Фінансово-економічний механізм модернізації суднобудування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кримський інженерно-педагогічний УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.5:656.61

Фінансово-економічний механізм модернізації суднобудування в Україні

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Пашко Даляна Василівна

СІМФЕРОПОЛЬ 2009

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Херсонському національному технічному університеті

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Наумов Олександр Борисович, Херсонський національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Примачов Микола Тимофійович, Одеська національна морська академія Міністерства транспорту та зв'язку України завідувач кафедри економічної теорії і підприємництва на морському транспорті

кандидат економічних наук, Мірошко Валентин Миколайович, ДП „Херсонський річковий порт” АСК „Укррічфлот”, начальник

Захист відбудеться 29.05.2009 р. о 13_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.132.01 у Кримському інженерно-педагогічному університеті за адресою: 95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21, пров. Учбовий, 8, конференц-зала

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського інженерно-педагогічного університету за адресою: 95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 21, пров. Учбовий, 8.

Автореферат розісланий _28.04.2009 р.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Суднобудування є дуже важливою галуззю важкої промисловості, яка багато в чому впливає на конкурентоспроможність країни, визначає її престиж та перспективи розвитку. Акумулюючи в своїй продукції досягнення великої кількості суміжних галузей промисловості (металургії, машинобудування, електроніки та ін.), суднобудування одночасно стимулює розвиток цих галузей, досягнення ними високого науково-технічного рівня. Вирішення питань фінансування розвитку і модернізації є нагальною науковою і практичною проблемою. Забезпечення кредитоспроможності суднобудівних підприємств пов'язується з великою кількістю проблем: специфікою галузі, довготривалим циклом виробництва, великими обсягами фінансування, значною капіталомісткістю і вартістю готової продукції. Тому формування систем фінансування галузі є важливим стратегічним завданням. Саме це і зумовило вибір теми та розробку проблем в дисертаційному дослідженні.

Теоретичні засади фінансування певною мірою вивчені у фінансовій літературі. Важливий внесок у розробку цієї проблеми внесли відомі вітчизняні та іноземні вчені: Антонюк К., Блудова Т., Бойко П., Буркинський Б., Вінніков С., Голубкова І., Єдін О., Захараш М., Ісаков С., Карпінський Б., Котлубай М., Логачов С., Парсяк В., Пащенко Ю., Примачов М., Путілов Г., Соколов Л., Романовський Д., Трофімішин П., Турпак Т., Федулова Л., Цвєтов Ю., Черненко Д., Чугунов В. В той же час, в економічній літературі практично відсутні дослідження, у яких достатня увага приділяється саме проблемам фінансування модернізації підприємств суднобудівної галузі.

Дослідження вказаних проблем є виключно актуальним на сьогоднішньому етапі економічного розвитку як з наукової, так і з практичної точки зору.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводились протягом 2007-2008 рр. Дисертаційне дослідження виконувалось в контексті науково-дослідних робіт Херсонського національного технічного університету „Регіональний галузевий розвиток в контексті сучасних ринкових процесів” (номер державної реєстрації 0106U004200, 2006-2010 рр.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення теоретичних та прикладних аспектів формування фінансово-економічного механізму фінансування модернізації підприємств галузі суднобудування в Україні. Досягнення поставленої мети вимагає вирішення наступних завдань: суднобудівний фінансовий ефективність підприємство

- розкрити сутність формування фінансово-економічного механізму фінансування модернізації і розвитку суднобудівних підприємств;

- визначити основні чинники, що визначають стан та перспективи розвитку підприємств суднобудівної галузі;

- здійснити системний аналіз результатів діяльності суднобудівних підприємств і визначити проблеми і резерви підвищення ефективності їх фінансового забезпечення в сучасних умовах;

- розробити нові методологічні підходи щодо удосконалення управління фінансовими процесами суднобудівних підприємств;

- запропонувати заходи щодо удосконалення управління витратами та прогнозування фінансової діяльності суднобудівних підприємств.

Об'єктом дослідження в дисертаційній роботі є процес забезпечення розвитку вітчизняного суднобудування фінансовими ресурсами в сучасних умовах розвитку економіки країни і фінансової сфери.

Предметом дослідження є теоретичні, методично-методологічні та прикладні положення і рекомендації щодо формування фінансово-економічного механізму модернізації суднобудування.

Методи дослідження ґрунтуються на системному аналізі економічних явищ і синтезі їх результатів. На основі діалектичного методу пізнання проведено вивчення та визначення напрямків фінансування модернізації суднобудівних підприємств. Для дослідження економічного стану підприємств суднобудування, а також при вивченні фінансового механізму модернізації суднобудування використані статистичні, математичні методи, методи прогнозування, техніко-економічного і фінансового аналізу та спостереження. Статистичну і фактологічну основу дослідження складають закони, прийняті Верховною радою України, постанови та декрети Кабінету Міністрів України, укази Президента України, нормативні документи, звітні дані Державного комітету промислової політики України, суднобудівних підприємств.

