Розвиток фермерських господарств та підвищення ефективності їх функціонування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

УДК 631.115.1.003.13

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Розвиток фермерських господарств та підвищення ефективності їх функціонування

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Любар Руслан Павлович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Ільчук Микола Максимович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри організації агробізнесу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Губені Юрій Едвардович, Львівський національний аграрний університет, завідувач кафедри права і підприємництва

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Кісіль Микола Іванович, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» УААН, завідувач відділу інвестицій

Захист відбудеться “27” квітня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному університеті біоресурсів і природо-користування України за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв Оборони 15, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий «26 » березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.І. Балановська

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У процесі переходу України до ринкової економіки було створено сприятливі умови для функціонування нових організаційних форм підприємницької діяльності в сільському господарстві. У ринкових умовах фермерство є поширеною формою господарювання, воно сприяє забезпеченню продовольчої безпеки в Україні, забезпечує ефективне використання незадіяних виробничих ресурсів, створює додаткові робочі місця, збільшує обсяг грошових надходжень до місцевих бюджетів. Функціонування фермерських господарств у сучасних умовах супроводжується проявом значної кількості проблем. Особливої уваги набувають питання удосконалення економічного середовища функціонування фермерських господарств, шляхів підвищення ефективності виробництва та їх місця в аграрному секторі нашої країни.

Основними виробниками сільськогосподарської продукції у високорозвинених країнах світу є фермерські господарства. Нині в Україні зареєстровано понад 43 тисячі фермерських господарств, хоча порівняно з розвиненими країнами вони не отримали належного рівня економічного розвитку.

Велику увагу дослідженням проблеми ефективності приділяють іноземні автори: Дж.К. Ерроу, К.Р. Макконелл, У. Петті, А. Смітт, П. Самюельсон, О.В. Чаянов та вітчизняні зокрема, В.П. Галушко, Ю.Е. Губені, Д.Є. Бєляєв, М.М. Ільчук, С.М. Кваша, Г.Г. Кірейцев, М.І. Кісіль, М.Г. Лобас, В.Я. Месель-Веселяк, Б.Й. Пасхавер, П.Т. Саблук, В.К. Савчук, В.К. Терещенко, В.М. Трегобчук, О.М. Шпичак та багато інших. У наукових працях цих вчених досліджувалися проблеми підвищення ефективності малих форм господарювання.

Особливістю розвитку фермерських господарств на сучасному етапі є їх якісний розвиток. За останнє десятиріччя кількість фермерських господарств суттєво не збільшилася, а в деяких роках спостерігалося навіть зменшення. Це зумовлює збільшення розмірів, підвищення концентрації виробництва, нарощування капіталу фермерських господарств. Однак, функціонування фермерських госпо-дарств залишається недостатньо ефективним. Так, займаючи 7,4% площі сільсько- господарських угідь країни, частка цих господарств у виробництві валової продукції становить лише 3,9 відсотки. Саме тому постає потреба поглибленого вивчення змін у структурі та технології виробництва, продуктивності праці, процесах спеціалізації та концентрації виробництва у фермерських господарствах, підвищенні ефективності їх функціонування.

До основних проблем розвитку фермерських господарств слід віднести недостатнє забезпечення фінансовими ресурсами, низький рівень залучення довгострокових кредитів, високу зношеність технічних засобів, незначний обсяг державної підтримки.

Важливість цих проблем спонукала окреслити ряд питань, які потребують системного аналізу та прогнозу перспектив розвитку, постійного вивчення, моніторингу та створення модельних економічних систем, що забезпечуватимуть фермерським господарствам розширене відтворення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у відповідності з тематикою наукових досліджень кафедри організації агробізнесу Навчально-наукового інституту бізнесу Національного університету біоресурсів і природокористування України за темою “Теоретичні і методологічні засади удосконалення форм господарювання, економічного механізму, інфраструктури ринку в агропромисловому виробництві та розвитку сільських територій” (номер державної реєстрації 0101U003619).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у виявленні сучасного стану та науковому обґрунтуванні шляхів удосконалення ефективного функціонування фермерських господарств. Вирішення поставленої мети обумовило необхідність розв'язання наступних завдань:

- узагальнити сутність і тенденції розвитку фермерських господарств;

- визначити місце фермерських господарств в аграрному секторі економіки та забезпеченні продовольчої безпеки України;

- оцінити організаційно-економічні умови виробничої діяльності в сільському господарстві;

- узагальнити зарубіжний досвід та визначити особливості функціонування фермерських господарств в Україні;

- проаналізувати економічну ефективність функціонування фермерських господарств;

- розробити моделі розвитку фермерських господарств на основі оптимальної виробничої структури з максимізацією прибутку;

- визначити шляхи ефективного розвитку фермерства в Україні на перспективу з урахуванням вступу країни в СОТ та інтеграції до ЄС.

Об'єктом дослідження є процес економічного розвитку фермерських господарств України.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних питань, пов'язаних із розвитком та підвищенням ефективності функціонування фермерських господарств.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання і системний підхід до вивчення організаційних та економічних аспектів розвитку фермерських господарств.

У процесі дослідження застосовувалися такі методи: статистичного аналізу - для дослідження динаміки та структури розвитку фермерських господарств; проблемно-орієнтовний - для обґрунтування стратегічних напрямів політики державної підтримки; порівняння - для аналізу сучасного стану та тенденцій розвитку; монографічний - для вивчення виробничо-господарської діяльності фермерських господарств; метод групування - для аналізу результатів анкетування; абстрактно-логічний - для формулювання висновків; економіко-математичного моделювання - для розробки оптимізаційних моделей фермерських господарств.

