Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

УДК 316:334.265.011

УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ПРОГРАМ СОЦІАЛЬНО-

ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність

08.00.03 -- економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ПЕТЕНКО АНАСТАСІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

Донецьк - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор економічних наук Кабанов Анатолій Іванович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідувач відділу розвитку паливно-енергетичного комплексу.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Мартякова Олена Володимирівна, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідувач відділу проблем економічного регулювання соціальних процесів на виробництві;

кандидат економічних наук Варяниченко Олена Володимирівна, Національний гірничий університет МОН України м. Дніпропетровськ), доцент кафедри «Менеджмент».

Захист відбудеться 18 червня 2009 р. о 13³⁰ на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.128.01 у Донецькому державному університеті управління? Міністерства освіти і науки України за?адресою: 83015, м. Донецьк, пр. Богдана Хмельницького, 108.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління? Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий 16 травня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Р.Р. Ларіна

АНОТАЦІЯ

Петенко А.В. Удосконалення державних програм соціально-економічного розвитку вугільної промисловості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України.- Донецьк, 2009.

Сформульовано методичні засади щодо програмування соціально-економічного розвитку вугільної промисловості. Досліджено об'єктивні та суб'єктивні чинники, що призводять до травматизму та профзахворюваності, запропоновано інтегрований коефіцієнт тяжкості умов праці. Розроблено методичне забезпечення механізмів та шляхів удосконалення програм соціально-економічного розвитку вугільних підприємств: оптимізації співвідношення фінансових витрат і соціальних результатів реструктуризації, що передбачає урахування взаємозв'язку багатьох економічних і соціальних процесів, які пов'язані із закриттям неперспективних шахт; прогноз необхідних коштів державної підтримки на планований рік окремо по шахтах, що ліквідуються і діючих; методичні підходи до інтегрованої оцінки ризику втрати працездатности робітником конкретного вуглевидобувного підприємства для випадків загального травматизму, смертельного травматизму, профзахворювання. Удосконалено принципи надрокористування приватними компаніями.

Розроблено структуру формату соціального партнерства у вугільній промисловості, механізм моніторингу соціально-екологічних наслідків на вуглепромислових територіях, який грунтується на сучасних методах збирання й обробки інформації.

Ключові слова: вугільна промисловість, механізм, програма, соціальні процеси, соціальний захист, моніторинг, діагностика, реструктуризація, надрокористування, соціальна відповідальність, травматизм.

АННОТАЦИЯ

Петенко А.В. Совершенствование государственных программ социально-экономического развития угольной промышленности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины.- Донецк, 2009.

Сформулированы методические основы программирования социально-экономического управления в угольной промышленности. Разработана принципиальная блок-схема, характеризующая систему взаимодействия организации социально-экономического управления на предприятиях в условиях рыночных отношений для различных уровней управления национальной экономикой.

На основе анализа научных исследований и мирового опыта регулирования развития угольной промышленности, путем экономико-статистического анализа и экспертных оценок показателей разработана матрица взаимосвязи, позволяющая определить степень значимости каждого из них с точки зрения влияния на соответствующие показатели в современных условиях развития отрасли. Проанализированы социальные последствия развития территории в зависимости от «жизненного цикла» промышленного предприятия.

Дана оценка эффективности реализации программ социально-направленных процессов при реструктуризации угольной промышленности и ее социально-экономических последствий. Изучение практики социальной защиты работников на угледобывающих предприятиях позволило выявить существенные недостатки в проведении этой работы в процессе реструктуризации отрасли. Проведен анализ реализации социально-экономических программ реструктуризации угольной отрасли, которые включают методы регулирования и формы взаимодействия, выявление влияющих факторов. Сложившаяся на обозримую перспективу ситуация в сфере занятости подтвердила настоятельную необходимость разработки специальных программ регулирования всей системы создания и сохранения рабочих мест с учетом временного фактора: долгосрочные, краткосрочные, среднесрочные меры.

Рассмотрены объективные и субъективные факторы роста травматизма и профзаболеваемости в угольной промышленности. Доказано, что по воздействию на окружающую среду угольная отрасль остается одной из наиболее сложных отраслей горнодобывающей промышленности.

Разработано методическое обеспечение механизмов и направлений совершенствования программ социально-экономического развития угольных предприятий: механизм оптимизации соотношения финансовых затрат и социальных результатов реструктуризации, который предполагает учет взаимосвязи множества экономических и социальных процессов, связанных с закрытием неперспективных шахт; прогноз необходимых средств государственной поддержки на планируемый год раздельно по ликвидируемым и действующим организациям; методические подходы к интегральной оценке риска утраты трудоспособности работником конкретного угледобывающего предприятия для случаев общего травматизма, смертельного травматизма, профзаболевания.

Проведен анализ действующего законодательства, регулирующего отношения недропользования. При этом сгруппированы факторы, обуславливающие необходимость регламентации социальной ответственности бизнеса в отраслях промышленного недропользования.

Проведен анализ методик оценки корпоративной социальной ответственности (КСО) международных фондовых и не фондовых индексов. Разработана структура формата социального партнерства угольной компании, которая позволяет интегрировать принципы КСО. Конкретизированы механизмы «многополюсного» социального партнерства.

Разработан механизм мониторинга социально-экологических последствий на углепромышленных территориях, базирующийся на современных методах и средствах сбора и обработки информации. Социально-экономическому мониторингу предшествует блок диагностики социально-экономического состояния территории. На основе социально-экономического мониторинга определяется уровень социальной напряженности на углепромышленных территориях, который является индикатором интегрального проявления социальных и экологических последствий функционирования предприятий угольной отрасли на этих территориях.

