Формування ринку робочої сили суб’єктами господарювання в аграрній сфері

Размещено на http://www.allbest.ru

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЛУКІНА Ганна Ігорівна

УДК 631.158:331.5

ФОРМУВАННЯ РИНКУ РОБОЧОЇ СИЛИ

СУБ'ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Миколаїв - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Таврійському державному агротехнологічному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Якуба Катерина Іллівна, ННЦ „Інститут аграрної економіки”, головний науковий співробітник відділу аграрної та соціальної політики.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Сахацький Микола Павлович, Одеська державна академія будівництва і архітектури, завідувач кафедри менеджменту і маркетингу;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Руснак Афанасій Дмитрович, Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики України і НАН України, завідувач відділу проблем зайнятості та соціального захисту сільського населення.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Ф. Клочан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблеми ринку робочої сили є одними з ключових проблем розвитку демократичного суспільства. Особливо гостро вони проявляються в умовах переходу до нової формації суспільно-трудових відносин. На зміну державній плановій системі залучення працівників до процесу виробництва приходить ринок робочої сили, що вільно формується на конкурентних засадах. Проте при певних перевагах конкурентного ринку робочої сили він не може вирішити всіх соціальних проблем, оскільки не гарантує всім право на працю.

В період трансформаційних процесів в аграрній сфері нашої країни ринок робочої сили супроводжується значним скороченням чисельності зайнятих у сільськогосподарському виробництві, перерозподілом працівників за формами власності на землю і майно, значною диференціацією структури безробіття, посиленням напруги на ринку робочої сили, зростанням неформальної зайнятості. У зв'язку з цим за ринкової системи розвитку української економіки проблеми зайнятості сільського населення в аграрній сфері та її регулювання є актуальною проблемою.

Проблемам ринку робочої сили та зайнятості населення присвячено чимало наукових досліджень. Їх результати широко висвітлені у працях провідних українських вчених: С.І. Бандура, З.П. Бараник, П.Ю. Бєлєнького, Д.П. Богині, О.М. Бородіної, О.А. Бугуцького, І.Ф. Гнибіденка, О. Грішнової, В.С. Дієсперова, С.П. Калініної, А.М. Колота, Ю.М. Краснова, Г.І. Купалової, І.О. Курило, Е.М. Лібанової, Л.С. Лісогор, В.І. Лишиленка, В.Б. Люткевич, П.М. Макаренка, М.Й. Маліка, Л.О. Мармуль, В.Я. Месель-Веселяка, С.В. Мочерного, В.В. Онікієнка, І.Л. Петрової, В.М. Петюха, А.Д. Руснака, П.Т. Саблука, М.П. Сахацького, В.С. Стешенко, І.Н. Топіхи, С.Ю. Трубича, С.В. Тумакової, О.І. Цимбал, О.В. Шебаніної, О.Г. Шпикуляка, В.В. Юрчиши-на, К.І. Якуби. Заслуговують на увагу праці зарубіжних вчених: Г.А. Абрамчика, Г.Я. Белякової, С.Г. Землянухіної, Г. Майер, К. Маркса, Ф. Енгельса, У. Петті, Д. Рікардо, А. Сміта, Л.С. Степаненко, А.Чаянова та інших.

Наукові розробки названих вчених є основоположним внеском у вирішення теоретико-методологічних проблем формування ринку робочої сили. Проте окремі аспекти розвитку даного ринку стосовно аграрної сфери потребують більш глибокого аналізу, тому перебувають у зоні уваги як науковців, так і державних органів. Розробка ефективної концепції формування ринку робочої сили в аграрній сфері забезпечує надзвичайну актуальність обраного дослідження. Сукупність зазначених проблем обумовила вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося відповідно до науково-дослідної тематики Таврійського державного агротехнологічного університету, визначеної науково-технічною програмою „Науково-методологічне забезпечення соціально-економічного та інноваційного розвитку АПК півдня України - № ДР 0107U008974 (у її межах автором особисто розроблені основні концептуальні засади формування ринку робочої сили в аграрній сфері Запорізької області). робочий аграрний трудовий господарювання

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретико-методичних засад формування ринку робочої сили суб'єктами господарювання в аграрній сфері та розробка практичних рекомендацій, спрямованих на поліпшення функціонування даного ринку.

Відповідно до мети дослідження роботи сформульовано такі завдання:

- узагальнити теоретико-методичні та науково-прикладні засади формування ринку робочої сили, на їх основі уточнити сутність соціально-економічної категорії „ринок робочої сили” у відповідності з вимогами ринкової економіки;

- удосконалити вітчизняну методику розрахунку рівня зареєстрованого безробіття задля забезпечення співставності показників, що лежать в основі його визначення;

- поглибити вивчення стану ринку робочої сили в аграрній сфері Запорізької області, методом анкетування провести соціологічне обстеження зайнятого в аграрній сфері та безробітного сільського населення;

- визначити оптимальні розміри трудових колективів та виявити організаційно-правову форму найбільш ефективного варіанта господарювання в аграрній сфері області;

- розробити інтегральний показник стану та формування ринку робочої сили в аграрній сфері з урахуванням комплексу соціальних, соціально-демографічних та економічних показників;

- визначити величину деформації кон'юнктури ринку робочої сили в аграрній сфері та розрахувати економічні втрати внаслідок цього на прикладі підприємств Запорізької області;

- удосконалити механізм щодо підвищення конкурентоспроможності безробітних через механізм набуття практичного досвіду (стажування) в аграрних підприємствах;

- обґрунтувати передумову підвищення зайнятості сільської молоді як одного з головних факторів розширення зайнятості в аграрній сфері.

Об'єктом дослідження є соціально-економічні процеси формування ринку робочої сили суб'єктами господарювання в аграрній сфері.

Предмет дослідження - теоретико-методичні та прикладні аспекти удосконалення формування ринку робочої сили суб'єктами господарювання аграрної сфери в умовах подальшого розвитку трансформаційних процесів на селі та в аграрному виробництві.

