Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний аграрний університет

УДК 631.115:338.43

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування та удосконалення конкурентоспроможності фермерських господарств регіону

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Пристемський Олександр Станіславович

Дніпропетровськ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Мармуль Лариса Олександрівна Херсонський державний агарний університет, проректор з міжнародних зв'язків, завідувач кафедри обліку і аудиту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Сахацький Микола Павлович, Одеська державна академія будівництва та архітектури, завідувач кафедри менеджменту та маркетингу;

кандидат економічних наук, доцент Іртищева Інна Олександрівна, Миколаївська філія Європейського університету, завідувач кафедри економіки і підприємництва.

Захист відбудеться 30 жовтня 2009 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ - 27, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ - 27, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розіслано 29 вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Р.М. Миронова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Фермерські господарства займають важливе місце в аграрній економіці України як поширена організаційно-правова форма виробничої діяльності, важлива група товаровиробників продовольства, основа формування середнього класу на селі, підвищення рівня та якості життя сільських жителів, забезпечення зайнятості. Тому проблеми їх фінансово-економічної стійкості, конкурентоспроможності, ефективного розвитку займають важливе місце в сучасних економічних дослідженнях та практиці господарювання.

Відзначимо, що питання організації та становлення фермерських господарств, їх землезабезпечення, спеціалізації та ефективності виробничої діяльності, державної підтримки всебічно досліджувалися у працях відомих економістів-аграрників - В. Гончарова, П. Макаренка, М. Маліка, Л. Мельника, Л. Мармуль, В. Месель-Веселяка, П. Саблука, І. Червена та ін., а також зарубіжних фахівців (М. Баккета, Р. Батіста, У. Костера, В. Ліферта, К. Макконела, А. Сміта, М. Портера, Р. Робінсона, Р. Фатхутдінова та ін.).

Між тим питання конкурентного середовища функціонування фермерських господарств, формування конкурентоспроможності виробництва та продукції, фактори її підвищення або зниження, визначення показників та методів оцінки розроблені недостатньо. Повною мірою це стосується фермерських господарств Херсонської області. Саме в цьому регіоні такі дослідження вкрай необхідні. Адже тут функціонує 2524 фермерських господарств. Вони займають 236,3 тис. га або 11,7% сільськогосподарських угідь. Певну специфіку має й конкурентне середовище фермерських господарств (наявність значної кількості великотоварних підприємств, близькість гуртових ринків, велика землезабезпеченість населення, недостатня людність сільських населених пунктів, недостатнє водозабезпечення). Нагальна необхідність всебічного дослідження та вирішення вказаного кола проблем зумовили актуальність, вибір теми, мету, предмет і об'єкт, практичне значення дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи економічного факультету Херсонського державного аграрного університету “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер державної реєстрації 0102U003197). В її межах автором розроблені заходи удосконалення конкурентоспроможності фермерських господарств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних та практичних засад підвищення конкурентоспроможності фермерських господарств та стратегії її підвищення.

У відповідністю з поставленою метою були визначенні наступні завдання:

- поглибити наукові засади визначення сутності конкурентоспроможності фермерських господарств;

- визначити особливості та принципи формування конкуренто-спроможності фермерських господарств;

- визначити місце фермерських господарств у агропромисловому виробництві регіону;

- визначити методичні підходи щодо оцінки конкурентоспроможності;

- здійснити аналіз стану та тенденцій формування конкуренто-спроможності фермерських господарств;

- здійснити кількісну оцінку факторів підвищення конкуренто-спроможності фермерських господарств;

- обґрунтувати основні напрями підвищення конкурентоспроможності фермерських господарств;

- розробити пропозиції щодо інвестиційно-інноваційного забезпечення маркетингових стратегій підвищення конкурентоспроможності фермерських господарств Херсонської області.

Об'єктом дослідження є процеси формування та підвищення конкурентоспроможності фермерських господарств регіону.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти формування й забезпечення конкурентоспроможності фермерських господарств.

Методи дослідження. Теоретичною й методичною базою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів. У роботі використані праці вітчизняних і закордонних вчених з ринкової економіки, проблем конкуренції, конкурентоспроможності і розвитку фермерських господарств, кооперація та інтеграція в сучасному агропромисловому комплексі, законодавчі та нормативно-методичні матеріали, накази Президента України та постанови Уряду з питань розвитку агропромислового комплексу.

Дослідження даної проблеми проводились на основі використання та обробки масових статистичних даних з використанням наступних методів: економіко-статистичного - при визначенні конкурентоспроможності фермерських господарств; абстрактно-логічного - при формуванні теоретичних узагальнень, закономірностей та принципів управління конкурентоспроможністю; економіко-математичного - для розробки раціональної структури та напрямів діяльності; графічного - для визначення структурних змін у розвитку фермерських господарств; монографічного - для вивчення функціонування фермерських господарств при виявленні ефективних засобів забезпечення конкурентоспроможності; розрахунково-конструктивного - при визначенні окремих перспективних параметрів розвитку фермерських господарств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

- здійснено ранжування фермерських господарств регіону за рівнем конкурентоспроможності та здійснена оцінка факторів її підвищення (площа сільськогосподарських угідь з урахуванням їх якості, власний робочий капітал, кількість еталонних гектарів, витрати матеріальних ресурсів, річний запас робочого часу членів фермерського господарства, рівень концентрації виробництва, рівень кооперації діяльності фермерського господарства, вартість товарної продукції, рівень економічної стійкості, рівень виробничої стійкості);

удосконалено:

- моніторинг конкурентного середовища функціонування фермерських господарств із визначенням ємкості ринку, тенденцій його забезпечення, ризиків господарювання, переваг кооперування фермерських господарств;