Наукова новизна отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає у формуванні теоретичних, методично-методологічних та прикладних засад формування ефективного фінансово-економічного механізму модернізації та розвитку підприємств суднобудівної галузі у ринкових умовах. Основними науковими результатами дисертації, які виносяться на захист є:

Вперше:

- розроблено фінансово-економічний механізм фінансового забезпечення модернізації та регулювання грошових потоків підприємств суднобудування у взаємозв'язку з зовнішнім фінансовим середовищем, який враховує всі основні напрямки руху коштів та передбачає використання різних джерел і форм залучення капіталу;

Удосконалено:

- методичний інструментарій оцінки критеріїв розрахунку і зіставлення різних варіантів вкладення капіталу у розвиток суднобудування, шляхом комплексно врахування доходів, витрат та ризиків діяльності підприємства у критеріях „максимум доходу (прибутку) при мінімумі витрат та ризиків” та „мінімум витрат і ризиків при максимальному доході (прибутку)”. Удосконалено алгоритм аналізу ризику проектів.

- систему планування і обліку витрат підприємств суднобудування. Запропоновано класифікувати витрати за локальними технологічними ланками виробництва та за його функціями;

Отримали подальший розвиток:

- поняття і зміст фінансово-економічного механізму стосовно галузі суднобудування, що базується на принципах проектного менеджменту;

- система прогнозування фінансової діяльності підприємств суднобудування. Запропоновано критерії і механізм прогнозування, які враховують особливості підприємств галузі.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованих в роботі теоретично-методологічних та прикладних результатів при формуванні планів і програм фінансування модернізації суднобудівних підприємств, при удосконаленні організаційно-економічного механізму функціонування і розвитку підприємств галузі.

Результати дослідження, висновки та рекомендації, що містяться в дисертаційній роботі, використовуються у практичній діяльності Миколаївської обласної державної адміністрації (Довідка № 246/65-05-23/6-09 від 13/02/09). Науково-практичні результати використовуються в діяльності Державного підприємства „Суднобудівний завод ім. 61 комунара” (Довідка № 36/105 від 13.02.09 р.). Результати наукових досліджень автора використовуються у навчальному процесі підготовки студентів факультету міжнародних економічних відносин Херсонського національного технічного університету при викладанні дисциплін „Стратегічний менеджмент”, “Розміщення продуктивних сил” (Довідка № І12-27/61 від 16.02.09 р.), у навчально-методичній роботі викладачів, у науково-дослідній роботі науковців і аспірантів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею. Усі наукові результати, викладені у дисертації отримані автором особисто. З опублікованих у співавторстві наукових робіт у дисертації використані лише ті ідеї і розробки, які є результатом особистого наукового внеску.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й отримані результати дисертаційного дослідження доповідались і отримали підтримку на Міжнародних науково-практичних конференціях, методологічних семінарах: міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації” (м. Симферопіль, 19-21 березня 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу” (м.Ялта, 28 грудня 2007р. - 2 січня 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень - 2007” (м. Дніпропетровськ,, 16-31 липня 2007 р.).

Публікації. Теоретичні і практичні результати дисертаційних досліджень, висновки і пропозиції автора відображені у 9 публікаціях, в т.ч. в 7 статтях у наукових фахових виданнях (2 у співавторстві). Загальний обсяг публікацій - 2,1 умовн. друк. арк., з яких особисто авторові належать 1,85 умовн. друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації - 187 сторінок, із них 161 сторінка основного тексту. Робота містить 22 таблиці, 19 рисунків. Список використаних джерел охоплює 130 найменувань і займає 14 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі „Теоретичні аспекти фінансування модернізації суднобудування” досліджено соціально-економічну сутність та роль суднобудування в економіці України, структуру, складові та особливості застосування фінансових механізмів суднобудівних підприємств, принципи і способи фінансування суднобудівних підприємств.

У дисертації визначено, що суднобудування як провідна галузь, продукція якої має загальнодержавне значення, стимулює виробництво й економічний ріст у багатьох суміжних галузях. Визначено, що конкурентними перевагами вітчизняного суднобудування є: високий науковий потенціал, наявність власної сировинної бази, необхідних виробничих потужностей та кваліфікованих кадрів.

Встановлено, що основними проблемами розвитку вітчизняного суднобудування є: відсутність належної кількості замовлень і достатнього за обсягом фінансування; дорожнеча сучасного імпортного обладнання, необхідного для будування суден за сучасними технологіями відповідно вимогам іноземних замовників; втрата значної частини висококваліфікованих робітників; відсутність професійних управлінців, здатних керувати підприємствами в умовах змінного ринкового середовища; руйнування інфраструктури галузі, зокрема, виробничої, соціальної, наукової та освітньої.