Інформаційною базою дослідження були Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України з питань розвитку аграрної сфери, дані Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Київській області, матеріали первинного обліку та річні звіти фермерських господарств, результати соціологічних опитувань тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних, методологічних і практичних основ розвитку й ефективного функціонування фермерських господарств. У процесі дослідження одержано наступні результати, що містять наукову новизну:

вперше:

- науково обґрунтовано з використанням економіко-математичних моделей оптимальні параметри виробничої структури фермерських господарств регіону на перспективу, з урахуванням рівня забезпеченості технічними засобами (C.13);

дістали подальшого розвитку:

- теоретичні підходи до визначення шляхів підвищення концентрації виробництва фермерських господарствах шляхом їх укрупнення за рахунок оренди землі та кооперування (C. 11);

- методичні підходи до оцінки економічної ефективності господарської діяль-ності фермерських господарств, яка полягає у визначенні розрахункових витрат і розрахункового прибутку (С. 6,10) ;

- шляхи ефективного використання виробничих ресурсів фермерських господарств, які передбачають розширення оренди та формування відповідної системи обслуговування (С. 9);

удосконалено:

- практичні підходи до визначення виробничих напрямків фермерських господарств, зокрема розрахунок структури посівних площ, поголів'я тварин і періоди окупності інвестицій в здійснювані проекти (С. 11);

- теоретичні та практичні підходи до кооперації фермерських господарств, зокрема щодо взаємовідносин фермерських господарств та обслуговуючих кооперативів (С. 14);

- основні напрями підтримки фермерських господарств, які полягають в запровадженні пільгового кредитування, збільшенні обсягів дотацій в розвиток фермерства, дотування кількості та якості реалізованої сільськогосподарської продукції (С. 15).

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці пропозицій щодо підвищення ефективності функціонування фермерських господарств, удосконалення їх взаємовідносин з усіма суб'єктами продовольчого ринку. Наукові розробки та рекомендації автора прийняті до впровадження Департаментом економічної стратегії та розвитку аграрного ринку Міністерства аграрної політики України (довідка № 83/56 від 31.10.2008 р.), Асоціацією фермерів і землевласників України (довідка № 158 від 27.09.2005 р.), Управлінням агропромислового розвитку Яготинської райдержадміністрації Київської області (довідка № 12 від 27.02.07 р.), Молодіжною громадською організацією “Асоціація молодих фермерів України” (довідка від 25.08.2008 р.), Фермерським господарством “Петрунь” Черкаської області Шполянського району (довідка від 10.12.07 р.).

Методичні підходи стосовно підвищення ефективності виробництва, окупності інвестицій, оптимізаційні моделі виробничої структури фермерських господарств можуть бути використані при опрацюванні стратегій їхнього розвитку.

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, викладені в дисертації та винесені на захист, отримані автором особисто. В дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні висновки дисертаційного дослідження доповідались на: Міжнародній науково-практичній конференції “Аграрна політика України в період вступу в СОТ: ефективність, якість і безпека” (м. Київ, Національний аграрний університет, 23-24 квітня 2003 р.); Науково-практичній конференції “Проблеми соціально-економічного розвитку села та шляхи їх вирішення” (м. Київ, Національний аграрний університет, 2 квітня 2004 р.); Науково-практичній конференції “Інфраструктура аграрного ринку. Системність. Ефективність. Прозорість” виставковий центр (Київська область, с. Чубинське, 28 жовтня 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференці “Конкуренто-спроможність продукції АПК України та вимоги СОТ” (м. Київ, Національний аграрний університет, 4-5 жовтня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромисло-вого комплексу України” (м. Київ, Національний аграрний університет, 14 квітня 2007 р.).

Публікації. За результатами дослідження у фахових виданнях опубліковано 5 наукових праць загальним обсягом 1,32 др. арк., в т. ч. 4 одноосібні статті (1,02 др. арк.) і 1 - у співавторстві (0,3 др. арк.)

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел, який включає 175 найменувань. Основний зміст дослідження становить 170 сторінок друкованого тексту. Робота містить 25 таблиць, 20 рисунків і 13 додатків.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання дослідження, наукову та практичну цінність одержаних результатів, наведено відомості про їх апробацію та використання.

У першому розділі - „Науково-теоретичні засади ефективного функціону- вання аграрних формувань” - висвітлено теоретичні та методологічні засади ефективного функціонування фермерських господарств у ринкових умовах, їх місце у формуванні ринку сільськогосподарської продукції та забезпеченні продовольчої безпеки країни.

В сучасних умовах фермерські господарства є важливою складовою виробників сільськогосподарської продукції, які сприяють забезпеченню країни продовольством, використовують незадіяні виробничі ресурси, збільшують грошові надходження до місцевих бюджетів та знижують рівень безробіття.

Для підвищення ефективності функціонування фермерських господарств та швидкої ліквідації негативних наслідків необхідно визначити основні чинники, які впливають на їхню діяльність (рис. 1). Перебуваючи у тісному взаємозв'язку вони формують те середовище, в якому здійснюється підприємницька діяльність.

Особливо важливими для ефективного функціонування фермерських господарств є сприятливі організаційно-економічні чинники. Організаційні чинники впливають на організацію підприємства, його спеціалізацію, певний набір техніки, використання працівників, форму управління. Від уміння фермерів комбінувати основні фактори виробництва значною мірою залежить ефективність виробничої та господарської діяльності.

До економічних факторів можна віднести ринковий механізм, кредитування, оподаткування, планування і нормування виробничих ресурсів та витрат, їх облік і контроль, матеріальне стимулювання.

