Управління процесом компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Управління процесом компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві

Пашкевич Марина Сергіївна

Дніпропетровськ 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Національному гірничому університеті Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).

Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Бойко Валентина Володимирівна, Національний гірничий університет Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ), професор кафедри економіки підприємства

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Орлов Олівер Олексійович, Хмельницький національний університет Міністрества освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємства та підприємництва (м.Хмельницький)

кандидат економічних наук, доцент Соляник Людмила Григорівна, Національний гірничий університет Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ), доцент кафедри економічного аналізу та фінансів

Захист відбудеться «9» жовтня 2009 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.080.01. у Національному гірничому університеті за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 19.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного гірничого університету за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 19.

Автореферат розісланий «28» серпня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Дереза

1. Загальна характеристика роботи

управління компенсація виробничий витрата

Актуальність теми. Основою стабільного функціонування промислових підприємств України є ефективне управління процесом компенсації виробничих витрат, на основі якого на підприємстві здійснюється повне, своєчасне та беззбиткове відтворення виробничих ресурсів, що використовуються у процесі виробництва продукції.

Аналіз діяльності вітчизняних промислових підприємств свідчить, що найбільшої уваги, особливо в умовах кризових економічних явищ, потребує відтворення виробничих ресурсів. Від рівня використання та відтворення виробничих ресурсів в результаті реалізації продукції залежить ефективність управління виробничими ресурсами та діяльності підприємства в цілому. Таким чином, управління процесом компенсації виробничих витрат є актуальною проблемою для вітчизняних підприємств.

Наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених у напрямку дослідження собівартості продукції, компенсації витрат та відтворення виробничих ресурсів спрямовані на удосконалення теоретико-методологічних засад управління процесом формування виробничих витрат, ефективного використання виробничих ресурсів. Цим науковим питанням присвятили свої праці учені О.І.Амоша, І.А.Басманов, Є.А.Бельтюков, В.В.Бойко, О.Г.Вагонова, О.С.Галушко, С.Ф.Голов, С.Б.Довбня, К.Друрі, Л.А.Костирко, Т.В.Назарчук, В.М.Нижник, О.О.Орлов, В.Ф.Палій, В.І.Саллі, Дж.Сігел, Л.Г.Соляник, Ю.С.Цал-Цалко, В.М.Хобта, Ч.Хорнгрен, А.В.Череп, М.Г.Чумаченко, Дж.Шанк, О.І.Шевцова, Дж.Шим та інші.

Однак існуючі розробки потребують подальшого розвитку у напрямку підвищення ефективності управління процесом компенсації виробничих витрат з метою відтворення виробничих ресурсів. Потребують також уточнення методичні підходи до оцінки ефективності та оптимізації параметрів управління процесом компенсації виробничих витрат, що є необхідною умовою ефективного відтворення виробничих ресурсів промислового підприємства та забезпечення ресурсозбереження у ході виробництва і реалізації продукції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою науково-дослідної роботи “Підвищення ефективності операційної діяльності підприємств за рахунок внутрішньогосподарчих резервів” (номер держреєстрації 0106И008090, 2005-2008 рр.), що виконано у Національному гірничому університеті кафедрою економіки підприємства. Автором особисто розроблено розділ з удосконалення управління процесом компенсації виробничих витрат промислових підприємств України.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення та розвиток науково-методичних засад, розробка інструментарію та практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління процесом компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві.

Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі поставлено і вирішено комплекс теоретичних, науково-методичних і практичних задач:

досліджено вплив організаційно-економічних факторів на процес компенсації виробничих витрат;

розроблено методичні засади кількісної оцінки ефективності управління процесом компенсації виробничих витрат;

розроблено методичний підхід до визначення впливу непродуктивних витрат з урахуванням вірогідного характеру їх виникнення на рівень компенсації виробничих витрат;

науково обґрунтована економічна сутність економіко-математичної моделі оптимізації параметрів управління процесом компенсації виробничих витрат на основі використання власного та залученого капіталу;

проаналізовано та удосконалено з урахуванням отриманих наукових положень і висновків організаційно-економічний механізм управління процесом компенсації виробничих витрат.

0б'єкт дослідження - процес компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві.

Предмет дослідження - теоретичні, методичні та практичні аспекти управління процесом компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу проведення досліджень склали загальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених з питань сучасних теорій і моделей управління процесом компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві.

Для вирішення задач, поставлених у дисертаційній роботі, було використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: метод критичного аналізу, наукової абстракції та узагальнення при дослідженні впливу факторів на процес компенсації; методи структурно-логічного та математичного аналізу при розробці моделі кількісної оцінки ефективності управління процесом компенсації виробничих витрат; методи математичної статистики при визначенні обсягів непродуктивних витрат з урахуванням вірогідного характеру їх виникнення; метод економіко-математичного моделювання при науковому обґрунтуванні економічного змісту та розробці економіко-математичної моделі оптимізації параметрів процесу компенсації виробничих витрат; метод розширення економіко-математичної моделі та загальновідомий методичний інструментарій аналізу беззбитковості виробництва при дослідженні припустимого рівня виробничих витрат, не компенсованих виручкою у звітному періоді, в умовах використання власного капіталу; метод порівняння, трендового, кореляційно-регресійного та дисперсійного аналізу, метод числових експериментів при дослідженні припустимого рівня виробничих витрат, не компенсованих виручкою у звітному періоді, в умовах використання залученого капіталу; системний підхід при розробці організаційно-економічного механізму управління процесом компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві.

