотивації ЕІД, під якими автор розуміє соціальні, екологічні, економічні, технологічні та інші умови, за яких виникають і формуються фактори мотивації розвитку процесів екологізації.
Досліджено суть термінів "мотивація", "мотивування", "мотиватор", що значно диференціюється, та суть кожної складової мотивації. Обґрунтовано найбільшу прийнятність для дослідження мотивації ЕІД удосконаленого автором поняття мотивації як сукупності внутрішніх факторів, які збуджують активність суб'єкта та визначають спрямованість його дій і частина яких зазнає зовнішнього впливу. Показано можливості зовнішнього впливу на внутрішню мотивацію суб'єкта, які є обмеженими (суб'єкт може як сприймати зовнішні впливи на мотивацію, так і протидіяти їм, якщо стимулюється мотивація такої поведінки, що принципово не відповідає його внутрішній мотивації). Запропоновано поняття екологічної мотивації як сукупності компонентів мотивації, що створюють вибірковість дій, спрямованих на зниження деструктивного впливу на довкілля та привнесення в нього позитивних змін. Обґрунтовано визначення мотивації ЕІД як сукупності внутрішніх стосовно суб'єкта інноваційного процесу факторів, у тому числі сформованих зовнішнім впливом, які спонукають до екологізації процесу інноваційної діяльності та визначають спрямованість екологічно орієнтованих інноваційних змін. При цьому мотивування ЕІД запропоновано розглядати як процес формування мотивації ЕІД.
Показано, що сформована у нормативні роки екологічна мотивація особистості водночас із формуванням екологічного інтелекту є каталізатором у системі ЕІД.
Удосконалено поняття ЕІД як комплексного, системного та динамічного процесу екологічного удосконалення інноваційної діяльності, спрямованого на підвищення рівня екологічності інновації.
Досліджуючи процеси ЕІД, автор розрізняє екодеструктивні процеси як процеси впливу на людину і природу, що мають негативні соціально-економічні чи екологічні наслідки, та екоконструктивні - як такі, що мають позитивні соціально-економічні чи екологічні результати.
Метою ЕІД є планомірний перехід на такі її види, що справляють екоконструктивний вплив та ліквідують чи принаймні зменшують екодеструктивний. Мірилом таких змін, на погляд автора, є зміна рівня екологічності суспільного виробництва та споживання.
Запропоновано поняття ЕІ у широкому розумінні як такої, впровадження якої підвищує рівень екологічності суспільного виробництва та споживання. В цілях управління екологізацією конкретних інноваційних проектів екологічною запропоновано вважати таку інновацію, впровадження якої підвищує рівень екологічності товару, в еколого-економічному циклі якого відбуваються інноваційні зміни.
При цьому ЕІ більшого рівня екологічності у більшій мірі підвищують рівень екологічності товару. Процес привнесення екоконструктивних змін на окремих етапах еколого-економічного циклу товару, позитивні результати якого не компенсують екодеструктивного впливу інновації на інших його етапах, автор вважає псевдоекологізацією, орієнтування на яку при реалізації стратегій екологізації сприятиме посиленню екодеструктивних процесів.
У другому розділі “Парадигма мотивування ЕІД на державному рівні” визначено концепції ЕІД за стадіями еволюції екологічної мотивації, запропоновано наукові підходи до оцінки потенціалу методів державного мотивування, розроблено теоретико-методологічні засади державного мотивування суб'єктів господарювання до ЕІД.
Доведено, що з еволюцією суспільної, особистісної мотивації та мотивації суб'єктів інноваційного процесу послідовно змінюються концепції ЕІД. Визначено основні їх характеристики: суть, мету, мотивацію, напрями державного мотивування, екологізовані етапи економічного циклу товару, підходи до екологізації, типи ЕІ, які їх реалізують. Кожну наступну концепцію реалізують інновації більш високого рівня екологічності. Показано, що концепції ЕІД з позицій суб'єктів інноваційного процесу поступово актуалізуються залежно від рівня вилучення ресурсів, забруднення довкілля та інших видів екодеструктивного впливу економіки, а також залежно від державного мотивування.
