Формування економічного механізму екологічної трансформації народного господарства Китаю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський державний університет

УДК 338.2(510):502.131.1(043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування економічного механізму екологічної трансформації народного господарства Китаю

08.00.06 - економіка природокористування

та охорони навколишнього середовища

Лі Жуй

Суми - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському державному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Мельник Леонід Григорович, Сумський державний університет, завідувач кафедри економіки

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Балацький Олег Федорович, Сумський державний університет, професор кафедри управління;

кандидат економічних наук, Жарова Любов Валеріївна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, провідний науковий співробітник відділу сталого розвитку та екологічної безпеки.

Захист відбудеться “ 30 ” жовтня 2009 р. о 16 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.051.01 Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, ауд. М-209.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.

Автореферат розісланий “ 29 ” вересня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.М. Таранюк

екологізація трансформація народний господарство

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження

Будь-яка економічна система так чи інакше пов'язана з виникненням чи вирішенням екологічних проблем, перебуваючи суб'єктом їх створення або об'єктом їх впливу. Сфера еколого-економічних проблем, як правило, є міждисциплінарною і охоплює всі сектори національної економіки. Вирішення зазначених проблем набуває особливої актуальності в умовах Китаю, виробничий комплекс якого має ознаки екстенсивного зростання і відзначається високим ступенем експлуатації природних ресурсів. Лише з 90-х років ХХ ст. при плануванні економічної діяльності в Китаї почали враховувати екологічні чинники впливу на довкілля. Але, незважаючи на значне поширення ідей та цілей концепції сталого розвитку, на сьогодні залишається не вирішеною проблема формування ефективного механізму управління еколого-економічною діяльністю в країні.

Актуальність даної дисертаційної роботи обумовлена: по-перше, необхідністю наукового обґрунтування екологічно орієнтованої трансформації народного господарства Китаю, а по-друге, потребами формування забезпечувального організаційного механізму, вагому роль у якому відіграють економічні методи та інструменти. Обраний методичний напрям дослідження відповідає сучасним тенденціям розвитку наукової думки, де спостерігається тенденція синтезу екоцентричного і антропоцентричного підходів до вивчення зв'язків між економічними і природними системами.

Практичне значення даної роботи обумовлене необхідністю розгляду екологоорієнтованих аспектів господарювання в економіці як всього Китаю, так і регіональних економічних систем (що проілюстровано на прикладі провінції Шеньсі). Для України значення даних досліджень полягає у тому, що вони дають змогу урахувати досвід застосування економічних інструментів для цілей еколого-економічного управління в умовах індустріально розвинутих регіонів.

Науковий напрям обґрунтування економічного механізму екологізації господарських систем та його окремі теоретичні і практичні питання досліджені у працях: Балацького О.Ф., Буркинського Б.В., Жарової Л.В., Ілляшенка С.М., Кравціва В.С., Лі Кего, Моткіна Г.О., Мішеніна Є.В., Ма Чжон, Мельника Л.Г., Пахомової Н.В., Потравного І.М., Пермана Р., Рюміної О.В., Тархова П.В. Теліженка О.М., Харічкова С.К., Хлобистова Є.В. та ін. Разом з тим значна кількість наукових проблем щодо формування ефективного економічного механізму екологічної трансформації економічних систем та адаптації його до умов Китаю залишається не вирішеною. На розв'язанні окремих питань зазначених проблем і зосередив свою увагу дисертант.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане з тематикою наукових досліджень Сумського державного університету, зокрема з темами: „Фундаментальні основи формування механізмів забезпечення стійкого розвитку соціально-економічних систем" (номер державної реєстрації 0106U001939), де автором запропоновані механізми позитивного зворотного зв'язку при взаємодії господарських суб'єктів і держави; „Фундаментальні основи забезпечення стійкого розвитку при переході до інформаційного суспільства" (номер державної реєстрації 0108U000670), де автором були проведені аналіз і оцінка економічного інструментарію для вирішення екологічних проблем.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методичних засад та розроблення науково-методичних підходів до формування складових економічного механізму екологічної трансформації народного господарства Китаю. Досягнення мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

– проаналізувати еколого-економічний зміст процесів екологічної трансформації економічних систем;

– дослідити економічні чинники впливу на процеси екологізації за допомогою економічних і організаційних інструментів;

– сформувати основні види економічних інструментів, що відповідають завданням екологічної трансформації народного господарства Китаю;

– обґрунтувати методичні підходи до формування економічного механізму управління процесами екологічної трансформації;

– визначити принципи, умови та напрямки реалізації стратегії управління економічними суб'єктами з метою екологічної трансформації народного господарства;

– удосконалити складові економічного механізму та окремі економічні інструменти для оптимізації управління промисловими підприємствами Китаю в сучасних соціально-економічних умовах;

– обгрунтувати систему прийняття управлінських рішень в умовах екологічної трансформації народного господарства.

Об'єктом дослідження є процеси та об'єкти, пов'язані з формуванням економічного механізму екологічної трансформації народного господарства.

Предметом дослідження є система еколого-економічних відносин, що виникають при економічному забезпеченні процесів екологічної трансформації народного господарства.

Методи дослідження. Науковою основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод, фундаментальні положення економіки природокористування та економіки довкілля, теорії екологічного менеджменту, наукові праці вчених з проблем теорії стійкого розвитку. У процесі роботи використовувалися такі методи досліджень: абстрактно-логічний - при аналізі факторів, що впливають на процес екологічної трансформації народного господарства; системної оцінки - при систематизації теоретико-методичних підходів до вирішення проблем економічного обґрунтування процесів екологічної трансформації; узагальнення, порівняння, групування, експертної оцінки - при дослідженні тенденцій розвитку галузей народного господарства та розробленні пропозицій на основі прийняття управлінських рішень; економіко-математичного моделювання - при розробленні підходів щодо оптимізації діяльності основних видів економічної діяльності.

