Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

УДК 332.14

Спеціальність 08.00.03 - економіка та управління національним

господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

економічних наук

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

НА ОСНОВІ ФОРМУВАННЯ КЛАСТЕРІВ

КОВАЛЬОВА ЮЛІЯ МИКОЛАЇВНА

Донецьк - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Алишева Наталія Василівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), доцент кафедри "Фінанси".

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Дубницький Володимир Іванович, Донецький економіко-гуманітарний інститут Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), проректор з наукової роботи, завідувач кафедри міжнародної економіки;

кандидат економічних наук, доцент Дикань Валерія Володимирівна, Українська державна академія залізничного транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України (м. Харків), доцент кафедри менеджменту на транспорті.

Захист дисертації відбудеться 18 червня 2009 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.128.01 в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а.

Автореферат розісланий 16 травня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Р.Р. Ларіна

Анотації

Ковальова Ю.М. Управління розвитком регіональної економіки на основі формування кластерів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2009.

Розроблено теоретико-методичні основи і практичні рекомендації щодо удосконалення розвитку регіональної економіки на основі формування кластерів. Обґрунтовано дефініцію кластера, систематизовано науково-методичні підходи до формування кластерів, виявлено їх основні характеристики та відмінні риси. Побудовано модель організаційно-економічного механізму регулювання регіонального розвитку на основі кластерів. Узагальнено світовий та вітчизняний досвід функціонування кластерів, виявлено особливості впливу кластерів на розвиток економіки регіону, оцінено можливості вмонтування фінансових структур: банків, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів у кластери, сформульовано науково - практичні рекомендації щодо складових механізму формування кластера, проведено оцінку інтеграційних зв'язків між суб'єктами кластера. кластер регіональний економіка

Надано рекомендації з оцінки впливу кластера на розвиток регіону на основі економіко-математичного моделювання.

Ключові слова: кластер, організаційно-економічний механізм регіонального розвитку, синергія, банк, страхова компанія, пенсійний фонд, регіональна економіка.

Ковалёва Ю.Н. Управление развитием региональной экономики на основе формирования кластеров. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2009.

Диссертационная работа посвящена исследованию теоретических и практических аспектов создания кластеров в финансово-кредитной системе региона. Раскрыто понятие "кластер" и выделено авторское определение данной дефиниции как территориально-производственной формы интеграции локализованных субъектов, объектов инфраструктуры, которая характеризуется производством конкурентоспособных товаров или услуг, наличием согласованной стратегии развития, направленной на гармонизацию интересов каждого из участников и имеет важную социально-экономическую значимость для региона. Выявлены предпосылки возникновения кластеров, их особенности, составляющие. Исследованы роль и функции кластерных альянсов как оптимальных организационных форм регионального развития.

Выявлены положительные и отрицательные эффекты кластерного взаимодействия. Определены внутренние и внешние мотивы, условия, которые побуждают предприятия, организации, учреждения к созданию кластера и активизации его деятельности. К внутренним относят экономические факторы повышения эффективности деятельности участников кластера, к внешним - негативное влияние, нестабильность законодательного регулирования со стороны экономической системы государства в целом и региона в частности. Доказано, что главной спецификой формирования и развития кластера является создание системного мотивированного взаимодействия между всеми участниками объединения, направленного на реализацию общей цели функционирования кластера.

Проведен анализ схемы образования и развития кластера. Обоснована целесообразность поддержки со стороны государства для взаимного обмена информацией, координации интересов банков, страховых компаний и негосударственных пенсионных фондов кластера. Показано, что органы местной власти имеют достаточно оснований для поддержки и объединения субъектов местной экономики в кластерном развитии. Приведены соответствующие аргументы: близость к потенциальному кластерному проекту, к участникам, высокая заинтересованность в получении экономического, бюджетного, социального эффектов от реализации проекта.

Рассмотрен мировой опыт создания и работы кластеров, выполнена его адаптация к украинским условиям. Выявлено, что кластеры широко распространены в большом количестве стран и областях промышленности, мировой опыт развития кластеров значительный. Особенно эффективными и своевременными они могут оказаться в условиях развития экономики Украины. На основе зарубежного опыта проанализировано целесообразность вышеприведенных процессов в финансово-кредитном секторе Украины.

Определены особенности вмонтирования в структуру кластера банков, страховых компаний и негосударственных пенсионных фондов. Определен основной механизм взаимодействия элементов кластера.

Выявлены особенности влияния кластеров на развитие экономики региона. Среди которых: увеличение числа рабочих мест; улучшение социально-экономического развития региона, инвестиционного климата и привлекательности региона; увеличение количества налогоплательщиков и базы налогообложения; развитие производственной и социальной инфраструктуры; повышение социальной защищенности и благосостояния населения. Сформулированы научно - практические рекомендации относительно составляющих механизма формирования кластера. Проведена оценка интеграционных связей между субъектами кластера.

Даны рекомендации по оценке влияния кластера на развитие региона на основе экономико-математического моделирования. Выявлены методические подходы к определению ресурсного потенциала кластера на базе объединения финансовых ресурсов банков, страховых компаний и негосударственных пенсионных фондов. Построена модель зависимости финансового результата региона от внутрикластерных кредитов, которая позволит эффективно управлять кредитными ресурсами с точки зрения оптимизации их стоимости и возможности долгосрочного использования в региональной экономике.

Ключевые слова: кластер, организационно-экономический механизм регионального развития, синергия, банк, страховая компания, пенсионный фонд, региональная экономика.

Kovalyova Y.M. Regional economy development management on base of the cluster formation. - Manuscript.