Забезпечення оперативності та точності розрахунків було здійснено на ЕОМ у редакторі Excel 7.0, Mathcad 2000, Wіndows XP Professіonal та в інтегральній системі для комплексного статистичного аналізу й обробки даних у середовищі Wіndows „Statіstіcа”.

Інформаційною базою роботи стали наукові розробки вітчизняних та зарубіжних вчених, законодавчі акти України, методичні та інструктивні матеріали міністерств та відомств, дані Держкомстату України, матеріали первинної звітності підприємств гірничодобувної промисловості.

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у теоретичному обгрунтуванні методичного підходу, розробці методичного інструментарію ефективного управління процесом компенсації виробничих витрат з метою відтворення виробничих ресурсів промислового підприємства. Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному.

Уперше:

науково обґрунтовано максимально припустимий рівень виробничих витрат, не компенсованих виручкою від реалізації продукції у звітному періоді, який складається з виробничих витрат, акумульованих у дебіторській заборгованості, непродуктивних виробничих витрат внаслідок виготовлення неякісної продукції; обмежується наявністю власних та залучених джерел компенсації витрат; забезпечує перевищення доходів від процесу компенсації над витратами на її здійснення, що склало основу оптимізаційної моделі визначення допустимого рівня компенсації витрат.

Удосконалено:

методичні підходи до оцінки економічної ефективності управління процесом компенсації виробничих витрат, які, на відміну від існуючих, базуються на визначенні показника реалізованої економічної вигоди, який розраховується як співвідношення чистого прибутку від реалізації продукції та виробничих витрат, понесених у ході виробництва продукції;

наукове обґрунтування параметрів процесу компенсації виробничих витрат, яке, на відміну від існуючих, передбачає встановлення припустимого рівня не компенсованих виручкою виробничих витрат з урахуванням вірогідного характеру виникнення обсягів непродуктивних витрат та використання формули розрахунку максимального обсягу непродуктивних витрат, при якому слід їх компенсувати на основі використання власного або залученого капіталу;

організаційно-економічний механізм управління процесом компенсації виробничих витрат, який, на відміну від існуючого, враховує інформаційні потоки та взаємозв'язки між функціональними службами підприємства, необхідні для забезпечення відтворення виробничих ресурсів.

Дістали подальшого розвитку:

теоретичні підходи до визначення максимального значення реалізованої економічної вигоди, які, на відміну від існуючих, передбачають урахування найбільш повного використання резервів підвищення ефективності управління процесом компенсації виробничих витрат, використання у якості факторів, що впливають, прибутку, отриманого від реалізації продукції; прибутку, не отриманого у звітному періоді внаслідок наявності дебіторської заборгованості та непродуктивних витрат; перевищення доходів від процесу компенсації над витратами на її здійснення; загальної суми виробничих витрат;

основи прийняття рішень щодо наукового обґрунтування розширення обсягів виробництва продукції, залучення кредитних коштів, реалізації продукції на умовах відстрочки платежу з урахуванням необхідності управління процесом компенсації виробничих витрат з метою відтворення виробничих ресурсів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення дисертації доведено до рівня методичних рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення управління процесом компенсації виробничих витрат з метою відтворення виробничих ресурсів, оцінки ефективності та оптимізації параметрів управління процесом компенсації, прогнозування обсягів непродуктивних витрат з урахуванням ймовірного характеру їх виникнення. Розроблено методику управління процесом компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві, що дозволяє виявити резерви підвищення його ефективності, забезпечує повне, своєчасне та беззбиткове відтворення виробничих ресурсів. Розроблена методика призначена для використання при стратегічному, поточному та оперативному плануванні. Запропоновані методичні розробки щодо управління процесом компенсації виробничих витрат використані планово-економічним відділом філії “Вільногірський гірничо-металургійний комбінат” ЗАТ “Кримський ТИТАН” (акт впровадження №16/34 від 05.02.2009). Методичні підходи до управління процесом компенсації виробничих витрат використовуються у навчальному процесі Національного гірничого університету при викладанні дисциплін „Економіка підприємства”, „Планування діяльності підприємств”, „Організація виробництва” (довідка № 12 від 28.11.2008).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій сформульовано та обгpунтовано нayкoві завдання, положення, висновки та рекомендації щодо управління процесом компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві. Результати одержані здобувачем, знайшли відображення в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї та положення дисертації доповідалися й одержали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях, а саме “Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України” (м.Дніпропетровськ, 2006); “Тиждень гірника” (м.Москва, 2007); “Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України” (Дніпропетровськ, 2008); “Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины” (Алушта, 2008); “Дні науки” (Прага, 2009).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 12 наукових праць (з них 7 - у наукових фахових виданнях, 5 у вигляді тез - в збірниках матеріалів наукових конференцій). Загальний обсяг публікацій становить 3,3 у.д.а., з яких особисто автору належить 1,7 у.д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (197 найменувань), додатків. Основний зміст викладено на 160 cторінках комп'ютерного тексту. Робота також містить 3 таблиці, 30 рисунків, 5 додатків.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі “Теоретичні основи управління процесом компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві” на основі узагальнення та критичного аналізу теоретико-методологічних засад, визначення сутності, змісту та цілей управління процесом грошової компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві було обґрунтовано необхідність його удосконалення з метою здійснення повного, своєчасного та беззбиткового відтворення виробничих ресурсів. Зокрема, встановлено, що реалізація існуючих функцій управління не завжди забезпечує здійснення ефективного процесу грошової компенсації понесених виробничих витрат, що є необхідною умовою функціонування підприємств. Досліджено вплив організаційно-економічних факторів на рівень компенсації виробничих витрат та на ефективність її здійснення. Встановлено, що ефективний процес компенсації понесених виробничих витрат потребує більш повного врахування впливу чинників, наукового обґрунтування значень параметрів, більш точної економічної оцінки в аспекті здійснення на підприємстві відтворення виробничих ресурсів.