Інформаційною базою дослідження стали державні законодавчі акти України та Китаю, постанови, нормативні документи міністерств і відомств, а також первинні еколого-економічні дані, що стосуються основних видів економічної діяльності в країні і території провінції Шеньсі, які зібрані та опрацьовані особисто автором.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні науково-методичних положень щодо формування економічного механізму процесів екологічної трансформації народного господарства як основи екологічно збалансованого розвитку економіки.

вперше:

– запропоновано науково-методичний підхід до визначення інтегрального показника еколого-економічного рівня впливу окремих галузей на довкілля, що дозволяє ранжирувати напрями стратегічного впливу на об'єкти екологічної трансформації відповідно до можливого рівня зменшення екодеструктивного впливу на довкілля;

удосконалено:

– науково-методичні підходи до формування системи інструментів реалізації еколого-економічної політики для забезпечення екологічної трансформації економіки Китаю, які на відміну від існуючих враховують рівень еколого-економічного впливу та витрати підприємств на екологічну трансформацію;

– методичні підходи до формування механізму прийняття екологоорієнтованих управлінських рішень, які порівняно з існуючими дозволяють визначати пріоритетність економічних інструментів для реалізації екологічної трансформації на основі експертної оцінки очикуваної ефективності їх застосування в конкретних еколого-економічних умовах;

набули подальшого розвитку:

– структурно-логічна побудова понять "екологічна трансформація" та "економічний механізм екологічної трансформації", які на відміну від існуючих надають можливість більш ґрунтовно проводити його аналіз та враховують збалансованість досягнення екологічних, соціальних та економічних інтересів країни; зокрема, "екологічна трансформація" розуміється як комплекс організаційно-структурних та функціональних змін в системі ведення народного господарства з метою збалансованого досягнення екологічних, соціальних та економічних інтересів країни; "економічний механізм екологічної трансформації" трактується як складова господарського механізму природокористування, сукупність взаємопов'язанних економічних методів, засобів, форм, інструментів та важелів, що дозволяють стимулювати та економічно обґрунтовувати екологічну трансформацію народного господарства і регулювати еколого-економічні процеси та відносини в країні з метою підвищення еколого-економічної ефективності господарювання;

– наукові підходи до удосконалення формування економічного механізму забезпечення торгівлі правами на викиди на основі визначення початкової ціни ліцензії на право викидів, що на відміну від існуючих враховують фактор попиту та пропозиції.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що запропоновані автором методичні підходи до формування економічного механізму екологічної трансформації народного господарства із застосуванням еколого-економічних інструментів екологізації промислових підприємств сприяють прийняттю обґрунтованих управлінських рішень щодо вибору та впровадження найбільш ефективних інструментів процесу екологізації. Зокрема, проведений аналіз дозволив визначити ступінь ефективності застосування можливих еколого-економічних інструментів та параметри їх використання в певних еколого-економічних умовах, що було показано на прикладі провінції Шеньсі. Запропоновані в роботі методи оцінки екологічного рівня впливу окремих галузей народного господарства та еколого-економічних інструментів на господарську діяльність промислових підприємств можуть застосовуватися і в інших регіонах Китаю.

Сформульовані автором методичні підходи та висновки можуть бути корисними для прийняття управлінських рішень учасниками економічних відносин в інших країнах. Зокрема можуть бути використані в освітньому процесі, антикризовому управлінні підприємствами, обґрунтуванні інвестиційних проектів тощо.

Розроблені в роботі практичні рекомендації можуть також бути корисними при розробленні Державних і регіональних програм екологізації підприємств Китаю різних галузей та форм господарювання. Матеріали дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Сумського державного університету при викладанні дисциплін «Економіка стійкого розвитку», «Економіка фірми», «Екологічна економіка» (акт про впровадження від 28.05.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою роботою, в якій сформульовано авторський підхід до удосконалення науково-методичних і практичних підходів стосовно формування економічного механізму екологічної трансформації народного господарства, а також аналізу ефективності застосування еколого-економічних інструментів в умовах планової економіки. Наукові результати, які виносяться на захист, одержані автором самостійно і знайшли відображення в наукових працях, опублікованих у спеціалізованих виданнях. З наукових робіт, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані тільки ті ідеї і пропозиції, які розроблені автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Головні ідеї, положення, теоретичні і практичні висновки, рекомендації, викладені в дисертації, докладалися і одержали схвальну оцінку на наукових конференціях і семінарах: Тринадцятій міжнародній конференції "Економіка для екології" (м. Суми, Сумський державний університет, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Стратегія розвитку підприємництва: теорія, організація, практика" (м. Тернопіль, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Фізична економія: методологія дослідження і глобальна місія України» (м. Київ, 2009 р.); Сьомій всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів і докторантів «Менеджмент підприємницької діяльності» (м. Сімферополь, 2009 р.); науково-теоретичній конференції викладачів, аспірантів, співробітників і студентів економічного факультету (м. Суми, 2009 р.); П'ятнадцятій міжнародній конференції "Економіка для екології" (м. Суми, Сумський державний університет, 2009 р.); Першій науково-практичній конференції «Стійкий розвиток і екологічна безпека в економічних трансформаціях» (м. Сімферополь, 2009 р.)