Ключевые слова: угольная промышленность, механизм, программа, социальные процессы, социальная защита, мониторинг, диагностика, реструктуризация, недропользование, социальная ответственность, травматизм.

ANNOTATION

Petenko A.V. Improvement of the programs of socio-economic development of coal industry. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree candidate of economic sciences after speciality 08.00.03 - economy and management a national economy. Donetsk State University of management of Department Education and Science of Ukraine.- Donetsk, 2009.

Methodical principles are formulated from programming of socio-economic development coal industry. Investigational objective and sabjects factors which result in a traumatism and ills, the computer-integrated coefficient of weight terms labour is offered. The methodical providing of mechanisms and ways improvement the programs socio-economic development coal enterprises is developed: optimizations of correlation financial charges and social results of restructuring, which foresees the account of intercommunication plural economic and social processes which are related to closing of unpromising mines; prognosis of necessary facilities state support on a plan| year separately for delete and to the operating mines; methodical way to computer-integrated estimations of risk of loss concrete mining enterprise a worker for the cases of general traumatism, mortal traumatism, ills. Principles are improved by private companies.

The structure of social partnership is developed in coal industry, mechanism of monitoring socially ecological consequences on mining territories, which is based on the modern methods of collection and treatment of information.

Keywords: coal industry, mechanism, program, social processes, social defence, monitoring, diagnostics, restructuring, entrails using, social responsibility, traumatism.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Структурна, технологічна і економічна реструктуризація промислового виробництва ініціює по суті реструктуризацію соціально-економічних відносин. Проведення масштабної реформи однієї з базових галузей української економіки неминуче торкнулося інтересів великої кількості людей: працівників вугільної промисловості, допоміжних, обслуговуючих і супутніх виробництв, мешканців вуглепромислових регіонів, міст, районів.

Досвід реструктуризації вугільної промисловості і висунуті соціальні проблеми вимагають нового формату державного планування соціально-економічного розвитку регіонів і галузей. Особливістю цього формату є їх формування в умовах промислової реструктуризації. Розробка і реалізація програм регулювання соціально-економічних наслідків промислової реструктуризації ускладнена дією багатьох об'єктивних та суб'єктивних чинників. Це ставить питання про корегування програм соціально-економічного розвитку в напрямі захисту соціальних інтересів у діяльності вугільних підприємств з використанням економічних важелів.

Констатуючи актуальність невідкладної розробки методичних підходів щодо формування програм регулювання соціально-економічних наслідків при промисловій реструктуризації, слід також відзначити, що сьогодні склалися сприятливі передумови для вирішення цієї проблеми. З одного боку, вже є необхідний досвід в області теорії і практики управління соціально-економічними процесами в умовах реструктуризації, з іншого - накопичений позитивний і негативний досвід регулювання соціально-економічних наслідків великомасштабної реструктуризації вугільної галузі.

Питання програмного забезпечення розвитку механізму соціально-економічних відносин у ринкових умовах досліджені недостатньо і не отримали належного висвітлення в гірничо-економічній літературі. Разом з тим, саме від вирішення цих питань залежить ефективність функціонування вугільної галузі.

Це зумовлює необхідність поглибленого дослідження теорії і практики формування програм соціально-економічного розвитку на сучасному етапі розвитку економіки, що й визначило актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за темою «Теоретико-методологічні основи управління людськими і природними ресурсами та визначення їх впливу на соціально-економічну систему регіону» (номер державної реєстрації 0105U009098, 2003 - 2008 рр.). У рамках цієї теми дисертантом розроблено нові методичні підходи до оптимізації державних коштів за напрямами соціального захисту шахтарів.

Автор дисертаційної роботи брав участь у виконанні науково-дослідної роботи ІЕП НАН України за темою «Забезпечення соціального розвитку регіонів України: управлінський аспект» (номер державної реєстрації 0106U012628, 2005 - 2008 рр.). Основним внеском автора при її виконанні є обґрунтування системного підходу й розробка механізму управління соціально-економічними процесами на підприємствах вугільної промисловості.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне узагальнення та подальший розвиток методичних підходів до удосконалення державних програм соціально-економічного розвитку, спрямованих на підвищення ефективності роботи вугільної промисловості.

Для досягнення поставленої мети в роботі поставлено такі завдання:

узагальнити та поглибити теоретичні засади управління соціально-економічним розвитком у вугільній промисловості в умовах структурної перебудови галузі;

проаналізувати соціальні наслідки роботи вугільних шахт та визначити їх вплив на національну економіку, економіку території;

визначити тенденції щодо умов праці у вуглевидобувній промисловості;

розробити методичні підходи до формування програм соціально-економічного розвитку;

удосконалити економічний механізм соціального захисту шахтарів;

обґрунтувати концепцію надрокористування в напряму соціальної відповідальності бізнесу;

розробити механізм соціального партнерства;

удосконалити інструменти діагностики і моніторингу соціально-економічного розвитку вугільних підприємств, територій.

Об'єкт дослідження - процес планування ефективної діяльності галузей національної економіки.

Предметом дослідження виступають теоретико-методичні підходи до формування програм соціально-економічного розвитку та розробка механізмів підвищення їх ефективності у вугільній промисловості.

Методи дослідження. Методологічну та теоретичну основу роботи становлять наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених - спеціалістів у галузі економіки, організації та управління національним господарством. Розвиток та адаптація теорії до конкретних умов функціонування вугільної промисловості здійснено на підґрунті чинних законодавчих і нормативних актів.