Методи дослідження. При вирішенні конкретних завдань в роботі використовувалися такі методи: абстрактно-логічний (уточнено основні поняття та характеристики ринку робочої сили); специфічні методи та прийоми, а саме: системний і комплексний підходи (для аналізу демографічних і соціально-економічних процесів формування та ефективного функціонування ринку робочої сили в аграрній сфері), екстраполяції (при визначенні прогнозних рівнів показників); табличний і графічний методи (для порівняння, аналізу та наочного відображення результатів дослідження); методи статистичного аналізу, зокрема: індексний (для визначення зміни обсягу виробництва сільськогосподарської продукції під впливом кількісної та якісної ознаки), групувань (при виявленні впливу ряду чинників на ефективність діяльності аграрних підприємств), кореляційно-регресійний (при визначенні тісноти зв'язку між групами показників); метод рейтингових оцінок (розрахунок багатовимірної середньої для оцінки формування ринку робочої сили аграрної сфери за територіальним принципом); соціологічний (при дослідженні основних показників формування ринку робочої сили в сільській місцевості, що не розраховуються офіційною статистикою на постійній основі); балансовий метод (при оцінці наявності та потреби в робочій силі аграрних підприємств).

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти України, статистико-інформаційні документи Державного комітету статистики України, Державної служби зайнятості України, Головного управління статистики в Запорізькій області, Запорізького обласного центру зайнятості, звіти аграрних підприємств Запорізької області і матеріали досліджень, проведених автором, а також літературні джерела щодо результатів наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів.

Наукова новизна отриманих результатів

вперше:

- запропоновано інтегральний показник стану та формування ринку робочої сили в аграрній сфері з урахуванням комплексу соціальних, соціально-демографічних і економічних показників; здійснено за його допомогою ранжування та окреслено групи адміністративних районів області, що дозволить збільшити ефективність рішень щодо розподілу фінансових ресурсів та усунути дистабілізаційні процеси на ринку робочої сили;

- розроблено модель оптимального розміру та освітньо-вікової структури колективу аграрних підприємств різних організаційно-правових форм господарювання, яка забезпечить їм вищій рівень прибутковості;

удосконалено:

- вітчизняну методику розрахунку рівня зареєстрованого безробіття як відношення середньорічної кількості зареєстрованих безробітних до середньорічної чисельності працездатного населення задля забезпечення співставності показників, що лежать в основі його визначення;

- систему основних чинників формування попиту та пропозиції суб'єктами господарювання на ринку робочої сили аграрної сфери в умовах її трансформаційних змін;

- механізм отримання практичного досвіду безробітними в процесі їх навчання або перенавчання у комплексі з посиленням мотивації працівників аграрних підприємств до підвищення власної конкурентоспроможності;

- методику обчислення економічних втрат сільськогосподарської продукції внаслідок безробіття сільського населення з урахуванням рівня зайнятості в аграрній сфері за територіально-адміністративним принципом;

дістали подальшого розвитку:

- дослідження сутності соціально-економічної категорії „ринок робочої сили” у відповідності з вимогами ринкової економіки. Ринок робочої сили у широкому трактуванні доцільно розглядати як економічний простір, де взаємодіють його головні суб'єкти, кожен з яких захищає власні інтереси в рамках діючого законодавства; у вузькому ж розумінні його можна звести до обміну робочої сили через механізм її купівлі-продажу;

- науково-практичні рекомендації щодо комплексного розвитку підприємництва в сільській місцевості на засадах фінансової підтримки задля розширення сфери зайнятості та поліпшення формування ринку робочої сили, що було обґрунтовано в процесі використання економіко-математичних методів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у вдосконаленні теоретико-методичних, організаційних і практичних аспектів щодо вирішення проблем формування ринку робочої сили суб'єктами господарювання в аграрній сфері з урахуванням специфіки сільськогосподарського виробництва, розвитку багатоукладності організаційно-правових форм господарювання і соціально-економічних особливостей трансформації економіки в умовах поглиблення аграрної реформи в Україні.

Ряд важливих положень, пропозицій дослідження (зокрема прогнозування середньорічної чисельності найманих працівників сільськогосподарських підприємств, результати інтегральної оцінки формування ринку робочої сили в аграрній сфері по районах Запорізької області) використовуються в практичній діяльності Запорізького обласного центра зайнятості, що дозволяє оцінити можливі розміри безробіття та розширити систему заходів щодо усунення дистабілізаційних процесів на регіональному ринку робочої сили в майбутньому. Також прийнято пропозицію автора щодо вдосконалення вітчизняної методики визначення рівня безробіття (довідка № 604/11 від 30.03.2009р.).

Пропозиції дисертанта щодо використання сучасного механізму формування ринку робочої сили суб'єктами господарювання в аграрній сфері використані управлінням агропромислового розвитку Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області при розробці цільової програми «Стратегія розвитку аграрного сектору економіки Мелітопольського району до 2015 року» (довідка № 134 від 30.03.2009р.).

Практичні рекомендації автора були схвалені фахівцями та використані при плануванні і розробці соціально-економічної стратегії розвитку товариства з обмеженою відповідальність „Агрофірма Мир” Мелітопольського району Запорізької області (довідка № 31 від 01.04.2009р.) та закритого акціонерного товариства „Аграрний дім” Гуляйпільського району Запорізької області (довідка № 74 від 20.03.2009р.).

Матеріали дисертаційного дослідження знайшли практичне відображення в навчальному процесі Таврійського державного агротехнологічного університету при викладанні таких дисциплін: «Мікроекономіка», «Макроекономіка» (довідка № 33-477 від 30.03.2009р.).