Dissertation for obtaining scientific degree of Candidate of Economic Sciences on speciality 08.00.03 - economy and management of national economy. - The Donetsk state university of management Ministry of education and science of Ukraine, Donetsk, 2009.

In the thesis theoretical and practical aspects of forming clusters in finance-credit system are studied. Author analyses the modern determinations of the notion "cluster". Basing on the foreign experience of cluster processes in finance-credit system of Ukraine is analyzed.

The role and functions of the cluster alliances as an optimal, appropriate organizational forms of territorial development as an instrument of regional development, criteria of its efficiency are considered.

Base, the main structure of future cluster, which unites the banks, insurance companies, pension funds is focused. The key mechanism of the elements' interaction within a future cluster's are shown, defined. The model of finance-credit mechanism for regional credit lending is offered that provides participation of parabanking financial institutions in the credit process in order to create favourable conditions for forming long-term regional resourse base.

The retrospective analysis of the efficiency indices of banks, insurance companies, pension funds are conducted. The dependence of Donetsk financial regional economy result on the factors of influence upon it is analyzed, and the variants of forecast estimation of indices are presented. For the analysis of the cluster's attractiveness the use of correlation-regression analysis is suggested for the selection of indicators that demonstrate the maximum level of close connection of the financial activity.

Keywords: cluster, organizing-economic mechanism of regional development, synergy, bank, insurance company, pension fund, regional economy.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Світова економічна криза, в основі якої лежить дисбаланс розвитку ринків реального і фіктивного капіталів, різний ступінь її локалізації, обумовлює необхідність пошуку нових форм об'єднань ринкових і державних інституцій з метою вирішення соціально-економічних проблем країн, регіонів. В теперішній час регіони відіграють ключову роль у побудові конкурентоспроможної економіки як на національному, так і глобальному рівні. Внаслідок глобалізації, на світовому ринку конкурують не держави або окремі компанії, а галузеві групи, що формуються на рівні регіонів в рамках відповідних кластерів.

Розвиток регіональної економіки потребує розробки й впровадження довготривалих, стабільних у часі програм, активного залучення інвестицій в економіку регіону, створення його позитивного іміджу, тощо. Цьому сприятиме поєднання зусиль усіх зацікавлених сторін і створення на цій основі об'єднань, які б могли забезпечити вирішення поставлених стратегічних завдань регіонального розвитку. Такими утвореннями мають бути кластери, які вже довели свою ефективність у розвинених країнах світу при вирішенні питань економічного розвитку, фінансової безпеки, тощо.

Одним із ключових напрямків регіонального розвитку є забезпечення фінансової безпеки, що обумовлюється наявністю фінансових і інвестиційних ресурсів, надійними інструментами регулювання ринку позичкових капіталів, потужною фінансовою системою країни. Основою фінансової системи України є комерційні банки, попри недостатній розвиток інших фінансових посередників, за виключенням страхових компаній. Однак страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, інститути взаємного інвестування, кредитні спілки, тощо мають значний інвестиційний потенціал, із року в рік нарощують обсяги своєї діяльності, клієнтську базу, їх активи динамічно зростають і можуть стати поряд із банківськими фінансовими ресурсами істотним джерелом розвитку економіки, регіональної зокрема. Чітко виражена спеціалізація економіки областей України та різна чутливість окремих галузей національного господарства до фінансових потрясінь обумовлює необхідність дослідження кластерних аспектів взаємодії підприємств реального сектора економіки, фінансових і державних інституцій в регіонах. Це особливо важливо для Донецької області - великого промислового і фінансового центру України.

Кластерний підхід до структурування економіки, обґрунтування стратегій економічної політики й підвищення конкурентоспроможності країн, регіонів є загальновизнаним. Ідея про те, що успіхи національної економіки та її конкурентоспроможність залежать в основному від локальної концентрації спеціалізованих галузей, простежується у роботах А. Маршалла, І. Толенадо, Д. Сольє, М. Портера. У дослідженні використано результати робіт зарубіжних авторів з кластеризації: Т. Андерсона, В. Елшера, М. Енрайта, В. Прайса, М. Превезера, С. Розенфельда, Е. Фрезера, С. Хартмана, Г.Шмітца.

У радянській економічній науці в працях Н. Булатової, О. Дишканта, О. Ілларіонова, В. Кістанова, А. Манюшиса, Г. Марченко, О. Мітрохіної, В. Новикова, Ю. Рябченюка, М. Шерешевої, Д. Ялова кластерний підхід був закладений в основу понять "науково-виробничий комплекс" і "територіально-виробнича кооперація", прогресивних просторових форм реалізації народногосподарських цільових програм.

Адаптацією зарубіжних і вітчизняних концепцій кластерів до українських реалій, стали результати досліджень, які провели: О. Азарян, О. Амоша, Є. Безвушко, О. Богма, М. Войнаренко, Н. Волкова, В. Геєць, В. Гусєв, В. Дикань, О. Длугопольський, В. Дубницький, З. Козир, В. Ляшенко, М. Малий, Л. Марков, Н. Меркулов, О. Мігранян, Ж. Мінгальова, К. Некрасова, С. Осадчук, Л. Петкова, Г. Полевик, Г. Семенов, С. Соколенко, Д. Тюкаєв, В. Чужиков.

В основу проведення даного дослідження покладено також роботи як теоретичного, так і практичного характеру у сфері взаємодії банків, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів українських вчених: Р. Гриценко, І. Каракулової, Т. Косової, О. Лилик, Г. Партин, О. Примостки, Т. Самієва, Л. Співак, О. Тивончук, В. Фурмана, О. Циганова, О. Чилікіна.