3 метою розвитку теоретико-методологічних засад управління процесом компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві склад організаційно-економічних факторів виробничих витрат доповнено тими, що чинять найбільший вплив на рівень їх компенсації; обґрунтовано необхідність використання показника економічної вигоди для оцінки ефективності управління процесом компенсації виробничих витрат.

Внаслідок реалізації на підприємстві таких функцій управління як планування, прогнозування, мінімізація, облік, контроль та інших забезпечується ефективне управління процесом формування виробничих витрат з метою ефективного використання виробничих ресурсів. Водночас, на основі зазначених функцій повинно здійснюватись ефективне управління процесом компенсації виробничих витрат з метою відтворення виробничих ресурсів, оскільки це є основою безперебійного процесу виробництва продукції та розвитку підприємства в цілому. Однак, існує ризик наявності низького рівня грошової компенсації понесених виробничих витрат у звітному періоді вніслідок впливу організаційно-економічних факторів, які не враховуються під час управління процесом формування виробничих витрат. Це перешкоджає подальшому здійсненню ефективного відтворення виробничих ресурсів на основі ефективного управління процесом компенсації понесених витрат.

У результаті наукових досліджень обгрунтовано вплив наявності дебіторської заборгованості за продукцію та наявності непродуктивних витрат внаслідок виготовлення неякісної продукції (браку) на рівень компенсації виробничих витрат виручкою від реалізації продукції у звітному періоді, та рівень реалізації економічних вигод від використання виробничих ресурсів. Компенсація виробничих витрат, акумульованих у дебіторській заборгованості, на основі нарахування резерву сумнівних боргів має недоліки: можливість компенсації тільки частини заборгованості, що юридично визнана безнадійно-сумнівною; використання нормативів, розрахованих на основі ретроспективної інформації; надмірну тривалість процесу компенсації. Наявні методи прогнозування виникнення непродуктивних витрат не враховують фактор ймовірності, не дозволяють визначати максимально можливий обсяг, при якому їх слід компенсувати на основі використання власного або залученого капіталу. Удосконалені підходи до врахування зазначених факторів забезпечать дієве та ефектине управління процесом компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві. Наявність на підприємстві чистого прибутку, не отриманого у звітному періоді, обсяги понесених виробничих витрат з урахуванням непродуктивних витрат, фактичне перевищення витрат на здійснення компенсації над доходами від неї, а також доцільність пошуку та використання резервів підвищення ефективності управління процесом компенсації виробничих витрат з метою відтворення виробничих ресурсів дозволили обґрунтувати необхідність удосконалення та розвитку методичних підходів до оцінки ефективності управління процесом компенсації на основі показника економічної вигоди, як потенційної можливості підприємства до отримання грошових коштів від використання виробничих ресурсів. Таким чином, для здійснення ефективного відтворення виробничих ресурсів необхідно забезпечити на підприємстві дієвий механізм управління процесом компенсації виробничих витрат на основі удосконалення існуючих методичних підходів, які б враховували дію різноманітних чинників та дозволяли оптимізувати параметри управління процесом компенсації виробничих витрат підприємства з метою відтворення виробничих ресурсів.

У другому розділі “Розробка методичних основ ефективного управління процесом компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві” викладено результати досліджень щодо встановлення аналітичних залежностей, обгpунтування економічної сутності та розробки економіко-математичних моделей, які складають методичну основу ефективного управління процесом компенсації виробничих витрат з метою відтворення виробничих ресурсів промислового підприємства.

У ході досліджень удосконалено методичні підходи до кількісної оцінки ефективності управління процесом грошової компенсації виробничих витрат на основі показника реалізованої економічної вигоди, який відображає рівень реалізації підприємством потенційної можливості до отримання грошових коштів від використання виробничих ресурсів

, (1)

де - реалізована економічна вигода; - прибуток від реалізації продукції; - виробничі витрати, понесені у ході виробництва продукції; - плановий прибуток від реалізації продукції; - прибуток, не отриманий у звітному періоді внаслідок наявності дебіторської заборгованості та наявності непродуктивних витрат; - виробничі витрати, компенсовані виручкою від реалізації продукції; - виробничі витрати, не компенсовані виручкою від реалізації продукції у звітному періоді.

На основі врахування найбільш повного використання резервів підвищення ефективності управління процесом компенсації виробничих витрат, які полягають у забезпеченні перевищення доходів від процесу компенсації над витратами на її здійснення та отриманні планового прибутку у звітному періоді, можливо визначити максимальний рівень реалізації економічної вигоди

, (2)

де - максимальне значення реалізованої економічної вигоди; (-) - перевищення доходів від процесу компенсації над витратами на її здійснення.

Під час розрахунку запропонованих показників на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті було встановлено, що при фактичному рівні не компенсованих виручкою виробничих витрат у 8,36% реалізована економічна вигода складає 0,078 грн/грн. У разі використання резервів підвищення ефективності управління процесом компенсації виробничих витрат максимальне значення реалізованої економічної вигоди складе 0,086 грн/грн.

