Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 347.824.4 (477) (045)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНИМ ПАРТНЕРСТВОМ НА РИНКУ АВІАЦІЙНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами діяльності)

ПОЛЯНСЬКА Ніна Олександрівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному авіаційному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Шаповал Наталія Семенівна Національний авіаційний університет, професор кафедри дистанційного навчання ІЗДН

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Рибалкін Володимир Олександрович, Національний авіаційний університет, професор кафедри економічної теорії,

кандидат економічних наук

Тофанчук Анатолій Тимофійович

начальник відділу державної власності та структурних перетворень Державної авіаційної адміністрації Міністерства транспорту та зв'язку України,

Захист відбудеться “03” липня 2009 р. о “16” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.062.02 у Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1, корпус 2, ауд. 418.

З дисертацією можна ознайомитись в науково-технічній бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1.

Автореферат розісланий “___” ___________ 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Матвєєв В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

лібералізація авіація транспорт партнерство

Актуальність теми дослідження. Сьогоденна ситуація на ринку авіаційних перевезень пов'язана з приватизацією й комерціалізацією авіакомпаній, аеропортів і постачальників аеронавігаційного обслуговування. Ці процеси є частиною більш широкої тенденції розвитку глобалізації й лібералізації в галузі авіаційних перевезень.

Конкуренція в сфері авіаційних суб'єктів в Україні стає жорсткішою завдяки підписанню зобов'язань нашої держави перед Європейським Союзом щодо впровадження режиму «відкритого неба». Основні події й тенденції в області регулювання й розвитку вітчизняної галузі цивільної авіації (ЦА) виникають у зв'язку з вільним доступом до ринку перевезень західних провідних перевізників, яких приваблює вигідне географічне положення України.

Більшість європейських рейсів виконується через нашу трансферну територію й обслуговується в наших аеропортах. В Україну поступають пропозиції від іноземних авіаційних компаній купити деякі українські аеропорти, в яких зацікавлений і український бізнес. Мотиви приватизації найрізноманітніші: від сугубо економічних міркувань, прагнення підвищити експлуатаційну ефективність і конкурентоспроможність авіаційних структур до більш прагматичного бажання зменшити фінансовий тягар бюджетного інвестування у розвиток і переобладнання авіапідприємств.

При комерціалізації авіакомпаній і аеропортів велика увага приділяється вибору найбільш ефективних моделей господарювання для забезпечення рентабельності в конкретній ринковій ситуації. Тому організаційно-економічний розвиток державно-приватної взаємодії авіаційних суб'єктів є першочерговим завданням, рішення якого передбачає здійснення реструктуризації підприємств з метою їх розукрупнення чи злиття та поглинання в ринковому бізнесі, та розробку сучасних форм і методів взаємодії між конкретними суб'єктами господарювання.

Міжнародна практика свідчить про перспективність орієнтації авіасуб'єктів на державно-приватне партнерство (ДПП). Саме така форма взаємодії дає можливість обирати ефективні для кожної економічної ситуації варіанти співробітництва авіапідприємств на міжнародному, державному, галузевому та внутрішньому рівнях взаємодії.

Про нарощування присутності наших авіакомпаній на зовнішніх ринках свідчить відкриття із року в рік нових регулярних маршрутів, збільшення частоти польотів на багатьох популярних напрямках. Всього за статистичними даними за 2007 звітний рік 13 наших авіакомпаній здійснили майже 30 тисяч регулярних рейсів до 45 країн світу, перевезли близько 2,2 млн. пасажирів.

Відповідно до українського ринку були виконані регулярні польоти 49 іноземних авіакомпаній з 29 країн світу. Найбільші обсяги пасажирських перевезень здійснюються між Україною та Росією, Німеччиною, Чехією, Великобританією, Угорщиною, Австрією, Ізраїлем, Туреччиною, Францією, Польщею та Нідерландами. Протягом року продовжувався перерозподіл ринку пасажирських перевезень (близько 90% загальнодержавних перевезень) на користь п'яти авіакомпаній - лідерів: ЗАТ «АероСвіт» - Українські авіалінії» (АероСвіт), СЗАТ «Міжнародні авіалінії України» (МАУ), ТОВ «Донбасаеро», «Українські Середземноморські авіалінії» та ВАТ «Дніпроавіа». Саме тому приведення об'єктів інфраструктури провідних аеропортів у відповідність до міжнародних вимог (за новою Концепцією розвитку аеропортів від 2008 року) є в даний час важливою частиною стратегії держави, спрямованої на пошуки необхідних джерел інвестування інноваційного розвитку аеропортового комплексу ЦА для забезпечення конкурентоспроможності української економіки на світовому ринку.

Ступінь наукової розробки теоретичних основ ДПП.

Проблеми взаємодії авіаційних суб'єктів досліджували вчені, серед яких можна виділити Н.Ашфорда, Б.С.Балашова, А.С.Балуєва, Б.Н.Болотова, Д.О.Бугайка, Ф.Гайсіна, Г.Х.Галимуллина, М.Ю.Григорак, В.С.Грязнова, В.М.Загорулька, В.В.Запорожця, В.Клімова, В.Г.Кобу, О.Й.Косарева, О.В.Костроміну, Ю.Ф.Кулаєва, В.А.Кулика, О.М.Ложачевську, Ол.Павлова, Ан.Павлова, Х.П.Стентона, В.В.Мову, К.А.Мура, Н.Є.Полянську, І.Я.Русінова, І.П.Садловську, О.О.Соловйову, В.М.Тихонова, Н.С.Шаповал, М.П.Шматка, В.І.Щелкунова, А.Р.Яшкіна, Л.А.Ященка та ін. Більшість робіт було присвячено проблемі внутрішньої взаємодії авіасуб'єктів. Недостатньою є розробка теоретичних, законодавчих та методичних засад і практики ДПП, в межах якого всі сили суспільства - влада, наука і бізнес взаємодіють при реалізації інфраструктурних проектів стратегічного державного значення.