Разом з тим у вітчизняній науковій літературі по суті не існує цілісного дослідження проблем кластерних ресурсів у фінансуванні діяльності підприємств і в посиленні конкурентних позицій фінансово-економічних суб'єктів на регіональному ринку в умовах управління регіональним розвитком. Це обумовило актуальність і необхідність розвитку даного наукового напряму.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у рамках науково-дослідної теми Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України "Фінансовий механізм державного управління економікою України" (2007 р., номер державної реєстрації 0104U008798). У рамках цієї теми автором досліджено вплив діяльності банків, страхових компаній та недержавних пенсійних фондів на регіональну економічну діяльність, розроблено пропозиції щодо залучення їх спільних кластерних ресурсів у фінансування діяльності підприємств реального сектора економіки з метою збільшення економічного потенціалу регіону.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи - розробка теоретико-методичних основ і практичних рекомендацій щодо удосконалення процесів кластерного управління розвитком регіональної економіки за рахунок посилення конкурентних позицій фінансово-економічних суб'єктів на регіональному ринку. Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання:

дослідити теоретико-методичні засади формування і функціонування кластерів, як ефективних інструментів управління розвитком регіональної економіки: сутність, передумови та наслідки формування кластерів, основні характеристики та відмінні риси;

узагальнити світовий та вітчизняний досвід управління розвитком економік країн, регіонів, виявити особливості впливу кластерів на розвиток економіки;

побудувати модель організаційно-економічного механізму регулювання регіонального розвитку на основі кластерів;

оцінити можливості включення фінансових структур регіону у кластери;

сформулювати науково-практичні рекомендації щодо складових механізму формування адаптивного кластера в промисловому регіоні;

провести оцінку інтеграційних зв'язків між суб'єктами адаптивного кластера промислового регіону;

надати рекомендації з оцінки впливу кластера на економіку регіону.

Об'єктом дослідження дисертаційної роботи є процес управління розвитком регіональної економіки на основі формування кластерів.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні положення, практичні аспекти формування та використання кластерів для активізації управління розвитком регіональної економіки.

Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою дисертаційної роботи є праці класиків економічної теорії, монографії сучасних зарубіжних і вітчизняних дослідників з проблем кластерного розвитку. Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі і нормативні акти України, що регламентують діяльність банківських установ, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, їх річні та проміжні звіти, матеріали органів державної статистики, НБУ, ДКРРФПУ, вітчизняні і зарубіжні публікації, матеріали науково-практичних конференцій і семінарів.

У дисертаційній роботі використано загальнонаукові методи: системний підхід (для дослідження кластерного механізму регіонального розвитку як невід'ємного суттєвого елементу функціонування сучасної регіональної системи), порівняння та узагальнення, історичного і логічного (для аналізу кластерних концепцій, підходів, узагальнення світового досвіду функціонування кластерних структур, обґрунтування їх впровадження в українську регіональну практику), узагальнення та наукової абстракції (для визначення сутності кластерів, їх особливостей в умовах розвитку регіонів України), методи порівняння, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, статистичного аналізу (для встановлення кластерних характеристик). Обробка та вивчення зібраних даних здійснювались за допомогою спеціальних методів кореляційного, дисперсійного, регресійного аналізу шляхом побудови моделей з використанням можливостей електронних таблиць Excel.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у теоретико-методичному обґрунтуванні системи фінансово-економічних відносин, що виникають в процесі управління розвитком і функціонуванням регіональної економіки на основі формування кластерів. До найбільш важливих результатів дослідження, які визначають наукову новизну, належать такі:

вперше:

визначено безпосередній взаємозв'язок між кластеризацією регіональної економіки та посиленням конкурентних позицій фінансово-економічних суб'єктів на регіональному ринку, що є додатковим джерелом кредитування регіональної економіки та сприяє зростанню фінансових результатів діяльності регіону і забезпечує проведення оцінки економічної ефективності функціонування кластера на основі моделювання;

удосконалено:

сутність дефініції "кластер", під яким пропонується розуміти форму інтеграції кластерних учасників, яка характеризується гармонізацію інтересів кожного з кластерних суб'єктів, посиленням конкурентних позицій фінансово-економічних суб'єктів на регіональному ринку з метою виробництва конкурентоспроможних товарів або послуг, що має соціально-економічну значимість для процесів управління регіональним розвитком;

структуру кластера промислового регіону за рахунок включення фінансових інститутів, що дозволяє об'єднати ресурси банків, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів для активізації діяльності фінансових посередників на території локалізації кластера й створити кооперації, об'єднання довгострокового характеру, які забезпечать належне управління розвитком регіональної економіки;

дістали подальшого розвитку:

характерні риси кластерної форми, які відрізняють їх від інших об'єднань: на відміну від територіально-виробничого комплексу в основу кластера закладено ринковий механізм і самоініціативу учасників, які об'єднуються для підвищення своєї конкурентоспроможності; на противагу вертикально-інтегрованим корпоративним структурам, які створюються з метою максимізації прибутку фінансово-промислової групи як єдиного суб'єкта, кластер зберігає поряд з кооперацією атмосферу конкуренції, самостійності, гнучкості кластерних учасників, єдині фінансові відносини не вступають у суперечку з реалізацією їх власних інтересів, що дозволяє більш чітко визначити роль кластерів, як ефективних інструментів управління розвитком регіональної економіки;