У результаті аналізу можливостей розвитку вітчизняної економіки при різних рівнях мотивації інноваційного розвитку підприємств і мотивації екологізації їх діяльності визначено необхідність одночасного формування високого рівня мотивації впровадження інновацій і мотивації їх екологізації.
Обґрунтовано залежність сукупного соціально-еколого-економічного ефекту інноваційної діяльності підприємств від системи економічних інструментів державного мотивування ЕІД, що застосовується.
Інноваційний капітал підприємств позначено відрізком М1М2. Лінії a, b ілюструють соціально-еколого-економічну ефективність вкладання підприємствами коштів у неекологічному (КЕп(не)) та екологічному (КЕп(е)) напрямах інноваційної діяльності відповідно. При застосуванні методів негативного мотивування ЕІД ефективність вкладання коштів у неекологічні інновації знижується з положення а до положення а'. Застосування методів позитивного мотивування ЕІД підвищує економічну ефективність вкладання коштів у ЕІ з положення b до положення b'.
При ефективності a, b переважна частина інноваційного капіталу величиною М1М буде вкладена в неекологічну інноваційну діяльність, а менша їх частина ММ2 - в екологічні її напрями. Методами державного мотивування частина вкладень у неекологічні інновації зменшується з М1М до М1М', а частина вкладень у ЕІ збільшується з ММ2 до М'М2.
Система інструментів державного мотивування ЕІД має формуватися так, щоб у результаті її застосування величина підвищення КЕп(е) значно перевищувала величину зниження КЕп(не), як результат, підвищуючи сукупний соціально-еколого-економічний ефект інноваційної діяльності. Застосування неефективної системи інструментів мотивування може призвести до зниження КЕп(не), що значно перевищує збільшення КЕп(е), і, як результат, до зниження сукупного ефекту інноваційної діяльності, що в умовах економіки України є неприпустимим. Ефективна система інструментів мотивування також характеризується забезпеченням меншого обсягу вкладень у неекологічну інноваційну діяльність порівняно з неефективною їх системою.
Можливості ЕІД і ефективність інструментів її мотивування потрібно розглядати у динаміці. Потенціал державного мотивування ЕІД, зокрема, залежить від нерівномірності розподілу екодеструктивного впливу підприємств галузі, величину та характер якої запропоновано вимірювати коефіцієнтом ступеня нерівномірності розподілу S, що характеризує площу фігури, окреслену лінією розподілу екодеструктивного впливу та лінією абсолютної рівномірності розподілу, і коефіцієнтом характеру нерівномірності розподілу Z, що характеризує напрямок і ступінь зміщення цієї фігури.
Криві розподілу екодеструктивного впливу (табл. 1) будуються шляхом послідовного відкладення у системі координат: по горизонтальній осі - часток обсягу виробництва підприємств у загальному його обсязі по галузі (- обсяг виробництва з 1-го по і-те підприємство; - сумарний обсяг виробництва усіх підприємств галузі), починаючи з найбільш екологічних виробництв, а по вертикальній осі - відповідних часток екодеструктивного впливу підприємств у загальному його обсязі по галузі (- обсяг або економічна оцінка екодеструктивного впливу з 1-го по і-те підприємство; - сумарний обсяг екодеструктивного впливу підприємств галузі). Отримані точки з'єднуються лініями, які залежно від їх вигляду описують різні явища.