Особистий внесок здобувача. В роботі дисертантом викладені та науково-обґрунтовані власні погляди щодо вирішення окресленого комплексу проблем соціально-економічного і прикладного характеру формування ринку робочої сили аграрної сфери в період ринкових трансформаційних змін в Україні. Наукові положення, висновки і рекомендації, сформульовані в дисертації, одержані автором одноосібно.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні і практичні положення дисертаційної роботи доповідалися та отримали позитивне схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: „Економічні проблеми сільськогосподарського виробництва в контексті забезпечення продовольчої безпеки держави” (м. Кам'янець-Подільський, 2006р.), „Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (м. Харків, 2007р.), „Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктури” (м. Мелітополь, 2007р.), „Соціальний розвиток сільських регіонів” (м. Умань, 2009р.), на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Таврійського державного агротехнологічного університету за підсумками щорічних наукових досліджень (м. Мелітополь, 2006; 2007; 2009рр.).

Публікації. За результатами проведених досліджень автором опубліковано 7 наукових праць, з них 6 - у наукових фахових виданнях, 1 - у колективній монографії. Загальний обсяг публікацій становить 2,12 др. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 235 сторінок, у тому числі основний текст - 179 сторінок, містить 56 таблиць на 27 сторінках та 33 рисунки на 16 сторінках. Список використаних джерел нараховує 165 найменувань (14 сторінок) і 17 додатків (42 сторінки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретико-методологічні основи формування ринку робочої сили” поглиблено соціально-економічну сутність категорії „ринок робочої сили”, розвинено теоретичні і методичні засади формування ринку робочої сили суб'єктами господарювання в аграрній сфері, його кон'юнктури, викладено методичні підходи щодо дослідження формування ринку робочої сили в аграрній сфері.

Більшість наукових теорій та концепції сучасного світу є результатом плідної праці видатних економістів минулого - А. Сміта, Д. Рікардо, К. Маркса, Дж. Кейнса. Щодо досліджень проблем людського капіталу, то є всі підстави віднести провідне місце видатному англійському економісту, фундатору класичної політичної економії У. Петті, бо саме йому належать основоположні внески, які стали поштовхом для дослідження природи робочої сили.

Розвиток ринкової економіки диктує об'єктивну необхідність переосмислення усталених стереотипів щодо поглядів на вічні економічні категорії, такі як „робоча сила” та „ринок робочої сили”. Вони належать до числа найбільш складних соціально-економічних феноменів і в той же час використовуються у широкому вжитку, тому надати їм однозначне визначення непросто. За результатами комплексного аналізу трактування соціально-економічної сутності ринку робочої сили встановлено, що перехід до ринкових умов господарювання зумовив появу нового погляду на сутність цього поняття. У широкому трактуванні ринок робочої сили доцільно розглядати як економічний простір, де взаємодіють його головні суб'єкти (працівник, роботодавець та держава), кожен з яких захищає власні інтереси в рамках діючого законодавства. У вузькому розумінні його можна звести до обміну робочої сили через механізм купівлі-продажу, оскільки формування, функціонування і розвиток ринку робочої сили як невід'ємного структурного елементу загальноекономічного ринкового механізму підпорядковані загальним законам і тенденціям його розвитку.

Ринок робочої сили в аграрній сфері являє собою механізм забезпечення всіх галузей сільськогосподарського виробництва кваліфікованими працівниками на основі вільного найму і звільнення згідно з нормами трудового законодавства, формування оплати праці та інших доходів шляхом дотримання встановленого законом гарантованого мінімуму. Особливістю зайнятості сільського населення в аграрній сфері є мінімальне втручання держави в її регулювання, оскільки значна частина аграріїв є самозайнятими або зайнятими в особистих селянських господарствах.

Кон'юнктура ринку робочої сили в аграрній сфері є основою його формування. Суб'єкти господарювання в аграрній сфері заявляють (формують) попит і пропозицію на ньому. Головними роботодавцями на ринку робочої сили є сільськогосподарські підприємства, фермерські та особисті селянські господарства, інші агроформування (на заповнення новостворених та вакантних робочих місць, вивільнених в результаті виходу працівників на пенсію, міграції, робочих місць, вивільнених в результаті інтенсифікації праці). Пропозицію на ринку робочої сили аграрної сфери представляють вивільнені працівники з аграрних підприємств (через порушення трудової дисципліни, за власним бажанням, в результаті реструктуризації виробництва), випускники навчальних закладів (сільських загальноосвітніх шкіл, середніх та вищих навчальних закладів), демобілізовані зі збройних сил (після закінчення військової служби, у зв'язку зі скороченням збройних сил), іммігранти, в т.ч. репатріанти та реемігранти.

В умовах реформування сільського господарства ринок робочої сили в аграрній сфері характеризується перенасиченням пропозиції, що представлено безробітними. На сьогодні в Україні рівень безробіття визначається за методологією Міжнародної організації праці та вітчизняною методикою згідно Закону України „Про зайнятість населення”. З метою вдосконалення вітчизняної методики визначення рівня зареєстрованого безробіття пропонується розраховувати його як відношення середньорічної кількості зареєстрованих безробітних до середньорічної чисельності працездатного населення, що забезпечить співставність цих показників та адекватність рівня безробіття нині діючому законодавству по праці, можливість визначення економічних втрат в результаті безробіття.

Розроблена концепція методів дослідження формування ринку робочої сили в аграрній сфері є основою дисертаційної роботи та забезпечила наукову обґрунтованість її висновків.

У другому розділі „Кон'юнктура ринку робочої сили в аграрній сфері Запорізької області” оцінено стан зайнятості сільського населення в аграрній сфері в період трансформаційних змін у сфері організаційно-правових відносин, проведено аналіз впливу людського чинника на ефективність діяльності аграрних підприємств в розрізі сучасних форм господарювання, визначені оптимальні розміри їх трудових колективів.

Визначальну роль у формуванні ринку робочої сили в аграрній сфері відіграють демовідтворювальні процеси. Це обумовлене тим, що чисельність населення як України, так і Запорізької області невпинно зменшується. В сільській місцевості області проживає 245,5тис., або 22% осіб працездатного віку. Зростання за 2000-2007рр. економічно активного та зайнятого сільського населення Запорізької області відбувалося лише за рахунок збільшення в цих групах осіб старше працездатного віку.