- бізнес-планування конкурентоспроможного фермерського господарства, що ґрунтується на забезпеченні повного циклу аграрного відтворення, внутрішньогосподарській діяльності з визначенням економічної ефективності на кожній стадії технологічного процесу, впровадженні інновацій на рівні матеріально-технічного забезпечення;

набули подальшого розвитку:

- комплекс заходів підвищення конкурентоспроможності фермерських господарств, який включає державну підтримку, заходи місцевого самоврядування впровадження інновацій з урахуванням регіональних особливостей розміщення, моніторинг ринку агропромислової продукції, об'єднання фермерських господарств у кооперативи, розвиток кредитних спілок на селі;

- маркетингові заходи підвищення конкурентоспроможності фермерських господарств (створення сучасної мережі збуту та реалізації, спеціалізованих магазинів продажу фермерської екологічно чистої продукції, реєстрація торгових марок нової або традиційної продукції, вихід на зовнішні ринки).

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання їх для становлення конкурентоспроможності фермерських господарств та інших товаровиробників в АПК, які функціонують в умовах конкуренції різних форм господарювання для максимізації прибутку, вирішення комплексу економічних, соціальних і екологічних питань, що визначені суспільством.

Розроблений механізм підвищення ефективності виробництва шляхом вдосконалення маркетингових аспектів підприємств впроваджений Управлінням агропромислового розвитку (довідка № 8-700-5/306 від 28.07.2009 р.). Результати розрахунків щодо обсягів та етапів фінансового забезпечення інноваційних технологій переробки зернових та технічних культур, та нових виробничих потужностей для отримання високоякісної продукції було впроваджено в Об'єднанні фермерських господарств «Таврія» Високопільського району Херсонської області (довідка № 8 від 29.04.2009 р.)

Висновки дисертаційної роботи щодо формування та удосконалення конкурентоспроможності фермерських господарств використовуються при викладанні дисциплін «Організація агробізнесу», «Облік у фермерських господарствах», «Аграрна політика» у Херсонському державному аграрному університеті (довідка № 76-05/2 від 11.05.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження. Всі розробки та пропозиції, що містяться в роботі, належать особисто автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та пропозиції, що є результатом особистої роботи здобувача і полягають у постановці і розробці основних наукових положень і напрямків досягнення результатів.

Апробація результатів. Основні положення і результати досліджень доповідалися автором та обговорювалися на 5 науково-практичних конференціях: Міжнародній - “Актуальні проблеми розвитку кооперації в ринкових умовах” (Херсон, червень 2007 р.); Міжнародній - “Україна - сільське господарство - СОТ: теорія і практика” (Миколаїв, вересень 2007 р.); IV Міжнародній - “Ключевые аспекты научной ценности - 2008” (Чехія, Прага, січень 2008 р.); Всеукраїнській - “Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи” (Херсон, квітень 2007 р.), щорічних підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу Херсонського державного аграрного університету (2007 - 2009 рр.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковані у 11 наукових працях, з них 5 - у фахових виданнях. Загальний обсяг 2,4 ум. друк, арк., з яких 2,1 ум. друк, арк. належать особисто автору.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладений на 205 сторінках комп'ютерного тексту. Робота налічує 34 таблиць, 13 рисунків, 6 додатків. Список використаних джерел включає 155 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі визначено актуальність теми, сформульовано мету, задачі, об'єкт і предмет дисертаційного дослідження, відображено наукову новизну і практичну цінність одержаних результатів, наведено дані про апробацію основних положень і висновків та відомостей про публікації за темою, окреслено особистий внесок здобувача.

У першому розділі “Наукові засади формування конкурентоспроможності аграрних підприємств” узагальнено та поглиблено наукові засади щодо сутності та формування конкурентоспроможності у сільському господарстві, розкрито особливості, фактори та принципи конкурентоспроможності фермерських господарств.

У розумінні дисертанта, для фермерського господарства конкурентоспроможність - це спроможність об'єкта витримувати конкуренцію в порівнянні з аналогічними об'єктами в умовах конкретного ринку. З іншого боку, під конкурентоспроможністю слід розуміти здатність фермерських господарств виробляти продукцію, яка користується попитом на ринку, брати участь у боротьбі за покупця, а також шукати шляхи збільшення своєї частки на ринку. Порівняння між собою фермерських господарств як у масштабах регіону, як і в масштабі країни дозволяє виявити рівень їх конкурентоспроможності. В умовах ринкової економіки конкурентоспроможне фермерське господарство повинно володіти великою гнучкістю, здатністю швидко змінювати асортимент продукції, здійснювати планування з обов'язковим врахуванням можливості і необхідності підвищення конкурентоспроможності підприємства і продукції.

У роботі визначено, що функціональними складовими конкурентоспроможного фермерського господарства є: фінансова складова; інтелектуальна складова; техніко-технологічна складова; політико-правова складова; інформаційна складова; екологічна складова; маркетингова складова. Для оцінки конкурентоспроможності фермерських господарств перш за все необхідно дати чітку класифікацію факторів, що її формують (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Фактори формування конкурентоспроможності фермерських господарств

Вагомим є вплив на конкурентоспроможність фермерських господарств наступних факторів: природно-кліматичні умови, цінова політика, аграрна політика держави, рівень впровадження інновацій, можливості інвестиційного забезпечення, ємність споживчого ринку, тощо. Важливими є фактори, що формують високу конкурентоспроможність фермерських господарств на підставі конкурентних переваг: переваги його товару над товарами конкурентів; нижчі витрати і, відповідно, ціни; переваги над конкурентами щодо рівня управління маркетингом - швидкість реагування на зміни попиту, вихід на ринок з новим товаром і доставка споживачеві.

