Управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Укоопспілка

Львівська комерційна академія

08.00.04 ? Економіка та управління підприємствами (економіка торгівлі та послуг)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Тема:

Управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств

Трофімчук Олександр Романович

Львів 2008



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту Львівської комерційної академії Укоопспілки

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Хміль Федір Іванович, Львівська комерційна академія, завідувач кафедри менеджменту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Петрович Йосиф Михайлович, Національний університет “Львівська політехніка”, професор кафедри менеджменту організацій

кандидат економічних наук, доцент Тарнавська Наталія Петрівна, докторант кафедри державного і муніципального управління, Тернопільський національний економічний університет

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської комерційної академії - м. Львів, вул. Туган-Барановського 10.

Вчений секретар спеціалізовано вченої ради, к.е.н., доц. Блонська В.І.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Трансформаційні зміни в економіці України висувають нові вимоги до поведінки організацій у зовнішньому і внутрішньому середовищі. Ці зміни стосуються широкого спектру способів діяльності організацій, визначальним серед яких є їх конкурентна поведінка.

Конкурентна поведінка організацій проявляється в їх конкурентоспроможності - високій, середній чи низькій. Управління конкурентоспроможністю організацій вимагає вирішення широкого спектру питань: організаційних, техніко-економічних, соціальних.

У теоретичному аспекті проблеми формування й управління конкурентоспроможністю організацій досліджували ряд зарубіжних і вітчизняних учених: Д. Рікардо, І. Ансофф, В. Апопій, Г. Армстронг, П. Друкер, Ф. Котлер, М. Портер, Є. Хекшер, А. Воронкова, В. Герасимчук, Д. Дикань, Н. Єфремова, О. Кузьмін, Л. Лігоненко, М. Лосєв, Т. і Я. Литвиненко, І. Лошенюк, А. Мазаракі, Н. Маляр, Б. Олін, Й. Петрович, Є. Ревтюк, С. Скибінський, І. Смолін, С. Соболь, Н. Тарнавська, Н. Ушакова, Ф. Хміль, В. Швець та інші. Однак дослідження зарубіжних вчених стосуються проблематики управління конкурентоспроможністю в умовах високорозвиненого ринку, а вітчизняних - переважно концентруються на обґрунтуванні методів пошуку ринкових ніш, підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається, способів конкурентної боротьби, методології оцінювання конкурентоспроможності організацій.

Вітчизняними дослідниками практично не охоплена проблематика ефективного використання управлінських ресурсів для підвищення конкурентоспроможності організацій: формування механізмів управління конкурентоспроможністю організацій; планування фінансово-господарської діяльності; удосконалення організаційних структур управління, мотивування і стимулювання праці персоналу. Відсутні теоретичні розробки і практичні рекомендації з питань системного управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств. Все вищезазначене й обумовлює актуальність дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з Програмою заходів щодо завершення вступу України до СОТ, затвердженої Указом Президента України №104/2002 від 05.02.2002 р. Тема дисертації затверджена вченою радою ЛКА і відповідає науковому напрямку кафедри менеджменту ЛКА та пов'язана з науково-дослідною темою “Формування механізму менеджменту в підприємствах невиробничої сфери”, (затвердженою рішенням Вченої ради ЛКА, протокол №5 від 25.02.2000 р.).

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення теоретичних засад і практичних рекомендацій з удосконалення управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств.

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання дисертаційного дослідження:

· теоретично обґрунтувати сутність категорій “конкуренція” та “конкурентоспроможність” стосовно діяльності суб'єктів господарювання в торгівлі;

· виявити особливості підприємництва та конкурентного середовища в торгівлі на сучасному етапі;

· дослідити сучасний стан конкурентоспроможності суб'єктів господарювання в торгівлі;

· класифікувати і систематизувати складові елементи зовнішнього і внутрішнього середовища діяльності торговельних підприємств для інформаційного забезпечення управління їх конкурентоспроможністю в сучасній соціально-економічній ситуації;

· дослідити теоретичні питання і розробити методичні положення з діагностування конкурентоспроможності торговельних підприємств;

· теоретично обґрунтувати необхідність поєднання стратегічного і оперативного управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств в сучасних умовах;

· запропонувати науково обґрунтовані підходи до управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств на основі удосконалення планування показників господарської діяльності, оптимізації структур управління, стимулювання праці найманих працівників.

Об'єктом дослідження є організаційно-економічні процеси управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні питання, принципи, методи і прикладні аспекти управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є сучасні теорії менеджменту та ринкової економіки. У процесі дослідження використовувалися: структурно-логічний, категоріальний та порівняльний аналіз, систематизація та узагальнення (для уточнення та впорядкування термінології - Розділ 1); побудова динамічних рядів, графічних зображень, розрахунки середніх величин, пошук причинно-наслідкових зв'язків (для оцінювання стану конкурентоспроможності торговельних підприємств - Розділ 2); балансові та оптимізаційні розрахунки, економіко-математичне моделювання, системно-структурний аналіз, анкетування (для розробки основних напрямів удосконалення управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств - Розділ 3).