Сучасний стан українського ринку сільськогосподарської продукції характеризується незбалансованістю попиту і пропозиції та слабо розвиненою інфраструктурою, відсутністю організованих каналів збуту з прозорими механізмами ціноутворення та стимулювання виробництва, слабкими інтегра-ційними зв'язками між товарними біржами й іншими організаційними елементами інфраструктури.

Рис. 1. Основні чинники впливу на ефективне функціонування фермерських господарств.

Формування ринкової інфраструктури має завданням обслуговувати процес товарообміну, забезпечувати його надійність, прозорість і стабільність. Неврегульо-ваність цих питань є однією з головних перешкод в ефективному розвитку фермерства. Незважаючи на це, фермерським господарствам належить дедалі вагоме місце у формуванні ринку сільськогосподарської продукції. Збільшується обсяг виробництва валової продукції та підвищується рівень її товарності.

У 2002 р. рівень товарності продукції становив 67,3%, а у 2007 р. - 75,7%. Спостерігається тенденція до збільшення питомої ваги реалізованої продукції фермерськими господарствами Київської області в загальному обсязі. Так, за останні 5 років вона зросла майже на 26% і станом на кінець 2007 року була 5,2% від загального обсягу. Змінюються і канали продажу продукції, лише 10% її реалізується на ринку, переробним підприємствам 24%, понад 60% - за іншими каналами, в тому числі через біржі продається 12% виробленої продукції. Такий стан змушує фермерів щорічно шукати нові канали реалізації, в наслідок чого втрачається багато часу, продукції та коштів.

Вивчення праць вітчизняних та іноземних авторів свідчить, що економічна ефективність сільськогосподарського виробництва визначається порівнянням отриманого ефекту і виробничих витрат або авансованого капіталу. Особливого значення набуває підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, коли оцінка діяльності відбувається безпосередньо на ринку, тому що в ринкових умовах ефективнішим буде те підприємство, яке матиме нижчу собівартість та вищу якість продукції. Але зниження собівартості продукції має відбуватися не за рахунок скорочення витрат на виробництво, а за рахунок підвищення продуктивності тварин і збільшення урожайності сільськогосподарських культур.

У другому розділі - „Розвиток фермерських господарств та ефективність їх функціонування” - основну увагу зосереджено на питаннях розвитку фермерства в Україні, економічних умов їх функціонування, оптимального використання і рівня забезпечення виробничими ресурсами.

Ефективний розвиток фермерських господарств неможливий без відповідно врегульованої законодавчої бази. З 1991 року було прийнято ряд нормативно-правових документів, які формують правове поле функціонування фермерів, а саме, створення та ліквідації фермерських господарств, їх оподаткування, державної допомоги, взаємовідносин з іншими суб'єктами господарювання, кооперації тощо. У сукупності вони створюють сприятливе середовище для ефективного розвитку та функціонування фермерських господарств. Дослідження показали, що в нашій державі склалися всі правові передумови для ефективного функціонування різних організаційно-правових форм, зокрема фермерських господарств. фермерський продовольчий торгівля європейський

З кожним роком фермерські господарства все більше посилюють свої позиції в аграрному секторі країни. Виробництво валової продукції фермерськими господарствами в динаміці має тенденцію до збільшення, хоча, наприклад, у 2007 р. спостерігалося деяке зменшення її обсягів, зокрема продукції рослинництва (рис. 2). На такий стан негативно вплинуло порушення системи інтеграційних зв'язків, монополізація посередницьких послуг комерційними фірмами, відсутність прогнозів щодо кон'юнктури ринку.

У 2007 р. фермерами було вироблено валової продукції на суму 3477,2 млн. грн, зокрема тваринництва на суму 592,3 млн. грн, що майже у 4 рази більше порівняно з 2000 роком. Підвищення ролі фермерських господарств як виробників сільськогосподарської продукції та посилення впливу на формування продовольчої безпеки є очевидним фактом.

У 2007 р. кількість фермерських господарств України становила 43410 одиниць, з яких 4180 господарств не мали сільськогосподарських угідь, ці господарства не займалися виробничою діяльністю, а переважно надавали послуги іншим суб'єктам господарювання.



Рис. 2. Динаміка виробництва валової продукції сільського господарства фермерськими господарствами України.

Кількість фермерських господарств у Київській області в 2007 році становила 1547 господарств, або понад 3,5% від загальної їх кількості по Україні (табл. 1). За останні 6 років у досліджуваній області створено 45 фермерських господарств, крім того спостерігається і збільшення загальної площі їх сільськогосподарських угідь. Так, станом на кінець 2007 року вона становила 139,4 тис. га, що в 1,5 рази більше проти 2002 р.

Основним шляхом збільшення розмірів площ на сучасному етапі розвитку фермерських господарств є оренда земельних паїв громадян, нині вона досягає близько 70% у структурі земельних угідь фермерів. За останні 5 років збільшення середнього розміру фермерських господарств відбулося в середньому на 28 га і на кінець 2007 року становив понад 90 га, при середньому розмірі по Україні 96 га.

Невеликі фермерські господарства мають більший ризик банкрутства, а переважна більшість із них є низькорентабельними. Тому питанню концентрації виробництва відводиться чільне місце у підвищенні ефективності їх функціонування. Дослідженнями встановлено, що переважна більшість фермерських господарств мають невеликі розміри. Основою для підвищення ефективної діяльності фермерських господарств має бути забезпечення оптимального рівня концентрації виробництва.