В останні роки теоретичним питанням економічного змісту ДПП як механізму залучення інвестицій та визначення сучасних форм партнерської взаємодії приділено досить багато уваги таких науковців, як Г.А.Аванесова, О.Н Астафьєва, В.Я Афанасьєв, І.К.Бистряков, В.Ф.Уколов; зарубіжному досвіду співпраці держави і бізнесу С.Брю, Р.Даниель, М.Кастельс, К.Макконелл, А.Г.Мовсесян, М.Ратнер, О.Ульямсон, Р.Д.Уоллес, Дж.Сорос; питанням удосконалення процесів ДПП - О.А.Бабецька-Кухарчук, В.Г.Варнавський, М.Морель, А.А.Яковлєв, С.Лозинський, А.Праздничних; взаємодії і концесійним відносинам суб'єктів господарювання на ринку авіаперевезень - Ю.Кулаєв, О.Косарев, В.Кулик, Н.Шаповал, О.Ільєнко. Але багато питань, пов'язаних з вибором і дослідженням конкретних форм ДПП в авіаційних структурах, залишились поза увагою згаданих вище досліджень.

Така ситуація обумовлює актуальність дисертаційного дослідження форм і методів взаємодії держави з авіаперевізниками, аеропортами та процесами міжнародного регулювання з боку Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) й Міжнародної організації повітряного транспорту (ІАТА).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Державної комплексної програми розвитку авіаційного транспорту до 2010 року (Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.01р. №919), Концепції науково-технічного розвитку авіаційного транспорту (Наказ Укравіатрансу від 05.07.01р. №284), Концепції розвитку Державного підприємства «Міжнародного аеропорту «Бориспіль» на 2005-2020 рр. («Бориспіль»), Науково-дослідної роботи №47/11.02.04р. «Розробка механізмів та моделей функціонування логістичних систем на транспорті» кафедри «Логістика» Національного авіаційного університету (НАУ).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних, методичних та практичних положень і рекомендацій щодо формування системи управління ДПП суб'єктів авіатранспортної діяльності на ринку авіаперевезень.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано та вирішено наступні завдання:

– дослідження впливу глобалізації й лібералізації світового ринку на умови діяльності ЦА й процеси взаємодії суб'єктів авіатранспортної сфери;

– аналіз ефективності і доцільності використання нових форм партнерства і співпраці авіаційних суб'єктів на ринку перевезень;

– узагальнення теоретичних підходів до сутності ДПП економічних суб'єктів, уточнення термінології й змісту різних форм відносин між авіапідприємствами і державою у сфері авіатранспортної діяльності;

– адаптація понятійного апарату і змісту партнерської взаємодії суб'єктів авіаційної діяльності між собою при виконанні авіаперевезень;

– аналіз тенденцій і процесів розвитку організаційних форм внутрішньої взаємодії стратегічних складових суб'єктів авіатранспортної діяльності - окремих ланок аеропортових комплексів та авіакомпаній;

– дослідження сучасних проблем розвитку й регулювання державно-приватних відносин у сфері функціонування авіаційного транспорту: володіння і користування об'єктами державної власності, збереження прав держави та державних гарантій, реалізації державних програм інноваційного розвитку авіапідприємств в умовах концесійних відносин;

– аналіз взаємодії авіатранспортних підприємств України та іноземних авіаперевізників з метою визначення масштабів і умов міждержавного економічного регулювання їх партнерських відносин;

– удосконалення методичних засад формування й регулювання аеропортових тарифів (зборів) з урахуванням факторів взаємозацікавленості суб'єктів авіаперевезень в кінцевих результатах, розвитку відносин ДПП, впливу кризових ситуацій, політики «відкритого неба» і ін.;

– розробка алгоритмів узгодження інтересів та розрахунку розмірів пільг і санкцій для учасників (суб'єктів) авіатранспортного процесу (пасажирів, авіакомпаній, аеропорту, хендлінгових структур, держадміністрації й ін.) в залежності від рівня їх партнерської взаємодії;

– розробка рекомендацій щодо удосконалення чинного законодавства у сфері авіаційного ДПП.

Об'єкт дослідження - процеси і форми ДПП підприємств інфраструктури авіаційного транспорту - авіакомпаній, аеропортів, органів національного й міжнародного регулювання і суб'єктів, що виконують допоміжні функції та надають неавіаційні послуги.

Предмет дослідження - науково-методичні та практичні засади формування і управління ДПП учасників авіатранспортного процесу, узгодження їх інтересів та стимулювання ефективної взаємодії.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційного дослідження склали фундаментальні положення сучасної економічної науки, наукові праці і методичні розробки провідних вчених у сфері системного управління власністю та синергії партнерства, а також методологічні засади організаційно-економічної взаємодії авіаційних суб'єктів. Для вирішення поставлених завдань використовувалися методи:

– математичної статистики - для обробки статистичних даних роботи авіаційного транспорту за звітний період;

– математичного аналізу - для визначення закономірностей функціонування сфер взаємодії суб'єктів перевізного процесу за спеціалізованими напрямками діяльності;

– теорії ймовірностей - для обробки та прогнозування перспективних даних щодо роботи авіакомпаній, аеропортів і попиту на їх послуги;

– теорії прийняття рішень, стратегічного планування та системного підходу - для проведення наукових досліджень стосовно моделювання економічних важелів взаємодії суб'єктів авіаційних перевезень, а також систематизації та узагальнення основних процесів ДПП;

– порівняльного та ситуаційного економічного аналізу - для прогнозування перспектив розвитку української авіації та ефективності різних моделей ДПП.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в подальшому розвитку існуючих теоретичних основ і методичних підходів, щодо управління взаємодією авіаційних суб'єктів в системі ДПП:

