Формування ринку альтернативних джерел енергії з біомаси в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

УДК 338.24:662.76(477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ РИНКУ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ З БІОМАСИ В УКРАЇНІ

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Передерій Наталія Олександрівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, член кор УААН, заслужений діяч науки і техніки України Галушко Валерій Павлович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, директор Навчально-наукового інституту бізнесу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник

Калінчик Микола Володимирович,

Національний науковий центр

“Інститут землеробства УААН”,

завідувач відділу економіки

кандидат економічних наук, доцент

Стояненко Ірина Василівна,

Сумський національний аграрний університет,

доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки

Захист відбудеться “12“ листопада 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному університеті біоресурсів і природо-користування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041 м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий “9” жовтня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.І. Балановська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

біомаса енергетика альтернативний

Актуальність теми. У сучасних умовах вирішення завдання підвищення рівня енергетичної безпеки України розглядається через можливість використання потенціалу ринку альтернативних видів палива з біомаси, передумовою ефективного регулювання якого є визначення потенціалу біомаси, розробка відповідного інституційного середовища та нормативно-законодавчої бази.

На початку ХХІ ст. для людства набуло надзвичайного значення стале та постійне забезпечення енергетичної потреби без завдання шкоди навколишньому природному середовищу. Серед найважливіших причин, що спонукало людство звернути свою увагу на альтернативні види енергії, можна виділити наступні: збільшення чисельності населення; економічне зростання країн, а саме - безперервне збільшення потреб промисловості як основного споживача енергетичної галузі; негативний вплив підвищення вартості природних енергоносіїв на промислове виробництво та якість життя населення; зменшення кількості природних джерел вугілля, нафти, природного газу, урану в майбутньому та великі витрати на розвідку нових родовищ; недостатня увага до ризиків забруднення навколишнього природного середовища, які пов'язані з використанням природних та ядерних енергоносіїв. З огляду на це постає проблема глобального потепління, суть якої полягає у вивільненні двоокису вуглецю (СО₂) при спалюванні вугілля, нафти і бензину в процесі одержання тепла, електроенергії та забезпеченні роботи транспортних засобів, що створює так званий „парниковий ефект”.

Використання альтернативних джерел енергії має глобальну перспективу для подальшого успішного розвитку цивілізації. У світі спостерігаються явища, які порушують усталеність цивілізованого розвитку суспільства: вичерпуються традиційні джерела енергії, зростає вартість їх видобування, інтенсивно забруднюється довкілля, руйнується біосфера, утворюється надмірна кількість органічних відходів промислового, сільськогосподарського та побутового походження. Усунення всіх цих негараздів необхідно здійснювати прискореними темпами.

Питанням розвитку біоенергетики і використання альтернативних джерел енергії присвячено багато наукових праць вчених-економістів. Серед них праці О. Адаменка, Е. Ваха, Т. Желєзної, М. Жовміра, В. Долинського, В. Зінченка, М. Кабата, М. Калінчика, Ю. Матвєєва, І. Стояненко. Дослідження теоретичних аспектів і практичного використання альтернативних джерел енергії з біомаси висвітлені в працях вітчизняних та іноземних науковців: О. Гауфе, Г. Гелетухи, В. Дубровіна, М. Корчемного, Х. Лінса, М. Мхітаряна, Д. Шпаара, О. Шпичака, Х. Штрубенхоффа, Г. Штрьобеля, Х. Шульца та інших учених.

Велике соціально-економічне значення одержання енергії з біомаси, перспективи розвитку біоенергетики, формування ринку альтернативних джерел енергії обумовили вибір теми дисертації, її актуальність, мету, завдання та напрями дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось у відповідності з науково-дослідною тематикою Національного університету біоресурсів і природокористування України за науково-дослідною темою: „Економічна стратегія АПК України: трансформація пріоритетів і механізмів їх реалізації” (номер державної реєстрації 0106U007369).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних засад формування та використання потенціалу ринку альтернативних джерел енергії з біомаси й розробка практичних заходів і способів формування інституційних та економічних аспектів розвитку ринку альтернативних джерел енергії в Україні, що сприятиме зміцненню її енергетичної незалежності та зниженню антропогенного впливу на довкілля.

Для досягнення зазначеної мети в роботі вирішувались такі завдання:

– узагальнити погляди вітчизняних та іноземних вчених щодо визначення поняття „альтернативні джерела енергії” і провести їх класифікацію;

– визначити фактори формування ринку альтернативних джерел енергії та охарактеризувати стан використання біомаси в альтернативній енергетиці;

– проаналізувати основні тенденції розвитку ринків альтернативних джерел енергії в розвинутих країнах світу;

– провести комплексний аналіз енергетичного потенціалу використання альтернативних джерел енергії з біомаси в Україні;

– виявити резерви підвищення енергетичного потенціалу України за рахунок використання біомаси як альтернативного джерела;

– обґрунтувати напрями розвитку ринку альтернативних джерел енергії з біомаси з точки зору енергетичної безпеки країни та розвитку біоенергетики.

Об'єктом дослідження є процес формування світового та вітчизняного ринків альтернативних джерел енергії з біомаси.

Предметом дослідження є теоретичні засади та практичні положення формування ринку альтернативних джерел енергії із біомаси з урахуванням економічної стратегії АПК України.

Методи дослідження. Теоретичним і методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження стали праці провідних вітчизняних та іноземних учених, методологія і загальносистемні принципи проведення комплексних наукових досліджень. Із спеціальних методів дослідження у роботі використані: абстрактно-логічний - при вивченні літературних джерел та дослідженні розвитку поставлених проблем; теоретичного узагальнення - у процесі розкриття сутності категорії „альтернативні джерела енергії”; спостереження, порівняльних переваг, економічного аналізу, економіко-статистичний - при оцінці сучасного стану розвитку та використання альтернативних джерел енергії з біомаси; розрахунково-конструктивний, графічний, пропорційних залежностей показників - при вивченні та виявленні залежностей між досліджуваними показниками.