Таблиця 1. Динаміка розвитку фермерських господарств у Київській області та їх ресурсне забезпечення

Показники	Роки	2007 р. у % до 2002 р.
	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Кількість, од.	1502	1538	1477	1479	1529	1547	103,0
Площа сільськогосподарських угідь, тис. га	92,4	102,4	111,2	120,1	134,7	139,4	150,9
Середній розмір одного фермерського господарства, га	61,5	66,6	75,3	81,2	88,1	90,1	146,5
Кількість працюючих у фермерських господарствах, осіб	5015	5196	4859	4972	4895	4326	86,3
Середня кількість працюючих у розрахунку на 1 господарство, осіб	3,3	3,4	3,3	3,4	3,2	2,8	84,8
Середня кількість працюючих у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, осіб	5,4	5,1	4,4	4,1	3,6	3,1	57,4
Припадає енергетичних потужностей на 1 господарство, к.с.	-	-	137	140	149	152	-

Чисельність працюючих у фермерських господарствах має тенденцію до зменшення. Так, на 100 га сільськогосподарських угідь досліджуваної області у 2002 р. в середньому припадало 5,4 працівників, тоді як станом на кінець 2007 року - 3,1. Встановлено, що чисельність працюючих зменшується за рахунок підвищення продуктивності праці. Так, у 2007 р. одним працівником було вироблено валової продукції в 1,6 рази більше ніж у 2002 р. Показник енергетичної потужності в розрахунку на 1 господарство збільшується і на кінець 2007 року він становив 152 к. с., що на 7,6% більше порівняно з 2006 роком, але темпи розширення земельних площ в обробітку значно випереджають енергозабезпеченість фермерів.

На відміну від інших сільськогосподарських підприємств ведення фермерського господарства має певні організаційно-економічні особливості. Це зумовлено, насамперед, специфікою їх виробничої діяльності, залежно від якої фермерські господарства повинні мати й необхідний набір виробничих ресурсів.

Важливою умовою ефективного функціонування фермерських господарств є формування їх ресурсного потенціалу. Забезпечення виробничими ресурсами належить до числа найбільш важливих на сучасному етапі проблем.

Особливо гострою є проблема забезпечення фермерських господарств сільськогосподарською технікою (рис. 3).

Дослідженнями встановлено, що в Київській області кількість основних видів технічних засобів у фермерських господарствах має тенденцію до збільшення, хоча забезпеченість технікою в розрахунку на 100 га зменшується. Так, за останні 6 років зменшення тракторів у розрахунку на 100 га ріллі становило 26,1%, зерно-збиральних комбайнів - 32%, сівалок - 20%.



Рис. 3. Динаміка забезпеченості фермерських господарств сільськогосподар-ською технікою.

Як свідчать результати дослідження, особливу увагу слід приділити якісному стану техніки. Через її зношеність фермери несуть додаткові витрати на утримання техніки в належному стані, що в свою чергу впливає на ефективність їх функціонування.

Оновлення машинно-тракторного парку фермерських господарств відбувається надто повільно, внаслідок чого близько 80% техніки має високий рівень морального та фізичного зносу. Протягом 2006 р. у власність фермерських господарств надійшло 153 трактори, а вибуло 159 од. За нашими підрахунками, лише для оновлення парку сільськогосподарських машин фермерським господарствам необхідно близько 10 млрд. грн.

Одним із шляхів вирішення даної проблеми є оренда техніки. Ефективними є також створення обслуговуючих кооперативів і машинно-тракторних станцій із спільного використання техніки.

Порівняно із сільськогосподарськими підприємствами фермерські господарства мають дещо нижчу ефективність виробництва (табл. 2).

Найбільш рентабельним у фермерів є виробництво цукрових буряків та озимої пшениці.

Таблиця 2. Ефективність виробництва основних видів сільськогосподарської продукції в Київській області

Показники	2005 р.	2006 р.	2007 р.
	сільськогосподарські підприємства	фермерські господарства	сільськогосподарські підприємства	фермерські господарства	сільськогосподарські підприємства	фермерські господарства
Виручка від реалізованої продукції на 1 га, грн:
Озима пшениця	1410,2	1470,3	1501,5	1482,1	1551	1468
Цукрові буряки	3750,3	4036,3	4287,1	4824,1	4668	4653
Розрахункові витрати на 1 га, грн:
Озима пшениця	1057,3	1098,3	1150	1070	1331	1314
Цукрові буряки	3280	3500	3650	3720	3739	3716
Прибуток на 1 га, грн:
Озима пшениця	352,9	372	351,5	412,1	220	154
Цукрові буряки	470,3	536,3	637,1	1104,1	929	937
Ціна реалізації молока, грн/ц	91,2	90,1	139,7	138,4	173,8	172,2
Розрахункові витрати на 1 ц молока, грн	60,2	59,5	92,2	91,3	115,3	114,0
Розрахунковий прибуток на 1 ц молока, грн	31,0	30,6	47,5	47,1	58,5	58,2

Найбільш поширеним є виробництво зернових, оскільки воно не потребує капіталомістких технологій, а сама продукція є високоліквідним товаром. Хоча, саме через недостатні капіталовкладення у виробництво, фермерські господарства не можуть забезпечити високу окупність своїх виробничих витрат шляхом підвищення урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин. Крім того, у фермерських господарствах витрати на оренду техніки, її амортизацію та ремонт у структурі витрат 1 га посівної площі вищі, ніж у сільськогосподарських підприємств.

Формування малих партій сільськогосподарської продукції негативно впливає на рівень закупівельних цін. На ефективність виробництва значно впливає і розмір господарств. Із збільшенням земельної площі підвищується рентабельність їх виробництва. Переважна більшість фермерських господарств Київської області має невеликі розміри, що зумовлює низьку рентабельність їх виробництва.