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць (6 з яких належать особисто автору); 3 - у наукових фахових виданнях, 1 - у зарубіжному науковому журналі і 1 - у підручнику з грифом МОНУ. Загальний обсяг публікацій з теми дисертації становить 4,85 друк. арк., з них особисто автору належить 3,10 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 210 сторінок (у т.ч. 180 сторінок основного тексту). На 20 сторінках розміщені 25 таблиць, 12 рисунків, список використаних джерел з 190 найменувань, 10 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, об'єкт і предмет дослідження, сформульовано його завдання, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Системний аналіз передумов формування економічного механізму екологічної трансформації народного господарства Китаю» досліджується процес функціонування еколого-економічного механізму природокористування в Китаї та інших країнах, аналізуються умови застосування економічних інструментів для вирішення екологічних проблем та авторське бачення проблем формування економічного механізму екологічної трансформації для цілей стійкого розвитку, у тому числі в умовах Китаю.

Аналіз сучасних еколого-економічних проблем у Китаї, а також досвід їх вирішення в інших країнах свідчать, що екологічно незбалансований соціально-економічний розвиток негативно впливає на ефективність суспільного виробництва. Разом із загальновідомими екологічними проблемами Китай має специфічні, пов'язані із особливістю економічного, політичного і соціального розвитку, умови їх прояву. Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що діючий на сьогодні господарський механізм природокористування недостатньо забезпечує екологічне збалансування розвитку економіки Китаю. Важелі, що застосовуються, мають в основному адміністративний характер. Це не дає можливості повною мірою розвиватися ринковим методам регулювання економічних відносин у сфері природокористування та ефективно використовувати ринкові інструменти. Проявляється також нечутливість податкової системи до екологічних чинників. Це обумовлює необхідність формування і реалізації економічного механізму екологізації економіки на основі міжнародного досвіду для забезпечення екологічної безпеки країни.

Автором обґрунтовується висновок, що одним із пріоритетних напрямів забезпечення екологічно-збалансованого розвитку країни є екологічна трансформація народного господарства, удосконалення економічного механізму управління народним господарством з урахуванням екологічних чинників. Під екологічною трансформацією в роботі розуміються організаційно-структурні та функціональні зміни в системі ведення народного господарства з метою збалансованого досягнення екологічних, соціальних та економічних інтересів країни в контексті сталого розвитку. Удосконалення методичних підходів до проблеми формування економічного механізму екологічної трансформації потребує систематизації існуючого економічного інструментарію, що використовується в Китаї. На рівні із адміністративним перерозподілом коштів необхідне застосування економічно орієнтованих фінансових трансфертів, вільних ринкових механізмів, заходів сприяння на ринку тощо. Дослідження існуючого економічного механізму екологічного регулювання в Китаї дозволило визначити проблемні вузли його розвитку та виділити напрями подолання негативних тенденцій:

– зменшення впливу традицій командної економіки (розвиток ринкових складових механізму). Зокрема, значна частина процесів торгівлі правами на викиди (скиди) здійснюється під тиском уряду, що ставить під сумнів відбір більш ефективних шляхів вирішення еколого-економічних проблем;

– подолання неузгодженості системи екологічної політики. Незважаючи на те, що в Китаї існують передумови для реалізації економічного механізму екологічної трансформації на основі штрафів, системи застав, зеленого кредитування та ін., необхідно вирішити питання їх систематизації та комплексного застосування з метою підвищення ефективності роботи механізму;

– формування такого економічного механізму, що відповідає еколого-економічним вимогам розвитку національного господарства в ринкових умовах і спрямований на вирішення багатьох проблем, пов'язаних з переходом економіки на шлях сталого розвитку. Зокрема, при прийнятті управлінських рішень доцільно було б враховувати показники економічного збитку від забруднення довкілля та показники природомісткості виробництва;

– підсилення усвідомлення органами влади та підприємствами необхідності екологічної трансформації, розвиток стимулювальної політики уряду та участь громадських організацій в прийнятті екологоорієнтованих управлінських рішень .

У другому розділі «Науково-методичні підходи до формування економічного механізму екологічної трансформації народно-господарського комплексу Китаю» розглянуто науково-методичні основи формування економічного механізму та його окремих складових для екологічної трансформації народного господарства, а також проводяться аналіз і оцінка економічного інструментарію для вирішення екологічних проблем.

Конкретизація поняття екологічної трансформації дозволила автору виокремити її основні завдання: впровадження екологічно сприятливих технологій; зниження попиту на екологічно несприятливі види продукції або послуги; зниження кількості екологічно несприятливих технологічних процесів; зниження ресурсомісткості продукції; реструктуризація економіки; формування й розвиток екологічних секторів; трансформація інформаційної системи економіки.

З метою вирішення поставлених у дисертаційному дослідженні завдань на основі аналізу різних наукових підходів у роботі обґрунтовано визначення поняття «економічний механізм екологічної трансформації» (ЕМЕТ) як складову господарського механізму природокористування, сукупність взаємозв'язаних економічних методів, засобів, форм, інструментів та важелів, що дозволяють стимулювати та економічно обґрунтовувати екологічну трансформацію народного господарства і регулювати еколого-економічні процеси та відносини в країні з метою підвищення еколого-економічної ефективності господарювання.

Здійснення екологічної трансформації на основі ЕМЕТ передбачає створення відповідної організаційно-економічної системи. Це включає: еколого-орієнтовану організаційно-управлінську систему, фінансове стимулювання (що передбачає систему важелів, інструментів і заходів, спрямованих на досягнення цілей сталого розвитку територій); інформаційне забезпечення; правове регулювання (що забезпечує виконання міжнародних правових актів щодо концепції сталого розвитку, розроблення національних законів та постанов, створення місцевої правової бази для реалізації принципів збалансованого розвитку окремих провінцій країни); освітнє й культурно-релігійне забезпечення (що включає багаторівневу систему екологічно трансформованого виховання, освіти, формування екологічного мислення й культури населення з урахуванням духовної складової); науковий потенціал, що передбачає розроблення політики й стратегії екологічно збалансованого розвитку, відтворення системи удосконалення економічного механізму екологічної трансформації, що передбачає оцінку дієвості та ступеня ефективності, пошук перспективних шляхів розвитку). Результатом ЕМЕТ має бути екологізація виробничих факторів, що утворюють технологічний потенціал країни, перетворення їх шляхом екологічної трансформації до вимог екологічно збалансованого суспільного виробництва на даній території.