Інформаційною базою дисертаційної роботи є теоретичні та методичні розробки вчених, законодавчі та нормативні акти Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, статистичні дані Державного комітету статистики України, нормативні довідники, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, періодичних видань, особистих спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті дослідження сукупності теоретичних, методичних і практичних напрямів формування ринку альтернативних джерел енергії з біомаси були одержані результати, які містять наукову новизну:

вперше:

– на основі застосування методів прийняття інвестиційних рішень розроблено методичні підходи щодо оптимального використання біомаси при впровадженні й оцінці інноваційного проекту із застосування енергозберігаючих технологій, які дають змогу визначати стратегію сталого розвитку сільськогосподарських підприємств (С. 11-12);

удосконалено:

– схему формування ринку альтернативних джерел енергії, яка відображає принцип його функціонування шляхом поєднання виробників і споживачів енергії з урахуванням регулюючих тарифних інструментів (С. 5);

– методичні підходи стосовно узгодження соціально-економічних аспектів розвитку біоенергетики з урахуванням показників енергетичної та продовольчої безпеки країни як важливого фактора її політичної незалежності (С. 12-13);

– систему стратегічних напрямків щодо подальшого розвитку альтернативних джерел енергії з біомаси з точки зору гармонізації енергетичної політики нашої держави зі світовими вимогами, що сприятиме її подальшій інтеграції у світову економіку (С. 11);

дістали подальший розвиток:

– теоретичні положення щодо сутності альтернативних джерел енергії як нетрадиційного способу отримання палива, здатного в умовах постійного подорожчання природних енергоресурсів забезпечити підвищення конкурентоспроможності продукції за рахунок зменшення енергоємності виробництва (С. 6);

– рекомендації щодо визначення енергетичних та екологічних напрямів впровадження альтернативних джерел енергії, що сприятиме вдосконаленню паливно-енергетичного балансу та надійності енергопостачання (С. 6-7);

– пропозиції стосовно застосування в Україні зарубіжного досвіду використання існуючих джерел енергії з біомаси з метою визначення економічної доцільності виробництва окремих видів біопалива (С. 7-9);

– обґрунтування шляхів розвитку ринку альтернативних джерел енергії з біомаси на основі визначення її потенціалу, які передбачають можливість підвищення рівня енергетичної незалежності нашої держави від країн-експортерів енергоносіїв (С. 9-10).

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження в практику пропозицій та рекомендацій щодо формування ринку альтернативних джерел енергії з біомаси сприятиме підвищенню енергетичної безпеки України, забезпечуватиме зменшення її залежності від країн-експортерів енергоресурсів.

Теоретичні положення та інформативно-аналітична база дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі при підготовці магістрів спеціальності „Адміністративний менеджмент” при викладанні дисциплін „Управління проектами” та „Організація планування підприємництва” в Національному університеті біоресурсів і природокористування України (акт впровадження від 12.12.2008 р.).

Результати дослідження рекомендовані до практичного застосування сільськогосподарськими підприємствами України і впроваджені Головним управлінням агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації (довідка №02-07-1/3178 від 17.12.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки та пропозиції, що містяться в дисертаційній роботі та виносяться на захист, є результатом особистих розробок автора.

Апробація результатів дослідження. Основні результати і висновки дисертаційної роботи доповідались на: Міжнародній науково-практичній конференції „Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агро-промислового комплексу України” (м. Київ, Національний аграрний університет, 5-6 жовтня 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ” (м. Київ, Національний аграрний університет, 4-5 жовтня 2007 р.); Міжнародній конференції, присвяченій 95-річчю Воронезького державного аграрного університету „Світовий досвід та перспективи розвитку сільського господарства” (Росія, м. Вороніж, Воронезький державний аграрний університет, 22-24 жовтня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Формування конкурентоспроможності підпри-ємств АПК в умовах глобалізації” (м. Полтава, Полтавська державна аграрна академія, 13-14 листопада 2007 р.); Міжнародній науково-технічній конференції „Інноваційні технології, проблеми якості і безпеки сировини і готової продукції у м'ясній та молочній промисловості” (м. Київ, Національний університет харчових технологій, 27-28 листопада 2007 р.); Міжнародні науково-практичні конференції „Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні” (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 9-10 квітня 2009 р.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у 9 наукових працях, загальним обсягом 2,9 друк. арк., зокрема 5 - у спеціальних фахових виданнях, 2 - в інших виданнях, обсягом 2,65 друк. арк., 2 - у матеріалах конференцій обсягом 0,25 друк. аркуша.

Обсяг і структура дисертації. Основний зміст дисертації викладено на 179 сторінках комп'ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 183 найменувань. Робота містить 38 таблиць, 31 рисунок та 4 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання, об'єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі „Теоретико-методичні аспекти формування ринку альтернативних джерел” розглядаються існуючі визначення економічної сутності ринку, елементів та факторів впливу на його функціонування, на основі яких сформулювало власне визначення поняття „ринок альтернативних джерел енергії”.

Останній розглядається як сукупність і взаємодія генеруючих енергію станцій, сировиною для яких є альтернативні джерела енергії, а також збутових компаній та кінцевих споживачів. Важливе значення при формуванні ринку альтернативних джерел енергії мають регульовані тарифи, які передбачають введення єдиної плати за енергію, незалежно від джерела її походження (рис.1).

В роботі зазначено, що залежно від рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин поняття „альтернативні джерела енергії” змінювалось та доповнювалось новим змістом. Нині спектр еволюційного розвитку цього поняття характеризується великою кількістю різноманітних тлумачень.