Інформаційною базою дисертаційної роботи були статистичні дані Держкомстату України, Рівненського та Львівського обласних управлінь статистики, а також матеріали, зібрані автором у процесі спеціально організованих спостережень і опитувань.

Наукова новизна одержаних результатів. Поставлена мета й розв'язання наведених вище завдань дозволили отримати результати, наукова новизна яких полягає в наступному:

а) вперше:

· запропоновано і обґрунтовано методичний інструментарій управління ключовими чинниками формування конкурентоспроможності торговельних підприємств (планування основних показників діяльності, оцінювання і побудова структур управління на засадах функціонально-вартісного аналізу, удосконалення систем оплати праці, орієнтоване на досягнення високої конкурентоспроможності підприємств тощо);

б) одержали подальший розвиток:

· трактування економічного змісту категорій “конкуренція” і ”конкурентоспроможність” в сучасних соціально-економічних умовах України (поняття “конкуренція” повинне локалізуватися відповідно до сфери її прояву; поглиблений розгляд сутності категорій “конкуренції” і “конкурентоспроможності” вимагає визначення суб'єктів, об'єкта, предмета, методів, знарядь, напрямів конкурентної поведінки підприємств);

· ресурсний підхід до забезпечення конкурентоспроможності торговельних підприємств, що проявляється через якісне та ефективне використання робочого часу, площі торговельних і підсобних приміщень, поточних витрат матеріальних, фінансових, інформаційних, соціальних, інтелектуальних ресурсів;

· розроблені підходи до оцінювання конкурентоспроможності торговельних підприємств, в основу яких поряд із запропонованими методиками рекомендовано використовувати криву Лоренца, для оцінювання ступеня інтенсивності конкуренції на ринку;

· застосування функціонально-вартісного аналізу для проектування організаційних структур управління торговельних підприємств шляхом адаптації методики до умов функціонування торговельних підприємств.

удосконалено:

· системні засади планування основних показників господарської діяльності торговельних підприємств (розроблено методику ресурсного планування показників діяльності підприємств в сучасних умовах);

· організацію стимулювання праці найманих працівників як засобу підвищення конкурентоспроможності торговельних підприємств (участь працівників у прибутках підприємств).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі розроблені пропозиції з обґрунтування управлінських рішень, орієнтованих на удосконалення управлінських процесів і завоювання торговельними підприємствами стабільного конкурентного становища на ринку.

Основні практичні рекомендації та пропозиції, розроблені в процесі виконання дисертаційної роботи, впроваджені в малому приватному торговельному підприємстві “Акме” м. Рівне (довідка №27/54 від 21 грудня 2005 р.), приватному торговельному підприємстві “АРТ” смт. Клевань Рівненської області (довідка №11/2-07 від 19 грудня 2007 р.), приватній фірмі “ПАВЛ” (довідка №1273/8 від 22 листопада 2007 р.) та прийняті до використання в діяльності Управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської обласної державної адміністрації (довідка №1/11-459 від 25 грудня 2005 р.). Результати досліджень автора використовуються у навчальному процесі Приватного вищого навчального закладу “Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. академіка С. Дем'янчука” (довідка №07/08 від 19 лютого 2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі основні наукові дослідження за темою дисертаційної роботи здійснені автором одноособово. В роботі використані лише ті положення опублікованих у співавторстві праць, які належать особисто здобувачу.

Апробація результатів дисертації. Одержані результати досліджень доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях “Підприємництво в Україні: проблеми й шляхи розвитку” (Львів, 2000 р.); “Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (Полтава, 2000 р.); “Стратегічний маркетинг та інноваційний менеджмент: теорія та практика, проблеми підготовки фахівців” (Київ, 2000 р.); “Теорія управління організацією: стан та перспективи” (Київ-Львів, 2000 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції “Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у ІІІ тисячолітті” (Рівне, 2000 р.), “Сучасні проблеми управління” (Київ, 2001 р.); “Підприємництво, менеджмент та маркетинг: стан та перспективи розвитку в Україні” (Донецьк, 2002 р.); “Підприємництво та менеджмент: українські реалії і перспективи розвитку” (Львів, 2003 р.); “Внутрішній ринок споживчих товарів України: стан і перспективи розвитку” (Київ, 2004 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у ІІІ тисячолітті” (Рівне, 2007 р.), на наукових конференціях науково-педагогічних працівників ЛКА та Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. С. Дем'янчука у 1997-2007 рр.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 10-ти роботах обсягом авторського тексту 5,01 друкованих аркуша, у тому числі в 7 статтях у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота містить вступ, три розділи, висновки до кожного розділу, загальні висновки, список використаних джерел (230 найменувань), перелік використаних Інтернет-сторінок (7). Повний обсяг дисертації викладено на 191 сторінці комп'ютерного тексту, у тому числі основного тексту 160 стор., та проілюстровано у 34 таблицях, 32 рисунках (з них 6 таблиць та 7 рисунків займають площу цілої сторінки). Робота містить 2 додатки обсягом 11 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі „Загальнотеоретичні засади управління конкурентоспроможністю підприємств у ринковій економіці” обґрунтовано авторське розуміння конкуренції, як економічної категорії ринкового господарювання, проаналізовані висловлені в економічній літературі погляди на конкурентоспроможність підприємств в умовах ринкової економіки, розглянутий зміст процесів з управління конкурентоспроможністю підприємств.