Основні наукові результати дисертаційної роботи були отримані шляхом використання таких методів: системний підхід - при конкретизації економічного змісту понятійно-категорійного апарату; методи аналізу і синтезу - при дослідженні механізмів управління соціально-економічними відносинами; метод порівняльного аналізу - при визначенні наслідків виробничої діяльності шахт; економетричні методи - при визначенні впливу соціальних чинників на економіку держави, території, шахт; економіко-математичного моделювання - при оптимізації розподілу державних коштів за напрямами соціального захисту шахтарів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні концептуальних теоретичних засад і методичних підходів до удосконалення механізмів формування програм соціально-економічного розвитку вугільної промисловості.

Основні наукові результати, що визначають наукову новизну, полягають у такому:

удосконалено:

теоретико-методичні підходи до формування програм соціально-економічного розвитку, які враховують запрограмовані соціальні та виробничі завдання, оптимізацію розподілу бюджетних коштів соціального спрямування, впровадження системної діагностики і моніторингу соціально-економічних результатів, специфіку соціальних відносин на етапах життєвого циклу шахти; їх використання створює науково обґрунтоване підґрунтя для підвищення ефективності діяльності вугільної промисловості;

наукове обґрунтування концепції підвищення ефективності галузей національної економіки, яка базується на результатах трансформування виробничо-економічної домінанти функціонування галузей у соціально-економічну домінанту, що забезпечує підвищення об'єктивності прийняття управлінських рішень з питань соціально-економічного розвитку;

методичні підходи до оцінки умов праці на вуглевидобувних підприємствах за допомогою впровадження інтегрального коефіцієнту ризику працездатності на виробництві, який ураховує різноманітність умов праці шахтарів галузі; це може бути використано у механізмі страхування від нещасних випадків і травматизму;

методичні підходи до механізму соціального захисту шахтарів, які полягають у застосуванні методу оптимізації співвідношення фінансових витрат і соціальних результатів реструктуризації галузі, діагностики і соціально-економічного моніторингу, якій ураховує показник «рівень соціальної напруженості». Це буде сприяти збалансованому соціально-економічного розвитку і зниженню травматизму;

дістали подальшого розвитку:

концепція надрокористування на основі використання економічної категорії «соціальна відповідальність бізнесу» й принципів інтегрування з соціальними партнерами, що забезпечить раціональне природокористування та соціально-економічний розвиток вуглепромислової території;

визначення понять «соціально-економічні наслідки промислової діяльності вугільних підприємств», «соціальний захист», що дало змогу поширити соціальні функції держави;

механізм формування формату соціального партнерства, який ураховує специфічні умови шахт, реструктуризацію галузі та адаптований до міжнародних стандартів в царині стійкого розвитку національної економіки.

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні теоретичних узагальнень та висновків дисертації для формування програм соціально-економічного розвитку підприємств (акт впровадження № 265 від 20.05.08 ВАТ «Вугільна компанія «шахта Красноармійська-Західна №1»), удосконалення механізму управління соціально-економічним розвитком вугільної галузі (довідка Міністерства вугільної промисловості України №1407-02 від 03.07.08), визначення напрямів соціального захисту на депресивних територіях (довідка Головного управління промисловості Облдержадміністрації Донецької області № 73/17я-0216 від 14.04.2008), при розробці Програми соціально-економічного розвитку Мінвуглепрому України і обґрунтуванні розміру державної підтримки галузі (довідка Донецького науково-дослідного вугільного інституту Міністерства вугільної промисловості України № 53-02 від 10.09.08).

Загальні науково-методичні положення та прикладні результати дисертаційної роботи знайшли втілення у навчальному процесі Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України при викладанні лекційних курсів та проведенні практичних занять з дисциплін: «Економіка праці та соціально-трудові відносини», «Економіка підприємства», «Менеджмент персоналу», «Управління конфліктами» (довідка № 01-12/868 від 14.10.08).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень. Наведені у дисертації наукові результати, пропозиції та висновки, які висвітлюють науковий погляд на удосконалення системи соціально-трудових відносин на вугільних підприємствах, є особистим досягненням автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї, які отримано в результаті виконаної роботи і які є внеском автора, що відображено у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні результати проведених досліджень, висновків і рекомендацій доповідались і були схвалені на міжнародних, українських науково-практичних конференціях: «Менеджмент ХХ1 століття: еволюційне та революційне» (м. Св'ятогірськ, 2005р.), «Адміністративно-територіальна реформа та проблеми реалізації потенціалу економічного зростання в Україні» (м. Одеса, 2005р.), «Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного регулювання соціально-економічних процесів» (м. Св'ятогірськ, 2006р.), «Формування та реалізація стратегії сталого економічного розвитку» (м. Одеса, 2006р.), «Стан та перспективи розвитку регіону в умовах удосконалення інституціональної структури суспільства” (м. Одеса, 2007р.), «Majesty of Marketing: Сonf. for student and junior research staff» (м. Дніпропетровськ, 2007р.), «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» (м. Дніпропетровськ, 2008р.), «Стратегія інноваційного розвитку економіки та соціальної сфери» (м. Ласпі, 2008р.), «Україна в ХХ1 сторіччі: проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку» (м. Кам'янець-Подільський, 2008р.), «Пріоритети економічного та соціального розвитку регіонів України (м. Одеса, 2008р.), «Моніторинг, моделювання та менеджмент емерджентної економіки» (м. Черкаси, 2008р.), «Актуальні проблеми розвитку економіки в умовах міжнародної інтеграції» (м. Одеса, 2008р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 23 наукових працях, у тому числі 13 статей в спеціалізованих наукових журналах і збірниках наукових праць, 8 - матеріали конференцій. Загальний обсяг публікацій 10,4 д.а., з яких особисто автору належить 9,2 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 198 сторінок друкованого тексту, що містить 16 рисунків, 27 таблиць, які розташовані на 22 сторінках. Список використаних літературних джерел складається зі 177 найменувань (17 сторінок), 5 додатків (5 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Теоретико-методичні основи формування програм соціально-економічного розвитку вугільної промисловості. Аналіз теорії і практики організації соціальних процесів дозволив встановити, що основною досліджуваною проблемою останніх десяти років у вугільній промисловості були роботи по вдосконаленню теоретичного і методичного забезпечення соціального захисту працівників. Разом з тим до сьогоднішнього часу відсутній ряд важливих методичних і нормативних документів, соціальний захист працівників вугледобувних підприємств здійснювався недостатньо комплексно, без урахування ряду важливих організаційних і економічних чинників.