В результаті дослідження встановлено, що альтернативні джерела енергії з біомаси - це відновлювальні джерела енергії, що забезпечують вироблення електричної, теплової та механічної енергії з органічної субстанції рослинного походження, що утворюється внаслідок фотосинтезу шляхом її термохімічної, фізико-хімічної або біохімічної обробки.

У сучасних умовах використання потенціалу альтернативних джерел енергії є одним із чинників сталого розвитку суспільства, а також продовольчої, енергетичної та екологічної безпеки держави.

Вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду свідчить, що від використання альтернативних джерел енергії з біомаси залежить конкурентоспроможність підприємства в нових глобальних умовах, формування його позитивного іміджу, поліпшення соціального розвитку територій і повніше задоволення потреб споживачів.

У процесі дослідження з'ясовано, що в зв'язку з інтенсивним розвитком науки і техніки споживання всіх видів енергії збільшилося в декілька разів. Це призвело до значного скорочення запасів традиційного палива та динамічного зростання використання енергії з біомаси. Тому розвиток біоенергетики є одним з найперспективніших шляхів забезпечення потреби в енергетичних ресурсах.

Інтеграція України до СОТ, стратегічний курс щодо набуття членства в Європейському Союзі, перехід до сталого розвитку висувають перед нашою державою нові завдання. Одним із головних є необхідність підвищення енергетичної безпеки за рахунок власних відновлюваних енергоресурсів при одночасному зниженні їх деструктивного впливу на навколишнє природне середовище, а також дотримання всіх нормативних вимог щодо виробництва біоенергії та гармонізація вітчизняного енергетичного законодавства до світових стандартів.

У другому розділі „Сучасний стан та розвиток ринку альтернативних джерел енергії з біомаси” проаналізовано стан та основні тенденції розвитку ринку відновлюваних джерел енергії з біомаси у світі та особливості використання біомаси в Україні.

Дослідження показало, що з кожним роком збільшується кількість країн, які виявляють зацікавленість у розвитку та використанні відновлювальної енергетики. Частка відновлювальних джерел енергії в паливно-енергетичному комплексі різних країн дуже диференційована, тому для її збільшення в ЄС була розроблена „Біла книга” - енергія майбутнього у відновлювальних джерелах. За цією програмою планується збільшення виробництва біопалива, в першу чергу біодизелю (рис.2).

Досвід країн ЄС доводить, що навіть за наявності різних факторів, які впливають на ступінь і перспективи розвитку відновлювальних джерел енергії, головну роль при цьому відіграє діюча система економічного стимулювання та екологічна доцільність. Для стимулювання виробництва біопалива у багатьох країнах світу уряди виділяють значні дотації, діє система податкових пільг і заохочень при використанні біопалива.

Рис. 2. Динаміка виробництва біодизелю в Європі.

Україна має усі необхідні передумови для ефективного розвитку біопаливної галузі. Важливою передумовою для виробництва біопалива в комерційних масштабах у нашій державі має стати потужний внутрішній ринок з гарантованим обов'язковим домішуванням екологічного палива до бензину та дизелю, а також впровадженням державних стандартів якості продукції, гармонізованих із нормами ЄС. У поєднанні із зростаючим попитом на біопаливо у Європі ці заходи сприятимуть швидкому залученню іноземних інвестицій та технологій в цю галузь.

З метою виявлення найбільш прийнятного для України джерела енергії з біомаси, було проведено розрахунки витрат на виробництво енергії з ріпаку (біодизель), зернових (біоетанол) та відходів тваринництва (біогаз).

Розрахунки собівартості біодизелю проводились на основі даних пілотного заводу з виробництва біодизелю у Відокремленому підрозділі НУБіП України „Агрономічна дослідна станція”, що знаходиться в с. Митниця Київської обл., де розташовано завод з виробництва ріпакової олії та біодизелю (табл. 1). Стартова потужність заводу складає 300 т біодизелю на рік та плановою потужністю 1000 т. Оптимальна сума площ під ріпак (для забезпечення заводу власною сировиною) при потужності заводу в 300 т біодизелю на рік та оптимальній врожайності ріпаку 25 ц/га складе близько 445 гектарів.

Таблиця 1. Розрахунок планової собівартості біодизелю для пілотного заводу потужністю 300 т/рік у ВП НУБіП України „Агрономічна дослідна станція”

Показники	Використання власного ріпакового насіння	Використання покупного ріпакового насіння
Витрати на 1 т біодизелю, грн: ріпакове насіння оплата праці з нарахуваннями метилат перліт, лимонна кислота електроенергія амортизаційні відрахування загальногосподарські витрати Всього	3 630 120 1 200 26 38 306 532 5 852	7 590 120 1 200 26 38 306 925 10 179
Вартість побічної продукції, грн: ріпакової макухи гліцеролу	2 000 100	2 000 100
Собівартість 1 т біодизелю (без вартості ріпакової макухи та гліцеролу), грн	3 752	8 079
Собівартість 1 л біодизелю, грн (1 кг = 1,136 л)	3,30	7,11

Аналіз даних, наведених у табл. 1, дає підстави стверджувати, що одержаний у ВП НУБіП України „Агрономічна дослідна станція” біодизель, за умови переробки власної сировини, є конкурентоспроможним на ринку палива. Розрахункова собівартість 3,30 грн є прийнятною для ринку. У разі закупівлі сировини для виробництва біодизелю, вартість 1 ц ріпаку збільшується з 110 до 230 грн/ц, що призводить до різкого зростання собівартості біодизелю - до 7,11 грн/л. Ця ціна може бути прийнятною як альтернатива на ринку при зростанні цін на пальне. Тобто, на даний момент виробництво біодизелю є конкурентоспроможним при закритій системі.