Найнижчий рівень рентабельності протягом вказаного періоду мали фермерські господарства з розмірами до 50 га. У господарствах з розмірами від 50 до 100 га цей показник був більшим в 2,5 рази і становив близько 18 %. Найвищий рівень рентабельності мали господарства з розмірами більше 1000 га, а рівень рентабель-ності господарської діяльності становив більше 33 відсотків.

Ці факти свідчать про можливість подальшого розвитку фермерських господарств на основі збільшення їх розмірів і підвищення концентрації виробництва.

Дослідження показали, що крім основної діяльності фермерські господарства досліджуваного регіону надають послуги. Так, понад 7% фермерських господарств займаються ремонтом сільськогосподарської техніки, 1,2% - переробкою сільсько-господарської продукції та виробництвом кормів, середній рівень рентабельності господарської діяльності фермерських господарств у 2007 р. становив 19,6 відсотків. У цілому ефективність господарської діяльності фермерських господарств Київщини підвищується. Зростає і прибутковість фермерів. Так, у 2003 р. на одне фермерське господарство припадало в середньому 7162 грн. прибутку, а в розрахунку на 1 га - 107,5 грн, тоді як у 2007 р. прибуток на 1 господарство збільшився втричі і становив 22487 грн, у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь - 245 грн.

У третьому розділі - “Удосконалення організаційно-економічних умов розвитку фермерських господарств” - основну увагу зосереджено на розробці проектів фермерських господарств, економіко-математичних моделей розмірів фермерських господарств на перспективу, питанням кооперації та державної підтримки.

У процесі дослідження було розроблено два варіанти моделей фермерських господарств із заданим виробничим напрямом: зерновим і буряківничим (табл. 3). При розробці проектів фермерських господарств та визначенні їх оптимального розміру основним завданням було одержання максимального прибутку та найповніше використання технічних засобів. Для цього, брався мінімально необхідний набір техніки, який еквівалентний сумі 236,6 тис. грн.

Господарства які спеціалізуватимуться на виробництві зерна при заданому наборі техніки, раціональним буде розмір земельної площі 130 га, а для господарств, які займатимуться виробництвом цукрових буряків 80 га.

Таблиця 3. Економічна ефективність виробництва основних видів продукції рослинництва в проектних фермерських господарствах на перспективу, 2015 р.

Показники	Зерно	Цукрові буряки
Площа, га	130	80
Собівартість виробленої продукції, тис. грн	426,1	375,9
Вартість валової продукції, тис. грн	499,4	422,6
Прибуток, тис. грн	79,3	46,7
Прибуток на 1 га. грн	610	583,5
Рівень рентабельності, %	18,8	20,3
Термін окупності інвестицій, років	5	5,8

Розрахунковий прибуток на 1 га має становити не менше 580 грн. За нашими розрахунками, такі розміри забезпечать найбільш повне використання техніки та рівень рентабельності виробництва не менше 18% з терміном окупності інвестицій 5-6 років. Слід зауважити, що такі площі є лише мінімально рекомендованими. При кратному збільшенні кількості технічних засобів рекомендоване і кратне збільшення площі.

Одним із варіантів ефективного функціонування фермерського господарства є проект, що передбачає м'ясо-молочний виробничий напрям із закінченим оборотом стада та власною кормовою базою (табл. 4).

Таблиця 4. Економічна ефективність виробництва основних видів продукції скотарства у проектних фермерських господарствах на перспективу, 2015 р.

Показники	Варіант 1	Варіант 2
Поголів'я всього, у.т.ч. корів	44 15	61 25
Площа, га	42	61
Виробництво молока, ц	610	1045
Виробництво м'яса (жива вага), ц	25,2	37,8
Витрати на виробництво молока, тис. грн	69,7	111,4
Витрати на виробництво м'яса, тис. грн	21,4	32,0
Собівартість 1 ц молока, грн	114,3	106,6
Собівартість 1 ц живої маси великої рогатої худоби, грн	849,2	846,5
Ціна 1 ц молока, грн	128	128
Ціна 1 ц живої маси великої рогатої худоби, грн	1300	1300
Прибуток всього, грн	33305	41087
Рівень рентабельності, %	21,1	24,2

У розробленій моделі пропонується поступове розширення поголів'я великої рогатої худоби за рахунок отримання власного поголів'я молодняку. Розвиток фермерських господарств таким способом дасть змогу уникнути значних капіталовкладень на етапі його становлення.

За результатами проведених досліджень у господарстві з більшою концентрацією поголів'я ефективність виробництва буде дещо вищою. Так, фермерське господарство з поголів'ям 44 голови матиме щорічний прибуток у розмірі 33 тис. грн, що на 8 тис. грн менше, ніж у господарстві, де утримуватиметься 61 гол. У першому варіанті рівень рентабельності становитиме 21,1 у другому - 24,2%. Розмір земельної площі, необхідний для забезпечення тварин кормами, становитиме близько 42 і 61 га.

Для визначення оптимального розміру фермерського господарства складено економіко-математичну модель задачі лінійного програмування, що враховує такі основні умови: отримання максимального прибутку, найбільш повне використання техніки, задана спеціалізація господарства та вартість техніки. Цільовою функцією даної моделі є отримання максимального прибутку при певному наборі технічних засобів.