Синтезування наукових підходів і практики по даному науковому завданню дозволило розробити напрями удосконалення механізму формування програм соціально-економічного розвитку вугільної промисловості, який віддзеркалює взаємозалежність найважливіших структурних складових щодо соціальних процесів на різних рівнях управління економікою (рис.1).

Обґрунтовано, що ефективний соціальний захист працівників можливий на основі соціотехнологічної політики, яка повинна взаємодіяти з технічними і технологічними науками у всіх сферах і за всіма аспектами діяльності, і на цій основі створювати сприятливі умови праці.

Аналіз теорії та практики показав, що серед учених і практиків-економістів відсутній єдиний підхід до визначення поняття «соціальний захист працівників». У більшості наукових і літературних джерел дане поняття трактується дуже вузько і відображає лише окремі аспекти цього терміну. У роботі соціальний захист працівників визначено як комплекс взаємозв'язаних заходів, спрямованих на компенсацію втрат у грошовій і натуральній формах, обумовлених ліквідацією робочого місця, а також як турботу суспільства про громадян, що потребують допомоги.

Методологічні основи формування програм соціально-економічного розвитку можуть розглядатися як наукова дисципліна, що охоплює міжгалузеві і галузеві аспекти і що знаходиться у взаємозв'язку з іншими економічними, соціальними підсистемами ринкових стосунків.

Результати аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду показують неефективність спроб створення будь-якого універсального механізму управління соціальними процесами, який доцільно було б застосовувати на всіх підприємствах. У роботі наведено в систематизованому вигляді основні напрями розвитку соціально-економічного управління на різних рівнях реформування галузі в умовах розвитку ринкових відносин. Запропоновано ефективність управління на підприємстві визначати шляхом оцінки рівня соціальної сталості, який визначено за запропонованим підходом, що дозволяє

врахувати різноманітні впливові чинники. На основі економіко-статистичного аналізу та експертних оцінок макро-, мезо-, мікро- соціальних чинників, які впливають на ефективність вуглевидобутку, розроблено матрицю їх взаємозв'язку, яка дозволяє визначити ступінь впливу кожного з них на відповідні показники ефективності в сучасних умовах розвитку вугільної галузі.

Рис.1. Напрями удосконалення механізму формування програм соціально-економічного розвитку вугільної промисловості

Серед галузевих чинників можна виділити: за ступенем впливу - соціально-економічні умови, а на макроекономічному рівні - державну підтримку галузі.

Для оцінки ступеня їх впливу спроектовано систему впливаючих чинників, яка має ієрархічний характер | відповідними взаємозв'язками між рівнями і представлена у вигляді матриці (табл. 1).

Таблиця 1

Оцінка впливу внутрішньовиробничих, галузевих і макроекономічних чинників на ефективність вугледобувного виробництва

Показники	А	Б	В	Г	Д Д	Е	Ж	З	Сумарна оцінка
Чинники
Р | І В Н І	Виробничій	1	0,8	0,5	1,2	0,5	0,6	0, 1	0,6	0,5	4,8
		2	0,5	0,2	0,8	0,7	0,5	0,8	-	0,5	4,04
	Галузевий	3	-	-	1	0,5	-	1	-	0,2	2,7
		4	0,2	0,05	1	0,4	0,3	0,9	0,2	0,4	3,45
		5	-	0,1	0,5	0,1	0,4	0,7	0,6	0,4	2,8
	Макро-економічний	6	0,5	-	-	-	0,5	0,4	0,9	0,3	2,6
		7	-	-	-	-	0,3	0,2	0,4	0,5	1,4
		8	0,5	0,3	0,2	0,6	-		1	0,6	3,2
		9	0,5	-	-	0,5	-	1	0,5	-	2,5
		10	0,5	-	0,3	-	0,5	0,4	0,7	0,5	2,9

А - об'єм видобутку, тис.т.; Б - рівень освоєння виробничої потужності, %; В - продуктивність праці, т/міс; Г - собівартість продукції, грн/т.; Д - рентабельність,%; Е - рівень соціальної стабільності, ум.од.; Ж - рівень фінансової стійкості, ум.од.; З - рівень виробництва, ум.од.

