Трансформування та ефективність функціонування сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТРАНСФОРМУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

КОЛАЧ Світлана Михайлівна

ЛЬВІВ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Васьківська Катерина Володимирівна, Львівський національний аграрний університет, професор кафедри економіки підприємства і міжнародної економіки.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Лопатинський Юрій Михайлович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри економіки підприємства;

кандидат економічних наук Шеленко Діана Іванівна, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, старший викладач кафедри обліку і аудиту.

Захист відбудеться 19 травня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 36.814.02 у Львівському національному аграрному університеті за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1, головний корпус, ауд. 309.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного аграрного університету за адресою: 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Дубляни, вул. Володимира Великого, 1.

Автореферат розісланий 17 квітня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук О.А. Біттер

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформація сільськогосподарських підприємств, формування нових організаційно-правових форм стали вагомою складовою аграрної реформи. Вона забезпечила не тільки врегулювання відносин Власності в сільському господарстві, а й значне зростання адаптаційних можливостей сільськогосподарських підприємств до вимог ринкової економіки. За умови покращання соціально-економічного середовища їх функціонування сучасні організаційні структури в сільському господарстві є потенційно ефективними, не зважаючи на те, що зараз значна їх частина залишається збитковою.

Важливою складовою організаційно-економічного механізму ефективного розвитку сільськогосподарських підприємств є комплексний розвиток сільських територій, адже важко очікувати позитивних результатів господарювання в депресивних регіонах. Існує тісний взаємозв'язок між соціальним, економічним, демографічним, екологічним розвитком села. Ступінь розвитку сільських територій виступає важливим чинником ефективності виробничої сфери, зокрема сільськогосподарських підприємств. Механізм мотивації працівників сільськогосподарських підприємств до високопродуктивної праці та раціонального використання земельних ресурсів, основного та оборотного капіталу має надзвичайно складний характер, в якому відображені рівень життя сільського населення в конкретному регіоні, його забезпеченість послугами соціальної інфраструктури, ситуація на ринку праці, інвестиційна привабливість сільського регіону тощо. Тільки на основі розуміння взаємозв'язку і взаємозумовленості всіх сторін сільського способу життя можна розробляти обґрунтовані пропозиції з підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств.

Проблемам розвитку та ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств, їх взаємозв'язку з розвитком сільських територій присвячені праці вітчизняних учених: В. Андрійчука, І. Баланюка, П. Березівського, В. Галанця, В. Гейця, Ф. Горбоноса, Ю. Губені, С. Дем'яненка, Т. Дудара, В. Зіновчука, В. Липчука, Ю. Лопатинського, М. Маліка, В. Меселя-Веселяка, І. Михасюка, К. Прокопишак, І. Прокопи, П. Саблука, Г. Черевка, І. Школи, В. Юрчишина та ін.

Трансформування сільськогосподарських підприємств є основою принципово нової економічної системи господарювання, яка пов`язана з формуванням нових організаційно-правових та організаційно-виробничих структур різних форм власності, ефективність яких неоднакова. У вітчизняній економічній літературі недостатньо уваги приділено аналізу трансформування сільськогосподарських підприємств, особливостям та ефективності їх функціонування в сучасному ринковому середовищі. Актуальність, теоретична та практична значущість зазначених проблем зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи відповідає напрямам науково-дослідної роботи Львівського національного аграрного університету за бюджетними темами „Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки агропромислового комплексу” (номер державної реєстрації 0100U002332) та „Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агропромислового комплексу Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0106U002073).

Участь дисертанта у виконанні науково-дослідних робіт з бюджетної тематики відображена у звітах кафедри економічної теорії і полягає у розробці рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств в умовах економічної трансформації та їх державної фінансово-кредитної підтримки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування науково-теоретичних засад і практичних аспектів трансформування сільськогосподарських підприємств, розробка шляхів підвищення ефективності їх функціонування.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких взаємопов`язаних завдань:

- узагальнити теоретичні положення щодо трансформування сільськогосподарських підприємств;

- виявити особливості розвитку сільськогосподарських підприємств в умовах їх трансформування;

- провести оцінку ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств в умовах економічної трансформації;

- визначити ступінь і форми взаємозв`язку соціально-економічного розвитку сільського регіону та ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств;

- розробити й обґрунтувати рекомендації щодо поліпшення функціонування сільськогосподарських підприємств на рівні регіону з урахуванням його особливостей;

- удосконалити підходи щодо активізації державної фінансово-кредитної підтримки сільськогосподарських підприємств та обґрунтувати стратегії їх розвитку;

- розробити рекомендації щодо подальшого розвитку сільськогосподарських підприємств та обґрунтувати основні перспективні параметри виробництва сільськогосподарської продукції.

Об'єктом дослідження є процеси трансформування та функціонування сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні засади функціонування й подальшого розвитку сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах господарювання.

Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ, розробки вітчизняних і зарубіжних учених з питань трансформації в аграрному секторі економіки, функціонування сільськогосподарських підприємств, а також рекомендації науково-дослідних установ, законодавчі та інші нормативні документи з досліджуваної проблеми.

У процесі дисертаційного дослідження використано методи економічних досліджень, які сприяли досягненню якнайповніших і достовірних результатів: системно-структурний аналіз (дослідження та виявлення закономірностей, тенденцій та особливостей розвитку сільськогосподарських підприємств на регіональному рівні); монографічний (детальне вивчення рівня економічного розвитку сільськогосподарських підприємств); порівняльний (оцінка ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств різних організаційних структур); статистико-математичний (інтегральне оцінювання комплексного соціально-економічного розвитку сільського регіону); кореляційно-регресійний аналіз (виявлення впливу відібраних чинників на ефективність функціонування сільськогосподарських підприємств); історичний (дослідження явищ і процесів в їх динамічному розвитку, становленні й у зв'язку з конкретними етапами історії суспільства).

Інформаційною базою дослідження стали чинні законодавчі та нормативні акти, програми, аналітичні й статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, бухгалтерські та статистичні звітні дані сільськогосподарських підприємств, наукові публікації, інформація всесвітньої комп`ютерної мережі «Internet» та матеріали власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів. До найвагоміших результатів дисертаційного дослідження, які визначають його наукову новизну, належать:

вперше:

- обґрунтовано оптимальні параметри перспективного виробничого напряму сільськогосподарських підприємств мікрорегіонів з урахуванням факторних та результативних змінних, що характеризують процес трансформування, досягнення яких спрямовується на підвищення ефективності їх господарювання, і на цій основі уточнено напрями інтенсифікації виробництва з урахуванням особливостей окремих адміністративних районів;

удосконалено:

- трактування понять: „трансформування сільськогосподарських підприємств”, під яким слід розуміти перехід сільськогосподарських підприємств у нові організаційно-правові структури ринкового типу з урахуванням просторових ознак регіону; „сільський розвиток”, під яким розуміється динамічний розвиток територіальної мікросфери, що забезпечує економічний прогрес і соціальний добробут сільського населення на основі досконалої системи територіального управління;

- методичні підходи до розрахунку інтегрального показника комплексного соціально-економічного розвитку сільського регіону, що ґрунтуються на системному аналізі трансформування сільськогосподарських підприємств і є територіальною основою підвищення ефективності їх діяльності;

- напрями підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств, зокрема диверсифікації сільськогосподарського виробництва, мета якої полягає у використанні власного ресурсного потенціалу, створенні нових робочих місць, виробництві екологічно чистої сільськогосподарської продукції, комерціалізації економічних сфер діяльності на селі.

дістали подальший розвиток:

- наукові основи щодо вдосконалення соціально-економічних умов функціонування сільськогосподарських підприємств, що полягають у реалізації механізму їх державної підтримки з урахуванням природно-економічних умов, еколого-соціальних пріоритетів та формування інвестиційної привабливості;

- наукові розробки щодо обґрунтування взаємовпливу особливостей сільського регіону на розміщення, спеціалізацію та функціонування сільськогосподарських підприємств, що стало основою для виділення груп адміністративних районів за напрямами спеціалізації сільськогосподарського виробництва.

Практичне значення отриманих результатів. Результати проведеного дослідження формують наукову основу для вирішення проблеми функціонування сільськогосподарських підприємств в умовах економічної трансформації. Результати досліджень можуть бути використані під час розробки та реалізації регіональних програм сільського розвитку, спрямованих на зростання ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах економічних трансформацій. Вони знайшли своє практичне застосування в діяльності Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації під час розробки стратегії розвитку сільських регіонів до 2015 року (довідка № 01-16/209 від 18. 05. 2008 р.); Городоцької районної державної адміністрації Львівської області, якою враховано пропозиції щодо формування привабливості сільських регіонів для іноземних інвесторів, обґрунтування напрямів забезпечення розвитку інфраструктури аграрного ринку, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах економічних трансформацій; удосконалення механізмів державного регулювання аграрної економіки адміністративних районів проблемної та середньої результативності (довідка № 02-34/ 1160 від 13.05.2008 р.); у навчальному процесі у Львівському національному аграрному університеті (довідка № 01-28 від 12.05. 2008 р.); Департаменті розвитку аграрного ринку Міністерства аграрної політики України, яким прийняті до впровадження пропозиції щодо активізації фінансово-кредитної підтримки сільськогосподарських підприємств були використані під час розробки Державної цільової програми підтримки та розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 року (довідка № 17-2-32 від 24.06.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, викладені у дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи дисертанта. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, яка відображає особисте бачення автора щодо існуючих проблем діяльності сільськогосподарських підприємств, а також можливостей їх вирішення.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідалися на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях, на звітних науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів і здобувачів університету, викладені у звітах кафедри економічної теорії Львівського національного аграрного університету.