В Запорізькій області частка зайнятого населення у сільському господарстві в загальній кількості зайнятого населення по області в 2007р. склала 13,5%, що на 3,1 в.п. менше середнього показника по Україні. Серед областей південно-східного регіону найменшою часткою зайнятих у сільському господарстві характеризуються Дніпропетровська (7,7%), Донецька (8,2%). На рівні Запорізької області є Луганська та Харківська (12,2 і 12,6%). Найбільшою часткою характеризується Кіровоградська область, де 31,5% зайнятих в економіці працює у сільськогосподарському виробництві.

За 2000-2007рр. середньорічні темпи зменшення кількості працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві Запорізької області, становили 11,8%, або 6637 осіб. Таке зменшення зумовлене скороченням загальної чисельності та „старінням” сільського населення області, реформуванням аграрного сектору економіки, зміною форм власності, низьким рівнем соціальної інфраструктури села тощо.

Рівень оплати праці в 2000-2007рр. у сільському господарстві становив 48,4-58,2% відповідного показника в цілому по економіці області. Незважаючи на поступове підвищення рівня оплати сільськогосподарської праці, відбувається її знецінення, що не забезпечує нормального відтворення робочої сили та породжує втрату професіоналізму у цій галузі. Дані соціологічного опитування, проведеного автором, свідчать, що найважливішим мотивом при виборі роботи 79,7% респондентів обрали рівень заробітної плати, при цьому даний фактор серед найважливіших відмітили 98,1% опитаних. Додаткові виплати відмітили 58,5%, а організацію праці 54,9%. Майже половина охоплених соціологічним обстеженням осіб надали важливості відносинам з колегами при виборі роботи, 42,2% - відносинам з керівництвом. Кожен третій вказав на посаду та умови відпочинку.

В результаті досліджень встановлено залежність рівня оплати праці в аграрних господарствах Запорізької області від їх економічного стану. На основі аналізу 424 аграрних підприємства Запорізької області була отримана кореляційно-регресійна модель залежності середньомісячної заробітної плати одного працівника від розміру трудового колективу (), згідно якої зроблено висновок, що зі збільшенням розміру трудового колективу на 1 робітника середньомісячна заробітна плата підвищується в середньому на 2,5 грн. Встановлено, що темпи росту продуктивності аграрної праці випереджають темпи росту оплати праці в сільському господарстві.

На основі проведеного комплексного аналізу господарської діяльності 946 сільськогосподарських підприємств Запорізької області за 2005-2007рр. (табл. 1) встановлено, що для ведення ефективного сільськогосподарського виробництва оптимальним є фермерське господарство (88,9% підприємств цієї групи є прибутковими) з середньою кількістю трудового колективу 50 осіб, що забезпечує найвищий рівень використання праці в сільському господарстві. Водночас найбільшу прибутковість господарювання забезпечують великі аграрні підприємства, переважною більшістю товариства з обмеженою відповідальністю (82,3% підприємств цієї групи є прибутковими), в яких чисельність трудового колективу становить 100-150 та понад 250 осіб.

Таблиця 1

Вплив чисельності трудового колективу на ефективність діяльності аграрних підприємств Запорізької області, 2005-2007 рр.*

Показники	Групи підприємств за чисельністю працівників	Разом та у середньому
	до 25 осіб	26-50	51-100	101-150	151-250	більше 250 осіб
Кількість підприємств	185	215	282	133	94	37	946
Середня чисельність трудового колективу підприємств, осіб	12	41	72	120	190	394	84
Частка прибуткових підприємств у загальній їх кількості, %	55,2	72,7	72,3	83,4	78,7	80,4	76,4
Частка збиткових підприємств у загальній їх кількості , %	44,8	27,3	27,7	16,6	21,3	19,6	23,6
Одержано чистого прибутку в середньому на одне підприємство, тис.грн.	16,8	219,2	512,7	1397,3	1035,1	2020,1	571,9
Рівень рентабельності, %	3,5	11,7	12,0	24,6	16,6	12,2	16,7

Джерело: Розраховано автором за даними звітності сільськогосподарських підприємств за відповідні роки (Ф50-СГ „Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств”).

*Підприємства, що ведуть бухгалтерський облік у повному обсязі.

На основі бази даних тієї ж сукупності підприємств Запорізької області отримані кореляційно-регресійні моделі залежності прибутковості та рівня рентабельності від розміру трудового колективу аграрних підприємств. Встановлено, що зі збільшенням розміру трудового колективу на 1 працівника прибуток з розрахунку на 1га сільськогосподарських угідь збільшується в середньому на 0,03тис.грн., на одного працівника - на 0,07тис.грн., а рівень рентабельності - на 0,08%. Розмір трудового колективу обумовлює величину прибутку в розрахунку на 1га сільськогосподарських угідь на 28%, тіснота зв'язку середня, з розрахунку на одного працівника - на 17%, тіснота зв'язку середня. Наявність залежності розміру трудового колективу обумовлює середній зв'язок з рівнем рентабельності на 12%. Фактичні значення t-статистики за всіма факторними ознаками більше табличного при 5%-му рівні значущості, що дозволяє зробити висновок про достовірність кореляційного зв'язку. Отримані результати підтверджують висновок щодо впливу розміру трудових колективів аграрних підприємств на ефективність їх господарювання. Встановлено, що зі збільшенням трудового колективу, а, отже, відповідно і розміру самого підприємства якісно позитивні показники господарювання зростають.

З реформуванням аграрного сектора економіки відбулися зміни в організаційно-правових формах господарюючих суб'єктів аграрної сфери, які мають певний вплив на рівень безробіття в районах Запорізької області (табл.2).

Таблиця 2

Залежність рівня безробіття від організаційно-правових форм господарювання в аграрній сфері, 2005-2007 рр.