Для виробництва біоетанолу можна використовувати біомасу, що містить спирт і цукор: кукурудза на зерно, пшениця, жито, тритікале, топінамбур, цикорій, цукрові буряки, картопля. Виявлено, що лише вартість сировини для виробництва 1 л біоетанолу становить від 1,86 до 29,76 грн, а вміст енергії в ньому вдвічі менший, ніж у бензині. Тому біоетанол не є конкурентоспроможним на ринку.

Технології виробництва біогазу дають змогу відразу вирішити три завдання: одержання енергії, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища й отримання органічного добрива для сільськогосподарського виробництва.

Основою обчислення економічної ефективності біогазової установки є детальний розрахунок витрат. Щорічні витрати складаються з пропорційної амортизації величини інвестиції та нарахування процентів на них, а також витрат на ремонт, обслуговування і поточних витрат виробництва.

Проведені розрахунки показали, що собівартість 1 кВт/год електроненергії становила 54 коп. при оптовій ціні на грудень 2008 року 39,5 коп. За умови, коли теплова енергія не використовується, виробництво електроенергії в біогазових установках є збитковим (табл. 2).

Аналіз впровадження проекту біогазової установки дає підстави стверджувати, що лише при реалізації всіх трьох складових (отриманої електроенергії, тепла та органічних добрив) її застосування є економічно доцільним.

Результати дослідження підтверджують, що рівень споживання енергоносіїв в Україні є практично втричі більшим, ніж у країнах ЄС, тобто, для виробництва одного й того ж продукту, українські компанії споживають втричі більше енергії, ніж європейські. Потенціал для зростання ефективності використання енергії в українських компаніях є надзвичайно великим. Ринок інвестицій у цю галузь в Україні знаходиться на початковому етапі. Враховуючи постійне зростання цін на енергоносії та членство країни в СОТ, збереження конкурентоспроможності на світовому ринку можливе шляхом зменшення споживання енергії за рахунок інвестицій в енергозберігаючі технології.

З метою забезпечення комплексного підходу до розв'язання проблем енергоефективності доцільно поступово запровадити обов'язковий енергетичний аудит підприємств з високими показниками питомих енерговитрат, а до галузевих і регіональних програм енергозбереження слід включати у першу чергу ті, що реалізуються на підприємствах та організаціях, де було проведено енергетичний аудит.

Таблиця 2.

Розрахунок прибутку від виробництва електроенергії та тепла

Показники	Газовий двигун
Річний вихід газу, м3 Продуктивність двигуна при 6,5 кВт/м3, кВтгод	50 000 325 000
ККД електричне, %	25
ККД теплове, %	55
Річне виробництво струму, кВт/год	81 250
Річне виробництво тепла, кВт/год	178 750
Вихід струму для біогазової установки, кВт/год на рік	4000
Вихід струму для реалізації, кВт/год на рік	77 250
Собівартість виробництва струму без використання тепла:
- річні витрати на установку, грн	41 806
- собівартість 1 кВт/год струму, грн	0,54
Собівартість виробництва струму з використанням тепла:
- річні витрати на установку, грн	41 806
- економія при використанні тепла (вартість 1 Гкал теплової енергії для населення=158,56 грн)*, грн	24 310
- собівартість 1 кВт/год струму, грн	0,23

*1 Гкал = 1 кВт/год * 1163

Україна щорічно споживає близько 200 млн т паливно-енергетичних ресурсів і належить до енергодефіцитних країн, адже забезпечує свої потреби в енергоспоживанні приблизно на 53%, імпортує 75% необхідного обсягу природного газу, 85% сирої нафти і нафтопродуктів. Така структура ПЕК економічно недоцільна, оскільки породжує залежність економіки України від країн-експортерів нафти і газу та є загрозливою для її енергетичної й національної безпеки.

Розвиток біоенергетики є дуже актуальним питанням для нашої держави, оскільки вона має значний потенціал, доступний для одержання енергії ? близько 24 млн т у.п./рік біомаси та торфу ? близько 0,6 млн т у.п./рік. Використання традиційного палива поступово має заміщуватись використанням відновлюваних енергоресурсів (рис.3).

Рис. 3. Прогноз використання відновлювальних джерел енергії з біомаси в Україні.

Основними джерелами біомаси в Україні є відходи сільськогосподарського виробництва як рослинницької галузі (солома зернових культур, цукрові буряки, стебла соняшнику), так і тваринницької продукції - гній. Частина цієї продукції використовується сільськогосподарським сектором як підстилка, для годівлі тварин, одержання органічних добрив, але ці відходи одночасно є і потенціалом біомаси для отримання енергії.

Додатковим джерелом для одержання біомаси може бути вирощування на непридатних для рільництва землях енергетичних культур - швидкорослих тополь, ясенів, верби, міскантусу.

Біоенергетика є потужним стимулом для розвитку аграрного сектору. Вона інтенсифікує потік інвестицій у сільське господарство, сприяє вдосконаленню технологій та інфраструктури галузі, що веде до збільшення обсягів виробництва продовольства та його здешевлення. Особливого значення набуває розробка концепції організації підприємств із переробки біомаси з повним забезпеченням їх місцевою сировинною базою.

У третьому розділі „Шляхи використання потенціалу ринку альтернативних джерел енергії з біомаси” запропоновано стратегічні напрями розвитку альтернативних джерел енергії, здійснено оцінку економічної ефективності використання енергозберігаючих технологій.

На сучасному етапі перед Україною постала проблема інтеграції економіки у європейську та світову. Подальше розширення міжнародного співробітництва зумовлює необхідність ведення відповідної енергетичної політики, без якої наша держава може зазнати дискримінаційних утисків.