Основні положення дисертації пройшли апробацію на міжнародних науково-практичних форумах і конференціях: „Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (м. Харків, 2005 р.); „Теорія і практика розвитку АПК” (м. Львів, 2006 р.); „Екологічні, економічні та технологічні аспекти використання земельних ресурсів” (м. Львів, 2007 р.); „Соціально-економічні наслідки та стратегія реформування економіки України” (м. Львів, 2008 р.); „Обліково-аналітичне забезпечення розвитку сільського господарства і села”, (м. Львів, 2008 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 16 наукових праць, зокрема 10 статей у фахових виданнях, 5 публікацій у матеріалах і тезах наукових конференцій і форумів, 1 стаття - в інших виданнях. Загальний обсяг публікацій - 4,96 друк. арк., з яких 4,03 друк. арк. належать особисто автору. Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Загальний обсяг дисертації - 192 сторінки, з них 179 сторінок основного тексту. Список використаних джерел із 217 найменувань займає 19 сторінок, 12 додатків - 12 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету і завдання. Відображено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, їх апробацію та можливості практичного застосування.

У першому розділі - „Теоретико-методологічні аспекти трансформування та ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств” - узагальнено теоретичну сутність процесу трансформування та систематизовано особливості й викладено методологію, методику дослідження, аналізу та визначення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств.

В умовах ринку сільськогосподарські підприємства можуть ефективно розвиватися лише за умови формування кількісно та якісно нових продуктивних сил, зміни структури виробництва, організації самого процесу виробництва продукції сільського господарства. Важливим напрямом на шляху аграрних перетворень є зміна відносин власності на селі та розвиток на цій основі нових агроформувань. Встановлено, що трансформаційні процеси, які відбуваються в аграрному секторі економіки, мають галузевий і територіальний характер, виражають міжсистемну трансформацію, тобто ті перетворення, що призводять до зміни господарських відносин, основою яких є зміна форм власності на землю і на засоби виробництва. Під трансформуванням сільськогосподарських підприємств розуміємо процес їх переходу в нові організаційно-правові структури ринкового типу з урахуванням просторових ознак регіону. Саме просторові ознаки є наслідком галузевих змін як на регіональному, так і на локальному рівнях. Метою трансформування сільськогосподарських підприємств на регіональному та локальному рівнях є підвищення рівня життя сільського населення, розвиток сільських регіонів.

Трансформації в українському суспільстві взагалі та в сільському господарстві зокрема поки що не створили передумов для подолання соціально-економічного занепаду українського села.

Методологія дослідження трансформування та ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств поєднується з проблемою відсутності синтетичної теорії, що визначає закономірності економічної взаємодії, пояснює суть трансформування сільськогосподарських підприємств. У дисертаційній роботі досліджено чинники взаємодії внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування сільськогосподарських підприємств (рис. 1) і виділено недоліки й переваги чинників впливу зовнішнього середовища на ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств (табл. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Взаємодія внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування сільськогосподарських підприємств

На основі результатів проведеного дослідження запропоновано концепцію функціонування сільськогосподарських підприємств в умовах економічної інтеграції. Модель запропонованої концепції охоплює чотири блоки: принципи; теорії обміну товарами та розміщення виробництва; теорії просторового регіонального розвитку; теорії економічної інтеграції.

Таблиця 1. Недоліки та переваги блоків чинників впливу зовнішнього середовища на ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств

Недоліки	Переваги
Правового забезпечення діяльності сільськогосподарських підприємств
- відсутність нормативно-правової бази щодо способів використання земель сільськогосподарського призначення; - розбіжності в нормативно-законодавчих документах; - політична нестабільність; - корумпованість судових органів.	- функціонування сільськогосподарських підприємств здійснюється відповідно до чинного законодавства; - податкові пільги для сільськогосподарських товаровиробників.
Соціального середовища
- старіння сільського населення; - деградація сільських населених пунктів; - зменшення реальних доходів сільського населення в розрахунку на одного члена сім'ї; - низький рівень соціального захисту сільського населення; - занепад соціальної інфраструктури села.	- комплексний соціально-економічний розвиток сільського регіону.
Економічного середовища
- низький рівень конкуренції, а здебільшого випадків її відсутність; - ціновий диспаритет; - наявність на ринку імпортних - продуктів харчування низької якості та за низькими цінами; - низький рівень технічного обслуговування сільськогосподарських підприємств.	- диверсифікація сільськогосподарських і несільськогосподарських видів діяльності; - державна фінансова підтримка сільськогосподарських товаровиробників.
Екологічного середовища
- недосконалість нормативно-законодавчої бази щодо охорони навколишнього середовища.	- виробництво екологічно чистої сільськогосподарської продукції.