Для ефективного використання системи факторів забезпечення конкурентоспроможності фермерські господарства повинні функціонувати, на основі врахування наступних принципів: господарствам всіх організаційно-правових форм із різною формою власності повинні створюватися рівні економічні умови відтворення; система економічних відносин фермерських господарств повинна зацікавлювати працівника в збільшенні власності членів фермерського господарства, а не викликати відразу до неї; основою довгострокового успіху в господарській і комерційній діяльності є встановлення між членами фермерського господарства і їхніх партнерів довіри й довгострокового інтересу; варто розвивати співробітництво з іншими підприємствами й організаціями, фізичними особами; оптимальна частина доходів фермерського господарства повинна інвестуватися й використовуватися для його розвитку; фермерські господарства повинні прагнути до того, щоб постійні його члени й тимчасово залучені працівники на постійній основі були зацікавлені в кінцевих результатах виробництва.

Запропоновані основні методичні засади оцінки конкурентоспроможності фермерських господарств: використання індикативного методу, ієрархій, різниць, рангів, балів), конкурентних переваг, конкурентного статусу, які дозволяють описати стан об'єкта, що досліджується, за допомогою усередненого індексу відповідних характеристик, оцінити конкурентоспроможність господарства виявивши слабкі й сильні його сторони відносно аналогічних господарств, визначити рівень конкурентоспроможності господарства, визначити підсумкову кількісну оцінку становища фермерського господарства в конкурентній боротьбі у разі присутності декількох конкурентів.

У другому розділі “Стан, особливості та тенденції формування конкурентоспроможності фермерських господарств Херсонської області” визначено місце фермерських господарств у агропромисловому виробництві, здійснена оцінка показників конкурентоспроможності, ефективності їх кооперування.

У результаті дослідження виявлено, що в Херсонській області у 2007 р. налічувалося 2524 фермерських господарств. Вони займали 236,3 тис. га, або 11,7 % сільськогосподарських угідь. Середній розмір фермерського господарства - 93,6 га. При цьому у Великолепетиському, Верхньорогачицькому, Високопільському, Каховському та Чаплинському районах він коливається від 108 до 170 га, а в Бериславському, Генічеському, Іванівському, Скадовському та Цюрупинському - від 53 до 75 га.

Проведені дослідження дали підставу визначити, що у структурі землекористування фермерських господарств значну питому вагу займає рілля - 95 % і лише 3 % припадає на сінокоси та пасовища. Основними конкурентоспроможними високорентабельними культурами у фермерських господарствах є зернові культури - 75 %, технічні культури - 22 %, овочеві та баштанні культури - 3 %. Структура землеробства у фермерських господарствах будується по типу екстенсивного, швидкоокупного і потребуючого великих інвестицій. Виробництво плодово-ягідної, овочевої продукції фермерськими господарствами потребує додаткових фінансових інвестицій для використанням краплинного зрошення.

За рівнем товарності виділяється насамперед соняшник (90,6 %), зерно (54,7 %), м'ясо (75,0 %) та молоко (37,5 %). Проте обсяги виробництва молока фермерами у 2008 р. досягали лише 2,5 тис. ц, а м'яса - 0,7 тис. ц. Тваринницькі галузі у фермерських господарствах практично не представлені через низьку рентабельність, велику трудозатратність та необхідність значного обсягу обігових коштів, що відсутні.

Особливе місце в забезпеченні конкурентоспроможності займають основні виробничі фонди та достатня кількість виробничих запасів. Матеріальні ресурси фермерських господарств поповнюються за рахунок залучених засобів (80-85 %). Основна частина з поточних виробничих витрат у фермерських господарствах використовувалась на придбання техніки та обладнання (61 %) і лише 18,2 % - на будівництво; на власні потреби - 6,3 % і на оплату працівників, що залучалися - 1,8 %. У 2008 р. у користуванні фермерів налічувалося лише 1818 тракторів та 390 зернозбиральних комбайнів або 2 трактори на 3 господарства та 1 комбайн на 6 господарств. Це створює значні обмеження для підвищення конкурентоспроможності виробництва.

Відзначимо, що, окрім товарності виробництва, у фермерських господарствах конкурентоспроможність характеризують показники собівартості, рентабельності продукції, урожайності, дохідності виробництва, продуктивності праці. Основними факторами її формування є також: кількісні і якісні характеристики сільськогосподарських угідь; власний виробничо-ресурсний потенціал господарства; рівень агротехніки виробництва; рівень концентрації виробництва; кооперація господарської діяльності фермерських господарств; вартість товарної продукції на одиницю земельної площі і рівні економічної та виробничої стійкості фермерських господарств. Рівень конкурентоспроможності фермерських господарств залежить від розмірів господарств, обсягів виробництва товарної продукції, рівня прибутковості, ступеня кооперування виробничої і господарської діяльності, забезпеченості виробничими ресурсами та ін. (табл. 1).

Таблиця 1. Значення коефіцієнтів еластичності факторів конкурентоспроможності фермерських господарств адміністративних районів Херсонської області

Показники	Білозерськкий	Нововоронцовський	Голопристанський
Середнє значення товарної продукції у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, грн.	288, 0	297,5	492,4
Эх1 - бал економічної оцінки землі	0,08	0,61	0,78
Эх2 - забезпеченість засобами виробництва	0,12	0,17	0,32
Эх3 - матеріальні витрати	0,02	0,01	0,003
Эх4 - кількість працездатних	0,76	0,23	0,06
Эх5 - кількість внесених мінеральних добрив	0,08	0,058	-
Эх6 - кількість еталонних гектарів	-	-	- 0,36

Як видно з табл. 1, найбільший вплив на обсяги виробництва товарної продукції зумовлює фактор економічної оцінки землі, про що свідчить значення відповідного коефіцієнта еластичності фактора х₁, який є найбільшим із розрахованих. Також суттєво впливають на результативний показник забезпеченість господарств засобами виробництва та трудовими ресурсами. Нами розраховані теоретично можливі рівні реалізації сільськогосподарської продукції, які свідчать про потенційну конкурентоспроможність фермерських господарств даного району (табл. 2).