Адаптація українського законодавства до світових стандартів у цій сфері потребує прийняття законодавчих актів, спрямованих на створення умов для збільшення використання відновлювальних джерел енергії, зокрема, через забезпечення доступу електроенергії з відновлювальних джерел до електричних мереж за прийнятними цінами, встановлення спеціальних тарифів, спрощення адміністративних процедур надання дозволу на будівництво “відновлюваних” електростанцій тощо.

В нашій державі найбільшу частку у споживанні енергоресурсів займає споживання газу - 41 відсоток. Україна за рахунок власного газу задовольняє свої потреби лише на 30 відсотків. Близько 50 млрд м³ газу імпортується. Така залежність є досить високою і небезпечною.

Зменшення залежності нашої держави від країн-експортерів енергоносіїв передбачає переобладнання котелень житлово-комунальних господарств зі споживання газу на використання енергії від спалювання біомаси (гранули, пілети, брикети тощо), а також переведення частини автотранспорту на зекономлений газ.

В ході дослідження встановлено, що об'єм газу, який споживають населення та підприємства комунальних господарств, становить 29,7 млрд м³. За даними ДК “Газ України”, на потреби опалення житлових і службових приміщень котельнями витрачається близько 8 млрд м³ газу (майже 8 млн т у.п.), або 27% від споживання населенням і підприємствами комунальними господарствами, а це дорівнює 16% від всього імпортованого в Україну газу.

Потенціал біомаси України перевищує 24 млн т у. п., третини якого буде достатньо для забезпечення котелень паливом.

На основі застосування методів прийняття інвестиційних рішень нами розроблене програмне забезпечення для оптимізації розрахунку оптимізації використання біомаси при впровадженні та оцінці інноваційного проекту з використання енергозберігаючих технологій. Одним із способів удосконалення процесу сушіння зерна є використання зерносушарок, що дозволяє заощаджувати електроенергію шляхом використання у її виробництві котлів для спалювання соломи.

Детальний розрахунок теперішньої вартості (NPV) для інвестиції коштів у придбання зерносушарки на соломі за умови власного інвестування наведено в табл. 3.

Таблиця 3. Мультиперіодичний розрахунок вартості придбання зерносушарки без позики

Показники	Роки*
	0	1	2	3	4	5
Зернові без кукурудзи, т Кукурудза, т	0 0	1 600 370	1600370	1600370	1 600 370	1 600 370
Грошові потоки без урахування позики: Надходження, грн: економія за рахунок використання власної сушарки Всього, грн	0 0	168 480 168 480	168 480 168 480	168 480 168 480	168 480 168 480	168 480 168 480
Витрати, грн: придбання устаткування експлуатація витрати на солому заробітна плата витрати на ремонт Всього, грн	-310 000 -310 000	-3 100 -4 044 -5 850 -15 500 -28 494	-3 100 -4 044 -5 850 -15 500 -28 494	-3 100 -4 044 -5 850 -15 500 -28 494	-3 100 -4 044 -5 850 -15 500 -28 494	-3 100 -4 044 -5 850 -15 500 -28 494
Грошовий потік І, грн	-310 000	139 986	139 986	139 986	139 986	139 986
Фактор дисконтування, 18%	1,00000	0,84746	0,71818	0,60863	0,51579	0,43711
Дисконтований грошовий потік І, грн	-310 000	118 633	100 536	85 200	72 203	61 189
Теперішня вартість капіталу, грн	127 762

*за 0-й прийнято 2009 р.

Внутрішня норма прибутку IRR становить 35%, що перевищує альтернативну (18%) і свідчить про позитивну оцінку запропонованої інвестиції. Отже, відшкодовується вкладений капітал в повному обсязі та отримується достатній дохід. Термін повної окупності проекту становить 3,08 роки.

У нинішніх умовах проблема енергетичної і продовольчої безпеки є актуальним питанням. Про достатній рівень енергетичної безпеки країни свідчить повне задоволення її потреб в енергетичних ресурсах, а про належний рівень продовольчої безпеки країни - таке продовольче забезпечення населення, яке гарантує соціально-політичну стабільність у суспільстві, гармонійний розвиток нації, особи, сім'ї, стійке економічне піднесення. Енергетична безпека передбачає досягнення стану технічно надійного, стабільного, економічно ефективного та екологічно безпечного забезпечення енергетичними ресурсами економіки та соціальної сфери держави.

В ході дослідження встановлено, що в Україні існують вагомі резерви для виробництва як продовольства, так і біомаси, оскільки потенціал виробництва сільськогосподарських культур використовується не в повному обсязі. Необхідно зазначити, що продуктивність біомаси може бути збільшена (в багатьох країнах сьогодні вона низька і складає менше 5 т/га в рік для деревних видів) шляхом впровадження ефективного менеджменту.

Підвищення ефективності є ключовим моментом як для формування конкурентноздатних цін, так і для кращого використання придатних земель. Поліпшення може включати ідентифікацію швидкорослих рослин, успішне розмноження і використання комбінацій культур, нові знання про вирощування рослин і біотехнологію, що може призвести до збільшення продуктивності рослин в 5-10 разів в порівнянні з їх природними можливостями.

Встановлено, що певну частину подорожчання сільськогосподарської продукції бере на себе виробництво енергії з біомаси. Основною відмінністю біомаси від інших видів палив є потреба в землі для її отримання. Тому важливо визначити, яким чином мають бути задіяні земельні ресурси сталого розвитку і вибрати таке поєднання методів і вирощуваних культур, яке забезпечить оптимальне використання конкретної ділянки землі для задоволення потреб в продовольстві, паливі, кормах для худоби тощо.