Таблиця 1. Характеристики явищ, визначених за величиною та характером нерівномірності розподілу екодеструктивного впливу підприємств
|
Загальний вигляд кривої розподілу |
Значення S і Z, характер нерівномірності |
Назва явища |
Суть явища |
|
|
S=0, нетиповий, характерний для підприємства-монополіста |
Абсолютна рівномірність розподілу |
Усі підприємства галузі справляють однаковий питомий екодеструктивний вплив |
||
|
0<S<0,3, -1<Z?1, типи А, Б, В |
Відносна рівномірність розподілу |
Усі підприємства галузі справляють приблизно однаковий питомий екодеструктивний вплив |
||
|
0,3?S<0,7, -0,5<Z<0, тип А |
Наявність екологічно відсталих підприємств |
Більшість підприємств справляють приблизно однаковий питомий екодеструктивний вплив, незначна частина підприємств - значно більший |
||
|
0,3?S<0,7, -1<Z<-0,5 0,5?Z?1, тип Б |
Незначна диференціація екологічності |
Екодеструктивний вплив підприємств відрізняється, але різкої його диференціації серед підприємств галузі не спостерігається |
||
|
0,3?S<0,7, 0<Z<0,5, тип В |
Наявність лідерів екологічності |
Більшість підприємств справляють приблизно однаковий питомий екодеструктивний вплив, незначна частина підприємств - значно менший |
||
|
0,7>S<1, -1<Z?1, типи А, Б, В |
Значна диференціація екологічності |
Підприємства галузі значно відрізняються за питомим екодеструктивним впливом |
Більшому значенню коефіцієнта S відповідає більший потенціал державного мотивування ЕІД. Від'ємне значення коефіцієнта Z свідчить про більшу ефективність застосування негативного мотивування, а додатне -позитивного. Більше абсолютне значення коефіцієнта Z характеризує більш високий потенціал відповідного методу мотивування.
На соціально-еколого-економічний ефект і ефективність державного мотивування ЕІД впливають фактори зворотного впливу, екологічного поліпшення та ринкові фактори. З урахуванням цього запропоновано розраховувати очікувану соціально-еколого-економічну ефективність мотивування впровадження ЕІ з позицій держави (суспільства) КЕс.
Показано, що серед альтернативних інструментів мотивування слід обирати ті, ефективність яких КЕс чи КЕсе є максимальною. При цьому система інструментів мотивування впровадження ЕІ має формуватися так, щоб максимальним був ефект мотивування їх впровадження Ес, а система інструментів мотивування ЕІД - так, щоб максимальним був ефект ЕІД Есе (чисельник формули визначення КЕсе).
Застосування запропонованих показників ефективності дозволяє визначати напрями державного мотивування ЕІД найбільшої соціально-еколого-економічної ефективності. Конкретизація складових результатів РсМнt, РсІt, РсЗt, РсЕt, РсРt і витрат ВсМпt, ВсІЗt, ВсЗt, ВсЕt показала, що необхідною умовою їх розрахунку є прогнозування реакції на процеси мотивування ринку та суб'єктів інноваційного процесу.
У третьому розділі “Мотивація споживання ЕІ” досліджено екологічні компоненти споживчої мотивації та специфіку сприйняття ЕІ споживачами, визначено типи споживчого вибору за екоатрибутивністю та мотиваційним спрямуванням.
Екодеструктивний вплив поведінки споживача проявляється у прямій формі на етапі споживання товару та у непрямій формі - на всіх інших етапах еколого-економічного циклу товару. Для його зменшення необхідна екологізація споживчого вибору. Прийняття споживачем екологічно зважених рішень забезпечується екологічними компонентами його різноспрямованої мотивації.
Передумовою формування екологічної мотивації споживчої поведінки є екологічна свідомість, що характеризується вагомістю екологічних проблем у свідомості споживача, співвіднесенням його екодиспозицій тощо.
Важливим для формування ринку ЕІ також є розвиток мотивації споживання нових товарів. У дисертації виявлено відмінність сучасних тенденцій від класичних уявлень щодо розподілу споживачів за силою мотиву споживання нових товарів (табл. 2).
Виявлено відмінність спектру потреб, що задовольняються екологічними товарами та їх аналогами. Наприклад, загалом харчування задовольняє першу групу потреб за Маслоу, а екологічно чисте харчування - кілька груп потреб (табл. 3).