Доведено, що необхідною умовою прибуткової діяльності суднобудівних підприємств є правильна і раціональна організація його фінансової сфери через структуру фінансового механізму. В роботі сформульовано визначення фінансово-економічного механізм у як сукупність методів реалізації економічних інтересів підприємств шляхом фінансового впливу на їх соціально-економічний розвиток через його складові: фінансове забезпечення розвитку; регулювання фінансових потоків через фінансові інструменти - методи і важелі; система фінансових індикаторів оцінки результатів і коригування регулюючого (або керівного) впливу. Визначено зміст принципів побудови і представлено концептуальну схему структури фінансово-економічного механізму модернізації суднобудівних підприємств (рис. 1).

Дослідження теоретичних засад дозволило сформувати систему методів управління фінансовими потоками, що включає: комерційний розрахунок, метод фінансового важеля, правове забезпечення, нормативне забезпечення, інформаційне забезпечення.

З метою удосконалення методичного забезпечення оцінки фінансової діяльності суднобудівних підприємств запропоновано використовувати нові синтетичні критерії порівняння фінансових витрат та результатів суднобудівних підприємств: критерій „максимін” - максимум доходу (прибутку) при мінімумі витрат та ризиків. Цей критерій відображує мінімальний можливий і економічно виправданий рівень доходу (прибутку) від діяльності підприємства; критерій „мінімакс” - мінімум витрат і ризиків при максимальному доході (прибутку) - відображує максимальний рівень витрат і ризиків підприємства, що забезпечується при верхньому допустимому (економічно виправданому) рівні витрат і ризику. Ці критерії є „граничними точками” фінансової діяльності підприємства, за межами яких воно або отримує наднизькі доходи, або діє в умовах критичного ризику.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Зміст принципів побудови фінансово-економічного механізму суднобудівних підприємств

Виходячи з наведених принципів і методів формується фінансово-економічний механізм модернізації і розвитку підприємств суднобудівної галузі (рис. 2).

Результати дослідження доводять, що шляхами виходу з кризової фінансової ситуації суднобудівних підприємств є: залучення кредитних коштів; пайова участь у будівництві судна заводу-виробника і інвестора; державні замовлення і покрокове фінансування; входження до суднобудівних фінансово-промислових груп; залучення іноземного капіталу; надання державних дотацій. Але основним джерелом розвитку має стати повернення преференцій вітчизняним суднобудівним підприємствам виявляється. Для стимулювання розвитку суднобудування визначено наступні заходи щодо розвитку галузі: розробка стратегії розвитку суднобудівної промисловості на довгостроковий період; забезпечення фінансування науково-дослідної та конструкторської роботи; стимулювання іноземних інвесторів; розробка системи заходів ефективного державного регулювання; формування ефективної системи лізингу суден.

У другому розділі „Аналіз застосування фінансових механізмів і процесі модернізації суднобудівних підприємств” аналізується вплив глобальних тенденцій на розвиток суднобудування в Україні, економічний стан та фінансово-економічний потенціал розвитку суднобудівних підприємств України.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Концептуальна схема структури фінансово-економічного механізму модернізації суднобудівних підприємств

Аналітичне дослідження свідчить, що за період 2006-2008 рр. світовий портфель замовлень на будування суден виріс більш ніж у два рази і на початок серпня 2008 р. налічував 9025 одиниць загальним дедвейтом 554,6 млн. т. З них 48,4% припадає на балкери, 34,2% - на танкери, 14,3% - на контейнеровози і частина, що залишилася, - на універсальні суховантажі, судна Ро-ро, рефрижератори і інші типи суден. Потужності суднобудування сконцентровано у вузькому колі країні, але на ринку постійно з'являються нові країни-виробники. Портфель замовлень українських верфей за період 2006-2008 рр. збільшився більш ніж у три рази, що дозволяє нашій країні претендувати на 15 позицію в рейтингу світового суднобудування. Але навіть з такими високими темпами росту частка України по дедвейту споруджуваних суден зараз складає всього 0,3% світового суднобудівного ринку.

В Україні зареєстровано 49 підприємств, що займаються різного роду суднобудуванням, серед них 11 великих суднобудівних заводів, більше 25 науково-дослідних підприємств. Центрами морського суднобудування України є Миколаїв та Херсон, а річного - Київ. Судноремонт морського транспорту здійснюється в Одесі, Маріуполі, Керчі, Херсоні та Севастополі, а річного - Запоріжжі та Ізмаїлі. Динаміка обсягів виробництва підприємств суднобудування наведена у табл. 1.