Основою для побудови різноманітних концепцій і моделей поведінки підприємств в ринковому середовищі є категорія “конкуренція”. При цьому відправним моментом побудови моделей конкуренції є поняття конкурентоспроможності, яке розкриває внутрішній зміст і напрям дій господарюючих суб'єктів у процесі конкуренції та характеризує її динаміку.

В роботі констатується, що в економічній літературі з проблематики конкурентоспроможності:

1) ототожнюється конкурентоспроможність підприємств і конкурентоспроможність продукції;

2) динаміка конкурентоспроможності і управління нею розглядаються переважно в стратегічному аспекті;

3) недостатньо висвітлені галузеві особливості конкурентоспроможності підприємств;

4) недооцінюються регіональні особливості, що впливають на конкурентоспроможність підприємств.

В дисертації обґрунтовується положення, про те, що конкурентоспроможність відображає активне використання конкурентного потенціалу підприємства, тобто його здатності випередити (перемогти) конкурентів як у нинішній час, так і в майбутньому. Разом з тим, конкурентоспроможність є керованим процесом. Управління конкурентоспроможністю підприємства є результативним, якщо менеджмент підприємства:

1) передбачає (прогнозує) зміни зовнішнього середовища функціонування підприємства;

2) розробляє систему превентивних заходів щодо усунення або нейтралізації негативного впливу чинників зовнішнього середовища на стан конкурентоспроможності підприємства;

3) ефективно використовує внутрішні ресурси зростання конкурентоспроможності підприємства.

В дисертації розроблено і обґрунтовано, що процес управління конкурентоспроможності підприємства має два етапи (рис. 1)

Размещено на http://www.allbest.ru/



В дисертаційній роботі обґрунтовується положення, згідно з яким, стратегічне управління конкурентоспроможністю полягає у розробленні й реалізації конкурентної (для недиверсифікованих організацій) або конкурентних (для диверсифікованих організацій) стратегій. Оперативне управління конкурентоспроможністю підприємств охоплює наступні моменти:

1) забезпечення основи для управління, тобто концентрацію уваги на конкурентоспроможності підприємства;

2) розроблення підходів та методів вимірювання й оцінювання поточної конкурентоспроможності конкурентів та власного підприємства;

3) моніторинг конкурентів;

4) моніторинг стану власної конкурентоспроможності;

5) розроблення оперативних планів управління підвищенням конкурентоспроможності;

6) розроблення методів контролювання й підвищення конкурентоспроможності;

7) забезпечення ефективності впровадження всіх названих елементів.

Таким чином, підвищити конкурентоспроможність підприємства можливо лише за умови поєднання стратегічного (перспективного) і оперативного управління цим процесом.

У другому розділі „Особливості підприємництва в торгівлі та оцінка конкурентоспроможності торговельних підприємств” проаналізована динаміка підприємництва в торгівлі як відображення її ринкової трансформації, проведена економічна оцінка стану та перспективної динаміки конкурентного середовища діяльності торговельних підприємств, розроблена методика діагностики їх конкурентоспроможності.

У сфері торгівлі на сьогодні посідають домінуюче становище і визначають загальні тенденції її розвитку приватні підприємства. При цьому основну частку ринку освоїли великі приватні торговельні підприємства (супермаркети), які поступово витісняють з ринку державні, комунальні та малі приватні торговельні підприємства. Кількість малих підприємств за видом економічної діяльності “Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку” до 2003 р. динамічно зростала, а з 2004 р. почала скорочуватися в середньому на 2% щорічно.

Виявлена в роботі тенденція до збільшення кількості великих торговельних підприємств, з одного боку, досить вигідна для покупців, які можуть купити необхідні товари в одному підприємстві, тим більше, що ці підприємства в більшості мають універсальний асортимент товарів. Однак діяльність великих торговельних підприємств на регіональних ринках значно погіршує конкурентну ситуацію для малих, які суттєво програють першим в цінах, в асортименті товарів, в якості торговельного обслуговування і в асортименті послуг, що надаються. Цей процес характерний у першу чергу для міських поселень, де прослідковується тенденція до згортання малих форм стаціонарної приватної торговельної мережі. У сільських населених пунктах перспективи розвитку малої приватної торгівлі більш сприятливі, хоч, разом з тим, умови для її розвитку тут значно складніші, ніж у містах, із-за слабкого розвитку інфраструктури й невисокого платоспроможного попиту населення. Загальну оцінку стану конкурентоспроможності на певному локальному ринку здійснити досить складно, оскільки багато явищ залишається поза увагою офіційної статистики. Про це, наприклад, свідчить порівняння витрат населення на купівлю товарів з роздрібним товарооборотом (табл. 1).