напрямки встановлення взаємовигідних економічних зв'язків між банками та парабанківськими фінансовими структурами (страховими компаніями, недержавними пенсійними фондами), за допомогою яких прямо чи опосередковано залучаються додаткові вільні кошти в економіку регіону, що привабливі як з точки зору їх вартості, так і можливостей довгострокового використання у процесах розвитку регіональної економіки;

організаційно-економічний механізм формування кластера, який представляє собою послідовність логічно пов'язаних етапів: підготовчого (розповсюдження інформації про ініціативу, залучення зацікавлених сторін, і обґрунтування потенціалу створення кластера в результаті узгодження економічних інтересів потенційних учасників); дослідження ринкових умов формування кластера і ухвалення інституційно-організаційних засад партнерства; оцінка намірів та конкретизація стратегії співробітництва та кластерної взаємодії; формування критеріїв ефективності та системи контролю результативності кластерної взаємодії і визначення плану спільних дій учасників кластера, що сприятиме виявленню більш ефективних шляхів залучення банківського і парабанківського секторів до участі у процесах управління розвитком регіональної економіки та поліпшення інвестиційного клімату регіону.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що наукові висновки й узагальнення дисертаційного дослідження доведено до рівня конкретних пропозицій, що мають форму, придатну для впровадження в практику діяльності органів державної влади, фінансових установ, у навчальний процес. Розроблені рекомендації знайшли своє практичне застосування в діяльності ВАТ АКБ "Капітал" (довідка № 5/3270 від 10.11.08 р.), Донецької обласної державної адміністрації (довідка № 02-7/116 від 10.11.08 р.), страхової компанії "ВУСО" (довідка № 6-3/15 від 12.11.08 р.), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (довідка № 20929/03-1 від 13.11.08 р.) та при викладанні курсів "Банківські операції", "Страхування", "Страхові послуги", "Гроші та кредит" в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (довідка № 01-12/991 від 14.11.08 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Автору належить наукова ідея роботи, теоретичні розробки та узагальнення, вибір методів дослідження. Висновки і результати, що характеризують наукову новизну, отримано і сформульовано автором особисто. У дисертації не використовувалися ідеї і розробки, що належать співавторам. Внесок автора у колективні наукові роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: "Становлення сучасної науки - 2007" (м. Софія, 2007 р.), "Актуальні проблеми сучасних наук - 2008" (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), "Розвиток України в XXI столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми" (м. Тернопіль, 2008 р.), " Ключові аспекти наукової діяльності - 2008" (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), "Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів на сучасному етапі" (м. Чернівці, 2008 р.), "Стратегія інноваційного розвитку економіки та соціальної сфери України" (м. Ласпі, 2008 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених "Розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств України в контексті міжнародних інтеграційних процесів" (м. Донецьк, 2007 р.); на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Донецького державного університету управління (2006-2008 рр.).

Публікації. Результати досліджень опубліковано в 13 наукових працях, серед яких 5 статей - в наукових журналах, 2 статті у збірниках наукових праць і 6 публікацій - в матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 4,7 д.а., з яких особисто автору належить 4,6 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 212 сторінках друкованого тексту, у тому числі 25 таблиць, 52 рисунки, які наведено на 42 сторінках. Список використаних джерел із 200 найменувань приведено на 19 сторінках і 23 додатки - на 62 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, охарактеризовано теоретико-методологічне підґрунтя і джерельну базу дослідження, сформульовано наукову новизну та теоретичне і практичне значення одержаних автором результатів, подано відомості щодо їх апробації.

У першому розділі "Теоретичні основи кластерного управління розвитком регіональної економіки" на основі аналізу теоретичних засад, зарубіжної та вітчизняної практики визначено класифікаційні характеристики, відмінні риси, структуру кластера, переваги та недоліки функціонування кластера для учасників та території розташування, сформульовано авторське трактування даної поняттєво-термінологічної конструкції.

Обґрунтовано необхідність забезпечення конкурентоспроможності в умовах динамічних змін у регіональній економіці на основі зростання кластерного співробітництва, як ефективного чинника ефективного управління розвитком регіональної економіки. За результатами аналізу діяльності вітчизняних і зарубіжних кластерів, узагальнення теоретичних положень побудовано модель організаційно-економічного механізму регулювання соціально-економічного розвитку регіону на основі формування кластеру.

Під ним розуміється сукупність суб'єктів, організаційних, економічних, ресурсних, правових, методичних і інших складових його елементів, форм їхньої взаємодії, що протікає під впливом різноманітних мотивів поводження і суб'єктивних інтересів, а також послідовності реалізації заходів, спрямованих на підвищення соціально-економічного розвитку регіонів.

Ключовим інструментом механізму є "кластер", локалізований в окремому регіоні. Суб'єктом регулювання є органи державної влади, які у взаємодії з органами місцевого самоврядування, на чиїх територіях реалізується механізм, здійснюють комплекс заходів щодо створення сприятливого бізнес-клімату, у тому числі по стимулюванню розвитку кластерів на конкретних територіях з метою більш ефективного управління розвитком економіки регіону (рис. 1).

За підсумками проведеного дослідження теоретико-методичних засад функціонування кластерів визначено, що їх наявність відбиває новий етап розвитку економіки, регіональної зокрема. Повнота і гармонійне сполучення необхідних елементів кластера при цілеспрямованій інформаційній, організаційній і економічній підтримці з боку держави, регіональної та місцевої влади дозволяють домогтися інтенсивної мережної взаємодії учасників кластерного процесу на території, що забезпечує відчутний синергічний ефект економічної діяльності і слугує важливим чинником, механізмом економічного розвитку території.