1 - гірничо-геологічні умови; 2 - виробничий потенціал; 3 - ринок трудових ресурсів; 4 - соціально-економічні умови в галузі; 5 - система управління галуззю; 6 - попит на вугілля; 7 - законодавчо-правові умови; 8 - державна підтримка; 9 - транспортні тарифи; 10 - інвестиційний клімат.

Проведений аналіз дозволяє зробити висновок про те, що на підприємствах вугільної промисловості вичерпано капіталомісткі, технологічні і технічні резерви, у тому числі і резерви реструктуризації щодо підвищення ефективності функціонування вуглевидобувного виробництва. Тому в сучасних макроекономічних умовах необхідний пошук альтернативних шляхів підвищення ефективності функціонування галузі за рахунок використання внутрішньовиробничих резервів, не пов'язаних безпосередньо з інвестиціями. В основу їх вибору може бути покладено встановлені взаємозв'язки і оцінки трудових резервів, аналіз яких дозволив зробити висновок про пріоритетність соціально-економічного управління вугледобувним виробництвом як основи підвищення його ефективності.

Особливістю регулювання соціально-економічних відносин у вугільній промисловості є їх активна реалізація в умовах структурної перебудови промисловості. У трактуванні автора під реструктуризацією вугільної промисловості розуміється комплекс взаємозв'язаних заходів, спрямованих на удосконалення виробничої та організаційної структур вугільної галузі в цілях підвищення її ефективності і вирішення соціально-економічних проблем з одночасною адаптацією галузі до ринкових відносин при переході до них української економіки в цілому.

Доведено, що промислова реструктуризація в умовах перехідної економіки може ефективно здійснюватися тільки на основі методології соціально-економічного (соціально орієнтованого, соціально відповідального) підходу до формування як власне механізмів досягнення цілей реструктуризації, так і механізмів подолання її негативних наслідків. Соціально орієнтований підхід в обов'язковому порядку передбачає вирішення екологічних проблем, безпосередньо пов'язаних не тільки з раціональним природокористуванням і ресурсозбереженням, але більшою мірою - з життєдіяльністю людини і життєзабезпеченням території.

Розділ 2. Закономірності впливу соціальних чинників на ефективність діяльності вуглевидобувних підприємств. Вивчення практики соціального захисту працівників на вугледобувних підприємствах дозволило виявити істотні недоліки в проведенні цієї роботи в процесі реструктуризації галузі. Обґрунтовано такі принципи, як методологічну основу формування механізмів регулювання соціально-економічних наслідків реструктуризації базових галузей промисловості: соціальна орієнтованість, державність проблеми, науковість, системність, моніторинг і діагностика, адаптивність, стратегічний підхід.

Аналіз основних тенденцій якості трудового життя дозволив зробити такі висновки: вугільна галузь зберігає специфічні властивості об'єкту з важкими, шкідливими і небезпечними умовами праці (табл.2); загальна аварійність в

галузі зростає. Високим залишається рівень робочих місць, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам; за весь термін реструктуризації кількість працівників на вугільних підприємствах скоротилася в три рази і становила у 2007 році 260 тис. чоловік; серйозним негативним змінам піддався якісний склад промислово-виробничого персоналу (вік, освіта, стаж роботи та ін.).

Таблиця 2

Динаміка показників, що характеризують важкість умов праці

Показники умов праці, що не відповідають санітарним вимогам (%)
1. Робочі місця	54,6
2. Частка працюючих в умовах, не відповідних до санітарних норм:
- за пилом	28,6
- за шумом	29,1
- за вібрацією	17,5
- за температурним режимом	16,8

Дослідження захворюваності шахтарів на підприємствах Луганської області дозволило встановити, що абсолютний показник частоти захворюваності у вугільній галузі перевищував на 45% аналогічні показники в агропромисловому комплексі, на 27,7% - у металургійній промисловості, на 25,6% - у сфері автотранспорту, на 20% - у машинобудуванні, приладобудуванні, в будівництві, на 18,2% - у хімічній і нафтохімічній промисловості і знаходиться приблизно на одному рівні з показником частоти захворюваності у важкому машинобудуванні. За показником тяжкості захворюваності вугільна галузь перевищувала інші галузі на 18-43%. Частота захворюваності у вугільній галузі також має тенденцію до зростання, а тяжкість залишається приблизно на одному рівні.

Проведений аналіз соціальної політики приватних вугільних компаній показав, що в результаті розвитку ринкових відносин і посилення конкуренції на внутрішніх і зовнішніх ринках збуту вугілля істотно підвищуються вимоги до соціально-економічної ефективності роботи шахт. На зміну соціальній політиці, що проводиться в період реструктуризації на основі антикризових механізмів соціального захисту і її державної підтримки, приходить корпоративна соціальна політика.

Індикатором інтегрального прояву різних негативних соціально-економічних наслідків на конкретних територіях, особливо монопромислових, є зростання соціальної напруженості. Механізм її регулювання формується за таким алгоритмом:

L={l} M={m} N={n} P={p} Q={q} R={r} , (1)

нет

де: L, M, N, P, Q, R - процедури, у межах яких відповідно виконується комплекс операцій: {l} - діагностика чинників і умов виникнення та прояву соціально-економічних наслідків реструктуризації на вугільній території; {m} - визначення цілей регулювання наслідків реструктуризації; {n} - формування системи соціальних і економічних вимог і обмежень при досягненні поставленої мети; {p} - вибір методів і засобів ефективного регулювання; {q} -перевірка достатності ресурсного, законодавчого та інституційного забезпечення для досягнення поставленої мети з урахуванням прийнятих обмежень та вимог; {r} - вирішення інформаційних, організаційно-технічних питань практичної реалізації механізму регулювання соціально-економічних наслідків вугільної галузі.