3 метою наукового обґрунтування параметрів процесу компенсації виробничих витрат запропоновано модель, яка дозволяє визначити максимальний обсяг непродуктивних витрат з урахуванням ймовірного характеру їх виникнення, при якому їх слід компенсувати на основі використання власного або залученого капіталу. Встановлено, що у існуючих методичних підходах до планування виробничих витрат враховуються непродуктивні витрати, що виникають з технологічних причин, а їх обсяги визначаються за застарілими нормативами. Тоді як, з метою ефективного відтворення виробничих ресурсів до уваги слід брати непродуктивні витрати, що виникають з інших причин, а саме з вини постачальників та робітників, внаслідок форс-мажорних обставин, з причин, встановлення яких ускладнено. Такі непродуктивні витрати потребують залучення додаткових джерел компенсації, оскільки не відшкодовуються виручкою звітного періоду, а також врахування вірогідного характеру виникнення з ціллю визначення їх максимальних обсягів, які слід компенсувати з власних або залучених джерел

(3)

де - максимальний обсяг непродуктивних витрат внаслідок виготовлення неякісної продукції (браку), при якому їх слід компенсувати на основі використання власного або залученого капіталу; - середній обсяг непродуктивних витрат; - ймовірність інтервалу відхилення; - зворотне значення функції Лапласа; - середнє квадратичне відхилення обсягу непродуктивних витрат від середнього; - значення фактору, яке призводить до виникнення непродуктивних витрат.

Реалізація запропонованої моделі на ВГМК дозволила визначити, що внаслідок підвищення коефіцієнту використання виробничих потужностей підприємства обсяг непродуктивних витрат, для компенсації яких слід використовувати власні або залучені джерела, складе 2,4% від загальних понесених виробничих витрат, тоді як згідно існуючої на підприємстві методики цей показник дорівнює 1,46%.

У ході досліджень процесу грошової компенсації виробничих витрат було виявлено економічне протиріччя, яке вимагає знайдення оптимального рішення. Збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції підвищує ефективність діяльності підприємства до певної межі. Це пояснюється особливостями здійснення на підприємстві процесу компенсації виробничих витрат, внаслідок якого відтворюються виробничі ресурси. Під впливом факторів наявності дебіторської заборгованості та наявності непродуктивних витрат частина понесених виробничих витрат не компенсується виручкою у звітному періоді, чим спричиняє не відтворення виробничих ресурсів для наступного виробничого циклу. У зв'язку з цим аналізу підлягають наявні внутрішні та зовнішні джерела компенсації, обсягів яких може виявитися не достатньо для компенсації виробничих витрат, а також доходи від процесу компенсації можуть бути суттєво меншими за витрати на її здійснення. Все це зумовлює зниження ефективності діяльності підприємства в цілому при збільшенні обсягів виробництва і реалізації продукції.

Таким чином, наукового обґрунтування потребує максимально припустимий рівень виробничих витрат, не компенсованих виручкою від реалізації продукції у звітному періоді, який складається з виробничих витрат, акумульованих у дебіторській заборгованості, непродуктивних виробничих витрат внаслідок виготовлення неякісної продукції; обмежується наявністю власних та залучених джерел компенсації витрат; забезпечує перевищення доходів від процесу компенсації над витратами на її здійснення, що складає основу оптимізаційної моделі визначення допустимого рівня компенсації витрат у вигляді функції цілі з певною системою обмежень

, (4)

де - загальний обсяг понесених виробничих витрат; - виробничі витрати, не компенсовані виручкою від реалізації продукції у звітному періоді; - виробничі витрати, акумульовані у дебіторській заборгованості за продукцію; - непродуктивні витрати, що виникли внаслідок виготовлення неякісної продукції (браку); , - обсяги грошових коштів відповідно власних та залучених джерел компенсації понесених виробничих витрат; , - відповідно доходи від процесу компенсації та витрати на її здійснення.

Використання запропонованої моделі дозволить здійснювати на підприємстві ефективне відтворення виробничих ресурсів на основі ефективного управління процесом компенсації виробничих витрат, а також підвищити ефективність діяльності підприємства в цілому на основі збільшення рівня реалізації економічних вигод.

Апробація моделі на ВГМК показала, що максимально припустимий рівень виробничих витрат, не компенсованих виручкою від реалізації продукції у звітному періоді, на основі використання фактично отриманого прибутку, складає 2,1%. Для компенсації 8,36% виробничих витрат прибутком підприємства необхідно збільшити обсяг виробництва і реалізації продукції на 10%, внаслідок чого рівень наявних не компенсованих витрат дорівнюватиме 0%, а реалізована економічна вигода збільшиться на 6,44%. Максимально припустимий рівень не компенсованих виручкою виробничих витрат на основі використання кредиту банку складає 12,3%. При його дотриманні рівень наявних не компенсованих витрат дорівнюватиме 0%, доходи від процесу компенсації дорівнюватимуть витратам на її здійснення, а реалізована економічна вигода збільшиться на 1,03%. При використанні власного та залученого капіталу максимально припустимий рівень не компенсованих виручкою виробничих витрат дорівнює 15% від обсягу понесених виробничих витрат, а рівень реалізації економічної вигоди збільшиться на 10%.

Викладені результати досліджень удосконалюють методичні підходи до управління процесом грошової компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві, підвищують його ефективність під час здійснення відтворення виробничих ресурсів.