вперше

– теоретично обґрунтовано і запропоновано механізм формування ДПП авіаційних суб'єктів з урахуванням організаційно-технологічних особливостей авіатранспортних процесів та можливостей широкого спектру партнерських відносин - від оренди до концесій - для підвищення ефективності взаємодії пасажирів, хендлінгових компаній, авіакомпаній і аеропортів;

– запропоновано систему економічних важелів узгодження інтересів учасників перевізного процесу, що являє собою єдиний комплекс міжнародного, державного, галузевого та внутрішнього економічного регулювання, економічного контролю та консалтингу і дає змогу реалізувати стратегічні державні програми інноваційного розвитку авіасуб'єктів на взаємовигідних умовах сучасної форми ДПП - концесії аеропорту;

набули подальшого розвитку:

– визначення економічної сутності концесійних відносин з точки зору передачі концесіонеру прав на здійснення прибуткової діяльності у сфері державної монополії та прав володіння і користування авіаційними об'єктами державної власності, що супроводжується відповідними інвестиційними зобов'язаннями концесіонера і його узгодженими концесійними платами концеденту;

– науково-методичні підходи до формування відокремлених сфер та видів діяльності у вигляді бізнес-одиниць і центрів прибутку концесійного аеропорту, що дозволяє обирати найвигідніші, з точки зору державних інтересів, майнові об'єкти концесій - від аеропорту в цілому до окремої сфери чи конкретного виду діяльності;

– форми розрахунків між авіакомпаніями та аеропортом шляхом диференціації ставок аеропортових зборів в залежності від внеску в загальний економічний результат сумісної діяльності - доходи, враховуючи отримані аеропортом платежі хендлінгових структур, підприємств неавіаційного сервісу, тощо за послуги, надані авіапасажирам кожної авіакомпанії;

– методичні підходи по удосконаленню форм і методів взаємодії аеропортів з законодавчою та виконавчою владою при вирішенні стратегічних завдань інноваційного розвитку, забезпечення авіаційної безпеки і життєздатності суб'єктів авіатранспортної діяльності шляхом внесення пропозицій і лобіювання змін у діючих законодавчих та нормативних актах;

удосконалено:

– класифікацію факторів впливу на ефективність взаємодії авіаперевізників і аеропортів, в залежності від ресурсних можливостей інфраструктури аеропорту, рівня задоволення вимог і потреб авіаційної клієнтури, економічного контролю і координації кожного рейсу;

– механізм надання аеропортом знижок авіакомпаніям за рахунок доходів від додаткового обслуговування пасажирів в межах території «повітряних воріт» та хендлінгових структурах.

Практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає в організаційно-методичних положеннях роботи, де ключовим результатом є розробка економічних важелів механізму узгодження інтересів суб'єктів авіатранспортних перевезень, в деталізованих за структурою й змістом діях сфер взаємодії господарюючих суб'єктів - авіакомпаній, аеропортів, хендлінгів, комерційних підприємств сфери послуг, а також у запропонованих в роботі методичних підходах та моделях управління взаємодією основних суб'єктів ДПП підприємств і організацій у складі концесії аеропорту, що дозволяють оптимізувати процеси департаментизації і формування зв'язків в структурі управління концесією. Результати дослідження спрямовані на реалізацію головних напрямків державної політики щодо розвитку аеропортів й поєднання ресурсів держави при державних гарантіях безпеки приватного інвестування і прибутковості переданої в концесію сфери діяльності.

Основні методичні положення і практичні рекомендації, розроблені в дисертаційній роботі, знайшли практичне застосування в діяльності аеропорту «Львів» і авіакомпанії «МАУ» (відповідні акти від 03.04.09р. та 01.04.09р.), Департаменту Фінансового регулювання та соціально-економічної політики Міністерства транспорту і зв'язку України (акт впровадження від 16.05.08р.).

Наукові розробки і теоретичні засади ДПП, викладені в дисертації, використовуються в навчальному процесі НАУ, як додатковий матеріал для лекцій і практичних занять зі студентами Інституту економіки та менеджменту «Комерційна робота на транспорті», «Логістика на повітряному транспорті» і «Стратегічне управління» та слухачами Інституту післядипломного навчання по дисциплінам «Організація діяльності авіакомпанії в умовах ринку», «Організація і технологія міжнародних авіаційних перевезень, семінар в Мінтрансу та зв'язку «Інтеграція України до Євросоюзу» та за програмою «Авіаційний МВА» (акти впровадження від 02.04.09р., 12.03.09р. та 18.05.09р.).

Сформовані в дисертації пропозиції стосовно удосконалення чинного законодавства та практики концесійних відносин у сфері аеропортової діяльності призначені для використання з метою удосконалення взаємовідносин господарюючих суб'єктів на ринку авіаційних перевезень та підвищення конкурентноздатності національних авіапідприємств.

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в роботі наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції, а також уточнення окремих понять належать особисто автору і є її науковими розробками. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею, у якій автором особисто розроблено наукові положення, методичні підходи та практичні рекомендації щодо науково-методичних основ ДПП взаємодії авіаційних суб'єктів та налагодження концесійних відносин в межах аеропорту.