Аналіз теорій функціонування сільськогосподарських підприємств дозволив сформулювати основні принципи інтеграції сільськогосподарських підприємств, зокрема: відкритості сільських регіонів; взаємозв'язку відкритості та ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємства (рівень зовнішньої та внутрішньої відкритості підприємств аграрної сфери визначається його власним ресурсним потенціалом); ланцюга взаємозв'язку; відкритості сільських регіонів - ефективності сільськогосподарських підприємств - зростання добробуту сільського населення. Наукове пізнання трансформування сільськогосподарських підприємств вимагає цілісного аналізу, що об'єктивно зумовило зміну соціальних орієнтирів аграрної політики.

У другому розділі - „Аналіз трансформування та ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств” - викладено результати трансформування сільськогосподарських підприємств, проведено їх економічну оцінку, проаналізовано взаємозв`язок соціально-економічного розвитку сільського регіону та ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств.

Реформування сільськогосподарських підприємств впливає на становлення й розвиток агроформувань, визначає структуру землеволодіння. Результати проведеного дослідження дозволяють виділити чотири періоди процесу трансформування сільськогосподарських підприємств, кожен з яких характеризують зміни у відносинах власності, що призвело до урізноманітнення їх структури та переведення на засади соціально-економічного розвитку. На початок трансформаційних процесів (1990 р.) у сільському господарстві Львівщини функціонувало 349 колгоспів, 92 радгоспи, 31 міжгосподарське сільськогосподарське підприємство та 335,1 тис. підсобних господарств населення. З 2000 року у Львівській області сформувались нові організаційно-правові форми сільськогосподарських підприємств, зокрема кооперативи, радгоспи, міжгосподарські сільськогосподарські підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю, приватні підприємства. На початок 2008 року у Львівській області функціонувало 193 сільськогосподарські підприємства: 99 товариств з обмеженою відповідальністю, 83 приватні підприємства, 7 радгоспів, 3 міжгосподарські сільськогосподарські підприємства, 1 кооператив, що і є результатом трансформування підприємств в аграрному секторі економіки.

Особливість ситуації, яка склалась у сільськогосподарському виробництві Львівщини, полягає в тому, що 84,2% валової продукції сільського господарства виробляють господарства населення, які характеризуються низьким рівнем продуктивності праці та технологічною відсталістю. На основі створення сприятливих економічних умов для виробництва, заготівлі й переробки сільськогосподарської продукції необхідно сприяти формуванню господарств населення як товарного сектора виробництва.

Ефективність сільськогосподарського виробництва в регіонах формується з урахуванням внутрішніх і зовнішніх чинників функціонування сільськогосподарських підприємств. Не можна залишати поза увагою особливості сільського господарства як галузі, які також впливають на показники ефективності. Розпорошеність по всій території області, різна спеціалізація, низький рівень землезабезпеченості, обмеженість ресурсного потенціалу - усі ці чинники мають негативний вплив на відстоювання інтересів сільських товаровиробників на регіональному рівні.

У досліджуваний період (2000 - 2007 рр.) простежується щорічне зменшення площі сільськогосподарських угідь, зокрема ріллі, в сільськогосподарських підприємствах і зростання відповідних площ у господарствах населення. З одного боку, результати аналізу свідчать, що господарства населення є основними виробниками сільськогосподарської продукції, а з іншого - недосконалий механізм проведення аграрної реформи негативно вплинув як на динаміку кількості сільськогосподарських підприємств, так і на ефективність їх діяльності.

Значна частина сільськогосподарських підприємств перебуває на межі банкрутства, а в інших спостерігається щорічне скорочення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції.

Кількість сільськогосподарських підприємств зменшилась з 624 у 2000 р. до 193 у 2007 р. Якщо у 2000 р. кількість збиткових сільськогосподарських підприємств становила 32,4% від загальної їх кількості, то у 2007 р. - 59,6%, що й підтверджує спад ефективності виробництва сільськогосподарських підприємств. Дослідження трансформування та функціонування сільськогосподарських підприємств в умовах економічної трансформації підтвердило існування комплексної проблеми їх розвитку, що зумовлюється низкою чинників, дія яких негативно позначається на сільському розвитку.

Для обґрунтування взаємозв'язку між соціально-економічним розвитком сільського регіону та функціонуванням сільськогосподарських підприємств запропонована модель інтегрального оцінювання комплексного соціально-економічного розвитку сільського регіону, яка дозволяє розрахувати інтегральні показники блочної системи та на їх основі вивести рейтинг сільських регіонів за сприятливістю соціально-економічного середовища для розвитку сільськогосподарських підприємств. За отриманими значеннями інтегральних показників адміністративні райони ранговані на три групи: високого, середнього та низького рівня сприятливості (табл. 2).

