Формування еколого-економічних результатів діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів
Взаємозв'язок екологічних та економічних результатів гірничо-збагачувальної діяльності в кон'юнктурі сучасного ринку залізорудної сировини. Реалізація природоохоронних заходів в системі управління результатами діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.09.2015 |
Размер файла | 48,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК 622.3.013: 658.152.1
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Формування еколого-економічних результатів діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів
Спеціальність 08.00.06 - Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища
Лозинський Ілля Євгенович
Дніпропетровськ - 2009
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі менеджменту організацій Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ)
Науковий керівник:доктор технічних наук, професор Саллі Володимир Ілліч, Національний гірничий університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту організацій (м. Дніпропетровськ).
Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Петенко Ірина Валентинівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри управління персоналом та економіки праці;
кандидат економічних наук, доцент Шаповал Вадим Анатолійович, Національний гірничий університет Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ), доцент кафедри прикладної економіки.
Захист відбудеться "25" червня 2009 р. о 1430 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.080.01 у Національному гірничому університеті Міністерства освіти і науки за адресою: 49027, Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19, ауд. 10/409.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.
Автореферат розісланий "22" травня 2009 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої радиВ.М. Дереза
екологічний залізорудний природоохоронний комбінат
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Підприємницька діяльність залізорудних гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) сьогодні зазнає суттєвих змін внаслідок появи додаткових чинників, які вимагають підвищення ефективності господарювання (коливання попиту на залізорудну продукцію на національному та світовому ринках, вступ до Світової організації торгівлі, тощо), а також регулюють підприємницьку активність з урахуванням техногенного впливу на довкілля. Нарощування виробничих потужностей та отримання позитивних економічних результатів українськими підприємствами гірничо-збагачувального комплексу супроводжуються появою значних негативних екстерналій, які відчувають різні суб'єкти суспільства. Таким чином, актуальність обраної теми дисертаційного дослідження визначається необхідністю узгодження бізнесових цілей залізорудних комбінатів з екологічними цілями різних рівнів (держави, регіонів, міст, підприємств, суспільних об'єднань, населення) та способами їх досягнення.
Інструментарій регулювання і управління еколого-економічними процесами на промислових підприємствах розроблений і вдосконалений багатьма провідними дослідниками. До їх числа належать О.І. Амоша, В.М. Геєць, К.Г. Гофман, Б.М. Данилишин, М.І. Долішний, С.І. Дорогунцов, І.А. Краснопольський, М.Е. Кяббі, В.С. Міщенко, Г.Г. Мірзаев, Л.М. Мельник, А.П. Нестеров, П.М. Нестеров, В.Я. Нусінов, П.Г. Олдак, В.О. Паламарчук, І.В. Петенко, В.І. Прокопенко, Н.М. Проскуряков, Н.Ф. Реймерс, В.І. Саллі, В.М. Трегобчук, А.Г. Шапар, В.М. Щербаков. Особлива увага дослідників діяльності підприємств гірничої галузі зосереджена на екологічній безпеці виробництва, економічній оцінці природних ресурсів, рекультивації порушених виробництвом земель, плануванні виробничих потужностей і програми підприємств добувних регіонів, підходах до інтенсифікації екологізації виробництва, тощо.
У той же час погіршення стану довкілля свідчить про те, що результати наукових досліджень вітчизняних вчених, які розробляли вітчизняні та вдосконалювали світові концепції, адаптуючи їх до умов вітчизняного підприємницького середовища, недостатньо використовуються в практиці сучасних підприємств. Це пов'язано з відсутністю спільних еколого-орієнтованих основ, які задовольняли б усім зацікавленим (впливовим) групам з позицій досягнення власних цілей. Тому в дисертаційній роботі сформульована наукова задача, що полягає в теоретичному обґрунтуванні методичних підходів до розробки напрямів удосконалення управління діяльністю залізорудних гірничо-збагачувальних комбінатів в умовах посилення техногенного впливу на довкілля.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Елементи дисертації знайшли своє відображення в планових держбюджетних науково-дослідних роботах кафедри менеджменту організацій Національного гірничого університету: тема ГП-361 «Розробка й обґрунтування методів підвищення надійності інвестування розширеного відтворення гірничих підприємств» (№ держреєстрації 0105U000514, 2005-2006 рр.) та тема ГП-401 «Закономірності визначення економічного потенціалу вугільних шахт України» (№ держреєстрації 0107U000381, 2007-2008 рр.).
Особистий внесок автора полягає в дослідженні негативних екологічних наслідків діяльності підприємств гірничої галузі та розробці методичних підходів до формування еколого-економічних результатів їх діяльності на основі розмежування короткострокових та довгострокових техногенних впливів цих підприємств на стан довкілля.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є узагальнення і розвиток науково-методичних основ, удосконалення інструментарію та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення процесу формування еколого-економічних результатів діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів в умовах підвищення техногенного навантаження на довкілля.
Для реалізації зазначеної мети вирішені наступні завдання:
- проаналізовані та систематизовані науково-практичні методи управління еколого-економічними результатами діяльності таких еколого-небезпечних промислових підприємств як гірничо-збагачувальні комбінати;
- визначений взаємозв'язок екологічних та економічних результатів гірничо-збагачувальної діяльності в кон'юнктурі сучасного ринку залізорудної сировини;
- обґрунтовані методичні підходи до планування еколого-економічних результатів гірничо-збагачувальної діяльності;
- визначені концептуальні засади щодо обґрунтування та реалізації природоохоронних заходів в системі управління еколого-економічними результатами діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів;
- розроблені методичні рекомендацій щодо формування бізнес-портфеля еколого-небезпечного виробничого підприємства на прикладі гірничо-збагачувального комбінату.
Об'єкт дослідження - процес управління формуванням еколого-економічних результатів діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів.
Предмет дослідження - теоретико-методичні підходи до удосконалення процесу формування еколого-економічних результатів діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів шляхом врахування екологічного чинника.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використані наступні методи досліджень: аналізу і наукового узагальнення - (при визначенні підходів до управління формуванням еколого-економічних результатів діяльності еколого-небезпечних промислових підприємств; розробці поширеної класифікації природоохоронних заходів; визначенні принципів планування природоохоронної діяльності); аналітичний - (при дослідженні методів встановлення плати за використання природних ресурсів; визначенні економічної ефективності природоохоронної діяльності підприємства-забруднювача та суспільства); техніко-економічного аналізу - (при дослідженні динаміки техніко-економічних показників діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів); математичної статистики - (при встановленні статистичних залежностей між показниками економічної та екологічної діяльності); дослідження операцій - (при вирішенні завдання щодо формування бізнес-портфеля еколого-небезпечного виробничого підприємства).