Таблиця 1

Обсяги виробництва суднобудівних підприємств

Рік	Обсяги виробництва, млн. грн.	Обсяги реалізації, млн. дол.
		Корпуси	Повнокомплектні судна (експорт)	Повнокомплектні судна (внутрішній ринок)
2000	849	3,31	12,1	--
2001	992	11,18	31,28	2,16
2002	1220	35,14	55,12	17,69
2003	1329	27,39	26,35	32,35
2004	1542	29,96	70,7	1,8
2005	2080	66,7	17,1	33,2
2006	2303	33,2	65,8	35,9

Незважаючи на покращення показників розвитку вітчизняного суднобудування, підприємства галузі знаходяться у кризовому стані. Відміна преференцій суднобудівникам, невизначена позиція уряду щодо приватизації підприємств негативно впливає на можливість поступового відродження українського суднобудування. Відсутня програма розвитку водного транспорту, яка могла б допомогти галузі розпочати виробництво суден для українських судновласників. Визначено проблеми, які потребують негайного вирішення для ефективного функціонування суднобудівних підприємств України.

Нами здійснено аналіз потенціалу розвитку галузі суднобудування за результатами якого визначено, що доцільно обрати стратегію посилення позиції на ринку, відповідно якій підприємства мають завойовувати кращі позиції на ринку з наявним продуктом (роботою) або стратегію розвитку ринку, що полягає у пошуку нових ринків для вже створеного продукту (робіт). Визначено цілі і завдання стратегії розвитку галузі, комплекс проблем, які потребують вирішення на державному рівні, перспективні ніші українського суднобудування, систему протекціоністських і економічних заходів, напрямки удосконалення фінансового механізму галузі.

У третьому розділі „Напрями удосконалення застосування фінансово-економічного механізму модернізації суднобудівних підприємств України” запропоновано авторський погляд на формування механізму управління фінансовими процесами модернізації суднобудування, обґрунтовано нові підходи до управління затратами суднобудівних підприємств, розроблено методичні та організаційні основи прогнозування фінансової діяльності суднобудівних підприємств в ринкових умовах.

На основі проведених теоретично-методологічних та аналітичних досліджень запропоновано положення для формування системи ефективного управління грошовими потоками у структурі суднобудівного виробництва, дотримання яких дозволять придати нову форму фінансовим відносинам в галузі і дозволять сформувати гнучке управління фінансами, визначено основні напрямки грошових потоків, розроблено механізм дії функції розподілу коштів, що має включати два етапи: первинний розподіл та перерозподіл, визначено шляхи пошуку можливих джерел фінансування функціонування підприємств галузі і здійснено оцінку джерел фінансування. На основі виконаного дослідження сформовано фінансову стратегію і тактику поведінки підприємств галузі і розроблено модель фінансової діяльності та грошових потоків (рис.3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Модель фінансової діяльності та грошових потоків підприємств суднобудування у взаємозв'язку з зовнішнім фінансовим середовищем

Одним з важливіших елементів фінансово-економічної системи суднобудівних підприємств є витрати виробництва, які в умовах низького рівня рентабельності визначають ефективності використання фінансових коштів. В роботі запропоновано концепцію, систему і механізм управління витратами. Для управління витратами у суднобудуванні запропоновано створити на базі діючих відділів служби саморегулювання витрат, визначено можливі види таких служб і подано концептуальну схему управління службами саморегулювання витрат за місцями їх виникнення.

При досягненні певних цілей суднобудівного підприємства необхідно враховувати витрати та їх взаємозв'язок з якісним розвитком виробництва (рис.4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4 Взаємозв'язок напрямків ефективного розвитку суднобудування з витратами на їх забезпечення

Науково-практичною основою забезпечення прогресивного розвитку галузі суднобудування є стратегічний менеджмент, у системі якого головне місце займає прогнозування, що являє собою наукове обгрунтовання можливих варіантів змін або якісного стану системи в майбутньому, шляхів і термінів досягнення цих станів. Результатом дослідження стала розробка концептуальних основ формування механізму стратегічного прогнозування фінансово-економічного розвитку суднобудівних підприємств. Визначено об'єкт, предмет, систему принципів прогнозування і факторів, які слід враховувати при обґрунтуванні соціально-економічного розвитку суднобудування. На основі проведеного дослідження методів прогнозування нами визначено етапи формування прогнозу, визначено основні методи та розроблено механізм прогнозування фінансування розвитку суднобудівних підприємств (рис. 5).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5 Механізм прогнозування фінансування розвитку суднобудівних підприємств

Задачами прогнозування фінансових потоків у процесі розвитку суднобудівних підприємств, які вимагають першочергового вирішення для повної і об'єктивної оцінки розвитку, є: оцінка ресурсного, виробничого, фінансового, інвестиційного, інноваційного потенціалу розвитку підприємства; оцінка показників і динаміки фінансово-економічного розвитку, виявлення сталих і перспективних економічних зв'язків, визначення проблем економічного характеру; оцінка показників і динаміки фінансових потоків, визначення проблем фінансового характеру; оцінка виконання попередніх фінансових програм і проектів розвитку, виявлення причин, що не дозволили досягти поставлених задач.