Реальний масштаб соціально-економічних наслідків масової ліквідації збиткових шахт в Україні навіть не прогнозувався. У роботі виділено перелік стандартних механізмів, використання яких у різних поєднаннях можна використати у будь-якої кризової ситуації на різних рівнях управління реструктуризацією та її наслідками. У роботі наведено їх класифікацію за тимчасовою ознакою - короткострокові, середньострокові і довгострокові. Аналіз зазначених механіхзмів за напрямами соціального захисту працівників, що вивільняються, свідчить про відсутність єдиного підходу до визначення їх розмірів.

До базових чинників соціальних процесів віднесено охорону навколишнього середовища. Очікуваний екологічний ефект від закриття нерентабельних і особливо небезпечних шахт і розрізів, сьогодні не досягнутий. Ці й ряд інших причин об'єктивно не сприяли поліпшенню загальної екологічної ситуації в районах розміщення вугільних підприємств або хоча б її стабілізації. У свою чергу, закриття нерентабельних і особливо небезпечних шахт, породило багато нових екологічних проблем, які раніше не виникали.

Враховуючи, що вугільна промисловість має стратегічне значення для економіки країни відповідно до Конституції України і законодавства про надра, корисні копалини є власністю держави, тобто соціо-природними ресурсами, а так само й те, що вугільні підприємства переважно є містоутворювальними, а наслідки діяльності виробництва створюють серйозні соціальні й екологічні загрози, обгрунтовано необхідність регулювання соціальної відповідальності щодо надрокористування.

Розділ 3. Методичне забезпечення механізмів удосконалення програм соціально-економічного розвитку вугільної промисловості. У дисертації запропоновано механізм регулювання співвідношення фінансових витрат і соціальних результатів на основі використання розробленої економіко-математичної моделі, яка припускає урахування взаємозв'язку безлічі економічних і соціальних процесів, пов'язаних із закриттям неперспективних шахт. Визначення фінансування по кожному піднапряму здійснюється за розробленими формулами для прогнозу.

Доведено, що існуюча система компенсації працедавцями збитку, заподіяного працівникам (трудове каліцтво), у сьогоднішніх економічних умовах не в змозі надійно забезпечити права постраждалих. У роботі розроблено показник, що відображає загальну інтегральну оцінку ступеня професійної небезпеки роботи на кожному конкретному вугледобувному підприємстві (у регіоні, галузі), на основі узагальнення усіх випадків втрати працездатності в аналізованому році, а також випадків стійкої втрати працездатності попередніх років. У загальному вигляді величину інтегрального коефіцієнта ризику втрати працездатності на виробництві пропонується визначати за формулами:

К_інт.р.= а К_пз + b К_нв + с К_см. , (2)

К_нв = (3)

де К_пз., К_нв., К_см. - відповідно, число профзахворювань, нещасних випадків і випадків з летальним кінцем на 1000 працюючих, чол.; Ч_пз., Ч_нв., Ч_см. - кількість профзахворювань, виробничих травм, летальних випадків, чол.; Ч_сп.- середньоспискова чисельність на підприємстві, чол.; а, b, с - вагові коефіцієнти, що визначають співвідношення тяжкості різних причин втрати працездатності.

Розроблено аналітичні залежності визначення питомого збитку на одне профзахворювання для конкретного підприємства, по групі підприємств зі схожою технологією видобутку вугілля, для підприємств галузі.

Проведений аналіз показав, що в нормативно-правових документах практично відсутні норми прямої дії, регулюючі соціально-відповідальний підхід до освоєння надр. В умовах приватної власності на об'єкти надрокористування соціальна відповідальність власника в процесс реструктуризації гірничого підприємства регламентована недостатньо чітко. У роботі запропонована класифікація чинників, що обумовлюють необхідність регламентації соціальної відповідальності бізнесу в галузях промислового надрокористування. травматизм шахта фінансовий витрати

Запропоновано, що в основу ефективної партнерської взаємодії приватного власника вугільного бізнесу і найнятого робітника вугільної шахти має бути покладено підвищення не тільки якості трудового життя (тому що шахта - це специфічне виробництво), але і якості приватного життя населення (тому, що воно проживає на територіях з містоутворювальним підприємством). Це дозволяє перетворити систему соціального партнерства, в якій домінують соціально-трудові стосунки в соціально-економічну систему, основною метою функціонування якої є розробка і реалізація стратегій партнерства на всіх рівнях соціальної взаємодії. На основі узагальнення результатів досліджень міжгалузевого, галузевого і зарубіжного досвіду рекомендовано комплекс заходів до формування програм соціально- економічних відносин в організаціях по видобутку вугілля в умовах структурної перебудови галузі (рис.2).

Виконані дослідження причинно-наслідкових зв'язків економічних і соціальних наслідків функціонування вугільної галузі показують, що ефективність цільових механізмів їх регулювання багато в чому залежить від своєчасності і повноти інформації про соціально-економічні і екологічні явища і процеси, що обумовлює необхідність моніторингу.

На основі соціально-економічного моніторингу визначається рівень соціальної напруженості на вуглепромислових територіях, який є індикатором інтегрального прояву соціальних і екологічних наслідків функціонування підприємств вугільної галузі на цих територіях. При цьому рівень соціальної напруженості на кожній вуглепромисловій території пропонується характеризувати вектором соціальної незадоволеності її населення. Інтегральний показник вектора соціальної незадоволеності (рівня напруженості) пропонується визначати за такою залежністю

_, (4)

де h - індекс чинників соціальної незадоволеності населення ; О_h - стан соціальної незадоволеності населення;- показник стану чинника, який програмується на одиницю населення; b_h - вагомість обраних чинників для території; М - загальна численность населення території, чол.