Загальна постановка задачі оптимізації формувалася з урахуванням науково обґрунтованих прогнозно-планових обсягів ресурсів, які планується мати у фермерському господарстві, відповідних нормативів їх витрат, структури посівних площ, яка враховує природно-економічні умови та забезпечує максимальне використання земельних, трудових, матеріальних та фінансових ресурсів і техніки. Розв'язок задачі показав, що оптимальним розміром при заданому наборі технічних засобів буде площа 130 га.

Одним із шляхів підвищення ефективності функціонування фермерських господарств у ринкових умовах є створення ними обслуговуючого кооперативу (рис. 4).

Створення фермерами такого роду об'єднання, забезпечить їм формування великих партій сільськогосподарської продукції, що позитивно вплине на підвищення рівня закупівельних цін, краще використання техніки через оптимальний її розподіл та отримання додаткового прибутку при наданні кооперативом послуг іншим суб'єктам господарювання. Кооператив зможе закуповувати нову техніку в кредит, або лізинг.

Основною метою кооперування є підвищення ефективності діяльності сільськогосподарських виробників шляхом об'єднання ресурсів та ефективного розподілу між ними. Кооперація фермерських господарств є невід'ємною складовою ринкової економіки. Вона забезпечує фермерам більш ефективне функціонування в несприятливих економічних умовах.

У дисертаційній роботі було розроблено проект створення та функціонування обслуговуючого кооперативу фермерськими господарствами в конкретному територіально-адміністративному районі. Проведені техніко-економічні розрахунки показали, що в с. Семенівка Баришівського району Київської області у фермерських господарствах є потреба в придбанні 2 зернозбиральних комбайнів та 2 колісних тракторів потужністю понад 80 к.с.

Рис. 4. Схема формування й удосконалення взаємовідносин фермерських госпо-дарств та обслуговуючих кооперативів.

За розрахунками, для придбання відповідної техніки потрібно 860 тис. грн, з терміном амортизації 7 років. Фінансове навантаження в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь фермерів-засновників - 117 грн. Нині витрати на оренду техніки в досліджуваних фермерських господарствах становлять у середньому 133 грн/га, тобто економія буде на рівні 15 відсотків.

Одним із найбільш дієвих способів підвищення обсягів виробництва в сільському господарстві є надання фінансової допомоги сільськогосподарським виробникам. Сприятлива фінансова державна політика щодо розвитку фермерських господарств зможе забезпечити вирішення не тільки продовольчої проблеми, а й значну частину соціальних проблем. Так, інтенсивний розвиток фермерських господарств дасть змогу частково послабити гостру проблему зайнятості населення особливо в сільській місцевості.

Фінансова допомога повинна здійснюватися перш за все в напрямках, що відповідають державним програмам і визначеним нею пріоритетам. На нашу думку, до комплексу фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва та фермерських господарств зокрема слід віднести частину заходів, що впливають на ціну сільськогосподарської продукції, дотування її кількості та якості.

Ефективною є програма фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів комерційних банків. Основна маса коштів повинна йти конкретно на дотацію ціни сільгоспвиробника протягом кількох років - на м'ясо, молоко, зернові культури, цукрові буряки, льон та інші стратегічно важливі для продовольчого ринку культури. Саме тоді сільсько- господарська продукція стане вигідною для виробництва, стабілізується внутрішній ринок.

Важливою новацією є те, що на безповоротній основі фермерам будуть відшкодовані витрати щодо придбання першого трактора, комбайна, вантажного автомобіля не лише вітчизняного виробництва, а й іноземного походження, які не виготовляються в Україні.

Висновки

1. Дослідженнями встановлено, що розвиток фермерських господарств забезпечує більш ефективне використання виробничих ресурсів, зокрема землі та робочої сили, що є вагомим внеском в забезпеченні продовольчої безпеки України. Ефективне функціонування фермерських господарств неможливе без сприятливого економічного середовища. Визначення основних його факторів, в разі негативного впливу, дасть змогу швидко мінімізувати негативні наслідки та підвищити ефективність господарської діяльності.

2. Проведені дослідження показали, що кількість фермерських господарств в Україні за останні роки постійно зростає, хоча, слід відмітити деяке їх зменшення з 2002 по 2005 рік. У Київській області налічується 1547 фермерських господарств, що становить 3,5% від загальної їх кількості по Україні. Розвиток фермерських господарств супроводжується підвищенням їх землезабезпеченості. Так, за останні 5 років у Київській області вона зросла на 24% і в 2007 році розмір одного господарства досяг близько 90 га. Одним із шляхів підвищення ефективності фермерів на перспективу має бути збільшення земельних площ фермерських господарств шляхом довгострокової оренди землі в населення.

3. З кожним роком збільшується частка валового виробництва сільсько- господарської продукції фермерськими господарствами досліджуваного регіону. Особливо швидкими темпами нарощується виробництво продукції рослинництва. Це зумовлено малим терміном обороту капіталу порівняно з тваринництвом.

Частка фермерських господарств у загальному обсязі виробництва валової продукції області становила 4,3 %, відповідно фермерських господарств країни - 3,9 відсотків. Ці показники свідчать про подальше зростання частки фермерських господарств в аграрному секторі країни.

4. Дослідження структури виробництва валової продукції фермерських господарств показали, що фермери займаються переважно виробництвом продукції рослинництва. Частка продукції рослинництва фермерів у валовому виробництві досягає 94%, тваринництва - 6%. У структурі валової продукції рослинництва найбільшу частку має виробництво зернових і зернобобових культур, цукрових буряків і картоплі. Подальшим напрямом збільшення виробництва продукції тваринництва у фермерських господарствах має бути розширення поголів'я тварин на основі створення власної кормової бази та оренди тваринницьких приміщень, які не використовуються. Це значно зменшить капіталовкладення в дану галузь та забезпечить швидшу окупність інвестицій.