Таблиця 2. Групування адміністративних районів Львівської області за інтегральним показником комплексного соціально-економічного розвитку, 2007 р.

Група адміністративних районів за значенням інтегрального показника	Рівень сприятливості	Адміністративний район
І - до 0,70	низький	Старосамбірський, Сколівський, Турківський
ІІ - 0,71 - 1,0	середній	Дрогобицький, Городоцький, Бродівський, Жовківський, Яворівський, Буський, Кам'янка-Бузький, Миколаївський, Жидачівський, Мостиський, Перемишлянський, Самбірський, Золочівський, Радехівський
ІІІ - 1,1 і більше	високий	Пустомитівський, Сокальський, Стрийський

Рівень прибутковості виробництва в сільськогосподарських підприємствах тісно корелює з показниками розвитку сільських територій, про що свідчать дані табл. 3.

Таблиця 3. Взаємозв'язок між рентабельністю виробництва в
сільськогосподарських підприємствах та значеннями окремих
показників соціально-економічного розвитку адміністративних районів
Львівської області, 2007 р.

Група районів за рівнем рентабельності, %	Кількість районів у групі	Рівень зайнятості сільського населення, %	Інтегральний показник розвитку соціальної інфраструктури	Коефіцієнт розвитку несільськогосподарського підприємництва	Середня заробітна плата, грн. за місяць
І - до 9,0	5	45,0	0,71	0,86	786
ІІ - 9,1 - 10,0	8	58,0	0,94	1,01	1063
ІІІ - 10,1 і більше	5	67,4	1,37	1,10	1492
Разом і в середньому	18	58,9	1,00	1,00	1183

Результати кількісного та якісного аналізу дають підстави стверджувати, що стабілізація сільськогосподарського виробництва пов`язана з трансформуванням сільськогосподарських підприємств, формуванням на селі механізмів високопродуктивної праці, що позитивно впливає на зростання рівня життя сільського населення.

У третьому розділі - „Підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств” - розроблено напрями підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств, удосконалено підходи щодо активізації їх державної фінансово-кредитної підтримки та обґрунтовано стратегії розвитку, розроблено перспективні параметри виробництва сільськогосподарської продукції.

Результати проведеного дослідження дають змогу виділити основні орієнтири аграрної політики. До них слід зарахувати: удосконалення механізму державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників; створення умов для економічного зростання сільськогосподарських підприємств; диверсифікацію сільської економіки, в тому числі й сільськогосподарського виробництва.

Механізм державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників повинен враховувати природно-економічні умови функціонування сільськогосподарських підприємств. Це стосується насамперед сільськогосподарських товаровиробників гірської та передгірської зон Карпат, зокрема сільськогосподарських підприємств Старосамбірського району, які увійшли до групи низької результативності.

Пріоритетним напрямом діяльності на селі повинна стати диверсифікація сільськогосподарського виробництва, спрямована на розширення асортименту продукції, вирощування енергетичних культур, розвиток садівництва та городництва, зберігання сільськогосподарської продукції та розвиток несільськогосподарських видів діяльності: переробки (молока, яловичини, овочів, фруктів), агротуризму, торгівлі, побутового обслуговування населення, промислових і деревопереробних підприємств тощо. Основна мета диверсифікації сільської економіки полягає у виробництві екологічно чистої сільськогосподарської продукції та комерціалізації економічних видів діяльності на селі.

Аграрна політика повинна спрямовувати сільський розвиток на вирішення проблем окремих місцевостей, а не підприємств та капіталу. Досягнення зрівноваженого розвитку можливе лише в межах системної трансформації суспільства, яка передбачає якісне оновлення продуктивних сил та економічних відносин. Сільський розвиток на засадах збалансованості та зрівноваженості відбувається як у часі, так і в просторі.

Програми зрівноваженого сільського розвитку відображають пріоритети й напрями розвитку продуктивних сил із врахуванням функцій села, рівня освіти та інтересів населення, яке в ньому проживає, а також поетапну їх реалізацію. В умовах трансформації сільськогосподарських підприємств береться до уваги системно-комплексний підхід щодо розвитку села, наявність виробничих, природних і людських ресурсів, місцезнаходження, соціоекономічні пріоритети. На рис. 3 наведено системну модель підвищення ефективності розвитку сільськогосподарських підприємств.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Системна модель підвищення ефективності розвитку сільськогосподарських підприємств

Основними напрямами розвитку сільської економіки регіону є: зміцнення конкурентних позицій сільськогосподарських підприємств у межах регіону через розвиток потенціалу їх людських і природних ресурсів; забезпечення зростання місцевої економіки через пошук ринків збуту для продукції чи послуг, що виробляються в конкретному регіоні; підвищення рівня зайнятості сільського населення шляхом розвитку інфраструктурних об`єктів, нових видів сільськогосподарської та несільськогосподарської діяльності; формування інвестиційної привабливості сіл.