Таблиця 2. Структура груп споживачів за ставленням до окремих груп товарних інновацій у м. Сумах, %
|
Новинка |
Суперноватори |
Новатори |
Звичайні |
Консерватори |
Суперконсерватори |
|
|
Товари побутової хімії |
16 |
13 |
11 |
53 |
7 |
|
|
Продукти харчування |
37 |
28 |
4 |
25 |
6 |
|
|
Спиртні напої |
23 |
17 |
12 |
35 |
13 |
|
|
Медичні препарати |
4 |
6 |
9 |
62 |
19 |
|
|
Засоби особистої гігієни |
23 |
26 |
4 |
38 |
9 |
|
|
Класичний розподіл |
2,5 |
13,5 |
34 |
34 |
16 |
Таблиця 3. Групи потреб за ієрархічною моделлю А. Маслоу, що задовольняються екологічним товаром (фрагмент)
|
Рівні потреб |
Групи потреб |
Основні потреби, що задовольняються споживанням екологічно чистих овочів і фруктів |
|
|
Нижчі потреби Вищі потреби |
Фізіологічні потреби. Потреби в безпеці та упевненості в майбутньому. Соціальні потреби. Потреби самоповаги. Потреби самоактуалізації (самовираження) |
Харчова (біологічна) цінність. Необхідність, що диктується різними захворюваннями, а також гарантована безпека і нешкідливість. Екологічний захист дітей. - - |
Виявлено особливі риси сприйняття споживачами ЕІ: у споживачів із різною силою мотиву екологічно орієнтованої поведінки відрізняється відчуття корисності екологічності інновацій; при різних нормальних (тобто адекватних з екологічністю продукції) цінових надбавках функції граничної (від одиниці додаткової екологічності) корисності цих типів споживачів значно відрізняються; більшість населення м. Сум визнає значимими екологічні проблеми і готова здійснювати певні витрати з метою запобігання погіршенню довкілля, у тому числі придбавати екологічні товари, що може свідчити про наявність попиту на екологічну продукцію широкого вжитку (хоча частка людей, стурбованих екологічними проблемами, знизилася за 7 останніх років з 75 до 68 %).
При нормальній ціновій надбавці більшість населення бажає купувати екопродукцію, споживання якої не шкодить їх здоров'ю, і майже не готова платити за продукцію, споживання, виробництво і утилізація якої не завдає шкоди довкіллю. Основними причинами цього є нестача коштів на сприяння вирішенню екологічних проблем (тому у разі зростання рівня життя можна прогнозувати зростання попиту на екопродукцію, який має місце у країнах з більш високим рівнем добробуту населення), низький рівень актуалізації вищих потреб, опосередкований через довкілля вплив на здоров'я через значний проміжок часу (людина активно протидіє негативним явищам, появу яких очікує найближчим часом, і виявляє певну байдужість до негативних явищ, очікуваних у далекому майбутньому, що теж пояснює більшу готовність до оплати екологічності продукції, яка безпосередньо впливає на здоров'я).
Екологічність споживчого вибору визначається його спрямованістю на екологічні, неекологічні чи екологічно нейтральні атрибути товару. Під екоатрибутивним запропоновано розуміти такий споживчий вибір, при якому екологічні атрибути товару визнаються споживачем як значущі. За кількістю екоатрибутів, що беруться до уваги, запропоновано розрізняти нульову (при здійсненні вибору споживач не звертає увагу на екологічні атрибути), одиничну (звертає увагу на один екоатрибут), подвійну та множинну екоатрибутивність споживчого вибору.
Таблиця 4. Основні типи мотивації залежно від витрат споживання і переваг ЕІ (у порядку зниження значущості)
|
Витрати споживання |
Екологічні переваги інновації: |
||
|
індивідуальні |
суспільно значущі |
||
|
Нижче, ніж в аналогічних звичайних товарів |
Раціональний, емоційний |
Раціональний, моральний |
|
|
Вище, ніж в аналогічних звичайних товарів |
Емоційний, раціональний |
Моральний |
Визначено, що тип мотивації споживання ЕІ залежить від об'єктивних і суб'єктивних факторів (у табл. 5 наведено приклади факторів раціоналізації споживчого вибору).