5. З метою підвищення ефективності функціонування фермерських господарств, на основі використання економіко-математичних моделей, визначено раціональні параметри виробничої структури фермерських господарств регіону на перспективу, в основі яких лежить рівень забезпеченості технічними засобами та заданий виробничий напрямок. Оптимальним буде фермерське господарство з розміром 130 га. Такі розміри забезпечать отримання максимального прибутку та найбільш повне використання техніки й інших ресурсів.

Виявлено вплив зміни розміру фермерського господарства на рентабельність виробничої та господарської діяльності. Встановлено, що із збільшенням розмірів спостерігається тенденція до її підвищення.

6. Науково обґрунтовано ефективність виробничої діяльності проектних фермерських господарств з різними виробничими напрямами. При зерновій спеціалізації розмір фермерських господарств повинен бути не менше ніж 130 га, а буряківничій спеціалізації 80 га. Такі розміри забезпечать розрахункову рентабельність виробництва не нижчу 18% та окупність інвестицій через 6 років. При цьому прибуток на 1 га сільськогосподарських угідь становитиме не менше 580 грн.

7. Обґрунтовано ефективність виробничої діяльності проектних фермерських господарств скотарського напрямку, в результаті чого встановлено, що для забезпечення рентабельності не менше 21% фермерському господарстві потрібно утримувати 44 голови дійних корів. Розмір сільськогосподарських угідь для створення власної кормової бази не меншим 42 га. Крім того, така кількість поголів'я може забезпечити отримання високоякісного молока яке відповідає вимогам СОТ і є конкурентоздатним на внутрішніх та зовнішніх ринках.

8. Дослідженнями обґрунтоване створення та функціонування обслуговуючого кооперативу, були розроблені рекомендації з формування його статутного капіталу та розподілу доходів.

9. Для повернення кредиту на придбання необхідної техніки фермерським господарствам необхідні щорічні відрахування в розмірі 117 грн./га. За рахунок скорочення витрат на оренду техніки ефективність виробничої діяльності підвищується в середньому на 10-15%.

10. Державна підтримка фермерських господарств на сучасному етапі є незначною. За останні 5 років в повному обсязі її отримали лише близько 6% фермерів. В цілому спостерігається тенденція до збільшення підтримки фермерів державою, але вона не забезпечує істотного впливу на їх функціонування.

11. Результати дослідження показали, що в Україні існують всі організаційно-економічні умови, які забезпечать ефективний розвиток фермерських господарств на перспективу. Їх розвиток має відбуватися за рахунок підвищення концентрації виробництва, шляхом оренди землі, збільшення поголів'я тварин, кооперування фермерів, застосування прогресивних технологій виробництва сільськогоспо-дарської продукції.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Любар Р.П. Розвиток фермерських господарств та підвищення ефективності їх функціонування / Р.П. Любар // Науковий вісник НАУ. - 2005.- Вип. 91. - С. 284-287.

2. Любар Р.П. Розвиток фермерства в Україні / Р.П. Любар // Науковий вісник НАУ. - 2006. - Вип. 97. - С. 76-79.

3. Любар Р.П. Розвиток фермерства та підвищення ефективності його функці-онування / Р.П. Любар // Науковий вісник НАУ. - 2007. - Вип. 110. - С. 297-300.

4. Любар Р.П Виробничі ресурси фермерських господарств та їх викори-стання / Р.П. Любар // Науковий вісник НАУ. - 2008. - Вип. 119. - С. 199-203.

5. Ільчук М.М. Перспективи розвитку фермерства в Україні / М. М. Ільчук, Р.П. Любар // Аграрна наука і освіта. - 2006. - Т. 7, № 5-6. - С. 117-121. (Особистий внесок - розкриті сучасний стан функціонування фермерських господарств та подальших шляхів їх ефективного розвитку).

Анотація

Любар Р.П. Розвиток фермерських господарств та підвищення ефектив-ності їх функціонування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

В дисертації досліджено теоретичні засади ефективного функціонування фермерських господарств у ринкових умовах, їх місце серед виробників сільськогосподарської продукції та роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни, підвищення ефективності їх функціонування в умовах СОТ.

Досліджено проблеми забезпечення виробничими та фінансовими ресурсами, запропоновано шляхи удосконалення цього процесу й ефективного використання. Зокрема, значну увагу приділено забезпеченню фермерських господарств технічними засобами.

З використанням економіко-математичних моделей, обґрунтовано оптимальні параметри виробничої структури фермерських господарств, в основі яких лежить рівень забезпеченості технічними засобами та заданий виробничий напрямок. Науково обґрунтовано ефективність проектних моделей, період окупності інвестицій.

Висвітлено значення кооперації в підвищенні ефективності виробничої діяльності фермерських господарств. Розроблено проекти створення та функціонування обслуговуючого кооперативу. Визначено основні шляхи подальшого розвитку фермерства та державної підтримки на перспективу.

Ключові слова: економічна ефективність, фермерські господарства, кооперація, спеціалізація, концентрація виробництва, оптимальні розміри.

Аннотация

Любар Р.П. Развитие фермерских хозяйств и повышение эффективности их функционирования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

В диссертации рассмотрены теоретические и практические аспекты развития сельскохозяйственного производства, его эффективность в рыночной среде. Исследована эффективность развития фермерских хозяйств в условиях ВТО, формирования рынка сельскохозяйственной продукции и место фермерских хозяйств в нем, а также обеспечении продовольственной безопасности.