У третьому розділі “Удосконалення системи управління процесом компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві” викладено результати розробки ефективної системи та організаційно-економічного механізму управління процесом компенсації виробничих витрат з метою відтворення виробничих ресурсів, які дають змогу реалізувати наукові положення та рекомендації, обґрунтовані у попередньому розділі.

На основі узагальнення науково обґрунтованих положень, отриманих у ході досліджень, можна представити можливості підприємства щодо ефективного управління процесом компенсації виробничих витрат у вигляді певних зон, кожна з яких відображає допустимий рівень компенсації виробничих витрат на основі використання власних та залучених джерел фінансування

Удосконалена система управління процесом компенсації виробничих витрат відрізняється від існуючої тим, що має на меті забезпечити на підприємстві здійснення відтворення виробничих ресурсів. Для цього вона інтегрована з системою управління процесом формування виробничих витрат; передбачає реалізацію оптимізаційної моделі визначення припустимого рівня компенсації витрат; передбачає оцінку ефективності управління за показником реалізованої економічної вигоди; спирається на удосконалений організаційно-економічний механізм. Система управління процесом компенсації розглядається як взаємодія між об'єктом (процесом компенсації) та суб'єктом управління (підрозділами підприємства, що відповідають за ефективний процес компенсації витрат) на основі реалізації функцій управління, використання методів дослідження пов'язаних процесів формування та компенсації понесених виробничих витрат з урахуванням впливу факторів, наявних власних та залучених джерел компенсації, необхідності здійснення повного та своєчасного відтворення виробничих ресурсів.

У ході досліджень обґрунтовано послідовність та зміст етапів управління процесом компенсації виробничих витрат з урахуванням методичних підходів, розроблених у попередньому розділі

На першому етапі обирається показник аналізу виробничих витрат, за яким будуть порівнюватись планові та фактичні результати. Згідно отриманих значень цього показника будуть корегуватись управлінські рішення. Удосконалені підходи управління процесом компенсації виробничих витрат передбачають таким показником реалізовану економічну вигоду, яка відображає ефективність використання та відтворення виробничих ресурсів. На другому етапі згідно обраного показника аналізу визначаються цілі управління процесом компенсації, які не суперечать цілям підприємства. Ефективне управління передбачає комплексну мету, яка полягає у мінімізації обсягу виробничих витрат та максимізації рівня їх компенсації. На третьому етапі обирається стратегія управління процесом компенсації виробничих витрат, яка характеризується своєю спрямованістю на інтеграцію процесу компенсації з процесом формування виробничих витрат, що забезпечує комплексний підхід до здійснення ефективного використання та відтворення виробничих ресурсів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1 Графічне зображення виявлення можливостей підприємства щодо ефективного управління процесом компенсації виробничих витрат з метою відтворення виробничих ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Структурно-логічна схема управління процесом компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві

На четвертому етапі розробляється організаційно-економічний механізм управління процесом компенсації виробничих витрат, який, на відміну від існуючих, враховує інформаційні потоки та взаємозв'язки між функціональними службами підприємства, необхідні для забезпечення відтворення виробничих ресурсів. Удосконалений механізм спирається на використання показників, запропонованих під час розробки методичних підходів до ефективного управління процесом компенсації, а саме допустимий рівень не компенсованих виручкою виробничих вират, максимальний обсяг непродуктивних витрат з урахуванням ймовірності їх виникнення.

На заключному етапі управління процесом компенсації виробничих витрат відбувається порівняльна оцінка фактичних або планових показників рівня компенсації виробничих витрат, максимального обсягу непродуктивних витрат, рівня реалізації економічних вигод з оптимальними, та у разі незадовільного результату застосовуються заходи максимального наближення існуючих значень параметрів фінансового забезпечення процесу відтворення виробничих ресурсів до оптимальних. Після цього управління процесом компенсації виробничих витрат повторюється.

3 метою забезпечення організаційно-економічного механізму управління процесом компенсації виробничих витрат точною, своєчасною, прозорою інформацією, було удосконалено модель інформаційних потоків, яка враховує потоки інформації щодо відтворення виробничих ресурсів; встановлює зв'язки між функціональними підрозділами підприємства, внаслідок виконання яких створюються необхідні умови для ефективного процесу компенсації витрат; передбачає єдиний інформаційно-аналітичний центр, який відповідає за управління процесами формування та компенсації виробничих витрат, що дозволяє здійснити на підприємстві ефективне використання та відтворення виробничих ресурсів.

Доцільність та результативність розробленої системи та організаційно-економічного механізму управління процесом компенсації виробничих витрат з метою відтворення виробничих ресурсів було доведено і підтверджено шляхом практичної апробації методичних розробок, перевірки життєздатності запропонованих методичних підходів, висновків та рекомендацій у філії “Вільногірський гірничо-металургійний комбінат” ЗАТ “Кримський ТИТАН”.

Отримані розрахункові дані щодо оцінки ефективності управління процесом компенсації виробничих витрат за показником реалізованої економічної вигоди; визначення максимального обсягу непродуктивних витрат внаслідок виготовлення неякісної продукції (браку) з урахуванням фактору ймовірності; оптимізація рівня виробничих витрат, не компенсованих виручкою від реалізації продукції у звітному періоді, в результаті наявності дебіторської заборгованості та наявності непродуктивних витрат, на основі використання власних та залучених джерел компенсації свідчать про реалістичність та практичну цінність напрацьованих наукових результатів, які підвищують ефективність управління відтворенням виробничих ресурсів промислового підприємства (табл.1).