Автором визначено принципи функціонування ЕМЕТ, зокрема принципи: доступності, орієнтації на підвищення ефективності, узгодження цілей і методів різних рівнів влади, принцип оптимізації ресурсних можливостей і обмежень, відповідності розвитку інноваційним процесам (інновації - база для екологічних трансформацій), часових пріоритетів управління (урахування фактора часу при прийнятті управлінських рішень).

При розробленні авторських пропозицій щодо напрямів удосконалення складових ЕМЕТ доцільно використовувати наявну в КНР базу еколого-економічного інструментарію як основу для формування оптимального набору інструментів, найбільш прийнятних до завдань екологізації та конкретних умов господарювання.

Автором запропоновано порядок реалізації ЕМЕТ на основі таких ключових етапів: 1) оцінка екологічного рівня впливу (ЕРВ) за допомогою відповідних інтегральних параметрів; 2) система підготовки та прийняття рішень щодо відбору організаційно-економічних інструментів забезпечення ЕМЕТ залежно від значення ЕРВ; 3) проведення комплексу заходів із застосуванням економічних інструментів для реалізації цілей ЕМЕТ.

(1)

де ЕРВ_і - екологічний рівень впливу i-ї галузі; І_Еі - індекс екологоємності продукції i-ї галузі (визначається як відношення середнього значення витрат екологічного призначення до ВВП i-ї галузі); І_Пі - індекс природомісткості продукції i-ї галузі (визначається як відношення середнього значення вартісної оцінки природних ресурсів, що використовується при виробництві продукції до ВВП); І_Зі - індекс збиткоємності продукції i-ї галузі (визначається як відношення середнього значення еколого-економічних збитків від діяльності галузі до ВВП); k₁, k₂, k₃ - відповідні вагові коефіцієнти індексів. Показник ЕРВ характеризує співвідношення сумарної величини витрат екодеструктивного характеру до вартісних оцінок загального економічного результату конкретної галузі.

Процес екологічної трансформації можна вважати успішним тоді, коли як окремі індекси, так і загальне значення ЕРВ зменшуватимуться. Це буде означати, що відбувається:

– економічне зростання одночасно зі скороченням антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище;

– зміна структури споживання всіх видів природних ресурсів;

– скорочення частки природних ресурсів у загальній структурі споживання ресурсів, зростання частки інформаційних ресурсів.



Рис. 1. Схема функціонування механізму ЕМЕТ

На основі проведеного дослідження автором сформовано концептуальну схему функціонування ЕМЕТ, виділено зв'язки та типи стратегічних напрямків впливу на суб'єкти господарювання на основі ЕРВ (рис. 1). Названі структурні зміни можливі за умов: поширення екологічно орієнтованих технологій, які не вимагають спеціалізованого природоохоронного устаткування (зменшуючи тиск як на довкілля, так і на економічну систему); зменшення енергоємних та матеріаломістких технологій; впровадження та споживання екологічно нейтральних видів сировини та матеріалів; поширення інформаційних технологій; застосування нових принципів організації соціально-економічного життя суспільства.

Автором визначено, що найбільш істотними факторами при удосконаленні й застосуванні системи еколого-економічних інструментів є: механізм їх реалізації; природа впливу на економічні інтереси суб'єкта; методичні підходи до встановлення базових ставок і тарифів; критеріальна основа розрахунку ставок і тарифів; вихідний принцип впливу на ключові групи економічних суб'єктів; форма інструментів.

Зокрема, відомо, що податкові інструменти є найпоширенішими серед методів стимулювання економічного розвитку в усьому світі завдяки своїм властивостям вбудованості в ринкову систему. Але недостатньо вирішеними залишаються питання урахування екологічного імперативу в податковому регулюванні. У дисертаційному дослідженні як прямий метод стимулювання екологоорієнтованої діяльності запропоновано збільшити податок на прибуток для ресурсомістких галузей. Тобто можливе підвищення податку на прибуток на декілька відсотків.

(2)

де П_ЕРВi - ставка податку на прибуток ресурсомісткого виробництва на основі ЕРВ; П_i - ставка податку на прибуток i-го виробництва; ЕРВ_i - індекс екологічного рівня впливу i-го виробництва.

З метою адаптації існуючих економічних інструментів до ринкової системи в роботі доведено, що вирішення еколого-економічних суперечностей можливо за допомогою застосування інструментів інтерналізації екстерналій, що є дуже актуальним у КНР. Ринково спрямовані економічні інструменти для вирішення екологічних проблем формуються головним чином на основі двох теорій: «теорії Пігу» (яка виникла в межах економіки добробуту) і «теорії Коуза» (що сформувалася у рамках неоінституціональної економіки).

У контексті наукових підходів, що аналізуються в роботі з метою трансформації існуючої системи оподатковування в Китаї, автором пропонується визначати оптимальний податок за Пігу () як функцію залежності від величини граничного збитку й обсягів викидів забруднюючих речовин:

(3)

де Y_і - граничний збиток, що завдається i-ю галуззю виробництва; D_і - сумарна емісія забруднюючих речовин i-ї галузі виробництва; Р_ij - імовірність завдання збитків i-ю галуззю виробництва j-му реципієнту; Р_ij ? 0; i = 1,2,3…n; j = 1,2,3…m.