Показники	Група районів за рівнем безробіття	Всього підприємств
	І група ( ? 5,0%)	ІІ група (5,1-8,5%)	ІІІ група ( ? 8,6%)
	кількість підприємств	частка підприємств у групі, %	кількість підприємств	частка підприємств у групі, %	кількість підприємств	частка підприємств у групі, %	всього	частка узагальній кількості, %
Акціонерні товариства	26	5,6	20	6,1	8	5,2	54	5,7
Товариства з обмеженою відповідальністю	262	56,6	183	55,8	80	51,6	525	55,5
Приватні підприємства	85	18,4	68	20,7	28	18,0	181	19,1
Фермерські господарства	24	5,2	9	2,7	3	1,9	36	3,8
Виробничі кооперативи	35	7,6	37	11,3	32	20,7	104	11,0
Державні підприємства	25	5,4	9	2,7	3	1,9	37	3,9
Підприємства інших форм господарювання	6	1,2	2	0,7	1	0,7	9	1,0
Всього аграрних підприємств	463	100,0	328	100,0	155	100,0	946	100,0

Джерело: Розраховано автором за даними звітності сільськогосподарських підприємств за відповідні роки (Ф50-СГ „Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств”).

*Підприємства, що ведуть бухгалтерський облік у повному обсязі.

Проведене дослідження підтвердило припущення, що в основі соціальних явищ (безробіття) лежать економічні відносини (розвиток організаційно-правових форм господарювання). Результати розрахунків показали (табл. 2), що в структурі організаційно-правових форм господарювання товариства з обмеженою відповідальністю, державні підприємства та фермерські господарства є тими суб'єктами, які забезпечують високу ступінь зайнятості. За необхідне зазначимо, що фермерські господарства останніми роками забезпечують роботою не лише членів своїх родин, а й залучають працівників зі сторони, що є позитивним на фоні невпинного вивільнення працівників сільськогосподарських підприємств. Із зростанням безробіття зростає частка виробничих кооперативів та приватних підприємств. Результати вивчення залежності між рівнем безробіття та розміром сільськогосподарських підприємств за чисельністю працівників по районах Запорізької області свідчать, що чим більша кількість працівників зайнята в аграрних формуваннях (тобто підприємство є більшим), тим нижчий у районах їх розташування рівень безробіття і навпаки.

Безробітні з числа працівників сільського господарства являють собою невикористану пропозицію робочої сили у цій галузі. Надлишок робочої сили в аграрній сфері Запорізької області при фактичному рівні оплати праці показаний на рисунку 1.

Рис. 1. Попит і пропозиція на ринку робочої сили в аграрній сфері Запорізької області за 2000-2007рр.

Крива попиту (D) на робочу силу в аграрній сфері представляє собою нормальний варіант формування попиту в ринковій економіці щодо співвідношення обсягів робочої сили та рівня оплати праці. За 2000-2007рр. рух по кривій відбувся знизу вгору. При підвищенні рівня номінальної заробітної плати відбулося скорочення попиту на робочу силу як товар. Пропозиція на робочу силу в аграрній сфері Запорізької області являє собою спотворену форму, яка характеризує кризовий стан економіки. До того ж протягом 2000-2007рр. внаслідок високих темпів вивільнення працівників сільськогосподарських підприємств відбувається зростання незадоволеної пропозиції робочої сили аграрної сфери. В такому випадку низький рівень оплати праці викликає на ринку робочої сили самопосилюючі негативні процеси. Отже низький рівень оплати праці є не лише наслідком, а й суттєвою причиною кризового стану аграрної сфери.

У третьому розділі „Основні напрями поліпшення ринку робочої сили в аграрній сфері” розраховано інтегральний показник та окреслено найближчу перспективу формування ринку робочої сили в аграрній сфері Запорізької області, визначено економічні втрати внаслідок деформації кон'юнктури ринку робочої сили в аграрній сфері, запропоновано науково-практичні рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності безробітних, обґрунтовано передумови підвищення зайнятості сільської молоді як одного з головних факторів підвищення рівня зайнятості в аграрній сфері.

Поліпшення ринку робочої сили в аграрній сфері потребує послідовного використання системи теоретико-методичних засад управління відповідними процесами. Стан ринку робочої сили відображає трудові можливості конкретної сільської території (регіону) та забезпечує відповідний рівень її соціально-економічного розвитку. Одним із основних показників цього розвитку є ефективність функціонування ринку робочої сили аграрної сфери сільських територій, розташованих у відносно однакових природно-економічних умовах розвитку їх економіки. При цьому доцільно розглядати комплекс взаємозалежних показників, які, на наш погляд, певною мірою відображають передумови соціально-економічного розвитку цих територій і можуть бути прийнятими для їх порівняльної характеристики.

В результаті розробки та практичного застосування інтегрального показника стану та формування ринку робочої сили (на основі багатовимірної середньої) були окреслені групи районів Запорізької області: стабілізаційний (група лідерів), в якому рівень формування ринку робочої сили коливається в межах 1,132-1,022; пожвавлення (група переслідувачів) - для якого індекс становив 1,021-0,978; депресивний (основна група) - 0,977-0,872; кризовий (група аутсайдерів) - 0,871-0,802 (рис. 2). Результати розрахунків і виявлені тенденції змін є основою системної глибокої оцінки соціально-економічних процесів, які відбуваються на ринку робочої сили аграрної сфери, що дозволить робити більш ефективними рішення щодо розподілу фінансових ресурсів по районах Запорізької області. За цим показником пропонується здійснювати аналогічне ранжування районів в інших регіонах України.



Рис. 2. Групування районів за інтегральним показником стану та формування ринку робочої сили аграрної сфери Запорізької області в 2007 році

Для ефективного управління процесами відтворення населення та трудового колективу підприємств необхідно мати чітке уявлення про склад та інтенсивність дії чинників, під впливом яких ці процеси розвиваються. Із складу чинників, які впливали на стан ринку робочої сили, на першому етапі дослідження було виділено два - зайнятість та попит на робочу силу сільськогосподарськими підприємствами. В результаті побудови економетричної моделі виявлено, що основними кількісними факторами, що впливають на кількість зайнятих в аграрній сфері Запорізької області є збільшення зайнятих тільки в особистих селянських господарствах та малих підприємствах (вагомість коефіцієнту впливу відповідно складає 0,66 і 0,50), оскільки перехід у ці організаційно-правові форми господарювання є найдоступнішим.