Таблиця 2. Існуючий і плановий рівні конкурентоспроможності фермерських господарств Білозерського району Херсонської області, 2006-2008 рр.

Фермерські господарства	Виробництво товарної продукції на 1 га сільськогосподарських угідь, грн.	Відхилення фактичного рівня від можливого
	існуючий рівень	плановий рівень	Абсолютне (+,- )	відносне, %
ФГ “Ясен”	184,2	234,6	-50,4	78,5
ФГ “Власник”	278,5	224,4	+54,1	124
ФГ “Барвінок”	292,8	279,6	+13,2	104,7
ФГ “Південь”	280,8	327,0	-46,2	85,8
ФГ “Таврія”	247,6	253,5	-5,9	97,7
ФГ “Діана”	376,0	316,4	+59,6	120
ФГ “Авангард”	356,0	380,4	-24,4	93,6
В середньому по зоні	288,0	288,0	0	100

Як свідчать дані табл. 2, із 7 досліджених фермерських господарств у трьох існуючий рівень виробництва товарної продукції на 1 га сільськогосподарських угідь перевищує можливі показники: у фермерському господарстві “Власник” - на 29 %, “Діана” - на 21,7 %, “Барвінок” - на 0,7 %. В інших 4 фермерських господарствах навпаки, він нижче теоретично можливого від 4 % в господарстві “Авангард” до 29,4 % - в господарстві “Ясен”. Порівняння існуючого і планового рівнів виробництва товарної продукції на 1 га сільськогосподарських угідь кожного фермерського господарства з середнім показником по даній природно-кліматичній зоні дозволяє визначити індекс конкурентоспроможності окремого господарства (рис. 2).

конкурентоспроможність фермерський агропромисловий



Рис. 2. Рівень конкурентоспроможності фермерських господарств Білозерського районів Херсонської області

Як видно з рис. 2, із 7 фермерських господарств в трьох індекс конкурентоспроможності, розрахований як відношення існуючого рівня виробництва товарної продукції на 1 га сільськогосподарських угідь окремого фермерського господарства до середнього рівня по зоні (288 грн.) більше одиниці. Для визначення комплексного впливу різних факторів виробничої і господарської діяльності фермерських господарств, загроз зовнішнього середовища та внутрішніх можливостей господарства протистояти цим загрозам на фермерське господарство розраховується інтегральний показник оцінки внутрішніх і зовнішніх факторів конкурентоспроможності за формулою:

(1)

де F_i - коефіцієнт відносної значимості і-того фактора оцінки стану підприємства, загроз та можливостей;

K^j eoi - коефіцієнт значимості j-того критерія по і-тому фактору;

n - кількість факторів оцінки.

Відносно шести фермерських господарств Голопристанського району експертним шляхом встановлено, що мінімальна потенційна конкурентоспроможність складає 2,95 (“Більшовицьке”), максимальна - 4,25 в господарствах “Аделаїда” і “Мрія”. За такою ж методикою визначались інтегральні показники оцінки загроз. В нашому прикладі максимальний рівень загроз складає 5,2 (“Більшовицьке”) і мінімальне 3,9 - “Аделаїда” і “Золотий колос”. Найбільші можливості запобігти загрозам конкурентоспроможності є в фермерському господарстві “Аделаїда” (коефіцієнт складає 4,55) і найменші - в фермерському господарстві “Мрія”. Виходячи з міркувань про взаємозалежність конкурентоспроможності фермерських господарств від ефективності його функціонування, зовнішніх факторів, що створюють загрози конкурентоспроможності, та внутрішніх факторів, за допомогою яких господарство може протидіяти загрозам, пропонується узагальнюючий показник конкурентоспроможності (К_Ф.Г.) визначати за формулою:

К _Ф.Г. = К_В.П. - К_З. + К_В.Ф. ,(2)

де К_В.П. - інтегрований коефіцієнт виробничого потенціалу фермерських господарств на дату спостереження;

К_З. - інтегрований коефіцієнт впливу зовнішніх факторів (загроз);

К_В.Ф. - інтегрований коефіцієнт потенційних можливостей (внутрішніх факторів) фермерського господарства протистояти загрозам зовнішнього середовища.

Результати рейтингової оцінки можна розглядати як по вертикалі, так і по горизонталі (табл. 3). Вертикальний зріз дає уявлення про кремі аспекти розвитку фермерських господарств. Горизонтальний аналіз дозволяє розташувати фермерські господарства у порядку рівня їх конкурентоспроможності.

Таблиця 3. Рейтинг конкурентоспроможності фермерських господарств Голопристанського району Херсонської області

Інтегруючі показники	Фермерські господарства
	І*	ІІ*	ІІІ*	IV*	V*	VІ*
Інтегрований коефіцієнт виробничого потенціалу господарства (КВ.П. )	2,95	4,25	4,15	4,25	3,2	4,15
Інтегрований коефіцієнт впливу зовнішніх факторів (загрози) (КЗ.)	5,2	3,9	4,2	4,05	3,9	4,15
Інтегрований коефіцієнт протидії господарства загрозам (КВ.Ф)	3,6	4,55	3,75	2,9	3,7	3,75
Рівень конкурентоспро-можності фермерських господарств	1,35	4,9	3,7	3,1	3,0	3,75

^* І - ФГ“Більшовицьке”, ^*ІІ - ФГ“Аделаїда”, ^*ІІІ - ФГ “Марія”, ^*ІV - ФГ “Мрія”, ^*V - ФГ “Золотий колос”, ^*VІ - ФГ “Степ”

В більшості фермерських господарств району спостерігається зниження конкурентоспроможності і лише одне господарство “Аделаїда” можна вважати стабільним і достатньо конкурентоспроможним.