З наукових праць, що виконані у співавторстві, в дисертації використані тільки ті положення та ідеї, які є результатом власної роботи здобувача. У наукових працях, які надруковані у співавторстві, особистий внесок автора зазначений у списку опублікованих робіт, що поданий нижче.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на двадцяти двох науково-практичних конференціях, у тому числі на:

– восьми міжнародних інтернет-конференціях. Przemysl “Nauka i Studiа” - чотирьох; София «Бял Град-БГ» ООД - трьох; Praha “Education and Science” - одній;

– дванадцяти міжнародних наукових конференціях - Київ (НАУ), Луцьк, Донецьк;

– двох Всеукраїнських науково-практичні конференціях - Київ (НАУ), Херсон (ДУ).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у двадцять одній науковій праці (у тому числі п'ятнадцять -у фахових виданнях ВАК України, з них дев'ять одноосібних) та у шести тезах доповідей наукових конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який нараховує 237 найменування. Основний текст дисертації викладено на 165 сторінках. Дисертаційне дослідження містить 36 рисунків, 15 таблиць та 3 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження й сутності наукової проблеми, визначено мету та основні завдання дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі „Теоретичні основи взаємодії суб'єктів господарювання у сфері авіаційних перевезень” було досліджено основні теоретичні поняття процесу взаємодії, які можуть проявлятися в різних, пов'язаних між собою світоглядних формах, діях, законах і принципах взаємовпливу, взаємозалежності, взаємозв'язку, співпраці, співробітництва і партнерства. Огляд наукової літератури надав можливість охарактеризувати взаємодію як систему цілеспрямованих змін взаємопов'язаних елементів, сутністю яких є обмінний процес ресурсами, послугами і результатами. Крім цього, було визначено, що взаємодія авіаційних суб'єктів супроводжується спільним розвитком, який спрямований на вдосконалення співробітництва суб'єктів в процесі досягнення спільної мети і реалізації загальносистемних інтересів. В дослідженні було запропоноване авторське розуміння економічної сутності ДПП як інтелектуального та організаційного альянсу між державою та бізнесом з метою реалізації національних та міжнародних суспільно-значущих проектів розвитку стратегічно важливих галузей та сфер діяльності. ДПП можна розглядати як економічно-функціональну взаємовигідну співпрацю структур, що є самостійними підприємствами чи окремими юридичними особами, які створюють стратегічно важливі продукти (послуги) і працюють на основі комерційного співробітництва за погодженими з державою умовами. Таке партнерство можна розглядати як альтернативу приватизації стратегічних об'єктів державної власності. Науково-теоретичною базою ДПП є основні положення теорії власності - володіння, розпорядження, користування; теорії ефективності систем - багатокритеріальність, комплексність, синергія; теорії управління - стратегічне планування, мотивація, координація, контролінг тощо. Основною характеристикою ДПП у транспортній сфері є використання механізмів приватновласницького управління без зміни базових (державних) відносин власності. На рис.1 представлена класифікація форм ДПП.

Вибір конкретної форми ДПП залежить від:

- структури та функціонально-вартісної характеристики об'єктів власності в рамках кожного інноваційного проекту;

- розподілу між державою і бізнесом ризиків, пов'язаних з участю в проекті держави, як партнера по ризику; реакції на проект громадських та міжнародних організацій; рівня підприємницького ризику бізнес-партнера;

- форм державного регулювання і підтримки, державних гарантій і інвестиційних зобов'язань приватних інвесторів;

- строків та умов договірних взаємовідносин держави і бізнесу.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Класифікація видів державно-приватного партнерства

Специфіка авіатранспортної діяльності накладає і свої вимоги та умови розвитку ДПП в системі авіаперевезень. Являючись суттєвою частиною системи авіаперевезень, аеропорти стали самостійними, фінансово самодостатніми підприємствами, що виробляють економічну вартість та здійснюють економічну діяльність з метою отримання прибутку. Вони перестали бути вузькоспеціалізованим бізнесом та перетворились у широко комерціалізовані підприємства сервіс-індустрії із своєрідною структурою державно-приватної власності та капіталовкладень.

В той же час спеціалізовані послуги, які аеропорти надають авіакомпаніям та авіапасажирам безпосередньо по ходу основного виробничого ланцюга операцій авіатранспортного процесу, будуються не на принципах комерціалізації, а на умовах життєвої необхідності функціонування авіаперевезень та забезпечення їх безумовної безпеки.

Міжнародна авіаційна громадськість вважає, що оптимізацію невтручання державних і регулятивних органів в ланцюгу ДПП слід шукати у розширенні масштабів взаємодії постачальників і споживачів авіапослуг - аеропортів, авіакомпаній, авіапасажирів.

У розділі 2 «Аналіз сучасних тенденцій розвитку партнерської взаємодії суб'єктів авіатранспортної діяльності» проведено дослідження стану і тенденцій розвитку партнерських відносин та особливостей форм взаємодії господарюючих суб'єктів на сучасному ринку авіаперевезень.

Нові тенденції глобалізації, лібералізації та інтеграції швидко розвиваються по всьому світу, постійно націлюючи авіакомпанії на експансію, захват нових ринків, впровадження єдиних правил господарської гри, що в свою чергу вимагає від взаємодіючих підприємств інтенсифікації розвитку власної інфраструктури, перерозподілу сфер авіаційної діяльності.

Нові види і форми взаємодії виникають в умовах «відкритого неба», поширення low cost перевезень, запровадження мультимодальних комплексних перевезень «від дверей до дверей», формування аеропортів-хабів, взаємодіючих з «фідерними» авіакомпаніями, що підвозять авіапасажирів з периферійних регіонів.

Для України проблемою постає завдання перерозподілу сфер діяльності, сфер впливу і видів перевезень в нових умовах міжнародного співробітництва, оскільки порушується паритет сумісної діяльності національних та іноземних перевізників, розподілу слотів, пріоритетності надання аеропортових послуг. На рис.2 наведені порівняння часток перевезень виконаних національними та іноземними перевізниками на основних пріоритетних напрямках.

В цілому, на вказаних маршрутах іноземні перевізники перевезли у 2007 р. з аеропортів України 1823,3 тис. авіапасажирів, а національні - 1007,3 тис., тобто на 816 тис. авіапасажирів менше. Вказані факти свідчать не тільки про економічні втрати, але і про недостатність захисту державних інтересів у міжнародному партнерстві на авіаційному ринку.