З наведеної моделі взаємозв`язку функціонування сільськогосподарських підприємств із сільським розвитком видно, що в центрі процесу економічного розвитку стоїть сільське населення, тобто людина, а це означає, що основною метою економічних процесів є підвищення якості життя сільського населення. Особливу увагу привертають зовнішні чинники, які впливають на сільський розвиток, а саме: інвестиційно-інноваційна діяльність; ринки збуту сільськогосподарської продукції; державні програми розвитку сільських регіонів.

Враховуючи пріоритетні напрями розвитку сільської економіки, у дисертаційній роботі запропоновано нову концепцію функціонування сільськогосподарських підприємств. Позитивними рисами нової концепції розвитку сільської економіки є порівняльні переваги, що ґрунтуються на якісному рівні сіл, а саме: виробничі, природні та людські ресурси; виробнича, соціальна та інституціональна інфраструктури; організаційні можливості органів місцевого самоврядування; інвестиційна привабливість сільського регіону. Для розвитку сільськогосподарських підприємств Львівщини важливим є сам процес планування їх діяльності. Нами запропоновані етапи планування розвитку сільськогосподарських підприємств Львівщини, обґрунтовано їх завдання та результати (табл. 4).

Створення нових організаційно-правових структур впливає на привабливість іноземного капіталу. Сільське господарство володіє великим потенціалом залучення інвестицій через подальше реформування земельних відносин.

Діяльність сільськогосподарських підприємств в умовах ринку неможлива без періодичного використання різноманітних форм фінансово-кредитної підтримки. У державних програмах розвитку аграрної сфери основними підходами щодо формування заходів фінансово-кредитної підтримки сільськогосподарських підприємств є: нарощування власних коштів сільськогосподарських підприємств за рахунок пільгового оподаткування та за рахунок системи державного регулювання амортизаційних відрахувань шляхом підвищення норм для підприємницьких структур, що займаються пріоритетними видами сільськогосподарської діяльності; використання коштів держбюджету, зокрема визначення напрямів та програм фінансової підтримки сільськогосподарських підприємств; використання коштів міжнародних фондів підтримки підприємництва; використання кредитів банків для інвестування сільськогосподарських підприємств.

Таблиця 4

Етапи планування розвитку сільськогосподарських підприємств

Етапи	Завдання	Результат
Перший	Вивчення місця розташування сільськогосподарських підприємств, оцінка ресурсного потенціалу села, у т.ч. трудового, рівня розвитку виробничої та соціальної інфраструктури.	Розрахунок потреби: - у робочих місцях; - видах економічної діяльності.
Другий	Визначення цілей та критеріїв розвитку сільськогосподарських підприємств.	Розробка стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств у контексті соціально-економічного розвитку села.
Третій	Обґрунтування напрямів виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств.	Визначення вартості проекту; пошук інвесторів (виходячи з територіальної привабливості).
Четвертий	Диверсифікація сільської економіки: створення підприємств сфери малого бізнесу; розвиток дорадчої служби; розвиток сільськогосподарських підприємств та господарств населення; розвиток соціальної інфраструктури; туристичної індустрії.	Пошук альтернативних джерел фінансування. Формування інвестиційної привабливості сільськогосподарського виробництва.

Обґрунтування основних напрямів виробництва сільськогосподарської продукції має здійснюватись відповідно до комплексної програми розвитку сільського регіону. Одержані результати дають підстави виділити такі чотири напрями функціонування сільськогосподарських підприємств адміністративних районів: м'ясо-молочне скотарство, буряківництво з розвинутим зерновим господарством (сільськогосподарські підприємства Бродівського, Буського, Золочівського, Радехівського, Сокальського адміністративних районів); м'ясо-молочне скотарство з розвинутим зерновим господарством (сільськогосподарські підприємства Дрогобицького, Стрийського, Мостиського, Яворівського, Жидачівського, Жовківського, Кам'янка-Бузького районів); м'ясо-молочне скотарство з розвинутим буряківництвом (сільськогосподарські підприємства Городоцького, Миколаївського, Перемишлянського, Пустомитівського, Самбірського районів); м'ясне скотарство (сільськогосподарські підприємства Старосамбірського району).

Особливу увагу слід приділити розробці стратегії розвитку тваринництва, зокрема м'ясо-молочного скотарства, програм фінансування сільськогосподарських підприємств, адже галузь тваринництва у процесі трансформування зазнала найбільших втрат. Оптимізація рішень проводиться через аналіз варіантів розвитку, використання науково-інноваційних технологій. Критерієм оптимальності сільськогосподарського виробництва є вирішення проблеми продовольчої безпеки, а тому вибір найефективніших напрямів розвитку сільськогосподарських підприємств є об'єктивно необхідним в умовах ринку.