Інформаційною базою дослідження є законодавчі і нормативні акти Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, офіційні статистичні дані, дані бухгалтерської і управлінської звітності українських підприємств, матеріали наукових конференцій, періодичних видань і мережі Інтернет, праці вітчизняних і зарубіжних вчених.
Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат полягає у теоретичному обґрунтуванні методичних положень та підходів щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму врахування впливу екологічного чинника на результати діяльності залізорудних гірничо-збагачувальних комбінатів в умовах підвищення техногенного навантаження на довкілля. Конкретні результати, що характеризують наукову новизну здійсненного дослідження, зводяться до наступного:
уперше:
запропонований принцип паралельно-інтегрованого управління бізнесовою і природоохоронною стратегіями розвитку гірничо-збагачувального комбінату, який виходить з визначеного в дослідженні паритету його економічних та екологічних цілей, а також реалізується в еколого-функціональній матричній структурі управління;
удосконалено:
методичні підходи до планування природоохоронної діяльності гірничо-збагачувального комбінату, які, на відміну від існуючих, базуються на розмежуванні короткострокового та довгострокового техногенного впливу виробничої діяльності підприємства на стан довкілля та враховують стадію життєвого циклу продукції;
класифікацію природоохоронних заходів, відмінністю якої є додаткові характеристики природоохоронних проектів гірничо-збагачувального комбінату, що дозволяють більш ґрунтовно визначити можливості їх реалізації в межах мікрорівневих компетенцій комбінату (технічний рівень та доступність природоохоронних технологій; рівень потреб та джерела фінансування; необхідність формування спільних дій зацікавлених сторін; суб'єкти управління природоохоронним заходом; очікуваний екологічний ефект та спосіб його формування; зміст впливу заходу на потенціал підприємства та ризик невпровадження екологічного проекту);
дістали подальшого розвитку:
принципи формування екологічної політики підприємства-забруднювача, які, на відміну від існуючих, враховують функціональну та формальну спрямованість його природоохоронних цілей та визначають рівень відповідальності підприємства за утворені негативні екстерналії;
теоретичні підходи до оцінки природних ресурсів, які передбачають визначення їх теперішньої та майбутньої споживчої вартості з урахуванням екологічних витрат, що виникають внаслідок погіршення стану та виснаження невідновлюваних природних ресурсів;
розуміння сутності правила основного капіталу, яке, на відміну від існуючого, є реверсним та доводить пріоритетність розвитку людського капіталу, спрямованого на пошук можливостей збереження природних ресурсів, що обумовлює зміни в послідовності визначення обсягу превентивних екологічних витрат гірничо-збагачувального комбінату в процесі планування виробничих потужностей.
Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в розробці рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму врахування екологічного чинника при управлінні діяльністю залізорудних гірничо-збагачувальних комбінатів в умовах підвищення техногенного навантаження на довкілля. На основі виконаних досліджень складено методичні рекомендації з організаційно-економічної інтеграції складових екологічного менеджменту до загальної системи управління гірничо-збагачувальними комбінатами. Рекомендації затверджені, прийняті до використання на Південному ГЗК (довідка № 12 від 24.10.2008 р.). Основні результати дослідження використовуються у навчальному процесі Національного гірничого університету МОН України при викладанні дисциплін „Економіка природокористування” та „Планування діяльності підприємства” (Довідка №10/1, від 14.11.2008 р.)
Особистий внесок здобувача полягає у формулюванні мети і наукових завдань, ідеї роботи, наукових висновків і методичних рекомендацій, здійсненні аналітичних досліджень, в обробці та узагальненні отриманих результатів.
Апробація результатів дослідження
Результати дисертаційного дослідження схвалені на науково-технічній раді Північного ГЗК і проектного інституту «Кривбаспроект» (м. Кривий Ріг). Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на Міжнародних науково-практичних конференціях: «Проблеми й перспективи інноваційного розвитку економіки України» (Дніпропетровськ, 2008 р.)», «Zprбvy vedecke ideje - 2008» (Прага, Чехія, 2008 р.)», «Перспективные вопросы мировой науки» (Софія, Болгарія, 2008 р.).
Публікації
Основні положення та результати роботи опубліковані в 9 наукових працях загальним обсягом 3,5 д.а., з них автору належить 2,8 д.а., в тому числі 6 статей у журналах і збірниках наукових праць, 3 статті у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
Структура і обсяг дисертації
Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст викладений на 199 сторінках комп'ютерного тексту, що містить 23 таблиці, 41 рисунок, список використаних джерел із 166 найменувань на 16 сторінках, 2 додатки на 2 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі "Теоретичні та практичні основи управління економічними результатами діяльності еколого-небезпечних промислових підприємств" з аналізу нормативних документів визначено, що ефективність гірничо-збагачувального виробництва підпорядковується стратегічним цілям, які ставляться і реалізуються відповідно державним програмам розвитку мінерально-сировинної бази та збереження природних ресурсів. Заплановані зміни в структурі земельного фонду України в 2000-2015 рр. шляхом віднесення частини земель господарського використання до категорій, що підлягають вивільненню з виробничого використання свідчать про важливість екологічної складової сталого розвитку країни (загальний обсяг фінансування програми 43,6 млн. грн). При цьому 8,9 млн. грн передбачено на розвиток національної мінерально-сировинної бази підґрунтя збільшення ВВП.
Наявність екстернальних ефектів від здійснення гірничо-збагачувального виробництва призводить до необхідності здійснення природоохоронної діяльності іншими суб'єктами суспільства. Виходячи з цього, доцільно відокремлювати внутрішню ефективність природоохоронних заходів гірничо-збагачувального комбінату (Егзк) та ефективність екологічної діяльності суспільства (ЕС ), які відбивають їх прагнення досягти максимальної величини ефекту та розраховуються за формулою
ЕГЗК = РГЗК/ВГЗК max; ЕС=РС/ВС max,(1)
де РГЗК, РС, ВГЗК, ВС - відповідно результат діяльності комбінату (суспільних організацій) та витрати на ресурсне забезпечення його досягнення (екологічні витрати), грн.