Таблиця 1 Економічний ефект від впровадження удосконалених методичних підходів до управління процесом компенсації виробничих витрат з метою відтворення виробничих ресурсів на ВГМК (у відносних величинах до виручки)

№	Показник	Позначення	Од. виміру	На рік, у т.ч. по кварталах	Всього
				І	ІІ	ІІІ	ІV
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Виручка від реалізації продукції при (К вик)=0,78 та без ПДВ		%	100	100	100	100	100
2	Собівартість реалізованої продукції		%	90,2	90,6	90,4	90,3	90,4
3	Собівартість реалізованої продукції за елементами:		%	100	100	100	100	100
4	прямі матеріальні витрати		%	40,8	39,1	38,5	39,0	39,3
5	пряма зар.плата з нарахуваннями		%	24,5	25,7	28,1	25,8	26,2
6	амортизація виробничого обладнання		%	20,0	17,9	14,9	17,7	17,4
7	загальновиробничі витрати		%	14,6	17,0	18,4	17,3	17,0
8	Непродуктивні витрати, що не компенсуються виручкою від реалізації продукції (розраховані за існуючою на підприємстві методикою)		%	0,021	0,024	0,029	0,025	1
9	Виробничі витрати, акумульовані у дебіторській заборгованості за продукцію		%	684,4	721,1	908,0	726,3	3039,8
10	Всього виробничі витрати, не компенсовані виручкою		%	8,5	8,4	8,2	8,2	8,3
11	прямі матеріальні витрати		%	3,5	3,2	3,1	3,2	3,2
12	пряма зар.платня з нарахуваннями		%	2,1	2,1	2,3	2,1	2,1
13	амортизація виробничого обладнання		%	1,7	1,5	1,2	1,4	1,4
14	загальновиробничі витрати		%	1,2	1,4	1,5	1,4	1,4
15	Прибуток від операційної діяльності		%	9,7	9,4	9,5	9,7	9,6
16	Чистий прибуток від операційної діяльності		%	7,9	7,6	7,8	7,9	7,8
17	Прибуток у дебіторській заборгованості за продукцію		%	0,7	0,7	0,7	0,7	0,7
18	Прибуток операційний без дебіторської заборгованості		%	9,0	8,6	8,8	8,9	8,8
продовження табл. 1
19	Чистий операційний прибуток без дебіторської заборгованості		%	7,2	6,9	7,0	7,1	7,1
20	Обов'язкові платежі з чистого прибутку, у т.ч.	-	%	1,9	1,8	1,8	1,8	1,8
21	ПДВ з дебіторської заборгованості	-	%	1,7	1,6	1,6	1,6	1,6
22	податок з дебіторської заборгованості	-	%	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
23	Залишок чистого операційного прибутку для компенсації понесених виробничих витрат		%	3,4	3,2	3,4	3,4	3,3
24	Залишок не компенсованих виробничих витрат		%	8,5	8,4	8,2	8,2	8,3
25	Реалізована економічна вигода		%	8,0	7,6	7,8	7,9	7,8
26	Рентабельність виробництва		%	8,8	8,4	8,6	8,7	8,6
27	Резерви підвищення РЕВ:	-
28	зменшення обсягу не компенсованих виручкою виробничих витрат		%	8,5	8,4	8,2	8,2	8,3
29	перевищення доходів від процесу компенсації над витратами на її здійснення		%	0,19	0,15	0,17	0,16	0,57
30	отримання у звітному періоді планового чистого прибутку		%	0,05	0,06	0,04	0,14	0,29
31	Максимальна реалізована економічна вигода		%	8,3	8,1	8,4	8,5	8,6
32	Максимальний обсяг непродуктивних витрат з урахуванням вірогідного характеру їх виникнення		%	0,036	0,040	0,049	0,042	1,700
33	Необхідний цільовий прибуток від операційної діяльності з податком на прибуток		%	6,3	6,3	5,8	5,8	6,0
34	Постійні виробничі витрати		%	20,7	20,8	20,7	20,7	20,7
35	Операційний ливеридж		%	3,1	3,2	3,6	3,1	3,1
36	Необхідний приріст виробництва і реалізації продукції для компенсації понесених виробничих витрат		%	3,3	2,8	1,9	2	10
37	Приріст коефіцієнту використання виробничих потужностей		%	2	1,8	1,1	1,3	6,2
38	Максимально припустимий рівень виробничих витрат, не компенсованих виручкою, на основі використання власних та залучених джерел компенсації		%	5,1	3,9	2,5	2,9	14,5
39	Коефіцієнт компенсації понесених виробничих витрат	-	%	100	100	100	100	100
40	Залишок виробничих витрат, не компенсованих виручкою від реалізації	-	%	0	0	0	0	0

Висновки

У дисертаційній роботі узагальнено та розвинуто теоретико-методологічні основи, удосконалено методичні підходи до ефективного управління процесом компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві. Вирішено актуальне науково-практичне завдання з забезпечення на підприємстві умов для здійснення ефективного відтворення виробничих ресурсів, що має велике значення для розвитку економічної науки і практики управління промисловими підприємствами України.

Наукові висновки дисертаційної роботи зводяться до наступного.

1. Теоретичне узагальнення та аналіз існуючих методологіних засад управління процесом компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві дозволили обґрунтувати необхідність його удосконалення в аспекті здійснення на підприємстві ефективного відтворення виробничих ресурсів.