Значення економічного збитку можуть визначатися на підставі напрацювань вчених російської та української наукових шкіл. Економічний збиток, що виникає від виробництва певної продукції, може бути виражений як функціональна залежність:

(4)

де б - сукупне значення, що характеризує реципієнтний склад території; в - приведені витрати на непередбачені природоохоронні або природовідновні заходи; д - упущена вигода внаслідок порушення якості природних ресурсів через надзвичайні ситуації; ч - сукупна оцінка еколого-економічних збитків, пов'язаних із погіршенням здоров'я населення, втрат у ЖКГ, промисловості, сільському і лісовому господарствах.

Для функціонування ринку квот на забруднення за теорією Коуза необхідно, щоб ліцензії стали об'єктом вільної купівлі-продажу. Враховуючи соціально-економічні умови, що склалися в Китаї, було сформульовано певні особливості реалізації зазначеного інструментарію. Зокрема, ліцензія на право викидів має термін дії та повинна враховувати фактор попиту на продукцію.

Авторське бачення початкової ціни ліцензії на право викидів має вигляд:

(5)

де К_п - коефіцієнт, що враховує попит на продукцію; В_в - витрати підприємства на зменшення викидів (що не входять до сукупності витрат на екологічну трансформацію); В_ет - витрати підприємства на екологічну трансформацію; Q_ф - обсяг виробництва продукції підприємства.

У роботі зроблено ряд висновків, зокрема стверджується, що для вдосконалення екологічної сфери і здійснення екологічної трансформації в КНР повинен бути більш регульований ринок, при функціонуванні якого мають враховуватися поточні й перспективні еколого-економічні інтереси держави. Ринкові відносини не повинні залишати підприємства поза дією певних соціально-економічних орієнтирів, включаючи екологічні чинники. В умовах досягнення сталого розвитку концепція формування економічних інструментів на основі класичних теорій Пігу та Коуза може бути фундаментальною основою вдосконалення еколого-економічного механізму в Китаї.

У третьому розділі «Удосконалення економічного механізму екологічної трансформації народного господарства» розглянуті особливості екологічної трансформації економіки в провінції Шеньсі, запропонована аналітична оцінка практичного використання еколого-економічного механізму для реалізації екологізації в провінції Шеньсі.

У результаті аналізу та авторського розрахунку показника ЕРВ було визначено, що найбільш значні показники екологічного впливу мають сільське господарство, добувна промисловість, хімічне виробництво та виробництво енергії. Результати розрахунків подані в табл. 1. При зниженні ЕРВ на основі ефективного використання комплексу економічних інструментів і методів, що застосовуються у кожному конкретному випадку, можлива зміна типу стратегії управління й формування повноцінного екологічного сектору економіки провінції. До категорії «стримання» не потрапляє жодна галузь провінції Шеньсі, однак у групі галузей показник ЕРВ менше 0,25 мають тільки харчова промисловість та туризм. Це пояснюється застосуванням інноваційних технологій в харчовій промисловості та низькою ресурсомісткістю туристичної сфери у порівнянні з іншими видами економічної діяльності.

Для удосконалення процесу екологічної трансформації народного господарства в провінції Шеньсі необхідно врахувати напрями: удосконалення використання еколого-економічного інструментарію, активного розвитку народного господарства в напрямі збільшення ступеня переробки сировини, зменшення відхідності, збільшення рівня рециркуляції матеріалів, розширення екологічного сектору економіки, збільшення вкладень у сферу наукових екологоорієнтованих досліджень.

Таблиця 1. Вибір стратегії впливу на основі ЕРВ

№	Види економічної діяльності	ЕРВ	Рекомендований тип впливу
1	Хімічне виробництво	0,74	примус до модернізації
2	Сільське господарство	0,74	примус до модернізації
3	Енергетичний сектор	0,73	примус до модернізації
4	Добувна промисловість	0,62	примус до модернізації
5	Будівництво	0,45	підтримка інновацій
6	Обробна промисловість	0,41	підтримка інновацій
7	Механічна промисловість	0,40	підтримка інновацій
8	Транспорт	0,39	підтримка інновацій
9	Деревообробна промисловість	0,35	підтримка інновацій
10	Туризм	0,23	максимальне сприяння
11	Харчова промисловість	0,22	максимальне сприяння

Комплексний аналіз використання еколого-економічного інструментарію в провінції Шеньсі показав, що з 2004 по 2008 р. загальна сума інвестицій з охорони навколишнього середовища в провінції Шеньсі становить за роками 3,57, 3,65, 4,10 і 6,38 млрд юаней, що відповідно займає 1,12%, 0,97%, 0,91% і 1,19% ВВП всієї провінції. Звідси бичимо, що рівень захисту навколишнього середовища у провінції Шеньсі знаходиться на невисокому рівні. ВВП за роками займає 2,0%, 2,1%, 2,1% і 2,2% від рівня всього Китаю, а відносний рівень вкладень для екологізації в порівнянні із загальнодержавним становить тільки 1,87%, 1,53%, 1,59% і 1,88%.

Враховуючи досвід розвинених країн, можна припустити, що результативність природоохоронної діяльності в провінції Шеньсі залежить від ефективності прийняття управлінських рішень та достатнього рівня капіталовкладень, який може бути не менше 2% від ВВП. З проведеного аналізу бачимо, що цей показник набагато нижчий нормативного, що потребує додаткових резервів фінансування та підвищення ефективності управлінських рішень на основі узгодженості різних рівнів влади та суспільства.