У третьому розділі «Шляхи підвищення конкурентоспроможності фермерських господарств» обґрунтовані заходи щодо вдосконалення інвестиційного забезпечення фермерських господарств, застосування інновацій та розвитку маркетингових аспектів підвищення конкурентоспроможності.

В результаті здійсненого дослідження визначено, що основними проблемами формування та підвищення конкурентоспроможності фермерських господарств є: велика кількість малих та середніх за розмірами фермерських господарств ( 97,2 % загальної кількості); нестабільне фінансово-економічне становище господарств; слабке матеріально-технічне забезпечення; неповний цикл відтворення продукції та недостатня внутрішньогосподарська диференціація виробництва; недостатнє забезпечення дощувальною технікою та зрошенням; повільне впровадження інновацій; недостатнє освоєння ринків збуту (відсутність власних торгових марок, обладнаної мережі реалізації продукції; недостатній моніторинг ринку).

Одним із головних завдань підвищення конкурентоспроможності фермерського виробництва є активізація інвестиційно-інноваційної діяльності, формування позитивного інвестиційного клімату та іміджу, а також значного нарощування обсягів інвестицій у сільське господарство. Низька конкурентоспроможність продукції зменшує присутність Херсонської області на ринках ЄС. Основними причинами цього є високий рівень енергоспоживання на одиницю продукції; відсутність документів, що підтверджують відповідність товарів та послуг стандартам ЄС, відсутність протекціоністської політики для просування місцевих товарів.

У Херсонській області у 2007 р. порівняно з 2000 р. загальний обсяг капітальних інвестицій зріс у 3,8 рази. За напрямами капітальних інвестицій найбільше зростання спостерігається за інвестиціями в основний капітал - майже в 4 рази. Аналіз стану та тенденцій інвестиційної ситуації в області дозволяє прогнозувати зростання обсягів інвестування у розвиток сільського господарства. Так, у сільське господарство регіону у 2007 р. надійшло 11,4 млн. дол. США іноземних інвестицій, а до кінця 2015 р. планується залучити близько 20 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій. До 2015 р. прогнозується досягнення вищого показника прямих іноземних інвестицій в області в розрахунку на одного жителя, ніж середній показник в Україні. У 2008 р. обсяг інвестицій в основний капітал аграрних підприємств Херсонської області збільшився порівняно з 2007 р. на 3,1 %, а до 2015 р. обґрунтовано планується їх збільшення майже в два рази.

Аналіз стану та тенденцій інвестиційної ситуації в області дозволяє прогнозувати зростання обсягів інвестування, створення нових робочих місць і стабілізацію економічного та соціального стану. Разом з тим фермерські господарства інвестуються переважно за рахунок власних коштів. Відзначимо, що середня рентабельність фермерських господарств регіону складає 23,6 % від усіх видів діяльності при максимальному значенні 85,7 % у фермерському господарстві м. Н.Каховка. при цьому капітальні інвестиції здійснювали лише 166 господарств або 6,6 % від загальної кількості. Тому для підвищення конкурентоспроможності велике значення має об'єднання фермерських у спілки та кооперативи, залучення коштів кредитних спілок тощо.

Засобом підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору є інтенсифікація інноваційної діяльності сільськогосподарських товаровиробників, зокрема фермерських господарств. Невисока інноваційна активність фермерських господарств не дає можливості вийти їм на достатньо високий рівень конкурентоспроможності, що свідчить про необхідність впровадження інновацій, а отже - посилення уваги до розробки інформаційної стратегії. При цьому інновації у фермерських господарствах представлені, з огляду на специфіку середовища функціонування, впровадженням крапельного зрошення, використанням гібридів та районованих сортів насіння, новими технологіями виробництва, плодових (полуниці) у товарних масштабах, розвитком тепличного господарства на енергозберігаючій основі. Інформаційну стратегію слід розробляти на основі ретельного аналізу фінансових ресурсів підприємства, оцінки можливості передачі розв'язання частини завдань на аутсорсінг.

Із працюючих в області 2524 фермерських господарств тільки одиниці застосовують новітні технології виробництва. Фермерські господарства, які відзначаються гнучкістю у пристосуванні до кон'юнктури ринку, можливістю виробництва продукції невеликими партіями залежно від попиту, відсутністю зайвих ланок управління, повинні впроваджувати нові технології виробництва, тобто ставати на інтенсивний шлях господарювання. Пріоритетним напрямком забезпечення стабільного розвитку і відповідного рівня конкурентоспроможності фермерських господарств є створення виробничих, заготівельно-збутових, переробних, обслуговуючих, кредитних кооперативів і спілок. У роботі запропоновані заходи щодо створення і функціонування згаданих кооперативних структур. Заходи щодо вдосконалення кооперативного руху фермерських господарств полягають у наступному: створення обслуговуючих кооперативів, об'єднання фермерів з метою спільного використання техніки з огляду на велику землезабезпеченість регіону з метою реалізації виробленої продукції, для впровадження альтернативних видів діяльності та її диференціації (розвиток сільського туризму, бджільництва, рибництва); з метою обслуговування зрошувальних систем.

На нашу думку, процес становлення маркетингу у господарстві вимагає ряду еволюційних стадій, початковою з яких є активізація збутової діяльності, комерціалізація діяльності. Основними принципами стратегічного маркетингу для реалізації продукції у фермерському господарстві нами були визначені наступні: орієнтація на довгострокові цілі при тісній взаємодії з загальною стратегією господарства; динамічна модель пристосування сільськогосподарського підприємства до впливу зовнішнього середовища за допомогою системи безупинного моніторингу зовнішнього середовища й аналізу конкурентів; облік у діяльності підприємства, насамперед, стратегічних можливостей. Для забезпечення конкурентноздатності на ринку в кожному фермерському господарстві необхідна розроблена агресивна ринкова стратегія, яка б дала можливість виходу на нові ринки, пошуку нових споживачів, нових видів продукції і нового збуту своєї традиційної продукції. Для реалізації ринкової стратегії фермерському господарству слід більше уваги приділити організації служб маркетингу.