Таблиця 5. Фактори, що визначають раціональність споживчого вибору (фрагмент)
|
Фактор |
Ірраціональна мотивація |
Раціональна мотивація |
|
|
Тип товару |
Публічне споживання (сукня) |
Непублічне споживання (пральний порошок) |
|
|
Низька ціна необхідного товару (йогурт) |
Висока ціна необхідного товару (металеві вхідні двері) |
||
|
Симбіоз суб'єктивного фактора та типу товару |
Висока ціна товару розкоші / підтвердження статусу (прикраси) |
Порівняно низька ціна товару розкоші / підтвердження статусу (автомобіль) |
|
|
Суб'єктивні фактори |
Високий дохід споживача |
Низький дохід споживача |
|
|
Забезпечення психологічно зумовлених потреб |
Забезпечення біологічно зумовлених потреб |
Існуючі види мотиваційного конфлікту ("прагнення - прагнення", "прагнення - уникнення", "уникнення - уникнення"), який виникає внаслідок полімотивованості поведінки особистості та відмінності мотивів і потреб кожного рівня особи і кожної частини субособи, автором адаптовано до споживчого вибору. Показано, що наявність мотиваційного конфлікту є передумовою ефективного коригування мотивації споживача: забезпечення домінування у момент прийняття рішення про покупку певної субособи спонукає споживача до вибору конкретного товару в межах фінансових можливостей.
У четвертому розділі “Соціально-економічна мотивація підприємств щодо ЕІД” удосконалено теоретико-методичні підходи до оцінки споживчої привабливості ЕІ, достатності інтелектуального потенціалу підприємства для ЕІД, ефективності ЕІД підприємств з урахуванням факторів зовнішнього мотивування.
Потенціал ЕІД, з погляду підприємств-інноваторів, складається з техніко-технологічних можливостей і економічної доцільності її здійснення, рівня розвитку екологічної мотивації споживачів та інших суб'єктів інноваційного процесу, інтелектуального потенціалу підприємства та мотивації інноваційної діяльності його персоналу.
З метою оптимізації витрат на визначення ЕІ найбільшої споживчої привабливості запропоновано модифікувати підходи до оцінки споживчої привабливості залежно від ступенів новизни товару і цільового ринку, а також рівня комунікаційного впливу на споживача.
На відміну від економічної теорії, яка постулює раціональність споживчого вибору, і поведінкової економіки, яка вказує на його ірраціональність, запропоновано виділяти раціональний вибір, при якому корисність U та якість Я товару змінені в уявленні споживача засобами комунікацій (К - коефіцієнт комунікаційного впливу). Максимальне їх відношення до ціни товару Ц або витрат споживання В вказує на нові товари найвищої споживчої привабливості (табл. 6).
Таблиця 6. Економічно доцільні підходи до вибору нових товарів найвищої споживчої привабливості (варіант максимізації питомої комунікованої корисності)
|
Ринок |
Товар |
||
|
модифікований |
принципово новий |
||
|
Старий |
(3) |
(4) |
|
|
Новий |
(5) |
(6) |
Виявлено, що споживач не завжди обирає товар, що максимально відповідає його мотивації. Залежно від стану мотивації психологічними методами можна спонукати споживача до вибору пропонованих ЕІ.
При цьому у споживача може виникати когнітивний дисонанс, який є перешкодою на шляху формування лояльності споживачів. Найбільша ймовірність його виникнення при застосуванні маніпулювання, далі, в порядку зниження ймовірності: переконання, гіпноз, майєвтика.
Для уникнення виникнення когнітивного дисонансу необхідно прогнозувати зміну ставлення споживача до товару при впливі на відчуття його корисності.