ВИСНОВКИ

1. Суднобудування є однією з провідних та найбільш перспективних галузей світової економіки, яка стимулює виробництво й економічний ріст у багатьох суміжних галузях промисловості і внаслідок важливості своєї продукції має загальнодержавне значення. Тому питання відродження вітчизняного суднобудування є першочерговою проблемою держави. Серед порівняльних переваг суднобудування України є високий науковий потенціал, наявність власної сировинної бази, необхідних виробничих потужностей та кваліфікованих кадрів. Багатопрофільність виробництва, орієнтація на світовий ринок, можливість виготовляти конкурентоспроможну на світовому ринку продукцію говорять про те, що сьогодні Україна має не втратити шанс зберегти і розвинути нагромаджений суднобудівний потенціал.

2. При розпаді СРСР Україна, разом зі значним потенціалом суднобудування, отримала низку серйозних проблем: відсутність належної кількості замовлень і достатнього за обсягом фінансування; дорожнеча сучасного імпортного обладнання, необхідного для будівництва суден за сучасними технологіями відповідно вимогам іноземних замовників; втрата значної частини висококваліфікованих робітників, які сьогодні працюють на верфях Росії та країн Західної Європи; відсутність професійних управлінців, здатних керувати підприємствами в умовах змінного ринкового середовища; руйнування інфраструктури галузі, зокрема, виробничої, соціальної, наукової та освітньої.

3. Необхідною умовою прибуткової діяльності суднобудівних підприємств є правильна і раціональна організація його фінансової сфери через структуру фінансового механізму. Фінансовий, або фінансово-економічний механізм - це сукупність методів реалізації економічних інтересів підприємств шляхом фінансового впливу на їх соціально-економічний розвиток через його складові: фінансове забезпечення розвитку; регулювання фінансових потоків через фінансові інструменти - методи і важелі; система фінансових індикаторів оцінки результатів і коригування регулюючого (або керівного) впливу. У роботі нами визначено зміст принципів побудови і представлено концептуальну схему структури фінансово-економічного механізму модернізації суднобудівних підприємств.

4. Відповідно до визначених принципів формується система методів управління фінансовими потоками, до основних з яких слід віднести: комерційний розрахунок, метод фінансового важеля, правове забезпечення, нормативне забезпечення, інформаційне забезпечення. Запропоновано використовувати нові синтетичні критерії порівняння фінансових витрат та результатів суднобудівних підприємств: критерій „максимін” - максимум доходу (прибутку) при мінімумі витрат та ризиків. Цей критерій відображує мінімальний можливий і економічно виправданий рівень доходу (прибутку) від діяльності підприємства; критерій „мінімакс” - мінімум витрат і ризиків при максимальному доході (прибутку) - відображує максимальний рівень витрат і ризиків підприємства, що забезпечується при верхньому допустимому (економічно виправданому) рівні витрат і ризику. Ці критерії є „граничними точками” фінансової діяльності підприємства, за межами яких воно або отримує наднизькі доходи, або діє в умовах критичного ризику.

5. Система управління фінансовими потоками суднобудівних підприємств включає в себе реалізацію наступних функцій: планування, аналіз грошових потоків, моніторинг фінансових потоків і оцінка (облік) результатів фінансування. Запропоновано удосконалений алгоритм аналізу ризику проектів, який, на нашу думку, має виглядати наступним чином: визначення базових показників проекту модернізації; визначення факторів впливу на результат проекту і оцінка їх можливих значень; визначення ймовірності появи кожного значення змінного фактору; оцінка варіації показників ефективності проекту, що виникає під впливом дії змінних факторів. Такий аналіз дозволяє вже на етапі попередньої експертизи проекту модернізації визначити можливі відхилення показників ефективності і передбачити заходи щодо коригування фінансових потоків і попередження негативних впливів.

6. Шляхами виходу з кризової фінансової ситуації, які сьогодні використовують підприємства, є: залучення кредитних коштів; пайова участь у будівництві судна заводу-виробника і інвестора; державні замовлення і покрокове фінансування; входження до суднобудівних фінансово-промислових груп; залучення іноземного капіталу; надання державних дотацій. Але основним джерелом розвитку має стати повернення преференцій вітчизняним суднобудівним підприємствам виявляється. Для стимулювання розвитку суднобудування визначено наступні заходи щодо розвитку галузі: розробка стратегії розвитку суднобудівної промисловості на довгостроковий період; забезпечення фінансування науково-дослідної та конструкторської роботи; стимулювання іноземних інвесторів; розробка системи заходів ефективного державного регулювання; формування ефективної системи лізингу суден.

7. Суднобудування є важливою галуззю світової промисловості, яка не лише суттєво вливає на розвиток економіки, але є важливим елементом іміджу країни. Аналіз сучасних тенденцій розвитку галузі суднобудування дозволив визначити, що за період 2006-2008 рр. світовий портфель замовлень виріс більш ніж у два рази і на початок серпня 2008 р. налічував 9025 одиниць загальним дедвейтом 554,6 млн. т. З них 48,4% припадає на балкери, 34,2% - на танкери, 14,3% - на контейнеровози і частина, що залишилася, - на універсальні суховантажі, судна Ро-ро, рефрижератори і інші типи суден. Незважаючи на стрімкий ріст суднобудівного ринку з середини 2008 р. відзначилися ознаки кризи у галузі, особливо у країнах Європи.