Якщо екстернальний вплив гірничо-збагачувального комбінату надзвичайно великий, а обсяг власних природоохоронних витрат мінімізується (відповідно до вимог екологічного законодавства) та є недостатнім для ліквідації утворених екстерналій, то це здійснюють за рахунок коштів з інших джерел (за рахунок інших суб'єктів суспільства). При цьому, орієнтація ГЗК на максимізацію економічної ефективності не змінюється
ЕГЗК=РГЗК/(ВГЗК+ВС) max, де РГЗК(ВГЗК+ВС).(2)
За таких умов, враховуючи цільове призначення ВС і зацікавленість суспільства в залізорудній продукції більша частина прибутку комбінату недержавної форми власності забезпечується суспільством - відбувається екстерналізація витрат. Солідарна відповідальність держави і суспільства за стан навколишнього природного середовища, визначена як принцип управління станом довкілля Концепцією національної екологічної політики України на період до 2020 р., в цьому випадку певним чином змінюється в напрямку зменшення екологічної відповідальності гірничо-збагачувальних комбінатів. Адаптація економічного механізму гірничо-збагачувальних комбінатів до імовірного посилення екологічних вимог зовнішніх суб'єктів потребує удосконалення управління результатами їх природоохоронної діяльності, що пов'язується з розвитком теоретико-методологічних основ її планування.
В результаті аналізу наукових досліджень визначено, що вирішення протиріч, які виникають в процесі споживання суб'єктами господарювання природних ресурсів, передбачає застосування різних методів управління процесом природокористування. Найбільш поширеними є економічні методи та адміністративні методи, які застосовують суб'єкти (зовнішні по відношенню до підприємства-забруднювача) для формування різних інституційних важелів впливу, що визначає актуальність завдання з адаптації системи управління результатами діяльності підприємств-забруднювачів до посилення впливу екологічних наслідків на ефективність їх діяльності.
Узагальнення результатів досліджень стосовно взаємозалежності економічних та екологічних результатів господарювання забруднювачів дозволяє угрупувати підходи до оцінки техногенного впливу на довкілля (за критеріями еколого-економічної ефективності заощадження ресурсів та зменшення екологічного збитку), визначити найбільш поширені методи дослідження (еколого-економічне моделювання, експертна оцінка) та зміст одержаних ефектів на різних рівнях (підприємство, регіон, держава). Це надає підстави зробити висновок про розмежування змісту природоохоронних заходів на мікро- і макрорівнях, що призводить до індивідуалізації сфер відповідальності суб'єктів господарювання в природоексплуатуючому секторі.
Систематизація пропозицій науковців з екологізації виробничих процесів свідчить, що в основі методів управління результатами діяльності екологічно-небезпечних підприємств знаходяться мотивуючі чинники до екологізації господарської діяльності, які за впливом на її ефективність поділяють на позитивні та негативні. Більшість наукових досліджень спрямована на удосконалення вимог, що змушують забруднювачів інтерналізувати екологічні витрати шляхом впровадження попереджувальних та компенсаційних заходів для усунення техногенного впливу. Недостатньо приділяється уваги усуненню функціональної відокремленості природоохоронних підрозділів в структурі загального управління підприємством та дослідженню вагомості екологічних чинників в процесі планування виробничих програм.
Серед резервів підвищення ефективності господарювання гірничо-збагачувальних комбінатів найбільш поширеними є: зменшення ресурсоємності виробництва; усереднення за обсягами та якістю вихідного рудопотоку, а також підвищення вмісту заліза в руді, яка надходить на збагачення; забезпечення комплексного використання мінерально-сировинних ресурсів родовищ. Ці заходи мають природоохоронний зміст, але не є впливовими при визначенні обсягів виробництва комбінатів.
Аналіз соціально-економічного розвитку Дніпропетровської області виявив, що 78,8% промислових підприємств цього регіону є екологічно небезпечними, серед яких 15 % - підприємства видобувної галузі. Загальна площа утворених розробниками відвалів складає 4495,81 га, обсяг накопичених порід у відвалах - 643,78 млн. т та 5569,11 млн. м3, у хвостосховищах - 1227,4 млн. т й 12146,2 млн. м3. Зокрема на ГЗК Кривбасу діють 8 хвостосховищ, які займають 9,16 тис. га землі. Хвости збагачення заповнюють більше 1,1 млрд. м3, що становить понад 91% корисного об'єму.
Найбільшими утворювачами промислових відходів в Дніпропетровській області є Північний (38,8% річних обсягів), Південний (17,6%) та Інгулецький (16,5%) гірничо-збагачувальні комбінати. При цьому збільшення в 2006 р. розміру екологічних зборів у 2-3 рази, які сплачені гірничо-збагачувальними комбінатами, не призвело до результатів, які свідчили б про сприяння сталому розвитку України. Недостатність коштів на виконання регіональних природоохоронних програм підвищує ймовірність посилення принципу «забруднювач - платить» як чинника негативної мотивації гірничо-збагачувальних комбінатів до екологізації їх виробництва, що позначатиметься на прибутковості їх діяльності.
Незважаючи на вагомі досягнення наукової думки в сфері економіки природокористування та екологічних технологій, продовжується динамічне утворення та накопичення значного обсягу негативних екологічних наслідків, інтенсивне виснаження природних родовищ мінеральної сировини та асиміляційного потенціалу довкілля (відходи збагачення, мінералізація вод, забруднення повітря пилом, порушення ландшафту тощо). Цьому сприяє технологічне відставання процесів унеможливлення утворення та ліквідації екстерналій гірничого виробництва від технологій видобутку мінеральної сировини у бажаному обсязі.
Попит на продукцію гірничих підприємств, їх виробничий потенціал визначають, по-перше, значні економічні результати у короткостроковому періоді та майбутній економічний спад внаслідок динамічного скорочення запасів та збільшення виробничих витрат; по-друге, великі негативні екологічні наслідки як сьогодні, так й акумулювання їх в майбутньому. Тому, підвищення економічної ефективності господарювання гірничорудних підприємств пов'язується автором з отриманням позитивних екологічних результатів, що ґрунтується на вдосконаленні процесу планування виробничих програм гірничо-збагачувальних комбінатів виходячи з принципів сталого розвитку в умовах ризикового підприємницького середовища. Цим визначено наукову та практичну актуальність досліджень з удосконалення управління результатами природоохоронної діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів
В другому розділі "Визначення принципів формування еколого-економічних результатів в гірничо-збагачувальній діяльності" викладені результати аналізу позицій залізорудної продукції гірничо-збагачувальних комбінатів на світових ринках, динаміки нарощування обсягів виробництва металургійних заводів, тенденцій підвищення інвестиційної привабливості комбінатів та входження до складу вертикально-інтегрованих промислових груп, що свідчить про пріоритет стратегій збільшення обсягів виробництва залізорудної сировини та призводить до виснаження національної мінерально-сировинної бази й погіршення стану довкілля.