Таблиця 1

Співставлення витрат населення на купівлю товарів і роздрібного товарообороту у Рівненській області за 2006 рік

Групи товарів	Розрахункова сума витрат на купівлю товарів, млн. грн.	Роздрібний товарооборот підприємств
		млн. грн.	у % до суми витрат населення
Продовольчі товари	3947,4	899,8	22,8
Непродовольчі товари	3362,6	1192,8	35,5
Разом	7310,0	2092,6	28,6

Проведений в роботі аналіз показав, що роздрібна реалізація продовольчих товарів у відсотках до суми витрат населення на їх купівлю за офіційними даними склала всього 22,8%, а непродовольчих - 35,5%. Можна стверджувати, що розрахована різниця між витратами населення і обсягами реалізації товарів через офіційно зареєстровані торговельні підприємства відображає продаж товарів за межами офіційного ринку (включно з купівлею товарів населенням у торговельних об'єктах, які належать підприємцям-фізичним особам та в організаціях, для яких торгівля не є основним видом діяльності).

Конкуренція між торговельними підприємствами всіх форм власності є не простим відображенням специфіки тієї чи іншої форми власності, що проявляється в управлінні відповідними підприємствами, а характеризує асортиментні, структурні і масштабні відмінності, які й визначають особливості конкурентної боротьби між підприємствами.

Засобами конкурентної боротьби між діючими торговельними підприємствами, як показало дослідження є рівень сервісу, асортимент товарів, ціни. Серед них провідним є рівень сервісу, який в основному визначається асортиментом і якістю послуг, що надаються покупцям в процесі відвідання підприємства, а також споживання купленого товару. У зв'язку з цим спостерігається невпинне нарощування як традиційних передпродажних і післяпродажних торговельних послуг, так і принципово нових. Покупці швидко звикають до певного рівня торговельного сервісу і в результаті виникає так звана “лояльність покупців”, коли вони надають перевагу конкретному підприємству, не дивлячись на діяльність поруч іншого, хоча б і з аналогічним асортиментом та цінами. Засобом досягнення лояльності покупців є позиціювання - створення образу продавця, відмінного від іміджу конкурентів.

Управління конкурентоспроможністю підприємства неможливе без діагностики стану поточного і перспективного розвитку конкурентного середовища та конкурентоспроможного потенціалу підприємства. Для конкретного підприємства важливе значення має попарне порівняння власних показників з показниками конкурентів, оскільки для нього конкуренція носить не абстрактний характер, а завжди - персоніфікований. В дисертації розроблена загальна схема оцінювання конкурентоспроможності торговельного підприємства (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Послідовність етапів оцінювання конкурентоспроможності торговельного підприємства

Розроблена за наведеною принциповою схемою методика оцінювання конкурентоспроможності дає достатньо об'єктивне відображення стану підприємства, дозволяє виявити ті напрями діяльності, які потребують посиленої уваги і може стати дієвим інструментом управління конкурентоспроможністю для власників і керівників торговельних підприємств.

У третьому розділі „Організаційно-економічне забезпечення управління ключовими чинниками конкурентоспроможності торговельних підприємств” запропоновано авторське бачення внутрішніх чинників формування конкурентної поведінки торговельних підприємств в контексті управління їх конкурентоспроможністю, обґрунтовані пропозиції щодо оптимізації цього процесу на основі планування основних показників діяльності, удосконалення організаційних структур управління та стимулювання праці персоналу.

Конкурентний потенціал торговельного підприємства, як доведено в роботі, закладається в момент планування показників господарської діяльності, а реалізується в процесі поточного управління складовими цього потенціалу. Основними ключовими чинниками в процесі управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств виступають: а) обсяг і структура товарообороту; б) обсяг і структура товарних запасів; в) прибуток і рентабельність. інформаційний управління конкурентний торговельний

Дослідження показало, що в торговельних підприємствах усіх форм власності планування показників власної діяльності є одним із найслабкіших місць. На основі узагальнення практики планування господарсько-фінансової діяльності в підприємствах Західної України, розроблена модель планування показників діяльності торговельного підприємства, в основу якої покладений ресурсний підхід:

- загальні трудові ресурси (робочий час) - L;

- розрахункова величина витрат робочого часу на реалізацію товарів j-ї групи - ;

- витрати підприємства за основними статтями - С;

- розрахункова величина витрат підприємства за основними статтями на реалізацію товарів j-ї групи - ;

- корисна площа торговельної зали та підсобних приміщень - S;

- розрахункова торговельна площа, необхідна для реалізації товарів j-ї групи - ;

- досягнутий у попередній період обсяг реалізації - Q;

- умовно-нормативні витрати відповідних ресурсів на реалізацію товарів j-ї товарної групи, відповідно - ; ; ;

- розмір торговельної надбавки л_j на товари j-ї товарної групи.