У роботі під соціально-екологічним моніторингом вугільної галузі розуміється система спостереження, оцінки і прогнозу соціально-економічної ситуації, стану навколишнього середовища на конкретній вуглепромисловій території, де відбуваються процеси, пов'язані з промисловою діяльністю вугільних підприємств на соціально-економічну обстановку на території.

В дисертації розроблений механізм моніторингу соціально-екологічних наслідків реструктуризації на вуглепромислових територіях, що базується на сучасних методах і способах збору і обробки інформації, структурна композиція якого наведена на (рис.3).



Рис. 2. Комплекс заходів формування програми соціально-економічних відносин при реструктуризації вугільної галузі:

А={a} - правове й інституціональне забезпечення регулювання соціально-економічних наслідків; В={b} - державна соціально-економічна експертиза; С={с} - державна підтримка реструктуризації економічними методами (кредитні й податкові пільги, субсидії й ін.); D={d} - державний контроль забезпечення соціальних гарантій (заробітна плата, соціальні трансферти й ін.); E={e} - забезпечення зайнятості населення на основі реалізації програм місцевого розвитку; F={f} - розвиток соціальної інфраструктури; G={g} - соціально-економічний розвиток вуглепромислових територій, включаючи постреструктуризаційний період; H={h} - державна фінансова підтримка заходів щодо регулювання соціально-економічних наслідків реструктуризації; K ={k} - комплекс інших соціально орієнтованих заходів.

М_і - комплексний соціально-екологічний моніторинг; М₁ - соціально-економічний моніторинг; М₂, М₃, М₄, М₅ - моніторинги відповідних заходів по соціальному захисту робітників організацій, що ліквідують, реалізації ПМР, динаміки соціально-економічних наслідків реструктуризації, оцінки соціального навантаження на вуглепромислових територіях; М₆, М₇, М₈, М₉, М₁₀ - моніторинг реалізації програм перепідготовки кадрів, пропозиція нових робочих місць, переселення (міграція), розвиток підприємницької діяльності, ефективність використання бюджетних коштів; М₁₁, М₁₂ - вплив екологічних наслідків реструктуризації галузі на соціально-економічні умови життя населення території.

Рис. 3. Структурна композиція інтегрального соціально-екологічного моніторингу наслідків функціонування вугільної галузі

Соціально-економічному моніторингу передує блок діагностики соціально-економічного стану території, відповідно до якої визначаються основні завдання і функції моніторингу: здійснення систематичного спостереження за соціально-економічним станом на території, де ліквідовуються організації вугільної промисловості; спостереження за ходом виконання передбачених проектами ліквідації заходів щодо соціального захисту вивільнених працівників; здійснення поточного спостереження за реалізацією програм розвитку, оцінка їх соціально-економічної ефективності і використання бюджетних коштів; вивчення громадської думки в цілях попередження і зняття соціальної напруженості на території, де ліквідовуються організації вугільної промисловості; розробка рекомендацій для державних і місцевих органів влади щодо зниження негативних наслідків ліквідації організацій, соціального захисту населення вуглепромислової території, стимулювання місцевого підприємництва, перекваліфікації колишніх працівників галузі та ін.

ВИСНОВКИ

У дисертації, що є закінченою науковою роботою, на підставі виконаних автором досліджень, вирішено актуальне наукове завдання підвищення ефективності роботи вуглевидобувної промисловості на основі вдосконалення програм соціально-економічного розвитку.

Основні наукові висновки, методичні положення і засоби їх реалізації, які розроблено автором і впроваджено в реальну економіку, полягають у такому:

1. Доведено, що недостатнє опрацювання теоретико-методичних підходів до формування програм соціально-економічного розвитку призводить до не оптимального використання державних коштів, до зростання соціальної напруженості на вуглепромислових територіях, зростанню збитку від виробничого травматизму.

2. Аргументовано, що розроблені теоретичні засади до формування програм соціально-економічного розвитку вугільної промисловості, які базуються на вивченні сукупності структурних елементів, системному підході, структуруванні соціально-економічних наслідків і заходів щодо стабілізації, використанні програмно-цільового методу планування, урахуванні домінуючих чинників, розвитку сутності понятійного апарату спрямовані на трансформування виробничо-економічної домінанти функціонування вугільної промисловості у соціально-економічну домінанту.

3. Огрунтовано, що досягнутий за рахунок реструктуризації ефект сьогодні вичерпано, в тому числі за причиною відсутності необхідного інвестування. Вихід з даної ситуації можливий за рахунок пошуку шляхів підвищення економічної ефективності виробництва. Тому промислова діяльність вугільних підприємств ефективна на підгрунті використання соціально-економічного підходу, який обов'язково вирішує екологічні проблеми, що пов'язані не тільки з раціональним природокористуванням, але і в значному ступені - з життедіяльністю людини та життезабезпеченням території.