Вплив екологічного чинника на кон'юнктуру ринку залізорудної продукції може бути інтерпретований як: загроза економічним результатам гірничо-збагачувального виробництва; додаткова можливість отримання конкурентних переваг; вимога, яка ставиться та посилюється; обмеження щодо здійснення та розвитку виробничої діяльності. Напрямок цієї інтерпретації залежить від ступеня впливу екологічного чинника на економічні показники діяльності комбінатів, що вимагає зміни системи цілей та стратегій, а також організації бізнес-процесів на комбінатах.
Аналіз результатів діяльності криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів (табл.. 1) встановив позитивну динаміку за основними показниками в 2005-2007 рр., тобто визначає економічний стан комбінатів як стійкий в короткостроковій перспективі, що формує вимоги та передумови для технічного переозброєння, впровадження ресурсозберігаючих технологій.
Таблиця 1 Індекси змінювання фінансових показників криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів (за роками)
Фінансовий показник, млн. грн |
Гірничо-збагачувальні комбінати |
||||||||
ІнГЗК |
ПівнГЗК |
ПівдГЗК |
ЦГЗК |
||||||
2006/2005 |
2007/2006 |
2006/2005 |
2007/2006 |
2006/2005 |
2007/2006 |
2006/2005 |
2007/2006 |
||
Доход (виручка) від реалізації продукції |
1,02 |
1,43 |
0,84 |
1,79 |
1,13 |
1,90 |
0,83 |
1,38 |
|
Чистий доход (виручка) від реалізації |
1,02 |
1,44 |
0,83 |
1,81 |
1,13 |
1,87 |
0,81 |
1,42 |
|
Собівартість реалізованої продукції |
1,11 |
1,11 |
0,92 |
1,73 |
1,22 |
1,36 |
0,92 |
1,23 |
|
Валовий прибуток |
0,73 |
2,92 |
0,69 |
1,97 |
0,84 |
4,31 |
0,60 |
2,02 |
|
Інші операційні доходи |
4,32 |
1,92 |
18,78 |
0,36 |
1,06 |
1,84 |
3,90 |
0,39 |
|
Витрати на збут |
1,37 |
1,53 |
1,41 |
0,95 |
0,85 |
1,78 |
1,68 |
1,51 |
|
Інші операційні витрати |
3,12 |
1,86 |
19,67 |
0,35 |
1,03 |
1,80 |
3,40 |
0,39 |
|
Прибуток від операційної діяльності |
0,71 |
3,77 |
0,64 |
2,16 |
0,98 |
9,51 |
0,52 |
2,23 |
|
Інші витрати |
0,52 |
2,69 |
15,01 |
0,37 |
0,98 |
1,58 |
1,56 |
0,13 |
|
Чистий прибуток |
0,65 |
3,86 |
0,58 |
2,33 |
0,22 |
108,6 |
0,56 |
2,08 |
Підвищення собівартості реалізованої продукції на 11-73% пояснюється збільшенням обсягів виробництва, дією граничного ефекту, а також високою матеріало- та енергоємністю виробництва. Проте, середньої сили залежність між розміром прибутку на 1 т продукції та обсягами її виробництва (R2=0,36), свідчить про обмеженість ефекту масштабу та наявність інших чинників, що впливають на ефективність діяльності ГЗК. Розходження в структурі операційних витрат різних комбінатів простежується в частці елементу «Інші витрати», яка коливається від 3,1% до 10,7% та складається переважно з витрат на сплату земельного податку (41% витрат за елементом), рекультиваційних робіт (17%) та інших платежів як екологічного (25%), так й загального характеру. Це свідчить про низький рівень інтерналізації екологічних витрат, але, водночас, визначає пріоритетні шляхи їх скорочення.
Майже подвійне річне збільшення загальних витрат на охорону навколишнього природного середовища на гірничо-збагачувальних комбінатах асоціації «Укррудпром» (ВАТ «ПівдГЗК» - 18,1-35,3 млн. грн, ВАТ «ІнГЗК» - 82,1-134,5 млн. грн) відбулось за рахунок збільшення капітальних та поточних природоохоронних інвестицій (ВАТ «ІнГЗК» - 50,2-92,2 млн. грн, ВАТ «ПівдГЗК» - 5,8-13,1 млн. грн). Таку саме динаміку мають витрати на рекультивацію порушених земель. При цьому, розмір платежів комбінатів за забруднення навколишнього природного середовища, окрім ВАТ «ПівдГЗК», залишився практично без змін, де найбільшу питому вагу складають платежі за розміщення відходів (від 60 до 96% по окремих комбінатах). Дослідження залежності розміру природоохоронних платежів комбінатів від обсягів забруднення ними довкілля свідчить про істотний вплив (R2=0,74) величини техногенного навантаження на ефективність їх основної операційної діяльності.
Розгляд змісту процесу визначення споживчої та неспоживчої вартостей природних ресурсів дозволяє стверджувати, що в основі їх визначення мають бути враховані суми екологічних витрат, пов'язаних з ліквідацією екстернального впливу, який виникає внаслідок використання гірничо-збагачувальним комбінатом мінеральної сировини, що не лише обмежує можливості майбутніх поколінь задовольняти власні потреби в ній, але й призводить до погіршення стану (обмеження) інших природних ресурсів. Це збільшуватиме загальну економічну вартість (Взе), яка розраховується за формулою (3), та її сприйняття окремими суб'єктами господарювання та, відповідно, впливатиме на розмір платежів за використання невідновлювальних ресурсів
Взе = Впс +Внс+Вва+Внас+Вісн+(Впе+Взб+Вле).(3)
де Взе вартість загальна економічна, грн; Впс вартість пряма споживча, грн; Внс вартість непряма споживча, грн; Вва вартість відкладеної альтернативи, грн; Внас вартість наслідування, грн; Вісн вартість існування, грн; Впе витрати на попередження екстерналій, грн; Взб збиток внаслідок дії екстерналій, грн; Вле екстернальні витрати, грн.