Домінування перевезень, виконаних іноземними авіакомпаніями, відбилося і на обсягах обслуговування їх пасажирів в основних аеропортах України. Левова частка пасажиропотоку іноземних авіаперевізників щорічно забирає з України понад $ 175 млн. можливих бюджетних надходжень, а самі іноземні авіаперевізники не витрачають ніяких коштів на інвестування розвитку основних аеропортів (табл. 1).

Рис.2. Співвідношення перевезень, виконаних українськими та іноземними авіакомпаніями

Таблиця 1.

Обслуговування пасажирів основними аеропортами України

№ з/п	Розподіл пасажирів між українськими та іноземними авіаперевізниками
	Аеропорти України	Країни світу	Міста світу	Обслуговано пасажирів українських авіакомпаній (АК) в аеропортах України
		2006	2007	2006	2007	2006	2007
						Всього	Частка укр. АК в загальних пасажиропотоках	Всього	Частка укр. АК в загальних пасажиропотоках
1.	«Бориспіль»	41	41	53	58	1533,5	50,6	1852,6	50,6
2.	«Одеса»	8	5	8	6	122,3	32,1	138,0	29,9
3.	«Донецьк»	11	7	13	7	127,6	76,1	134,7	66,6
4.	«Сімферополь»	6	5	8	6	79,6	20,1	54,9	12,7
5.	«Дніпропетровськ»	5	5	6	5	45,1	34,7	47,4	30,7
6.	«Львів»	5	6	5	6	44,4	36,8	22,3	15,1
7.	«Харків»	5	6	6	6	11,4	21,8	6,7	10,3
8.	Всього	45	41	58	62	1997,9	46,4	2280,4	44,2

Таку ж політику приводять і іноземні low cost перевізники на нашому ринку: британська ВМІ, німецька Germanwings, угорська WizzAir, російська «ЮТ Ейр», користуючись готовою базу аеропорту «Бориспіль» замість проводити дообладнання інфраструктури «повітряних воріт» навколо Києва.

Аналіз діючої економічної політики взаємовідносин суб'єктів авіатранспортної діяльності свідчить, що її основою є узгодження інтересів держави, авіаперевізників, аеропортів і авіаційної клієнтури у вигляді взаєморозрахунків, платежів, зборів і тарифів на послуги основного обслуговування авіатранспортного процесу з державним контролем тарифів та доходів від додаткового неавіаційного сервісу, здійснюваного на комерційній основі.

Виконані дослідження показали доцільність запровадження в сучасних ринкових умовах таких форм ДПП, як концесійні відносини в аеропортовому комплексі, що дозволить:

- використання інвестиційних можливостей національного і міжнародного приватного бізнесу при збереженні цільового регулярного стратегічного впливу держави на здійснення авіатранспортної діяльності та оптимізацію взаємодії суб'єктів авіаринку;

- самостійну диференціацію концесіонерами розміру зборів, знижок, пільг і санкцій, пов'язаних з основною діяльністю в залежності від внеску кожного господарюючого суб'єкту у загальний результат;

- встановлення розмірів компенсаційних відрахувань достатньої долі доходів від комерційної неавіаційної діяльності для дотації обов'язкових витрат основних операторів - авіакомпаній і аеропортів.

У розділі 3 «Розробка системи економічного управління державно-приватним партнерством концесійного типу на ринку авіаперевезень» визначено, що найбільш ефективною формою ДПП в ЦА є концесія аеропортової інфраструктури, та сформульовані основні концептуальні положення концесійної форми партнерства відносно володіння і управління державними об'єктами власності, державних гарантій стабільності договірних умов та ін.

Розроблені методичні підходи до вибору об'єкту концесій в залежності від стану і умов функціонування регіональних і стратегічних аеропортів дозволять обирати один із варіантів концесійних відносин: концесія аеропортового комплексу в цілому, концесії визначених сфер діяльності аеропорту та концесії окремих видів аеропортового авіаційного та неавіаційного обслуговування. Незалежно від такого вибору незмінним залишається механізм економічного управління концесійними сферами.

Зважаючи на складність, багатофункціональність та комплексність внутрішнього середовища аеропорту для ефективного функціонування концесії сформовано три основні сфери діяльності - техніко-технологічну, організаційно-правову та економічну.

На рис.3 було розроблено та представлено концептуальну схему економічного механізму управління концесією аеропорту як упорядкованої сукупності цілеспрямованих стимулів, важелів і методів узгодження, координації та регулювання технологічних і економічних процесів, відносин і інтересів, що забезпечують досягнення кінцевого результату - виконання авіаперевезень на умовах авіаційної безпеки, рентабельності та високої якості.

Запропонований в дисертаційному досліджені механізм спрямований на інтереси визначених авіаційних суб'єктів й розвитку діяльності ЦА України.

На основі узагальнення теоретичних підходів та практики реалізації процесів взаємодії господарюючих суб'єктів в дисертації сформульовано основні методичні принципи ДПП в авіатранспортній сфері:

- унікальність кожної взаємодії конкретних суб'єктів державного управління, авіакомпанії, аеропорту, авіапасажира, зважаючи на їх особливості та індивідуалізовані вимоги і потреби;

- взаємна довіра та взаєморозуміння сторін, що забезпечені регулярним та відкритим обміном поточної та планової інформації;

- врахування інтересів та вимог авіаційної клієнтури на етапі ефективного консультування сторін;

- участь замовників послуг на ранніх та наступних етапах їх розробки постачальниками;

- стандартизація консалтингових процесів - семінарів, брифінгів, засідань робочих груп, письмових консультацій, як необхідного етапу узгодження інтересів;

- конструктивність, обґрунтованість та чіткість позицій взаємодіючих сторін;

- узгодженість та взаємоприйнятність поточних і стратегічних рішень кожної із сторін-партнерів.