Виявлено, що результат комунікаційного впливу залежить від вагомостей атрибутів, ставлення до яких формується. Розроблено карти ставлення (приклад - у табл. 7), застосування яких дозволяє прогнозувати зміну ставлення споживача до ЕІ і формувати ефективні системи комунікацій для екоатрибутивного спрямування споживчого вибору. Розроблено модель процесу прийняття рішення щодо доцільності просування на ринку ЕІ залежно від стану екологічної мотивації споживача та можливостей її мотиваційного коригування.
Показано, що для інноваційного розвитку, в тому числі екологічно спрямованого, необхідним є достатній рівень інтелектуального потенціалу і мотивації інноваційної діяльності персоналу. Для оцінки достатності інтелектуального потенціалу підприємства для впровадження ЕІ модифіковано метод відстаней, в якому замість загальноприйнятого орієнтування на максимальні чи мінімальні показники потенціалу, які не завжди свідчать про збільшення потенціалу, запропоновано застосовувати оптимальні їх значення. Такий підхід до оцінки запобігає штучному завищенню рівня потенціалу і неефективному вкладенню коштів у його підвищення. Розроблено шкалу значень інтелектуального потенціалу підприємства, що дозволяє визначати його достатність для впровадження ЕІ. Визначено оптимальні значення показників інтелектуального потенціалу підприємств Сумської обл. різних галузей економіки.
Таблиця 7. Ставлення споживача до товару при формуванні відчуття корисності надважливого і-го атрибута, початкова вагомість якого дорівнює 0,5 і більше
|
Співвідношення комунікованого та початкового відчуття вагомості і-го атрибута |
Співвідношення комунікованого та початкового відчуття присутності і-го атрибута |
|||||
|
ТСВ |
ТСВ |
СС |
СС |
ТСК |
||
|
ТСВ |
ВССУ |
СС |
ТСК |
НВ |
||
|
ВССУ |
ВССУ |
СС |
ТСК |
НВ |
||
|
ВССУ |
ВССУ |
СС |
ТСК |
НВ |
||
|
ВССУ |
ВССУ |
СС |
НВ |
НВ |
Умовні позначення в табл. 7: ТСВ - тимчасове споживання з подальшою відмовою від товару через усвідомлення важливості атрибута, рівень корисності якого є незадовільним; СС - стійке споживання; ВССУ - відносно стійке споживання з урахування даного атрибута; ТСК - тимчасове споживання з подальшою відмовою від товару через незадовільний рівень корисності атрибута; НВ - недовіра до інформації про атрибут, відмова від товару.
Досліджено зовнішні та внутрішні фактори формування потреб в інноваційній праці персоналу, залежність ефективності інноваційної праці від умов роботи, в тому числі сумісності працівників, а також від відношення складності поставлених завдань до здібностей працівника N. Конкретизовано стани працівника під час виконання завдань різної складності. Зокрема, стресовий стан спостерігається при 0,1N0,3 і 7N10, нудьга - при 0,3N0,6, занепокоєння - при 3N7. Стан потоку (flow-ефекту), при якому ефективність інноваційної діяльності працівника є найвищою, спостерігається при 0,6N3.
Визначено фактори, під впливом яких формується раціональна мотивація ЕІД підприємств за умови зовнішнього мотивування.
Очікувана соціально-еколого-економічна ефективність впровадження ЕІ з позицій підприємства-інноватора КЕп без впливу мотивування оцінюється аналогічно, але без урахування показників РпМпt, ВпМпt, ВпМнt.
Очікуваний соціально-еколого-економічний ефект упровадження ЕІ з позицій підприємства-інноватора з урахуванням факторів мотивування Еп(м) і без їх урахування Еп становить величини, подані у чисельниках формул визначення КЕп(м) і КЕп відповідно.
Розмежовано поняття та показники ефективності впровадження ЕІ та ефективності ЕІД. Соціально-еколого-економічна ефективність ЕІД з позицій підприємства-інноватора з урахуванням факторів мотивування КЕпе(м) і без впливу мотивування КЕпе не містить показників РпІt, ВпІt.