Автором рекомендовано набір інструментів управлінського впливу у системі ЕМЕТ. Для обґрунтування управлінських рішень запропоновано систему аналітичної оцінки пріоритетності певних економічних та організаційних інструментів. Як критерії оцінки інструментів пропонуються: ефективність витрат, надійність, простота вимог до інформації, можливість реалізації, довгостроковість дії, гнучкість, справедливість і мінімальність невизначеності. Запропоновані показники значення вагових коефіцієнтів було визначено методом експертних оцінок на основі опитування провідних фахівців у провінції Шеньсі.

Таблиця 2. Критерії прийняття екологоорієнтованих управлінських рішень при застосуванні економічних інструментів

Критерій	Коефіцієнт значущості, Кі
Ефективність витрат (k 1)	0,12
Надійність (k 2)	0,18
Простота вимог до інформації (k 3)	0,15
Можливість реалізації (k 4)	0,15
Довгостроковість дії (k 5)	0,12
Гнучкість (k 6)	0,1
Справедливість (k 7)	0,08
Мінімальність невизначенності (k 8)	0,1

На основі експертної оцінки, яка передбачає опитування декількох груп експертів з метою урахування інтересів як з боку держави, так і з боку бізнесу, було сформовано показники середніх рівнів оцінки () щодо кожного інструменту. Інтегральний ступінь приоритетності (Е_і) певного інструмента за кожним критерієм вимірюється за допомогою вагового коефіцієнта (таблиця 2) і подаються у вигляді підсумкової таблиці.

(6)

де К_і - коефіцієнт значущості і-го інструмента за k-м критерієм; Е_і - ступінь пріоритетності і-го інструмента.

Автором було запропоновано дослідити процес відбору економічного інструментарію для стратегії максимального сприяння суб'єктам економічної діяльності. У проведенні групової експертної оцінки були задіяні 2 групи експертів по 10 осіб у кожній. Результати оцінки ефективності (приоритетності для застосування як стимулювальних інструментів) пропонованого набору інструментів на основі середнього рівня оцінки кожного інструмента по всіх групах експертів за k-м критерієм подані в таблиці 3.

Таблиця 3. Результати експертної оцінки та визначення пріоритетності інструментарію для ЕМЕТ

Інструменти\критерії	k 1	k 2	k 3	k 4	k 5	k 6	k 7	k 8	Е
Плата за забруднення ОС	1,8	1,6	1,8	1,4	1,7	1,2	1,3	1,4	1,80
Податки з урахуванням екофактора	1,6	1,4	1,2	1,4	1,2	1,3	1,1	1,3	2,09
Екологічне страхування	1,7	1,5	1,4	1,6	1,8	1,6	1,0	1,2	1,77
Стандартизація	1,5	1,3	1,3	1,3	1,7	1,4	1,1	1,1	1,83
Система застави	1,6	1,2	1,4	1,0	1,8	1,2	1,2	1,0	1,89
Екокредитування	1,7	1,1	1,0	1,3	1,6	1,3	1,2	1,2	2,1
Встановлення нормативів	1,8	1,4	1,1	1,2	1,2	1,0	1,7	1,6	1,94
Еколіцензування	1,7	1,5	1,2	1,1	1,4	1,1	1,7	1,1	2,02
Сертифікація	1,7	1,2	1,7	1,3	1,3	1,2	1,4	1,2	1,87
Субсидії	1,5	1,6	1,3	1,4	1,1	1,3	1,2	1,3	2,03
Торгівля правами на викиди	1,9	1,4	1,2	1,6	1,1	1,6	1,7	1,8	2,06

Експерти вважають, що найбільший пріоритет при стимулюванні екологічних трансформацій у народному господарстві провінції мають податки з урахуванням екологічного фактора й екокредитування.

Значний рейтинг оцінки мають також торгівля правами на викиди, платежі за забруднення й екологічне страхування. Таким чином, розв'язання питань щодо впровадження ринкових екологоорієнтованих економічних інструментів є головним завданням у процесі підвищення здатності упраління екологічною трансформацією не тільки у провінції Шеньсі, але й у всьому Китаї.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі, що полягає в удосконаленні теоретичних та науково-методичних підходів до формування економічного механізму, зорієнтованого на підвищення ефективності екологічної трансформації народного господарства Китаю. Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки.

1.Діяльність основних галузей виробництва в КНР пов'язана із зростанням антропогенного навантаження на природні системи, що спричиняє виникнення соціально-економічних проблем. Це обумовлює об'єктивну необхідність екологічної трансформації народно-господарської системи Китаю та урахування в управлінських процесах не тільки соціально-економічного, а й екологічного чинників. Невід'ємною складовою екологічної трансформації є формування її економічного механізму, який має бути спрямований на активізацію компонентів трансформаційних процесів на осові урахування еколого-економічних показників діяльності економічних суб'єктів.

2. Проведений у роботі аналіз дав можливість розвинути дефініційну основу зазначеного напряму дослідження, зокрема запропоновано авторське бачення понять «екологічна трансформація» та «економічний механізм екологічної трансформації». Під «екологічною трансформацією» розуміється комплекс організаційно-структурних та функціональних змін в системі ведення народного господарства з метою збалансованого досягнення екологічних, соціальних та економічних інтересів країни; «економічний механізм екологічної трансформації» трактується як складова господарського механізму природокористування, сукупність взаємопов'язанних економічних методів, засобів, форм, інструментів та важелів, що дозволяють стимулювати та економічно обґрунтовувати екологічну трансформацію народного господарства і регулювати еколого-економічні процеси та відносини в країні з метою підвищення еколого-економічної ефективності господарювання.

3. Одним із завдань, яке було сформульовано дисертантом, є поєднання в ході трансформаційних процесів економічних та екологічних цілей. Для цього в роботі розроблено новий науковий підхід до визначення показника екологічного рівня впливу галузей народного господарства на довкілля, що враховує такі складові діяльності як природомісткість, екологоємність та збиткоємність. При прийнятті екологоорієнтованих управлінських рішень даний показник може забезпечити ранжирування напрямів стратегічного впливу на економічні суб'єкти з метою зменшення антропогенного навантаження на довкілля.