Для практичного використання запропоновано алгоритми вирішення однієї з проблем економічного управління взаємодією найважливіших суб'єктів господарювання на ринку - розрахунок взаємних пільг, поступок та санкцій в залежності від внеску кожного суб'єкту в загальний результат - доходи від виконаного обсягу авіаперевезень (рис.4). Економічний сенс такого управління взаєморозрахунками полягає в можливостях концесійного договору зменшувати розмір зборів з авіакомпаній за авіаційні аеропортові послуги, тим самим стимулюючи збільшення чисельності перевезених пасажирів, які в свою чергу як клієнти аеропортових послуг неавіаційного сервісу будуть нарощувати додаткові доходи аеропорту, компенсуючи його втрати на платежах авіакомпаній.

За результатами виконаних досліджень розроблено ряд практичних рекомендацій стосовно удосконалення законодавчої бази концесій аеропорту та пропозиції до державних і муніципальних рішень щодо покращання відносин ДПП в авіатранспортній галузі. В роботі наведено алгоритм, який визначає знижки для авіакомпаній від хендлінгу по кількості обслужених пасажирів на реєстрації. Результати розрахунків знижок від зборів аеропортів в «Борисполі», «Одесі», «Сімферополі», «Донецьку», «Львові» наведено (табл.2).

Актуальність роботи обумовлена існуючими проблемами з нарощування обсягів перевезень західних й східних авіакомпаній щодо українського ринку пасажирських перевезень. Такі процеси оцінюються як негативні тенденції, які вже дорівнюються до кризисних процесів. На сьогодні дуже важливим є такі задачі, які спрямовані на розвиток авіаційних підприємств України, вдосконалення їхньої інфраструктури, надання можливості авіакомпаніям утриматись й, навіть, збільшити свою ринкову частку пасажирських перевезень, існувати самостійно чи інтегрувати з відповідними суб'єктами ринку для того, щоб зменшити витрати й покращити результативність взаємодії.

Таблиця 2

Результати розрахунку знижок з аеропортових зборів

Місяці Аеропорти	січень	лютий	березень	квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень	жовтень	листопад	грудень
«Сімферополь»	«АероСвіт»	10	0	10	15	15	25	25	25	25	10	10	10
	«WizzAir Україна»	0	0	0	0	0	0	25	25	15	0	0	0
	«МАУ»	0	0	0	0	0	0	0	10	0	0	0	0
«Одеса»	«АероСвіт»	25	25	25	25	25	25	25	25	25	25	25	25
	«МАУ»	10	10	10	10	10	10	10	15	10	10	10	10
«Бориспіль»	«МАУ»	25	25	25	25	25	25	25	25	25	25	25	25
	«Донбасаеро»	25	25	25	25	25	25	25	25	25	25	25	25
	«Дніпроавіа»	25	25	25	25	25	25	25	25	25	25	25	25
	«Роза вітрів»	0	0	0	25	25	25	25	25	25	25	25	25
«Львів»	«МАУ»	0	0	0	0	0	10	10	15	10	0	0	0
	«АероСвіт»	0	0	0	0	0	0	0	10	0	0	0	0
«Донецьк»	«Донбасаеро»	25	25	25	25	25	25	25	25	25	25	25	25

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

В дисертаційній роботі на основі теоретичного узагальнення економічної сутності і організаційних форм взаємодії суб'єктів господарювання розроблено і запропоновано нове рішення науково-практичного завдання запровадження альтернативних варіантів ДПП концесійних відносин аеропортів, авіакомпаній та інших учасників авіатранспортної діяльності, що має істотне значення для їх сталого розвитку.

Проведені дослідження дозволяють сформувати наступні висновки теоретичного, методичного та прикладного характеру:

1. Дослідження підтвердили розвиток нових тенденцій на ринку авіаційних перевезень - глобалізації та інтеграції, які досить небезпечні для України через невідповідність конкурентоспроможності українських авіаперевізників умовам лібералізації політики «відкритого неба». Процеси глобалізації та лібералізації швидко розповсюджуються в світі і постійно націлені на експансію нових ринків, впровадження єдиних міжнародних правил господарської гри.

2. Проведені дослідження теоретичних основ та практики процесів взаємодії дали змогу визначити, що поняття «взаємодія» може виступати в різних світоглядних формах, діях, законах і принципах, характеризуючи системні зміни взаємопов'язаних елементів авіатранспортної діяльності. Взаємодія авіаційних суб'єктів супроводжується їх спільним узгодженим розвитком, націленим на вдосконалення співробітництва суб'єктів.

3. За умови недостатності (чи відсутності) в державному бюджеті коштів для забезпечення простого і розширеного відтворення авіаційного виробництва, функціонування і розвитку авіаційної інфраструктури відповідно до міжнародних вимог світової спільноти, найбільш доцільним є впровадження системи концесійних відносин за умови ДПП:

а) в цілому в аеропортовому комплексі як єдиній концесії;

б) в окремих сферах авіаційної діяльності як локальних концесіях - центрах взаємодії авіаперевізників, хендлінгах, підприємствах забезпечення авіатранспортного процесу, комерційних суб'єктах авіаційного й неавіаційного сервісу та ін.;

в) концесії окремих спеціалізованих видів діяльності (tax free магазини, готелі, харчування, автостоянки та ін.).