Економіко-математична модель планових розрахунків побудована на базі задачі лінійного програмування:

необхідно знайти такі

щоб (1)

; ; ; (2)

за умов:

; (3)

; (4)

; (5)

; (6)

де Z - цільовий прибуток (тис. грн.); - коефіцієнти дотримання умовно-нормативних витрат ресурсів;

x_j - обсяг реалізації товарів j-ї товарної групи (тис. грн.).

Наведена планова задача може вирішуватися на максимум обсягу реалізації товарів за заданого нижнього обсягу прибутку.

В роботі також побудований і реалізований комплекс моделей, який охоплює основні вузлові проблеми управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств на етапах оперативного управління їх діяльністю. За наявності сучасної електронно-обчислювальної техніки такі моделі не потребують особливої кваліфікації працівників, часових і грошових витрат для їх реалізації, що дає підставу рекомендувати ці моделі для впровадження у підприємствах.

Динамічні макроекономічні зміни обумовлюють необхідність наукового підходу як до формування, так і до трансформації відповідних систем управління. Формування структури управління будь-якого суб'єкта господарювання повинне здійснюватися методом техніко-економічного дослідження управлінських функцій з метою зниження витрат на управління та підвищення його ефективності. Таким методом є функціонально-вартісний аналіз (ФВА). В роботі представлена методика застосування ФВА для проектування організаційних структур управління торговельними підприємствами, орієнтованих на підвищення їх конкурентного потенціалу.

Торговельні підприємства в основному застосовують системи і форми оплати праці, які склалися ще в часи Радянського Союзу. Про це свідчать дані проведеного обстеження 23 торговельних підприємств м. Рівне і області, які торгують змішаним асортиментом товарів. В оплаті праці основної категорії оперативних працівників - продавців, контролерів, касирів застосовується або проста відрядна (78,3% обстежених підприємств), або відрядно-преміальна системи.

Розмір винагороди повинен співвідноситися з економічним ефектом від діяльності працівника і тим самим стимулювати його. В роботі обґрунтовано, що основою побудови системи стимулювання повинна стати участь найманих працівників торговельних підприємств в доходах (прибутках) підприємства. Для розподілу прибутку торговельного підприємства між власником і найманими працівниками пропонується наступна модель:

(7)

Оскільки (8)

то (9)

де D_к - підприємницький дохід;

s - депозитна ставка;

АК - вартість капіталу, авансованого підприємцем;

D_m - загальний прибуток підприємства;

V - трудовий дохід найманих працівників.

На наступному етапі розраховуються індекси ефективності трудової діяльності працівників на кожному робочому місці:

(10)

де І_е - індекс ефективності діяльності підприємства;

- індекс зміни товарообороту;

- індекс зміни витрат підприємства в розрахунку на одне робоче місце;

r - кількість робочих місць у структурному підрозділі підприємства;

- індекс зміни авансованого капіталу підприємства.

Норматив заохочування (s) -- це сума прибутку, що спрямовується на заохочування найманих працівників і соціальний розвиток колективу, в розрахунку на одиницю суми індексів ефективності трудової діяльності працівників:

(11)

Далі визначається обсяг прибутку, що спрямовується на заохочування й соціальний розвиток окремих категорій найманих працівників: розрахований норматив заохочування перемножується на фактичне значення показника індексу ефективності трудової діяльності кожної групи працівників. Визначені суми - це потенційно максимально можливі суми винагород. В цих сумах виплат слід виділяти базову оплату і преміальну частину, що гарантує певну гнучкість загальної системи стимулювання.

Пропонована система передбачає також преміювання працівників, враховуючи їх індивідуальний трудовий внесок, стаж роботи, рівень посадового окладу та інші показники, а також одноразові заохочування, спрямовані на стимулювання виконання певних завдань, що виходять за межі прямих посадових обов'язків працівників; заохочування, пов'язані з виходом на пенсію, ювілеєм працівника та іншими аналогічними випадками. Система участі працівників у доході (прибутку) повинна базуватися на укладених індивідуальних контрактах та трудових договорах, у яких необхідно передбачати періодичне або систематичне збільшення тарифної частини заробітку понад розміри, передбачені законодавцем. Запровадження пропонованої системи безпосереднім чином зацікавлює не тільки власника, а й найманих працівників підприємства в підвищенні його конкурентоспроможності.



ВИСНОВКИ

В дисертації досліджена й розв'язана науково-практична задача управління основними чинниками конкурентоспроможності торговельних підприємств в умовах зміцнення ринкових відносин в національній економіці України. Вирішення цієї задачі дозволило сформулювати наступні висновки і пропозиції:

1. Конкуренція є одним із найважливіших складових чинників функціонування й розвитку ринкового господарювання, ключовим елементом конструкції ринкової економіки. Поглиблений розгляд сутності категорії “конкуренція” вимагає визначення її суб'єктів, об'єкта, предмета, конкурентної поведінки (методів, знарядь, напрямів конкуренції), видів конкуренції. В роботі доведено, що суб'єктами конкуренції виступають виключно суб'єкти підприємницької діяльності, об'єктом конкуренції є не фізичні чи юридичні особи, а сукупний попит на ринку, предметом конкуренції є комплексне задоволення потреб споживачів. Автор погоджується з пануючими в економічній літературі поглядами, згідно яких існує два методи конкуренції: цінова і нецінова та три види конкуренції (досконала конкуренція, недосконала конкуренція (олігополія) і монополія).