4.Проведений системний аналіз основних еколого-економічних проблем Китаю свідчить, що діюча система еколого-економічної політики не забезпечує в повній мірі стимулювання зниження рівня забруднення та зменшення обсягів використання природних ресурсів. Для активізації процесів екологічної трансформації запропоновано авторський підхід до удосконалення існуючого економічного інструментарію екологічного регулювання (обґрунтувано зміни до податкового навантаження галузей з урахуванням екологічного рівня їх впливу на довкілля та представлено пропозиції щодо початкової ціни ліцензій на право викидів забруднюючих речовин з урахуванням витрат на екологічну трансформацію і фактору попиту), що може бути використаний як на мікро-, так і на макроекономычному рівнях.

5. Апробація результатів роботи доводять практичну реалізуємість отриманих наукових положень для цілей удосконалення екологічного управління на рівні регіону. Зокрема, авторські розрахунки показника екологічного рівня впливу галузей промисловості в провінції Шеньсі дозволили провести ранжирування секторів економіки з урахуванням еколого-економічних чинників. Це створює науково-методичну основу обґрунтування господарських рішень і застосування необхідних мотиваційних інструментів для забезпечення процесів екологічної трансформації економіки регіону. Розрахунки показали, що в провінції Шеньсі найбільш значні показники екологічного впливу мають сільське господарство, добувна промисловість, хімічне виробництво та виробництво енергії.

6.Дослідження показали, що дієвість застосування тих чи інших управлінських інструментів залежить від соціально-економічних умов, що склалися в конкретному регіоні. Запропоновані автором науково-методичні підходи до формування системи експертної оцінки еколого-економічних інструментів дають можливість визначити приоритетність їх застосування залежно від конкретних умов. Це сприяє значному підвищенню еколого-економічної ефективності застосування мотиваційного еколого-економічного інструментарія на рівні регіону.

7.Проведений в роботі аналіз і отримані результати свідчать, що ефективна трансформаційна політика може здійснюватися лише на основі дієвого відтворювального механізму формування екологоорієнтованого попиту та пропозиції (в тому числі, в частині розвитку безпосередньо екологічного сектору економіки). В цьому контексті надані рекомендації до трансформації структур споживання та виробництва в провінції Шеньсі.

8. Запропоновані та обґрунтовані у роботі методичні підходи та результати апробації рекомендовані до впровадження при розробці стратегій регіонального розвитку провінції Шеньсі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових спеціалізованих виданнях

1. Ли Жуй Экономические аспекты реализации экологической политики в Китае / Жуй Ли // Механизм регулирования экономики. - 2008. - № 3(1). - С. 200-206.

2. Ли Жуй Теоретические основы формирования экономического инструментария для решения экологических проблем / Жуй Ли // Механизм регулирования экономики. - 2008. - № 3(2). - С. 261 - 266.

3. Ли Жуй Инвестиционная деятельность в контексте экологизации экономики Китая / Леонид Григорьевич Мельник, Жуй Ли // Інвестиції: практика та досвід. - Київ. - 2009. - № 8. - С. 13 - 16. Особистий внесок: автором розглянуто процес екологізації народного господарства в Китаї.

Статті в інших наукових виданнях

4. Ли Жуй Эколого-экономическое управление хозяйственным развитием в Китае / Леонид Григорьевич Мельник, Жуй Ли // Экономика природопользования. Специализированное научное издание по списку ВАК России. - Москва. - 2009. - №3. - С. 100 - 120. Особистий внесок: автором визначено напрями удосконалення еколого-економічного управління народним господарством в умовах Китаю.

5. Ли Жуй Политика контроля за ростом населения в Китае / Ж. Ли // Социально-экономический потенциал устойчивого развития : Учебник з грифом МОНУ / Под ред. проф. Л. Г. Мельника и проф. Л. Хенса. -- Сумы : ИТД «Университетская книга», 2007. -- С. 184--188.

Матеріали наукових конференцій

6. Li Rui Ecological insurance as a new ecological-economical instrument for environmental protection in China / Leonid Melnyk, Rui Li // Economics for Ecology : 15th international scientific conference in Sumy, april 29 - may 2. 2009. - Sumy, 2009. - C. 93 - 94. Особистий внесок: автором розглянуто процес екологічного страхування в Китаї.

7. Ли Жуй Государственное обеспечение и основное развитие индустрии охраны окружающей среды в Китае / Жуй Ли // Менеджмент предпринимательской деятельности : Седьмая всеукраинская конференция студентов, аспирантов, докторатов и студентов, 15-18 апр. 2009 г. - Симферополь. - 2009. - 432 - 434.

8. Ли Жуй Основной анализ эколого-экономических проблем и их решение в Китае / Жуй Ли // Стратегія розвитку підприємництва: теорія, організація, практика : Всеукраїнська науково-практична конференція, 12-13 бер. 2009 р. - Тернопіль - Чортків. - 2009. - С. 82 - 83.

9. Ли Жуй Эколого-экономический инструмент на рынке ценных бумаг Китая / Хайжун Бай, Жуй Ли // Економічні проблеми сталого розвитку : науково-технічна конференція факультету економіки та менеджменту СумДУ,

21-24 квітня 2009 р. - Суми. - 2009. - С. 144 - 145. Особистий внесок: проаналізовані еколого-економічні інструменти Китаю.

10. Ли Жуй Экологическая кривая Кузнеца - взаимосвязь между экономическим ростом и экологической устойчивостью / Л.Г. Мельник, А.В. Кубатко, Ж. Ли // Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях : науково-практична конференція, 16-17 квітня 2009 р. - Симферополь. - 2009. - С. 105 - 106. Особистий внесок: проведений аналіз екологічної стійкості народного господарства Китаю.