В результаті оцінки факторів, що впливають на величину попиту на робочу силу в аграрному секторі Запорізької області, встановлено, що найбільше він (попит) корелює з обсягом використаних інвестицій (вагомість коефіцієнту впливу складає 0,93). Інші параметри моделі також проявили тісний зв'язок. Середня залежність проявилася лише з рівнем рентабельності. Коефіцієнт множинної кореляції становить R² = 0,61. Найбільший вплив має обсяг використаних інвестицій (19,1%), частка працівників з вищою освітою (17,3%) та забезпеченість населення житлом (14,4%).

В результаті побудови кореляційно-регресійної моделі зроблено висновок, що найбільше впливають на рентабельність частка молоді та частка працівників, що мають вищу освіту серед працівників аграрних підприємств, оскільки коефіцієнти регресії при цих факторах найбільші (а₁=1,257, а₃ = 0,741). Обернену дію проявляє частка працівників пенсійного віку (а₂= - 1,582). Із 55,18% коливання рівня рентабельності аграрних підприємств 29,5% пояснюється варіацією частки молоді в трудових колективах, 14,84% - часткою працівників пенсійного віку, 10,66% - часткою серед працюючих осіб з вищою освітою і 0,18% варіацією частки тих, які підвищили свій професійно-кваліфікаційний рівень. Розрахунки показали, що оптимальною для досягнення максимального рівня рентабельності є структура трудових колективів з часткою молоді в межах 26-32%, а осіб з вищою освітою - 32-37%.

Внаслідок нестачі робочих місць для працівників аграрної сфери в досліджуваній області спричиняються економічні втрати продукції сільського господарства. За 2000-2007рр. вони становили 2010,5млн.грн., що перевищує річний обсяг сільськогосподарської продукції, яку виробили аграрії області. Економічні втрати валової продукції сільськогосподарського господарства в аграрних підприємствах Запорізької області внаслідок прихованого безробіття (неповного використання річного фонду робочого часу) у 2007р. склали 69,1млн.грн. У зв'язку з цим запропоновано використання балансу робочої сили як синтетичного показника використання ресурсів живої праці та важливого інструмента перерозподілу робочої сили в сільськогосподарських підприємствах. Баланс робочої сили аграрного підприємства виступає одним з важливих та водночас простих і надійних методів удосконалення кон'юнктури та регулювання ринку робочої сили в аграрній сфері.

Проведено дослідження законодавчо-правової бази, що регулює зайнятість населення, зокрема в аграрній сфері. Несприятлива економічна ситуація поширила існування тіньової зайнятості і відповідно збільшила доходи сільських мешканців від цієї діяльності. З метою регулювання ситуації щодо зареєстрованого сільського безробіття та усунення його недоліків соціально-економічного характеру пропонується наступне:

- внести доповнення до Закону України «Про зайнятість населення», згідно яким особа при реєстрації як безробітна має надати довідку з сільської ради про наявність землі та інших засобів виробництва;

- також рекомендувати працівникам сільської ради проводити заходи щодо виявлення тіньової зайнятості.

З метою підвищення конкурентоспроможності сільських безробітних в процесі їх навчання або перенавчання пропонується центрам зайнятості укладання договорів з сільськогосподарськими підприємствами області (країни, інших країн) щодо стажування працівників. Завдяки цьому заходу у стажера-безробітного (потенційного працівника цього підприємства) буде можливість підняти свій професійний імідж, що підвищить конкурентоспроможність працівника щодо працевлаштування на цьому чи іншому підприємстві відповідного профілю.

В рамках стратегії ведення державної політики щодо підвищення рівня зайнятості доцільно враховувати власне бачення самої молоді стосовно реалізації трудової активності (табл. 3).

Таблиця 3

Розподіл сільської молоді за вибором бажаної сфери прикладання праці в аграрній сфері Запорізької області в 2007 році

% до кількості опитаних респондентів

Вид зайнятості	Сільська молодь у віці 15-34рр.	у тому числі:
		15-24рр.	25-34рр.
Найманий працівник в державному секторі	40	25,5	46,7
Найманий працівник в приватному секторі	9,1	9,4	9,0
Бути індивідуальним підприємцем	16,6	30,2	10,7
Бути власником (співвласником) бізнесу	13,1	20,8	9,8
Займатися особистим селянським господарством	10,3	5,7	12,3
Важко відповісти	10,9	9,4	11,5

Джерело: результати соціологічного обстеження, проведеного автором методом анкетного опитування (N = 536, у т.ч. молоді N = 240).

Бажаною формою зайнятості для більшості (40%) молодих осіб є робота в державному секторі економіки, трохи менше третини (29,7%) воліють займатися бізнесом, 10,3% бажають вести особисте селянське господарство, а бути найманим працівником в приватному секторі економіки бажають лише 9,1%. Отримані результати дозволяють зробити висновок, що молодші покоління активніші та ризикованіші щодо вибору сфери прикладання праці. У зв'язку з цим в законодавчих актах та конкретних програмах щодо підвищення рівня зайнятості сільської молоді необхідно акцентувати увагу на розвиток підприємництва як найбільш бажаної сфери прикладання праці.

Для регулювання ринку робочої сили, в тому числі в агарній сфері, пропонується створення інформаційної системи управління цим ринком і заходи щодо підтримки розвитку підприємництва в сільській місцевості та самозайнятості населення. У зв'язку з цим для ефективного здійснення політики регулювання ринку робочої сили необхідно створити регіональні інформаційні центри його управління. Вони мають стати основою створення „Державної інформаційної системи ринку робочої сили”, що дозволить забезпечити об'єктивну оцінку ринку робочої сили аграрної сфери.