Становлення фермерських господарств в умовах відкритого конкурентного середовища вимагає адекватної ринковим вимогам системи державної підтримки сільського господарства, створення умов для фінансової самодостатності фермерів. Нами розроблено бізнес-план для об'єднання фермерських господарств “Таврія” з метою вдосконалення стратегії виробництва та реалізації продукції. Було отримано позику розміром 672,1 тис. грн. або 64,8% вартості бізнес-плану. Аналіз виконання бізнес - плану демонструє перевищення фактичного рівня рентабельності - 74,9 % проти запланованого 63,2%. Завдяки отриманій позиці фермерське господарство розширило виробничі площі і здійснило придбання обладнання для переробки зерна.

Висновки

1. В умовах ринкової економіки конкурентоспроможне фермерське господарство повинно бути гнучким, швидко міняти асортимент продукції, здійснювати планування з обов'язковим врахуванням можливості і необхідності підвищення конкурентоспроможності підприємства і продукції. Доведено, що функціональними складовими конкурентоспроможного фермерського господарства є: фінансова; інтелектуальна; техніко-технологічна; нормативно-правова; інформаційна; екологічна; маркетингова.

2. Факторами впливу на конкурентоспроможність фермерських господарств є: природно-кліматичні умови, цінова політика, аграрна політика держави, рівень впровадження інновацій, можливості інвестиційного забезпечення, ємність споживчого ринку, тощо. Встановлено, що висока конкурентоспроможність фермерських господарств формується на підставі конкурентних переваг: переваги товару над товарами конкурентів; нижчі витрати і, відповідно, ціни; переваги над конкурентами щодо рівня управління маркетингом - швидкість реагування на зміни попиту, вихід на ринок з новим товаром і доставка споживачеві.

3. Вважаємо, що забезпечення конкурентоспроможності фермерських господарств повинно здійснюватися за наступними принципами: створення рівних економічних умов відтворення; спрямованість системи економічних відносин фермерських господарств на зацікавленість працівника в збільшенні власності членів фермерського господарства; встановлення довіри й довгострокового інтересу між членами фермерського господарства і їхніми партнерами як основи довгострокового успіху господарської і комерційної діяльності; розвиток співробітництва з підприємствами, організаціями, фізичними особами; спрямування оптимальної частини доходів фермерського господарства для його розвитку; прагнення фермерських господарств до приваблювання й зацікавлення працівників в кінцевих результатах виробництва.

4. Важливими складниками, формують конкурентоспроможність фермерських господарств, є: кількісні і якісні характеристики сільськогосподарських угідь; власний виробничо-ресурсний потенціал господарства; рівень агротехніки виробництва; рівень концентрації виробництва; кооперація господарської діяльності фермерських господарств; вартість товарної продукції на одиницю земельної площі і рівні економічної та виробничої стійкості фермерських господарств. При визначенні конкурентоспроможності фермерських господарств доцільно виміряти кількісну міру їх впливу за допомогою багатофакторної економіко-статистичної моделі залежності результативного показника від факторів.

5. Основними методами оцінки конкурентоспроможності господарства є: індикативний, ієрархій, різниць, рангів, балів, конкурентних переваг, конкурентного статусу, які дозволяють описати стан об'єкта, що досліджується, за допомогою усередненого індексу відповідних характеристик, оцінити конкурентоспроможність господарства, виявивши слабкі й сильні його сторони відносно аналогічних господарств, визначити рівень конкурентоспроможності господарства, визначити підсумкову кількісну оцінку становища фермерського господарства в конкурентній боротьбі у разі присутності декількох конкурентів. Пропонуємо обрати узагальнюючий показник рівня рентабельності продаж в динамічній зміні - комерційну стійкість. В результаті дослідження відібрані показники комерційної стабільності фермерських господарств, до яких віднесено рівень рентабельності продаж, коефіцієнт обігу власного капіталу, період кризи неплатоспроможності, рівень поточної платоспроможності та зона стійкої роботи фермерського господарства.

6. В Херсонській області налічувалося у 2007 р. 2524 фермерських господарств. Вони займали 236,3 тис. га, або 11,7% сільськогосподарських угідь. Середній розмір фермерського господарства - 93,6 га. У структурі землекористування фермерських господарств значну питому вагу займає рілля - 95% і лише 3% припадає на сінокоси та пасовища. Основними конкурентоспроможними високорентабельними культурами у фермерських господарствах є зернові, технічні, овочеві та баштанні культури. Структура землеробства у фермерських господарствах будується по типу екстенсивного, швидкоокупного і потребуючого великих інвестицій у виробництву.

7. Особливе місце в забезпеченні конкурентоспроможності займають основні виробничі фонди та достатня кількість виробничих запасів. Матеріальні ресурси фермерських господарств поповнюються за рахунок залучених засобів (80-85%). Основна частина з поточних виробничих витрат у фермерських господарствах використовувалась на придбання техніки та обладнання (61%) і лише 18,2% - на будівництво; на власні потреби - 6,3 % і на оплату працівників, що залучалися - 1,8 %. Впроваджуються нові форми забезпечення фермерських господарств матеріальними та фінансовими ресурсами: кооперація з іншими фермерськими й комерційними аграрними підприємствами, перероблюючи та обслуговуючі підприємства; поява нових форм угод (лізингові, ф'ючерні, оптова торгівля, товарні кредити, бартер та ін.). Визначено, що середній рівень рентабельності фермерських господарств регіону досягає 23,6 % при найбільшому 85,7 %. Проте за власні кошти капітальні інвестиції здійснювали тільки 6,6 % фермерських господарств. Найбільш конкурентоспроможними при цьому були господарства, площа яких перевищувала 1000 га.