Виходячи із проведеного аналізу термінології кластера, необхідно виділити, є найбільш цікавим авторське трактування даної дефініції, що представляє собою територіально-виробничу форму інтеграції локалізованих суб'єктів, об'єктів інфраструктури і характеризується виробництвом конкурентоспроможних товарів або послуг, наявністю погодженої стратегії розвитку, спрямованої на гармонізацію інтересів кожного з учасників і яка має істотну соціально-економічну значимість та дозволяє виділити авторські переваги та недоліки кластерної моделі розвитку для регіону, серед яких:

переваги: збільшення числа робочих місць; поліпшення соціально-економічного розвитку регіону, інвестиційного клімату та привабливості регіону; збільшення кількості платників податків та бази оподаткування; розвиток виробничої та соціальної інфраструктури; підвищення соціальної захищеності та добробуту населення; кластери, це: зростання продуктивності; підвищена сприйнятливість до можливостей інновації та високої спеціалізації; розширений доступ до ринків збуту, постачальників, послуг, кваліфікованої робочої сили, технологічних знань; формування нових підприємств, організацій, установ; більша гнучкість та ефект великого масштабу; спільна діяльність; колективна ефективність;

недоліки: недосконалість фізичної інфраструктури; нестача доступного капіталу; слабка структура технологічних інститутів; регіональна ізольованість і замкнутість; недолік кваліфікованої робочої сили; ієрархія кластерів - труднощі для постачальників "нижнього" рівня; "несвоєчасні" кластери можуть бути неконкурентоспроможними та неефективними.

Таким чином, випереджальний цільовий і якісний розвиток кластерів є досить перспективним і таким, що надає високий соціально-економічний ефект, якщо ставити метою зростання добробуту населення регіону або прагнути до прискореного та ефективного управління розвитком регіональної економіки. Кластери є джерелами, факторами динамічного регіонального зростання.

У другому розділі "Сучасний стан функціонування кластерів України в контексті управління розвитком регіональної економіки та напрямки його удосконалення" присвячено аналізу світової та української практики функціонування кластерів, узагальненню кластерного досвіду управління розвитком економік країн, регіонів, створенню кластерів у різних сферах господарювання. Виявлено особливості впливу кластерів на розвиток економік, можливості вмонтування фінансових структур регіону у кластери.

У запровадженні та створенні нових інструментів регіонального розвитку в Україні може допомогти досвід більшості розвинутих країн світу (Німеччина, США, Японія), країн з перехідною економікою (Індія, Індонезія, Малайзія, Мексика, Нікарагуа, Ямайка, Болівія, Мадагаскар, Марокко), успішний досвід країн Центральної і Східної Європи, близьких Україні пострадянським минулим, - Словенії, Польщі, Угорщини, Хорватії, Чехії, Румунії, Болгарії. Висвітлено досвід функціонування українських кластерів у західних регіонах: одяг, будівельні матеріали, зелений туризм, декоративний текстиль, транспортні перевезення, видобуток та переробка каменю, виробництво вина, машинобудування, деревообробка.

Лідером кластерного розвитку в Україні є Хмельницький регіон, де вдалося створити мегарегіон, в якому у кластерну модель включені банки і підприємства України, Угорщини, Румунії. Гарно працює у галузі впровадження кластерних ініціатив м. Одеса, м. Севастополь, де створені кластери дають 34% від загальних надходжень до міських бюджетів. Кластерні принципи функціонування присутні у діяльності таких флагманів української промисловості, як АТ "Норд", ЗАТ "НКМЗ", найбільших українських інтегрованих структур бізнесу: Група "Приват", "СКМ" "ІСД". Разом з тим, необхідно виділити, що кластерні ініціативи в промисловому регіоні є недостатніми.

Виявлено, що важливим і невід'ємним інститутом економіки України є банківська система, що в умовах ринкової економіки набуває ролі центральної ланки фінансового контуру управління. У розвитку ринкових відносин набуває помітної ролі діяльність небанківських установ: страхових компаній, недержавних пенсійних фондів.

Виявлено, що для активізації процесів регіонального розвитку, в тому числі при застосуванні кластерних інструментів управління розвитком регіональної економіки, необхідне посилення конкурентних позицій фінансово-економічних суб'єктів на регіональному ринку за рахунок включення фінансових структур регіону: банків, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів у кластери.

У вітчизняній практиці існують практичні приклади включення фінансових структур у кластери: у діяльності будівельного кластера "Поділля" присутня успішна взаємодія підприємств реального сектора економіки і фінансово-економічних суб'єктів (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2. Модель будівельного кластера

З метою виявлення впливу фінансово-економічних суб'єктів на розвиток економіки регіону досліджено світову практику співпраці страхових компаній, банків, пенсійних фондів у світі та форми взаємодії банківського і парабанківського секторів в Україні.

За результатами аналізу виявлено, що фінансові посередники: банки, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди (НПФ) представляють собою потужний механізм концентрації та інвестування фінансового капіталу, створення додаткових фінансових ресурсів в регіоні.

В Україні сформовано досить розвинуту банківську систему. Банківські установи продовжують активно нарощувати об'єми своєї діяльності за всіма основними напрямками: у частині кредитної, депозитної діяльності комерційних банків, у розрізі капіталу, доходів, витрат, зобов'язань страхових компаній, НПФ, що позитивно впливає на розвиток банківської системи та сприяє зростанню економіки регіонів, країни в цілому.

Український страховий сектор також активно розвивається, він характеризується позитивною динамікою і в майбутньому може стати одним із найдинамічніших у Європі та в Україні, потіснивши у своєму розвитку банківський. Певною позитивною динамікою характеризується також сектор українських недержавних пенсійних фондів, але вона є недостатньою.