Соціально-еколого-економічний ефект ЕІД з позицій підприємства-інноватора з урахуванням факторів мотивування Епе(м) та без їх дії Епе становлять величини, подані у чисельниках формул розрахунку КЕпе(м) і КЕпе відповідно. понятійний мотивація екологізація інновація
Серед альтернативних напрямів вкладень інноваційного капіталу підприємствам потрібно обирати ті, показник ефективності яких є максимальним, у цілому максимізуючи ефект реалізації портфеля ЕІ.
Показано, що під час реалізації різних концепцій ЕІД окремі результати РпІt, РпЗt, РпЕt, РпРt, РпМпt та витрати ВпІt, ВпЕІt, ВпЗt, ВпЕt, ВпРt, ВпМпt, ВпМнt не мають місця. Вся їх сукупність характеризує ефективність упровадження ЕІ, що реалізують концепцію 4 ЕІД. Конкретизовано складові перелічених результатів і витрат.
Доведено, що соціально-еколого-економічна ефективність екологічних перетворень підприємств, які справляють значний екодеструктивний вплив, за умов зовнішнього мотивування екологізації є значно більшою, ніж без мотивування.
У п'ятому розділі “Методологічні та прикладні аспекти формування соціально-економічної мотивації ЕІД” удосконалено наукові підходи до формування механізму мотивування ЕІД, виконано оцінку ефективності проектів ЕІД з позицій суспільства і з позицій підприємств-інноваторів, удосконалено наукові підходи до визначення оптимального рівня ЕІД.
Рушійною силою ЕІД є система мотивації, формування якої має створити екологічну мотивацію споживачів, товаровиробників та інших суб'єктів ринку. Показано, що можливості мотивування ЕІД існують на всіх рівнях управління формуванням ринку ЕІ. Найбільш ефективними є економічні методи державного мотивування ЕІД.
...Подобные документы
Роль економічного обґрунтування нововведень у процесі їхньої мотивації. Державне регулювання інноваційної діяльності в Україні. Сучасні методи економічної оцінки інноваційних проектів. Прогноз прибутку, оцінка ефективності, вибір програмних засобів.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 21.11.2009Визначення особливостей процесу формування мотивації трудової діяльності на підприємствах та розробка напрямків і практичних рекомендацій щодо створення мотиваційного механізму. Види і методи мотивації та стимулювання працівників у редакції "OOPS!".
курсовая работа [371,5 K], добавлен 25.02.2013Сутність проблеми оцінки ефективності інновацій. Аналіз методики визначення економічної ефективності витрат на наукові дослідження та розробки, їх впровадження в виробництво. Фінансування науково-технічної та інноваційної сфер діяльності в Україні.
дипломная работа [246,3 K], добавлен 27.08.2012Теоретичне вивчення питань інвестицій та інновацій. Нормативно-правова база та організаційні форми інвестиційно-інноваційної політики. Джерела фінансування інноваційної діяльності. Державна інноваційна політика. Моделі інвестиційно-інноваційного розвитку.
курсовая работа [498,9 K], добавлен 31.07.2013Зміст, сутність, функції, теоретичне визначення заробітної плати, розрахунок її середнього значення. Види форм і систем її організації. Формування фонду оплати праці на підприємстві. Огляд напрямків еволюції економічної мотивації в теорії політекономії.
курсовая работа [41,2 K], добавлен 07.08.2013Кардинальні зміни та головні акценти світової економіки початку ХХІ ст. Основні тенденції розвитку інноваційної діяльності в Україні. Головна мета та шляхи державного регулювання інноваційної політики. Нові аспекти вдосконалення інноваційної діяльності.
реферат [18,3 K], добавлен 26.11.2010Вивчення трудової мотивації населення. Тенденції формування мотивації зайнятості. Особливість мотивів трудової поведінки незайнятого працездатного населення у контексті трансформаційного періоду розвитку економіки. Вибір безробітними нового місця роботи.