4. Визначено, що вугільна промисловість зберігає специфічні властивості об'єкта з важкими, шкідливими й небезпечними умовами праці. Це визначає актуальність удосконалення системи соціального захисту

5. Існуючий механізм відшкодування заподіяного працівникам збитку не стимулює підприємства до зниження травматизму і професійної захворюваності працівників і зумовлює збільшення витрат Фонду соціального страхування. Перехід до страхових принципів на засадах обгрунтованих методичних положень з урахуванням тяжкості праці, які ураховуються в інтегральному коефіцієнті ризику втрати працездатності, реалізує пріоритет соціальних інтересів постраждалих працівників над економічними інтересами підприємств. Інтегральний коефіцієнт розраховується для конкретної шахти, групи шахт, галузі.

5. Виявлено, що найважливішими напрямами програм соціально-економічного розвитку у вугільній промисловості є вдосконалення: методичної бази розподілення коштів, що виділяються на ці цілі; економічної оцінки впливу наслідків промислової діяльності на соціальні процеси; моніторингу і діагностики соціальних процесів на шахтах. Дістала подальшого розвитку оптимізація системи управління фінансовими витратами і соціальними результатами соціальних проблем, яка базується на такому: використанні розробленої економіко-математичної моделі, що дозволяє комплексно враховувати основні соціально-економічні наслідки реструктуризації на вуглепромисловій території і мінімізувати бюджетні кошти на їх регулювання.

6. Інтеграція основних принципів соціальної відповідальності бізнесу і соціального партнерства дозволяє трансформувати систему соціального партнерства, в якій домінують соціально-трудові відносини, у соціально-економічну систему, основною метою розвитку якої є реалізація спільних комплексних стратегій взаємодії вугільних компаній з основними соціальними партнерами. На відміну від традиційної системи, в якій фундаментом соціального партнерства є «трикутник» соціального консенсусу, сторонами якого є працівник, працедавець і держава, система соціального партнерства припускає принципи корпоративної соціальної відповідальності, при цьому дана система стає системою «багатополюсною». Розроблено стратегії партнерства щодо всіх рівнів управління, механізм стратегічної взаємодії вугільних підприємств зі стратегічними партнерами.

7. Доведено, що ефективність реалізації програм соціально-економічного розвитку на місцевому, регіональному і державному рівнях базується на інформаційно-аналітичній системі соціально-економічного моніторингу наслідків реструктуризації вугільної галузі, як найважливішій складовій частині інтегрального соціально-екологічного моніторингу, включаючи методи кількісної і якісної оцінки компонент вектору соціальної незадоволеності|незадоволення| населення на вуглепромисловій території.

8. Обгрунтовано високий рівень кореляційної залежності соціальних наслідків і надрокористування. Запропоновано авторську точку зору на визначення суті надрокористування, як суб'єкту «соціальної відповідальності бізнесу» за усунення довготривалих соціально-економічних і екологічних наслідків надрокористування, гарантування соціальної захищеності найманого персоналу і території на всіх стадіях «життєвого циклу» освоєння родовища корисних копалин.

Доведено, що обґрунтовані в роботі пропозиції, висновки і рекомендації щодо удосконалення програм соціально-економічного розвитку спрямовані на підвищення ефективності роботи вугільної промисловості, зниження соціальної напруженості.

CПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Петенко А.В. Социальное управление на угольном предприятии /А.В.Петенко // Управління економікою регіону та підприємства: зб. наук. праць ДонДУУ. - Донецьк : ДонДАУ, 2003. - Т.4, вип.29, серія «Економіка» - С.282-287.

2. Петенко А.В. Особенности эволюции социотехнической сферы угольного предприятия / А.В. Петенко // Стратегії і напрямки сталого розвитку економіки України : зб. наук. праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2005.- Т. 5, вип. 40, серія «Економіка». - С. 241-249.

3. Петенко А.В. Классификация и эволюция социальных процессов в условиях транзитивной экономики / А.В. Петенко // Проблеми науки.- 2006.- С.23-28.

4. Петенко А.В. Регулирование социальных процессов на современном этапе в угольной промышленности /А.В. Петенко // Наук. Вісник Одеського державного економічного ун-ту. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - Одеса : Науки: економіка, політологія, історія, 2006. - № 10 (30).- С. 73-78.

5.?Петенко А.В. Объективные специфические территориально-производственные условия функционирования угольных предприятий и их влияние на социальные процессы / А.В. Петенко // Економічні науки: Вісник Хмельницького нац. ун-ту.- Хмельницький, 2007. - Т.2.- С.180-183.

6. Томашкова К.Т. Соціальні аспекти економічної безпеки особистості / К.Т.Томашкова, А.В. Петенко // Менеджер.- 2007.- № 2(40).- С. 63-68.

Особистий внесок: обґрунтовано вплив соціальних чинників на економічну безпеку .

7. Майдуков Г.Л. Метан угольных месторождений Донбасса: состояние и перспективы / Г.Л. Майдуков, А.В. Петенко, С.С. Майдукова // Економічний вісник Донбасу.- 2007. № 3 (9) - С. 4-13.

Особистий внесок: обґрунтовано доцільність розробки метану, як ресурсу диверсифікації вугільного виробництва.

8. Петенко А.В. Принципи формування соціально-економічної політики реструктуризації промисловості / А.В. Петенко // Україна в ХХ1 сторіччі: проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку : зб. наук. праць.- Кам'янець -Подільський, 2008.- С. 134-138.

9. Петенко А.В. Методи аналізу, оцінки забезпечення кадрової безпеки / А.В. Петенко // Проблеми та сучасна практика ЗЕД в умовах глобалізації та інтеграції : зб. наук. праць ДонДУУ. - Донецьк :ДонДУУ, 2007. - Т. V11, вип. 92, серія «Економіка» - С. 167-177.

...