сільськогосподарський інвестиційний трансформування

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено й по-новому вирішено проблему ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств з урахуванням результатів їх трансформування. Результати дослідження дають підстави для наступних висновків.

1. Розвиток сільськогосподарських підприємств відбувається в умовах мінливого соціального, правового, економічного, екологічного середовища. Трансформування сільськогосподарських підприємств стає необхідним при виникненні значних диспропорцій між внутрішнім та зовнішнім середовищем їх розвитку. Воно спрямовується на підвищення адаптаційних можливостей підприємств, що є однією з основ підвищення їх ефективності.

2. У результаті дослідження проведено моніторинг чинників впливу зовнішнього середовища на ефективність функціонування сільськогосподарських підприємств. Вибір чинників для подальшого аналізу зумовлений особливостями та проблемами сучасного стану розвитку сільськогосподарських підприємств. Основні чинники, які визначають ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств, мають організаційний, правовий, соціально-економічний та екологічний характер.

3. Результати дослідження процесу трансформування сільськогосподарських підприємств дають підстави стверджувати, що основними виробниками сільськогосподарської продукції є організаційно-правові структури приватної форми власності, що є результатом нових соціально-економічних змін на селі і основою для формування нової моделі розвитку сільськогосподарських підприємств. Процес трансформування сільськогосподарських підприємств сприяв створенню приватних господарських структур ринкового типу, що позитивно позначилось на стані галузі: зростання обсягів виробництва продукції галузі рослинництва, зростання продуктивності праці, обсягів кредитування та інвестування сільськогосподарського виробництва. Але через відсутність організованого аграрного ринку ці позитивні зрушення слабо вплинули на кінцеві результати. Рівень рентабельності галузі рослинництва у 2007 р. становив 67,7%, а тваринництва - (-14,1 %).

4. Необхідність розвитку і вдосконалення функціонування сільськогосподарських підприємств є об`єктивною і передбачає ґрунтовне дослідження передумов їх виникнення, тенденцій змін результативності функціонування та врахування характерних особливостей на кожному етапі їх становлення та розвитку. Метою розвитку сільськогосподарських підприємств є формування високопродуктивного господарського комплексу, який функціонує на засадах зрівноваженого розвитку і забезпечує достойний рівень життя сільського населення, а тому основними напрямами підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств є: поліпшення управління підприємствами; подолання диспаритету цін, удосконалення інвестиційної політики, системи оподаткування, лізингових взаємовідносин підприємств агропромислового комплексу, системи кредитування та скорочення імпорту продуктів харчування.

5. Трансформування сільськогосподарських підприємств не забезпечило очікуваних позитивних результатів комплексного соціально-економічного розвитку сільського регіону, тому в дисертаційній роботі запропонована та розрахована модель інтегрального оцінювання комплексного соціально-економічного розвитку сільського регіону, що дозволяє розрахувати інтегральні показники блочної системи та на їх основі вивести рейтинг адміністративного району на рівні області.

6. Всебічне дослідження й узагальнення функціонування сільськогосподарських підприємств в умовах регіону дають змогу виділити основні орієнтири аграрної політики: удосконалення механізму державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників; екологічно-соціальний напрям сільського розвитку; формування інвестиційної привабливості сіл. Це підкреслює єдність проблеми розвитку сільськогосподарських підприємств і сільського регіону, їх взаємозв`язок і взаємозалежність.

7. Результати якісного та кількісного аналізу трансформування й ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств засвідчили, що серед основними напрямами державної підтримки сільськогосподарського товаровиробника повинні бути: зміцнення контролю за цільовим і адресним використанням коштів державного бюджету; врегулювання виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам; відповідно до змін попиту та пропозиції на аграрних ринках реалізація механізмів прямої підтримки сільськогосподарських товаровиробників у виробництві конкретних видів сільськогосподарської продукції.

8. Подальше підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств у Львівській області неможливе без обґрунтованої стратегії розвитку тваринництва, зокрема м`ясо-молочного скотарства, що зумовило необхідність дослідження нових напрямів удосконалення функціонування сільськогосподарських підприємств, основним серед яких є диверсифікація сільськогосподарського виробництва, яка визначається як комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств, розширення економічно вигідних напрямів діяльності, з метою визначення пріоритетних напрямів та умов їх ефективного функціонування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Колач С. М. Закономірності розвитку форм власності на засоби виробництва / С. М. Колач // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2002. - Вип. 51. - С. 237 - 239 (0,18 друк. арк.).

2. Колач С. М. Власність і привласнення / С. М. Колач // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2002. - № 9. - С. 493 - 496 (0,25 друк. арк.).

3. Колач С. М. Шляхи приватизації в Україні / С. М. Колач // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2003. - №10. - С. 144 - 148 (0,3 друк. арк.).