4. Аналіз світового досвіду провідних авіакомпаній і аеропортів свідчить, що економічна політика взаємовідносин суб'єктів авіатранспортної діяльності повинна будуватися на узгодженні інтересів держави, авіаперевізників, аеропортів і авіаційної клієнтури у вигляді взаєморозрахунків, платежів, зборів і тарифів різного призначення. Покриття витрат авіатранспортного процесу пропонується здійснювати як коштами від платежів за основне обслуговування авіаційних суб'єктів, контрольоване державними органами, так і доходами від додаткового неавіаційного сервісу, що здійснюється на комерційній основі.

5. Спільна економічна політика господарюючих суб'єктів на ринку авіаперевезень передбачає самостійну диференціацію розміру зборів, знижок і пільг, пов'язаних з основною авіаційною діяльністю, створення економічної системи компенсаційних відрахувань достатньої долі доходів від неавіаційної діяльності для дотації авіакомпаній і аеропортів.

6. Розроблені алгоритми адаптації методик нарахування окремих видів зборів, знижок чи надбавок до тарифів в залежності від специфіки кожного рейсу дозволяють враховувати такі фактори впливу як сезонність, добова нерівномірність, різна провізна спроможність повітряних суден, природні катаклізми та метеоумови. При необхідності система зборів може бути доповнена штрафними тарифами пікових періодів та «плаваючими» графіками взаємодії авіаційних суб'єктів.

7. Організаційно-економічний механізм управління взаємодією суб'єктів в умовах концесійних відносин є упорядкованою сукупністю мотивів, стимулів, методів, важелів, інструментів, форм і засобів координації та регулювання технологічних і економічних процесів, відносин і інтересів, які будуються на послідовності узгоджених дій і забезпечують кінцевий результат - виконання перевезень з максимальним системним ефектом.

8. На основі виконаних досліджень пропонується альтернативний варіант створення концесій у відповідності до структурування сфер взаємодії авіасуб'єктів за розробленою в дисертації класифікацією основних напрямків: техніко-технологічного, організаційно-правового, економічного.

9. Виходячи з реальних потреб забезпечення конкурентоспроможності національної авіатранспортної системи в сучасних умовах світової кризи в дисертації розроблено пропозиції відносно першочергових практичних дій з законодавчого забезпечення формування і розвитку державно-приватного партнерства та концесійних відносин в авіатранспортній сфері.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Полянська Н.О. Глобалізація як джерело конкуренції: конфлікти і нові можливості // Стратегія розвитку України: науковий журнал. - Київ, 2007. - № 11. - С.60-66.

2. Полянська Н.О. Теоретичні основи взаємодії авіасуб'єктів // Актуальні проблеми економіки: науковий економічний журнал. - Київ, 2007. - №7 (73). - С.81-89.

3. Полянська Н.О. Вплив кризисних процесів на економічний стан авіа суб'єктів // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Зб. наук. праць - Київ, 2007. - № 16 -169 -178.

4. Полянська Н.О. Аналіз аеропортових тарифів: проблеми регулювання // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. - Т.VIII. -Вип. 231. - С. 1671-1679.

5. Полянська Н.О. Стратегічні складові взаємодії авіасуб'єктів в аеропорту // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна: Економічна серія. - Харків, 2007. - № 755. - С. 59 - 66.

6. Полянська Н.О. Взаємодія визначених суб'єктів пасажирських перевезень: небезпечна конкуренція й модель знижок за попарними інтересами. Проблеми системного підходу в економіці: Зб. наук. праць: Випуск 24. - К.: НАУ, 2008. - С. 91-104

7. Полянська Н.О. Потенціал аеропорту: економічний аспект стратегічного рішення. Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. Зб. наук. праць: Випуск 17. - К.: НАУ, 2008. - С. 53-62.

8. Полянська Н.О. Дослідження стану та прогнозування діяльності аеропортів України // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - Т.1. - Вип. 235. - С. 260-274.

9. Кулик В.А., Косарев О.Й., Полянська Н.О.. Економічна концепція концесії аеропорту // Актуальні проблеми економіки: науковий економічний журнал. - Київ, 2009. - №3 (93). - С.96-104.

10. Полянська Н.О. Моделювання процесів взаємодії авіаційних

суб'єктів // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - Т.1. - Вип. 247. - С.30-46. - 284 c.

11. Кулик В.А., Косарев О.Й., Полянська Н.О. Розвиток державно-приватного партнерства в авіатранспортній сфері // Вчені записки університету економіки і права «Крок», 2009.- Вип.19.-С.38-43. - Т.1.

12. Шаповал Н.С., Полянская Н.А. Роль государства в регулировании рынка авиатраспортных услуг. Проблеми інформатизації та управління // Зб. наук. праць: Випуск 7. - К.: НАУ, 2003. - С.65-68.

13. Polyanska Nina. Functioning “low cost” is the product of the deregulation policy // Проблеми системного підходу в економіці: Зб.наук. праць. - К.: НАУ, 2005. - Вип. 9. - С.81-89.

14. Полянська Н.О. Аеропортові збори: дослідження й напрямки призначення // Проблеми системного підходу в економіці. Зб.нук.праць, К.:НАУ, 2007. - Вип. 23. - С. 183-189.

15. Полянська Н.Є., Паламарчук Ю.А., Полянська Н.О. Доходи міжнародних аеропортів // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Випуск 246; в 5 т. - Т.ІІ. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - 280 с. - С. 445 - 455.

В інших виданнях:

16. Polianska N.O. The mechanism of the coordination subjects interests of civil aviation passenger transportations: research and offer // Sp. z.o.o. “Nauka i studia”. - Еkоnоmiсznе nаuki - Przemysl, 2007. - С.10-19.

17. Полянська Н.О. Розвиток аеропортів України: проблеми регулювання // Зб. наук. ст. (матеріалами IV-ї Міжнар. наук.-практ. конф. [Актуальні питання реформування правової системи України] Луцьк, 1-2 черв. 2007. - Луцьк: РВВ „Вежа” / Волин. Держ. ун-ту ім. Л. Українки, 2007. - Т.1.- С. 279-283.