8. Результативним показником оцінки конкурентоспроможності великих за розмірами площі сільськогосподарських угідь і обсягами виробництва фермерських господарств може бути відношення отриманої виручки від реалізації продукції до одиниці земельної площі. Дослідження показало, що серед великих за розмірами площ сільськогосподарських угідь. найбільш конкурентоспроможними є фермерські господарства, де фактичне виробництво товарної продукції на 1 га сільськогосподарських угідь перевищує можливий рівень на 20 і більше відсотків. Важливим напрямом забезпечення конкурентоспроможності є кооперації фермерів за рахунок нових фінансових інституцій - кредитних спілок та кредитних союзів. В Херсонській області функціонує 45 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів: з них у сільській місцевості - 31, із загальної кількості обслуговуючих кооперативів: переробних - 2, заготівельно-збутових - 8, сервісних - 4, багатофункціональних - 32. Важливим є створення кооперативів по зберіганню продукції, її переробці, маркетингових кооперативів.

9. Найбільш вагомими заходами підвищення конкурентоспроможності фермерських господарств є: підтримка держави та органів місцевого самоврядування; підвищення ефективності виробництва шляхом поглиблення спеціалізації та диференціації виробничої діяльності; кооперування та залучення фінансових ресурсів кредитних спілок; активізація інноваційної діяльності; бізнес-планування розвитку з врахуванням викликів, ризиків та переваг конкурентного середовища; маркетинг та моніторинг ринку продовольчої продукції.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Пристемський О.С Роль кредитних спілок у забезпеченні ефективного розвитку фермерських господарств України /О.С. Пристемський // Таврійський науковий вісник: зб. наук. пр. - Вип. 51. - Херсон: Айлант, 2007. - С. 164 - 167.

2. Пристемський О.С. Стратегії забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств в умовах інтеграції до світового співтовариства / О.С. Пристемський // Вісник аграрної науки Причорномор'я: наук.-виробн. журнал. - Вип. 5 (2). - Миколаїв, 2008. - С. 101 - 105.

3. Пристемський О.С. Теоретичні аспекти економічної безпеки фермерських господарств/ О.С. Пристемський // Таврійський науковий вісник: зб. наук. пр. - Вип. 56. - Херсон: Айлант, 2008. - С. 308 - 313.

4. Пристемський О.С. Основні методи та показники оцінки ефективності підприємницької діяльності аграрних структур/ О.С. Пристемський, А.Ж. Сакун // Таврійський науковий вісник: зб. наук. пр. - Вип. 61. - Херсон: Айлант, 2009. - С. 164 - 167. - Основний внесок аспіранта: проаналізовано складові планово-економічної роботи підприємств, здійснена порівняльна оцінка ефективності різних форм господарювання.

5. Пристемський О.С. Фермерство, як форма підприємництва в аграрній сфері/ О.С. Пристемський // Таврійський науковий вісник: зб. наук. пр. - Вип. 62. - Херсон: Айлант, 2009. - С. 124 - 130.

В інших виданнях:

6. Пристемський О.С. Проектне фінансування як напрям банківської інвестиційної діяльності / О.С. Пристемський // Зб. тез на матер. всеукр. наук.-практ. конф. [Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи], (Херсон, 19 - 20 квітня, 2007 р.) / Мін-во аграрної політики України, Херсон: ХДАУ, 2007. - С. 78 - 81.

7. Пристемський О.С. Кредитування фермерських господарств регіону / О.С. Пристемський, Ю. Воюєва // Зб. тез на матер. всеукр. наук.-практ. конф. [Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи], (Херсон, 19 - 20 квітня, 2007 р.) / Мін-во аграрної політики України, Херсон: ХДАУ, 2007. - С. 121 - 125. Основний внесок аспіранта: проаналізовано проблеми кредитування фермерського виробництва та обґрунтовані ефективні інструменти його державної підтримки.

8. Пристемський О.С. Підприємницькі структури на зерновому ринку України / О.С. Пристемський, Є.С. Подаков // Матер. міжнар. наук.-практ. конфер. [Формування сучасної стратегії розвитку підприємництва в Україні], (Херсон, 30 листопада - 1 грудня 2006 р.) - Херсон: ХДУ, 2006. - С. 116 - 119. Основний внесок аспіранта: проаналізовано та визначено місце підприємницьких структур на зерновому ринку України.

9. Пристемський О.С. Державне управління сільським господарством в умовах вступу України до СОТ/ О.С. Пристемський // Матер. міжнар. наук. - практ. конф. [Україна - сільське господарство - СОТ: теорія і практика], (Миколаїв, 26-28 вересня 2007 р.) - Миколаїв: МДАУ, 2007. - С. 180 - 183.

10. Пристемський О.С. Розвиток інтеграції та кооперації в аграрному секторі економіки / О.С. Пристемський // Матер. міжнар. наук. конф. [Актуальні проблеми розвитку кооперації в ринкових умовах], (Херсон, 21-22 червня 2007р.) - Херсон: ХДАУ, 2007. - С. 416 - 421.

11. Пристемський О.С. Роль фермерських господарств у формуванні малого підприємництва / О.С. Пристемський // Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. [Економіка, право і влада в сучасних умовах розвитку України], (Херсон, 20 - 21 листопада, 2008 р. ) - Херсон: ХДУ, 2008. - С. 113 - 116.