Програми вирощування енергетичних рослин конкурують з вирощуванням харчових культур у різний спосіб (сільське господарство, інвестиції в аграрні райони, інфраструктура, вода, добрива, фаховий рівень працівників тощо), а це призводить до нестачі продовольства і підвищення цін на нього. З метою гармонізації соціально-економічних складових розвитку біоенергетики необхідно враховувати реальну ситуацію в окремій країні або регіоні із забезпеченням і потребою в продовольстві, використанням продовольства як корму для худоби, недостатнім використанням потенціалу сільськогосподарського виробництва і перевагами чи недоліками виробництва біопалива.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розвитку методологічних підходів щодо формування та використання потенціалу ринку альтернативних джерел енергії, та розробка на їх основі методичних підходів щодо впровадження й оцінки інноваційного проекту з використанням енергозберігаючих технологій для визначення стратегії сталого розвитку господарств.

1. Критичний аналіз літературних джерел дозволив зробити висновок, що з появою нових потреб людства виникає попит на нові продукти та виробництва, нові способи задоволення цих потреб. На сучасному етапі розвитку суспільства підвищення цін на енергоносії негативно позначається не лише на економіці багатьох країн, а й на добробуті громадян. У цьому контексті вагома роль належить пошуку нових відновлювальних джерел енергії, зокрема нетрадиційних або альтернативних, що дасть змогу підвищити рівень енергетичної безпеки та розвитку країни, зменшить вартість природних енергоносіїв і покращити якість життя населення.

2. В умовах конкуренції для забезпечення суспільної потреби в інноваціях, виживання підприємств в мінливому зовнішньому середовищі, зростання конкурентного статусу підприємства в умовах інтернаціоналізації та глобалізації бізнесу, забезпечення ефективності функціонування підприємств необхідним є використання альтернативних джерел енергії, зокрема геотермальної, енергії сонця, вітру, морських хвиль, „малої” гідроенергетики та енергії біомаси. Використання біомаси як відновлювального джерела енергії дозволяє визначити подальші перспективи її застосування та ефективність. Встановлено, що отримання енергії з біомаси знаходить динамічний розвиток у багатьох країнах світу. Інтенсивне зростання ринку відновлювальних джерел енергії має не лише енергетичний, а й екологічний аспект. Така стратегія використання енергії є єдиним можливим напрямом стійкого розвитку та стабільного існування. Важливість розвитку альтернативної енергетики очевидна, адже вона відіграє вирішальну роль у зменшенні парникових викидів, зниженні негативного впливу на довкілля, підвищує безпеку енергопостачання, допомагає зменшити залежність економіки держави та добробуту населення від імпорту енергії.

3. Дослідження сучасного стану використання альтернативних джерел енергії з біомаси свідчить, що світові запаси традиційного палива катастрофічно зменшуються, а виробництво енергії з альтернативних джерел невпинно зростає, як і кількість держав, зацікавлених у розвитку та використанні відновлювальної енергетики. Встановлено, що для харчових, кормових і технічних цілей протягом року в світі споживається близько 6 млрд т біомаси, або 3% від загального її виробництва. Перерахунок всієї спожитої енергії корисних копалин (нафта, газ, вугілля) на нафтові еквівалентні одиниці становить 7,3 млрд т у. п., що майже відповідає кількості відновлювальної сировини, однак суттєвою різницею при цьому лишається те, що обсяги запасів сировини для виробництва відновлювальної енергії не обмежені. В Україні до 2030 року реально довести річне використання відновлюваних джерел енергії в обсягах, еквівалентних 20 млн т у.п./рік викопних палив та атомної енергії, а в 2050 році - до 42 млн т у.п., таким чином, обсяги викопного палива будуть заміщуватися завдяки розширеному використанню відновлюваних енергоресурсів.

4. Аналіз потенційної можливості використання біомаси в Україні дає підстави стверджувати, що наша держава має всі можливості для застосування альтернативних джерел енергії за рахунок: біодизелю, біоетанолу та біогазу. Потенційно у 2008 р. країна могла виробити 1 млн т ріпакового масла, або 0,95 млн т біодизелю, що становить 8% потреб автотранспорту. За рахунок соломи зернових культур можна забезпечити 5% потреб України в енергетичних ресурсах. Теоретичний показник енергетичного потенціалу біогазу з гною становить 3 млн т у.п., що дорівнює 1,5% потреби країни в паливних ресурсах.

5. За існуючих умов важливим пріоритетом енергетичної безпеки країни є інвестування розвитку та використання альтернативних джерел енергії з біомаси, зокрема в енергоносії біологічного походження: біодизель, біоетанол, тверде паливо, біогаз. Відповідно до розрахунків собівартості біодизелю на основі пілотного заводу з виробництва біодизелю у ВП НУБіП України „Агрономічна дослідна станція”, з 1 т насіння ріпаку можна одержати 300 кг олії, 270 кг біодизелю, 600 кг макухи, 61 кг гліцеролу, при цьому собівартість 1 л біодизелю становитиме 3,3 грн при використанні власного насіннєвого матеріалу та 7,1 грн - купованого. Виробництво біодизелю є конкурентноздатним за умови, якщо виробляється та використовується підприємством, що його переробляє. Проведені розрахунки для модельного підприємства з виробництва електроенергії з біогазу показали, що собівартість 1 кВт/год електроенергії становила 54 коп. за поточної ціни 39,5 коп. для її споживачів електричної енергії. Таким чином, без використання теплової енергії, виробництво струму в біогазових установках є збитковим.