Дослідження ситуації на банківському, страховому та ринку недержавних пенсійних фондів, як основних учасників, що формують ядро кластера регіону, виявило наявність в цих сегментах значних фінансових ресурсів, в тому числі довгострокових, які можуть бути об'єднані в рамках кластера задля більш ефективного функціонування кожного окремого кластерного учасника та динамічного розвитку території розташування кластера.

Саме кластер стає додатковим дієвим механізмом мобілізації коштів і спрямування їх на розвиток регіональної економіки. Сьогодні застосування кластерного підходу в Україні є необхідною умовою для відродження вітчизняного виробництва, підвищення ефективності інноваційного розвитку регіонів, досягнення високого рівня економічного розвитку та конкурентоспроможності.

Третій розділ "Адаптація управління розвитком регіональної економіки на основі удосконалення структури кластерів в промисловому регіоні" присвячено практичним засадам створення кластера в економіці Донецької області, наведено переваги, які отримують його члени, проведено аналіз ефективності діяльності кластера з погляду впливу на результат діяльності економіки регіону.

Виявлено, що об'єднання, створене у формі кластера, покликане забезпечити процес утворення фінансових ресурсів в результаті інтеграції капіталів різноманітних складових суб'єктів кластера, конкретні форми існування яких поєднуються в єдину систему господарювання. В основі такої схеми лежать об'єктивні передумови їхньої взаємодії на основі узгодження інтересів учасників консолідації.

Між членами кластера зберігаються ринкові відносини, ефективна взаємодія можлива при обґрунтуванні перспективних мотивацій та направлена на завоювання ринку, підвищення ефективності діяльності, підвищення конкурентоспроможності, реалізацію існуючого потенціалу.

Основною метою створення кластера є формування кооперації, об'єднання довгострокового характеру, спрямованого на виконання спільних завдань, програм на ринку. Реалізація цієї мети передбачає побудову стратегічної структури кластера у вигляді блоків, між якими повинен бути досягнутий такий ступінь координації, що дозволить надавати повний пакет банківських і фінансових послуг для цілей регіонального розвитку.

З метою визначення складу кластерних учасників, необхідно представити комплекс регіональних кластерних ініціатив, організаційно - економічний механізм формування кластера.

Механізм створення кластера - це взаємозалежний комплекс процедур і завдань по формуванню господарюючого суб'єкта, що функціонує на основі відповідної виробничої структури, фінансово-кредитних відносин його учасників і системи управління, який представляє собою послідовність логічно пов'язаних етапів:

підготовчого (розповсюдження інформації про ініціативу, залучення зацікавлених сторін, і обґрунтування потенціалу створення кластера в результаті узгодження економічних інтересів потенційних учасників);

дослідження ринкових умов формування кластера і ухвалення інституційно-організаційних засад партнерства;

оцінка намірів та конкретизація стратегії співробітництва та кластерної взаємодії;

формування критеріїв ефективності та системи контролю результативності кластерної взаємодії і визначення плану спільних дій учасників кластера.

Принципова схема побудови кластера з погляду складу учасників включає три блоки: фінансовий, промисловий, сервісний.

Промисловий блок створює група підприємств, що здійснюють виробничу діяльність в одній або декількох галузях суспільного виробництва.

У фінансовий блок входять різні фінансово-кредитні організації: комерційні банки, інвестиційні, лізингові, страхові, фінансові, трастові, пенсійні фонди і компанії, які виконують функції фінансового обслуговування членів кластера, залучення та акумулювання коштів, оптимізації управління фінансовими ресурсами, розробки і здійснення інвестиційної політики кластера.

Сервісний блок залежно від стратегії кластера включає торгово-посередницькі організації, аудиторсько-консалтингові фірми, науково-дослідні і дослідно-конструкторські організації, підприємства транспортного обслуговування, тощо.

У реалізації даної кластерної розробки в промисловому регіоні можна ініціювати пілотний проект адаптивного кластера з виробництва меблів (рис. 3).

Успішне функціонування даного кластера на протязі 1-3 років дозволить спроектувати кластерну модель на мезорівень. Для Донецького регіону об'єктами кластерної персоніфікації можуть бути масштабні проекти, зокрема:

фінансовий блок адаптивного кластера: включає банки-лідери банківського сектору, діяльність яких має суттєвий вплив на економіку Донецької області, провідні компанії зі страхування життя, недержавні пенсійні фонди Донецької області.

промисловий блок: включає підприємства будь-якого сектора економіки, які виробляють продукцію та надають робочі місця, мають попит на кваліфіковані кадри.

обслуговуючий блок включає доступ до людських ресурсів і технологій, адміністративну інфраструктуру, аудиторські, консалтингові фірми - організації та установи.

Інтеграція у рамках кластера відбувається на добровільній основі як сукупності юридичних осіб. Доцільне часткове об'єднання їх матеріальних і нематеріальних активів на основі договору про їх створення. У виробленні стратегії кластера основна мета полягає в упорядкуванні зв'язків її членів-учасників і досягненні прозорості, що полегшить діяльність кластера по залученню інвестицій і пошуку партнерів. Позитивні тенденції розвитку в банківській сфері дещо погіршуються через вплив фінансової кризи; ці фінансові установи не забезпечують повною мірою акумуляцію фінансових ресурсів у країні. Саме небанківські фінансові посередники, такі як страхові компанії, недержавні пенсійні фонди можуть стати додатковим дієвим механізмом мобілізації заощаджень населення і спрямування їх на задоволення інвестиційних потреб регіональної економіки.