2. Основою для побудови різноманітних концепцій і моделей поведінки підприємств є поняття конкурентоспроможності, яке розкриває внутрішній зміст і напрям дій господарюючих суб'єктів у процесі конкуренції та характеризує її динаміку. Розглянуті наукові точки зору на проблему конкурентоспроможності дають можливість відмітити, що в багатьох публікаціях ототожнюється конкурентоспроможність підприємств і конкурентоспроможність продукції; динаміка конкурентоспроможності і управління нею розглядається переважно в стратегічному аспекті; недостатньо висвітлені галузеві особливості конкурентоспроможності підприємств; недооцінюються регіональні особливості, що впливають на їх конкурентоспроможність. Проаналізувавши теоретичні погляди на проблему, автор притримується позиції, згідно якої конкурентоспроможність підприємства на певному сегменті товарного чи регіонального ринку виступає як узагальнююча оцінка його конкурентних переваг в питаннях формування ресурсного потенціалу, якості задоволення споживчого попиту та досягнутої завдяки цьому ефективності функціонування господарчої системи, які мають місце на момент чи протягом періоду оцінювання.

3. Процес управління конкурентоспроможністю підприємства можна визначити як частково детермінований, який у значній мірі знаходиться під дією факторів стохастичного характеру, здійснюється з виходом на перспективу і поєднується з оперативними заходами у цьому напрямі. Зміст перспективного управління конкурентоспроможністю підприємств полягає в розробці і реалізації комплексу стратегій, до складу яких входять корпоративна, конкурентні та функціональні стратегії. Оперативне управління конкурентоспроможністю охоплює: концентрацію уваги на конкурентоспроможності підприємства; розроблення підходів та методів вимірювання й оцінювання поточної конкурентоспроможності конкурентів та власного підприємства; моніторинг конкурентів; моніторинг стану власної конкурентоспроможності; розроблення оперативних планів управління підвищенням конкурентоспроможності; розроблення методів контролювання й підвищення конкурентоспроможності; забезпечення ефективності впровадження всіх названих елементів.

4. Ефективна організація діяльності торговельних підприємств, орієнтована на завоювання міцних конкурентних позицій, є досить складною проблемою. Ця складність зумовлена як природою самої торгівлі, так і особливостями середовища, у якому вона функціонує. До цих особливостей відносяться: різнорідність та різноманітність характеру торговельної діяльності, її масштабів, типів і розмірів торговельних підприємств; періодичне зростання і падіння активності покупців; залежність календарного планування режиму роботи підприємств торгівлі від споживачів; складність визначення й оцінювання якості торговельного обслуговування та торговельних послуг; складність оцінювання ефективності праці в торгівлі та ін.

5. Діяльність великих торговельних підприємств на регіональних ринках значно погіршує конкурентну ситуацію для малих підприємств, які суттєво програють першим в цінах, в асортименті товарів, в якості торговельного обслуговування і в асортименті послуг. Цей процес характерний у першу чергу для міських поселень. У сільських населених пунктах перспективи розвитку малої торгівлі більш сприятливі, хоч, разом з тим, умови для її розвитку тут значно складніші, ніж у містах, із-за слабкого розвитку інфраструктури й невисокого платоспроможного попиту населення. У цьому зв'язку постає проблема державної підтримки малого підприємництва в торгівлі. Його розвиток створює певне конкурентне середовище для великих підприємств, а в деяких випадках може стати особливим видом конкуренції-симбіозу, коли асортимент товарів і послуг невеликих торговельних підприємств, що діють в районах, де розташовані великі підприємства, доповнює асортимент товарів і послуг останніх.

6. Управління конкурентоспроможністю підприємств неможливе без діагностики стану поточного і перспективного розвитку конкурентного середовища та конкурентоспроможного потенціалу підприємства. В роботі обґрунтована методика оцінювання конкурентоспроможності торговельних підприємств, яка базується на концепції зон торговельного обслуговування і передбачає розрахунки узагальненого комплексного показника конкурентоспроможності підприємства. Основними керованими параметрами в процесі управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств виступають: а) обсяг і структура реалізації товарів; б) обсяг і структура товарних запасів; в) прибуток і рентабельність. На основі узагальнення процесів планування господарсько-фінансової діяльності в торговельних підприємствах Західної України в роботі пропонується ресурсна модель, яка дозволяє закласти потужний конкурентний потенціал підприємства. Показниками використання ресурсів конкурентоспроможності підприємства є: загальні трудові ресурси (робочий час); розрахункова величина витрат робочого часу на реалізацію товарів певної групи; витрати підприємства за основними статтями; розрахункова величина витрат підприємства за основними статтями на реалізацію товарів певної групи; корисна площа торговельної зали та підсобно-складських приміщень; досягнутий у попередній період обсяг виручки; умовні нормативи витрат відповідних ресурсів на реалізацію товарів певної товарної групи; розмір торговельної надбавки на товари певної товарної групи.