18. Полянська Н.О. Роль процесів взаємодії в конкуренції аеропортів // Тенденції та пріоритети економічного і правового розвитку України в сучасних умовах: (матеріалами Всеукр. наук. практ. конф. [ «Перспективи становлення конкурентоспроможної регіональної економіки] Херсон 21-22 верес. Херсон. Держ. ун-ту. /ХДУ - Зб. наук.- метод. пр., 2007 - С. 181-185.

19. Полянська Н.О. Роль аеропортових зборів у взаємодії авіакомпанії та аеропорту // Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення: Міжнародна науково-практична конференція. Донецьк, 4-6 жовтня 2007.- Т.1. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2007. - С.163-166.

20. Полянська Н.О. Диверсифікація як сфера діяльності авіакомпаній// Сучасні проблеми глобальних процесів у світовій економіці: науково-практична конференція - К.:НАУ,2007. - С.17-19.

21. Полянська Н.О. Вплив процесу глобалізації на суб'єктів авіаційного ринку. Materialy IV Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji “Nowoczesnych naukowych osiagniec - 2008”. Tym 5. Ekonomiczne nauki.: Przemysl. Nauka i studia - Str. 45-52.

АНОТАЦІЯ

Полянська Н.О. Управління державно-приватним партнерством на ринку авіаційних перевезень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний авіаційний університет, Київ, 2009.

Актуальність роботи обумовлена існуючими проблемами з нарощування обсягів перевезень західних й східних авіакомпаній щодо українського ринку пасажирських перевезень. Такі процеси оцінюються як негативні тенденції, які вже дорівнюються до кризисних процесів. На сьогодні дуже важливими є певні задачі. Це розвиток авіаційних підприємств України, вдосконалення їхньої інфраструктури, надання можливості авіакомпаніям втриматись й, навіть, збільшити свою ринкову частку пасажирських перевезень, існувати самостійно чи інтегруватися з відповідними суб'єктами ринку для того, щоб зменшити витрати й покращити результативність взаємодії.

Запропонований в дисертаційному досліджені механізм спрямований на інтереси визначених авіаційних суб'єктів й розвитку діяльності ЦА України. На підставі запропонованих методичних підходів цей механізм надав можливість побудувати два алгоритмі, один з яких застосовано для підтримки стану авіакомпаній України від аеропорту, інший - від хендлінгових підприємств. Ці процеси спрямовані на премії перевізників по результатах обслужених пасажирів.

Практична реалізація запропонованих методичних рішень взаємодії авіаційних суб'єктів дозволила отримати програмні результати з підтримки авіакомпанії, які пройшли діагностику на прикладі державних аеропортів «Львів» і «Бориспіль».

АННОТАЦИЯ

Полянская Н.А. Управление государственно-частным партнерством на рынке авиационных перевозок. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный авиационный университет, Киев, 2009.

Диссертационное исследование посвящено экономическому механизму взаимодействия государственно-частного партнерства на рынке авиационных перевозок.

Актуальность работы обусловлена ситуацией с авиационными перевозками в Украине. Существующие проблемы по наращиванию объемов перевозок известными иностранными авиакомпаниями на украинском рынке пассажирских перевозок связаны с удобным географическим положением Украины. Такая ситуация содействует увеличению европейских рейсов и уменьшению перевозок национальными авиакомпаниями в результате либерализации рынка.

Исследование процессов взаимодействия участников основной авиатранспортной деятельности определило необходимость развития государственно-частного партнёрства как интеллектуального и организационного альянса между государством и бизнесом с целью реализации национальных и международных общественно значимых проектов развития стратегически важной отрасли - гражданской авиации.

Такое партнёрство обеспечивает преимущественное участие бизнес структур в реализации инновационных проектов развития и обновления объектов государственной собственности - транспортной инфраструктуры. Наиболее эффективная форма взаимодействия частного бизнеса и государства - концессии «воздушных ворот». В диссертации предложена экономическая концепция концессионного аэропорта и разработаны экономические рычаги управления взаимодействием бизнес единиц концессионного аэропорта с учётом обязательного экономического контроля со стороны международных организаций ICAO и IATA, а так же государственного контроля и регулирования стратегических направлений авиатранспортной деятельности. Предложенные в диссертации алгоритмы взаиморасчётов между субъектами авиатранспортной деятельности позволяют на научной основе формировать системы платежей, льгот, скидок и санкций в зависимости от реального вклада каждого субъекта в конечный результат - выполнение необходимого объема авиаперевозок и получения доходов от авиатранспортной деятельности с соблюдением приемлемых для авиапассажиров тарифов на перевозки.

SUMMARY

Polianska N.A. Management of state-private partnership in the market of air transportation. - Manuscript.

The dissertation for competition of the Candidate of Economics Sciences scientific degree by specialty 08.00.04 - economy and management of the enterprises (economy of aviation transport). - National aviation university, Kyiv, 2009.

The dissertation contains scientific research of economically grounded choice and forming strategy of airport passenger terminal development. The role of airport, it's place in transport structure was determined in this thesis. The functions and structure of airport are also regarded there. The basic methods of forming incomes and costs of airport, the measure of efficiency criterion were analyzed, the strategies of airport development and it's passengers terminal are determined. The modern condition of development of aviation branch and airports in Ukraine, basic tendencies of airport development management were analyzed. The functioning of airport passenger terminal was considered as a difficult multi-channel servicing system. The methods of choice and forming of strategy of airport passenger terminal development, the functioning models of airport passenger terminal and the strategy choice of development of passenger terminal and measure of efficiency were elaborated.

Key words: airport, passenger terminal, the strategy of economic development, measure of efficiency, the forming of strategy, imitation model.

Размещено на Allbest.ru

...