Тому кластерне об'єднання банків, страхових компаній та недержавних пенсійних фондів, як одного з джерел фінансових ресурсів для регіону, стає доцільним, що позитивно вплине на розвиток кожного з його учасників і на загальний соціально-економічний стан регіону. Участь у кластері надає учасникам можливості для отримання досить високого економічного ефекту від безпосередньої взаємодії. Сукупні ресурси кластера (РК) складаються із ресурсів банків, страхових компаній та НПФ:

Рк=Ркб+Рск+Рнпф, (1)

де Рк - ресурси кластера;

Ркб - ресурси комерційних банків;

Рск - ресурси страхових компаній;

Рнпф - ресурси недержавних пенсійних фондів.

Для оцінки ефективності функціонування кластера та його впливу на розвиток регіональної економіки побудовано регресійну залежність між фінансовим результатом діяльності регіону та кредитними ресурсами, що вливаються в економіку Донецької області, як важливого ресурсу динамічного економічного розвитку. Рівняння, що характеризує залежність між фінансовим результатом діяльності економіки Донецької області та наданими кредитами кластера, має вигляд:

(2)

де Y - фінансовий результат діяльності економіки Донецької області у визначений момент часу t (млрд. грн.);

X1 - кредити видані (млрд. грн.);

X2 - страхові, пенсійні виплати (млрд. грн.);

X3- кількість діючих банків у розрізі Донецької області (одиниць).

Основними чинниками, які позитивно впливають на зростання інвестицій в економіку, є: рівень кредитування економіки, динаміка страхових, пенсійних виплат, кількість діючих банків у розрізі регіону.

Ефективне функціонування кластера привнесе в економіку Донецької області додатково 77 млн. грн. фінансових ресурсів.

Наступним етапом аналізу є виявлення залежності між кредитами та показниками, які обумовлюють ресурсні можливості кластера:

Y==-7,63911+1,03*1,208884x1+1,06*0,209012x2+1,05305*0,641043x3, (3)

де Y - кредити видані (млрд. грн.);

X1 - депозити залучені (млрд. грн.);

X2 - страхові платежі, пенсійні внески (млрд. грн.);

X3 - відсотки за депозитом (%).

За підсумками аналізу залежності між фінансовим результатом діяльності економіки Донецької області та наданими кредитами кластера, встановлено, що ресурси кластера, які можуть бути використані при кредитуванні економіки, обумовлюють зобов'язання комерційних банків перед фізичними і юридичними особами, у тому числі перед страховими компаніями і недержавними пенсійними фондами, відсотки за ними.

Таким чином, використання пропозицій щодо удосконалення управління розвитком економіки на основі розвитку структури адаптованих кластерів в промисловому регіоні, як ефективних інструментів регіональної політики та розвитку територій в умовах нових економічних реалій України, може суттєво поліпшити результат діяльності економіки території розташування кластера та надати поштовх подальшому динамічному регіональному розвитку.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуального наукового завдання щодо удосконалення процесів кластерного управління розвитком регіональної економіки шляхом посилення конкурентних позицій фінансово-економічних суб'єктів на регіональному ринку. У результаті наукового дослідження, проведеного у дисертації, сформульовано наступні висновки:

1. Дослідження теоретичних засад формування і функціонування кластерів, як ефективних інструментів управління розвитком регіональної економіки дозволило визначити сутність дефініції "кластер", що представляє собою територіально-виробничу форму інтеграції локалізованих суб'єктів, об'єктів інфраструктури і яка характеризується виробництвом конкурентоспроможних товарів або послуг, наявністю погодженої стратегії розвитку, спрямованої на гармонізацію інтересів кожного з учасників і має істотну соціально-економічну значимість для регіону.

Сформульовано передумови створення кластерів: відповідні можливості на території (диверсифікована структура господарства, наявність суміжних і взаємозалежних виробництв, науковий і кадровий потенціал); інтерес до об'єднання у потенційних учасників, підсилений матеріальною, моральною й владною мотивацією та наслідки формування кластерів для регіональної економіки: збільшення числа робочих місць; поліпшення соціально-економічного розвитку, інвестиційного клімату та привабливості регіону; збільшення кількості платників податків та бази оподаткування; розвиток виробничої та соціальної інфраструктури; підвищення соціальної захищеності та добробуту населення.

Виявлено, що відмінними рисами, особливостями кластерної форми об'єднання, які відрізняють їх від інших інтегрованих структур є наступні: на відміну від територіально-виробничого комплексу в основу кластера закладено ринковий механізм і самоініціативу учасників, які об'єднуються для підвищення своєї конкурентоспроможності; на противагу вертикально - інтегрованим корпоративним структурам, які створюються з метою максимізації прибутку фінансово-промислової групи як єдиного суб'єкта, кластер зберігає поряд з кооперацією атмосферу конкуренції, самостійності, гнучкості кластерних учасників, єдині фінансові відносини не вступають у суперечку з реалізацією їх власних інтересів.

2. Аналіз й узагальнення світового та вітчизняного досвіду управління розвитком економік країн, регіонів дозволив виявити недостатність українських кластерних ініціатив, зокрема в промисловому регіоні. Обґрунтовано, що для активізації процесів регіонального розвитку, в тому числі при застосуванні кластерних інструментів управління розвитком регіональної економіки, необхідне посилення конкурентних позицій фінансово-економічних суб'єктів на регіональному ринку за рахунок включення фінансових структур регіону: банків, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів у кластери.