7. Кардинальні економічні зміни обумовлюють необхідність наукового підходу як до формування, так і до трансформації систем управління торговельними підприємствами. В роботі обґрунтовується застосування функціонально-вартісного аналізу для вирішення питань удосконалення організаційної структури управління, уточнення конкретних функцій окремих підрозділів і посадових осіб, підвищення якості підготовки, обґрунтування та реалізації управлінських рішень, покращання кадрового, інформаційного та технічного забезпечення систем управління, регламентації процесів управління. ФВА є практично єдиним предметно-орієнтованим специфічним методом техніко-економічного дослідження управлінських функцій, спрямованим на пошук шляхів зниження витрат на управління та підвищення його ефективності, а значить, і конкурентоспроможності підприємств. Використання функціонально-вартісного аналізу для оцінювання й проектування організаційних структур управління в торговельних підприємствах відповідає інтересам цих підприємств та їх основному завданню: не тільки вижити у складних ринкових умовах, а й динамічно розвинути власну господарсько-фінансову діяльність.

8. Перед торговельними підприємствами стоїть проблема побудови адекватних ринку систем матеріального стимулювання, які б узгоджували інтереси власників та найманих працівників підприємств. В роботі обґрунтовано один із варіантів такої системи, за якої загальний прибуток підприємства розподіляється на підприємницький дохід і трудовий дохід працівників, на засадах поділу ризику з підприємцем, пов'язаного з функціонуванням підприємства у ринкових умовах. Для розподілу прибутку торговельного підприємства між власником і найманими працівниками в роботі пропонується модель, яка передбачає отримання власником річного доходу у розмірі, не меншому за депозитну ставку на авансований капітал, а найманим працівникам - базову оплату, достатню для того, щоб залучити і утримати на підприємстві працівників необхідної кваліфікації та підготовки, а також преміювання, враховуючи індивідуальний трудовий внесок, стаж роботи, рівень посадового окладу та інші показники, а також одноразові заохочування, спрямовані на стимулювання виконання певних завдань, що виходять за межі прямих посадових обов'язків працівників.

Основні висновки і пропозиції, обґрунтовані в дисертації, рекомендуються до впровадження Державному комітету з питань регуляторної політики та підприємництва і безпосередньо - торговельним підприємствам.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях

1. Трофімчук О.Р. Застосування функціонально-вартісного аналізу для удосконалення управління в нових організаційно-правових формах господарювання / Трофімчук О.Р. // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - №7. - С. 101-106. - 0,47 друк. арк.

2. Трофімчук О.Р. Короткотермінове прогнозування товарообороту в малому торговельному бізнесі / Трофімчук О.Р.// Вісник Львівської комерційної академії: Зб. наук. пр. (за матеріалами другої Міжнар. економетричної конф. “Економетричні методи і моделі в економіці: теорія і практика”). - Львів, 2001. - Вип. 11. - С. 69-72. - 0,23 друк. арк.

3. Трофімчук О. Мале приватне підприємство в торгівлі як галузеве відображення ринкової трансформації економіки України / Трофімчук О.Р. // Торгівля і ринок України: Темат. зб. наук. пр. з проблем торгівлі і громадського харчування. - Донецьк, 2002. - Вип.14. Ч. ІІ. - С. 289-292. - 0,23 друк. арк.

4. Трофімчук О.Р. Діалектика понять “суб'єкт-об'єкт” малого підприємництва / Трофімчук О.Р. // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування: Зб. наук. пр. - Рівне, 2004. - Вип. 2 (26). Ч. 1. - С. 187-196. - 0,53 друк. арк.

5. Хміль Ф.І. Вплив постачальників на конкурентну боротьбу в торгівлі / Ф.І. Хміль, О.Р. Трофімчук, // Торгівля, комерція, підприємництво: Зб. наук. пр. Львівської комерційної академії. - Львів: вид-во Львівської комерційної академії, 2003. - Вип.6. - С. 10-15- 0,29 друк. арк. Особистий внесок автора - аналітичне обґрунтування напрямів конкурентної боротьби між постачальниками і торговельними підприємствами. - 0,17 друк. арк.

6. Трофімчук О.Р. Колективна влада покупців в системі конкурентних сил в торгівлі. / Трофімчук О.Р.// Економічний вісник: Зб. наук. пр. - К., 2004. - Вип. 1. - С. 21-24. - 0,23 друк. арк.

7. Трофімчук О.Р. Удосконалення стимулювання праці в торговельних підприємствах. / Трофімчук О.Р. // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. Львів: вид-во Львівської комерційної академії, 2007. - Вип.25. - С. 390-395. - 0,44 друк. арк.