Одной из проблем на пути интенсивного развития фермерских хозяйств является низкий уровень концентрации их производства. Небольшие размеры фермерских хозяйств не позволяют использовать передовые технологии производства, приобретать высокопродуктивных животных, сортовое зерно. Концентрация производства дает возможность эффективнее использовать ресурсы производства за счет уменьшения материальных и трудовых затрат. Установлено, что чем выше концентрация производства тем выше экономическая эффективность.

Проведенные исследования показали, что с увеличением размеров фермерских хозяйств возрастает и экономическая эффективность хозяйствования.

В работе исследовано формирование рынка сельскохозяйственной продукции, определено место фермерских хозяйств в формировании предложения на рынке сельскохозяйственной продукции. Установлено, что особое место занимают фермерские хозяйства по производству подсолнуха, зерновых и зернобобовых. Прежде всего это обусловлено быстротой оборота капитала по сравнению с животноводством.

На эффективность производственной деятельности фермерских хозяйств влияют пути сбита продукции. Анализ путей реализации продукции показал, что в большей степени фермеры не имеют стабильных путей сбыта и реализуют свою продукцию посредникам, которые часто монополизируют эту сферу и устанавливают цены которые не дают возможности расширенного развития. Следует отметить, что с каждым годом возрастает товарность продукции фермеров, что говорит о повышении качества продукции.

Одной из проблем повышения эффективности фермерских хозяйств определено отсутствие постоянных каналов реализации продукции. Эти каналы в большинстве случаев на постоянны и нестабильны, поєтому фермеры часто их меняют. Проведенные исследования показывают, что большую часть своей продукции фермеры реализуют через другие каналы которые включают в себя временные, стихийные. В 2007 г. непосредственно этими каналами реализовано больше 63% изготовленой продукции. Каждый год фермеры должны заниматься поиском новых путей сбыта, что занимает много времени и использование дополнительных средств.

Изучение трудов известных мировых экономистов показало, что при оценке экономической эффективности фермерских хозяйств наиболее приемлемым является показатель валовой прибыли.

Проведен анализ структуры валовой продукции фермерских хозяйств, в результате чего установлено, что фермеры в основном занимаются производством продукции растениеводства, в частности подсолнуха, зерновых и сахарной свеклы. Такую структуру валовой продукции можно объяснить низким капиталовложением в производство этих культур и высокой их ликвидностью на ринке сельскохозяйственной продукции, их производство приносит прибыль в размере не менее 580 грн/га.

Изучение законодательной среды функционирования фермерских хозяйств показало, что в Украине сформированы все благоприятные условия для развития разных организационно-правовых форм хозяйствования, в том числе фермерских хозяйств.

С целью, повышения эффективности функционирования фермерских хозяйств проведены исследования обеспечения их производственными ресурсами, вследствие чего установлено, что она находится на очень низком уровне. Наибольшего внимания заслуживает качественное состояние технических средств. Большая часть их исчерпала свой срок эксплуатации, вследствие чего фермеры должны увеличивать свои капиталовложения на их ремонт и поддержку в рабочем состоянии. В свою очередь эти затраты негативно отображаются на себестоимости изготовленной продукции и эффективности функционирования фермеров. Предложено организовывать обслуживающие кооперативы и машинотракторные станции по общему использованию техники.

Анализ экономической эффективности хозяйственной деятельности фермерских хозяйств показал, что она ниже по сравнению с сельхозпредприятиями. На более высокую себестоимость продукции у фермеров значительное влияние имеет аренда технических средств со стороны, ремонт и ее амортизацию. Кроме того, продуктивность животных и урожайность сельскохозяйственных культур меньше чем у предприятий других организационно - правовых форм.

Обосновано значение кооперации в повышении эффективности производ-ственной деятельности фермерских хозяйств в рыночных условиях. Разработан проект создания и функционирования обслуживающего кооператива в конкретном административно территориальном районе. В результате установлено, что экономическая эффективность функционирования фермерских хозяйств повышается на 10-15 процентов.

Научно обосновано с использованием экономико-математических моделей оптимальный размер фермерских хозяйств в зависимости от их технического оснащения.

Разработаны проекты моделей фермерских хозяйств с зерновым и молочно-скотарским производственными направлениями. В результате чего были установлены их размеры, просчитано период окупаемости инвестиций.

Определены основные пути развития фермерства и государственной поддержки в перспективе.

Ключевые слова: экономическая эффективность, фермерские хозяйства, кооперация, специализация, концентрация производства, оптимальные размеры.

Abstract

Lyubar R.P. Farming development and its functioning efficiency increasing. - Manuscript.

Dissertation to obtain of scientific degree of candidate of economic sciences in speciality 08.00.04 - an economy and management enterprises (by activity categories). National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

In dissertation investigated theoretical principles of effective functioning of farms in market conditions, their place among the producers of agricultural produce and a role at providing of food safety of country, their functioning efficiency increasing in the conditions of WTO.

Researched problems of providing production and financial resources, proposed the ways to improve this process and effective using. In particular, considerable attention is spared providing of farms hardwares.

Grounded with the use of economic-mathematical models optimum parameters of farms' production structure at the basis of the level of material well-being hardwares lies and production direction is set. Scientifically grounded efficiency of project models, period of recoupment of investments.

The value of co-operation is reflected in the increase of efficiency of production activity of farms. Developed the projects of creation and functioning of service cooperative. The basic ways of further farming development and support are certain on a prospect.

Keywords: economic efficiency, farms, cooperation, specialization, concentration, optimum sizes.

Размещено на Allbest.ru

...