3. Розроблено модель організаційно-економічного механізму регулювання регіонального розвитку на основі кластерів. Виявлено, що головною специфікою моделі є встановлення системної мотивованої взаємодії між всіма учасниками об'єднання, направленої на реалізацію спільної мети функціонування, яка полягає у підвищенні ефективності управління розвитком регіону та досягненні високого рівня регіональної конкурентоспроможності.

4. Оцінка можливості включення фінансових структур регіону у кластери довела, що середовищем для створення адаптованого кластеру має стати його фінансово-кредитна система. Спираючись на проведений аналіз діяльності банківського та парабанківського секторів, обґрунтовано, що банки, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди володіють значною кількістю довгострокових фінансових ресурсів, що можуть бути використані для економічного розвитку регіонів.

5. Визначено, що складовими механізму формування адаптованого кластеру в промисловому регіоні є низка блоків, між якими повинен бути встановлений такий ступінь координації, що дозволить надавати повний пакет, спектр послуг для регіональної економіки. Адаптований кластер у Донецькому регіоні включає фінансовий, промисловий, сервісний блоки на основі кластероутворюючого ядра, представленого банками, страховими компаніями, недержавними пенсійними фондами, в якому важлива роль відведена розвитку регіональної економіки. Місцева влада виступає у ролі координатора діяльності, створюючи сприятливі умови для результативної кластерної співпраці.

6. Встановлено й оцінено інтеграційні зв'язки між суб'єктами адаптованого кластера промислового регіону, які свідчать, що загальними вигодами від співробітництва у рамках кластера є наступні: можливість створення спільного продукту з урахуванням всіх потреб клієнта; одержання синергічного ефекту від об'єднання збутових мереж банку і страхової компанії; можливість об'єднання персоналу і технічних засобів, які використовуються для управління та оцінки ризиків; мінімізація та диверсифікація фінансових ризиків; залучення стабільних довгострокових ресурсів; розробка ефективного комплексу маркетингу, розрахованого на новий клієнтський сегмент, що враховує надання банківських і страхових послуг; можливість поліпшення якості та ефективності управління ресурсами і притаманними їм ризиками для пенсійних фондів. Ці переваги дозволяють стимулювати учасників до об'єднання у кластер з метою реалізації проектів по пріоритетним напрямкам регіонального розвитку з урахуванням потреб кластерних суб'єктів.

7. Враховуючи певний вплив кластера на економіку регіону, доведено необхідність розробки економетричної моделі, яка оцінює результативність адаптованого кластера. Запропоновано методичні підходи до визначення ресурсного потенціалу кластера на базі об'єднання фінансового потенціалу банків, страхових компаній і недержавних пенсійних фондів. Принципово новим є застосування моделі залежності фінансового результату регіону від внутрішньокластерних кредитів, що дозволить ефективно управляти кредитними ресурсами з погляду оптимізації їх вартості і можливості довгострокового використання у регіональній економіці. Розробка моделей кластера дозволила сформулювати ефективний механізм узгодження інтересів учасників інтеграції та стійкого економічного розвитку Донецького регіону, важливою складовою якого є розвиток фінансово-кредитної системи.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ковальова Ю.М. Кластер як новий інструмент модернізації економіки / Ю.М. Ковальова // Схід. - 2007. - № 5(83).- С. 9-13.

2. Ковальова Ю.М. Економічний кластер як форма функціонування та розвитку регіональної економіки / Ю.М. Ковальова // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ, 2007. - Т. II, вип. 232. - С. 339-346.

3. Ковальова Ю.М. Механізм регулювання соціально-економічного розвитку регіону на основі формування кластерів / Ю.М. Ковальова // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №4(82). - С. 179-187.

4. Ковальова Ю.М. Класифікаційна характеристика, типологія кластерів / Н.В. Алишева, Ю.М. Ковальова // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ, 2008. - Т. I, вип. 239. - С. 207-217.

5. Ковальова Ю.М. Співпраця банків, страхових компаній, пенсійних фондів у рамках фінансового кластера / Ю.М. Ковальова // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №9(87). - С. 166-172.

6. Ковальова Ю.М. Проблеми на шляху розвитку і реалізації кластерного підходу в Україні / Н.В. Алишева, Ю.М. Ковальова // "Наука й економіка". - Хмельницький, 2008. - Випуск 3(11). - С. 212-218.

7. Ковальова Ю.М. Кластери та інші форми інтеграції компаній / Ю.М. Ковальова // Менеджер. - 2008. - № 2(44).- С. 57-64.

8. Ковальова Ю.М. Кластер як нова форма організації та розвитку економіки / Ю.М. Ковальова // Становлення сучасної науки - 2007: V міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 жовтня 2007 р. Софія. Т.4: тез. доп. - Софія, 2007. - С. 54-55.

9. Ковальова Ю.М. Різноманітність трактувань терміну "кластер" у працях вчених світу / Н.В. Алишева, Ю.М. Ковальова // Актуальні проблеми сучасних наук - 2008: IV міжнар. наук.-практ. конф., 16-31 червня 2008 р. Дніпропетровськ. Т.6: тез. доп. - Дніпропетровськ: Наука й освіта, 2008. - С. 48-52.

10. Ковальова Ю.М. "Конкурентний ромб"/ "Діамант М.Портера" / Ю.М. Ковальова // Ключові аспекти наукової діяльності - 2008: IV міжнар. наук.-практ. конф., 15-31 січня 2008 р. Дніпропетровськ. Т.7: тез. доп. - Дніпропетровськ: Наука й освіта, 2008. - С. 7-11.

...