Принцип першочергового освоєння найякісніших та кращих за вартісною характеристикою ділянок родовищ визначає підвищення вартості виробництва продукту та зменшення його ефективності в майбутніх періодах. Це обумовлює необхідність планування та забезпечення фінансування природоохоронної діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів в період найбільшої економічної ефективності їх господарювання. З урахуванням цього, розмір часткового вилучення диференційної ренти для концентрації ресурсів, необхідних для вирішення екологічних завдань гірничого регіону, треба визначати не лише з величини необхідних коштів і прогнозованого значення диференційної ренти, але й рентабельності комбінатів, що мотивуватиме підприємця до здійснення гірничо-збагачувальної діяльності.
Аналіз змісту та інтерпретацій концепції основного капіталу суспільства в умовах відсутності прямих замінників залізорудної сировини дозволяє визначити необхідність реверсу заміни складових основного капіталу, де розвиток людського капіталу має бути спрямований на пошук можливостей збереження, захисту природних ресурсів:
1) заміна вибулого компонента:
Kn Kh1; K = Km + Kh + Kh1 ,
де K основний капітал; Kn природний капітал; Km капітал, утворений людиною; Kh людський капітал; Kh1 техноцентричний людський капітал, завдяки якому розроблені штучні замінники вичерпаних природних компонентів;
2) підтримка, збереження компонента:
Kn Kh2; K = Km + Kh2 + Kn, ,
де Kh2 екоцентричний людський капітал, сформований в контексті принципів концепції сталого розвитку (наприклад, забезпечення більшої якості мінеральної сировини та похідних продуктів, зменшення втрат руди при її видобуванні).
Цим обумовлена зміна традиційного порядку формування еколого-економічних результатів господарювання гірничо-збагачувальних комбінатів, де екологічні результати визначаються на першочерговому (не на завершальному) етапі господарської діяльності, а обсяг превентивних екологічних витрат залежить від власних цілей суб'єкта господарювання, що формуються в системі екологічного менеджменту, та потреб інших зацікавлених груп суспільства.
Визначення специфічних чинників конкурентоспроможності гірничо-збагачувальних комбінатів створює умови для розгляду не узагальненого життєвого циклу їх продукції, а циклу окремого виду продукції конкретного гірничо-збагачувального комбінату, що слід ураховувати при плануванні як природоохоронних заходів, так й господарської діяльності в цілому. Змінювання стадій життєвого циклу продукції ГЗК відбувається під впливом кон'юнктури ринку, що призводить до невідповідності функціональних процесів в циклі та формування остаточних неліквідованих екологічних наслідків їх господарювання. Підвищений попит на залізорудну сировину збільшує техногенне навантаження у видобувному регіоні, проте дозволяє отримувати кон'юнктурний надприбуток при збереженні рівня витрат на її видобуток. При цьому обсяг техногенного навантаження прямо залежить від рівня освоєння виробничої потужності, що пов'язано із діючими нормативами платежів за забруднення навколишнього природного середовища, обсягами порушень при здійсненні підготовчих робіт та в період після відпрацювання окремої ділянки родовища. Тому, для ліквідації невідповідності змісту екологічної діяльності процесу управління економічною діяльністю гірничо-збагачувальних комбінатів запропоновано відокремлення довгострокових та короткострокових природоохоронних заходів комбінатів, що забезпечуватиме встановлення паритету економічних та екологічних завдань.
Короткостроковий вплив екологічної діяльності ГЗК обумовлюється поточним попитом на продукцію, а сталість довгострокового - підготовкою до здійснення виробничо-господарської діяльності в майбутньому. За умов співставлення у часі виробничо-комерційної та екологічної діяльності забезпечуватиметься ліквідація негативних екстернальних ефектів шляхом виконання в повному обсязі всіх передбачених природоохоронних заходів (рис. 1), що має приводити до відновлення навколишнього середовища в різні за часом періоди.
Це доводить, що спрямованість управлінських рішень гірничо-збагачувальних комбінатів на оптимізацію екологічних витрат, визначення екологічних пріоритетів та їх досягнення в процесі здійснення господарської діяльності забезпечується розмежуванням природоохоронних заходів за терміном їх впровадження, що ініціює здійснення структурних перетворень на гірничо-збагачувальних комбінатах.
В третьому розділі "Удосконалення управління результатами діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів в умовах підвищення впливу екологічних чинників на процес планування їх діяльності" присвячено визначенню шляхів удосконалення управління результатами екологічної діяльності ГЗК. Аналіз функцій екологічного менеджменту та особливостей його імплементації в загальну систему управління гірничо-збагачувальних комбінатів визначає реалізацію індивідуального підходу до здійснення природоохоронної діяльності. Визначення порядку діяльності спеціальних координаційних рад в структурі ГЗК, до яких входять високопосадові особи, а представники цих груп інтегровані до всіх функціональних підрозділів, не надає можливості спрогнозувати рівень уваги цих осіб до природоохоронних проблем на відміну від питань їх головної сфери діяльності. Відмінність формального та фактичного статусу уповноважених цих Рад в окремих функціональних підрозділах, змінюваний рівень задекларованих екологічних цілей визначають ефективність природоохоронної діяльності. Тому, в процесі утворення систем екологічного менеджменту автором пропонується розрізняти формальний та функціональний підходи, які визначають рівень екологічної відповідальності підприємств. Формальність підходу відбивається забезпеченням показників в межах вимог природоохоронного законодавства. Застосування функціонального підходу спрямоване на отримання принципово нових та більших екологічних результатів та передбачає утворення організаційної структури, яка забезпечить обов'язкові інтеграційні процедури екологічною та іншими службами підприємства. Таким чином реалізується системний підхід до вирішення проблем природоохоронної діяльності (фінансування екологічного заходу, імплементованого до виробничого процесу, в межах бюджету виробничого підрозділу).
Удосконалення планування природоохоронних заходів пов'язується з інформаційним забезпеченням екологізації виробництва, що дозволяє оцінити перспективність за різними критеріями. Дослідження традиційних класифікаційних ознак природоохоронних заходів (за терміном реалізації, обов'язковістю та принципами їх здійснення) дозволили додати інші чинники, які визначають економічну доцільність та управлінську можливість реалізації окремого заходу: технічний рівень (ступінь екологічної інноваційності) та доступність природоохоронних технологій; рівень потреб та джерела фінансування; необхідність формування спільний дій зацікавлених сторін; суб'єкти управління природоохоронним заходом; очікуваний екологічний ефект та спосіб його формування; зміст впливу заходу на потенціал підприємства та ризик невпровадження екологічного проекту; можливості реалізації проекту в умовах підприємства.