Регулювання зайнятості сільського населення повинне здійснюватися шляхом поширення системи спрощеного оподаткування суб'єктів малого підприємництва; подолання цінового диспаритету між сільськогосподарською та промисловою продукцією, особливо між сільським господарством і переробною промисловістю; поліпшення стану кредитування сільської економіки; розмежування видаткової частини Державного фонду сприяння зайнятості населення з виділенням міського і сільського блоків з наступним спрямуванням коштів на реалізацію заходів активної політики зайнятості; підвищення рівня самоорганізації сільського населення, зайнятого в особистих підсобних господарствах; створення ефективної системи збуту виробленої сільськогосподарськими товаровиробниками продукції на продовольчому ринку. Перспективним напрямом розширення зайнятості в аграрній сфері є підвищення та сприяння зайнятості в ній сільської молоді. Для задоволення бажання зайнятості молоді різних вікових груп повинен відбуватися одночасний розвиток державних підприємств та підприємництва як найбільш бажаних сфер прикладання праці.

ВИСНОВКИ

У дисертації викладено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо розробки й обґрунтування теоретичних, методичних та прикладних засад формування ринку робочої сили в аграрній сфері за участю всіх організаційно-правових суб'єктів господарювання у сільській місцевості. Проведене дослідження дає можливість зробити такі висновки.

1. У результаті комплексного аналізу соціально-економічної сутності ринку робочої сили встановлено, що перехід до ринкових умов господарювання зумовив розширення погляду щодо сутності цього поняття. У широкому розумінні ринок робочої сили доцільно розглядати як економічний простір в якому взаємодіють його головні суб'єкти (працівник, роботодавець та держава), кожен з яких захищає власні інтереси в рамках чинного законодавства. У вузькому розумінні його можна звести до обміну робочої сили через механізм її купівлі-продажу.

2. З метою вдосконалення вітчизняної методики визначення рівня зареєстрованого безробіття пропонується розраховувати його як відношення середньорічної кількості зареєстрованих безробітних до середньорічної чисельності працездатного населення, що забезпечить співставність цих показників та адекватність рівня безробіття нині діючому законодавству з питань праці та можливість визначення економічних втрат в результаті безробіття.

3. Дані офіційної статистики обмежуються формальною зайнятістю, що залишає поза увагою її тіньову складову. Соціологічне обстеження сільського населення Запорізької області, проведене автором, виявило поєднання різноманітних форм зайнятості. Біля 50% опитаних комбінує різноманітні форми заробітку задля власної винагороди. Кожен п'ятий селянин окрім основної роботи зайнятий в особистому селянському господарстві, де виробляє продукцію не лише для власного споживання, а й на продаж з метою отримання додаткового прибутку. Серед безробітних цією формою зайнятості охоплено майже половина опитаних.

З метою регулювання ситуації щодо зареєстрованого сільського безробіття та усунення його недоліків соціально-економічного характеру пропонується внести доповнення до Закону України „Про зайнятість населення”, згідно яких особа при реєстрації як безробітний має надати довідку з сільської ради про наявність земельного паю та інших виробництв. А також рекомендувати працівникам сільських рад проводити заходи щодо виявлення тіньової зайнятості.

4. Розв'язання проблеми зайнятості аграріїв передбачає вирішення цілого комплексу завдань соціально-економічного розвитку села. Перш за все це стосується удосконалення організаційно-правових форм господарювання. На основі комплексного аналізу за результатами господарської діяльності 946 сільськогосподарських підприємств Запорізької області встановлено, що для ведення ефективного сільськогосподарського виробництва оптимальним є фермерське господарство з середньою кількістю трудового колективу 50 осіб, що забезпечує найвищий рівень використання праці в сільському господарстві. Водночас найбільшу прибутковість господарювання забезпечують великі аграрні підприємства, переважно товариства з обмеженою відповідальністю, в яких розмір трудового колективу становить 100-150 та більше 250 осіб. Проте інші організаційно-правові форми господарювання також мають право на життя, які згодом трансформуються у більш ефективні. Встановлено, що оптимальною для досягнення максимального рівня рентабельності є структура трудових колективів з часткою молоді в межах 26-32%, а осіб з вищою освітою 32-37%.

5. Формування і стан ринку робочої сили характеризуються різноманітними показниками. В аналітичних цілях це робить їх незручними. Тому в дисертаційному дослідженні автором запропоновано інтегральний показник, за допомогою якого доцільно визначати рівень формування ринку робочої сили в аграрній сфері. В результаті ранжування окреслено групи районів Запорізької області: стабілізаційний, в якому рівень формування ринку робочої сили в аграрній сфері коливається в межах 1,132-1,022; пожвавлення, для якого індекс становив 1,021-0,978; депресивний - 0,977-0,872; кризовий - 0,871-0,802, що дозволить робити більш ефективними рішення щодо розподілу фінансових ресурсів по районах області. За цим показником пропонується здійснювати аналогічне ранжування районів в інших регіонах України.

6. Формування ринку робочої сили в аграрній сфері Запорізької області має спотворену форму - склалася ситуація, за якою пропозиція робочої сили не може бути реалізованою. В такому випадку низький рівень оплати праці на ринку робочої сили зумовлює самопосилюючі негативні процеси, а отже він є не лише наслідком, а й основним чинником його кризового стану. Тому без підвищення рівня заробітної плати неможливо забезпечити вихід аграрного сектору економіки з кризи й ефективну зайнятість сільського населення, в тому числі селян. Паралельно з підвищенням оплати праці важливим чинником зниження рівня безробіття є підвищення попиту на ринку робочої сили.

7. З метою підвищення конкурентоспроможності сільських безробітних в процесі їх навчання або перенавчання пропонується центрам зайнятості укладання договорів з сільськогосподарськими підприємствами області (країни, інших країн) щодо стажування працівників. Завдяки цьому заходу у стажера-безробітного (потенційного працівника цього підприємства) буде можливість підняти свій професійний імідж, що підвищить конкурентоспроможність працівника щодо працевлаштування як на цьому, так і на іншому підприємстві відповідного профілю.