2. У ході дослідження теоретико-методологічних засад управління процесом компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві встановлено, що на рівень компенсації виробничих витрат, а також на економічні вигоди від використання виробничих ресурсів, впливають чинники наявності дебіторської заборгованості за продукцію та виникнення непродуктивних витрат внаслідок виготовлення неякісної продукції (браку).

3. На основі аналізу теоретичних засад та існуючих методичних підходів обґрунтувано та розроблено модель кількісної оцінки економічної ефективності управління процесом компенсації виробничих витрат з метою відтворення виробничих ресурсів за показником реалізованої економічної вигоди, який визначається як співвідношення чистого прибутку від реалізації продукції та понесених виробничих вират у ході виробництва продукції.

Рівень реалізації економічних вигод сягає свого максимального значення у разі вичерпання обґрунтованих резервів підвищення ефективності управління процесом компенсації виробничих витрат та при використанні у якості чинників, що впливають, прибутку від реалізації продукції; прибутку, не отриманого у звітному періоді внаслідок наявності дебіторської заборгованості на непродуктивних витрат; перевищення доходів від процесу компенсації над витратами на її здійснення. Це дозволяє розширити можливості визначення та використання шляхів підвищення ефективності функціонування підприємства.

4. У ході досліджень встановлено, що рівень компенсації виробничих витрат, на відміну від існуючих методичних підходів, необхідно визначати з урахуванням ймовірного характеру виникнення обсягів непродуктивних витрат. Визначено формули для розрахунку найбільш вірогідного максимального значення непродуктивних витрат, при якому їх слід компенсувати на основі використання власного або залученого капіталу. Це дає змогу ураховувати реальні умови функціонування підприємства та підвищити наукову обґрунтованість параметрів ефективного управління процесом компенсації виробничих витрат з метою повного, своєчасного та беззбиткового відтворення використаних виробничих ресурсів.

5. Встановлено, що сучасний стан теорії та практики управління процесом компенсації виробничих витрат не містить наукового обґрунтування кількісного значення такого параметру, як припустимий рівень виробничих витрат, не компенсованих виручкою у звітному періоді. Це не сприяє покращенню процесів використання та відтворення виробничих ресурсів підприємства. У зв'язку з цим доведено, що при використанні власного та залученого капіталу значення цього параметру слід визначати за допомогою розробленої у ході досліджень економіко-математичної моделі, яка, на відміну від існуючих, ураховує вплив на процес компенсації факторів наявності дебіторської заборгованості та наявності непродуктивних витрат; забезпечує перевищення доходів від процесу компенсації над витратами на її здійснення; створює на підприємстві умови для здійснення повного, своєчасного та беззбиткового відтворення виробничих ресурсів.

6. Ефективне управління процесом компенсації виробничих витрат повинно спиратися на удосконалений у ході досліджень організаційно-економічний механізм, який, на відміну від існуючих, передбачає використання розроблених оптимізаційних моделей, спирається на інформаційні потоки та взаємозв'язки між функціональними підрозділами, необхідні для здійснення ефективного відтворення виробничих ресурсів.

7. Реалізація розроблених наукових положень, методичних рекомендацій на підприємстві-філії “Вільногірський гірничо-металургійний комбінат” ЗАТ “Кримський ТИТАН” підтвердили доцільність їх використання економічними та аналітичними підрозділами підприємств.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Пашкевич, М.С. Економічна доцільність нормування дебіторської заборгованості як складової оборотних коштів підприємства / В.В. Бойко, М.С. Пашкевич // Економіка: проблеми теорії та практики. - Збірник наукових праць, ДНУ. - 2005. - Випуск 206, том 1. - С. 18-26.

Особистий внесок здобувача: особисто автором проаналізовано теоретичні засади впливу дебіторської заборгованості на рівень компенсації виробничих витрат та відтворення виробничих ресурсів промислового підприємства.

2. Пашкевич, М.С. Економічна основа створення адаптивної системи управління витратами підприємств в умовах працюючої ринкової економіки України / М.С. Пашкевич // Економіка: проблеми теорії та практики. - Збірник наукових праць, ДНУ. - 2006. - Випуск 211, том 4. - С. 1028-1039.

3. Пашкевич, М.С. Вплив дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги на витрати від виробничої діяльності та економічні вигоди промислових підприємств України / В.В. Бойко, М.С. Пашкевич // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Сборник научных трудов докторантов, аспирантов и соискателей Института экономики промышленности НАН Украины. - 2007. - С. 349-358.

Особистий внесок здобувача: особисто автором обґрунтовано та розроблено економіко-математичну модель визначення припустимого рівня не компенсованих виручкою виробничих витрат на основі використання власного капіталу підприємства за критерієм реалізованої економічної вигоди.

4. Пашкевич, М.С. Економічний аспект відновлення виробничих ресурсів на промислових підприємствах України / В.В. Бойко, М.С. Пашкевич // Економіка розвитку. - Науковий журнал Харківського національного економічного університету. - 2008. - 4 (48). - С.26-26.

Особистий внесок здобувача: особисто автором удосконалено механізм управління процесами, пов'язаними з виробничими витратами, шляхом врахування складових рівня їх компенсації для відтворення виробничих ресурсів.

5. Пашкевич, М.С. Удосконалення організаційно-економічного механізму управління процесом компенсації виробничих витрат промислового підприємства / М.С. Пашкевич // Економіка: проблеми теорії та практики. - Збірник наукових праць, ДНУ. - 2009. - Випуск 248, том 5. - С. 1155-1163.