З урахуванням підходів до управління перерозподілом грошових потоків підприємства між його пріоритетними заходами визначено, що вибір джерел фінансування природоохоронної діяльності залежить від етапу життєвого циклу продукції (підприємства), положення підприємства на ринку та його кон'юнктури. Забезпечення паритету економічних та екологічних завдань гірничо-збагачувального комбінату при збереженні функціонального поділу праці стає можливим за умов утворення матричної структури управління - еколого-функціональної матриці (рис. 2). Така структура, на відміну від цільових груп, забезпечуватиме належний статус та постійні функціональні обов'язки спеціалістів, фах яких дозволятиме узгоджувати взаємовигідні рішення еколого-орієнтовних завдань під час господарювання комбінатів.
Техногенний вплив в межах процесів гірничо-збагачувального виробництва (розкрив, видобування, збагачення, агломерація) визначає необхідність їх супроводження паралельним плануванням природоохоронних заходів на етапі складання стратегічних та оперативних планів, що сприятиме встановленню паритету економічних та екологічних цілей комбінату. Принципами паралельно-інтеграційного управління бізнесовою та природоохоронною стратегіями ГЗК мають бути такі:
- кожен вид діяльності пов'язаний з індивідуальними природоохоронними заходами;
- на підприємствах наявні природоохоронні заходи ефект від яких розподіляється між всіма продуктами;
- на етапі планування бізнесу треба визначати витрати не лише на ліквідацію екстерналій шляхом виплати нормованих законодавством платежів, але й оцінювати наявність технологій та ресурсів для попередження виникнення екстерналій.
За умов паралельно-інтегрованого управління бізнесовою та природоохоронною стратегіями гірничо-збагачувального комбінату традиційний бізнес-портфель змінюється на екологічно орієнтований:
1. Види бізнесу знаходяться в різних стадіях свого життєвого циклу. Екологічні технології відповідають або перевищують світові стандарти (інноваційність екологічних проектів).
2. Потік готівки позитивний або такий, що забезпечує рівність суми готівки, що генерується бізнесом та витрачається на його розвиток, з урахуванням економічно обґрунтованих потреб у власних фінансових ресурсах на екологічні заходи.
3. Чим більше видів бізнесу, що займають ведуче, сильне чи сприятливе положення, тим краще бізнес-портфель організації. Потенціал екологічного портфелю підприємства визначається новизною застосовуваних технологій та ступенем охоплення ними проявів антропогенного впливу.
4. Середньозважена норма прибутку за усіма видами бізнесу задовольняє еколого-економічним цілям організації.
5. Визначення пріоритету природоохоронних заходів здійснюється виходячи із величини екологічного внутрішнього пере розподільника, який є співвідношенням витрат на ліквідацію та попередження екстерналій.
Таким чином, принцип паралельно-інтегрованого управління бізнесовою та природоохоронною стратегіями ГЗК, на підставі якого традиційний бізнес-портфель змінюється на екологічно орієнтований, надає можливість утворення інтегрованого механізму поєднання зусиль різних функціональних підрозділів для реалізації ефективного економічного господарювання підприємства з екологічно небезпечним виробництвом.
З часом при відпрацюванні запасів кар'єрами, з об'єктивних причин, рівень видобутку скорочується та одночасно погіршуються техніко-економічні показники діяльності ГЗК. Саме в цьому випадку велике значення має така інвестиційна політика, яка спрямована на збереження потенціалу комбінату на тлі існуючих екологічних проблем. Критерієм удосконалення управління діяльністю гірничо-збагачувальних комбінатів в умовах посилення техногенного впливу на довкілля є ефективність їх господарювання (оцінка величини ймовірного прибутку та рентабельності виробництва при підвищенні вимог екологічних норм), а саме планування виробничої потужності та прибутку з урахуванням обсягів необхідних екологічних витрат, які відповідають екстернальному впливу комбінату.
В дисертації вирішена задача динамічного прогамування з розподілу інвестицій між підрозділами, що забезпечує максимальне збільшення випуску готової залізорудної продукції або зниження екологічного навантаження.
Використовуючи рекурентні співвідношення стосовно залежності приросту потужності структурних підрозділів Центрального ГЗК, визначено, що максимальний приріст потужності трьох підрозділів може бути на рівні 829 тис. т за умови розподілу інвестицій у пропорції 200 млн. грн. кожному підрозділу протягом періоду проведення кардинальних заходів щодо паралельного нарощення потужності та покращення екологічної ситуації. Одержана оптимальна стратегія передбачає розподіл коштів між продуктами по дворіччях. У першому і другому дворіччі всі природоохоронні капіталовкладення треба спрямувати на виробництво концентрату, а в третьому дворіччі всі капіталовкладення, що залишилися, до виробництва окотишів. Ця стратегія справедлива при будь-якому початковому обсязі коштів.
ВИСНОВКИ
У дисертації на основі проведених досліджень вирішено актуальну наукову задачу, що полягає в узагальненні та розвитку науково-методичних основ, удосконаленні інструментарію та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення процесу формування еколого-економічних результатів діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів в умовах підвищення техногенного навантаження на довкілля. Основні наукові результати, які отримані при використанні наукових методів дослідження, зведено до наступного:
1. Систематизація науково-практичних методів управління екологізацією виробничих процесів віддзеркалює зорієнтованість більшості робіт науковців на підвищення вимог до забруднювачів стосовно інтерналізації екологічних витрат шляхом впровадження попереджувальних та компенсаційних природоохоронних заходів. Узагальнення результатів огляду досліджень щодо взаємозалежності економічних та екологічних результатів діяльності підприємств-забруднювачів надало підстави зробити висновок про необхідність розмежування змісту природоохоронних заходів на мікро- і макрорівнях, що призводить до індивідуалізації сфер відповідальності суб'єктів господарювання при розробці родовищ корисних копалин.
Аналіз нормативних документів, які регулюють діяльність гірничо-збагачувальних комбінатів в сфері природокористування, дозволив встановити, що ефективність їх виробництва підпорядковується державним стратегічним цілям, які ставляться і реалізуються відповідно до програм розвитку мінерально-сировинної бази та збереження природних ресурсів. Відокремлення внутрішньої ефективності природоохоронних заходів та ефективності екологічної діяльності суспільства надає підстави визначати напрямки управління техногенним впливом гірничо-збагачувального виробництва шляхом змінювання структури екологічних витрат та характеристик їх інтерналізації.