8. Сьогодні суднобудування сконцентровано у вузькому колі країні, але на ринку постійно з'являються нові країни-виробники. На частку трьох провідних судно будівельних країн - Південної Кореї, Китаю та Японії - припадає більше 90 % світового портфелю замовлень, у той час як на всі інші країни разом - всього 9,28%. Україна займає гідне місце у рейтингу суднобудівних країн. Портфель замовлень українських верфей за період 2006-2008 рр. збільшився більш ніж у три рази, що дозволяє нашій країні претендувати на 15 позицію в рейтингу світового суднобудування. Але навіть з такими високими темпами росту частка України по дедвейту споруджуваних суден зараз складає всього 0,3% світового суднобудівного ринку.

9. В Україні зареєстровано 49 підприємств, що займаються різного роду суднобудуванням: катера, баркаси, суховантажі, танкери, газовози. На даний момент в Україні працюють 11 найбільших суднобудівних заводів, більше 25 науково-дослідних і низка малих підприємств, що займаються в основному будівництвом катерів і малих суден. Центрами морського суднобудування України є Миколаїв та Херсон, а річного - Київ. Судноремонт морського транспорту здійснюється в Одесі, Маріуполі, Керчі, Херсоні та Севастополі, а річного - Запоріжжі та Ізмаїлі. У Херсоні також знаходиться докобудівний завод „Паллада”.

10. Незважаючи на покращення показників розвитку вітчизняного суднобудування, підприємства галузі працюють в умовах кризи. Фактично, більш менш успішно працюють всього декілька підприємств. Розвиток галузі продовжує гальмувати відсутність чіткої і зваженої державної політики в області суднобудування. Відміна у 2005 р. преференцій суднобудівникам, невизначена позиція уряду щодо приватизації підприємств, активів галузі, що залишилися в руках держави, негативно впливає на можливість поступового відродження українського суднобудування. Відсутня програма розвитку водного транспорту, яка могла б допомогти галузі розпочати виробництво суден для українських судновласників. Визначено проблеми, які потребують негайного вирішення для ефективного функціонування суднобудівних підприємств України.

11. Аналіз потенціалу розвитку галузі суднобудування дозволив визначити, що підприємствам вітчизняного суднобудування доцільно обрати стратегію посилення позиції на ринку, відповідно якій підприємства мають завойовувати кращі позиції на ринку з наявним продуктом (роботою). Для реалізації цієї стратегії необхідно здійснити значні маркетингові заходи. Іншою можливою альтернативою є стратегія розвитку ринку, що полягає у пошуку нових ринків для вже створеного продукту (робіт). Можливий також варіант формування змішаної стратегії. Нами визначено цілі і завдання стратегії розвитку галузі, комплекс проблем, які потребують вирішення на державному рівні, перспективні ніші українського суднобудування, систему протекціоністських і економічних заходів, напрямки удосконалення фінансового механізму галузі.

12. Найважливішим чинником ефективного функціонування галузі сднобудування є достатній рівень фінансового потенціалу. Реалізація стратегії фінансово-економічного розвитку галузі потребує наявності дієвого механізму ефективного використання фінансових коштів. Одним з важливих умов ефективного управління фінансовими ресурсами є їх правильна орієнтація за видами діяльності та їх значимості для кінцевого результату. Нами запропоновано положення для формування системи ефективного управління грошовими потоками у структурі суднобудівного виробництва, дотримання яких дозволять придати нову форму фінансовим відносинам в галузі і дозволять сформувати гнучке управління фінансами, визначено основні напрямки грошових потоків, розроблено механізм дії функції розподілу коштів, що має включати два етапи: первинний розподіл та перерозподіл, визначено шляхи пошуку можливих джерел фінансування функціонування підприємств галузі і здійснено оцінку джерел фінансування.

На основі виконаного дослідження сформовано фінансову стратегію і тактику поведінки підприємств галузі і розроблено модель фінансової діяльності та грошових потоків.

13. У вирішенні проблеми підвищення ефективності використання фінансових коштів важлива роль належить удосконаленню механізму управління витратами виробництва. Управління ресурсами передбачає точно прогнозовану реакцію системи на управлінський вплив. Велике число підприємств галузі ускладнює управління витратами. Нами сформовано принципи впливу критеріїв на рівень витрат, запропоновано підхід до управління витратами, розроблено алгоритм розрахунку рівня і структури витрат на виробництво і реалізацію продукції. Нами рекомендована система перебудови структури витрат на основі їх класифікації за локальними технологічними одиницями суднобудування (витрати основного виробництва, допоміжних виробництв, НДДКР, управління та ін.). Перспектива рекомендованого підходу до калькулювання і обліку витрат посилена двома вагомими причинами їх локалізації - порівняльна ізольованість місць їх виникнення і специфічні функції виробництв суднозаводів.