Анотація

Пристемський О.С. Формування та удосконалення конкурентоспроможності фермерських господарств регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Дніпропетровський державний аграрний університет. - Дніпропетровськ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена висвітленню теоретичних а практичних питань формування конкурентоспроможності фермерських господарств регіону. У роботі поглиблено наукові засади формування конкурентоспроможного аграрного виробництва у фермерських господарствах. Визначені його особливості, принципи та фактори забезпечення. Здійсненні всебічний аналіз функціонування фермерських господарств та оцінка рівнів їх конкурентоспроможності. Розроблені моделі та обґрунтовані шляхи підвищення конкурентоспроможності фермерських господарств.

Особлива увага приділена інвестиційним джерелам конкурентоспроможності, застосуванню інноваційних технологій та маркетингових стратегій здійснення.

Ключові слова: фермерські господарства, конкурентоспроможність, фактори, товарна продукція, якість, собівартість, економічна ефективність, управління.

Аннотация

Пристемский А.С. Формирование и совершенствование конкурентоспособности фермерских хозяйств региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (за видами экономической деятельности). - Днепропетровский государственный аграрный университет. - Днепропетровск, 2009.

Диссертационная работа посвящена раскрытию теоретических и практических вопросов конкурентоспособности фермерских хозяйств региона. В диссертационной работе расширены научные основы формирования конкурентоспособности аграрного производства в фермерских хозяйствах. Определены его особенности, принципы и факторы обеспечения.

В процессе исследования раскрыты понятийно-сущностные аспекты категории конкурентоспособности предприятия, уточнено определение конкурентоспособности фермерских хозяйств с учетом особенностей их функционирования в современных условиях развития рыночных отношений. В работе отмечено, что конкурентоспособность фермерского хозяйства определяется оптимальным соотношением между объемами производства и реализации продукции, его ресурсным потенциалом, платежеспособностью и инвестиционной привлекательностью.

В работе систематизированы основные факторы внутренней и внешней среды, обуславливающие конкурентоспособность фермерских хозяйств. К внутренним факторам отнесены: площадь сельскохозяйственных угодий с учетом их качества, собственный производственно-ресурсный потенциал хозяйства, уровень концентрации производства, кооперация хозяйственной деятельности, уровни экономической и производственной устойчивости фермерских хозяйств. Основными факторами внешней среды, которые составляют определенные угрозы уровню конкурентоспособности фермерских хозяйств являются: природно-климатические условия региона, государственное регулирование, кредитная система, условия реализации продукции и деятельность прочих хозяйств - конкурентов.

При определении конкурентоспособности фермерських хазяйств были учтены факторы, которые её обуславливают и определена их количественная мера влияния с помощью многофакторной экономико-статистической модели зависимости результативного показателя от факторов. Результативным показателем оценки конкурентоспособности крупных по размерам землепользования и объему производства продукции фермерских хозяйств может быть отношение полученной выручки от реализации к единице земельной площади. Для небольших фермерских хозяйств, которые очень разнообразны по площади сельскохозяйственных угодий и дифференцированы по уровню товарности продукции, таким показателем может быть уровень рентабельности продаж.

В диссертационной работе значительное место отведено анализу современного состояния, конкурентоспособности фермерских хозяйств региона, функционирующих в сфере производства, переработки продукции, предоставления услуг. Проанализированы количество и динамика фермерских хозяйств и их землеобеспечение в Херсонской области, производство основных видов продукции растениеводства и животноводства по всем категориям хозяйств. Установлено, что на современном этапе для фермерских хозяйств Украины и региона характерно укрупнение фермерских хозяйств и одновременное сокращение их численности.

В процессе исследования проведена оценка конкурентоспособности фермерских хозяйств региона. На основе полученных уравнений регрессии рассчитаны теоретически возможные показатели и определены уровни конкурентоспособности отдельных хозяйств относительно исследуемой совокупности. Рассчитанные коэффициенты эластичности отдельных факторов в производственных функциях позволили обосновать приоритетные направления инвестирования фермерских хозяйств, что позволит обеспечить с одной стороны гарантию быстрого получения отдачи этих инвестиций, а с другой - усилить конкурентные преимущества фермерских хозяйств. Анализ тенденций инвестиционной ситуации в регионе позволяет прогнозировать увеличение объемов инвестирования, создание новых рабочих мест и стабилизацию экономического и социального состояния.

Ключом к повышению конкурентоспособности аграрного сектора является интенсификация инновационной активности сельскохозяйственных товаропроизводителей, в том числе фермерских хозяйств. Невысокая инновационная активность фермерских хозяйств не дает возможность выйти им на достаточно высокий уровень конкурентоспособности, что свидетельствует о необходимости внедрения инноваций, а значит - усиление внимания к разработке информационной стратегии. Для обеспечения конкурентоспособности на рынке в каждом фермерском хозяйстве необходимо разработать агрессивную рыночную стратегию, которая бы дала возможность выхода на новые рынки, поиска новых потребителей, новых видов продукции. Для реализации рыночной стратегии фермерскому хозяйству следует больше внимания уделить организации служб маркетинга.

Становление фермерских хозяйств в условиях открытой конкурентной среды требует адекватной рыночным условиям системы государственной поддержки сельского хозяйства, создание условий для финансовой самодостаточности фермеров. В результате исследования был разработан бизнес-план для Объединения фермерских хозяйств «Таврия» с целью усовершенствования стратегии производства и реализации продукции. Было получен кредит в размере 672,1 тыс. грн., или 64,8 % стоимости бизнес-плана. Анализ выполнения бизнес-плана демонстрирует превышение фактического уровня рентабельности - 74,9 % вместо запланированных 63,2 %. Благодаря полученному кредиту Объединения фермерских хозяйств расширило производственные площади и осуществило закупку оборудования для переработки зерна.

...