2. На підставі оцінки взаємозв'язку екологічних та економічних результатів гірничо-збагачувальній діяльності в кон'юнктурі сучасного ринку залізорудної сировини визначено, що пріоритет стратегій збільшення обсягів виробництва залізорудної сировини призводить до виснаження національної мінерально-сировинної бази та погіршення стану довкілля. Позитивна динаміка основних техніко-економічних показників криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів формує передумови для впровадження ресурсозберігаючих технологій, проте структура операційних витрат комбінатів свідчить про низький рівень інтерналізації екологічних витрат.
3. Дослідження змісту теоретичних підходів до оцінки природних ресурсів дозволило стверджувати, що в основі визначення їх теперішньої та майбутньої споживчих вартостей мають бути враховані суми заподіяних збитків та витрат на ліквідацію екстернального впливу, який виникає внаслідок виснаження невідновлюваних ресурсів мінеральної сировини гірничо-збагачувальним комбінатом та погіршення стану довкілля. З урахуванням цього обґрунтовані методичні підходи до планування природоохоронної діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів, які базуються на запропонованій інтерпретації правила основного капіталу (яке є реверсним та відбиває пріоритетність розвитку людського капіталу, спрямованого на пошук можливостей збереження природних ресурсів) та передбачають, що зміст та масштаби природоохоронних заходів слід визначати відповідно стадії життєвого циклу продукції залізорудного комбінату, що базується на розмежуванні його короткострокового та довгострокового техногенного впливу на довкілля.
4. Аналіз підходів до побудови системи екологічного менеджменту та її імплементації в загальну систему управління гірничо-збагачувальних комбінатів дозволив визначити концептуальні засади щодо обґрунтування та реалізації природоохоронних заходів, відповідно яким при формуванні екологічної політики підприємства-забруднювача необхідно розрізняти формальну та функціональну спрямованість його природоохоронних цілей, що віддзеркалює рівень відповідальності забруднювача за утворені негативні екстерналії.
Дослідження традиційних ознак природоохоронних заходів (за терміном реалізації, обов'язковістю та принципами їх здійснення) дозволили розширити їх класифікацію з урахуванням додаткових характеристик, що забезпечує більш обґрунтоване визначення можливості їх реалізації в межах мікрорівневих компетенцій гірничо-збагачувального комбінату (технічний рівень та доступність природоохоронних технологій; рівень потреб та джерела фінансування; необхідність формування спільних дій зацікавлених сторін; суб'єкти управління природоохоронним заходом; очікуваний екологічний ефект та спосіб його формування; зміст впливу заходу на потенціал комбінату та ризик невпровадження проекту).
5. Узагальненням науково-практичних підходів до організації природоохоронної діяльності гірничо-збагачувального комбінату доведено, що досягнення паритету його економічних та екологічних завдань при збереженні функціонального поділу праці можливе за умов застосування запропонованого принципу паралельно-інтегровавного управління бізнес-портфелем гірничо-збагачувального комбінату, що реалізується в еколого-функціональній матричній структурі управління.
Розподіл інвестиційних ресурсів, спрямованих на розвиток виробничої діяльності гірничо-збагачувального комбінату, за умов паралельно-інтегрованого підходу до управління результатами його еколого-бізнесовою діяльністю, здійснюється з використанням методу динамічного програмування виходячи зі зворотної залежності прибутку комбінату в довгостроковій перспективі від обсягу превентивних екологічних витрат, що мінімізуватимуть його екологічні збитки та відповідатимуть рівню техногенного впливу.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фахових виданнях:
1. Лозинський І.Є. Планування екологічних заходів при здійсненні виробничої діяльності гірничо-збагачувальними комбінатами / В.I. Саллі, І.Є. Лозинський // Економічний вісник національного гірничого університету. - 2007. - №1. - С. 60-67.
2. Лозинський І.Є. Управління природоохоронною діяльністю на залізорудних гірничо-збагачувальних комбінатах / І.Є. Лозинський // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2008. - Т. 2, Вип. 244. - С. 283-288. - (Тр. ДНУ).
3. Лозинський І.Є. Утворення та перерозподіл доходів у сфері гірничо-збагачувального виробництва / І.Є. Лозинський // Економіка промисловості. - Донецьк: Інститут економіки промисловості НАН України. - 2008. - №3 (42). - С. 109-113.
4. Лозинський І.Є. Гірничо-збагачувальні підприємства в державному механізмі сприяння сталому розвитку / І.Є. Лозинський // Схід. - 2008. - №4 (88). - С. 3-7.
5. Лозинський І.Є. Удосконалення екологічного менеджменту на гірничо-збагачувальних комбінатах / І.Є. Лозинський // Схід. - 2008. - №7 (91). - С. 22-25.
6. Лозинський І.Є. Дослідження взаємозв'язку показників ефективності екологічної та виробничої діяльності залізорудних гірничо-збагачувальних комбінатів / О.В. Трифонова, І.Є. Лозинський // Соціально-економічний розвиток і ресурсне забезпечення підприємств України та її регіонів: Зб. наук. праць ДоДУУ: Серія «Економіка». - 2008. - Т. 9, Вип. 109. - С. 198-212.
В інших виданнях:
7. Лозинський І.Є. Економіка природоохоронної діяльності залізорудних гірничо-збагачувальних комбінатів / І.Є. Лозинський // Zpravy vedecke ideje - 2008: мaterialy IV mezinarodni vedecko-prakticka konference, 27.10-05.11.2008, Praha / Publishing House «Education and Science». - Praha: Publishing House «Education and Science», 2008. - С. 18-20.
8. Лозинський І.Є. Екологічна відповідальність гірничих підприємств / І.Є. Лозинський // Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України. - Д. : НГУ, 2008. - С. 100-102.
9. Лозинський І.Є. Питання ціноутворення на не відновлювані ресурси родовищ корисних копалин / І.Є. Лозинський // Перспективні питання світової науки: матеріали 4-ої Міжнародної науково-практичної конференції, 17-25 грудня 2008 р., Софія. - Софія: Бял ГРАД-БГ ООД, 2008. - С. 51-52.
АНОТАЦІЯ
Лозинський І.Є. Формування еколого-економічних результатів діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2009.
Дисертація присвячена розвитку науково-методичних основ, удосконаленню інструментарію та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення процесу формування еколого-економічних результатів діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів в умовах підвищення техногенного навантаження на довкілля.
Проаналізовані та систематизовані науково-практичні підходів до управління результатами діяльності еколого-небезпечних промислових підприємств. Визначений взаємозв'язок екологічних та економічних результатів гірничо-збагачувальній діяльності в кон'юнктурі сучасного ринку залізорудної сировини.