6. Інтеграція економіки України у європейське та світове господарство і високий рівень її залежності від зовнішнього постачання традиційних джерел енергії (нафти і газу) через дефіцит власних, зумовлює необхідність запровадження стратегічних напрямів розвитку вітчизняного ринку біоенергетики. Прийняття законодавчих актів, спрямованих на створення сприятливих умов для зростання темпів використання відновлюваних джерел енергії з одночасним виділенням стратегічних пріоритетів у програмі розвитку вітчизняної біоенергетики, дозволить досягти цілей сталого розвитку суспільства через систему „людина-господарство-природа”. В кінцевому результаті, такий підхід дасть змогу не лише не порушувати принципи забезпечення продовольчого балансу України, а також сприятиме збереженню навколишнього природного середовища, розв'язанню соціальних проблем і відтворенню генофонду здорової нації. Запропонована методика поступового придбання та переобладнання котелень багатоцільового призначення в сільській місцевості зі споживання газу на використання енергії зі спалювання біомаси дасть змогу заощадити значну частину газу та електроенергії

7. Проведений аналіз використання шахтної зерносушарки ЗШ-8000 у ВП НУБіП України „Агрономічна дослідна станція” засвідчив одержання економічного ефекту від інвестування даного інноваційного проекту. Чиста теперішня вартість (NPV) використання зерносушарки, як свідчать розрахунки, становить 127 762 грн у разі фінансування за рахунок власних коштів і 94 233 грн за рахунок позичкових, внутрішня норма прибутку (IRR) дорівнює 35 %, а період окупності устаткування - 3,08 року. Керівництву інвестиційного проекту доцільно звернути особливу увагу на ймовірні зміни витрат у процесі експлуатації об'єкта на послуги елеватора, ремонт і зміни вартості тюкованої соломи, які згідно з аналізом чутливості можуть значною мірою вплинути на величину чистої теперішньої вартості проекту.

8. Питання енергетичної безпеки дуже загострюється на фоні сучасної продовольчої проблеми, яка спричинена зростанням споживання продуктів харчування, зменшенням площі сільськогосподарських угідь і збільшенням кількості природних катаклізмів. Альтернативним шляхом розв'язання її є розвиток біоенергетики.

9. Діалектика продовольчої безпеки і виробництва енергії із біомаси є очевидною, проте логічне протиріччя „продовольство проти палива” можна сприймати лише частково, оскільки підвищення світових цін на більшість сільськогосподарських товарів значною мірою пов'язане із зростанням чисельності населення світу та зміною його харчових пріоритетів.

Запропоновані шляхи використання потенціалу ринку альтернативних джерел з біомаси дають можливість нашій державі не лише зменшити власну енергетичну залежність, а й реальний шанс бути світовим експортером енергетичних ресурсів, адже в найближчі 20-30 років біопаливо стане безальтернативним джерелом енергії для людства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

Передерій Н.О. Використання біомаси як альтернативного джерела енергії: актуальність для аграрного сектора України / Н.О. Передерій // Вісн. Житомир. держ. технол. ун. - 2007. - № 4 (42). - С. 239-243. - (Серія: економічні науки).

Передерій Н.О. Екологічні проблеми використання нетрадиційних джерел енергії / Н.О. Передерій // Вісн. Харк. нац. техн. ун. сільського госп-тва ім. П. Василенка. - 2007. - № 65. - С. 240-245. - (Серія: економічні науки).

Передерій Н.О. Отримання енергії з біогазу - перспективи розвитку технології України / Н.О. Передерій // Вісн. Житомир. держ. технол. ун. - 2008. - № 2 (44). - С. 281-285. - (Серія: економічні науки).

Передерій Н.О. Продовольча безпека країн світу та розвиток біоенергетики / Н.О. Передерій // Всеукраїнський науково-виробничий журнал „Інноваційна економіка”. - Тернопіль : ТІАПВ УААН, 2008. - № 4 (10). - С. 25-29.

Передерій Н.О. Ріпак - стратегічна культура для біоенергетики України / Н.О. Передерій // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2008. - №131. - С.300-304.

Статті у інших виданнях:

Передерий Н.А. Экономические аспекты использования альтернативных источников энергии в Украине и мире / Передерий Н.А., Ковтун Е.А. // Вестник науки Казахского агротехнического университета им. С. Сейфуллина. - Астана : КАУ, 2008. - № 2 (49). - С. 207-213.

Матеріали конференцій:

Передерій Н.О. Значення відновлювальних джерел енергії в контексті енергетичної стратегії України / Н.О. Передерій // Формування конкуренто-спроможності підприємств АПК в умовах глобалізації: міжнар. наук.-практ. конф. - Полтава : ПДАА, 2007. - С. 140-141.

Передерий Н.А. Использование биомассы как возобновляемого источника энергии в Украине / Н.А. Передерий // Мировой опыт и перспективы развития сельского хозяйства: междунар. конф., посвященная 95-летию Воронеж. госуд. аграр. ун., 23-24 окт. 2007 г. - Воронеж : ФГОУ ВПО „Воронежский государственный университет им. К. Д. Глинки”, 2008. - С. 74-77.

Передерій Н.О. Можливі шляхи переробки органічних відходів / Н.О. Передерій // Інноваційні технології, проблеми якості і безпеки сировини та готової продукції у м'ясній та молочній промисловості: міжнар. наук.-тех. конф., 27-28 листоп. 2007 р.: тези доп. - К. : НУХТ, 2007. - С. 155-156.

АНОТАЦІЇ

Передерій Н.О. Формування ринку альтернативних джерел енергії з біомаси в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо формування ринку альтернативних джерел енергії з біомаси. Визначено сутність поняття „альтернативні джерела енергії”, наведено їх класифікацію, висвітлено стан використання біомаси в альтернативній енергетиці.

Проаналізовано основні тенденції розвитку ринків альтернативних джерел енергії в розвинутих країнах світу. Проведено комплексний аналіз енергетичного потенціалу використання альтернативних джерел енергії з біомаси в Україні.

На основі застосування методів прийняття інвестиційних рішень розроблено методичні підходи щодо оптимального використання біомаси при впровадженні й оцінці інноваційного проекту з використання енергозберігаючих технологій, які дають можливість визначати стратегію сталого розвитку сільськогосподарських підприємств.