14. В роботі запропоновано концепцію, систему і механізм управління витратами. Управління витратами у суднобудуванні може здійснюватися спеціально сформованими на базі діючих відділів службами саморегулювання витрат, запропоновано можливі види таких служб і подано концептуальну схему управління службами саморегулювання витрат за місцями їх виникнення. Система управління витратами може бути представлена повноцінно тільки тоді, коли підключено критерій ефективності. Абсолютна величина зниження номінального рівня витрат і зменшення області їх неузгодженості є визначальними критеріями економічної системи управління витратами. Визначено взаємозв'язок напрямків ефективного розвитку суднобудування з витратами на їх забезпечення.

15. Науково-практичною основою забезпечення прогресивного розвитку галузі суднобудування є стратегічний менеджмент, у системі якого головне місце займає прогнозування, що являє собою наукове обґрунтування можливих варіантів змін або якісного стану системи в майбутньому, шляхів і термінів досягнення цих станів. Основою методологічною проблемою прогнозних досліджень є вибір адекватного методичного забезпечення.

16. Результатом дослідження стала розробка концептуальних основ формування механізму стратегічного прогнозування фінансово-економічного розвитку суднобудівних підприємств. Визначено об'єкт, предмет, систему принципів прогнозування і факторів, які слід враховувати при обґрунтуванні соціально-економічного розвитку суднобудування. Розроблено механізм і визначено задачі прогнозування соціально-економічного розвитку підприємств галузі, що необхідно вирішити для повної і об'єктивної оцінки розвитку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових видання:

1. Пашко Д.В. Сучасний стан і перспективи розвитку суднобудування в Україні / Д.В. Пашко // Культура народов Причерноморья. 2008. № 147. С. 137-139.

2. Пашко Д.В. Удосконалення управління фінансовими процесами суднобудівництва / Д.В. Пашко // Культура народов Причерноморья. 2008. № 148. С. 87-88.

3. Наумов О.Б. Проблеми і перспективи розвитку суднобудування в Україні / О.Б. Наумов, Д.В. Пашко // Культура народов Причерноморья. 2008. № 149. С. 36-37.

4. Наумов О.Б. Актуальні проблеми українського суднобудування / О.Б. Наумов, Д.В. Пашко // Культура народов Причерноморья. 2008. № 151. С. 75-77.

5. Пашко Д.В. Проблеми фінансового забезпечення суднобудівних підприємств / Д.В. Пашко // Культура народов Причерноморья. 2009. № 154. С. 53-55.

6. Пашко Д.В. Застосування фінансових механізмів суднобудівних підприємств / Д.В. Пашко // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. Вип. 46. Херсон: Айлант, 2006. С. 282-290.

7. Пашко Д.В. Механізм управління фінансовими процесами модернізації суднобудування / Д.В. Пашко // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць ХДАУ. Вип. 60. Херсон: Айлант, 2008. С. 283-288.

В інших виданнях:

8. Пашко Д.В. Суднобудування - пріоритетна галузь України / Д.В. Пашко // Регіональні аспекти розвитку в умовах європейського вибору: матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 19-21 вер. 2008 р.: тези доп. Сімферополь: Видавничий центр Кримського інституту бізнесу, 2008. 175-178.

9. Пашко Д.В. Чи бути суднобудуванню в Україні / Д.В. Пашко // Стратегия развития Украины в глобальной среде: материалы ІІ междунар. науч.-практ. конф., 7-9 нояб. 2008 г.: тезисы докл. Т.1. Сімферополь: ЦРОНИ, 2008. С. 108-109.

АНОТАЦІЯ

Пашко Д.В. Фінансово-економічний механізм модернізації суднобудування в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський інженерно-педагогічний університет”, Сімферополь, 2009.

Дисертацію присвячено вдосконаленню теоретичних та прикладних аспектів формування фінансово-економічного механізму фінансування модернізації підприємств галузі суднобудування в Україні.

У роботі визначено зміст принципів побудови і представлено концептуальну схему структури фінансово-економічного механізму модернізації суднобудівних підприємств, відповідно до яких сформовано систему методів управління фінансовими потоками. Запропоновано положення для формування системи ефективного управління грошовими потоками суднобудівного виробництва. Сформовано фінансову стратегію і тактику поведінки підприємств галузі і розроблено модель фінансової діяльності та грошових потоків.

Запропоновано підхід до управління витратами виробництва, розроблено алгоритм розрахунку рівня і структури витрат на виробництво і реалізацію продукції. Сформовано концепцію, систему і механізм управління витратами.