11. Li Rui The development of econology in China / Rui Li // Economics for Ecology : 13th international scientific conference in Sumy. May 3-7, 2009. - Sumy. - 2007. - C. 102 - 103.

АНОТАЦІЯ

Лі Жуй. Формування економічного механізму екологічної трансформації народного господарства Китаю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Сумський державний університет, Суми, 2009.

У дисертаційній роботі досліджено науково-методичні підходи до формування економічного механізму екологічної трансформації господарської системи Китаю. Обґрунтувано необхідність екологічної трансформації народного господарства та урахування екологічних чинників при прийнятті управлінських рішень. Запропоновано авторське визначення понять «екологічна трансформація» та «економічний механізм екологічної трансформації». Розроблено науково-методичний підхід до оцінки екологічного рівня впливу промисловості Китаю на основі дослідження таких складових як природомісткість, екологоємність та збиткоємність. Обґрунтувано застосування удосконаленого еколого-економічного інструментарію з метою досягнення цілей екологічної трансформації для підвищення еколого-економічної ефективності промислового виробництва. Автором удосконалено науково-методичні підходи до системи експертної оцінки еколого-економічних інструментів, що надає можливість визначити приоритетність їх застосування залежно від конкретних умов при прийнятті екологоорієнтованих управлінських рішень. На прикладі аналізу окремих галузей народного господарства провінції Шеньсі визначено оптимальні види управлінського впливу на них та напрями вдосконалення процесу екологізації народного господарства провінції.

Ключові слова: навколишнє природне середовище, еколого-економічні інструменти, екологічні витрати, еколого-економічна ефективність, екологічна трансформація народного господарства, економічний механізм, ресурсомісткість, екологізація.

АННОТАЦИЯ

Ли Жуй. Формирование экономического механизма экологической трансформации народного хозяйства Китая. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Сумский государственный университет, Сумы, 2009.

В диссертационной работе исследованы научно-методические подходы к формированию экономического механизма экологической трансформации хозяйственной системы Китая. Установлено, что неотъемлемой составляющей экологической трансформации является формирование ее экономического механизма, который должных быть направлен на активизацию компонентов трансформационных процессов на осове учета эколого-экономических показателей деятельности экономических субъектов.

Автором обоснована необходимость экологической трансформации народного хозяйства и учет экологических факторов при принятии управленческих решений. С целью конкретизации поставленных задач представлены авторские определения категорий «экологическая трансформация» и «экономический механизм экологической трансформации».

Разработан научно-методический подход к оценке интегрального показателя экологического уровня влияния отраслей производства на окружающую природную среду Китая на основе анализа таких показателей как природоемкость (определяется как отношение среднего значения стоимостной оценки природних ресурсов, которые используются при производстве продукци к ВВП), экологоемкость (определяется как отношение среднего значения затрат экологического назначения к ВВП отрасли) и ущербоемкость производства (определяется как отношение среднего значения эколого-экономического ущерба от деятельности отрасли к ВВП). Установлено, что ранжирование направлений стратегического влияния на отрасли на основе интегрального показателя может способствовать повышению эффективности экологориентированного управления.

В диссертационной работе усовершенствован эколого-экономический инструментарий с целью обеспечения экологической трансформации и для повышения эффективности работы промышленного производства. Обоснованы изменения в налоговой системе с учетом экологического уровня их влияния на окружающую среду и представлены предложения относительно начальной цены лицензий на право выбросов загрязняющих веществ с учетом расходов на экологическую трансформацию и фактора спроса.

Автором усовершенствованы научно-методические подходы к системы экспертной оценки эколого-экономических инструментов, которая предоставляет возможность определить приоритетность их применения в зависимости от конкретных условий при принятии экологоориентированных управленческих решений. В контексте стимулирования и максимального содействия отраслям экологически благоприятного сектора экономики определены критерии оценки эколого-экономических инструментов. Это будет способствовать повышению эколого-экономической эффективности применения мотивационного эколого-экономического инструментария на уровне региона.

На примере анализа отдельных отраслей провинции Шеньси определены типы рекомендованного воздействия на них и направления усовершенствования процесса экологизации народного хозяйства провинции. Проведенный в работе анализ и полученные результаты свидетельствуют, что эффективная экологоориентированная трансформационная политика может осуществляться лишь на основе воспроизводственного механизма формирования экологоориентированного спроса и предложения.

Ключевые слова: окружающая природная среда, эколого-экономические инструменты, экологические издержки, эколого-экономическая эффективность, экологическая трансформация народного хозяйства, экономический механизм, ресурсоемкость, экологизация.

SUMMARY

Li Rui. The formation of economic mechanism for environmental transformation of the economy in China. - Manuscript.

Thesis to gain a candidate degree in economic sciences by speciality 08.00.06 - Environmental Economics and Environmental Protection. - Sumy State University, Sumy, 2009.

In the thesis scientifically grounded approaches to formation of the ecological transforming the economic mechanism of Chineese economy are investigated. Necessity of ecological transformation of a national economy with the account of ecological factors is grounded in decisions making. Original author's definitions of the concept “ecological transformation” and “economic mechanism of ecological transformation” are suggested. The scientifically grounded approach to estimation of an integrated indicator for eveluation environment impact of industries in China is developed. The economic instruments for ecological transformation supporting are improved. The author improves methodical approaches to forming system of expert estimation of economic instruments for optimization their depending on economic and environmental conditions in regions. Case studies of some sectors in Shensi province allow to recommend optimal set of economic instruments and determ optimal directions for ecological process in province and national economy.

...