Запропоновано стратегічні напрями розвитку альтернативних джерел енергії за рахунок внесення змін до законодавства України з питань розвитку альтернативної енергетики та гармонізації соціально-економічних складових розвитку біоенергетики.

Ключові слова: біомаса, біопаливо, біоенергетика, відновлювальні джерела енергії, альтернативні джерела енергії, екологізація.

Передерий Н.А. Формирование рынка альтернативных источников энергии из биомассы в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена обоснованию теоретических положений и практических рекомендаций по формированию рынка альтернативных источников энергии из биомассы.

В работе отмечено, что в зависимости от уровня развития продуктивных сил и производственных отношений, понятие „альтернативные источники энергии” изменялось и дополнялось новым содержанием. В настоящее время спектр эволюционного развития этого понятия характеризуется большим количеством определений. В современных условиях использование потенциала альтернативных источников энергии является одним из факторов устойчивого развития общества, а также продовольственной, энергетической и экологической безопасности государства.

В процессе исследования определено, что в связи с интенсивным развитием науки и техники потребление всех видов энергии увеличилось в несколько раз. Вследствие этого запасы традиционного топлива значительно уменьшаются, поэтому развитие биоэнергетики видится одним из наиболее перспективных способов обеспечения потребности в энергетических ресурсах.

Интеграция Украины в ВТО, стратегический курс на получение членства в Европейском Союзе ставят перед нашим государством новые задачи. Одной из главных задач является необходимость повышения энергетической безопасности за счёт собственных возобновляемых энергоресурсов при одновременном снижении её деструктивного влияния на окружающую среду, а также выполнение всех нормативных требований к производству биоэнергии и гармонизации отечественного энергетического законодательства к мировым стандартам.

Проанализировано состояние и основные тенденции развития рынка возобновляемых источников энергии из биомассы в мире и особенности использования биомассы в Украине.

Исследование показало, что с каждым годом увеличивается количество стран, проявляющих интерес к развитию и использованию возобновляемой энергетики. Доля возобновляемых источников энергии в топливно-энергетическом комплексе разных стран ЕС очень дифференцированная, потому для ее увеличения была разработана „Белая книга” - энергия будущего в возобновляемых источниках.

Украина имеет необходимые условия для эффективного развития биотопливной отрасли. Важной предпосылкой для производства биотоплива в коммерческих масштабах в нашем государстве должен стать мощный внутренний рынок, гарантированный обязательным добавлением экологического топлива к бензину и дизелю, а также внедрением государственных стандартов, качества продукции, которые должны быть гармонизированы в соответствии с нормами ЕС. В сочетании с растущим спросом на биотопливо в Европе, эти мероприятия будут способствовать быстрому привлечению западных инвесторов и технологий в отрасль.

С целью выявления наиболее приемлемого для Украины источника энергии, получаемого из биомассы, были проведены расчеты расходов на производство энергии: из рапса - биодизеля, зерновых - биоэтанола и отходов животноводства - биогаза.

Исследования показали, что уровень потребления энергоносителей в Украине практически в три раза выше, чем в странах ЕС, то есть, для производства одного и того же продукта украинские компании потребляют втрое больше энергии, чем европейские. Потенциал для развития эффективного использования энергии в украинских компаниях огромен. Рынок инвестиций в эту отрасль в Украине находится на начальном этапе. Учитывая постоянный рост цен на энергоносители и членство в ВТО, сохранение конкурентоспособности на мировом рынке возможно путем уменьшения потребления энергии, то есть увеличением инвестиций в эффективное ее использование.

Главными источниками биомассы в Украине являются отходы сельскохозяйственного производства как растениеводческой отрасли - солома зерновых культур, стебел подсолнуха, ботва сахарной свеклы, так и животноводческой продукции - навоз. Часть этой продукции потребляется сельскохозяйственным сектором - для кормления животных, в качестве подстилки и органических удобрений, но эти отходы также можно считать и потенциалом биомассы для получения энергии.

На основе применения методов принятия инвестиционных решений разработаны методические подходы к оптимальному использованию биомассы при внедрении и оценке инновационного проекта по использованию энергосберегающих технологий, позволяющие определить стратегию устойчивого развития хозяйств. Одним из способов совершенствования процесса сушения зерна предложено использование зерносушилок, что позволит экономить электроэнергию способом замены ее на прессованную солому для сжигания в котлах.

На современном этапе перед Украиной стоит проблема интеграции ее экономики в мировую, в частности, европейскую. Последующее расширение международного сотрудничества приведёт к необходимости осуществления адекватной энергетической политики. В противоположном случае наше государство может оказаться в дискриминационном положении.

Предложены стратегические направления развития альтернативных источников энергии за счет внесения изменений в законодательство Украины относительно вопросов развития альтернативной энергетики и гармонизации социально-экономических составляющих развития биоэнергетики.

Ключевые слова: биомасса, биотопливо, биоэнергетика, возобновляемые источники энергии, альтернативные источники энергии, экологизация.

Perederiy N.О. Forming of market of alternative energy sources from biomass in Ukraine. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of the candidate of economical sciences in specialty 08.00.03 - economy end management of the national enterprises.- National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

Dissertation is devoted to the ground of theoretical positions and practical recommendations in relation to forming of market of alternative energy sources from biomass. The essence of concept „alternative energy sources”, their classification and the state of the use of biomass in alternative energy were defined.

The basic development trends of markets of alternative energy sources in the developed countries of the world were analyzed. The complex analysis of energy potential of the use of alternative energy sources from biomass in Ukraine was conducted.

On the basis of application of the methods of acceptance of investment decisions, methodical approaches were developed in relation to the effective using of biomass for introduction and estimation of innovative project of the use of energy-saving technologies which enable to determine the strategy of steady development of economies.

...