Результатом дослідження стала розробка концептуальних основ формування механізму стратегічного прогнозування фінансово-економічного розвитку суднобудівних підприємств. Розроблено механізм прогнозування соціально-економічного розвитку підприємств галузі.

Ключові слова: фінансово-економічний механізм, суднобудування, модернізація, фінансова стратегія, управління витратами, прогнозування розвитку.

АННОТАЦИЯ

Пашко Д.В. Финансово-экономический механизм модернизации судостроения в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Республиканское высшее учебное заведение "Крымский инженерно-педагогический университет", Симферополь, 2009.

В работе определено содержание принципов построения и представлена концептуальная схема структуры финансово-экономического механизма модернизации судостроительных предприятий, в соответствии с которыми сформирована система методов управления финансовыми потоками. Предложено использовать новые синтетические критерии сравнения финансовых затрат и результатов судостроительных предприятий. Предложен усовершенствованный алгоритм анализа риска проектов развития судостроения.

Определено, что основным источником развития отрасли может стать возвращение преференций отечественным судостроительным предприятиям. Для стимулирования развития судостроения определены следующие мероприятия по развитию отрасли: разработка стратегии развития судостроительной промышленности на долгосрочный период; обеспечение финансирования научно-исследовательской и конструкторской работы; стимулирование иностранных инвесторов; разработка системы мероприятий эффективного государственного регулирования; формирование эффективной системы лизинга судов.

Предложены положения для формирования системы эффективного управления денежными потоками в структуре судостроительного производства, соблюдения которых позволит придать новую форму финансовым отношениям в отрасли и сформировать гибкое управление финансами, определены основные направления денежных потоков, разработан механизм действия функции распределения средств, который может включать два этапа: первичное распределение и перераспределение, определены пути поиска возможных источников финансирования функционирования предприятий отрасли и осуществлена оценка источников финансирования. На основе выполненного исследования сформирована финансовая стратегия и тактика поведения предприятий отрасли и разработана модель финансовой деятельности и денежных потоков.

Сформированы принципы влияния критериев на уровень затрат, предложен подход к управлению затратами, разработан алгоритм расчета уровня и структуры затрат на производство и реализацию продукции. Рекомендована система перестройки структуры затрат на основе их классификации по локальным технологическим единицам судостроения. Перспектива рекомендованного подхода к калькулированию и учету затрат усилена двумя весомыми причинами их локализации - сравнительная изолированность мест их возникновения и специфические функции производств судозаводов.

В работе предложена концепция, система и механизм управления затратами. Управление затратами в судостроении может осуществляться специально сформированными на базе действующих отделов службами саморегулирования затрат, предложены возможные виды таких служб и представлена концептуальная схема управления службами саморегулирования затрат по местам их возникновения. Система управления затратами может быть представлена полноценно только тогда, когда подключен критерий эффективности. Абсолютная величина снижения номинального уровня затрат и уменьшение области их несогласованности является определяющими критериями экономической системы управления затратами. Определена взаимосвязь направлений эффективного развития судостроения с затратами на их обеспечение.

Результатом исследования стала разработка концептуальных основ формирование механизма стратегического прогнозирования финансово-экономического развития судостроительных предприятий. Определены объект, предмет, система принципов прогнозирования и факторов, которые следует учитывать при обосновании социально-экономического развития судостроения. Разработан механизм и определены задачи прогнозирования социально-экономического развития предприятий отрасли, которые необходимо решить для полной и объективной оценки развития.

Ключевые слова: финансово-экономический механизм, судостроение, модернизация, финансовая стратегия, управление затратами, прогнозирование развития.

SUMMARY

Pashko D.V. Financial-economic mechanism of modernization of shipbuilding in Ukraine. - Manuscript.

The Thesis on competition scientific degrees candidate of economic sciences on professions 08.00.03 - economy and national facilities management. - The Republican high educational institution "Crimean engineering-pedagogical university", Simferopol, 2009.

The Thesis is denoted the improvement theoretical and applied aspects of shaping financial-economic mechanism of financing to modernizations of enterprises of area of shipbuilding in Ukraine.

In work is determined contents of principles of building and is presented conceptual scheme of structure financial-economic mechanism of modernization of shipbuilding enterprises, accordingly which is formed system of methods of financial flow management. Positions is Offered for shaping the system of efficient management money flows shipbuilding production. It Is Formed financial strategy and tactics of behaviour of enterprises of area and is designed model to financial activity and money flows.

Approach is Offered to management expenses production, is developed algorithm of calculation of level and structures of expenses on production and sales of products. It Is Formed concept, system and mechanism of expenses management. The Result of study became the development conceptual bases shaping the mechanism of strategic forecasting financial-economic development of shipbuilding enterprises. It Is Developed mechanism of forecasting is social-economic development of enterprises of branch.

The Keywords: financial-economic mechanism, shipbuilding, modernization, financial strategy, expenses management, forecasting of development.

Размещено на Allbest.ru

...