8. Для регулювання ринку робочої сили, в тому числі в аграрній сфері, пропонується провести формування інформаційної системи управління цим ринком і заходи щодо підтримки розвитку підприємництва в сільській місцевості та самозайнятості населення. У зв'язку з цим необхідно створити регіональні відділення „Державної інформаційної системи ринку робочої сили”, що дозволить забезпечити об'єктивну оцінку регіональних ринків робочої сили аграрної сфери. Перспективним напрямом розширення зайнятості в аграрній сфері є підвищення та сприяння зайнятості в ній сільської молоді. Для задоволення бажання молоді щодо зайнятості повинен відбуватися одночасний розвиток аграрних підприємств та підприємництва як найбільш бажаних сфер прикладання праці.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Лукіна Г.І. Праця як передумова розвитку суспільства / Г.І. Лукіна // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. Випуск 14. - Т.2. - Кам'янець-Подільський, 2006. - С. 286-287 (0,22 друк. арк.).

2. Лукіна Г.І. Проблеми зайнятості та безробіття сільського населення Запорізької області / Г.І. Лукіна // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - Т.1. - Хмельницький, 2006. - С. 122-126 (0,30 друк. арк.).

3. Лукіна Г.І. Проблеми безробіття в аграрному секторі регіону / Г.І. Лукіна // Вісник Харківського національного аграрного університету / Серія „Економіка АПК і природокористування”. - Харків, 2007. - № 4. - С. 167-171 (0,23 друк. арк.).

4. Лукіна Г.І. Оцінка потенційної мобільності сільського населення Запорізької області / Г.І. Лукіна // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства. Економічні науки”. Вип. 55. - Харків, 2007. - с. 61-67 (0,23 друк. арк.).

5. Лукіна Г.І. Економічна активність сільської молоді Запорізької області / Г.І. Лукіна // Економіка АПК. - 2008. - № 6. - С. 147-152 (0,40 друк. арк.).

6. Лукіна Г.І. Інтегральна оцінка стану ринку робочої сили в аграрній сфері Запорізької області / Г.І. Лукіна // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Випуск 242: В 4 т. - Т. 2. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - С. 380-393 (0,48 друк. арк.).

В інших виданнях

7. Лукіна Г.І. Проблеми оплати праці в аграрних підприємствах / Г.І. Лукіна // Соціальний розвиток сільських регіонів: колективна монографія. - Умань: Видавець «Сочінський», 2009. - С. 78-83 (0,26 друк. арк.).

АНОТАЦІЇ

Лукіна Г.І. Формування ринку робочої сили суб'єктами господарювання в аграрній сфері. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2009.

У дисертаційній роботі розглянуто актуальні питання формування ринку робочої сили аграрної сфери на регіональному рівні. Уточнено сутність соціально-економічної категорії „ринок робочої сили” у відповідності з вимогами ринкової економіки. Розкрито наслідки впливу на зайнятість трансформаційних змін в аграрній сфері Запорізької області. Надано оцінку стану зайнятості мешканців села та аграріїв, розроблено концептуальні засади розвитку сфери зайнятості сільського населення у тому числі молоді. Розроблено інтегральний показник стану та формування ринку робочої сили в аграрній сфері. Запропоновано доповнення до Закону України «Про зайнятість населення». Розроблено науково-практичні рекомендації щодо набуття практичного досвіду безробітними і підтримки підприємництва на селі з метою створення мережі додаткових робочих місць. Запропоновано програмно-цільові підходи створення регіональних відділень „Державної інформаційної системи ринку робочої сили”.

Ключові слова: ринок робочої сили, ринок робочої сили в аграрній сфері, зайнятість, безробіття, сільське населення, сільська молодь.

Лукина А.И. Формирование рынка рабочей силы субъектами хозяйствования в аграрной сфере. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). Николаевский государственный аграрный университет, Николаев, 2009 г.

В диссертационной работе рассмотрены актуальные вопросы формирования рынка рабочей силы в аграрной сфере на региональном уровне. Уточнена сущность социально-экономической категории „рынок рабочей силы” в соответствии с требованиями рыночной экономики. Предложено авторское видение сущности социально-экономической категории „рынок рабочей силы”. В широком понимании рынок рабочей силы следует рассматривать как экономическое пространство, на котором взаимодействуют его главные субъекты (работник, работодатель и государство), каждый из которых защищает собственные интересы в рамках действующего законодательства. В узком понимании его можно свести к обмену рабочей силы через механизм ее покупки-продажи, поскольку формирование, функционирование и развитие рынка рабочей силы как неотъемлемого структурного элемента общеэкономического рыночного механизма подчинены общим законам и тенденциям развития рыночной экономики. Особенностью занятости сельского населения в аграрной сфере является минимальное вмешательство государства, поскольку значительная часть аграриев является самозанятой или занятой в личных хозяйствах.

Решение проблемы занятости аграриев предусматривает разработку целого комплекса развития села. Прежде всего это касается усовершенствования форм ведения хозяйства. На основе проведенного комплексного анализа по результатам хозяйственной деятельности 946 сельскохозяйственных предприятий Запорожской области установлено, что для ведения эффективного сельскохозяйственного производства оптимальным является фермерское хозяйство со средним размером трудового коллектива 50 работников, который обеспечивает высокий уровень использования труда в сельском хозяйстве. В то же время наибольшую прибыль ведения хозяйства обеспечивают большие аграрные предприятия, преимущественно общества с ограниченной ответственностью, в которых размер трудового коллектива составляет 100-150 и больше 250 работников. Однако другие организационно-правовые формы ведения хозяйства также имеют право на жизнь как временные, которые впоследствии трансформируются в более эффективные. Установлено, что оптимальной для достижения максимального уровня рентабельности является структура трудовых коллективов с содержанием молодёжи в пределах 26-32%, а работников с высшим образованием - 32-37%.

...