Обґрунтовані теоретико-практичні підходи до планування еколого-економічних результатів гірничо-збагачувальної діяльності. Доведено, що зміст та масштаби природоохоронних заходів слід визначати відповідно стадії життєвого циклу продукції залізорудного комбінату, що засновано на розмежуванні його короткострокового та довгострокового техногенного впливу на довкілля. Визначені концептуальні засади щодо обґрунтування та реалізації природоохоронних заходів в системі загального управління гірничо-збагачувальним комбінатом. Розроблені методичні рекомендацій з формування бізнес-портфеля еколого-небезпечного виробничого підприємства.
Ключові слова: природоохоронна діяльність, техногенний вплив, планування, виробнича програма, еколого-економічна ефективність діяльності, екстерналії, інтерналізація природоохоронних витрат.
...Подобные документы
Сутність витрат, їх види. Управління витратами на гірничо-збагачувальних комбінатах. Організаційно-економічна характеристика господарської діяльності ПАТ "Північний ГЗК". Організаційно-технічні заходи, спрямовані на зниження собівартості продукції.
дипломная работа [233,0 K], добавлен 09.06.2014Дослідження ефективної діяльності спільних аграрно-екологічних та аграрно-економічних підприємств і їх відмінностей. Взаємозв’язок між захистом навколишнього середовища та господарським успіхом. Вплив екологічних факторів на витрати і доходи компанії.
статья [183,2 K], добавлен 07.02.2018Законодавчі акти України щодо створення та функціонування підприємств з іноземними інвестиціями. Вивчення фінансових результатів діяльності гірничо-добувного підприємства ЗАТ "Запорізький залізорудний комбінат", аналіз матеріального стану організації.
курсовая работа [51,4 K], добавлен 08.11.2011Аналіз ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз", прогноз його фінансово-економічних результатів діяльності шляхом економіко-математичного моделювання. Правила охорони праці та безпеки будівництва і експлуатації систем газопостачання.
дипломная работа [5,8 M], добавлен 02.07.2010Загальна характеристика ТОВ НВФ "Цифрові технології". Аналіз системи управління, економічних показників діяльності та фінансового стану. Характеристика клієнтів підприємства, види його діяльності та напрямки послуг. Структура програмних продуктів.
отчет по практике [160,1 K], добавлен 16.01.2014Формування фінансових та економічних показників результатів діяльності підприємства. Аналіз забезпеченості, технічного стану та ефективності використання основних засобів виробництва. Аналіз платоспроможності та ліквідності. Показники ділової активності.
курсовая работа [146,1 K], добавлен 22.12.2014Дослідження загальної господарської діяльності підприємства ПП "Хлiбзавод Дубов'язiвський": організаційна структура і управління комбінатом, економічна служба, асортимент продукції. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства.
отчет по практике [1,1 M], добавлен 11.04.2012Закономірності та принципи фінансового механізму діяльності підприємств. Оцінка конкуруючих економічних процесів ефективності діяльності на вітчизняному хлібному ринку. Оцінка конкурентного ринку хлібної продукції та перспектив завоювання сегментів ринку.
магистерская работа [2,1 M], добавлен 07.07.2010Поняття фінансового моніторингу, його система, суб’єкти, порядок здійснення та роль у забезпеченні фінансової дисципліни. Аналіз динаміки формування та використання фінансових результатів діяльності МПП "Рабіца", напрями та шляхи його вдосконалення.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 18.05.2013Теоретичні та методичні основи фінансового аналізу. Характеристика та аналіз фінансових результатів діяльності "Колективної фірми "Ольга". Факторний аналіз прибутку підприємства. Напрямки і резерви покращення фінансових результатів діяльності підприємства
дипломная работа [480,0 K], добавлен 11.02.2007Формування фінансових результатів діяльності підприємства та задачі їх аналізу. Аналіз рентабельності продукції підприємства. Аналіз рівня, динаміки і структури фінансових результатів ВАТ "Кондитерська фабрика". Резерви збільшення прибутку підприємства.
курсовая работа [72,6 K], добавлен 09.02.2012Аналіз та оцінка еколого-економічних інструментів для забезпечення екологічної трансформації народного господарства. Розробка підходів підвищення ефективності функціонування виробництва в Україні. Сучасна реалізація міжнародних природоохоронних проектів.
статья [23,4 K], добавлен 22.02.2018Закономірності та принципи фінансового механізму діяльності підприємств у зовнішньоекономічних відносинах. Оцінка конкуруючих економічних процесів ефективності діяльності на вітчизняному та зовнішньоекономічному ринках, конкурентного ринку продукції.
магистерская работа [151,7 K], добавлен 07.07.2010Економічний зміст фінансових результатів та їх значення у діяльності підприємства. Суть фінансового стану, проблеми визначення та розміщення фінансових ресурсів. Структура та структурні зрушення основних показників діяльності промислових підприємств.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 15.01.2014Визначення показників виконання річної виробничої програми підприємства. Аналіз економічних результатів діяльності підприємства, ефективності використання ресурсного потенціалу. Вартісна оцінка основних виробничих та оборотних фондів підприємства.
курсовая работа [494,3 K], добавлен 14.04.2019Міжнародні форми та державне регулювання підприємницької діяльності. Характеристика системи адміністративного менеджменту підприємства. Оцінка основних економічних показників діяльності організації. Аналіз функціонування ринку маркувального обладнання.
дипломная работа [579,8 K], добавлен 14.08.2016Необхідність та загальні функції управління результатами діяльності підприємств. Управління виробничими запасами та запасами готової продукції на підприємстві. Аналіз фінансової звітності приватного підприємства "КОМТЕКС" та оцінка його рентабельності.
отчет по практике [52,1 K], добавлен 25.12.2010Аналіз фінансових результатів діяльності та майна підприємства. Формування фінансових результатів. Економічна суть майна підприємства, його структура і класифікація. Виробничо-господарська діяльність та майновий стан підприємства ЗВП "Неон" УТОГ.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 04.12.2010Сутність інноваційного рішення в діяльності сучасного підприємства. Характеристика та аналіз фінансово-економічних показників ПАТ "Житомирський маслозавод". Пропозиції щодо вдосконалення процесу прийняття рішень в інноваційній діяльності підприємства.
дипломная работа [362,1 K], добавлен 16.02.2014Поняття, значення, головні завдання організації і методики обліку фінансових результатів діяльності оптової торгівлі. Характеристика фінансово-господарської діяльності, фінансовий облік. Відображення в обліку доходу (виручки) від реалізації продукції.
курсовая работа [63,3 K], добавлен 12.12.2013