6. Пашкевич, М.С. Оптимізація параметрів та оцінка економічної ефективності управління процесом компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві / М.С. Пашкевич // Економіка: проблеми теорії та практики. - Збірник наукових праць, ДНУ. - 2009. - Випуск 250, том 6. - С. 1555-1562.

7. Пашкевич, М.С. Вплив непродуктивних витрат підприємства на рівень компенсації виробничих витрат та процес відтворення виробничих ресурсів / М.С. Пашкевич // Науковий вісник НГУ. - 2009. - № 2. - С. 93-97.

Матеріали наукових конференцій

1. Пашкевич, М.С. Вплив дебіторської заборгованості на рентабельність підприємств України в ринкових умовах / В.В. Бойко, М.С. Пашкевич / Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України”. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 54-56.

Особистий внесок здобувача: особисто автором математично формалізовано залежність рівня рентабельності підприємства від параметрів дебіторської заборгованості у процесі компенсації виробничих витрат власними коштами.

2. Пашкевич, М.С. Некоторые вопросы управления затратами предприятий Украины в условиях работающей рыночной экономики / В.В. Бойко, М.С. Пашкевич // Горный информационно-аналитический бюллетень: Тез. докл. - Москва, 2007. - С. 318-320.

Особистий внесок здобувача: особисто автором досліджено аспекти удосконалення методичного підходу до управління процесом компенсації виробничих витрат підприємства з метою відтворення виробничих ресурсів.

3. Пашкевич, М.С. Вплив дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги на економічні вигоди підприємства / В.В. Бойко, М.С. Пашкевич / Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України”. - Т.2. - Дніпропетровськ, 2008. - С. 40-41.

Особистий внесок здобувача: особисто автором обґрунтовано залежність рівня реалізації підприємством потенційних економічних вигод від використаних виробничих ресурсів від фактору наявності дебіторської заборгованості.

4. Пашкевич, М.С. Удосконалення показників аналізу виробничої собівартості / М.С. Пашкевич / Материалы VІІ Международной научно-практической конференции “Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины”. - Алушта, 2008. - С. 109.

5. Пашкевич, М.С. Відтворення виробничих ресурсів підприємства на основі процесу компенсації виробничих витрат / М.С. Пашкевич / Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Дні науки”. - Прага, 2009. - том 6. - С. 64-66.

Анотація

Пашкевич М.С. Управління процесом компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний гірничий університет Міністерства освіти і науки України, Дніпропетровськ, 2009.

Дисертація присвячена розробці методичних підходів до ефективного управління процесом компенсації виробничих витрат на промисловому підприємстві, внаслідок якого створюються умови для ефективного відтворення виробничих ресурсів. Науково обґрунтовано вплив факторів наявності дебіторської заборгованості за продукцію та наявності непродуктивних витрат на процес компенсації виробничих витрат та рівень реалізації економічних вигод від використання виробничих ресурсів.

Розроблено методичні підходи до оцінки ефективності управління процесом компенсації виробничих витрат на основі показника реалізованої економічної вигоди та визначення її максимального рівня, а також методичні підходи до визначення максимального обсягу непродуктивних витрат з урахуванням вірогідного характеру їх виникнення. Запропоновано оптимізаційну модель на основі наукового обґрунтування припустимого рівня компенсації виробничих витрат виручкою від реалізації продукції у звітному періоді.

З метою реалізації наукових положень, висновків і рекомендацій у реальних умовах промислового підприємства запропоновано організаційно-економічний механізм управління процесом компенсації виробничих витрат. Результати дисертації впроваджено у філії „Вільногірський гірничо-металургійний комбінат” ЗАТ „Кримський ТИТАН”.

Ключові слова: виробничі витрати, виробничі ресурси, компенсація, відтворення, економічні вигоди, дебіторська заборгованість за продукцію, непродуктивні витрати, організаційно-економічний механізм.

Аннотация

Пашкевич М.С. Управление процессом компенсации производственных затрат на промышленном предприятии. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный горный университет Министерства образования и науки Украины, Днепропетровск, 2009.

Диссертация посвящена разработке методических подходов к эффективному управлению процессом компенсации производственных затрат на промышленном предприятии, вследствие чего создаются условия для эффективного воспроизводства ресурсов, использованных в ходе производства продукции. Научно обосновано влияние факторов наличия дебиторской задолженности за продукцию и наличия непродуктивных затрат на процесс компенсации производственных затрат и уровень реализации экономических выгод от использования производственных ресурсов.

Разработаны методические подходы к оценке эффективности управления процессом компенсации производственных затрат на основе показателя реализованной экономической выгоды и определения её максимального значения, а также подходы к определению максимального объема непродуктивных затрат с учетом вероятного характера их возникновения. Предложено оптимизационную модель на основе научного обоснования допустимого уровня компенсации производственных затрат выручкой от реализации продукции в отчетном периоде.

С целью реализации научных положений, выводов и рекомендаций в реальных условиях промышленного предприятия предложен организационно-экономический механизм управления процессом компенсации производственных затрат. Результаты диссертации внедрены на предприятии-филиале „Вольногорский горно-металлургический комбинат” ЗАО „Крымский ТИТАН”.

Ключевые слова: производственные затраты, производственные ресурсы, компенсация, воспроизводство, экономические выгоды, дебиторская задолженность за продукцию, непродуктивные затраты, организационно-экономический механизм.

Summary

Pashkevych M.S. Management of cost compensatіon process wіthіn іndustrіal enterprіse. - Manuscrіpt.

...