реферат [1,6 M], добавлен 28.03.2009Поняття інноваційних процесів та значення інноваційної діяльності для забезпечення економічного розвитку вітчизняного підприємства. Оцінка інноваційної діяльності в Україні. Напрями подальшої активізації інноваційної діяльності промислових підприємств.
курсовая работа [479,2 K], добавлен 05.04.2014Аналіз стану інноваційної діяльності в Україні. Законодавча база та державне регулювання інноваційної діяльності в Україні. Концептуальні підходи до законодавчого регулювання інноваційної політики в Україні. Питання законодавчої бази.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 10.04.2007Економічна сутність та зміст інноваційної діяльності, етапи формування на підприємстві. Особливості інвестування інноваційної діяльності харчових підприємств. Аналіз інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності ВАТ "Кременчуцький хлібокомбінат".
курсовая работа [783,9 K], добавлен 17.12.2013Суть та засади здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності, роль та значення науково-технічного прогресу. Класифікація економічної ефективності та види економічних ефектів. Реінжиніринг як важливий напрямок інноваційної діяльності на підприємстві.
курсовая работа [414,7 K], добавлен 15.05.2011Особливості впливу інноваційної діяльності на розвиток економіки. Венчурне фінансування науково-інноваційної діяльності, перспективи розвитку в Україні. Місце етапу науково-технічної підготовки виробництва. Підвищення конкурентоспроможності підприємств.
методичка [43,8 K], добавлен 23.04.2015Рівень соціально-економічної ефективності функціонування підприємства. Економічні показники: ліквідності, платоспроможності, ділової активності, рентабельності. Система показників соціально-економічної ефективності діяльності будівельних підприємств.
реферат [12,9 K], добавлен 20.05.2009Характеристика трудового потенціалу підприємства. Аналіз ефективності використання трудового потенціалу за ресурсним, витратним і результатним підходами. Системний аналіз складових економічної і соціальної ефективності мотивації трудової діяльності.
курсовая работа [310,6 K], добавлен 14.09.2014Поняття економічної системи та методологічні підходи до їх класифікації. Еволюція поглядів та вплив європеїзації на соціальну ринкову економіку. Процес конвергенції економічних систем країн-членів Євросоюзу як крок до формування економічної системи ЄС.
диссертация [301,6 K], добавлен 07.12.2015Найбільш загальні причини, що роблять необхідними впровадження інновацій. Фактори, що мають позитивний та негативний впливи на інноваційну діяльність. Роль держави в розвитку інноваційної системи. Основні напрями розбудови інноваційної системи в Україні.
статья [28,8 K], добавлен 25.10.2014Теоретичні основи впливу інвестиційно-інноваційної діяльності на економіку. Складові системи державного регулювання цієї сфери. Аналіз сучасного стану інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні: нормативно-правова база та механізми її здійснення.
контрольная работа [2,2 M], добавлен 22.05.2014Обґрунтування інверсійних процесів в науково-освітній структурі інноваційної економіки. Особливості державного регулювання венчурного фінансування в світі та Україні. Огляд системи показників оцінювання економічної ефективності інноваційної діяльності.
монография [1,4 M], добавлен 22.04.2013Визначення місця соціально-економічної політики в управлінні розвитком фармацевтичного підприємства, дослідження структури його соціально-економічного потенціалу. Діагностика існуючого рівня соціально-економічного потенціалу і розвитку ЗАТ "Біолік".
дипломная работа [1,8 M], добавлен 07.07.2011Поняття інноваційної стратегії підприємства, характеристика її типів: наступальна, захисна, імітаційна, залежна, традиційна, "за нагодою". Роль інноваційних стратегій у розвитку організації. Розрахунок доцільності здійснення проекту за критеріями.
контрольная работа [69,7 K], добавлен 24.04.2011