Публікації в інших виданнях

8. Трофімчук О.Р. Конкуренція як економічна категорія ринкового господарства. / Трофімчук О.Р. // Зб. матеріалів першої міжн. наук.-пр. конф. “Сучасні проблеми управління” (30 листопада - 1 грудня 2001 р.) - К.: “Політехніка”, 2001 - С. 351-352. - 0,12 друк. арк.

9. Трофімчук О.Р. Стан конкурентного середовища діяльності торговельних підприємств. / Трофімчук О.Р. // Наук. записки Рівненського державного гуманітарного університету. Економіка та менеджмент: Зб. наук. праць - Рівне: РДГУ, 2007. випуск 2. - С. 186-190. - 0,29 друк. арк.

10. Трофімчук О.Р. Організаційно-економічне забезпечення управління ключовими чинниками конкурентоспроможності торговельних підприємств: [навч. пос.] / Трофімчук О.Р. // Рівне: Редакційно-видавничий центр “Тетіс” МЕГУ ім. академіка Степана Дем`янчука, 2008. - 37 с. - 2,18 друк. арк.



АНОТАЦІЯ

Трофімчук О.Р. Управління конкурентоспроможністю торговельних підприємств. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами. - Львів: Львівська комерційна академія, 2008.

У дисертації досліджено поняття конкуренції та конкурентоспроможності, як економічних категорій ринкового господарювання. Теоретично обґрунтовано зміст та процеси управління конкурентоспроможністю підприємств. Проаналізована динаміка підприємництва в торгівлі в умовах ринкової трансформації галузі. Проведена оцінка стану та перспективної динаміки конкурентного середовища діяльності торговельних підприємств. Розроблені методики діагностики конкурентоспроможності торговельних підприємств та моделювання основних показників їх господарської діяльності в контексті управління конкурентоспроможністю. Обґрунтовані пропозиції з удосконалення організаційних структур управління та стимулювання праці в торговельних підприємствах.

Ключові слова: конкуренція, конкурентоспроможність, торгівля, підприємство, управління.



АННОТАЦИЯ

Трофимчук О.Р. Управление конкурентоспособностью торговых предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.04 - Экономика и управления предприятиями. - Львов: Львовская коммерческая академия, 2008.

В диссертации поставлена, исследована и решена научно-практическая задача управления конкурентоспособностью торговых предприятий в условиях укрепления рыночных отношений в национальной экономике Украины. Исследованы понятия конкуренции и конкурентоспособности, как экономических категорий рыночного хозяйствования. Доказано, что субъектами конкуренции выступают исключительно субъекты предпринимательской деятельности, объектом конкуренции являются не физическое или юридичнеское лица, а совокупный спрос на рынке, предмет конкуренции - комплексное удовлетворение потребностей потребителей.

Процесс управления конкурентоспособностью предприятия трактуется в работе как частично детерминированный, который в значительной степени находится под воздействием факторов стохастического характера.

В работе обоснована методика оценки конкурентоспособности торговых предприятий, которая базируется на концепции зон торгового обслуживания и предусматривает расчеты обобщенного комплексного показателя конкурентоспособности предприятия.

Разработаны методические подходы до формирования и трансформации систем управления торговыми предприятиями.

Обоснована система стимулирования работников торговых предприятий, при которой общая прибыль предприятия распределяется на предпринимательский доход и трудовой доход работников, на началах распределения риска между предпринимателем и наемными работниками, связанного с функционированием предприятия в рыночных условиях. В работе предлагается модель, которая гарантирует владельцу годовой доход в размере, не мене депозитной ставки на авансированный капитал, а нанятым работникам - базовую оплату, достаточную для того, чтобы привлечь и удержать на предприятии работников необходимой квалификации и подготовленности. Премирование учитывает индивидуальный трудовой вклад, стаж работы, уровень должностного оклада и другие показатели, а также единоразовые поощрения, направленные на стимулирование выполнения задач, которые выходят за пределы прямых должностных обязанностей работников.

Ключевые слова: конкуренция, конкурентоспособность, торговля, предприятие, управление.



ANNOTATION

Trofіmchuk O.R. Management of the Commercial Enterprise Competitive Ability.

Thesis on acquirement of scientific degree of candidate of economic science in speciality 08.00.04 - Economy and management of enterprises. - Lviv, Lviv Academy of Commerce, 2008.

The concepts of the competition and competitive ability as market economic categories are examined in the dissertation. The contents and processes of management are illustrated by the competitive ability. The enterprise dynamics and trade under the market transformation conditions of the branch are analyzed as well. The state evaluation and perspective dynamics in competitive environment, the diagnostic methods of the commercial enterprise competitive ability and main indexes modeling in the contexts of management of the competitive ability are developed. The propositions concerning the management organizational structures improvement and labour stimulating at commercial enterprises are put forward.

Key words: competition, competitive ability, commerce, enterprise, management.

Размещено на Allbest.ru

...