4. Колач С. М. Земельна реформа та її проблеми в Україні / С. М. Колач // Збырник наукових праць Луганського національного аграрного університету. 2004. - № 34/46. - С. 202 - 205 (0,25 друк. арк.).

5. Колач С. М. Огляд реформування земельних відносин в Україні / С. М. Колач // Вісник ЛДАУ: економіка АПК. - 2004. - № 11(2). - С. 482 - 485 (0,25 друк. арк.).

6. Колач С. М. Перспективи поєднання різних форм власності на засоби виробництва в Україні / С. М. Колач // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2005. -№12. - С. 239 - 242 (0,25 друк. арк.).

7. Ціцька Н. Є. Деякі аспекти соціального відродження сіл / Н. Є. Ціцька, С. М. Колач // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - 2006. - № 62. - С. 61- 31 (0,18 друк. арк., у т. ч. автора 0,1 друк. арк.; автором розкрито особливості розвитку сіл).

8. Колач С. М. Принципи і методи діяльності підприємств агропромислового комплексу / С. М. Колач // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2006. - № 13. - С. 185 - 190 (0,3 друк. арк.).

9. Колач С. М. Демографія трансформаційних процесів аграрної сфери / С. М. Колач // Економіка : проблеми теорії та практики : зб. наукових праць. Вип. 239 : в 5 т. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. - Т. 5. - С. 1218 - 1222 (0,3 друк. арк.).

10. Колач С. М. Методологія дослідження та організації підприємств аграрної сфери в умовах економічної інтеграції / С. М. Колач // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2008. - № 15. - С. 96 - 100 (0,3 друк. арк.).

У матеріалах конференцій, форумів:

11. Колач С. М. Україна на шляху формування змішаної системи господарювання / С. М. Колач // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн : матеріали міжнар. форуму молодих вчених. - Харків, 2005. - Т. 1. - С. 65 - 66 (0,1 друк. арк.).

12. Колач С. М. Методологія визначення ефективності функціонування підприємств АПК / С. М. Колач // Теорія і практика розвитку АПК : матеріали міжнар. наук.-практ. форуму. - Львів, 2006. - Т. 1. - С. 375 - 379 (0,3 друк. арк.).

13. Колач С. М. Особливості ринкових трансформацій в аграрному секторі економіки / С. М. Колач // Екологічні, економічні та технологічні аспекти використання земельних ресурсів: матеріали міжнар. наук.-практ. форуму. - Львів, 2007. - С. 80 - 83 (0,18 друк. арк.).

14. Колач С. М. Оцінка трансформаційних процесів на селі / С. М. Колач // Соціально-економічні наслідки та стратегія реформування економіки України : зб. тез та доп. до міжвузівської наук.-практ. конф. студентів та аспірантів. - Львів: Вид-во ЛКА, 2008. - С. 145-148 (0,25 друк. арк.).

15. Колач С. М. Перспективи розвитку сільськогосподарських підприємств Львівської області / С. М. Колач // Обліково-аналітичне забезпечення розвитку сільського господарства і села : матеріали. наук.-практ. конф., 24-25 вер. 2008 р. - Львів, 2008. - С. 277 - 282 (0,3 друк. арк.).

В інших виданнях

16. Магійович Р. І. Теоретичні засади формування аграрного ринку / Р. І. Магійович, О. Р. Василина, С. М. Колач // Аграрна політика в умовах ринкової трансформації економіки агропромислового комплексу : кол. монографія / за заг. ред. П. С. Березівського. - Львів : ЛДАУ, 2006. - С. 23 - 36 (0,8 друк. арк., у т. ч. автора 0,3 друк. арк. автором розкрито особливості земельних відносин у сільськогосподарському виробництві).

АНОТАЦІЯ

Колач С.М. Трансформування та ефективність функціонування сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Львівський національний аграрний університет, Дубляни, 2009.

У дисертації досліджено теоретичну сутність трансформування та функціонування сільськогосподарських підприємств. Узагальнено особливості розвитку сільськогосподарських підприємств, що дозволило виділити чотири періоди їх розвитку та обґрунтувати характерні ознаки. Викладено методологію, методику дослідження, аналізу та визначення ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств. Проаналізовано процес трансформації підприємств в аграрній сфері. Здійснено економічну оцінку ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств в умовах економічної трансформації. Досліджено взаємозв`язок соціально-економічного розвитку сільського регіону і функціонування сільськогосподарських підприємств та чинники їх взаємовпливу. Обґрунтовано й викладено перспективи розвитку сільськогосподарських підприємств, узагальнено шляхи підвищення ефективності їх функціонування, удосконалено підходи щодо активізації їх державної фінансово-кредитної підтримки та обґрунтовано стратегії розвитку, розроблено рекомендації щодо подальшого розвитку сільськогосподарських підприємств на основі прогнозування параметрів виробництва сільськогосподарської продукції.

...